Одеса
День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому
Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.
Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.
Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.
У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.
Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.
На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.
Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.
Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.
“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.


Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.
Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.
Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.
Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.
Одеса
В Одесі 15 вересня можливі короткочасні перебої зі світлом
Фахівці проводять ремонт мережі. Фото ілюстративне: ДТЕК
В Одесі та частині Одеського району 15 вересня можливі короткочасні перебої з електропостачанням. Енергетики проводитимуть термінові роботи протягом дня. Перерви можуть тривати до години, а під час повітряної тривоги роботи можуть затягнутися. Через це тимчасові перебої можливі також на окремих важливих об’єктах.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням не ДТЕК.
Реклама
Термінові роботи
У вівторок, 15 вересня, ДТЕК Одеські електромережі проводитиме термінові роботи. Вони триватимуть із 08:00 до 17:00. У цей час у частині Одеського району області, зокрема в Одесі, можливі короткочасні відключення електропостачання. За попередженням енергетиків, світло можуть вимикати на період до однієї години. Також можливі тимчасові перебої в роботі об’єктів критичної інфраструктури.
Якщо під час робіт оголосять повітряну тривогу, їхні терміни можуть подовжити. Енергетики зазначили, що докладатимуть усіх зусиль для якнайшвидшого відновлення електропостачання.
Як дізнатися, коли з’явиться електроенергія
Дізнатися, коли з’явиться світло, можна кількома способами:
Читайте також:
- сайту ДТЕК Одеські електромережі (розділ “Відсутня електроенергія?”);
- чат-бота у Telegram;
- приватних повідомлень у Facebook;
- подати заявку на сайті ДТЕК.
Тариф на електроенергію
У вересні 2026 року тариф на електроенергію для побутових споживачів в Одесі не змінився. За один кВт·год одесити платять 4,32 грн. Окремого тарифу для Одеси чи Одеської області немає — ціна встановлюється на загальнодержавному рівні.
Власники двозонних лічильників можуть платити за світло вдвічі менше у нічні години. З 23:00 до 07:00 діє тариф 2,16 грн за кВт·год, тоді як в інший час електроенергія коштує 4,32 грн за кВт·год.
Як повідомляли Новини.LIVE, у ніч на 1 вересня РФ масовано атакувала Одесу та область ракетами й дронами. Під ударом опинилася цивільна інфраструктура. Внаслідок атаки є пошкодження. Зокрема, пошкоджено Одеську ТЕЦ. Атака спричинила наслідки для цивільних об’єктів міста та області. Інформацію уточнюють відповідні служби. Відомо, що роботи на об’єктах тривають.
Також Новини.LIVE писали, що у ніч проти 22 серпня російські війська під час масованої атаки завдали ударів по енергетичній інфраструктурі Одеської області. Значних пошкоджень зазнали кілька об’єктів ДТЕК. Через наслідки обстрілу є перебої в роботі критичної інфраструктури. Деякі райони наразі й без води.
Одеса
Нічна атака на Одещину 15 вересня: наслідки удару РФ
Наслідки удару по Одещині. Фото: Ізмаїльська РВА
Вночі Одещина знову опинилася під масованою атакою. Удар пошкодив цивільну інфраструктуру, житлові будинки, гаражі та автомобілі. На одному зі складських об’єктів виникла пожежа. Наслідки ліквідовують.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.
Реклама
Наслідки удару
Внаслідок ворожого удару пошкоджено складську будівлю, яка не експлуатується. Після атаки там виникла пожежа. Також пошкоджені дахи, фасади та вікна трьох приватних житлових будинків. Унаслідок вибухів постраждали 10 приватних гаражів та два легкові автомобілі. Загоряння на них не сталося. На щастя, загиблих і постраждалих немає.
Робота рятувальників
На місцях працюють рятувальники та інші відповідні служби. До ліквідації наслідків атаки залучили понад 50 працівників ДСНС. Роботи з ліквідації наслідків ворожого удару тривають.
Що відомо про атаку
Першу дронову загрозу на Одещині оголосили о 1:04 в Одеському районі. Уже о 1:07 Повітряні сили повідомили про безпілотник в акваторії Чорного моря, який рухався у напрямку Чорноморська. Відбій у районі оголосили о 1:15.
Читайте також:
О 2:08 дронову загрозу оголосили у Білгород-Дністровському та Болградському районах. На Болградщині о 2:53 повідомили про рух БпЛА в напрямку Татарбунарів, Сарати та Арциза. О 2:45 там також повторно оголосили тривогу. О 2:59 загроза поширилася на Ізмаїльський район.
