Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам
Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.
Під захистом — гарне формулювання, але для країни, яка воює — це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?
Насправді ніякого механізму захисту немає — це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.
Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад?
Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом.
Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…
Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі? Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.
Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту — як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк.
Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус — треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.
І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО — це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто.
Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи?
ЮНЕСКО — це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій.
Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати.
А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?
Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться.
Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися. Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.
Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.
До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.
Але там вже генератор стоїть…
А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять.
Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.
Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї — йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім — топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.
Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!
Події
У Франківську стартував артфестиваль VIADUK, на якому покажуть 16 вистав провідних режисерів України
В Івано-Франківську розпочався артфестиваль VIADUK, який триватиме з 15 до 21 червня.
Про це на пресконференції в Івано-Франківську повідомив гендиректор – художній керівник Івано-Франківського національного академічного драмтеатру Ростислав Держипільський, передає кореспондентка Укрінформу.
«З 15 до 21 червня в Івано-Франківську пройде артфестиваль VIADUK, що означає «шлях, що веде до народження нової сили». У мультидисциплінарних фестивалях перетинаються різні жанри, коли з різних тем можуть народжуватись нові сенси чи їх поліфонія. У нас буде багато сценічних майданчиків. Втім, найбільш насиченою буде театральна програма. Ми вирішили цього року сформувати її за знаковими режисерами України… Загалом, це 16 театральних постановок», – зазначив Держипільський.
За його словами, кращих режисерів минулого сезону визначили за результатами опитування театрознавців та експертів, а театральну афішу VIADUKу сформували з урахуванням географії театрів та їхніх особливостей.
«Дуже тішимось, що поряд з театрами Києва та Львова, представлені сумський театр, харківський, театр «Золоті ворота», є Театр ветеранів та інші», – додав Держипільський.
Вистави покажуть на різних сценічних майданчиках Івано-Франківського національного академічного театру. Фестивальну програму також підтримає Івано-Франківська обласна філармонія імені Іри Маланюк та кінотеатр «Люм’єр».
«16, 17 і 18 червня тут покажуть фільми «Падіння» (режисерка Маша Шилінська, Німеччина), «Благодать» (режисер Паоло Соррентіно, Італія) та «Медовий місяць» (режисерка Жанна Озірна, України)», – додають у Франківському драмтеатрі.
Зазначалось, що літературну програму фестивалю представлять Тарас Прохасько, Ірена Карпа та інші. Спеціальні музичні програми для фестивалю VIADUK готують Святослав Вакарчук, Юрій Андрухович, ONUKA, Jamala і гурт NAZVA.
VIADUK відкриють музичними перформансами про роль мистецтва під час війни. Під час фестивалю організатори обіцяють аукціони, на яких виставлять прапори бойових формувань ЗСУ, щоб зібрати кошти на підтримку їхніх воїнів.
Як повідомляв Укрінформ, міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA оголосив переможців і переможниць 2026 року.
Фото: Франківський драмтеатр
Український бізнес виділяє кошти на відновлення Успенського собору Києво-Печерської лаври, пошкодженого внаслідок масованого удару РФ по столиці у ніч проти 15 червня.
Зокрема, як передає Укрінформ, пресслужба ПриватБанку повідомила про спрамування на відновлювальні роботи 2 млн грн.
«ПриватБанк спрямував 2 млн грн власних коштів на відновлення пошкодженого ворожим ударом Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Також банк відкриває конверт, аби всі охочі могли доєднатись до збору на відновлення Лаври», – йдеться в повідомленні.
У банку зазначають, що є партнерами заповідника у проєкті, спрямованому на розвиток цифрових платіжних технологій в історико-культурних об’єктах в Україні. Минулого тижня запрацювала послуга безконтактної оплати входу та огляду виставок у національному заповіднику.
***
Крім того, про виділення коштів на відновлення Києво-Печерської лаври та Національної кіностудії імені Олександра Довженка повідомила Група Нафтогаз.
“Група Нафтогаз у координації з урядом ухвалила рішення надати фінансову допомогу на відновлення Києво-Печерської лаври та Національної кіностудії імені Олександра Довженка, які зазнали пошкоджень унаслідок російських атак”, – йдеться у повідомленні.
Наголошується, що ці об’єкти мають особливе значення для збереження історичної пам’яті, національної ідентичності та культурної спадщини України. За словами голови правління Нафтогазу Сергія Корецького, російські атаки спрямовані не лише проти конкретних будівель, а й проти української ідентичності.
“Лише об’єднавши зусилля держави, бізнесу та суспільства ми зможемо відновити зруйноване, зберегти нашу спадщину та довести, що українську культуру неможливо знищити жодними ракетами чи дронами”, – прокоментував Корецький.
Як повідомляв Укрінформ, унаслідок масованої російської атаки 15 червня пошкоджень зазнали об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, пам’ятки національного значення, музеї, культурні інституції та заклади мистецької освіти у Києві, Харкові та Дніпрі.
Києво-Печерська лавра постраждала від обстрілу / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ
1 / 18
Президент Володимир Зеленський, перебуваючи в Києво-Печерській лаврі, запевнив, що пошкоджені російським ударом об’єкти будуть відновлені.
Арбітражний трибунал підтвердив, що Україна зберігає статус прибережної держави в Чорному й Азовському морях та Керченській протоці, а дії РФ у цих акваторіях і під час будівництва інфраструктурних об’єктів порушують міжнародне право та зобов’язання щодо захисту морського середовища.
Про це йдеться у коментарі МЗС України стосовно рішення Арбітражного трибуналу у справі щодо прав прибережної держави в Чорному морі, Азовському морі та у Керченській протоці (Україна проти Російської Федерації), передає Укрінформ.
У зовнішньополітичному відомстві зазначили, що 22 квітня 2026 року Арбітражний трибунал виніс рішення по суті у справі України проти Російської Федерації щодо прав прибережної держави у Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці, яка була ініційована Україною 14 вересня 2016 року.
«У фінальному рішенні Арбітражний Трибунал не встановив, що Азовське море і Керченська протока – це так зване “російське озеро”, натомість підтвердив їхній статус як внутрішніх вод двох держав – України та Російської Федерації. Україна незмінно залишається прибережною державою в Чорному морі, Азовському морі й Керченській протоці та зберігає за собою всі наділені їй міжнародним правом суверенні права, а жодні протиправні односторонні дії Росії після 2022 року на це не вплинули», – наголошується в коментарі.
У МЗС додали, що, як окремо встановив Арбітражний трибунал, Російська Федерація порушила свої зобов’язання за Конвенцією ООН з морського права, не провівши належної оцінки впливу на навколишнє середовище під час будівництва так званого мосту, прокладання підводних енергетичних кабелів і газопроводу. Росія також не забезпечила належного повідомлення і оприлюднення результатів такої оцінки, що є порушенням зобов’язань у сфері захисту морського середовища.
«Рішення Арбітражного трибуналу є черговим підтвердженням того, що Російська Федерація системно зневажає норми міжнародного права, а її спроби нав’язати світові наслідки злочинної агресії як «нову реальність» не мають і не матимуть міжнародно-правового визнання», – наголосили у зовнішньополітичному відомстві.
Як повідомляв Укрінформ, 14 вересня 2016 року Україна ініціювала арбітражне провадження проти Російської Федерації відповідно до Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року з метою захисту своїх прав як прибережної держави в прилеглих до Криму морських зонах в Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці.
Фото: Вікіпедія
-
Події7 днів agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням
-
Події6 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Одеса5 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події5 днів agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі