Connect with us

Війна

Примусова видача російський паспортів: позиція України та умови поновлення документів

Published

on

Видача російських паспортів на тимчасово окупованій території — практика не нова, ця системна політика вже проводилась у Криму з 2014 року. 27 квітня 2023 року путін підписав указ, згідно з яким громадян України, що не отримують російські паспорти на окупованих територіях до 1 липня 2024 року, можуть депортувати. І це стосується також і мешканців окупованої частини Луганської та Донецької областей, які раніше отримували документи “ЛНР”, “ДНР”.

Примусова видача паспортів та українська дискусія 

Перші дні травня українці спостерігали за дискусією уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця та віцепрем’єр-міністерки — міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Іриною Верещук. Суть суперечок полягала в тому, що за можливості російський паспорт не треба брати, проте заради виживання — не треба відмовлятись. 

Як для “Дайджесту Одеси” розповіла Олена Погребняк, керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, кожна ситуація має розглядатись окремо. “Ситуація, в якій під дулом автомата кажуть паспорт або життя — не про рішення. І тут здебільшого мова не про військових, які помирають зі словами “Слава Україні”. Там цивільні із вразливих категорій населення: літні люди, які опинились без пенсії; без дітей, які їх прогодують; без запасів. Для людей це питання життя. До нас звертались особи без громадянства, які змогли виїхати з окупованої території близько Мелітополя. Чоловік та жінка, які пройшли жах. Я вважаю, що ми не можемо їм казати, що це через те, що вони взяли паспорт”.

На ТОТ вже йде сувора політика погроз та обмежень для громадян з українським паспортом.

“Окупанти цілеспрямовано та навмисно обшукують транспортні засоби, фіксують усі особисті дані громадян, які не мають російських документів, погрожують забороною в’їзду в місто”, — розповіли в Генштабі, передає УНІАН.

За його даними, також ворог примушує листонош роздавати місцевому населенню бланки, в яких потрібно вказати відомості про наявність російського паспорта. А батькам школярів-випускників ворог погрожує відмовою в отримані дітьми свідоцтва про базову середню освіту. Також загарбники примушують змінювати з українського на російські зразки свідоцтво про шлюб та свідоцтво про реєстрацію технічних засобів.

У захоплених районах Донецької та Луганської областей особливу увагу проявляють до пенсіонерів. “Фактично, це елемент тиску на соціально незахищені верстви населення, які залежать від окупаційної адміністрації. Для обходу пенсіонерів з Росії прибуло 300 “волонтерів”, які утворили “мобільні групи”, — сказано в повідомленні Центру національного опору.

Як повідомляється, окупанти провалюють позначені темпи паспортизації і вдаються до нових методів примусу. За даними ЦНС, в Донецькій області облаштовані пункти видачі паспортів при лікарнях, оскільки без російського паспорта людям відмовляють у медичному обслуговуванні. “Таким чином, окупанти порушують Женевську конвенцію”, —  підкреслюють експерти.

“Місцеве населення тимчасово окупованих територій продовжує чинити спротив примусовій паспортизації. Темпи видачі російських паспортів занадто низькі й окупаційні адміністрації отримують системні догани від кремлівських кураторів. Відтак, в населених пунктах на тимчасово окупованих районах Херсонщині росіяни знущаються з цивільного населення”, — повідомляють в Центрі національного спротиву.

Зазначається, що за відмову від російського паспорта людям на окупованій території погрожують “ямою”. Зафіксовані випадки тортур та знущань. 

Україна не визнає російське громадянство набуте в окупації

Держава займає позицію не визнавати громадянство набуте в окупації ще від подій 2014 року у Криму. За це не передбачено кримінальної чи іншої відповідальності. Проте російський паспорт несе з собою теж негативні наслідки: мобілізація до армії рф, переселення на іншу територію, збір персональних даних. Росія може використовувати паспортизацію і, створюючи примітивну картинки “громадянської війни” для країн Заходу; наративів про кількість людей, яка тікає з України; заміна населення у випадку виборів. Все це ми бачили за радянських часів, наприклад депортація кримських татар до Сибіру у 1944 році. Наразі вже є факти евакуації жителів лівобережної Херсонщини фактично у полон, де у них забрали паспорта і вручили прописку у мурманську. До того ж, якщо росія визнає нашу територію своєю, то фактично їм потрібно документувати цих людей за конституційним принципом. Вони втілюють норму, яку самі ж прийняли незаконно в свою конституцію. 

