Бізнес в умовах війни: 5 програм для підприємців в Одеській області
Збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації.
Кількість підприємців в регіоні та їхні перепони
Повний рівень економічних збитків залежатиме від того, як довго триватиме війна. Але навіть після закінчення Світовий банк прогнозує повільне відновлення та зростання загрози масової бідності. За даними Програми розвитку ООН, тривалий конфлікт призведе до того, що 30% населення України опиниться за межею бідності.
Малий та середній бізнес намагаються все ж відновлювати роботу, виробництво, поширення своїх послуг та товарів. В Одеській області кількість підприємців ліквідувались, але з’явились нові. Як розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов в інтерв’ю «Дайджест Одеси»: «З початку повномасштабного вторгнення по квітень згідно з реєстраціями було більше ліквідацій ФОПів, ніж створення нових. Загалом з лютого по грудень 2022 року припинило діяльність понад 12 800 підприємців, як фізичних, так і юридичних осіб. Потім тенденція змінилась та пішла вгору, особливо в літні місяці. З березня було зареєстровано 11 тисяч підприємств, здебільшого фізичних осіб. Загалом в області близько 230 тисяч підприємців».
Воєнний стан створює нові правові умови для підприємців, але це не єдині труднощі при роботі. ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» щомісяця проводить опитування керівників підприємств «Український бізнес в умовах війни». Згідно із 7 випуском за листопад 2022 року, проблема перебоїв з електро-, водо- та теплопостачанням уперше за весь час опитування (із травня 2022 року) вийшла на перше місце в рейтингу перешкод. Частка підприємств, які зіштовхнулись з цією проблемою, досягла 78%. Найзначніша проблема — війна і це аксіома. А потім вже йдуть похідні від дій агресії рф та воєнного стану: перебої з електроенергією, зниження купівельної спроможності, звуження ринку, інфляційні процеси, розриви логістичних ланцюжків. Щоб підтримати економіку країни та підприємців створюються державні програми, податкові умови, надаються умови для релокації підприємства.
Олександр Висоцький, засновник компанії Visotsky розповів для «Дайджесту Одеси», що більшість підприємців продовжують працювати навіть попри усі складнощі: «Якщо говорити про економіку та підприємницьку діяльність, то вже пройшла точка, коли все зупинилося. На початку війни моя компанія організувала програму підтримки українських підприємців. Наразі наш київський офіс влаштовує живі зустрічі для резидентів цієї програми. 70% підприємців продовжують працювати, їх не зупиняють навіть складнощі з електроенергією. Усього 30% із 805 компаній призупинили діяльність. Є взагалі неймовірні кейси серед наших клієнтів — Юрій Синиця, власник компанії Collar, із командою презентував свій бізнес на міжнародній виставці, відновив виробництво та експорт».
Програми та ініціативи, які допомагають бізнесу
Портал «Дія.Бізнес» містить сторінку «Підтримка бізнесу в умовах війни”. Тут представлені державні та донорські програми, приватні ініціативи підтримки підприємців та інформація щодо релокації бізнесу, працевлаштування, кредитів.
Програма «EU4Business» дозволяє отримати додаткове фінансування, навчання або нададуть консультації. Це ініціатива Європейського союзу,а разом з Мінекономіки та Офісом з розвитку підприємництва та експорту запущено грантовий фонд, який розрахований на 300 підприємців.
Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» спрощує доступ підприємств малого та середнього бізнесу до банківського кредитування, а також надає кошти за зниженою процентною ставкою. Дмитро Радулов розповів, що Одеська область вийшла на третє місце за обсягом кредитів, взятих у рамках цієї програми. Суб’єкти господарювання взяли понад 6 тисяч кредитів.
«Єробота» передбачає видачу грантів для створення або розвитку власного бізнесу. Проєкт містить 6 грантових програм за різними напрямками і підходить вже власникам бізнесу чи початківцям. В Одеській області програма лише набирає оберти, станом на початок січня 918 фізичних та юридичних осіб подали заявки на участь. 132 проєкти отримали погодження, на розгляді — 525, відмовили — 261. На 51 суб’єкт господарювання вийшло 12 млн гривень.
Проєкт «Do Business with Ukrainians» дозволяє іноземцям працювати з українським бізнесом і навпаки. Українці створюють ніби анкету та пропонують свої послуги іноземцям, набуваючи собі нових партнерів.
