Вирок неповнолітнім ґвалтівникам із Закарпаття — приклад прогалин законодавчої системи. Комментує юрист

Published

3 роки ago

07.04.2023

Справа неповнолітніх гвалтівників із Закарпаття, а особливо вирок, сколихнув країну. Закликати до совісті судді, подавати апеляцію та боротись за справедливе покарання — треба. Цією справою зайнявся голова Закарпатської ОВА, омбудсмен, Офіс генерального прокурора, адвокат Масі Найєм, але скільки ще жертв подібних злочинів є у маленьких селах та великих містах по усій країні. Проблема цього вироку ще й в тому, що він винесений у рамках закону.

“Дайджест Одеси” поспілкувались із юристкою Одеського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги Катериною Калюжною, розглянувши ухвали та вирок із реєстру судових справ. Кожен вирок виноситься іменем України і це “великий дзвоник” про те, що не можна розглядати цю історію, обмежуючись лише рішенням судді. Зазначимо, що розглядали інформацію, яка міститься у офіційно оприлюднених документах та спираючись на Кримінальний кодекс України.

Злочин та вирок: За півтора року до винесення вироку, 24 серпня 2021 року, троє неповнолітніх (двоє 15-річних та один 14-річний підліток) запросили свою знайому 14-річну однокласницю до будинку одного із кривдників у селі Верхні Ворота. Коли вона прийшла, вони разом спустились до підвалу, де один вдарив її в живіт, другий зі злочинців стиснув її голову у себе між колінами, третій зі злочинців зняв з дівчини одяг. Після цього кожен зі злочинців, по черзі, її ґвалтували і знімали це на відео, яке потім розповсюдили між учнями школи, у якій всі вони разом навчались.

16 березня 2023 року суд визнав підлітків винними за статтею про сексуальне насильство, вчинене групою осіб щодо неповнолітньої — ч. 3 ст. 153 ККУ, призначивши покарання — п’ять років позбавлення волі. Але і від цього покарання звільнив причетних до злочину, встановивши їм випробувальний термін на два роки та зобов’язавши кожного виплатити потерпілій по 60 тисяч гривень, задовільнивши позов про компенсацію моральної шкоди частково: потерпіла просила 450 тисяч гривень. Крім того, підлітки мають відшкодувати по 25,6 тисяч гривень за проведення експертиз.

Цікаво: в ухвалі та вироці дії ґвалтівників кваліфіковані за різними статтями. Спочатку, в ухвалі, датованій 19 жовтня 2022 про продовження домашнього арешту була “тяжча” — ч.3 ст.152 КК України (зґвалтування). Однак уже у вироці за 16 березня 2023 року йдеться про ч.3 ст.153 КК України (вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи).

Окрім різниці у способі скоєння злочину та в розмірі санкції за цими статтями, лише ч.3 ст.153 ККУ дозволяє застосування норм статей 75 та 104 ККУ — того самого умовного вироку. Статтю 75 можливо застосувати лише у тому випадку, якщо призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 5 років, тоді як мінімальна санкція за ч.3 ст.152 ККУ – 7 років позбавлення волі. Як пояснила Катерина, із доступної інформації, не зрозуміло хто змінив статтю, проте це міг зробити прокурор клопотанням, або ж сама суддя. Також, у випадку вироку на 6 років, хлопці вже б не мали змоги відбутись умовним покаранням.

Навіть, якщо зміна статті відбулась за ініціативою саме слідства та прокуратури, то суд з цим погодився. Чим точно керувались при цьому невідомо, проте важливо довести було проникнення чи ні. Згідно із висновком експерту виключено можливість скоєння злочину шляхом введення статевого органу, однак не виключається можливість скоєння злочину шляхом проникнення пальця руки сторонньої людини. А для кваліфікації за зґвалтуванням не має значення спосіб проникнення. На цьому етапі є важливе зауваження: дівчинку оглядали на 20 добу після скоєного злочину, а всі ушкодження, рани, синці в середньому загоюються до 14 доби після травматизації. Мається на увазі, що через запізнення звернення, виникла ймовірність загоєння заподіяних проникненням, травм. Як наслідок з’явилась можливість перекваліфікувати справу, навіть враховуючи, що потерпіла у своїх свідченнях підтвердила факт проникнення, а в суді вже змінила свідчення на такі, що узгоджуються з висновком експерта. Суд зміну свідчень не дослідив. Хоча це важливо для розуміння обставин справи та правильності кваліфікації злочину.

