Як повідомляє кореспондент Укрінформу, допремʼєрний показ відвідали міський голова столиці Віталій Кличко, ексголова СБУ Василь Малюк, представники влади, медіа та ветерани.

Допрем’єрний преспоказ кіноблокбастера «КІЛЛХАУС» Любомира Левицького / Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ

1 / 8

Стрічка розповідає про першу в історії рятувальну операцію дронами і заснована на реальних подіях. У кадрі — не лише актори, а й бійці Третього армійського корпусу, СБУ та ГУР. Сценарій створений у співпраці з військовими й ветеранами Сил безпеки й оборони.

«Це не бойовик у класичному сенсі, а тактичний екшн. Ми прагнемо зняти правду – без пафосу, з точністю до руху. І, мабуть, через це нашу ідею підтримали чинні військові», – зазначив режисер Любомир Левицький.

За його словами, покоління українців виросли на фільмах про американські спецпідрозділи. «Але зараз маємо власних героїв. І настав час, щоб вони були не тільки в новинах, а й у культурі – на великих екранах, у сильних, чесних історіях. Щоб світ знав, хто такі українські військові, і щоб ми самі це пам’ятали. Бо це наші люди, які сьогодні творять історію», – наголосив Левицький.

«Killhouse» став першим у світі художнім фільмом зі зйомками на FPV-дрони. Бюджет стрічки становив $1,1 млн.

У кадрі разом з акторами Денисом Капустіним, Сергієм Стрельніковим, Одрі Мак-Алпін, Олександрою Сорокою, Валерієм Величком, Кариною Тимошенко та Павлом Текучевим працюють військові з реальним бойовим досвідом – представники підрозділів СБУ, ГУР і Третього армійського корпусу ЗСУ.

За словами військових, для них участь у фільмі – спосіб показати свій реальний досвід, який пережили в бойових умовах.

У зйомках також узяли участь командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький, тодішній очільник ГУР МОУ Кирило Буданов, а також Василь Малюк, який на той час обіймав посаду голови СБУ.

«Ми не актори, ми робимо те, що вміємо. У кадрі я робив те саме, що й на справжніх виїздах, мені не треба було нічого грати. Для мене важливо, щоб цей фільм не просто показав операцію, а передав головне – чому ми ризикуємо. Бо кожне життя, яке ми рятуємо і зберігаємо нашими операціями, – це вже перемога. І якщо “Кillhouse” допоможе людям це відчути – отже, ми зробили щось важливе», – зазначив боєць, який брав участь у зйомках.

Враженнями від знімального процесу поділилась акторка Владислава Каравай.

«Ми не граємо про когось. Ми граємо про сьогодні, про наших людей. Це фільм про реальну операцію, яка об’єднала багатьох професіоналів своєї справи навколо великої мети, щоб врятувати життя. Це фільм про боротьбу за життя і об’єднання навколо найважливішого. І найголовніше, щоб це викликало співпереживання і розуміння», – зазначила вона.

Частина знімальної групи була мобілізована в процесі зйомок, зокрема актор Денис Капустін, який зіграв одну з головних ролей – Сіда, інженера, що займався дронами, після загибелі батька повертається служити у підрозділ брата. На момент зйомок Капустін був цивільним, а після їх завершення мобілізувався до Третього армійського корпусу, з бійцями якого познайомився на кіномайданчику.

Режисер Любомир Левицький планує вихід «Killhouse» на західний ринок. Команда вже готує англомовну копію для дистрибʼюторів у США та розглядає створення 4-серійної версії для стримінгів.

Як повідомляв Укрінформ, саундтрек до художнього фільму «Killhouse» – пісню «Повертайся живим: Killhouse», присвячену воєнній розвідці України, створив командир морського відділення «Чорноморський легіон» підрозділу активних дій Головного управління розвідки Міноборони України FERRATA із позивним Дев’ятий.

У місті Костянтинівка на Донеччині загальна сума компенсацій за державною програмою «єВідновлення» наразі перевищила 1 мільярд 723 мільйони гривень.

Про це в коментарі Укрінформу розповіла правозахисниця, членкиня української делегації на 152-й Асамблеї Міжпарламентського союзу (МПС), колишня Постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева.

“Росія традиційно намагається використовувати майданчики для трансляції наративів про «щасливе життя» в окупації. Ми руйнуємо цю брехню конкретними фактами та людськими історіями. Зокрема, як це було під час надзвичайно важливого спеціального українського сайд-івенту на майданчику МПС”, – наголосила Ташева.

Правозахисниця зазначила, що під час міжнародних заходів постійно акцентує увагу на тому, що репресії в окупованому Криму менш помітні для світу, ніж ракетні удари, але мають не менш руйнівний характер.

“Це тихе, планомірне знищення нашої ідентичності. На тимчасово окупованих територіях діє псевдоправова система – інструмент репресій, де фабрикуються так звані кримінальні справи, а представники кримськотатарського народу стають головною мішенню. Вони залишаються в епіцентрі незаконних переслідувань – це дві третини з усіх відомих нам імен політичних вʼязнів”, – підкреслила Ташева.

За її словами, сучасні практики російських репресій мають системний і тривалий характер та відпрацьовувалися роками саме в Криму.

“Головний меседж, який ми не втомлюємося повторювати на всіх міжнародних майданчиках, зокрема і на 152-й Асамблеї МПС у Стамбулі: усі жорстокі практики, які світ сьогодні з жахом спостерігає на різних тимчасово окупованих територіях України, не виникли з нічого. Вони почалися ще у 2014 році саме з окупації Криму, пізніше – окремих частин Донецької та Луганської областей, і роками відпрацьовувались російськими окупаційними адміністраціями”, – наголосила членкиня української делегації.

Мова йде, за її словами, про системні порушення, які стали типовими для всіх окупованих територій.

“Примусова паспортизація, мілітаризація дітей та молоді, системні репресії, викрадення людей та перетворення релігії на інструмент політичного тиску – цей конвеєр російського терору працює на всіх окупованих територіях, а в Криму – вже понад 12 років”, – зазначила Ташева.

Правозахисниця також наголосила, що завдяки системній роботі української делегації змінюється і сприйняття ситуації міжнародними партнерами.

“Щодо зміни розуміння – так, вона відчутна, особливо серед тих країн, які раніше піддавалися чи зазнавали впливу російської пропаганди. Росії часто вдавалося подавати окупацію Криму як «складне територіальне питання». Сьогодні партнери чітко усвідомлюють: це не просто регіональний конфлікт. Це питання базової справедливості та виживання міжнародного права”, – підкреслила правозахисниця.

За її словами, під час зустрічей із делегаціями різних країн Україна наполягає на неприпустимості будь-яких компромісів щодо територіальної цілісності та бачить розуміння й підтримку такого підходу з боку міжнародних партнерів.

Як повідомляв Укрінформ, українська делегація взяла участь у 152-й Генасамблеї Міжпарламентського союзу у Стамбулі. В інтерв’ю Укрінформу за результатами асамблеї перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко заявив про те, що Росія використовує Міжпарламентський союз для пропаганди та підтримки своєї легітимності.

Фото Укрінформу можна купити тут