Connect with us

Одеса

День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому

Published

on

Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.

Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у ​​літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.

Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.

У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.

Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.

На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.

Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.

Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.

“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.

Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.

Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.

Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.

Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.

Одеса

Водопостачання в Одесі під загрозою: які ризики у разі ударів РФ

Published

on


Чоловік набирає воду у пляшки. Фото ілюстративне: ОМР

В Одесі у разі удару РФ по водопостачанню наслідки можуть бути значно серйознішими, ніж під час блекаутів. Місто має вразливу систему, і її відновлення у випадку пошкодження може затягнутися на місяці.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на заяву для видання Telegraf віцепрезидента Української водної асоціації Артема Ширу.

Які можуть бути наслідки удару по водопостачанню для Одеси

За словами Артема Ширу, на відміну від енергетики, водопостачання має складнішу структуру і менш гнучкі резервні варіанти.

“Є міста з одним входом — наприклад, Одеса. Просто одна труба в одному місці. Якщо туди прилетить ракета — проблеми не вирішити місяцями”, — пояснив він.

Експерт зазначає, що в окремих містах система водопостачання більш розгалужена, тому там можливі лише тимчасові обмеження. Але для Одеси ризики значно вищі через особливості інфраструктури.

Читайте також:

Окрім ракетних ударів, експерт звертає увагу і на інші ризики. Зокрема, йдеться про можливі кібератаки на системи управління водопостачанням.

Які збитки водної інфраструктури України

За оцінками, загальні збитки водної інфраструктури України через удари вже сягають 7,8 мільярда доларів. Для повного відновлення систем потрібно близько 17,5 мільярда доларів упродовж наступного десятиліття.

При цьому значна частина необхідного обладнання в Україні не виробляється, що додатково ускладнює відновлення у разі масштабних пошкоджень.

Скільки потрібно мати води в запасі

Експерти радять заздалегідь готуватися до можливих перебоїв із водою і мати мінімальні запаси.

Мінімальний запас виглядає так:

  • 2 літри на добу на людину — питна вода,
  • 10–15 літрів на добу — для санітарних потреб.

Якщо рахувати для сім’ї з трьох осіб на тиждень, потрібно щонайменше 42 літри питної води і від 210 до 315 літрів для побутових потреб. Артем Шира радить зберігати воду в ємностях великого об’єму.

“Варто мати кілька 20-літрових бутлів — це мінімум. Але не менш важливо заздалегідь знайти альтернативне джерело в межах кілометра пішки: свердловину, криницю або бювет”, — зазначає він.

За його словами, це питання може стати критичним у разі тривалих перебоїв.

“Якщо таке місце є — жити можна, нехай і з відром. Якщо ні — через кілька днів після вичерпання запасів залишається тільки виїжджати”, — каже експерт.

Раніше Новини.LIVE повідомляли, що війна в Чорному морі все сильніше впливає на морських тварин. Найбільш вразливими є дельфіни. Вони орієнтуються за допомогою звуку, тому вибухи та військові дії дезорієнтують їх. Також тварини страждають від забруднення води та втрати природного середовища. За словами екологів, з початку бойових дій зафіксовано масову загибель дельфінів у Чорному морі. Відновлення популяцій може тривати роками.

Також Новини.LIVE писали, що після обстрілу Чорноморська 26 квітня в морському порту пошкоджено інфраструктуру та зруйновано резервуар із соняшниковою олією об’ємом 6 тисяч тонн. Під час пожежі частина продукції потрапила в акваторію порту. На воді утворилася велика пляма, яку вже намагаються локалізувати.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Тропічний птах з Африки повернувся на Одещину: що відомо

Published

on


Рідкісний птах сиворакша, який прилетів на Одещину. Фото: bird-ukraine.pp.ua

На Одещині в Тузлівських лиманах помітили сиворакшу, одного з найяскравіших птахів української фауни. Птах повернувся з Африки і вже облітає узбережжя в пошуках місць для гніздування.

Про це інформують Новини.LIVE з посиланням на еколога і наукового співробітника парку “Тузлівські лимани” Івана Русєва.

Птах з Африки прилетів на Одещину

За словами Івана Русєва, сиворакша — це один із найяскравіших птахів української фауни. Через насичене бірюзово-синє забарвлення її часто називають “тропічним гостем”. Еколог пояснює, що цей вид є перелітним і повертається в Україну лише тоді, коли встановлюється стабільне тепло та з’являється достатньо корму.

“Сиворакша зимує в Африці і повертається до нас наприкінці квітня, коли вже є великі комахи. Летять вони здебільшого поодинці або невеликими групами, часто вночі”, — зазначає Русєв.

Еколог пояснює, що це активний мисливець, який полює із засідки. Цього птаха часто можна побачити на дротах або сухих гілках. Він чекає і раптово кидається на здобич. Харчується великими комахами, іноді ящірками, жабами і навіть дрібними гризунами. Водночас еколог звертає увагу на тривожну тенденцію у чисельності.

Читайте також:

“Чисельність сиворакші в Україні та Європі стрімко скорочується. Вона занесена до Червоної книги”, — наголошує Русєв.

Сиворакша, птах, який прилетів на Одещину з Африки. Фото: Іван Русєв/facebook

Чаплі на Одещині

Окрім цього, у парку зараз спостерігають масове скупчення чапель. На світанку на невеликій протоці між лиманами збираються сотні птахів, серед яких найбільше малих чепур.

“Мала чепура — це дуже витончений білий птах, справжня окраса наших водойм. Вони прилетіли більше тижня тому і вже активно освоюють територію”, — розповідає еколог.

За його словами, ці птахи ведуть активний спосіб полювання, на відміну від великої білої чаплі. Невдовзі вони почнуть гніздуватися колоніями. У період шлюбних ігор у малих чепур з’являється характерний хохол із довгих білих пір’їн та декоративне пір’я на спині.

Плах мала чепура на Одещині. Фото: Іван Русєв/facebook

Сірі гули у нацпарку на Одещині

Водночас у Нижньодністровському національному природному парку вже з’явилися перші виводки сірої гуски. Їх зафіксували на мілководдях Карагольської затоки. У середньому кожна родина зараз виховує близько п’яти гусенят. Малеча тримається поруч із батьками і миттєво ховається в рослинності або прямує до очеретів у разі небезпеки.

Сірі гуси у нацпарку. Фото: Нижньодністровський національний природній парк/facebook

Сіра гуска є предком більшості свійських порід, але в дикій природі ці птахи значно обережніші та витриваліші. Вони гніздяться у важкодоступних місцях і разом захищають потомство. Карагольська затока в цей період стає своєрідним “дитячим садком” для водоплавних птахів. Мілководдя, тепла вода і багата рослинність створюють ідеальні умови для вирощування молодняка.

Інші птахи на Одещині

Раніше на території Тузлівських лиманів помітили руду чаплю, дуже рідкісного птаха. Вона вважається однією з найпотаємніших птахів у водно-болотних угіддях. Її забарвлення допомагає буквально зникати серед очерету.

Як повідомляли Новини.LIVE раніше над територією Національного природного парку “Тузлівські лимани” спостерігали масову міграцію. Лише за дві ранкові години фахівці нарахували понад десять тисяч птахів, що тримають шлях на північ. Серед величезних зграй можна було впізнати як звичних зябликів чи гусей, так і рідкісних рожевих пеліканів, червонокнижних огарів та малих бакланів. 

Також Новини.LIVE писали, що у нацпарку на Одещині випустили в дику природу сипуху, яку кілька місяців тому знайшли пораненою. Цей вид занесений до Червоної книги України і нині перебуває під загрозою зникнення. Кілька місяців тому сипуху принесли пораненою на Станцію юннатів в Ізмаїлі.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Удар російських дронів по Чорноморську на Одещині: є загиблі

Published

on


Рятувальник на місці пожежі, яка виникла унаслідок атаки дронів на Одещині: Фото: ДСНС Одещини

У ніч на 3 травня російські окупанти дронами вдарили по житлових будинках і портовій інфраструктурі Одещини. У Чорноморську зруйновано декілька осель. Є загиблі та поранені.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на офіційні джерела.

