Одеса
День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому
Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.
Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.
Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.
У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.
Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.
На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.
Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.
Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.
“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.


Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.
Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.
Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.
Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.
Одеса
Вибори в Україні під час війни: що думають одесити
Одесити в центрі міста. Фото: Новини.LIVE
60 днів перемир’я заради президентських виборів — саме таку пропозицію озвучив Володимир Зеленський, знову повернувши тему голосування в центр уваги. Однак проведення виборів в умовах війни пов’язане з низкою викликів, а серед українців немає єдиної думки щодо того, коли варто обирати президента.
Журналісти Новини.LIVE запитали одеситів, як вони ставляться до ідеї проведення виборів, поки в країні триває війна.
Реклама
Проведення виборів
Організація президентських виборів під час війни залишається складним завданням через обмежені терміни підготовки, безпекові ризики та фактичну відсутність перемир’я. Особливе занепокоєння викликає неможливість провести повноцінну передвиборчу кампанію, забезпечити рівні умови для кандидатів і дотриматися демократичних процедур.
“За 60 днів не буде нормальної передвиборчої кампанії, це по-перше. І по-друге, не буде ніякого перемир’я”, — каже Максим.
Окремою проблемою залишається забезпечення участі у голосуванні всіх громадян, які мають виборче право. Мільйони українців перебувають за кордоном, а значна частина військовослужбовців виконує бойові завдання на фронті. За таких обставин організувати доступне та рівноправне голосування для всіх виборців буде вкрай складно.
Читайте також:
“Навряд чи. Тому що це неможливо фізично, під час війни. І військові, і обставини, і багато виїхавших”, — пояснює Тетяна.
Вибори після війни
Для частини українців проведення виборів має сенс лише після завершення війни, коли країна зможе повернутися до мирного життя. На перший план виходять не політичні перегони, а безпека, повернення військових додому та відновлення стабільності. Саме ці обставини визначають ставлення до можливого голосування найближчим часом.
“Дивіться, я гадаю, що перш за все треба завершити війну, а потім вже проводити вибори. По-перше, немає за кого голосувати, а по-друге, хочеться, щоб просто був мир, щоб люди повернулися додому з фронту, щоб настало спокійне життя, щоб всі відчепилися від українців”, — говорить Поліна
Довіра до виборців
Від початку повномасштабного вторгнення українське суспільство зазнало значних змін. Частина громадян виїхала за кордон, інші змінили місце проживання всередині країни. У цих умовах президентські вибори розглядають також як можливість визначити актуальні настрої населення.
“Я думаю, що якщо президент впевнений в собі, то йому треба підтвердити довіру населення. І я думаю, що він впевнений, тому він готовий на це піти. Багато людей виїхало. Багато тих, хто голосував в 2019 році, вже не в країні. Тому треба зробити наявний перепис електоральної думки тих людей, що залишились в країні, живуть, платять тут податки, працюють на державу”, — зазначає Андрій.
Вибори в окупації
Окремим викликом для проведення виборів залишається ситуація на тимчасово окупованих територіях України. Через відсутність контролю над цими районами організувати там виборчий процес відповідно до українського законодавства наразі неможливо. Водночас важливим залишається питання забезпечення виборчих прав громадян, які продовжують проживати в окупації.
“Поки не повернемо території, не може бути і мови про вибори. По-перше, це складно організувати. По-друге, а ті люди знають про вибори, де окупація? Я сама з Запоріжжя, у нас окуповане все. Тобто немає ніякого сенсу зараз проводити вибори”, — підкреслює Світлана.
Отже, думки одеситів щодо проведення президентських виборів під час війни різняться. Люди занепокоєні безпекою, доступністю голосування та можливостю забезпечити рівні виборчі права для всіх громадян. Попри різні погляди на терміни виборів, головним є створення умов, за яких виборчий процес буде прозорим, демократичним і враховуватиме інтереси всіх українців.
Раніше Новини.LIVE розповідали, як одесити готуються до майбутньої зими та можливих відключень. Містяни запасаються резервним живленням, теплими речами й необхідним для побуту, хоча частина людей найбільше побоюється проблем з опаленням.
Також Новини.LIVE розповідали, як одесити ставляться до можливого енергетичного перемир’я. Більшість опитаних поставилися до такої ініціативи скептично через недовіру до Росії та відсутність реальних гарантій припинення ударів.
Одеса
Атака на Одещину 20 жовтня — де зникло світло після ударів
Зруйнована підстанція на Одещині. Фото: скриншот з відео
Уночі 20 жовтня російські війська атакували Одещину. Пошкоджено енергетичні об’єкти. Через удари частина населених пунктів залишилася без електропостачання. Найскладніша ситуація виникла в Ізмаїльському районі, де знеструмлено кілька громад і частину міста. Енергетики відновлюють світло, а критична інфраструктура працює від генераторів.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Ізмаїльську районну державну адміністрацію.
