Connect with us

Одеса

День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому

Published

on

Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.

Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у ​​літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.

Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.

У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.

Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.

На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.

Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.

Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.

“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.

Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.

Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.

Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.

Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.

Одеса

Поїздка до Румунії на авто: які документи потрібні водіям

Published

on


Авто на кордоні. Фото ілюстративне: facebook.com/politiadefrontiera

Водіям, які планують їхати з Одещини до Румунії власним автомобілем, варто заздалегідь подбати про документи. Крім паспорта, посвідчення водія та реєстраційних документів на машину, необхідно мати підтвердження проходження техогляду. Сертифікат повинен бути чинним на момент в’їзду до країни.

Про це повідомляють Новини.LIVE з посиланням на Прикордонну поліцію Румунії.

Реклама

Які вимоги діють для авто

Автомобілі з іноземною реєстрацією можуть пересуватися дорогами Румунії, якщо відповідають установленим технічним вимогам. Для цього водієві потрібно мати документ, який підтверджує проходження періодичного технічного огляду та його чинність.

Вимога передбачена румунськими правилами дорожнього руху та положеннями Віденської конвенції про дорожній рух 1968 року. Їздити дорогами загального користування без чинного техогляду або з простроченим сертифікатом заборонено.

Коли відновили перевірку техогляду

Після початку повномасштабної війни Румунія спростила окремі правила для українців, які виїжджали до Європейського Союзу в пошуках захисту. Тоді відсутність сертифіката техогляду не була перешкодою для в’їзду.

Читайте також:

На початку 2025 року цю вимогу повернули. Згодом, 31 серпня 2026 року, Прикордонна поліція Румунії оновила роз’яснення щодо в’їзду та пересування країною автомобілів з іноземною реєстрацією. У ньому знову наголосили на необхідності мати документ про проходження чинного технічного огляду.

Де перетнути кордон з Одещини

З Одеської області до Румунії можна дістатися через міжнародний пункт пропуску “Орлівка — Ісакча”. Тут діє поромна переправа через Дунай, яка з’єднує українську Орлівку в Ізмаїльському районі з румунським містом Ісакча.

Які документи взяти із собою

Перед виїздом водіям варто перевірити, чи всі необхідні документи є в наявності. Для поїздки автомобілем потрібно підготувати:

  • дійсний документ для перетину державного кордону;
  • водійське посвідчення відповідної категорії; 
  • свідоцтво про реєстрацію автомобіля; 
  • державні номерні знаки встановленого зразка; 
  • чинний страховий поліс “Зелена картка”; 
  • протокол або сертифікат про проходження технічного огляду.

Якщо автомобіль зареєстрований на іншу людину, водієві також варто мати документи, що підтверджують право користування транспортним засобом.

Як повідомляли Новини.LIVE, на одному з головних маршрутів з Одеси до молдовського та румунського кордонів планують змінити організацію руху. Поблизу контрольних пунктів “Маяки” та “Удобне” мають з’явитися додаткові смуги, на яких автомобілі зможуть очікувати проїзду. Для цього розширять частину траси Одеса — Рені, оновлять дорожнє покриття та встановлять нові знаки.

Також Новини.LIVE писали, що на Одещині біля пунктів пропуску та на дорогах до них планують встановити 39 мобільних укриттів. На це оголосили чотири тендери загальною вартістю 84,7 мільйона гривень. Укриття розраховані на 10 або 20 людей, усередині передбачені місця для сидіння, вентиляція, освітлення та обігрів. П’ять конструкцій мають встановити до кінця 2026 року, решту — до 1 лютого 2027 року.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Одещина та сусідні країни під загрозою: що змінюють атаки РФ

Published

on


Російський дрон в небі. Фото ілюстративне: росЗМІ

Російські дрони дедалі частіше становлять загрозу не лише для Одещини, а й для сусідніх країн. Безпілотники порушують повітряний простір Молдови та Румунії, а в Чорному морі під ударом опиняються цивільні судна. Через це питання спільного захисту неба й морських шляхів стає дедалі важливішим для всього регіону.