Досвід війни з 2014 року та обмеження, пов’язані з COVID-19 навчили підприємців готуватись та думати про майбутнє. І як не крути, кожен бізнес пов’язаний з політикою, тому мотивація боротись за незалежність дала сильний поштовх триматись за свої проєкти. Наразі є безліч можливостей залучати іноземних партнерів та розширювати бізнес-спільноту задля того, щоб встояти. І це стосується, як великого, так і малого бізнесу, хоч і здається, що останній досить гнучкий.
«Я вірю у швидкий розвиток та зростання українського бізнесу. Хоча війна знижує інвестиційну привабливість країни, але сьогодні для світу Україна стала символом перемоги добра над злом. Україні є, що запропонувати світові, і світ інтегруватиметься з Україною: це сільське господарство, IT-індустрія, технології тощо. Думаю, що перспектива розвитку дуже висока — як приклад можна взяти Ізраїль», — додав Олександр Висоцький.
Нагадаємо, що Одеса — є кандидатом на проведення міжнародної виставки EXPO в 2030 році. Це великий іміджевий захід, який приведе з собою мільйони туристів, інвестиції та перспективу масштабного розвитку міста.
У Києві відбулася церемонія відкриття четвертого фестивалю квір-кіно Sunny Bunny.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Державне агентство України з питань кіно.
Вечір розпочався із подяки Силам оборони України. Із промовою виступив ветеран, захисник Маріуполя, голова об’єднання ЛҐБТ-військові і амбасадор фестивалю Олександр Деменко. Він оголосив хвилину мовчання за полеглими захисниками та цивільними жертвами російської агресії.
“Коли я повернувся з полону, був щасливим що в Україні проводяться фестивалі, люди святкують дні народження, проводяться класні заходи. І те, що проведення подібних подій зараз не на часі, це не правда. Але не можна забувати й людей, завдяки яким ми можемо проводити подібні події”, – зауважив Деменко.
Цього року SUNNY BUNNY святкує свій 25-річний ювілей.
У 2001 році на КМКФ “Молодість” з’явилась програма “Кохаючи інакше”. У 2007 році вона перетворилась на конкурс ЛҐБТКІА+-фільмів “Сонячний зайчик”. І вже у 2023 році SUNNY BUNNY переріс у повноцінний кінофестиваль.
“Мені здається, що це дуже символічно що фестиваль виокремився з окремої секції фестивалю “Молодість”, під час повномасштабного вторгнення. Тобто в той час, коли ми виборюємо своє право бути собою, на свою ідентичність, говорити світу про те, ким ми є, ким ми були, відділяти себе від агресора. Для мене хороше кіно, це кіно яке говорить чесно на непрості теми. Мені здається що SUNNY BUNNY створює такий простір, де можна досліджувати певні теми, які раніше замовчувались, приховувались”, – зазначила заступниця Міністра культури з питань європейської інтеграції Наталія Мовшович.
Із вітальною промовою виступив також голова Державного агентства України з питань кіно Андрій Осіпов
Як починався SUNNY BUNNY розповів директор КМКФ “Молодість” Андрій Халпахчі
“Ви побачите ретроспективу фільмів 90-х років. Саме тоді тема стала не просто актуальною, а справжнім кіномистецтвом. Фестиваль “Молодість” завжди демонстрував фільми цієї тематики. А потім у Берліні виникла ідея створити окремий фестиваль. Berlinale був першим серед великих фестивалів, який зробив офіційну програму “Teddy Bear” і вони цьогоріч святкували 40-річчя Teddy Award. І саме тоді, в 90-ті роки, виникло бажання і ідея, зробити таку програму в Україні. Для мене було дуже важливо відокремити секцію кінофестивалю “Молодість” в окремий фестиваль”, — зазначив Халпахчі.
Відкрився фестиваль фільмом учасника “Молодості” попередніх років Фараза Шаріата “Під захистом держави”. Стрічка отримала Audience Award у секції Panorama на Berlinale, а також була номінована цього року на Teddy Award. Фільм надано KyivMusicFilm, показ підтримано Goethe-Institut в Україні.
“Це історія про те, щоб дивитись в очі страху, не боятися, діяти всупереч та не замикатися в собі та називати речі своїми іменами”, — зазначив зі сцени директор фестивалю квір-кіно SUNNY BUNNY Богдан Жук.
