Події
опера й анімація для дітей
Новий формат культурної дипломатії, який популяризує світову класику та українських виконавців
Данська Опера Хеделенд із середини вересня запрошує на унікальну виставу «Летючий Голландець» із п’ятьма українськими солістами, які співатимуть наживо. Музичним супроводом у театральній залі Люнгойсален (Lynghøjskolen) звучатиме зроблений у Києві з участю Національного симфонічного оркестру України і Національної заслуженої академічної капели України «ДУМКА» запис музики Вагнера. Сценографією буде спеціально створена анімація.
Усе разом зовсім скоро, після вистави в передостанній день жовтня, у великій залі Люнгойсален неподалік Копенгагена знайде втілення в мультфільмі, яким заохочуватимуть молодшу аудиторію до оперного мистецтва. До його створення долучилися понад 140 виконавців з України.
Укрінформ розповідає про цей незвичайний проєкт – один із прикладів культурної дипломатії, коли іноземці з країни за дві тисячі кілометрів від Києва у період повномасштабної російсько-української війни звернулися до наших митців із пропозицією співпраці, попередньо зачарувавшись талантом однієї з виконавиць. Коментують директор Опери Хеделенд Клаус Люнге; продюсер проєкту гендиректор НСОУ Олександр Горностай і солісти: сопрано Ксенія Бахрітдінова-Кравчук та бас Тарас Бережанський.
Данська Опера Хеделенд (Opera Hedeland), яка теплої пори щоразу збирає просто неба до трьох тисяч глядачів, у питанні популяризації класичної музики серед дітей та підлітків є взірцем, чий досвід може згодитися вітчизняним театрам, філармоніям і фестивалям.
ДІВЧИНОЮ ІЗ ЗАХОДУ В ОПЕРІ ПУЧІНІ В ДАНІЇ СТАЛА ВИПУСКНИЦЯ МУЗИЧНОГО ЗАКЛАДУ СІВЕРСЬКОДОНЕЦЬКА
Українсько-данський проєкт виконання опери «Летючий Голландець» складається з кількох етапів. У Національній філармонії України в Києві на початку вересня Національний симфонічний оркестр України і Національна капела України «ДУМКА» із солістами під орудою Алли Кульбаби занурили слухачів у драматичну історію «Летючого Голландця» Ріхарда Вагнера.
У Києві зробили запис концертного виконання й окремо студійний запис оркестру, який тривав упродовж чотирьох днів.
Цю музику використають для створення п’ятдесятихвилинного дитячого мультфільму данського виробництва, повідомляє на своєму сайті Опера Хеделенд, також розповідає про те, що в Національній філармонії України в Києві, в Колонній залі імені Миколи Лисенка, через війну обмежена кількість відвідувачів – лише 300 (бо стільки може вмістити укриття в разі російських ракетно-дронових атак на столицю України).
Яскрава галерея вокальних образів українських виконавців, високопрофесійні національні оркестр і хор представляють слухачам «Летючого Голландця», ранній твір німецького композитора. Образ Сенти, чия жертовність дарує Голландцю шанс на визволення, створила сопрано Ксенія Бахрітдінова-Кравчук. Тенори Дмитро Фощанка і Данило Коток наповнили драму пристрастю і розпачем, баритон Володимир Козлов уособив трагічну постать Голландця, а бас Тараса Бережанського увиразнив глибину і фатальність прокляття головного героя, якого може врятувати лише справжнє кохання.
Вистава наживо 30 жовтня в Данії за участі п’ятьох українських виконавців, які не раз виступали за кордоном, стане частиною нового анімаційного фільму данського виробництва про «Летючого Голландця». Прем’єра цього мультфільму із субтитрами данською і українською мовами відбудеться в обраних кінотеатрах 10 грудня. Згодом його зможуть подивитися всі охочі в ютубі Опери Хеделенд.
