Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, 18 грудня військовослужбовці Збройних сил РФ незаконно затримали близько 50 мирних жителів Грабівського. Людей утримували без доступу до засобів зв’язку та належних умов, а вже 20 грудня примусово вивезли за межі України — на територію Росії.

Лубінець підкреслив, що такі дії є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права. Йдеться про незаконне позбавлення волі, порушення законів і звичаїв війни, а також примусову депортацію цивільного населення.

Український омбудсмен звернувся до своєї російської колеги з офіційною вимогою надати інформацію про місцеперебування депортованих громадян України, умови їхнього утримання та першочергові потреби, а також вжити заходів для їхнього негайного повернення. Крім того, відповідне звернення було направлено до Міжнародного комітету Червоного Хреста.

“Закликаю міжнародну спільноту дати належну правову оцінку діям РФ та використати всі наявні механізми впливу для припинення незаконних депортацій цивільного населення України. І звертаюся до наших громадян: залишатися в зоні бойових дій — це небезпечно. Евакуація — це шанс зберегти себе і своїх близьких!” — написав Лубінець у соцмережах.

На думку омбудсмена, Україні необхідно на законодавчому рівні розглянути питання про примусову евакуацію, принаймні дітей, із територій, де існує безпосередня загроза їхньому життю та свободі.

Раніше повідомлялося, що підрозділи Збройних сил РФ увійшли безпосередньо в село Грабівське Краснопільської громади, розташоване всього за 200 метрів від державного кордону України, і потім вивезли близько 50 жителів на територію РФ. Як повідомили у ЗСУ, переважно це чоловіки та жінки похилого віку, найстаршій із депортованих — 89 років.

Як передає Укрінформ, про це повідомив Український ПЕН.

Зазначається, що до довгого списку премії Drahomán Prize увійшли 31 перекладач і перекладацький тандем. Цьогоріч серед номінантів найбільше перекладачів, які перекладають з української на англійську мову.

Також у довгому списку є перекладачі на німецьку, італійську, польську, грузинську, румунську, шведську, французьку, норвезьку, словацьку, бенгальську, сербську, чеську, словенську, іврит, білоруську, литовську, румунську, португальську мови.

Заявки на здобуття премії надійшли з 26 країн, зокрема Італії, США, Норвегії, Польщі, Австрії, Словаччини, Іспанії, Індії, Грузії, Швеції, Сербії, Чехії, Німеччини, Словенії, Великої Британії, Канади, Ізраїлю, Фінляндії, Португалії, Литви, Угорщини, Румунії, Бразилії, Греції, Франції та Нідерландів.

До довгого списку премії Drahomán Prize за 2025 рік увійшли:

• Акіллі Алессандро, Груша Ярина з перекладом італійською мовою поетичної збірки Ірини Шувалової «Кінечні пісні»;
• Фолдой Даґфінн із перекладом норвезькою мовою роману Юрія Андруховича «Дванадцять обручів»;
• Ґачковський Марцін із перекладом польською мовою роману Валер’яна Підмогильного «Місто»;
• Гуемер (Гнедкова) Ганна з перекладом німецькою мовою поетичної збірки Вікторії Фещук «182 дні»;
• Ґолдінякова Вероніка з перекладом словацькою мовою роману Юрія Андруховича «Радіо Ніч»;
• Ґош Мрідула з перекладом бенгальською мовою «Кобзаря» Тараса Шевченка, 2025;
• Ґуґушвілі Тамта з перекладом грузинською мовою книжки Станістава Асєєва «Світлий шлях»;
• Хокансон Нільс із перекладом шведською мовою роману Софії Андрухович «Амадока»;
• Іванович Мілена з перекладом сербською мовою збірки оповідань Оксани Забужко «Сестро, сестро»;
• Какабадзе Давид із перекладом грузинською мовою роману Вікторії Амеліної «Дім для Дома»;
• Каліна Петр із перекладом чеською мовою роману Софії Андрухович «Амадока»;
• Керстен Беатрікс із перекладом німецькою мовою збірки вибраних поезій Тараса Шевченка та книжки Володимира Вакуленка «Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші»;
• Кінселла Елі, Орловські Дзвіня з перекладом англійською мовою поетичної збірки Галини Крук «Втрачаючи, жити»;
• Купідура Ришард із перекладом польською мовою романів Богдана Коломійчука «Триста миль на схід»;
• Киян Дмитро, Цуркан Кейт із перекладом англійською мовою поетичної збірки Христі Венгринюк «Довгі очі»;
• Лубей Прімож, Лубей Яня Воллмаєр із перекладом словенською мовою роману Сергія Жадана «Інтернат»;
• Любка Юлія, Цуркан Кейт із перекладом англійською мовою збірки есеїв Андрія Любки «Війна з тильного боку»;
• Мюррей Ніна з перекладом англійською мовою поетичної збірки Ірини Вікирчак «Альгометрія», роману Оксани Луцишиної «Любовне життя», п’єси Сергія Жадана «Хлібне перемир’я» та драми Лесі Українки «Кассандра»;
• Мусаковська Юлія з перекладом англійською мовою поетичної збірки Артура Дроня «Тут були ми»;
• Нємцев Ростислав, Міхалі Феліція з перекладом французькою мовою книжки Володимира Вакуленка «Я перетворююсь … Щоденник окупації. Вибрані вірші»;
• Паперний Антон із перекладом на іврит роману Оксани Забужко «Польові дослідження з українського сексу»;
• Плотка Алесь, Русецкая Наталля з перекладом білоруською мовою збірки Юрія Іздрика;
• Помпео Лоренцо з перекладом італійською мовою повісті Івана Франка «Для домашнього огнища»;
• Рінкявічене Доната з перекладом литовською мовою роману Тані П’янкової «Вік червоних мурах» та збірки Юлії Ілюхи «Мої жінки»;
• Савчинська Тетяна з перекладом англійською мовою книжки Катерини Зарембо «Схід українського сонця»;
• Суровєц Галіна з перекладом польською мовою роману Василя Слапчука «Роман & Роман»;
• Трайста Міхай Гафія з перекладом румунською мовою роману Софії Андрухович «Амадока», роману Юрія Андруховича «Радіо Ніч» та антології «Механізми захисту 12 українських письменників у війні»;
• Уґґла Софія з перекладом шведською мовою роману Сергія Жадана «Арабески»;
• Вітт Сусанна з перекладом шведською мовою збірки Юлії Ілюхи «Мої жінки»;
• Єрмалаєва Франко Воля, Франко Коста Патерсон із перекладом португальською мовою поетичної збірки Максима Кривцова «Вірші з бійниці»;
• Євтушенко Елла, Мартен Фредерік із перекладом французькою мовою поетичної збірки Ярини Чорногуз [dasein: оборона присутності].

В Українському ПЕН нагадали, що короткий список та лавреата премії визначає Капітула, до якої входять дев’ять членів, зокрема авторитетні письменники, перекладачі, мово- та літературознавці, культурні менеджери. Оскільки через повномасштабну війну Росії проти України змістилися етапи проведення конкурсу і церемонії премії, роботу Капітули було продовжено на один рік.

До Капітули премії 2025 року увійшли Володимир Шейко, Володимир Єрмоленко, Олександра Коваль, Ярослава Стріха, Алла Татаренко, Ееро Балк, Рорі Фіннін, Ірина Забіяка і Софія Онуфрів.

Як зазначається, лавреата або лавреатку премії оголосять під час урочистої церемонії навесні 2026 року. Переможець отримає статуетку, виготовлену українською художницею Анною Звягінцевою, грошову винагороду в розмірі 3 000 євро, а також додаткові можливості для роботи та промоції своєї творчості.

Премія Drahomán Prize була заснована 2020 року Українським інститутом, Українським ПЕН та Українським інститутом книги. Вона покликана підтримати і відзначити сподвижницьку роботу перекладачів з української мови на мови світу. Drahomán Prize вручається за високу перекладацьку майстерність та внесок у промоцію української літератури за кордоном.

Як повідомляв Укрінформ, переможцем премії Drahomán Prize за 2024 рік став фінський перекладач Ееро Балк зі своїм перекладом книги Євгенії Кузнєцової «Драбина».

Фото ілюстративне

Фото Укрінформу можна купити тут

Ремонтні роботи на пошкодженому мосту в Одеській області тривають, ситуацію з логістикою планується покращити найближчим часом.