Connect with us

Бізнес в умовах війни: 5 програм для підприємців в Одеській області

Published

on

Збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації. 

Кількість підприємців в регіоні та їхні перепони

Повний рівень економічних збитків залежатиме від того, як довго триватиме війна. Але навіть після закінчення Світовий банк прогнозує повільне відновлення та зростання загрози масової бідності. За даними Програми розвитку ООН, тривалий конфлікт призведе до того, що 30% населення України опиниться за межею бідності.

Малий та середній бізнес намагаються все ж відновлювати роботу, виробництво, поширення своїх послуг та товарів. В Одеській області кількість підприємців ліквідувались, але з’явились нові. Як розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов в інтерв’ю «Дайджест Одеси»: «З початку повномасштабного вторгнення по квітень згідно з реєстраціями було більше ліквідацій ФОПів, ніж створення нових. Загалом з лютого по грудень 2022 року припинило діяльність понад 12 800 підприємців, як фізичних, так і юридичних осіб. Потім тенденція змінилась та пішла вгору, особливо в літні місяці. З березня було зареєстровано 11 тисяч підприємств, здебільшого фізичних осіб. Загалом в області близько 230 тисяч підприємців».

Воєнний стан створює нові правові умови для підприємців, але це не єдині труднощі при роботі. ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» щомісяця проводить опитування керівників підприємств «Український бізнес в умовах війни». Згідно із 7 випуском за листопад 2022 року, проблема перебоїв з електро-, водо- та теплопостачанням уперше за весь час опитування (із травня 2022 року) вийшла на перше місце в рейтингу перешкод. Частка підприємств, які зіштовхнулись з цією проблемою, досягла 78%. Найзначніша проблема — війна і це аксіома. А потім вже йдуть похідні від дій агресії рф та воєнного стану: перебої з електроенергією, зниження купівельної спроможності, звуження ринку, інфляційні процеси, розриви логістичних ланцюжків. Щоб підтримати економіку країни та підприємців створюються державні програми, податкові умови, надаються умови для релокації підприємства.

Олександр Висоцький, засновник компанії Visotsky розповів для «Дайджесту Одеси», що більшість підприємців продовжують працювати навіть попри усі складнощі: «Якщо говорити про економіку та підприємницьку діяльність, то вже пройшла точка, коли все зупинилося. На початку війни моя компанія організувала програму підтримки українських підприємців. Наразі наш київський офіс влаштовує живі зустрічі для резидентів цієї програми. 70% підприємців продовжують працювати, їх не зупиняють навіть складнощі з електроенергією. Усього 30% із 805 компаній призупинили діяльність. Є взагалі неймовірні кейси серед наших клієнтів — Юрій Синиця, власник компанії Collar, із командою презентував свій бізнес на міжнародній виставці, відновив виробництво та експорт».

Програми та ініціативи, які допомагають бізнесу

Портал «Дія.Бізнес» містить сторінку «Підтримка бізнесу в умовах війни”. Тут представлені державні та донорські програми, приватні ініціативи підтримки підприємців та інформація щодо релокації бізнесу, працевлаштування, кредитів. 

Програма  «EU4Business» дозволяє отримати додаткове фінансування, навчання або нададуть консультації. Це ініціатива Європейського союзу,а  разом з Мінекономіки та Офісом з розвитку підприємництва та експорту запущено грантовий фонд, який розрахований на 300 підприємців. 

Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» спрощує доступ підприємств малого та середнього бізнесу до банківського кредитування, а також надає кошти за зниженою процентною ставкою. Дмитро Радулов розповів, що Одеська область вийшла на третє місце за обсягом кредитів, взятих у рамках цієї програми. Суб’єкти господарювання взяли понад 6 тисяч кредитів.

«Єробота» передбачає видачу грантів для створення або розвитку власного бізнесу. Проєкт містить 6 грантових програм за різними напрямками і підходить вже власникам бізнесу чи початківцям. В Одеській області програма лише набирає оберти, станом на початок січня 918 фізичних та юридичних осіб подали заявки на участь. 132 проєкти отримали погодження, на розгляді — 525, відмовили — 261. На 51 суб’єкт господарювання вийшло 12 млн гривень.

Проєкт «Do Business with Ukrainians» дозволяє іноземцям працювати з українським бізнесом і навпаки. Українці створюють ніби анкету та пропонують свої послуги іноземцям, набуваючи собі нових партнерів. 

