Connect with us

Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам

Published

on

Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.

Під захистом — гарне формулювання, але для країни, яка воює — це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?

Насправді ніякого механізму захисту немає — це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.

Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад? 

Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом. 

Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…

Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі?  Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.

Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту — як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк. 

Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус — треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.

І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО — це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто. 

Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи? 

ЮНЕСКО — це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій. 

Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати. 

А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?

Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться. 

Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися.  Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.

Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.  

До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.

Але там вже генератор стоїть…

А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять. 

Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.

Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї — йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім — топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.

Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!

Continue Reading
Click to comment

Події

У Львові відбудеться фестиваль «Земля Поетів»

Published

on



У Львові 7–8 листопада відбудеться третій міжнародний фестиваль «Земля Поетів», який цьогоріч присвятять темі «Українські титани: нове міфотворення».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Події фестивалю проходитимуть на території !FESTrepublic на чотирьох сценах – «Шевченко», «Франко», «Леся» і «Стус».

Організатори планують поєднати у програмі поезію, музику, театр, дискусії та інші формати. Центральною темою стане взаємодія традиції й сучасності, зокрема архаїки та цифрових технологій, класики й нових мистецьких практик.

«”Земля Поетів” – це культурна платформа національної дії, що об’єднує митців, спільноти й інституції навколо поезії як інструменту ідентичності, памʼяті та творення майбутнього. На відвідувачів фестивалю чекає різноманіття жанрів і виконавців. “Земля Поетів” збере зірок поезії, музики, театру – різних поколінь та шкіл», – зауважила поетка, видавчиня, культурна діячка, засновниця і програмна директорка фестивалю Марʼяна Савка.

Серед учасників цьогорічної «Землі Поетів» Юрій Іздрик, Юрій Андрухович, Катерина Калитко, Олександр Ірванець, Артур Дронь, Павло Вишебаба, Євген Нищук, Римма Зюбіна, Ростислав Семків, Ольга Ольхова, Марина Пономаренко, Павло Матюша, Юрій Матевощук, Мар’яна Савка, Галина Крук, Юлія Мусаковська, Маріанна Кіяновська, Громовиця Бердник та інші.

До міжнародної програми долучаться Каролін Форше зі США, Ліна Екдаль зі Швеції, Кшиштоф Чижевський із Польщі, а також автори з Естонії, Хорватії, Литви, Сакартвело та Румунії.

Окремою частиною програми стане «Кафе «Європа» – майданчик для інтелектуальних розмов. Аудіальну програму разом із застосунком LitCom представлять проєктом «Голоси», а також майстер-класами й презентаціями.

Читайте також: Жодного жителя, але тисячі гостей: як вимерле село на Одещині перетворюється на туристичну локацію

На музичній сцені виступатимуть Олександр Положинський, «Піккардійська Терція», Соломія Чубай із проєктом «Поети», культурно-мистецький проєкт «Збиті рими» та чоловіча хорова капела «Дударик».

Під час фестивалю також проводитимуть збір для Головного управління розвідки Міністерства оборони України, зокрема Департаменту активних дій, у якому служить Олександр Положинський.

Як повідомляв Укрінформ, у Житомирі пройшов фестиваль військового братерства «Люди-титани», який об’єднав ветеранів та цивільних.

Фото: «Земля Поетів»



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Українки світу обговорюють у Лісабоні підтримку та відбудову України

Published

on


Лідерки українських громад із різних країн цими вихідними зібралися в Лісабоні на третю міжнародну конференцію «Українки світу в дії: єдність заради перемоги, відновлення України та збереження ідентичності».

У заході, який організувала Світова федерація українських жіночих організацій (СФУЖО) та Товариство українок Португалії, беруть участь понад 100 представниць із 23 країн, передає Укрінформ.

Учасниці заходу обговорюють, як координувати підтримку України, долучатися до її відбудови та зберігати зв’язок українців за кордоном із Батьківщиною.

«Роль жінок в українській історії завжди була надзвичайно важливою, а сьогодні, коли Україна продовжує боротьбу за свою незалежність, суверенітет і територіальну цілісність, вона стала ще більш вагомою», – наголосила посол України в Португалії Марина Михайленко, відкриваючи конференцію.

За її словами, українки захищають державу на передовій, тримають економічний фронт, забезпечують волонтерський тил, представляють і підтримують Україну в різних куточках світу.

Читайте також: Євросоюз схвалив надання Україні майже €3 мільярдів допомоги

«Тож ця зустріч у Лісабоні дасть змогу обмінятися досвідом, визначити спільні пріоритети та скоординувати зусилля заради перемоги й відновлення України», – додала дипломат.

Голова СФУЖО Ярослава Хортяні підкреслила, що учасниць об’єднує Україна, хоча вони живуть у різних країнах і належать до різних поколінь еміграції.

«Ми приїхали до Португалії, щоб наш голос на підтримку України лунав потужно. Серед нас жінки різних поколінь – для одних це перше чи друге покоління за кордоном, для інших – уже четверте чи п’яте. Але для всіх нас Україна – це Батьківщина. І наша сила – у нашій ідентичності», – сказала Хортяні.

