Connect with us

Події

опера й анімація для дітей

Published

on


Новий формат культурної дипломатії, який популяризує світову класику та українських виконавців

Данська Опера Хеделенд із середини вересня запрошує на унікальну виставу «Летючий Голландець» із п’ятьма українськими солістами, які співатимуть наживо. Музичним супроводом у театральній залі Люнгойсален (Lynghøjskolen) звучатиме зроблений у Києві з участю Національного симфонічного оркестру України і Національної заслуженої академічної капели України «ДУМКА» запис музики Вагнера. Сценографією буде спеціально створена анімація.

Усе разом зовсім скоро, після вистави в передостанній день жовтня, у великій залі Люнгойсален неподалік Копенгагена знайде втілення в мультфільмі, яким заохочуватимуть молодшу аудиторію до оперного мистецтва. До його створення долучилися понад 140 виконавців з України.

Укрінформ розповідає про цей незвичайний проєкт  – один із прикладів культурної дипломатії, коли іноземці з країни за дві тисячі кілометрів від Києва у період повномасштабної російсько-української війни звернулися до наших митців із пропозицією співпраці, попередньо зачарувавшись талантом однієї з виконавиць. Коментують директор Опери Хеделенд Клаус Люнге; продюсер проєкту гендиректор НСОУ Олександр Горностай і солісти: сопрано Ксенія Бахрітдінова-Кравчук та бас Тарас Бережанський

Данська Опера Хеделенд (Opera Hedeland), яка теплої пори щоразу збирає просто неба до трьох тисяч глядачів, у питанні популяризації класичної музики серед дітей та підлітків є взірцем, чий досвід може згодитися вітчизняним театрам, філармоніям і фестивалям.

ДІВЧИНОЮ ІЗ ЗАХОДУ В ОПЕРІ ПУЧІНІ В ДАНІЇ СТАЛА ВИПУСКНИЦЯ МУЗИЧНОГО ЗАКЛАДУ СІВЕРСЬКОДОНЕЦЬКА

Концертне виконання «Летючого Голландця» у Національній філармонії України. Фото Вікторії Головченко.

Українсько-данський проєкт виконання опери «Летючий Голландець» складається з кількох етапів. У Національній філармонії України в Києві на початку вересня Національний симфонічний оркестр України і Національна капела України «ДУМКА» із солістами під орудою Алли Кульбаби занурили слухачів у драматичну історію «Летючого Голландця» Ріхарда Вагнера.

У Києві зробили запис концертного виконання й окремо студійний запис оркестру, який тривав упродовж чотирьох днів.

Цю музику використають для створення п’ятдесятихвилинного дитячого мультфільму данського виробництва, повідомляє на своєму сайті Опера Хеделенд,  також розповідає про те, що в  Національній філармонії України в Києві, в Колонній залі імені Миколи Лисенка, через війну обмежена кількість відвідувачів – лише 300 (бо стільки може вмістити укриття в разі російських ракетно-дронових атак на столицю України).

Солісти концертного виконання опери «Летючий Голландець».
Солісти концертного виконання опери «Летючий Голландець».

Яскрава галерея вокальних образів українських виконавців, високопрофесійні національні оркестр і хор представляють слухачам «Летючого Голландця», ранній твір німецького композитора. Образ Сенти, чия жертовність дарує Голландцю шанс на визволення, створила сопрано Ксенія Бахрітдінова-Кравчук. Тенори Дмитро Фощанка і Данило Коток наповнили драму пристрастю і розпачем, баритон Володимир Козлов уособив трагічну постать Голландця, а бас Тараса Бережанського увиразнив глибину і фатальність прокляття головного героя, якого може врятувати лише справжнє кохання.

Вистава наживо 30 жовтня в Данії за участі п’ятьох українських виконавців, які не раз виступали за кордоном, стане частиною нового анімаційного фільму данського виробництва про «Летючого Голландця». Прем’єра цього мультфільму із субтитрами данською і українською мовами відбудеться в обраних кінотеатрах 10 грудня. Згодом його зможуть подивитися всі охочі в ютубі Опери Хеделенд.

Ксенія Бахрітдінова-Кравчук в опері «Дівчина з Заходу». Фото Mikal Schlosser.
Ксенія Бахрітдінова-Кравчук в опері «Дівчина з Заходу». Фото Mikal Schlosser.

