Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам
Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.

Під захистом — гарне формулювання, але для країни, яка воює — це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?
Насправді ніякого механізму захисту немає — це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.
Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад?

Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом.
Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…
Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі? Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.
Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту — як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк.
Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус — треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.
І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО — це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто.

Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи?
ЮНЕСКО — це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій.
Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати.
А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?

Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться.
Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися. Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.
Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.
До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.
Але там вже генератор стоїть…
А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять.
Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.
Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї — йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім — топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.

Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!
Події
Єгорушкіна стала першою лавреаткою міжнародної стипендії імені Волтера Фідеровича
Українська письменниця Катерина Єгорушкіна стала першою лавреаткою міжнародної стипендії імені Волтера Фідеровича та учасницею Charleston Literary Festival у США.
Як передає Укрінформ, про це Єгорушкіна повідомила у Фейсбуці.
Вона зазначила, що цьогоріч серед хедлайнерів – лавреати Пулітцерівської премії, зокрема Барбара Кінгсолвер, Ернан Діас, Деніел Краус, письменниця Лілі Кінг та інтелектуал Стівен Пінкер.
На фестивалі Єгорушкіна читатиме власні поезії в перекладі Ганни Лелів і візьме участь у дискусії про документальну літературу та свою нонфікшн-книжку “І тоді наш будинок став кораблем. Історії про емоційний спадок війни”. Її співрозмовником стане старший репортер The New York Times та лавреат Пулітцерівської премії Кевін Сак.
Крім того, Єгорушкіна проведе три воркшопи-презентації книжки Our World: Ukraine, яка має два видання у США.
Для участі в стипендійній програмі письменниця проходила відбір.
“Коли позаду були всі етапи відбору на цю програму (в тому числі комітет ознайомився з розділами моєї нофікшн-книжки і поезією у перекладі англійською), я засумнівалася, що оберуть людину, яка не має американської візи. Та через два тижні після співбесіди одержала листа”, – зазначила Єгорушкіна.
У листі йшлося: “Вас обрано лауреаткою нашої Міжнародної стипендії імені Волтера Фідеровича — престижної нагороди, яку щорічно присуджують одному письменнику, що працює за межами Сполучених Штатів. Ця відзнака є визнанням Ваших видатних мистецьких досягнень і таланту в галузі літератури.
Виконавча директорка Сара Моріарті та я були глибоко зворушені нашою розмовою з Вами, і я щиро радію можливості допомогти донести Вашу творчість до ширшої аудиторії. Ми відчуваємо, що Ваша праця має надзвичайно великий вплив — не лише на українців, а й на широку аудиторію, допомагаючи краще осягнути ту глибоку й часто непомічену людяність на тлі конфлікту, що триває”.
Як поінформувало “Читомо” з посиланням на організаторів Charleston Literary Festival, 10 листопада Єгорушкіна візьме участь у відкритій зустрічі стипендіатів фестивалю, під час якої говоритиме про роль літератури в умовах війни.
Charleston Literary Festival проходитиме з 6 до 15 листопада 2026 року в Чарлстоні, штат Південна Кароліна. Цьогоріч організатори вперше запровадили міжнародну стипендію для письменників, які працюють за межами США. Щороку її присуджуватимуть автору з іншої країни.
Єгорушкіна зазначила, що запрошення взяти участь у конкурсному відборі отримала від Сари Пек, а рекомендацію для участі їй надав український письменник Андрій Курков. Також вона подякувала Волтеру Фідеровичу за можливість долучитися до десятиденної резиденції та фестивалю.
“Радію, що понад два десятиліття моєї відданої праці в галузі літератури почали приносити такі добрі плоди”, — написала письменниця.
Charleston Literary Festival був заснований у 2017 році.
Катерина Єгорушкіна — письменниця, поетка, літературознавиця, членкиня Українського ПЕН і Всеукраїнської арттерапевтичної асоціації. Авторка понад двадцяти книжок для дітей і дорослих, права на які продали до низки країн. Її твори перекладають іноземними мовами, а поезії у перекладі Ганни Лелів у 2023 році перемогли в європейському конкурсі Poems of Liberty: Human Rights in Inhumane War.
