35 років незалежності — це шлях від ейфорії 1991-го до реальності, у якій саме право на власну державу доводиться захищати щодня. За цей час Україна змінила політичний курс, пережила революції, війну й кілька переломних моментів, які по-різному відчули різні покоління. І сьогодні особливо цікаво згадати, з чого все починалося, та подивитися, що за ці роки стало справді важливим.

Про власні спогади про 1991-й, досвід у політиці, ставлення до змін в Одесі, розрив із російськими колегами та творчість у час війни в ексклюзивному інтерв’ю Новини.LIVE розповів народний артист України Олег Філімонов.

Реклама

Шлях незалежності

У 1991 році для України почався зовсім інший етап. Країна вперше отримала шанс сама вирішувати, куди рухатися і якою бути. І для цілого покоління це був момент, коли звичний світ буквально змінився на очах.

“Я народився ще Сталін був живий, розумієте? Я прожив у Радянському Союзі, бачив усе: і комуністичну партію, і взагалі цей жах. Потім, коли нарешті незалежність відбулася, це була така радість, щастя, бо незалежність для мене дорівнює свободу”, — каже Олег Філімонов.

Серпень 35 років тому для багатьох українців залишився не просто датою з підручників, а дуже особистим спогадом з минулого. Хтось дізнавався новину вдома, хтось — у дорозі чи на роботі. Але сам момент проголошення незалежності запам’ятався на все життя.

“Ми були на гастролях, це були Тюмень та Сургут. І ось прийшли до готелю, почули по радіо, що в Україні оголосили Незалежність. І побігли до ресторану, щоб щось купити — відзначити. Прибігли до ресторану, але вже було закрито: там же різниця у часі. Почали стукатись, якась людина вийшла, спитала: “Що вам?” Ми сказали: “Нам би водочки, в нас Незалежність”. І він дав нам дві пляшки і, по-моєму, буханку хліба”, — згадує народний артист України.

За цей час День Незалежності обріс тисячами особистих історій і пам’ятних моментів. У кожного він пов’язаний із чимось своїм — подіями в державі, людьми поруч або моментами, які змінили власне життя. І часом саме такі особисті збіги роблять дату особливою.

“Найбільше мені запам’ятався 2019 рік. Так сталося, що персонально для мене це було дуже пам’ятно. Я прокинувся вранці, мені дружина каже: “Тобі вже телефонували десь п’ять чи шість людей”. Я запитую: “А чому це?” Вона каже: “А ти прочитай указ президента”. Я відкрив указ президента, і там написано, що мені надали почесне звання народного артиста України”, — ділиться спогадами Олег Філімонов.

Україна за 35 років пережила кілька революцій, зміни влади, економічні кризи та остаточно визначилася з європейським курсом. Після 2014 року до цього додалася війна, а з 2022-го — повномасштабне вторгнення. Тож сьогодні шлях незалежності — це вже не лише про розвиток держави, а й про постійну боротьбу за право самим вирішувати своє майбутнє. 

“Я оцінюю зміни як позитивні. Я вважаю, що країна рухається у вірному напрямку. І якби не ця клята війна, я вважаю, що ми б досягли багато чого вже на сьогоднішній день. Я тільки вважаю, що не треба зупинятися, треба боротися і треба здобувати оцю незалежність у прямому сенсі цього слова”, — переконаний артист.

Політика й Одеса

За роки незалежності в Україні змінилися підходи до управління і самі очікування людей від влади. Однак місцева політика виявляється значно приземленішою і стосується щоденних проблем міста. Тут годі й казати про довгі рішення, бюрократію та ситуації, коли навіть з простим питанням доводиться пробиватись через систему.

“Найскладнішим було те, що ти маєш допомагати людям, а стоїть броня така з чиновників, які цього не можуть і не хочуть робити. Я ж депутат, мені делегували якісь повноваження люди, які мене обирали. І я йду, намагаюся щось зробити, а мене крутять по кругу — ось таке замкнуте коло”, — пояснює Олег Миколайович. 