Відео: Це могло стати вирішальним при кваліфікації злочину, але у вироку немає жодної оцінки, крім самого факту існування. Свідки також підтвердили розповсюдження відео, а наступного дня після скоєння злочину, хлопці відправили його потерпілій погрожуючи розповсюдженням.

Катерина Калюжна каже: “Я як юристка думала, що це можна кваліфікувати, як шантаж, а також розповсюдження порнографії. Але їх неможливо притягнути до відповідальності у цих випадках. Тому що згідно із 22 ст. ККУ, кримінальній відповідальності за цими статтями підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. Також, відео я не бачила, проте, оцінюючи слідчі дії, виникають питання. У хлопців вилучили відеоматеріали, комп’ютери та носії, проте у вироку зазначено “…оскільки оптичний диск є копією, виявити зміни файлу не є можливим”. Ми живемо у 2023 році, знаючи, що видалити з інтернету щось майже неможливо. Є свідки, які говорять, що дізнались про злочин лише з відео. Чому тоді не вилучити відео у них? Як на мене, це теж недопрацювання слідчого та експертів. Можна було б знайти той відеозапис, де було б видно, проникнення це чи насильство”.

Будь-який доказ, наприклад, відеозапис не є належним доказом, якщо не відповідає вимогам чинного законодавства. Як пояснила юристка, у відеозаписі повинні називати ПІБ, поточну дату запису, окреслити місце перебування і події. Тобто надати відео, як і скриншоти листування, можна, але суддя враховуватиме це на свій розсуд.

Пом’якшення та обтяження: за вимогами законодавства, пом’якшуючі обставини — те, що хлопці неповнолітні, щире каяття та відшкодування моральної шкоди. Аж три обставини, при цьому обтяжуюча одна — злочин вчинений групою осіб. Суд завжди робить обвинувачення на користь пом’якшення. Але і тут є питання: у вироку вказано, що обтяжуючих обставин немає, але згідно 67 ст. ККУ, є — група осіб. І навіть обвинувачення будується на цьому.

При цьому суд так само і не пояснив відмову у стягненні 450 000 гривень, призначивши сумарно 180 000 гривень.

Адвокати намагались якнайбільше дати доказів, що це гарна сім’я, хлопці не потребували якихось матеріальних благ, хороші батьки, гарна поведінка в школі. Чи є це аргументом? Чи означає, що якщо у дитини є лише один із батьків, то вона схильна до злочинів? Скоріш за все це свідчить лише про те, що батьки усіх гвалтівників провалили свій обов’язок у вихованні. Немає точних даних, чи враховувала суддя позитивні характеристики від вчителів школи для ґвалтівників, проте на думку нашого експерта, їх не брали до уваги при винесенні вироку.

Чому? Доводиться визнати, що суд дійшов висновку, що належним покаранням за груповий насильницький злочин проти неповнолітньої — є відсутність будь-якого покарання. І цей вирок несе не лише відсутність покарання, а спонукатиме до злочинів цих хлопців та інших людей. Проте, хоч і є провина судді, рішення було прийнято виключно за законодавством.

