Вирок неповнолітнім ґвалтівникам із Закарпаття — приклад прогалин законодавчої системи. Комментує юрист
Справа неповнолітніх гвалтівників із Закарпаття, а особливо вирок, сколихнув країну. Закликати до совісті судді, подавати апеляцію та боротись за справедливе покарання — треба. Цією справою зайнявся голова Закарпатської ОВА, омбудсмен, Офіс генерального прокурора, адвокат Масі Найєм, але скільки ще жертв подібних злочинів є у маленьких селах та великих містах по усій країні. Проблема цього вироку ще й в тому, що він винесений у рамках закону.
“Дайджест Одеси” поспілкувались із юристкою Одеського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги Катериною Калюжною, розглянувши ухвали та вирок із реєстру судових справ. Кожен вирок виноситься іменем України і це “великий дзвоник” про те, що не можна розглядати цю історію, обмежуючись лише рішенням судді. Зазначимо, що розглядали інформацію, яка міститься у офіційно оприлюднених документах та спираючись на Кримінальний кодекс України.
Злочин та вирок: За півтора року до винесення вироку, 24 серпня 2021 року, троє неповнолітніх (двоє 15-річних та один 14-річний підліток) запросили свою знайому 14-річну однокласницю до будинку одного із кривдників у селі Верхні Ворота. Коли вона прийшла, вони разом спустились до підвалу, де один вдарив її в живіт, другий зі злочинців стиснув її голову у себе між колінами, третій зі злочинців зняв з дівчини одяг. Після цього кожен зі злочинців, по черзі, її ґвалтували і знімали це на відео, яке потім розповсюдили між учнями школи, у якій всі вони разом навчались.
16 березня 2023 року суд визнав підлітків винними за статтею про сексуальне насильство, вчинене групою осіб щодо неповнолітньої — ч. 3 ст. 153 ККУ, призначивши покарання — п’ять років позбавлення волі. Але і від цього покарання звільнив причетних до злочину, встановивши їм випробувальний термін на два роки та зобов’язавши кожного виплатити потерпілій по 60 тисяч гривень, задовільнивши позов про компенсацію моральної шкоди частково: потерпіла просила 450 тисяч гривень. Крім того, підлітки мають відшкодувати по 25,6 тисяч гривень за проведення експертиз.
Цікаво: в ухвалі та вироці дії ґвалтівників кваліфіковані за різними статтями. Спочатку, в ухвалі, датованій 19 жовтня 2022 про продовження домашнього арешту була “тяжча” — ч.3 ст.152 КК України (зґвалтування). Однак уже у вироці за 16 березня 2023 року йдеться про ч.3 ст.153 КК України (вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи).
Окрім різниці у способі скоєння злочину та в розмірі санкції за цими статтями, лише ч.3 ст.153 ККУ дозволяє застосування норм статей 75 та 104 ККУ — того самого умовного вироку. Статтю 75 можливо застосувати лише у тому випадку, якщо призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 5 років, тоді як мінімальна санкція за ч.3 ст.152 ККУ – 7 років позбавлення волі. Як пояснила Катерина, із доступної інформації, не зрозуміло хто змінив статтю, проте це міг зробити прокурор клопотанням, або ж сама суддя. Також, у випадку вироку на 6 років, хлопці вже б не мали змоги відбутись умовним покаранням.
Навіть, якщо зміна статті відбулась за ініціативою саме слідства та прокуратури, то суд з цим погодився. Чим точно керувались при цьому невідомо, проте важливо довести було проникнення чи ні. Згідно із висновком експерту виключено можливість скоєння злочину шляхом введення статевого органу, однак не виключається можливість скоєння злочину шляхом проникнення пальця руки сторонньої людини. А для кваліфікації за зґвалтуванням не має значення спосіб проникнення. На цьому етапі є важливе зауваження: дівчинку оглядали на 20 добу після скоєного злочину, а всі ушкодження, рани, синці в середньому загоюються до 14 доби після травматизації. Мається на увазі, що через запізнення звернення, виникла ймовірність загоєння заподіяних проникненням, травм. Як наслідок з’явилась можливість перекваліфікувати справу, навіть враховуючи, що потерпіла у своїх свідченнях підтвердила факт проникнення, а в суді вже змінила свідчення на такі, що узгоджуються з висновком експерта. Суд зміну свідчень не дослідив. Хоча це важливо для розуміння обставин справи та правильності кваліфікації злочину.
