Одеса
День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому
Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.
Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.
Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.
У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.
Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.
На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.
Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.
Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.
“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.


Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.
Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.
Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.
Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.
Одеса
В Одесі демонтували пам’ятник Зої Космодем’янській
Пам’ятник Зої Космодем’янській. Фото ілюстративне: скриншот
В Одесі демонтували пам’ятник радянській партизанці Зої Космодем’янській, який понад півстоліття стояв на території дитячого спеціалізованого санаторію “Люстдорф”. Монумент прибрали у межах виконання розпорядження Одеської обласної військової адміністрації щодо вилучення з публічного простору об’єктів із символікою російської імперської політики.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на лист керівництва санаторію до Департаменту культури, туризму та охорони культурної спадщини Одеської міської ради, який опублікувала громадська організація “Деколонізація. Україна”.
Пам’ятник простояв понад 50 років
Згідно з документом, пам’ятник був встановлений у 1972 році на території державного закладу “Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій “Люстдорф”” на вулиці Мускатній, 1. Раніше ця вулиця мала назву Зої Космодем’янської.
У листі зазначено, що монумент входив до переліку об’єктів, які підлягають демонтажу відповідно до розпорядження Одеської ОВА від 26 липня 2024 року. Демонтаж провели у травні 2026 року, після чого пам’ятник вилучили з публічного простору.
Хто така Зоя Космодем’янська
Зоя Космодем’янська — радянська партизанка, яка під час Другої світової війни виконувала диверсійні завдання в тилу німецьких військ. У листопаді 1941 року її захопили в полон поблизу Москви та стратили.
Читайте також:
Після смерті Космодем’янська стала одним із головних символів радянської пропаганди. Її образ активно використовували для героїзації СРСР: на її честь називали вулиці, школи, санаторії, встановлювали пам’ятники та меморіальні дошки по всьому Радянському Союзу.
Демонтаж пам’ятників в Одесі
На Одещині у Білгород-Дністровському теж демонтували пам’ятник радянській партизанці Зої Космодем’янській, який розташовувався на подвір’ї місцевої школи. Після початку повномасштабного вторгнення активісти зверталися до міської влади з проханням його прибрати. Нарешті, у листопаді 2023 року рішення про демонтаж монумента було ухвалено. Це викликало суперечливу реакцію у суспільстві й тривалі дискусії у соцмережах. Пам’ятник демонтували аже через рік після рушення, у ніч проти 20 листопада 2024.
Раніше Новини.LIVE писали, що процес демонтажу пам’ятників із російською імперською та радянською символікою в Одесі триває з 2022 року. Одним із перших знакових рішень стало знесення пам’ятника “Засновникам Одеси” на Катерининській площі, до композиції якого входила постать російської імператриці Катерини II.
Наприкінці 2024 року з фасаду Одеської кіностудії також демонтували пам’ятник Володимиру Висоцькому. Крім того, міська рада виділила кошти на підготовку документації для демонтажу ще низки об’єктів, серед яких пам’ятники Олександру Пушкіну, Ісааку Бабелю, Родіону Малиновському, Валерію Чкалову, Івану Черняховському, Олександру Маринеску, Віктору Глушку, комсомольцям Одещини, братській могилі червоногвардійців та стіні чекістів.
Новини.LIVE повідомляли, що на найближчу сесію Одеської міської ради, яка відбудеться вже цієї середи, 8 липня, винесено проєкт мораторію на російськомовний культурний продукт. Це означає, що в разі його ухвалення депутатами в публічному просторі не можна буде виконувати музику, демонструвати фільми, театральні вистави, читати літературу та поширювати інший культурний контент російською мовою.
Одеса
Посилення захисту Одещини: що змінять ВМС України
Українські кораблі в морі. Фото ілюстративне: скриншот з відео
Південний напрямок залишається одним із головних для російських атак з моря. Саме тому Україна планує посилити захист Одещини, збільшивши кількість гелікоптерів для боротьби з ворожими дронами, а також зміцнивши протимінний захист і зв’язок. Крім цього, триває робота над підготовкою морської піхоти та створенням нової Військово-морської академії. Одночасно українців закликають не нехтувати правилами безпеки на узбережжі через мінну небезпеку та повітряні атаки.
Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук.
