Connect with us

Одеса

День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому

Published

on

Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.

Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у ​​літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.

Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.

У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.

Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.

На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.

Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.

Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.

“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.

Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.

Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.

Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.

Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.

Одеса

Борги із зарплати на Одещині: регіон увійшов до п’ятірки в Україні

Published

on


Людина рахує гроші. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

Одеська область увійшла до п’ятірки регіонів України з найбільшою кількістю нових проваджень через борги із зарплати. За вісім місяців 2026 року на Одещині відкрили 260 таких справ. Значна частина припадає на Одеський припортовий завод.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Опендатабот.

Реклама

Скільки боргів із зарплати на Одещині

За кількістю нових проваджень щодо невиплаченої зарплати Одеська область посіла п’яте місце в Україні. За вісім місяців 2026 року в регіоні відкрили 260 таких справ. Більше правопорушень зафіксували лише у чотирьох областях. Лідирує Кіровоградщина з 1 527 справами, далі йдуть Дніпропетровщина — 806, Львівщина — 360 та Сумщина — 311. Загалом в Україні від початку року відкрили 4 621 нове провадження через заборгованість із зарплати.

Одеський припортовий завод серед боржників

Одеський припортовий завод потрапив одразу до двох загальноукраїнських антирейтингів. У 2026 році проти підприємства відкрили 213 нових проваджень щодо боргів із зарплати. Із них 212 досі залишаються активними. За цим показником завод посідає четверте місце серед підприємств України.

Якщо враховувати заборгованість, накопичену за всі роки, ситуація також залишається складною. Наразі проти Одеського припортового заводу налічується 608 активних проваджень щодо невиплаченої зарплати. Це восьмий показник серед підприємств України. Саме підприємство зареєстроване у місті Південне Одеського району.

Читайте також:

Що відбувається з боргами в Україні

Загалом за вісім місяців 2026 року в Україні відкрили 4 621 нове провадження щодо зарплатних боргів. Це на 16% менше, ніж за аналогічний період минулого року, коли таких справ було 5 470. При цьому проблема старих боргів залишається. У Єдиному реєстрі боржників налічується 35 922 активні провадження щодо невиплаченої зарплати, а 1 957 із них були відкриті ще у 2017 році. Нові справи цього року відкривали проти 311 компаній: 144 приватних, 117 державних та 50 підприємств, що належать громадам.

Найбільше нових проваджень припадає на підприємства у сфері постачання електроенергії та газу — 1 545 справ. Ще 989 проваджень стосуються виробників хімічної продукції. Разом на ці дві галузі припадає понад половина нових зарплатних боргів в Україні.

Раніше Новини.LIVE писали, що російські атаки завдали збитків уже понад 160 підприємствам Одеської області. Для постраждалого бізнесу діють програми підтримки, серед яких гранти, відшкодування збитків та компенсації витрат на зарплати працівників.

Також Новини.LIVE повідомляли, що в Одесі у 2026 році на муніципальні виплати працівникам освіти передбачили понад 165 млн гривень. Окрім основної зарплати, педагогам можуть нараховувати доплати, надбавки, премії та матеріальну допомогу.



Джерело

Continue Reading

Одеса

В Одесі військового засудили до 7 років за катування під час мобілізації

Published

on


Працівники ТЦК тягнуть чоловіка в бус. Фото: кадр з відео

В Одесі військовослужбовця ТЦК засудили за катування та незаконне позбавлення волі чоловіків під час мобілізаційних заходів. Суд встановив два епізоди, під час яких людей без законних підстав силоміць саджали до службового мікроавтобуса та везли до територіального центру комплектування. Одного з потерпілих дорогою били й залякували.

Про це йдеться у вироку Приморського районного суду Одеси від 16 вересня, передає Новини.LIVE.

Реклама

Чоловіка схопили біля Київського ринку

Згідно з матеріалами справи, засуджений проходив військову службу та був відряджений для участі у мобілізаційних заходах в Одесі. Він входив до групи оповіщення, яка працювала без поліцейських. Як зазначив суд, її учасники не мали повноважень самостійно затримувати людей та примусово доставляти їх до ТЦК. Одна з силових мобілізацій сталася уранці 13 квітня біля Київського ринку на проспекті Князя Ярослава Мудрого. Чоловіка без законних підстав силоміць посадили до службового Renault Master та повезли до територіального центру. 