“Дії судді мені зрозумілі, вона керувалась вимогами законодавства, яке пишуть ті, кого ми обираємо до Верховної Ради. Некомпетентність, відсутність юридичної освіти, застарілість актів надали можливість цих поблажок. Ще є питання до роботи дізнавачів. Наприклад, на вилученому одязі неможливо було встановити ознак кримінального правопорушення, а це робота слідчих. Також потрібно врахувати пізнє звернення дівчинки. Проблема у відсутності поняття жертви та культури звернення до правоохоронних органів. Тому що немає відчуття, що тебе захистять. А ще і у маленькому селі, тому дівчинці завдали страшенного відчуття сорому, психологічне та моральне страждання”, — додала Катерина.

Публічний розголос має позитивну сторону, як Катерина розповіла нам, у Тячівському районі, що також на Закарпатті, 12-річна дівчинка звернулась до поліції, тому що її з 7 років ґвалтував батько, а мати була не проти. Дівчинка подивилась, що одна справа не стала безкарною і звернулась по допомогу, аби покарати свого кривдника. Проте надмірна увага журналістів та суспільства може важко переноситись самою потерпілою. Наприклад, у кінці березня “1+1” вирішили присвятити цій темі випуск ток-шоу “Говорить вся країна”, для чого відправили знімальну групу на Закарпаття та планували ефір. Як повідомили у “Детектор медіа”, Максим, який представився, як шеф-редактор “1+1” у спілкуванні з адвокатом наполягав на участі у запису програми не лише бабусі та батька постраждалої, але й самої дівчини. Адвокати ухвалили спільне рішення, що ні вони самі, ані їхня підзахисна або хто-небудь з її родини не братимуть участі у зйомках токшоу, про що була поінформована команда “Говорить вся країна”. Творці токшоу, за словами Найєма, зв’язалися із бабусею, разом з якою були молодші онуки, розпитали адресу її перебування, приїхали та відвезли її у знімальний павільйон. Вже звідти бабуся подзвонила батькові дівчини, і так адвокати дізналися, що телевізійники готуються до зйомок попри те, що вже отримали відмову. Дівчину забрали, зйомок не відбулось.

Розголос дав цій справі шанс на справедливість, але нам ще багато-багато років потрібно працювати із законописцями, правоохоронними органами та загалом суспільством.

Штовхати, працювати, рухати. “На фоні воєнного конфлікту у нас є багато жертв, які постраждали від дій російських солдатів, які теж не звертаються. Бо у нас, як і в кожній іншій країні, немає культури жертви. Постраждалі бояться осуду та цих однакових провокацій про декольте чи спідницю, або про те, що сама звабила чи не тою дорогою пішла. На жаль, досі у нас звинувачують жертву, а не гвалтівника, тому бояться публічного осуду. Тому це і робота батьків, бо дитина має виховуватись так, що довірятиме своїй родині. Робота суспільства, щоб жертва не боялась сказати будь-кому і не бути засудженою. Довіра до правоохоронних органів, бо поки ми лише боїмося. Ми, як суспільство, маємо проробити дуже грунтовну роботу, мати мінімальну юридичну обізнаність. Практично в кожному регіоні та СМТ є бюро правової допомоги. Є безоплатна правова допомога, можна з 09:00 до 18:00 дзвонити на гарячу лінію, де дають коротку консультацію. Дитина сьогодні може бути суб’єктом звернення на безоплатну вторинну правову допомогу. У таких злочинах немає позовної давності. Робити треба все, що можливо, давати поштовх і розвивати нашу систему. Щоб жертву опитувала одна компетентна людина. Щоб свідчити потрібно було лише раз, не переживаючи травму знову і знову. Щоб була компетентна робота досудових органів, бо на підставі обвинувального акту суддя виносить вирок. Це довгий процес, але він має відбуватись”, — зазначила Катерина Калюжна.

Провина має конкретні обличчя, проте ця ситуація має стати уроком, а не черговою історією. Висновки залишимо вам на роздуми.

Нагадаємо, що Стамбульська Конвенція розширює наше мінімальне розуміння поняття слова “насильство” та встановлює кримінальну відповідальність за ці злочини. Ми вже розповідали про зміни, які внесуть завдяки Конвенції та як правоохоронці ставляться до жертв.