Про це в ефірі Radio NV розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук, передає Новини.LIVE.

Реклама

Дрони біля Одещини

Росія поступово розширює територію своїх повітряних атак. Спочатку ракети та безпілотники лише наближалися до кордонів Молдови й Румунії. Згодом вони почали порушувати повітряний простір цих держав. На думку речника Української добровольчої армії Сергія Братчука, такі випадки не можна пояснювати лише випадковими відхиленнями від маршруту. Він переконаний, що Росія свідомо створює загрозу сусіднім країнам.

“Це не про те, що летить до Ізмаїла і випадково потрапив на територію Румунії або Молдови. Ні, це летить до Румунії, це летить до Молдови”, — наголосив Сергій Братчук.

Загроза сусідам

Черговим прикладом став російський ударний безпілотник, про який повідомила президентка Молдови Майя Санду. За її інформацією, дрон порушив повітряний простір країни та впав неподалік житлових будинків і енергетичного об’єкта. Братчук вважає, що Росія вже не просто перевіряє реакцію сусідніх держав, а створює безпосередню небезпеку для їхнього населення.

Читайте також:

“Це вже загрози, прямі безпосередні загрози нашим державним союзникам і партнерам”, — зазначив речник УДА.

Спільний захист неба

На думку Братчука, Україні, Молдові та Румунії необхідно домовитися про спільні дії проти російських повітряних загроз. Румунія має більше технічних можливостей для протидії дронам, тоді як Молдова потребує додаткової підтримки. Водночас українські сили продовжують знищувати безпілотники, які можуть становити небезпеку і для сусідніх держав. Однак окремих дій кожної країни недостатньо.

“Все-таки має бути алгоритм спільної взаємодії, спільного захисту, спільної оборони цих питань. Тобто так, Україна багато чого збиває, буде збивати те, що вийде, можливо, до Молдови і Румунії, але має бути якийсь єдиний алгоритм і процес”, — пояснив Братчук.

Небезпека в морі

Окремою проблемою залишається безпека цивільного судноплавства в Чорному морі. Болгарія, Румунія та Туреччина створили спільну групу для боротьби з морськими мінами. Проте Братчук поки не бачить достатніх результатів такої співпраці. Він наголосив, що через бойові дії повноцінне розмінування моря залишається складним завданням. Водночас міни продовжують загрожувати суднам, зокрема поблизу морських шляхів до українських портів.

“Я поки що не бачу, можливо, не всієї інформації від військового командування, якоїсь такої спільної, результативної протидії мінуванню Чорного моря”, — сказав речник.

Атаки на судна

Крім мін, небезпеку для кораблів становлять російські морські та повітряні дрони. Братчук наголосив, що від таких атак страждають цивільні екіпажі, до складу яких входять громадяни різних держав. Особливу увагу він звернув на Туреччину, яка має потужні військово-морські сили та могла б відігравати важливу роль у захисті судноплавства. Водночас речник визнав, що не має повної інформації про маршрути російських безпілотників у цьому районі.

“Що стосується повітряних ударних дронів, це ж не перша ситуація і далеко не остання. Ми це теж маємо прекрасно розуміти”, — попередив Братчук.

Оборона Чорного моря

Братчук переконаний, що без спільної системи захисту загроза для чорноморських держав зберігатиметься. Йдеться не лише про збиття безпілотників, а й про захист цивільних суден та протидію морським мінам. На його думку, Румунія, Болгарія й Туреччина мають посилювати співпрацю, адже російські атаки вже виходять за межі українських територіальних вод.

“А що до Румунії, Болгарії, то очевидно, дійсно має бути спільний захист”, — підсумував речник Української добровольчої армії.

Як повідомляли Новини.LIVE, російські військові намагаються по-новому маскувати свої кораблі, змінюючи їхнє звичне забарвлення. На корпусах з’являються незвичні малюнки, чорні ділянки та контрастні кольори. Такі рішення мають ускладнити виявлення суден, однак ефективність цього способу маскування викликає сумніви.