Після депутатського досвіду Олег Філімонов каже, що за роботою місцевої влади вже майже не стежить. Причиною називає розчарування в тому, як сьогодні розставляються пріоритети в місті. Окремо його зачіпає й те, навколо чого сьогодні точаться суперечки в самій Одесі.

“Одеса завжди була мультикультурним містом, багатомовним містом. Навіщо це робити? Треба ж шукати якісь точки об’єднання. Навіщо роз’єднувати людей по мовному, по релігійному принципу? Я вважаю це недоцільним“, — зауважує одесит.

Війна й вибір

Повномасштабна війна змінила звичне життя українських міст, і Одеса тут не виняток. Повітряні тривоги, обстріли та нічні атаки стали частиною повсякдення, до якого людям довелося пристосовуватися. А одесити й далі тримають свій ритм — працюють, виходять у місто, збираються разом і не дають війні поставити життя на паузу.

“Ми живемо під російськими бомбами, під цими шахедами. Ми виживаємо. Але Одеса тому і є місто-герой, що люди тут особливі. Люди не лякаються. Люди продовжують жити”, — наголошує Олег Філімонов.

Після 2014-го, а особливо після повномасштабного вторгнення у 2022 році всі по-новому подивились на людей поруч. Для багатьох українців стало зрозуміло, з ким їм далі по дорозі, а з ким — ні. Особливо болісним було розчарування в тих, кого роками вважали друзями, колегами чи просто близькими людьми.

“Наприклад, Юра Стоянов, якого я дуже добре знаю і з яким я дружив, для мене — суцільне розчарування. Чи Саша Розенбаум, який мене запрошував на свої ювілейні концерти. Оце для мене трагедія”, — зізнається артист.

Ще до повномасштабної війни перед українськими артистами постало питання — чи продовжувати працювати в Росії після анексії Криму та початку російської агресії у 2014 році. Для багатьох це були великі ринки, гастролі й значна частина заробітку, але водночас — питання власної позиції та принципів.

“Я ще з 2014 року це все припинив, усі стосунки з росіянами. Я перестав туди їздити, хоча раніше їздив дуже часто. Великий відсоток моєї роботи там був. Але я сказав собі: ні, я не хочу їхні гроші, не хочу їхню Росію, я буду тут, вдома, в Україні”, — говорить Олег Філімонов.

Творчість під час війни

Глядачу потрібні були комедії на початку війни, щоб хоча б на кілька годин переключитися з важкої реальності й просто посміятися. Але й вони з часом змінилися, бо сьогодні навіть зі сцени неможливо повністю оминути те, чим живе країна.

“А коли почалася ця клята війна, ми дещо змінили ракурс. І ось наші дві останні вистави: “Тривога по-одеськи” і ця вистава, яку ми зараз репетуємо до 25 серпня, наступного дня, після Дня Незалежності будемо показувати в Музкомедії. Це суцільна, стовідсоткова вистава про наше сьогоднішнє життя. Воно і смішне, і дуже гірке, і, розумієте, це така філософська притча про те, як ми живемо сьогодні”, — розповідає народний артист України.

У воєнний час матеріал для сцени часто підкидає саме життя. Звичайні розмови, побутові ситуації й реакції людей на тривоги перетворюються на готові історії, які треба лише підмічати. Особливо в Одесі, де навіть найважчі моменти часто пропускають через гумор.

“Два одесити розмовляють у районі Старокінного ринку. І один другому каже: “Слухай, Фіма, моя сусідка вчора витягла усі речі з шафи, кинула їх на підлогу і каже чоловіку, що їй уже ні в чому йти до бомбосховища, тому що у цьому всьому її бачили усі місцеві баби”, — ділиться історією з життя Олег Миколайович.

Сьогодні незалежність для України вимірюється вже не просто роками, а всім, що країна встигла пройти за цей час. Від спогадів про серпень 1991-го — до Одеси під обстрілами, розірваних зв’язків із Росією та вистав про воєнне сьогодення. І, мабуть, у цьому теж є щось дуже одеське — попри все не втрачати гумору й смаку до життя.

