Connect with us

Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам

Published

on

Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.

Під захистом гарне формулювання, але для країни, яка воює це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?

Насправді ніякого механізму захисту немає це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.

Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад? 

Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом. 

Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…

Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі?  Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.

Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк. 

Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.

І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто. 

Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи? 

ЮНЕСКО це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій. 

Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати. 

А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?

Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться. 

Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися.  Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.

Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.  

До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.

Але там вже генератор стоїть…

А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять. 

Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.

Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.

Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!

Continue Reading
Click to comment

Події

Мінкульт представив результати роботи у сфері виконання зобовʼязань відповідно до конвенцій ЮНЕСКО

Published

on


Заступниця міністра культури та керівниця сектору культури і культурної спадщини в Національній комісії України у справах ЮНЕСКО Анастасія Бондар представила на засіданні бюро комісії результати роботи у сфері виконання зобовʼязаннь та реалізації настанов відповідно до конвенцій ЮНЕСКО.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

«В умовах російської збройної агресії Україна не лише забезпечує збереження власної культурної спадщини, а й формує нові підходи до її міжнародного захисту. Наш практичний досвід взаємодії з механізмами ЮНЕСКО є унікальним і має бути врахований у подальшому розвитку міжнародних інструментів у цій сфері», – зазначила Бондар.

У першому кварталі 2026 року міністерство забезпечило системну координацію державної політики щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права. Зокрема завершений офіційний переклад Гаазької конвенції 1954 року та її резолюцій, а також проведена ревізія Другого протоколу 1999 року для усунення термінологічних неузгодженостей.

Нещодавно відбулося перше засідання Робочої групи з питань захисту культурних цінностей у межах діяльності Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні. Він передбачає аналітичні звіти щодо імплементації Конвенції 1954 року, удосконалення нормативної бази для маркування культурних цінностей емблемою «блакитний щит» та посилення міжвідомчої координації для документування воєнних злочинів проти спадщини.

Читайте також: Бережна презентувала програму «Тисячовесна» на зустрічі з представниками кіноіндустрії

Станом на перший квартал 2026 року до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом внесли 46 українських об’єктів. Мінкульт працює над наступним пакетом номінацій спільно з обласними військовими адміністраціями та Міністерством оборони.

Триває системне оцифрування культурних цінностей через електронні системи: Реєстр Музейного фонду України та Державний реєстр нерухомих пам’яток.

Також триває внесення даних про викрадені з Херсонського художнього музею імені Шовкуненка предмети до бази Інтерполу. Це, у свою чергу, дозволить включити певний перелік предметів і до Віртуального музею втрат ЮНЕСКО.

Міністерство також ініціювало напрацювання міжнародними експертами ЮНЕСКО роз’яснень щодо криміналізації посягань на культурні цінності на національному рівні та подало звіти про стан об’єктів всесвітньої спадщини, зокрема щодо «Херсонеса Таврійського та його хора», який пропонується включити до списку під загрозою.

Серед інших міжнародних ініціатив: підписання меморандуму про співпрацю з Молдовою та Румунією щодо включення культурного комплексу Прекукутень – Аріушд – Кукутень – Трипілля до Попереднього списку ЮНЕСКО та доопрацювання досьє Софіївки відповідно до оновлених операційних настанов.

Засідання Національної комісії у форматі бюро провела голова Національної комісії України у справах ЮНЕСКО та заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца.

За його результатами учасники узгодили подальші кроки для активного просування інтересів України в ЮНЕСКО та зміцнення позицій держави на міжнародній арені.

Як повідомляв Укрінформ, депутати Одеської міськради звернулися до Міністерства культури з проханням створити орган управління об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Історичний центр Одеси» на базі муніципалітету.

Фото: МЗС



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Уряд спростив правила публічних закупівель для захисту критичної інфраструктури

Published

on



Кабінет міністрів ухвалив зміни до правил публічних закупівель, спрямовані на підвищення оперативності підготовки громад до викликів воєнного часу.

Як передає Укрінформ, про це повідомили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України.