Фестиваль проходить за підтримки Державного агентства України з питань кіно, Посольства Королівства Нідерландів в Україні, Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні, Міжнародної організації Outright International.
Як повідомляв Укрінформ, Sunny Bunny – міжнародний кінофестиваль, присвячений фільмам ЛГБТКІА+-тематики. Він був започаткований у 2022 році як незалежний фестиваль, що виріс із багаторічної однойменної програми Київського міжнародного кінофестивалю “Молодість”.
Цьогорічна айдентика фестивалю фокусується на образі “Сонячного зайчика” – символі відкритості, руху та присутності, що не потребує дозволу.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко провела зустріч із президентом Європейського інвестиційного банку Надією Кальвіньо щодо подальшої співпраці.
Про це глава уряду повідомила у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Зустрілася з президенткою Європейського інвестиційного банку Надією Кальвіньо. Подякувала за фінансову підтримку, яку надає ЄІБ Україні, зокрема гранти під гарантії Єврокомісії. Предметно зупинилися на наших потребах на поточний рік та, головне, – наступний опалювальний сезон», – ідеться в повідомленні.
За словами Свириденко, окрему увагу сторони приділили одному з ключових пріоритетів уряду – забезпеченню житлом людей, особливо тих, чиє житло зруйноване внаслідок російських атак або лишилося на окупованій території.
Прем’єр-міністр розповіла про запроваджені в Україні програми житлової політики, зокрема «єОселю», у межах якої вже майже 25 тис. родин отримали кредити на загальну суму понад 43 млрд грн.
Що стосується «єВідновлення», Свириденко поінформувала партнерів, що за цією програмою понад 50 тис. сімей отримали компенсації за пошкоджене житло на загальну суму понад 5 млрд грн. Ще 67 тис. родин отримали компенсації за знищене житло, а понад 1 тис. родин – на будівництво нового житла.
«Працюємо над створенням єдиного вікна для отримання житла нашими громадянами. Люди не повинні шукати можливості – держава має забезпечити простий і зрозумілий механізм доступу. Дякую команді Європейського інвестиційного банку за увагу до цієї теми і готовність спільно шукати рішення для надання вчасної та необхідної підтримки Україні», – додала Прем’єр-міністр.
Як повідомлялося, представники Міністерства фінансів України та Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) обговорили реалізацію спільних проєктів, підтримку державних підприємств та нові інвестиційні ініціативи в межах Ukraine Facility.
Фото: Юлія Свириденко/ТГ
17-19 квітня в турецькому Белеку, що на півдні Туреччини, відбувся Анталійський дипломатичний форум. Він зібрав 23 глави держав та урядів, 13 віце-президентів та віце-прем’єрів, 50 міністрів, серед яких здебільшого міністри закордонних справ, загалом – представників понад 150 країн та 75 міжнародних організацій. Цьогорічне гасло заходу – «Формуючи майбутнє, керуючи невизначеністю».
Україну на форумі представив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. В інтерв’ю Укрінформу він розповів про підсумки роботи на Анталійському форумі, посилення позицій України у світі, зокрема на Близькому Сході та Глобальному Півдні, актуальні геополітичні питання, розвиток стратегічних двосторонніх відносин з Туреччиною, оцінив перспективу повернення переговорного процесу в цю країну.
НА БЛИЗЬКОМУ СХОДІ УКРАЇНА ЗАРАЗ ПРАЦЮЄ НА ВИПЕРЕДЖЕННЯ ТА ГЕОПОЛІТИЧНУ ПЕРСПЕКТИВУ
– Пане міністре, добігає завершення ваша участь в Анталійському дипломатичному форумі. Ви щойно зауважили про зміну в позиціонуванні України на цьому майданчику. В чому полягає ця зміна?
– Вважаю, що Україна дійсно звучить по-іншому. Україна по-іншому позиціонується. Ми стали набагато суб’єктнішими. І цього разу в мене було дуже багато запитів на зустріч, запитів про налагодження взаємодії від партнерів, які раніше взагалі не бачили Україну на своїх радарах. Це якраз про визнання наших спроможностей, свідчення позитивних результатів із цієї проактивної політики, яка зараз ведеться. Це про те, що незважаючи на ті виклики, які долає наша країна, ми знаходимо волю, ми знаходимо спроможності посилювати свою присутність у різних регіонах світу, зокрема на Близькому Сході. Ми знаходимо спроможності бути контриб’ютором безпеки. Це цінується.