У цій самій групі перебував військовослужбовець, якому Приморський районний суд Одеси виніс окремий вирок днем раніше. Саме за участь у цьому та інших епізодах його засудили до п’яти років і одного місяця позбавлення волі.

Під час поїздки нинішній засуджений разом з іншим учасником групи застосовував до чоловіка насильство. За матеріалами суду, він бив потерпілого руками, ногами та палицею по голові, обличчю й тулубу, вимагав назвати персональні дані та надати інформацію про інших осіб призовного віку. Також фігурант справи погрожував чоловікові подальшим сексуальним насильством. Один з учасників групи знімав те, що відбувалося в автомобілі, на телефон та погрожував прострелити потерпілому ногу у разі непокори, після чого його доставили до ТЦК.

Читайте також:

Переслідували чоловіка на Генуезькій

Інший епізод стався 10 квітня близько 22:25 на вулиці Генуезькій. Вищезазначені працівники ТЦК почали переслідувати чоловіка, а один з учасників групи розпилив йому в обличчя сльозогінний засіб. Коли потерпілий почав задихатися, його силоміць посадили до Renault Master. Дорогою він продовжував задихатися та зрештою знепритомнів. Потерпілого в такому стані доставили до ТЦК для проходження військово-лікарської комісії.

Суд призначив покарання

На відміну від військовослужбовця, якому вирок винесли 15 вересня лише за незаконне позбавлення волі та викрадення людей, цього учасника групи суд визнав винним також у катуванні. Він уклав із прокурором угоду про визнання винуватості, на яку погодилися потерпілі. За незаконне позбавлення волі та викрадення людини суд призначив п’ять років позбавлення волі, а за катування — сім років. За сукупністю злочинів остаточне покарання становить сім років ув’язнення. Також протягом трьох років він не матиме права працювати у підрозділах РТЦК та СП на посадах, пов’язаних із мобілізаційними заходами.

Насильство під час мобілізації в Одесі

Обидва вироки стосуються епізодів, які стали частиною ширшого розслідування щодо дій груп оповіщення в Одесі. Новини.LIVE писали, що ще 16 червня ДБР повідомило про викриття групи, учасників якої підозрювали в незаконному доставленні, утриманні, побитті та залякуванні військовозобов’язаних. Тоді слідство повідомляло про шістьох працівників районного ТЦК та трьох представників громадської організації. Фігурантам обрали тримання під вартою без можливості внесення застави.

Розслідування на цьому не завершилося. 12 серпня ДБР повідомило про підозру ще чотирьом працівникам районного ТЦК. За даними слідства, йшлося про незаконне утримання громадян та застосування до них насильства під час мобілізаційних заходів.

Через кілька днів ДБР оприлюднило результати ще одного етапу розслідування. 18 серпня правоохоронці заявили про викриття двох груп оповіщення одного з районних ТЦК та СП на Одещині, до яких входили десять військовослужбовців. Слідчі на той момент задокументували 15 епізодів насильства: за версією ДБР, до людей застосовували силу, їх били, використовували сльозогінний газ та примусово доставляли до ТЦК.

При цьому нинішні вироки не є першими судовими рішеннями у справах, пов’язаних із цими подіями. Так, Новини.LIVE раніше писали, що в Одесі ще одного військовослужбовця ТЦК засудили до ув’язнення за катування та незаконне позбавлення волі чоловіка під час мобілізаційних заходів. Потерпілого силоміць витягли з під’їзду, застосували сльозогінний засіб, били у службовому автомобілі та повезли до територіального центру для проходження ВЛК.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Кораблі РФ не виходять у Чорне море вже четвертий місяць

Published

on


Кораблі у морі. Фото ілюстративне: росЗМІ

Росія практично припинила використовувати бойові кораблі у відкритій акваторії Чорного моря. Вони вже четвертий місяць залишаються у пунктах базування, а активність підводних човнів фактично зведена нанівець. Проблеми виникли й із цивільним судноплавством та морською логістикою до окупованого Криму.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на речника Військово-морських сил ЗСУ Дмитра Плетенчука в етері телемарафону “Ми — Україна”.