Також Новини.LIVE повідомляли, що Олег Філімонов вважає перехід одеситів на українську мову природним процесом. За його словами, після початку повномасштабного вторгнення українською в місті почали частіше спілкуватися, особливо молодь. 

Також Новини.LIVE повідомляли, що Олег Філімонов критично ставиться до частини перейменувань вулиць в Одесі. На його думку, зміни топонімів, пов’язаних із відомими літераторами, можуть руйнувати історичну та літературну традицію міста.

Цьогоріч День Незалежності для України — вже 35-й. Здавалося б, у час повномасштабної війни головне побажання для країни й так очевидне. Але коли люди починають говорити про нього своїми словами, за кількома фразами відкриваються зовсім різні думки, переживання й надії.

Журналісти Новини.LIVE запитали українців, чого вони найбільше хочуть побажати на день незалежності.

Реклама

Мир і перемога

За останні роки українцям не раз доводилося вчитися триматися навіть тоді, коли сил майже не залишалося. Та попри втому, тривоги й постійну напругу, люди продовжують жити, працювати й чекати на день, коли війна нарешті завершиться. Саме це бажання сьогодні звучить чи не найчастіше.

“Більше терпіння, більше витримки! Незважаючи ні на що, жити далі, бо життя продовжується. І все ж таки перемоги! Дочекатися перемоги — всі українці про це мріють”, — каже Ольга.

Живими додому

Щодня на передовій країну захищають тисячі військових — і чоловіків, і жінок. Рідні рахують дні до зустрічі й найбільше хочуть знову обійняти своїх. Тому одне з найважливіших побажань у цей день — щоб усі захисники й захисниці повернулися додому живими.

“Українцям на День Незалежності миру, щастя, сил, здоров’я всім! Та нашим хлопцям живими додому повертатися”, — наголошує Денис. 

Вільна Україна

Незалежність — це можливість самим будувати своє життя. Навіть під час війни люди не перестають шукати приводи для радості, підтримувати близьких і створювати навколо себе те, що допомагає триматися. Бо вільна країна починається з людей, які хочуть у ній жити й бути щасливими.

“На День Незалежності я б побажала всім нам просто бути щасливими, тому що якщо ми самі не будемо створювати щастя навколо нас, то за нас ніхто його не створить. І також миру, загоди і нарешті нашої перемоги”, —  говорить Аліна.

Після війни перед Україною постане не менш важливе завдання — відновлювати країну й рухатися вперед. Саме тому сьогодні люди думають не лише про найближчий день, а й про роки, які будуть після перемоги. І в цих очікуваннях уже формується образ держави, у якій хотілося б жити далі.

“Щоб наша країна була вільна, щаслива, незалежна. І ми нарешті могли в своїй суверенній країні жити щасливо”, — підкреслює Тетяна.

Єдність українців

Сьогодні особливо важливо не втрачати відчуття, що ми всі — одна країна. Саме підтримка одне одного й готовність діяти разом багато разів допомагали українцям проходити найскладніші моменти. І поки це відчуття залишається, є й сили рухатися далі.

“Сил, віри, вибір, єдності. Поки ми разом, поки ми сильні, поки ми стартовані, перемагаємо. Тільки ми роз’єднуємось, понурюємо свої особисті справи, все валиться. Україна хай буде назавжди!”, — бажає Дар’я.

У побажаннях українців сьогодні найчастіше звучать прості, але важливі речі — миру, перемоги, сил і повернення рідних додому. Люди також бажають одне одному не втрачати єдності, підтримувати близьких і продовжувати жити попри все. А головне — якнайшвидше зустріти наступний День Незалежності вже у мирній і вільній Україні.

Раніше Новини.LIVE розповідали про доступність укриттів в Одесі та те, як містяни діють під час повітряних тривог. Одесити поділилися власним досвідом і розповіли, наскільки реально сьогодні швидко знайти безпечне місце під час атаки.

