Connect with us

Війна

Темні дні та неелектричні ночі: як одеситам почувати себе краще у сучасних умовах

Published

on

Раптом піймавши себе на думці, виявиться, що на календарі 20 грудня, щоправда, за відсутності мільйонів ялинок на вулицях Одеси про це важко згадати. Про що не забути – так це можлива відсутність електроенергії у житлі та ще й темніє досить рано. Усе це навіює досить похмурий настрій та погане самопочуття. Детальніше про те, як допомогти собі розповіла головна психологиня Благодійного Фонду  “Діти Героїв” — Марта Білик.

Як відбивається на самопочутті короткий світловий день у тандемі із аварійними відключеннями світла? 

Ми звикаємо до певних біоритмів у житті, розпорядку дня, часу засинання/прокидання, стилю харчування, активністю робочого та вільного часу.

Часті відключення світла, у поєднанні з коротким світловим днем та вечорами проведеними у темряві мають свій вплив на самопочуття людини. І чим більше сфер життя зачіпають перебої з електроенергією та зв’язком, тим складніше нам адаптуватися та залишатись у хорошому емоційному та фізичному стані. З часом нашій психіці все складніше справлятись з викликами, необхідність вирішувати нові нетривіальні завдання  виснажують нервову систему та мозок, забирають фізичні сили. 

Непередбачуваність, неможливість спланувати багато речей наперед, часта зміна «реальності» забирають у людини відчуття безпеки та зменшують можливості для відновлення ресурсів.

Коли ми думаємо про дім, то донедавна він міг асоціюватися з теплом, затишком, смачною вечерею, спільним проведенням часу, перемиканням з робочих процесів на ресурсні. А зараз все змішалось, часто оселя нас зустрічає темрявою, холодом, неможливістю відпочити чи необхідністю доробити багато справ, які не встигли на роботі.

На що можуть впливати часті відключення електроенергії в поєднанні з коротким світловим днем, особливо коли вони не прогнозовані?

Порушується звичний графік сну, можлива втрата орієнтації в добі. Коли ми певний час перебуваємо у сутінках чи темряві, мозок дає сигнал організму, що пора спати. Зараз ми частіше засинаємо не у звичний час, а коли нема світла. Багато з нас прокидаються вночі, або ж дочікуються поки повернеться світло, щоб мати можливість доробити все, що не зробили. В результаті наш сон стає переривчастим, більш поверхневим, можливі періоди безсоння чи посилення нічних жахів. Нам складніше заснути ввечері та хочеться спати впродовж дня.

Тепло та їжа належать до наших базових потреб. І поки базові потреби залишаються незадоволеними, нам дуже складно хотіти чогось більшого. Відчуття голоду та холоду можуть викликати роздратування та агресію (численна кількість реклами, що це демонструє), також наш організм сповільнює усі процеси, щоб акумулювати ресурси. Нам складно активно рухатись, думки сповільнюються, здатність до концентрації чи перемикання уваги також зменшується. 

Нестабільність мобільного зв’язку у деяких людей підвищує тривогу, роздратування.  Ми втрачаємо можливість з’ясувати чи все в порядку з важливими людьми, переглянути новини чи вчасно виконати робочі завдання.

Зростає кількість не виконаних завдань, труднощі на роботі, списки справ поповнюються все новими пунктами, а відміток про виконання все менше. Стирається межа між домашнім та робочим простором. Водночас з включенням світла ми одномоментно намагаємось вирішити усі різнопланові завдання, усвідомлюємо що це неможливо і фруструємось від цих відчуттів.

Сукупність цих факторів призводить до втрати відчуття безпеки, контролю над власним життям, швидкого виснаження. Ми можемо ставати роздратованими, присутнє  постійне відчуття тривоги, зменшується рівень працездатності, концентрації уваги, погіршується пам’ять.