Реклама
Наслідки атаки на Одещину
У ніч проти 20 жовтня російські війська завдали ударів по енергетичній інфраструктурі Одеської області. Через це в окремих районах виникли перебої з електропостачанням. За попередньою інформацією, загиблих і постраждалих немає.
До ліквідації наслідків російської атаки залучили понад 20 рятувальників. Водночас енергетики працюють над відновленням електропостачання.
Де немає світла
Найбільше відключень зафіксували в Ізмаїльському районі. Станом на ранок 20 жовтня без електроенергії залишаються:
Читайте також:
- Кілійська громада;
- частина Саф’янівської громади;
- Катлабузька громада;
- частина міста Ізмаїл.
Через відсутність електроенергії критична інфраструктура району перейшла на роботу від генераторів. Місцева влада запевняє, що населення буде забезпечене всім необхідним.
Аварійні бригади продовжують відновлювальні роботи. Точних термінів повернення світла наразі не повідомляють. Жителів закликають стежити за офіційними повідомленнями щодо ситуації з електропостачанням.
Ранковий удар
Вранці 20 жовтня російські війська атакували адміністративну будівлю в Одеському районі. Внаслідок удару зруйновано дах споруди та пошкоджено внутрішні приміщення. За попередньою інформацією, повідомлень про постраждалих не надходило. На місці атаки працюють відповідні служби, які ліквідовують наслідки обстрілу.
Що відомо про атаки
У ніч проти 20 жовтня повітряні тривоги на Одещині лунали майже безперервно в різних районах області. Першу загрозу зафіксували о 00:57 у Березівському районі. Вона тривала до 01:12. Згодом, о 01:42, там знову оголосили тривогу через небезпеку ударних безпілотників. О 01:53 дронова загроза поширилася на Подільський район, а о 01:57 — на Одеський. Після другої години ночі небезпека знову виникала в Березівському районі. О 03:17 тривогу оголосили в Білгород-Дністровському районі, а о 03:44 — у Болградському.
О 04:05 загрозу безпілотників зафіксували в Ізмаїльському районі. Уже о 04:23 там також оголосили ракетну небезпеку, яка тривала до 05:02. Після п’ятої ранку тривоги продовжували оголошувати в Одеському, Роздільнянському, Подільському та Березівському районах. О 06:02 знову виникла дронова загроза в Березівському районі, а о 06:11 — у Подільському. Після сьомої ранку небезпека зберігалася. О 07:57 тривогу оголосили в Одеському районі, де вона тривала до 08:16. Станом на 08:31 загроза безпілотників залишалася актуальною для Березівського та Подільського районів.
Як повідомляли Новини.LIVE, в ніч на 15 жовтня, російські війська знову атакували Одещину. Наслідки ударів зафіксували одразу у двох районах області. Є пошкодження в багатоповерхівках міста. В області спалахнула пожежа. Рятувальникам довелося працювати під час повторних повітряних тривог. За попередніми даними, обійшлося без загиблих і постраждалих.
Також Новини.LIVE писали, що у неділю, 18 жовтня, росіяни атакували Одесу та пошкодили житлову багатоповерхівку. Внаслідок удару загорівся дах будинку. Наразі відомо про двох постраждалих, серед яких дитина віком 13–14 років. На місці працюють відповідні служби, а інформацію про наслідки атаки продовжують уточнювати.
Одеса
Російські танкери приховують координати у Чорному морі — ВМС
Російський танкер Bella1. Фото ілюстративне: marinetraffic.com
Російські танкери намагаються приховувати своє місцеперебування у Чорному морі, щоб убезпечитися від можливих ударів. Для цього можуть використовувати підміну координат або вимикають системи відстеження. Однак такі хитрощі не гарантують захисту. Українські військові мають інші способи виявлення суден, навіть коли ті зникають із мап.
Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.
Реклама
Як танкери приховують координати
Російські судна так званого тіньового флоту можуть намагатися приховати свої маршрути, щоб уникнути можливих українських ударів. Один зі способів — підміна координат, через яку системи відстеження показують судно зовсім не там, де воно перебуває насправді. Водночас у ВМС наголошують, що така практика не нова. За словами Дмитра Плетенчука, для підміни супутникових навігаційних сигналів можуть використовувати потужні засоби радіоелектронної боротьби. Росія вже застосовувала такі технології в різних морських районах.
“Росіяни це практикують в іншій частині Чорного моря, в Азові і навіть на Півночі. Тобто на Балтиці вони це теж періодично робили. Що стосується нашої акваторії, це стала практика, тут, в принципі, нема нічого нового”, — розповів Плетенчук.
Він пояснив, що через такі втручання судна іноді відображаються на навігаційних мапах навіть посеред суші. Також екіпажі можуть вимикати AIS — автоматичну ідентифікаційну систему, яка передає інформацію про судно, зокрема його координати. Проте речник ВМС не підтвердив, що російські танкери самостійно підміняють координати за допомогою встановленого на борту обладнання. За його словами, виключати таку можливість не варто.
