Connect with us

Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам

Published

on

Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.

Під захистом гарне формулювання, але для країни, яка воює це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?

Насправді ніякого механізму захисту немає це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.

Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад? 

Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом. 

Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…

Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі?  Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.

Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк. 

Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.

І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто. 

Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи? 

ЮНЕСКО це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій. 

Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати. 

А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?

Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться. 

Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися.  Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.

Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.  

До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.

Але там вже генератор стоїть…

А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять. 

Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.

Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.

Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!

Continue Reading
Click to comment

Події

У межах туру «Кіно заради Перемоги!» в березні відбувся 61 кінопоказ

Published

on



У Чернівецькій області в госпіталі ветеранів війни 3 березня показали стрічку «Захар Беркут», представив її режисер Ахтем Сеітаблаєв.

4 та 10 березня в кінопросторі Хмельницького госпіталю організували показ фільму «Максим Оса та золото Песиголовця».

4-25 березня військовослужбовцям, які проходять реабілітацію в Трускавецькому госпіталі, показали кінокартини «Довбуш», «Кріпачка», «Я, Побєда і Берлін» та «Дон Жуан з Жашкова». Тим часом у Запоріжжі та області влаштували 12 показів, у програмі були фільми «Яремчук. Незрівнянний світ краси», «Кріпачка», «Безславні кріпаки», «Пекельна хоругва або Різдво козацьке», «11 дітей з Моршина» та «Дон Жуан з Жашкова».

5 березня в Чернівецькому військово-спортивному ліцеї показали фільм «Захар Беркут», представили його режисер Ахтем Сеітаблаєв та керівник «ТРО Медіа» Олексій Дмитрашківський.

5-26 березня в кінопросторі медичного центру Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області відбулися покази стрічок «Коли ти вийдеш заміж?», «Кріпачка», «Безславні кріпаки» та «раша гудбай».

5-27 березня у двох реабілітаційних центрах Національної гвардії в Полтавській області показували фільми «Максим Оса та золото Песиголовця», «Кіборги», «Дон Жуан з Жашкова» і «Кріпачка».

6 березня в медичному реабілітаційному центрі Державної прикордонної служби України в Одесі відкрили новий кінопростір й організували показ стрічки «Мирний 21» за участію режисера Ахтема Сеітаблаєва.

6-27 березня в кінопросторі медичного центру МВС у Вінницькій області показали «Кріпачку», «Вулкан» та «Екс».

7 березня в Харківському національному економічному університеті відбувся показ фільму «Мої думки тихі».

7 й 14 березня в Будинку культури Миронівки місцевій громаді показали «Кріпачку» та «Кіборги».

7 й 8 березня в харківському «Хартія-хабі» режисер Олесь Санін представив фільми «Довбуш» та «Культура vs війна».

9 березня в «Хартія-хабі» Івано-Франківська показали стрічку «Чужа молитва».

10 березня в кінопросторі одного з реабілітаційних центрів Київської області для ветеранів влаштували показ «Кріпачки». Того ж дня в Одесі в приміщенні міської бібліотеки для громади організували показ «Толоки».

12-26 березня у Вінниці та області для місцевої громади та внутрішньо переміщених осіб за сприяння обласного центру культури «Щедрик» показували фільми «Кіборги», «Шляхетні волоцюги» та «Мій карпатський дідусь».

12 й 29 березня у Київському інституті Національної гвардії України організували покази «Нескореного» й «Толоки».

12 та 13 березня у Національній академії Служби безпеки України та Київському військовому інституті ім. Т. Г. Шевченка провели допрем’єрні покази фільму «Втомлені», представив їх голова правління Асоціації «Дивись українське!» Андрій Різоль. У творчих зустрічах з курсантами взяли участь продюсер Пилип Іллєнко, режисер Юрій Дунай, сценаристка Соломія Томащук й акторка Валерія Ходос.

13-26 березня у новоствореному Одеському кінопросторі медичного реабілітаційного центру показали фільми «Пропала грамота», «Кіборги» та «Кріпачка».

15 березня в Центральному будинку офіцерів у Києві відбувся допрем’єрний показ фільму «Втомлені» за участю продюсера Пилипа Іллєнка, режисера Юрія Дуная, сценаристки Соломії Томащук, акторок Маргарити Гури та Валерії Ходос.

15 березня у Києві в культурному хабі «Донеччина» показали стрічку «Люксембург, Люксембург».

18 березня в кінопросторі одного з реабілітаційних центрів Київської області влаштували допрем’єрний показ «Втомлених» за участю продюсера Пилипа Іллєнка, режисера Юрія Дуная, сценаристки Соломії Томащук й акторки Валерії Ходос.

19 березня у Київському інституті НГУ провели допрем’єрний показ «Втомлених» за участю продюсера Пилипа Іллєнка, режисера Юрія Дуная, сценаристки Соломії Томащук, головних акторів Валерії Ходос та Дмитра Сови. Команду фільму представив голова правління Асоціації «Дивись українське!».

20 березня у Київській національній дитячій бібліотеці показали стрічку «Стоп Земля», представив її кінознавець Ярослав Підгора-Гвяздовський. Того ж дня у львівському Будинку офіцерів відбувся показ «Паляниці», представила її кінопродюсерка Катерина Тимченко.

27 березня в кінопросторі реабілітаційного центру НГУ в Полтавській області показали фільм «Мій карпатський дідусь». Участь у заході взяли амбасадор туру, актор Богдан Бенюк, бригадний генерал Нацгвардії Олександр Білоус і голова правління Асоціації «Дивись українське!» Андрій Різоль.

29 березня в Центральному будинку офіцерів у Києві влаштували показ стрічки «Битва за Київ», представив її режисер Тарас Ткаченко.

