Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам
Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.
Під захистом — гарне формулювання, але для країни, яка воює — це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?
Насправді ніякого механізму захисту немає — це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.
Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад?
Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом.
Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…
Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі? Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.
Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту — як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк.
Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус — треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.
І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО — це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто.
Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи?
ЮНЕСКО — це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій.
Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати.
А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?
Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться.
Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися. Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.
Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.
До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.
Але там вже генератор стоїть…
А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять.
Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.
Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї — йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім — топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.
Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!
Аукціон особистих речей французької кінозірки та захисниці тварин Бріжит Бардо в Парижі приніс майже 1 млн євро (1,15 млн дол.), що майже у 20 разів перевищило попередню оцінку вартості лотів.
Про це повідомляє The Guardian з посиланням на аукціонний дім Millon, передає Укрінформ.
На аукціоні продали 285 особистих речей Бріжит Бардо — від солом’яних капелюхів, сонцезахисних окулярів і нічних сорочок до посуду та меблів із її будинків у Парижі та Сен-Тропе.
Для участі в торгах зареєструвалися близько 3 тисяч покупців із Франції та інших країн.
«Бріжит Бардо вкотре довела, що є неперевершеною алхімічкою: вона перетворила оціночну вартість у розмірі близько 50 тисяч євро на майже 1 млн євро, включаючи комісійні», — зазначив аукціоніст Александр Міллон.
Два собачі нашийники з ідентифікаційними бирками з її ім’ям і номером телефону, оцінені в 30 євро за пару, були продані російському покупцеві за 9 400 євро.
Автопортрет Бардо продали майже за 40 тис. євро, а друкарська машинка, на якій вона писала автобіографію, — за 4 634 євро. Дві її гітари, оцінені в 300–500 євро кожна, продали за 8 600 та 1 900 євро відповідно. Три м’які іграшки у вигляді дитинчат тюленів придбали майже за 2 200 євро.
«Цей аукціон є логічним продовженням того, який вона сама організувала у 1987 році, виставивши на продаж свої найцінніші речі для створення фонду. Сьогодні її боротьба триває завдяки цьому аукціону», — сказала після торгів виконавча директорка Фонду Бардо Гіслайн Кальмельс-Бок.
Виручені кошти спрямують до її фонду захисту тварин та єдиному синові — Ніколя-Жаку Шар’є.
Проведення торгів спричинило конфлікт із останнім чоловіком акторки Бернаром д’Ормалем. За два дні до торгів він назвав аукціон «жартом» і заявив, що продаж особистих речей є «неповагою до пам’яті Бріжит». На його думку, речі Бардо мали бути збережені як частина її спадщини.
У фонді критику відкинули, зазначивши, що правління схвалило рішення про аукціон ще в червні, коли його очолював сам д’Ормаль. Той у відповідь заявив, що не усвідомлював, що на торги виставлять настільки особисті речі. Суперечка виникла невдовзі після того, як д’Ормаля усунули з посади керівника організації.
Бардо померла в грудні минулого року у віці 91 року. У 1970-х вона завершила акторську кар’єру й присвятила себе захисту тварин. Водночас вона долучалася до політичної діяльності в ультраправих колах, а її радикальні погляди на імміграцію відштовхнули частину шанувальників. Бардо п’ять разів засуджували за розпалювання ненависті.
Як повідомляв Укрінформ, знамениту чорну сукню принцеси Діани, яку вона одягла на благодійну вечерю того самого вечора, коли тодішній принц Чарльз публічно зізнався у подружній невірності, вперше за майже три десятиліття виставлять на аукціон Sotheby’s.
Фото: АА
В Україні за час повномасштабної війни внаслідок російських атак зруйновано понад 4 тис. закладів освіти, ще більше – пошкоджено.
Про це на брифінгу сказав міністр освіти і науки Андрій Бутенко, передає кореспондент Укрінформу.
“Ми зараз маємо понад 4 тисячі зруйнованих навчальних закладів по країні, ще більшу кількість пошкоджених навчальних закладів. Фактично щодня ви чуєте новини, що був пошкоджений навчальний заклад. Так, на цьому тижні ми мали великі пошкодження двох університетів, були і різні дрібні пошкодження”, – зазначив Бутенко.
За його словами, майже щодня внаслідок російських атак є також руйнування дитсадків та шкіл. Фактично щотижня також є інфраструктурні руйнування закладів вищої та академічної освіти.
Як наголосив Бутенко, реконструкція освітніх закладів – це не просто відновлення будівель, а й питання стабільності громад і регіонів.
“Якщо працює заклад освіти, люди можуть залишатися (в громаді – ред.), спокійно можуть іти на роботу, якщо там є безпечні умови для дітей. Це про нашу стійкість”, – сказав міністр.
Він нагадав, що уряд виділив 6 млрд грн на будівництво укритів у закладах загальної середньої освіти.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 21 вересня внаслідок російського удару вигоріла значна частина корпусу Запорізького національного університету.
Представники Європейського Союзу повідомили Україні, що перед наданням додаткового фінансування вони хочуть побачити прогрес в ухваленні законодавства, спрямованого на боротьбу з тіньовою економікою, збільшення податкових надходжень та наближення українського законодавства до норм ЄС.
Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на слова джерела, ознайомленого з ходом переговорів, передає Укрінформ.
За словами джерела, у вівторок у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відбулася напружена зустріч Президента України Володимира Зеленського з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.
Українська сторона висловила занепокоєння можливим загостренням ситуації з боку Росії взимку, зокрема через обмежені можливості протиповітряної оборони для захисту міст. Також Київ висловив невдоволення рішенням ЄС зняти санкції з двох російських олігархів у межах домовленості про продовження санкцій.
«Наближається додаткова оборонна підтримка. І в міру просування реформ у Верховній Раді — також і додаткова бюджетна підтримка. У цьому календарному році у нас ще є в розпорядженні 37 млрд євро», — написала фон дер Ляєн у дописі в X після зустрічі.
Україна звернулася до союзників із проханням допомогти покрити непередбачений бюджетний дефіцит у розмірі близько 26 млрд євро (30 млрд дол.) та закликала ЄС пришвидшити виділення позики на 90 млрд євро. Ці кошти мають допомогти Україні забезпечити фінансування до кінця наступного року.
Водночас ЄС висловив заперечення щодо деяких українських розрахунків і запропонував залучити до додаткового фінансування інших партнерів, зокрема Канаду, Норвегію та Японію. Зеленський повідомив журналістам, що команди сторін зустрінуться знову через 7–10 днів для подальших переговорів, і висловив сподівання на досягнення домовленості.
Після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом Зеленський заявив про готовність до енергетичного перемир’я з Росією як першого кроку до припинення війни за умови, що Москва припинить атаки на українську інфраструктуру. Він зазначив, що попросив Трампа донести цю позицію до російської сторони та залучити до обговорення китайського лідера Сі Цзіньпіна, оскільки вважає, що той має вплив на Москву. Цього тижня Трамп приймає Сі у Вашингтоні.
Як повідомляв Укрінформ, у лютому 2026 року Європарламент і Рада ЄС ухвалили Регламент, яким запроваджено кредит на підтримку України обсягом до 90 млрд євро. Ця підтримка складається з двох взаємодоповнюючих компонентів, а саме зміцнення оборонних спроможностей та оборонно-промислового потенціалу України, а також підтримка для забезпечення функціонування державних інституцій, надання державних послуг та економічної стійкості.
-
Суспільство5 днів agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Одеса7 днів ago
Росія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Політика1 тиждень agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Події7 днів agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Війна1 тиждень agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
-
Події1 тиждень agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників