Шведський музикант і блогер Маттіас Кранц зробив немислиме: він витратив шість місяців на навчання восьминога гри на піаніно. Виявилося, що якщо докласти багато зусиль, то навіть тварина, яка не має вух, але має досить високий рівень інтелекту, може навчитися грати на піаніно. Про те, як відбувався процес навчання Кранц розповів на своєму каналі в YouTube.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Шведський музикант Маттіас Кранц, який захоплюється експериментами з музичними інструментами, вирушив на рибний ринок, де купив молодого восьминога, якого назвав Такоякі, і спробував навчити його грати на піаніно. Якби Кранц не купив восьминога, то він став би чиїмось обідом, а тепер він не просто музикант-початківець, а й друг.

Те, що починалося як божевільна ідея, швидко стало інтернет-сенсацією, зібравши мільйони переглядів у соціальних мережах, завдяки відеороликам Кранца з восьминогом, який грає на піаніно.

За словами Кранца, він давно хотів навчити якусь тварину гри на піаніно. Через те, що у восьминогів, як вважається, досить високий рівень інтелекту, який можна порівняти з інтелектом 3-річної дитини, шведський музикант вирішив провести експеримент і навчити головоногого молюска гри на піаніно.

Кранц випробував кілька методів навчання, від клавіш, що світяться, до муляжів крабів, захованих усередині піаніно. Нічого не виходило, поки він не створив повністю індивідуальне “піаніно для восьминога”. Воно спроектоване таким чином, що кожне успішне натискання клавіші призводить до того, що Такоякі отримує їжу у вигляді краба.

Восьминіг почав асоціювати натискання клавіші піаніно з їжею, і незабаром він почав брати ноти, розучувати прості послідовності і навіть у якийсь момент випадково брати акорд.

Незважаючи на невдачі, включно з моментами, коли Такоякі просто сидів на клавішах, намагався з’їсти обладнання або дивився в порожнечу, восьминіг навчився грати на піаніно приблизно за півроку після початку експерименту.

Варто сказати, що восьминіг натискає не на самі клавіші спеціального піаніно, а на важелі, які натискають клавіші. Тепер Кранц має друга-музиканта з тваринного світу.

Вчені вважають, що восьминоги можуть використовувати інструменти з підручних матеріалів для тих чи інших дій, необхідних для їхньої життєдіяльності. Вони можуть вирішувати головоломки і здатні знайти спосіб вибратися з акваріума. Незважаючи на фізичні відмінності, у восьминогів схожі гени інтелекту з людьми. Почасти через їхній інтелект дедалі більше людей задаються питанням, чи варто їсти восьминогів.

Як уже писав Фокус, вчені вперше зняли обійми восьминога під водою.

Також Фокус писав про те, що археологи виявили 1800-річний величезний скарб римських монет. Вчені виявили в римському поселенні стародавні скарбнички, наповнені десятками тисяч римських монет. Вони були викарбувані під час кризи в Римській імперії.

Як передає Укрінформ, про це Національна спілка кінематографістів України повідомляє у Фейсбуці.

«Сумна звістка огорнула нас невимовним жалем. Перестало битися серце Вʼячеслава Сигизмундовича Криштофовича – людини великої внутрішньої культури, майстра, який умів у найпростішому побачити важливе», – йдеться у повідомленні.

Як зазначили у Спілці кінематографістів, його фільми – «Самотня жінка бажає познайомитися», «Автопортрет невідомого», «Ребро Адама», «Приятель небіжчика» – давно стали частиною української кінематографічної пам’яті.

У спілці підкреслили, що Криштофович був митцем з особливою оптикою: уважним до деталей, співчутливим до характерів, відвертим у творчих пошуках. Навіть найменша з його «дрібниць життя» у кадрі ставала суттєвою. І ранні роботи, і пізні серіали, і сценарії, створені ним у співпраці, – все це свідчення виняткового таланту та чесності у професії.

«Свого часу Вʼячек, як його називали друзі, з’являвся в кадрі і сам: ще молодим зіграв у «Совісті» та «Серці Бонівура», а згодом – у «Першому правилі королеви». Але, напевно, найбільше він любив навчати тих, хто тільки приходив у професію. Він завжди зустрічав їх з надією та вірою і студенти Криштофовича пам’ятатимуть спокій, уважність і доброзичливу вимогливість майстра, завдяки яким виростали нові голоси нашого кіно. Для нас Вʼячек був колегою, другом, людиною зі світлими жартами й небайдужим серцем», – наголосили у спілці.

Далі про Вʼячеслава Криштофовича – кінорежисера, сценариста, педагога, Академіка Національної академії мистецтв України, Заслуженого діяча мистецтв України, Лауреата Державної премії України імені Олександра Довженка, члена Правління Національної спілки кінематографістів України, будуть говорити його фільми та його учні, додали у спілці кінематографістів.

В’ячеслав Криштофович народився 26 жовтня 1947 року в Києві. Режисер-постановник Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. Створив понад 20 ігрових картин для кінопрокату і телебачення. Академік НАМ України (2017). Лавреат Державної премії України імені Олександра Довженка (2022). Заслужений діяч мистецтв України (2000). Член Національної спілки кінематографістів України. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

У відомстві нагадують: Бородянка належить до тих населених пунктів, які найбільше постраждали внаслідок розв’язаної Росією повномасштабної війни у 2022 році. Вона стала першим учасником пілотного проєкту комплексного відновлення.

У селищі одночасно відновлюють житло, транспортну та соціальну інфраструктуру, модернізовують системи життєзабезпечення та благоустрою, створюють сучасні громадські простори. Пріоритетами є інклюзивність, безбар’єрність й енергоефективність. Цю модель держава планує масштабувати на інші громади, які зазнали руйнувань.

Віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба наголосив, що комплексне відновлення передбачає не лише ремонт будівель, а й створення сучасного, безпечного та комфортного середовища.

«Ми працюємо над тим, щоб сім’ї могли повернутися до своїх домівок якомога швидше, а громади отримували нову якість інфраструктури та реальні можливості для розвитку», – зазначив він.

За інформацією Мінрозвитку, на сьогодні в Бородянці вже відновлені понад 600 об’єктів із 825 пошкоджених.

Паралельно в селищі реалізовують проєкти зі створення меморіалів, які нагадуватимуть про жертв російських атак й окупації та про полеглих оборонців.

Як повідомляв Укрінформ, у Бородянці встановили перше модульне підземне укриття, збудоване Державним агентством відновлення.