Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам
Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.
Під захистом — гарне формулювання, але для країни, яка воює — це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?
Насправді ніякого механізму захисту немає — це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.
Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад?
Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом.
Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…
Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі? Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.
Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту — як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк.
Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус — треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.
І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО — це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто.
Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи?
ЮНЕСКО — це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій.
Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати.
А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?
Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться.
Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися. Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.
Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.
До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.
Але там вже генератор стоїть…
А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять.
Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.
Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї — йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім — топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.
Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!
У Чернівцях під час проведення щорічного кінофестивалю Миколайчук OPEN представлять масштабну ретроспективу до 90-річчя режисера і оператора Юрія Іллєнка.
Про це йдеться у пресрелізі організаторів фестивалю, який є у розпорядженні Укрінформу.
“Кінофестиваль Mykolaichuk OPEN та «Культурно-мистецький центр ім. Івана Миколайчука» спільно з родиною Юрія Іллєнка представляє масштабну ретроспективу до 90-річчя видатного режисера та оператора. Іллєнко відомий своєю операторською роботою для «Тіней забутих предків» та режисурою шедевру поетичного кіно «Білий птах з чорною ознакою» і нині забороненого для показу на території України епіку «Молитва за гетьмана Мазепу». Ретроспектива «Юрій Іллєнко: 90 років наперекір усьому» розкриє творця з іншого, маловідомого боку: як майстерного живописця та автора артового жанрового кіно”, – йдеться у повідомленні.
Організатори зазначають, що з 27 квітня до 27 червня у Культурно-мистецькому центрі імені Івана Миколайчука стартує експозиція картин авторства Юрія Іллєнка та артефактів, пов’язаних з його творчістю. Це перша велика виставка робіт митця з 1999-го року. Загалом представлять понад 20 експонатів, які не були доступні широкому загалу.
Передбачається, що на відкритті виставки 27 квітня о 17.00, буде присутній син Юрія Іллєнка Пилип.
“Ця виставка – для мене дуже вагома подія. Картини батька з’являлися у Миколайчукзв’язку з тим, що не було можливості знімати фільми. А пауз було чимало, бо якщо порахувати скільки фільмів було знято за його життя, то це виходить не так уже і багато. Всі експонати доволі різні, і можна їх розділити на кілька категорій. Частина робіт пов’язана з родиною – є багато портретів моєї мами, Людмили Єфименко, яка була не тільки дружиною, але й творчою партнеркою батька. Окремо можна виділити релігійну тему, яка з’явилася у його творчості десь у 90-ті роки. У батька був період написання ікон в різних техніках і різних стилях”, – зазначив продюсер і голова Держкіно України у 2014-2019 роках Пилип Іллєнко.
Організатори фестивалю зауважують, що кінопокази у межах ретроспективи розкриють нову грань творчості Юрія Іллєнка як самобутнього жанрового режисера. Програма включає чотири стрічки: «Вечір на Івана Купала» (фолк горор), «Криниця для спраглих» (кінопритча), «Лісова пісня. Мавка» (фентезі) та «Лебедине озеро. Зона» (тюремна драма).
“Юрій Іллєнко – одна із ключових фігур поетичного кіно нарівні із Параджановим та Іваном Миколайчуком. Ми робимо спробу подивитися на його кіноспадок інакше та показати його під іншим кутом. Кутом, який міг би стати джерелом традиції для сучасного українського жанрового кіно і підходом, який зараз у тренді. Адже саме авторські жанрові фільми в останні роки добре показують себе у прокаті та стають сенсаціями на “Оскарі” та інших преміях”, – наголосив програмний директор Миколайчук OPEN Алекс Малишенко.
Також у межах ретроспективи відбудуться лекції та спеціальні події, присвячені творчості Юрія Іллєнка. Одна з подій – це презентація запису його розмови з Сергієм Параджановим, присвячена творчості Івана Миколайчука.
Виставка живопису Юрія Іллєнка відкриється 27 квітня о 17:00 у Культурно-мистецькому центрі імені Івана Миколайчука в Чернівцях по вулиці Головна, 140. Вона триватиме до 27 червня з 11.00 до 19.00 (крім понеділка та вівторка). Вхід – вільний.
Фестиваль глядацького кіно Миколайчук OPEN відбудеться у Чернівцях із 13 до 20 червня.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві відкрилася виставка Анжеліки Рудницької «Великодній Сад».
Фото: Кирило Авраменко
Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи й надалі підтримуватиме Україну в реформах децентралізації, зміцненні демократичного врядування та плануванні післявоєнної відбудови.
