Connect with us

Бізнес в умовах війни: 5 програм для підприємців в Одеській області

Published

on

Збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації. 

Кількість підприємців в регіоні та їхні перепони

Повний рівень економічних збитків залежатиме від того, як довго триватиме війна. Але навіть після закінчення Світовий банк прогнозує повільне відновлення та зростання загрози масової бідності. За даними Програми розвитку ООН, тривалий конфлікт призведе до того, що 30% населення України опиниться за межею бідності.

Малий та середній бізнес намагаються все ж відновлювати роботу, виробництво, поширення своїх послуг та товарів. В Одеській області кількість підприємців ліквідувались, але з’явились нові. Як розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов в інтерв’ю «Дайджест Одеси»: «З початку повномасштабного вторгнення по квітень згідно з реєстраціями було більше ліквідацій ФОПів, ніж створення нових. Загалом з лютого по грудень 2022 року припинило діяльність понад 12 800 підприємців, як фізичних, так і юридичних осіб. Потім тенденція змінилась та пішла вгору, особливо в літні місяці. З березня було зареєстровано 11 тисяч підприємств, здебільшого фізичних осіб. Загалом в області близько 230 тисяч підприємців».

Воєнний стан створює нові правові умови для підприємців, але це не єдині труднощі при роботі. ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» щомісяця проводить опитування керівників підприємств «Український бізнес в умовах війни». Згідно із 7 випуском за листопад 2022 року, проблема перебоїв з електро-, водо- та теплопостачанням уперше за весь час опитування (із травня 2022 року) вийшла на перше місце в рейтингу перешкод. Частка підприємств, які зіштовхнулись з цією проблемою, досягла 78%. Найзначніша проблема — війна і це аксіома. А потім вже йдуть похідні від дій агресії рф та воєнного стану: перебої з електроенергією, зниження купівельної спроможності, звуження ринку, інфляційні процеси, розриви логістичних ланцюжків. Щоб підтримати економіку країни та підприємців створюються державні програми, податкові умови, надаються умови для релокації підприємства.

Олександр Висоцький, засновник компанії Visotsky розповів для «Дайджесту Одеси», що більшість підприємців продовжують працювати навіть попри усі складнощі: «Якщо говорити про економіку та підприємницьку діяльність, то вже пройшла точка, коли все зупинилося. На початку війни моя компанія організувала програму підтримки українських підприємців. Наразі наш київський офіс влаштовує живі зустрічі для резидентів цієї програми. 70% підприємців продовжують працювати, їх не зупиняють навіть складнощі з електроенергією. Усього 30% із 805 компаній призупинили діяльність. Є взагалі неймовірні кейси серед наших клієнтів — Юрій Синиця, власник компанії Collar, із командою презентував свій бізнес на міжнародній виставці, відновив виробництво та експорт».

Програми та ініціативи, які допомагають бізнесу

Портал «Дія.Бізнес» містить сторінку «Підтримка бізнесу в умовах війни”. Тут представлені державні та донорські програми, приватні ініціативи підтримки підприємців та інформація щодо релокації бізнесу, працевлаштування, кредитів. 

Програма  «EU4Business» дозволяє отримати додаткове фінансування, навчання або нададуть консультації. Це ініціатива Європейського союзу,а  разом з Мінекономіки та Офісом з розвитку підприємництва та експорту запущено грантовий фонд, який розрахований на 300 підприємців. 

Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» спрощує доступ підприємств малого та середнього бізнесу до банківського кредитування, а також надає кошти за зниженою процентною ставкою. Дмитро Радулов розповів, що Одеська область вийшла на третє місце за обсягом кредитів, взятих у рамках цієї програми. Суб’єкти господарювання взяли понад 6 тисяч кредитів.

«Єробота» передбачає видачу грантів для створення або розвитку власного бізнесу. Проєкт містить 6 грантових програм за різними напрямками і підходить вже власникам бізнесу чи початківцям. В Одеській області програма лише набирає оберти, станом на початок січня 918 фізичних та юридичних осіб подали заявки на участь. 132 проєкти отримали погодження, на розгляді — 525, відмовили — 261. На 51 суб’єкт господарювання вийшло 12 млн гривень.

Проєкт «Do Business with Ukrainians» дозволяє іноземцям працювати з українським бізнесом і навпаки. Українці створюють ніби анкету та пропонують свої послуги іноземцям, набуваючи собі нових партнерів. 

Досвід війни з 2014 року та обмеження, пов’язані з COVID-19 навчили підприємців готуватись та думати про майбутнє. І як не крути, кожен бізнес пов’язаний з політикою, тому мотивація боротись за незалежність дала сильний поштовх триматись за свої проєкти. Наразі є безліч можливостей залучати іноземних партнерів та розширювати бізнес-спільноту задля того, щоб встояти. І це стосується, як великого, так і малого бізнесу, хоч і здається, що останній досить гнучкий. 

