Connect with us

Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам

Published

on

Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.

Під захистом гарне формулювання, але для країни, яка воює це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?

Насправді ніякого механізму захисту немає це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.

Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад? 

Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом. 

Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…

Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі?  Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.

Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк. 

Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.

І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто. 

Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи? 

ЮНЕСКО це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій. 

Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати. 

А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?

Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться. 

Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися.  Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.

Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.  

До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.

Але там вже генератор стоїть…

А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять. 

Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.

Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.

Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!

Continue Reading
Click to comment

Події

у Києві відкрилася виставка класичних японських гравюр і робіт сучасних українських митців

Published

on


В Українсько-японському центрі КПІ ім. Ігоря Сікорського відкрилася виставка класичних японських гравюр укійо-е та робіт сучасних українських митців «Воїни та квіти».

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

В експозиції представлені оригінальні гравюри укійо-е японських художників ХІХ століття Утаґави Кунійоші, Утаґави Кунісади та Утаґави Тойокуні, графічні роботи українських митців Оксани Стратійчук і Дмитра Кришовського, а також композиції в техніці ошібани майстринь Валентини Процько та Катерини Борисової.

Як зазначалося на відкритті виставки, у багатьох культурах поєднання образів воїна та квітів є символом пам’яті, незламності духу та любові до Батьківщини. У японській традиції воїн і квітка разом уособлюють водночас єдність і дуальність буття, неперервність та вічне оновлення життєвого циклу. Адже квітка, що проростає на полі бою, символізує нерозривність цього циклу та торжество життя над руйнуванням.

“У нашій експозиції все взаємопов’язано. На гравюрах зображено баталії та відомих самураїв середньовічної Японії. Щоб стати воїнами, вони мали пройти тривале навчання, частиною якого було вивчення каліграфії, а також створення композицій ікебани та ошібани», – сказала координаторка проєктів Українсько-японського центру Ганна Омельченко.

Під час екскурсії виставкою вона розповіла про представлені гравюри. Своєю чергою, українська художниця Оксана Стратійчук поділилася історією створення графічної серії «Листи з Японії», а Катерина Борисова розповіла про власні композиції в техніці ошібани – створення картин та аплікацій за допомогою засушених пресованих рослин (квітів, листя, кори, трави та пуху).







У Києві відкрилася виставка класичних японських гравюр та робіт сучасних українських митців «Воїни та квіти» / Фото: Юлія Овсяннікова. Укрінформ

1 / 13

Виставка «Воїни та квіти» триватиме до 31 липня. Вхід вільний.

Читайте також: У Києві відкрили виставку «Мир небу і землі. Порцелянова симфонія родини Трегубових»

Мистецтво японської гравюри укійо-е («картин плинного світу») сформувалось на тлі економічного піднесення Едо (нині Токіо). Технологія створення гравюр була завезена з Китаю для ілюстрування буддійських текстів, проте в 17 столітті гравюри набули неабиякої популярності і їх почали створювати для масового споживача – дрібних самураїв, торговців, мешканок міст, молоді. Первісні ілюстрації були чорно-білими – використовувалась лише туш, але розвиток технологій дозволив митцям не обмежуватися тільки одним кольором. Японською графікою укійо-е надихалися провідні європейські митці XIX–XX століть, особливо представники течій імпресіонізму та постімпресіонізму (Вінсент ван Гог, Клод Моне, Едгар Дега і т.д.)

Як повідомляв Укрінформ, в Японії на благодійному заході зібрали майже 200 тисяч єн для України.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Голова ДІЯРУ обговорив із представником ЄБРР ремонт укриття Чорнобильської АЕС

Published

on


Голова Державної інспекції ядерного регулювання України Олег Коріков провів зустріч із директором департаменту ядерної безпеки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Бальтазаром Ліндауером.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє ДІЯРУ.

“У ході зустрічі сторони обговорили питання співпраці щодо подолання наслідків атаки російського БпЛА на Новий безпечний конфайнмент об’єкта Укриття (НБК). Зокрема йшлося про роботу над розробкою заходів з відновлення проєктних функцій НБК, до якої ЄРББ вже залучено міжнародний консорціум, а також про забезпечення Держатомрегулюванням регулюючого супроводу проєктів з реалізації цих заходів”, – йдеться у повідомленні.

Ліндауер поінформував Корікова про зусилля банку щодо залучення донорів до підтримки ремонту конфайнмента. Він також підкреслив важливість забезпечення сталого співробітництва із українською стороною, координації заходів із регулюючого розгляду, готовність до компетентного прийняття виважених та оптимізованих рішень.

Читайте також: Зміни до бюджету-2026: понад ₴525 мільйонів піде на об’єкт «Укриття» та блоки ЧАЕС

Як повідомлялося, Сполучені Штати Америки перерахують 100 млн доларів на відновлення нового безпечного конфайнмента Чорнобильської АЕС.

