Одеса
День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому
Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.
Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.
Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.
У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.
Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.
На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.
Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.
Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.
“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.


Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.
Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.
Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.
Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.
Одеса
Атака на Одещину 8 вересня: росіяни вдарили по ринку
Наслідки удару по ринку. Фото: соцмережі
РФ продовжує атакувати Одещину різними засобами ураження. Уночі 8 вересня під ударом опинилося передмістя Одеси. Внаслідок атаки є постраждалий. Російський удар також спричинив пошкодження цивільних об’єктів. На місці працюють відповідні служби. Наслідки атаки ще уточнюються, фахівці встановлюють масштаби руйнувань.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.
Реклама
Удар по ринку
Вночі, 8 вересня, РФ завдала удару по ринку у передмісті Одеси. За повідомленнями місцевих ЗМІ, вночі російські війська атакували ринок “7 кілометр”. Унаслідок обстрілу пошкоджено торговельні павільйони.
Постраждалі від атаки
Попередньо відомо про одного постраждалого — це 58-річний охоронець. Його госпіталізували до лікарні у стані середньої тяжкості. Медики надають чоловікові всю необхідну допомогу.
Наразі уточнюються наслідки атаки та масштаби пошкоджень.
Читайте також:
ОНОВЛЕНО 10:55: Кількість постраждалих внаслідок атаки на ринок у передмісті Одеси зросла до трьох людей. За медичною допомогою звернулися ще двоє чоловіків 1972 та 1978 років народження. Госпіталізація їм не знадобилася. Лікарі надають усім постраждалим необхідну допомогу.
Що відомо про ринок “7 км”
Промтоварний ринок “7 км” — велика торговельна площадка в селищі Авангард Одеського району, неподалік Одеси. Його історія почалася 19 грудня 1989 року, коли перші кооператори зі Старокінного ринку переїхали за місто, на територію колишніх кукурудзяних полів. З часом стихійна торгівля перетворилася на великий торговельний комплекс. Нині на території ринку працюють близько 15 тисяч торговельних і складських об’єктів. Тут продають одяг, взуття, дитячі товари, побутову техніку та інші товари широкого вжитку. Ринок працює як в оптовому, так і в роздрібному форматі.
За даними адміністрації, територія “7 кілометра” займає понад 75 гектарів. На ній також розташовані автостоянки, автостанція, медпункти, пожежна частина, відділення поліції, кафе та інші об’єкти інфраструктури.
Що відомо про атаку
Ніч на Одещині минула з численними повітряними тривогами. О 00:02 тривогу оголосили в Ізмаїльському, Білгород-Дністровському та Болградському районах. О 00:13 Повітряні Сили ЗСУ попередили про загрозу ударних БпЛА для цього району. О 00:15 повітряна тривога поширилася на Березівський, Роздільнянський та Подільський райони. О 02:12 там, а також в Ізмаїльському та Болградському районах, оголосили відбій.
О 03:24 повітряну тривогу оголосили вже по всій Одеській області. Незадовго до вибухів Повітряні Сили повідомили про загрозу застосування балістичного озброєння. Згодом військові уточнили, що швидкісна ціль рухається у напрямку Одеси. О 03:30 в обласному центрі пролунали вибухи. О 03:38 для всієї області оголосили відбій повітряної тривоги.
Втім, на цьому нічна загроза не завершилася. О 04:15 тривогу знову оголосили в Одеському районі. О 04:41 вона поширилася на Березівський район, а за хвилину в Одеському районі оголосили відбій. Водночас у Березівському районі тривога залишалася активною. О 04:44 сигнал повітряної тривоги знову оголосили в Роздільнянському та Подільському районах. Остаточний відбій у цих районах, а також у Березівському, оголосили о 05:10.
Як повідомляли Новини.LIVE, у ніч проти неділі, 6 вересня, армія РФ завдала удару по прикордонній інфраструктурі Ізмаїльського району Одеської області. Через атаку тимчасово призупинив роботу пункт пропуску “Орлівка”. Про відновлення його роботи повідомлять додатково.
Також Новини.LIVE писали, що ввечері 6 вересня російські війська знову атакували Одеську область. Під ударом опинилася цивільна інфраструктура. Внаслідок атаки зафіксовано пошкодження та виникли пожежі. Рятувальники оперативно ліквідували наслідки удару.
