Бізнес в умовах війни: 5 програм для підприємців в Одеській області
Збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації.
Кількість підприємців в регіоні та їхні перепони
Повний рівень економічних збитків залежатиме від того, як довго триватиме війна. Але навіть після закінчення Світовий банк прогнозує повільне відновлення та зростання загрози масової бідності. За даними Програми розвитку ООН, тривалий конфлікт призведе до того, що 30% населення України опиниться за межею бідності.
Малий та середній бізнес намагаються все ж відновлювати роботу, виробництво, поширення своїх послуг та товарів. В Одеській області кількість підприємців ліквідувались, але з’явились нові. Як розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов в інтерв’ю «Дайджест Одеси»: «З початку повномасштабного вторгнення по квітень згідно з реєстраціями було більше ліквідацій ФОПів, ніж створення нових. Загалом з лютого по грудень 2022 року припинило діяльність понад 12 800 підприємців, як фізичних, так і юридичних осіб. Потім тенденція змінилась та пішла вгору, особливо в літні місяці. З березня було зареєстровано 11 тисяч підприємств, здебільшого фізичних осіб. Загалом в області близько 230 тисяч підприємців».
Воєнний стан створює нові правові умови для підприємців, але це не єдині труднощі при роботі. ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» щомісяця проводить опитування керівників підприємств «Український бізнес в умовах війни». Згідно із 7 випуском за листопад 2022 року, проблема перебоїв з електро-, водо- та теплопостачанням уперше за весь час опитування (із травня 2022 року) вийшла на перше місце в рейтингу перешкод. Частка підприємств, які зіштовхнулись з цією проблемою, досягла 78%. Найзначніша проблема — війна і це аксіома. А потім вже йдуть похідні від дій агресії рф та воєнного стану: перебої з електроенергією, зниження купівельної спроможності, звуження ринку, інфляційні процеси, розриви логістичних ланцюжків. Щоб підтримати економіку країни та підприємців створюються державні програми, податкові умови, надаються умови для релокації підприємства.
Олександр Висоцький, засновник компанії Visotsky розповів для «Дайджесту Одеси», що більшість підприємців продовжують працювати навіть попри усі складнощі: «Якщо говорити про економіку та підприємницьку діяльність, то вже пройшла точка, коли все зупинилося. На початку війни моя компанія організувала програму підтримки українських підприємців. Наразі наш київський офіс влаштовує живі зустрічі для резидентів цієї програми. 70% підприємців продовжують працювати, їх не зупиняють навіть складнощі з електроенергією. Усього 30% із 805 компаній призупинили діяльність. Є взагалі неймовірні кейси серед наших клієнтів — Юрій Синиця, власник компанії Collar, із командою презентував свій бізнес на міжнародній виставці, відновив виробництво та експорт».
Програми та ініціативи, які допомагають бізнесу
Портал «Дія.Бізнес» містить сторінку «Підтримка бізнесу в умовах війни”. Тут представлені державні та донорські програми, приватні ініціативи підтримки підприємців та інформація щодо релокації бізнесу, працевлаштування, кредитів.
Програма «EU4Business» дозволяє отримати додаткове фінансування, навчання або нададуть консультації. Це ініціатива Європейського союзу,а разом з Мінекономіки та Офісом з розвитку підприємництва та експорту запущено грантовий фонд, який розрахований на 300 підприємців.
Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» спрощує доступ підприємств малого та середнього бізнесу до банківського кредитування, а також надає кошти за зниженою процентною ставкою. Дмитро Радулов розповів, що Одеська область вийшла на третє місце за обсягом кредитів, взятих у рамках цієї програми. Суб’єкти господарювання взяли понад 6 тисяч кредитів.
«Єробота» передбачає видачу грантів для створення або розвитку власного бізнесу. Проєкт містить 6 грантових програм за різними напрямками і підходить вже власникам бізнесу чи початківцям. В Одеській області програма лише набирає оберти, станом на початок січня 918 фізичних та юридичних осіб подали заявки на участь. 132 проєкти отримали погодження, на розгляді — 525, відмовили — 261. На 51 суб’єкт господарювання вийшло 12 млн гривень.
Проєкт «Do Business with Ukrainians» дозволяє іноземцям працювати з українським бізнесом і навпаки. Українці створюють ніби анкету та пропонують свої послуги іноземцям, набуваючи собі нових партнерів.
