Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам
Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.
Під захистом — гарне формулювання, але для країни, яка воює — це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?
Насправді ніякого механізму захисту немає — це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.
Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад?
Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом.
Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…
Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі? Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.
Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту — як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк.
Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус — треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.
І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО — це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто.
Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи?
ЮНЕСКО — це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій.
Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати.
А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?
Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться.
Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися. Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.
Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.
До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.
Але там вже генератор стоїть…
А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять.
Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.
Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї — йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім — топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.
Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!
У суботу, 26 вересня, відбудеться фінал національного відбору на дитячий пісенний конкурс “Євробачення-2026”.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Мовлення.
Фінал конкурсу, на якому визначать, хто представлятиме Україну на Дитячому Євробаченні, розпочнеться о 19:00.
Суспільне Мовлення транслюватиме національний відбір на телеканалі та сайті Суспільне Культура; на сайті junior.eurovision.ua та на ютуб-каналі Євробачення Україна.
До того ж фінальне шоу буде доступне в перекладі жестовою мовою у спеціальній трансляції на офіційному сайті Суспільне Дитяче Євробачення.
Вестимуть фінал незмінний ведучий і коментатор пісенного конкурсу в Україні Тімур Мірошниченко, ведуча відеоблогу “Євробачення Україна” Анна Тульєва та представниця України на Дитячому Євробаченні – 2023 Анастасія Димид.
Виконувати пісні жестовою мовою під час трансляції будуть Лада Соколюк, Анфіса Худашова та Олександр Рудик. Переклад діалогів жестовою мовою під час ефіру забезпечить Тетяна Журкова.
Кожна з названих вище платформ Суспільного транслюватиме пісенний конкурс із перекладом жестовою мовою. Окрема повноекранна трансляція жестовою мовою буде доступна на офіційному сайті Суспільне Євробачення.
Традиційно переможця нацвідбору та представника України на Дитячому Євробаченні – 2026 визначатимуть за результатами голосування журі (50%) у складі музиканта й композитора Дмитра Шурова (Pianoбой), співачки SKYLERR і радіоведучої й радіопродюсерки Анни Свірідової та глядачів (50%).
Глядацьке онлайн-голосування пройде у два етапи, за прикладом міжнародного конкурсу. Перший етап стартував за два дні до фіналу і триває з 10:00 24 вересня до 10:00 26 вересня у застосунку “Дія”.
Другий етап голосування відбудеться безпосередньо під час трансляції. Він розпочнеться перед виступом першого учасника і завершиться після виступу останнього. Ведучі шоу додатково повідомлять глядачів про початок і кінець голосування.
Порядок виступів у фіналі визначили за результатами жеребкування, проведеного у соцмережах Євробачення Україна:
- Анастасія Пошедіна – “Крила”
- Роман Дорошенко – “Say Hello”
- Еріка Колесніченко – “НЕ колискова”
- Дмитро Карабет – “Мамо”
- Марко Сердинський – “Гори”
- Злата Солоненко – “Who am I”
Формат фіналу нацвідбору на Дитяче Євробачення – 2026 адаптували з урахуванням посилених безпекових заходів для учасників і команди, яка його виробляє.
Як повідомляв Укрінформ, цьогорічне Дитяче Євробаченнявід будеться 24 жовтня на Мальті.
У 2025 році переможницею Дитячого Євробачення стала Лу Дельоз із піснею Ce Monde. Ця перемога стала для Франції четвертою в історії конкурсу.
Софія Нерсесян, яка торік представляла Україну з піснею “Мотанка”, посіла друге місце.
Перше фото: Іnstagram/eurovision
На міжнародній конференції у Польщі херсонці презентували розвиток мережі підземних лікарень та шкіл, а також представили напрацьовані інженерні та безпекові рішення – розгортання антидронових загороджень, облаштування укриттів та децентралізацію критичної інфраструктури.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє у Фейсбуці Херсонська ОВА.
«Головною темою виступів херсонської делегації стало практичне управління громадами, які щодня потерпають від ударів російської артилерії, керованих авіабомб та системними атаками FPV-дронів», – ідеться у повідомленні.
