Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.

Команда ідентифікувала 289 діячів і діячок – письменників, перекладачів, редакторів, видавців, літературознавців, бібліотекарів та інших працівників книжкової сфери. Про це повідомили засновники проєкту Євген Лір і Олена Герасим’юк.

На сайті можна шукати імена загиблих людей літератури, читати їхні біографії, дізнаватися про твори, професійний і творчий шлях, а також переглядати зібрані командою матеріали та спогади близьких.

Платформу запустили у бета-форматі. Команда продовжує додавати нові профілі та доповнювати вже опубліковані матеріали. Основну роботу з наповнення сайту планують завершити до кінця осені 2026 року.

“За три роки список імен виріс в архів, а тепер архів отримав власний простір. На nedopysani.org.ua можна шукати імена людей літератури, читати біографії, дізнаватися про їхні твори, творчий і професійний шлях, повертатися до написаного ними”, – зазначили у проєкті.

Архів продовжують наповнювати на основі інтерв’ю, документів, текстів, фотографій та інших матеріалів. Частину розмов із родичами й близькими загиблих команда записала ще на початку роботи над “Недописаними”, до деяких історій поверталася повторно, щоб перевірити факти та доповнити інформацію.

Через великий обсяг матеріалів нові профілі й оновлення публікуватимуть поступово після перевірки та редакційного опрацювання. Якщо користувачі помітять помилку або неточність, матимуть додаткову інформацію чи матеріали про людину, представлену на сайті, вони можуть звернутися до команди електронною поштою. Так само можна долучитися до збору матеріалів для архіву.

На платформі також є форма “Поділитися іменем”, через яку можна запропонувати людину для додавання до проєкту.

На сайті людей літератури можна шукати за професійними категоріями, зокрема:

• проза, поезія, есеїстика, художня література, дитяча література, літературознавство,
• переклад, нон-фікшн, промоція літератури, видавнича справа, бібліотечна справа та архіви, редактура, освіта та наука.

Також на платформі передбачені фільтри, зокрема за роком загибелі, областю народження, категорією діяльності та військовою службою. Імена на сайті розподілені, зокрема, за періодами 2014-2022 та 2022-2026 років.

Серед представлених на платформі людей, які загинули від початку російсько-української війни у 2014 році, – Богдан Сольчаник, Максим Штатський, Степан Петрівський, Іван Пантелєєв, Тарас Матвіїв, Олександр Козенко, Михайло Микусь, Олексій Ємець, Роман Набєгов, Олександр Дзюбелюк, Олексій Кваша, Андрій Витвицький, Степан Чубенко, Тарас Сич, Іван Жуков, Андрій Юркевич та Оксана Гайдар.

У розділі за 2022-2026 роки представлені, зокрема Василь Богач, Микола Головенко, Діана Савіта Ваґнер, Ольга Павленко, Олександр Тужилов, Юлія Шевченко, Дмитро Войтюк, Назар Мялікгулиєв, Денис Антіпов, Андрій Славич, Олександр Кузенков, Сергій Жилін, Максим Ємець, Олександр Хухлей, Олена Чебоненко, Владислав Онищенко, Юрій Дадак, Олександр Гордєєв, Сергій Іщенко, Сергій Баламутовський, Геннадій Афанасьєв, Роман Строгий, Ярослав Кузьменко, Любомир Крупа, Євген Гулевич, Орест Білінчук-Портяк, Кирило Денисенко, Максим Петренко, Світлана Риженко, Богдан Петрущенко, Сергій Коновал та Микола Рачок.

Йдеться не лише про відомих письменників. “Недописані” збирають інформацію про людей, які працювали в різних ланках літературного процесу.

Авторами “Недописаних” є ветеранка, поетка, громадська діячка та парамедикиня добровольчого медичного батальйону “Госпітальєри” Олена Герасим’юк і військовий, волонтер, письменник та перекладач Євген Лір, співзасновник проєкту “Твоя підпільна гуманітарка” й однойменного видавництва.

Перелік убитих Росією людей літератури Герасим’юк і Лір почали складати навесні 2023 року.

На початковому етапі інформацію шукали у новинах, соціальних мережах та через пошукові системи. Частину імен вдавалося встановити одразу після повідомлень про загибель, однак інші історії потребували тривалого пошуку. Згодом робота проєкту розширилася: волонтери не лише збирають біографічну інформацію, а й шукають рукописи загиблих, працюють зі спогадами близьких, перекладають їхні тексти та проводять вечори пам’яті. Родичі та близькі від початку роботи передавали команді фотографії, документи, тексти й особисті свідчення. У “Недописаних” зазначили, що запуск сайту став можливим, зокрема завдяки їхній співпраці.

На сайті про “Недописаних” зазначають: “Війна – це коли у боротьбі за країну, у спробі вижити під натиском ворога гине майбутнє. З 2014 року і понині Росіяни вбили близько трьохсот українців і українок, які були людьми літератури. “Недописані” – проєкт памʼяті тих, чия історія в літературі обірвалася”.