Якщо дома є діти, то в них можуть загострюватися давні страхи, або ж виникати нові. Вони «зчитують» емоції та настрій рідних, «заражаються» ними. І чим негативніше дорослі реагують на події довкола, тим дітям складніше справлятися з власними тривогами та переживаннями. Тому дітям варто пояснити чому зникає світло, це допоможе знизити рівень стресу та краще зрозуміти, як із ним впоратись. Важливо спільно придумати варіанти чим дитині можна зайнятись ввечері, давати завдання за дня (вирізати витинанки, поцікавитись, як вони виглядатимуть у темряві).

Як собі допомогти?

Щонайперше – прийняти, що всі наші (і оточуючих також) емоційні та фізичні реакції є абсолютно нормальними і ми вправі їх відчувати та переживати.

Далі прийняти те, що все встигнути зараз просто не можливо. Частина справ наразі так і залишиться у «списку очікування».

І тоді допомогти собі створити максимальний комфорт та наповнити час тими діями, що додають ресурсу. Змістити фокус на жити «тут і тепер», а не «від світла до світла». 

Забезпечити, наскільки це можливо, додаткове освітлення, гарячі напої, їжу, теплий одяг та інші речі, що допоможуть довго залишатись у теплі, ситими.  З’ясувати, де у разі потреби, можна поїсти, зарядити пристрої, зігрітись. Це додасть відчуття контролю і безпеки.

Спробуйте планувати свій день, керуючись не тільки наявністю світла, але й іншими (незалежними від світла та зв’язку) моментами. Наявність плану та концентрація на речах, що не залежать від електроенергії допоможуть знизити рівень тривоги.

Максимально використовуйте світловий день не лише для справ, але й для відпочинку. 

Старайтесь не проводити багато часу у темряві та подовгу не залишатись наодинці. Свічки та додаткове, незалежне від електрики освітлення, може створити атмосферу затишку та наповнити позитивними емоціями.

Дозвольте собі більше спілкування з друзями, з дітьми, турботи про себе, інші справи, що приносять ресурс.

Які симптоми ПТСР, виснаження чи депресії варто помічати близьким? Які дзвоники свідчать про необхідність звернення до лікаря?

Зараз багато говорять про ПТСР (посттравматичний стресовий розлад), і що він буде практично у всіх людей, що зіткнулися з війною. Але не кожен травматичний досвід і не у кожної людини призводить до появи ПТСР.

Більшість людей зараз переживають гострий стресовий розлад (ГСР), емоційні та фізичні прояви якого є нормальною реакцією психіки на ненормальні події. Ці прояви у більшості випадків редукуються за кілька місяців.

Але коли стрес має сильну і тривалу у часі дію (наприклад: повітряні тривоги, обстріли, переживання за рідних, перебування в окупації, втрати близьких), вірогідність швидкого розвитку ПТСР підвищується. 

Існують так звані «червоні прапорці», які свідчать про необхідність звернутись по допомогу до фахівця. Особливо, коли прояви тривалі, з часом не зменшуються, або ж навпаки стають ще більш помітними.

Серед проявів у дорослих переважно виділяють:

  • нав’язливі спогади про небезпечні для життя ситуації, безперервне прокручування в голові різних варіантів розвитку подій;
  • сновидіння з кошмарами, порушення сну, панічні атаки;
  • астенія, швидка втома, відмова від їжі, втрата ваги, постійна тривога, дратівливість, невмотивована агресія, депресивні стани, головні болі, нездатність концентрувати увагу на чомусь, значне погіршення пам’яті тощо.
  • прагнення уникати емоційних навантажень, замкнутість, уникання людей, відкладання прийняття рішень;
  • втрата сенсу життя, схильність до антисоціальної поведінки (алкоголізація, наркотизація),  надмірний цинізм.
  • враховуючи тривалість та інтенсивність дії стресу, можливі загострення хронічних захворювань, або ж поява нових (загострення психічних розладів, проблеми в роботі серцево-судинної, нервової систем та ін).

