Одеса
День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому
Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.
Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.
Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.
У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.
Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.
На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.
Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.
Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.
“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.


Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.
Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.
Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.
Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.
Одеса
Війна в Україні відбивається на Молдові: ризики зростають
Адміністративна будівля на центральній площі Кишинева. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Війна в Україні впливає на безпеку Молдови. Російські атаки поблизу кордонів, зокрема на Одещині, створюють як прямі, так і непрямі ризики. У країні фіксують падіння дронів і проблеми з енергопостачанням. Також зростає загроза гібридного впливу.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на молдавські ЗМІ.
Вплив війни на Молдову
Голова Служби інформації та безпеки Молдови Олександру Мустяце заявив, що війна в Україні залишається головною загрозою для країни. За його словами, російські удари по Одещині, дронами та ракетами зачіпають Молдову навіть тоді, коли цілі розташовані на території України.
“Війна в Україні залишається головним осередком ризику. Ці атаки безпосередньо або опосередковано впливають і на Молдову”, — зазначив він.
Один із прикладів — лінія електропередачі Ісакча–Вулканешти, яка проходить територією Одеської області. Після чергової атаки постачання але електроенергії до Молдови не здійснювалося. Такі удари створюють ризики для енергетичної стабільності країни.
Читайте також:
Також фіксують випадки, коли безпілотники долітають до території Молдови. За словами Мустяце, жертв не було, але сам факт таких інцидентів викликає занепокоєння. Він наголосив, що інтенсивність використання дронів зросла.
Інші загрози
Окрім прямих атак, Молдова стикається з гібридними загрозами. Йдеться про дезінформацію, спроби політичного впливу та дії, спрямовані на дестабілізацію ситуації в країні.
“Гібридна війна триває у різних формах і змінюється з часом. Вона включає дезінформацію та спроби впливу на внутрішню ситуацію”, — підкреслив Мустяце.
Водночас деталі розслідувань подібних випадків наразі не розголошують. За його словами, ці ризики залишаються одними з ключових для безпеки держави.
Як повідомляли Новини.LIVE, що Росія знову використовує тактику захисту “своїх громадян” за кордоном. Секретар Радбезу РФ Сергій Шойгу відкрито порівняв ситуацію в Придністров’ї з подіями на Донбасі 2014 року. Москва звинувачує Кишинів у “енергетичному шантажі” та погрожує наслідками за спроби витіснити російські війська з регіону.
Також Новини.LIVE писали, що Україна максимально посилила оборону на кордоні з невизнаним Придністров’ям, щоб захиститися від можливих провокацій. Через присутність російських військ та величезних складів зі зброєю цей регіон залишається джерелом небезпеки. Спеціальні заходи безпеки вже впроваджені, і вони захищають не лише українців, а й мешканців Молдови.
Одеса
Гуманітарка на продаж: на Одещині викрили схему на 44 млн грн
Правоохоронці вилучають гуманітарку. Фото: Головне управління Нацполіції Одещини
В Одеській області викрили масштабну схему незаконного продажу гуманітарної допомоги. Товари для постраждалих від війни продавали на ринку “7 км”. У справі фігурують керівники благодійних фондів та інші учасники групи. Загальна сума ввезеної допомоги перевищує 44 мільйони гривень.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Головне управління Нацполіції Одещини.
Схема через фонди
Правоохоронці встановили, що на Одещині учасники групи створили підконтрольні благодійні фонди. Через них отримували гуманітарні вантажі з Туреччини. У документах їх оформлювали як допомогу для переселенців. Насправді ж товар одразу готували до продажу.
Після перетину кордону гуманітарна допомога ставала звичайним товаром. Її вивозили на склади, а звідти — на торгові точки. Основним місцем збуту став ринок “7 км” в Одесі. Там продукцію продавали за готівку.
Організатори і масштаби
За даними слідства, організатором був колишній працівник митниці. Він залучив десятки людей — від водіїв до фінансистів і фіктивних керівників фондів. Загалом ввезли близько 50 тонн товарів, призначених для допомоги людям.
Читайте також:
Затримання і покарання
30 квітня в Одесі та області провели 71 обшук. Вилучили товар, техніку та документи. Трьох учасників затримали та повідомили про підозру. Їм загрожує до семи років ув’язнення.
Схеми з гуманітаркою
Раніше, на Одещині поліцейські затримали жителя Київщини, якого підозрюють у незаконному продажі автомобілів, ввезених в Україну як гуманітарна допомога. За даними слідства, транспорт призначався, зокрема, для потреб Збройних сил України. Фігурант діяв під прикриттям благодійної організації, використовуючи її документи та реквізити. Отримані автомобілі він виставляв на продаж через інтернет-майданчики. У ході документування правоохоронці зафіксували продаж трьох авто — Nissan Pick-Up, Nissan Navara та Mazda — за 17 800 доларів.
Після передачі грошей і транспортних засобів поліцейські припинили оборудку та затримали чоловіка. Йому повідомили про підозру за незаконне розпорядження гуманітарною допомогою з метою отримання прибутку, вчинене під час воєнного стану. Санкція статті передбачає до семи років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі 58-річну жінку підозрюють у шахрайстві з комунальною квартирою. Вона заволоділа житлом за підробленими документами та продала його. Місту завдано збитків майже на мільйон гривень.
Також Новини.LIVE писали, в Одесі викрили групу шахраїв, які виманювали гроші під виглядом продажу авто. Серед постраждалих — військовий, який втратив понад 20 тисяч гривень. Поліція встановлює інших жертв афери.
