Connect with us

Бізнес в умовах війни: 5 програм для підприємців в Одеській області

Published

on

Збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації. 

Кількість підприємців в регіоні та їхні перепони

Повний рівень економічних збитків залежатиме від того, як довго триватиме війна. Але навіть після закінчення Світовий банк прогнозує повільне відновлення та зростання загрози масової бідності. За даними Програми розвитку ООН, тривалий конфлікт призведе до того, що 30% населення України опиниться за межею бідності.

Малий та середній бізнес намагаються все ж відновлювати роботу, виробництво, поширення своїх послуг та товарів. В Одеській області кількість підприємців ліквідувались, але з’явились нові. Як розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов в інтерв’ю «Дайджест Одеси»: «З початку повномасштабного вторгнення по квітень згідно з реєстраціями було більше ліквідацій ФОПів, ніж створення нових. Загалом з лютого по грудень 2022 року припинило діяльність понад 12 800 підприємців, як фізичних, так і юридичних осіб. Потім тенденція змінилась та пішла вгору, особливо в літні місяці. З березня було зареєстровано 11 тисяч підприємств, здебільшого фізичних осіб. Загалом в області близько 230 тисяч підприємців».

Воєнний стан створює нові правові умови для підприємців, але це не єдині труднощі при роботі. ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» щомісяця проводить опитування керівників підприємств «Український бізнес в умовах війни». Згідно із 7 випуском за листопад 2022 року, проблема перебоїв з електро-, водо- та теплопостачанням уперше за весь час опитування (із травня 2022 року) вийшла на перше місце в рейтингу перешкод. Частка підприємств, які зіштовхнулись з цією проблемою, досягла 78%. Найзначніша проблема — війна і це аксіома. А потім вже йдуть похідні від дій агресії рф та воєнного стану: перебої з електроенергією, зниження купівельної спроможності, звуження ринку, інфляційні процеси, розриви логістичних ланцюжків. Щоб підтримати економіку країни та підприємців створюються державні програми, податкові умови, надаються умови для релокації підприємства.

Олександр Висоцький, засновник компанії Visotsky розповів для «Дайджесту Одеси», що більшість підприємців продовжують працювати навіть попри усі складнощі: «Якщо говорити про економіку та підприємницьку діяльність, то вже пройшла точка, коли все зупинилося. На початку війни моя компанія організувала програму підтримки українських підприємців. Наразі наш київський офіс влаштовує живі зустрічі для резидентів цієї програми. 70% підприємців продовжують працювати, їх не зупиняють навіть складнощі з електроенергією. Усього 30% із 805 компаній призупинили діяльність. Є взагалі неймовірні кейси серед наших клієнтів — Юрій Синиця, власник компанії Collar, із командою презентував свій бізнес на міжнародній виставці, відновив виробництво та експорт».

Програми та ініціативи, які допомагають бізнесу

Портал «Дія.Бізнес» містить сторінку «Підтримка бізнесу в умовах війни”. Тут представлені державні та донорські програми, приватні ініціативи підтримки підприємців та інформація щодо релокації бізнесу, працевлаштування, кредитів. 

Програма  «EU4Business» дозволяє отримати додаткове фінансування, навчання або нададуть консультації. Це ініціатива Європейського союзу,а  разом з Мінекономіки та Офісом з розвитку підприємництва та експорту запущено грантовий фонд, який розрахований на 300 підприємців. 

Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» спрощує доступ підприємств малого та середнього бізнесу до банківського кредитування, а також надає кошти за зниженою процентною ставкою. Дмитро Радулов розповів, що Одеська область вийшла на третє місце за обсягом кредитів, взятих у рамках цієї програми. Суб’єкти господарювання взяли понад 6 тисяч кредитів.

«Єробота» передбачає видачу грантів для створення або розвитку власного бізнесу. Проєкт містить 6 грантових програм за різними напрямками і підходить вже власникам бізнесу чи початківцям. В Одеській області програма лише набирає оберти, станом на початок січня 918 фізичних та юридичних осіб подали заявки на участь. 132 проєкти отримали погодження, на розгляді — 525, відмовили — 261. На 51 суб’єкт господарювання вийшло 12 млн гривень.

