Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам
Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.

Під захистом — гарне формулювання, але для країни, яка воює — це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?
Насправді ніякого механізму захисту немає — це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.
Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад?

Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом.
Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…
Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі? Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.
Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту — як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк.
Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус — треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.
І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО — це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто.

Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи?
ЮНЕСКО — це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій.
Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати.
А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?

Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться.
Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися. Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.
Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.
До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.
Але там вже генератор стоїть…
А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять.
Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.
Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї — йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім — топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.

Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!
Події
Гаррі Стайлс встановив рекорд за кількістю концертів на стадіоні «Вемблі»
Британський співак, колишній учасник гурту One Direction Гаррі Стайлс встановив новий рекорд на лондонському стадіоні «Вемблі» у Лондоні, давши 12 аншлагових концертів за кілька тижнів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє BBC.
32-річний Стайлз розпочав лондонську частину свого туру «Together, Together» ще 12 червня, а завершив її концертом у суботу, 4 липня.
За цей час він дав 12 аншлагових концертів.
Таким чином Стайлз встановив рекорд за кількістю концертів на «Вемблі» протягом одного року, перевершивши досягнення гурту Coldplay, який минулого літа відіграв там 10 концертів, а також американської співачки Тейлор Свіфт, яка у 2024 році дала на стадіоні вісім концертів.
Під час фінального виступу, який відвідали близько 80 тис. глядачів, Стайлз згадав час, проведений у складі гурту One Direction.
«Я б не був на цій сцені, якби не четверо моїх друзів, які відіграли величезну роль у цій подорожі», – сказав він.
Гурт One Direction сформувався у 2010 році на телевізійному шоу талантів «X-фактор». У 2016 році гурт оголосив безстрокову перерву.
Колишній часник гурту Ліам Пейн помер у 2024 році у віці 31 року.
Стайлз розпочав сольну кар’єру у 2017 році. Відтоді він здобув шість премій Brit Awards, три премії Ґреммі та низку інших нагород.
Його четвертий студійний альбом «Kiss All The Time. Disco, Occasionally» вийшов у січні цього року.
Як повідомляв Укрінформ, співачка Тейлор Свіфт та гравець NFL Тревіс Келсі одружилися в нью-йоркському Медісон-сквер-гарден.
Фото: instagram.com/harrystyles
Відбудова
Вітчизняний енергосектор у фокусі Конференції з відновлення України
Майже три десятки багатомільйонних угод та допомога у підготовці до зими – здобутки української енергетики у Гданську
Конференція з відновлення України – традиційний майданчик для фіналізації угод між українськими державними та приватними компаніями, а також платформа для обговорення візій майбутнього. Цьогоріч лише у сфері енергетики під час конференції було підписано 28 угод загальною вартістю майже EUR2 млрд. Про що домовилися із партнерами з відновлення та розбудови енергетичного сектора України – в огляді Укрінформу.
ВІДНОВЛЕННЯ – ПЕРШ ЗА ВСЕ
Підтримку української енергетики почали обговорювати у польському Гданську ще напередодні відкриття конференції – на четвертому засіданні “енергетичного Рамштайну”. За словами першого віцепрем’єр-міністра України – міністра енергетики Дениса Шмигаля, це було одне із найсильніших засідань із усіх, що досі відбувалися. Формат Координаційної групи розширився за рахунок неєвропейських країн – Японії, США, Південної Кореї, а також набув системності.
За підсумками засідання партнери оголосили про нові внески на відновлення енергетичної інфраструктури та до Фонду підтримки енергетики України, зокрема, США – 175 млн доларів; Швеція – 137 млн євро; Норвегія – 77 млн євро; Естонія – 2,125 млн євро; Ісландія – 550 тис. євро; Литва – 4 млн євро. Загалом партнери планують спрямувати 375 млн євро на підтримку українських енергетиків.
Низку угод про підтримку підписали державні енергетичні компанії.
Так, Група Нафтогаз підписала угоду із американським EXIM Bank про залучення до 300 млн доларів на закупівлю американського обладнання, необхідного для відновлення газової інфраструктури.
