Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам
Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.
Під захистом — гарне формулювання, але для країни, яка воює — це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?
Насправді ніякого механізму захисту немає — це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.
Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад?
Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом.
Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…
Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі? Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.
Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту — як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк.
Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус — треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.
І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО — це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто.
Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи?
ЮНЕСКО — це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій.
Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати.
А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?
Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться.
Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися. Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.
Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.
До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.
Але там вже генератор стоїть…
А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять.
Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.
Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї — йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім — топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.
Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!
В Івано-Франківську представниці ГО «Дружина Воїна» в українському одязі показали перформанс-дефіле «Жива нитка традицій».
Відкрив показ ветеран Юрій Николюк, який представив репліку вишиванки Степана Бандери, повідомляє кореспондентка Укрінформу.
«Такої сорочки немає більше ні у кого. Це був лот, який представили волонтери. Я боровся за нього, бо вона унікальна – нитка у нитку до тієї сорочки, яка була у Степана Бандери. Сьогодні почуваюсь у ній піднесено, навіть гордо розправив плечі, – зазначив Николюк.
Він розповів, що воював на Миколаївщині, Херсонщині та Донеччині. У 2024 році через ворожий скид у Серебрянському лісі Юрій втратив руку. Після реабілітації він став волонтером, грає в команді з ампфутболу «Бартка».
Разом із Ніколюком на перформанс-дефіле «Жива нитка традицій» вийшли 15 представниць ГО «Дружина Воїна». Серед них – Валентина Борульник. Її чоловік Віктор пішов добровольцем на війну у 2022 році, а Валентина з дітьми переїхала в Івано-Франківськ із Селидового, яке другий рік перебуває під окупацією.
«Я щаслива, бо збулась моя мрія одягти справжній український одяг. Сьогодні я представляю лемківський стрій… Що я привезла з Донеччини? Прапор України і намисто, яке купила у Слов’янську», – розповіла Борульник.
Одяг для показу їй надала дружина ветерана Ольга Фабрика-Процька, а кризу (нагрудну прикрасу) створила теж дружина військового.
Автентичний український одяг від родини загиблого Володимира Катамая (позивний Боже) представила дружина ветерана Мар’яна Процька, чоловік якої служить на Донецькому напрямку. «Це – стародавня запаска, кептар та сорочка ще їхньої прабабусі. Столітня сорочка дрібно вишита, її прикрашають бабусині коралі», – розповіла Процька.
Леся Марковецька представила сорочку та запаску з Донеччини. «Цей одяг нам залишили люди, які втікали з Донеччини від війни. Він дістався їм у спадок від їхньої прабабусі, яка зберегла цю запаску і сорочку під час голоду у 1930-х роках», – сказала вона.
Голова ГО «Дружина Воїна» Ольга Бобрикович розповіла, що одяг для дефіле збирали з усієї України. «В цьому одязі ми представили перформанс і обряд «Просини», який на Прикарпатті передує весіллю. Наш виступ — це символ гостинності, прийняття, творення спільноти та єдиного простору. Ми показуємо, що Схід і Захід разом, а наша культура та любов непереможні», – наголосила Бобрикович.
Перформанс-дефіле «Жива нитка традицій» представили у рамках дводенного «Форуму відновлення та можливостей», присвяченого підтримці, безбар’єрності та інтеграції, зокрема ВПО в спільноту Прикарпаття. На завершення гостей пригостили весільним короваєм та медом, що символізує єднання та підтримку.
Як повідомлялося, львівська дизайнерка зібрала понад 500 унікальних старовинних українських сорочок.
Фото: Ірина Дружук
На відбудову та розвиток Миколаївщини у 2027 році Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні спрямує понад 22 мільйона доларів.
Як передає Укрінформ з посиланням на Миколаївську міську раду, про це йшлося під час щорічного засідання Ради проєкту “Стратегічне партнерство для Миколаєва”, у якій взяли участь представники Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні, Офісу посольства Королівства Данія в Миколаєві, міської та обласної влади.
“Загалом на відбудову та розвиток Миколаївщини в 2027 році буде спрямовано 22,34 мільйона доларів із загального бюджету проєкту в 35,93 мільйона доларів США”, – йдеться у повідомленні.
Зокрема це стосується відновлення соціальної та адміністративної інфраструктури, підтримки медичних закладів, професійного навчання та стимулювання місцевого бізнесу.
Зазначається також, що представники ПРООН та Уряду Данії презентували звіт щодо виконання програми відновлення, в межах якої місто Миколаїв отримає пряму підтримку для посилення своєї безпекової, соціальної та освітньої інфраструктури.
