Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам
Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.

Під захистом — гарне формулювання, але для країни, яка воює — це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?
Насправді ніякого механізму захисту немає — це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.
Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад?

Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом.
Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…
Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі? Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.
Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту — як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк.
Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус — треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.
І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО — це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто.

Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи?
ЮНЕСКО — це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій.
Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати.
А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?

Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться.
Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися. Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.
Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.
До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.
Але там вже генератор стоїть…
А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять.
Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.
Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї — йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім — топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.

Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!
Усі новини
Смартфони Android і iPhone тепер можуть обмінюватися файлами, але є один нюанс
Обмін файлами між смартфонами з різними ОС давно був однією з найпоширеніших користувацьких проблем. Схоже, що завдання вдалося вирішити, — але це поки не точно.
Функція Quick Share від Google нарешті зможе “законнектитися” з AirDrop від Apple, пише zdnet.com. Користувачі смартфонів Android і iPhone тепер можуть обмінюватися файлами, однак поки що такий обмін з боку Android підтримують тільки телефони Pixel 10. Щоправда, компанія Google вже запевнила, що скоро поширить цю технологію і на інші пристрої Android.
Як нагадує видання, раніше iOS і Android могли взагалі не перетинатися. Функція передачі файлів AirDrop відмінно працювала на смартфонах iPhone, планшетах iPad або ноутбуках Mac, але за межі екосистеми Apple не виходила. У цьому і полягає основна відмінність двох систем — iOS по суті замкнута, а Android — набагато вільніша і відкритіша. Втім, такі ж обмеження були і у функції Quick Share — передавати або отримувати файли з iPhone було не можна. Тож користувачі iPhone і Android залишалися розділеними, поки Google не зробила перший крок до зближення.
Компанія оголосила про те, що обмін файлами між різними смартфонами стає реальністю. Спочатку функція Quick Share запускається на пристрої Android, а потім користувач вибирає файли, якими він хоче поділитися. Quick Share шукає прилеглі пристрої, включно з iPhone. Коли потрібний iPhone з’явиться в полі зору, його треба вибрати на телефоні Android. Потім на iPhone з’явиться AirDrop і перепитає щодо передачі файлу. Співрозмовник підтверджує і отримує файл-передачу з Android.
Ще компанія Google наголосила, що впровадила надійні заходи захисту користувацьких файлів під час їхнього передавання з одного телефону на інший. Таким чином, нова функція демонструє реальне досягнення на шляху об’єднання користувачів iPhone та Android. Видання нагадує трохи передісторії: ще в травні 2024 року Apple і Google презентували функцію, призначену для оповіщення користувачів iOS і Android про будь-які пристрої з підтримкою Bluetooth, які відстежують їх без їхнього відома або згоди. З випуском iOS 18 наприкінці того ж року Apple нарешті впровадила RCS (Rich Communications Service) на iPhone, і це дало змогу користувачам iOS і Android обмінюватися повідомленнями у форматі RCS.
Такий крок до зближення особливо важливий у контексті того, що Apple і Google вже давно є непримиренними конкурентами на мобільному ринку. Між ними були навіть судові тяжби. Але, як зазначають фахівці, буває, що навіть такі запеклі суперники на певний час відмовляються від боротьби, щоб діяти в інтересах усіх користувачів.
Так що єдиним бар’єром поки що є обмеженість нової функції смартфонами Pixel 10. Але, з урахуванням тенденції, що намітилася, можна розраховувати, що в найближчому майбутньому новинку підхоплять і інші пристрої Android.
Раніше стало відомо, чому смартфони iPhone все ще відстають від Android. Зокрема, серед недоліків експерт називали недосконалого голосового помічника Siri.
Події
Фільм «Тиха повінь» здобув нагороду за найкращу операторську роботу на IDFA
Фільм “Тиха повінь” Дмитра Сухолиткого-Собчука отримав нагороду за найкращу операторську роботу на Міжнародному фестивалі документальних фільмів в Амстердамі (IDFA).
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Державне агентство з питань кіно.
Світова прем’єра стрічки, створеної продюсерами Каріною Костиною та Євгеном Рачковським (кінокомпанія ТАБОР), відбулася 16 листопада у головному конкурсі IDFA куди цього року було відібрано лише 12 найсильніших документальних фільмів світу.
