Одеса
День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому
Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.
Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.
Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.
У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.
Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.
На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.
Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.
Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.
“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.


Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.
Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.
Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.
Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.
Одеса
Світла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
Працюючий генератор біля будівлі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Поки в Одесі тривають відключення світла, Україна продовжує експортувати електроенергію за кордон. За словами експерта, виробленого струму вистачає, проте забезпечити місто електрикою в повному обсязі не вдається. Причина пов’язана з наслідками російських атак на енергосистему, а відновлення ускладнює загроза нових ударів.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на інтерв’ю директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка для видання Ukrinform.
Реклама
Електрику експортують
За словами Олександра Харченка, в Україні зараз немає загального дефіциту генерації електроенергії. Проблема в тому, що росіяни пошкодили високовольтні мережі, якими струм передають між регіонами. Через це навіть наявну електроенергію не завжди вдається доставити туди, де вона потрібна.
“Генерація не є в дефіциті зараз. І це показує, в тому числі, той факт, що ми досі вимушено експортуємо електроенергію, бо, на жаль, через пошкодження високовольтних мереж не можемо її доставити до споживачів, скажімо, Києва в достатній мірі, Одеси, деяких інших регіонів”, — пояснив Олександр Харченко.
Чому ремонти затягуються
Олександр Харченко розповів, що енергетики підготували ремонтні бригади та мають запаси обладнання. Крім того, захист підстанцій допомагає вберегти їхні найважливіші елементи. Проте росіяни продовжують атакувати енергооб’єкти, а дрони не дають ремонтникам безпечно працювати.
Читайте також:
“Є пошкодження, які можна було би усувати буквально за години, але, на превеликий жаль, через постійні повторні атаки неможливо стабільно і нормально працювати на об’єктах”, — зазначив Олександр Харченко.
За його словами, деякі ремонти можна виконати за 4–8 годин. Для цього потрібно замінити пошкоджені ізолятори, перемикачі, реле та інші елементи обладнання. Але поки над об’єктами перебувають російські дрони, відправляти туди людей небезпечно.
Графіки світла в Одесі
Проблеми з передаванням електроенергії та наслідки російських ударів продовжують впливати на електропостачання Одеси. За рішенням Укренерго, 8 листопада в місті та області діють стабілізаційні відключення світла. Загалом в Україні протягом доби застосовують графіки погодинних відключень обсягом від 1,5 до 4 черг, а для промисловості — обмеження потужності. Перевірити графік за своєю адресою можна на сайті ДТЕК Одеські електромережі. У разі нових розпоряджень Укренерго графіки можуть змінюватися.
Новини.LIVE писали, що 2 листопада росіяни атакували Одесу та область. Вони пошкодили енергетичний об’єкт ДТЕК, два житлові будинки, гараж та інші споруди. Поранення отримали п’ятеро людей. Двох із п’яти поранених жінок госпіталізували.
Раніше Новини.LIVE повідомляли, що уранці 3 листопада в Одесі пролунали вибухи. Внаслідок удару безпілотника пошкоджено шість легкових автомобілів і вантажівку. Повідомлень про постраждалих не було.
Одеса
На Одещині матір судитимуть за катування 5-річного сина держаком сокири
Матір, яка побила свого сина. Фото: Національна поліція України
На Одещині судитимуть 36-річну жінку, яку звинувачують у катуванні власного п’ятирічного сина. За даними слідства, мати побила хлопчика руками та держаком сокири лише за те, що він плакав і не міг заспокоїтися після падіння. Дитина отримала травму голови та численні синці. Інші діти побігли по допомогу до сусіда.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Одеську обласну прокуратуру.
Реклама
Побила дитину за плач
Як раніше повідомляли Новини.LIVE, за даними слідства, усе сталося ввечері в червні в одному із селищ Білгород-Дністровського району. П’ятирічний хлопчик упав, сильно плакав і довго не міг заспокоїтися. Його 36-річна мати, яка виховує чотирьох дітей, вирішила за це покарати сина. Слідчі встановили, що жінка почала бити хлопчика руками та дерев’яним держаком від сокири. Інші сини побачили побиття, побігли до сусіда й розповіли йому про те, що відбувається. У дитини діагностували закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, численні гематоми та садна на тілі.
Що відомо про родину
Із 2021 року сім’я перебуває на обліку місцевої Служби у справах дітей як така, що опинилася у складних життєвих обставинах. У родині виховувалися четверо хлопчиків віком від трьох до дев’яти років. Наразі всі четверо дітей перебувають у безпеці. Де саме вони проживають, у прокуратурі не уточнили.
Матір судитимуть за катування
Прокурори вже передали обвинувальний акт до суду. Жінці інкримінують катування за частиною першою статті 127 Кримінального кодексу України. Її обвинувачують в умисному заподіянні дитині сильного фізичного болю та моральних страждань з метою покарання. Суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Читайте також:
Правоохоронці також окремо розслідують можливу службову недбалість працівників місцевої Служби у справах дітей. Провадження відкрили за частиною першою статті 367 Кримінального кодексу України.
Новини.LIVE писали, що на Одещині трьом членам прийомної родини повідомили про підозру в катуванні семирічного хлопчика. За даними слідства, 42-річна жінка, її чоловік та дорослий син били й принижували дитину, караючи за поведінку. Усіх трьох дітей із родини передали до патронатної сім’ї. Жінку взяли під варту, а чоловікам призначили цілодобовий домашній арешт.
Також Новини.LIVE розповідали про затримання 42-річної жінки в Роздільнянському районі. Її підозрюють у катуванні семирічного прийомного сина. Хлопчика та двох дівчат, які виховувалися в цій родині, перевлаштували до патронатної сім’ї. Правоохоронці також розпочали перевірку роботи місцевої Служби у справах дітей.
