Бізнес в умовах війни: 5 програм для підприємців в Одеській області
Збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації.
Кількість підприємців в регіоні та їхні перепони
Повний рівень економічних збитків залежатиме від того, як довго триватиме війна. Але навіть після закінчення Світовий банк прогнозує повільне відновлення та зростання загрози масової бідності. За даними Програми розвитку ООН, тривалий конфлікт призведе до того, що 30% населення України опиниться за межею бідності.
Малий та середній бізнес намагаються все ж відновлювати роботу, виробництво, поширення своїх послуг та товарів. В Одеській області кількість підприємців ліквідувались, але з’явились нові. Як розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов в інтерв’ю «Дайджест Одеси»: «З початку повномасштабного вторгнення по квітень згідно з реєстраціями було більше ліквідацій ФОПів, ніж створення нових. Загалом з лютого по грудень 2022 року припинило діяльність понад 12 800 підприємців, як фізичних, так і юридичних осіб. Потім тенденція змінилась та пішла вгору, особливо в літні місяці. З березня було зареєстровано 11 тисяч підприємств, здебільшого фізичних осіб. Загалом в області близько 230 тисяч підприємців».
Воєнний стан створює нові правові умови для підприємців, але це не єдині труднощі при роботі. ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» щомісяця проводить опитування керівників підприємств «Український бізнес в умовах війни». Згідно із 7 випуском за листопад 2022 року, проблема перебоїв з електро-, водо- та теплопостачанням уперше за весь час опитування (із травня 2022 року) вийшла на перше місце в рейтингу перешкод. Частка підприємств, які зіштовхнулись з цією проблемою, досягла 78%. Найзначніша проблема — війна і це аксіома. А потім вже йдуть похідні від дій агресії рф та воєнного стану: перебої з електроенергією, зниження купівельної спроможності, звуження ринку, інфляційні процеси, розриви логістичних ланцюжків. Щоб підтримати економіку країни та підприємців створюються державні програми, податкові умови, надаються умови для релокації підприємства.
Олександр Висоцький, засновник компанії Visotsky розповів для «Дайджесту Одеси», що більшість підприємців продовжують працювати навіть попри усі складнощі: «Якщо говорити про економіку та підприємницьку діяльність, то вже пройшла точка, коли все зупинилося. На початку війни моя компанія організувала програму підтримки українських підприємців. Наразі наш київський офіс влаштовує живі зустрічі для резидентів цієї програми. 70% підприємців продовжують працювати, їх не зупиняють навіть складнощі з електроенергією. Усього 30% із 805 компаній призупинили діяльність. Є взагалі неймовірні кейси серед наших клієнтів — Юрій Синиця, власник компанії Collar, із командою презентував свій бізнес на міжнародній виставці, відновив виробництво та експорт».
Програми та ініціативи, які допомагають бізнесу
Портал «Дія.Бізнес» містить сторінку «Підтримка бізнесу в умовах війни”. Тут представлені державні та донорські програми, приватні ініціативи підтримки підприємців та інформація щодо релокації бізнесу, працевлаштування, кредитів.
Програма «EU4Business» дозволяє отримати додаткове фінансування, навчання або нададуть консультації. Це ініціатива Європейського союзу,а разом з Мінекономіки та Офісом з розвитку підприємництва та експорту запущено грантовий фонд, який розрахований на 300 підприємців.
Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» спрощує доступ підприємств малого та середнього бізнесу до банківського кредитування, а також надає кошти за зниженою процентною ставкою. Дмитро Радулов розповів, що Одеська область вийшла на третє місце за обсягом кредитів, взятих у рамках цієї програми. Суб’єкти господарювання взяли понад 6 тисяч кредитів.
«Єробота» передбачає видачу грантів для створення або розвитку власного бізнесу. Проєкт містить 6 грантових програм за різними напрямками і підходить вже власникам бізнесу чи початківцям. В Одеській області програма лише набирає оберти, станом на початок січня 918 фізичних та юридичних осіб подали заявки на участь. 132 проєкти отримали погодження, на розгляді — 525, відмовили — 261. На 51 суб’єкт господарювання вийшло 12 млн гривень.
