Бізнес в умовах війни: 5 програм для підприємців в Одеській області
Збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації.
Кількість підприємців в регіоні та їхні перепони
Повний рівень економічних збитків залежатиме від того, як довго триватиме війна. Але навіть після закінчення Світовий банк прогнозує повільне відновлення та зростання загрози масової бідності. За даними Програми розвитку ООН, тривалий конфлікт призведе до того, що 30% населення України опиниться за межею бідності.
Малий та середній бізнес намагаються все ж відновлювати роботу, виробництво, поширення своїх послуг та товарів. В Одеській області кількість підприємців ліквідувались, але з’явились нові. Як розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов в інтерв’ю «Дайджест Одеси»: «З початку повномасштабного вторгнення по квітень згідно з реєстраціями було більше ліквідацій ФОПів, ніж створення нових. Загалом з лютого по грудень 2022 року припинило діяльність понад 12 800 підприємців, як фізичних, так і юридичних осіб. Потім тенденція змінилась та пішла вгору, особливо в літні місяці. З березня було зареєстровано 11 тисяч підприємств, здебільшого фізичних осіб. Загалом в області близько 230 тисяч підприємців».
Воєнний стан створює нові правові умови для підприємців, але це не єдині труднощі при роботі. ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» щомісяця проводить опитування керівників підприємств «Український бізнес в умовах війни». Згідно із 7 випуском за листопад 2022 року, проблема перебоїв з електро-, водо- та теплопостачанням уперше за весь час опитування (із травня 2022 року) вийшла на перше місце в рейтингу перешкод. Частка підприємств, які зіштовхнулись з цією проблемою, досягла 78%. Найзначніша проблема — війна і це аксіома. А потім вже йдуть похідні від дій агресії рф та воєнного стану: перебої з електроенергією, зниження купівельної спроможності, звуження ринку, інфляційні процеси, розриви логістичних ланцюжків. Щоб підтримати економіку країни та підприємців створюються державні програми, податкові умови, надаються умови для релокації підприємства.
Олександр Висоцький, засновник компанії Visotsky розповів для «Дайджесту Одеси», що більшість підприємців продовжують працювати навіть попри усі складнощі: «Якщо говорити про економіку та підприємницьку діяльність, то вже пройшла точка, коли все зупинилося. На початку війни моя компанія організувала програму підтримки українських підприємців. Наразі наш київський офіс влаштовує живі зустрічі для резидентів цієї програми. 70% підприємців продовжують працювати, їх не зупиняють навіть складнощі з електроенергією. Усього 30% із 805 компаній призупинили діяльність. Є взагалі неймовірні кейси серед наших клієнтів — Юрій Синиця, власник компанії Collar, із командою презентував свій бізнес на міжнародній виставці, відновив виробництво та експорт».
Програми та ініціативи, які допомагають бізнесу
Портал «Дія.Бізнес» містить сторінку «Підтримка бізнесу в умовах війни”. Тут представлені державні та донорські програми, приватні ініціативи підтримки підприємців та інформація щодо релокації бізнесу, працевлаштування, кредитів.
Програма «EU4Business» дозволяє отримати додаткове фінансування, навчання або нададуть консультації. Це ініціатива Європейського союзу,а разом з Мінекономіки та Офісом з розвитку підприємництва та експорту запущено грантовий фонд, який розрахований на 300 підприємців.
Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» спрощує доступ підприємств малого та середнього бізнесу до банківського кредитування, а також надає кошти за зниженою процентною ставкою. Дмитро Радулов розповів, що Одеська область вийшла на третє місце за обсягом кредитів, взятих у рамках цієї програми. Суб’єкти господарювання взяли понад 6 тисяч кредитів.
«Єробота» передбачає видачу грантів для створення або розвитку власного бізнесу. Проєкт містить 6 грантових програм за різними напрямками і підходить вже власникам бізнесу чи початківцям. В Одеській області програма лише набирає оберти, станом на початок січня 918 фізичних та юридичних осіб подали заявки на участь. 132 проєкти отримали погодження, на розгляді — 525, відмовили — 261. На 51 суб’єкт господарювання вийшло 12 млн гривень.
Проєкт «Do Business with Ukrainians» дозволяє іноземцям працювати з українським бізнесом і навпаки. Українці створюють ніби анкету та пропонують свої послуги іноземцям, набуваючи собі нових партнерів.