Одеса
РФ приховує долю 10 українських дітей із Криму: ЄСПЛ ухвалив рішення
Дитячий будинок “Малютка” в Ялті (Крим). Фото ілюстративне: УНІАН
Десятеро українських дітей, які залишилися без батьківського піклування, після окупації Криму опинилися під контролем Росії. Їм нав’язали російське громадянство та передали на усиновлення. Відтоді російська влада приховує інформацію про їхню долю. Тепер справу цих дітей розглянув Європейський суд з прав людини.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на повідомлення юриста Сергія Зайця.
Реклама
Що сталося з дітьми з приюту
За інформацією Сергія Зайця, Європейський суд з прав людини 13 жовтня 2026 року ухвалив рішення у справі Ukrainian Helsinki Human Rights Union on behalf of ten Ukrainian children v. Russia. Ця історія почалася ще у 2014 році, коли Росія окупувала Крим. На той момент десятеро українських дітей, позбавлених батьківського піклування, перебували в різних дитячих закладах півострова та Севастополя. Після окупації росіяни оголосили їх громадянами РФ. Згодом дітей передали на усиновлення, причому усиновити їх могли лише російські громадяни.
За словами адвоката, щонайменше частину дітей, найімовірніше, вже усиновили. Частину могли перемістити з окупованого Криму до Росії. Однак достовірної інформації про те, де вони зараз перебувають, немає. Російська влада відмовилася повідомляти про місцеперебування дітей і почала приховувати відомості про них, зокрема про можливе усиновлення.
Звернення до Євросуду
13 січня 2023 року до Європейського суду з прав людини подали скаргу від імені цих дітей. У ній порушили питання про те, що Росія нав’язала їм своє громадянство, намагалася змінити їхню українську ідентичність на російську та передала на усиновлення всупереч українському законодавству й міжнародному праву. Окремо заявники порушили питання примусового зникнення.
Читайте також:
“Ця справа піднімає нові питання в практиці Суду. Зокрема, це питання представництва вразливих осіб, з якими представники не мали безпосереднього контакту, а також новий аспект примусових зникнень. Ці питання йдуть далеко за межі наявної практики”, — пояснив Сергій Заєць.
Як проходили слухання
22 вересня 2026 року в Страсбурзі відбулися усні слухання. До цього суд двічі звертався до представників заявників із додатковими запитаннями. Під час самих слухань обговорювали й нові питання, які відрізнялися від тих, на які адвокати вже відповідали письмово. Наступного дня, 23 вересня, Євросуд звернувся до уряду РФ із проханням надати пояснення та повідомити, де перебувають українські діти.
Проте, за словами Сергія Зайця, раніше російський уряд відмовився співпрацювати із судом, а після останнього звернення представники дітей також не отримали жодних пояснень. Адвокат припускає, що Росія знову не відповіла на запит. Він вважає, що небажання російської влади надати інформацію навіть після додаткового звернення суду може бути враховане під час оцінки її дій.
Коли оголосять рішення
Від подання скарги до рішення Європейського суду з прав людини минуло три роки й дев’ять місяців. На перший погляд, це чималий термін. Проте юрист Сергій Заєць пояснює, що для Євросуду, особливо у справах, пов’язаних із війною, такий розгляд вважається доволі швидким.
“Рішення було ухвалене доволі швидко, як для ЄСПЛ і справ, повʼязаних зі збройним конфліктом. Навіть якщо рахувати з дати подання скарги (13 січня 2023 року) до дати ухвалення рішення пройшло 3 роки і 9 місяців”, — написав Сергій Заєць.
При цьому після усних слухань у Страсбурзі 22 вересня 2026 року суддям знадобився лише 21 день, щоб ухвалити рішення. Офіційне проголошення призначене на 1 грудня 2026 року. Його мають оголосити о 9:30 за місцевим часом у Страсбурзі та опублікувати на сайті ЄСПЛ. Поки що висновки суддів невідомі.
“Почекаємо на офіційний текст рішення і будемо сподіватися на позитивне вирішення справи”, — зазначив Сергій Заєць.
Новини.LIVE розповідали, що в окупованому Криму понад 32 тисячі дітей залучили до російської “Юнармії”. Це воєнізований рух, який діє під контролем російських відомств. Дітей залучають до військових таборів і навчань. Найбільше учасників цього руху серед окупованих українських територій зафіксували саме у Криму та Севастополі.
Також Новини.LIVE писали, що в школах окупованої Ялти росіяни агітували випускників іти до армії замість університетів. Для одинадцятикласників проводили спеціальні уроки, на яких військову службу називали найкращим вибором. Так, окупанти намагалися переконати підлітків пов’язати майбутнє з російською армією.
Раніше Новини.LIVE повідомляли про плани Росії відправити 56 тисяч українських дітей з окупованих територій до кримського “Артеку”. За інформацією Центру національного спротиву, під виглядом відпочинку росіяни нав’язують дітям свою ідеологію. У таборі поширюють мілітаристські погляди та намагаються змінити ставлення дітей до України.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Політика1 тиждень agoПутін виходить з міжнародної ізоляції завдяки Трампу, — NYT
-
Усі новини1 тиждень agoВідома українська співачка Skylerr одружилася з адвокатом (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoКалашник у Туреччині представив можливості для участі місцевого бізнесу у відновленні інфраструктури України
-
Усі новини1 тиждень agoКейт Міддлтон розповіла про роботу мрії принца Луї: але є нюанс