Досвід війни з 2014 року та обмеження, пов’язані з COVID-19 навчили підприємців готуватись та думати про майбутнє. І як не крути, кожен бізнес пов’язаний з політикою, тому мотивація боротись за незалежність дала сильний поштовх триматись за свої проєкти. Наразі є безліч можливостей залучати іноземних партнерів та розширювати бізнес-спільноту задля того, щоб встояти. І це стосується, як великого, так і малого бізнесу, хоч і здається, що останній досить гнучкий. 

«Я вірю у швидкий розвиток та зростання українського бізнесу. Хоча війна знижує інвестиційну привабливість країни, але сьогодні для світу Україна стала символом перемоги добра над злом. Україні є, що запропонувати світові, і світ інтегруватиметься з Україною: це сільське господарство, IT-індустрія, технології тощо. Думаю, що перспектива розвитку дуже висока — як приклад можна взяти Ізраїль», — додав Олександр Висоцький. 

Нагадаємо, що Одеса — є кандидатом на проведення міжнародної виставки EXPO в 2030 році. Це великий іміджевий захід, який приведе з собою мільйони туристів, інвестиції та перспективу масштабного розвитку міста. 

Continue Reading
Click to comment

Події

Перекладачка творів українських письменників отримала премію в Литві

Published

on



Литовська перекладачка української літератури Доната Рінкевичене стала лавреаткою премії Metų vertėjo krėslo 2026 року за переклад роману Василя Шкляра «Заяча церква».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Нагороду, яку присуджують Литовський ПЕН-центр і Міністерство культури Литви, вручила міністерка культури Литви Вайда Алекнавічене. Церемонія відбулася у залі Пранцішкаса Смуглевічюса бібліотеки Вільнюського університету.

«Ця нагорода – визнання найвищої перекладацької майстерності, а водночас і подяка за прокладені мости між історичним досвідом Литви й України. Книжка “Заяча церква” розповідає про спільний спротив імперії, а сьогодні, коли Україна й далі мужньо захищає свою свободу, цей твір набуває ще глибшого значення», – зазначила Алекнавічене.

Зокрема, вона подякувала перекладачці за те, що та відкриває литовським читачам український історичний досвід від Голодомору й радянського терору до війни та боротьби за свободу через художню літературу.

Рінкевичене відзначили за ретельний і професійний переклад роману. Журі також звернуло увагу на мовне чуття перекладачки та багатство перекладу. Литовське видання «Заячої церкви» у 2025 році випустило видавництво Спілки письменників Литви.

«Заяча церква» – роман Василя Шкляра про литовського партизана, який опиняється на засланні на Донбасі й зустрічається з українськими повстанцями. У тексті йдеться про спільний спротив імперії та історичний зв’язок між досвідом Литви й України.

Доната Рінкевичене перекладає книжки з української мови шість років. Серед відомих перекладів, зокрема «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня, «Вік червоних мурах» Тетяни Пʼянкової «Карбід» Андрія Любки, «Хто ти такий?» Артема Чеха, «Позивний для Йова» Олександра Михеда, дитяча книжка «36 і 6 котів» Галини Вдовиченко, видання Романи Романишин і Андрія Лесіва «Війна, що змінила Рондо», а також тексти в антології «Воєнний стан» та інші.

Metų vertėjo krėslo – одна з найпрестижніших премій у сфері літературного перекладу в Литві. Лавреатам вручають диплом, грошову премію та крісло, що символізує самотню працю перекладача й побажання, щоб ця праця була зручною. Щороку крісло має інший вигляд. Традицію багато років підтримує поет і меценат Гінтарас Блейзгіс.

Премію вручають із 2001 року, а першим її лавреатом став Альміс Грибаускас.

Читайте також: Ярослав Мельник став лавреатом премії, що підтримує сучасну литовську новелістику

Як повідомляв Укрінформ, Доната Рінкевичене переклала роман «Вік червоних мурах» Тетяни Пʼянкової, що у 2025 році став одним із переможців премії «Перекладена книга року» від Литовської асоціації перекладачів.

Фото: Lukas Balandis / BNS



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Завдяки ваучерам для переселенців з ТОТ житло придбали вже 3 тисячі родин

Published

on



Ваучерами на купівлю житла за програмою «єВідновлення» з 1 травня скористалися 3 тисячі сімей внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій.

Про це у Телеграмі повідомила Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, передає Укрінформ.

«3000 родин придбали житло за державною програмою підтримки внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій. На першому етапі програма передбачає надання житлових ваучерів внутрішньо переміщеним особам, які виїхали з тимчасово окупованих територій та мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни», – поінформувала глава уряду.

