Connect with us

Одеса

День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому

Published

on

Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.

Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у ​​літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.

Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.

У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.

Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.

На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.

Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.

Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.

“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.

Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.

Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.

Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.

Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.

Одеса

Пошкоджене після атаки РФ судно дрейфує біля Болгарії

Published

on


Судно в морі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

Після російської атаки на Одещину пошкоджене вантажне судно опинилося у відкритому морі без екіпажу. Плавзасіб втратив здатність маневрувати та дрейфує під впливом течій. За судном стежать болгарські військові, а інших моряків попереджають про небезпеку в акваторії. Наразі судно рухається в напрямку болгарської економічної зони.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Міноборони Болгарії.

Реклама

Пошкодження судна

Уранці 5 серпня під час російської атаки безпілотників біля Одеси пошкоджень зазнало вантажне судно Emil. На борту спалахнула пожежа, а технічні системи вийшли з ладу. Через це судно втратило здатність маневрувати. Екіпаж при цьому встиг евакуюватися, тому на момент виявлення плавзасіб уже перебував у морі без людей на борту.

Дрейф у Чорному морі

Гелікоптери Військово-морських сил Болгарії виявили Emil, коли судно дрейфувало приблизно за 40 кілометрів на схід від мису Шабла. Наразі плавзасіб перебуває у виключній економічній зоні Румунії. Через морські течії воно рухається на південь — у напрямку виключної економічної зони Болгарії.

Контроль судна

Болгарські військові моряки попередили інших учасників судноплавства про некероване судно без екіпажу в акваторії. За Emil продовжують стежити. У разі виникнення небезпеки відповідні відомства готові вжити необхідних заходів для її усунення.

Читайте також:

Удар по судну в Чорному морі

Президент України Володимир Зелененький повідомив, що російські війська завдали удару двома дронами по цивільному судну, яке перевозило кукурудзу в нейтральних водах. Судно належало Туреччині, а на його борту перебували громадяни Азербайджану та Індії.

Унаслідок атаки загинув капітан судна. Доля ще одного члена екіпажу наразі невідома. Ще 11 людей вдалося врятувати, один із них дістав поранення.

“Вже неодноразово Україна пропонувала конкретні кроки для деескалації та гарантування безпеки в Чорному морі. Були й відповідні пропозиції від третіх країн. Але Росія послідовно обирає терор і затоплення цивільних суден замість нормального мореплавства. Потрібен тиск, щоб відновити глобальну продовольчу безпеку. І кожен, хто в цьому дійсно зацікавлений, має допомагати”, — зазначив президент.

Атаки на судна

Зазначимо, 3 жовтня російські війська атакували цивільне вантажне судно під прапором Ліберії, яке перебувало в одному з портів Одещини. Унаслідок удару загинув матрос-моторист, ще троє членів екіпажу отримали поранення. Загалом на борту перебували 17 членів екіпажу. 13 моряків вдалося евакуювати в безпечне місце. Постраждалим надали необхідну допомогу.

Як повідомляли Новини.LIVE, прикордонники рятували екіпаж пошкодженого російською атакою цивільного судна. На борту перебували 16 членів екіпажу, 15 моряків вдалося евакуювати. До рятувальної операції залучили катери Морської охорони Державної прикордонної служби України.

Також Новини.LIVE писали, що російські військові атакували рятувальний буксир “Сапфір” у порту Одещини. Ударний безпілотник влучив у морське пошуково-рятувальне судно. Буксир зазнав пошкоджень, однак люди під час атаки не постраждали.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Нові обмеження на пляжах Одещини у жовтні 2026 року

Published

on


На узбережжі Одещини посилили режим безпеки через воєнний стан. В окремих пляжних зонах заборонили перебування людей, рух транспорту та вхід і вихід громадян. Обмеження стосуються також іноземців та осіб без громадянства. Виняток зробили для військових, правоохоронців і екстрених служб. Власників майна зобов’язали дотримуватися нових вимог.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Ізмаїльську районну державну адміністрацію.

Реклама

Новий режим

Відповідні обмеження встановили спільним наказом начальника Одеської обласної військової адміністрації та командира оперативно-тактичного угруповання “Одеса” від 30 вересня 2026 року № 54/31. Особливий режим діятиме на узбережжі Чорного моря, у затоках та внутрішніх морських водах у межах пляжних зон. Також він поширюється на території пляжних зон, розташованих у межах прибережної захисної смуги Чорного моря в Одеській області.

