Одеса
День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому
Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.
Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.
Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.
У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.
Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.
На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.
Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.
Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.
“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.


Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.
Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.
Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.
Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.
Одеса
Подвійний удар по Одесі: зросла кількість постраждалих
Руйнації після атаки. Фото: Одеська ОВА
У ніч проти 1 червня російські безпілотники масовано атакували Одещину. Під ударом опинилися житлові будинки, складські приміщення та промислові об’єкти. Внаслідок атаки постраждали шестеро людей, двох із них госпіталізували. Рятувальники всю ніч ліквідовували пожежі та наслідки руйнувань.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.
Удар по багатоповерхівці
В Одесі ворожий безпілотник влучив у перший поверх дев’ятиповерхового житлового будинку. Через удар були пошкоджені фасад і балкони з першого по четвертий поверхи. У будинку вибило вікна, а поруч постраждали припарковані автомобілі. Двоє мешканців отримали поранення, ще одну людину вдалося врятувати.
Руйнування і пожежі
Ще кілька безпілотників влучили у житлову забудову. Через це були частково зруйновані одно- та двоповерхові будинки, після чого спалахнули пожежі. Вогонь знищив три автомобілі, а також пошкодив лінію теплотраси. Унаслідок цих ударів постраждали ще троє людей.
Пошкоджені склади
Російська атака зачепила й промислову інфраструктуру. В області горіла складська будівля з харчовим обладнанням, ангар із пшеницею та недіюча адміністративна будівля. Внаслідок одного з таких влучань постраждала ще одна людина.
Читайте також:
Загалом кількість поранених після нічної атаки сягнула шести осіб. Серед них чотири жінки віком від 31 до 84 років, а також 39-річний і 53-річний чоловіки. Двох постраждалих госпіталізували.
Робота рятувальників
До робіт залучили 92 співробітників ДСНС і 21 одиницю техніки. Також допомагали сім представників Асоціації добровільних пожежних України та дві одиниці спеціальної техніки.
“Роботу рятувальників ускладнювали нові тривоги. Під час яких були нові влучання”, — зазначила речниця ДСНС Марина Аверіна.
Наслідки обстрілу
Станом на 7:00 в Одесі через обстріли пошкоджень зазнали багатоквартирні будинки в різних районах міста, адміністративна будівля та об’єкти інфраструктури. За попередніми даними, вибито 82 вікна, з яких 72 уже закрили комунальні служби. Наразі тривають роботи з ліквідації наслідків атаки та відновлення пошкоджених будівель. На місцях розгорнули оперативні штаби, де мешканці можуть отримати консультації щодо оформлення компенсації за пошкоджене майно та іншої необхідної допомоги.
Що відомо про атаку
Першу тривогу в Одесі оголосили о 23:05. Повітряні сили повідомляли про рух ударних дронів у напрямку міста Південне, моніторингові канали згодом уточнювали, що БпЛА змінили курс на обласний центр. Вибухи пролунали приблизно о 23:30. Відбій пролунав о 23:48.
Другий сигнал про загрозу містяни почули 00:32. Перші вибухи прогриміли близько 00:44. Згодом Повітряні сили повідомили про загрозу застосування ударних безпілотників для обласного центру. Відбій пролунав о 01:31.
Як повідомляли Новини.LIVE, російські війська не припиняють регулярні обстріли південних регіонів України. Протягом минулої доби повітряні тривоги в Одеській області лунали одна за одною. У ніч на 28 травня під ударом ворога знову опинилася цивільна та критична інфраструктура.
Також Новини.LIVE писали, що вдень, 27 травня, ворог атакував Одеський район ударними безпілотниками, цілячи в цивільну інфраструктуру. Внаслідок удару пошкоджено житлові будинки та об’єкти інфраструктури. Також зафіксовані пожежі та руйнування. Наразі відомо про постраждалих, на місці працюють екстрені служби, інформація уточнюється.