Досвід війни з 2014 року та обмеження, пов’язані з COVID-19 навчили підприємців готуватись та думати про майбутнє. І як не крути, кожен бізнес пов’язаний з політикою, тому мотивація боротись за незалежність дала сильний поштовх триматись за свої проєкти. Наразі є безліч можливостей залучати іноземних партнерів та розширювати бізнес-спільноту задля того, щоб встояти. І це стосується, як великого, так і малого бізнесу, хоч і здається, що останній досить гнучкий.
«Я вірю у швидкий розвиток та зростання українського бізнесу. Хоча війна знижує інвестиційну привабливість країни, але сьогодні для світу Україна стала символом перемоги добра над злом. Україні є, що запропонувати світові, і світ інтегруватиметься з Україною: це сільське господарство, IT-індустрія, технології тощо. Думаю, що перспектива розвитку дуже висока — як приклад можна взяти Ізраїль», — додав Олександр Висоцький.
Нагадаємо, що Одеса — є кандидатом на проведення міжнародної виставки EXPO в 2030 році. Це великий іміджевий захід, який приведе з собою мільйони туристів, інвестиції та перспективу масштабного розвитку міста.
Події
де дивитися та як голосувати
У суботу, 26 вересня, відбудеться фінал національного відбору на дитячий пісенний конкурс “Євробачення-2026”.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Мовлення.
Фінал конкурсу, на якому визначать, хто представлятиме Україну на Дитячому Євробаченні, розпочнеться о 19:00.
Суспільне Мовлення транслюватиме національний відбір на телеканалі та сайті Суспільне Культура; на сайті junior.eurovision.ua та на ютуб-каналі Євробачення Україна.
До того ж фінальне шоу буде доступне в перекладі жестовою мовою у спеціальній трансляції на офіційному сайті Суспільне Дитяче Євробачення.
Вестимуть фінал незмінний ведучий і коментатор пісенного конкурсу в Україні Тімур Мірошниченко, ведуча відеоблогу “Євробачення Україна” Анна Тульєва та представниця України на Дитячому Євробаченні – 2023 Анастасія Димид.
Виконувати пісні жестовою мовою під час трансляції будуть Лада Соколюк, Анфіса Худашова та Олександр Рудик. Переклад діалогів жестовою мовою під час ефіру забезпечить Тетяна Журкова.
Кожна з названих вище платформ Суспільного транслюватиме пісенний конкурс із перекладом жестовою мовою. Окрема повноекранна трансляція жестовою мовою буде доступна на офіційному сайті Суспільне Євробачення.
Традиційно переможця нацвідбору та представника України на Дитячому Євробаченні – 2026 визначатимуть за результатами голосування журі (50%) у складі музиканта й композитора Дмитра Шурова (Pianoбой), співачки SKYLERR і радіоведучої й радіопродюсерки Анни Свірідової та глядачів (50%).
Глядацьке онлайн-голосування пройде у два етапи, за прикладом міжнародного конкурсу. Перший етап стартував за два дні до фіналу і триває з 10:00 24 вересня до 10:00 26 вересня у застосунку “Дія”.

Другий етап голосування відбудеться безпосередньо під час трансляції. Він розпочнеться перед виступом першого учасника і завершиться після виступу останнього. Ведучі шоу додатково повідомлять глядачів про початок і кінець голосування.
Порядок виступів у фіналі визначили за результатами жеребкування, проведеного у соцмережах Євробачення Україна:
- Анастасія Пошедіна – “Крила”
- Роман Дорошенко – “Say Hello”
- Еріка Колесніченко – “НЕ колискова”
- Дмитро Карабет – “Мамо”
- Марко Сердинський – “Гори”
- Злата Солоненко – “Who am I”

Формат фіналу нацвідбору на Дитяче Євробачення – 2026 адаптували з урахуванням посилених безпекових заходів для учасників і команди, яка його виробляє.
Як повідомляв Укрінформ, цьогорічне Дитяче Євробаченнявід будеться 24 жовтня на Мальті.
У 2025 році переможницею Дитячого Євробачення стала Лу Дельоз із піснею Ce Monde. Ця перемога стала для Франції четвертою в історії конкурсу.
Софія Нерсесян, яка торік представляла Україну з піснею “Мотанка”, посіла друге місце.
Перше фото: Іnstagram/eurovision
Відбудова
На конференції у Польщі херсонці презентували розвиток мережі підземних лікарень і шкіл
На міжнародній конференції у Польщі херсонці презентували розвиток мережі підземних лікарень та шкіл, а також представили напрацьовані інженерні та безпекові рішення – розгортання антидронових загороджень, облаштування укриттів та децентралізацію критичної інфраструктури.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє у Фейсбуці Херсонська ОВА.
