Одеса
День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому
Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.
Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.
Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.
У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.
Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.
На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.
Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.
Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.
“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.


Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.
Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.
Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.
Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.
Одеса
Чому РФ атакує Одесу: морська блокада та особливості ППО
Винищувач РФ в небі. Фото ілюстративне: росЗМІ
Росія продовжує бити по Одесі та області, використовуючи різні види озброєння. Удари пов’язані не лише з терором, а й зі спробами впливати на роботу українських портів. Ворог використовує Чорне море для атак, змушуючи Україну посилювати захист узбережжя.
Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVЕ.
Реклама
Росія прагне блокади
Одеса залишається важливою ціллю для російських військових через її роль у морському експорті України. Водночас противник не має можливості провести повноцінну морську блокаду, тому намагається тиснути ударами по портовій та іншій інфраструктурі.
“Російські військові продовжують свої спроби щодо створення умов морської блокади. Ті завдання, які російський диктатор поставив перед своїми військовими в Чорному морі наприкінці минулого року, вони намагаються в будь-який спосіб реалізувати”, — зауважив Дмитро Плетенчук.
За словами речника Військово-морських сил ЗСУ Дмитра Плетенчука, пряме блокування моря для Росії залишається складним завданням. Тому одним зі способів тиску стають ракетні та дронові удари.
Читайте також:
“Враховуючи те, що справжню морську блокаду вони не можуть провести, все, що їм залишається, — це наносити удари. Переоцінити важливість морського експорту для України досить складно”, — додав речник.
Атаки з моря
Під час останньої атаки російські війська знову активно використовували морський напрямок. Звідти запускали ударні дрони та боєприпаси, зокрема “Бандероль”. Такий спосіб атак дає противнику певні переваги через особливості польоту над водою.
“Деякі види боєприпасів більш ефективні якраз, якщо їх використовувати на поверхні води. Там не треба оминати рельєф, можна розвивати швидкість”, — розповів речник ВМС.
Ще одним фактором є близькість окупованого Криму до Одещини. Через це російське озброєння може швидше досягати регіону, а часу на реагування залишається менше.
“Плюс з Криму підлітний час менший. Тому традиційно атаки на Одещину відбуваються саме з цього напрямку”, — додав він.
Захист ускладнює море
Для української ППО атаки з боку моря мають свої особливості. Військовим доводиться враховувати не лише напрямок польоту цілей, а й умови роботи безпосередньо над водою.
“З моря відбивати атаки складніше. З одного боку, у тебе ніби чистий обрій, а з іншого боку, в море підтягувати засоби ППО складніше набагато”, — заявив Плетенчук.
Окремою проблемою залишається нестабільність морської поверхні. Військові, які працюють із катерів, мають враховувати хитавицю та інші умови, яких немає під час роботи на суші.
“Море — це ж таки не суходіл, немає такої стабільності. В будь-якому разі є хитавиця. І, звісно, такі атаки з моря відбивати складніше”, — зазначив Дмитро Плетенчук.
Росія б’є з Криму
За словами Плетенчука, значна частина засобів ураження, які використовуються проти Одещини, запускається з території окупованого Криму. Водночас військові фіксують випадки знищення ворожих цілей, зокрема реактивних засобів.
“Є багато випадків збиття, зокрема і щодо реактивних засобів є такі. Але тим не менш росіяни намагаються змінювати підходи на цьому напрямку”, — зауважив він.
Плетенчук вважає, що зміна тактики пов’язана з відсутністю реальних успіхів Росії на морі. Тому противник дедалі більше покладається на удари по українських містах та інфраструктурі.
Росія береже кораблі
Окремо Плетенчук пояснив, чому російські кораблі рідше виходять у море для запуску ракет. За його словами, Росія має обмежену кількість носіїв у Чорному морі й намагається не наражати їх на додаткову небезпеку.
“Наразі вже максимальна кількість носіїв в строю дорівнює п’яти. Це три надводних кораблі і два підводні човни”, — додав речник Військово-морських сил ЗСУ.
Ризики запуску ракет
Попри можливість виходу в море, російські кораблі залишаються в пункті базування Новоросійськ. Частину ракет противник запускає безпосередньо звідти, що, за словами військового, теж створює ризики для самих росіян.
“Вони фактично використовують ракети з конвеєра в більшості випадків. І робити пуски в пункті базування небезпечно, в першу чергу через те, що може бути нештатне спрацювання”, — заявив Плетенчук.
Водночас російські війська продовжують використовувати авіацію та розвідувальні дрони над Чорним і Азовським морями. Ця активність залишається високою.
Як повідомляли Новини.LIVE, Росія не відмовляється від планів продовжувати війну та може прагнути захопити нові українські території. Серед них може бути й Одещина, яка має стратегічне значення для України. Водночас тиск на регіон уже позначається на роботі портів і морському експорту. Ситуація залишається важливою не лише для України, а й для інших країн.
