На початку 1960-х років геолог Джек Олівер уперше задокументував дивний пульс, який Земля видає кожні 26 секунд — він також відомий як “мікросейсм”. На той час Олівер працював у Геологічній обсерваторії Ламонт-Доерті Колумбійського університету і помітив цей шум, проте в той час не було сучасних приладів, які сейсмологи мають у своєму розпорядженні сьогодні, пише Popular Mechanics.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Відтоді минуло 60 років і вчені витратили багато часу на прослуховування цього імпульсу й пошуки його джерела. На жаль, через десятиліття нам все ще невідомо, що саме створює цю дивну сейсмічну загадку. Втім, за цей час вчені висунули безліч теорій, зокрема, можливими винуватцями називають:

• океанічні хвилі;
• вулкани;
• щось невідоме.

Деякі вчені вважають, що цей гул викликаний вельми прозаїчною причиною. Під світовими океанами континентальний шельф діє як гігантський хвилелом — межа на самому краю, наприклад, північноамериканського континентального масиву, де найвища частина плити обривається в глибоку абісальну рівнину. Вчені припускають, коли хвилі вдаряються об це конкретне місце на континентальному шельфі в Гвінейській затоці, виникає цей регулярний імпульс.

Утім, інші експерти вважають, що насправді причина криється у вулкані, розташованому дуже близько до критичної точки. За словами вчених, це відбувається через те, що точка виникнення імпульсу підозріло близька до вулкана на острові Сан-Томе в затоці Бонні. Аналогічний вулканічний мікросейсмічний феномен уже добре задокументовано в Японії.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що глибоко під Африкою виявили таємничий глибокий ритмічний пульс.

Раніше Фокус писав про те, що вчені знайшли джерело найпотужніших радіосигналів у Всесвіті.

Про це розповіли учасники Венеційської бієнале від України в межах діалогової платформи в Українському Домі в Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Бетонну скульптуру «Олень» авторства української художниці Жанни Кадирової у центральному парку міста Покровська на Донеччині демонтували влітку 2024 року з наближенням бойових дій та евакуацією міста. Ця скульптура стане візитівкою українського павільйону на цьогорічній бієнале у Венеції. Але шлях «Оленя» не обмежується лише участю у бієнале.

«Минулої осені розпочався тур “Оленя”, який називається “З Покровська до Венеції”. Ми стартували з Києва від моєї майстерні. Потім були селище Ясіня, міста Івано-Франківськ і Львів, після цього “Олень” перетнув кордон і опинився у Білостоку в Польщі на моїй персональній виставці. І звідти він помандрує далі по містах Європи – аж до Венеції», – зазначила авторка проєкту художниця Жанна Кадирова.

Скульптура стане центром українського проєкту “Гарантії безпеки”, присвяченого 30 річниці Будапештського меморандуму на цьогорічній бієнале у Венеції.

«Усталений світовий порядок та уявлення про нього має бути переосмислено. Україна бере на себе роль сказати, що гарантії безпеки не працюють і мають бути інші. І наш павільйон буде говорити саме цією мовою. Ми сподіваємося, що “Оленя” буде поставлено там, де ми хочемо і його буде видно з усіх усюд», – зазначила комісарка національного українського павільйону на виставці у Венеції, віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.

З організаторами бієнале у Венеції домовилися, що скульптуру «Оленя» розташують на набережній одного з каналів «міста на воді». Скульптуру буде підвішено на крані машини, якою її везли від самого Покровська, що символізуватиме «підвішений стан» української культури через війну.

Скульптура «Олень» від 2019 року стояла в Покровську на модернізованому постаменті від радянського літака, і стала своєрідною візитівкою міста.

Як повідомлялося, авторка скульптури «Олень» Жанна Кадирова – українська художниця і скульпторка. Учасниця групи “Р.Е.П.” (“Революційний Експериментальний Простір”), яка виникла під час української Помаранчевої революції в Києві 2004 року. Її роботи були представлені на численних виставках по всьому світу.

Як повідомляв Укрінформ, LXI Міжнародна виставка сучасного мистецтва – Венеційська бієнале відбудеться з 9 травня по 22 листопада 2026 року, де Україну представить художниця Жанна Кадирова із проєктом «Гарантії безпеки». Кураторами виступу є Ксенія Малих та Леонід Марущак. Основний акцент проєкту – рефлексія на тему війни, пам’яті та безпеки, зокрема через евакуйовану з Покровська скульптуру «Олень».

Перше фото: Жанна Кадирова

Фото в тексті: Павло Багмут/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут

Як передає Укрінформ, про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив у Фейсбуці під час Форуму прифронтових міст та громад у Харкові та поінформував про кроки, які вже зроблені.

«Міністерство енергетики та уряд приділяють особливу увагу, аби допомогти громадам пройти цю зиму і сформувати ресурс для модернізації. Понад 50 тисяч енергетиків і тепловиків залучені до ремонтів і відновлення. Для них усіх зробимо виплату в розмірі 20 тисяч гривень на місяць за січень, лютий, березень», – зазначив Шмигаль.

За його словами, Україна збільшує імпорт електроенергії. Вийшли на рекордні обсяги імпорту з Європи.

«Понад 30 країн надають нам підтримку цієї зими. Генератори, трансформатори, когенерація тощо. Завдання місцевої влади – швидко все це встановлювати», – зауважив віцепрем’єр.

Крім того, програми підтримки людей, бізнесів та ОСББ для встановлення додаткової генерації. Програма «СвітлоДІМ», пільгові кредити для приватних домогосподарств на встановлення альтернативних джерел енергії.

У рамках експериментального проєкту із будівництва захисних споруд для об’єктів критичної інфраструктури у прифронтових областях виділили 6 млрд грн для обласних військових адміністрацій. На даний час будуються захисні споруди для 93 критичних елементів на 84 енергетичних об’єктах, підкреслив Шмигаль.

Крім того, уряд виділив понад 2,5 млрд грн на закупівлю генераторів великої потужності. Насамперед обладнання для прифронтових громад.

«Важливо також говорити не тільки про антикризові рішення, але і про довгострокову стійкість: Децентралізація як новий стандарт. Когенерація для тепла та електрики. Встановлення сонячних електростанцій там, де це ефективно. Створення акумулювальних потужностей», – зауважив Шмигаль.

Він звернув увагу на створенні енергетичного щита прифронтових громад, щоб ключові об’єкти могли працювати автономно та інвестиції громад у ЖКГ.

«Всі мають у свої бюджети закладати більше ресурсів на оновлення мереж і систем», – підкреслив Шмигаль.

Він наголосив на європейській інтеграції та роботі з партнерами.

«У громад сьогодні величезний потенціал у співпраці з іноземними партнерами й організаціями», – додав віцепрем’єр.

Також потрібно інвестувати в людей, професійну освіту, залучати бізнес, додав Шмигаль.

Як повідомляв Укрінформ, Шмигаль заявив, що голови областей та міст повинні підготувати плани захисту енергетичної інфраструктури до наступного опалювального сезону до 1 вересня.

Фото: Денис Шмигаль / Фейсбук