Бізнес в умовах війни: 5 програм для підприємців в Одеській області
Збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації.
Кількість підприємців в регіоні та їхні перепони
Повний рівень економічних збитків залежатиме від того, як довго триватиме війна. Але навіть після закінчення Світовий банк прогнозує повільне відновлення та зростання загрози масової бідності. За даними Програми розвитку ООН, тривалий конфлікт призведе до того, що 30% населення України опиниться за межею бідності.
Малий та середній бізнес намагаються все ж відновлювати роботу, виробництво, поширення своїх послуг та товарів. В Одеській області кількість підприємців ліквідувались, але з’явились нові. Як розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов в інтерв’ю «Дайджест Одеси»: «З початку повномасштабного вторгнення по квітень згідно з реєстраціями було більше ліквідацій ФОПів, ніж створення нових. Загалом з лютого по грудень 2022 року припинило діяльність понад 12 800 підприємців, як фізичних, так і юридичних осіб. Потім тенденція змінилась та пішла вгору, особливо в літні місяці. З березня було зареєстровано 11 тисяч підприємств, здебільшого фізичних осіб. Загалом в області близько 230 тисяч підприємців».
Воєнний стан створює нові правові умови для підприємців, але це не єдині труднощі при роботі. ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» щомісяця проводить опитування керівників підприємств «Український бізнес в умовах війни». Згідно із 7 випуском за листопад 2022 року, проблема перебоїв з електро-, водо- та теплопостачанням уперше за весь час опитування (із травня 2022 року) вийшла на перше місце в рейтингу перешкод. Частка підприємств, які зіштовхнулись з цією проблемою, досягла 78%. Найзначніша проблема — війна і це аксіома. А потім вже йдуть похідні від дій агресії рф та воєнного стану: перебої з електроенергією, зниження купівельної спроможності, звуження ринку, інфляційні процеси, розриви логістичних ланцюжків. Щоб підтримати економіку країни та підприємців створюються державні програми, податкові умови, надаються умови для релокації підприємства.
Олександр Висоцький, засновник компанії Visotsky розповів для «Дайджесту Одеси», що більшість підприємців продовжують працювати навіть попри усі складнощі: «Якщо говорити про економіку та підприємницьку діяльність, то вже пройшла точка, коли все зупинилося. На початку війни моя компанія організувала програму підтримки українських підприємців. Наразі наш київський офіс влаштовує живі зустрічі для резидентів цієї програми. 70% підприємців продовжують працювати, їх не зупиняють навіть складнощі з електроенергією. Усього 30% із 805 компаній призупинили діяльність. Є взагалі неймовірні кейси серед наших клієнтів — Юрій Синиця, власник компанії Collar, із командою презентував свій бізнес на міжнародній виставці, відновив виробництво та експорт».
Програми та ініціативи, які допомагають бізнесу
Портал «Дія.Бізнес» містить сторінку «Підтримка бізнесу в умовах війни”. Тут представлені державні та донорські програми, приватні ініціативи підтримки підприємців та інформація щодо релокації бізнесу, працевлаштування, кредитів.
Програма «EU4Business» дозволяє отримати додаткове фінансування, навчання або нададуть консультації. Це ініціатива Європейського союзу,а разом з Мінекономіки та Офісом з розвитку підприємництва та експорту запущено грантовий фонд, який розрахований на 300 підприємців.
Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» спрощує доступ підприємств малого та середнього бізнесу до банківського кредитування, а також надає кошти за зниженою процентною ставкою. Дмитро Радулов розповів, що Одеська область вийшла на третє місце за обсягом кредитів, взятих у рамках цієї програми. Суб’єкти господарювання взяли понад 6 тисяч кредитів.
«Єробота» передбачає видачу грантів для створення або розвитку власного бізнесу. Проєкт містить 6 грантових програм за різними напрямками і підходить вже власникам бізнесу чи початківцям. В Одеській області програма лише набирає оберти, станом на початок січня 918 фізичних та юридичних осіб подали заявки на участь. 132 проєкти отримали погодження, на розгляді — 525, відмовили — 261. На 51 суб’єкт господарювання вийшло 12 млн гривень.
Проєкт «Do Business with Ukrainians» дозволяє іноземцям працювати з українським бізнесом і навпаки. Українці створюють ніби анкету та пропонують свої послуги іноземцям, набуваючи собі нових партнерів.
Досвід війни з 2014 року та обмеження, пов’язані з COVID-19 навчили підприємців готуватись та думати про майбутнє. І як не крути, кожен бізнес пов’язаний з політикою, тому мотивація боротись за незалежність дала сильний поштовх триматись за свої проєкти. Наразі є безліч можливостей залучати іноземних партнерів та розширювати бізнес-спільноту задля того, щоб встояти. І це стосується, як великого, так і малого бізнесу, хоч і здається, що останній досить гнучкий.
«Я вірю у швидкий розвиток та зростання українського бізнесу. Хоча війна знижує інвестиційну привабливість країни, але сьогодні для світу Україна стала символом перемоги добра над злом. Україні є, що запропонувати світові, і світ інтегруватиметься з Україною: це сільське господарство, IT-індустрія, технології тощо. Думаю, що перспектива розвитку дуже висока — як приклад можна взяти Ізраїль», — додав Олександр Висоцький.
Нагадаємо, що Одеса — є кандидатом на проведення міжнародної виставки EXPO в 2030 році. Це великий іміджевий захід, який приведе з собою мільйони туристів, інвестиції та перспективу масштабного розвитку міста.