Про це новообрана президентка Конгресу Гунн-Маріт Гельгесен заявила під час спілкування з журналістами, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми можемо допомагати юридичними висновками, рекомендаціями щодо належного врядування, ділитися досвідом, бо ми багато років брали участь у реформі децентралізації. Я була доповідачкою по Україні і відвідувала її за три місяці до повномасштабного вторгнення. Тому ми є частиною цього процесу», – зазначила вона.
Гельгесен також додала, що провела багато зустрічей з українською делегацією – політиками, мерами, представниками уряду. За її словами, Україна завжди у фокусі на всіх зібраннях Конгресу в Страсбурзі.
«Українці просять підтримки, порад щодо зміцнення демократії та планування відбудови. Ми обговорювали програму відбудови та Реєстр збитків. І ми будемо допомагати в усьому, що вони просять, але рішення мають ухвалювати вони самі», – додала президентка.
За її словами, зараз найважливіше – це солідарність і підтримка України, адже вона перебуває у стані війни.
«Вона має одночасно захищатися і планувати майбутнє. Це дуже складно. Але потрібно також довгостроково планувати. Воєнний стан – це тимчасове явище, і колись доведеться повернутися до постійної правової системи. Ми будемо допомагати на всіх рівнях, наскільки зможемо», – сказала норвезька політикиня.
Як повідомляв Укрінформ, перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко під час виступу на засіданні Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи у Страсбурзі заявив, що відновлення України має починатися з громад, а міжнародна підтримка повинна спрямовуватися не лише на національний, а й безпосередньо на місцевий рівень.
Політика
Сибіга під час зустрічі щодо відновлення судноплавства в Ормузькій протоці нагадав про досвід України
Дії Ірану в Ормузькій протоці повторюють тактику Росії в Чорному морі, Україна має цінний досвід протидії морській блокаді і готова працювати з країнами регіону на двосторонньому рівні та співпрацювати з нашими трансатлантичними партнерами.
Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час міжнародної зустрічі щодо відновлення свободи судноплавства в Ормузькій протоці під головуванням державної секретарки у закордонних справах Великої Британії Іветт Купер, передає Укрінформ із посиланням на сайт МЗС.
Глава української дипломатії підкреслив прямий зв’язок між поточною ситуацією в Ормузькій протоці та російською агресією проти України.
“Терористичні режими обмінюються досвідом. Те, що Іран робить сьогодні в Ормузькій протоці, Росія робила вчора в Чорному морі. Проблема в тому, що Іран вивчив помилки Росії та зробив із них висновки”, – зауважив він.
Очільник дипломатичного відомства зазначив, що в питанні Ормузької протоки Іран має ті самі цілі, що й Росія мала в Чорному морі: дестабілізувати глобальні ринки та шантажувати інших; різниця полягає лише в тому, що чотири роки тому Росія намагалася перетворити на зброю продовольство, а сьогодні Іран намагається перетворити на зброю енергію.
За словами міністра, Україна також безпосередньо зацікавлена у стабільності глобальних ринків. Росії не можна дозволити використовувати нестабільність на Близькому Сході для фінансування ще багатьох років війни.
Проводячи паралелі, Сибіга нагадав, що Україні вдалося прорвати російську блокаду в Чорному морі завдяки морським дронам і розумній стратегії.
Він наголосив, що принципи Конвенції ООН з морського права повинні дотримуватися в Ормузькій протоці так само, як і в Чорному морі.
“Ми повинні покласти край цій блокаді. Україна готова працювати з країнами регіону на двосторонньому рівні та співпрацювати з нашими трансатлантичними партнерами. Україна готова зробити свій внесок”, – зазначив глава МЗС.
Як повідомляв Укрінформ, президент США Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, щоб змусити європейських союзників приєднатися до його коаліції для відновлення роботи Ормузької протоки.
Фото: МЗС
-
Суспільство1 тиждень agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Події1 тиждень agoВ ЮНЕСКО відреагували на удар по центру Львова
-
Усі новини1 тиждень agoБорис Бурда — де зараз гравець Що? Де? Коли? і що каже про війну — фото
-
Усі новини1 тиждень agoОлена Мандзюк померла собака — блогерка заявила про можливе отруєння
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук прибув до Хорватії для участі у саміті Ініціативи трьох морів
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі на Французькому бульварі зносять історичну будівлю
-
Суспільство1 тиждень agoПредставниці Одещини опинились у рейтингу жінок-лідерок країни Анонси
-
Суспільство1 тиждень agoУ Києві презентували проєкт Стратегії державної міграційної політики до 2035