Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам
Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.
Під захистом — гарне формулювання, але для країни, яка воює — це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?
Насправді ніякого механізму захисту немає — це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.
Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад?
Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом.
Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…
Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі? Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.
Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту — як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк.
Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус — треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.
І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО — це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто.
Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи?
ЮНЕСКО — це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій.
Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати.
А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?
Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться.
Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися. Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.
Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.
До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.
Але там вже генератор стоїть…
А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять.
Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.
Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї — йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім — топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.
Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!
Події
Помер актор Джеймс Толкан, відомий за ролями у фільмах «Найкращий стрілець» і «Назад у майбутнє»
Актор Джеймс Толкан, найвідоміший за ролями у фільмах “Назад у майбутнє” та “Найкращий стрілець”, помер у віці 94 років.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Variety.
Новину про смерть Толкана оголосила його родина, а також сценарист та продюсер Боб Гейл.
Кар’єра Толкана тривала понад п’ять десятиліть. Його перша телевізійна роль була в серіалі 1960 року «Голе місто», а остання — у фільмі 2015 року «Кістяний Томагавк». Хоча Толкана, мабуть, найбільше знають за його роботу в трилогії «Назад у майбутнє», де він зіграв головного героя містера Стрікленда в оригіналі 1985 року та у продовженні 1989 року. У 1990 році він повернувся в ролі дідуся свого персонажа в третьому фільмі.
Толкан також відомий своєю появою у фільмі «Найкращий стрілець», а в бойовику Тоні Скотта 1986 року Толкан зіграв командира Тома Джардіана, відомого під прізвиськом Стінгер, разом з зірками Томом Крузом, Велом Кілмером, Мег Райан та іншими.
Він також зіграв ролі у фільмах «Військові ігри», «Стилетто», «Викрадення», «Вони можуть бути велетнями», «Жах Амітівілля», «Нестандартний», «Озброєний та небезпечний» та інших. Грав ролі у телесеріалах, таких як «Важливе значення», «Таємниця Ніро Вулфа», «Самозванець», «Рання версія», «Людина нізвідки», «Кобра» та «Чудові роки» серед інших.
Джеймс Толкан народився 20 червня 1931 року в Калуметі, штат Мічиган, та навчався у коледжі Коу та Університеті Айови після вступу до ВМС США. Зрештою він поїхав до Нью-Йорка, де навчався в Акторській студії у Стелли Адлер та Лі Страсберга.
Як повідомляв Укрінформ, американський актор Чак Норріс помер у віці 86 років вранці у четвер.
Фото: imdb.com
Представники Міністерства фінансів України обговорили з керівництвом Банку розвитку Ради Європи (БРРЄ) та Міжнародної фінансової корпорації (IFC) стан та подальші кроки реалізації спільних проєктів, а також пріоритети співпраці на 2026 рік.
Про це повідомляє Міністерство фінансів України, передає Укрінформ.
Зазначається, що основну увагу зустрічі представників Міністерства фінансів України з делегацією БРРЄ було зосереджено на практичній імплементації програм, спрямованих на відновлення житла, підтримці підприємництва та соціальної сфери в умовах повномасштабної війни.
“Поточний портфель банку в Україні охоплює чотири проєкти на 550 млн євро, з яких уже вибрано понад 90% коштів, або 458 млн євро, що свідчить про високу ефективність співпраці. Нещодавно Рада директорів банку схвалила нові операції для України – додаткове фінансування проєкту HOME на 100 млн євро (компенсація громадянам за житло, зруйноване внаслідок російської агресії) та програму підтримки малих і середніх підприємств на 20 млн євро. Підписання відповідних угод очікується під час Конференції з відновлення України влітку в Польщі”, – йдеться в повідомленні.
Так, українська сторона та БРРЄ розглянули досягнуті результати за проєктами:
“HOME: Компенсація за знищене житло” – всі 200 млн євро за проєктом було залучено. Проєкт забезпечив компенсацію за зруйноване житло через видачу житлових сертифікатів, профінансувавши понад 6 000 сертифікатів для близько 17 тисяч громадян.
“Підтримка внутрішньо переміщених осіб” – залучено 200 млн євро за проєктом. Фінансування спрямовано на виплати допомоги на проживання ВПО для покриття базових потреб і забезпечення безперервності соціальних виплат, повністю використано у 2025 році.
“Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб” – залучено половину коштів із 50 млн євро, передбачених проєктом. Проєкт надає пільгові іпотечні кредити ВПО. На сьогодні профінансовано понад 400 кредитів для більш ніж 1 000 громадян.
HEAL Ukraine (“Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя”) – залучено 33,67 млн євро зі 100 млн євро, передбчених проєктом. Проєкт спрямований на відновлення медичної інфраструктури та вже забезпечив реконструкцію шести амбулаторій і центрів первинної допомоги у Вінницькій, Чернівецькій, Чернігівській та Полтавській областях.
