Connect with us

Події

опера й анімація для дітей

Published

on


Новий формат культурної дипломатії, який популяризує світову класику та українських виконавців

Данська Опера Хеделенд із середини вересня запрошує на унікальну виставу «Летючий Голландець» із п’ятьма українськими солістами, які співатимуть наживо. Музичним супроводом у театральній залі Люнгойсален (Lynghøjskolen) звучатиме зроблений у Києві з участю Національного симфонічного оркестру України і Національної заслуженої академічної капели України «ДУМКА» запис музики Вагнера. Сценографією буде спеціально створена анімація.

Усе разом зовсім скоро, після вистави в передостанній день жовтня, у великій залі Люнгойсален неподалік Копенгагена знайде втілення в мультфільмі, яким заохочуватимуть молодшу аудиторію до оперного мистецтва. До його створення долучилися понад 140 виконавців з України.

Укрінформ розповідає про цей незвичайний проєкт  – один із прикладів культурної дипломатії, коли іноземці з країни за дві тисячі кілометрів від Києва у період повномасштабної російсько-української війни звернулися до наших митців із пропозицією співпраці, попередньо зачарувавшись талантом однієї з виконавиць. Коментують директор Опери Хеделенд Клаус Люнге; продюсер проєкту гендиректор НСОУ Олександр Горностай і солісти: сопрано Ксенія Бахрітдінова-Кравчук та бас Тарас Бережанський

Данська Опера Хеделенд (Opera Hedeland), яка теплої пори щоразу збирає просто неба до трьох тисяч глядачів, у питанні популяризації класичної музики серед дітей та підлітків є взірцем, чий досвід може згодитися вітчизняним театрам, філармоніям і фестивалям.

ДІВЧИНОЮ ІЗ ЗАХОДУ В ОПЕРІ ПУЧІНІ В ДАНІЇ СТАЛА ВИПУСКНИЦЯ МУЗИЧНОГО ЗАКЛАДУ СІВЕРСЬКОДОНЕЦЬКА

Концертне виконання «Летючого Голландця» у Національній філармонії України. Фото Вікторії Головченко.

Українсько-данський проєкт виконання опери «Летючий Голландець» складається з кількох етапів. У Національній філармонії України в Києві на початку вересня Національний симфонічний оркестр України і Національна капела України «ДУМКА» із солістами під орудою Алли Кульбаби занурили слухачів у драматичну історію «Летючого Голландця» Ріхарда Вагнера.

У Києві зробили запис концертного виконання й окремо студійний запис оркестру, який тривав упродовж чотирьох днів.

Цю музику використають для створення п’ятдесятихвилинного дитячого мультфільму данського виробництва, повідомляє на своєму сайті Опера Хеделенд,  також розповідає про те, що в  Національній філармонії України в Києві, в Колонній залі імені Миколи Лисенка, через війну обмежена кількість відвідувачів – лише 300 (бо стільки може вмістити укриття в разі російських ракетно-дронових атак на столицю України).

Солісти концертного виконання опери «Летючий Голландець».
Солісти концертного виконання опери «Летючий Голландець».

Яскрава галерея вокальних образів українських виконавців, високопрофесійні національні оркестр і хор представляють слухачам «Летючого Голландця», ранній твір німецького композитора. Образ Сенти, чия жертовність дарує Голландцю шанс на визволення, створила сопрано Ксенія Бахрітдінова-Кравчук. Тенори Дмитро Фощанка і Данило Коток наповнили драму пристрастю і розпачем, баритон Володимир Козлов уособив трагічну постать Голландця, а бас Тараса Бережанського увиразнив глибину і фатальність прокляття головного героя, якого може врятувати лише справжнє кохання.

Вистава наживо 30 жовтня в Данії за участі п’ятьох українських виконавців, які не раз виступали за кордоном, стане частиною нового анімаційного фільму данського виробництва про «Летючого Голландця». Прем’єра цього мультфільму із субтитрами данською і українською мовами відбудеться в обраних кінотеатрах 10 грудня. Згодом його зможуть подивитися всі охочі в ютубі Опери Хеделенд.

