Connect with us

Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам

Published

on

Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.

Під захистом гарне формулювання, але для країни, яка воює це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?

Насправді ніякого механізму захисту немає це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.

Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад? 

Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом. 

Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…

Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі?  Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.

Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк. 

Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.

І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто. 

Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи? 

ЮНЕСКО це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій. 

Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати. 

А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?

Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться. 

Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися.  Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.

Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.  

До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.

Але там вже генератор стоїть…

А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять. 

Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.

Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.

Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!

Continue Reading
Click to comment

Війна

Військові розповіли, як зачистили від ворога ділянку кордону біля сіл Козача Лопань і Гранів

Published

on


Ділянку державного кордону поблизу населених пунктів Гранів та Козача Лопань на Харківщині зачистили від ворога.

Про це повідомляється у Фейсбуці 425-го окремого полку “Скеля”, передає Укрінформ.

“Штурмовики ліквідували спробу інфільтрації противника через державний кордон у районі Козачої Лопані. Також було повністю зачищено ділянку державного кордону поблизу населеного пункту Гранів”, – ідеться в дописі.

Штурмовик на псевдо “Барабас” розповів, що разом із побратимами перебував у Козачій Лопані протягом 18 днів, знищуючи ворога, якому вдалося проникнути в селище. Захисники поступово зачистили район і дісталися кордону з РФ.

Після виконання завдання захисників евакуювали.

“Командир 4-го штурмового батальйону особисто очолив мотогрупу та виїхав на передові позиції, щоб вивести своїх бійців”, – розповіли у полку.

Читайте також: ЗСУ звільнили шість сіл на Дніпропетровщині

Як повідомлялося, 1 липня окремий полк “Скеля” повідомив у Телеграмі, що його штурмовики ліквідували прорив державного кордону в районі Козачої Лопані.

За інформацією начальника Дергачівської МВА В’ячеслава Задоренка, після деокупації територій Дергачівської громади у вересні 2022 року росіяни не полишали спроб знову зайти у Козачу Лопань, і на початку 2026-го їм вдалося просочитися до населених пунктів Козачолопанського старостату – Гранів, Шевченка, Ветеринарне, що межують із РФ, і де вже немає цивільного населення.

У червні військам РФ вдалося проникнути окремими малими групами до житлової забудови на північних околицях Козачої Лопані, це вулиці, що найближче до кордону. Там їм протидіють військові 58 мотопіхотної бригади ім. Івана Виговського та окремого полку “Скеля”.

Фото: Скеля



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Як відбулося спортивне свято у Біляївці

Published

on


У Біляївській дитячо-юнацькій спортивній школі цього навчального року відзначили низку значних досягнень її вихованців. Зокрема, серед спортсменів виділяються:

– Ничипуренко Дмитро, що представляє відділення боксу, здобув звання Майстра Спорту України.
– Савченко Марія, яка займається художньою гімнастикою, отримала статус Кандидата в Майстри Спорту України.
– Грушко Ірина, також із відділення художньої гімнастики, має звання Кандидата в Майстри Спорту України.

Цей період завершився урочистим останнім дзвоником у Біляївській ДЮСШ, що символізує завершення чергового навчального та тренувального сезону.

Окрім основної події, у регіоні відбуваються й інші важливі події, що заслуговують на увагу:

  • Дев’ятикласники Біляївської громади отримали свідоцтва про середню освіту, що стало знаковою сторінкою в їхньому житті.
  • 14-річний юний житель Одеси успішно пройшов курс з квантової механіки в університеті та мріє про отримання Нобелівської премії.
  • У Біляївці організували публічні бесіди просто неба, присвячені темі цифрової безпеки, під час яких жінок навчали протидіяти шахрайським схемам.

Ці події відображають активне життя громади та прагнення її мешканців до саморозвитку й безпеки в сучасному світі.

