Бізнес в умовах війни: 5 програм для підприємців в Одеській області
Збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації.
Кількість підприємців в регіоні та їхні перепони
Повний рівень економічних збитків залежатиме від того, як довго триватиме війна. Але навіть після закінчення Світовий банк прогнозує повільне відновлення та зростання загрози масової бідності. За даними Програми розвитку ООН, тривалий конфлікт призведе до того, що 30% населення України опиниться за межею бідності.
Малий та середній бізнес намагаються все ж відновлювати роботу, виробництво, поширення своїх послуг та товарів. В Одеській області кількість підприємців ліквідувались, але з’явились нові. Як розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов в інтерв’ю «Дайджест Одеси»: «З початку повномасштабного вторгнення по квітень згідно з реєстраціями було більше ліквідацій ФОПів, ніж створення нових. Загалом з лютого по грудень 2022 року припинило діяльність понад 12 800 підприємців, як фізичних, так і юридичних осіб. Потім тенденція змінилась та пішла вгору, особливо в літні місяці. З березня було зареєстровано 11 тисяч підприємств, здебільшого фізичних осіб. Загалом в області близько 230 тисяч підприємців».
Воєнний стан створює нові правові умови для підприємців, але це не єдині труднощі при роботі. ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» щомісяця проводить опитування керівників підприємств «Український бізнес в умовах війни». Згідно із 7 випуском за листопад 2022 року, проблема перебоїв з електро-, водо- та теплопостачанням уперше за весь час опитування (із травня 2022 року) вийшла на перше місце в рейтингу перешкод. Частка підприємств, які зіштовхнулись з цією проблемою, досягла 78%. Найзначніша проблема — війна і це аксіома. А потім вже йдуть похідні від дій агресії рф та воєнного стану: перебої з електроенергією, зниження купівельної спроможності, звуження ринку, інфляційні процеси, розриви логістичних ланцюжків. Щоб підтримати економіку країни та підприємців створюються державні програми, податкові умови, надаються умови для релокації підприємства.
Олександр Висоцький, засновник компанії Visotsky розповів для «Дайджесту Одеси», що більшість підприємців продовжують працювати навіть попри усі складнощі: «Якщо говорити про економіку та підприємницьку діяльність, то вже пройшла точка, коли все зупинилося. На початку війни моя компанія організувала програму підтримки українських підприємців. Наразі наш київський офіс влаштовує живі зустрічі для резидентів цієї програми. 70% підприємців продовжують працювати, їх не зупиняють навіть складнощі з електроенергією. Усього 30% із 805 компаній призупинили діяльність. Є взагалі неймовірні кейси серед наших клієнтів — Юрій Синиця, власник компанії Collar, із командою презентував свій бізнес на міжнародній виставці, відновив виробництво та експорт».
Програми та ініціативи, які допомагають бізнесу
Портал «Дія.Бізнес» містить сторінку «Підтримка бізнесу в умовах війни”. Тут представлені державні та донорські програми, приватні ініціативи підтримки підприємців та інформація щодо релокації бізнесу, працевлаштування, кредитів.
Програма «EU4Business» дозволяє отримати додаткове фінансування, навчання або нададуть консультації. Це ініціатива Європейського союзу,а разом з Мінекономіки та Офісом з розвитку підприємництва та експорту запущено грантовий фонд, який розрахований на 300 підприємців.
Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» спрощує доступ підприємств малого та середнього бізнесу до банківського кредитування, а також надає кошти за зниженою процентною ставкою. Дмитро Радулов розповів, що Одеська область вийшла на третє місце за обсягом кредитів, взятих у рамках цієї програми. Суб’єкти господарювання взяли понад 6 тисяч кредитів.
«Єробота» передбачає видачу грантів для створення або розвитку власного бізнесу. Проєкт містить 6 грантових програм за різними напрямками і підходить вже власникам бізнесу чи початківцям. В Одеській області програма лише набирає оберти, станом на початок січня 918 фізичних та юридичних осіб подали заявки на участь. 132 проєкти отримали погодження, на розгляді — 525, відмовили — 261. На 51 суб’єкт господарювання вийшло 12 млн гривень.
