Одеса
День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому
Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.
Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.
Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.
У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.
Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.
На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.
Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.
Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.
“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.


Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.
Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.
Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.
Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.
Одеса
Демонтаж пам’ятників в Одесі: сім об’єктів у списку
Пам’ятник Пушкіну в Одесі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
В Одесі знову заговорили про демонтаж пам’ятників, пов’язаних із російською та радянською спадщиною. До оновленого списку активістів потрапили сім міських об’єктів. Серед них є погруддя Пушкіна, яке очолило загальноукраїнський рейтинг із сотні об’єктів. Ініціатори сподіваються, що частину змін вдасться здійснити вже до кінця 2026 року.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на ГО “Деколонізація. Україна”.
Реклама
Які пам’ятники хочуть прибрати
Громадські активісти оновили перелік зі 100 об’єктів по всій Україні, які пропонують демонтувати в межах декомунізації та деколонізації. До нього потрапили пам’ятники, погруддя та інші об’єкти, пов’язані з російською і радянською спадщиною. Одеса представлена в цьому рейтингу сімома об’єктами. Причому два з них опинилися серед першої трійки. Найвищу позицію посіло погруддя Олександра Пушкіна на Приморському бульварі. Воно очолило загальноукраїнський список. На третьому місці розташувався пам’ятник Михайлу Воронцову.
Загалом до переліку увійшли:
- Погруддя Олександра Пушкіна на Приморському бульварі — 1-ше місце.
- Пам’ятник Михайлу Воронцову — 3-тє місце.
- Пам’ятник Олександру Пушкіну біля однойменного музею — 7-ме місце.
- Пам’ятник Льву Толстому — 12-те місце.
- Пам’ятник Михайлу Черняховському — 20-те місце.
- Погруддя Родіона Малиновського — 24-те місце.
- Пам’ятник Ісааку Бабелю — 56-те місце.
Таким чином, у списку опинилися одразу два об’єкти, присвячені Пушкіну. Водночас активісти пропонують прибрати не лише пам’ятники російським письменникам, а й монументи іншим історичним діячам.
Читайте також:
Позиція активістів
Представники проєкту “Деколонізація. Україна” наголошують, що робота з очищення публічного простору від російської та радянської спадщини ще далека від завершення. Саме тому вони продовжують оновлювати перелік об’єктів, які, на їхню думку, мають бути демонтовані. Активісти сподіваються, що до кінця 2026 року вдасться досягти результатів хоча б щодо частини пам’ятників із рейтингу.
Водночас включення об’єкта до списку не означає, що рішення про його демонтаж уже ухвалене. Йдеться саме про пропозиції громадської ініціативи, а не затверджений план робіт.
Реставрація пам’ятника
Зазначимо, у Татарбунарах відреставрували пошкоджений монумент російському поету, хоча раніше він утратив перспективу потрапити до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. 19 лютого 2026 року Міністерство культури України видало наказ № 235, яким пам’ятник визнали таким, що не підлягає занесенню до реєстру. Після цього активісти закликали демонтувати монумент, однак міська рада натомість відновила його. Пам’ятник і далі стоїть у міському парку Татарбунарів.
Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі не набрали необхідної підтримки дві петиції, які стосувалися заміни пам’ятника російському поету Олександру Пушкіну. Одна з них пропонувала встановити на Приморському бульварі бюст президента США Дональда Трампа, інша — пам’ятник українському режисеру Антону Птушкіну. Обидві ініціативи не зібрали потрібної кількості голосів.
Також Новини.LIVE писали, що тінь Олександра Пушкіна в історичному центрі Одеси зафарбували комунальники. Однак активісти продовжують вимагати позбавлення від усіх пам’яток стосовно російського поета.
Одеса
Суд покарав реєстраторку за незаконний продаж майна в Одесі
Поліцкйська в кабінеті. Фото ілюстративне: Головне управління Нацполіції Одещини
В Одесі суд виніс вирок державній реєстраторці, яка незаконно переоформила на приватну особу два нежитлові приміщення Селекційно-генетичного інституту. Для цього використали підроблений договір купівлі-продажу. Збитки державної установи перевищили 800 тисяч гривень.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Головне управління Нацполіції Одещини.
Реклама
Підроблений договір
У 2019 році державна реєстраторка без законних підстав внесла зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Йшлося про два нежитлові приміщення Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення Національної академії аграрних наук України. Нерухомість розташована в Одесі.
Реєстраторка оформила її на фізичну особу на підставі підробленого договору купівлі-продажу, нібито укладеного з приватною фірмою. Однак слідчі встановили, що цієї фірми не існувало ані на момент оформлення майна у власність, ані на момент його подальшого продажу. Унаслідок незаконних дій державна наукова установа зазнала збитків на понад 800 тисяч гривень.
Вирок суду
У 2021 році слідчі завершили досудове розслідування та передали обвинувальний акт до суду. Справу розглядали за статтею 362 Кримінального кодексу України — щодо несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі особою, яка має право доступу до неї. У жовтні 2026 року суд визнав реєстраторку винною. Їй призначили три роки позбавлення волі, а також заборонили на три роки обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій представника влади та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади й місцевого самоврядування.
Читайте також:
Незаконну реєстрацію скасували, а нерухомість повернули у власність інституту. Обвинувачення в суді підтримувала Одеська обласна прокуратура. Жінка не визнала своєї вини. Вона має право оскаржити вирок в Одеському апеляційному суді протягом 30 днів із дня його проголошення.