Події

В Одеському музеї західного та східного мистецтва показали яскраві пастелі 23 авторів

Published

11 години ago

23.05.2026

Головний з новин

В Одеському музеї західного та східного мистецтва триває масштабна виставка «ПАСТЕЛЬНА СИМФОНІЯ 2026». Музей вже третій рік поспіль приймає благодійний міжнародний мистецький проєкт, спрямований на підтримку України та постраждалих від російської агресії. Цьогорічна експозиція об’єднала художників з різних країн світу, яких поєднала любов до пастелі, творчості та мистецтва без кордонів. На вас чекає неймовірна виставка, сповнена кольору, світла, емоцій та натхнення.

Кураторка виставки — Юлія Шарапова.
Фото: Діана Добош Брода.
Запрошуємо відчути справжню пастельну симфонію мистецтва, виставка триває до 21 червня.
📆 Щоденно
(окрім середи)
⏳з 12:00 до 18:00
(Каса до 17:30)
🎟 Квиток: 100/50 грн
*Для людей, які були тимчасово вимушені полишити свої домівки вхід безкоштовний
📍Італійська, 9.

Джерело

Суспільство

Заощадження на 80 мільйонів та житло в Європі: як жила верхівка одеських вишів Анонси

Published

11 години ago

23.05.2026

Головний з новин

Понад 80 мільйонів заощаджень, грецька нерухомість, мільйонні подарунки та доходи без вказаних роботодавців — декларації керівників одеських вишів за 2025 рік показали разючий фінансовий розрив між посадовцями. Майже три чверті всіх накопичень зосереджені в одній родині, тоді як частина ректорів узагалі не задекларувала жодних заощаджень.

Центр публічних розслідувань та Інтент проаналізували декларації 16 керівників державних і комунальних закладів вищої освіти Одеської області за 2025 рік.

Разом вони задекларували 37,57 мільйона гривень доходів і 82 мільйони гривень заощаджень – переважно готівкою. До вибірки не потрапив ректор Одеського держуніверситету внутрішніх справ В`ячеслав Давиденко, оскільки його декларації в реєстрі не знайдено.

При цьому в рейтингу є два керівники Одеського Національного університету ім. Мечникова, Вячеслав Труба та Майя Ніколаєва, й Одеського національного медичного університету – Станіслав Шнайдер та Валерій Запорожан.

Вячеслав Труба виграв вибори ректора, проте у реєстрі ЄДЕБО виконувачкою обов’язків ректора значиться Майя Ніколаєва. В ОНМУ в лютому 2026-го суд призупинив вибори ректора, а в березні стало відомо про нового в.о. ректора – Станіслава Шнайдера. Хоча обидва призначення відбулися у 2026 році, Шнайдер і Ніколаєва увійшли до вибірки за 2025-й – на той час Шнайдер очолював кафедру загальної стоматології медуніверситету і керував Інститутом стоматології та щелепно-лицевої хірургії при НАМНУ, а Ніколаєва була першою проректоркою ОНУ.

Подарунки, спадщина і зарплати

Найвищі доходи задекларувала виконувачка обов’язків проректора Одеського національного морського університету Ірина Савельєва. Її особистий дохід склав 3,23 мільйона гривень. Основну частину становили зарплата, прибуток від підприємницької діяльності та понад 1,6 мільйона гривень, отриманих від продажу нерухомості.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

Основний фінансовий внесок у сімейний бюджет забезпечив чоловік — Андрій Кузьменко, який задекларував майже 11 мільйонів гривень зарплати. Водночас у декларації не вказано, де саме він працює і яку посаду обіймає. Загальний дохід родини за рік зріс на 26%.

Друге місце посів Станіслав Шнайдер із сімейним доходом понад 6,3 мільйона гривень. Його власні надходження були значно скромнішими — зарплати з кількох місць роботи, пенсія, компенсація за пошкоджене майно та благодійна допомога разом дали менш як 700 тисяч гривень.