Досвід війни з 2014 року та обмеження, пов’язані з COVID-19 навчили підприємців готуватись та думати про майбутнє. І як не крути, кожен бізнес пов’язаний з політикою, тому мотивація боротись за незалежність дала сильний поштовх триматись за свої проєкти. Наразі є безліч можливостей залучати іноземних партнерів та розширювати бізнес-спільноту задля того, щоб встояти. І це стосується, як великого, так і малого бізнесу, хоч і здається, що останній досить гнучкий.
«Я вірю у швидкий розвиток та зростання українського бізнесу. Хоча війна знижує інвестиційну привабливість країни, але сьогодні для світу Україна стала символом перемоги добра над злом. Україні є, що запропонувати світові, і світ інтегруватиметься з Україною: це сільське господарство, IT-індустрія, технології тощо. Думаю, що перспектива розвитку дуже висока — як приклад можна взяти Ізраїль», — додав Олександр Висоцький.
Нагадаємо, що Одеса — є кандидатом на проведення міжнародної виставки EXPO в 2030 році. Це великий іміджевий захід, який приведе з собою мільйони туристів, інвестиції та перспективу масштабного розвитку міста.
Події
Авторка «Дивергента» анонсувала вихід двох книг
Американська письменниця Вероніка Рот, через п’ятнадцять років після публікації серії романів «Дивергент», повертається до франшизи із двома новими книгами.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Deadline.
У суботу Рот оголосила на заході BookCon у Нью-Йорку, що вона написала нову супутню дилогію, дія якої розгортається в «альтернативному всесвіті», де юна героїня книг Тріс не обрала фракцію «Безстрашність».
«Це не приквел, не сиквел, не спін-оф, не інша точка зору, а альтернативний всесвіт «Дивергента», де Тріс обирає іншу фракцію. Я думаю, що питання «хто така Тріс без «Безстрашності» є цікавим», – заявила Рот USA Today.
Хоча роман під назвою «Шоста фракція», який вийде 6 жовтня, можна читати як самостійну книгу, Рот особливо чекає на реакцію шанувальників серії на цей новий погляд на героїню, йдеться у матеріалі.
В оригінальній трилогії Тріс обрала «Безстрашність» – фракцію хоробрості, однак у «Шостій фракції» трагедія наздоганяє її під час Церемонії вибору, де її рішення штовхає її у підпільне повстання. Там головна героїня зустрічає таємничого хлопця на ім’я Тобіас «Чотири» Ітон – коханого Тріс в оригінальних книгах.
«Я із нетерпінням чекаю, коли шанувальники побачать, як поєднуються старе і нове. Можна було б подумати, що певні події не відбудуться, оскільки вона обирає іншу фракцію, але вона все одно знаходить шлях до тих самих людей. Спостерігати за тим, як це відбувається, – справді цікава частина історії», – зазначила Рот.
В оригінальних книгах «Дивергент» (2011 рік), «Бунтівниця» (2012 рік) та «Віддана» (2013 рік) Тріс Прайер – підлітка, яка живе у постапокаліптичному Чикаго, де суспільство розділене на п’ять фракцій. Дізнавшись, що вона дивергент, тобто не належить до жодної із фракцій, Тріс змушена приховувати свій статус на тлі наростання загрози війни.
Американська акторка Шейлін Вудлі зіграла роль Тріс у кіноадаптаціях компанії Lionsgate 2014, 2015 та 2016 років. Крім цього, планувався випуск останньої частини під назвою «Висхідна» («Ascendant»), яка так і не була знята.
Рот доповнила перелічені книги збіркою коротких оповідань «Чотири» (2014 рік) та короткометражним фільмом «Ми можемо зцілитися» («We Can Be Mende») 2018 року. Обидва твори розповідають історію з точки зору Тобіаса Ітона.
Як повідомляв Укрінформ, віцепрезидент США Джей Ді Венс анонсував нові мемуари, присвячені його наверненню до католицизму, що посилило спекуляції щодо можливої участі політика у президентських виборах 2028 року.
Фото: Veronica Roth, facebook
Відбудова
Для одного з районів Києва готують резервне теплозабезпечення
Агентство відновлення працює над проєктом резервного теплозабезпечення одного з районів столиці.
Про це повідомила у Телеграмі пресслужба держагентства, передає Укрінформ.
Голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин провів нараду з інженерами та теплотехніками, які мають досвід реалізації складних інфраструктурних проєктів, зокрема з представниками Національної академії наук.
У фокусі обговорення — розробка системи резервного теплозабезпечення для теплового району однієї з ТЕЦ міста Києва з огляду на ризики ворожих атак критичної інфраструктури. Агентство відновлення займається втіленням цього завдання за дорученням Координаційного центру з реалізації планів стійкості.
Під час наради було розглянуто варіанти технічних рішень та підходів, аби досягти максимально ефективного результату: резервне живлення, когенерація, можливість швидкого перепідключення. Попередньо прораховано необхідний запас потужності.
За словами Сухомлина, столиця поки що не має повноцінної альтернативи ТЕЦ, яка для такого великого міста є найбільш ефективним рішення. Проте великі теплоелектростанції залишаються ціллю №1 для російських дронів та ракет. Тому до наступного опалювального сезону потрібно створити альтернативну систему резервного теплозабезпечення, щоб унеможливити ситуацію, з якою зіткнулися мешканці столиці цієї зими.
Як повідомлялося, у Києві для критичної інфраструктури, зокрема, медзакладів, закладів освіти, будуть створювати додаткові котельні, міні-ТЕЦ, а також активно використовувати сонячну генерацію.
Політика
Спецтрибунал щодо агресії РФ може засідати не лише в Гаазі
Не всі етапи роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ обов’язково відбуватимуться в Гаазі. Статут передбачає можливість проведення засідань поза місцем постійного знаходження органу.
Про це в коментарі Укрінформу заявила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.
“Не обов’язково всі етапи відбуватимуться саме в Гаазі. Статут прямо передбачає, що Трибунал матиме місцезнаходження в одній із держав, які приєдналися до Розширеної часткової угоди. Водночас він може засідати і поза місцем свого знаходження, якщо це буде потрібно для ефективного здійснення його функцій. Тобто Гаага є дуже ймовірним і логічним варіантом, але юридично це питання ще прив’язане до окремої домовленості з державою перебування”, – сказала вона.
Окремо Мудра пояснила процедуру формування суддівського корпусу. За її словами, суддів обиратиме Керівний комітет трибуналу.
“Кандидатів зможуть висувати члени та асоційовані члени цього комітету, після чого їх оцінюватиме незалежна дорадча панель із семи авторитетних фахівців. Далі Керівний комітет обиратиме суддів таємним голосуванням абсолютною більшістю”, – зазначила вона.
Заступниця керівника ОП також уточнила кількісний склад суду. “Твердження, що суддів має бути п’ять, є неточним. Статут передбачає реєстр із 15 суддів. П’ять – це лише склад Апеляційної палати. Також передбачено одного суддю досудової палати і трьох суддів Судової палати. Тобто загальний кадровий резерв становить 15 осіб”, – сказала Мудра.
За її словами, ключові етапи у створенні Спеціального трибуналу вже пройдено: від завершення роботи Core Group над правовими інструментами до ратифікації Угоди Верховною Радою у липні 2025 року. Вона нагадала, що наприкінці 2025 року Нідерланди підтвердили готовність прийняти Трибунал, а з січня 2026 року розпочала роботу підготовча група (Advance Team).
“Що залишилося? Насамперед формально ухвалити і ввести в дію Розширену часткову угоду, завершити формування фінансової бази, підписати повноцінну угоду з Нідерландами щодо розміщення Спецтрибуналу, сформувати roster суддів, обрати прокурора, ухвалити процесуальні правила і розгорнути повну судову структуру. Але все це — технічні кроки. Найголовніше політичне рішення було ухвалене ще 9 травня 2025 року у Львові. Спеціальному трибуналу — бути”, – підсумувала Мудра.
Як повідомляв Укрінформ, кількість держав, готових долучитися до Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, зросла до 20.
Фото: ОП
-
Події5 днів agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Суспільство5 днів agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoстав мемом через непорозуміння — відео
-
Відбудова5 днів agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Події1 тиждень agoУ Львові проведуть дитячий книжковий форум
-
Усі новини1 тиждень agoБюджетний Samsung Galaxy A27 розсекречено до виходу: чим порадує смартфон
-
Відбудова1 тиждень agoУряд спростив правила публічних закупівель для захисту критичної інфраструктури
-
Політика5 днів agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід