Connect with us

Одеса

День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому

Published

on

Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.

Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у ​​літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.

Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.

У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.

Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.

На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.

Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.

Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.

“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.

Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.

Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.

Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.

Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.

Одеса

Російські паспорти для Придністров’я: загроза для Одещини

Published

on


Пам’ятник в місті Тирасполі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

Після рішень Росії щодо Придністров’я в Україні знову заговорили про ризики для Одещини та південного кордону. На тлі спрощення отримання російських паспортів для жителів невизнаного регіону військові та експерти нагадують, що РФ уже використовувала Придністров’я для диверсій і провокацій на початку повномасштабної війни.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на заяву речника Української добровольчої армії Сергія Братчука в етері телемарафону “Ми — Україна”

Напруга на кордоні з ПМР

Сергій Братчук нагадує, що подібні сценарії вже використовувалися Росією на початку великої війни. Саме через територію невизнаного регіону тоді намагалися діяти російські диверсійні групи. За словами експерта, цей напрямок і зараз залишається потенційною точкою ризику для Одеської області.

“На початку повномасштабного вторгнення ми якраз із цим стикалися, тому що перші диверсійно-розвідувальні групи в Україну закидалися саме з так званого Придністров’я”, — сказав Братчук.

Ситуація в Придністров’ї

За його словами, ще у 2022 році в Придністров’ї проводили так звані “мобілізаційні збори”, однак реальної підтримки серед місцевих жителів вони не мали. Він пояснює, що багато людей намагалися будь-яким способом уникнути участі у таких процесах. Частина мешканців виїжджала до Молдови, побоюючись, що їх можуть використати у військових сценаріях Росії.

Читайте також:

“Ми бачили, як люди брали молдовські паспорти і тікали до Молдови, щоб не потрапити на ці збори, тому що розуміли — місцеве ФСБ і російські окупанти можуть використати їх для провокацій”, — каже Сергій Братчук.

Кілька громадянств в ПМР

За словами експерта, додаткову проблему створює і ситуація з документами у жителів невизнаного регіону. Частина людей одночасно має кілька громадянств, зокрема молдовські, українські та російські паспорти. Братчук зазначає, що це дає можливість окремим людям пересуватися через різні країни та використовувати різні маршрути. Саме тому питання безпеки біля південного кордону залишається чутливим для України.

“На руках у цих людей дуже багато паспортів. Це і паспорти Молдови, і паспорти України, і, на жаль, паспорти Російської Федерації”, — додав Братчук.

Попри ризики, українські військові наголошують, що ситуація на цьому напрямку контрольована. За словами Братчука, Україна розуміє можливі сценарії дій Росії та готова реагувати на них.

Що каже Зеленський про ситуацію навколо ПМР

Президент України Володимир Зеленський уже обговорив ситуацію навколо Придністров’я з міністром закордонних справ Андрієм Сибігою та заявив про нові дії Росії в регіоні. Він наголосив, що спрощення отримання російського громадянства для мешканців Придністров’я може мати одразу кілька цілей — від політичного впливу до потенційного залучення людей до російської армії. У Кремлі таким чином фактично намагаються закріпити за собою цей регіон.

Реакція Молдови на видачу паспортів РФ в ПМР

Прем’єр-міністр Молдова Олександру Мунтяну заявив, що рішення Кремля спростити видачу російських паспортів жителям невизнаного Придністров’я може бути пов’язане з бажанням збільшити мобілізаційний ресурс для війни проти України. Про це пише NewsMaker.

За його словами, Росія намагається залучити якомога більше людей до армії, оскільки останнім часом темпи набору військових знизилися. Мунтяну також наголосив, що російське громадянство сьогодні означає не лише певні можливості, а й конкретні обов’язки, зокрема податки та інші зобов’язання перед державою.

Прем’єр закликав мешканців Придністров’я уважно ставитися до таких рішень і зважати на можливі наслідки отримання російського паспорта.

Крім того, Кишинів планує обговорити реакцію на указ, який підписав Володимир Путін. Молдова не виключає, що через це може викликати російського посла для пояснень.

Раніше Новини.LIVE писали, що речник Української добровольчої армії Сергій Братчук пояснив, що розмови про можливу загрозу для Одещини та напрямку Придністров’я не означають підготовку до негайного наступу. За його словами, це типова тактика ворога, коли на фронті немає результатів.

Також Новини.LIVE писали, що на кордоні з ПМР продовжують будувати інженерні загородження, облаштовувати мінні поля та рокадні дороги для швидкого перекидання сил і техніки. У командуванні наголошують, що це дозволить сформувати ешелоновану систему захисту та оперативно реагувати на можливі провокації чи агресивні дії. Окрему увагу також приділяють безпеці місцевих жителів, роботі аграріїв і взаємодії військових із громадами прикордонних районів.



Джерело

Continue Reading

Одеса

На Одещині браконьєри наловили риби на 250 тисяч гривень

Published

on


Браконьєри, які ловили рибу. Фото: Одеський рибоохоронний патруль

На водоймах Одещини під час нерестової заборони викрили двох браконьєрів, які незаконно виловили десятки кілограмів риби. Загальна сума збитків, завданих рибному господарству України, перевищила 250 тисяч гривень.

Про це інформують Новини.LIVE з посиланням на Одеський рибоохоронний патруль.

Ловив рибу на озері Ялпуг

За інформацією інспекторів, перший випадок зафіксували 15 травня на озері Ялпуг поблизу села Озерне Саф’янівської громади. Чоловік ловив рибу з гумового човна за допомогою електровудки. Це одне з найбільш небезпечних і заборонених знарядь лову, яке фактично вражає струмом усе живе у воді.

Порушник встиг виловити 27 сазанів загальною вагою 52 кілограми. За підрахунками інспекторів, збитки склали понад 100 тисяч гривень.

Браконьер з уловом. Фото: Одеський рибоохоронний патруль

Браконьєрство на плавнях біля Вилкове

Ще одного браконьєра того ж дня викрили у Стенцівсько-Жебріяновських плавнях біля села Приморське Вилківської громади. Чоловік ловив рибу двома лісковими сітками, які також заборонені для любительського рибальства.

Читайте також:

Риба, яка заплуталась у сітці. Фото: Одеський рибоохоронний патруль

У нього виявили 81 карася, одного коропа, шість окунів та одного лина. Загальна вага незаконного улову становила 12,5 кілограма. У цьому випадку збитки рибним запасам України оцінили у понад 152 тисячі гривень. За обома фактами правоохоронці склали адміністративні протоколи, а виловлену рибу та заборонені знаряддя лову вилучили.

Риба, яку виловив браконьєр. Фото: Одеський рибоохоронний патруль

Заборона на вилов риби на Одещині

Як повідомляли Новини.LIVE з 1 квітня 2026 року почала діяти весняно-літня нерестова заборона. На Одещині строки обмежень різняться залежно від водойм. На більшості річок і ставків заборона триватиме з 1 квітня до 30 червня. Водночас на окремих водоймах діятимуть інші терміни. Зокрема, на Хаджибейському лимані, Кучурганському водосховищі, річці Дністер та плавневих озерах ловити рибу заборонено з 15 квітня до 15 червня. На Дністровському лимані з прилеглими плавнями обмеження триватимуть довше — до 31 липня. Щодо Тилігульського, Григорівського, Дофінівського, Шаболатського, Сухого та Тузлівських лиманів, а також Дунаю і придунайських озер, точні дати оголосять окремо.

Також Новини.LIVE писали, що з 10 лютого діє заборона на вилов раків, яка триватиме до 30 червня. Усе через те, що у цей період розпочинається линька річкових раків та виношування ними ікри. Зокрема, заборона на виловлювання раків стосується Дністровського лиману, річки Дністра, її лівого рукава — Турунчука, озер пойми річки Дністра та Кучурганського водосховища. Відтепер за виловлювання цих членистоногих можна отримати штраф у розмірі 3 тисячі 332 гривні.