Читайте також:
Знаходження судна
Приховані або неправдиві координати можуть ускладнювати відстеження маршруту танкера. Проте це не означає, що судно стає невидимим для української розвідки. Навіть якщо його немає на звичайній електронній мапі, військові можуть використовувати інші засоби спостереження. Зокрема, йдеться про супутникову розвідку, яка дає змогу виявляти об’єкти незалежно від сигналів AIS.
“Якщо мова йде про супутникову розвідку, звісно, це ніяк не впливає, тому що там є кілька шарів, є теплова сигнатура, є інші способи виявлення. Тому, якщо у вас є потужні інструменти розвідки, сучасні, то, в принципі, це вимикання нічого не змінює”, — зазначив речник ВМС.
Маршрути у Чорному морі
Російські судна можуть користуватися різними маршрутами в Чорному та Азовському морях. Зокрема, це стосується перевезень вантажів із тимчасово окупованих українських територій. Однак можливості змінювати курс залежать від особливостей акваторії. В Азовському морі судноплавство обмежене невеликими глибинами. Там кораблі мають дотримуватися визначених фарватерів. У Чорному морі таких обмежень значно менше, тому судна можуть обирати різні шляхи до пункту призначення.
“Є різні маршрути, є різні коридори, звісно, але вказується кінцева точка. Не можна обирати вільне плавання в Азові, наприклад, там не так багато маршрутів, за рахунок того, що це мілководне море”, — пояснив Плетенчук.
Водночас для безпеки цивільного судноплавства існують визначені маршрути, які допомагають уникати небезпечного зближення суден. За словами речника, танкер залишається великим об’єктом, тому повністю приховати його місцеперебування досить складно.
Морські дрони України
На тлі спроб російських танкерів уникнути можливих ударів Україна продовжує розвивати морські безекіпажні системи. Саме такі засоби становлять одну із загроз для російських суден у Чорному морі, зокрема потенційно й для танкерів тіньового флоту. Плетенчук розповів, що ВМС використовують платформу “Сарган 3000”. Вона може виконувати роль носія інших безпілотників. Такі можливості вже застосовували на практиці.
“Ми застосовуємо “Сарган 3000”, це платформа в чомусь схожа, якщо брати суто фізично, “Сарган” більший. Ми так само його використовуємо як носій інших дронів і успішно вже застосовували”, — розповів речник.
Розвиток подібних платформ розширює можливості безекіпажних систем. Однак конкретні характеристики їхнього застосування проти танкерів Плетенчук не розкрив.
Інтерес міжнародних партнерів
Українські морські безпілотні технології привертають увагу іноземних військових. Під час розмови також згадували випробування українських безекіпажних платформ у США, зокрема на навчаннях Bayonet Quest 26 у штаті Мічиган.
“Україна була, є і залишається світовим драйвером у застосуванні морських безекіпажних систем. Це технології, які вдосконалюються практично постійно, саме через те, що ворог постійно шукає способи протидії”, — зазначив Плетенчук.
Він додав, що міжнародні навчання за участю безекіпажних систем регулярно відбуваються і в Європі. Україна демонструє на них нові можливості, а зацікавленість партнерів, за словами речника, продовжує зростати.
“У наших дронах використовуються різноманітні технології, зокрема деякі можуть бути надані партнерами, тому тут все досить взаємно зазвичай”, — підсумував Дмитро Плетенчук.
Як повідомляли Новини.LIVE, російські військові намагаються по-новому маскувати свої кораблі, змінюючи їхнє звичне забарвлення. На корпусах з’являються незвичні малюнки, чорні ділянки та контрастні кольори. Такі рішення мають ускладнити виявлення суден, однак ефективність цього способу маскування викликає сумніви.
Також Новини.LIVE писали, що українські військові продовжують руйнувати систему, яку Росія використовує для навігації та планування атак у Чорному морі. Ураження ретрансляторів може ускладнити роботу російських безпілотників. Водночас Україна розвиває можливості морських дронів, а Чорноморський флот РФ готується до нових ударів.
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували вантажне судно на Одещині: є жертви
-
Одеса1 тиждень agoПрацівник ТЦК уникнув ув’язнення за силову мобілізацію в Одесі
-
Відбудова1 тиждень agoбанки вже профінансували проєктів на ₴68,7 мільярда
-
Політика1 тиждень agoЗеленський підписав закон про освіту мовами нацменшин
-
Суспільство1 тиждень agoРосія намагається позбавити українців доступу до базових ліків
-
Усі новини1 тиждень agoІлон Маск вирішив помститися «мертвому сину» за зміну статі (фото)
-
Одеса1 тиждень agoКерченський міст готують до нових атак: що зробили росіяни
-
Суспільство1 тиждень ago"Это не спор об имуществе": "Бориваж" был захвачен силой всего через неделю после возвращения владельцу
