Удари по об’єктах у Криму та поблизу Керченської протоки продовжують послаблювати російську логістику на окупованому півострові. Цей процес триває вже не перший рік і поступово скорочує можливості ворога. Особливу увагу привертають атаки по об’єктах з обох боків Керченської протоки. Завдання щодо Кримського мосту залишається актуальним.

Про це в ефірі Вечір.LIVE розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук.

Логістика під ударом

Останні удари по нафтобазі в Керчі, військовій інфраструктурі та засобах протиповітряної оборони стали частиною ширшої кампанії зі зменшення російських можливостей у Криму. За словами речника ВМС України Дмитра Плетенчука, особливе значення має те, що атаки відбулися по обидва боки Керченської протоки. Це впливає на забезпечення російських військ і ускладнює роботу логістичних маршрутів, які використовуються для підтримки угруповання на півострові. Такі дії, на його думку, мають прямий вплив на військовий потенціал окупаційних сил.

“Відрізання півострова Крим від російської логістики триває планово. Враховуючи кількість військових об’єктів на півострові, це має зменшити спроможності ворога щодо контролю Азово-Чорноморського регіону та нанесення ударів по материковій частині України”, — сказав Дмитро Плетенчук.

Багаторічний процес

У ВМС нагадують, що проблеми з логістикою в Криму почалися не сьогодні. За останні роки російська сторона втратила частину морських шляхів постачання, а також зіткнулася з труднощами у використанні великих десантних кораблів і поромів. Паралельно українські сили регулярно завдавали ударів по системах ППО на півострові. Усе це поступово створювало для окупантів дедалі більше обмежень.

“Спочатку зникли великі десантні кораблі як елемент військово-морської логістики. Потім виникли проблеми з поромами, а засоби ППО в Криму знищувалися місяцями. Це один великий процес, який триває вже давно”, — пояснив речник ВМС.

Міст під питанням

За словами Плетенчука, росіяни нині використовують Кримський міст не в тому обсязі, на який розраховували під час будівництва. Однією з причин можуть бути наслідки попередніх ударів. Він припустив, що в майбутньому окупанти можуть спробувати активніше використовувати переправу для перевезення пального та важкої техніки.

“Ймовірно, у них є технічні складнощі. Попередні пошкодження мосту можуть даватися взнаки, і тоді ситуація для них виглядає навіть гірше, ніж може здаватися зараз”, — зазначив Дмитро Плетенчук.

Складна ціль

Речник ВМС підкреслив, що будь-який великий міст є надзвичайно стійкою спорудою, для ураження якої потрібні потужні засоби. Крім того, протягом тривалого часу Кримський міст прикривала насичена система протиповітряної оборони. Водночас останні події свідчать, що ефективність цього захисту може поступово знижуватися.

“Будь-який мостовий перехід — це дуже стійка споруда. Але багатомісячна робота зі зменшення потенціалу російської ППО в Криму, ймовірно, вже приносить свої результати”, — сказав Плетенчук.

Завдання залишається

У ВМС наголошують, що питання Кримського мосту не втратило актуальності. За словами Плетенчука, ця споруда від самого початку розглядалася як військова ціль через її роль у забезпеченні російських військ на окупованому півострові. Тому завдання щодо її ураження ніхто не скасовував.

“Це завдання ніхто не знімав. Не стоїть питання, чи визначений міст ціллю — він був визначений як ціль одразу після появи”, — наголосив речник ВМС.

Небезпечний сезон

Після серії ударів по військових та паливних об’єктах у Криму в українському Міноборони заявили про фактичне завершення туристичного сезону на півострові. Плетенчук зазначив, що навіть представники окупаційної влади почали відкрито говорити про проблеми з паливом. Попри це, охочих відпочивати в Криму не меншає. Водночас українцям, які залишаються на окупованій території, радять бути максимально обережними.

“Це вже не перший вибуховий сезон у Криму. Нашим громадянам варто триматися якомога далі від військових об’єктів та інфраструктури, яка використовується окупаційними силами”, — підсумував Дмитро Плетенчук.

Як повідомляли Новини.LIVE, українські Сили оборони системно атакують логістичні маршрути та об’єкти, які забезпечують окупаційну армію, зокрема в Криму. Для цього використовують різні засоби ураження, серед яких дедалі більшу роль відіграють безпілотники. Водночас військові продовжують шукати нові способи послаблення можливостей противника.

Також Новини.LIVE писали, що останніми днями у медіа та соцмережах активно поширювалися повідомлення про можливу висадку українського десанту в Криму. Водночас у ВМС наголошують, що подібні операції є одними з найскладніших у сучасній війні. Для їх проведення необхідні зовсім інші умови на фронті, ніж існують зараз.

Російські війська атакували Одещину ударними безпілотниками. Один із ударів припав на узбережжя Одеси. Внаслідок атаки загинула одна людина, також є поранений. Рятувальні та екстрені служби працюють на місці події.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.

