Connect with us

Одеса

День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому

Published

on

Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.

Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у ​​літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.

Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.

У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.

Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.

На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.

Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.

Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.

“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.

Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.

Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.

Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.

Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.

Одеса

У Криму проблема з паливом: успішна робота українських військових

Published

on


Черги на АЗС в Криму. Фото: Кримський вітер

На тимчасово окупованому Кримському півострові виникли проблеми з пальним. Бензин продають за талонами, а в одні руки відпускають не більше 20 літрів. Такі обмеження пов’язують із труднощами в логістиці після ударів по об’єктах окупантів. Ця ситуація може стати одним із чинників тиску на Росію та її присутність у Криму.

Про це в ефірі Ранок.LIVE розповіла секретар Ради економічної безпеки України, юристка-міжнародниця Ілона Хмельова.

Тиск на півострів

Проблеми з постачанням пального впливають не лише на транспортну сферу, а й на повсякденне життя мешканців окупованого півострова. Обмеження на продаж бензину можуть свідчити про ускладнення логістичних ланцюгів, від яких значною мірою залежить забезпечення Криму.

“Я думаю, що це приклад того, яким чином можна робити поетапну деокупацію Криму, тому що подібні блокади, які вже застосовувалися Україною, можуть дуже активно впливати на те, щоб стан життя на півострові ставав дедалі складнішим для окупаційної влади”, — зазначила секретар Ради економічної безпеки України Ілона Хмельова.

Економічний і військовий фактор

Окрему роль у цьому процесі можуть відігравати сучасні технології та контроль над логістичними маршрутами. Ускладнення постачання ресурсів здатне створювати додаткові проблеми як для військових, так і для цивільної інфраструктури окупованої території.

Читайте також:

“Мені здається, що такі блокади можуть бути економічні та військові. У поєднанні це може бути дуже системним елементом тиску на Російську Федерацію. Ми бачимо, що це впливає, і бачимо, як змінюються настрої людей, які проживають у Криму”, — сказала Ілона Хмельова.

Механізм впливу

На думку секретаря Ради економічної безпеки України, поєднання економічних обмежень і військового контролю може стати одним із найбільш дієвих способів послаблення російського впливу на окупованому півострові. Водночас ситуація з пальним демонструє, наскільки важливою для Криму залишається стабільна логістика.

Сухопутний коридор під ударом

Зазначимо, українські розвідники продовжують завдавати ударів по одному з ключових логістичних маршрутів російських військ, який з’єднує окупований Крим із захопленими територіями Донеччини. За даними ГУР, під вогневим контролем перебувають ділянки дороги, якими окупанти перекидають пальне, боєприпаси та військову техніку. Оператори безпілотників працюють на маршруті між тимчасово окупованими Бердянськом, Мелітополем і Джанкоєм. Саме цей шлях російська армія використовує для забезпечення своїх підрозділів на фронті.

Зокрема, під удари потрапили паливозаправники, великі вантажівки та спеціальний трал для перевезення важкої техніки. У розвідці наголошують, що такі операції ускладнюють постачання російських військ і створюють додаткові проблеми для окупаційних сил у тилу.

Як повідомляли Новини.LIVE, Україна має реальну можливість повернути окупований півострів, якщо повністю заблокує до нього всі підступи. Знищення логістики змусить російські війська добровільно залишити регіон. Крім того, саме контроль над цією територією визначить переможця у нинішній війні.

Також Новини.LIVE писали, що Росія продовжує втрачати свої бойові судна та катери у Чорному морі через удари українських дронів. На тлі нових атак окупанти почали встановлювати на кораблі імпровізовані захисні конструкції — так звані “мангали”. Ворог намагається адаптуватися до сучасної війни, але повністю захиститися від морських та повітряних ударів неможливо.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Руйнування після удару по Одесі: фоторепортаж наслідків

Published

on


Пошкоджений будинок. Фото: Новини.LIVE

Одеса та Одеський район пережили дві масовані атаки російських безпілотників. Під ударами опинилися житлові будинки, господарські споруди та цивільна інфраструктура. Унаслідок обстрілів постраждали семеро людей, двох із них госпіталізували. На місцях влучань досі тривають роботи з ліквідації наслідків.