Відео: Це могло стати вирішальним при кваліфікації злочину, але у вироку немає жодної оцінки, крім самого факту існування. Свідки також підтвердили розповсюдження відео, а наступного дня після скоєння злочину, хлопці відправили його потерпілій погрожуючи розповсюдженням.
Катерина Калюжна каже: “Я як юристка думала, що це можна кваліфікувати, як шантаж, а також розповсюдження порнографії. Але їх неможливо притягнути до відповідальності у цих випадках. Тому що згідно із 22 ст. ККУ, кримінальній відповідальності за цими статтями підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. Також, відео я не бачила, проте, оцінюючи слідчі дії, виникають питання. У хлопців вилучили відеоматеріали, комп’ютери та носії, проте у вироку зазначено “…оскільки оптичний диск є копією, виявити зміни файлу не є можливим”. Ми живемо у 2023 році, знаючи, що видалити з інтернету щось майже неможливо. Є свідки, які говорять, що дізнались про злочин лише з відео. Чому тоді не вилучити відео у них? Як на мене, це теж недопрацювання слідчого та експертів. Можна було б знайти той відеозапис, де було б видно, проникнення це чи насильство”.
Будь-який доказ, наприклад, відеозапис не є належним доказом, якщо не відповідає вимогам чинного законодавства. Як пояснила юристка, у відеозаписі повинні називати ПІБ, поточну дату запису, окреслити місце перебування і події. Тобто надати відео, як і скриншоти листування, можна, але суддя враховуватиме це на свій розсуд.
Пом’якшення та обтяження: за вимогами законодавства, пом’якшуючі обставини — те, що хлопці неповнолітні, щире каяття та відшкодування моральної шкоди. Аж три обставини, при цьому обтяжуюча одна — злочин вчинений групою осіб. Суд завжди робить обвинувачення на користь пом’якшення. Але і тут є питання: у вироку вказано, що обтяжуючих обставин немає, але згідно 67 ст. ККУ, є — група осіб. І навіть обвинувачення будується на цьому.
При цьому суд так само і не пояснив відмову у стягненні 450 000 гривень, призначивши сумарно 180 000 гривень.
Адвокати намагались якнайбільше дати доказів, що це гарна сім’я, хлопці не потребували якихось матеріальних благ, хороші батьки, гарна поведінка в школі. Чи є це аргументом? Чи означає, що якщо у дитини є лише один із батьків, то вона схильна до злочинів? Скоріш за все це свідчить лише про те, що батьки усіх гвалтівників провалили свій обов’язок у вихованні. Немає точних даних, чи враховувала суддя позитивні характеристики від вчителів школи для ґвалтівників, проте на думку нашого експерта, їх не брали до уваги при винесенні вироку.
Чому? Доводиться визнати, що суд дійшов висновку, що належним покаранням за груповий насильницький злочин проти неповнолітньої — є відсутність будь-якого покарання. І цей вирок несе не лише відсутність покарання, а спонукатиме до злочинів цих хлопців та інших людей. Проте, хоч і є провина судді, рішення було прийнято виключно за законодавством.
“Дії судді мені зрозумілі, вона керувалась вимогами законодавства, яке пишуть ті, кого ми обираємо до Верховної Ради. Некомпетентність, відсутність юридичної освіти, застарілість актів надали можливість цих поблажок. Ще є питання до роботи дізнавачів. Наприклад, на вилученому одязі неможливо було встановити ознак кримінального правопорушення, а це робота слідчих. Також потрібно врахувати пізнє звернення дівчинки. Проблема у відсутності поняття жертви та культури звернення до правоохоронних органів. Тому що немає відчуття, що тебе захистять. А ще і у маленькому селі, тому дівчинці завдали страшенного відчуття сорому, психологічне та моральне страждання”, — додала Катерина.

