Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам
Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.

Під захистом — гарне формулювання, але для країни, яка воює — це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?
Насправді ніякого механізму захисту немає — це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.
Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад?

Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом.
Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…
Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі? Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.
Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту — як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк.
Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус — треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.
І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО — це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто.

Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи?
ЮНЕСКО — це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій.
Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати.
А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?

Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться.
Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися. Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.
Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.
До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.
Але там вже генератор стоїть…
А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять.
Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.
Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї — йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім — топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.

Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!
Політика
Переговори у США: які козирі готує Трамп
Черговий раунд перемовин щодо мирного врегулювання російсько-української війни відбудеться у США в прийдешній вівторок чи середу, 17-18 лютого відповідно, заявив президент Володимир Зеленський. Чи випадково вперше за час повномасштабної війни локаційним центром стануть Сполучені Штати і що це може означати, з’ясовував Фокус.
Президент Володимир Зеленський заявив, що наступний раунд переговорів із РФ заплановано на 17 або 18 лютого у США, проте російська сторона ще не дала на це свою згоду. Зокрема, коментуючи Bloomberg News мирно-дипломатичну погоду, глава держави зауважив, що офіційний Київ прийняв пропозицію Штатів провести наступного тижня черговий раунд переговорів, під час яких “делегації, ймовірно, зосередяться на складному питанні територій“.
При цьому нинішній господар Банкової підкреслив, що на порядок денний також винесено обговорення пропозиції американців щодо створення вільної економічної зони як буферу у східному регіоні Донбасу. Втім цей варіант, за словами президента і Україна, і Російська Федерація сприймають вельми скептично.
“Жодна зі сторін не в захваті від ідеї вільної економічної зони — ні росіяни, ні ми… Ми маємо різні погляди на це. І домовилися про таке: давайте повернемося з баченням того, як це може виглядати, на наступну зустріч”, – підкреслив Володимир Зеленський.
Нагадаємо, в ході крайніх тристоронніх зустрічей 4–5 лютого в Абу-Дабі, делегації України, США та РФ обговорили методи впровадження перемирʼя, а також моніторинг припинення воєнних дій, однак за словами Зеленського, команди зрештою так і не змогли узгодити деталі “без політичних рішень на вищому рівні”.
“Росіяни мають одне формулювання, ми маємо інше, американці – третє. Існує розуміння, що буде здійснюватися моніторинг, але також існує розуміння, що потрібно доопрацювати чіткі формулювання та деталі”, – резюмував український лідер, попутно висловивши сподівання на те, що під час нової зустрічі делегацій у США на наступному тижні таки вдасться знайти точки дотику у цьому питанні.
Яким чином Трамп може використати американську територію в мирному процесі
Власне самий лишень факт того, що новий мирно-перемовний раунд відбудеться на території США, зауважує у розмові з Фокусом політолог, голова Центру аналізу та стратегій (ЦАС) Ігор Чаленко, сам по собі створює певні можливості.
“Коли проходять закриті зустрічі у Маямі, ми бачимо бодай кулуарні, але якісь просування. Щоправда, ми це бачили у двосторонньому форматі, коли або українці говорили з американцями, або ж Дмитрієв їздив до Кушнера та Віткоффа. Але тим не менше Маямі наразі не видається поганим місцем з точки зору результату, тому що дві зустрічі в Абу-Дабі з прикладної точки зору – це обмін військовополоненими і початок напрацювання певної технічної складової, яка стосується військової компоненти – моніторингу припинення вогню, тощо. Водночас з політичною частиною є проблеми і досить суттєві”, — зазначає експерт.
