Connect with us

Бізнес в умовах війни: 5 програм для підприємців в Одеській області

Published

on

Збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації. 

Кількість підприємців в регіоні та їхні перепони

Повний рівень економічних збитків залежатиме від того, як довго триватиме війна. Але навіть після закінчення Світовий банк прогнозує повільне відновлення та зростання загрози масової бідності. За даними Програми розвитку ООН, тривалий конфлікт призведе до того, що 30% населення України опиниться за межею бідності.

Малий та середній бізнес намагаються все ж відновлювати роботу, виробництво, поширення своїх послуг та товарів. В Одеській області кількість підприємців ліквідувались, але з’явились нові. Як розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов в інтерв’ю «Дайджест Одеси»: «З початку повномасштабного вторгнення по квітень згідно з реєстраціями було більше ліквідацій ФОПів, ніж створення нових. Загалом з лютого по грудень 2022 року припинило діяльність понад 12 800 підприємців, як фізичних, так і юридичних осіб. Потім тенденція змінилась та пішла вгору, особливо в літні місяці. З березня було зареєстровано 11 тисяч підприємств, здебільшого фізичних осіб. Загалом в області близько 230 тисяч підприємців».

Воєнний стан створює нові правові умови для підприємців, але це не єдині труднощі при роботі. ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» щомісяця проводить опитування керівників підприємств «Український бізнес в умовах війни». Згідно із 7 випуском за листопад 2022 року, проблема перебоїв з електро-, водо- та теплопостачанням уперше за весь час опитування (із травня 2022 року) вийшла на перше місце в рейтингу перешкод. Частка підприємств, які зіштовхнулись з цією проблемою, досягла 78%. Найзначніша проблема — війна і це аксіома. А потім вже йдуть похідні від дій агресії рф та воєнного стану: перебої з електроенергією, зниження купівельної спроможності, звуження ринку, інфляційні процеси, розриви логістичних ланцюжків. Щоб підтримати економіку країни та підприємців створюються державні програми, податкові умови, надаються умови для релокації підприємства.

Олександр Висоцький, засновник компанії Visotsky розповів для «Дайджесту Одеси», що більшість підприємців продовжують працювати навіть попри усі складнощі: «Якщо говорити про економіку та підприємницьку діяльність, то вже пройшла точка, коли все зупинилося. На початку війни моя компанія організувала програму підтримки українських підприємців. Наразі наш київський офіс влаштовує живі зустрічі для резидентів цієї програми. 70% підприємців продовжують працювати, їх не зупиняють навіть складнощі з електроенергією. Усього 30% із 805 компаній призупинили діяльність. Є взагалі неймовірні кейси серед наших клієнтів — Юрій Синиця, власник компанії Collar, із командою презентував свій бізнес на міжнародній виставці, відновив виробництво та експорт».

Програми та ініціативи, які допомагають бізнесу

Портал «Дія.Бізнес» містить сторінку «Підтримка бізнесу в умовах війни”. Тут представлені державні та донорські програми, приватні ініціативи підтримки підприємців та інформація щодо релокації бізнесу, працевлаштування, кредитів. 

Програма  «EU4Business» дозволяє отримати додаткове фінансування, навчання або нададуть консультації. Це ініціатива Європейського союзу,а  разом з Мінекономіки та Офісом з розвитку підприємництва та експорту запущено грантовий фонд, який розрахований на 300 підприємців. 

Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» спрощує доступ підприємств малого та середнього бізнесу до банківського кредитування, а також надає кошти за зниженою процентною ставкою. Дмитро Радулов розповів, що Одеська область вийшла на третє місце за обсягом кредитів, взятих у рамках цієї програми. Суб’єкти господарювання взяли понад 6 тисяч кредитів.

«Єробота» передбачає видачу грантів для створення або розвитку власного бізнесу. Проєкт містить 6 грантових програм за різними напрямками і підходить вже власникам бізнесу чи початківцям. В Одеській області програма лише набирає оберти, станом на початок січня 918 фізичних та юридичних осіб подали заявки на участь. 132 проєкти отримали погодження, на розгляді — 525, відмовили — 261. На 51 суб’єкт господарювання вийшло 12 млн гривень.

Проєкт «Do Business with Ukrainians» дозволяє іноземцям працювати з українським бізнесом і навпаки. Українці створюють ніби анкету та пропонують свої послуги іноземцям, набуваючи собі нових партнерів. 

Досвід війни з 2014 року та обмеження, пов’язані з COVID-19 навчили підприємців готуватись та думати про майбутнє. І як не крути, кожен бізнес пов’язаний з політикою, тому мотивація боротись за незалежність дала сильний поштовх триматись за свої проєкти. Наразі є безліч можливостей залучати іноземних партнерів та розширювати бізнес-спільноту задля того, щоб встояти. І це стосується, як великого, так і малого бізнесу, хоч і здається, що останній досить гнучкий. 

«Я вірю у швидкий розвиток та зростання українського бізнесу. Хоча війна знижує інвестиційну привабливість країни, але сьогодні для світу Україна стала символом перемоги добра над злом. Україні є, що запропонувати світові, і світ інтегруватиметься з Україною: це сільське господарство, IT-індустрія, технології тощо. Думаю, що перспектива розвитку дуже висока — як приклад можна взяти Ізраїль», — додав Олександр Висоцький. 

Нагадаємо, що Одеса — є кандидатом на проведення міжнародної виставки EXPO в 2030 році. Це великий іміджевий захід, який приведе з собою мільйони туристів, інвестиції та перспективу масштабного розвитку міста. 

Continue Reading
Click to comment

Події

Збірки «Абрикоси Донбасу» та «Зимовий король» потрапили у короткий список літературної премії Латвії

Published

on


Поетичні збірки Любові Якимчук “Абрикоси Донбасу” та Остапа Сливинського “Зимовий король” у латиських перекладах номіновані за найкращий поетичний переклад на Latvijas Literatūras gada balva — найпрестижнішу літературну премію Латвії.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

За словами Якимчук, перекладати її вірші — це інколи виклик, бо не так просто передати звукопис, мовні розлами, слова, що розпадаються на склади, але продовжують мати сенс. 

“Перекладачі таких віршів не оминали — і моя подяка не має меж”, – написала авторка у Фейсбуці.

Над перекладом “Абрикосів Донбасу” працювали Māra Poļakova, Māris Salējs та Ingmāra Balode.

“Зимовий король” також перекладали Māra Poļakova, Ingmāra Balode та Māris Salējs разом з Jānis Elsbergs і Arvis Viguls. Обидві книжки видала Orbīta.

“Радий, що ця праця об’єднала довкола себе стількох чудових людей. Спільна праця — це краще, ніж навіть найправильніші розмови”, — писав Сливинський, подякувавши зокрема Саші Семьону Ханіну за допомогу у виданні книжки.

У номінації “Найкращий поетичний переклад” — п’ять претендентів, серед яких одразу дві українські книжки. Решту складають переклади іспанського поета Федеріко Гарсії Лорки, естонського поета Хасо Крулла та польського поета Романа Гонета.

В інтерв’ю латвійському радіо LR1 Якимчук пояснювала особливу вагу перекладів мовами колишніх радянських республік: за її словами, у СРСР діяла єдина оптика — імперська, і народи дивилися одне на одного крізь московську призму. 

“Ця безпосередня взаємна увага до культур — спосіб позбутися імперської оптики”, — зазначала поетка.

Читайте також: Премія House of Europe Award оголосила книжкипретендентки на найкращий переклад

Цьогоріч на премію номіновано загалом 30 творів у восьми категоріях: 

  • найкраща поетична книжка латиською мовою;
  • найкраща прозова книжка; 
  • найкраща дитяча книжка; 
  • найкращий прозовий переклад;
  • найкращий поетичний переклад; 
  • найяскравіший дебют; 
  • найвизначніший твір у драматургії;
  • найвизначніший твір у літературознавстві.

Переможця в кожній із восьми категорій оголосять 17 квітня на церемонії нагородження. Лавреати отримають грошову премію — її розмір залежить від спонсорів і зазвичай становить близько 1 500 євро.

Ризьке видавництво Orbīta — це мистецький колектив, заснований 1999 року групою поетів — Семьоном Ханіним, Артуром Пунте, Владіміром Свєтловим, Сергієм Тімофєєвим та Жоржем Уалліком. Пишуть переважно російською. У рамках проєкту “Посли поезії” з 2010 до 2014 року Orbīta запрошувала до Риги багатьох російських поетів, чиї тексти перекладали латвійські автори. За підсумками проєкту вийшла антологія “12 поетів із Росії” — перша подібна збірка сучасної російської поезії в незалежній Латвії.

Один із засновників Orbīta Артур Пунте (за національністю росіянин) на третій день після повномасштабного вторгнення вийшов на акцію солідарності з Україною біля посольства Росії в Ризі. У своєму виступі він заявив, що ще 2014 року Путін “позбавив його національності та мови”: “Я перестав бути росіянином і припинив писати вірші російською, бо більше не міг думати мовою, найгучнішим голосом якої є Путін”.

“Абрикоси Донбасу” вперше вийшли у Видавництві Старого Лева 2015 року, а 2023-го видавництво випустило оновлене перевидання збірки. Вірші Якимчук перекладені більш ніж на півтора десятка мов і здобули міжнародне визнання, зокрема прозвучали на 64-й церемонії Ґреммі у 2022 році.

“Зимовий король та інші вірші” вийшли у Видавництві Старого Лева 2018 року, як і більшість поетичних збірок автора: “Адам”, “М’яч у пітьмі”, “Жертвоприношення великої риби”. Поза поезією Сливинський відомий документальним проєктом “Словник війни” — збіркою перекладеною вже більш ніж на 14 мов, яку він розпочав у березні 2022 року на Львівському вокзалі, записуючи свідчення вимушених переселенців.

У квітні 2023 року поетка стала номінанткою премії Emerging Europe Awards у категорії “Люди. Артистичні здобутки” за “Абрикоси Донбасу” та вірш “Молитва”. У січні 2024 року акторка Катрін Деньов озвучила аудіоверсію французького перекладу збірки, а у квітні того ж року вона потрапила до короткого списку французької літературної премії Академії Малларме. 

Збірка “Абрикоси Донбасу” перекладена різними мовами, зокрема англійською, шведською, естонською, угорською, французькою тощо.

Читайте також: Цьогоріч «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня вийде вісьмома мовами

У 2024 році збірка “Зимовий король” потрапила до короткого списку The Derek Walcott Prize for Poetry, а її перекладачі англійською Віталій Чернецький та Ірина Шувалова стали лавреатами перекладацької премії Американської асоціації з українознавчих студій (AAUS). 

Англійський переклад збірки також увійшов до шортлиста Національної премії з перекладу поезії США. “Словник війни” переклали вже понад 14 мовами, зокрема німецькою та польською. Передмову до японського видання написав Харукі Муракамі, зазначивши, що його вразила “краса “слів війни”, вимовлених чоловіками й жінками, охопленими полум’ям конфлікту”.

Як повідомляв Укрінформ, у Латвії вийшла друком добірка перекладів поезії українських авторів-військовослужбовців, а в Угорщині – збірка віршів української письменниці Любові Якимчук “Абрикоси Донбасу”.

Вірші Артура Дроня, Федора Рудого, Юлії (Тайри) Паєвської, Ігоря Мітрова і Сергія Рубніковича опублікували у латвійському культурному часописі Satori.

Фото: Фейсбук / Latvijas Literatūras gada balva 



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Київщина готує нові проєкти відбудови разом із корейськими партнерами

Published

on



Голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник зустрівся з представниками корейської компанії SsangYong Engineering & Construction.

Як передає Укрінформ, про це Калашник повідомив у Телеграмі.

“Обговорили подальші плани співпраці. Сьогодні готуємо пакет проєктів відновлення, які вже викликають зацікавленість у партнерів. Йдеться про розвиток соціальної, медичної та інженерної інфраструктури, а також про ініціативи у сфері стійкості регіону — модернізацію систем водопостачання, відновлення критичної інфраструктури, впровадження сучасних інженерних рішень”, – написав очільник КОВА.

Він ознайомив корейську делегацію з поточною ситуацією в області, наслідками російської агресії та ходом відбудови. Крім того, подякував за дотичність і фінансування Центру комплексного розвитку та підтримки дітей у Бучі.

Читайте також: На Житомирщині відновили майже 74% об’єктів, пошкоджених обстрілами РФ

“Окремо говорили про перспективу реалізації нових проєктів у сфері реабілітації та відновлення інженерної інфраструктури. Працюємо над тим, щоб ці ініціативи були технічно якісними, інвестиційно привабливими та швидкими в реалізації”, – зазначив Калашник.

Як повідомлялося, у вересні 2025 року Київська обласна державна адміністрація підписала три меморандуми про взаєморозуміння з провідними корейськими організаціями під час Глобальної конференції з питань співробітництва в галузі інфраструктури (Global Infrastructure Cooperation Conference 2025). Зокрема, був підписаний меморандум з компанією SSANGYONG Engineering & Construction Co., Ltd, який передбачає співпрацю у сферах освіти, охорони здоров’я, водопостачання та водовідведення, відновлення та модернізації інфраструктури, а також енергетики.



Джерело

Continue Reading

Політика

Федоров обговорив із міністром оборони Норвегії пріотритети співпраці

Published

on



Міністр оборони України Михайло Федоров провів зустріч із міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком.

Як передає Укрінформ, про це Федоров повідомив у Телеграмі.

«Провів робочу зустріч із міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком напередодні «Рамштайну». Узгодили пріоритети співпраці — ППО, дрони, інновації та посилення Сил оборони», – написав він.

Федоров також подякував Норвегії за фінансування проєкту базового забезпечення бригад дронами. Він зазначив, що це рішення надасть військовим гарантований мінімум дронів щомісяця і напряму впливатиме на ефективність на фронті.

Український міністр запросив норвезького колегу відвідати Україну, щоб показати роботу «малого ППО», дронів та технологічної складової ЗСУ в реальних умовах.

Федоров також зауважив, що за останні місяці Україна:

  • посилила захист неба;
  • масштабує «мале ППО» з дронами-перехоплювачами;
  • підвищила ефективність ураження цілей.

Паралельно проводяться асиметричні операції, які б’ють по економічному потенціалу Росії. 

Пріоритетами на найближчий період Федоров назвав:

  • посилення ППО та розвиток ініціативи PURL;
  • підтримку «чеської ініціативи»;
  • розвиток проєкту з базового забезпечення бригад дронами;
  • масштабування оборонних інновацій.
Читайте також: Зеленський та прем’єр Норвегії обговорили ситуацію у світі та двосторонню співпрацю

Як повідомляв Укрінформ, у березні 2026 року українські дрони-перехоплювачі знищили понад 33 000 російських безпілотників різного типу, що вдвічі більше, ніж у лютому.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.