Наслідки атаки

Вдень, 23 червня, війська РФ атакували Одещину дронами. За попередньою інформацією, внаслідок російського удару загинула 26-річна жінка.Також відомо про 39-річного чоловіка, який дістав поранення. Йому надають необхідну медичну допомогу. Наразі інформація щодо кількості постраждалих уточнюється. На місці атаки працюють усі відповідні служби.

Мешканців регіону вкотре закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та під час небезпеки перебувати в укриттях.

Що відомо про атаку

Тривогу на Одещині оголосили о 11:02. Повітряні сили повідомляли про швидкісну ціль у напрямку регіону. Згодом пролунав вибух. Після цього, одеський район атакували ударні безпілотники. Моніторингові канали повідомляли, що ворожий БпЛА літає над обласним центром. Відбій дали о 12:18.

Як повідомляли Новини.LIVE, зранку, 20 червня, під удар потрапив Білгород-Дністровський район на півдні Одещини. Ворожий безпілотник поцілив у цивільну автозаправну станцію. Через влучання на заправці спалахнула будівля операторської та загорівся газовоз. Ситуація була критичною, адже існувала серйозна загроза вибуху цистерни з пальним. На щастя, під час цієї атаки люди не постраждали.

Також Новини.LIVE писали, що ввечері 21 червня російські війська завдали балістичного удару по одному з районів Одеської області. Внаслідок атаки загинула людина, ще троє людей дістали поранення та перебувають у лікарні. Пошкоджень зазнали цивільні об’єкти, техніка та транспорт. Правоохоронці розпочали розслідування чергового воєнного злочину РФ.

У тимчасово окупованому Криму російські військові отримують пальне раніше ніж місцеві жителі. Після прибуття бензовозів на заправки окупанти РФ можуть забирати пальне ще до продажу цивільним. На цьому тлі на півострові розвивається чорний ринок бензину.

Про це в етері Вечір.LIVE повідомив заступник постійного представника президента України в АР Крим, Денис Чистіков.

Пріоритет для російських військ

Денис Чистіков стверджує, що коли на АЗС надходить нова партія пального, військовослужбовці РФ фактично отримують перевагу перед цивільним населенням. Він зазначає, що ситуація особливо помітна у північних районах півострова, де зосереджено значну кількість військових підрозділів.

“Коли приїздить паливозаправник на певні АЗС, то в першу чергу під’їздять російські військовослужбовці. Вони можуть забрати до половини того палива, яке було доставлено, і при цьому нехтують будь-якими чергами”, — сказав він.

Нелегальні схеми з паливом у Криму

На тлі дефіциту в Криму почали з’являтися і нелегальні схеми продажу бензину. Частину пального перепродають через посередників, а окремі партії реалізують безпосередньо з бензовозів.

“Є інформація, що паливо можна придбати у перекупів. Уже працюють схеми, через які порушують кримінальні справи за шахрайство. Крім того, пальне продають просто з бензовозів, але його вартість у два-три рази вища за офіційну”, — додає Денис Чистіков.

Він пов’язує нинішні проблеми із наслідками ударів по військовій логістиці Росії на окупованих землях. Раніше на території півострова працювали великі склади паливно-мастильних матеріалів, однак після атак їхня роль суттєво зменшилася. Тепер паливо доводиться постійно завозити з території Росії.

“Фактично Російська Федерація зараз змушена працювати з коліс. Паливо вже не надходить зі сховищ, а завозиться безпосередньо з території Росії. Це створює додаткові труднощі для забезпечення півострова”, — сказав Чистіков.

Система QR-кодів і обмеження за кількістю

Через нестачу бензину окупаційна влада почала вводити обмеження для населення. У Севастополі запровадили систему QR-кодів, а на один автомобіль є обмеження за кількістю літрів пального на добу. 

“На сьогодні встановлено ліміт у 20 літрів на кожний транспортний засіб. Також біля АЗС працюють представники влади, які контролюють продаж пального та перевіряють, щоб його не купували повторно”, — зазначив Денис Чистіков.

Паливна криза б’є по селах

Найбільше паливна криза б’є по сільських районах. Через дефіцит скорочуються автобусні маршрути між селами та райцентрами, а також виникають ризики для аграрного сектору під час збору врожаю.

Паралельно місцеві жителі почали активно запасатися продуктами тривалого зберігання. За інформацією представництва президента в АР Крим, у магазинах швидко розкуповують крупи, сіль та цукор.

“Є питання щодо збирання врожаю на території Криму. Також люди почали робити запаси продуктів першої необхідності, побоюючись подальшого погіршення ситуації”, — каже Честіков.

Раніше Новини.LIVE писали, що після ударів по логістичних маршрутах російські війська змінили напрямки постачання. Частину трафіку вони перекинули в район Армянська, намагаючись зменшити ризики нових уражень. Однак ці маршрути також залишаються вразливими, оскільки проходять через низку мостів і технічних переправ.

Також Новини.LIVE повідомляли, що внаслідок регулярних атак на російські нафтопереробні заводи в окупованому Криму та деяких регіонах РФ уже почався дефіцит бензину. Головними цілями для наших захисників стали російські підприємства нафтопереробки, військові заводи та важливі логістичні вузли.