Публічний розголос має позитивну сторону, як Катерина розповіла нам, у Тячівському районі, що також на Закарпатті, 12-річна дівчинка звернулась до поліції, тому що її з 7 років ґвалтував батько, а мати була не проти. Дівчинка подивилась, що одна справа не стала безкарною і звернулась по допомогу, аби покарати свого кривдника. Проте надмірна увага журналістів та суспільства може важко переноситись самою потерпілою. Наприклад, у кінці березня “1+1” вирішили присвятити цій темі випуск ток-шоу “Говорить вся країна”, для чого відправили знімальну групу на Закарпаття та планували ефір. Як повідомили у “Детектор медіа”, Максим, який представився, як шеф-редактор “1+1” у спілкуванні з адвокатом наполягав на участі у запису програми не лише бабусі та батька постраждалої, але й самої дівчини. Адвокати ухвалили спільне рішення, що ні вони самі, ані їхня підзахисна або хто-небудь з її родини не братимуть участі у зйомках токшоу, про що була поінформована команда “Говорить вся країна”. Творці токшоу, за словами Найєма, зв’язалися із бабусею, разом з якою були молодші онуки, розпитали адресу її перебування, приїхали та відвезли її у знімальний павільйон. Вже звідти бабуся подзвонила батькові дівчини, і так адвокати дізналися, що телевізійники готуються до зйомок попри те, що вже отримали відмову. Дівчину забрали, зйомок не відбулось.
Розголос дав цій справі шанс на справедливість, але нам ще багато-багато років потрібно працювати із законописцями, правоохоронними органами та загалом суспільством.
Штовхати, працювати, рухати. “На фоні воєнного конфлікту у нас є багато жертв, які постраждали від дій російських солдатів, які теж не звертаються. Бо у нас, як і в кожній іншій країні, немає культури жертви. Постраждалі бояться осуду та цих однакових провокацій про декольте чи спідницю, або про те, що сама звабила чи не тою дорогою пішла. На жаль, досі у нас звинувачують жертву, а не гвалтівника, тому бояться публічного осуду. Тому це і робота батьків, бо дитина має виховуватись так, що довірятиме своїй родині. Робота суспільства, щоб жертва не боялась сказати будь-кому і не бути засудженою. Довіра до правоохоронних органів, бо поки ми лише боїмося. Ми, як суспільство, маємо проробити дуже грунтовну роботу, мати мінімальну юридичну обізнаність. Практично в кожному регіоні та СМТ є бюро правової допомоги. Є безоплатна правова допомога, можна з 09:00 до 18:00 дзвонити на гарячу лінію, де дають коротку консультацію. Дитина сьогодні може бути суб’єктом звернення на безоплатну вторинну правову допомогу. У таких злочинах немає позовної давності. Робити треба все, що можливо, давати поштовх і розвивати нашу систему. Щоб жертву опитувала одна компетентна людина. Щоб свідчити потрібно було лише раз, не переживаючи травму знову і знову. Щоб була компетентна робота досудових органів, бо на підставі обвинувального акту суддя виносить вирок. Це довгий процес, але він має відбуватись”, — зазначила Катерина Калюжна.
Провина має конкретні обличчя, проте ця ситуація має стати уроком, а не черговою історією. Висновки залишимо вам на роздуми.
Нагадаємо, що Стамбульська Конвенція розширює наше мінімальне розуміння поняття слова “насильство” та встановлює кримінальну відповідальність за ці злочини. Ми вже розповідали про зміни, які внесуть завдяки Конвенції та як правоохоронці ставляться до жертв.
