Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам
Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.

Під захистом — гарне формулювання, але для країни, яка воює — це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?
Насправді ніякого механізму захисту немає — це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.
Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад?

Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом.
Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…
Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі? Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.
Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту — як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк.
Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус — треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.
І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО — це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто.

Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи?
ЮНЕСКО — це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій.
Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати.
А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?

Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться.
Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися. Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.
Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.
До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.
Але там вже генератор стоїть…
А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять.
Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.
Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї — йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім — топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.

Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!
Події
Україна закликала держави-члени ЮНЕСКО задіяти всі міжнародні інструменти, щоб примусити РФ зупинити терор
Як передає Укрінформ, відповідний коментар оприлюднений на сторінці Міністерства закордонних справ України у Фейсбуці.
“Національна комісія України у справах ЮНЕСКО висловлює рішучий протест та категорично засуджує черговий масований ракетно-дроновий удар Російської Федерації по Києву в ніч проти 24 травня 2026 року. Цей спланований акт терору був спрямований проти історичного та культурного ядра української столиці”, – заявили в МЗС.
Російська Федерація систематично веде війну не лише проти українського народу, але й проти української культури, історичної пам’яті та світової культурної спадщини, підкреслили у відомстві.
Як заявили в МЗС, Росія свідомо намагається стерти українську ідентичність, підтвердженням чого є суттєві руйнування та пошкодження провідних інституцій культури, науки та освіти, зокрема:
– Національного художнього музею України;
– Українського дому;
– Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України та його унікальних книгосховищ;
– Київської опери (Київського муніципального академічного театру опери та балету);
– Національної музичної академії України;
– Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби КНУ ім. Т. Шевченка;
– Національної філармонії України;
– Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого;
– Малої опери в Києві.
“Абсолютним проявом варварства, що переходить межу людської моралі, став руйнівний удар по Національному музею “Чорнобиль”. Російські терористи знищили безцінні історичні свідчення та артефакти найбільшої техногенної катастрофи XX століття всього за місяць після того, як музей було модернізовано до 40-х роковин трагедії”, – заявили в МЗС.
Як підкреслили у відомстві, “особливий цинізм цього злочину полягає в тому, що Росія здійснила його невдовзі після ухвалення у квітні 2026 року рішення 224-ї сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО “40 років Чорнобильської катастрофи: вшанування та винесені уроки”. Держава-терорист вкотре відкрито продемонструвала світові свою зневагу до міжнародного права, людської пам’яті та світових інституцій”.
Станом на 24 травня 2026 року, поінформували в МЗС, Росія вже знищила або пошкодила 1 783 об’єкти культурної спадщини і 2 540 об’єктів культурної інфраструктури по всій Україні.
“Це не супутні втрати війни – це свідома, системна державна політика РФ, яка має всі ознаки культурного геноциду українського народу, – підкреслили в МЗС.
“Ми закликаємо Генерального директора ЮНЕСКО, її відповідні органи та держави-члени Організації негайно задіяти всі наявні міжнародні інструменти, жорсткі механізми та процедури для примусу РФ до зупинення терору. Держава, яка нищить світову спадщину, не має права перебувати у цивілізованих міжнародних інституціях. Як свідчить історія, політика умиротворення агресорів лише заохочує їх до нових злочинів, зокрема проти культури”, – заявили у відомстві.
У МЗС закликали ЮНЕСКО:
– надати публічну та принципову оцінку російській атаці на Київ і ніч на 24 травня 2026 року та її наслідкам для культурної, освітньої і наукової сфери України;
– сприяти фіксації та документуванню пошкоджень культурних і освітніх об’єктів;
– посилити міжнародні механізми захисту української культурної спадщини та підтримки постраждалих установ;
– розглянути питання посилення відповідальності Російської Федерації за систематичне знищення культурної спадщини України, що має ознаки воєнних злочинів.
“Росія буде притягнута до відповідальності, а всі воєнні злочинці – від замовників у Кремлі до виконавців на місцях – понесуть суворе покарання за замах на українську та світову культуру”, – заявили в МЗС.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок масованої російської атаки уночі 24 травня пошкоджень зазнали сім провідних культурних інституцій, а також приміщення Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка Національної академії наук України і корпус Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Крім того, зазнала пошкоджень низка історичних будівель і пам’яток архітектури Києва.
Відбудова
Україна та Польща домовилися розширювати економічне партнерство та співпрацю у відбудові