У таких регіонах, як Туреччина, Близький Схід, поважають силу. Я вважаю, що Україна, якщо порівнювати з минулорічним та теперішнім Анталійським форумом, додала в силі, це відчутно і це всі помічають.
І знову ж таки, для мене, як міністра країни, яка воює, це шанс для розвитку і встановлення нових партнерств. Я не пригадую, коли мав таку кількість запитів на зустріч під час багатосторонніх платформ. Навіть сказав би, що це певна конкуренція за увагу України і за ті можливості, які відкриваються у співпраці з Україною. Ми стаємо цим привабливими, даємо змогу взаємовигідної співпраці. І ця співпраця посилює Україну.
– Як ці зміни в позиціонуванні України на міжнародній арені впливають на її стратегічні дії, зокрема в регіоні Близького Сходу?
– Нещодавня історична поїздка Президента Зеленського, спрямована була на те, аби безумовно посилити позиції України в регіоні, аби налагодити нову стратегічну присутність там і співробітництво. Але також, щоб запобігти заробітку Росії на стрибку цін на нафту. Запобігти Росії скористатися ситуацією і пом’якшити якісь санкції чи санкційні режими щодо себе. Запобігти, аби глобальна медійна увага перемістилась туди. Хоча частково це відбулося, такі заходи (Анталійський дипломатичний форум – ред.) дозволяють Україну тримати у фокусі. Аби та зброя, яка для нас підтверджена, була поставлена в Україну і поставлена у визначені терміні. Будь-яке загострення чи затягування безпекової ситуації на Близькому Сході має прямі безпекові наслідки для України. Тому ми там, ми там проактивні, ми працюємо на випередження, і все це буде мати довготермінові наслідки для наших оборонних спроможностей, воно буде їх посилювати. Ми також здобуваємо там бойовий досвід. І все це обов’язково має бути конвертовано в практичні якісь кроки для нашої держави. Таке завдання визначив Президент України, і так ми всі діємо і боремося за це. Тому що в багатьох випадках потрібно боротися. Запевняю вас, що не всі щасливі з активною появою України там і присутністю, і укладенням довготермінових контрактів.
ВАГОМА ПЕРЕВАГА ОПК УКРАЇНИ – ТЕСТУВАННЯ НОВИХ РОЗРОБОК НА ПОЛІ БОЮ
– Цьогорічний Анталійський форум ви почали публічною дискусією, поінформувавши про ситуацію на фронті, окресливши головні меседжі України щодо завершення війни, також спростували наративи російської пропаганди, які поширюються на світову, зокрема на турецьку аудиторію. Ви зауважили про успіхи Туреччини у розвитку ВПК, коли 80% «оборонки» – це власні розробки та виробництво. Як ви думаєте, ми можемо досягти такого рівня, зокрема, беручи за приклад досвід Туреччини?
– Думаю, що таку мету потрібно обов’язково ставити. Ми зараз вже понад 40% можемо перекривати потреби для нашої армії. Але якщо ми хочемо бути сильною державою, позбуватися залежностей в деяких критичних постачаннях, нам потрібно максимально нарощувати свої спроможності. Це завдання ставить Президент України: максимальне масштабування. Тому що це про суб’єктність і про сильне позиціонування. Це якщо говорити про зовнішній вимір. А про внутрішній вимір – це тригер і двигун економічного зростання. Оборонка – це завжди галузі, які тягнуть за собою інші галузі економіки. Вона має мультиплікаційний ефект. І дуже багато країн будували свої успішні економічні моделі саме на оборонці. Тому обов’язково це буде масштабуватись. Ну і, звичайно, що нами винесені уроки з російської агресії, коли нам доводилося чекати певні постачання, коли ми від них залежали. Цього не повинно бути. Має бути більше самодостатності. Особливо, повторюся, в критичних видах озброєння. Це ППО, артилерійські снаряди, порох, вибухівка. Тобто Україна має ставати більш самодостатньою. У нас є школи, є на чому все це розвивати. З іншого боку, ми вже багато створюємо свого. У нас вже діє понад 200 компаній, які виробляють дрони різного виду. Понад 200 компаній – це справді «вибух», що також означає конкуренцію. Крім того, ці компанії мають змогу відразу тестувати свою продукцію на полі бою. Наші партнери розуміють, що це означає високу якість. І це наша геополітична перевага.