Одеса
Атаки на Одещину: Братчук про реактивні дрони РФ і Су-24
Літак Су-24. Фото ілюстративне: росЗМІ
Південь України знову опинився під ударом російських військ. В Одеській області ворог застосовує реактивні дрони та намагається тримати регіон у постійній напрузі. Водночас Сили оборони посилюють боротьбу з атакими РФ. Окрему увагу приділяють знищенню носіїв ракет і роботі російської авіації в окупованому Криму.
Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук, передає Новини.LIVE.
Реклама
Атаки з півдня
Вночі російські війська знову атакували Одеську область. За словами речника Української добровольчої армії Сергія Братчука, удари по півдню відбувалися на тлі масштабної атаки РФ по Україні. Окремою загрозою залишаються реактивні безпілотники, які ворог використовує для ударів по регіонах. Він зазначив, що такі дрони створюють додаткову напругу для Одещини та можуть впливати на роботу регіону. Водночас українська авіація та інші сили оборони активно працюють по повітряних цілях.
“Південь у нас тривожний, як і завжди. Кожного дня ворог застосовує реактивні дрони, які в Одесі прилітають робити тривогу, відповідно, для того, щоб паралізувати або блокувати економічну роботу регіону”, — сказав Братчук.
Протидія дронам
Речник УДА також розповів, що українські військові вже мають більше досвіду протидії таким цілям. За його словами, останнім часом реактивні дрони вдається збивати частіше.
Читайте також:
“Я можу засвідчити, що реактивних дронів стало збивати більше. Я сподіваюся, що на сьогодні буде змінюватися картина щодо реактивних дронів, яких потерпають різні регіони нашої держави”, — зазначив речник.
Тривоги в регіоні
Окремо Братчук пояснив, як диференціація повітряних тривог впливає на життя Одещини. За його словами, такий підхід у регіоні застосовують уже кілька місяців. Якщо загроза виникає на півдні області, сигнал не обов’язково лунає в Одесі та інших районах, де безпосередньої небезпеки немає. Це дає змогу не зупиняти роботу всього регіону через загрозу в окремій його частині. Водночас у разі небезпеки безпосередньо для Одеси мешканці та гості міста мають переходити в укриття.
“Це економічно виправдано і тут цілком виправдано, тому що люди розуміють, що загроза є відповідно на іншій локації. А якщо вже тривожиться саме місто, то, звичайно, тут до укриття мають йти одесити та гості нашого міста”, — сказав Братчук.
Він вважає, що така система має позитивно впливати на економічну активність області. Адже підприємства та установи можуть продовжувати роботу там, де немає безпосередньої загрози.
“Це абсолютно вірний, виправданий підхід. Я думаю, що від цього економічний стан, економічна робота повинна поліпшитися однозначно”, — додав речник.
Удар по Су-24
У ніч з 6 на 7 вересня 2026 року оператори Департаменту активних дій ГУР МО України уразили російський літак Су-24 на території тимчасово окупованого Криму. За наданою інформацією, літак із бортовим номером 49 уразили оператори Департаменту активних дій ГУР. Ступінь пошкодження борту наразі уточнюється. Братчук пов’язує такі удари не лише зі зменшенням кількості російської авіації, а й зі скороченням можливостей РФ атакувати українські міста. Він наголосив, що російські літаки використовують для запуску ракет і застосування авіаційних бомб.
“Абсолютно вірно. У нас ворожа авіація на півдні дуже активно себе поводить, тому що має певні дистанції, де вважає, що їй поки що нічого не загрожує з нашого боку”, — зазначив речник.
За його словами, знищення носіїв озброєння є одним із пріоритетів Сил оборони. Адже чим менше російських літаків і ракетних носіїв залишається, тим менше можливостей у противника для завдання ударів по українських містах.
“На один ракетоносій стало менше, відповідно. Су-24 — це і про ракети, і про керовані авіаційні бомби, якими ворог теж намагається атакувати Одещину. Тому це про певне полегшення”, — сказав Братчук.
