Connect with us

Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам

Published

on

Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.

Під захистом гарне формулювання, але для країни, яка воює це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?

Насправді ніякого механізму захисту немає це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.

Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад? 

Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом. 

Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…

Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі?  Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.

Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк. 

Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.

І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто. 

Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи? 

ЮНЕСКО це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій. 

Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати. 

А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?

Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться. 

Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися.  Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.

Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.  

До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.

Але там вже генератор стоїть…

А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять. 

Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.

Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.

Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!

Continue Reading
Click to comment

Події

Україна візьме участь у Франкфуртському книжковому ярмарку

Published

on


Україна цьогоріч візьме участь у Франкфуртському книжковому ярмарку – одному з наймасштабніших та найвпливовіших книжкових заходів світу.

Про це Український інститут книги повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Свої книги на заході представлять 44 вітчизняні видавництва, зокрема «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «АДЕФ-Україна», «АРТБУКС», «АССА», «Астролябія», «АТЕНА», «Білка, Богдан», «БУКШЕФ», «Весна», «Віват», «Віхола», «Видавництво Старого Лева», «Гельблау», «Горобець», «Дах Magazine», «Книголав», «Ковила Паблішинг», «Лабораторія», літературні агенції «літ ґрунт» та «OVO», «Літературна брама», «Маміно», «МІСОН», «Моя книжкова полиця», «Наш Формат», «Орландо», «Основи», «Ранок», «САФРАН», «Стилет і стилос», «Укрaїner», «Українська Картографічна Група», «Уроборос», «Фоліо», «Час змін інформ», «Час майстрів», «Читаріум», «Чорні вівці», «ШКОЛА», «Юрінком» «Інтер», Creative Publishing, Creative Women Publishing, Dach Magazine та ist publishing.

Мета цьогорічної фокусної теми України на ярмарку – привернути увагу до втрат, завданих війною, зокрема втрат, яких зазнало українське книговидання.

Організатором національного стенда є Український інститут книги. Виконувачка обов’язків директора установи Олександра Коваль наголосила, що участь у Франкфуртському ярмарку – це «можливість говорити про українську літературу зі світом, представляти українських авторів і видавців та відчувати підтримку наших іноземних партнерів і друзів».

Кожна представлена у світі українська книжка, за її словами, є «доказом того, що наша культура жива і сильніша за війну».

«Українські видавці продовжують працювати в надзвичайно складних умовах, коли через російську агресію знищено мільйони книжок. Саме тому ми мусимо постійно перебувати в міжнародному культурному просторі», – акцентувала Коваль.

Як зазначається, національний стенд України буде розташований у павільйоні 3.1 С13. Він стане майданчиком для презентації сучасного українського книговидання, знайомства з письменниками й налагодження міжнародних професійних зв’язків, презентації сучасної та класичної української літератури, а також для заходів культурної дипломатії.

Упродовж п’яти днів українські автори, перекладачі, журналісти, інтелектуали та громадські діячі виступатимуть на національному стенді й кількох інших сценах у міжнародних дискусіях.

Програма участі міститиме, зокрема, презентації нових видань, значна частина яких є перекладами української літератури німецькою мовою. Також програма передбачає зустрічі з українськими письменниками, професійні дискусії та переговори з видавцями й літературними агентами з усього світу. Повний розклад доступний на сайті Goethe-Institut.

Читайте також: Львівський Book Forum оприлюднив програму подій

Як повідомлялося, Франкфуртський книжковий ярмарок є найбільшою літературною подією у світі. Проводять його щорічно в німецькому місті Франкфурт-на-Майні.

Цьогоріч захід триватиме з 7 до 11 жовтня.

Фото архівне, Тетяна Петренко, Український інститут книги



Джерело

Continue Reading

Відбудова

ПРООН залучила $1,3 мільярда допомоги Україні за останні чотири роки

Published

on



Про це заявив адміністратор ПРООН, експремʼєр-міністр Бельгії Александр Де Кроо під час віртуального спілкування з журналістами з Києва, передає власкор Укрінформу у Нью-Йорку.

«За останні чотири роки нам вдалося залучити 1,3 млрд доларів допомоги Україні та українському народу», — сказав Де Кроо.

Він особливо відзначив пʼять найбільших донорів — Норвегію, Японію, Європейський Союз, Швецію та Данію.

За словами Де Кроо, ПРООН та система ООН підтримують Україну від початку повномасштабного вторгнення Росії, а ПРООН є найбільшою за масштабом операцій структурою ООН в Україні.

Одним із ключових напрямів її роботи є енергетика.