Також Новини.LIVE писали, що Одещина, як і Київ та інші регіони України, продовжує жити під загрозою тривалих повітряних атак. Росіяни застосовують різні засоби ураження та намагаються виснажити українську ППО. Водночас метою ворога є не лише руйнування інфраструктури, а й постійний психологічний тиск на людей.
Одеса
1 вересня в Одесі: перший дзвоник провели в укритті
Першокласники в школі. Фото: Новини.LIVE
В Одесі 1 вересня школярі почали новий навчальний рік в умовах війни. Замість звичного подвір’я свято провели в укритті, щоб діти залишалися в безпеці. Першокласники та випускники разом почули перший дзвоник і змогли відчути святкову атмосферу попри тривоги та зміни в останній момент. Для багатьох це стало особливим початком.
Журналісти Новини.LIVE побували в одному із ліцеїв Одеси та зафільмували свято 1 дзвоника.
Реклама
Свято змінили
В одному з одеських ліцеїв до 1 вересня готувалися заздалегідь. Планували провести урочистості в актовій залі, прикрасили приміщення та підготували виступи дітей. Однак через погіршення безпекової ситуації план довелося змінити буквально напередодні. Директорка ліцею Галина Андрійшина розповіла, що остаточне рішення провести свято в укритті ухвалили в останній момент. Окремої репетиції в такому форматі не було, тому частину заходу організовували вже на місці.
“До 1 вересня ми намагалися готуватися, як завжди, щоб максимально діти отримали свою частку щастя, отримали трошечки свята в цей день. Проте такі тривоги, які почастішили, внесли корективи, і ми вимушені були трошечки переформатувати. Спочатку ми вирішили, що відмовляємося від свята на вулиці взагалі, щоб якомога більше забезпечити нашим дітям спокійне проведення у зв’язку з безпековими умовами”, — зазначила директорка.
Цього року на свято запросили не всіх учнів. Участь взяли чотири перші класи та три одинадцяті. Для першачків це був перший крок у шкільне життя, а для випускників — один із останніх перших дзвоників у школі.
Читайте також:
Перший клас
Учителі також готували для дітей звичне святкування, але повітряні тривоги внесли свої корективи. Попри це, педагогиня каже, що головним завданням залишалося подарувати першокласникам позитивні емоції. Вчителька першого класу Катерина Олегівна зазначила, що діти дуже чекали на цей день. За її словами, навіть в укритті хотілося зберегти для них відчуття справжнього свята.
“Ми взагалі планували наше свято в актовій залі. Актова зала була вже прикрашена, дітки всі готували номери, ми готували танець. Але тривога вносить свої корективи і, на жаль, свято таке, як ми планували, не вдалося”, — розповіла Катерина Олегівна.
Очікування батьків
Для батьків цей день також став важливою подією. Попри організаційні моменти та зміну формату святкування, мама одного з першокласників каже, що хвилюватися часу майже не було. Вона привітала дітей та їхніх батьків із початком нового етапу і зазначила, що всі чекали на цей день із радістю.
“Хочу привітати всіх першокласників, їхніх батьків з цим радісним етапом у житті. На жаль, сьогодні було перше вересня в укритті, було спекотно, але свято прийшло і всі дуже раді, що цей момент настав. Ніхто не хвилювався, всі були заклопотані різними організаційними питаннями, але всі раді, ніхто не встиг хвилюватися”, — сказала Оксана.
Перші враження
Для першокласників цей день став особливим. Хтось напередодні хвилювався, хтось зовсім не боявся школи, а дехто більше переживав через ранній підйом. Діти розповіли, як готувалися до свого першого 1 вересня та з яким настроєм прийшли до ліцею.
Сава зізнався, що перед початком навчання трохи переживав. До школи хлопчику допомагали збиратися батьки, але сам він теж долучався до підготовки. Приходити до ліцею йому було не страшно.
“Так, переживав перед цим днем. До школи збирався з допомогою батьків. Мені не було страшно приходити”, — розповів першокласник Сава.
Макс до першого дня у школі поставився значно спокійніше. Хлопчик каже, що не хвилювався перед початком навчання та з радістю прийшов до ліцею. Страху перед новим етапом у нього не було.
“Добре збирався до школи. Не переживав. Не страшно. Я радий до школи ходити”, — сказав першокласник Макс.
Марго розповіла, що її ранок перед школою виявився трохи напруженим. Дівчинка хвилювалася, бо вони поспішали, а ще їй доведеться звикнути до нового режиму. Вставати рано щодня вона поки що не дуже готова.
“Я трохи переживала. Я готувалася, ми трохи спізнювалися, я хвилювалася. Мене мама розбудила. До того, щоб так рано вставати кожен день, я ще не дуже готова”, — розповіла першокласниця Марго.
Олівія, навпаки, чекала на школу з гарним настроєм. Дівчинка заздалегідь підготувала необхідні речі та зовсім не боялася першого дня. Вона впевнена, що в школі буде цікаво, і вже готова до ранніх підйомів.
