Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам
Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.

Під захистом — гарне формулювання, але для країни, яка воює — це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?
Насправді ніякого механізму захисту немає — це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.
Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад?

Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом.
Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…
Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі? Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.
Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту — як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк.
Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус — треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.
І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО — це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто.

Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи?
ЮНЕСКО — це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій.
Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати.
А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?

Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться.
Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися. Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.
Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.
До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.
Але там вже генератор стоїть…
А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять.
Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.
Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї — йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім — топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.

Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!
Війна
чутки про звільнення не підтвердились — деталі
Увечері 9 лютого у соцмережах з’явились десятки повідомлень про начебто звільнення начальника штурмових військ, полковника Валентина Манька. Серед іншого, стверджували, що звільнення підтвердило командування. Тим часом полковник коментував атаки 33 штурмового полку під Гуляйполем та обіцяв звільнити селище від військ противника. Чи справді відбулись зміни у керівництві українськими штурмовиками?
У повідомленнях про звільнення Манька посилались на заяву головнокомандувача ЗСУ, генерала Олександра Сирського. При цьому на порталах медіа чи на сторінках головнокомандувача та Генштабу не з’явилась інформація про зміни. Фокус зібрав інформацію про ситуацію з Маньком та про те, чим займається начальник штурмових військ в лютому 2026 року.
Полковник Манько — деталі з соцмереж
Допис про можливе звільнення Манька з’явились у мережі близько 20 год 9 лютого. Про це написали, наприклад, на сторінці Drone Bomber, а в коментарях зауважили, що даних про підтвердження не відшукалось. Інформацію про кадрові зміни в ЗСУ перепостив начальник Центру дослідження окупації Петро Андрющенко. Останні дописи про можливе звільнення затихли близько 1 год 10 лютого.
Фото: Скриншот
На інформацію у соцмережах у Telegram-каналі “Офіцер” відгукнувся старший лейтенант ЗСУ з позивним “Алекс”. Військовий висловився на підтримку полковника, якого восени 2025 року зробили начальником штурмових військ, але у війні з РФ він брав участь з 2014 року.
Фото: Скриншот
На дописи про Манька відреагували також Z-блогери РФ. Зокрема, у каналі одного з військкорів-пропагандистів написали, що Манька могли звільнити у зв’язку з “контрнаступом” у Запорізькій області.
“Звільнення Манька” — чи підтвердило командування
На сторінках Генштабу та головнокомандувача Сирського відсутнє підтвердження про кадрові зміни у штурмових військ і про звільнення полковника Манька. Останні дописи головнокомандувача — про те, що Сили оборони у січні підняли кількість втрат ЗС РФ до 31 тис. осіб, тим часом як кількість контрактників у російській армії на 9 тис. менша. У ранковому повідомленні, яке з’явилось зранку 10 лютого, — розповідь про деталі корпусної реформи, у ході якої перемістили 36 тис. бійців, створили артилерійські бригади у складі корпусів та масштабують батальйони БпЛА у полки: про зміни у штурмових військах не згадується.
Фото: Скриншот
Валентин Манько — чим зайнятий начальник штурмових військ
На сторінці Facebook полковника Манька не згадується про можливе звільнення. Натомість 8 лютого військовий написав, що хворів, але тепер одержав і готовий повернутись на фронт. Крім того, є репости дописів штурмових полків про успіхи на Гуляйпільському напрямку. Наприклад, є інформація від 33 штурмового полку, який брав участь у звільнення села Придорожнього і “загнав за хмари” російських солдатів з угрупування “Восток”. Також є допис про важливість “важкого тренування і досвіду” і кадри навчань 210 окремого штурмового полку: коментарів про звільнення немає.
Зазначимо, восени 2025 року стало відомо про призначення Валентина Манька начальником штурмових військ, які мали бути створені у складі ЗСУ. Після цього з’явився коментар колишнього начальника штабу “Азову” Богдана Кротевича, який звернув увагу на дописи з російським контентом у соцмережах полковника. Тим часом у жовтні Манько розповів про важливість окремих штурмових військ, які виконуватимуть інші завдання, ніж існуючі Десантно-штурмові війська.
Нагадуємо, 9 лютого російські військкори заявили про контрнаступ ЗСУ на Гуляйпільському напрямку на межі Дніпропетровської та Запорізької областей.
Події
У Києві наприкінці березня зберуться музейники з України, Польщі та Німеччини
У Києві 25 березня відбудеться конференція щодо підтримки українських музеїв в умовах агресії Росії проти України.
Про це в коментарі Укрінформу повідомила співорганізаторка заходу, голова польської фундації OBMIN Малгожата Лавровська фон Тадден.
«З огляду на складну ситуацію в Україні ми вважаємо, що дуже важливим сигналом буде організація такої конференції саме в Україні. Ми свідомо ухвалили рішення провести її в Києві, щоб мати змогу запросити українські музеї. Водночас ми хочемо запросити на цю конференцію також музейників з Польщі та Німеччини», – зазначила Лавровська фон Тадден.