Також Новини.LIVE розповідали, скільки цього року коштує зібрати дитину до школи в Одесі. Батьки поділилися своїми витратами на підготовку до нового навчального року та розповіли, на чому вдається заощадити.

Одещина вранці 24 серпня опинилася під масованою ракетно-дроновою атакою Росії. Ворог завдав ударів по енергетичній і газовій інфраструктурі, складських приміщеннях та приватних будинках. На місцях влучань спалахнули пожежі, які рятувальники швидко ліквідували. Загиблих і постраждалих немає, наслідки атаки продовжують ліквідовувати.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на ДСНС Одещини.

Реклама

Наслідки ударів

Унаслідок влучань виникли пожежі на об’єктах енергетичної та газової інфраструктури, а також у складських приміщеннях. За попередньою інформацією, йдеться, зокрема, про продовольчі склади. Також пошкоджені дачні будинки. Поруч із ними загорілася суха трава.

У передмісті Одеси після одного з влучань зайнялася лісосмуга. Рятувальники оперативно загасили всі пожежі та не допустили поширення вогню.

За наявною інформацією, загиблих та постраждалих унаслідок атаки немає.

Удар по Одесі

Також зранку ворог атакував Одесу. У місті пролунали декілька вибухів. За повідомленнями ЗМІ постраждав будівлений торговельний центр. На місці вирує сильна пожежа. Інформація щодо наслідків наразі невідома.

Робота рятувальників

До ліквідації наслідків атаки залучили 40 рятувальників ДСНС та вісім одиниць техніки. Також на місці працювали сім добровільних пожежників із двома одиницями техніки Асоціації добровільних пожежних України.

ОНОВЛЕНО 10:47: Внаслідок ударів по складських приміщеннях на Одещині постраждали п’ятеро людей. Троє з них госпіталізовані у стані середньої тяжкості. Усім постраждалим надають необхідну медичну допомогу. На місцях триває ліквідація наслідків атаки.

Що відомо про обстріли

Атака на Одещину розпочалася ще близько опівночі. О 00:01 повітряну тривогу оголосили у Білгород-Дністровському, Болградському та Ізмаїльському районах. Уже о 00:04 Повітряні сили повідомили про ударний БпЛА з акваторії Чорного моря, який рухався західним курсом поблизу Сергіївки.

О 00:37 на Одещині оголосили відбій повітряної тривоги. Однак уже о 01:27 знову повідомили про загрозу для Білгород-Дністровського, Болградського та Ізмаїльського районів. Відбій цієї тривоги оголосили о 02:11. О 04:23 в області знову оголосили повітряну тривогу через загрозу застосування балістичного озброєння з південного напрямку. Близько 04:28 Повітряні сили повідомили про ракету, яка рухалася в напрямку Південного та Чорноморського. О 04:39 військові попередили про ракету з акваторії Чорного моря у напрямку Одеси. За кілька хвилин у місті пролунали декілька вибухів — о 04:41 та 04:42.

Під час цієї атаки Повітряні сили також повідомляли про рух реактивних безпілотників у напрямку Одеси та Чорноморського. Крім того, групи ударних БпЛА рухалися з акваторії Чорного моря в бік Одещини. Відбій повітряної тривоги в області оголосили о 08:01.

Як повідомляли Новини.LIVE, у ніч на 23 серпня Росія знову атакувала Одещину. Після удару спалахнув двоповерховий житловий будинок, а в самій Одесі загорілася господарська техніка. Цього разу обійшлося без загиблих та постраждалих.

Також Новини.LIVE писали, що На Одещині росіяни реактивним дроном Shahed влучили у локомотив пасажирського поїзда №147 Житомир — Одеса. У складі перебували 593 пасажири, серед яких 15 дітей. Завдяки завчасному попередженню про загрозу поїзд встигли терміново зупинити, людей евакуювали.