Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам
Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.

Під захистом — гарне формулювання, але для країни, яка воює — це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?
Насправді ніякого механізму захисту немає — це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.
Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад?

Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом.
Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…
Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі? Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.
Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту — як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк.
Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус — треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.
І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО — це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто.

Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи?
ЮНЕСКО — це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій.
Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати.
А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?

Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться.
Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися. Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.
Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.
До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.
Але там вже генератор стоїть…
А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять.
Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.
Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї — йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім — топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.

Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!
Події
Названа дата виходу продовження фільму «Дні грому» із Томом Крузом і Енн Гетевей
Голлівудський актор Том Круз і лауреатка “Оскара” Енн Гетевей зіграють у сиквелі драми про перегони «Дні грому», прем’єра фільму запланована на червень 2028 року.
Про це повідомляє The Hollywood Reporter, передає Укрінформ.
Компанія Paramount призначила дату виходу «Днів грому-2» на 2 червня 2028 року.
Круз повернеться до ролі гонщика NASCAR Коула Трікла, а Гетевей зіграє власницю команди та інженерку. Інші деталі сюжету тримаються в таємниці.
Зірка «Топ Ґана» також виступить продюсером сиквела разом із Джеррі Брукгаймером та Томмі Гарпером.
Сценарій фільму напише Вілл Стейплз, а режисером буде Джонатан Левін.
Фільм Тоні Скотта «Дні грому» із Томом Крузом у головній ролі вийшов у 1990 році. У стрічці також знімалися Роберт Дюваль, Ніколь Кідман, Ренді Квейд, Кері Елвес і Майкл Рукер.
Як повідомляв Укрінформ, кінокомпанія Warner Bros. у липні випустила трейлер чорної комедії «Діґґер» (Digger) із тричі номінантом на премію «Оскар» Томом Крузом у головній ролі.
Фото: Paramount
Політика
Сибіга: Наші пріоритети – закриття неба та допомога партнерів у енергообладнанні
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час відвідин Тернопільщини наголосив, що серед пріоритетів відомства у новому політико-дипломатичному сезоні – отримання допомоги від міжнародних партнерів для закриття неба та в енергообладнанні.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Фото: Тернопільська ОВА
“Ми на порозі дуже активного політико-дипломатичного сезону. Україна не мала пауз у своїх зусиллях завершити цю війну. На жаль, світ відпочивав. І зараз з вересня стартує, власне, цей новий політико-дипломатичний сезон. Ми маємо бути максимально готові. Є визначені Президентом України пріоритети. Ми зараз активно над ними працюємо, аби їх втілити. Звичайно, це закрите небо над Україною. Особливо після чергових терористичних російських атак по Києву, по інших місцевостях. Ворог прицільно нищить нашу енергосистему напередодні зими. Тому другий пріоритет, безумовно, це допомога наших партнерів в енергообладнанні. Це генератори, це трансформатори”, – зазначив Андрій Сибіга під час спілкування з медіа.
Він наголосив, що відвідини регіонів допомагають дізнатися про їх реальні потреби, щоб підсилити свої аргументи під час перемовин із партнерами.
“Цьогоріч я провів нараду послів на Чернігівщині, в прифронтовому регіоні. Перед тим відвідував Сумщину. Попередня нарада послів була в Запоріжжі. Ми повинні розуміти потреби всіх наших регіонів, аби дипломатія не стояла осторонь і ця допомога має бути не абстрактною, а вимірюватися конкретними пакетами зброї, конкретними пакетами енергообладнання чи іншими формами підтримки”, – додав Сибіга.
Під час робочого візиту на Тернопільщину глава МЗС відвідав освітні заклади та історичні пам’ятки регіону – Збаразький замок та Вишнівецький палац.

