Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам
Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.
Під захистом — гарне формулювання, але для країни, яка воює — це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?
Насправді ніякого механізму захисту немає — це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.
Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад?
Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом.
Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…
Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі? Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.
Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту — як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк.
Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус — треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.
І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО — це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто.
Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи?
ЮНЕСКО — це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій.
Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати.
А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?
Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться.
Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися. Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.
Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.
До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.
Але там вже генератор стоїть…
А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять.
Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.
Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї — йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім — топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.
Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!
У Коломиї на Івано-Франківщині понад сотня учасників готуються виконати у Страсну п’ятницю твір Джоаккіно Россіні «Страждальна Мати» у костелі Святого Ігнатія Лойоли.
Про це повідомляє місцева телекомпанія НТК, передає Укрінформ.
«”Страждальна Мати” як символ спільного болю і надії. У Коломиї готують масштабний культурно-сакральний проєкт – у Страсну п’ятницю у костелі Святого Ігнатія Лойоли планують виконати величний твір Stabat Mater Россіні. До реалізації долучається понад сотня учасників: симфонічний оркестр, хори та провідні солісти з України та Польщі», – йдеться у повідомленні.
За їхньою інформацією, ініціювала подію оперна співачка Вікторія Ватутіна.
«”Страждальна Мати”, цей урочистий смуток, він нас оточує. Класична музика такого масштабу дасть можливість належно відзначити всі втрати, які ми несемо і Страсна п’ятниця – кращий день для такої події», – переконана Ватутіна.
Офіційним партнером цього проєкту стала Коломийська філармонія.
«Я б дуже хотіла, щоб не було жодного офіціозу, промов і особистого піару. Я б хотіла, щоб це було в урочистій тиші, щоб люди слухали цю високу музику із думкою про свого сина, брата, чоловіка…», – говорить Ватутіна.
Вона зауважила, що у проєкті візьмуть участь двоє солістів із Києва та дві оперні співачки з польського Вроцлава, які є українками.
Наразі автори ідеї просять усіх небайдужих та меценатів долучатися до цієї ініціативи.
Як повідомлялося, «Страждальна Мати» Джоаккіно Россіні – один із найвідоміших творів композитора для солістів, хору та оркестру. Твір складається з десяти частин, у яких поєднуються суворий хоровий поліфонічний стиль і бельканто. Вперше твір прозвучав 7 січня 1842 року в Парижі, в Італійському театрі, й мав шалений успіх.
Як повідомляв Укрінформ, у Варшаві відбулася світова прем’єра опери «Матері Херсона».
Фото: Neovitaha777/Вікіпедія
У випуску зібрані авторські публікації, ексклюзивні коментарі, інтерв’ю від журналістів агентства, а також наші фото та відеосюжети і програми, оприлюднені на сайті та Ютуб-каналах Укрінформу.
Джерело
Більшість американських еліт і населення не прагнуть, щоб США проводили політику ізоляціонізму й нинішній президент також аж ніяк не є ізоляціоністом попри деякі контроверсійні заяви, але США точно втрачають свою колишню могутність.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловила професорка політології Університету Райса (США) Бретт Ешлі Лідс.
«Адміністрація Трампа доволі непередбачувана. І варто звернути увагу на одне: Трамп декларував: «Ми не збираємося втручатися в міжнародні справи, ми хочемо бути ізоляціоністами». Проте він був ким завгодно, тільки не ізоляціоністом — на міжнародній арені він діяв надзвичайно активно», – зауважила професорка.
Ешлі Лідс зазначила, що згодом потенційно може відбутися якась зміна пріоритетів і ситуація може варіюватися, але наразі вона не бачить ознак того, що США повністю підуть зі світової арени. Втім, на її думку, США безумовно втрачають свою домінуючу позицію, яку колись мали.
«Я не думаю, що США коли-небудь повернуться до того рівня абсолютної самостійної могутності, яку вони мали у час свого розквіту, коли були на голову сильнішими за всіх інших. Завжди існуватиме потреба у співпраці, якщо США беруть у чомусь участь. Проте серед американських еліт зберігається щирий інтерес до багатосторонності та активної глобальної ролі», – сказала професорка.
Вона додала, що розглядає нинішню адміністрацію радше як «відхилення від норми». Але не можна стверджувати, що в майбутньому США повернуться до курсу, який проводився до нинішньої адміністрації. В такому випадку доведеться шукати баланс, зазначила науковиця.
«Але я точно не стверджувала б, що ізоляціонізм став домінуючим поглядом серед американських еліт чи суспільства загалом», – резюмувала Ешлі Лідс.
Відповідаючи на запитання, чи готові будуть прийти Сполучені Штати на допомогу європейським партнерам по НАТО в разі можливої атаки з боку Росії, вона відповіла ствердно, хоча, на її думку, неодмінно постане питання про обсяги допомоги від США та «розпочнуться дискусії про те, що вважати «достатньою участю» — як це відбувається зараз щодо України чи інших регіонів».
Професорка також абсолютно переконана: якщо Латвія, Литва, Польща чи будь-яка інша з країн НАТО зазнає нападу, вони повинні задіяти та задіють статтю 5, і НАТО має відповісти. Її впевненість базується на даних досліджень, більшість з яких свідчать про те, що як політичні еліти, так і суспільство в демократичних країнах чітко переконані: захищати союзників у разі нападу — життєво важливо. Тобто рівень підтримки допомоги союзникам по НАТО проти російської загрози залишається значно вищим ніж просто більшість.
Загалом же Лідс, яка досліджує питання стримування, переконана, що Росії буде набагато складніше здійснити явну військову агресію проти члена НАТО, як вона зробила щодо України.
«У такому разі тиск на НАТО щодо прямого втручання був би значно сильнішим. На мою думку, той факт, що Україна не була членом НАТО, полегшив це завдання для Росії. Тож я вважаю, що на цей момент стримування все ще достатнє — особливо з огляду на те, що Росія надзвичайно поглинута війною в Україні. Але це те, про що нам слід турбуватися, тому важливо зберігати цей потенціал стримування», – сказала Ешлі Лідс.
Як повідомлялось, генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив днями, що союзники по НАТО мають бути готовими до подальших ворожих дій Росії проти Альянсу, а відповіддю на них має стати посилення підтримки України.
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Усі новини1 тиждень ago6 культових фільмів для переоцінки життя
-
Події1 тиждень agoДо 100-річчя Богдана Гаврилишина презентують радіофільм «Людина відповідальна»
-
Усі новини1 тиждень agoРемонт iPhone Duo може коштувати 1500 доларів, якщо припуститися цієї серйозної помилки (фото)
-
Війна1 тиждень agoХмара зустрівся із бойовими підрозділами
-
Політика1 тиждень agoЛе Пен обіцяє припинити фінансову допомогу Україні через пів року після обрання президенткою
-
Події1 тиждень agoУкраїнські кіновиробники можуть подати заявки у Європейський фонд солідарності на фінансування
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні відкрили першу лабораторію з виявлення азбесту, яка перевірятиме відходи руйнувань після обстрілів