Головним джерелом доходу в родині стала підприємницька діяльність дружини Світлани Левіної, яка принесла понад 5 мільйонів гривень. Ще понад пів мільйона вона отримала від здачі майна в оренду. Попри це, загальний сімейний дохід за рік скоротився майже на 70%.

Третю позицію зайняв ректор Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку Олександр Назаренко. Його доходи зросли більш ніж у чотири рази — майже до 2,9 мільйона гривень. Головною причиною став грошовий подарунок у понад 2 мільйони гривень від родички. Решту суми сформували зарплата та пенсія.

Четвертим у списку став виконувач обов’язків ректора НУ “Одеська морська академія” Вадим Захарченко із доходом 2,34 мільйона гривень. У декларації вказані зарплата, пенсія та спадщина. Його дружина також задекларувала понад мільйон гривень доходів, серед яких окремо зазначені “інші доходи” від Смелянського без уточнення джерела виплат.

П’яту сходинку посіла Майя Ніколаєва із сімейним доходом 1,61 мільйона гривень. Основними джерелами надходжень стали зарплати подружжя та пенсія чоловіка.

Менше мільйона гривень доходу за рік задекларували керівники ще чотирьох закладів вищої освіти — Ярослав Кічук, Олена Хіль, Геннадій Оборський та Анатолій Ковальов.

Родинні мільйони та подарунки

У рейтингу університетських керівників за обсягом заощаджень беззаперечним лідером став Станіслав Шнайдер. Його родина задекларувала 59,15 мільйона гривень — це майже 72% усіх накопичень, які разом мають 16 ректорів. Хоча порівняно з минулим роком сума зменшилася більш ніж на 11 мільйонів гривень, більша частина нинішніх активів — 46,63 мільйона — оформлена на дружину Світлану Левіну.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

Друге місце посів виконувач обов’язків ректора Одеського національного медичного університету Валерій Запорожан із 5,56 мільйона гривень заощаджень, які він зберігає особисто. Далі йде ректор Національного університету “Одеська юридична академія” Олег Тодощак — у його декларації 3,36 мільйона гривень, з яких майже половина належить дружині.

Серед тих, хто накопичив понад три мільйони гривень, також Олександр Назаренко. Його заощадження за рік суттєво зросли — на 60%, зокрема через отриманий подарунок. Загальна сума становить 3,04 мільйона гривень, переважно це особисті кошти. П’ятірку найбагатших за обсягом накопичень завершує Ірина Савельєва з 2,79 мільйона гривень, частина яких задекларована на її чоловіка.

Загалом 16 керівників вишів задекларували близько 82 мільйонів гривень заощаджень. Водночас четверо ректорів — Ярослав Кічук, Геннадій Оборський, Олена Хіль та Анатолій Ковальов — у деклараціях не вказали жодних накопичень, хоча доходи у них є.

Одеські метри, грецькі квартири та сімейні маєтки

Станіслав Шнайдер разом із родиною задекларував п’ять житлових об’єктів загальною площею понад 1,2 тисячі квадратних метрів. Найбільший актив — простора квартира в Одесі площею 657 квадратних метрів, оформлена безпосередньо на нього. Також у жовтні 2025 року він придбав квартиру в Греції площею 52 квадратні метри. Його дружина Світлана Левіна володіє ще трьома квартирами: двома в Одесі — на 309 та 100 квадратних метрів — і ще однією у Греції площею майже 84 квадратні метри, придбаною наприкінці 2022 року. Загальна орієнтовна вартість усіх задекларованих грецьких активів родини, включно з нежитловим приміщенням і машиномісцем, становить приблизно 16,7 мільйона гривень.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

Валерій Запорожан задекларував два великі житлові об’єкти. Йому належить квартира в Одесі площею 265 квадратних метрів, а також дачний будинок у Крижанівці площею 345 квадратних метрів.

