Одеса
День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому
Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.
Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.
Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.
У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.
Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.
На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.
Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.
Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.
“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.


Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.
Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.
Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.
Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.
Одеса
На Одещині пожовтіли лимани: еколог пояснив, чи небезпечне явище
Вода у лимані на Одещині. Фото: Іван Русєв/facebook
У Національному природному парку “Тузлівські лимани” вода в окремих солоних водоймах набула коричневого та іржавого відтінку. Причиною цього стали мікроорганізми, які активно розмножуються у надсолоній воді з настанням спеки.
Про це інформують Новини.LIVE з посиланням на еколога і наукового співробітника парку “Тузлівські лимани” Івана Русєва.
Чому вода у лиманах змінила колір
Як пояснив Іван Русєв, це природний процес, пов’язаний із розвитком специфічних водоростей та бактерій. Еколог зазначає, що головним “архітектором” кольору є одноклітинна водорість Dunaliella salina, яка пристосувалася до життя в екстремально солоному середовищі.
“Коричневий, іржавий або насичено-помаранчевий відтінок деяких дрібних солоних лиманів і відшнурованих озер на піщаному пересипі — це результат бурхливого розвитку специфічних мікроорганізмів, які адаптувалися до життя у надсолоній воді”, — пояснив Іван Русєв.
Водорості захищаються від спеки у лиманах
З підвищенням температури води та збільшенням кількості сонячного світла водорість починає активно виробляти бета-каротин — природний пігмент помаранчевого кольору. За словами еколога, ця речовина не лише змінює колір води, а й допомагає мікроорганізмам виживати під палючим сонцем.
Читайте також:
“На мілководді під палючим сонцем ультрафіолет стає смертельним. Бета-каротин працює як оптичний фільтр — він поглинає надлишок світла, захищаючи хлорофіл та ДНК водорості від руйнування”, — зазначив науковець.
Окрім цього, Dunaliella salina виробляє велику кількість гліцерину, що дозволяє клітинам утримувати воду навіть за надзвичайно високої концентрації солі.
Вода може стати рожевою у лиманах
Окрім водоростей, у солоних водоймах активно розвиваються галофільні археї та бактерії. Вони також виробляють власні пігменти, які впливають на колір води. Еколог пояснює, що нинішній коричневий відтінок є лише проміжним етапом природного процесу.
“Згодом, коли вода прогріється ще сильніше, а концентрація солі через випаровування стане екстремальною, цей коричневий колір часто переходить у фантастичний яскраво-рожевий або червоний”, — повідомив Іван Русєв.
Фахівець каже, що таке явище є природним і не свідчить про забруднення водойм. Навпаки, воно демонструє складні процеси, які відбуваються в унікальній екосистемі Тузлівських лиманів.
Загибель дельфінів на Одещині
Зазначимо, як писали раніше Новини.LIVE еколог Іван Русев повідомив про безпрецедентний випадок загибелі чорноморських китоподібних. За його словами, 5 червня на 25-кілометровій ділянці узбережжя Національного природного парку “Тузлівські лимани” виявили 22 мертвих тварин — 20 азовок, одну афаліну та одну білобочку. Згодом ще 15 китоподібних виявили мертвими. Фахівець зазначає, що такої кількості загиблих дельфінів за один день під час повномасштабної війни ще не фіксували. При цьому значна частина загиблих морських ссавців залишається на дні моря, тому реальні масштаби втрат можуть бути значно більшими.
Також Новини.LIVE повідомляли, що у Чорному морі дедалі частіше гинуть рідкісні осетрові риби, які особливо чутливі до забруднення. Екологи вважають, що масштаби цієї проблеми значно більші, ніж показують офіційні дані. Частину доказів катастрофи просто не встигають зафіксувати науковці.
Одеса
Черешня дорожча за кавун у десять разів: ціни на фрукти в Одесі
Кавуни на полицях в магазині. Фото: Новини.LIVE
В одеських супермаркетах продовжує дешевшати частина сезонних фруктів, однак ціни на черешню залишаються рекордними. За кілограм закарпатської ягоди просять 849 грн, тоді як кавун можна купити менше ніж за 75 грн.
Про це інформують журналісти Новини.LIVE.
Черешня дорожча за кавун
У мережі супермаркетів “Сільпо” найвища ціна встановлена на закарпатську черешню сорту “Коник” — 849 грн за кілограм. Відбірна черешня коштує майже вдвічі дешевше, але все одно залишається одним із найдорожчих фруктів на полицях — 449 грн за кілограм.
Для порівняння, кавун, який лише починає з’являтися у продажу, можна придбати за акційною ціною 74,90 грн за кілограм. Таким чином, найдорожча черешня обходиться покупцям більш ніж у 11 разів дорожче за кавун.
Вартість нектарину та персику
Високими залишаються й ціни на інші літні фрукти. Відбірний нектарин продають по 319 грн за кілограм, а відбірний персик — по 299 грн. Абрикоси коштують 249 грн за кілограм.
Читайте також:
Водночас деякі позиції поступово дешевшають. Так, інжирний нектарин продають по 179 грн за кілограм, диню сорту “Галія” — по 149 грн, а звичайний нектарин за акційною ціною можна придбати за 120 грн за кілограм.