А почалося все з того, що солістку Національної опери України Ксенію Бахрітдінову-Кравчук запросили влітку 2024 року виконати головну партію Мінні в опері Пучіні «Дівчина з Заходу» оперного театру Хеделенд, який представляє постановки просто неба поблизу Копенгагена в розкішній локації на три тисячі місць поблизу красивого парку.
«Директор театру Клаус Люнге стежить за перебігом повномасштабної російсько-української війни, підтримує Україну, переживає через постійні атаки російської армії на наші міста і села, – розповідає Ксенія Бахрітдінова-Кравчук. – Минулого року ми в Данії зіграли три вистави «Дівчина із Заходу» і повноцінну скорочену версію опери для юних глядачів».
У СТВОРЕННІ МУЛЬТФІЛЬМУ ЗАДІЯНІ ПОНАД 140 ВИКОНАВЦІВ З УКРАЇНИ
«Ми докладаємо багато зусиль, щоб надати дітям можливість відкрити для себе оперу, – пояснює Клаус Люнге, режисер Opera Hedeland. – Сьогодні вони з новою музикою знайомляться переважно через соціальні мережі, такі як TikTok, і вона стає трохи схожою на камеру відлуння.
Тому останніми роками ми знімаємо оперні фільми для дітей, з якими вони можуть знайомитися у школі або вдома. Цього року ми робимо наступний крок і випускаємо мультфільм за мотивами «Летючого Голландця» Вагнера з музикою, записаною п’ятьма солістами, хором із 60 осіб та оркестром із 81 музикантом – усі з України».
Опера Хеделенд уже понад 20 років представляє глядачам постановки під відкритим небом на тлі одного з найкрасивіших парків Данії. Саме там розташований посеред мальовничої природи, біля озера, найбільший амфітеатр. Оскільки літні покази відбуваються на вулиці, то глядачам радять, відповідно до погоди, брати з собою ковдру та теплий одяг.
Зауважмо, що в Україні покази просто неба до 2022 року практикував Херсонський драматичний театр імені Миколи Куліша, який є організатором міжнародного фестивалю «Мельпомена Таврії». Вистави показували в Олешківських пісках і неподалік – на сценічному майданчику «Чумацька криниця».
Але повернімося в Данію. Обов’язковими для Опери Хеделенд, поряд із комерційними показами кожної видовищної постановки для дорослих, є її скорочена безкоштовна вистава для дитячої аудиторії. Останнім часом зазвичай окремо знімають відеоверсію, показують її в кінотеатрах, а потім розміщують у вільному доступі, ще й надають, за запитами, всі матеріали про поставлені опери.
Цього року створюють анімаційну відеоверсію «Летючого Голландця» без початкової постановки для дорослих. Щоб реалізувати такий план, навесні нинішнього року директор Опери Хеделенд Клаус Люнге зателефонував Ксенії Бахрітдіновій-Кравчук, виконавиці в «Дівчині із Заходу», й поділився бажанням створити проєкт для дитячої аудиторії з українськими виконавцями. Тоді активно почався пошук партнерів проєкту в Україні.
Ксенія Бахрітдінова-Кравчук виросла в Сіверськодонецьку на Луганщині, там здобула освіту в музучилищі (тепер коледж). Випускниця Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка спочатку була солісткою оперного театру в Харкові, а потім у Києві. У 2022 році евакуювалася з дитиною в Литву, де перебувала перші три місяці; наступні два – у Швеції. Будучи за кордоном, виконувала з однодумцями багато концертів на підтримку України. А потім повернулася в Київ.
Виконувала оперні партії в Литві, Швеції та Данії, де визнана за одним із рейтингів, за версією Cph Culture, кращою оперною співачкою 2024 року за виконання ролі Мінні у «Дівчині із Заходу». Співала в постановках у Молдові та Ізраїлі. Нещодавно восени, після тривалої співпраці, стала солісткою Литовської національної опери.