Міжнародне журі нагородило фільм однією з найпрестижніших відзнак фестивалю, відзначивши як художню довершеність, так і унікальний погляд на Україну: “Нас зворушила краса зображень, що підсилює красу землі, природи та її мешканців. У країні, де війна є реальністю вже понад століття, ми зустрічаємо закриту релігійну спільноту, яка зберегла пацифістську позицію”.
За словами членів журі, попри те, що стрічку знімали четверо операторів, фільм зберіг вражаючу візуальну цілісність – кожен кадр є окремим полотном.
Сюжет стрічки занурює глядача у життя закритої релігійної спільноти, що мешкає на берегах Дністра – у місці, де природа й історія невпинно випробовують людську стійкість. Їхній мирний світ руйнують регулярні повені, а згодом – повномасштабна війна.
У цих двох стихіях – природній і людській – фільм знаходить паралелі, показуючи, як повторення катастроф формує пам’ять і спільну ідентичність громади.
Продюсерка фільму та режисер після закінчення зйомок “Памфіра” вирішили створити документальний фільм.
За словами Костини, все почалося з одного речення, що цей проєкт – про релігійну комуну на Заході України. Режисер мав фото людей з комуни, зроблені десять років тому після сплаву по Дністру.
“І от, через п’ять років роботи, ми вже маємо прем’єру на IDFA та нагороду за найкращу операторську роботу. “Тиха Повінь” – це неймовірний внесок усієї команди фільму, волонтерів, наших партнерів і ко-продюсерів. Ми надзвичайно вдячні кожному фонду за підтримку, адже без неї ми не змогли б реалізувати цей проєкт”, – зауважила Костина.
Стрічка отримала сильні рецензії провідних європейських видань.
Screen Daily пише, що фільм “ліричний портрет релігійної спільноти в Україні, новий кут зору на воєнний конфлікт, який не уникає теми війни, але підходить до неї делікатно – як до пейзажу, через туман, світло, атмосферу”.
Критики Variety наголосили на її візуальній поезії та “надзвичайно цілісній операторській роботі”.
А IDA відзначила “рідкісну чистоту спостереження” та “уникнення будь-якої сенсаційності навіть у зображенні травматичного контексту”. Продюсер стрічки наголосив, що цього року фільми виробництва кінокомпанії ТАБОР представлені на найбільших фестивалях світу, а відзнака фільму “Тиха Повінь” на фестивалі документального кіно в Амстердамі додає впевненості, що його побачить широке коло поціновувачів авторського кіно та мистецтва.
Режисер фільму у своїй промові під час отримання нагороди нагадав про війну Росії проти України, нещодавній масований обстріл у Тернополі, де щонайменше 30 загиблих.
“У цьому фільмі перш за все ідеться про масштаб. Про масштаб часу, масштаб ландшафту. Ще один масштаб, про який я хочу згадати – це те, як бореться наша країна зараз. Якщо у 2022 році росіяни запускали по Україні 1100 дронів, у 2024 – вже 10882, а цього року – майже 50 тис. дронів. Більшість територій на сході України, які ви побачили в кадрі – уже окуповані росіянами”, – зауважив Сухолиткий-Собчук.
Фільм створений українською компанією ТАБОР у ко-продукції з Elemag Pictures, MDR Mitteldeutscher Rundfunk та в колаборації з ARTE.
У партнерстві з The Other Room, Mellivora, Grace Films, ГО “Волонтери Бучаччини”, MDM Mitteldeutsche Medienförderung, ARTE Generation Ukraine, IMS, FRF, Deutsche Filmakademie, Українською Кіноакадемією у співпраці з Netflix, ESFUF, Documenting Ukraine, Institute for Human Sciences, IWM Vienna, Docudays UA, Goethe-Institut Ukraine, German Films.
Міжнародна промоція проєкту відбувається за підтримки Українського Інституту та Eurimages.
Як повідомляв Укрінформ, документальний фільм “Тиха повінь” представляє Україну в головному конкурсі кінофестивалю IDFA.
Перше фото: кадр із фільму
Відбудова
Агентство відновлення покаже дані про вартість захисних робіт на об’єктах інфраструктури
Агентство відновлення запускає дашборд, на якому відображатиметься уся інформація щодо закупівель для проведення робіт із захисту об’єктів критичної інфраструктури.
Про це під час пресконференції в Укрінформі повідомив заступник голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Юрій Сверба.
«Логіка максимально проста – не приховувати жодну інформацію, що стосується вартості матеріалів, і в реальному часі відображати на дашборді всі закупівлі у межах відповідних договорів між генеральним підрядником і постачальником. Інформація на дашборді оновлюватиметься щотижнево, і кожен зможе перевірити, які матеріали на поточному тижні були закуплені і за якою ціною», – наголосив Сверба.
Юрій Сверба / Фото: Павло Багмут
У зведену таблицю потраплятиме інформація щодо вартості основних матеріалів, що використовуються у будівництві і становлять від 80% до 90% вартості будівельних робіт. Пізніше, після проведення експертизи та затвердження, будуть оприлюднені і всі зведені кошториси.
Сверба підкреслив, що інформація на дашборді матиме обмежений характер: дані про підрядників та проєкти, де ведуться роботи, не будуть оприлюднені, щоб цим не скористався ворог і не зміг зрозуміти, де і який саме захист будується.
Як додав голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин, попередньо була проведена робота з великими виробниками будівельних матеріалів, з якими вдалося досягти згоди на встановлення цін на основні види їхньої продукції нижче ринкової.
«Ми зібрали близько 70 саме виробників, не посередників. Було декілька зустрічей з ними, вони надали вартість своїх матеріалів. Це великі компанії, включаючи, наприклад, Метінвест, АрселорМіттал Кривий Ріг, трубні заводи. Ми їм відверто пояснили ситуацію, що це (будівництво захисних об’єктів – ред.) має бути нашою спільною справою. Нам вдалося домовитися про дещо нижчі, ніж ринкові, ціни на основні їхні матеріали. Деякі навіть під цей проєкт дали додаткову знижку для наших підрядників», – наголосив Сухомлин.