Проєкт «Do Business with Ukrainians» дозволяє іноземцям працювати з українським бізнесом і навпаки. Українці створюють ніби анкету та пропонують свої послуги іноземцям, набуваючи собі нових партнерів.
Досвід війни з 2014 року та обмеження, пов’язані з COVID-19 навчили підприємців готуватись та думати про майбутнє. І як не крути, кожен бізнес пов’язаний з політикою, тому мотивація боротись за незалежність дала сильний поштовх триматись за свої проєкти. Наразі є безліч можливостей залучати іноземних партнерів та розширювати бізнес-спільноту задля того, щоб встояти. І це стосується, як великого, так і малого бізнесу, хоч і здається, що останній досить гнучкий.
«Я вірю у швидкий розвиток та зростання українського бізнесу. Хоча війна знижує інвестиційну привабливість країни, але сьогодні для світу Україна стала символом перемоги добра над злом. Україні є, що запропонувати світові, і світ інтегруватиметься з Україною: це сільське господарство, IT-індустрія, технології тощо. Думаю, що перспектива розвитку дуже висока — як приклад можна взяти Ізраїль», — додав Олександр Висоцький.
Нагадаємо, що Одеса — є кандидатом на проведення міжнародної виставки EXPO в 2030 році. Це великий іміджевий захід, який приведе з собою мільйони туристів, інвестиції та перспективу масштабного розвитку міста.
Події
Марина Ер Горбач отримала нагороду на престижному кінофестивалі в Лос-Анджелесі
Українську режисерку, авторку фільмів «Клондайк» та «Ротація» Марину Ер Горбач відзначили премією SEEfest Legacy Award 2026 року.
Про це повідомляє Укрінформ.
Під час церемонії відкриття XXI Південно-Східного Європейського кінофестивалю SEEfest 29 квітня українській режисерці було вручено нагороду фестивалю «За досягнення».
«Цьогоріч фестиваль SEEfest вшановує молоду режисерку з України, чиї фільми та масштаб творчості вже вивели її в число провідних представників свого покоління. Шість років тому наш фестиваль уперше представив її з фільмом (“Омар і ми” ред.) 2020 року створеним у співавторстві з її чоловіком і творчим партнером Мехметом Багадиром Ером. Її наступний фільм, “Клондайк”, увібрав у себе весь жах і трагедію країни, розірваної напередодні вторгнення. Він здобув головні нагороди на фестивалі “Санденс” і став важливою віхою у її кінематографічній творчості, звертаючись до теми війни в Україні. Її голос став голосом її покоління та її країни. Ми пишаємося тим, що показували фільми Марини Ер Горбач у Лос-Анджелесі, і присуджуємо їй премію SEEfest Legacy Award 2026 року», – коментують організатори фестивалю.
Серед відзначених нагородою Legacy Awards на SEEfest за 21 рік існування фестивалю лише дві українки – акторка Оксана Черкашина та режисерка Марина Ер Горбач.
SEEfest триватиме до 6 травня в Лос-Анджелесі. Серед програми – українське документальне кіно – стрічки «Мілітантропос» Єлизавети Сміт, Аліни Горлової та Семена Мозгового й «З любовʼю з фронту» Аліси Коваленко.
Як повідомляв Укрінформ, Марина Ер Горбач – українська режисерка та сценаристка. Володарка нагороди за найкращу режисуру на фестивалі Sundance та Призу екуменічного журі секції «Панорама» Берлінського міжнародного кінофестивалю за фільм «Клондайк», який також був обраний офіційним представником України на “Оскар”-2023 у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм».
Фото надані Мариною Ер Горбач
Відбудова
Рада ратифікувала Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України
Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.
Законодавчу ініціативу № 0371 підтримали в цілому 283 народних депутатів, передає Укрінформ.
Предметом регулювання Конвенції є створення та функціонування Міжнародної компенсаційної комісії для України як другого компонента міжнародного компенсаційного механізму відшкодування збитків, втрат та шкоди, завданих агресією Російської Федерації проти України.
Першим компонентом міжнародного компенсаційного механізму є Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, який слугує документальною формою обліку доказів та інформації щодо заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих від 24 лютого 2022 року
Комісія буде незалежним адміністративним органом в інституційних рамках Ради Європи, який прийматиме рішення щодо заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих міжнародно-протиправними діяннями, вчиненими РФ в Україні або проти України.