Вночі 14 лютого 2025 року російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.

Фото: snriu.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Політика

Польські політики дедалі частіше використовують антиукраїнську риторику через її популярність у соцмережах

Published

on



Польські політики дедалі активніше вдаються до антиукраїнської риторики, оскільки вона забезпечує значні охоплення в соцмережах та привертає увагу виборців.

Про це йдеться у звіті авторитетного польського аналітичного центру Res Futura та організації Press Club Polska під назвою «Образ України та українців у польських соціальних мережах», повідомляє кореспондент Укрінформу.

Автори дослідження проаналізували понад 520 тисяч дописів про Україну, опублікованих у польському сегменті соцмереж у травні цього року, які згенерували загалом 7,76 мільйона реакцій і коментарів. За їхніми словами, кількість негативних коментарів з тижня на тиждень значно зростає.

Станом на сьогодні поляків більше турбує не війна, а складна історія та питання сусідства з Україною. Рекорд негативних коментарів в соцмережі було встановлено після появи інформації про присвоєння Президентом України почесного найменування «імені Героїв УПА» українському військовому підрозділу.

За словами представника Res Futura Міхала Федоровича, польські політики правого спектра добре усвідомлюють, що антиукраїнські теми сьогодні забезпечують значно більшу активність користувачів. «Політики правого табору бачать, що єдиним “паливом”, яке дає їм охоплення і перегляди, є антиукраїнські теми. Тоді вони отримують більше вподобань, коментарів і поширень», – наголосив Федорович.

Він додав, що алгоритми соцмереж нині просувають антиукраїнський контент, оскільки він забезпечує більшу кількість переглядів, реакцій і поширень.

За оцінкою аналітиків, особливо активно цю тенденцію використовують політики націоналістичних партій («Конфедерація польської корони»), які регулярно пишуть про теми, здатні викликати негативну реакцію у польському суспільстві щодо українців. У звіті стверджується, що саме ці політичні сили генерують понад половину негативних емоцій навколо української тематики в польському сегменті Інтернету.

Федорович зазначив, що у цьому зв’язку російські ботоферми сьогодні практично не мають роботи у польських соціальних мережах. «Більшість коментарів виникає природним шляхом. Рішення Президента України Зеленського призвело до того, що тема УПА стала темою, яка об’єднала обидві інформаційні бульбашки (правих і лівих сил – ред.) і мимоволі сприяє посиленню антиукраїнських настроїв», – зауважив Федорович.

Експерт також звернув увагу, що від серпня 2025 року антиукраїнський контент став одним із найефективніших інструментів для збільшення популярності не лише політиків, а й блогерів та інших авторів у соцмережах. «Якщо будь-який автор у Польщі хоче отримати більше лайків, взаємодій та охоплення, достатньо, щоб він почав публікувати антиукраїнський контент. Це майже автоматично збільшує його авдиторію», – констатував експерт.

За даними дослідження, негативні повідомлення про Україну зараз зростають найшвидшими темпами від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Водночас позитивні або прихильні до українців дописи майже зникли з польської інтернет-дискусії.

Аналітики також дійшли висновку, що в польському політичному просторі формується нова лінія поділу: не лише між лівими і правими, а й між політиками з проукраїнською та антиукраїнською позицією.

На думку авторів звіту, ця тенденція має значний потенціал і це може стати одним із головних факторів польської політики у найближчій перспективі, зокрема у контексті майбутніх виборів в РП.

Водночас у Res Futura застерегли, що посилення антиукраїнських настроїв у Польщі та загострення історичних суперечок у відносинах між Києвом та Варшавою відповідає інтересам Росії, яка зацікавлена у погіршенні польсько-українських відносин.

«На нашу думку, а ми також займаємося дослідженням російського та білоруського інформаційного простору, нинішня ситуація є фактично ідеальним сценарієм для Російської Федерації», – визнав Федорович.

Читайте також: Суперечки навколо УПА: у Навроцького очікують, що Україна змінить позицію

Як повідомляв Укрінформ, 27 травня Президент Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ.

У Польщі засудили це рішення.

Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що історія польського та українського народів містить як славетні, так і трагічні сторінки, але вшанування героїв УПА не мало антипольського підтексту.

Глава Офісу Президента України Кирило Буданов минулими вихідними відвідав Варшаву, де провів зустрічі у канцелярії президента РП і Раді міністрів РП із приводу напруги в українсько-польських відносинах у площині складної історії.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час виступу з трибуни Сейму застеріг від зростання ксенофобських настроїв у Польщі щодо українців та осіб іншого походження.

Фото: Jeremy Bishop on Unsplas



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.