Також Новини.LIVE писали, що українські військові продовжують руйнувати систему, яку Росія використовує для навігації та планування атак у Чорному морі. Ураження ретрансляторів може ускладнити роботу російських безпілотників. Водночас Україна розвиває можливості морських дронів, а Чорноморський флот РФ готується до нових ударів.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Білі побережники на Одещині: де помітили арктичних птахів

Published

on


Тундряний білий побережник. Фото: animalia

На узбережжі Чорного моря в Одеській області помітили незвичних пернатих гостей. Невеликі білі побережники пересуваються пляжами зграйками та шукають їжу біля води. Ці птахи долають величезні відстані, адже гніздяться далеко за Полярним колом. У Тузлівських лиманах вони з’являються під час сезонних перельотів.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на еколога Івана Русева.

Реклама

Птахи на Одещині

Під час обстеження чорноморського узбережжя фахівці Національного природного парку “Тузлівські лимани” зустріли білих побережників (Calidris alba). Екологи досліджували вплив війни Росії проти України на довкілля, коли побачили невеликі зграйки птахів. Вони рухалися вздовж берега, тримаючи між групами відстань приблизно 40–50 метрів.

Прибережники на узбережжі Одещини. Фото: Іван Русев

Білий побережник — невеликий птах із родини баранцевих. Його особливість у тому, що він гніздиться в одних із найпівнічніших районів планети. Місця розмноження цього виду знаходили в арктичній тундрі приблизно за 960 кілометрів від Північного полюса.

Попри таке далеке походження, побережників можна зустріти на морських узбережжях багатьох країн світу. Поза сезоном розмноження вони проводять значну частину часу на піщаних пляжах, де знаходять їжу.

Читайте також:

Полювання біля хвиль

Птахи виживають завдяки незвичному способу харчування. Невеликі зграйки швидко бігають уздовж води, повторюючи рух хвиль. Щойно хвиля відступає, побережники підбігають до мокрого піску та хапають дрібних безхребетних, яких виніс прибій.

Основу їхнього раціону становлять маленькі рачки, молюски та черв’яки. Іноді білі побережники шукають їжу разом з іншими куликами, зокрема малими та чорногрудими побережниками.

Для Національного природного парку “Тузлівські лимани” цей вид є перелітним. Найчастіше його можна побачити під час сезонних міграцій, хоча окремі птахи зрідка залишаються тут зимувати.

Що відомо про білих побережників

Білі побережники — справжні мандрівники серед птахів. Вони розмножуються в Арктиці, а на зимівлю вирушають до узбереж різних континентів. Деякі долітають навіть до Південної Америки, Африки та Австралії. Довжина тіла дорослого птаха становить приблизно 20–21 сантиметр. Його легко впізнати за коротким чорним дзьобом і чорними ногами. Забарвлення змінюється залежно від сезону. Влітку спина та голова набувають рудуватих відтінків, а взимку птах стає переважно світло-сірим і білим.

Ще одна цікава особливість — гніздування. Самки відкладають яйця в невеликі заглиблення просто на землі серед арктичної тундри. Зазвичай у кладці чотири яйця. Птахи можуть залишатися майже нерухомими, коли до гнізда наближається хижак, щоб не привертати його уваги.

Під час міграцій побережники іноді збираються у великі зграї. У разі небезпеки вони одночасно злітають і різко змінюють напрямок руху. Така поведінка допомагає їм рятуватися від хижих птахів.

Як повідомляли Новини.LIVE, у Тарутинському степу на Одещині продовжують відновлювати популяцію європейського хом’яка, який перебуває під загрозою зникнення. Цього року до природного середовища випустили ще понад 15 тварин. Фахівці сподіваються, що це допоможе зміцнити місцеву популяцію рідкісного виду. Хом’як європейський занесений до Червоної книги України.

Також Новини.LIVE писали, що у Національному природному парку “Тузлівські лимани” вода в окремих солоних водоймах набула коричневого та іржавого відтінку. Причиною цього стали мікроорганізми, які активно розмножуються у надсолоній воді з настанням спеки.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.