Захист з моря
Президент Володимир Зеленський повідомив, що після наради з командуванням Військово-морських сил на Одещині планують посилити морську авіацію, зв’язок, протимінний захист, а також покращити підготовку морської піхоти. Окремо він оголосив про створення нової Військово-морської академії. За словами речника ВМС Дмитра Плетенчука, такі рішення пов’язані з тим, що росія дедалі активніше використовує морський напрямок для атак ударними безпілотниками. Українські військові вже змінили підходи до оборони, щоб перехоплювати дрони ще над морем і не допустити їхнього падіння на місто.
Плетенчук зазначив, що важливу роль у цьому відіграють гелікоптери морської авіації. За його словами, один з екіпажів під час одного бойового вильоту зміг збити сім дронів типу Shahed. Крім того, військові застосовують дрони-перехоплювачі та працюють разом із Повітряними силами й армійською авіацією. Такий підхід допомагає захищати не лише Одесу, а й український морський коридор, через який проходить основна частина експорту країни.
“Коли дрони збивають у морі, вони принаймні не падають на місто. Гелікоптери теж дуже ефективно себе показують. Один із наших екіпажів за один виліт знищив сім дронів-камікадзе типу “Shahed”, — зауважив речник ВМС.
Читайте також:
Нові виклики
За словами речника ВМС, посилення оборони пов’язане не лише зі збільшенням ефективності захисту, а й зі зміною тактики російських військ. Якщо раніше окупанти переважно завдавали ударів по портовій інфраструктурі балістичними ракетами, то останнім часом почали атакувати цивільні судна безпосередньо в морі. Через це українським військовим довелося швидко змінювати свої дії.
Плетенчук наголосив, що після таких випадків роботи для сил оборони стало значно більше. Військові змушені реагувати на нові загрози та посилювати захист судноплавства й акваторії Чорного моря.
“У минулому місяці вони вже почали прицільно завдавати ударів безпосередньо в акваторії. Тому роботи просто додалося, і ми реагуємо відповідно”, — додав Плетенчук.
Мінна небезпека
Речник ВМС пояснив, що після штормів і зміни течій міни або схожі на них предмети можуть відриватися та дрейфувати вздовж узбережжя. Саме тому ситуація біля моря може змінюватися навіть за короткий час. Водночас Плетенчук звернув увагу, що всі останні випадки з постраждалими сталися у місцях, де відпочинок був заборонений. За його словами, люди часто шукають безлюдні пляжі, однак саме там ризик натрапити на небезпечні предмети значно вищий.
“Як показує практика, всі інциденти з постраждалими сталися саме в тих місцях, які були закриті або не призначені для відпочинку. Усе це — наслідки війни”, — додав речник Військово-морських сил.
Безпечний відпочинок
Плетенчук наголосив, що найбезпечніше відпочивати у басейнах або закритих водоймах. Якщо ж люди вирішили їхати до моря, варто обирати лише офіційно відкриті пляжі, перелік яких затверджує місцева влада. Також він закликав не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та одразу залишати узбережжя.
За словами речника ВМС, більшість загроз для Одещини зараз становлять саме ударні безпілотники. Вони летять з моря, а часу від оголошення тривоги до їхнього підльоту зазвичай достатньо, щоб дістатися укриття.
“Перше правило — відвідувати лише офіційно відкриті пляжі. Друге — не ігнорувати повітряні тривоги й одразу залишати узбережжя”, — додав речник.
Бої над пляжами
У соцмережах поширюється думка, що над офіційно відкритими пляжами українські військові нібито не збивають російські дрони. Дмитро Плетенчук спростував це твердження. Він пояснив, що під час повітряного бою військові насамперед виконують бойове завдання й діють відповідно до обстановки. За його словами, місце знищення безпілотника визначається не розташуванням пляжу, а можливістю його перехопити. Головне завдання — не допустити, щоб дрон досяг своєї цілі.
“Під час повітряного бою всі діють по ситуації. Вони намагаються збити дрон там, де це можливо”, — зауважив Дмитро Плетенчук.
Чому закривають пляжі
Речник ВМС пояснив, що різниця між відкритими та закритими пляжами полягає не лише в мінній небезпеці. На офіційно відкритих ділянках організовані рятувальні пости та є можливість швидко надати допомогу людям у разі надзвичайної ситуації. На закритих пляжах таких умов немає. Крім того, окремі ділянки залишаються небезпечними через ризик виявлення мін або інших вибухонебезпечних предметів, що ускладнює проведення рятувальних операцій.