О 4:12 дронову загрозу знову оголосили в Одеському районі. Для Білгород-Дністровського, Болградського, Ізмаїльського та Одеського районів основний відбій прозвучав о 5:54.
Але вже о 6:15 в Одеському районі знову оголосили тривогу через БпЛА. Її скасували о 7:07. Після цього о 7:11 дронову загрозу оголосили у Білгород-Дністровському районі, вона тривала до 07:47.
Як повідомляли Новини.LIVE, Росія системно атакує портову інфраструктуру та цивільне судноплавство в Чорному морі. Від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або частково знищено понад 1000 об’єктів портової інфраструктури та більше ніж 200 цивільних суден.
Також Новини.LIVE писали, що росіяни під час масованої атаки на Одещину пошкодили цивільне судно. Ударний безпілотник влучив у морський пошуково-рятувальний буксир “Сапфір”, який перебував в одному з портів регіону. Попередньо, люди не постраждали.
Одеса
День міста Одеси: Кіпер закликав залишити 2 вересня
Оперний театр. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
День міста Одеси пропонують залишити 2 вересня, хоча дискусії про вік міста та дату його заснування тривають. Олег Кіпер вважає, що остаточний рік мають визначити історики за документами. Водночас він закликав не перетворювати дату святкування на нову лінію поділу серед одеситів і всієї громади міста.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.
Реклама
Дата святкування
Очільник Одеської ОВА Олег Кіпер під час виїзного засідання комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики заявив, що День міста варто й надалі відзначати 2 вересня. Водночас він наголосив, що справжній вік Одеси та рік її фактичного заснування мають визначити історики. На його думку, під час цього дослідження потрібно спиратися на документи та підтверджені факти, а не на імперські міфи.
Кіпер також закликав не робити дату Дня міста новою причиною для суспільного протистояння. За його словами, 2 вересня — дата, до якої звикли одесити.
“Десятиріччями Росія нав’язувала нам міфи, переписувала нашу історію, просувала власну пропаганду та витісняла українську мову і культуру. Саме тому для нас принципово важливо зміцнювати український культурний та інформаційний простір, розширювати присутність української мови, підтримувати національні медіа та очищати публічний простір від імперської спадщини”, — заявив Кіпер.
Читайте також:
Наратив про Катерину
Дискусія стосується не лише дати святкування, а й самої історії Одеси. В ексклюзивному інтерв’ю Новини.LIVE співкерівник археологічної експедиції Андрій Красножон розповів, що, твердження про те, що саме Катерина II заснувала Одесу, не виникло за її життя. Історик зазначає, що цей наратив сформувався вже у XIX столітті, приблизно у 1837 році, за часів князя Михайла Воронцова.
Красножон наголошує, що навіть у XIX столітті цю версію не сприймали як беззаперечний історичний факт. За його словами, у професійному середовищі до неї ставилися скептично, а дату заснування святкували лише кілька разів.
“Цей наратив, так званий, з’явився за часів Воронцова аж в 1837 році. І до нього самі російські професори і одесити ставилися неважливо. Ми бачимо це по спогадах численних XIX століття”, — розповів історик.
Порт Хаджибей
Окремо історик звертає увагу на документи Катерини II. За його словами, в указі імператриці йдеться про будівництво порту в Хаджибеї, тобто населений пункт уже існував до початку будівництва нової портової інфраструктури. Саме тому, вважає Красножон, називати Катерину засновницею міста некоректно. Імператриці вже було відоме існування Хаджибея, а її рішення стосувалося розвитку порту.
“Вона дуже здивувалася б, якби почула, що їй разом з Дерібасом і Деволаном приписують заснування Одеси. Яка засновниця Одеси, коли вона у своєму декреті пише: в місті Хаджибей побудувати порт? Місто Хаджибей в її власному уявленні вже існувало”, — зазначив Красножон.
За словами історика, Хаджибей був відомий ще до переходу території під контроль Російської імперії. Водночас точний час виникнення міста поки не можна назвати остаточно встановленим.
Фортеця Хаджибей
Красножон також розповів про те, як образ Хаджибея змінювався в радянський період. За його словами, радянська влада не могла просто заперечити існування Хаджибея, адже про нього писали ще в російській історіографії та документах XVIII–XIX століть. Зокрема, історик згадує Хаджибейську фортецю, яка фігурувала в історичних працях. У 1889 році в Одесі навіть видали ювілейне дослідження, присвячене століттю взяття Хаджибея. Сам факт існування фортеці та її захоплення Дерибасом не зникав із російської та радянської історіографії.
