Бізнес в умовах війни: 5 програм для підприємців в Одеській області
Збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації.
Кількість підприємців в регіоні та їхні перепони
Повний рівень економічних збитків залежатиме від того, як довго триватиме війна. Але навіть після закінчення Світовий банк прогнозує повільне відновлення та зростання загрози масової бідності. За даними Програми розвитку ООН, тривалий конфлікт призведе до того, що 30% населення України опиниться за межею бідності.
Малий та середній бізнес намагаються все ж відновлювати роботу, виробництво, поширення своїх послуг та товарів. В Одеській області кількість підприємців ліквідувались, але з’явились нові. Як розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов в інтерв’ю «Дайджест Одеси»: «З початку повномасштабного вторгнення по квітень згідно з реєстраціями було більше ліквідацій ФОПів, ніж створення нових. Загалом з лютого по грудень 2022 року припинило діяльність понад 12 800 підприємців, як фізичних, так і юридичних осіб. Потім тенденція змінилась та пішла вгору, особливо в літні місяці. З березня було зареєстровано 11 тисяч підприємств, здебільшого фізичних осіб. Загалом в області близько 230 тисяч підприємців».
Воєнний стан створює нові правові умови для підприємців, але це не єдині труднощі при роботі. ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» щомісяця проводить опитування керівників підприємств «Український бізнес в умовах війни». Згідно із 7 випуском за листопад 2022 року, проблема перебоїв з електро-, водо- та теплопостачанням уперше за весь час опитування (із травня 2022 року) вийшла на перше місце в рейтингу перешкод. Частка підприємств, які зіштовхнулись з цією проблемою, досягла 78%. Найзначніша проблема — війна і це аксіома. А потім вже йдуть похідні від дій агресії рф та воєнного стану: перебої з електроенергією, зниження купівельної спроможності, звуження ринку, інфляційні процеси, розриви логістичних ланцюжків. Щоб підтримати економіку країни та підприємців створюються державні програми, податкові умови, надаються умови для релокації підприємства.
Олександр Висоцький, засновник компанії Visotsky розповів для «Дайджесту Одеси», що більшість підприємців продовжують працювати навіть попри усі складнощі: «Якщо говорити про економіку та підприємницьку діяльність, то вже пройшла точка, коли все зупинилося. На початку війни моя компанія організувала програму підтримки українських підприємців. Наразі наш київський офіс влаштовує живі зустрічі для резидентів цієї програми. 70% підприємців продовжують працювати, їх не зупиняють навіть складнощі з електроенергією. Усього 30% із 805 компаній призупинили діяльність. Є взагалі неймовірні кейси серед наших клієнтів — Юрій Синиця, власник компанії Collar, із командою презентував свій бізнес на міжнародній виставці, відновив виробництво та експорт».
Програми та ініціативи, які допомагають бізнесу
Портал «Дія.Бізнес» містить сторінку «Підтримка бізнесу в умовах війни”. Тут представлені державні та донорські програми, приватні ініціативи підтримки підприємців та інформація щодо релокації бізнесу, працевлаштування, кредитів.
Програма «EU4Business» дозволяє отримати додаткове фінансування, навчання або нададуть консультації. Це ініціатива Європейського союзу,а разом з Мінекономіки та Офісом з розвитку підприємництва та експорту запущено грантовий фонд, який розрахований на 300 підприємців.
Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» спрощує доступ підприємств малого та середнього бізнесу до банківського кредитування, а також надає кошти за зниженою процентною ставкою. Дмитро Радулов розповів, що Одеська область вийшла на третє місце за обсягом кредитів, взятих у рамках цієї програми. Суб’єкти господарювання взяли понад 6 тисяч кредитів.
«Єробота» передбачає видачу грантів для створення або розвитку власного бізнесу. Проєкт містить 6 грантових програм за різними напрямками і підходить вже власникам бізнесу чи початківцям. В Одеській області програма лише набирає оберти, станом на початок січня 918 фізичних та юридичних осіб подали заявки на участь. 132 проєкти отримали погодження, на розгляді — 525, відмовили — 261. На 51 суб’єкт господарювання вийшло 12 млн гривень.