Журналісти Новини.LIVE побували на місцях ударів та зафільмували наслідки атаки.

Порятунок дітей

Російська нічна атака застала містян зненацька у власних ліжках, коли люди мирно спали. Через приліт ворожого безпілотника навколо все миттєво охопило полум’ям, а стривожені люди почали самотужки гасити палаючий балкон, оскільки швидко додзвонитися до рятувальників не вдавалося. Переляканих дітей батькам довелося посеред ночі терміново евакуювати та відвозити до родичів. Найбільшого стресу отримала 15-річнв дівчина.

“Ми дітей забрали і вийшли. Навколо все горіло. Було дуже багато людей. Всю ніч не спала. І досі розбираюся з наслідками”, — розповіла мешканка пошкодженого будинку Тетяна.

Тетяна про пережиту ніч. Фото: Новини.LIVE
Будинок після атаки. Фото: Новини.LIVE

Удар по житлових кварталах

Ввечері 31 травня та в ніч проти 1 червня російські війська атакували Одесу та Одеський район ударними безпілотниками. Пошкоджень зазнав дев’ятиповерховий житловий будинок. Вибуховою хвилею та уламками були пошкоджені фасад, балкони та квартири з першого по четвертий поверхи. Також руйнувань зазнали два одноповерхові багатоквартирні будинки та два приватні домоволодіння.

Читайте також:

Вибиті вікна. Фото: Новини.LIVE
Будинок, який постраждав під час удару. Фото: Новини.LIVE

У багатьох оселях вибито вікна, пошкоджено покрівлі та внутрішні приміщення. Частина мешканців залишилася без звичного житла та змушена ліквідовувати наслідки обстрілу.

Наслідки атаки. Фото: Новини.LIVE
Знищені балкони. Фото: Новини.LIVE

Пожежі та знищені авто

Після влучань у кількох місцях виникли пожежі. Вогонь пошкодив житлові та господарські споруди, а також нежитлові будівлі.

Уламок дрона. Фото: Новини.LIVE
Вирва на місці атаки. Фото: Новини.LIVE

Крім того, щонайменше сім автомобілів, які були припарковані поруч із місцями ударів, зазнали пошкоджень. Частину транспортних засобів посікло уламками та вибуховою хвилею.

Знищене авто. Фото: Новини.LIVE
Деталі авто після удару. Фото: Новини.LIVE

Постраждалі люди

За попередніми даними, внаслідок двох хвиль атак постраждали семеро людей. Серед них чотири жінки віком від 31 до 84 років, а також двоє чоловіків віком 39 та 53 років.

Мотор “шахеда”. Фото: Новини.LIVE

Двох постраждалих доправили до лікарні. Іншим надали необхідну медичну допомогу.

Зруйнована будівля. Фото: Новини.LIVE
Комунальники на місці атаки. Фото: Новини.LIVE
Наслідки пожежі після удару. Фото: Новини.LIVE

Розслідування триває

Наразі правоохоронці продовжують працювати на місцях влучань та документують наслідки російської атаки. За процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури відкрито кримінальне провадження за фактом вчинення воєнних злочинів.

Наслідки удару по будівлі. Фото: Новини.LIVE
Руйнації в кімнаті. Фото: Новини.LIVE

Ліквідація наслідків обстрілу триває. Комунальні служби та рятувальники допомагають мешканцям відновлювати пошкоджене майно та прибирати завали.

Згарище на місці влучання. Фото: Новини.LIVE
Знищена кімната. Фото: Новини.LIVE

Як повідомляли Новини.LIVE, вдень, 27 травня, ворог атакував Одеський район ударними безпілотниками, цілячи в цивільну інфраструктуру. Внаслідок удару пошкоджено житлові будинки та об’єкти інфраструктури. Також зафіксовані пожежі та руйнування. Відомо про постраждалих, на місці працюють екстрені служби, інформація уточнюється.

Також Новини.LIVE писали, що ввечері в понеділок, 25 травня, росіяни завдали ракетного удару по Одесі. Зазнав пошкоджень об’єкт інфраструктури в одному з районів міста. Постраждали щонайменше четверо людей — один із них помер.