“Основна різниця в тому, що на відкритих пляжах є можливість проводити пошуково-рятувальні роботи. На закритих це часто неможливо через мінну небезпеку”, — підсумував речник ВМС.
Як повідомляли Новини.LIVE, президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія фактично програла боротьбу за домінування в Чорному морі. За його словами, українські Військово-морські сили разом з іншими складовими Сил оборони та безпеки виконали завдання, яке ще донедавна багато хто вважав неможливим.
Також Новини.LIVE писали, що острів Зміїний, який став одним із символів українського спротиву, нині вже не перебуває під таким тиском російських військ, як раніше. Водночас у Чорному морі триває боротьба за контроль над логістикою окупантів і їхньою військовою інфраструктурою. Активними залишаються також Кінбурнська коса та тимчасово окупований Крим, де Сили оборони продовжують виконувати бойові завдання.
Одеса
Конфлікт з ТЦК і собакою в Одесі: адвокатка зробила гучну заяву
Чоловік у військовій формі веде собаку на повідку. Фото: кадр з відео
Після конфлікту за участю працівників ТЦК в Одесі, під час якого поліція відкрила кримінальне провадження через травмування собаки, адвокатка Поліна Марченко заявила про вибіркову реакцію правоохоронців. На її думку, аналогічну оцінку мають отримувати і заяви про незаконне утримання чи застосування сили до військовозобов’язаних.
Про це вона сказала в ефірі Вечір.LIVE.
Реакція адвокатки
Поліна Марченко звернула увагу, що Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за незаконне позбавлення волі. Водночас, за її словами, повідомлення про подібні випадки за участю працівників ТЦК нерідко залишаються без належної процесуальної реакції.
“Коли б’ють в ТЦК, по 50 днів утримують — немає кримінальних проваджень? Незаконне утримання, позбавлення волі — це стаття, яка передбачає реальне позбавлення волі”, — заявила адвокатка.
Також юристка висловила думку, що правоохоронці повинні відкривати кримінальні провадження щоразу, коли є достатні підстави вважати, що міг бути скоєний злочин. Вона переконана, що це правило має діяти незалежно від того, хто є учасником події. Марченко каже, що подібні історії впливають на довіру громадян до державних інституцій.
Читайте також:
“Люди не хочуть, вони бояться, вони не готові, вони платять шалені кошти за те, щоб не потрапити у військо. Вони думають: якщо ось тут так, то що ж мене чекає у війську? І те, як ставляться до військовозобов’язаних зараз, напряму впливає на процес і кількість мобілізації”, — сказала адвокатка.
Викрадення собаки в Одесі
Раніше Новини.LIVE писали про резонансний інцидент, який стався в Одесі під час перевірки військово-облікових документів. У мережі поширилося відео конфлікту між працівниками ТЦК та цивільними, під час якого травмувався собака. Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом жорстокого поводження з твариною та встановлює всі обставини події.
Мобілізація в Одесі: скандали
Зазначимо, раніше в Одесі вже не раз виникали гучні скандали за участю правоохоронців та людей у військовій формі. Так, у квітні під час затримання водія представники патрульної поліції та Хаджибейського ТЦК застосували до чоловіка силу, внаслідок чого він отримав перелом плеча. Хоча внутрішнє розслідування спочатку визнало дії поліції законними, після втручання Офісу Омбудсмана прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом перевищення службових повноважень.
Також як повідомляли Новини.LIVE, в одному з районних ТЦК та СП Одеської області викрили групу людей, яких підозрюють у незаконному утриманні та катуванні військовозобов’язаних чоловіків. Правоохоронці затримали шістьох посадовців центру комплектування та трьох представників громадської організації. За даними слідства, потерпілих били, залякували, утримували проти їхньої волі та вчиняли дії сексуального характеру. Після цього у Міністерстві оборони України заявили про проведення службових перевірок у всіх територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство1 тиждень agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Усі новини1 тиждень agoбіженка розповіла про головні мінуси Німеччини
-
Усі новини1 тиждень agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Суспільство6 днів agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Одеса1 тиждень agoЦіна на світло в Одесі: скільки коштує кВт·год у липні
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