Земельні схеми
На Одещині начальницю одного з відділів сільської ради підозрюють у вимаганні 30 тисяч доларів за оформлення земельної ділянки у приватну власність. За даними слідства, торік місцевий житель орендував комунальну землю площею 0,0988 га для будівництва, а згодом вирішив оформити її на себе. Посадовиця запропонувала допомогу, переконуючи чоловіка, що без грошей отримати ділянку у власність не вдасться. Чоловік звернувся до правоохоронців, які задокументували дії жінки.
Посадовицю затримали після отримання всієї суми, а гроші вилучили як речові докази. Їй повідомили про підозру в одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, поєднаному з вимаганням. Суд відправив її під варту з можливістю внесення застави понад мільйон гривень. Якщо провину доведуть у суді, жінці загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади на строк до трьох років. Досудове розслідування триває.
Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі правоохоронці викрили масштабну схему незаконного заволодіння нерухомістю місцевої жительки. За даними слідства, державний реєстратор, адвокат і приватний нотаріус допомогли переписати на підконтрольні компанії вісім об’єктів нерухомості загальною вартістю майже 18 млн грн.
Також Новини.LIVE писали, що в Одесі викрили шахрайську схему із заволодінням квартирою померлої жінки. Нерухомість у центрі міста оформили на вигадану особу та швидко продали. Через це спадкоємиця втратила майно і зазнала мільйонних збитків. Підозрюваному загрожує тривале ув’язнення.
Одеса
Судно Khoryv затонуло біля Румунії: загиблий і зниклі
Палаюче судно. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
У Чорному морі неподалік узбережжя Румунії затонуло торговельне судно, на борту якого перебували українці. Рятувальники дістали з води дев’ятьох людей живими та знайшли тіло одного загиблого. Ще троє членів екіпажу вважаються зниклими безвісти. Румунські медіа припускають, що причиною трагедії міг стати удар дрона.
Про це повідомляє Digi24, передає Новини.LIVE.
Реклама
Затонуло судно з українцями
Уранці 23 жовтня в Чорному морі біля узбережжя Румунії сталася морська трагедія. Близько 10:00 Румунське морське управління отримало сигнал лиха від торговельного судна Khoryv (“Хорив”). Воно перебувало за межами територіальних вод країни, приблизно за 13 морських миль (24 кілометри) від порту Констанца. На борту судна під прапором Коморських Островів перебували 13 моряків. Серед них було десятеро громадян України та троє громадян Азербайджану.
Після отримання сигналу на допомогу екіпажу вирушили рятувальні судна Румунського агентства з порятунку людського життя на морі (ARSVOM) та Міністерства внутрішніх справ країни. Операцію ускладнила погода. Через погану видимість і несприятливі умови рятувальники не змогли залучити вертоліт. Моряків довелося шукати безпосередньо у воді.
“Через несприятливі погодні умови та низьку видимість залучити вертоліт до рятувальної операції неможливо. На цей момент рятувальним суднам вдалося витягнути з води дев’ятьох живих людей і одне тіло”, — зазначили у відомстві.
Читайте також:
Таким чином, із 13 членів екіпажу дев’ятьох вдалося врятувати, один загинув, а доля ще трьох залишається невідомою. Інформації про громадянство загиблого та зниклих моряків наразі немає.
Можливий удар дрона
Причину затоплення судна Khoryv поки офіційно не встановили. Водночас румунські медіа повідомляють, що торговельне судно могло зазнати удару безпілотника. На інцидент відреагував президент Румунії Нікушор Дан. Він назвав подію частиною ескалації з боку Росії. Однак офіційного підтвердження того, що судно затонуло саме внаслідок російської атаки, наразі немає.
За останні тижні в західній частині Чорного моря сталося кілька атак на торговельні судна. На тлі цих подій обставини загибелі Khoryv викликають особливе занепокоєння. Остаточну причину трагедії ще мають встановити.
Інший інцидент біля Румунії
Раніше, 14 жовтня, поблизу румунського міста Суліна стався інцидент із нафтовим танкером YARA J під прапором Коморських Островів. Екіпаж повідомив про можливий удар безпілотника, після якого на борту спалахнула пожежа. Моряки самостійно загасили вогонь. Усі 17 членів екіпажу залишилися неушкодженими. Судно прибуло з Туреччини та очікувало проходження Сулінським каналом для подальшого завантаження в одному з дунайських портів.
Румунська влада розпочала перевірку обставин інциденту, однак удар дрона офіційно не підтвердила. Міністр оборони Румунії Раду Міруце заявив, що військові радари не зафіксували безпілотника, який наближався до танкера. Водночас лідер Вільної профспілки моряків Румунії Адріан Міхалчою припустив, що судно могло прямувати до українських портів, а атака могла бути навмисною.
Як повідомляли Новини.LIVE, 3 жовтня російські війська атакували цивільне вантажне судно під прапором Ліберії, яке перебувало в одному з портів Одещини. Унаслідок удару загинув матрос-моторист, ще троє членів екіпажу отримали поранення.
Також Новини.LIVE писали, що президент України Володимир Зелененький повідомив, що російські війська завдали удару двома дронами по цивільному судну під турецьким прапором, яке перевозило кукурудзу. Атака сталася в нейтральних водах. На борту перебували громадяни Азербайджану та Індії.
-
Політика1 тиждень agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса6 днів agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна5 днів agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна7 днів agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Усі новини1 тиждень agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Війна1 тиждень agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