Що заборонили

На визначених територіях забороняється перебувати та пересуватися громадянам, іноземцям і особам без громадянства. Також заборонені вхід і вихід людей та в’їзд і виїзд транспортних засобів.

Хто має доступ

Обмеження не поширюються на військовослужбовців ЗСУ, Державної спеціальної служби транспорту, Нацгвардії, Державної прикордонної служби та представників правоохоронних органів. Доступ також дозволений військовослужбовцям і працівникам СБУ, працівникам ДПС, ДМС, ДСНС та екстреної медичної допомоги. Вони можуть перебувати на цих територіях за умови дотримання заходів безпеки та погодження з комендантом. Для цього необхідні службові посвідчення, посвідчення про відрядження або інші підтвердні документи.

Читайте також:

Вимоги до власників

Власники та користувачі приміщень і земельних ділянок у межах визначених територій повинні дотримуватися встановлених заборон та вимог безпеки. Також вони мають організовувати господарську діяльність з урахуванням нового режиму. У разі виявлення підозрілих предметів — мін, снарядів чи інших засобів ураження — необхідно негайно повідомити ДСНС та/або Національну поліцію.

Укриття на пляжах

Зазначимо, що перед початком пляжного сезону в Одесі планували встановити ще вісім мобільних укриттів. Їх мали облаштувати на ділянці узбережжя від “Ланжерона” до 16-ї станції Великого Фонтану за кошти міського бюджету. Таким чином, кількість придатних укриттів на пляжах мала зрости приблизно з 11 до 19.

Як повідомляли Новини.LIVE, Чорне море біля Одеси залишається небезпечним через мінування. Повне очищення акваторії займе роки, а частина загроз зберігається навіть зараз. Військові поступово знешкоджують вибухівку, але процес складний і тривалий. 

Також Новини.LIVE запитували в одеситів, чи потрібно було відкривати курортний сезон і за яких умов це можливо. Частина містян говорила про те, що відкриття сезону має як позитивні, так і ризиковані сторони. Люди зазначали, що це важливо для підтримки настрою в місті та його звичного ритму життя. 



Джерело

Continue Reading

Одеса

Порятунок собак із прифронтових регіонів: як працює одеський центр адопції

Published

on


Собаки у вольєрі. Фото: Новини.LIVE

П’ятий рік війни змінив не лише повсякденність українців, а й продовжує позначатися на тваринах. Поспіхом рятуючись від війни, люди залишали своїх чотирилапих друзів, сподіваючись незабаром повернутися додому. Щодня з прифронтових територій вивозять собак, яким потрібна як ветеринарна, так і людська допомога. Адже постійні обстріли та вибухи — це великий стрес.

Як адаптують врятованих тварин та як сьогодні працює одеський центр “Animal SOS Odessa” в ексклюзивному інтерв’ю журналістам Новини.LIVE розповіла співзасновниця центру Яна Тітаренко.

Реклама

Центр адопції собак

Одеський центр адопції собак було створено з метою соціалізації, лікування та пошуку нових сімей для безпритульних тварин. Пошук нових господарів для чотирилапих — один із головних пріоритетів центру. Але перш ніж передати їх у добрі руки, всі вони знову вчаться довіряти людям та адаптуватися до життя в суспільстві. Зараз тут перебуває близько 50 тварин. Серед них є літні собаки, яких врятували після підриву Каховської ГЕС, а також ті, кого вивезли військові з фронту. З приходом холодів усім їм потрібен особливий догляд.

“Центр живе бажанням до зими прилаштувати якомога більше тварин, тому що зимовий період для нас особливо тяжкий. Через погодні умови, пониження температури собаки потребують більше корму, утеплення і взагалі сам процес прибирання і догляду за тваринами стає набагато важчим, ніж у літні часи. Тому ми про це мріємо цілий рік, але перед зимою особливо хочеться, щоб наші собаки знайшли домівку і зустріли холод в теплих ліжечках”, — каже Яна Тітаренко.

Яна Тітаренко про Центр адопції собак. Фото: Новини.LIVE

Постійним викликом для центру є повітряні атаки на Одесу. За час повномасштабної війни неподалік уже були прильоти, тож кожна нова тривога додає напруги і волонтерам, і тваринам. Під час обстрілів працівники центру стежать за ситуацією та перевіряють, чи все гаразд із собаками.