Ціни на фрукти в одеському “Сільпо”
- черешня “Коник” (Закарпаття) — 849 грн/кг;
- черешня відбірна — 449 грн/кг;
- нектарин відбірний — 319 грн/кг;
- персик відбірний — 299 грн/кг;
- абрикос відбірний — 249 грн/кг;
- нектарин інжирний — 179 грн/кг;
- диня “Галія” — 149 грн/кг;
- нектарин — 120 грн/кг;
- кавун — 74,90 грн/кг.
Як раніше повідомляли Новини.LIVE на молочному ряді Київського ринку в Одесі з початком літа змінилися не лише асортимент, а й якість продукції. Продавці кажуть, що корови перейшли на свіжу траву, тому молоко, масло та вершки стали більш насиченими за смаком. Покупці продовжують регулярно приходити за домашньою продукцією, хоча великого ажіотажу на ринку немає. Торгівля йде стабільно, а ціни залишаються на звичному рівні.
Також Новини.LIVE писали, що сезон полуниці в Одеській області набирає обертів, а ціни на популярну ягоду продовжують знижуватися. На Київському ринку Одеси покупцям пропонують свіжу полуницю з Кілії за кількома ціновими категоріями. Продавці запевняють, що ягода щойно зібрана та готова до дегустації просто біля прилавків. Велика кількість товару на ринку вже впливає на вартість і робить полуницю доступнішою для покупців.
Одеса
Водіїв з Одещини не пропускають до Молдови без цього документу
Прикордонниця перевіряє документи. Фото ілюстративне: Serviciul Vamal al Republicii Moldova
На кордоні з Молдовою посилили увагу до документів на транспортні засоби. Водіїв попереджають, що відсутність підтвердження технічної справності автомобіля може створити проблеми під час перетину кордону.
Які документи тепер обов’язкові на кордоні з Молдовою — розказують Новини.LIVE.
Техогляд автомобіля на кордоні з Молдовою
Під час проходження контролю можуть попросити документ, який підтверджує технічний стан автомобіля. Йдеться про офіційний сертифікат техогляду, який видають після перевірки авто на сертифікованій станції.
Такий документ засвідчує, що транспортний засіб придатний до експлуатації та відповідає вимогам безпеки. За його відсутності прикордонники можуть не дозволити в’їзд.
Вимога стосується різних категорій транспорту, тому перед поїздкою водіям радять перевірити чинність усіх документів заздалегідь.
Читайте також:
Які документи потрібні для перетину кордону
Окрім сертифіката техогляду, водіям потрібно мати при собі:
- чинний біометричний або закордонний паспорт;
- водійське посвідчення;
- техпаспорт на автомобіль;
- міжнародну страховку “Зелена карта”;
- віньєтку — підтвердження сплати дорожнього збору в Молдові.
Якщо у поїздку вирушає дитина, потрібно мати її паспорт або свідоцтво про народження. У разі подорожі лише з одним із батьків можуть знадобитися додаткові документи згідно з чинними правилами виїзду.
Що заборонено перевозити через кордон
Молдовські митники також нагадують про обмеження щодо ввезення товарів:
- зброю та боєприпаси;
- наркотичні речовини;
- рецептурні ліки без підтверджувальних документів;
- м’ясні та молочні продукти;
- мед;
- саджанці та рослини без дозволів.
У разі порушення товари можуть вилучити, а людині загрожує штраф.
Як повідомляли Новини.LIVE раніше в Одеській області планують збудувати дорогу в обхід Паланки довжиною близько 10 кілометрів, не перетинаючи кордон з Молдовою. За оцінками, вартість може становити від 10 до 20 мільярдів гривень.
Також Новини.LIVE писали, що на трасі Одеса — Рені поблизу кордону з Румунією планують створити систему відеоспостереження та автоматизованого керування рухом транспорту. Система працюватиме разом із сервісом “єЧерга” та допомагатиме контролювати рух автомобілів у режимі реального часу.
Крум цього, Новини.LIVE інформували, що залізнично-автомобільний міст через Дністровський лиман у Затоці, який неодноразово зазнавав російських атак, планують відновити до кінця року. На аварійно-відновлювальні роботи виділили понад 15 мільйонів гривень.
-
Події1 тиждень agoу Києві відкрилася виставка класичних японських гравюр і робіт сучасних українських митців
-
Відбудова1 тиждень agoГолова ДІЯРУ обговорив із представником ЄБРР ремонт укриття Чорнобильської АЕС
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок на острові Закінтос – до чого треба готуватися
-
Війна1 тиждень agoМобілізація по-новому: до 50% посад штурмовиків і піхотинців заповнять іноземцями, — Федоров
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі проведуть дорожні роботи на семи вулицях міста
-
Події1 тиждень agoНа кінофестивалі Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне руйнування локації літнього кінотеатру
-
Усі новини1 тиждень agoЗганьблена на весь світ наречена, від якої втік чоловік на весіллі, знову збирається заміж (фото)
-
Одеса1 тиждень agoПляжний сезон в Одесі: температура моря на узбережжі сьогодні