Проєкт «Do Business with Ukrainians» дозволяє іноземцям працювати з українським бізнесом і навпаки. Українці створюють ніби анкету та пропонують свої послуги іноземцям, набуваючи собі нових партнерів. 

Досвід війни з 2014 року та обмеження, пов’язані з COVID-19 навчили підприємців готуватись та думати про майбутнє. І як не крути, кожен бізнес пов’язаний з політикою, тому мотивація боротись за незалежність дала сильний поштовх триматись за свої проєкти. Наразі є безліч можливостей залучати іноземних партнерів та розширювати бізнес-спільноту задля того, щоб встояти. І це стосується, як великого, так і малого бізнесу, хоч і здається, що останній досить гнучкий. 

«Я вірю у швидкий розвиток та зростання українського бізнесу. Хоча війна знижує інвестиційну привабливість країни, але сьогодні для світу Україна стала символом перемоги добра над злом. Україні є, що запропонувати світові, і світ інтегруватиметься з Україною: це сільське господарство, IT-індустрія, технології тощо. Думаю, що перспектива розвитку дуже висока — як приклад можна взяти Ізраїль», — додав Олександр Висоцький. 

Нагадаємо, що Одеса — є кандидатом на проведення міжнародної виставки EXPO в 2030 році. Це великий іміджевий захід, який приведе з собою мільйони туристів, інвестиції та перспективу масштабного розвитку міста. 

Continue Reading
Click to comment

Події

На Вінниччині до переліку нематеріальної культурної спадщини внесли ще дев’ять елементів

Published

on



У Вінницькій області до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини внесено ще дев’ять елементів.

Про це повідомляє Вінницька обласна рада, передає Укрінформ.

Як зазначається, рішення ухвалила експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини.

Зокрема, до переліку увійшли плетіння шлейки у селі Сальник (Калинівська територіальна громада) та традиція випікання «Січеного-крученого короваю» (село Бережанка, Ободівська територіальна громада).

До обласного переліку також внесені традиція приготування та споживання «Малисника з кукурудзяного борошна», відтворення традиції виготовлення іграшки-оберега «Коник» (село Грабарівка, Студенянська територіальна громада), традиція спільного випасання корів – «череда» у селі Самгородок (Самгородоцька територіальна громада), народний побутовий танець «Ганка» (село Плоске, Вендичанська територіальна громада).

До переліку ввійшли ще три кулінарні традиції: випікання чеського печива (село Миколаївка, Самгородоцька територіальна громада), випікання пиріжків із гречаною кашею до холодцю (Літинська територіальна громада), приготування страви «Бараболяна кишка по-марʼянівськи» (Гайсинська територіальна громада).

Читайте також: Писанку визнали нематеріальною культурною спадщиною штату Парана в Бразилії

Як повідомлялось, у грудні 2025 року на Вінниччині експертна рада внесла до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини ще шість елементів, серед яких, зокрема, побутування хустки на Вінниччині, обряд «Обертіння», традиційна страва «Гречані пампушки і приготування калинового варення, а також культура приготування старовинної страви «шпундра» і технологія приготування традиційної обрядової страви Павлівська квасоля.

Фото: Вінницька обласна рада



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Виконавчий директор Реєстру збитків: Обсяг заявлених втрат у двох нових категоріях

Published

on



“Самі категорії В4 та В5 не встановлюють якихось обмежень щодо обсягів витрат про компенсацію яких можна подавати заяви. Категорії передбачають параметри, яким мають відповідати витрати, що можуть бути компенсовані – це стосується і джерела коштів, і того, на що вони були спрямовані. Далі вже майбутня компенсаційна комісія визначатиме, компенсація яких саме витрат і в якому обсязі є юридично обґрунтованою”, – сказав він.

Він також зазначив, що “обидві ці категорії призначені для заяв від імені держави Україна – центральних чи місцевих органів влади, та витрат, профінансованих державним чи місцевим бюджетами. Правила Реєстру збитків (Форми заяв у цих категоріях) містять чіткий перелік інформації і доказів, які мають бути подані заявниками. Тому, хоча обґрунтування цих витрат має бути ретельним, можна сподіватись, що вся необхідна документація та інформація є в розпорядженні потенційних заявників – і щодо того про які кошти йде мова, на подолання яких наслідків вони були спрямовані та хто був їх отримувачем”, – додав Ключковський.