– Про унікальну можливість України випробовувати нові технологій на полі бою зауважують не лише виробники певних видів озброєння, а й провідні гравці сфери ОПК як в Туреччині, так і в інших країнах.
– Взагалі, я завжди казав, оцей бойовий досвід, унікальні технології, вміння створити ці процеси навіть в умовах війни, створення відповідних систем закриття неба, зараз це Україну суттєво посилює на геополітичній мапі світу, регіону і робить нас контріб’ютором безпеки, необхідним партнером для багатьох. Ось така зараз реальність і все це має масштабуватися. І безумовно, що всі ці кроки мають посилювати передусім нашу оборонку і слугувати нашими національними інтересами.
ТУРЕЧЧИНА ПОСІДАЄ ОСОБЛИВЕ МІСЦЕ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ ПАРТНЕР УКРАЇНИ
– Туреччина займає особливе місце на вашому дипломатичному шляху. І проєкти, які ви започаткували тут, це і постачання байрактарів, будівництво фрегатів для України, отримання Томосу, вперше запуск прямих авіарейсів з деякими турецькими містами, зокрема з Анкарою, зведення нової будівлі посольства. Цьогоріч Великоднє богослужіння відбувалася біля нової каплиці, закладеної вами. Під час каденції ви заклали потужні основи для розвитку стратегічного партнерства з Туреччиною. Які напрями співпраці з Туреччиною особливі актуальні сьогодні?
– Безумовно, Туреччина посідає особливе місце в наших дипломатичних відносинах, особливе місце як стратегічний партнер України, як сусід через море. Тому що ми поділяємо спільні виклики в Чорному морі. Вважаю, що лише з Туреччиною Україна може балансувати домінування російського морського флоту.
Туреччина – країна НАТО. Туреччина має одну з найсильніших армій світу. І зараз Україна теж має одну з найсильніших армій не лише Європи. Все це створює ґрунт для дійсно тісної взаємодії. Що важливо, ми не країни-конкуренти. Ми дійсно взаємодоповнюючі країни, в тому числі в оборонній сфері. Десь ми маємо випереджаючі позиції, десь нам важлива допомога і взаємодія з турецькою стороною, але це завжди про взаємовигідне партнерство, яке базується не лише на минулому активному динамічному теперішньому часі, але і на величезних майбутніх перспективах. Я прихильник створення альянсів з Туреччиною, враховуючи її роль в регіоні, і роль нашої країни, яка зростає.
Все це дозволяє нам започаткувати нові формати взаємодії, так як це відбулося з Сирією, тристоронній формат Україна-Туреччина-Сирія.
МИ ЗВЕРНУЛИСЯ ДО ТУРЕЧЧИНИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ЗУСТРІЧІ ЗЕЛЕНСЬКОГО І ПУТІНА З МОЖЛИВОЮ УЧАСТЮ ЕРДОГАНА І ТРАМПА
– Туреччина раніше надавала і зараз висловлює готовність надати майданчик для мирних перемовин України та Росії. Зараз виглядає так, що вони хочуть перетягнути перемовний процес у Стамбул. Чи бачите ви таку перспективу?
– Не згоден, що це перетягування. Це про справедливу роль Туреччини, яка має спроможності часом робити справді безпрецедентні, унікальні досягнення в дипломатії. Це я навіть не роблю комплімент. Я тут працював послом. Я знаю, як турецька дипломатія, яку я оцінюю дуже високо, працює і формально, і за лаштунками. Вони дуже ефективні. І це треба брати до уваги і використовувати цей потенціал, тому що Туреччина також зацікавлена у закінченні російської агресії. Ми звернулися до Туреччини, розглянути можливість організації зустрічі на рівні Президента Зеленського і Путіна з можливою участю президентів Ердогана та Трампа. Ми готові до цієї зустрічі. Єдине, що зараз Путін переховується. А український президент до такої зустрічі готовий. Ми хочемо закінчити цю війну. У нас є дієві пропозиції.
Ми сподіваємося на роль Туреччини, яка може відіграти і прискорити мирний процес.
