Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам
Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.

Під захистом — гарне формулювання, але для країни, яка воює — це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?
Насправді ніякого механізму захисту немає — це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.
Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад?

Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом.
Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…
Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі? Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.
Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту — як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк.
Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус — треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.
І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО — це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто.

Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи?
ЮНЕСКО — це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій.
Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати.
А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?

Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться.
Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися. Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.
Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.
До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.
Але там вже генератор стоїть…
А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять.
Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.
Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї — йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім — топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.

Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!
Події
7-й Карпатський гірський кінофестиваль оголосив прийом заявок
VIII Карпатський гірський міжнародний кінофестиваль (Carpathian Mountain International Film Festival) розпочав прийом заявок на участь у конкурсних і позаконкурсних програмах.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Держкіно.
Кінофестиваль проходитиме з 16 до 19 вересня 2027 року в Ужгороді.
CMIFF – професійний майданчик для зустрічі кінематографістів з усього світу, присвячений кіно й відеоконтенту про гори, їх культуру, екологію та захист довкілля.
До участі запрошуються повнометражні і короткометражні ігрові, документальні та анімаційні фільми.
Стрічки мають бути присвячені гірській і пригодницькій тематиці, екології, захисту довкілля, екстремальному спорту або подорожам. Також приймаються фільми, зняті в горах або на локаціях із гірськими ландшафтами.
Переможців визначатиме професійне журі.
Серед основних конкурсних номінацій – найкращий повнометражний і короткометражний ігровий фільм, найкращий повнометражний і короткометражний документальний фільм, найкращий анімаційний фільм та приз глядацьких симпатій. Також журі може присуджувати спеціальні відзнаки.
До конкурсної програми приймаються фільми, завершені після 1 січня 2026 року. Стрічки, створені раніше, можуть бути запрошені до позаконкурсної програми.
Фільми необхідно подавати в цифровому форматі (Full HD, DCP, MP4 або MOV). Стрічки, мова яких не є українською, повинні мати українські або англійські субтитри. У разі відбору до офіційної програми учасники мають надати діалогові листи українською або англійською мовами.
Подати заявку можуть юридичні особи та фізичні особи віком від 18 років незалежно від громадянства й місця проживання, за умови наявності необхідних майнових прав на фільм.
Кінцевий термін безкоштовного подання заявок за тарифом Early Bird – 1 березня 2027 року.
Подати заявку та ознайомитися з повним регламентом фестивалю можна на офіційній сторінці CMIFF на платформі FilmFreeway.
Як повідомляв Укрінформ, у Варшаві стартував 11-й фестиваль українського кіно Ukraīna!, який представить польській аудиторії 50 художніх, документальних та короткометражних стрічок.
Фото: Суспільне Закарпаття
Відбудова
Міжнародні організації представили у Мінкульті напрями ініціативи EU4Reconstruction
Представники ЄС та міжнародних організацій представили у Міністерстві культури України основні напрями програми EU4Reconstruction та можливості її подальшого розвитку з урахуванням культурного складника.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Мінкульт.
Заступниця міністра культури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар провела зустріч із посадовцями Представництва Європейського Союзу в Україні, Німецького товариства міжнародного співробітництва та французького агентства міжнародної технічної співпраці Expertise France.

Головною темою обговорення стала інтеграція культурного складника у процеси відновлення України в межах міжнародної програми EU4Reconstruction, про що нещодавно оголосила Європейська комісія.

Як зазначили у Мінкульті, передбачається, що новий компонент програми допоможе сформувати практичні механізми врахування культурних аспектів під час планування та реалізації проєктів відновлення – від роботи з культурною спадщиною до формування якісного, естетичного та людиноцентричного простору у громадах.
Бондар наголосила на важливості системного включення культурного складника до державної політики відновлення та відповідних нормативних документів. За її словами, Міністерство культури вже працює над інтеграцією цих підходів у законодавчі й практичні інструменти відбудови.

Також окремим напрямом роботи Мінкульту є посилення спроможності територіальних громад, щоб культура, естетика та локальна ідентичність були інтегровані у проєкти розвитку й відновлення.

Представники міжнародних партнерських організацій презентували основні напрями програми EU4Reconstruction та можливості її подальшого розвитку з урахуванням культурного складника.

