Бізнес в умовах війни: 5 програм для підприємців в Одеській області
Збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації.
Кількість підприємців в регіоні та їхні перепони
Повний рівень економічних збитків залежатиме від того, як довго триватиме війна. Але навіть після закінчення Світовий банк прогнозує повільне відновлення та зростання загрози масової бідності. За даними Програми розвитку ООН, тривалий конфлікт призведе до того, що 30% населення України опиниться за межею бідності.
Малий та середній бізнес намагаються все ж відновлювати роботу, виробництво, поширення своїх послуг та товарів. В Одеській області кількість підприємців ліквідувались, але з’явились нові. Як розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов в інтерв’ю «Дайджест Одеси»: «З початку повномасштабного вторгнення по квітень згідно з реєстраціями було більше ліквідацій ФОПів, ніж створення нових. Загалом з лютого по грудень 2022 року припинило діяльність понад 12 800 підприємців, як фізичних, так і юридичних осіб. Потім тенденція змінилась та пішла вгору, особливо в літні місяці. З березня було зареєстровано 11 тисяч підприємств, здебільшого фізичних осіб. Загалом в області близько 230 тисяч підприємців».
Воєнний стан створює нові правові умови для підприємців, але це не єдині труднощі при роботі. ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» щомісяця проводить опитування керівників підприємств «Український бізнес в умовах війни». Згідно із 7 випуском за листопад 2022 року, проблема перебоїв з електро-, водо- та теплопостачанням уперше за весь час опитування (із травня 2022 року) вийшла на перше місце в рейтингу перешкод. Частка підприємств, які зіштовхнулись з цією проблемою, досягла 78%. Найзначніша проблема — війна і це аксіома. А потім вже йдуть похідні від дій агресії рф та воєнного стану: перебої з електроенергією, зниження купівельної спроможності, звуження ринку, інфляційні процеси, розриви логістичних ланцюжків. Щоб підтримати економіку країни та підприємців створюються державні програми, податкові умови, надаються умови для релокації підприємства.
Олександр Висоцький, засновник компанії Visotsky розповів для «Дайджесту Одеси», що більшість підприємців продовжують працювати навіть попри усі складнощі: «Якщо говорити про економіку та підприємницьку діяльність, то вже пройшла точка, коли все зупинилося. На початку війни моя компанія організувала програму підтримки українських підприємців. Наразі наш київський офіс влаштовує живі зустрічі для резидентів цієї програми. 70% підприємців продовжують працювати, їх не зупиняють навіть складнощі з електроенергією. Усього 30% із 805 компаній призупинили діяльність. Є взагалі неймовірні кейси серед наших клієнтів — Юрій Синиця, власник компанії Collar, із командою презентував свій бізнес на міжнародній виставці, відновив виробництво та експорт».
Програми та ініціативи, які допомагають бізнесу
Портал «Дія.Бізнес» містить сторінку «Підтримка бізнесу в умовах війни”. Тут представлені державні та донорські програми, приватні ініціативи підтримки підприємців та інформація щодо релокації бізнесу, працевлаштування, кредитів.
Програма «EU4Business» дозволяє отримати додаткове фінансування, навчання або нададуть консультації. Це ініціатива Європейського союзу,а разом з Мінекономіки та Офісом з розвитку підприємництва та експорту запущено грантовий фонд, який розрахований на 300 підприємців.
Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» спрощує доступ підприємств малого та середнього бізнесу до банківського кредитування, а також надає кошти за зниженою процентною ставкою. Дмитро Радулов розповів, що Одеська область вийшла на третє місце за обсягом кредитів, взятих у рамках цієї програми. Суб’єкти господарювання взяли понад 6 тисяч кредитів.
«Єробота» передбачає видачу грантів для створення або розвитку власного бізнесу. Проєкт містить 6 грантових програм за різними напрямками і підходить вже власникам бізнесу чи початківцям. В Одеській області програма лише набирає оберти, станом на початок січня 918 фізичних та юридичних осіб подали заявки на участь. 132 проєкти отримали погодження, на розгляді — 525, відмовили — 261. На 51 суб’єкт господарювання вийшло 12 млн гривень.
Проєкт «Do Business with Ukrainians» дозволяє іноземцям працювати з українським бізнесом і навпаки. Українці створюють ніби анкету та пропонують свої послуги іноземцям, набуваючи собі нових партнерів.
