Connect with us

Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам

Published

on

Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.

Під захистом гарне формулювання, але для країни, яка воює це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?

Насправді ніякого механізму захисту немає це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.

Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад? 

Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом. 

Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…

Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі?  Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.

Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк. 

Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.

І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто. 

Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи? 

ЮНЕСКО це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій. 

Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати. 

А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?

Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться. 

Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися.  Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.

Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.  

До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.

Але там вже генератор стоїть…

А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять. 

Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.

Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.

Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!

Continue Reading
Click to comment

Одеса

Удар по військовому аеродрому в Джанкої у Криму: відео

Published

on


Момент, перед ударом. Фото: скриншот з відео

Військові об’єкти в окупованому Криму залишаються під постійним прицілом українських захисників. Вони регулярно стають цілями ударів і більше не вважаються безпечними. Цього разу під атаку потрапив аеродром у Джанкої.

Відео операції оприлюднили Військово-морські сили ЗСУ.

Реклама

Читайте також:

Удар по Криму

ВМС ЗСУ показали кадри удару по аеродрому в Джанкої на території тимчасово окупованого Криму. Влучання були зокрема у диспетчерську будівлю. Атаку здійснили безпілотниками бійці 426 окремого полку безпілотних систем 30 корпусу морської піхоти. Там зазначили, що підрозділ розширився до полку, а разом із цим зросла й дальність ураження цілей. За словами військових, об’єкти, які раніше вважалися недосяжними та добре захищеними, тепер перебувають у зоні ризику.

“Те, що вважалося безпечним учора, вже не є таким сьогодні. Якщо ми дісталися до захищених аеродромів, то зможемо дістатися й до інших військових об’єктів”, — наголосили у ВМС ЗСУ.

Однак, коли саме було завдано удару та яких пошкоджень зазнав аеродром, у відомстві не повідомляють.

Нагадаємо, ми повідомляли, що росіяни обмежили використання “Калібрів” в морі. Також ми писали, що РФ втрачає системи ППО в Криму.



Джерело

Continue Reading

Авто

Флагманський електромобіль Toyota надходить у продаж — подробиці та ціна

Published

on


Флагманський електромобіль Toyota bZ7 готується до виходу на ринок. Великий сімейний седан недорогий, багато оснащений та має запас ходу до 710 км.

Нова Toyota bZ7 спочатку надійде в продаж у Китаї, адже саме там на підприємстві GAC-Toyota випускають модель. Ціна Toyota bZ7 стартує з 200 000 юанів ($29 000), повідомляє сайт CarNewsChina.



Запас ходу седана сягає 710 км

Фото: Toyota

Електромобіль Toyota bZ7 — доступний аналог Tesla Model S. Великий 5,1-метровий седан Е-класу вирізняється обтічним дизайном із вираженим “носом” та аркоподібним дахом.

У салоні встановлено вузький цифровий щиток приладів та великий 15,6-дюймовий тачскрін із мультимедійною системою від Huawei. Також є проєкція на лобове скло.


Важливо

Кишенькова ракета: керівник Toyota створив екстремальне авто своєї мрії (фото)

Кишенькова ракета: керівник Toyota створив екстремальне авто своєї мрії (фото)

Крім того, електрокар Toyota отримав електропакет, підігрів усіх сидінь, холодильник, акустику з 23 динаміками та систему напівавтономного руху з лідаром. Спереду і ззаду є бездротові зарядки для смартфонів.

Салон Toyota bZ7



Електромобіль багато оснащений

Фото: Toyota

Нова Toyota bZ7 оснащена 278-сильною установкою, а її максимальна швидкість обмежена на позначці 180 км/год. На вибір пропонують батареї ємністю 71,35 і 88,13 кВт∙год: запас ходу становить від 600 до 710 км.

Раніше Фокус повідомляв, що в Європі стартують продажі найпотужнішого Toyota Land Cruiser в історії.

Також ми розповідали про найнадійніші Toyota сучасності.



Джерело

Continue Reading

Події

Помер засновник видавництва «Наш Формат» Владислав Кириченко

Published

on


Зранку 20 січня пішов з життя засновник видавництва “Наш Формат” та громадської організації “Реформація” Владислав Кириченко.

Як передає Укрінформ, про це видавництво повідомило в Телеграмі.

Йому було 57 років. Причиною смерті стала тяжка онкологічна хвороба.

Владислав Кириченко / Фото: Наш Формат


“Владислав Кириченко був одним із тих людей, які формували інтелектуальний і громадянський ландшафт сучасної України”, – зазначили у видавництві і додали, що про дату і місце прощання буде повідомлено згодом.

Як повідомляв Укрінформ, у віці 76 років помер режисер компанії Disney Роджер Аллерс, який працював над мультфільмами “Алладін”, “Красуня і Чудовисько” та “Русалонька”, а також виступав співрежисером мультфільму “Король Лев”.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.