БЛИЗЬКИЙ СХІД, ГЛОБАЛЬНИЙ ПІВДЕНЬ ТА ВІДНОСИНИ З ТУРЕЧЧИНОЮ – ОСНОВНІ ТРЕКИ РОБОТИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АНТАЛІЙСЬКОГО ДИПЛОМАТИЧНОГО ФОРУМУ
– З якими трьома основними висновками і напрямами подальшої роботи міністр закордонних справ України повертається в Україну після Анталійського форуму?
– Звичайно, це посилення стратегічної присутності України в цьому регіоні і в регіоні Близького Сходу. Візит Президента Зеленського відкрив додаткові можливості і шанси. Для нас це також історія про нашу енергетичну безпеку, тому що ці країни багаті енергоресурсами. Це теж історія про взаємовигідну співпрацю не лише безпекову, а й фінансову. Тому це теж важливо. І з точки зору майбутніх відносин всеохопних. Ця стратегічна присутність тепер має відбутися і зміцнитися. Це перший трек.
Другий трек двосторонній. І це, звичайно, Глобальний Південь, передусім Африка. Чітко бачу, що цей трек був недооцінений як в Україні, так і в Африці. Не до кінця ще розуміють потенціал України.
Дуже багато ще роботи попереду для закріплення ось цього нового позиціонування України, нової нашої сильної суб’єктності. І ми повинні це конвертувати. От ви запитали, який ще напрям, і він релевантний до першого і другого, це конвертування ось от цих дипломатичних треків, взаємодії, зустрічей у конкретний український здобуток. Для нас, для нашої країни, для нашого фронту, для нашої армії.
– Яка співпраця нас цікавить на Африканському континенті?
– Це аграрний сектор, відкриття ринків цих країн для нашої продукції, це IT сфера, медицина, освіта, безпекова взаємодія. У деяких з цих країнах є критичні ресурси, які потрібні для української індустрії, для української економіки. І все це предметно обговорювалося. На майданчику Анталійського форуму провів дуже багато зустрічей з африканськими колегами. Загалом понад десять зустрічей і з кожною країною є перспектива для співпраці. Переконаний, що ми далі будемо її масштабувати.
З кожним із африканських колег також порушував питання вербування росіянами африканських найманців.
– Що вони про це кажуть?
– Вони обурені. Ми шукаємо шляхи, як зупинити це найманство, тому що там різні є підходи. Вони вдячні Україні за ті зусилля, аби припинити використання росіянами африканців для т.зв. «м’ясних штурмів». Ми маємо дані розвідки, у нас знаходяться понад 300 громадян різних іноземних країн, які воювали на боці Росії, зокрема з країн Африки. Ми бачимо, що несучи величезні втрати на фронті, Росія намагається це компенсувати шляхом вербування. Тому це була одна з тем моїх розмов з колегами з Африканського континенту.
– Близький Схід і Африка. Який третій трек за підсумками участі в Анталійському форумі?
– Безумовно, третій трек – це двосторонні відносини з Туреччиною. Це енергетика, безпекова взаємодія, торгівля. Товарообіг з Туреччиною зростає. За 2025 рік маємо майже 40% зростання в порівнянні з попереднім роком. Переконаний, що у нас є ще незадіяний потенціал, який ми маємо далі розвивати.
– За вашої каденції одним із головних гасел і напрямів роботи було: «Більше України в Туреччині – більше Туреччини в Україні». Нині ви це гасло масштабували на світовий рівень: більше України в світі, більше світу для України.
– Якщо узагальнити всі ці три зазначені треки, то є спільне – аби Україна була в фокусі. Має бути більше України, зрозумілої України, осмисленої України, яку всі вже відчувають, знаєте, як країну, роль і вага якої були недооцінені. І розуміння того, наскільки значущою є роль нашої країни та наших людей.
Ольга Будник, Анталія.
Фото автора та Antalya Diplomacy Forum
-
Події4 дні agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 188 тисяч родин
-
Усі новини1 тиждень agoстав мемом через непорозуміння — відео
-
Одеса1 тиждень agoДоходи одеської депутатки Большедворової: мільйонів немає
-
Події1 тиждень agoУ Львові проведуть дитячий книжковий форум
-
Відбудова1 тиждень agoУ Костянтинівці за програмою «єВідновлення» нарахували понад ₴1,54 мільярда компенсацій
-
Усі новини1 тиждень ago5 смартфонів, які можна купити замість нового Samsung Galaxy A57 (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoУряд спростив правила публічних закупівель для захисту критичної інфраструктури