Досвід війни з 2014 року та обмеження, пов’язані з COVID-19 навчили підприємців готуватись та думати про майбутнє. І як не крути, кожен бізнес пов’язаний з політикою, тому мотивація боротись за незалежність дала сильний поштовх триматись за свої проєкти. Наразі є безліч можливостей залучати іноземних партнерів та розширювати бізнес-спільноту задля того, щоб встояти. І це стосується, як великого, так і малого бізнесу, хоч і здається, що останній досить гнучкий.
«Я вірю у швидкий розвиток та зростання українського бізнесу. Хоча війна знижує інвестиційну привабливість країни, але сьогодні для світу Україна стала символом перемоги добра над злом. Україні є, що запропонувати світові, і світ інтегруватиметься з Україною: це сільське господарство, IT-індустрія, технології тощо. Думаю, що перспектива розвитку дуже висока — як приклад можна взяти Ізраїль», — додав Олександр Висоцький.
Нагадаємо, що Одеса — є кандидатом на проведення міжнародної виставки EXPO в 2030 році. Це великий іміджевий захід, який приведе з собою мільйони туристів, інвестиції та перспективу масштабного розвитку міста.
Події
Підбили підсумки фінального пітчингу «Тисячовесни»
Команда Міністерства культури разом з партнерами завершили в Івано-Франківську фінальний етап відбору національної культурної ініціативи “Тисячовесни”: фінансування отримають 545 проєктів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Мінкульт.
У категорії “Візуальне мистецтво” підтримку отримали 77 проєктів, “Перформативне мистецтво” – 133 проєкти, “Сучасна музика” – 143 проєкти, “Неігрові (документальні) фільми та серіали” – 70 проєктів, “Ігрові фільми та серіали” – 92 проєкти, “Фільми для дитячої аудиторії та анімація” – 30 проєктів.
Всього на пітчингу команди представили 1 215 проєктів. Паралельно з пітчингами відбулися 15 професійних дискусій, п’ять концертів, чотири театральні вистави, безліч зустрічей культурної спільноти.
““Тисячовесна” – це про значно більше, вагоміше для майбутнього нашої культури, нашої держави. Програма буде працювати й наступного року. Ми бачимо з кількості заявок, що маємо розраховувати на збільшення фінансування. Потрібен був цей перший крок, щоб зрозуміти масштаб і потребу. Там, де є результат, треба буде ще більше допомагати. Я впевнений в успіху цієї ідеї та в тому, що вона народить багато різного талановитого українського контенту. Я вірю, що за рік ми будемо говорити вже про перемоги нашого кіно, анімації, театру, музики, всього нашого українського мистецтва”, – наголосив Президент України Володимир Зеленський.
Фінальний пітчинг став третім і ключовим етапом “Тисячовесни”. Автори, режисери, продюсери, музиканти, митці, культурні менеджери та творчі команди захищали проєкти перед конкурсними комісіями. Загалом фінальні пітчинги “Тисячовесни” тривали 320 годин.
У Мінкульті нагадали, що окремий порядок оцінювання діє для напряму “Аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж”, для якого другий етап буде фінальним. Його результати будуть повідомлені пізніше.
“За цими п’ятьма днями – значно більше, ніж понад 1 200 презентацій. Це тисячі людей, нові знайомства, партнерства й ідеї, які вже почали народжувати наступні проєкти. “Тисячовесна” показала масштаб творчої енергії, яка сьогодні є в Україні, і водночас – величезний запит на системну підтримку культури. Наше завдання – допомогти перетворити цю енергію на фільми, музику, вистави, анімацію, мистецькі проєкти, які дивитимуться, слухатимуть і обиратимуть українці. Це інвестиція не лише в культуру, а й у нашу стійкість, економіку та здатність говорити зі світом власним голосом”, – зазначила віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна.
“Тисячовесна” стартувала як відповідь на потребу України у більшій кількості якісного, конкурентного культурного продукту – фільмів, серіалів, анімації, музики, театральних постановок, виставок та інших проєктів, здатних працювати з українською аудиторією та представляти Україну у світі. На реалізацію ініціативи передбачено до 4 млрд грн державної підтримки.
