Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам
Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.
Під захистом — гарне формулювання, але для країни, яка воює — це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?
Насправді ніякого механізму захисту немає — це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.
Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад?
Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом.
Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…
Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі? Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.
Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту — як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк.
Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус — треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.
І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО — це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто.
Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи?
ЮНЕСКО — це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій.
Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати.
А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?
Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться.
Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися. Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.
Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.
До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.
Але там вже генератор стоїть…
А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять.
Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.
Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї — йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім — топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.
Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!
Популярний стримінговий сервіс Netflix придбав біографічний фільм «Аведон» (Avedon), його показ на платформі запланований пізніше цього року.
Про це повідомив The Hollywood Reporter, передає Укрінформ.
«Аведон» – це документальний біографічний фільм кінорежисера й лавреата премії «Оскар» Рона Говарда, який розповідає про життя та творчість легендарного американського фотографа Річарда Аведона.
Його вважають одним із найвідоміших фотографів XX століття.
«Мене завжди приваблювали історії, які допомагають нам краще зрозуміти видатних людей. Річард Аведон був художником, чиї роботи продовжують резонувати не лише завдяки створеним ним надзвичайним образам, а й завдяки людяності та допитливості, що стоять за ними», – зазначив Говард.
Світова прем’єра стрічки відбулася 17 травня на Каннському кінофестивалі.
Вихід американського біографічного фільму на платформі Netflix запланований пізніше цього року.
Говард здобув дві премії «Оскар» за фільм «Ігри розуму» (2021) у категоріях «Найкращий фільм» та «Найкращий кінорежисер».
Річард Аведон помер у 2004 році, йому був 81 рік.
Як повідомляв Укрінформ, номінант на премію «Оскар» ірландський актор Колін Фаррелл («Банші Інішерина», «Александр») зніметься у трилері «Погані Бріджит» (Bad Bridgets) для стримінгової платформи Netflix.
Фото: UNSPLASH
Перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Сергій Деркач обговорив із постійним представником Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні Ауке Лотсма подальшу співпрацю у проєктах відновлення та відбудови.
Про це повідомила пресслужба міністерства, передає Укрінформ.
Наголошується, що під час зустрічі йшлося про розширення співпраці у відновленні критичної інфраструктури, зміцненні енергетичної стійкості та реалізації проєктів відбудови.
Серед першочергових пріоритетів міністерства – підготовка до опалювального сезону, допомога регіонам та громадам у виконанні планів стійкості (зокрема у забезпеченні обладнанням та спеціалістами), відбудова та розвиток інфраструктури у регіонах, які найбільше постраждали від війни. Тому учасники зустрічі приділили окрему увагу обговоренню можливостей модернізації систем теплопостачання, водопостачання і водовідведення, розвитку розподіленої генерації, впровадженню сучасних енергостійких рішень для об’єктів критичної інфраструктури.
Окрім цього, сторони обговорили реалізацію та можливість масштабування ключових програм ПРООН, серед яких EU4Recovery, Area-Based Recovery, Green Energy Recovery, U.R.B.A.N. CORE, які спрямованих на залучення міжнародного фінансування і підготовку інвестиційних проєктів для повоєнного відновлення України.
За підтримки ПРООН вже триває модернізація понад 500 об’єктів соціальної та комунальної інфраструктури у більш ніж 150 громадах України, введено в експлуатацію 450 МВт додаткових генеруючих потужностей, забезпечується підтримка у розчищенні завалів та ранньому відновленні постраждалих територій.
Загалом із 2022 року організація допомогла мобілізувати понад 1 млрд доларів США на підтримку України.
Як повідомлялося, Європейський Союз і Програма розвитку ООН в Україні запускають другий етап ініціативи EU4Recovery, спрямованої на підтримку громад, які зазнали впливу війни, та сприяння просуванню країни на шляху євроінтеграції.
Загальний бюджет партнерства на 2026–2028 роки становить 50 млн євро.
Варшава продовжить надавати військову допомогу Україні, незважаючи на критику з боку польської опозиції, адже підтримка Києва є одним із ключових елементів забезпечення безпеки самої Польщі.
Про це у Сеймі Польщі під час дебатів щодо порушення польського повітряного простору російською ракетою X-101 заявив у п’ятницю віцепрем’єр-міністр – міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, передає кореспондент Укрінформу.
«Попри ваше виття, попри вашу дезінформацію, ми продовжуватимемо допомагати Україні, яка воює. Чим більше російських ракет буде збито над територією України, тим меншою буде загроза для Польщі», – наголосив Косіняк-Камиш, звертаючись до депутатів опозиції.
Він нагадав, що Польща вже передала Україні кілька ракет-перехоплювачів для систем Patriot на прохання Сполучених Штатів. За словами міністра, критика цього рішення з боку опозиції фактично означає критику позиції стратегічного союзника Польщі.
«Ви можете рахувати ракети на складах, але українці можуть збивати ракети, що летять у напрямку Польщі. Я волію, щоб їх збивали над територією України», – підкреслив глава міноборони РП.
Косіняк-Камиш зазначив, що останні заяви частини польської опозиції свідчать про небезпечну зміну її підходу до оцінки загроз національній безпеці.
«У дискусії, яка триває від учора, багато політиків опозиції – як “Права і справедливості”, так і “Конфедерації” – взагалі не бачать Російської Федерації як загрози для Польщі. Для вас Росія перестала бути ворогом. Від певного часу ворогом номер один стала Україна», – підкреслив міністр.
Він наголосив, що Росія не лише не перестала бути загрозою, а навпаки – після переходу на воєнну економіку стала ще небезпечнішою для Польщі та всього НАТО.
Глава міноборони РП розкритикував також представників ультраправої партії «Конфедерація». Він нагадав, що кандидатка цієї політичної сили на парламентських виборах 2023 року Самуела Торковська вже після початку повномасштабного вторгнення РФ написала у соцмережах, що «зустріла б росіян з розпростертими обіймами» і попросила б їх «допомогти провести денацифікацію польського уряду».
Міністр також дорікнув опозиції тим, що вона дедалі частіше представляє Україну, а не Росію, як головне джерело небезпеки для Польщі.
За словами Косіняка-Камиша, всі матеріали, зібрані польськими військовими та слідчими, свідчать про те, що об’єкт, який у четвер упав у Люблінському воєводстві після порушення польського повітряного простору, був російською крилатою ракетою Х-101.
«Не забувайте, хто запускає ці ракети. Хто вбиває людей в Україні», – наголосив він.
Косіняк-Камиш звернув увагу, що лише у червні цього року в Україні загинули близько 300 цивільних осіб, ще понад 2000 були поранені. Він підкреслив, що це найбільша кількість жертв серед мирного населення в Україні з квітня 2022 року.
Міністр наголосив , що Росія навмисно провокує небезпечні ситуації поблизу польського кордону.
«Навіщо Росія це робить, навіщо запускає ракети й дрони? Вона свідомо провокує», – сказав Косіняк-Камиш.
Він підкреслив, що підтримка України є складовою польської стратегії національної безпеки.
«Стратегія безпеки Польщі – це підтримка України і віддалення Росії від польського кордону, а не щоденне очорнення українців у Польщі», – зазначив польський урядовець.
Окремо міністр став на захист польських військових, які ухвалювали рішення під час нічної російської атаки. За його словами, саме військові, а не політики, повинні визначати, коли необхідно застосовувати зброю для збиття повітряних цілей.
Косіняк-Камиш запевнив, що нинішній уряд повністю підтримує рішення військового командування та бере на себе відповідальність за дії Збройних сил Польщі.
Як повідомляв Укрінформ, у Люблінському воєводстві Польщі напередодні впала російська крилата ракета X-101, виготовлена у другому кварталі 2026 року в Московській області.
Раніше у Польщі розгорілася гостра внутрішньополітична суперечка між президентом і урядом країни з приводу передачі Україні ракет PAC-3 до ЗРК Patriot цього року.
Польща від початку повномасштабного вторгнення Росії надала Україні військової допомоги на суму близько 16,5 млрд злотих (майже 4 млрд євро), при цьому 90% цієї допомоги було надано в 2022-2023 роках.
Фото: Ministerstwo Obrony Narodowej
-
Одеса1 тиждень agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Суспільство6 днів ago
Липень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Одеса1 тиждень ago
В Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Україна6 днів agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Одеса6 днів ago
Уночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події1 тиждень agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Події7 днів agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини