Бізнес в умовах війни: 5 програм для підприємців в Одеській області
Збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації.
Кількість підприємців в регіоні та їхні перепони
Повний рівень економічних збитків залежатиме від того, як довго триватиме війна. Але навіть після закінчення Світовий банк прогнозує повільне відновлення та зростання загрози масової бідності. За даними Програми розвитку ООН, тривалий конфлікт призведе до того, що 30% населення України опиниться за межею бідності.
Малий та середній бізнес намагаються все ж відновлювати роботу, виробництво, поширення своїх послуг та товарів. В Одеській області кількість підприємців ліквідувались, але з’явились нові. Як розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов в інтерв’ю «Дайджест Одеси»: «З початку повномасштабного вторгнення по квітень згідно з реєстраціями було більше ліквідацій ФОПів, ніж створення нових. Загалом з лютого по грудень 2022 року припинило діяльність понад 12 800 підприємців, як фізичних, так і юридичних осіб. Потім тенденція змінилась та пішла вгору, особливо в літні місяці. З березня було зареєстровано 11 тисяч підприємств, здебільшого фізичних осіб. Загалом в області близько 230 тисяч підприємців».
Воєнний стан створює нові правові умови для підприємців, але це не єдині труднощі при роботі. ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» щомісяця проводить опитування керівників підприємств «Український бізнес в умовах війни». Згідно із 7 випуском за листопад 2022 року, проблема перебоїв з електро-, водо- та теплопостачанням уперше за весь час опитування (із травня 2022 року) вийшла на перше місце в рейтингу перешкод. Частка підприємств, які зіштовхнулись з цією проблемою, досягла 78%. Найзначніша проблема — війна і це аксіома. А потім вже йдуть похідні від дій агресії рф та воєнного стану: перебої з електроенергією, зниження купівельної спроможності, звуження ринку, інфляційні процеси, розриви логістичних ланцюжків. Щоб підтримати економіку країни та підприємців створюються державні програми, податкові умови, надаються умови для релокації підприємства.
Олександр Висоцький, засновник компанії Visotsky розповів для «Дайджесту Одеси», що більшість підприємців продовжують працювати навіть попри усі складнощі: «Якщо говорити про економіку та підприємницьку діяльність, то вже пройшла точка, коли все зупинилося. На початку війни моя компанія організувала програму підтримки українських підприємців. Наразі наш київський офіс влаштовує живі зустрічі для резидентів цієї програми. 70% підприємців продовжують працювати, їх не зупиняють навіть складнощі з електроенергією. Усього 30% із 805 компаній призупинили діяльність. Є взагалі неймовірні кейси серед наших клієнтів — Юрій Синиця, власник компанії Collar, із командою презентував свій бізнес на міжнародній виставці, відновив виробництво та експорт».
Програми та ініціативи, які допомагають бізнесу
Портал «Дія.Бізнес» містить сторінку «Підтримка бізнесу в умовах війни”. Тут представлені державні та донорські програми, приватні ініціативи підтримки підприємців та інформація щодо релокації бізнесу, працевлаштування, кредитів.
Програма «EU4Business» дозволяє отримати додаткове фінансування, навчання або нададуть консультації. Це ініціатива Європейського союзу,а разом з Мінекономіки та Офісом з розвитку підприємництва та експорту запущено грантовий фонд, який розрахований на 300 підприємців.
Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» спрощує доступ підприємств малого та середнього бізнесу до банківського кредитування, а також надає кошти за зниженою процентною ставкою. Дмитро Радулов розповів, що Одеська область вийшла на третє місце за обсягом кредитів, взятих у рамках цієї програми. Суб’єкти господарювання взяли понад 6 тисяч кредитів.
«Єробота» передбачає видачу грантів для створення або розвитку власного бізнесу. Проєкт містить 6 грантових програм за різними напрямками і підходить вже власникам бізнесу чи початківцям. В Одеській області програма лише набирає оберти, станом на початок січня 918 фізичних та юридичних осіб подали заявки на участь. 132 проєкти отримали погодження, на розгляді — 525, відмовили — 261. На 51 суб’єкт господарювання вийшло 12 млн гривень.
Проєкт «Do Business with Ukrainians» дозволяє іноземцям працювати з українським бізнесом і навпаки. Українці створюють ніби анкету та пропонують свої послуги іноземцям, набуваючи собі нових партнерів.
Досвід війни з 2014 року та обмеження, пов’язані з COVID-19 навчили підприємців готуватись та думати про майбутнє. І як не крути, кожен бізнес пов’язаний з політикою, тому мотивація боротись за незалежність дала сильний поштовх триматись за свої проєкти. Наразі є безліч можливостей залучати іноземних партнерів та розширювати бізнес-спільноту задля того, щоб встояти. І це стосується, як великого, так і малого бізнесу, хоч і здається, що останній досить гнучкий.