ДО АНІМАЦІЙНОГО ПРОЄКТУ ОРКЕСТР ЗА КОРДОНОМ ЗА ТРИ РОКИ ВИСТУПИВ 85 РАЗІВ, А БАС СЛУЖИТЬ ДОБРОВОЛЬЦЕМ
Продюсер дансько-українського проєкту зі створення анімаційного фільму за оперою «Летючий Голландець», генеральний директор Національного симфонічного оркестру України Олександр Горностай розповідає, що це перший такий проєкт одного з найвідоміших за кордоном вітчизняних колективів. І додає, що від 1 травня 2022 року до 12 липня 2025 року оркестр узяв участь у 85 тріумфальних виступах поза межами України: в Німеччині відбулися 33 з них, у Великобританії – 17, у США – 11, у Франції – 8.
Партію моряка Даланда співає бас Тарас Бережанський, який із 2023 року поєднує оперну кар’єру із службою солдатом у вогневій групі добровольчого формування територіальної оборони «Мрія». Він уже після початку повномасштабної російсько-української війни, восени 2022 року, виконував головну партію в опері «Аттіла» Джузеппе Верді у Сіднейській опері. Це було післяковідне поновлення спільної з «Ла Скала» постановки.
Український співак на сцену в Австралії виходив із синьо-жовтим прапором, нагадуючи про напад Росії на нашу країну. Наступного року співав у Муніципальному театрі Сантьяго (Чилі) «Ріголетто», а в 2024-му – «Чарівну флейту». Хоча нині значно менше закордонних виступів митця, аніж до повномасштабної війни.
«Вважаю, що анімаційний формат дуже цікавий для дитячої аудиторії», – коментує Тарас Бережанський, соліст Львівської національної опери і Національної філармонії України.
Співак згадує незвичайну версію «Чарівної флейти» Моцарта – авангардний мультимедійний проєкт режисера-експериментатора, керівника Komische Oper Баррі Коски, прем’єра якого відбулася 2012-го в Берліні. В ньому поєднано живу музику та акторську гру з анімацією та відео.
Та вистава з успіхом побувала в багатьох країнах світу. Постановники зробили п’ять сетів її сценічного оформлення, тому водночас її показували в різних містах на різних континентах. У тригодинній виставі особисто Тарасові Бережанському працювати було надзвичайно цікаво, хоча його персонаж мізансценічно практично нічого не робив, як і Цариця Ночі – бо рухи й дії просто намальовані. Виконання було в Ізраїлі у 2021-му.
Соліст дещо хвилюється, бо в Данію солісти їдуть співати «Летючого Голландця» без диригента. Каже, що виконувати оперні партії під «мінусовку» (під фонограму) складно. Бо в естрадних піснях просто порахувати такти «раз–два–три–чотири», а в оперних творах немає організованої ритмічної структури, присутні паузи – тому непросто вирахувати, коли вступати у виконання.
«Мій персонаж, вважаю, створений, щоби бути контрастом сумному, загадковому і міфічному героєві – Летючому Голландцю. Батько Сенти – місцями досить комічний персонаж, із людськими вадами. Коли йому Голландець пропонує великі гроші, щоб Даланд віддав йому за дружину «мою» доньку – то він із радістю погоджується. Його не обходить, що дівчина ще навіть незнайома з цим нареченим», – коментує Тарас Бережанський.
Артист – батько доньки-підлітка каже, що навіть є сімейні жарти про те, хто буде її нареченим, відповідно до партій із «Летючого Голландця». Тому, упевнений, що українсько-данська оперна історія з анімацією сподобається глядачам, дорослим і дітям.
Валентина Самченко, м. Київ
Фото Національної філармонії України і надані співрозмовниками
Події
У Києві попрощалися з кінорежисером В’ячеславом Криштофовичем
У Києві відбулося прощання з відомим українським кінорежисером, сценаристом, актором і педагогом Вʼячеславом Криштофовичем.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Попрощатися з митцем до Будинку кіно прийшли його колеги по кіноцеху, друзі, шанувальники.
Відомий кінорежисер Роман Балаян подякував Вʼячеку, як його називали близькі, за давню дружбу.
«Я дякую Богові, що він дав мені такого чудового друга, приголомшливого й найтоншого режисера. В’ячеку, я щасливий, що з тобою дружив із 1967 року. Мені буде дуже сумно», – сказав Балаян.
Відомий кінокритик, кінознавець і сценарист Сергій Тримбач назвав Криштофовича авторським режисером.

«Він вловлював не тільки дрібниці життя, як називався один із його блискучих фільмів. Він чув космічні мелодії у пітьмі нічного міста і вмів це випробувати у своїх фільмах. Ми прощаємося насправді з великим режисером – автором у повному розумінні цього слова. Він мав свою авторську концепцію, свій власний, не позичений погляд на цей світ», – сказав Тримбач.

Про особливу інтелігентність Криштофовича згадав поет, кінорежисер, сценарист і педагог Станіслав Чернілевський: «Це був зразок інтелігентності – теплий, мудрий, небагатослівний, точно скаже й оцінить, ніколи прилюдно не зробить зауваження».
Щемливо попрощалася з режисером народна артистка України Лариса Кадочникова, яка знімалася у його фільмах.
«Мені страшно навіть подумати, що я не почую твій голос і не побачу тебе. В’ячеку, ти був чудовий. Чому відходять талановиті люди, чому їх забирає Бог? Йому потрібні таланти», – сказала актриса.
Оператор-постановник багатьох фільмів Криштофовича Валерій Анісімов розповів про їхню багаторічну співпрацю.
«Я хочу подякувати В’ячеку за те, що серед багатьох класних українських операторів він обрав мене. Більше двадцяти років ми з ним працювали. Ми були знайомі ще з інститутських часів. Хочу подякувати йому від усіх, хто був у нашій групі. Ми були одним організмом, головою, душею і серцем у якому був В’ячек», – зауважив Анісімов.
Про тонку душу митця висловився його колега Михайло Іллєнко – кінорежисер, сценарист, актор.
«Він був людина відкрита. Але була у нього одна така схованка – це його фільми. Довгий час, коли це було питанням виживання, він ховався у своїх фільмах від радянщини. Він це робив віртуозно. Цей музичний інструмент – його душа – була дуже чутлива. Сьогодні ця струна вже не резонує. І важко, звичайно, було В’ячеку резонувати з тією бідою, яка впала на нас всіх сьогодні», – сказав Іллєнко.
Як повідомлялося, Криштофович помер на 79-му році життя.
В’ячеслав Криштофович народився 26 жовтня 1947 року в Києві. Режисер-постановник Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. Створив понад 20 ігрових картин для кінопрокату і телебачення, черед них — «Самотня жінка бажає познайомитися», «Автопортрет невідомого», «Ребро Адама», «Приятель небіжчика» та інші.
З’являвся в кадрі і сам: ще молодим зіграв у «Совісті» та «Серці Бонівура», а згодом – у «Першому правилі королеви». Академік НАМ України (2017). Лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка (2022). Заслужений діяч мистецтв України (2000). Член Національної спілки кінематографістів України. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.
Події
Мінкульт запустить школу для культурних інституцій та бізнесу щодо меценатства
Міністерство культури України запустить школу, яка буде допомагати культурним інституціям та бізнесу користуватися інструментами приватного партнерства та меценатства.
Про це сказала віцепрем’єр-міністр з гуманітарної політики – міністр культури Тетяна Бережна під час конференції “Культура та інвестиції: публічно-приватне партнерство, меценатство, інвестиційні проєкти”, передає кореспондент Укрінформу.
“Скоро ми запустимо школу, яка буде допомагати культурним інституціям та бізнесу користуватися такими інструментами залучення ресурсів культури, як публічне приватне партнерство і меценатство. Мета цієї програми – формувати ці ціннісні пропозиції для бізнесу”, – сказала Бережна.
За її словами, у школі навчатимуть формувати якісні проєкти та вибудовувати партнерства. До навчання залучена Kyiv School of Economics, зокрема її підрозділ бізнес-освіти, додала урядовиця.
“Директори музеїв та заповідників мають вміло формувати і створювати ті проєкти, які будуть привабливими і для бізнесу, який в Україні захоче інвестувати в ці проєкти, і для міжнародних експертів”, – сказала Бережна.
Вона додала, що школа запрацює “зовсім скоро”.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів схвалив розроблений Міністерством культури законопроєкт про меценатство у сфері культури.
Події
У Парижі стартував фестиваль «Україна, подих свободи»
У паризькому Театрі де ля Конкорд у рамках Українського сезону у Франції відкрився фестиваль «Україна, подих свободи».
Як передає кореспондент Укрінформу, чотири вечори в театрі присвятять дискусіям про демократію, культуру й свободу, а також концертам української музики, показам документальних фільмів та перформансів.
У Міжнародний день прав людини, 10 грудня, фестиваль відкрили Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції Вадим Омельченко та директорка Французького Інституту Єва Нгуєн Бін.
«Саме тут, у Парижі, було ухвалено Загальну декларацію прав людини, яка затвердила просту істину – людське життя є священним. Через 67 років в Україні ця істина щодня порушується Росією. Наші міста тероризують, цивільних катують, ґвалтують, дітей викрадають. Ці злочини не можуть бути ні забуті, ні знецінені. І справедливість досі не відбулася. На жаль, Росія має суттєву перевагу – для неї людське життя нічого не варте. Але у нас є те, чого в неї ніколи не буде – дух спротиву та наші спільні друзі», – звернувся до присутніх Омельченко.
Він подякував владі Франції та Парижа за організацію фестивалю, присвяченого правді, справедливості й свободі, а також за допомогу з проведенням Українського сезону у Франції під гаслом «Культура чинить спротив».

«Саме це дозволяє нам не згасати в найтемніші моменти. Саме це дає Україні її силу й світло», – наголосив посол.
Як відзначила президентка Французького Інституту, який є співорганізатором Українського сезону, було надзвичайно важливо показати, що війна в Україні точиться й на фронті культурному.
«Ми всі багато чуємо про Україну з моменту початку повномасштабної війни, але зараз ми хочемо допомогти вам ще краще пізнати, чим є українська культура, хто такі українці – та які ідеї їх сьогодні хвилюють. Мене особливо вразило під час поїздки в Україну півтора місяця тому, що українці говорять нам: «Ми не жертви. Ми хочемо, щоб нас вважали народом, якому є що сказати, і не лише про війну», – зазначила Бін.

Фестиваль «Україна. Подих свободи» почався дискусією правозахисниці й нобелівської лауреатки Олександри Матвійчук та журналіста Le Monde Ремі Урдана про шлях до справедливого миру. Окрема частина програми була присвячена темі депортованих українських дітей.
11 грудня в театрі дискутуватимуть про роль творчості в умовах війни та протидії пропаганді, читатимуть сучасну українську поезію. Відбудеться також відкриття двох фотовиставок, серед них – експозиція робіт фотокореспондентів Укрінформу.
Як повідомлялося, на відкритті Українського сезону у Франції міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що в час важливих переговорів про мир українська культура перебуває на передовій спротиву та чинить опір ворогу, який намагається знищити все українське.
Фото: Лідія Таран / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
-
Суспільство1 тиждень agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Суспільство6 днів agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУ Реєстрі пошкодженого та зруйнованого майна зафіксовані вже понад мільйон повідомлень
-
Усі новини4 дні agoЕндрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в Раді ЄС максимально просуватиме переговори про вступ України
-
Війна6 днів agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат
-
Одеса1 тиждень agoЗагроза в Чорному морі та вибухи на російських танкерах
-
Політика1 тиждень agoМожливо Україні доведеться піти на «болючі поступки», які можуть завершитися референдумом