Проєкт «Do Business with Ukrainians» дозволяє іноземцям працювати з українським бізнесом і навпаки. Українці створюють ніби анкету та пропонують свої послуги іноземцям, набуваючи собі нових партнерів.
Досвід війни з 2014 року та обмеження, пов’язані з COVID-19 навчили підприємців готуватись та думати про майбутнє. І як не крути, кожен бізнес пов’язаний з політикою, тому мотивація боротись за незалежність дала сильний поштовх триматись за свої проєкти. Наразі є безліч можливостей залучати іноземних партнерів та розширювати бізнес-спільноту задля того, щоб встояти. І це стосується, як великого, так і малого бізнесу, хоч і здається, що останній досить гнучкий.
«Я вірю у швидкий розвиток та зростання українського бізнесу. Хоча війна знижує інвестиційну привабливість країни, але сьогодні для світу Україна стала символом перемоги добра над злом. Україні є, що запропонувати світові, і світ інтегруватиметься з Україною: це сільське господарство, IT-індустрія, технології тощо. Думаю, що перспектива розвитку дуже висока — як приклад можна взяти Ізраїль», — додав Олександр Висоцький.
Нагадаємо, що Одеса — є кандидатом на проведення міжнародної виставки EXPO в 2030 році. Це великий іміджевий захід, який приведе з собою мільйони туристів, інвестиції та перспективу масштабного розвитку міста.
Події
На фронті загинув актор Євген Бушмакін, який зіграв головну роль у фільмі «Герой мого часу»
На фронті загинув український актор та військовослужбовець Євген Бушмакін – він знімався у стрічках «Все буде добре» та «Герой мого часу», за яку був номінований на кінопремію «Золота Дзиґа».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура.
Фото: Facebook/Євген Бушмакін
За словами режисерки Тоні Ноябрьової, Бушмакін загинув під час служби. Подробиць щодо обставин його загибелі вона не повідомила. Акторові було 45 років.
Ноябрьова назвала Бушмакіна «видатним актором, викладачем і другом» та зазначила, що всі її професійні досягнення пов’язані зі спільним творчим шляхом, який вони розпочали ще під час навчання в інституті.
«Він не вмів воювати. Він любив людей і дуже хотів бачити сина», – зауважила режисерка.
Ноябрьова також розповіла, що Євгена мобілізували біля його будинку, після чого він служив у штурмовій бригаді.
Актора згадав і письменник Андрій Кокотюха: «На війні загинув актор Євген Бушмакін. Знав його мало. Але в короткій розмові він хотів дочекатися своєї ролі, просив написати для нього. Я не встиг…».
«Герої нашого часу – це також українські митці, які стають військовими. А ще вони гинуть. Знову, і знову, і знову. Ви й самі знаєте, як під час різних подій, кінофестивалів тощо хвилини мовчання, коли згадуються усі наші вбиті колеги, стали просто безкінечними. Світла пам’ять Євгену…» – написала режисерка та письменниця Ірина Цілик.
Євген Бушмакін народився 28 травня 1981 року в Полтаві. У 2005 році він закінчив режисерський факультет Київського національного університету культури і мистецтв за спеціальністю «режисер, викладач».
У кіно Бушмакін виконав головну роль у дебютному короткометражному фільмі Ноябрьової «День незалежності» (2012), а також зіграв головного героя у повнометражному дебюті режисерки – стрічці «Герой мого часу» (2018). За роль Жоріка був номінований на кінопремію «Золота Дзиґа» в категорії «Найкращий актор». Також він зіграв у стрічці «Все буде добре».
Як повідомляв Укрінформ, на фронті під час виконання бойового завдання загинув Ігор Ходжаніязов – поет, перекладач, мовознавець, культуролог, музикант і дослідник традиційної музики та історії.
Відбудова
До України з початку року надійшло майже 4500 одиниць енергообладнання від партнерів
З початку 2026 року міжнародні партнери передали Україні 4466 одиниць енергетичного обладнання.
Про це повідомляє Міністерство енергетики, передає Укрінформ.