Події
Останні атаки РФ пошкодили Володимирський собор, Музей війни у Києві та 12 пам’яток культурної спадщини в Одесі
Унаслідок останніх російських атак пошкоджень зазнали Володимирський собор і Музей війни у Києві, а також 12 об’єктів культурної спадщини в історичному центрі Одеси.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
“У Києві пошкоджено Володимирський собор — пам’ятку архітектури національного значення, а також Національний музей історії України у Другій світовій війні. В Одесі внаслідок обстрілу постраждали 12 об’єктів культурної спадщини в історичному центрі міста, внесеному до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та такого, що перебуває під загрозою”, – ідеться в повідомленні.
Як повідомляла КМДА, також постраждали об’єкти культурної спадщини в різних районах Києва:
- будівля Посольства Республіки Австрія – пошкоджені фасад і скління споруди, що має статус пам’ятки архітектури;
- Михайлівський Золотоверхий собор – головний храм комплексу Михайлівського Золотоверхого монастиря (пам’ятка архітектури місцевого значення, окремі споруди ансамблю мають статус національного значення);
- будівля Київського міського БТІ – колишній готель для прочан Михайлівського монастиря, пам’ятка архітектури місцевого значення;
- Садиба Нечаєвих (Будинок Вишневського) – один із найстаріших збережених житлових будинків Подолу та Києва, пам’ятка архітектури місцевого значення. У комплексі цієї історичної забудови також розташована будівля Посольства Королівства Нідерландів в Україні, що зазнала пошкоджень;
- Пейзажна алея – пам’ятка історії і ландшафту місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра”;
- міст імені Євгена Патона – перший у світі суцільнозварний автодорожній міст (1953 рік), пам’ятка архітектури, містобудування, науки і техніки місцевого значення;
- головний корпус Українського державного університету імені Михайла Драгоманова – будівля 1970-х років у стилі модернізму в історичному ареалі столиці;
- об’єкти на території ВДНГ та історична забудова в центрі й на Подолі.
Серед пошкоджених об’єктів в Одесі – одна пам’ятка архітектури національного значення та низка пам’яток архітектури, містобудування й історії місцевого значення.

Зокрема, пошкоджено Палац Каліо, споруджений у другій половині XIX – на початку XX століття, який має статус пам’ятки архітектури національного значення.

Також пошкоджень зазнали:
- cобор Римо-католицький Успіння Пресвятої Богородиці (1849–1853 рр.);
- будинок, у якому жив Ю. Д. Дубовий — радіолог, засновник першого в Україні онкологічного диспансеру, заслужений діяч науки УРСР, професор;
- будівля Автомобільно-дорожнього технікуму (1953 р.);
- житловий будинок Зоншейна (1900 р.);
- житловий будинок початку ХХ століття;
- житловий будинок Леслі (1880-ті роки);
- будівлі двох крамниць (1910–1913 рр.);
- прибутковий будинок Чернігова (Шестопала), у якому жила Л. Й. Алейнікова — кардіолог, заслужений діяч науки УРСР, професор (1912 р.);
- прибутковий будинок Залужного, у якому жив М. В. Комаров — український літературознавець і бібліограф, у родині якого гостювала українська поетеса Леся Українка;
- житловий будинок Кітовера (перша половина ХІХ століття).
Загалом в Одесі станом на 20 листопада 2026 року пошкоджено 212 об’єктів культурної спадщини.

За даними Міністерства культури України, станом на кінець жовтня 2026 року внаслідок російської збройної агресії пошкоджено 2185 об’єктів культурної спадщини та 2686 закладів культури.
У відповідь на масштабні руйнування об’єктів культурної спадщини та культурної інфраструктури Україна спільно з міжнародними партнерами створила Український фонд культурної спадщини (Ukraine Cultural Heritage Fund, UCHF). Його діяльність спрямована на залучення міжнародної підтримки для збереження, захисту та відновлення української культурної спадщини.

“Російські атаки продовжують завдавати ударів по українській культурній спадщині – пам’ятках архітектури, історичних будівлях, музеях і знакових місцях, які формують нашу національну ідентичність. Кожне таке пошкодження – це спроба знищити нашу історичну пам’ять і культурне надбання. Документуємо руйнування, щоб Росія відповіла за злочини проти української культури”, – заявила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок нічної російської атаки пошкоджень зазнали вісім об’єктів культурної спадщини та знакових пам’яток.
Фото: mincult.gov.ua
Відбудова
Корецький анонсував запуск програми «Промисловий Рамштайн»
Україна планує у січні 2027 року запустити програму «Промисловий Рамштайн», спрямовану на допомогу підприємствам, які постраждали від російських атак, у відновленні та модернізації виробництва.
Про це заявив Прем’єр-міністр України Сергій Корецький під час дев’ятого Німецько-українського економічного форуму в Берліні, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
“Ще одна мета конференції URC у Таллінні – запустити програму “Промисловий Рамштайн”. Вона допоможе українським компаніям, які постраждали від російських атак, придбати нове обладнання, відновити виробництво та модернізувати свої потужності. Ми дякуємо Німеччині за те, що вона вже зробила внесок у цю програму”, – заявив Корецький.
Він наголосив, що одним із пріоритетів України є розширення економічного співробітництва з Німеччиною, зокрема залучення німецьких підприємств до спільних інвестиційних проєктів та майбутньої відбудови.
За словами Прем’єра, важливо розпочинати підготовку інвестиційних проєктів уже зараз, не чекаючи завершення війни, оскільки їх розробка, техніко-економічне обґрунтування, юридичне оформлення, вибір технологій і налагодження партнерств потребують часу.
Корецький також відзначив, що Україна прагне забезпечити взаємну економічну вигоду від співпраці з Німеччиною, зокрема шляхом залучення німецьких компаній до постачання товарів, обладнання та послуг для української економіки.
Як повідомляв Укрінформ, у квітні 2026 року Україна та Німеччина підписали декларацію про наміри щодо спільної реалізації ініціативи “Промисловий Рамштайн”. Німецька сторона передбачила початкове фінансування обсягом 30 млн євро через банк розвитку KfW. У жовтні сторони обговорювали подальші кроки для запуску пілотного етапу програми та її масштабування.
Політика
ВАКС оголосив вирок чинному нардепу
Вищий антикорупційний суд визнав чинного народного депутата винним в одержанні ₴558 тисяч неправомірної вигоди за вплив на посадовців лікарні задля визнання приватного підприємства переможцем тендеру на постачання медобладнання на Житомирщині.
Про це Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Як зазначається, народного обранця засудили за ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України та призначили йому «покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 3 роки».
Законної сили вирок набере через 30 днів від дня проголошення, якщо його не оскаржать в апеляційному порядку.
У САП нагадують, що, за даними слідства, у січні 2022 року народний депутат України через довірену особу одержав 558 тисяч гривень неправомірної вигоди. Ця сума становила 30% вартості договору на постачання системи ультразвукової діагностики, який комунальна лікарня в Житомирі уклала з приватним підприємством. Кошти були призначені за вплив на посадових осіб лікарні задля визнання цього підприємства переможцем публічної закупівлі.
Також правоохоронці з’ясували, що фігурант гарантував у майбутньому за «відкат у 30 відсотків» використати свій вплив та забезпечити фінансування й реалізацію ще двох договорів на загальну суму понад 38 млн грн. Ішлося про постачання системи магнітно-резонансної томографії й лапароскопічного обладнання.
Обвинувальний акт стосовно депутата направили до суду у 2022 році. «Попри це упродовж майже чотирьох років обвинувачений неодноразово не з’являвся у судові засідання», – зауважують у САП.
Як повідомляв Укрінформ, у вересні 2022 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до ВАКС обвинувальний акт щодо народного депутата Сергія Кузьміних, якому інкримінували одержання хабаря розміром 558 тис. гривень.
У серпні 2026 року колегія суддів ВАКС ухвалила здійснити привід народного депутата на судове засідання.
Фото: Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Фейсбук
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Відбудова6 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова7 днів agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Події1 тиждень agoу Києві відкриють благодійну виставку сучасного українського мистецтва
-
Суспільство4 дні agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
-
Усі новини5 днів agoБрітні Спірс збентежила дивними танцями із ножами в одному спідньому (відео)