Проєкт «Do Business with Ukrainians» дозволяє іноземцям працювати з українським бізнесом і навпаки. Українці створюють ніби анкету та пропонують свої послуги іноземцям, набуваючи собі нових партнерів.
Досвід війни з 2014 року та обмеження, пов’язані з COVID-19 навчили підприємців готуватись та думати про майбутнє. І як не крути, кожен бізнес пов’язаний з політикою, тому мотивація боротись за незалежність дала сильний поштовх триматись за свої проєкти. Наразі є безліч можливостей залучати іноземних партнерів та розширювати бізнес-спільноту задля того, щоб встояти. І це стосується, як великого, так і малого бізнесу, хоч і здається, що останній досить гнучкий.
«Я вірю у швидкий розвиток та зростання українського бізнесу. Хоча війна знижує інвестиційну привабливість країни, але сьогодні для світу Україна стала символом перемоги добра над злом. Україні є, що запропонувати світові, і світ інтегруватиметься з Україною: це сільське господарство, IT-індустрія, технології тощо. Думаю, що перспектива розвитку дуже висока — як приклад можна взяти Ізраїль», — додав Олександр Висоцький.
Нагадаємо, що Одеса — є кандидатом на проведення міжнародної виставки EXPO в 2030 році. Це великий іміджевий захід, який приведе з собою мільйони туристів, інвестиції та перспективу масштабного розвитку міста.
Події
Три фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях
Три фільми експериментальної навчально-творчої майстерні студентів Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, яку заснував відомий український кінорежисер Дмитро Томашпольський, братимуть участь у міжнародних кінофестивалях.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Національна спілка кінематографістів України.
Короткометражний фільм Євгенія Шемета “Be My Blue” було відібрано на Wasteland Film Festival, який відбудеться у США. Wasteland Film Festival – щорічний міжнародний кінофестиваль короткометражних і повнометражних фільмів, присвячений темам постапокалипсису, антиутопій та виживання людства.
Короткометражний фільм Захара Шестяєва “Обіцянка” потрапив у фінал International Police Award Arts Festival.. International Police Award Arts Festival – щорічний міжнародний фестиваль мистецтв і кіно, який проходить в Італії та присвячений темі правоохоронних органів, закону й порядку, а також важливим соціальним проблемам у кінематографі.
Також інший короткометражний фільм Шестяєва “Каліпсо” було відібрано до Golden FEMI Film Festival – щорічного міжнародного кінофестивалю, який проходить у Софії ( Болгарія). Подія присвячена соціальній інклюзії, підвищенню екологічної свідомості, підтримці вразливих груп та досягненням жінок у кінематографі. Фестиваль охоплює художні, документальні та короткометражні стрічки з усього світу.
Як повідомляв Укрінформ, на Нью-Йоркському кінофестивалі покажуть стрічку Юрія Іллєнка “Криниця для спраглих”.
Відбудова
Шмигаль обговорив із представниками оборонних і технологічних компаній Фінляндії захист енергооб’єктів
Сторони обговорили захист українських енергетичних об’єктів, зокрема посилення протиповітряної оборони та впровадження нових інженерних рішень.
«Для нас важливі досвід і технологічні можливості фінських компаній. Працюємо над конкретними інноваціями, які допоможуть посилити захищеність енергетичної інфраструктури України. Зокрема, тими, які допоможуть протистояти ворожій балістиці та дронам», – зазначив віцепрем’єр.
Він висловив вдячність Фінляндії за послідовну підтримку України.
Загальний обсяг допомоги, наданої нею від початку повномасштабного російського вторгнення, як зауважив Шмигаль, становить 4,6 млрд євро.
