Connect with us

Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам

Published

on

Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.

Під захистом — гарне формулювання, але для країни, яка воює — це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?

Насправді ніякого механізму захисту немає — це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.

Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад? 

Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом. 

Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…

Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі?  Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.

Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту — як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк. 

Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус — треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.

І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО — це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто. 

Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи? 

ЮНЕСКО — це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій. 

Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати. 

А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?

Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться. 

Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися.  Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.

Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.  

До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.

Але там вже генератор стоїть…

А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять. 

Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.

Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї — йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім — топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.

Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!

Continue Reading
Click to comment

Події

У Національній філармонії прозвучить музика данських композиторів Нільсена та Гільдгора

Published

on



У Національній філармонії України 31 жовтня відбудеться прем’єра «Легенди Данії», присвячена данській музичній культурі XX та XXI століть.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.

Концерт відбудеться у виконанні Національного академічного духового оркестру України під керівництвом диригента Івана Стецького.

У програмі – твори двох данських композиторів Карла Нільсена та Сьорена Гільдгора.

Їхня музика розкриває різні грані мистецьких традицій Данії: від східних мотивів і театральних маскарадів до казкового світу Ганса Крістіана Андерсена.

Соліст оркестру Олексій Сагітов (тромбон) виконає Rapsodia Borealis – північну рапсодію Гільдгора, у якій віртуозне звучання тромбона поєднується з яскравими музичними образами.

Також у програмі:

  • Карл Нільсен – Йоган де Мей – Сюїта «Аладдін», ор. 34;
  • Карл Нільсен – Симфонія № 3 (Sinfonia Espansiva), ор. 27, в аранжуванні для духового оркестру Йогана де Мея;
  • Карл Нільсен – увертюра до комічної опери «Маскарад», аранжування Стефана Швальґіна;
  • Сьорен Гільдгор – Сюїта «Ганс Крістіан Андерсен», аранжування Йогана де Мея.

Концерт відбудеться за підтримки посольства Данії в Україні.

Читайте також: У Києві відбулась перша сценічна постановка опери «Креонт»

Як повідомляв Укрінформ, у кафедральному соборі Святої Трійці в Луцьку вдруге відбувся хоровий собор, присвячений українській хоровій культурі та 275-річчю від дня народження композитора Дмитра Бортнянського.

Фото: facebook/Національна філармонія України



Джерело

Continue Reading

Відбудова

у Миколаєві відновили два пошкоджені обстрілами багатоквартирні будинки

Published

on


У Миколаєві в межах програми «ВідновиДім» Державної установи «Фонд енергоефективності» завершили відновлення двох багатоквартирних будинків, пошкоджених під час обстрілів у квітні 2025 року.

Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, загалом на ремонтні та відновлювальні роботи у цих будинках, які разом налічують 240 квартир, витрачено близько ₴14,5 мільйона.







У Миколаєві відновили два пошкоджені обстрілами багатоквартирні будинки / Фото: Алла Мірошниченко

1 / 11

«Вже наступного дня після прильотів ми були на місці події. Це два будинки розташовані поруч – на 90 та 150 квартир. Вони були чорними від пожеж, тут не було вікон, дверей, винесло майже всі балкони, пошкоджено дах, комунікації і таке інше. Ми запропонували людям відновлення в межах державної програми «ВідновиДім», вони погодилися, і почалася копітка робота по обстеженню, підготовці документації, проведенню замірів і таке інше», – зазначила керуюча партнерка, засновниця проєкту Центр житлового фонду та розвитку підприємств Тетяна Тимошина.

За її словами, один будинок отримав фінансування понад ₴5,2 мільйона, другий – який постраждав більше – ₴9,2 мільйона. За ці кошти в будинках встановили вікна, двері – як у квартирах, так і в під’їздах, – відновили фасади, змонтували індивідуальні теплові пункти (ІТП) та виконали низку інших робіт, а в одному з них ще й капітально відремонтували дах.

«Після прильоту в нашому будинку вилетіли не лише вікна, двері, балконні блоки, а й постраждали квартири мешканців – там попадала плитка, пошкоджено ламінат, меблі тощо. Тепер, як бачите, все відновлено, і ми дуже вдячні. А завдяки встановленню ІТП у майбутньому плануємо економити 30% коштів на опаленні», – наголосила голова ОСББ «Ліски – Богатир» Ірина Вердиш.

Вона додала, що самостійно, без допомоги держави, вони ніколи не змогли б виконати цей обсяг робіт – будинку 60 років, і тут мешкає багато людей похилого віку і малозабезпечених.

За словами мешканки одного з будинків Алли Васильєвої, яка проживає в ньому з моменту здачі в експлуатацію, після прильоту у неї у квартирі на п’ятому поверсі не було жодного вікна, дах теж зруйнований, тож зверху текла вода: «Комунальники забили фанерою вікна – і так ми зимували. Було холодно, спали у валянках, але цю зиму вже будемо з теплом. За весну і літо все відремонтували, причому повністю безплатно для нас. Ми дуже задоволені, все зроблено якісно, гарні матеріали».

Читайте також: Інвестиції та проєкти відбудови: у Мінекономіки назвали ключові пріоритети на 2027 рік

Загалом, за інформацією керуючого партнера Юрія Гусакова, з 2023 року до Держустанови «Фонд енергоефективності» від мешканців ОСББ Миколаєва на відновлення будинків, які постраждали від обстрілів, подано 312 заявок на ₴739 мільйонів. Наразі 242 заявки виконані, на їх фінансування спрямовані ₴560 мільйонів.

Варто зазначити, що, за інформацією міської влади, з початку повномасштабного вторгнення у Миколаєві пошкоджені 1212 багатоквартирних будинків.

Як повідомляв Укрінформ, у Миколаєві торік коштом міського бюджету та за підтримки міжнародних партнерів відремонтували 129 житлових будинків, ще 42 обстежили для подальшої відбудови.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський анонсував зустрічі в Європі для посилення протиповітряної оборони України

Published

on



Посилення протиповітряної оборони є першим пріоритетом у співпраці України з партнерами, а наступного тижня заплановані зустрічі в Європі, які мають допомогти суттєво посилити захист країни.

Про це повідомив Президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні, передає Укрінформ.

«Цей тиждень дуже вагомий з точки зору співпраці з європейцями. Європа чітко розуміє, що відбувається і що Україну треба підтримувати і підтримувати більше у захисті життя. Працюємо, щоб була ППО. Це, звісно, перший пріоритет. Будуть зустрічі в Європі вже наступного тижня, які мають нам допомогти – допомогти суттєво», – зазначив він.

Зеленський розповів, що мав розмову з представниками Президента Америки: Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.

«Фактично наші команди не припиняють комунікацію і кожного дня наші команди на звʼязку. Зрозуміло, що є багато речей, які для всіх нас важливі, і що цю війну треба завершувати. Ми все для цього робимо. І намагаємось зробити так, щоб позиція Америки була сильною», – підкреслив глава держави.

Він наголосив, що мир приходить тільки завдяки силі і завдяки щирій співпраці.

«Я дякую всім в Америці, хто саме в цьому нас, Україну, наших людей підтримує. Люди завжди на боці справедливості», – додав Зеленський.

Читайте також: Зеленський обговорив із представниками Трампа подальші кроки у дипломатії

За його словами, Україна надає партнерам деталі ситуації зараз на фронті, інформацію про намагання Росії знищити нашу енергетику, також усі деталі наших спільних можливостей з партнерами.

«Варто працювати оперативно. І треба принести результати своїм народам, своїм державам і наблизити мир – справжній чесний мир, якого всі так чекають. Всі. Україна готова працювати, готова працювати швидко, готова працювати конструктивно, готова працювати чесно, і саме на такий підхід ми розраховуємо від усіх наших партнерів і від європейців, і від американської сторони, безумовно», – акцентував Президент.

Він розповів, що під час зустрічі сторони обговорили і питання ППО, передусім постачання «Patriot», яке залежить від Сполучених Штатів і яке «може врятувати багато життів».

«Готуємо подальші дипломатичні кроки. Дякую всім, хто з нами, з Україною!», – резюмував Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що США відновили обмін розвідувальними даними з Україною після блокування протягом певного періоду часу.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.