Як повідомляв Укрінформ, книжка Єгорушкіної “І тоді наш будинок став кораблем. Історії про емоційний спадок війни” увійшла до довгого списку Премії імені Юрія Шевельова 2026 року, до якого відібрали 11 видань української есеїстики.
Фото: ФБ
Відбудова
В Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
В Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури, пошкоджених унаслідок російських обстрілів, ще 311 відновили частково.
Про це повідомляється на сайті Міністерства охорони здоров’я, передає Укрінформ.
“Водночас 93 об’єкти, які були повністю відновлені, згодом зазнали повторних пошкоджень”, – йдеться у повідомленні.
За даними МОЗ, від початку повномасштабного вторгнення пошкоджень або руйнувань зазнали 2708 об’єктів у складі 853 закладів охорони здоров’я. Із них 340 об’єктів, що належать до 127 медзакладів, повністю зруйновані.
Найбільше пошкоджень і руйнувань зафіксували в закладах охорони здоров’я Харківської, Донецької, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської та Київської областей. Водночас інформація про знищення та ступінь руйнування об’єктів на тимчасово окупованих територіях є неповною через неможливість її підтвердження.
Наразі медична допомога надається на 1660 об’єктах, ще 186 працюють частково, а 238 об’єктів евакуйовано в інше місце.
Також від початку повномасштабного вторгнення Росія знищила 359 автомобілів екстреної медичної допомоги, ще 249 пошкодила, а 80 захопила.
У міністерстві наголошують, що спільно з міжнародними партнерами продовжують відновлювати пошкоджені медичні заклади та забезпечувати умови для безперервного надання медичної допомоги.
Як повідомляв Укрінформ, станом на 1 грудня 2025 року в Україні відбудували 700 об’єктів медичної інфраструктури, ще 323 – частково.
Фото: МОЗ
Політика
Зеленський анонсував нові кадрові рішення в СБУ після справи «Карфаген»
Президент України Володимир Зеленський заявив, коментуючи нещодавно оприлюднені матеріали розслідування Національного антикорупційного бюро «Карфаген», у якому фігурували працівники СБУ, що будуть прийняті й інші кадрові рішення.
Про це він повідомив у своєму зверненні, опублікованому у Ютуб-каналі Офісу Президента України, передає Укрінформ.
Він висловив вдячність усім воїнам Центру спецоперацій «Альфа» СБУ і наголосив, що цей підрозділ є незмінно високоефективним.
«Найбільше уражень російських окупантів забезпечує саме «Альфа». І насправді дуже хотілося б тільки таких результатів і від усіх інших складових Служби безпеки. На жаль, цей тиждень приніс зовсім інші новини про СБУ – відверто неприємно, відверто ганебно, абсолютно неприпустимі речі. І були вже через це звільнення в Службі безпеки України, і будуть ще і інші кадрові рішення», – заявив Президент.
Коментуючи нещодавно оприлюднені матеріали розслідування НАБУ у рамках операції «Карфаген», він заявив, що важливо, щоб розслідування дало повну правду по цій ситуації, щоб усі замовники злочинів, замовники насильства проти людей були покарані.
«Знаю, що потрібна для цього підтримка партнерів – щодо цього так званого «Хімпрому» – і з Америкою про це вже говорили на відповідному рівні. Потрібен результат. Є інформація, що саме цей злочинець вже почав свої операції в Польщі. І також є інформація, що намагається зайти із синтетичними наркотиками в Німеччину», – сказав Зеленський.
Президент запевнив, що українська влада передасть всю інформацію, яку має, партнерам.
Як повідомлялося, Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура 4 листопада заявили про викриття схеми із надання неправомірної вигоди високопосадовцям правоохоронних органів за безперешкодну діяльність шахрайських кол-центрів та інших незаконних бізнесів.
За даними слідства, до злочинної діяльності були залучені чинні високопосадовці СБУ, Національної поліції, Офісу генерального прокурора та представники кримінального середовища.
Очільник СБУ Олександр Поклад звільнив співробітників Служби безпеки, які стали фігурантами розслідування НАБУ.
За даними ЗМІ, на нових плівках НАБУ фігуранти справи «Карфаген» під псевдонімами «Мексиканець» і «Кримінал» обговорюють підкуп високопосадовців для забезпечення діяльності мережі магазинів U420, через яку продавали так звані «легальні наркотики».
В одному із фрагментів «Мексиканець» просить співрозмовника зробити так, щоб «або міністри МВС, або міністри охорони здоров’я нам палиці в колеса не вставляли». Фігурант прямо говорить про готовність підкупити очільника відомства, чиє прізвище починається на «К» (з лютого 2023 року по серпень 2026 року посаду міністра внутрішніх справ обіймав Ігор Клименко, нині – секретар РНБО). Водночас з міністром на літеру «Л» (Міністерство охорони здоров’я з 2021 року очолює Віктор Ляшко) «питання вирішувати не треба».
Записів із голосами самих міністрів у матеріалах немає – на плівках зафіксовано лише розмови «Мексиканця» та «Кримінала».
Фото: ОП
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Суспільство1 тиждень agoПонад 4 тисячі тривог за місяць: як Росія атакувала Одещину у вересні
-
Усі новини1 тиждень agoназвано найкращий спортивний годинник 2026 року (фото)
-
Усі новини6 днів agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україну надійшло понад 16 тисяч доз вакцини проти Hib-інфекції для дітей
-
Війна1 тиждень agoЩомісяця до армії РФ долучаються близько 1800 іноземців
-
Події1 тиждень agoРосіяни планують облаштувати військовий табір часів імперії у Ханському палаці