Як повідомляв Укрінформ, на фронті під час виконання бойового завдання загинув поет, перекладач, мовознавець, культуролог, музикант і дослідник традиційної музики та історії Ігор Ходжаніязов.

Фото ілюстративне: Дія 

Про це повідомив начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко у Фейсбуці, передає Укрінформ.

У ліцеї провели термосанацію фасадів і покрівлі, оновили їдальню, мережі та створили безбар’єрний простір.

За інформацією Малинської міської ради, капітальний ремонт ліцею став можливим у межах Програми з відновлення України і за співфінансування з обласного бюджету.

У закладі навчаються майже 500 учнів, з якими працюють 46 педагогів.

Як повідомляв Укрінформ, до 2027 року Естонія передбачила спрямувати понад €75 мільйонів на реалізацію проєктів у Житомирській області.

Фото: Віталій Бунечко, Facebook

Про це під час загальних дебатів у ГА ООН «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України» заявив постійний представник Європейського Союзу при Організації Об’єднаних Націй Ставрос Ламбрінідіс, передає кореспондент Укрінформу.

«Крим, Донецьк, Херсон, Луганськ і Запоріжжя – це Україна. Європейський Союз ніколи не визнає законною жодну спробу анексії української території Росією. Ми не визнаємо примусову русифікацію людей та їхніх громад, а також результати будь-яких незаконних так званих виборів, організованих російською окупаційною адміністрацією на тимчасово окупованій території України», – наголосив Ламбрінідіс.

Він зазначив, що після незаконної та насильницької окупації цих українських територій справжні наміри Росії стали очевидними: вона прагне систематично знищувати повсякденне життя, повну реалізацію прав і навіть ідентичність українців, змушених жити під її окупацією. За його словами, попри відмову в доступі, Управління Верховного комісара ООН з прав людини та Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідувань в Україні, серед інших, задокументували дії Росії проти українців на тимчасово окупованих територіях.

«Мета Росії зрозуміла: вона прагне змінити демографічний склад територій, які вона окупує, зокрема шляхом примусового переміщення та депортації цивільного населення, включаючи дітей. Це незаконно. Це безсоромно. І це ганебно», – підкреслив дипломат.

Ламбрінідіс запевнив, що Європейський Союз продовжуватиме надавати політичну, фінансову, економічну, військову та дипломатичну підтримку Україні, коли вона здійснює своє невіддільне право на самооборону, одночасно задовольняючи гуманітарні потреби та підтримуючи всі дипломатичні зусилля для припинення цієї війни.

Росія повинна зупинити свою незаконну загарбницьку війну та окупацію України, вона повинна прийняти безумовне, негайне та всеосяжне припинення вогню, і вона повинна сісти за стіл переговорів, щоб досягти справедливого та тривалого миру відповідно до міжнародного права, включаючи Статут Організації Об’єднаних Націй, – підкреслив дипломат.

Представник ЄС підкреслив, що незаконна загарбницька війна Росії грубо порушує основні принципи та правила Статуту Організації Об’єднаних Націй, міжнародне право.

Ламбрінідіс від імені країн, від яких виступав, закликав Росію та її спільника Білорусь негайно припинити серйозні порушення, пов’язані з депортацією та примусовим переміщенням дітей, що, згідно з висновками Комісії з розслідувань, є воєнними злочинами. Він закликав зупинити незаконне усиновлення українських дітей та забезпечити негайне, безпечне та безумовне повернення всіх незаконно депортованих та примусово переміщених українських дітей відповідно до резолюції, прийнятої Асамблеєю минулого грудня.

Він також закликав міжнародну спільноту приєднатися до вимог негайного, безпечного та безумовного звільнення всіх політичних в’язнів і свавільно затриманих цивільних осіб Російською Федерацією, а також до посилення міжнародного моніторингу ситуації з правами людини, безпекою та гуманітарною ситуацією на тимчасово окупованих територіях. Для цього, серед іншого, треба забезпечити негайний і безперешкодний доступ для Управління Верховного комісара з прав людини та відповідних спеціальних процедур Організації Об’єднаних Націй, включаючи візити до всіх місць позбавлення волі, а також підтримувати збереження та професійне поводження з доказами відповідно до міжнародних стандартів.

Ламбрінідіс виступив від імені Європейського Союзу та його держав-членів. Країни-кандидати Північна Македонія, Чорногорія, Албанія, Україна, Республіка Молдова, Боснія і Герцеговина та Грузія, а також Ліхтенштейн, Андорра та Монако приєдналися до цієї заяви.

Як повідомляв Укрінформ, Генасамблея ООН сьогодні розгляне ситуацію на тимчасово окупованих територіях України.

Питання «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України» вноситься до порядку денного Генасамблеї регулярно, починаючи з 2019 року. Воно охоплює політичні, безпекові, гуманітарні та правозахисні аспекти російської окупації українських територій.

Фото: pixabay