Сергій Сухомлин / Фото: Павло Багмут
За його словами, в Агентстві відновлення сподіваються, що таку модель ціноутворення вдасться зберегти до кінця усіх робіт. Він підкреслив, що ці домовленості є ситуативними і діятимуть лише обмежений час.
Дані щодо перших закупівель будуть оприлюднені на дашборді вже у п’ятницю, 21 листопада.
Як повідомлялося, Агентство відновлення будує захисні споруди більш як на 100 об’єктах критичної інфраструктури, роботи мають бути завершені за два-три місяці.
Фото: Павло Багмут / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут.
-
Усі новини1 тиждень ago“Обожнюю знімати весільні сукні”: Діана Зотова з “Холостяка” відреагувала на чутки про її одруження
-
Суспільство1 тиждень agoЦены на овощи на Привозе в Одессе в ноябре 2025 года
-
Усі новини1 тиждень agoКолумбійська «жива Барбі» зробила операції доньці: мережа обурилася
-
Суспільство1 тиждень agoЗаставу за Труханова повністю не внесли Анонси
-
Усі новини6 днів agoотримано дивовижну фотографію, таку ще ніхто не робив (фото)
-
Цікаво5 днів agoПонад 1 600 учасників із 100 населених пунктів долучилися до Всеукраїнської конференції “Жити життя під час та після війни”
-
Війна1 тиждень agoОзброєння РФ перебуває в кризі на 4 рік війни в Україні — деталі
-
Усі новини1 тиждень agoНайкращі планшети 2025 року: топ 5 моделей бюджетних і преміальних моделей (фото)