А почалося все з того, що солістку Національної опери України Ксенію Бахрітдінову-Кравчук запросили влітку 2024 року виконати головну партію Мінні в опері Пучіні «Дівчина з Заходу» оперного театру Хеделенд, який представляє постановки просто неба поблизу Копенгагена в розкішній локації на три тисячі місць поблизу красивого парку.

«Директор театру Клаус Люнге стежить за перебігом повномасштабної російсько-української війни, підтримує Україну, переживає через постійні атаки російської армії на наші міста і села, – розповідає Ксенія Бахрітдінова-Кравчук. – Минулого року ми в Данії зіграли три вистави «Дівчина із Заходу» і повноцінну скорочену версію опери для юних глядачів».

У СТВОРЕННІ МУЛЬТФІЛЬМУ ЗАДІЯНІ ПОНАД 140 ВИКОНАВЦІВ З УКРАЇНИ

«Ми докладаємо багато зусиль, щоб надати дітям можливість відкрити для себе оперу, – пояснює Клаус Люнге, режисер Opera Hedeland. – Сьогодні вони з новою музикою знайомляться переважно через соціальні мережі, такі як TikTok, і вона стає трохи схожою на камеру відлуння.

Клаус Люнге. Фото Per Morten Abrahamsen.
Клаус Люнге. Фото Per Morten Abrahamsen.

Тому останніми роками ми знімаємо оперні фільми для дітей, з якими вони можуть знайомитися у школі або вдома. Цього року ми робимо наступний крок і випускаємо мультфільм за мотивами «Летючого Голландця» Вагнера з музикою, записаною п’ятьма солістами, хором із 60 осіб та оркестром із 81 музикантом – усі з України».

Опера Хеделенд уже понад 20 років представляє глядачам постановки під відкритим небом на тлі одного з найкрасивіших парків Данії. Саме там розташований посеред мальовничої природи, біля озера, найбільший амфітеатр. Оскільки літні покази відбуваються на вулиці, то глядачам радять, відповідно до погоди, брати з собою ковдру та теплий одяг.

Зауважмо, що в Україні покази просто неба до 2022 року практикував Херсонський драматичний театр імені Миколи Куліша, який є організатором міжнародного фестивалю «Мельпомена Таврії». Вистави показували в Олешківських пісках і неподалік – на сценічному майданчику «Чумацька криниця».

Данська Опера Хеделанд – величезна зала просто неба. Фото Mikal Schlosser.
Данська Опера Хеделанд – величезна зала просто неба. Фото Mikal Schlosser.

Але повернімося в Данію. Обов’язковими для Опери Хеделенд, поряд із комерційними показами кожної видовищної постановки для дорослих, є її скорочена безкоштовна вистава для дитячої аудиторії. Останнім часом зазвичай окремо знімають відеоверсію, показують її в кінотеатрах, а потім розміщують у вільному доступі, ще й надають, за запитами, всі матеріали про поставлені опери.

Цього року створюють анімаційну відеоверсію «Летючого Голландця» без початкової постановки для дорослих. Щоб реалізувати такий план, навесні нинішнього року директор Опери Хеделенд Клаус Люнге зателефонував Ксенії Бахрітдіновій-Кравчук, виконавиці в «Дівчині із Заходу», й поділився бажанням створити проєкт для дитячої аудиторії з українськими виконавцями. Тоді активно почався пошук партнерів проєкту в Україні.

Партію Сенти виконує сопрано Ксенія Бахрітдінова-Кравчук.
Партію Сенти виконує сопрано Ксенія Бахрітдінова-Кравчук.

Ксенія Бахрітдінова-Кравчук виросла в Сіверськодонецьку на Луганщині, там здобула освіту в музучилищі (тепер коледж). Випускниця Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка спочатку була солісткою оперного театру в Харкові, а потім у Києві. У 2022 році евакуювалася з дитиною в Литву, де перебувала перші три місяці; наступні два – у Швеції. Будучи за кордоном, виконувала з однодумцями багато концертів на підтримку України. А потім повернулася в Київ.