“Команда Нафтогазу готувала документ упродовж останніх 6 місяців. Фінально згода по ньому була досягнута під час візиту прем’єр-міністерки Юлії Свириденко до США та переговорів із президентом EXIM Bank Джоном Йовановичем”, – зазначив голова правління Нафтогазу Сергій Корецький.
Наступним етапом реалізації проєкту буде робота з американськими компаніями над фінансовим механізмом, який дозволить напряму кредитувати американських постачальників та підрядників для закупівлі обладнання компаніями Групи Нафтогаз.
АТ “Укрнафта”, що входить до Групи Нафтогаз, залучила додаткові 44,6 млн євро гранту від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) на будівництво розподіленої генерації. Ці кошти мають “підкріпити” попередній кредит на 80 млн євро і прискорити будівництво 62 МВт нових потужностей.
За участі Дениса Шмигаля НЕК “Укренерго” підписала угоду із ЄБРР про залучення цільового кредиту на 90 млн євро. Ці кошти спрямують на відновлення мережевої інфраструктури, будівництво захисних споруд та закупівлю критично важливого обладнання. Крім того, передбачене фінансування реконструкції трьох підстанцій 330 кВ та будівництво нової підстанції на заході України.
До слова, ЄБРР є одним із найбільших донорів для української енергетики. Зокрема, за час повномасштабної війни Укренерго отримало від установи понад 582 млн євро грантових та кредитних коштів на підтримку ліквідності компанії, закупівлю критичного обладнання та облаштування антидронового захисту.
Ще 11 млн євро надасть українському оператору енергосистеми німецький банк розвитку KfW – на підвищення ефективності передачі електроенергії українською високовольтною мережею.
У межах конференції Україна та Британія фіналізували угоду про спрямування 210 млн фунтів стерлінгів на закупівлю палива для українських АЕС. “Це важливі домовленості, що дозволять і надалі забезпечувати надійну роботу атомної генерації України. Вона є основою стабільної і прогнозованої роботи нашої енергосистеми”, – прокоментував Шмигаль.
Із Нідерландами була підписана дорожня карта співпраці в енергетичній сфері. Документ передбачає, серед іншого, виділення 170 млн євро для підготовки України до зими та розвитку розподіленої генерації, а також передачу вже восени декомісованих (виведених з експлуатації) газових турбін.
Крім того, Україна та Нідерланди співпрацюватимуть у залученні нідерландських технологій і приватного сектору до розвитку розподіленої генерації.
Литва зобов’язалася передати Україні 4 млн євро для встановлення сонячних панелей та систем зберігання енергії у соціальних об’єктах, перш за все, у школах та лікарнях. Країна вже є учасницею програми “Промінь надії”: за її підтримки 6 українських закладів охорони здоров’я уже встановили сонячні електростанції, ще один такий проєкт перебуває на стадії розробки.
У присутності Шмигаля Група ДТЕК та американська компанія GE Vernova підписали меморандум, який передбачає надання українським енергетикам парогазової електростанції потужністю 650 МВт. Обладнання буде встановлене на одному із енергооб’єктів ДТЕК.
СТРАТЕГІЧНІ ДОМОВЛЕНОСТІ ЗАВЖДИ НА ЧАСІ
Окрім питань відновлення енергетичного сектора українські компанії уклали домовленості й стратегічного характеру. Група Нафтогаз домовилася з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) про співпрацю у залученні приватних інвестицій в Україну. Тепер IFC може надавати технічну та консультаційну підтримку для підготовки потенційних інвестиційних проєктів у нафтогазовому секторі України.
Зі своїм постійним партнером, польською компанією ORLEN, Нафтогаз домовився посилити співпрацю у постачанні зрідженого газу в Україну й у сфері сталого розвитку та декарбонізації. Група також розширить співпрацю із ЄБРР сфері енергетичної безпеки, відновлення та модернізації інфраструктури.
Укргідроенерго під час конференції пролонгувало співпрацю із турецькою компанією Doğuş İnşaat ve Ticaret. Йдеться про реалізацію таких проєктів, як будівництво Канівської ГАЕС, третьої черги Дністровської ГАЕС, відновлення Каховської ГЕС, а також модернізацію Дністровської ГЕС. Українська гідрогенеруюча компанія також підписала меморандум про співпрацю зі шведською фінансовою установою розвитку Swedfund International AB. Установа допомагатиме у розробці техніко-економічних обґрунтувань, впровадження установок зберігання енергії, інтеграція відновлюваних джерел енергії, підвищення гнучкості та резервування енергосистеми.
Меморандум про співпрацю підписали керівники НАЕК “Енергоатом” та ŠKODA JS. Документ передбачає науково-технічне співробітництво у сфері мирного використання атомної енергії, реалізації проєктів з підвищення безпеки, реконструкції та модернізації атомних станцій, а також поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами.
УКРАЇНА ПРАГНЕ ВІДНОВИТИ ГЕНЕРУЮЧІ ПОТУЖНОСТІ ДО РІВНЯ 2014 РОКУ
Майданчик Конференції з відновлення України – це ще і можливість обмінятися баченням майбутнього та обговорити нагальні питання.