Вона повідомила, що конференція відбудеться 25 березня під гаслом «Стійка культура – культурна стійкість» (Resilient Culture – Cultural Resilience).
У ній візьмуть участь представники близько 150 українських музеїв, а також колеги з-за кордону.
За її словами, важливо вивчати український досвід під час війни, щоб усвідомити, наскільки важливою точкою відліку для кожної людини є культура. Вона підкреслила, що російський загарбник сьогодні воює в Україні і проти культури.
Як повідомляв Укрінформ, у 2025 році в Ужгороді відбулася перша міжнародна конференція з питань культури «Співпраця заради стійкості» за участю представників понад 20 країн світу.
Фото: facebook/fundacjaobmin
Політика
У Брюсселі розглядають п’ять кроків для вступу України до ЄС вже у 2027 році
«Там, де є воля, знайдеться і шлях» — саме таким принципом керуються посадовці Європейського Союзу, які доопрацьовують план вступу України до блоку до кінця наступного року. Це може призвести до блискавично швидкого процесу вступу, який не мав прецедентів в історії ЄС.
Про це повідомляє Politico, чиї журналісти поспілкувалися з 10 європейськими посадовцями та дипломатами, повідомляє Укрінформ.
У публікації розповідається, як саме може сформуватися прискорений процес членства України в ЄС: «Він зводиться до влучного визначення: «зворотне розширення» — новий спосіб вступу до ЄС, який ставить традиції з ніг на голову. ЄС спочатку надаватиме членство з обмеженими привілеями, а потім поступово підвищуватиме рівень членства у той час, як Україна проводитиме реформи, схвалені Брюсселем».
Крок 1 процесу – підготовка України до вступу, оскільки правило, що всі необхідні реформи мають бути впроваджені, залишатиметься чинним.
ЄС вже «завантажив наперед» заявку України на членство. Це передбачає надання Києву неофіційних рекомендацій у переговорах щодо «кластерів» – юридичних кроків на шляху до членства.
Як правило, вступ до ЄС – це довгий лабіринт, що включає шість кластерів, кожен з яких містить кілька розділів з питань, починаючи від сільського господарства та зовнішньої політики та судової реформи, пояснює видання. Країни ЄС повинні одноголосно погодитися закрити кожен кластер, перш ніж заявка країни на членство зможе просуватися далі.
Видання вважає, що традиційні часові рамки, які можуть розтягнутися на десятиліття, є безглуздими для України, враховуючи контекст вторгнення Росії. Саме тому ЄС працює над переглядом процесу, що є другим кроком, дозволяючи прискорений графік, який може застосовуватися до України, а також, потенційно, Молдови та Албанії.
«Посадовець ЄС заявив, що в договорах ЄС немає нічого, що могло б перешкодити прискореному просуванню країни до членства, за умови, що це відбувається за одностайним рішенням», – пише Politico.
Європейські чиновники та український уряд кажуть, що заявка Києва на членство є терміновою. Росія, ймовірно, спробує зупинити рух України до ЄС, заявив Президент України Володимир Зеленський журналістам у Києві в п’ятницю, коли його запитали про важливість формалізації дати вступу на 2027 рік.
Однозначність підтримки серед членів ЄС є однією з потенційних перешкод, враховуючи протидію з боку Угорщини. Проросійський прем’єр-міністр Віктор Орбан поставив запобігання вступу України до ЄС в основу своєї програми переобрання напередодні національних виборів у квітні. Він заявив минулими вихідними, що «Україна – наш ворог», оскільки Київ наполягає на забороні імпорту російських енергоносіїв до Європи.
Є кілька способів, як ЄС може обійти Орбана, пояснює Politico. Брюссель може дочекатися національних виборів у квітні 2026 року, що є третім кроком, та сподіватися, що прем’єр-міністр програє своєму супернику Петеру Мад’яру, який займе інший підхід до України.
Якщо Орбан переможе, може бути застосовано четвертий крок, коли лідери можуть спробувати залучити президента США Дональда Трампа, щоб той змусив Орбана зняти вето.
Якщо ці варіанти не спрацюють, ЄС може піти на п’ятий крок, тобто задіяти статтю 7 договору про функціонування ЄС — крайній захід, який може заблокувати здатність Угорщини перешкоджати Україні у вступі до ЄС. Столиці ЄС досі опиралися спробам застосувати статтю 7 і виключали її напередодні виборів в Угорщині. Але перемога Орбана вимагатиме відчайдушних заходів, вважає Politico.
«Членство України в ЄС зараз є центром складного мирного процесу за участю Москви, Вашингтона та Києва. Якщо заявка на членство до 2027 року буде включена до будь-якої мирної угоди, вона може стати занадто серйозною справою, щоб провалитися. Це не гарантує успіху, коли йдеться про ЄС, але дає потужний стимул змусити блок зробити те, що йому не є природним: мислити нестандартно», — пише видання.
Як повідомляв Укрінформ із посиланням на Bloomberg, Європейський Союз розглядає низку варіантів щодо включення членства України до майбутньої мирної угоди.
За словами джерел, серед варіантів, що розглядаються, вступ до Євросоюзу, а також негайний доступ Києва до деяких прав члена блоку. Співрозмовники додають, що ЄС може надати Україні чіткі терміни для виконання кроків, які потрібні для просування офіційної процедури вступу.
Джерела зазначають, що інші варіанти, що розглядаються, передбачають продовження нинішнього шляху вступу або запровадження перехідного періоду та поступового членства.
Фото: ОП
-
Війна1 тиждень agoУдар по Запоріжжю – постраждав пологовий будинок, фото
-
Усі новини1 тиждень agoЗаписка чоловіка до нових мешканців стала вірусною: попрохав доглядати за птахами
-
Усі новини1 тиждень agoПокинутий будинок в селі вразив мережу — як він виглядає після ремонту
-
Події7 днів agoУ прокат виходить перший український еротично-історичний трилер «Всі відтінки спокуси»
-
Авто5 днів agoНова Jawa 730 Twin представлена — фото і подробиці брутального байка
-
Усі новини7 днів agoПідліток-“надлюдина” врятував свою родину, пропливши 4 км небезпечними хвилями (відео)
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок у Буковелі – ціни у 2026 році
-
Події1 тиждень agoСиквел «Диявол носить Prada» вийде у прокат 1 травня
