Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

В експозиції представлені оригінальні гравюри укійо-е японських художників ХІХ століття Утаґави Кунійоші, Утаґави Кунісади та Утаґави Тойокуні, графічні роботи українських митців Оксани Стратійчук і Дмитра Кришовського, а також композиції в техніці ошібани майстринь Валентини Процько та Катерини Борисової.

Як зазначалося на відкритті виставки, у багатьох культурах поєднання образів воїна та квітів є символом пам’яті, незламності духу та любові до Батьківщини. У японській традиції воїн і квітка разом уособлюють водночас єдність і дуальність буття, неперервність та вічне оновлення життєвого циклу. Адже квітка, що проростає на полі бою, символізує нерозривність цього циклу та торжество життя над руйнуванням.

“У нашій експозиції все взаємопов’язано. На гравюрах зображено баталії та відомих самураїв середньовічної Японії. Щоб стати воїнами, вони мали пройти тривале навчання, частиною якого було вивчення каліграфії, а також створення композицій ікебани та ошібани», – сказала координаторка проєктів Українсько-японського центру Ганна Омельченко.

Під час екскурсії виставкою вона розповіла про представлені гравюри. Своєю чергою, українська художниця Оксана Стратійчук поділилася історією створення графічної серії «Листи з Японії», а Катерина Борисова розповіла про власні композиції в техніці ошібани – створення картин та аплікацій за допомогою засушених пресованих рослин (квітів, листя, кори, трави та пуху).

У Києві відкрилася виставка класичних японських гравюр та робіт сучасних українських митців «Воїни та квіти» / Фото: Юлія Овсяннікова. Укрінформ

1 / 13

Виставка «Воїни та квіти» триватиме до 31 липня. Вхід вільний.

Мистецтво японської гравюри укійо-е («картин плинного світу») сформувалось на тлі економічного піднесення Едо (нині Токіо). Технологія створення гравюр була завезена з Китаю для ілюстрування буддійських текстів, проте в 17 столітті гравюри набули неабиякої популярності і їх почали створювати для масового споживача – дрібних самураїв, торговців, мешканок міст, молоді. Первісні ілюстрації були чорно-білими – використовувалась лише туш, але розвиток технологій дозволив митцям не обмежуватися тільки одним кольором. Японською графікою укійо-е надихалися провідні європейські митці XIX–XX століть, особливо представники течій імпресіонізму та постімпресіонізму (Вінсент ван Гог, Клод Моне, Едгар Дега і т.д.)

Як повідомляв Укрінформ, в Японії на благодійному заході зібрали майже 200 тисяч єн для України.

Голова Державної інспекції ядерного регулювання України Олег Коріков провів зустріч із директором департаменту ядерної безпеки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Бальтазаром Ліндауером.

Про це йдеться у звіті авторитетного польського аналітичного центру Res Futura та організації Press Club Polska під назвою «Образ України та українців у польських соціальних мережах», повідомляє кореспондент Укрінформу.

Автори дослідження проаналізували понад 520 тисяч дописів про Україну, опублікованих у польському сегменті соцмереж у травні цього року, які згенерували загалом 7,76 мільйона реакцій і коментарів. За їхніми словами, кількість негативних коментарів з тижня на тиждень значно зростає.

Станом на сьогодні поляків більше турбує не війна, а складна історія та питання сусідства з Україною. Рекорд негативних коментарів в соцмережі було встановлено після появи інформації про присвоєння Президентом України почесного найменування «імені Героїв УПА» українському військовому підрозділу.

За словами представника Res Futura Міхала Федоровича, польські політики правого спектра добре усвідомлюють, що антиукраїнські теми сьогодні забезпечують значно більшу активність користувачів. «Політики правого табору бачать, що єдиним “паливом”, яке дає їм охоплення і перегляди, є антиукраїнські теми. Тоді вони отримують більше вподобань, коментарів і поширень», – наголосив Федорович.

Він додав, що алгоритми соцмереж нині просувають антиукраїнський контент, оскільки він забезпечує більшу кількість переглядів, реакцій і поширень.

За оцінкою аналітиків, особливо активно цю тенденцію використовують політики націоналістичних партій («Конфедерація польської корони»), які регулярно пишуть про теми, здатні викликати негативну реакцію у польському суспільстві щодо українців. У звіті стверджується, що саме ці політичні сили генерують понад половину негативних емоцій навколо української тематики в польському сегменті Інтернету.

Федорович зазначив, що у цьому зв’язку російські ботоферми сьогодні практично не мають роботи у польських соціальних мережах. «Більшість коментарів виникає природним шляхом. Рішення Президента України Зеленського призвело до того, що тема УПА стала темою, яка об’єднала обидві інформаційні бульбашки (правих і лівих сил – ред.) і мимоволі сприяє посиленню антиукраїнських настроїв», – зауважив Федорович.

Експерт також звернув увагу, що від серпня 2025 року антиукраїнський контент став одним із найефективніших інструментів для збільшення популярності не лише політиків, а й блогерів та інших авторів у соцмережах. «Якщо будь-який автор у Польщі хоче отримати більше лайків, взаємодій та охоплення, достатньо, щоб він почав публікувати антиукраїнський контент. Це майже автоматично збільшує його авдиторію», – констатував експерт.

За даними дослідження, негативні повідомлення про Україну зараз зростають найшвидшими темпами від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Водночас позитивні або прихильні до українців дописи майже зникли з польської інтернет-дискусії.

Аналітики також дійшли висновку, що в польському політичному просторі формується нова лінія поділу: не лише між лівими і правими, а й між політиками з проукраїнською та антиукраїнською позицією.

На думку авторів звіту, ця тенденція має значний потенціал і це може стати одним із головних факторів польської політики у найближчій перспективі, зокрема у контексті майбутніх виборів в РП.

Водночас у Res Futura застерегли, що посилення антиукраїнських настроїв у Польщі та загострення історичних суперечок у відносинах між Києвом та Варшавою відповідає інтересам Росії, яка зацікавлена у погіршенні польсько-українських відносин.

«На нашу думку, а ми також займаємося дослідженням російського та білоруського інформаційного простору, нинішня ситуація є фактично ідеальним сценарієм для Російської Федерації», – визнав Федорович.

Як повідомляв Укрінформ, 27 травня Президент Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ.

У Польщі засудили це рішення.

Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що історія польського та українського народів містить як славетні, так і трагічні сторінки, але вшанування героїв УПА не мало антипольського підтексту.

Глава Офісу Президента України Кирило Буданов минулими вихідними відвідав Варшаву, де провів зустрічі у канцелярії президента РП і Раді міністрів РП із приводу напруги в українсько-польських відносинах у площині складної історії.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час виступу з трибуни Сейму застеріг від зростання ксенофобських настроїв у Польщі щодо українців та осіб іншого походження.

Фото: Jeremy Bishop on Unsplash