«Я вірю у швидкий розвиток та зростання українського бізнесу. Хоча війна знижує інвестиційну привабливість країни, але сьогодні для світу Україна стала символом перемоги добра над злом. Україні є, що запропонувати світові, і світ інтегруватиметься з Україною: це сільське господарство, IT-індустрія, технології тощо. Думаю, що перспектива розвитку дуже висока — як приклад можна взяти Ізраїль», — додав Олександр Висоцький. 

Нагадаємо, що Одеса — є кандидатом на проведення міжнародної виставки EXPO в 2030 році. Це великий іміджевий захід, який приведе з собою мільйони туристів, інвестиції та перспективу масштабного розвитку міста. 

Continue Reading
Click to comment

Культура

Нацвідбір-2026 — скільки глядачів обрали LELÉKA представляти Україну на Євробаченні

Published

on



В Україні 7 лютого відбувся Національний відбір на конкурс “Євробачення-2026”. За результатами відбору переможницею стала виконавиця LELÉKA, яка представить Україну на цьогорічному конкурсі в Австрії. 

Вона здобула найбільшу можливу кількість балів — по 10 балів від глядачів та журі. Водночас “Суспільне” розповіло, скільки саме глядачів проголосували за переможницю.

Як відбувається процес вибору переможця

Традиційно, за правилами Нацвідбору, представник України на “Євробаченні” визначається спільним голосуванням глядачів та журі. І журі, і глядачі розставляють десятку фіналістів від 1 до 10 місця.

Глядацьке голосування відбувалося в мобільному застосунку Дія та за допомогою СМС.

Водночас, якщо підсумкова кількість балів є рівною, то перевагу має той учасник, який отримав більше балів від глядачів.

Як голосували глядачі в Дії

У застосунку “Дія” під час глядацького голосування у прямому ефірі проголосували 208 391 українець. Голоси розподілились так:

  1. LELÉKA — 54 830 голосів — 26,311%;
  2. LAUD — 35 189 голосів — 16,886%;
  3. Jerry Heil — 33 034 голоси — 15,852%;
  4. KHAYAT — 17 144 голоси — 8,227%;
  5. Mr. Vel — 15 809 голосів — 7,586%;
  6. The Elliens — 14 363 голоси — 6,892%;
  7. Molodi — 12 400 голосів — 5,95%;
  8. Monokate — 11 963 голоси — 5,741%;
  9. Valeriya Force — 7 928 голосів — 3,804%;
  10. “ЩукаРиба” — 5 731 голос — 2,75%.

Як проголосували глядачі в СМС-голосуванні

У СМС-голосуванні взяли участь 19 209 осіб. Їхні голоси за фіналістів конкурсу розподілились так:

  1. LELÉKA — 5 220 голосів — 27,17%;
  2. Jerry Heil — 2 687 голосів — 13,99%;
  3. LAUD — 2 674 голоси — 13,92%;
  4. KHAYAT — 1 863 голоси — 9,7%;
  5. Mr. Vel — 1 713 голосів — 8,92%;
  6. The Elliens — 1 640 голосів — 8,54%;
  7. Molodi — 1 115 голосів — 5,8%;
  8. Monokate — 939 голосів — 4,89%;
  9. “ЩукаРиба” — 715 голосів — 3,72%;
  10. Valeriya Force — 643 голоси — 3,35%.

Як проголосували журі Нацвідбору

До складу журі “Нацвідбору-2026” увійшли:

  • Руслана — переможниця Євробачення-2004;
  • Zlata Ognevich — співачка та сонграйтерка;
  • Євген Філатов — український композитор і співак;
  • Віталій Дроздов — генеральний продюсер медіахолдингу “ТАВР Медіа”;
  • Костянтин Томільченко — режисер і хореограф-постановник.

Від журі фіналісти отримали наступні бали:

  1. LELÉKA — 10
  2. LAUD — 9
  3. Jerry Heil — 8
  4. Mr. Vel — 7
  5. Monokate — 6
  6. KHAYAT — 5
  7. Valeriya Force — 4
  8. “ЩукаРиба” — 3
  9. Molodi — 2
  10. The Elliens — 1 бал.

За підсумками голосування глядачів та оцінювання журі перемогу здобула LELÉKA. Вона представить Україні на Євробачення, яке пройде в травні у Відні.

  • Перший півфінал відбудеться 12 травня;
  • Другий півфінал — 14 травня;
  • Гранд-фінал — 16 травня.

Раніше Фокус пояснював, що у Lelѐka, яка їде на Євробачення, з’явились дуже великі проблеми.