Вона додала, що збереження мови й передавання української культури дітям допомагають діаспорі не втрачати зв’язку з Україною. Ще одним її завданням Хортяні назвала протидію російській дезінформації.

«Ми зібралися тут, щоб вчитись, як розповідати правду про Україну, щоб її почули в усьому світі, щоб розуміли, за що вона бореться», – сказала голова СФУЖО.

Голова парламентської групи дружби «Португалія – Україна» Асамблеї Республіки Еуріку Брільянте Діаш запевнив у підтримці України.

«У нас в парламенті 230 депутатів, і практично всі вони підтримують Україну. Ця майже одностайна позиція парламенту відповідає настроям португальського суспільства», – заявив він.







У Лісабоні українки світу обговорюють підтримку та відбудову України / Фото: Софія Шовікова

1 / 16

Депутат також відзначив внесок української громади в життя Португалії. «Ми маємо визнавати, як багато українці роблять для економічного розвитку нашої країни», – сказав Діаш, завершивши виступ словами «Слава Україні».

Про участь жінок у захисті держави та підготовці до її відновлення говорила заступниця міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Ілона Гавронська.

«Зараз лише у Збройних Силах України служить 75 тисяч українок. Важливою є й роль українок по всьому світу, адже більшість людей, які виїхали після початку повномасштабного вторгнення, – це жінки з дітьми», – сказала урядовиця.

Гавронська подякувала українкам за волонтерську та адвокаційну роботу і закликала продовжувати залучати допомогу Україні. На її думку, одним із головних завдань повоєнної відбудови стане відновлення людського капіталу.

«Перша мета – перемогти. А у відновленні однією з ключових цілей є відновлення людського капіталу. Саме люди – найбільша цінність України», – наголосила вона.

Програма конференції охоплює три тематичні сесії. Під час першої учасниці розглядають роль українок за кордоном у відновленні країни, збереження людського капіталу та потреби громад. До цієї дискусії, зокрема, долучилися урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко та директор Українського жіночого фонду Олеся Бондар.

Читайте також: Альянс діаспори з відновлення України об’єднує представників із 16 країн світу – Мінсоцполітики

Друга сесія присвячена медіаграмотності, довірі до інформації та протидії дезінформації. Серед її спікерок – голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк, журналістка Укрінформу Лідія Таран, представниця СФУЖО при ООН Зоряна Головата та голова Конгресу українців Естонії Віра Коник.

Третя сесія охоплює питання збереження української ідентичності в умовах війни та міграції. Окремі обговорення присвячені інтеграції без асиміляції, захисту прав жінок, протидії гендерно зумовленому насильству та участі молоді в житті українських громад. Серед учасниць – директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська і керівниці українських організацій з інших країн.

Програма також включає літературно-музичне вшанування пам’яті української поетеси й дисидентки Ірини Сеник. За підсумками конференції організаторки мають намір напрацювати дорожню карту спільних дій українських жіночих організацій.

Як повідомляв Укрінформ, комісія СФУЖО провела міжнародний онлайн-семінар про захист українок від домашнього насильства.



Джерело

Continue Reading

Політика

Світ має обрати для себе сильніші відповіді, щоб війна не поширювалася далі

Published

on



Протягом ночі та ранку 26 вересня росіяни атакували цивільну інфраструктуру України, загинуло двоє людей, ще 14 зазнали поранень.

Про це у Телеграмі повідомив Президент Володимир Зеленський, закликавши міжнародних партнерів посилити санкції проти РФ, передає Укрінформ.

«Тільки за цю ніч від російських атак 14 людей отримали поранення. Багато було ударів по житлових будинках – у Києві, Запоріжжі, на Одещині, Сумщині, Харківщині. На жаль, двоє людей загинуло у Запоріжжі. Мої співчуття рідним та близьким», – йдеться в повідомленні.

Під час атак було пошкоджено цивільну інфраструктуру: дитячий садок у Києві, ліцей на Київщині, університет у Харкові, енергетичні об’єкти на Полтавщині, Миколаївщині, Вінниччині.

Президент підкреслив важливість того, щоб партнери не забували, що російська ескалація відбувається кожного дня.

«Якщо росіяни обрали для себе робити удари ще більш жорстокими, світ має обрати для себе сильніші відповіді, щоб війна не поширювалася далі», – зауважив він.

Читайте також: Зеленський увів у дію санкції проти 44 учасників незаконних «виборів» на ТОТ

Зеленський звернувся до Президента Трампа з проханням реалізувати закон Ліндсі Грема щодо Росії та всіх, хто підтримує її війну фінансово. Також він закликав Антоніу Кошту та Урсулу фон дер Ляєн ввести додаткові європейські санкції, а всіх лідерів не виключати російських олігархів з існуючих санкційних списків і надалі обмежити з терористами будь-яку торгівлю, поки Росія не зупинить війну.

Як повідомлялося, Сили протиповітряної оборони знешкодили 134 безпілотники, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 25 вересня. Зафіксовані влучання на 19 локаціях а також падіння збитих цілей (уламків) на восьми локаціях.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.