У дітей реакції залежать від віку та проявляються на емоційному, поведінковому та тілесному рівнях. Серед поширених виділяють:

  • тривалий регрес до більш дитячих проявів поведінки та емоційних реакцій;
  • постійні згадування про пережиті події (нав’язливі спогади, про які дитина може не зізнаватися дорослим), або уникнення всього, що нагадує їй про пережите;
  • безсоння, порушення сну, страшні сновидіння, нічні плачі та крик, відмова від їжі або зниження апетиту;
  • постійна тривога, панічні атаки, енурез, енкопрез, кишкові розлади, часті головні болі, хвороби, заїкання, мовчання, нервові тіки, гризіння нігтів, смоктання пальця, кусання губ, та інші соматичні прояви;
  • відчуття безпомічності та незахищеності, страх змін, повторення пережитого, втрати когось з рідних, поява гіперконтролю;
  • низька самооцінка і почуття провини за події, що стались, зацикленість на тому, що дитина могла зробити, щоб запобігти подіям;
  • зниження пам’яті, неуважність,  труднощі в навчанні та засвоєнні  чогось нового, непокора батькам.
  • постійне перебування в негативному настрої, самозвинувачення, деструктивна поведінка (у підлітків самоушкодження, алкоголізація, неоправдана ризикова поведінка), суїцидальні думки;
  • нав’язливі спогади про пережиті події, перегляд фото/відео з місця подій, постійне програвання/відтворення пережитого та страхів в іграх, малюнках.

Через те, що стрес досить продовжуваний, з 24 лютого, чи можуть бути у цього порушення у плані фізичного здоров’я?

Так, на жаль тривалий стрес, емоційне та фізичне виснаження, відсутність можливості відпочити, поновити ресурси можуть призводити до загострення наявних захворювань, або ж появі нових.

Війна

На фронті від початку доби

Published

on

Між Силами оборони України та російськими військами від початку доби відбулися 116 бойових зіткнень, на шести напрямках фронту бої досі тривають, найактивніше ворог продовжує атакувати на Покровському.

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 суботи, 8 листопада, передає Укрінформ.

Із мінометів й артилерії війська РФ сьогодні обстріляли Гуту-Студенецьку та Сеньківку Чернігівської області, Хлібороб, Бачівськ і Нововасилівку Сумської області.

На Північно-Слобожанському та Курському напрямках українські захисники відбили десять ворожих атак, ще одне зіткнення триває. На цій ділянці фронту росіяни вже вісім разів застосовували для ударів авіацію, скинули 14 керованих авіабомб, також здійснили 90 обстрілів, зокрема вісім – з реактивних систем залпового вогню.

На Південно-Слобожанському напрямку оборонці зупинили дев’ять російських атак у районах Вовчанська, Вовчанських Хуторів, Синельникового й Тихого, у бік Дворічанського та Колодязного. Ще п’ять боєзіткнень тривають.

На Куп’янському напрямку захисники України відбили чотири з п’яти атак, здійснених ворогом у бік Петропавлівки та Піщаного. Бій триває.

На Лиманському напрямку російська армія двічі атакувала позиції оборонців у районі Дерилового та в бік Коровиного Яру, бої тривають.

На Слов’янському напрямку війська РФ десять разів намагалися просунутися на українські позиції в районах Ямполя, Серебрянки, Дронівки та Федорівки. Сили оборони зупинили вісім ворожих атак, два боєзіткнення тривають.

На Краматорському напрямку захисники відбили наступ росіян у районі Залізнянського.

На Костянтинівському напрямку ворог вісім разів намагався вклинитися в оборону поблизу Яблунівки, Щербинівки та в бік Софіївки.

На Покровському напрямку від початку доби російська армія здійснила 57 спроб потіснити Сили оборони із займаних позицій у районах Володимирівки, Федорівки, Никанорівки, Червоного Лимана, Родинського, Мирнограда, Променя, Лисівки, Покровська, Зеленого, Котлиного, Удачного, Молодецького, Котлярівки, Горіхового та Філії. Оборонці стримують натиск: 52 атаки вже відбиті.