Однак, треба зауважити, що за дев’ять років агресії стає ясно, що не всі перебувають на ТОТ не з власної волі. Безумовно, є ті, хто чекав на визволителів”, але для багатьох інших рішення залишитися в окупації носить зовсім інший неполітичний характер. Тому важливо розмежовувати ситуації, коли людина бере російський паспорт під примусом та коли через прихильність до політики окупанта. Населення Криму, протягом 2014-2022 років виїжджали до України, аби оформити документи своїм дітям. Попри те, що самі мали російський паспорт і повертались назад. 

Російський паспорт — ризик для життя наших громадян, проте якщо виїхати з окупованої території неможливо, переслідування за це не буде. У майбутньому важливою буде не наявність паспорта, а дії. Досі знаходять людей, які здають позиції ЗСУ, колаборанти. Тому неможливо надати рекомендації, які будуть використовуватись, як загальна практика.

“У перші тижні вторгнення до нас (в міграційну службу, -ред.) приходили громадяни рф, які вимагали отримання документів, наприклад, термінового паспорта, щоб виїхати до Європи. І коли ми відмовляли, бо процедура отримання громадянства не передбачає термінової видачі, чули проросійські наративи про “нічого, зараз наші дійдуть”. Ми повідомляли СБУ про це. На території Одеської області проживає 13 тисяч громадян рф з посвідками на проживання. Так склалось історично, більшість з них народились в Україні, потім виїжджали туди працювати, а зараз вже пенсіонери. Чи всі з них визнають війну? Здебільшого, на щастя, так, але поодинокі випадки зустрічаються”, — розповідає Олена Погребняк.

Поновлення українського громадянства

На думку чиновниці, після Перемоги, кожну ситуацію розглядатимуть окремо. Можливо особа писатиме пояснення за яких обставин отримала паспорт, відбуватиметься перевірка контактів. Міграційна служба — не слідчий орган і не має права вивчати ці ситуації, можливо, це буде зона відповідальності СБУ.

Зараз вже є випадки, коли люди виїжджають з окупованих територій без документів. Зі звільненням Херсону їх було значно більше. Олена розповідає: “Ті, хто потрапляли до нас казали, що втратили громадянський паспорт, а виїхали по закордонному чи пенсійному посвідченню. Ми бачили велику кількість пенсіонерів, які приїхали, щоб перезимувати, бо не мали ні опалення, ні світла. До того ж ми не маємо права допитувати людину. Хтось з них казав, що змушений був взяти російський документ, хтось говорив про втрату. З цих питань спілкуємось з СБУ, декому треба пройти процедуру перевірки. Але ж тут мова йде про те, що люди не виїхали до території рф, а всіма силами намагались потрапити на вільну Україну. Вони свій вибір зробили. Тому поновлюють паспорти громадян”. 

Чинною є і програма повернення людини, яку примусово вивезли. Нею вже скористались і в Одеській області. Родичі оформляють повернення без присутності вивезеної людини, бо на території рф поновити українські документи неможливо. “Якщо особа після 24 лютого 2022 року була насильно переселена на територію рф, то ми робимо без неї документи на повернення. Є шляхи передачі, відпрацьована процедура і вже випадки повернення. Людину під дулом автомата посадили в автобус, забрали паспорт і вивезли на територію рф, але через родичів чи знайомих намагається повернутись. В такому випадку, звичайно, відновлюємо документи  громадянина Україна, бо дійсно ця ситуація не про рішення, а про примус”, — зазначила керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

Самим українцям здебільшого непотрібно сперечатись через питання брати чи не брати російський паспорт. Згідно з результатами соціологічного дослідження, яке ініціював Харківський інститут соціальних досліджень, ставлення українців до російського паспорта, який росія з різних причин видавала жителям ТОТ, є досить толерантним (понад 75%). Значна частина опитаних взагалі не визнає це громадянством і відповідно пропонує ігнорувати ці “папірці”. Багато хто готовий виправдовувати отримання російських паспортів, якщо це було зроблено вимушено, заради виживання в умовах окупації.

Війна

На війні в Україні загинув доброволець із Латвії

Published

on


У боях за Україну загинув доброволець із Латвії Микита Таренов із позивним «Латвієць».

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на DELFI.

Інформацію про загибель Таренова підтвердило Латвійському телебаченню джерело, близьке до військовослужбовця.

Акаунти у соціальних мережах, які підтримують Україну, також повідомляють про смерть добровольця.

Речниця латвійського Міністерства закордонних справ Діана Егліте в коментарі агентству LETA заявила, що посольство Латвії в Україні наразі не отримало офіційного підтвердження від українських військових структур.

Міністерство оборони Латвії також зазначило, що чекає на офіційну інформацію від української влади, але підтвердило, що Таренов раніше не проходив службу в Національних збройних силах Латвії.

Зазначається, що з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну це вже третій латвійський доброволець, який втратив своє життя на фронті.

Як повідомляв Укрінформ, у боях за Україну загинув доброволець із Латвії Едгар Платонов.



Джерело

Continue Reading

Війна

Обмін полоненими у форматі «1000 на 1000» може відбутися наступного тижня

Published

on

Масштабний обмін полоненими у форматі «тисяча на тисячу» може відбутися наступного тижня.

Про це повідомив начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов у коментарі ТСН, передає Укрінформ.

«Сподіваюсь, це станеться на наступному тижні, за списками, ви ж розумієте — буде обмін, скажімо так, кого зможемо забрати — того будем забирати. І так само віддавати», — сказав Буданов.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні міністр оборони України Рустем Умєров, коментуючи результати переговорів з російською делегацією у Стамбулі, заявив, що обмін полоненими у форматі «1000 на 1000» може відбутися найближчим часом.

Читайте також: Від початку повномасштабної війни з російського полону повернули понад 4 757 українців

Заступник начальника ГУР МО Вадим Скібіцький зазначив, що Головне управління розвідки Міністерства оборони України вже розпочало роботу над списками осіб, які будуть повернені на Батьківщину під час обміну «1000 на 1000».

Фото: ГУР



Джерело

Continue Reading

Війна

як США перезапускають свою кіберполітику?

Published

on


Америка змінює підходи до боротьби у кіберпросторі, щоб краще відповідати на виклики сучасності.

Держдепартамент США анонсував масштабну трансформацію: вже цього літа Вашингтон планує розділити єдину структуру, що досі відповідала за всю цифрову політику від кібербезпеки до штучного інтелекту. Здавалося б, США лише нещодавно створили цей «кіберцентр» як відповідь на зростаючі цифрові виклики. Бюро останні роки успішно координувало все від переговорів щодо кібербезпеки до розробки глобальних технологічних стандартів.

Але тепер — навпаки: функції розділяють, вертикаль перезавантажують, а підпорядкування змінюють.

Іннформація яка сколихнула кіберспільноту у США стосується Bureau of Cyberspace and Digital Policy (CDP) — Бюро кіберпростору і цифрової політики. Воно з’явилося у квітні 2022 року і стало головним майданчиком США для глобального кібердіалогу.

Саме тоді вперше всі цифрові включаючи безпек,у дипломатію, штучний інтелект були зведені в одну структуру.

CDP напряму підпорядковувалося першому заступнику держсекретаря, що робило його не просто «ще одним підрозділом», а важливою політичною інституцією.

Як пише Government Accountability Office (GAO) у звіті 2025 року, CDP «посилило дипломатичні зусилля США, зміцнило кіберкоаліції та зробило Штати лідером в розробці міжнародних кібернорм».

CDP було створено як міждисциплінарний орган для трьох основних напрямів:

  • Кібербезпека і цифрова свобода — просування міжнародних норм у кіберпросторі, протидія загрозам, захист прав людини в онлайні.
  • Міжнародна комунікація та штучний інтелект — участь у багатосторонніх форумах з розробки політик щодо цифрових технологій.
  • Цифрова економіка — підтримка глобальних ініціатив щодо безпечного інтернету, прозорості інфраструктури, технологічних стандартів.

Bureau of Cyberspace and Digital Policy (CDP) очолював посол з особливих доручень. На початках це був Нейт Фік (Nate Fick), який до того працював у сфері кібербезпеки приватного сектору й служив у морській піхоті. Його призначення символізувало спробу Держдепу надати CDP не лише дипломатичну, а й стратегічну вагу.