Одеса
Росія випускає по Одещині близько 50 дронів майже щодня
Зруйнована будівля в Одесі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Одеська область пережила складний квітень із масованими атаками дронів і ракет. Попри постійні обстріли, регіон відновлює пошкоджені об’єкти та посилює захист. Влада працює над безпекою шкіл і укриттів, щоб діти могли навчатися офлайн. Паралельно готуються до туристичного сезону.
Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер, передає Новини.LIVE.
Постійні обстріли
Квітень для Одещини був одним із найнапруженіших за останній час. Обстріли відбувалися майже щодня, і часто це були масовані атаки. Під удар потрапляли різні об’єкти — від житла до лікарень і шкіл. У регіоні є загиблі та поранені, а також значні руйнування.
“Квітень був дуже непростий — у середньому близько 50 цілей щодня летіли на регіон. Є падіння і є влучання, на жаль, без цього не обходиться”, — зазначив очільник Одеської ОВА Олег Кіпер.
Сили протиповітряної оборони продовжують збивати частину цілей, але повністю уникнути наслідків не вдається. Через це пошкодження фіксують у різних районах області. Постраждали як приватні будинки, так і багатоповерхівки. Також під ударами була портова та соціальна інфраструктура.
Читайте також:
“Лише за місяць ми маємо близько 100 пошкоджень, і це і житло, і лікарні, і освітні заклади”, — додав очільник військової адміністрації.
Характер атак
Російські обстріли мають чітку мету — тиснути на економіку регіону. Основний акцент робиться на портову інфраструктуру, яка є ключовою для логістики. Ворог намагається порушити економічні зв’язки та створити напругу серед населення. Це частина загальної стратегії тиску на південь України.
“Ворог тероризує регіон, економіку і наших людей. Його мета — дестабілізувати ситуацію і перебити економічні зв’язки”, — пояснив Кіпер.
Водночас російські сили змінюють підходи до атак і шукають слабкі місця. Українські військові змушені постійно адаптуватися до нових загроз. Робота над посиленням оборони триває безперервно. Це стосується і техніки, і тактики.
“Ворог шукає слабкі місця, а ми постійно працюємо, щоб сили оборони були ще більш підготовленими”, — розповів очільник Одеської ОВА.
Відновлення об’єктів
В області паралельно триває відновлення пошкоджених будівель. Найскладніше працювати в історичному центрі Одеси, адже він перебуває під охороною ЮНЕСКО. Через це ремонт вимагає додаткових погоджень і займає більше часу. Частину робіт виконують за підтримки міжнародних партнерів.
“За весь час війни пошкоджено близько 245 об’єктів культурної спадщини. Частину відновлюють власники, частину — держава та партнери”, — заявив Олег Кіпер.
Попри труднощі, процес відновлення не зупиняється. Минулого року в області реалізували окрему програму, на яку виділили значні кошти. Роботи ведуться постійно, навіть попри нові руйнування. Це створює додаткове навантаження на ресурси.
“Минулого року понад тисячу об’єктів уже відновили, і цей процес триває, навіть попри нові руйнування”, — повідомив очільник області.
Безпека дітей
Освіта в області залишається одним із ключових напрямків роботи. Більшість навчальних закладів уже повернулися до очного формату. Це стало можливим завдяки облаштуванню укриттів і співпраці з державою. Також до процесу долучаються міжнародні організації.
“Близько 93% освітніх закладів уже працюють офлайн. Ми розуміємо, наскільки важливо дітям навчатися в нормальному форматі”, — заявив Олег Кіпер.
Роботи зі створення нових укриттів тривають і зараз. Частина об’єктів уже має високий рівень готовності. Влада наголошує, що безпека дітей — головна умова для навчання. Саме тому цей напрямок залишається пріоритетним.
“Ми будуємо укриття разом із державою та міжнародними партнерами, щоб діти були в безпеці”, — пояснив очільник.
Курортний сезон
Одещина готується до літнього сезону навіть в умовах війни. Кількість відкритих пляжів поступово збільшується. Водночас усі вони проходять перевірки на безпеку перед відкриттям. Це обов’язкова умова для роботи.
“Якщо у 2023 році відкрили лише кілька пляжів, то торік їх було вже 32. Цього року очікуємо ще більше”, — зазначив Олег Кіпер.
Пляжі відкривають не лише для відпочинку, а й для відновлення людей. Йдеться як про цивільних, так і про військових та їхні родини. Також це важливо для підтримки місцевого бізнесу. Остаточні рішення щодо відкриття ухвалюватимуть після перевірок.
“Ми робимо це, щоб люди могли відновитися, а бізнес — працювати і підтримувати економіку”, — підсумував осільник обласної військової адміністрації.
Як повідомляли Новини.LIVE, що атака російських дронів по Чорноморську в ніч на 3 травня, забрала життя двох людей. Серед загиблих є жінка, у якої залишилися двоє неповнолітніх дітей. Ще один загиблий чоловік у порту.
Також Новини.LIVE писали, що в Одесі у разі удару РФ по водопостачанню наслідки можуть бути значно серйознішими, ніж під час блекаутів. Місто має вразливу систему, і її відновлення у випадку пошкодження може затягнутися на місяці.
-
Відбудова6 днів agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Політика1 тиждень agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події1 тиждень agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Війна1 тиждень agoРозвідка має дані про понад 28 тисяч іноземців, що уклали контракти з армією РФ
-
Україна1 тиждень agoВійна в Україні — Елла Лібанова про кількість населення в Україні у 2025 році
-
Політика1 тиждень agoМер Берегова – Мадяру: В Україні немає жодних утисків угорської спільноти
-
Події1 тиждень agoУ Сербії протестувальники вимагали бойкотувати Євробачення через участь Ізраїлю