За словами Красножона, натомість змінювався інший акцент — Хаджибей почали подавати не як місто, а як маленьке поселення.
“Не можна скасувати Хаджибей, а що тоді брав Дерибас? А от скасувати місто можна. І таким чином було негласно зафіксовано в радянській історіографії переважно, що так, було щось тут османське, але не місто, навіть не містечко. Селище, чотири хати татарські, напівземлянки”, — пояснив історик.
Місто біля моря
Водночас у документах XVIII століття Хаджибей називали містом або містечком. Красножон посилається на картографічні матеріали та описи того часу, зокрема роботи Ісленєва та Деволана. Тому, за словами історика, сучасники сприймали Хаджибей як невелике місто. Інше питання — коли саме він сформувався як населений пункт. Це вже потребує подальшого археологічного дослідження.
“З точки зору нормативів кінця XVIII століття, як російських, так і османських, це було невеличке місто, яке тут існувало від якихось часів. Від XVI століття або XVII — це вже справа археологів. Але ж сучасники сприймали його як місто”, — сказав Красножон.
Перебудування Хаджибея
Після переходу Хаджибея під контроль Російської імперії місто не виникло на порожньому місці. За словами Красножона, його перебудували, змінили планування, розвинули гавань і звели великі кам’яні моли. Це суттєво збільшило масштаби торгівлі. Водночас основна логіка розвитку території через порт збереглася: український степ постачав зерно, а море давало можливість відправляти його далі.
“Російська імперія все перебудувала, зробила нове планування, інтегрувала морську гавань під свою технологічну на той час спроможність, відбудувала великі кам’яні моли і почалася набагато більша за інтенсивністю торгівля”, — розповів історик.
Перейменування Одеси
Ще один важливий момент стосується самої назви міста. Красножон зазначає, що після захоплення Хаджибея у 1789 році російська влада не перейменувала його одразу. За словами історика, до 1795 року населений пункт продовжував називатися Хаджибеєм. При цьому чіткого наказу про перейменування на Одесу, за його словами, немає.
“Від 1789, як вони його захопили, до 1795, під російською владою, це місто продовжувало зберігати османську старовинну назву. Лише потім воно ніби було перейменовано на Одесу, хоча немає ніяких наказів цього приводу”, — зазначив Красножон.
Історичні розкопки
Тому питання про вік Одеси не зводиться лише до вибору між двома датами. Йдеться про те, що саме вважати початком історії міста — появу першого поселення, існування Хаджибея як міста чи масштабну перебудову та розвиток порту наприкінці XVIII століття. Красножон наголошує, що остаточні висновки мають спиратися на документи й археологічні знахідки. Для цього, зокрема, потрібні дослідження залишків Хаджибейської фортеці.
“Тут треба чітко розставляти акценти. Для того, аби побачити залишки фортеці Хаджибей, потрібно гроші”, — наголосив історик.
Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі пропонують переглянути офіційну дату заснування міста. Наразі нею вважається 2 вересня 1794 року, однак військові вважають такий відлік пов’язаним із російською імперською історією. Вони нагадали про давніші згадки про поселення на території сучасної Одеси та закликали провести фахове обговорення.
Також Новини.LIVE писали, що раніше на Приморському бульварі науковці вилучили понад тисячу артефактів в хронологічному діапазоні від античності до періоду окупації Одеси. За 2.5 місяці робіт на алеях і площі біля Дюка закладено близько 10 шурфів (вертикальна гірнича виробка) і 3 розкопу.
-
Війна7 днів agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Події1 тиждень agoТроє українських письменників-військових візьмуть участь у літературному проєкті в Ірландії
-
Суспільство1 тиждень agoПрокурор просить для Кропиви тримання під вартою з альтернативою застави у ₴200 мільйонів
-
Усі новини1 тиждень agoBluetti представила потужну станцію Pioneer 5000 (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoКиївщина отримала понад 33 тонни енергообладнання від Литви та Фінляндії
-
Усі новини1 тиждень agoщо сказала в інтервʼю Настя Каменських, окрім кісти від мови (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoБез Чорного моря логістика зерна дорожча на 50-90 євро/т
-
Суспільство1 тиждень agoСАП просить для фігурантки справи «Карфаген» Івахненко арешту із заставою у ₴50 мільйонів