Наслідки обстрілу Одещини

Атака зачепила житлові квартали, де люди ще вчора жили звичайним життям. На місці працюють рятувальники, розбирають завали та фіксують руйнування. Пожежі після ударів вдалося ліквідувати. Очільник Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив, що росіяни цілеспрямовано б’ють по житлу і портових об’єктах.

“Ворог продовжує завдавати ударів по цивільній та портовій інфраструктурі Одещини. На жаль, двоє людей загинуло, ще пʼятеро постраждало”, — зазначив він.

Рятувальники ліквідують загоряння після влучання дронів. Фото: ДСНС Одещини
Пожежа після атаки дронами. Фото: ДСНС Одещини

В Одеській обласній прокуратурі додали, що частково зруйновано 5 приватних житлових будинків у двох населених пунктах Одеського регіону. Від ворожої атаки загинуло двоє цивільних людей: 38-річний чоловік та жінка. Також постраждали пʼятеро місцевих мешканців: 64-річна та 72-річна жінки та  29-річний, 56-річний і 69-річний чоловіки. Двох потерпілих госпіталізували до лікарні.

Читайте також:

Рятувальник на місці влучання. Фото: ДСНС Одещини
Рятувальник гасить вогонь у порту. Фото: ДСНС Одещини

Удар по Чорноморську

Про ситуацію на місці удару розповів міський голова Чорноморська. Він показав наслідки атаки в житловому секторі, де один із будинків фактично знесений до фундаменту.

“Сьогодні вночі ворог знову атакував нашу громаду, атакував приватні будинки. Тут мешкали люди, а зараз будинку вже немає. На щастя, у цьому будинку ніхто не постраждав, але є пошкодження в інших місцях і постраждали люди”, — зазначив він.

За його словами, у цьому конкретному будинку дивом обійшлося без загиблих, однак в інших місцях люди постраждали. Загалом у громаді пошкоджено близько шести приватних будинків.

За попередніми даними, у Чорноморській громаді пошкоджено близько шести приватних будинків. Рятувальники уточнили, що після ударів виникло кілька пожеж у різних локаціях. Вогонь охопив як житловий сектор, так і об’єкти інфраструктури, але його вдалося оперативно загасити.

У ДСНС підтвердили, що одна людина загинула в житловому секторі, ще троє отримали поранення. Ще один удар припав на портову інфраструктуру, де також загинула людина і двоє були травмовані. До ліквідації наслідків залучили десятки рятувальників і спецтехніку. Роботи тривали одразу на кількох локаціях.

Рятувальник намагається дістатися до вогню для ліквідації. Фото: ДСНС Одещини
Рятувальни гасить пожежу. Фото: ДСНС Одещини

Водночас в самій Одесі ніч минула без прямих влучань. Про це повідомив очільник Одеської МВА Сергій Лисак.

“Ця ніч минула в Одесі з тривогами, проте для нашого міста все обійшлося без загроз”, — написав він.

Допис Сергія Лисака. Фото: скриншот з Telegram

Мешканців області закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях.

Удари по Одещині

Вчора, 2 травня, російські війська вкотре атакували портову інфраструктуру в Одеській області. Загарбники били ударними безпілотниками, запущеними з тимчасово окупованого Криму. Станом на зараз обійшлося без загиблих і постраждалих.

Як повідомляли Новини.LIVE, у ніч на 1 травня російські війська атакували Одесу та область ударними дронами. В Одесі удар пошкодив дах 16-поверхового житлового комплексу. В іншому будинку зруйнував дві квартири на 12-му поверсі. П’ятеро людей дістали поранення. Того ж дня вдень російські війська знову спрямували дрони на Одеський район. Повітряна тривога пролунала втретє від ранку. Під удар потрапив торговельний центр — вибух пошкодив дах, після чого спалахнула пожежа. 

Також Новини.LIVE писали, що напередодні, у ніч на 30 квітня, російські війська також атакували Одесу дронами. Частину цілей збила ППО, однак інші влучили або впали уламками в різних районах міста. Удари пошкодили десятки об’єктів: багатоповерхівки та приватні будинки, готель, дитсадок, дві школи, адмінбудівлі, склади, гаражі та автостоянки. У житлових будинках зруйновано поверхи та квартири — вигоріли помешкання.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.