“Дуже класно збиралася до школи. Я хотіла в школу, бо думала, що буде класно. Взагалі не боялася, не переживала. Рюкзак, речі, ручки — все купили. І рано вставати кожен день я готова”, — поділилася першокласниця Олівія.
Новий навчальний рік
Загалом сьогодні, 1 вересня, в Одесі розпочали роботу 116 зі 120 шкіл. Учні закладів, які не мають власних укриттів, тимчасово навчатимуться на базі інших міських шкіл.
За рішенням уряду, новий навчальний рік починається без традиційних масових заходів. Усі формати першого дня мають відповідати безпековій ситуації, а заходи можна проводити лише з урахуванням місткості укриттів.
В Одесі цього року навчатимуться понад 84 тисячі школярів. Із них близько 32 тисяч обрали очний формат, приблизно 40,5 тисячі — змішаний, ще майже 10 тисяч навчатимуться дистанційно.
Для 5,5 тисячі першокласників цей день став початком шкільного життя. Попри війну та повітряні тривоги, одеські школи знову наповнилися дитячими голосами.
Як повідомляли Новини.LIVE, в одеських школах змінили підхід до їжі, проте питання якості залишається відкритим. Окрім масштабної модернізації їдалень, навчальні заклади змушені підлаштовуватися під реалії війни та впроваджувати нові формати харчування навіть в укриттях. При цьому кожен випадок неякісної роботи постачальників має завершуватися жорсткою реакцією та розірванням контрактів.
Також Новини.LIVE писали, що в окупованому Криму росіяни шукають нових кандидатів для служби за контрактом серед студентів та абітурієнтів. Від керівників коледжів та вишів вимагають передати дані молодих чоловіків, які можуть бути відраховані, а також тих, хто цього року не склав вступні випробування.
Одеса
Вбивство 15-річної дівчини на Одещині: деталі справи
Підозрюваний у вбивстві. Фото: Головне управління Нацаоліції Одещини
На Одещині правоохоронці встановили причетного до смерті 15-річної дівчини, яку раніше розшукували як зниклу безвісти. Підозру у вбивстві отримав її 19-річний знайомий з того ж села. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Слідство встановлює всі обставини трагедії та проводить необхідні експертизи.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Головне управління Нацполіції Одещини.
Реклама
Зникнення дівчини
Кілька днів тому правоохоронці виявили 15-річну жительку Ізмаїльського району без ознак життя. Перед цим дівчину розшукували як зниклу безвісти. Попередньо встановлено, що дитина померла від асфіксії. Під час пошукових і слідчих заходів поліцейські встановили, що до смерті неповнолітньої може бути причетний її 19-річний знайомий — односелець.
Підозра у вбивстві
Правоохоронці затримали хлопця в установленому законом порядку. Після збору достатньої кількості доказів слідчі повідомили йому про підозру в умисному вбивстві. Йдеться про частину 1 статті 115 Кримінального кодексу України. За цей злочин передбачене покарання до 15 років позбавлення волі.
Також слідчі звернулися до суду з клопотанням про обрання підозрюваному запобіжного заходу. Суд його задовольнив і взяв 19-річного хлопця під варту.
Читайте також:
Триває слідство
Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини смерті дівчини. У межах кримінального провадження призначили низку судових експертиз, які мають допомогти встановити деталі трагедії.
Інші вбивства
Раніше на Одещині суд призначив довічне позбавлення волі чоловіку, якого визнали винним у зґвалтуванні та вбивстві семирічної Соломії Тарасюк. Суд першої інстанції дійшов висновку, що зібраних правоохоронцями доказів достатньо для визнання обвинуваченого винним в інкримінованих злочинах.
Як повідомляли Новини.LIVE, ввечері 29 серпня в Київському районі Одеси сталася стрілянина, внаслідок якої загинули троє людей. За попередніми даними, відомо, що чоловік із мисливської рушниці застрелив своїх батьків та поранив брата.
Також Новини.LIVE писали, що в Одесі чоловіка підозрюють у вбивстві співмешканки після побутового конфлікту. За попередніми даними поліції, він загорнув її тіло у шматок лінолеуму та кілька днів залишався з ним у квартирі. Загиблу виявила мати підозрюваного, коли прийшла навідати сина.
-
Одеса1 тиждень agoРФ двічі атакувала Одещину реактивними БпЛА 16 серпня
-
Події1 тиждень agoТри фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські дрони уразили два російські літаки, вісім комплексів РЛС та позицію дивізіону С-400
-
Політика1 тиждень agoПрезидент Литви виголосив у Києві промову українською
-
Події1 тиждень agoУ Києві нагородили переможців літературного конкурсу «Кримський інжир/Qırım inciri»
-
Усі новини1 тиждень agoСекрет довголіття назвала 117-річна Етель Мей Катерхем з Британії
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль обговорив із представниками оборонних і технологічних компаній Фінляндії захист енергооб’єктів
-
Відбудова1 тиждень agoна Херсонщині за тиждень погодили житлових сертифікатів на ₴183 мільйони