На Олександрівському напрямку захисники України зупинили п’ять штурмових дій ворога. Росіяни намагаються просуватися в районах Зеленого Гаю, Орестополя, Привілля та Красногірського. 

Авіаудару РФ зазнала Великомихайлівка.

Читайте також: На Харківщині та Донеччині ворог малими піхотними групами продовжує активні штурмиПівненко

На Гуляйпільському напрямку відбулися чотири бойові зіткнення в районах Успенівки й Новоуспенівського.

На Оріхівському напрямку загарбники здійснили одну атаку – намагалися просунутися вперед у районі Плавнів. Ворожа авіація завдала удару по Оріхову.

На Придніпровському напрямку російські війська здійснили одну спробу наступу, але зазнали невдачі.

Як повідомляв Укрінформ, у Харківській та Донецькій областях російська армія проводить активні штурмові дії із залученням малих піхотних груп.

Фото: Генштаб ЗСУ 



Джерело

Continue Reading

Війна

з ким укладені і що передбачають

Published

on

Україна станом на листопад 2025 року вже уклала з міжнародними партнерами 28 двосторонніх угод про співробітництво у сфері безпеки.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство оборони.

«Починаючи з 2024 року Україна підписала низку двосторонніх угод про співробітництво у сфері безпеки з міжнародними партнерами. Станом на листопад 2025 року Україна уклала 28 таких угод, які передбачають співпрацю у сфері оборони та довгострокову підтримку. Безпекові угоди підписував Президент України Володимир Зеленський», – ідеться у повідомленні.

В Міноборони зауважили, що ці документи спрямовані на посилення та поглиблення двостороннього співробітництва України з країнами-партнерами та формують підґрунтя для спільних дій у межах багатосторонніх механізмів.

«Вони стали логічним продовженням Декларації G7 про гарантії безпеки, ухваленої на Вільнюському саміті НАТО 2023 року, і закладають основу нової архітектури безпеки для України. Угоди закріплюють довгострокові зобов’язання партнерів підтримувати обороноздатність України, відновлення її військово-промислового комплексу та розвиток спільних оборонних проєктів», – наголосили в Міноборони.

Країни, з якими Україна підписала безпекові угоди: Велика Британія, Німеччина, Франція, Данія, Канада, Італія, Нідерланди, Фінляндія, Латвія, Іспанія, Бельгія, Португалія, Швеція, Ісландія, Норвегія, Японія, США, Естонія, Литва, Польща, Люксембург, Румунія, Чехія, Словенія, Ірландія, Греція (очікує ратифікації грецькою стороною), Албанія.

Читайте також: Міністри оборони України і Латвії підписали меморандум про обороннопромислове співробітництво

Окрім перерахованих країн, безпекова угода також підписана з Європейським Союзом, який об’єднує 27 держав.

«Угоди визначають пріоритетні напрями двосторонньої безпекової співпраці – військової, політичної, фінансової та гуманітарної. Більшість із них передбачають розвиток спільних оборонних спроможностей, навчання та підготовку військовослужбовців, співпрацю у сфері науки, розвідки, кіберзахисту, інфраструктури та гуманітарних питань», – підкреслили в Міністерстві оборони.

Усі підписані безпекові угоди мають десятирічний термін дії. Вони передбачають термінові консультації у разі нової агресії з боку РФ, підтримку України на шляху реформ для вступу в ЄС і НАТО, а також сприяння відновленню оборонно-промислового потенціалу.

Окрема увага приділена зміцненню систем захисту критичної інфраструктури, розвитку науково-дослідних програм і спільного виробництва озброєння.

«Угода з Європейським Союзом визначає стратегічну мету – допомогу у реформуванні сектору безпеки, інтеграції України до європейського оборонного простору та координації дій у сфері санкційної політики й відновлення», – наголосили в Міноборони.

Читайте також: Україна отримає доступ до Європейського оборонного фонду обсягом €7,3 мільярда

В міністерстві зауважили, що найважливіші домовленості за безпековими угодами залишаються непублічними – вони спрямовані на підвищення обороноздатності України та спільну реалізацію стратегічних оборонних проєктів.