Фото: Тернопільська ОВА
“Ми бачимо, що ворог нищить нашу культурну спадщину. І ця війна ще раз підтвердила, наскільки важливими є наше коріння, мова, ідентичність. Тому дуже важливо зберегти їх в умовах війни. До нас нещодавно приїжджав Генеральний секретар ЮНЕСКО після влучання в Лавру, і ми обговорили додаткові заходи, яким чином нам захистити унікальні історичні пам’ятки, зберегти їх для наступних поколінь. Після розмов з керівництвом цих архітектурних пам’яток у Збаражі та Вишнівці я взяв для себе домашнє завдання з’ясувати, яким чином ми можемо спільно додатково допомогти цим об’єктам і в захисті, а також в розвитку. Адже це справжні перлини України. І я переконаний, після війни вони будуть особливим магнітом для розвитку туризму”, – зазначив Сибіга.

Фото: Тернопільська ОВА
Начальник Тернопільської ОВА Тарас Пастух під час брифінгу за підсумками візиту глави МЗС наголосив, що для регіону дуже важливо налагодити співпрацю з Європейським Союзом і країнами, які нас підтримують, не тільки на рівні лідерів держав, а й також розбудовувати власну горизонтальну дипломатію.
“Це те, над чим сьогодні працюють наші громади, шукаючи міста-партнери по цілому світу. І також сьогодні це те завдання, яке ставить перед нами Президент, шукати на рівні регіонального управління таку взаємодію. Нам важливо налагоджувати співпрацю і між громадянами, і між бізнесом, який уже готовий приїжджати в Україну, вкладати кошти, адже ми знаємо, що завтра за перемогою прийде питання не лише відбудови, а побудови нашої нової країни. Як казав пан міністр, Тернопілля стає хабом, тому що логістична розв’язка у нас – одна з найзручніших в Західній Україні. Очевидно, що таку перевагу потрібно реалізовувати. Тому ми сьогодні хочемо також заручитися цією підтримкою міністерства щодо налагодження таких контактів, тому що це дуже важливо”, – наголосив Пастух.
Як повідомляв Укрінформ, Сибіга візьме участь у неформальному засіданні глав МЗС країн ЄС в Дубліні.
Суспільство
Поліція трьох країн зупинила діяльність наркомережі, яка вербувала людей через кол-центри
Поліція трьох країн – України, Албанії і Казахстану – ліквідували вербувальні кол-центри злочинної мережі “Хімпром”.
Про це повідомив Департамент боротьби з наркозлочинністю Нацполіції України, передає Укрінформ.
“Українські поліцейські спільно з правоохоронцями Казахстану та Албанії провели багаторівневу спецоперацію та ліквідували вербувальні ланки злочинної спільноти “Хімпром”, – зазначили у НПУ.

Правоохоронці встановили, що 36-річний росіянин на псевдо “Мексиканець”, який переховується за кордоном, створив розгалужену систему вербування людей для забезпечення незаконного обігу наркотиків.

”Фактично call-центри стали кадровим ресурсом “Хімпрому” – через них злочинна спільнота системно шукала людей для роботи на різних ланках наркобізнесу”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що за допомогою фейкових оголошень про роботу, розміщених в інтернеті, оператори знаходили та вербували людей під конкретні функції – від HR-менеджерів і операторів до хіміків, закладників, кур’єрів, логістів, складських працівників і поштовиків.

У Нацполіції поінформували, що усередині діяла жорстка система контролю: за порушення встановлених правил працівників карали значними фінансовими штрафами, і що до тих, хто намагався вийти із системи, застосовували фізичне насильство та незаконно позбавляли волі.
Поліцейські з’ясували, що діяльність “Хімпрому” мала міжнародний характер, для координації розслідування Україна створила спільні слідчі групи з Албанією та Казахстаном.

У межах міжнародної взаємодії правоохоронці встановлювали організаторів і виконавців, канали вербування та осіб, залучених до незаконного обігу наркотиків у різних країнах.