Виконувала оперні партії в Литві, Швеції та Данії, де визнана за одним із рейтингів, за версією Cph Culture, кращою оперною співачкою 2024 року за виконання ролі Мінні у «Дівчині із Заходу». Співала в постановках у Молдові та Ізраїлі. Нещодавно восени, після тривалої співпраці, стала солісткою Литовської національної опери.

ДО АНІМАЦІЙНОГО ПРОЄКТУ ОРКЕСТР ЗА КОРДОНОМ ЗА ТРИ РОКИ ВИСТУПИВ 85 РАЗІВ, А БАС СЛУЖИТЬ ДОБРОВОЛЬЦЕМ

Продюсер дансько-українського проєкту зі створення анімаційного фільму за оперою «Летючий Голландець», генеральний директор Національного симфонічного оркестру України Олександр Горностай розповідає, що це перший такий проєкт одного з найвідоміших за кордоном вітчизняних колективів. І додає, що від 1 травня 2022 року до 12 липня 2025 року оркестр узяв участь у 85 тріумфальних виступах поза межами України: в Німеччині відбулися 33 з них, у Великобританії – 17, у США – 11, у Франції – 8.

Олександр Горностай у філармонії в Кельні (Німеччина).
Олександр Горностай у філармонії в Кельні (Німеччина).

Партію моряка Даланда співає бас Тарас Бережанський, який із 2023 року поєднує оперну кар’єру із службою солдатом у вогневій групі добровольчого формування територіальної оборони «Мрія». Він уже після початку повномасштабної російсько-української війни, восени 2022 року, виконував головну партію в опері «Аттіла» Джузеппе Верді у Сіднейській опері. Це було післяковідне поновлення спільної з «Ла Скала» постановки.

Український співак на сцену в Австралії виходив із синьо-жовтим прапором, нагадуючи про напад Росії на нашу країну. Наступного року співав у Муніципальному театрі Сантьяго (Чилі) «Ріголетто», а в 2024-му – «Чарівну флейту». Хоча нині значно менше закордонних виступів митця, аніж до повномасштабної війни.

Герої анімації за мотивами опери «Летючий Голландець». Фото Oh Man productions.
Герої анімації за мотивами опери «Летючий Голландець». Фото Oh Man productions.

«Вважаю, що анімаційний формат дуже цікавий для дитячої аудиторії», – коментує Тарас Бережанський, соліст Львівської національної опери і Національної філармонії України.

Співак згадує незвичайну версію «Чарівної флейти» Моцарта – авангардний мультимедійний проєкт режисера-експериментатора, керівника Komische Oper Баррі Коски, прем’єра якого відбулася 2012-го в Берліні. В ньому поєднано живу музику та акторську гру з анімацією та відео.

Та вистава з успіхом побувала в багатьох країнах світу. Постановники зробили п’ять сетів її сценічного оформлення, тому водночас її показували в різних містах на різних континентах. У тригодинній виставі особисто Тарасові Бережанському працювати було надзвичайно цікаво, хоча його персонаж мізансценічно практично нічого не робив, як і Цариця Ночі – бо рухи й дії просто намальовані. Виконання було в Ізраїлі у 2021-му.

Соліст дещо хвилюється, бо в Данію солісти їдуть співати «Летючого Голландця» без диригента. Каже, що виконувати оперні партії під «мінусовку» (під фонограму) складно. Бо в естрадних піснях просто порахувати такти «раз–два–три–чотири», а в оперних творах немає організованої ритмічної структури, присутні паузи – тому непросто вирахувати, коли вступати у виконання.

Тарас Бережанський (у центрі) виконує партію Даланда.
Тарас Бережанський (у центрі) виконує партію Даланда.

«Мій персонаж, вважаю, створений, щоби бути контрастом сумному, загадковому і міфічному героєві – Летючому Голландцю. Батько Сенти – місцями досить комічний персонаж, із людськими вадами. Коли йому Голландець пропонує великі гроші, щоб Даланд віддав йому за дружину «мою» доньку – то він із радістю погоджується. Його не обходить, що дівчина ще навіть незнайома з цим нареченим», – коментує Тарас Бережанський.

Артист – батько доньки-підлітка каже, що навіть є сімейні жарти про те, хто буде її нареченим, відповідно до партій із «Летючого Голландця». Тому, упевнений, що українсько-данська оперна історія з анімацією сподобається глядачам, дорослим і дітям.

Валентина Самченко, м. Київ

Фото Національної філармонії України і надані співрозмовниками



Джерело

Події

Український ПЕН передав книги полярникам на станції «Академік Вернадський»

Published

on



Український ПЕН розпочав співпрацю з Національним антарктичним науковим центром і першим кроком цього партнерства стала передача книг для бібліотеки станції «Академік Вернадський».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє громадська організація PEN Ukraine.

«Нам було важливо передати на станцію “Академік Вернадський” книжки сучасних українських авторів. Адже це не просто подарунок для полярників. Це своєрідний місток між Україною та Антарктикою. Хотілося б, щоб найпівденніша бібліотека світу стала місцем, де живе і множиться українське слово, і щоб полярники та полярниці читали якісну літературу, актуальну для нас сьогодні», – зазначила координаторка книжкових проєктів Українського ПЕН Анна Шевченко.

За її словами, Український ПЕН вже вдруге передає книжки на станцію, але вперше – як партнер Національного антарктичного наукового центру.

Так, у 2021 році власні книжки передали Олександр Михед, Сергій Жадан, Андрій Курков, Станіслав Асєєв, Тарас Прохасько і Тетяна Терен.

Як зауважили в Українському ПЕН, «Академік Вернадський» – єдина українська полярна станція, і читання книжок є частиною повсякденного життя команди, а бібліотека – простором дозвілля.

Серед видань, які цього разу передали на станцію, книги номінантів та лавреата премії Юрія Шевельова-2025: «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня, «Гра в перевдягання» Артема Чеха, «Проти культурної амнезії. Есеї про національну памʼять та ідентичність» Віри Агеєвої, «Портрет в інтерʼєрі долі» Мирослави Пінковської, «Усе на три літери» Дмитра Крапивенка, «Твоє, моє, нічиє та інше» Ольги Карі, «Хороші передчуття» Богдана Коломійчука, «Моїй донечці. Записки тата з війни» Гліба Бітюкова.

Також полярники отримали книжки із серії «Бібліотека Українського ПЕН» – «Спіймати невловиме. Путівник світом есеїстики», «Вільні голоси Криму. Історії кримських журналістів – бранців Кремля», «Діалоги про війну» та «Поміж сирен. Нові вірші війни».

Ще одним виданням, яке поповнило бібліотеку станції, стало «Життя на межі» президента Українського ПЕН Володимира Єрмоленка та культорологині Тетяни Огаркової.

Крім того, Артем Чех, Артур Дронь, Гліб Бітюков і Дмитро Крапивенко передали примірники з власними підписами та побажаннями для полярників і полярниць.

«Бібліотека Української антарктичної станції “Академік Вернадський” має чергове поповнення свого фонду. Пані і панове автори, що причетні до цієї важливої події, ваші побажання на титульних сторінках ваших же книг є вельми цінними для нас. Дякуємо Українському ПЕН за привнесене українське слово у крижаний світ Антарктики. Воно робить цей світ ще ріднішим», – зазначив, метеоролог 30-ї Української антарктичної експедиції, упорядник бібліотеки на «Вернадському» Олексій Мельничук.

Читайте також: Український ПЕН оголосив «відчуття дому» головною темою 2026 року

Крім того, у просторі Українського ПЕН 21 березня о 17:00 відбудеться ще одна подія в межах партнерства з НАНЦ – «Письменник та науковиця про мандрівку до Антарктики: враження і значення». Реєстрація доступна за посиланням.

Як повідомляв Укрінформ, Український ПЕН увосьме уклав список найкращих вітчизняних видань, що вийшли протягом року, до нього увійшли 252 книжки.

Фото: pen.org.ua



Джерело

Continue Reading

Події

Франківський музей визвольної боротьби імені Бандери створює онлайн-бібліотеку

Published

on



Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби імені Степана Бандери створює онлайн-бібліотеку, щоб кожен охочий міг працювати з його фондом.

Про це кореспондентці Укрінформу розповіла директорка музею Марія Середюк.

«Ми формуємо бібліотечний фонд для того, щоб кожен міг працювати з нашими книгами. Також ми працюємо над створенням онлайн-бази бібліотечного фонду, яка буде оприлюднена на нашому сайті. Тут читачі зможуть попередньо замовити перегляд книг у музеї. Адже у нас є рідкісні і унікальні видання», – зазначила Середюк.