Ірина Савельєва має у декларації п’ять житлових об’єктів. Основна частина нерухомості розташована в Одесі: велика квартира на 232 квадратні метри та ще три квартири площею 69, 67 і 66 квадратних метрів. Крім того, родина володіє квартирою в Чорноморську площею 59 квадратних метрів, де частка, оформлена на дружину чоловіка, становить 29 квадратних метрів.

У Майї Ніколаєвої житлова нерухомість записана не на неї особисто, а на чоловіка — Олександра Ніколаєва. Йому належать три будинки в селі Олександрівка Одеського району: один житловий будинок площею 184 квадратних метри та ще два будинки по 57 квадратних метрів кожен.

Родина Назаренків володіє п’ятьма квартирами в Одесі. Їхня площа – від 43 до 97 квадратних метрів. Самому Назаренку повністю належить лише одна квартира – на 87 квадратних метрів. У найбільшій квартирі площею 97 квадратних метрів він має лише частку – 32 квадратні метри. Інші три квартири оформлені на його дружину Корольову-Назаренко.

Від Одеси до Греції: географія нежитлової нерухомості

Серед ректорів за обсягами нежитлової нерухомості перше місце посідає Савельєва. У її декларації вказаний один об’єкт в Одесі — нежитлове приміщення площею 202 квадратні метри.

У родини Захарченків перелік майна значно ширший. Разом вони задекларували п’ять нежитлових об’єктів загальною площею 163 квадратні метри. Серед них — три гаражі в Одесі та Крижанівці площею 18, 19,5 і 33 квадратні метри. Крім цього, дружині належить приміщення в Овідіополі площею 42,7 квадратного метра, а сам декларант має ще один об’єкт у Прибужанах на Вознесенщині — майже 50 квадратних метрів.

Шнайдер задекларував кілька невеликих нежитлових об’єктів. В Одесі у власності родини є три приміщення по 15 квадратних метрів: два оформлені на нього, ще одне — на дружину. Також у декларації вказані об’єкти у Греції — невелике нежитлове приміщення та машиномісце.

Запорожан зазначив у декларації два машиномісця в Одесі, кожне площею по 17 квадратних метрів.

Земельний банк ректорів

За обсягом земельних активів лідирує Андрій Красножон, ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. У декларації його родини вказано два гектари землі в селі Соше-Острівське Роздільнянського району. Водночас безпосередньо на самого декларанта земельні ділянки не оформлені — усе майно записане на члена родини.

Друге місце за площею земельного банку посідає Захарченко із загальним показником 0,38 гектара. Основна частина землі належить його дружині Лоліті: вона володіє двома ділянками в Овідіополі площею 900 та 1 500 квадратних метрів. Сам декларант має у власності ще 0,13 гектара в Прибужанах.

Серед інших керівників помітні земельні активи задекларував Запорожан — чотири ділянки у Крижанівці, усі оформлені особисто на нього: три по тисячі квадратних метрів та ще одна площею 453 квадратні метри.

Олег Тодощак задекларував три земельні ділянки в Лиманці. Одна з них, площею 1 257 квадратних метрів, належить йому особисто, ще дві — на 1 000 і 971 квадратний метр — записані на дружину.

Ректор Одеського державного аграрного університету Михайло Брошков володіє двома земельними ділянками в області: 909 квадратних метрів у селі Кубей Болградського району та 569 квадратних метрів у Новій Долині Одеського району.

Позашляховики, преміум і сімейні автопарки

Найбільший автопарк задекларував Назаренко. У його родині — одразу три автомобілі: пікап Mitsubishi L200 2008 року, позашляховик Mitsubishi Outlander 2011 року та компактний Smart MC 01 1999 року. При цьому дві машини записані на дружину.

Олег Тодощак також має три автомобілі, і всі вони марки Toyota. У декларації вказані RAV4 2014 року, Land Cruiser Prado 150 2013 року та Land Cruiser 200 2016 року. Два останні — дорогі позашляховики преміумкласу. Як і в інших випадках, частина автопарку оформлена на дружину — їй належать дві машини.