Як зазначається, зокрема, делегація Херсонщини представила напрацьовані інженерні та безпекові рішення, які дозволяють підтримувати життя на деокупованих територіях. Серед них – розгортання антидронових загороджень, облаштування укриттів, а також децентралізація критичної інфраструктури.
«Коли ворог цілеспрямовано полює дронами на електриків, рятувальників, водіїв “швидких” та цивільних, класичні управлінські інструкції більше не працюють. Саме тому ми створили нові безпекові протоки та впроваджуємо всі можливі рішення, які дозволяють зберегти життя людям та особливо фахівцям, які підтримують життєдіяльність прифронтових громад», – зазначив перший заступник начальника ХОВА Дмитро Бутрій.
Крім того, польським колегам презентували розвиток мережі підземних лікарень та шкіл, роботу комунальних служб та надання адміністративних послуг через мобільні ЦНАПи. Також присутніх ознайомили з роботою координаційних центрів з підтримки ВПО «Вільні разом».
Представники Херсонської МВА та регіонального «Офісу євроінтеграції» зосередилися на збереженні системи надання базових соціальних послуг у Херсоні та співпраці з міжнародними донорами для посилення матеріально-технічної бази деокупованих громад.
На полях конференції члени делегації також поспілкувалися з польськими партнерами та представниками місцевих органів самоврядування. Сторони домовилися продовжити діалог, обмінюватися напрацюваннями й розвивати міжмуніципальне співробітництво.
Масштабний захід «Місцеве самоврядування в умовах війни та кризи: уроки українського досвіду» відбувся у Варшаві та зібрав понад 900 учасників, серед яких – представники польського уряду та дипломатичного корпусу, очільники воєводств і повітів, фахівці із цивільного захисту, безпеки та оборони, керівники екстрених служб, а також профільні експерти. Саме для них українські посадовці, які працюють у прифронтових регіонах, представили напрацьовані протоколи кризового адміністрування в зоні активних бойових дій.
Як повідомляв Укрінформ, Херсонщина підготувала та презентувала книгу Unbreakable Kherson, у якій зібрано 32 уроки для Європи з Херсона.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що новий Цивільний кодекс України планують вводити в дію через рік після завершення воєнного стану, щоб за цей час підготувати суддів та інших учасників правовідносин до застосування нових норм і за потреби їх доопрацювати.
Про це Стефанчук розповів під час зустрічі з нагоди презентації напрацювань щодо нового Цивільного кодексу України, що відбулася в Житомирі.
“Для нас дуже важливо не просто запропонувати “новий Mercedes”, але й навчити людей їздити на ньому. Адже інколи ти можеш запропонувати щось найкраще, але ним не будуть користуватися. Саме тому ми відмовились від ідеї вводити одразу цей Цивільний кодекс. І ми написали, що він буде введений вже в другому читанні через рік після завершення правового режиму воєнного стану”, — сказав він.
Стефанчук зазначив, що після завершення правового режиму воєнного стану передбачено ще один рік для проведення роз’яснювальної та просвітницької роботи, обговорення із суддями практики застосування відповідних норм, а також внесення змін, які можуть усунути виявлені помилки або вдосконалити їх.
“Нам потрібен рік для того, щоб подивитися, що спрацювало, а що ні”, — сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, голова ВРУ заявив, що дедлайнів щодо ухвалення у другому читанні нової редакції Цивільного кодексу України не встановлюють, оскільки пріоритетом є якість документа. Документ готуватимуть до другого читання після доопрацювання та обговорення його положень з експертами.
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса1 тиждень ago
Росія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Суспільство1 тиждень agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів
-
Суспільство1 тиждень agoРецензія на “Повінь” Євгена Ліра: книга лю… — публікація
-
Події1 тиждень agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Суспільство1 тиждень ago
Російські дрони атакували Ізмаїльський район: в місті горіла спортшкола, у Бросці — суха трава
-
Війна1 тиждень agoНа Олександрівському напрямку росіяни проводять інфільтрацію і хочуть вийти на адмінмежу Донеччини
-
Одеса1 тиждень ago
Нічна атака на Одещину 15 вересня: наслідки удару РФ