«На жаль, ми наближаємося до п’ятої зими цього конфлікту, і ми бачимо, що енергетична інфраструктура невпинно зазнає атак», – сказав він, зауваживши, що «характер війни змінився».

Посадовець зазначив, що 6,6 млн людей в Україні мають доступ до електроенергії завдяки допомозі ПРООН у відновленні енергетичних систем.

При цьому організація не просто відновлює пошкоджені об’єкти, а прагне зробити українську енергосистему більш стійкою до майбутніх атак, наголосив Де Кроо.

Він додав, що децентралізація енергосистеми в умовах війни підвищує енергетичну безпеку України.

Також адміністратор ПРООН розповів про свій візит до Чорнобиля, де він разом із партнерами відкрив сонячну електростанцію. Проєкт реалізували за підтримки Литви та Японії.

За словами Де Кроо, сонячна електростанція забезпечує електроенергією систему охолодження зруйнованого четвертого реактора Чорнобильської АЕС.

Він також відвідав захисну споруду над четвертим реактором і побачив наслідки удару російського безпілотника по ній.

Читайте також: Фінансуванні відбудови України: Марченко зустрівся з очільником ПРООН Де Кроо

«Ядерний об’єкт не може бути ціллю, – наголосив він. – Не може бути жодного виправдання. Жодної неоднозначності. Це має припинитися».

Як повідомляв Укрінформ, міністр фінансів України Сергій Марченко провів зустріч з адміністратором Програми розвитку ООН (ПРООН) Александром Де Кроо.

Сторони обговорили ключові виклики та пріоритети у фінансуванні відбудови України в умовах триваючих масштабних руйнувань, а також загальний макрофінансовий контекст і роботу з міжнародними партнерами.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна очікує належної правової оцінки нищення польським політиком пам’ятника УПА

Published

on



Міністерство закордонних справ України вважає ганебним та аморальним вчинком нищення польським політиком пам’ятника УПА і очікує від компетентних органів Польщі належної правової оцінки цих дій.

Про це йдеться у наданому журналістам коментарі Міністерства закордонних справ України, передає Укрінформ.

У зовнішньополітичному відомстві зазначили, що «політичні маргінали в Польщі не придумали нічого кращого, ніж воювати з могилами» під час реальної війни, яка становить екзистенційну загрозу для обох країн.

«Це ганебна та аморальна поведінка, яка не може викликати нічого крім сорому і засудження у будь-якої нормальної людини. Очікуємо від польських компетентних органів належної правової оцінки цих дій, відновлення пошкодженої могили, а також інших місць української пам’яті у Польщі та недопущення подібних випадків у майбутньому», – заявили в МЗС.

У відомстві наголосили, що Україна послідовно виступає за однаковий принцип по обидва боки кордону: українські місця пам’яті в Польщі та польські місця пам’яті в Україні мають бути захищеними.

«Ніхто не має права перетворювати пам’ять і пошану до померлих на циркову виставу для досягнення своїх політичних цілей. Як говорить польське прислівʼя: «Як немає чим привернути увагу, то треба зробити виставу», – зазначили у МЗС України.

Як повідомляв Укрінформ, голова партії “Конфедерація польської корони” Гжегож Браун пошкодив пам’ятник УПА у селищі Бялисток, що у Грубешівському повіті Люблінського воєводства, і виклав відео цього акту вандалізму у соцмережах.  

Браун намагався молотом розбити меморіал у вигляді каменя з вирізьбленим на ньому кирилицею прізвищами вояків УПА, що загинули у бою з НКВС і поховані в цьому місці.

Провокація Брауна сталася на тлі розслідування поліцією попереднього акту вандалізму щодо цього ж місця пам’яті. На початку cерпня невідомі пошкодили пам’ятник, зокрема написи на його кам’яній частині.

Як відомо, пам’ятник було встановлено в 90-х роках минулого століття. На цьому місці похований 41 воїн УПА, які загинули в бою з підрозділом НКВС у лютому 1946 року.

Читайте також: У Польщі висунули звинувачення євродепутату, який зірвав український прапор

Браун відомий у Польщі як українофоб із проросійськими поглядами. Він неодноразово потрапляв у скандали зі зняттям українських прапорів у публічних місцях. Зокрема, у червні 2024 року він без дозволу місцевої влади зняв український прапор з кургану Костюшка у Кракові, а у квітні 2025 року – у місті Біла Підляська.

У грудні 2024 року він потрапив у скандал, коли у фоє Сейму після урочистого запалення свічок на ханукальній менорі загасив свічки вогнегасником.

Браун також був єдиним депутатом Сейму, який напередодні російського вторгнення проголосував проти ухвалення резолюції на підтримку України.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.