Культура
Програма «Одеського міжнародного кінофестивалю без меж» у Косово

З 20 по 25 вересня у Косово проходитиме 14-й PriFest — Prishtina International Film Festival. У програмі спеціальних показів «Одеського міжнародного кінофестивалю без меж», де показуватимуть 5 фільмів від України, повідомили на сторінці ДержКіно України.
Покази фільмів від українських режисерів припали на 23 та 24 вересня. Представлені наступні стрічки:
– Stop-Zemlia / стоп-земля, стрічка режисерки Катерини Горностай;
– “День українського добровольця”, режисера Володимира Тихого;
– Будинок «Слово». Нескінчений роман, фільм, режисера Тарас Томенко;
– Blindfold / Із зав’язаними очима, режисера Тараса Дронь;
– Королі репу, фільм, створений за підтримки Держкіно, режисер Мирослав Латик.
Крім показу, українські митці братимуть участь у панельній дискусії «Кіно під час та після війни», аби обговорити власний досвід та спланувати розвиток кінематографа у майбутньому.
Нагадаємо, що у липні цього року мав відбутись 13-й Одеський міжнародний кінофестиваль. Провести захід було неможливо через повномасштабне вторгнення, тому свою поміч запропонував Міжнародний кінофестиваль в Приштині (PriFest), надавши простір для програми ОМФК, під назвою «ОМКФ без меж: Одеса на PriFest». А у жовтні національна конкурсна програма ОМФК пройде в межах Варшавського міжнародного кінофестивалю,
Культура
Одеський худмузей має нового директора

Виконувачкою обов‘язків директора Одеського національного художнього музею призначено Катерину Кулай. Повідомили на сторінці закладу.
Катерина працює в музеї з 2016 року. Наразі вона залишається і на чолі Благодійного фонду «ДРУЗІ МУЗЕЮ», який існував задля підтримки Одеського художнього.
“Уся команда музею знає Катерину Кулай як неймовірно талановиту менеджерку, що всі ці роки була частиною опори Одеського художнього. Будемо й надалі продовжувати шлях, який проклав для музею Олексанр Ройтбруд”, – йдеться у повідомленні.
Олександра Ковальчук залишається на посаді заступниці директорки з розвитку.
Нагадаємо, що наразі в музеї перебуває Катерина ІІ та Олександр Суворов.
Культура
Більше третини українців вважають, що російських авторів варто виключити зі шкільної навчальної програми

Про це повідомив аналітик Фонду “Демократичні Ініціативи” Тарас Тарасюк, презентуючи результати загальнонаціонального опитування в Укрінформі.
“Зберігається чітка тенденція в зменшенні вагомості і актуальності використання російських авторів у навчальних програмах. Більше третини українців вважають, що російськомовних авторів взагалі варто виключити зі шкільної програми. Звісно, найпоширеніша така думка в західному макрорегіоні”, – сказав Тарасюк.
“Прихильниками того, аби продовжувати вивчати творчість російських авторів є лише близько 7% громадян. Решта виступають за зниження кількості російських авторів у підручниках, але відносно популярною (близько 28%) лишається опція не відмовлятися від творів, які вважаються «світовою класикою»”, – йдеться у повідомленні.
Чим молодші респонденти, тим частіше вони б не хотіли бачити росіян у шкільній програмі. Серед наймолодшої вікової категорії таких 46%, а от «русофобія» найстаршого покоління дещо менша – близько 33%.
Зазначили, що до повномасштабного російського вторгнення близько 41% українців часто вживали російський культурний продукт. Тільки близько 10% українців практично не споживали контент з-за поребрика
Культура
Науковий архів Одеського художнього музею тепер у відкритому доступі

Одеський національний художній музей повідомив про публікацію наукового архіву у цифровому вигляді на спеціальній мультимедійній онлайн-платформі українською та англійською мовами. Наразі науковий архів Художнього музею доступний дослідникам та науковцям з усього світу.
Як повідомили у мерії, співробітники музею описали та оцифрували важливі документи з історії музею, фотографії, експозиційні плани та афіші, статті, матеріали про видатних працівників, мультимедійні матеріали про художників та мистецьке життя Одеси різних епох — загалом понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів.
«Традиційно наукові архіви українських музеїв мають закритий режим доступу, який складно подолати навіть вченим. Ми раді долучитися до небагатьох українських колег, що змінили цю практику, і стати відкритими не тільки для дослідників, але й для широкого загалу. Особливо важливо оцифровувати та публікувати архівні матеріали під час війни, коли фізичні носії інформації знаходяться під загрозою знищення. Це також важливий крок для відкритості та доступності історичних досліджень, зокрема в рамках деколонізаційного дискурсу», — пояснює Кирило Ліпатов, науковий керівник проєкту, голова наукового відділу музею.



Фінансування прийшло зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2022 року Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut — ініціативи для підтримки культурних та освітніх організацій, що постраждали від війни проти України.Нагадаємо, що 29 грудня пам’ятник Катерині демонтували. Тепер “вона” з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї.
-
Війна7 днів ago
Хелп-пакети: базова допомога для соціально незахищених. Фото
-
Війна1 тиждень ago
Безкоштовне протезування військових та цивільних в Одесі
-
Кримінал1 тиждень ago
Колишній правоохоронець чекав на окупацію Одеси і здавав позиції ЗСУ
-
Одеса7 днів ago
Класи безпеки для одеських школярів
-
Кримінал1 тиждень ago
Оформила документи на опіку дитини ухилянту: викрили очільницю служби у справах дітей
-
Війна1 тиждень ago
Окупаційна влада продає своє майно в Криму — розвідка
-
Війна1 тиждень ago
МКС проситиме додаткові кошти на розслідування воєнних злочинів в Україні
-
Війна1 тиждень ago
“Зернову угоду” продовжили лише на 60 днів. Росія знову висуває свої умови