Серед найбільших успіхів CDP експерти називають:

  • активну участь у переговорах щодо Глобального пакту про цифрову безпеку при ООН;
  • координацію позицій G7 щодо використання ШІ;
  • запуск партнерських програм з демократичними державами для захисту критичної інфраструктури від кібератак.

Унікальність бюро також у тому, що у союзників США подібних структур немає. Навіть у Великій Британії або Японії подібна цифрова дипломатія розкидана між кількома міністерствами.

То для чого це робиться? Навіщо реорганізовувати ефективну структури? Найголовніше причина це нові технологічні виклики

Серед чинників, які спонукали до реорганізації — поява нових загроз у сфері кібербезпеки, включаючи стрімкий розвиток штучного інтелекту, автоматизованих атак, deepfake-технологій та гібридних інформаційних операцій. Саме цим пояснюється створення нового підрозділу — Bureau of Emerging Threats.

Як зазначає видання Cybersecurity Dive, нове бюро має зосередитися на “emerging challenges to U.S. security, including AI-enabled threats and cyber capabilities of foreign adversaries”. Іншими словами, Вашингтон офіційно визнає, що інструменти штучного інтелекту можуть нести не меншу загрозу, ніж класичні кібератаки. Адже у новій архітектурі кіберзагроз штучний інтелект і автоматизовані бот-мережі перетворюються на повноцінних учасників конфліктів. Вони здатні атакувати не лише інфраструктуру, а й саму довіру до інституцій, громадську думку і внутрішню стабільність країни. Ось як це працює:

1. Deepfake і фейкові заяви

Ці тенденції відчутні не лише в США. Наприклад, в Україні під час повномасштабного вторгнення РФ активно застосовувалися інструменти автоматизованого фішингу, діпфейків, бот-мереж і хактивізму. Один лише факт масового запуску deepfake-відео, на яких Президент Зеленський нібито закликає до капітуляції, показав, що ШІ вже став елементом гібридної війни.

2. Боти, що формують «громадську думку»

Сучасні бот-мережі не просто поширюють спам — вони ведуть діалоги, створюють відчуття масової підтримки певних наративів або паніки. Вони імітують громадян, маніпулюють хештегами, впливають на обговорення. Як зазначає дослідниця Brookings Institution Дар’ялін Пейн: «Боти більше не просто спамлять — вони навчилися імітувати людей, брати участь у політичних дискусіях і зсувати суспільну норму».

3. Атаки через адаптивний ШІ

Нові моделі штучного інтелекту можуть навчатись у реальному часі, обходити фаєрволи, експлуатувати слабкості в ланцюгах постачання, а головне — залишатися непоміченими. Вони здатні автоматично модифікувати код шкідливих програм, залежно від системи, яку атакують. Це означає, що традиційна антивірусна або фаєрвол-захист уже неефективна без систем машинного аналізу та поведінкового моніторингу.

4. Персоналізовані фішингові атаки

Інструменти ШІ здатні створювати гіперреалістичні листи від імені ваших колег, банків або держустанов. Такі повідомлення враховують стиль, мову, тематику ваших контактів — і злам стає справою часу. «AI has moved us from phishing to precision strikes on trust infrastructure,» — йдеться у звіті RAND Corporation за 2024 рік.

5. Масштабність і автоматизація

Один бот може керувати сотнями фейкових акаунтів, а один злам заразити тисячі систем у ланцюгу постачання. Саме це стало можливим під час атаки на SolarWinds, яку досі розглядають як приклад складного, але системного втручання в критичні системи США.

6. Війна у хмарі

Чимало атак відбуваються не через «традиційний» шкідливий софт, а через злам API, підміни в хмарних обліковках або інтеграції в ланцюги CI/CD у розробці. Це не лише питання захисту серверів — це питання безпеки архітектури держави.

Тож як бачимо ШІ, масове використання бот-мереж, автономні інструменти соціальної інженерії, атаки через генеративні моделі це все нова масова зброя впливу проти яких з кожним днем все важче боротися.