Ключовим досягненням для міста стало оснащення Миколаївського Ситуаційного центру сучасною ІТ-інфраструктурою та обладнанням, що дозволяє управляти інформацією в реальному часі й оперативно координувати дії під час надзвичайних ситуацій. Серед пілотних проєктів міста визначено реконструкцію Палацу учнівської творчості з бюджетом у 210 тисяч доларів.
Міський голова Олександр Сєнкевич подякував партнерам за підтримку та плідну роботу:
«Ми щиро вдячні народу та Уряду Данії, а також команді ПРООН за послідовну підтримку й реалізацію важливих для Миколаєва ініціатив. Сьогодні планувати майбутнє складно, але завдяки нашій співпраці ми втілюємо в життя проєкти, необхідні для безпеки та комфорту містян. Переконаний, що навіть у ці непрості часи ми можемо черпати досвід і перетворювати виклики на нові можливості для розвитку».
Як повідомлялося, Данія надає 45 мільйонів данських крон (понад 6 мільйонів євро), щоб допомогти українським ветеранам повернутися до цивільного життя та роботи.
Фото: Миколаївська міськрада
Про це заявив у інтерв’ю Укрінформу керівник Центру порядку та врядування у Східній Європі, Росії та Центральній Азії Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) Штефан Майстер.
“Європа повинна заперечити Трампу і чітко дати зрозуміти, що й надалі підтримуватиме Україну та Зеленського як її обраного президента. Цей курс необхідно послідовно продовжувати”, – заявив політолог.
За його словами, європейські країни не повинні підлаштовувати свою політику щодо України під заяви американського президента або його вимоги щодо зміни українського керівництва.
“Зеленський – обраний президент України. Хто керуватиме Україною, вирішує український народ – не Дональд Трамп і тим більше не Путін”, – наголосив експерт.
Оцінюючи дії федерального уряду Німеччини, Майстер відзначив значні зусилля Берліна щодо забезпечення України системами протиповітряної оборони, зокрема Patriot та ракетами-перехоплювачами.
За його словами, Німеччина також звертається до Греції та Іспанії з метою отримання додаткових систем ППО для України. Водночас експерт розкритикував недостатні темпи нарощування оборонного виробництва та брак державних гарантій для розширення виробничих потужностей.
“Чого я, проте, не розумію, – чому певні виробничі потужності досі не нарощені в достатньому обсязі й чому бракує відповідних державних гарантій. Ми говоримо про це роками. Ракети-перехоплювачі для Patriot тепер також мають вироблятися в Німеччині”, – зазначив Майстер.
На його думку, Європа могла б значно швидше розвивати відповідні спроможності, однак цьому перешкоджає недостатня політична воля.
Крім військової допомоги, експерт закликав до посилення економічного та політичного тиску на Росію.
“До цього також належать подальші санкції, заходи проти російського тіньового флоту та рішучіша реакція на гібридні атаки – можливо, також контрзаходи в кіберпросторі або торгівлі, які справді завдавали б шкоди Росії”, – заявив він.
Майстер підкреслив, що європейські країни мають послідовніше реалізовувати такі заходи, навіть якщо це означатиме розбіжності зі Сполученими Штатами щодо політики стосовно Росії та України.
Як повідомлялося, президент США Дональд Трамп в інтерв’ю Newsmax розкритикував рішення України відновити удари по російських нафтопереробних заводах, вказавши, що вони нібито сприяють збереженню високих світових цін на енергоносії. Він також заявив, що Україні слід обрати іншого президента, щоб домовлятися з Москвою.
Фото: Heinrich-Böll-Stiftung / www.stephan-roehl.de, flickr
-
Війна7 днів agoКиїв потрапипі під удар Цирконів та балістики РФ — деталі
-
Одеса1 тиждень agoНові обмеження на пляжах Одещини у жовтні 2026 року
-
Одеса5 днів ago
Росіяни атакували вантажне судно на Одещині: є жертви
-
Відбудова1 тиждень agoновий житловий комплекс готовий на 20%
-
Одеса5 днів ago
Працівник ТЦК уникнув ув’язнення за силову мобілізацію в Одесі
-
Суспільство1 тиждень agoЗамовчування випадків насильства в закладах освіти призводить до повторного булінгу
-
Війна1 тиждень agoППО знешкодила 117 зі 160 безпілотників, якими росіяни з вечора атакували Україну
-
Суспільство7 днів agoУряд спростив підтвердження пенсійного стажу за відсутності трудової книжки чи документів