За її даними, найбільше житла придбано в Київській області – тут використано понад 500 ваучерів на суму більш як 1 млрд грн. Серед лідерів також Дніпропетровська область – 342 ваучери на 682,8 млн грн, Одещина – 298 ваучерів на 595,8 млн грн та Київ – 275 ваучерів на 549,6 млн грн.

Понад 88% придбаного житла становлять квартири, ще близько 10% – приватні будинки, зазначила Свириденко.

Читайте також: В Україні запускають механізм забезпечення переселенців житлом у сільській місцевості

Загалом, уточнила вона, на участь у програмі подано понад 41 тис. заяв, з них 33 тис. розглянуті та погоджені місцевими комісіями.

На першому етапі фінансування погоджено 3296 заявок на бронювання житлових ваучерів на загальну суму 6,59 млрд грн.

«Працюємо над залученням додаткового фінансування, щоб якомога більше українських родин отримали можливість придбати власне житло в межах складової «Житло для ВПО з ТОТ» програми «єВідновлення», – наголосила Прем’єр-міністерка.

Читайте також: Компенсації у межах «єВідновлення» отримали понад 206 тисяч родин

Як повідомлялося, уряд ухвалив зміни, згідно з якими власникам ваучера за програмою «Житло для ВПО з ТОТ» дозволили використовувати його як перший внесок у іпотечній програмі «єОселя». Зміни набувають чинності 17 липня.

Фото ілюстративне: Микола Калашник, Facebook



Джерело

Continue Reading

Політика

Порошенко теж відмовився від польського ордена Білого Орла

Published

on



П’ятий Президент України Петро Порошенко оголосив про відмову від польського ордена Білого Орла на знак незгоди з переглядом рішення  про нагородження Володимира Зеленського.

Про це Порошенко повідомив у Фейсбуку, передає Укрінформ.

 Рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла він назвав помилковим і несправедливим по відношенню до народу України.

«Не випадково його вже привітав Медведєв. Кремль завжди аплодує всьому, що послаблює єдність між Україною та Польщею», – зазначив експрезидент.

Він нагадав, що цим орденом нагороджували не глав держави, а українців, наших воїнів, які боронять Україну, Польщу і всю Європу.

«Тому я прийняв рішення відмовитися від ордена Білого Орла. Два тижні тому я обіцяв колегам на погоджувальній раді зробити цей крок, якщо нам не вдасться переконати Президента Навроцького не робити хибне рішення. На жаль, не вдалося», – написав Порошенко, зауваживши, що цей крок жодним чином не адресований польському народові!

Експрезидент наголосив, що його вдячність Польщі за підтримку України та українців у важкі часи залишається незмінною.

Читайте також: Кучма теж відмовився від польського ордена Білого Орла

«Незмінним залишається моя глибока переконаність у стратегічній дорогоцінності українсько-польського партнерства. Незмінними залишається моя повага до своїх колег та друзів президентів Квасьнєвського, Коморовського і Дуди, прем’єра Туска, міністра закордонних справ Сікорського і решти польських політиків, з якими ми будували і продовжимо будувати міцне партнерство, я би навіть сказав союзництво», – вказав політик.

На його переконання, будь-яка криза між Києвом і Варшавою сьогодні – це не лише проблема дипломатії, це питання безпеки. І саме тому її потрібно вирішувати негайно.

«Тому пропоную вже з понеділка шукати рішення, які дозволять не поглибити нинішню кризу, а перетворити її на поштовх до нового етапу українсько-польського партнерства — чесного, дружнього, стратегічного. Політики можуть собі дозволити політичні жести, але дипломати мають не орденами кидатися, а долати кризу», – резюмував Порошенко.

Як повідомляв Укрінформ, президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити Президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла.

Читайте також: Ющенко відмовився від польського ордена Білого Орла

Після цього міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що вирішив повернути Командорський хрест із зіркою ордена «За заслуги перед Польщею», наданий йому у жовтні 2022 року.

Керівник ОП Кирило Буданов зі свого боку заявив, що відмовляється від Золотого офіцерського хреста ордена «За заслуги перед Польщею», яким його нагородили минулого року.

Посол України Василь Боднар вирішив повернути Кавалерський хрест ордена «За заслуги Республіки Польща». Таке ж рішення прийняв і заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква.

У суботу, 20 червня, Зеленський повідомив, що відправив орден Білого Орла президенту Польщі поштою. Глава держави запевнив, що Україна залишається відкритою до всіх змістовних форматів взаємодії з партнерами.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.