«У комплексі ці угоди формують фундамент нової системи колективної безпеки в Європі, покликаної запобігти повторенню агресії та забезпечити стабільність на десятиліття вперед», – підсумували в Міноборони.

Як повідомляв Укрінформ, міністр оборони Денис Шмигаль заявив, що Україна планує розпочати локалізоване виробництво винищувачів Gripen вже з 2033 року.



Джерело

Continue Reading

Війна

Пам’яті Героя України, поліцейського Даніїла Сафонова

Published

on


Найбільшим його бажанням було вижити у Маріуполі та відбити місто від росіян

Даніїл народився 24 жовтня 1993 року у Донецьку. Щоліта він приїжджав до бабусі в Маріуполь.

«Це моє друге рідне місто, тут у мене багато родичів», – казав хлопець.

Даніїл любив грати на PlayStation, збирати каміння з відбитками давніх рослин, марив уламками амфор і, коли знаходив їх, шліфував і вичищав – дуже з того тішився. Любов до історії перейняв від батька. Зокрема, добре знав історію Німеччини.

У 2013 році хлопець завершив службу в армії та вступив до Донецького національного технічного університету. Здобував освіту заочно, а у вільний час працював на шахті, як тато і дідусь.

Коли у 2014 році почалась війна з РФ, Даніїл ще певний час був у Донецьку. За словами найкращого друга Віктора, спершу його товариш не надто підтримував Майдан і одного разу вони добряче посперечались на цю тему, тож більше її не порушували.

«Але потім він сам зрозумів, якою є ситуація, що пропонує та сторона, а що — наша. Усвідомив, що краще йти за своєю країною», – заявив друг.

Тоді у Донецьку відбувалися проукраїнські мітинги і Даніїл із Віктором стали активістами. Їх навіть сильно побили фізично на одному з останніх мітингів за Україну у квітні 2014 року. Після повної окупації Донецька Даніїл виїхав у Маріуполь.

У 2015 році у нього народився син Владислав, якого вважав своїм найбільшим здобутком. «Мій син – моє світло! Він мотивує мене на досягнення нових цілей!», – казав Даніїл.

Коли того року росіяни почали бомбити Східний район Маріуполя і там стало нестерпно, то чоловік виїхав до Теребовлі Тернопільської області. Згодом підписав контракт із 44-ю артбригадою імені гетьмана Данила Апостола.

Був артилеристом-навідником, обіймав пост командира відділення взводу управління командира батареї і три роки їздив на ротації в АТО. А коли контракт із ЗСУ скінчився у 2019 році, Даніїл не захотів підписувати новий – повернувся до Маріуполя. Він довго шукав себе, не знав, де працювати.

Але у реформу поліції чоловік тоді повірив. Зокрема, Даніїл повірив Михайлу Вершиніну, ексбійцю «Правого сектору», теж переселенцю, який на той момент працював у поліції на Донеччині.

«Він прагне змін, я йому довіряю, саме тому пішов туди. Я буду не «мусором», а чесним правильним поліцейським», – зазначив чоловік. І почав працювати в управлінні патрульної поліції Донецької області.

Поліцейським він був і під час патрулювання, і у вільні хвилини. Чоловік просто марив службою, згадує сестра Ольга.

«Справжній. Чистий. Ідеаліст. Дуже правильний хлопець і світла людина. Ні в кого не йшов на повідку. Мав свої принципи – розумні, трохи ідеалістичні, але для його віку це було нормально. І він чітко їх дотримувався», – розповів Михайло.

Даніїл навчався у Маріупольській академії поліції, після якої працював у слідчому ізоляторі, де контролював дотримання пропускного режиму.

Коли розвідка західних союзників доповіла, що буде повномасштабна війна з РФ, він написав рапорт на звільнення з поліції, щоб знову піти до лав ЗСУ. Але зі служби Даніїла не відпустили, бо поліція теж матиме безліч роботи: потрібно ганяти мародерів, допомагати цивільним тощо.