  • У журналістиці з 2021 року, неодноразово публікувався у місцевих онлайн-виданях. Пишу просто і зрозуміло про новини, події та життя громади.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Ракетно-дронова атака на Одещину: наслідки та постраждалі

Published

on


Наслідки удару по Одесі. Фото: Новини.LIVE

Російські війська вранці 13 липня завдали комбінованого удару ракетами та дронами по Одеській області. Під удар потрапили об’єкти цивільної інфраструктури, зокрема автобусне підприємство. Спочатку повідомляли про п’ятьох постраждалих, однак згодом їхня кількість зросла до шести. Серед поранених — 5-річна дівчинка, яка перебуває в лікарні.

Журналісти Новини.LIVE побували на місці удару та зафільмували наслідки атаки.

Перші хвилини після атаки

Найбільших втрат зазнало автобусне підприємство. На його території згоріли автобуси, а десятки транспортних засобів отримали пошкодження. Директор підприємства В’ячеслав Черкесов розповів, що найважчим для нього було дізнатися про стан працівників, які саме повернулися з рейсів.

“Найголовніше — що з людьми. Двоє наших водіїв постраждали. Один зараз перебуває на операційному столі, другого вже стабілізували. Якби удар стався на годину пізніше, наслідки були б значно страшнішими. Це звичайне цивільне підприємство, і навіть із супутника видно, що тут стоять пасажирські автобуси, а не військова техніка”, — зазначив В’ячеслав Черкесов.

Директор підприємства про атаку. Фото: Новини.LIVE
Наслідки удару по Одесі. Фото: Новини.LIVE

За словами директора, збитки вже зараз можна назвати колосальними. Частину автобусів відновити не вдасться, а для ремонту інших доведеться чекати на запчастини та скло з-за кордону.

Читайте також:

Знищений автобус. Фото: Новини.LIVE
Вигорілий салон автобуса. Фото: Новини.LIVE

Кількість поранених зросла

Після уточнення інформації стало відомо, що кількість постраждалих збільшилася з п’яти до шести людей. Серед них — 5-річна дівчинка, яку госпіталізували у стані середньої тяжкості. Також поранення отримали чоловіки віком від 55 до 66 років.

Побиті автобуси. Фото: Новини.LIVE
Пошкоджений салон. Фото: Новини.LIVE

Робота рятувальників

На місці працювали понад 30 рятувальників, які ліквідовували наслідки атаки. Попри повторні повітряні тривоги, вони змогли швидко загасити масштабну пожежу та не допустили поширення вогню. Надзвичайники працювали в складних умовах, адже загроза повторних ударів залишалася навіть під час ліквідації пожежі.

“Внаслідок російської атаки спалахнула масштабна пожежа. Горіли шість автобусів, ще одинадцять автобусів і шість легкових автомобілів зазнали пошкоджень. Попри повторні повітряні тривоги рятувальники швидко ліквідували пожежу і не дали вогню поширитися на більшу площу. Також ушкоджень зазнав місцевий санаторій”, — зазначив речниця ДСНС Марина Аверіна.

Рятувальники на місці атаки. Фото: Новини.LIVE
Вогнеборці гасять пожежу. Фото: Новини.LIVE

Що відомо про атаку

Вранці 13 липня російські війська здійснили комбінований удар ракетами та безпілотниками по цивільній інфраструктурі Одеської області. Унаслідок атаки в житловому будинку вибито вікна. Також пошкоджень зазнав місцевий санаторій.

Рятувальник гасить вогонь. Фото: Новини.LIVE
Комунальник прибирає уламки. Фото: Новини.LIVE

За процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни. На місці триває документування наслідків російського удару.

Комунальник прибирає вибиті вікна. Фото: Новини.LIVE

Як повідомляли Новини.LIVE, російські війська в ніч проти 11 липня завдали чергового удару по півдню Одеської області. Внаслідок атаки пошкоджено поліклініку, приватні житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури. 

Також Новини.LIVE писали, що Росія здійснила атаку на цивільну портову інфраструктуру Одещини. Внаслідок ворожого удару пошкоджено об’єкти цивільної портової інфраструктури та спеціалізовану техніку. На території одного з терміналів виникла пожежа. Через атаку загинув докер-механізатор порту. Він у цей момент знаходився на посту.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.