Одеса
У Криму проблема з паливом: успішна робота українських військових
Черги на АЗС в Криму. Фото: Кримський вітер
На тимчасово окупованому Кримському півострові виникли проблеми з пальним. Бензин продають за талонами, а в одні руки відпускають не більше 20 літрів. Такі обмеження пов’язують із труднощами в логістиці після ударів по об’єктах окупантів. Ця ситуація може стати одним із чинників тиску на Росію та її присутність у Криму.
Про це в ефірі Ранок.LIVE розповіла секретар Ради економічної безпеки України, юристка-міжнародниця Ілона Хмельова.
Тиск на півострів
Проблеми з постачанням пального впливають не лише на транспортну сферу, а й на повсякденне життя мешканців окупованого півострова. Обмеження на продаж бензину можуть свідчити про ускладнення логістичних ланцюгів, від яких значною мірою залежить забезпечення Криму.
“Я думаю, що це приклад того, яким чином можна робити поетапну деокупацію Криму, тому що подібні блокади, які вже застосовувалися Україною, можуть дуже активно впливати на те, щоб стан життя на півострові ставав дедалі складнішим для окупаційної влади”, — зазначила секретар Ради економічної безпеки України Ілона Хмельова.
Економічний і військовий фактор
Окрему роль у цьому процесі можуть відігравати сучасні технології та контроль над логістичними маршрутами. Ускладнення постачання ресурсів здатне створювати додаткові проблеми як для військових, так і для цивільної інфраструктури окупованої території.
Читайте також:
“Мені здається, що такі блокади можуть бути економічні та військові. У поєднанні це може бути дуже системним елементом тиску на Російську Федерацію. Ми бачимо, що це впливає, і бачимо, як змінюються настрої людей, які проживають у Криму”, — сказала Ілона Хмельова.
Механізм впливу
На думку секретаря Ради економічної безпеки України, поєднання економічних обмежень і військового контролю може стати одним із найбільш дієвих способів послаблення російського впливу на окупованому півострові. Водночас ситуація з пальним демонструє, наскільки важливою для Криму залишається стабільна логістика.
Сухопутний коридор під ударом
Зазначимо, українські розвідники продовжують завдавати ударів по одному з ключових логістичних маршрутів російських військ, який з’єднує окупований Крим із захопленими територіями Донеччини. За даними ГУР, під вогневим контролем перебувають ділянки дороги, якими окупанти перекидають пальне, боєприпаси та військову техніку. Оператори безпілотників працюють на маршруті між тимчасово окупованими Бердянськом, Мелітополем і Джанкоєм. Саме цей шлях російська армія використовує для забезпечення своїх підрозділів на фронті.
Зокрема, під удари потрапили паливозаправники, великі вантажівки та спеціальний трал для перевезення важкої техніки. У розвідці наголошують, що такі операції ускладнюють постачання російських військ і створюють додаткові проблеми для окупаційних сил у тилу.
Як повідомляли Новини.LIVE, Україна має реальну можливість повернути окупований півострів, якщо повністю заблокує до нього всі підступи. Знищення логістики змусить російські війська добровільно залишити регіон. Крім того, саме контроль над цією територією визначить переможця у нинішній війні.
Також Новини.LIVE писали, що Росія продовжує втрачати свої бойові судна та катери у Чорному морі через удари українських дронів. На тлі нових атак окупанти почали встановлювати на кораблі імпровізовані захисні конструкції — так звані “мангали”. Ворог намагається адаптуватися до сучасної війни, але повністю захиститися від морських та повітряних ударів неможливо.
Одеса
Руйнування після удару по Одесі: фоторепортаж наслідків
Пошкоджений будинок. Фото: Новини.LIVE
Одеса та Одеський район пережили дві масовані атаки російських безпілотників. Під ударами опинилися житлові будинки, господарські споруди та цивільна інфраструктура. Унаслідок обстрілів постраждали семеро людей, двох із них госпіталізували. На місцях влучань досі тривають роботи з ліквідації наслідків.
Журналісти Новини.LIVE побували на місцях ударів та зафільмували наслідки атаки.
Порятунок дітей
Російська нічна атака застала містян зненацька у власних ліжках, коли люди мирно спали. Через приліт ворожого безпілотника навколо все миттєво охопило полум’ям, а стривожені люди почали самотужки гасити палаючий балкон, оскільки швидко додзвонитися до рятувальників не вдавалося. Переляканих дітей батькам довелося посеред ночі терміново евакуювати та відвозити до родичів. Найбільшого стресу отримала 15-річнв дівчина.
“Ми дітей забрали і вийшли. Навколо все горіло. Було дуже багато людей. Всю ніч не спала. І досі розбираюся з наслідками”, — розповіла мешканка пошкодженого будинку Тетяна.
Удар по житлових кварталах
Ввечері 31 травня та в ніч проти 1 червня російські війська атакували Одесу та Одеський район ударними безпілотниками. Пошкоджень зазнав дев’ятиповерховий житловий будинок. Вибуховою хвилею та уламками були пошкоджені фасад, балкони та квартири з першого по четвертий поверхи. Також руйнувань зазнали два одноповерхові багатоквартирні будинки та два приватні домоволодіння.
Читайте також:
У багатьох оселях вибито вікна, пошкоджено покрівлі та внутрішні приміщення. Частина мешканців залишилася без звичного житла та змушена ліквідовувати наслідки обстрілу.
Пожежі та знищені авто
Після влучань у кількох місцях виникли пожежі. Вогонь пошкодив житлові та господарські споруди, а також нежитлові будівлі.
Крім того, щонайменше сім автомобілів, які були припарковані поруч із місцями ударів, зазнали пошкоджень. Частину транспортних засобів посікло уламками та вибуховою хвилею.
Постраждалі люди
За попередніми даними, внаслідок двох хвиль атак постраждали семеро людей. Серед них чотири жінки віком від 31 до 84 років, а також двоє чоловіків віком 39 та 53 років.
Двох постраждалих доправили до лікарні. Іншим надали необхідну медичну допомогу.
Розслідування триває
Наразі правоохоронці продовжують працювати на місцях влучань та документують наслідки російської атаки. За процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури відкрито кримінальне провадження за фактом вчинення воєнних злочинів.
Ліквідація наслідків обстрілу триває. Комунальні служби та рятувальники допомагають мешканцям відновлювати пошкоджене майно та прибирати завали.
Як повідомляли Новини.LIVE, вдень, 27 травня, ворог атакував Одеський район ударними безпілотниками, цілячи в цивільну інфраструктуру. Внаслідок удару пошкоджено житлові будинки та об’єкти інфраструктури. Також зафіксовані пожежі та руйнування. Відомо про постраждалих, на місці працюють екстрені служби, інформація уточнюється.
Також Новини.LIVE писали, що ввечері в понеділок, 25 травня, росіяни завдали ракетного удару по Одесі. Зазнав пошкоджень об’єкт інфраструктури в одному з районів міста. Постраждали щонайменше четверо людей — один із них помер.
-
Суспільство1 тиждень agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Усі новини4 дні agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Усі новини4 дні agoКатерина Поліщук – пташка з Азовсталі розкрила свою вагу
-
Одеса1 тиждень agoЧастина Одеси та передмістя залишиться без світла й води
-
Усі новини4 дні agoБанан за 6 млн євро вкрали — банан «Комедіант» зник з виставки у Франції
-
Війна1 тиждень agoУ Криму пролунали вибухи, повідомляють про приліт у штаб Чорноморського флоту РФ
-
Події1 тиждень agoУкраїнсько-єврейська літературна премія «Зустріч» оголосила склад міжнародного журі