«Запропонували Фінляндії створити спільний робочий трек, щоб перевести сьогоднішній діалог у конкретні пілотні проєкти. Говорили про співпрацю в межах як державного, так і приватного сектору», – поінформував він.
Віцепрем’єр наголосив, що Україна готова забезпечити необхідну регуляторну, безпекову й логістичну підтримку фінським компаніям, які створюватимуть на її території виробничі або сервісні потужності.
Як повідомляв Укрінформ, представники українських і фінських компаній підписали документи про розробку та виготовлення у Фінляндії дронів для потреб України і Європи, розбудову можливостей у сфері морських безекіпажних систем і створення підприємства з випуску наземних роботизованих комплексів.
Політика
Працюватимемо, щоб кошти на підтримку України відповідали її оборонним пріоритетам
Влада Норвегії працюватиме над тим, щоб виділені наступного року кошти для підтримки України відповідали пріоритетам щодо здатності країни захищатися.
Про це заявив Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере під час саміту лідерів України і країн Північної Європи та Балтії (NB8) у Києві, передає Укрінформ.
«Сьогодні я оголосив, що підтримка України з боку Норвегії наступного року буде на рівні цього року – 9 мільярдів доларів, що є рекордно високим показником. І ми працюватимемо, як і в попередні роки, над тим, щоб ці кошти відповідали пріоритетам, які мають значення у боротьбі України за свій захист, за те, щоб залишатися суверенною, вільною, демократичною країною», – сказав глава норвезького уряду.
Серед пріоритетів він назвав протиповітряну оборону, розробку проєкту Freyja для протидії балістичним загрозам, а також посилення енергетичних спроможностей України напередодні зими.
Прем’єр-міністр Норвегії наголосив на взаємовигідності двосторонньої співпраці, зазначивши, зокрема, що його країна запозичує український досвід у сфері готовності, стійкості й швидкого впровадження інновацій.
Відповідаючи на запитання про стратегічне партнерство між Норвегією та Україною, Гар Стере зазначив, що одним із його напрямків є співпраця у сфері безпілотників.
«У галузі безпілотників, яка змінює характер і ландшафт сучасної військової діяльності, ми робимо внесок в українську промисловість, трансформуємо нашу власну промисловість і отримуємо дуже цінний внесок від українських фахівців», – сказав глава норвезького уряду.
Зі свого боку Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна і Норвегія планують спільно виробляти десятки тисяч далекобійних безпілотників, поєднуючи український досвід і технології обох країн. Він також наголосив на значенні бойового досвіду України для вдосконалення озброєнь партнерів, зокрема систем протиповітряної оборони NASAMS.
«Повірте мені, наш досвід, наша експертиза, яку ми передаємо партнерам, справді перетворює вашу зброю на зброю, яка реально працює. Наприклад, NASAMS – одна з чудових систем протиповітряної оборони, так, але коли її використовують під час війни, це зовсім інше, ніж коли ви використовуєте її в мирний час, лише під час навчань тощо», – зазначив глава держави.
Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр Норвегії Юнас Гар Стере заявив, що Норвегія у 2027 році збереже військову, гуманітарну та фінансову допомогу України на рівні близько 9 млрд доларів.
Україна та Норвегія уклали Угоду про оборонно-технологічну співпрацю (Drone deal).
Фото архівне
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла Крісті Новінгз – що відомо про акторку
-
Усі новини1 тиждень agoСин Олександра Пономарьова – як виглядає 19-річний Сашко
-
Війна1 тиждень agoАтака на Київ 16 серпня — що відомо
-
Усі новини7 днів agoПомерла екснаречена Кличка — яка причина смерті Гайден Панеттьєрі
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі на чоловіка обвалився схил Анонси
-
Політика1 тиждень agoНова Зеландія приєднується до Коаліції за повернення українських дітей
-
Одеса1 тиждень agoЕлектротранспорт в Одесі 10 серпня: розклад автобусів
-
Війна1 тиждень agoППО знешкодила 124 безпілотники і три «Бандеролі», якими росіяни з вечора атакували Україну