У департаменті пояснили, що знешкодження інфраструктури цієї злочинної спільноти тривало поетапно.
Зазначається, що у серпні 2025 року в Україні було проведено 26 обшуків у call-центрах та вилучено близько чотирьох тисяч одиниць цифрових доказів.
Аналіз отриманих даних дав змогу встановити 31 Телеграм-магазин, організаторів і виконавців та сотні завербованих осіб, причетність яких до незаконного обігу наркотиків на території Казахстану встановлювали правоохоронці.
”У березні 2026 року правоохоронні органи Албанії скерували до суду кримінальне провадження щодо двох громадян України, які незаконно утримували операторів вербувальних call-центрів та застосовували до них фізичну силу і насильство”, – зазначили у НПУ.
У травні 2026 року сторони реалізували черговий етап міжнародної спецоперації.
Поліцейські за участю представників правоохоронних органів Казахстану провели 70 обшуків, припинили діяльність вербувальних кол-центрів у Києві та Київській області, вилучили 120 одиниць цифрових доказів і встановили 27 активних учасників “Хімпрому”.
”У липні на території Республіки Казахстан за участю українських правоохоронців проведено ще 15 обшуків. Затримано 17 учасників злочинної спільноти, причетних до збуту наркотиків на території країни”, – йдеться у повідомленні.
Завершальний етап міжнародної спецоперації був спрямований на остаточне припинення діяльності мережі вербувальних кол-центрів в Україні та затримання її учасників.
”За участю представників правоохоронних органів Казахстану та за силової підтримки бійців підрозділів поліції особливого призначення і батальйону тактико-оперативного реагування поліцейські провели 35 обшуків за місцями мешкання фігурантів у п’яти областях та місті Києві”, – поінформували в установі.
У результаті було ліквідовано дві вербувальні ланки злочинної спільноти “Хімпром”.
Під час слідчих дій було вилучено цифрові докази і наркотики та речовини для їх виготовлення: 3 600 джоінтів, 24 кілограми суміші для їх виготовлення із вмістом синтетичного канабіноїду PINACA та понад 1 900 розфасованих пакетиків.
”Сімох осіб, серед яких організатори незаконної діяльності та вербувальники, затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України”, – повідомили у НПУ.
Слідчі поліції, залежно від ролі кожного, повідомили про підозру дев’ятьом фігурантам кримінальних проваджень.
Серед них – лідер злочинної спільноти ‘Хімпром” та співорганізатор, яким правоохоронці повідомили про підозру заочно: за частинами 1, 2 статті 255 ККУ — створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній; за частинами 4, 5 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 3 статті 307 ККУ — незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотиків, психотропів або їх аналогів.
Цю масштабну спецоперацію провели оперативники Департаменту боротьби з наркозлочинністю спільно зі слідчими Головного слідчого управління НПУ за процесуального керівництва Офісу генпрокурора, а також зі співробітниками Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва, управлінь боротьби з наркозлочинністю ГУНП у Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Чернігівській областях та у Києві.
Заходи здійснювалися у взаємодії з відділом по боротьбі з наркотиками Генерального секретаріату Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол, Адміністрацією по боротьбі з наркотиками США (DEA) та правоохоронними органами Казахстану і Албанії.
У поліції закликали людей критично ставитися до пропозицій “легкого заробітку”: за привабливою вакансією в інтернеті може стояти злочинна мережа.
”В умовах війни вербувальні центри становлять небезпеку не лише як інструмент наркобізнесу. Така інфраструктура потенційно може використовуватися для залучення людей до терористичної та іншої насильницької діяльності”, – йдеться у повідомленні.
Як повідомлялося, хоч українська сторона і направляла всі відповідні запити та виконувала будь-які вимоги мексиканської сторони, але наразі результату в питанні екстрадиції лідера злочинної спільноти “Хімпром” на псевдо “Мексиканець” поки немає.
Фото: Нацполіція
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїнець знайшов село-привид без світла, яке «окупували» дикі звірі (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла Гайден Панеттьєрі – Кличко зробив заяву в особливий день
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Одеса1 тиждень agoРФ двічі атакувала Одещину реактивними БпЛА 16 серпня
-
Події1 тиждень agoТри фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях
-
Війна1 тиждень agoВ арсеналі Сил оборони з’явився перший український реактивний перехоплювач дронів
-
Політика1 тиждень agoвідвідав Одеський порт та оглянув наслідки атак РФ
-
Відбудова1 тиждень agoКабмін спрямував ще понад ₴5,1 мільярда на виплату компенсацій за знищене росіянами житло