Як повідомили Укрінформу в посольстві України у США, експозиція містить фотографії Києво-Печерської лаври, зроблені від кінця XVIII до початку XXI століття.

Знімки показують, як у різні періоди змінювалися архітектурний комплекс та його окремі споруди, а також людей, для яких Лавра була місцем життя, праці, молитви й відвідування.

«Від першого дня повномасштабної війни Кремль чітко окреслив свої цілі: знищити Україну як націю, стерти нашу культуру, нашу ідентичність і нашу історичну спадщину. Києво-Печерська лавра є невід’ємною частиною цієї спадщини», – зазначив тимчасовий повірений України у США Денис Сєнік.

За його словами, презентація цих знімків є не лише вшануванням української історії, а й свідченням того, що українська культурна спадщина живе та передаватиметься наступним поколінням. Сєнік додав, що після Вашингтона виставка експонуватиметься в інших містах США.

З експозицією ознайомилися члени Конгресу, представники Адміністрації США, дипломатичного корпусу, громадські активісти, керівники провідних американських компаній, українська громада.

Виставку підготував Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» у партнерстві з МЗС, Міністерством культури, посольством України у США, постійним представництвом України при ООН та Фундацією Пилипа Орлика.

У 2026 році виповнюється 100 років від заснування Національного історико-культурного заповідника «Києво-Печерська лавра», а також 975 років від першої писемної згадки про монастир.

У грудні 1990 року Києво-Печерську лавру внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У 2026 році внаслідок російських атак на Київ пошкоджень зазнали окремі споруди Лаври.

Як повідомляв Укрінформ, раніше виставка «Києво-Печерська лавра: 975 років історії – 100 років відповідального збереження» відкрилася у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі.

Фото надані посольством України у США

Про це повідомляє Міністерство економіки та довкілля, передає Укрінформ.

Зазначається, що механізм програми розширений на проєкти відновлення пошкоджених або знищених об’єктів паливної та складської логістики, підприємств переробної промисловості, оптової та роздрібної торгівлі.

“Зважаючи на посилення ворожих обстрілів та масштабні системні втрати бізнесу ми розширюємо держпідтримку для забезпечення енергостійкості підприємців… Для цього уряд надаватиме пільгові кредити на створення захищеної та децентралізованої моделі зберігання пального – через будівництво або модернізацію підземних резервуарних потужностей», – наголосив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко.

Серед основних змін у програмі – нові напрями фінансування. Пільгові кредити видаватимуть на відбудову паливної та складської інфраструктури, модернізацію підприємств переробної промисловості, а також, як тимчасовий антикризовий захід, на фінансування оборотного капіталу для оптової та роздрібної торгівлі (для розрахунків із виробниками).

Замість плаваючої ставки, що прив’язувалася до індексу UIRD, запроваджується фіксована компенсація від держави у розмірі 5,5% річних від базової ставки банку.

Крім того, збільшені ліміти за кредитами. Мінімальна сума кредиту становитиме 100 млн грн (для прифронтових територій – 30 млн грн). Максимальний ліміт на групу пов’язаних компаній встановлено на рівні 1 млрд грн.

Окремим пунктом виділене фінансування заходів із підвищення стійкості паливної інфраструктури – зокрема, перенесення під землю резервуарів, насосних станцій та систем зберігання пального.

Програма реалізується через Національну установу розвитку (НУР). Подати заявку можна через уповноважені банки, перелік яких буде опублікований на сайті НУР. Проєкти відбираються на конкурсній основі – за пріоритетами програми та в межах бюджету після оцінки банками.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів розширив чинну програму страхування воєнних ризиків для бізнесу та спростив отримання компенсацій за пошкоджене або знищене майно.

Таку думку висловив ексміністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс в інтерв’ю Укрінформу.

«Чи є підстави вважати, що Москва справді готова до завершення війни? Ні, немає жодних ознак», – зазначив Ландсбергіс.

За його словами, ключові рішення в Росії ухвалює особисто Путін, і ця модель, на його думку, зберігається протягом тривалого часу.

Ландсбергіс вважає, що російський диктатор сприймає можливу поразку у війні як загрозу для себе особисто, тому не бачить іншого шляху, окрім подальшого загострення.

«Для нього поразка в цій війні означає втрату, можливо, навіть власного життя. Тому єдиний шлях, який він бачить і який йому показують, – це ескалація», – сказав політик.

На його переконання, західні країни помилково очікують, що ескалація російської агресії може розпочатися в майбутньому, оскільки, на його думку, вона вже триває.

«Ми в Європі все ще очікуємо, що ескалація відбудеться десь у майбутньому, але, думаю, вона вже відбувається. Тож я не надто оптимістично налаштований стосовно того, чи готова Росія наразі змінити курс», – зазначив Ландсбергіс.

Говорячи про американську дипломатичну стратегію щодо Росії та України, ексміністр заявив, що подібний підхід уже застосовували в минулому, коли великі держави намагалися чинити тиск на меншу країну, яка стала жертвою війни, щоб домогтися її припинення.

«Таке вже неодноразово випробовували в попередні історичні моменти. Це називається умиротворенням. І воно не працює. Єдиний спосіб переконати Путіна, що ця війна для нього є глухим кутом, – це чинити максимальний тиск. І, на жаль, немає жодних ознак, що Сполучені Штати готові це робити», – наголосив Ландсбергіс.

Водночас він закликав європейські держави та загалом Захід демонструвати готовність продовжувати підтримку України.

«Ми, європейці та представники Заходу, маємо показати, так само як це робить Україна, що ми не поступаємося, не збираємося миритися з тим, що Путін розпочав у 2014 році й продовжив повномасштабним вторгненням», – наголосив Ландсбергіс.

Як повідомлялося, заступник постійного представника Польщі при ООН Міхал Мярка заявив, що провокації Росії та порушення нею повітряного простору Польщі, Румунії, Молдови й Латвії не наближають завершення війни проти України. Відновленню миру сприятиме повне й безумовне виведення російських військ з окупованих територій.