Джерело

Continue Reading

Одеса

​До Одеси запускають щоденні потяги з Харкова та Ковеля

Published

on


Потяг на одеському вокзалі. Фото ілюстративне: Новини.LIVЕ

Укрзалізниця оголосила про зміни в русі приміських поїздів на Одещині у червні. Частина рейсів тимчасово змінить графік відправлення та прибуття. Водночас компанія збільшує кількість популярних маршрутів далекого сполучення через зростання попиту на літні подорожі. Нововведення торкнуться як приміських пасажирів, так і тих, хто планує поїздки до Одеси з інших регіонів.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на “Укрзалізницю”.

Більше потягів

З початком літа Укрзалізниця переглянула використання вагонного парку через зміну пасажиропотоку. Вагони з менш завантажених маршрутів перекидають на напрямки, які мають найбільший попит серед пасажирів. Завдяки цьому найближчим часом на щоденне курсування переводять поїзд №78/77 Ковель — Одеса та поїзд №7/8 Харків — Одеса. В Укрзалізниці зазначають, що такий підхід дозволяє збільшувати кількість місць для подорожей навіть в умовах дефіциту рухомого складу.

Де купити квитки

Продаж квитків відкриватиметься відповідно до дат курсування поїздів. Залежно від напрямку придбати їх можна за 5–20 діб до відправлення. Квитки доступні через застосунок Укрзалізниці, на сайті та в залізничних касах. Попри постійні російські атаки на залізничну інфраструктуру та пошкодження рухомого складу, компанія продовжує розширювати можливості для подорожей Україною.

Зміни в графіку

Лише 4 червня зміниться розклад кількох приміських поїздів із Одеси.

Читайте також:

  • Поїзд №6254 Одеса-Головна — Подільськ вирушатиме о 10:27 та прибуватиме о 14:27 замість звичного графіка 10:39–14:42.
  • Поїзд №6256 Одеса-Головна — Вапнярка відправлятиметься о 13:40 та прибуватиме о 20:11 замість 13:50–20:17.
  • Поїзд №6258 Одеса-Головна — Вапнярка курсуватиме за графіком 17:49–00:46 замість 17:31–00:05.

Червневі коригування

Також зміни діятимуть у період з 8 по 11 червня.

  • Поїзд №6254 Одеса-Головна — Подільськ відправлятиметься о 10:31 замість 10:39.
  • Поїзд №6256 Одеса-Головна — Вапнярка курсуватиме за графіком 13:32–20:04 замість 13:50–20:17.
  • Поїзд №6258 Одеса-Головна — Вапнярка вирушатиме о 17:49 та прибуватиме о 00:47 замість графіка 17:31–00:05.

Обмеження руху на трасі Одеса — Рені

Із 2 червня на автодорозі М-15 Одеса — Рені поблизу села Острівне частково обмежать рух транспорту. Причиною стануть аварійно-ремонтні роботи на залізничному переїзді, які виконуватиме АТ “Укрзалізниця”.

Обмеження діятимуть у нічний час: з 20:00 до 06:00 2, 3 та 4 червня. На ділянці проведення робіт встановлять відповідні дорожні знаки, які попереджатимуть водіїв про зміни в організації руху.

Учасників дорожнього руху просять заздалегідь планувати маршрути та враховувати можливі затримки. Про завершення ремонтних робіт обіцяють повідомити додатково.

Як повідомляли Новини.LIVE, на Одещині найближчим часом запровадять одразу кілька нововведень у транспортній сфері. Для великовантажного транспорту почнуть діяти сезонні обмеження через спеку, а для легкових автомобілів готують запуск системи єЧерга. Також в регіоні планують розвивати логістичну та портову інфраструктуру.

Також Новини.LIVE писали, що у червні 2026 року вартість проїзду в Одесі поки залишилася без змін, однак в Одеській області вже почалося підвищення тарифів на приміські та внутрішньообласні маршрути. Перевізники пояснюють це подорожчанням пального, запчастин та обслуговування транспорту. 



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.