Ксенія Бахрітдінова-Кравчук в опері «Дівчина з Заходу». Фото Mikal Schlosser.
Ксенія Бахрітдінова-Кравчук в опері «Дівчина з Заходу». Фото Mikal Schlosser.

А почалося все з того, що солістку Національної опери України Ксенію Бахрітдінову-Кравчук запросили влітку 2024 року виконати головну партію Мінні в опері Пучіні «Дівчина з Заходу» оперного театру Хеделенд, який представляє постановки просто неба поблизу Копенгагена в розкішній локації на три тисячі місць поблизу красивого парку.

«Директор театру Клаус Люнге стежить за перебігом повномасштабної російсько-української війни, підтримує Україну, переживає через постійні атаки російської армії на наші міста і села, – розповідає Ксенія Бахрітдінова-Кравчук. – Минулого року ми в Данії зіграли три вистави «Дівчина із Заходу» і повноцінну скорочену версію опери для юних глядачів».

У СТВОРЕННІ МУЛЬТФІЛЬМУ ЗАДІЯНІ ПОНАД 140 ВИКОНАВЦІВ З УКРАЇНИ

«Ми докладаємо багато зусиль, щоб надати дітям можливість відкрити для себе оперу, – пояснює Клаус Люнге, режисер Opera Hedeland. – Сьогодні вони з новою музикою знайомляться переважно через соціальні мережі, такі як TikTok, і вона стає трохи схожою на камеру відлуння.

Клаус Люнге. Фото Per Morten Abrahamsen.
Клаус Люнге. Фото Per Morten Abrahamsen.

Тому останніми роками ми знімаємо оперні фільми для дітей, з якими вони можуть знайомитися у школі або вдома. Цього року ми робимо наступний крок і випускаємо мультфільм за мотивами «Летючого Голландця» Вагнера з музикою, записаною п’ятьма солістами, хором із 60 осіб та оркестром із 81 музикантом – усі з України».

Опера Хеделенд уже понад 20 років представляє глядачам постановки під відкритим небом на тлі одного з найкрасивіших парків Данії. Саме там розташований посеред мальовничої природи, біля озера, найбільший амфітеатр. Оскільки літні покази відбуваються на вулиці, то глядачам радять, відповідно до погоди, брати з собою ковдру та теплий одяг.

Зауважмо, що в Україні покази просто неба до 2022 року практикував Херсонський драматичний театр імені Миколи Куліша, який є організатором міжнародного фестивалю «Мельпомена Таврії». Вистави показували в Олешківських пісках і неподалік – на сценічному майданчику «Чумацька криниця».

Данська Опера Хеделанд – величезна зала просто неба. Фото Mikal Schlosser.
Данська Опера Хеделанд – величезна зала просто неба. Фото Mikal Schlosser.

Але повернімося в Данію. Обов’язковими для Опери Хеделенд, поряд із комерційними показами кожної видовищної постановки для дорослих, є її скорочена безкоштовна вистава для дитячої аудиторії. Останнім часом зазвичай окремо знімають відеоверсію, показують її в кінотеатрах, а потім розміщують у вільному доступі, ще й надають, за запитами, всі матеріали про поставлені опери.

Цього року створюють анімаційну відеоверсію «Летючого Голландця» без початкової постановки для дорослих. Щоб реалізувати такий план, навесні нинішнього року директор Опери Хеделенд Клаус Люнге зателефонував Ксенії Бахрітдіновій-Кравчук, виконавиці в «Дівчині із Заходу», й поділився бажанням створити проєкт для дитячої аудиторії з українськими виконавцями. Тоді активно почався пошук партнерів проєкту в Україні.

Партію Сенти виконує сопрано Ксенія Бахрітдінова-Кравчук.
Партію Сенти виконує сопрано Ксенія Бахрітдінова-Кравчук.

Ксенія Бахрітдінова-Кравчук виросла в Сіверськодонецьку на Луганщині, там здобула освіту в музучилищі (тепер коледж). Випускниця Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка спочатку була солісткою оперного театру в Харкові, а потім у Києві. У 2022 році евакуювалася з дитиною в Литву, де перебувала перші три місяці; наступні два – у Швеції. Будучи за кордоном, виконувала з однодумцями багато концертів на підтримку України. А потім повернулася в Київ.