Реклама

Російські кораблі у пунктах базування

За словами Дмитра Плетенчука, протягом усього літа 2026 року російські бойові кораблі жодного разу не виходили з пунктів базування. Така ситуація зберігається вже четвертий місяць.

“Станом на зараз це вже четвертий місяць, коли вони не виводять кораблі в море. Навіть застосування, які були поодинокі, від одного до трьох разів на місяць, відбувалися безпосередньо з гаваней”, — розповів Дмитро Плетенчук.

Речник ВМС додав, що росіяни наразі не наважуються виводити бойові кораблі у відкрите море.

Читайте також:

Скільки носіїв “Калібрів” залишилося у Росії

Попри зниження активності Чорноморського флоту, Росія все ще має кораблі, здатні запускати крилаті ракети. За даними Дмитра Плетенчука, йдеться щонайменше про два підводні човни типу “Варшав’янка” та два малі ракетні кораблі проєкту “Буян-М”.

“Давайте рахувати, що у них мінімум два підводних човни залишаються — “Варшав’янки”, і два надводних кораблі проєкту “Буян-М”. Це малі ракетні кораблі. Максимальний сумарний залп до 32 може доходити“, — зазначив Дмитро Плетенчук.

Росіяни зазвичай не залучають таку кількість носіїв одночасно. Активність підводних човнів, за словами речника ВМС, фактично зведена нанівець, оскільки для запусків їм необхідно виходити в море.

Судна уникають російських портів

Проблеми РФ не обмежуються військовим флотом. Рух цивільних суден до російських портів Чорного та Азовського морів також суттєво скоротився. За словами Дмитра Плетенчука, судна, які мали прямувати до російських портів, накопичуються в Мармуровому морі. Така ситуація триває вже не перший тиждень, а місць для якірної стоянки стає недостатньо.

“Ті судна, які йшли в порти на Азові і в Чорному морі російські, у кого були вказані такі координати кінцеві, вони зараз накопичуються в Мармуровому морі. Це не перший вже відбувається тиждень”, — пояснив Дмитро Плетенчук.

За його словами, заходи суден до російських портів залишаються поодинокими, а обсяги експорту через чорноморські порти РФ впали в рази.

Поромне сполучення з Кримом не відновили

Росія також має проблеми з морською логістикою між своєю територією та окупованим Кримом. Інформації про відновлення поромного сполучення наразі немає.

“Якщо брати морську логістику, інформації щодо відновлення роботи поромного сполучення наразі не надходило. Ймовірніше за все, досі цей спосіб перевезення морської логістики відсутній”, — сказав Дмитро Плетенчук.

Частину навантаження взяв на себе Кримський міст. Однак російські військові, за словами речника ВМС, не ризикують повноцінно використовувати його для перевезення небезпечних і великогабаритних вантажів, зокрема броньованої техніки та значних обсягів пального.

Російська авіація у Криму знову активна

Інша ситуація з російською авіацією. Наразі літаки на аеродромах окупованого Криму експлуатуються у штатному режимі. До них під час окремих атак долучаються літаки з інших російських пунктів базування. Раніше через удари по морській логістиці кількість вильотів із Криму суттєво скорочувалася. В окремі дні замість кількох десятків вильотів фіксували лише одиниці.

Раніше Новини.LIVE писали, що у Чорному морі вперше в історії відбувся бій між морськими безекіпажними катерами. Український Sargan 3000 вступив у протистояння з російським МБеК та знищив його. Операцію ВМС України провели спільно з Головним управлінням розвідки.

Також Новини.LIVE повідомляли, що росіяни намагаються додатково захистити свої кораблі від виявлення та атак, використовуючи незвичне маскування. На корпусах суден з’являються чорні ділянки, контрастні кольори та малюнки, які мають змінювати їхній силует.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.