Окрім цього, Новини.LIVE інформували, що на Одещині рибоохоронці врятували рідкісну червонокнижну рибу — севрюгу, яка потрапила у сітки браконьєрів. Її вдалося дістати живою, після чого одразу повернули у природне середовище. Зазначимо, що севрюга занесена до Червоної книги України. Це один із найдавніших видів риб, який мешкає у басейні Чорного моря та Дунаю. Сьогодні її популяція різко скоротилася, тому навіть одна врятована особина має значення.

 



Джерело

Continue Reading

Одеса

У нацпарку на Одещині показали новонароджене пташеня кваків

Published

on


Пташеня нічного ворона. Фото: Іван Русєв/facebook

У національному природному парку “Тузлівські лимани” на Одещині з’явилися перші пташенята квака. Це рідкісний вид нічної чаплі, який щовесни прилітає до українського узбережжя з Африки. Через війну ці птахи навіть змінили місце гніздування, тікаючи від вибухів та постійного шуму.

Про це інформують Новини.LIVE з посиланням на еколога і наукового співробітника парку “Тузлівські лимани” Івана Русєва.

Нічні чаплі на Одещині. Фото: Іван Русєв/facebook

Нічна чапля на Одещині

За його словами, у Тузлівських лиманах живе невелика колонія цього виду. Кваки вважаються одними з найзагадковіших представників родини чаплевих. Свою назву птах отримав через характерний голос, який нагадує хрипке жаб’яче квакання. А латинська назва Nycticorax перекладається як “нічний ворон”.

Яйця нічної чаплі. Фото: Іван Русєв/facebook

Який вигляд мають чаплі

На відміну від більшості чапель, кваки полюють переважно у сутінках або вночі. Для цього вони мають великі карміново-червоні очі, добре пристосовані до темряви.  Полюють ці птахи незвично — можуть годинами стояти нерухомо серед очерету, чекаючи на рибу чи жабу, а потім блискавично хапають здобич.

Дорослі кваки мають темну спину з металевим блиском, світле черево та довгі білі пір’їни на потилиці, які з’являються у шлюбний період. Молоді птахи виглядають зовсім інакше — вони бурі з плямами, що допомагають маскуватися серед очерету. Іван Русєв розповів, що відстежити шлях та життя цих птахів вдалося через кільцювання. 

Читайте також:

“У студентські роки я закільцював більше 5000 кваченят у дельті Дністра і отримав цінні дані про трасу прольоту і місця зимування птахів в Африці — Малі, Чад, Нігер”, — розповів еколог.

Птаха сидить у гнізді. Фото: Іван Русєв/facebook

Еколог також зазначив, що війна суттєво вплинула на поведінку колонії. Після початку повномасштабного вторгнення через вибухи та постійний шум кваки залишили старе місце гніздування. Нову колонію птахи облаштували у лісочку диких маслин на піщаному пересипі Чорного моря.

Більше новин про птахів на Одещині

Раніше Новини.LIVE писали, що в Одеському зоопарку у пари ему народилося пташеня. Малюк уже почав знайомитися з навколишнім світом та гуляє у спільному вольєрі разом із дорослими птахами. Працівники зоопарку розповідають, що пташеня активне та добре адаптується. Воно уважно повторює поведінку батьків: досліджує територію, шукає корм і поступово звикає до нового середовища.

Також Новини.LIVE повідомляли, що у національному парку “Тузлівські лимани” виявили родину рідкісних сірих гусей. Птахи гніздуються тут у дуже малій кількості, тому така знахідка стала подією для фахівців. Гніздо знайшли на Джантшейському лимані. Це одна з небагатьох пар, що залишилися в регіоні.

Окрім цього, Новини.LIVE інформували, що на Одещині в Тузлівських лиманах помітили сиворакшу, одного з найяскравіших птахів української фауни. Птах повернувся з Африки і вже облітає узбережжя в пошуках місць для гніздування.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.