Виконувала оперні партії в Литві, Швеції та Данії, де визнана за одним із рейтингів, за версією Cph Culture, кращою оперною співачкою 2024 року за виконання ролі Мінні у «Дівчині із Заходу». Співала в постановках у Молдові та Ізраїлі. Нещодавно восени, після тривалої співпраці, стала солісткою Литовської національної опери.

ДО АНІМАЦІЙНОГО ПРОЄКТУ ОРКЕСТР ЗА КОРДОНОМ ЗА ТРИ РОКИ ВИСТУПИВ 85 РАЗІВ, А БАС СЛУЖИТЬ ДОБРОВОЛЬЦЕМ

Продюсер дансько-українського проєкту зі створення анімаційного фільму за оперою «Летючий Голландець», генеральний директор Національного симфонічного оркестру України Олександр Горностай розповідає, що це перший такий проєкт одного з найвідоміших за кордоном вітчизняних колективів. І додає, що від 1 травня 2022 року до 12 липня 2025 року оркестр узяв участь у 85 тріумфальних виступах поза межами України: в Німеччині відбулися 33 з них, у Великобританії – 17, у США – 11, у Франції – 8.

Олександр Горностай у філармонії в Кельні (Німеччина).
Олександр Горностай у філармонії в Кельні (Німеччина).

Партію моряка Даланда співає бас Тарас Бережанський, який із 2023 року поєднує оперну кар’єру із службою солдатом у вогневій групі добровольчого формування територіальної оборони «Мрія». Він уже після початку повномасштабної російсько-української війни, восени 2022 року, виконував головну партію в опері «Аттіла» Джузеппе Верді у Сіднейській опері. Це було післяковідне поновлення спільної з «Ла Скала» постановки.

Український співак на сцену в Австралії виходив із синьо-жовтим прапором, нагадуючи про напад Росії на нашу країну. Наступного року співав у Муніципальному театрі Сантьяго (Чилі) «Ріголетто», а в 2024-му – «Чарівну флейту». Хоча нині значно менше закордонних виступів митця, аніж до повномасштабної війни.

Герої анімації за мотивами опери «Летючий Голландець». Фото Oh Man productions.
Герої анімації за мотивами опери «Летючий Голландець». Фото Oh Man productions.

«Вважаю, що анімаційний формат дуже цікавий для дитячої аудиторії», – коментує Тарас Бережанський, соліст Львівської національної опери і Національної філармонії України.

Співак згадує незвичайну версію «Чарівної флейти» Моцарта – авангардний мультимедійний проєкт режисера-експериментатора, керівника Komische Oper Баррі Коски, прем’єра якого відбулася 2012-го в Берліні. В ньому поєднано живу музику та акторську гру з анімацією та відео.

Та вистава з успіхом побувала в багатьох країнах світу. Постановники зробили п’ять сетів її сценічного оформлення, тому водночас її показували в різних містах на різних континентах. У тригодинній виставі особисто Тарасові Бережанському працювати було надзвичайно цікаво, хоча його персонаж мізансценічно практично нічого не робив, як і Цариця Ночі – бо рухи й дії просто намальовані. Виконання було в Ізраїлі у 2021-му.

Соліст дещо хвилюється, бо в Данію солісти їдуть співати «Летючого Голландця» без диригента. Каже, що виконувати оперні партії під «мінусовку» (під фонограму) складно. Бо в естрадних піснях просто порахувати такти «раз–два–три–чотири», а в оперних творах немає організованої ритмічної структури, присутні паузи – тому непросто вирахувати, коли вступати у виконання.

Тарас Бережанський (у центрі) виконує партію Даланда.
Тарас Бережанський (у центрі) виконує партію Даланда.

«Мій персонаж, вважаю, створений, щоби бути контрастом сумному, загадковому і міфічному героєві – Летючому Голландцю. Батько Сенти – місцями досить комічний персонаж, із людськими вадами. Коли йому Голландець пропонує великі гроші, щоб Даланд віддав йому за дружину «мою» доньку – то він із радістю погоджується. Його не обходить, що дівчина ще навіть незнайома з цим нареченим», – коментує Тарас Бережанський.