Загалом на участь у “Тисячовесні” надійшло 2 634 заявки. Після другого етапу експертного оцінювання до фінального пітчингу пройшли понад 1 200 проєктів. Понад 180 українських і міжнародних експертів оцінювали креативність та якість презентацій, реалістичність реалізації, професійну готовність команд, обґрунтованість кошторисів, міжнародний потенціал та запропонований обсяг співфінансування.
Понад 20% учасників “Тисячовесни” – дебютанти. Наступного року ініціативу планують розширити ще двома категоріями – відео ігри та книги.
13 серпня до фінального етапу “Тисячовесни” долучився Президент України. Глава держави відвідав творчі локації, де відбувалися пітчинги, та поспілкувався з учасниками, експертами й партнерами ініціативи.
Президент наголосив, що значення програми виходить далеко за межі створення розважального контенту. Йдеться також про економічний ефект, завантаження культурних і креативних індустрій, розвиток творчих команд, культурного менеджменту, інфраструктури та мистецької освіти.
“Держава буде проводити “Тисячовесну” щороку, і щороку це буде зростати”, – наголосив Президент.
Зеленський також зазначив, що за результатами першого року програма має вдосконалюватися: напрями, які продемонструють найбільшу ефективність, отримуватимуть більше підтримки. За його словами, кількість заявок уже свідчить про необхідність збільшувати фінансування ініціативи надалі.
Окремими темами розмови стали залучення молодих авторів, повернення українських митців з-за кордону, зменшення бюрократії, міжнародне просування українського контенту та розвиток меценатства. Президент наголосив на важливості збільшення присутності українських культурних проєктів на міжнародних майданчиках як складової протидії російській пропаганді.
Фінальний пітчинг став не лише майданчиком для конкурсного відбору. Упродовж п’яти днів його супроводжувала масштабна освітня програма – 15 панельних дискусій та професійних зустрічей за участі понад 60 спікерів.
До розмов долучилися представники держави, культурних інституцій, кіно- та музичної індустрій, театрів, видавничої сфери, фестивалів, медіа, бізнесу, громадянського суспільства та міжнародних партнерів.
Серед ключових тем – пріоритети державної культурної політики, міжнародна копродукція, присутність незалежного українського кіно на світових фестивалях, розвиток читання та книжок про культуру, створення культурних інституцій з нуля, масштабування та адаптивність проєктів під час війни, дистрибуція мистецьких проєктів, розвиток музичних фестивалів, театральної сфери та механізмів міжнародної співпраці.
Учасники говорили про те, як культурному проєкту стати життєздатним після завершення грантової підтримки: знаходити партнерів і співфінансування, працювати з аудиторією, вибудовувати дистрибуцію, виходити на міжнародні ринки та масштабуватися.
Освітня програма перетворила фінальний пітчинг на майданчик професійного обміну, де учасники могли отримати практичні знання від людей, які вже реалізують проєкти в Україні та за кордоном, а також знайти партнерів для майбутньої співпраці.
Паралельно з пітчингами та освітньою програмою в Івано-Франківську відбулася відкрита культурна програма. За п’ять днів глядачам представили п’ять концертів та чотири театральні вистави в Івано-Франківському національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка.
Музичну програму “Тисячовесни” сформували виступи Святослава Вакарчука, OTOY, Schmalgauzen, LOVERA BREАUX, та Євгена Хмари. Також у програмі були сети DJ Oles і DJ Max Yos. Культурні події стали відкритою частиною фінального пітчингу та можливістю для містян і гостей Івано-Франківська долучитися до “Тисячовесни”.
“Тисячовесна” – ініціатива Президента України, яку реалізують Міністерство культури України спільно з Офісом Президента. Її мета – підтримати авторів і творчі команди, які створюють сучасний український культурний продукт із високим суспільним та міжнародним потенціалом.
Як повідомляв Укрінформ, найбільше заявників у межах реалізації національної культурної ініціативи “Тисячовесна” зафіксували в категорії ігрових фільмів і серіалів.
Відбудова
Швейцарія надасть $730 тисяч на відновлення Київської лаври
Швейцарія надасть близько $730 тисяч на збереження та відновлення Києво-Печерської лаври, Успенський собор якої два місяці тому постраждав під час одного з російських ударів.
Як передає Укрінформ, про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга написав у соцмережі X.