“Злив” розмови Віткоффа з представниками РФ: Іван Ступак розкрив, хто ініціював “прослушку” (відео)
На думку Ігоря Чаленка, США зрештою можуть стати не лише країною-господарем проведення перемовин: “Припускаю, що американці використають зустріч на своїй території з тим, аби форсувати процес. До речі, матеріал The Financial Times про ймовірні “швидкі вибори” в Україні – це по суті один з елементів тиску на нас, щоправда через британців. Але очевидно, що має бути певна робота і з російською стороною: не може ж все обмежуватися лише Індією та тіньовим флотом РФ. Побачимо, як буде, хоча я, відверто кажучи не покладаю великих надій на зустрічі у США. При цьому чимало наших політиків, якщо проаналізувати нинішній пленарний тиждень у Верховній Раді, повсякчас згадують переважно в позитивному ключі участь у дипломатичному треку Буданова та Арахамії”.
В будь-якому разі, констатує політолог, ми знову і знову впираємося в одну й ту ж саму проблему – небажання росіян всерйоз говорити про припинення війни.
“І як би ми не тасували цю колоду, не міняли б місце проведення зустрічей або що, все рівно без зміни позиції РФ матимемо біг по колу. На нинішній стадії росіяни знову вивели в публічне поле Лаврова, Медведєва і компанію, котрі знову увімкнули заїжджену платівку про свої захмарні вимоги щодо денацифікації, російської мови і так далі”, – каже експерт.
Підсумовуючи, Ігор Чаленко акцентував: “Певний символізм ситуації полягає в тому, що перемовний раунд на території США відбуватиметься перед виступом Трампа у Конгресі 24 лютого. Тобто, якщо західні медіа, зокрема The Financial Times подають ситуацію так, що, мовляв, Зеленський має щось оголосити, то ми не можемо, даруйте за порівняння, забирати у Трампа право першої шлюбної ночі. В цій ситуації, якщо хвиля тиску на наступному тижні матиме успіх, то я думаю, що цікаві новини ми можемо почути саме під час виступу Трампа у Конгресі. І зверніть увагу – Трамп неодноразово протягом останніх днів наголошує, що війна Росії проти України ось-ось завершиться. Це ж насправді не лише церемоніал, а й підготовка певного інформаційного фону. Загалом, думаю, на наступному тижні буде різнобічний додатковий тиск на нашу державу, в тому числі через масовані обстріли – ніби то це ми воюємо, а не з нами воюють”.
Які козирі застосує Трамп, переносячи мирні перемовини до Сполучених Штатів
Мирно-перемовна зустріч на території США, вважає політолог, партнер агенції з комунікацій та урядових звʼязків Good Politics Максим Джигун, передусім означає фактичне визнання росіянами американського впливу на процес загалом і на них, зокрема.
“Тобто, йдеться про визнання РФ впливу на неї відверто ворожої країни, яка завжди була стратегічним супротивником і опонентом. І при такому розкладі замість формальних зустрічей в Абу-Дабі, приходять комунікаційні контакти, які передбачають більше конструктиву та серйозних намірів. Як на мене, дуже визначальним буде те, хто представлятиме російську сторону на перемовинах у США. Якщо ми знову побачимо третьосортних переговорників – нехай із військового середовища, але тим не менше людей, які не уповноважені ухвалювати рішення, це означатиме, що Кремль продовжує свій імітаційний серіал. Але якщо це буде представництво статусно вище від того, яке ми бачили на попередніх зустрічах, це стане сигналом того, що місце проведення зустрічі таки має значення і фігура президента Трампа суттєво впливає на позицію росіян”, – наголошує експерт у розмові з Фокусом.
На переконання Максима Джигуна, мирно-перемовна зустріч на території Сполучених Штатів “є великою перевагою для нас”, позаяк США так чи інакше залишаються стратегічним партнером України.
“В даному контексті слід звернути увагу на ще один момент: коли перемовини відбувалися на території нейтральних країн за участі спецпредставників, а не офіційних осіб, це було більше консультаційною лінією, яка нікого ні до чого не зобов’язувала. Тобто, Віткофф та Кушнер ні перед ким серйозно не звітували. А ось коли події розгортатимуться на території Сполучених Штатів, очевидно, що увага до цього з боку американського політичного істеблішменту буде дуже велика і так чи інакше звітувати переговорникам з боку США перед державними інституціями доведеться”, – підкреслює політолог.
Окремо експерт зазначив, що яким би нейтральним в лапках Трамп не був би по відношенню до російсько-української війни, він не зможе вийти з перемовного процесу, по-перше, будучи президентом ключової економіки світу, по-друге, полюбляючи роль світового поліцейського.
Окрім того, додає Максим Джигут, Америка заходить у “дуже важливий” виборчий процес, тому для Трампа вкрай важливо демонструвати результат. З огляду на окреслені фактори, політолог не виключає, що під час мирно-перемовної зустрічі у США на наступному тижні очільник Білого дому у притаманній йому манері озвучуватиме гучні заяви щодо російсько-української війни та встановленню дедлайнів по її завершенню.
В цілому, надважливим в контексті дипломатично-перемовного кейсу, зауважує експерт, є те, що Дональд Трамп фіксує за собою одноосібне лідерство в питанні мирного врегулювання російсько-української війни. Саме тому, резюмує політолог, президент США буде емоційно, психологічно та фактологічно налаштований на те, щоб стати людиною, яка реально призвела до відчутних зрушень зі знаком плюс у встановленні миру, в тому числі за рахунок того, що на його території відбуватимуться відповідні перемовини за участі Києва та Москви.
Події
Гільдія сценаристів Америки відзначила Мстислава Чернова премією ім. Пола Селвіна
Гільдія сценаристів Америки відзначила українського кінорежисера Мстислава Чернова премією імені Пола Селвіна за написання сценарію до документального фільму «2000 метрів до Андріївки».
Про це повідомили на сайті премії Гільдії, передає Укрінформ.
Режисер прийме нагороду на церемонії вручення премій Гільдії сценаристів Лос-Анджелеса в неділю, 8 березня.
«Мене здебільшого сприймають як режисера-документаліста, але в душі я сценарист. Тому, коли справа доходить до Гільдії сценаристів Америки, коли справа доходить до визнання моєї творчості, це неймовірно цінно, бо саме з цього все почалося. Я думаю, що рано чи пізно я опинюся в маленькій хатині десь, просто писатиму, і писатиму, і писатиму, бо це найцінніше мистецтво, яке є для мене», – сказав Чернов.
Зазначається, що почесна нагорода імені Пола Селвіна щороку вручається авторам, чий сценарій найкраще втілює «дух конституційних і громадянських прав і свобод, необхідних для виживання вільних сценаристів у всьому світі».
Раніше цю премію, зокрема, отримав голлівудський актор Джордж Клуні.
Як повідомляв Укрінформ, стрічка українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» отримала нагороду премії Гільдії режисерів Америки в категорії «За видатне режисерське досягнення в документальному фільмі».
Фото архівне
Відбудова
Коаліція укриттів затвердила перші сім проєктів: Клименко розповів деталі
У рамках роботи Міжнародної коаліції укриттів цивільного захисту уже затверджено сім проєктів зі зведення та модернізації укриттів.
Про це міністр внутрішніх справ Ігор Клименко поінформував у Телеграмі, повідомляє Укрінформ.
“Міжнародна Коаліція укриттів цивільного захисту працює. Маємо перші практичні результати: затверджено 7 проєктів зі зведення та модернізації укриттів. Нові захисні споруди з’являться у Чернігівській, Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській, Одеській та Сумській областях, які ворог обстрілює практично щоденно”, – заявив він.
Клименко поінформував, що чотири укриття планується звести для медустанов, три – для дитячих садків.
“Відбір проєктів відбувався у взаємодії із громадами. Ми переглянули підходи, щоб перш за все підтримати регіони, наближені до лінії фронту, адже там потреба у безпековій інфраструктурі є найбільш гострою. Це лише початок системної роботи”, – запевнив глава МВС.
Міністр внутрішніх справ зазначив, що у лютому ця Коаліція продовжить розгляд нових проєктів, поданих органами державної влади та місцевого самоврядування.
“Наше завдання – масштабувати цю ініціативу, щоб кожен населений пункт мав достатньо сучасних та надійних укриттів”, – заявив він.
Клименко поінформував, що фінансування будівництва здійснюється в межах програми ЄС з підтримки України Ukraine Facility. Практичну реалізацію забезпечуватимуть Литовське Центральне агентство з управління проєктами (CPMA) та Бельгійське агентство з міжнародного співробітництва Enabel.
Очільник МВС подякував партнерам України за відчутну підтримку та рішучу позицію.
“Коаліція укриттів – приклад того, як спільними зусиллями ми посилюємо захист людей та стійкість громад. В умовах щоденних загроз система безпеки – це конкретні рішення. Працюємо, щоб кожне таке рішення перетворювалося на реальний захист для людей”, – повідомив міністр.
Як повідомлялося, МВС України підписало з партнерами меморандум про взаєморозуміння щодо Коаліції укриттів.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Авто1 тиждень agoНова Jawa 730 Twin представлена — фото і подробиці брутального байка
-
Події1 тиждень agoУ прокат виходить перший український еротично-історичний трилер «Всі відтінки спокуси»
-
Політика1 тиждень agoУкраїна ініціює внесення змін до Статуту МАГАТЕ
-
Усі новини1 тиждень agoПідліток-“надлюдина” врятував свою родину, пропливши 4 км небезпечними хвилями (відео)
-
Війна1 тиждень agoпро знищення «Шахедів»: Українські дрони-перехоплювачі дають високі результати
-
Війна1 тиждень agoНа фронті – 40 боїв від початку доби, найгарячішим є Покровський напрямок
-
Події1 тиждень agoМЗС Литви попросить заборонити в’їзд грузинському реперу, який виступав у Росії та Криму
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна отримає $40 мільйонів від Світового банку на відновлення енергосистеми