На панельній дискусії «Розподілена генерація як основа енергетичної стійкості України» заступниця міністра енергетики Валентина Москаленко наголосила, що в умовах постійних російських атак на енергетику розподілена генерація стала питанням національної безпеки та одним із ключових напрямів трансформації енергосистеми.
За її словами, наразі в Україні вже встановлено 1,8 ГВт розподіленої генерації, ще 1,5 ГВт планується ввести щонайпізніше упродовж наступного опалювального сезону. При цьому із тих потужностей, що перебувають на етапі будівництва, 700 МВт встановлюється завдяки обладнанню, наданому партнерами.
Однією із центральних подій конференції стала презентація проєкту оновленої Енергетичної стратегії України, розробленої у партнерстві зі Світовим банком.
“Наша стратегічна амбіція – повернутися до 54 гігават встановленої потужності. Це рівень, який Україна мала до початку російської агресії у 2014 році. Але ми не намагаємося відтворити стару систему. Ми будуємо новий енергетичний баланс”, – наголосив Шмигаль під час презентації.
Оновлена стратегія базується на трьох ключових елементах: половину генеруючих потужностей становитиме атомна енергетика; сектор ВДЕ має сягнути 30%; ще 20% складатиме нова генерація на газовому паливі та модернізований сектор теплоенергетики.
Крім того, Україна і надалі формуватиме архітектуру «енергетичних сот» – певних кластерів, які будуть здатні самостійно забезпечити себе енергією навіть за умов пошкодження центральної мережі. Також в енергосистему буде вмонтований захист на трьох рівнях: архітектурний (наприклад, захисні споруди), військовий захист, стійкість на рівні системи.
І, звичайно, Україна будуватиме єдиний енергетичний простір із Європою.
“Пріоритетами є розширення потужності транскордонної інтеграції з ENTSO-E до 4,5 ГВт, розвиток пропускних потужностей у газовій сфері, використання українських газосховищ, розвиток власного газовидобутку, посилення енергетичних маршрутів до Центральної Європи та експорт чистої енергії”, – сказав Шмигаль.
Під час діалогу високого рівня з питань енергетики за участі Шмигаля, міністра енергетики Польщі Мілоша Мотики та єврокомісара Валдіса Домбровскіса піднімалася тема посилення санкцій проти Росії. Український урядовець відзначив унікальну роботу Євросоюзу упродовж останніх років із диверсифікації постачання газу й нафти, що зменшило залежність від агресора.
“Важливо також почати поступову відмову від російських ядерних технологій і ядерного палива. Кремль заробляє близько 200 млрд доларів на контрактах у ядерній галузі. Перший крок із диверсифікації стане сильним сигналом Росії, що вона втратить європейський ринок”, – зазначив Шмигаль.
Окремо він подякував Польщі за пропозицію використовувати заморожені російські активи для відновлення енергетичної інфраструктури.
Україна також учергове висловила готовність ділитися своїм унікальним досвідом забезпечення стійкості енергосистеми в умовах російських атак. Таким чином наша держава виступає не лише у ролі прохача допомоги. Нам є що запропонувати для нової моделі європейської енергетичної безпеки.
Вікторія Наконечна, Київ
Політика
Зеленський обговорив із Макроном координацію дипломатичних зусиль для досягнення миру
Президент України Володимир Зеленський обговорив із Президентом Франції Емманюелем Макроном координацію дипломатичних зусиль щодо досягнення миру, ситуацію на фронті та потребу України в додаткових системах протиповітряної оборони.
Як передає Укрінформ, про це глава Української держави повідомив у Телеграмі.
За його словами, Макрон поінформований про поточні дипломатичні перспективи.
“І важливо, щоб ми кожен наш крок у перемовинах, у тиску на Росію, у наближенні миру робили максимально підготовлено та скоординовано з ключовими партнерами”, – наголосив він.
Зеленський підкреслив, що Європа має бути у процесі дипломатії.
“Наша позиція – Європа має бути у процесі дипломатії, і голос Європи повинен мати значення», – написав він.
Президент також поінформував французького колегу про ситуацію на полі бою та ключові безпекові загрози.
“Росія робить все, щоб продовжити ракетні і дронові удари по території України, по наших містах і селах”, – зауважив він.
Глави держав також обговорили можливості посилення захисту українського неба, зокрема потребу в додаткових засобах протиповітряної оборони.
«Дуже сподіваємось на підтримку Франції і сильні рішення. Дякую!», – зазначив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський обговорив з Прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном посилення протиповітряної оборони та протидію російському балістичному озброєнню.
Фото: ОП
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство1 тиждень agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Спорт1 тиждень agoS1mple дискваліфікували з кіберспорту — Олександр Костилєв отримав бан на рік
-
Усі новини1 тиждень agoТоп 3 смартфонів за середньою ціною та з найкращим акумулятором: Poco, Realme, Motorola (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoкоролі Великої Британії більше не мешкатимуть у Букінгемському палаці
-
Події1 тиждень agoВінницький краєзнавчий музей отримав скарб XIV-XV століть
-
Події1 тиждень agoФільм «Killhouse» уже доступний на платформі Netflix
-
Усі новини6 днів agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки