Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам
Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.
Під захистом — гарне формулювання, але для країни, яка воює — це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?
Насправді ніякого механізму захисту немає — це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.
Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад?
Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом.
Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…
Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі? Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.
Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту — як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк.
Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус — треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.
І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО — це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто.
Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи?
ЮНЕСКО — це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій.
Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати.
А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?
Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться.
Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися. Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.
Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.
До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.
Але там вже генератор стоїть…
А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять.
Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.
Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї — йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім — топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.
Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!
Напередодні 250-річчя проголошення незалежності Сполучених Штатів у Києві відкрили виставку «Від Декларації до Інновацій».
Як передає кореспондент Укрінформу, експозиція працюватиме в America House Kyiv до кінця липня.
Проєкт поєднує історію США від часу заснування держави до сучасних інновацій. Автори виставки зазначають, що прагнули показати сукупність принципів, які формувалися з плином часу та переосмислювалися через боротьбу, компроміси й зміни.
У межах проєкту представлені копія Декларації незалежності США, історії життя «батьків-засновників», розповіді про жінок, які відіграли важливу роль під час Американської революції, а також матеріали про ключові битви війни за незалежність.
«Історія Американської революції перегукується з історією України, а також із війною, яка триває вже понад 10 років. Один із прикладів – те, наскільки важливою була іноземна допомога для Американської революції. Якби не допомога, якби не французи чи всі ці іноземні добровольці, революція не досягла б успіху. Думаю, це стосується й України», – розповів Укрінформу співробітник America House Чарлі Сент-Пʼєр.
Відвідувачам також доступний інтерактивний VR-тур, присвячений дебатам «батьків-засновників» під час проголошення незалежності американських штатів від Британії.
Як повідомлялося, до 250-ї річниці незалежності США планують випустити банкноти з підписом Дональда Трампа.
Сполучені Штати також наполягають на угоді між Україною та Росією до того, як країна відзначатиме 250-ту річницю незалежності 4 липня.
Фото Укрінформу можна купити тут
Відбудова
У Полтаві схвалили виплату ще понад ₴2,3 мільйона компенсації за пошкоджене обстрілами житло
Ще 46 полтавських родин отримають компенсації за пошкоджене російськими обстрілами житло – це понад 2,3 млн грн.
Про це повідомила секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова у Телеграмі, передає Укрінформ.
Виконавчий комітет погодив 46 заяв від полтавців на виплати коштів для відновлення домівок. Загальна сума компенсацій – 2 348 233, 91 грн. Ця частина виплат – не з бюджету Полтавської громади. Виконавчий комітет затверджує рішення комісії, яка обстежує пошкоджене та знищене житло. Кошти нарахують з державного бюджету за програмою «єВідновлення».
Водночас Ямщикова наголосила, що громада завжди надає термінову підтримку потерпілим внаслідок ворожих атак. Зокрема – кошти на оренду тимчасового житла для тих, чиї помешкання непридатні для проживання.
Як повідомляв Укрінформ, ворожі безпілотники атакували Полтавську громаду – пошкоджено 11 багатоповерхівок.
Фото: unsplash
Генсекретар НАТО Марк Рютте звернувся до союзників із проханням виділити Україні 0,25% ВВП, прагнучи пом’якшити зростаючу напруженість всередині Альянсу щодо допомоги Києву.
Про це повідомляє Politico із посиланням на джерела в Альянсі, передає Укрінформ.
За словами джерел, Рютте порушив це питання на закритій зустрічі послів НАТО наприкінці минулого місяця, де виступив у рамках підготовки до майбутнього липневого саміту Альянсу в Туреччині.
«Рютте та багато з нас хочуть переконатися, що підтримка України є послідовною та передбачуваною», – сказав один із дипломатів НАТО.
Якщо союзники схвалять цю ідею, щорічні обсяги допомоги Україні фактично потрояться до 143 мільярдів доларів, за оцінками Альянсу на основі сукупного ВВП країн НАТО. Минулого року Україна отримала від союзників 45 мільярдів доларів допомоги у сфері безпеки на все: від закупівлі зброї до інвестицій в українські оборонні компанії та очолюваних НАТО зусиль із закупівлі американської зброї для Києва.
За словами дипломатів, пропозиція Рютте частково стала відповіддю на розчарування деяких столиць тим, що вони роблять набагато більше, ніж інші, щоб допомогти Києву. Згідно з даними «Ukraine Support Tracker» Кільського інституту, країни Північної Європи та Балтії, Нідерланди й Польща виділяють на військову допомогу Україні більший відсоток від свого ВВП, ніж багато інших союзників. «Ті… держави, які дійсно роблять більший внесок, піднімають це питання щоразу. І якщо подивитися на цифри, стає зрозуміло, що тягар розподілений нерівномірно», — заявила у вівторок глава зовнішньої політики ЄС Кая Каллас після зустрічі міністрів закордонних справ блоку у Брюсселі.
Подібну ідею вперше висунув Президент України Володимир Зеленський у червні минулого року, зазначивши, що Україна є частиною європейської безпеки і «ми хочемо, щоб 0,25% ВВП кожної конкретної країни-партнера виділялося на нашу оборонну промисловість та внутрішнє виробництво».
Однак пропозиція Рютте викликала скептицизм у деяких союзників, зокрема у Франції та Великій Британії, зазначили дипломати, а це означає, що її навряд чи буде реалізовано в нинішньому вигляді. Будь-яка ціль на рівні Альянсу має бути узгоджена всіма членами НАТО.
Ідея встановлення цільового показника у відсотках від ВВП – це лише одна з кількох, над якими зараз працюють в Альянсі, щоб досягти конкретного результату для України на саміті 7–8 липня, зазначили двоє дипломатів НАТО. «В Анкарі союзники мають показати Україні, що НАТО підтримує її в довгостроковій перспективі. Це означає гроші, зброю та політичну прихильність», – сказав третій дипломат НАТО.
Цю пропозицію ускладнює те, що деякі союзники по НАТО, які також є членами ЄС, хочуть, щоб їхні внески до нещодавно затвердженого кредиту для України на суму 90 мільярдів євро – з яких 60 мільярдів євро підуть на військові витрати – «були враховані» у будь-яких майбутніх пропозиціях, зазначив дипломат Альянсу.
Міністри закордонних справ Альянсу, ймовірно, обговорять це питання під час зустрічі наступного тижня в шведському місті Гельсінгборг, зазначили обидва дипломати.
Представник НАТО, який висловився від імені Альянсу, сказав: «Ми не розголошуємо внутрішні обговорення, але підтримка України залишається пріоритетом, і НАТО продовжуватиме домагатися цього напередодні саміту та після нього».
Як повідомляв Укрінформ, у Палаті представників Конгресу США зібрали необхідну кількість підписів для винесення на голосування законопроєкту про військову допомогу Україні.
Фото: НАТО
-
Події1 тиждень agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Усі новини1 тиждень agoНіколас Брендон — яка причина смерті актора
-
Одеса1 тиждень agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Усі новини1 тиждень agoСин Лесі Нікітюк – як виглядає Оскар зараз
-
Відбудова1 тиждень agoМінрозвитку розпочало відбір громад для участі у Ukraine Recovery Conference 2026
-
Події1 тиждень agoУкраїнська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду у США
-
Суспільство1 тиждень agoДивіденди, готівка та крипта, що зникла: що задекларували депутати Одеської облради за 2025 рік Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoНа першочергові роботи із захисту критичних об’єктів із бюджету спрямували ₴22,8 мільярда