Одеса
День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому
Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.
Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.
Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.
У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.
Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.
На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.
Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.
Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.
“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.


Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.
Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.
Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.
Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.
Одеса
Кількість ракетносіїв РФ в Чорному морі: загроза для Одещини
Корабель РФ. Фото ілюстративне: росЗМІ
Російський флот у Чорному морі зазнав значних втрат, однак частина ракетоносіїв досі залишається у строю. Пошкоджені кораблі окупанти не можуть повноцінно ремонтувати через загрозу нових ударів. Ситуація для росіян ускладнюється, тому вони змушені змінювати тактику та дедалі більше покладатися на авіацію й ударні дрони.
Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVE.
Реклама
Ракетоносії РФ
Росія втратила значну частину кораблів, здатних запускати крилаті ракети “Калібр”. За оцінкою британської розвідки, після вересневої атаки російський флот тимчасово втратив 40% надводних носіїв цих ракет у Чорному морі. Однак українські військові наголошують, що остаточна цифра залежить від того, які саме кораблі враховувати. Частина з них перебуває за межами Чорного моря, інші отримали пошкодження або були знищені.
Речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук пояснив, що серед російських кораблів залишаються дві субмарини проєкту “Варшавянка” та щонайменше п’ять надводних ракетоносіїв. Водночас деякі інші одиниці флоту вже не можуть виконувати бойові завдання.
“Тут залишається в строю дві “Варшавянки”, як мінімум, і п’ять надводних носіїв, які ще не затонули. Там ступінь пошкодження різний, але тим не менш. Тому щодо 40% — тут залежить від того, як рахувати”, — зазначив Плетенчук.
Читайте також:
За його словами, росіяни також намагалися вивести частину ракетоносіїв із небезпечної акваторії. Зокрема, два кораблі проєкту “Каракурт” залишили Чорне море. Один із них через Каспійське море потрапив на Балтику, де згодом також зазнав пошкоджень від українських дронів.
Ремонт кораблів
Навіть пошкоджені російські кораблі теоретично можна повернути до служби. Проте для цього потрібні спеціальні ремонтні потужності, час і безпечне місце. Саме з останнім у Чорному морі виникають найбільші проблеми. Будь-який корабель, який стане на тривалий ремонт, може перетворитися на ціль для нового українського удару. Плетенчук наголосив, що терміни відновлення військових суден можуть суттєво відрізнятися. Іноді ремонт триває десятиліттями. Нині ж росіяни змушені насамперед думати про збереження пошкоджених кораблів, а не про їхнє повернення до бойових завдань.
“У Чорному морі ремонт наразі неможливий. Тому що для цього треба докувати, це треба стати десь. І, звісно, тоді вони повторять долю “Ростова-на-Дону” або “Мінська”. Тому що вони стають легшими цілями. Це не є таємницею”, — пояснив речник ВМС.
Він додав, що окупанти переміщують пошкоджені кораблі, намагаючись уберегти їх від остаточного знищення. На думку Плетенчука, до завершення війни повноцінно відновлювати такі одиниці в Чорному морі росіяни не зможуть.
Що відбувається біля Криму
На тлі повідомлень руху “АТЕШ” про підвищену бойову готовність залишків Чорноморського флоту ситуація на морі суттєво не змінилася. Російські кораблі та підводні човни вже п’ятий місяць поспіль не виходять у море. Водночас окупанти продовжують використовувати ракетоносії для ударів по Україні, хоча роблять це значно рідше. За словами Плетенчука, протягом останнього півріччя російські сили застосовували носії крилатих ракет у середньому від одного до трьох разів на місяць. У жовтні один такий випадок уже зафіксували. При цьому кораблі, які залишилися в окупованому Криму, переважно пошкоджені або належать до допоміжного флоту.
“Сказати, що якось суттєво змінилася ситуація саме щодо флоту російського, я не можу. Ворог не виводить у море носіїв і, в принципі, будь-яких бойових одиниць. Водночас можна констатувати, що п’ятий місяць поспіль виходів у море не відбувається. Ні кораблів, ні підводних човнів”, — розповів Плетенчук.
В Азовському морі активності російського флоту також практично немає. За словами речника, перебування там небезпечне для окупантів через обмежену кількість маршрутів і високу загрозу ураження. Натомість російська авіація продовжує діяти, зокрема й підрозділи, що входять до складу Чорноморського флоту.
Загроза з Чорного моря
Навіть повне знищення російських ракетоносіїв не означатиме припинення атак із морського напрямку. Основну небезпеку зараз становлять повітряні засоби ураження. Росія продовжує розвивати ударні безпілотники та використовувати авіацію для атак по українській території. Окупанти також експериментують із власними морськими дронами. За словами Плетенчука, цього року росіяни вже намагалися застосовувати такі апарати, однак усі вони були знищені. Попри це, противник може повернутися до подібної тактики.
“Практично все, що пов’язано з повітряною компонентою. Російські морські дрони цього року атакували, сто відсотків було знищено. Але це не означає, що вони не повернуться до цієї практики”, — зазначив речник ВМС.
Плетенчук пояснив, що Росія робить основну ставку саме на повітряні атаки, оскільки вже отримала готові технологічні рішення від Ірану. Це дозволяє окупантам розвивати наявні види озброєння замість створення принципово нових систем. Водночас, попри численні російські розробки морських безпілотників, говорити про їхнє масове бойове застосування поки немає підстав.
Як повідомляли Новини.LIVE, Росія продовжує розвивати військово-морський флот і спускає на воду кораблі для пошуку та знешкодження мін. Для Чорного моря це має особливе значення під час війни проти України. Водночас Одещина залишається одним із напрямків регулярних російських повітряних атак.
Також Новини.LIVE писали, що eкраїнські військові продовжують руйнувати систему, яку Росія використовує для навігації та планування атак у Чорному морі. Ураження ретрансляторів може ускладнити роботу російських безпілотників. Водночас Україна розвиває можливості морських дронів, а Чорноморський флот РФ готується до нових ударів.
Одеса
Працівник пошти в Одесі привласнив 450 тисяч гривень
Поліцейський біля авто. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
В Одесі викрили працівника поштового відділення, якого підозрюють у привласненні 450 тисяч гривень. Нестачу грошей виявили під час інвентаризації, після чого до справи долучилися правоохоронці. За даними слідства, чоловік двічі забирав готівку із сейфа установи. Після викриття він почав відшкодовувати збитки.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Головне управління Нацполіції Одещини.
Реклама
Привласнення грошей
До поліції звернулися представники поштового відділення у Приморському районі Одеси. Під час перевірки вони виявили нестачу готівки на 450 тисяч гривень. Правоохоронці встановили, що до зникнення коштів може бути причетний 29-річний оператор поштового зв’язку цього ж відділення. Він був матеріально відповідальною особою та мав доступ до сейфа.
За даними слідства, чоловік двічі забирав звідти гроші для власних потреб. Спочатку він привласнив 350 тисяч гривень, а за кілька днів — ще 100 тисяч.
Яке покарання загрожує
Слідчі повідомили чоловікові про підозру за частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України. Йдеться про привласнення або розтрату чужого майна, яке було ввірене особі, зокрема повторно в умовах воєнного стану. За цей злочин передбачено до восьми років позбавлення волі. Також суд може заборонити чоловікові обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю строком до трьох років.
Читайте також:
Після викриття підозрюваний почав компенсувати збитки поштовій установі. Більшу частину суми він уже відшкодував. Досудове розслідування триває.
Інші випадки
Зазначимо, раніше в Одеській області правоохоронці викрили соціальну працівницю психоневрологічного інтернату, яку обвинувачують у привласненні пенсій померлих підопічних. За даними слідства, жінка протягом приблизно півтора року знімала виплати з рахунків 16 померлих людей. Загальна сума збитків становить 351 860 гривень. Обвинувальний акт уже передали до суду, а обвинуваченій загрожує до восьми років позбавлення волі.
Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі викрили схему, в якій чоловік намагався заволодіти чужою квартирою через фальшиву смерть власника. Для цього він підробив документи та навіть “оформив” кремацію. Йдеться про житло в прибережному районі вартістю понад 2 млн грн. Підозрюваного затримали, йому загрожує ув’язнення.
Також Новини.LIVE писали, що в Одесі 54-річна доглядальниця після смерті 73-річної підопічної разом зі спільницею намагалася незаконно переоформити її квартиру вартістю 1,6 млн грн. Жінка, схожа на померлу, видала себе за власницю житла у нотаріуса та підписала договір купівлі-продажу на користь доглядальниці. Правоохоронці вчасно втрутилися та наклали арешт на квартиру.
Одеса
Побиття студента в Ізмаїлі на Одещині: реакція освітян
Учні за партами. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Звільнення викладача після побиття першокурсника в Ізмаїлі викликало бурхливу дискусію. Реакцію Міністерства освіти розкритикували через однобокий підхід до конфлікту. Освітяни попереджають, що таке рішення може створити небезпечний прецедент. Тим часом омбудсмен вимагає ретельної перевірки інциденту та оцінки дій педагога.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням допис українського учителя історії Олександра Козлова.