«Я вірю у швидкий розвиток та зростання українського бізнесу. Хоча війна знижує інвестиційну привабливість країни, але сьогодні для світу Україна стала символом перемоги добра над злом. Україні є, що запропонувати світові, і світ інтегруватиметься з Україною: це сільське господарство, IT-індустрія, технології тощо. Думаю, що перспектива розвитку дуже висока — як приклад можна взяти Ізраїль», — додав Олександр Висоцький.
Нагадаємо, що Одеса — є кандидатом на проведення міжнародної виставки EXPO в 2030 році. Це великий іміджевий захід, який приведе з собою мільйони туристів, інвестиції та перспективу масштабного розвитку міста.
У Одесі під час атаки “шахедів” один з них “зімітував” камінець з відомої дитячої гри “млинці”. Дрон стрибнув по воді та зрештою занурився у море.
Під час останньої російської атаки на Одесу один з дронів, вочевидь, збившись з курсу, впав у море. Момент падіння було зафіксовано очевидцями.
На кадрах, які розповсюджуються у соцмережі, помітно, як “шахед” пролітає над береговою лінією декілька десятків метрів та врізається у Чорне море. Плаский БПЛА, завдяки малому куту падіння та великій швидкості, “відштовхнувся” від поверхні води, зробивши ефективний стрибок, та пролетів ще кілька метрів. Врешті, дрон впав, здійнявши купу бризок.
“Що це таке?”, — здивовано запитував автор відео.
“Подавили “шахед” РЕБом й він приземлився”, — відповіли у мережі.
Нагадаємо, у ніч на 13 грудня російські окупанти здійснили одну з наймасовіших атак на Одесу. У місті було пошкоджено адміністративні будівлі, об’єкти енергетики та промисловості, відомо щонайменше про чотирьох постраждалих.
У листопаді одеські пабліки поширювали відео, в якому чоловік з вікна житлового будинку цілиться зі зброї вгору, нібито намагаючись збити російські дрони.
Раніше в Одесі невідомий чоловік вкрав “Шахед”, яким російська армія атакувала місто. Він поніс дрон додому на спині.
Також Фокус писав, як чоловіки-одесити на пляжі безстрашно патрали на сувеніри уламки безпілотника, який, найімовірніше, був збитий силами ППО над морем.
Співака і композитора, заслуженого та народного артиста України Степана Гігу поховають у Львові на Личаківському кладовищі.
Як передає Укрінформ, про це міський голова Львова Андрій Садовий повідомив у Фейсбуці.
“Степан Гіга заповів бути похованим у Львові, на Личаківському кладовищі. Виконуємо його останню волю і повідомляємо про чин прощання з народним артистом України”, – зазначив Садовий.
Прощання розпочнеться у неділю, 14 грудня, о 16:00 у Гарнізонному храмі Святих апостолів Петра і Павла (Львів, вул. Театральна, 11).
О 19:00 буде звершений чин парастасу.
Триватиме прощання до 23:00.
Чин похорону відбудеться у понеділок, 15 грудня, о 14:00 у Гарнізонному храмі Святих апостолів Петра і Павла.
Орієнтовно о 15:00 відбудеться загальноміське прощання на площі Ринок.
Поховають Степана Гігу на 75-му полі Личаківського кладовища.
Як зазначив мер Львова, місто займається організацією прощання та поховання.
Як повідомляв Укрінформ, Степан Гіга пішов з життя 12 грудня внаслідок важкої хвороби.
Фото: Фейсбук / Степан Гіга
У Харкові демонтували зруйнований російським ударом житловий будинок 1860-их років на майдані Героїв Небесної Сотні, уламки та цеглу з нього сортували волонтери. Відібрані матеріали можна використовувати для відбудови інших архітектурних пам’яток.
Про це розповів кореспонденту Укрінформу архітектор-реставратор, співзасновник громадської організації “Платформа урбаністичного розвитку” Віктор Дворніков.
Фото: ГО «Платформа урбаністичного розвитку»
“Сюди влучила авіабомба 6 березня 2022 року і зруйнувала чи пошкодила кілька будівель. Житловий будинок купця Сорокіна був збудований у 1860-их роках. Через численні перебудови об’єкт не мав статусу пам’ятки, однак зберігав масштаб і загальну архітектурну форму”, – зазначив Дворніков.
Фото: ГО «Платформа урбаністичного розвитку»
Садиба Сорокіна мала два поверхи та підвал, фасад П-подібної будівлі виходив на Михайлівську площу, нині – майдан Героїв Небесної Сотні.