За її словами, у музеї зберігаються близько 1,5 тисячі книг.

«У бібліотеці музею найбільше представлені літописи УПА, Книги пам’яті, книги, передані діаспорою, які відносять до 30-х років минулого століття, книги, які передали ще учасники визвольних змагань, примірники від громадських організацій, політичних партій та політиків», – зауважила старша наукова співробітниця Лілія Пицко.

На її переконання, бібліотечний фонд Музею визвольної боротьби, який постійно поповнюється, буде цікавим для школярів, студентів та науковців.

Нещодавно музей отримав 13 книг від колективу редакції газети «Галичина», які були передані закладу на виконання волі військового та науковця Юрія Гудчака, що нині вважається зниклим безвісти.

Читайте також: УІНП готовий долучитися до оцифрування фондів української бібліотеки, перевезеної з Торонто в Тернопіль

Як повідомлялося, на Прикарпатті музейники відшукали фото з зображенням юного Степана Бандери.

Фото: Єдлінська Уляна, wiki



Джерело

Continue Reading

Події

У Празі показали українську скульптуру з Покровська, яка їде на Венеційську бієнале

Published

on


У столиці Чехії представили скульптуру української художниці Жанни Кадирової «Орігамі-олень», яка стане центральним експонатом національного павільйону на 61-й Венеційській бієнале.

Жителі та гості Праги змогли побачити скульптуру на площі Яна Палаха, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Посол України в Чеській Республіки Василь Зварич подякував організаторам акції, за те, що українське мистецтво може звернутися та говорити до світу.

«Ця скульптура є не лише предметом мистецтва, вона є символом міста Покровськ у Донецькій області, яке проходить через горнило війни і не здається попри часткову окупацію. Вона також є символом надії, достоїнства та стійкості України. Це історія міста, яке вірить у своє майбутнє», – сказав Зварич, висловивши переконання, що «Олень» повернеться одного дня до вільного Покровська та стане символом Перемоги України, перемоги добра над злом.

Зварич зазначив, що «Олень» був евакуйований, аби показати, що культура є сильнішою за руйнування, а мистецтво у змозі говорити там, де подекуди бракує слів. Акція в Празі – це нагадування, що свобода та безпеки не є данністю, їх треба боронити спільно.

«Культурна солідарність є сьогодні надзвичайно важливою», – підкреслив дипломат і подякував Чеській державі та народові, які стоять на боці України від перших днів повномасштабного російського вторгнення.

За словами Зварича, проєкт є частиною ширшої культурної дипломатії України.

У рамках акції відбувся показ документального фільму «ВПО» Жанни Кадирової, що зафіксував евакуацію статуї з Покровська, а також дискусія з авторкою, котра розповіла, як рятувала свою роботу.

Після показу у Празі скульптура вирушить у європейське турне. Дорогою до Венеції вона буде представлена ​​у Варшаві, Відні, Берліні, Брюсселі та Парижі.

Проєкт реалізується за підтримки МЗС і Мінкультури України, ЮНЕСКО та благодійної організації «Сушко Філантропія». Презентація у Празі відбулася за підтримки Посольства України, Галереї Рудольфінум, Кафе Рудольфінум та Тетяни Бабчук.

Скульптура стане центральним елементом українського павільйону на Венеційській бієнале, тема якого – «Гарантії безпеки». Цей проєкт порушує питання невиконаних гарантій безпеки, за які Україна відмовилася від свого ядерного арсеналу в 1996 році. Він також відображає крихкість миру та стійкість українського народу.

Читайте також: Міністри 22 країн підписали протест проти участі Росії у Венеційській бієнале

Нагадаємо, «Орігамі-олень» у 2019 році замінив у парку Покровська інший «пам’ятник» – фрагмент радянського літака. Коли у серпні 2024 року до міста наблизилася лінія фронту і почалася евакуація, Кадирова разом друзями та командою міських робітників демонтували скульптуру та перенесли її в безпечніше місце.

Як повідомлялося, 61-ша Венеційська бієнале відкриється 9 травня і триватиме до листопада.

Фото: Ольга Танасійчук / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут 



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.