Зазначається, що допомогу надали, зокрема, партнери з ЄС, Австрії, Азербайджану, Бельгії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Італії, Канади, Латвії, Литви, Люксембургу, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Словаччини, США, Туреччини, Фінляндії, Франції, Швейцарії, Швеції, Японії, Чехії, Польщі, Кіпру, Китаю, UNICEF/WASH.
“Очікуємо на надходження ще 882 генераторів, 165 трансформаторів та 157 одиниць іншого обладнання…” – йдеться у повідомленні.
З початку року в регіони зі складів хабу відправили 490 вантажів гуманітарної допомоги загальною вагою понад 4,4 тис. тонн. Зокрема, 2527 генераторів, 97 трансформаторів та 162 одиниці блочно-модульних котелень, когенераційних установок та котлів.

Загалом із березня 2022 року за координації Міністерства енергетики в Україну надійшло 2505 гуманітарних вантажів з енергетичним обладнанням загальною вагою 32 тис. т, із них понад 28,3 тис. т уже розподілені між регіонами.
Як повідомляв Укрінформ, Миколаївська, Дніпропетровська та Харківська області завдяки внескам міжнародних партнерів у Фонд підтримки енергетики України минулого тижня отримали обладнання для відновлення енергетичної інфраструктури майже на 1 млн євро.
Фото: ДСНС, ілюстративне
Політика
У Польщі позитивно оцінили рішення України про збільшення кількості дозволів на пошукові роботи
У канцелярії президента Польщі позитивно оцінили заяву Президента України Володимира Зеленського про намір відкрити архіви щодо Волинської трагедії та розширити кількість дозволів на пошукові й ексгумаційні роботи.
Про це в інтерв’ю Wirtualna Polska заявив речник президента Польщі Рафал Леськевич, передає Укрінформ.
«Це позитивний сигнал», – зазначив Леськевич, водночас додаючи, що архіви СБУ були відкриті вже багато років.
За його словами, польські історики, зокрема в рамках спільної польсько-української групи Інституту національної пам’яті, мали доступ до документів, які стосувалися польсько-українських відносин, у тому числі Волинської трагедії.
Речник польського президента назвав дуже важливою частину заяви Зеленського щодо збільшення кількості дозволів на пошукові та ексгумаційні роботи. Він висловив сподівання, що після зустрічі президентів Кароля Навроцького і Володимира Зеленського цей процес набуде системного характеру.
Леськевич також підкреслив, що Польща продовжить підтримувати Україну у війні проти Росії.
«Допомога Україні є спільним інтересом НАТО та Євросоюзу. Ніхто цього не зупинить», – наголосив він.
Водночас речник зазначив, що підтримка України у війні з Росією не виключає послідовного відстоювання Польщею своїх позицій у питаннях історичної пам’яті.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 11 липня заявив, що для України й Польщі нині існує одна спільна загроза – це Росія.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск позитивно відреагував на оголошені Президентом України Володимиром Зеленським кроки, спрямовані на активізацію українсько-польського діалогу, заявивши про готовність Варшави до серйозних переговорів з Києвом.
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька, що в межах Ковельського району Волинської області, з 13 липня розпочався новий етап досліджень з метою ексгумації та подальшого перепоховання останків місцевих жителів, які загинули в серпні 1943 року.
Фото: Jeremy Bishop on Unsplash
-
Одеса1 тиждень agoРосія атакувала Одесу ракетами з Чорного моря: вибухи
-
Війна1 тиждень agoБомба ФАБ-3000 РФ упала посеред Оріхова — відео
-
Події6 днів agoУ Києві завершили зйомки фільму «Місто» за романом Підмогильного
-
Війна1 тиждень agoДо Об’єднаних сил швидкого реагування увійдуть найбоєздатніші частини з досвідом наступальних дій
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей повторно оголошували тривогу через загрозу балістики
-
Події1 тиждень agoНа Кіпрі у гробницях бронзового століття знайшли золоті діадеми віком 3400 років
-
Одеса3 дні agoУвечері 12 липня 2026 року РФ обстріла Запоріжжя та Одеський район
-
Усі новини1 тиждень agoсередня ціна та підтримка Dolby Atmos (фото)