У Станіслава Шнайдера транспорт скромніший за кількістю, але дорожчий за класом. Родина користується Toyota Land Cruiser Prado 150 2014 року та дизельним Lexus LX 450D 2018 року. Один з автомобілів записаний на дружину Левіну.

Ірина Савельєва задекларувала два сучасні автомобілі — BMW X3 2020 року та Mazda 6 2023 року. Натомість у Ніколаєвої з чоловіком — дві Skoda 2022 року: седан Octavia та кросовер Kodiaq.

Аномалії, подарунки, родичі й приховані роботодавці

72% усіх заощаджень серед керівників зосереджені в руках однієї людини — Станіслава Шнайдера. Його родина зберігає 59 мільйонів гривень при річному доході 6,4 мільйона. Майже три чверті накопичень оформлені на дружину Світлану Левіну. За рік доходи родини впали на 69%, однак заощадження скоротилися лише на 16%.

У жовтні 2025 року родина Шнайдера придбала одразу три об’єкти нерухомості в Греції — квартиру площею 52 квадратні метри, нежитлове приміщення та машиномісце. Усі покупки датовані 24 жовтня, а адреси в декларації приховані. Ще одна квартира в Греції площею 83,7 квадратного метра перебуває у власності дружини з 2022 року.

В Ірини Савельєвої інша ситуація: із загального сімейного доходу 14,18 мільйона гривень особисто вона заробила лише 3,23 мільйона. Решта 10,95 мільйона — це зарплата її чоловіка Андрія Кузьменка. При цьому місце його роботи в декларації не вказане.

Олександр Назаренко різко збільшив свої доходи — з 650 тисяч до 2,89 мільйона гривень. Основну роль у цьому відіграв грошовий подарунок на 2,07 мільйона від родички. Без цих коштів його доходи складалися б лише із зарплати та пенсії.

Частина майна керівників оформлена не на них особисто, а на членів родини. Андрій Красножон декларує два гектари землі в Роздільнянському районі, але вся земля записана на родича. Аналогічна ситуація у Майї Ніколаєвої — три житлові будинки в селі Олександрівка оформлені на чоловіка.

Окремо вирізняється ситуація в Одеському національному медичному університеті: у списку фігурують одразу два керівники — Станіслав Шнайдер та Валерій Запорожан. У 2025 році Запорожан виконував обов’язки ректора, а Шнайдер очолив університет у березні 2026-го. Разом вони задекларували 64,71 мільйона гривень заощаджень — це майже три чверті всіх накопичень у вибірці.

Підсумки

Декларації 16 керівників державних і комунальних вишів Одеси за 2025 рік показують значні фінансові розриви: із загальних 82 мільйонів гривень заощаджень майже 59 мільйонів зосереджені в одній родині. Найбільші накопичення задекларував ректор Одеського національного морського університету Станіслав Шнайдер разом із дружиною Світланою Левіною. Попри те, що річний дохід родини скоротився майже вдвічі порівняно з попереднім роком, у жовтні 2025 року подружжя придбало три об’єкти нерухомості у Греції.

Найвищі доходи серед керівників задекларувала Ірина Савельєва. Сукупний дохід її родини перевищив 14 мільйонів гривень, однак близько трьох чвертей цієї суми заробив чоловік — Андрій Кузьменко. У декларації джерело його доходу вказане без зазначення роботодавця.

Помітне зростання доходів зафіксував Олександр Назаренко: за рік його прибутки збільшилися у чотири рази. Основною причиною став грошовий подарунок, отриманий від людини з таким самим прізвищем.

У декларації Вадима Захарченка з’явився дохід від спадщини — 123 тисячі гривень. Водночас його дружина задекларувала ще 784 тисячі гривень “інших доходів”, отриманих від Смелянського.

Водночас не всі керівники оприлюднили свої статки: ректор Одеського державного університету внутрішніх справ В’ячеслав Давиденко декларацію за 2025 рік не подав.

Олеся Ланцман

Анна Бальчінос

Джерело