Схожі виклики відчули в Ізраїлі під час кібератак іранських угруповань у 2023 році, коли через зломи CCTV і генеративні моделі ворог намагався впливати на наративи всередині країни. А у Великій Британії ще у 2022 році GCHQ попереджувало про використання штучного інтелекту з боку державних суперників для маніпулювання громадською думкою через соцмережі та згенеровані відео.

Ці виклики вимагають окремої оперативної аналітики та технічної експертизи, що і стало одним з головних аргументів на користь нової організаційної моделі. Адже якщо держави хочуть навчитися діяти в цих умовах то їм треба адаптуватися до нової організаційної моделі. “We are no longer dealing with isolated cyber incidents — we are in a permanent state of digital contest,” — йдеться у супровідному меморандумі Держдепу, оприлюдненому 21 квітня 2025 року.

Тож рішення виділити окрему структуру для таких загроз це спроба не лише підвищити швидкість реагування, а й адаптувати політику США до реальності 2025 року, де алгоритми, дані й мережеві атаки стають учасниками міжнародних конфліктів на рівні з арміями.

Тож вже з літа CDP розділять на три окремі частини:

  • саме бюро CDP залишиться, але тепер підпорядковуватиметься економічному заступнику держсекретаря (а не першому);
  • створюється Bureau of Emerging Threats — новий центр для кіберзагроз, штучного інтелекту та сучасних викликів безпеці;
  • можливе створення третьої одиниці для координації технічних підрозділів.

У самому Держдепі пояснюють це потребою у «функціональній ефективності»: «We need to align cyberspace policy more closely with our economic and national security interests, and streamline oversight» — йдеться у внутрішньому документі від 21 квітня 2025 року.

Марк Рубіо, який підтримує реорганізацію, каже, що це зробить керування простішим: «Надто багато центрів прийняття рішень — це завжди ризик. Час об’єднувати зусилля там, де це справді потрібно, і розділяти, де є перевантаження».

Але не всі в захваті. Критики наголошують, що поділ CDP може послабити глобальну координацію США у сфері кібербезпеки.

«Це рішення може підірвати здатність Америки діяти єдиним дипломатичним фронтом у кіберпросторі», — попереджає Джессіка Вейт, експертка з Atlantic Council.

Також, як нагадують у Politico, Конгрес лише нещодавно — у 2023 році — офіційно закріпив повноваження CDP у законодавстві. Теперішня реорганізація, по суті, йде врозріз із цим підходом.

А ще — 3,400 посад під скорочення, 132 офіси під закриття, зокрема ті, що займалися демократією та правами людини. Деякі дипломати вже жартують: «Ми вже встигли розпрощатися із колегами, які щойно вийшли на роботу після пандемії».

Також це рішення несе загрози для світу. Найперше це втрата єдиної координації. Коли мова заходить про те, хто в США представляє позицію щодо штучного інтелекту або кібербезпеки на глобальному рівні, теперішня структура вже не дозволяє дати чітку відповідь. Відтепер замість одного єдиного центру, як це було з CDP, партнери США матимуть справу з кількома підрозділами, які можуть діяти паралельно або навіть конкурувати між собою.

GAO (Government Accountability Office  Рахункова палата США), вже застерігає: «Політичні сигнали відтепер надходитимуть із різних джерел, не завжди узгоджених між собою».

По-друге — втрата впливу. Коли CDP був під першим заступником держсекретаря, це означало пріоритет. Тепер — це одна з економічних тем. Для союзників у НАТО, G7 чи ЄС — це теж сигнал.

Хоча, звісно, є і плюси: нове бюро загроз потенційно зможе реагувати швидше — наприклад, на атаки проти енергетики чи кампанії через deepfake в TikTok.

Тож як бачимо Америка змінює підходи до боротьби у кіберпросторі, щоб краще відповідати на виклики сучасності. І незважаючи на суперечливість рішення це у будь-якому разі крок вперед у порівнянні з іншими країнами. Україні у свою чергу варто подивитися і проаналізувати цю модель та подумати як її адаптувати до потреб сучасності. Адже у нас і далі триває війни з росією, що вимагає від нас бути сильними, адаптивним та впроваджувати інноваційні практики, які дозволять посилити обороноздатність країни.

Віктор Таран, український політолог, публіцист, громадський діяч, голова Центру “Ейдос” (до 2016 року – Центр політичних студій та аналітики).

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.