Артист – батько доньки-підлітка каже, що навіть є сімейні жарти про те, хто буде її нареченим, відповідно до партій із «Летючого Голландця». Тому, упевнений, що українсько-данська оперна історія з анімацією сподобається глядачам, дорослим і дітям.

Валентина Самченко, м. Київ

Фото Національної філармонії України і надані співрозмовниками



Джерело

Події

У Латвії вийшов друком роман Майка Йогансена, а в Польщі

Published

on


У латвійському видавництві Aminori вийшов переклад роману Майка Йогансена “Подорож ученого доктора Леонардо та його майбутньої коханої Альчести до Слобідської Швейцарії”, а в Польщі – перший том чотиритомного видання Utwory wybrane. Poezje i poematy. Tom I письменника Миколи Хвильового.

Як передає Укрінформ, про це повідомило “Читомо”.

Події роману Йогансена розгортаються наприкінці 1920-х років: італійський лікар і його майбутня кохана мандрують Слобідською Україною, зустрічаючи химерних персонажів.

Книжку переклала з української Мара Полякова. Есе до видання написала Ярина Цимбал. Ілюстрації створила Галя Вергелес. Дизайн — Олексій Мурашко. Редакторкою стала Єва Лешинська.

Книжка видана за підтримки Державного фонду культурного капіталу Латвії та програми Translate Ukraine. Вона вже доступна в книгарні Aminori і на сайті aminori.lv.

У Польщі вийшов друком перший том вибраних поетичних творів Миколи Хвильового.

Читайте також: Редакторка The Guardian видасть книжку про культуру й опір в Україні

До нього увійшли поетичні збірки “Молодість” і “Симфонії передсвітанку”, поеми “В електричний вік” та “Поема моєї сестри”, інші вірші й ранні програмові тексти. Видання доповнене біографічними нарисами та хронологією життя і творчості автора.

Упорядкування, наукове опрацювання та редакцію здійснила Івона Борушковська.

Книжка стала першою системною презентацією поетичної спадщини Хвильового польською мовою і відкриває для польського читача постать одного з ключових інтелектуалів “Розстріляного відродження”.

Крім того, в Італії 18 лютого у видавництві Bompiani вийде друком дебютний роман української письменниці Ярини Груші L’Album Blu (“Синій альбом”).

“Це роман дорослішання і формації сучасного українського покоління, яке успадкувало складну, подекуди “засвічену”, як старі фотографії, історію своєї родини. У центрі роману — кілька поколінь жінок і чоловіків, на життя яких вплинули рішення, ухвалені в Москві: розстріляний прадід, бабуся — “дочка ворога народу”, батьки, які тікають із регіону після вибуху четвертого реактора ЧАЕС, і діти, народжені у 1980-х, що виростали у 1990-х, виходили на Майдани 2004 та 2013 років, пережили окупацію Криму й частини Донецької та Луганської областей та повномасштабне російське вторгнення”, – ідеться у повідомленні.

За словами авторки, “на сторінках роману головна героїня шукатиме свій дім на кордоні з Молдовою між лозами Дому з виноградниками, між кімнатами Дому, в якому було більше дверей, ніж стін, в Київській області, в третій чорнобильській зоні у Домі з піску, в київському гуртожитку — в Домі, що підвис у повітрі, в київській квартирі — в Домі з голубкою на стелі та в еміграції, де так жодне з місць не зможе назвати Домом. Головна героїня складає свій пазл, заповнюючи старий сімений альбом з фотографіями, який свідчив і продовжує свідчити про її коріння”.

Як повідомляв Укрінформ, роман “Я бачу, вас цікавить пітьма” письменника й військовослужбовця Ілларіона Павлюка вийде в Угорщині, а роман “Мертва пам’ять” письменника, сценариста та публіциста Юрія Щербака – у Польщі.

Фото: Читомо



Джерело

Continue Reading

Події

Фільм «Одна битва за іншою» отримав у США премію USC Libraries Scripter Awards

Published

on



Чорна комедія з елементами трилера «Одна битва за іншою» (One Battle After Another) з Леонардо Дікапріо у головній ролі отримала нагороду на 38-й церемонії USC Libraries Scripter Awards.