Читайте також:

“Кожен раз, коли щось гучне летить над собаками, вони дуже нервують. Декілька разів були прильоти поряд, і після того наші тварини відмовлялись навіть виходити з своїх будок. Вони нервують, стресують”, — ділиться співзасновниця Центру адопції собак “Animal SOS Odessa”.

Вихованці центру адопції. Фото: Новини.LIVE

Собаки з фронту

Центр адопції вже не перший рік співпрацює з військовими, які передають волонтерам тварин із зони бойових дій. Тут собак беруть під опіку, за потреби лікують і готують до подальшого прилаштування. 

“Всі тварини, які до нас потрапили від військових, це максимально соціальні тварини, тому що вони якийсь час перебували з хлопцями та дівчатами в бліндажах або в інших місцях на передовій. Вони абсолютно комунікабельні, вони абсолютно соціальні. І є ті, які навіть вибухи переживають легше, ніж собаки, які були в Одесі. Немає проблем з їх адаптацією, є тільки проблема в тому, що вони досі не знайшли свою родину”, — говорить волонтерка.

Яна Тітаренко бавиться з собакою. Фото: Новини.LIVE

Після передачі тварин зв’язок військових із центром не завжди припиняється. Дехто продовжує цікавитися станом собак, допомагає з лікуванням та підтримує волонтерів фінансово. Бували й випадки, коли після завершення служби військові поверталися та забирали собак до себе. Але бійці розуміють, що евакуація — безпечніше рішення. 

“У нас є пес, якого передавали військові з зламаною щелепою. Військові дуже сильно хотіли забрати його назад, бо це був умовно талисман їх підрозділу. І нам прийшлося умовити хлопців не забирати цього пса і залишити його у нас, тому що, на нашу думку, йому тут безпечніше, ніж в Донецькій області”, — пригадує Яна Тітаренко.

Рижик талісман підрозділу. Фото: Центр адопції собак “Animal SOS Odessa”

Одна з таких історій пов’язана із Сноу — собакою, яку до центру передали військові. Для волонтерів її поява стала ще одним прикладом того, наскільки тісний зв’язок може виникати між бійцями та тваринами на передовій. Водночас у центрі наголошують: навіть якщо розлука дається важко, головним залишається питання безпеки самої тварини.

“Сноу — це офігенна, величезна, біла, добра собака. Її передавали нам військові. І коли військові її передавали, вони плакали: настільки до неї звикли, настільки до неї прив’язалися, і вона до них. Але ми всі розуміємо, що собакам на війні не місце. І ми, і військові розуміємо, що в Одесі набагато безпечніше. Тому хлопці прийняли вольове рішення і віддали нам цю величезну красуню. Але оцей момент передачі був дуже такий щемливий. Плакали всі”, — розповідає одна із засновниць Центру.

Сноу улюблениця військових. Фото: Центр адопції собак “Animal SOS Odessa”

Не всі собаки потрапляють до центру неушкодженими. Деяких евакуюють із прифронтових територій після тяжких поранень, і вже в Одесі вони проходять лікування та відновлення. Волонтери розповідають майбутнім власникам про стан таких тварин і не приховують особливостей, пов’язаних із їхнім здоров’ям.

“В нас є собаки травмовані. У нас є пес Родік, у нього позивний Шахед. Саме тому, що його забрали з Херсона, а там на ньому кацапи відпрацьовували роботу шахедів. Він був весь розірваний, в нього було дуже багато поранень, в нього немає одного ока”, — пояснює волонтерка.

Родік “Шахєд”. Фото: Центр адопції собак “Animal SOS Odessa”

Як взяти собаку

У центрі намагаються зробити так, щоб собаки звикали до різних людей і не боялися контакту з ними. Регулярне спілкування допомагає тваринам ставати більш відкритими й комунікабельними, тому під час знайомства з потенційним власником вони рідше ховаються і лякаються. 

“Центр адопції полягає саме в відвідуванні різними людьми нашого центру, гуляння з собаками, пригощання смаколиками, комунікація. Будь-яка людина, яка гарантує нам відповідальне, шанобливе ставлення до тварини і може забезпечити її базові потреби, може стати власником собаки”, — зазначає співзасновниця центру.