Події
На Дерибасівській художники створили нову експозицію для виставки “Воля не смерть”
На Дерибасівській відновилась вулична виставка “Воля не смерть”, яку започаткував у 2022 році одеський художник Володимир Уманенко. У неділю 26 квітня близько 10 художників влаштували колективний перфоманс – зняли новорічний банер і на зворотній стороні прямо на тротуарі і зробили колаж для нової експозиції. Кожний митець використав відведену частину полотна, щоб виразити свої емоції та рефлексії на війну та події в Одесі та в Україні.
Проєкт стартував у березні 2022 року, на так званому ринку “Книжка”, де зібрав твори митців зі всієї України на одну тему – російсько-українська війна. Ідея була зрозуміла – важливо жити, важливо доносити неприємну правду про війну, підтримувати моральний стан та силу духа спротиву російській окупації.
Фото: Наталія Михайленко/Фейсбук.
Події
Бережна презентувала проєкт «Тисячовесна» для музичної спільноти
Міністерство культури презентувало державний проєкт з підтримки українського культурного продукту «Тисячовесна» музичній спільноті.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Ми намагалися дати наше розуміння того, що ми очікуємо від музичної спільноти, але, знову ж таки, ви глибше в темі і повинні розуміти, що ми пропонуємо не виключний перелік того всього, що ми можемо отримати в напрямку музичному… Нам дуже важливо мати сучасне звучання, яке буде відображати те, що відбувається в нашій державі зараз, і ми будемо оцінювати власне унікальний стиль”, – підкреслила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури Тетяна Бережна.
Вона зазначила, що йдеться не лише про створення пісень чи альбомів – фінансування можуть отримати також музичні фестивалі, кліпи, інші формати сучасного музичного контенту.
За словами урядовиці, одним із завдань програми є відкриття нових імен та створення умов, за яких молоді артисти можуть реалізуватися в Україні, тож дебютні проєкти фінансуватимуться на 100%. Також повне фінансування передбачене для контенту, орієнтованого на дітей. Інші музичні проєкти можуть отримати до 80% державної підтримки за умови співфінансування.
Бережна підкреслила, що подавати заявки на участь можуть лейбли, продюсерські центри, культурні організації та інші юридичні особи, але не фізичні особи.
Вона наголосила, що від музичної спільноти очікують не лише творчих рішень, а й продукту, який матиме попит і зможе конкурувати як в Україні, так і за її межами.
“Наше завдання як держави зробити так, щоб українського культурного продукту – достойного, цікавого, конкурентоздатного – ставало більше, щоб алгоритми доносили його до українців. Тому що мета цієї програми – через сучасний культурний продукт виростити покоління українців, які будуть мислити українськими сенсами, будуть стійкими до зовнішніх інформаційних впливів і будуть плекати українську ідентичність”, – сказала віцепрем’єр-міністр.
Відбір відбуватиметься у кілька етапів: від технічної перевірки заявок до оцінювання експертами та фінального пітчингу. Серед ключових критеріїв – якість ідеї, реалістичність бюджету, потенціал реалізації.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та Офіс Президента оголосили про запуск програми підтримки культурних ініціатив «Тисячовесна». Мета ініціативи – збільшити обсяг виробництва українського культурного контенту, зробити його конкурентним у масовому споживанні, забезпечити доступ до авдиторії, посилити присутність українського контенту.
У бюджеті на 2026 рік на програму закладені ₴4 мільярди. Із них ₴2,6 мільярда заплановані на кінопродукт – ігрові фільми, анімаційні фільми, серіали, неігрові документальні фільми. На інші види контенту – сучасну музику, перформативне мистецтво, візуальне мистецтво – ₴1 мільярд, на аудіовізуальні шоу та контент для соціальних мереж – близько ₴300 мільйонів.
Програма стартувала 3 квітня, прийом заявок триватиме до 28 травня, з 20 травня по 5 червня триватиме перший етап перевірки документів, з 10 червня по 21 липня – експертна оцінка проєктів. На серпень запланована публічна презентація проєктів. Початок фінансування відібраних проєктів передбачений на вересень-грудень 2026 року.
Станом на 23 квітня на програму «Тисячовесна» були подані три заявки.
Фото Укрінформу можна купити тут
Відбудова
Шмигаль обговорив із міністром енергетики Естонії допомогу у підготовці до зими
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль провів зустріч з міністром енергетики та довкілля Естонії Андресом Суттом.
Як передає Укрінформ, про це Шмигаль повідомив у Телеграмі.
“У межах підготовки до наступного осінньо-зимового періоду важлива передача виведеного з експлуатації та резервного обладнання з естонських теплових станцій за прискореними механізмами. Опрацьовуємо ці можливості”, – зазначив Шмигаль.
Він наголосив, що естонські компанії виробляють обладнання, необхідне для відновлення та модернізації української енергетики. За словами Шмигаля, прямі контакти між компаніями двох країн мають стати системною практикою.
Крім того, Україна зацікавлена в естонських технологіях у сферах кіберзахисту енергетичної інфраструктури та накопичення енергії.
Шмигаль додав, що Естонія вже спрямувала до Фонду підтримки енергетики України 2,6 млн євро.
Як повідомлялося, 26 квітня у Києві відбулася міжнародна конференція Ukraine Energy Coordination Group (UECG), відома як “Енергетичний Рамштайн”, учасники якої обговорили підготовку України до наступного опалювального сезону й оголосили про нові внески до Фонду підтримки енергетики.
-
Події6 днів agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Політика6 днів agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Відбудова4 дні agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Війна1 тиждень agoБілорусь зводить полігони — будівництво відбувається на кордоні з Україною
-
Суспільство6 днів agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Усі новини1 тиждень agoNASA вимкнуло «Вояджер-1», але не повністю, що трапилося
-
Одеса1 тиждень agoЗ Одеси до Чорноморська подорожчає проїзд: нова вартість
-
Події7 днів agoВолодар «Оскара» Том Гупер зніме фільм за книгою Міллі Боббі Браун