Очікується, що ухвалення ініціатив дозволить завершити всі внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання Конвенцією чинності після виконання вимог, передбачених Конвенцією.
Як повідомляв Укрінформ, на вебпорталі «Дія» з 29 квітня можна подати заяви до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України, у п’яти нових категоріях, які стосуються пошкодження інфраструктури, а також знищення чи втрати активів.
Політика
Євросоюз готує для України «пакет вигод» перед її вступом в блок
Країни-члени Європейського Союзу готують пакет короткострокових вигод для України, щоб наблизити її до блоку.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Politico з посиланням на чотирьох проінформованих дипломатів.
Пропозиції з’явилися після березневої вечері, під час якої представники країн ЄС відхилили пропозиції Європейської комісії щодо «зміни процедури розширення», які би дозволили Україні приєднатися до блоку до завершення виконання країною основних реформ, — натомість вони почали шукати відчутну пропозицію для Києва, поки він працює над реформами, необхідними для забезпечення повноцінного членства в ЄС.
«Держави-члени чітко дали зрозуміти, що членство (України в ЄС – ред.) буде дуже важко уявити в короткостроковій перспективі. Але нам потрібна позитивна пропозиція щодо того, як ми можемо краще рухатися вперед разом до того часу», — сказав один із дипломатів.
З боку ЄС посадовці шукають способи підключити Україну до частин ринків блоку, програм фінансування та політичних інституцій до вступу — модель, яку дипломат назвав «прискореною поступовою інтеграцією».
Згідно з литовською пропозицією, з якою ознайомилося Politico, ще один варіант, який просувають союзники України в ЄС, – надання Києву статусу «держави, що приєднується», щоб продемонструвати, що країна твердо стоїть на шляху до вступу до ЄС. Зазначається, що таке позначення країни історично застосовувалося до країн, які підписали договір про вступ і очікують на його ратифікацію.
За даними джерел, у проєкті документу йдеться про те, що випадок України «показує, що її європейський шлях досяг рівня стабільності та спрямованості, що заслуговує на аналогічне визнання».
Тим часом Київ наполягає на більш конкретній економічній допомозі з боку ЄС.
За словами посла в ЄС Всеволода Ченцова, Україна хоче «поетапного доступу до єдиного ринку ЄС, пов’язаного з прогресом у реформах, глибшою участю в програмах та інституціях ЄС, а також швидким прогресом у таких угодах, як ACAA, для сприяння торгівлі».
Угода про взаємне визнання Україною та ЄС сертифікатів відповідності на промислову продукцію (ACAA) дозволить ЄС та Україні визнавати виробничі стандарти один одного, що полегшить переміщення промислових товарів через кордон без додаткових перевірок.
Ченцов додав, що українська сторона також закликає ЄС включити її підприємства до стратегічних консультацій у галузі промисловості Єврокомісії у таких секторах як виробництво автомобілів, сталь та хімічна промисловість, «щоб краще узгодити наші галузі з ланцюгами доданої вартості ЄС».
«Пріоритетом України залишається повноцінне членство в ЄС. Але ми також очікуємо на швидкі, відчутні кроки, які вже зараз введуть інтеграцію в дію», – заявив Ченцов.
За його словами, такі кроки дадуть «негайні економічні вигоди» та зміцнять довіру інвесторів, водночас зробивши шлях України до ЄС вигідним для обох сторін ще до членства.
Як повідомляв Укрінформ, президент Володимир Зеленський у зверненні до учасників засідання глав держав та урядів Європейського Союзу наголосив на прагненні України до прискорення повноправного членства у ЄС з чіткою датою його початку.
-
Політика1 тиждень agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Відбудова6 днів agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Усі новини1 тиждень agoНазвала куркою: у мережі скандал між українською поетесою та військовою – що сталось (фото)
-
Події1 тиждень agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Усі новини1 тиждень agoна що здатен ноутбук Apple вартістю до 10 000 грн (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Суспільство1 тиждень agoПорти Одещини з початку року перевалили 21 мільйон тонн вантажів
-
Події1 тиждень agoВолодар «Оскара» Том Гупер зніме фільм за книгою Міллі Боббі Браун