«Головною темою виступів херсонської делегації стало практичне управління громадами, які щодня потерпають від ударів російської артилерії, керованих авіабомб та системними атаками FPV-дронів», – ідеться у повідомленні.
Як зазначається, зокрема, делегація Херсонщини представила напрацьовані інженерні та безпекові рішення, які дозволяють підтримувати життя на деокупованих територіях. Серед них – розгортання антидронових загороджень, облаштування укриттів, а також децентралізація критичної інфраструктури.
«Коли ворог цілеспрямовано полює дронами на електриків, рятувальників, водіїв “швидких” та цивільних, класичні управлінські інструкції більше не працюють. Саме тому ми створили нові безпекові протоки та впроваджуємо всі можливі рішення, які дозволяють зберегти життя людям та особливо фахівцям, які підтримують життєдіяльність прифронтових громад», – зазначив перший заступник начальника ХОВА Дмитро Бутрій.
Крім того, польським колегам презентували розвиток мережі підземних лікарень та шкіл, роботу комунальних служб та надання адміністративних послуг через мобільні ЦНАПи. Також присутніх ознайомили з роботою координаційних центрів з підтримки ВПО «Вільні разом».
Представники Херсонської МВА та регіонального «Офісу євроінтеграції» зосередилися на збереженні системи надання базових соціальних послуг у Херсоні та співпраці з міжнародними донорами для посилення матеріально-технічної бази деокупованих громад.
На полях конференції члени делегації також поспілкувалися з польськими партнерами та представниками місцевих органів самоврядування. Сторони домовилися продовжити діалог, обмінюватися напрацюваннями й розвивати міжмуніципальне співробітництво.
Масштабний захід «Місцеве самоврядування в умовах війни та кризи: уроки українського досвіду» відбувся у Варшаві та зібрав понад 900 учасників, серед яких – представники польського уряду та дипломатичного корпусу, очільники воєводств і повітів, фахівці із цивільного захисту, безпеки та оборони, керівники екстрених служб, а також профільні експерти. Саме для них українські посадовці, які працюють у прифронтових регіонах, представили напрацьовані протоколи кризового адміністрування в зоні активних бойових дій.
Як повідомляв Укрінформ, Херсонщина підготувала та презентувала книгу Unbreakable Kherson, у якій зібрано 32 уроки для Європи з Херсона.
Політика
Новий Цивільний кодекс запрацює за рік після завершення воєнного стану
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що новий Цивільний кодекс України планують вводити в дію через рік після завершення воєнного стану, щоб за цей час підготувати суддів та інших учасників правовідносин до застосування нових норм і за потреби їх доопрацювати.
Про це Стефанчук розповів під час зустрічі з нагоди презентації напрацювань щодо нового Цивільного кодексу України, що відбулася в Житомирі.
“Для нас дуже важливо не просто запропонувати “новий Mercedes”, але й навчити людей їздити на ньому. Адже інколи ти можеш запропонувати щось найкраще, але ним не будуть користуватися. Саме тому ми відмовились від ідеї вводити одразу цей Цивільний кодекс. І ми написали, що він буде введений вже в другому читанні через рік після завершення правового режиму воєнного стану”, — сказав він.
Стефанчук зазначив, що після завершення правового режиму воєнного стану передбачено ще один рік для проведення роз’яснювальної та просвітницької роботи, обговорення із суддями практики застосування відповідних норм, а також внесення змін, які можуть усунути виявлені помилки або вдосконалити їх.
“Нам потрібен рік для того, щоб подивитися, що спрацювало, а що ні”, — сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, голова ВРУ заявив, що дедлайнів щодо ухвалення у другому читанні нової редакції Цивільного кодексу України не встановлюють, оскільки пріоритетом є якість документа. Документ готуватимуть до другого читання після доопрацювання та обговорення його положень з експертами.
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса1 тиждень agoРосія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Суспільство1 тиждень agoРецензія на “Повінь” Євгена Ліра: книга лю… — публікація
-
Суспільство1 тиждень agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів
-
Події1 тиждень agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Суспільство1 тиждень agoРосійські дрони атакували Ізмаїльський район: в місті горіла спортшкола, у Бросці — суха трава
-
Політика1 тиждень agoРада має намір запровадити штрафи до ₴34 тисяч за надмірний шум транспорту
-
Війна1 тиждень agoНа Олександрівському напрямку росіяни проводять інфільтрацію і хочуть вийти на адмінмежу Донеччини