Під час повномасштабного вторгнення РФ правоохоронець захищав Маріуполь. Зокрема, попри смертельну небезпеку, їздив у Лівобережний район міста, аби надати місцевим допомогу.

У квітні 2022 року Даніїл передислокувався на завод «Азовсталь».

«Усім нам було дуже страшно. Але в будь-якому випадку він тримав себе в руках, хоча розумів, що фінал може бути найгіршим», – сказав Михайло, який тоді був начальником поліції Маріуполя.

Правоохоронець разом з іншими поліцейськими тоді евакуював із міста понад 4 000 людей, з них близько тисячі – діти. Чоловік допомагав постраждалим, розбирав завали знищеного окупантами драматичного театру, брав участь у боях за «Азовсталь» і зводив укріплення.

«Даніїл до останнього був вірний присязі, допомагав людям. Він був одним із тих поліцейських, які рятували немовля в пологовому, який розбомбили ворожі бомби. Він – один із тих людей, які доставляли людям воду в ті частини нашої країни, де громадяни залишались і без води, і без їжі», – зазначив колега Олександр Чернов.

Сам Даніїл 19 квітня 2022 року заявив, що він залишався у Маріуполі, бо вже один раз покинув свій дім і вдруге цього робити не хотів.

«Можливість була вийти, але як я буду дивитися в очі своїм побратимам, з якими стою пліч-о-пліч? Тож будемо боротися до кінця! Маріуполя більше немає, є тільки руїни і більше нічого. На це дуже боляче дивитися, але це і не дає кинути зброю», – повідомив чоловік.

За словами поліцейського, його бабуся померла від пневмонії в укритті.

«Найбільше бажання — вижити та відбити місто повністю. Маріуполь — це Україна», – казав Даніїл.

2 травня 2022 року Даніїл із двома побратимами потрапили під мінометний обстріл росіян, коли поверталися з бойового завдання на території «Азовсталі». Усі троє загинули.

«Вони пішли по воду, це була дуже складна тема. Він міг би відмовитись, бо будь-який вихід за їжею або водою – це рулетка, бо вся територія прострілювалася. Але він пішов. І більше живим ми його не бачили», – зазначив Михайло.

Про загибель коханого дружина Валентина дізналася лише місяць по тому – через брак зв’язку. Вона обіцяла чоловіку піклуватися про його кішку Асю – і дотримала свого слова: тварина разом з нею переїхала на підконтрольну Україні територію.

«Даня Сафонов – це людина зі своєю життєвою історією, зі своєю думкою та філософією. Міг пояснити свою позицію та при цьому шанував думку співрозмовника», – сказав заступник командира роти Віктор Молчанов.

За словами сестри Ольги, Даніїл любив свою родину і своїх близьких – балував племінників, коли приїжджав у гості, робив подарунки друзям.

«Даня був компанійським і веселим і у будь-якій ситуації завжди казав: «Сестричко, не переживай, все буде добре!». Навіть на «Азовсталі» весь час був веселим», – сказала жінка.

Колега Євгенія Сальникова заявила, що чоловік міг знайти позитив у всьому. Вона зазначила, що Даніїл одним влучним словом міг розрадити та підтримати.

«За весь час, що я його знаю, він порушив лише одну обіцянку – повернутися живим», – з сумом каже Євгенія.

Церемонія прощання із Даніїлом Сафоновим пройшла 21 червня 2022 року у Церкві святого Миколая у Теребовлі.

Указом Президента Володимира Зеленського №421/2023 від 8 липня 2023 року лейтенанту поліції було посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Вічна та світла пам’ять Захисникові!

Фото: Х Даніїл з МІСТА ГЕРОЯ МАРІУПОЛЬ, Патрульна поліція, Теребовлянська міська рада

За матеріалами Книги пам’яті органів системи МВС, ГлавкомГромадське, Донецька ОДА



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.