Вівчарка Берта у вольєрі. Фото: Новини.LIVE

Перед тим як віддати собаку в нову родину, у центрі проводять співбесіду з потенційним власником. Волонтери запитують про житлові умови, фінансові можливості, готовність оплачувати лікування у разі потреби та беруть паспортні дані й адресу. У більшості випадків собаку привозять до нового дому самі, щоб переконатися, що вона справді потрапляє в безпечні умови. Також попереджають про стан собаки — наприклад, алергії, нюанси характеру чи інші потреби

“Ми завжди цей момент оговорюємо, що якщо щось пішло не так. Ми навіть не питаємо, якщо людина не хоче ділитися, що саме пішло не так. Просто просимо, ніяких прилаштувань без нас. Тобто ви маєте повернути собаку сюди. У нас були випадки, коли люди вирішили самі прилаштовувати собак, і хтось відвозив до бабусь в село, а хтось відвозив на стоянку чи ще щось. І ми потім їздили, забирали наших собак по Одеській області”, — зауважує Яна Тітаренко.

Вольєри з собаками у Центрі адопції. Фото: Новини.LIVE

Переїзд у нову родину не означає, що собака одразу звикне до домашніх умов. Тварини, які тривалий час жили у вольєрах, мають сформований режим дня та звички, тому після адопції їм потрібен час на перебудову. У центрі попереджають майбутніх власників про цей період і радять не очікувати швидкого результату.

“Собаки, які живуть в вольєрах, вони звикли до специфічного проведення часу. У них є свій графік вигулу, свій графік відвідувань, у них є режим, скажімо так. Коли собака потрапляє в дім або в квартиру, її режим змінюється. І якийсь час собака все одно продовжує жити за власним режимом. Вона може не хотіти вийти гулять тоді, коли ви цього хочете. Вона може зробити свої справи посеред квартири, тому що вона звикла, що вона може це зробити у вольєрі”, — коментує волонтерка.

Собака у вольєрі. Фото: Новини.LIVE

Допомога Центру адопції

Центр утримує тварин власним коштом та завдяки підтримці небайдужих людей і донорів, державного фінансування організація не отримує. Допомога надходить не лише грошима: містяни та підприємці закуповують необхідні матеріали, долучають робітників і допомагають облаштовувати територію. Саме так тут поступово з’являлися нові вольєри, паркан та інші необхідні об’єкти. Також серед потреб корм, повідки, нашийники та ліки для хворих собак.

“Є ще такий момент, коли організації чи якісь підприємства хочуть долучитися чимось інфраструктурним. То у нас завжди є потреба в ремонті вольєрів. Ми мріємо, що колись у нас буде плитка тротуарна. Тому що до нас приходять військові на протезах і їм дуже незручно ходити по такому грунту. Нам дуже не вистачає камер спостереження, як всередині центру, так і назовні, тому що ситуації бувають різні”, — говорить співзасновниця Центру адопції в Одесі.

Баннер Центру адопції собак “Animal SOS Odessa”

Безпритульні тварини в Одесі

Проблема безпритульних тварин в Одесі знову стає помітнішою. У місті вже з’являються зграї собак, а системна робота з їх стерилізації та контролю чисельності потребує посилення. Водночас важливо працювати і з містянами — пояснювати правила відповідального та гуманного поводження з тваринами.

“У нас в Одесі є комунальне підприємство, яке мало би займатися проблемою безпритульних тварин в місті, але зараз, з невідомих мені причин, вона не працює на повну потужність. І ми вже бачимо наслідки, знову з’явилися зграї безпритульних собак, знову з’являється проблема пов’язана з цим. Тому хотілося б, звісно, відновити цю роботу, докладати максимум зусиль для стерилізації безпритульних тварин, як наслідок не буде вуличних нових”, — каже Яна Тітаренко.

Яна Тітаренко про безпритульних тварин. Фото: Новини.LIVE

У центрі сподіваються, що якомога більше собак знайдуть свої родини. Для багатьох із них це означатиме зовсім інше життя та шанс нарешті знайти дім і свою людину. А поки цього не сталося, волонтери продовжують щодня доглядати за тваринами й чекати на тих, хто захоче забрати їх до себе.

Раніше Новини.LIVE розповідали про екологічні наслідки війни для Чорного моря та Одеського узбережжя. Забруднення, руйнування інфраструктури та аварії суден можуть впливати на морську екосистему ще багато років.

Також Новини.LIVE розповідали про ситуацію навколо Одеського зоопарку та стан тварин. На тлі скандалів і критики заклад продовжує працювати, однак потребує оновлення інфраструктури та фінансування.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.