За його словами, особливо важливо детально описати характер гуманітарних витрат. Зокрема, це може бути евакуація населення, забезпечення людей тимчасовим житлом, екстрена медична допомога, реабілітаційні програми та інші заходи з подолання наслідків російської агресії.

“Зокрема, важливо ретельно описати, на що спрямовані кошти у вигляді гуманітарних витрат – на евакуацію людей, на забезпечення їх тимчасовим житлом, екстреною медичною допомогою чи реабілітаційними програмами, чи мова йде про інші програми, такі, наприклад, як програма єВідновлення, в рамках якої фінансується відновлення пошкодженого чи зруйнованого житла. Важливі деталі – де реалізовуються ці програми, в якому вигляді, що саме спричинило їх потребу і хто отримав за ними допомогу. Чим більше деталей – тим краще, адже тут мова ймовірно може йти про великі суми, і вони мають бути належним чином обґрунтовані. Якщо мова йде про розмінування, то важливо вказати на що спрямовані витрати, на який вид діяльності, в якій саме локації і як обґрунтовуються витрачені суми. Дуже важливо цю інформацію систематизувати та подати до Реєстру разом із заявою у зрозумілому вигляді”, – сказав він.

Читайте також: Кабмін пропонує розширити перелік дітей, постраждалих від війни

Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний Реєстр збитків для України оголосив про запуск двох нових категорій заяв про компенсацію, які стосуються витрат держави, понесених через агресію Російської Федерації проти України. Йдеться про категорії: B4 – державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення; B5 – розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів.



Джерело

Continue Reading

Політика

депутат Бундестагу дорікнув Мерцу за Taurus для України

Published

on



Німеччина у відповідь на російські гібридні загрози має посилити тиск на Росію, зокрема розпочати навчання українських військових роботі з ракетами Taurus і запроваджувати нові санкції проти РФ.

Таку думку висловив в інтерв’ю Укрінформу депутат бундестагу від ХДС, член комітету у закордонних справах Родеріх Кізеветтер.

“Ми вже давно мали б закрити “Російський дім”, викликати посла, якщо будуть докази, а можливо, і вислати посла країни. Про це треба подумати. Далі цілком зрозуміло: тіньовий флот потрібно зупинити, санкції – посилити, навчання на Taurus – розпочати. Тоді федеральний канцлер матиме у своїх руках інструмент, щоб вирішити, коли він захоче поставити Taurus”, – сказав Кізеветтер.

Він підкреслив, що за це “нарешті треба взятися”. “Ми мали зробити це ще два-три роки тому. Федеральний канцлер сам це обіцяв і не робить”, – додав депутат, у минулому – полковник бундесверу.

Читайте також: Депутат Бундестагу: Taurus не забезпечать перелому у війні, але посилять Україну

Кізеветтер наголосив, що передача Україні ракет Taurus полегшила б її становище, надавши додаткові можливості для ударів по військових об’єктах, дозволивши їй цілеспрямовано уражати бункерні споруди, підземні виробничі об’єкти, а також пункти управління. “Тоді Україна була б у кращому становищі”, – переконаний він.

Окремо німецький депутат вказав на те, що Німеччина “вже давно могла б збільшити виробництво Taurus“. “Ми також могли б дозволити країнам, готовим постачати Taurus, робити це. Але принаймні ми мали б розпочати навчання”, – сказав він.

Як повідомляв Укрінформ, федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц після приходу до влади не ухвалив рішення про передачу Україні крилатих ракет Taurus, хоча, перебуваючи в опозиції, виступав за такий крок.

Читайте також: Taurus вже не має того значення, як кілька років томуречник блоку Мерца

У липні 2026 року Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що для України нібито більше не є критично необхідним отримання німецьких крилатих ракет Taurus. За його словами, ЗСУ успішно вражають цілі в глибокому тилу РФ за допомогою власних далекобійних засобів та безпілотників, тому питання постачання цієї німецької зброї втратило колишню гостроту.

Фото: Tobias Koch, roderich-kiesewetter.de



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.