Україна та Польща домовилися поглиблювати економічну співпрацю та розширювати спільні проєкти з відбудови, відзначивши зростання економічної взаємодії попри повномасштабну війну.
Про це сторони домовились під час 11-го засідання Українсько-Польської міжурядової комісії з питань економічного співробітництва, передає Укрінформ з посиланням на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Зокрема, зустріч відбулася за співголовування віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тараса Качки та міністра фінансів та економіки Республіки Польща Анджея Доманського.
Сторони обговорили розвиток торговельної та інвестиційної співпраці, енергетики, транспорту, прикордонної інфраструктури, аграрної політики, цифровізації та фінансової взаємодії. Окрему увагу приділили підготовці до Конференції з відновлення України (URC-2026), яка відбудеться в Гданську.
Україна та Польща підтвердили намір поглиблювати економічне партнерство, підтримувати інтеграцію української економіки до єдиного ринку ЄС та розвивати спільні інвестиційні проєкти.
Під час зустрічі йшлося про залучення польського бізнесу до відбудови України, підтримку муніципальних та інфраструктурних проєктів, а також розвиток механізмів експортного кредитування.
«Для України надзвичайно важливо, що Польща є одним із наших ключових економічних і політичних партнерів у Європейському Союзі. Водночас ми чітко розуміємо: відбудова України – це спільна можливість для розвитку всього регіону, створення нових виробництв, робочих місць, інвестицій та економічного зростання», – наголосив Качка.
Анджей Доманський зі свого боку зазначив, що Польща продовжує підтримувати Україну не лише політично, а й через практичну економічну співпрацю. За його словами, країни мають значний потенціал для розширення партнерства, зокрема у сфері відбудови України, до якої вже залучаються польські фінансові та інституційні структури.
У сфері енергетики сторони домовилися продовжити координацію щодо посилення енергетичної безпеки, розвитку транскордонної інфраструктури та використання українських підземних газових сховищ. Також обговорили спільні підходи до декарбонізації та реалізації регіональних енергетичних проєктів.
Окремі блоки переговорів стосувалися сільського господарства, продовольчої безпеки, модернізації пунктів пропуску, розвитку автомобільного та залізничного сполучення, цифрової трансформації, кібербезпеки та співпраці між громадами.
У межах засідання сторони підтвердили готовність поглиблювати взаємодію у сферах освіти, науки і технологій, підтримувати академічні обміни та спільні дослідницькі проєкти. Також йшлось про технічне регулювання, стандартизацію, метрологію та оцінку відповідності у контексті адаптації українського законодавства до норм ЄС.
Крім того, відзначили перспективи співпраці у сфері космосу, розвитку геопросторових даних, охорони навколишнього середовища, а також молодіжної політики, фізичної культури та спорту.
За підсумками засідання сторони підтвердили готовність продовжувати системну координацію з питань економічної співпраці, підтримки європейської інтеграції України та реалізації спільних проєктів у межах підготовки до URC-2026.
Як повідомлялось, Міністерство розвитку громад та територій завершило відбір громад для участі в конференції з відновлення України Ukraine Recovery Conference 2026.
Фото: Мінекономіки
Політика
П’ять країн НАТО відхилили план Рютте щодо 0,25% ВВП на військову допомогу Україні
П’ять країн, серед яких Велика Британія і Франція, відхилили пропозицію генерального секретаря НАТО Марка Рютте спрямовувати 0,25% ВВП на військову допомогу Україні.
Про це повідомляє The Telegraph, передає Укрінформ.
Генсек Альянсу визнав, що його план не буде реалізовано, оскільки не отримав достатньої підтримки. При цьому він не назвав противників ідеї.
За інформацією видання, Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада заблокували цю ідею, коли вона була висунута під час обговорень щодо посилення підтримки Києва.
Рютте сподівався ратифікувати цю пропозицію на майбутньому саміті НАТО в Анкарі.
За словами джерела видання в Альянсі, щонайменше сім держав-членів НАТО, які витрачають понад 0,25% ВВП на військову допомогу Україні, висловили підтримку ініціативи. Однак для ратифікації потрібна одностайна підтримка з боку всіх країн-членів.
«Вони не дуже захоплені цією ідеєю», – сказав співрозмовник видання, згадавши Велику Британію, Францію, Іспанію, Італію та Канаду.
Зазначається, що розмір військового внеску Великої Британії є третім за величиною після США та Німеччини, проте не досягає 0,25% ВВП. Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер обіцяв виділяти щонайменше 3 млрд фунтів стерлінгів на рік – приблизно 0,1% – у найближчому майбутньому.
Водночас Франція, Іспанія, Італія – третя, четверта та п’ята за величиною економіки Європи – і Канада відстають від багатьох своїх менших союзників у плані надання допомоги Україні.
За даними Кільського інституту, Нідерланди, Польща, а також країни Північної Європи та Балтії надають Україні допомогу на рівні 0,25% ВВП і більше.
Як повідомлялося, за інформацією видання Politico, генеральний секретар НАТО Марк Рютте на закритій зустрічі послів НАТО наприкінці квітня звернувся до союзників із проханням виділити Україні 0,25% ВВП. У разі схвалення цієї ідеї щорічні обсяги допомоги Україні могли зрости до 143 мільярдів доларів.
Фото: НАТО
-
Відбудова1 тиждень agoФермери Миколаївщини зможуть отримати фінансову підтримку на відновлення господарств
-
Відбудова1 тиждень agoВ Одесі відремонтували корпус Єврейської лікарні
-
Події1 тиждень agoСтрічка «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на фестивалі документального кіно у Белграді
-
Події1 тиждень agoНацбанк випустив дві пам’ятні монети на честь митців Розстріляного відродження
-
Усі новини1 тиждень agoУлюблені фільми і серіали мільярдерів: 16 стрічок, які варто побачити
-
Усі новини1 тиждень agoекспертка пояснила, в чому навушники Sony кращі (фото)
-
Війна1 тиждень agoвсі ракети Х-101 виготовлені цьогоріч і мають західні компоненти
-
Суспільство1 тиждень agoОдеську OnlyFans-блогерку засудили до 266 тисяч штрафів та податків Анонси