Від початку реалізації туру «Кіно заради Перемоги!» організовані вже 3186 кінопоказів у 532 населених пунктах та військових частинах 23 областей України.

Як повідомлялося, національний тур «Кіно заради Перемоги!» реалізується із 6 серпня 2022 року. Його мета – морально-психологічна підтримка та мотивація військовослужбовців, майбутніх офіцерів, внутрішньо-переміщених осіб і громад.

Читайте також: Документальну стрічку «Дівія» визнали найкращою на Ann Arbour Film Festival

Організатором кінопоказів є «Дивись українське!» у співпраці з Головним управлінням комунікацій Збройних сил України. Ініціатори проєкту: Офіс Президента, Державне агентство з питань кіно та «Дивись українське!». 

Тур реалізується у співпраці з Генеральним штабом ЗСУ, за сприяння Міністерства оборони, обласних військових адміністрацій, Національної гвардії та Національної поліції.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Маріупольці подали до Реєстру збитків вже 25 тисяч заяв, які є доказами злочинів РФ

Published

on


Маріупольці подали до Реєстру збитків 25 тисяч заяв, які не лише фіксують руйнування і втрати, а й стають частиною доказової бази злочинів, скоєних Росією проти України.

Про це виконавчий директор Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, Маркіян Ключковський розповів Укрінформу.

«Станом на сьогодні ми маємо майже 25 000 заяв, поданих із Маріуполя, у різних категоріях: щодо знищення житлової та іншої нерухомості, втрати життя, катувань, переміщення. Усі вони надійшли від людей, які називають Маріуполь своїм домом», – сказав він.

За словами Ключковського, за допомогою спеціальних програм дані про зруйноване житло переносяться на спеціальну мапу міста, на якій можна простежити масштаб руйнувань.

«Так заяви до Реєстру збитків стають доказами злочинів. І кожна червона крапка на мапі означає щонайменше одну заяву щодо знищення житлової нерухомості, прив’язану до конкретної локації. Тоді можна побачити, що все місто було поранене, вбите і зруйноване. Тож це не просто статистика, про яку ми говоримо. Це історія, яку розповідають реальні люди через подання заяв до Реєстру», – пояснив він.

Читайте також: Прокурори за чотири роки задокументували понад 240 тисяч злочинів агресії РФ проти України – Кравченко

За словами керівника Реєстру збитків, метою є об’єднати зусилля, працюючи і з окремими містами, і на національному рівні, щоб записи в Реєстрі відображали реальні масштаби руйнувань і втрат.

«Тому ми маємо зробити все, щоб поширювати інформацію про Реєстр. Ми маємо ставити його на порядок денний так, щоб люди розуміли, чому їм потрібно подавати свої заяви. Це не так просто в умовах, коли людям доводиться щодня виживати, коли вони щойно… пережили жахливу, гірку, холодну й темну зиму. Можливо, подання заяви до Реєстру не є серед їхніх першочергових пріоритетів, але це важливе завдання, з виконанням якого ми повинні допомогти», – наголосив Ключковський.

Як повідомляв Укрінформ, до Реєстру збитків, створеного під егідою Ради Європи для фіксації шкоди, завданої війною Росії проти України, вже подано понад 130 тисяч заяв. Заяву можуть відхилити, якщо вона не відповідає встановленим критеріям.

Фото архівне: Маріупольська міськрада



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна і Франція скоординували підготовку до наступних контактів лідерів

Published

on



Заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква під час зустрічі із міністром-делегатом із європейських справ при міністрові Європи та закордонних справ Франції Бенжаменом Аддадом обговорив підготовку до наступних контактів лідерів на двосторонньому рівні і в більш широкому форматі.

Про це повідомляє пресслужба ОП, передає Укрінформ.

«Головна тема обговорення – координація наступних кроків за підсумками зустрічі президентів України та Франції, що відбулася в Парижі 13 березня. Йшлося про реалізацію домовленостей, роботу в межах Коаліції охочих, розвиток оборонної співпраці, посилення санкційного тиску на Росію та гарантії безпеки. Сторони також говорили про підготовку до наступних контактів лідерів і на двосторонньому рівні, і в більш широкому форматі за участю європейських партнерів», – йдеться у повідомленні.

Жовква відзначив протидію російському танкерному флоту з боку Франції, зокрема затримання підсанкційного танкера в Середземному морі. Україна підтримує позицію Франції щодо необхідності змін на рівні законодавства Євросоюзу, треба працювати над тим, щоб була можливість не лише зупиняти такі судна, а й конфісковувати нафту, яку вони перевозять.

Сторони також обговорили процес євроінтеграції України. Жовква наголосив, що країна успішно завершила процес скринінгу й готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів одразу після розблокування переговорного процесу з боку Угорщини.

«Саме Франція у 2022 році стала рушійною силою в подоланні скепсису деяких європейських країн щодо надання Україні статусу кандидата. І тому зараз ми розраховуємо на стратегічну роль Парижа в подоланні всіх перешкод на шляху до членства України у Євросоюзі», – зазначив заступник керівника ОП.

Читайте також: Британія проведе саміт щодо Ормузької протоки за участю 35 країн

Бенжамен Аддад запевнив, що позиція Парижа чітка й принципова: Франція підтримує вступ України до Євросоюзу та відзначає якість проведення відповідних реформ.

Як повідомлялося, Володимир Зеленський заявив, що основними темами переговорів у Єлисейському палаці 13 березня стали спільне виробництво зброї, участь у програмах SAFE, зміцнення ППО та бойової авіації, а також розблокування допомоги від ЄС у 90 млрд євро та переговори про вступ до ЄС.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.