За інформацією міської ради, рішення про демонтаж ухвалювали, бо руйнування внаслідок російського удару склали понад 80%.
Фото будівлі до руйнування: Андрій Парамонов
На думку Дворнікова, було зруйновано орієнтовно 50% будинку, однак понад три роки будівля перебувала під дією температури та вологи, тож про якусь реновацію, яка дозволила б зберегти фасад, уже не йшлося навіть теоретично.
“Понад три роки – без даху. Всередині – дерев’яні перекриття, дерев’яні стіни. За цей час воно прогнило, ще більше деградувало. Зрозуміло, що зараз це відновити неможливо було б”, – зауважив архітектор.
Фото будівлі до руйнування: Андрій Парамонов
Він додав, що маєток Сорокіна – це не якась унікальна будівля, однак і вона в тому числі створювала цілісність історичного району міста.
“Це типове історичне харківське середовище, яке сформувалося на початок XX cтоліття. Можна сказати, архітектурний “заповідник”, так само як залопанська частина міста (тобто розташована за річкою Лопань, – ред.), і ця захарківська частина (за річкою Харків, – ред.), це наші слободи. І середовище це було добре збереженим (до вторгнення РФ, – ред.). Так, ми бачимо деякі включення – новобудови, але переважно, якщо пройтися майданом, то 80% – це історичні будівлі. У цьому цінність і неповторний, невідтворюваний вайб. Ця стара забудова підкреслює автентичність визначних пам’яток – наприклад, будівлі суду чи першого реального училища”, – пояснив Дворніков.
Під його керівництвом група небайдужих волонтерів, зокрема з числа студентів, у листопаді та грудні займалася сортуванням залишків будівлі. Таким чином намагаються зберегти автентичні матеріали для можливої відбудови інших пам’яток.
“Це донорський матеріал для інших об’єктів Харкова”, – зазначив Дворніков.
Волонтери та сам архітектор працювали вручну. Загалом перебрано десятки кубометрів будівельного сміття і відібрано 15 кубометрів історичної цегли. Більша частина цієї цегли має клейма конкретних виробників, зафіксовано понад 20 різних типів позначок. Цей історичний будівельний матеріал зберігатиметься на визначеному майданчику.
Будівля Сорокіна стала третім зруйнованим об’єктом, на якому за ініціативою ГО “Платформа урбаністичного розвитку” проводилося сортування уламків.
По сусідству з уже демонтованим маєтком, на майдані Героїв Небесної Сотні, 7, розташовується інша пам’ятка того ж періоду – житловий будинок орієнтовно 1880-их років. Він дуже постраждав від вибухової хвилі 6 березня 2022 року. Виконавчий комітет Харківської міської ради 21 травня вніс цей об’єкт до переліку небезпечних, які підлягають демонтажу. Ступінь пошкодження, за даними міськради, – 81%. Водночас громадська організація “HeMo”, яка займається моніторингом руйнацій архітектурної спадщини, вважає, що пошкоджені будівлі в цьому кварталі можна відновити.
На супутникових фото 2022 року після масованого удару РФ по кварталу дах будинку №7 ще залишався, а у 2024-му – його вже немає. За інформацією архітектора, у другій половині 2022 року була спроба надбудови ще одного поверху у процесі відновлення, але, можливо, через вибухові пошкодження, стіни не витримали навантаження, будинок почав розвалюватися.
“Ця будівля – у планах на наступний рік на знесення. Ми будемо “бодатися” за неї. Бо буде втрачена ще одна частинка історії. Останній, найбільш відомий власник цієї ділянки – єврейський меценат та купець Пейсах Бурас, який був опікуном Товариства допомоги бідним євреям. А тут, зокрема, розміщувалася одна з його мануфактур”, – додав Дворніков.
Як повідомлялося, у Харкові в листопаді 2024 року з будівлі першого реального училища на проспекті Героїв Харкова, 45, яку зруйнував російський ракетний удар, почалася практика сортування уламків задля збереження автентичних будівельних матеріалів.
Перше фото: ГО «Платформа урбаністичного розвитку»
-
Суспільство1 тиждень agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Суспільство1 тиждень agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Одеса5 днів ago
Новий директор Департаменту ветеранів Одеси — хто такий Єрмаков
-
Війна1 тиждень agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат
-
Усі новини6 днів agoЕндрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца
-
Політика5 днів agoУряд вніс до Ради законопроєкт про мотиваційні контракти для військових
-
Війна5 днів agoТаїланд наступає на Камбоджу та зайняв село на чужій території — фото
-
Політика1 тиждень agoУ Раді готують проєкт постанови про звільнення міністра освіти Лісового