Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам
Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.
Під захистом — гарне формулювання, але для країни, яка воює — це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?
Насправді ніякого механізму захисту немає — це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.
Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад?
Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом.
Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…
Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі? Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.
Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту — як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк.
Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус — треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.
І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО — це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто.
Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи?
ЮНЕСКО — це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій.
Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати.
А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?
Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться.
Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися. Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.
Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.
До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.
Але там вже генератор стоїть…
А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять.
Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.
Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї — йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім — топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.
Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!
В грудні 2023 року в приміщенні Radisson Hotel City Centre Odessa відбувся Одеський Експортний Форум, який об`єднав представників транспортної галузі, дипломатів, економістів, державних службовців та фахівців інших суміжних галузей для обговорення актуальних, на нинішній час, питань експорту та логістики в Одеському регіоні та Україні в цілому.
Організаторами заходу виступили Агенція Регіонального Розвитку Одеської області, UKRSIBBANK BNP Paribas Group та Регіональний офіс міжнародного співробітництва в Одеській області. Партнер форуму – Агенція міжнародних експедиторів України.Ми вперше проводимо Експортний форум, – зауважив Директор
Ми вперше проводимо Експортний форум, – ЗАУВАЖИВ ДИРЕКТОР
Агенції Регіонального Розвитку Одеської Області Сергій Кононенко, – це пов`язано з певними змінами, які відбулись в економіці країни, транспортній галузі та логістиці під час воєнного стану в Україні. Мета форуму – не тільки об`єднати за круглим столом фахівців та лідерів транспортної сфери, але й ознайомити учасників з тими здобутками, які зробила офіційна влада для сприяння розвитку економіки, бізнесу і, відповідно, добробуту Одеського регіону в такий непростий для нашої країни час.
В рамках Одеського Експортного Форуму Представник Міністерства Закордонних Справ України Петро Сухомейло провів презентацію платформи Nazovni, як одного з потужних державних сервісів глобалізації бізнесу.
Доповідь провідного фахівця UKRSIBBANK Юлії Пінєгіної щодо особливостей валютного нагляду в умовах воєнного стану та виступ сертифікованого експерта Торгово – Промислової Палати України з питань експорту до ЄС Миколи Ларіна, безумовно, поповнили багаж знань та розширили світогляд запрошених до участі у Форумі гостей.
Окремим блоком Одеського Експортного Форуму була дискусія провідних гравців експортного сектору Одеського регіону, серед яких – Дмитро Казанін, власник та директор ТОВ «Теус Термінал», Володимир Гузь, комерційний директор Глобал Оушен Лінк, Сергій Боєчко, директор ТОВ «КАЛІПСО ЕКСПРЕС» та інші.
До участі у дискусії приєднались також Дмитро Казавчинський, засновник Odesa Business Club та Валерій Ткачов, заступник директора департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця».
І приємним доповненням нетворкінгу на завершення Одеського Експортного Форуму стала презентація та дегустація продукції від ТМ «Шабо», якість продукції якої є беззаперечною з 2003 року.
У Києві відбулася зустріч Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та віцепрем’єр-міністра — міністра закордонних справ та міжнародного співробітництва Італії Антоніо Таяні. Сторони обговорили потреби у відновленні. У спільному українсько-італійському комюніке Італія оголосила про взяття під патронат відбудови міста Одеси та Одеської області, щоб пришвидшити їхнє відновлення від наслідків російської агресії, повідомляє департамент комунікацій Секретаріату КМУ.
«Підтримуємо початок роботи представництва Confindustria в Україні та готовність Італійського агентства експортного страхування (SACE) надавати фінансові гарантії італійським компаніям. Цінуємо активну позицію уряду Італії щодо підтримки швидкого відновлення України», — сказав Денис Шмигаль і подякував за військову, гуманітарну та санкційну підтримку.
Прем’єр підкреслив, що Україна очікує на ухвалення 12-го пакета санкцій, який має бути спрямовано на унеможливлення постачання в росію західної високотехнологічної комплектації.
Президент України під час зустрічі з італійським урядовцем високо оцінив готовність Італії взяти під патронат Одесу, зокрема фінансування відбудови Спасо-Преображенського кафедрального собору та інших історичних пам’яток міста, пошкоджених внаслідок російських ракетних атак.
Володимир Зеленський подякував італійському уряду і Прем’єр-міністрові за політичну підтримку нашої країни в усіх питаннях та висловив сподівання, що тема України буде серед ключових пріоритетів головування Італії у «Групі семи» 2024 року.
Глава держави поінформував про ситуацію на полі бою та першочергові потреби Сил оборони України. Було наголошено на важливості подальшого нарощування оборонної підтримки нашої держави, зокрема посилення ППО для захисту мирних українців та зернової інфраструктури, повідомляє Офіс Президента.
Останніми днями почастішали атаки росіян на острів Зміїний. Удари керованими авіабомбами провокують небезпеку для пересування суден акваторією Чорного моря.
«Вони намагаються бомбити саме навігаційні шляхи. Тому що сам острів географічно і ландшафтно міцна скеля. Розбомбити його не так просто, якщо розраховувати, що там щось хотілось б розмістити. Біля самих газовидобувних платформ їм немає що робити. Їм підходу до вишок Бойка немає. Тому вони просто тероризують морські транспортні шляхи», — розповіла речниця ОК «Південь» Наталія Гуменюк в етері телемарофону.
За її словами, росіяни скидають керовані авіабомби для того, щоб привести в дію морські міни, яких ще доволі багато в морі, і щоб ускладнити навігаційний шлях.
Речниця також підкреслила, що останніми днями працює тимчасовий коридор.
«Нам довіряють судновласники і йдуть на те, щоб судна йшли тим коридором, який ми запропонували. Безпековий компонент нами дотримується, ми повністю забезпечуємо безпеку для суден», — зазначила Наталія Гуменюк.