Як повідомляли Новини.LIVE, Сили оборони України знищили російський фронтовий бомбардувальник Су-24М на військовому аеродромі “Саки” у тимчасово окупованому Криму. Разом із літаком росіяни втратили чотири одиниці аеродромної техніки. Це підтверджені результати попередніх українських ударів по військовому об’єкту.
Також Новини.LIVE писали, що Сили оборони України уразили низку військових об’єктів російських окупантів у тимчасово окупованому Криму. Серед них — дві радіолокаційні станції, комплекс зв’язку та радіорелейна станція. У Севастополі підтвердили ураження навчального центру противника. Також під ударом опинилися цілі окупантів у Запорізькій та Донецькій областях.
Одеса
Атака РФ на Одещину 8 вересня: пошкоджено ринок «7 км»
Наслідки удару по ринку. Фото: Новини.LIVE
Росія вночі 8 вересня атакувала передмістя Одеси балістичними ракетами. Під удар потрапила цивільна інфраструктура, зокрема один із найбільших промтоварних ринків “7 км”. Там пошкоджені торговельні павільйони та господарські споруди. Загалом через атаку постраждали троє чоловіків, одного з них госпіталізували.
Журналісти Новини.LIVE побували на місці атаки та зафіксували наслідки ворожого удару.
Реклама
Удар по ринку
На промтоварному ринку “7-й кілометр” під ударом опинився Харківський майданчик. Внаслідок влучання пошкоджені комунальна будівля, складські, технічні та господарські споруди промринку.
Загалом пошкоджено понад 200 торговельних павільйонів. Найбільше постраждали об’єкти, розташовані поблизу місця вибуху.
За словами прессекретаря ТОВ “Промринок” Катерини Кузнєцової, серед постраждалих є співробітник охорони ринку.
Читайте також:
“Є в нас один постраждалий, це співробітник охорони ринку. Зараз він знаходиться у лікарні, з ним все гаразд”, — повідомила вона.
Стан охоронця
Пораненому 58-річному охоронцю надали медичну допомогу та провели операцію. Його стан наразі стабільний.
Найбільше пошкоджень зафіксували у побутових спорудах ринку, складських і технічних приміщеннях, а також торговельних павільйонах поблизу місця влучання.
В адміністрації ринку заявили, що готові допомагати підприємцям та іншим людям, чиє майно постраждало через російську атаку.
Що відомо про атаку
За даними Одеської обласної прокуратури, вночі 8 вересня російські війська атакували цивільну інфраструктуру Одеського району балістичними ракетами.
Внаслідок удару загалом постраждали троє чоловіків віком від 48 до 58 років. Одного з них госпіталізували з травмами середньої тяжкості.
Правоохоронці документують наслідки атаки. За фактом воєнного злочину розпочали досудове розслідування за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України.
Як повідомляли Новини.LIVE, ввечері 6 вересня російські війська знову атакували Одеську область. Під ударом опинилася цивільна інфраструктура. Внаслідок атаки зафіксовано пошкодження та виникли пожежі. Рятувальники оперативно ліквідували наслідки удару.
Також Новини.LIVE писали, що вночі 2 вересня російські війська атакували Одесу та область. У місті пошкоджено житлові будинки, офіси, навчальні заклади та іншу цивільну інфраструктуру. Відомо про вісьмох постраждалих, серед них дитина. Містяни й досі оговтуються від наслідків удару. Є перебої зі світлом, водою та роботою електротранспорту.
-
Суспільство1 тиждень agoКівалов зібрав 7 тисяч студентів на стадіоні за ради ре…
-
Події1 тиждень agoУ Кам’янці-Подільському відбулася прем’єра фільму про ветерана Валерія Одайника
-
Політика1 тиждень agoВласюк обговорив у Вашингтоні просування законопроєкту Грема про санкції проти РФ
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Політика1 тиждень agoЗеленський увів керівника детективів НАБУ Абакумова до антикорупційної робочої групи
-
Відбудова1 тиждень agoЯпонія та Польща домовилися координувати підтримку відбудови України
-
Усі новини6 днів agoвийшли Huawei Nova 16s та 16s Pro (фото)
-
Усі новини7 днів agoвийшов перший трейлер серіалу «Гаррі Поттер» від НВО