Нагадаємо, що промова співачки Руслани викликав бурхливу реакцію мережі через слова на підтримку виконавиці Lelѐka, яка виграла Нацвідбір до пісенного конкурсу. Юзери вимагають провести повторне голосування через вплив на результати.

До цього на Origin Stage презентували пісні всіх фіналістів українського відбору на Євробачення-2026. На сцену не вийшла лише Monokate (Катерини Павленко), яка поїхала на музичну конференцію в Нідерланди.

Фокус вів текстову трансляцію Нацвідбору, ведучими якого цього року стали Тимур Мірошниченко та Леся Нікітюк.



Джерело

Continue Reading

Події

Культурна експансія України на Захід має бути системною та змінити «меседжі»

Published

on



Україні потрібна стратегія системної підтримки культурних проєктів за кордоном, щоб не програти конкуренцію росіянам. Водночас наша культурна дипломатія на Заході має змінювати меседжі від “стійкості” до “свободи як відповідальності”.

Про це культовий український режисер та засновник «ГогольFest» та незалежного театру «Дах» Влад Троїцький розповів кореспонденту Укрінформу на полях подій Українського сезону у Франції.

«Більшість презентацій України за кордоном – це подієва історія. Тобто організовується певна подія, виставка, концерт, кінопоказ. Але це лише мить, а після неї ніхто не займається плеканням результатів. Якщо робити асоціацію з агрокультурою, то кидається насіння, але ніхто не переймається культивацією», – розповів він.

Саме тому, зауважив Троїцький, ми програємо в конкуренції з росіянами, бо ті мають відпрацьовану стратегію підтримки результатів своєї роботи у часовій перспективі.

«Нам не можна отак просто кидати посіяне, треба проаналізувати, отримати фідбек і думати, як це розвинути далі. Тому ми зараз запускаємо таку стратегію Coultivation (культивування – ред.). Ми хочем перенести це спочатку в нашу екосистему «ГогольFest». Щоб плекати, додавати добрива, щоб розуміти, хто буде збирати урожай, і що з цього виросте. І це зовсім інше бачення», – пояснив режисер.

За словами Троїцького, стратегія «системної та свідомої експансії» культури України у західний світ повинна містити корекцію послань.

Читайте також: У Франції в рамках Сезону України представили програму «Невідкрита Україна»

«Це означає, що нести меседж не тільки “стійкості”, а й того, що лише в нас зараз існує справжнє розуміння свободи. Зокрема, як відповідальності. Ми не повинні бути жертвою, тому що нещастя ніхто не любить. І не повинні бути форпостом, бо тоді нам просто даватимуть трохи грошей і бажатимуть триматися далі. Ми повинні бути об’єднані, як країна, де розуміють, що таке свобода. І саме це ми можемо пропонувати європейським втомленим демократіям», – пояснив він.

Троїцький також нагадав, що у вересні відбудеться велике повернення «ГогольFest» до Києва, під час якого він хоче влаштувати «велике об’єднання українців, щоб нейтралізувати тригер між тими, хто в Україні та тими, хто зараз за кордоном».

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці червня 2025 року Троїцький запустив в Україні масштабний рух «AntIDote», мета якого за допомогою мистецтва зробити суспільству щеплення проти маніпуляцій та дезінформації, навчити культури діалогу та об’єднати штучно роз’єднані групи українців навколо сучасного українського міфу.

Фото: Лідія Таран, Укрінформ

Фото Укрінформу можна купити тут.   



Джерело

Continue Reading

Відбудова

На відбудову Житомирщині в межах єВідновлення спрямували понад 350 мільйонів

Published

on



Жителі Житомирщини, чиє житло постраждало внаслідок російських обстрілів, отримали понад 350 млн грн компенсації в межах програми «єВідновлення».

Про це повідомляє Житомирська ОВА, передає Укрінформ.

«На ліквідацію наслідків збройної агресії та відновлення об’єктів з державного та місцевого бюджетів було використано 655,2 млн грн, у тому числі: 100 млн грн – з резервного фонду державного бюджету, 77,3 млн грн – з державного бюджету на закупівлю будівельних матеріалів через Укрзалізницю, 121,2 млн грн – з обласного бюджету та 356,7 млн грн за рахунок коштів з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення”», – йдеться у повідомленні.

Загалом в області унаслідок обстрілів армії РФ постраждали 5082 об’єкти, серед яких 87% – це житловий фонд.

Наразі на Житомирщині відновлено 3557 об’єктів, що становить майже 70% від загальної кількості.

Читайте також: У Краматорську загальна сума компенсацій за програмою «єВідновлення» сягнула майже800 мільйонів

Як повідомляв Укрінформ, на Житомирщині внутрішньо переміщеним особам погодили 34 заявки на отримання компенсації за втрачене на окупованих територіях житло у межах програми «єВідновлення».

Фото: Pixabay



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.