Реклама
Звільнення викладача
Український учитель історії Олександр Козлов розкритикував реакцію міністра освіти і науки Андрія Бутенка на побиття студента в Ізмаїлі. У дописі на Facebook він зазначив, що звільнення викладача було законним і виправданим рішенням. Однак, на його думку, цього недостатньо, щоб запобігти подібним випадкам у майбутньому.
Козлов вважає, що потрібно з’ясувати всі обставини конфлікту, зокрема поведінку самого студента. Він наголосив, що педагоги також потребують захисту, адже нерідко залишаються без дієвих способів реагування на образи та провокації.
“Покарання викладача вирішує наслідок, але повністю ігнорує причину. Чому виник цей конфлікт? Чи мала місце провокація, систематичний булінг чи хамство з боку студента? Заплющувати очі на поведінку здобувача освіти — означає створювати небезпечний прецедент”, — написав Козлов.
Читайте також:
На думку освітянина, держава має не лише засуджувати насильство, а й забезпечувати справедливий розгляд конфліктів. Він переконаний, що відповідальність повинна стосуватися всіх учасників, якщо їхню провину буде встановлено.
Козлов також звернув увагу на складне становище педагогів. За його словами, низькі зарплати, відсутність належного правового захисту та обмежені можливості впливати на поведінку студентів лише загострюють проблему.
Реакція омбудсмена
На інцидент відреагував і Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. Він повідомив, що побачив відео побиття в соцмережах та одразу звернувся до відповідних органів. Омбудсмен направив листи до Головного управління Національної поліції в Одеській області та обласної Служби у справах дітей. Він вимагає ретельно перевірити ситуацію та встановити всі обставини. Лубінець наголосив, що навіть складна поведінка учня не може виправдовувати фізичне насильство з боку дорослого.
“Учитель може бути втомленим, може зіткнутися зі складною поведінкою учня, може виникнути конфлікт. Але дорослий у цій ситуації має залишатися дорослим. А педагог — ще й професіоналом”, — зазначив омбудсмен.
Він підкреслив, що в навчальних закладах є інші способи вирішення конфліктів. До цього можна залучати батьків, психологів, соціальних педагогів та адміністрацію. Омбудсмен також підтвердив, що викладача вже звільнили. Водночас він очікує на офіційні результати перевірки та правову оцінку інциденту з боку компетентних органів.
Деталі інциденту
Нагадаємо, в Дунайському центрі професійної освіти в Ізмаїлі викладач побив студента першого курсу та виштовхав його з класу. Відео конфлікту поширилося в соціальних мережах і викликало обурення. Інцидент стався під час уроку інформатики у групі першокурсників, які навчаються за професією “Електрогазозварник”. За наданою інформацією, один зі студентів образив викладача нецензурним висловом. Після цього педагог не стримав емоцій і застосував фізичну силу.
Керівництво навчального закладу звільнило викладача. На ситуацію також відреагував міністр освіти і науки Андрій Бутенко. Він особисто обговорив інцидент із керівником закладу та наголосив, що правову оцінку діям педагога мають надати правоохоронці.
Як повідомляли Новини.LIVE, Одеська міськрада планує забезпечити безоплатним гарячим харчуванням понад 90 тисяч одеських школярів. Для організації харчування передбачали кілька способів приготування та доставки страв, а кількість власних харчоблоків планували збільшити до 71.
Також Новини.LIVE писали, що на Одещині виник скандал через організацію харчування дітей у школах. Батьки почали скаржитися на шкільні обіди, а найбільше звернень надходило з Одеси, Нерубайської та Таїровської громад. Після скарг було запроваджено щоденний моніторинг організації харчування дітей.
-
Війна6 днів agoКиїв потрапипі під удар Цирконів та балістики РФ — деталі
-
Одеса1 тиждень agoНові обмеження на пляжах Одещини у жовтні 2026 року
-
Відбудова6 днів agoновий житловий комплекс готовий на 20%
-
Суспільство6 днів agoЗамовчування випадків насильства в закладах освіти призводить до повторного булінгу
-
Суспільство6 днів agoУряд спростив підтвердження пенсійного стажу за відсутності трудової книжки чи документів
-
Політика1 тиждень agoВ ЄС оприлюднили стратегію про розширення: Україні запропонують дорожню карту
-
Одеса4 дні agoПрацівник ТЦК уникнув ув’язнення за силову мобілізацію в Одесі
-
Одеса4 дні agoРосіяни атакували вантажне судно на Одещині: є жертви