“Я вітаю рішення Швейцарії виділити близько $730 тисяч на збереження Києво-Печерської лаври, об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та однієї з найважливіших духовних та культурних пам’яток України”, – підкреслив Сибіга.
За словами міністра, ця підтримка має особливе значення сьогодні. Адже за два місяці до 975-річчя Лаври Москва навмисно завдала удару по цій багатовіковій святині.
“Поки РФ прагне знищити культурну спадщину України та стерти нашу ідентичність, наші партнери стоять поруч із нами в її захисті та збереженні для майбутніх поколінь”, – додав Сибіга.
Раніше делегат Федеральної ради Швейцарії з питань України Жак Жербе повідомив, що Швейцарія через ЮНЕСКО надасть 600 тисяч франків (приблизно $730 тисяч – ред.) на захист та відновлення святині.
“Я вдячний Швейцарії за цей відчутний вияв солідарності та делегату Федеральної ради Швейцарії з питань України Жаку Жербе за те, що він приєднався до нас у Києві з нагоди цієї важливої річниці. Разом ми захищаємо спадщину України й безцінну частину культурної спадщини Європи та світу”, – зазначив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 15 червня російський ударний безпілотник влучив у вівтарну частину Успенського собору Києво-Печерської лаври. Внаслідок удару спалахнула масштабна пожежа. Вигоріли близько 80% дахових перекриттів та дерев’яних конструкцій купола, були пошкоджені куполи, стіни та вікна собору. Під час повторних хвиль атаки або через вибухову хвилю пошкоджень зазнала й Вежа Іоанна Кущника – оборонна споруда XVII–XVIII століть.
Про готовність долучитися до відновлення Успенського собору після російської атаки вже заявили Швейцарія, Греція та Японія.
Фото Укрінформу можна купити тут
Політика
Сибіга обговорив із главою МЗС Греції ситуацію у Чорному морі
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга обговорив із очільником МЗС Греції Георге Герпетрітісом ситуацію в Чорному морі.
Як передає Укрінформ, про це він написав у соцмережі X.
Під час розмови Сибіга подякував Греції за солідарність з Україною та її народом.
“Я звернув особливу увагу свого колеги на безпеку в Чорному морі. Постійні атаки РФ на українські порти, морську інфраструктуру та цивільні судна становлять пряму загрозу свободі судноплавства, міжнародній торгівлі та глобальній продовольчій безпеці”, – зазначив Сибіга.
Він додав, що розповів грецькому колезі про нагальні потреби України у засобах ППО.
“Я поінформував свого колегу про наслідки постійних атак РФ на українські міста та інфраструктуру. Зростаючі масштаби російського ракетного та безпілотного терору роблять посилення захисту неба України нагальним пріоритетом”, – зауважив він.
За словами глави українського МЗС, для України та Греції, двох морських держав, свобода судноплавства є питанням принципу та безпеки. РФ намагається перетворити Чорне море – життєво важливу артерію, що з’єднує країни, ринки та людей – на ще один інструмент тиску та залякування. Обидві країни поділяють зацікавленість у тому, щоб Чорне море залишалося відкритим, безпечним та вільним для морського судноплавства.
“Ми обмінялися думками щодо поточної ситуації та ключових пріоритетів нашої двосторонньої співпраці та ширшої міжнародної взаємодії, а також домовилися залишатися у тісному контакті”, – додав Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, Туреччина обмежує рух комерційних суден у бік Чорного моря з огляду на збільшення кількості атак у цьому регіоні.
Фото: Andrii Sybiha, X
-
Одеса1 тиждень agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Події1 тиждень agoУ Запоріжжі відкрили фотовиставку, присвячену білоруському підрозділу, який боронить Україну
-
Події1 тиждень agoАвстралійський гурт Breathe використав світлини з концерту в Києві для обкладинки альбому
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі пояснили, коли партнери долучаться до відновлення Успенського собору
-
Війна1 тиждень agoАтака на НПЗ у Самарській області — Міноборони підтвердило удари
-
Події1 тиждень agoМіністр культури Литви побував на знищеному Росією книжковому складі у Харкові
-
Україна1 тиждень agoНапад на матір військового — син заявив про побиття через російську мову
-
Відбудова1 тиждень agoКиївщина та Сумщина отримали електрообладнання від Норвегії