«В умовах постійної загрози обстрілів традиційні процедури відкритих торгів можуть займати довгий час. Прийняті нововведення дозволять максимально швидко відновлювати пошкоджене обладнання, будувати нові об’єкти розподіленої генерації та забезпечувати резервне живлення для систем життєзабезпечення міст», – йдеться у повідомленні.

Зокрема, до 15 жовтня 2026 року продовжено можливість укладення прямих договорів для реалізації експериментальних проєктів із будівництва та ремонту об’єктів критичної інфраструктури у паливно-енергетичному та житлово-комунальному секторах.

Розширено перелік закупівель за прямими договорами, оскільки тепер це не лише енергообладнання, як генератори, когенераційні установки і трансформатори, але й роботи та послуги з їхнього встановлення та фізичного захисту.

Окремо передбачено можливість оперативного технічного обслуговування когенераційних установок, що має запобігти тривалим перебоям у тепло- та електропостачанні через бюрократичні затримки.

Читайте також: Захист критичної інфраструктури: Кулеба розповів, як розподіляють кошти між регіонами

Водночас усі закупівлі здійснюватимуться з дотриманням принципів прозорості, а інформація про договори публікуватиметься в системі Prozorro, але без розкриття чутливих даних з міркувань безпеки.

Як повідомлялось, Кабінет міністрів виділив 12,85 млрд грн на підготовку до зими 209 об’єктів критичної інфраструктури у прифронтових та Київській областях.

Пізніше уряд додатково виділив 9,2 мільярда на плани стійкості регіонів.

Фото: КМУ



Джерело

Continue Reading

Політика

Наступний «Рамштайн» відбудеться 15 квітня

Published

on



Міністр оборони України Михайло Федоров і міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус обговорили підготовку до наступного засідання Контактної групи з питань оборони України (UDCG) у форматі «Рамштайн», яке відбудеться 15 квітня.
 

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міноборони.

Під час наступного засідання Контактної групи Україна готує оновлення щодо реалізації пунктів Плану війни для примусу Росії до миру.

Партнерам буде представлено пріоритетні напрямки співпраці, зокрема у сфері посилення протиповітряної оборони, розвитку безпілотних систем, обміну даними та технологіями.

Україна пропонує взаємовигідну модель кооперації. В її межах союзники отримують доступ до бойових даних і систем українського виробництва.

Це, зокрема, досвід створення комплексної системи боротьби з дронами типу Shahed.

Україна та Німеччина готують низку спільних проєктів для реалізації вже найближчим часом.

Йдеться, зокрема, про: значне посилення систем ППО; додаткове фінансування deep-strike та middle-strike дронів та розвиток спільних технологічних рішень.

Окремо сторони обговорили перспективи співпраці у сфері інноваційної лазерної зброї.

Міністр оборони України подякував Пісторіусу за важливу допомогу.

Особливо він відзначив роль Німеччини у захисті життів українців та інфраструктури протягом зими.

Внески від Німеччини, зокрема поставки ракет PAC-3, мали критичне значення для відбиття російських атак.

Також Федоров подякував за підтримку інших проєктів, таких як «чеська ініціатива» та розвиток дроново-штурмових підрозділів.

Обмін даними та нові формати співпраці

Окрему увагу під час розмови приділили обміну даними.

Читайте також: Федоров: Україна розширює співпрацю з Євросоюзом у сфері ОПК та запускає спільні проєкти

Україна володіє унікальним масивом бойових даних, і найближчим часом планується посилення співпраці з Німеччиною у цьому напрямку.

Обмін даними відкриває нові можливості для розвитку технологій і посилення оборонних спроможностей обох країн.

Федоров подякував Пісторіусу за особисте лідерство та системну підтримку України.

Як повідомляв Укрінформ, Федоров провів зустріч зі старшим представником НАТО в Україні Патріком Тернером та командувачем спеціальної місії Альянсу NSATU генерал-лейтенантом Кертісом Баззардом.

Ілюстративне фото: Austrian Wings Media Crew



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.