Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам
Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.

Під захистом — гарне формулювання, але для країни, яка воює — це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?
Насправді ніякого механізму захисту немає — це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.
Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад?

Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом.
Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…
Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі? Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.
Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту — як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк.
Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус — треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.
І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО — це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто.

Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи?
ЮНЕСКО — це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій.
Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати.
А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?

Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться.
Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися. Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.
Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.
До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.
Але там вже генератор стоїть…
А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять.
Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.
Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї — йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім — топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.

Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!
Події
У Києві в червні пройде «Чілдрен Кінофест»
У Києві 12-21 червня відбудеться щорічний міжнародний фестиваль кіномистецтва для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест».
Про це повідомляє КМДА, передає Укрінформ.
Зазначається, що подія об’єднає 12 міст України, серед яких – Київ. Фестиваль проходитиме на благодійних засадах.
“У столиці безкоштовні ранкові покази відбудуться в кінотеатрах «Оскар» у ТРЦ Gulliver, «Лейпциг», «Флоренція», «Старт» і Wizoria в ТРЦ New Way. На кіносеанси запрошують організовані групи дітей з інвалідністю, дітей, позбавлених батьківської опіки, дітей-сиріт і внутрішньо переміщених осіб”, – йдеться у повідомленні.
Окрім організованих груп, фестиваль зможуть відвідати усі охочі – за попередньою реєстрацією на сайті.
Як повідомлялося, минулого року понад 40 тисяч глядачів долучилися до безкоштовних показів у кінотеатрах і онлайн в межах фестивалю.
Фото: credo
Політика
Завершення війни по лінії фронту буде великою перемогою України
Завершення війни приблизно по нинішній лінії фронту стало б великою перемогою України.
Таке переконання в інтерв’ю Укрінформу висловив чеський аналітик, проректор університету CERVO в Празі, колишній радник уряду Чехії з національної безпеки, дипломат Томаш Пояр.
«Якщо вдасться зупинити війну приблизно там, де сьогодні проходить лінія фронту, я думаю, що колись цю війну згадуватимуть як Велику й Переможну війну за українську Незалежність», – заявив експерт.
Він закликав не дивитися на ситуацію виключно в чорно-білому світлі, та вважати, що якщо не буде звільнений кожен квадратний кілометр української території, то це автоматично означає поразку.
Колишній безпековий радник уряду ЧР не бачить наразі ознак однозначного перелому у війні, того, що вона наближається завершення. Водночас звертає увагу, що попри те, що Росії досі вдається тероризувати українське населення та атакувати інфраструктуру, на самій лінії фронту в останні місяці вона вже не має того темпу просування, натомість покращуються можливості України завдавати ударів по цілях глибоко в російському тилу.
Пояр додав, що вже після перших трьох днів війни, коли побачив, як українці обороняються, почав дивитися на ситуацію оптимістично і почав думати, що все зрештою завершиться не так, як у Москві собі уявляли.
Як повідомляв Укрінформ, політолог та громадський діяч Олег Саакян вважає, що зменшення використання слова «перемога» в українському публічному просторі є свідченням не розчарування, а формування більш зрілого і реалістичного підходу до війни.
Суспільство
Зеленський привітав науковців та інженерів із професійним святом
Технологічний розвиток та наукове знання стають особливою перевагою держави у воєнний час.
Як передає Укрінформ, про це заявив Президент Володимир Зеленський у Фейсбуці.
“Українські інженери, винахідники, дослідники та науковці сьогодні є рушієм нашої технологічної сили. Саме завдяки вашому розуму та щоденній праці Україна знаходить ефективні відповіді на найскладніші виклики. У час війни технологічний розвиток, креативність та наукове знання стають особливою перевагою. Від морських дронів, НРК та безпілотників до складних систем штучного інтелекту – ваші розробки щодня дають результат на полі бою та рятують життя”, – написав Зеленський.
Він наголосив, що науковці роблять Україну сильнішою й в інших сферах. “Тисячі наукових рішень та розробок для нашої медицини, тисячі ідей та їхнє практичне втілення в енергетиці, агросекторі, інфраструктурі, захисті довкілля – усе це докази того, що українська наука є важливим союзником держави і всіх наших людей”, – підкреслив Зеленський.
Він подякував усім, хто робить Україну технологічнішою і захищає життя завдяки інноваціям.
“Одне з ключових завдань нашої держави та бізнесу – на всіх рівнях підтримувати цей темп розвитку. Вітаю всіх, хто працює, щоб наша наука і наші рішення були сучаснішими та технологічнішими. З Днем науки! Слава Україні!” – додав Зеленський.
Як заявив у Фейсбуці керівник Офісу Президента України Кирило Буданов, наука в сучасному світі – це реальна сила держави, її безпека та здатність відповідати на виклики часу.
“Війна чітко показала: знання, аналітика й технологічна перевага мають безпосередній вплив на події. По суті, це і є наш фундамент в архітектурі держави. Наш шлях – це розбудова сучасної та науково потужної нації і держави, здатної нарівні конкурувати в глобальному світі”, – підкреслив очільник ОП.

За словами Буданова, “наші науковці та розробники продовжують створювати рішення, які допомагають Україні вистояти та посилюють наші можливості. Навіть у найскладніших умовах”.

Як повідомлялося, День науки — професійне свято працівників науки України, яке з 1997 року відзначається щорічно у третю суботу травня.
Фото: ОП
-
Події1 тиждень agoNetflix і Українська кіноакадемія оголосили проєкти, що отримають гранти на розробку сценарію
-
Суспільство6 днів agoВ Україні щороку фіксують десятки випадків хантавірусу
-
Одеса6 днів agoАтака на Чорноморськ на Одещині: загинула мати двох дітей
-
Події1 тиждень agoВ Івано-Франківську відкрився книжковий фестиваль «Слово»
-
Події6 днів agoМер Парижа опановував петриківський розпис на українському стенді до Дня Європи
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Війна1 тиждень agoМасований обстріл України — чи можуть ЗС РФ атакували Україну 9 травня — МВС
-
Відбудова1 тиждень agoУ Харкові за рік відновили 150 значно пошкоджених багатоквартирних будинків