Сторони домовилися продовжити тісну координацію для забезпечення ефективної реалізації проєктів та подальшого розширення співпраці, спрямованої на відновлення України, підтримку економіки та підвищення добробуту громадян.
Зокрема, БРРЄ та Міністерство фінансів розглянули можливість реалізації нових спільних проєктів у сферах відновлення та доступу до житла, підтримки мікробізнесу й ВПО, іпотечного кредитування ветеранів, розвитку соціальної оренди житла та модернізації інфраструктури вищої освіти.
Під час зустрічі з регіональною директоркою Міжнародної фінансової корпорації (IFC) у Європі Інес Роша Ольга Зикова обговорила залучення приватного капіталу, розвиток державно-приватного партнерства, запуск механізму Viability Gap Funding обсягом близько 500 млн євро (дозволить співфінансувати до 50% капітальних витрат у пріоритетних секторах інфраструктури) та приватизацію державних активів. Сторони домовилися продовжити координацію для розвитку нових інструментів фінансування та інвестиційних проєктів.
Зазначається, що IFC вже мобілізувала для підтримки українського бізнесу 2,8 млрд доларів США, з яких понад 1,5 млрд доларів США – власне фінансування IFC та понад 1 млрд доларів США – мобілізовані ресурси партнерів.
Як повідомлялося, з моменту приєднання України до БРРЄ у 2023 році, банк уже схвалив фінансування на суму понад 670 млн євро.
Портфель інвестицій Міжнародної фінансової корпорації в Україну з 2022 року становить понад 1,8 млрд доларів США з фокусом на підтримку МСП, агросектору, інфраструктури та енергетики, зокрема, проєктів відновлюваної енергетики для забезпечення сталого енергопостачання.
Фото: Мінфін
Станом на тепер умовою надання гарантій безпеки для України з боку США є вихід Збройних сил з Донбасу.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це Президент Володимир Зеленський сказав під час zoom-конференції з журналістами, перебуваючи у Катарі.
«Якщо сьогодні Росія звучить достатньо ультимативно: вона закінчить війну тільки після виходу українських Збройних сил з усієї території Донецької і Луганської області. Якщо цей ультиматум звучить, і американська сторона говорить: «Після того, як Росія припинить війну, ми вам передамо санкції. В іншому випадку ми вам санкції не дамо». Можна по-різному ставитись до цього, але всі сигнали, які були впродовж всього перемовного процесу, говорять про те — це не тільки мій аналіз, це звучить абсолютно прямо — ми зможемо отримати гарантії безпеки від Сполучених Штатів Америки не до і ceasefire, не до закінчення війни, а після того, як наші війська вийдуть з Донбасу, що є умовою закінчення війни. Саме в такому форматі ми зможемо отримати гарантії безпеки від США», — сказав він.
Зеленський нагадав, що публічно і з партнерами говорив про те, що українська сторона прагне підписати гарантії безпеки до закінчення війни. За словами Президента, вони були майже готові. Глава держави наголосив, що також ішлося про підписання Prosperity Package.
«Але американська сторона сказала: «Ні, це буде зроблено тільки в момент закінчення війни». Я зазначив, що вони діяти не будуть, боятись тут немає чого. Вони будуть діяти, коли Конгрес проголосує, а Конгрес голосуватиме вже після закінчення війни. Однак нам сказали, що питання не в тому, коли це вступає в силу, а питання в тому, коли ці гарантії нам дають. Гарантії нам даються саме після того, як ми вийдемо з Донбасу. І це умова на сьогодні закінчення війни», — сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, державний секретар США Марко Рубіо заперечив слова Президента України Володимира Зеленського щодо гарантій безпеки в обмін на вихід ЗСУ з території Донецької та Луганської областей.
Фото: ОП
-
Суспільство5 днів agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoКомпактний Honor Magic 9 отримає потрійну 200-Мп камеру і батарею 8000 мАг: що відомо про смартфон
-
Суспільство1 тиждень agoДеякі села відрізані від решти території через сильне підтоплення на Одещині
-
Відбудова1 тиждень agoЩе 13 проєктів у межах Програми відновлення України III отримають фінансування
-
Події1 тиждень agoНа міжнародному анімаційному форумі у Франції презентували український мультфільм «Наша Файта»
-
Війна1 тиждень agoАеродром Раменське — біля Москви РФ розширює секретну авіабазу
-
Усі новини1 тиждень agoНРК Mamont – для ЗСУ створили тяжкий наземний дрон – фото
-
Політика1 тиждень agoЯкщо буде чітка дата вступу України до ЄС, Росія не зможе заблокувати це рішення