Про це повідомляє Deadline, передає Укрінформ.

Ця премія вручається Колегією радників бібліотеки Університету Південної Каліфорнії одночасно авторам оригінального твору та адаптованого сценарію фільму чи серіалу.

У кінономінації режисер Пол Томас Андерсон разом з письменником Томасом Пінчоном отримали премію за фільм «Одна битва за іншою», знятий за романом Пінчона 1990 року.

На нагороду також претендували «Фракенштейн», «Гамнет», «День Пітера Гуджара» та «Потяг у снах».

У 2014 році Андерсон і Пінчон також були номіновані на USC Libraries Scripter Awards за фільм «Вроджена вада» (Inherent Vice).

Читайте також: Фільм про вбитого в Ірпені американського журналіста – серед номінантів на «Оскар»

Сценарій стрічки «Одна битва за іншою» раніше переміг на преміях «Золотий глобус» і Critics Choice.

Як повідомляв Укрінформ, Американська академія кінематографічних мистецтв і наук оголосила список номінантів на 98-му премію «Оскар». Фільм “Одна битва за іншою” боротиметься за нагороду у 13 номінаціях.

Фото: imdb.com



Джерело

Continue Reading

Події

У Харкові відкрилася виставка Гамлета Зіньківського з проєкту «365»

Published

on


Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Назва виставки відсилає до цитати філософа Сенеки: “Хто щодня викінчує своє життя, як митець – малюнок, тому час не потрібен”.

“Дуже близька мені людина подарувала книгу листів Сенеки й дала пораду. Запитала: “Як ти починаєш ранок?”. Я сказав, що п’ю каву, палю. І вона сказала: “І читаєш одну главу”. І я так робив цілий рік – і це було фантастично. Сенека паралельно йшов зі мною і впливав на мої думки. Під кінець року я знайшов цитату, яку використав у концепції. Дуже щасливі ті люди, в котрих є своє, коли вони відчувають, що на своєму місці – це дуже важливо, що все, що ти робиш, це не дарма, це має сенс”, – в ексклюзивному коментарі агентству сказав Гамлет.






У Харкові відкрилася виставка Гамлета Зіньківського з проєкту «365» / Фото: В’ячеслав Мадієвський

Минулого року художник кілька брав участь у заходах за кордоном, зокрема, виступав на культурній конференції-фестивалі Ukraine Vision у Стокгольм (Швеція), презентував документальний фільм у Лондоні (Великобританія), та найбільше часу провів у рідному Харкові.

Вночі перед відкриття виставки місто зазнало масованої російської атаки.

“Для мене це була якась така фантастична ніч, тому що було настільки байдуже! Я просто знав: навіть якщо я до ранку не доживу – виставка вже висить, і люди прийдуть. Все. Для мене це дуже важливий момент: зробити – і показати. Харків – найголовніше для мене”, – сказав Гамлет.

Виставка триватиме до середини березня. Потім її експонуватимуть у Києві і пізніше, можливо, у Львові, каже художник.

Свій графічний щоденник він сподівається продовжити, планує з обмовкою на ризики, в яких живуть усі українці через російську агресію: “Наступний проєкт почну з 2027 року. По-перше, дожити. По-друге, дожити до кінця проєкту і виставити його”.

Читайте також: У Києві до дня пам’яті жертв Голокосту відкриється виставка робіт Матвія Вайсберга

Як повідомлялося, Гамлет Зіньківський – стріт-арт художник, графік, роботи якого стали візитівкою його рідного Харкова. Твори митця мають свою впізнавану графічну манеру та характерні підписи, які доповнюють чи розкривають суть зображеного. Після повномасштабного вторгнення РФ художник створив кілька десятків нових робіт у Харкові, а також працював у інших населених пунктах, які зазнали руйнувань внаслідок обстрілів. Художник надає свої роботи волонтерам, які проводять збори на підтримку Сил оборони. Проєкт Зіньківського “365” триває 12 років (2013 рік – “Щоденник. 2013”, 2015 – “Полароїди”, 2017 – “7-ме правило”, 2019 – “365”), 2021 – “⅔”, 2023 – “Незавершений 2023-й”. Виставки відкриваються на початку наступного року в Харкові.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.