Одним зі стратегічних напрямів програми є впровадження принципів Нового європейського Баухаузу (New European Bauhaus), які передбачають поєднання естетики, сталого розвитку та інклюзивності у формуванні середовища для життя.
У Мінкульті поінформували, що у межах цієї роботи міжнародні партнери підтримують створення в Україні хабу Нового європейського Баухаузу – платформи для об’єднання українських освітніх, наукових, дослідницьких установ і громадських організацій.
Сторони також обговорили необхідність ширшого застосування принципів NEB у підготовці публічних інвестиційних проєктів, зокрема через практичні інструменти, які допоможуть громадам враховувати культурні й естетичні аспекти вже на етапі планування відбудови.
Бондар запропонувала розглянути можливість розробки практичного посібника з готовими дизайнерськими та культурними рішеннями для об’єктів соціальної інфраструктури, зокрема укриттів, шкіл і лікарень.
Як пояснили в Мінкульті, “йдеться про створення проєктів архітектурно мистецьких рішень, адаптованих до різних потреб, які допоможуть інтегрувати українські культурні та історичні елементи у повсякденний простір. Це можуть бути візуальні матеріали, культурні мапи України, тематичні оформлення та інші доступні інструменти, що сприятимуть формуванню української ідентичності й зроблять простір більш комфортним для людей”.
За результатами зустрічі сторони домовилися опрацювати перелік потенційних напрямів співпраці та конкретних заходів, які можуть бути реалізовані в межах додаткового компонента EU4Reconstruction.
Як повідомлялось, EU4Reconstruction – це спільна ініціатива Європейського Союзу, Данії, Німеччини, Франції та Литви, спрямована на підтримку стратегічної, інклюзивної та узгодженої зі стандартами ЄС відбудови України. Програма включатиме фінансування, технічну допомогу та цифрові інструменти для забезпечення відповідності відбудови стандартам ЄС. Діятиме до 2028 року та фокусуватиметься на реформах у публічних інвестиціях, будівельному секторі, а також на залученні громадянського суспільства до моніторингу процесів відбудови.
Фото: mincult.gov.ua
Політика
Корецький прокоментував звіт про розширення ЄС і назвав наступну мету України
Прем’єр-міністр Сергій Корецький подякував Єврокомісії за високу оцінку стану виконання Україною критеріїв вступу до ЄС і окреслив наступну мету – отримати проміжну оцінку бенчмарків на початку 2027 року.
На цьому очільник уряду наголосив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Єврокомісія підтвердила, що Україна виконала умови для відкриття всіх кластерів, що залишилися <…> Наступна мета — отримати проміжну оцінку бенчмарків (IBAR) на початку 2027 року. Для цього за ініціативи Президента Володимира Зеленського та Президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн створено спільну робочу групу України та ЄС. Ми ставимо амбітні, але осяжні цілі», – йдеться в повідомленні.
За словами Корецького, уряд узяв до уваги і працюватиме над усіма рекомендаціями Єврокомісії, які були надані у щорічному Звіті щодо України в межах Пакета розширення ЄС.
Прем’єр-міністр підкреслив, що партнери високо оцінили прогрес у ключових реформах, проведених країною протягом року.
Так, стан підготовки до вступу покращився у 9 розділах. Це більш ніж удвічі більше, ніж минулого року. Погіршення немає в жодному розділі, як і відкату реформ.

Хороший або дуже хороший прогрес відзначено в 10 розділах. Серед них енергетика, цифрова сфера, фінансові послуги, податки, освіта, наука, сільське господарство та митниця.
Сфера зовнішньої політики, безпеки й оборони вперше отримала найвищу оцінку прогресу. Європа бачить і визнає внесок України у спільну безпеку.
Єврокомісія окремо відзначила, що антикорупційні інституції в Україні працюють незалежно та ефективно.

Зросли й оцінки у сферах судової влади та юстиції. Саме від них залежить перехід до наступного етапу переговорів.
«Цей результат ми вкотре досягли всі разом. Тільки спільними зусиллями Верховної Ради та уряду можна рухатися до ЄС і залучати фінансову допомогу для України», – зауважив Сергій Корецький.
Як повідомляв Укрінформ, Європейська комісія оприлюднила річний Звіт щодо України за 2026 рік, який є частиною щорічного Пакета розширення Європейського Союзу. У документі детально проаналізовано стан виконання Україною критеріїв вступу до ЄС, оцінено прогрес у ключових реформах за період з вересня 2025 по вересень 2026 року та окреслено орієнтири на наступний рік.
Фото: Сергій Корецький, Телеграм
-
Одеса1 тиждень agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна1 тиждень agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Війна1 тиждень agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Одеса1 тиждень agoВідеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoАтака на Одещину 26 жовтня: пожежі та наслідки ударів