Connect with us

Одеса

День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому

Published

on

Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.

Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у ​​літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.

Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.

У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.

Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.

На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.

Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.

Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.

“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.

Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.

Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.

Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.

Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.

Одеса

Канатна дорога в Одесі: протокол через російську мову

Published

on


Канатна дорога. Фото ілюстративне: facebook.com/kanatkaotrada

В Одесі канатна дорога опинилася в центрі мовного скандалу через оголошення російською. Відвідувачі поскаржилися, що працівник повідомляв про завершення роботи не державною мовою. Після звернень виявили порушення закону, а адміністрація проігнорувала запити щодо перевірки. Тепер на канатну дорогу склали протокол.

Про це повідомила представниця уповноваженого із захисту державної мови на півдні України Анна Неруш, передає Новини.LIVE.

Реклама

Скарги на канатну дорогу

Відвідувачі одеської канатної дороги поскаржилися на оголошення російською мовою. За їхніми словами, за кілька хвилин до завершення роботи працівник через гучномовець повідомляв про закриття атракціону російською, а не українською. Скарги надійшли з різницею в кілька тижнів. Люди додали до звернень аудіо- та відеозаписи, які підтверджували їхні слова. Після цього представники мовного омбудсмена почали перевіряти ситуацію.

Адміністрації канатної дороги двічі надсилали листи з вимогою пояснити, чому оголошення звучали російською мовою, та надати матеріали для перевірки. Однак жодної відповіді від керівництва так і не отримали.

Наслідки порушення

Під час перевірки встановили порушення статті 30 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Вона визначає, що обслуговування споживачів має відбуватися українською мовою. Крім того, склали адміністративний протокол за статтею 188-53 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Причиною стало повторне невиконання вимог уповноваженого із захисту державної мови. Адміністрація канатної дороги не надала пояснень навіть після двох звернень.

Читайте також:

Чи змінилася ситуація на канатній дорозі після перевірки, поки невідомо. Анна Неруш закликала одеситів та гостей міста повідомляти про нові випадки російськомовних оголошень, якщо вони знову їх почують.

Історія канатної дороги в Одесі

Одеська канатна дорога працює з 1971 року. Її збудували, щоб містяни та відпочивальники могли швидко діставатися пляжу “Відрада” з Французького бульвару, не спускаючись крутими схилами. Згодом вона стала однією з туристичних принад міста. У 2026 році канатній дорозі виповнилося 55 років. Протяжність маршруту становить 425 метрів, а різниця висот між станціями сягає майже 37 метрів. Кабінки розраховані на двох дорослих пасажирів. Під час поїздки відкривається краєвид на Чорне море, Одеську затоку та прибережні схили. Цікаво, що раніше на дорозі було 62 кабінки, а згодом їхню кількість скоротили до 46.

У 1990-х роках канатну дорогу продали приватному бізнесу через нестачу бюджетних коштів на її утримання. У середині 2010-х років об’єкт реконструювали. Після початку повномасштабного вторгнення Росії канатна дорога тимчасово припинила роботу, але вже 15 квітня 2022 року знову почала перевозити пасажирів.

Скільки коштує проїзд

Станом на жовтень 2026 року вартість однієї поїздки залежить від часу. З 10:00 до 11:00 та з 17:00 до 18:00 квиток коштує 100 гривень, а з 11:00 до 17:00 — 200 гривень. Діти до трьох років можуть їздити безкоштовно. Такі тарифи діють із 15 вересня до 1 листопада 2026 року.

Канатна дорога розташована за адресою Французький бульвар, 17-А. За оприлюдненим графіком вона працює щодня з 10:00 до 18:00. Однак під час сильного вітру, дощу чи снігу перевезення припиняють із технічних причин.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі під час онлайн-уроку викладач без попередження почав пояснювати матеріал не лише англійською, а й російською мовою. Згодом з’ясувалося, що таке рішення ухвалили через дитину з Росії, яка не розуміє української. Водночас у групі навчалися семеро україномовних дітей. Мати учениці наголосила, що українська є державною мовою освітнього процесу, а дублювання матеріалу російською без згоди батьків є неприйнятним. 

Також Новини.LIVE писали, що під час перевірки театру “Маски” представники Уповноваженої із захисту державної мови склали чотири протоколи про адміністративні правопорушення. Порушення стосувалися обслуговування відвідувачів російською мовою, продажу книжок російською, російськомовного контенту в соцмережах і трьох вивісок недержавною мовою.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Підготовка Одеси до опалювального сезону: Жеман про ризики

Published

on


Когенераційна установка. Фото ілюстративне: Одеська міська рада

В Одесі триває підготовка системи опалення до зими, однак залишаються питання щодо її надійності. Когенераційні установки мають забезпечити роботу котелень під час відключень світла, проте виникають труднощі з їх підключенням. Додаткову загрозу становлять сильні морози та можливі російські удари по великих об’єктах теплопостачання.

Про це в ексклюзивному інтерв’ю Новини.LIVE розповів колишній віцемер Одеси Дмитро Жеман.

Реклама

Проблеми з обладнанням

В Одесі продовжують встановлювати когенераційні установки, які одночасно виробляють тепло та електроенергію. Вони мають допомогти котельням працювати навіть під час масштабних відключень світла. Проте частина обладнання досі не запущена, а з його підключенням можуть виникнути труднощі. Колишній віцемер Одеси Дмитро Жеман вважає, що місто не виконало всіх необхідних підготовчих робіт. Зокрема, йдеться про технічні умови для підключення установок. За його словами, без цього навіть сучасне обладнання не зможе повноцінно працювати.

“Це дійсно гарне рішення, але є передумови, які необхідно було виконати з самого початку. Вони не були виконані, не були належним чином оформлені технічні умови, і тому є питання підключення. І за рахунок чого їх мають вирішувати, я не розумію і не бачу”, — зазначив Дмитро Жеман.

Він також звернув увагу на брак конкретної інформації від міської влади. На його думку, заяв про готовність недостатньо, якщо немає зрозумілих даних про те, скільки установок уже працюють та які проблеми залишаються невирішеними.

Читайте також:

Ризики під час морозів

Найбільші побоювання колишнього віцемера пов’язані з роботою системи теплопостачання за низьких температур. Адже важливо не лише встановити нове обладнання, а й забезпечити стабільну роботу котелень та пов’язаних із ними мереж. Жеман сумнівається, що Одеса достатньо підготовлена до складних зимових умов. Особливо серйозні проблеми, на його думку, можуть виникнути, коли температура повітря опуститься до мінус п’яти градусів і нижче.

“Нам кажуть, що все добре, але ніяких цифр, ніяких даних, ніякої конкретики міська рада нам зараз не дає. Наскільки мені відомо, на папері так, але ми розуміємо, що зима буде не на папері”, — наголосив колишній віцемер.

Він додав, що не бачить достатньо активної підготовки міста до опалювального сезону. Саме тому побоюється, що сильні морози можуть виявити проблеми, які поки залишаються непомітними.

Альтернатива великим котельням

Ще одним важливим питанням залишається захист теплопостачання від наслідків російських атак. Більші котельні забезпечують теплом значну кількість споживачів, тому пошкодження таких об’єктів може залишити без опалення багато будинків. На думку Дмитра Жемана, Одесі варто активніше переходити на модульні котельні. Такі установки можуть забезпечувати теплом окремі будівлі або райони. Це дозволило б зменшити залежність міста від великих об’єктів теплопостачання.

“Модульні котельні, особливо під час війни, — це рішення. Чому їх не будують — питання риторичне. Зараз великі котельні — це дуже вразливі точки міста. Тому дійсно ми мали би вже давно переходити якомога більше на резервні модульні котельні та на резервне живлення. Цього зараз не відбувається”, — заявив Жеман.

Колишній віцемер переконаний, що місту потрібні не лише нові установки, а й резервні джерела живлення та продумана система теплопостачання. Без цього навіть встановлене обладнання не гарантуватиме стабільного опалення під час морозів та тривалих відключень електроенергії.

Як повідомляли Новини.LIVE, у листопаді 2026 року одесити платитимуть за опалення за тарифом, який діяв і в попередньому опалювальному сезоні. Для населення вартість тепла планують залишити без змін, попри зростання витрат на його виробництво та постачання. Водночас для бізнесу, бюджетних установ і релігійних організацій передбачили вищі тарифи на сезон 2026–2027 років.

Також Новини.LIVE писали, що підготовка до опалювального сезону 2026/2027 років у Подільську триває, однак його початок опинився під загрозою. Комунальники попереджають про серйозну проблему, яка може вплинути на подачу тепла взимку. Причиною стала заборгованість жителів міста за опалення. Споживачів закликають терміново розрахуватися за отримані послуги.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Поїздка до Румунії на авто: які документи потрібні водіям

Published

on


Авто на кордоні. Фото ілюстративне: facebook.com/politiadefrontiera

Водіям, які планують їхати з Одещини до Румунії власним автомобілем, варто заздалегідь подбати про документи. Крім паспорта, посвідчення водія та реєстраційних документів на машину, необхідно мати підтвердження проходження техогляду. Сертифікат повинен бути чинним на момент в’їзду до країни.

Про це повідомляють Новини.LIVE з посиланням на Прикордонну поліцію Румунії.

Реклама

Які вимоги діють для авто

Автомобілі з іноземною реєстрацією можуть пересуватися дорогами Румунії, якщо відповідають установленим технічним вимогам. Для цього водієві потрібно мати документ, який підтверджує проходження періодичного технічного огляду та його чинність.

Вимога передбачена румунськими правилами дорожнього руху та положеннями Віденської конвенції про дорожній рух 1968 року. Їздити дорогами загального користування без чинного техогляду або з простроченим сертифікатом заборонено.

Коли відновили перевірку техогляду

Після початку повномасштабної війни Румунія спростила окремі правила для українців, які виїжджали до Європейського Союзу в пошуках захисту. Тоді відсутність сертифіката техогляду не була перешкодою для в’їзду.

Читайте також:

На початку 2025 року цю вимогу повернули. Згодом, 31 серпня 2026 року, Прикордонна поліція Румунії оновила роз’яснення щодо в’їзду та пересування країною автомобілів з іноземною реєстрацією. У ньому знову наголосили на необхідності мати документ про проходження чинного технічного огляду.

Де перетнути кордон з Одещини

З Одеської області до Румунії можна дістатися через міжнародний пункт пропуску “Орлівка — Ісакча”. Тут діє поромна переправа через Дунай, яка з’єднує українську Орлівку в Ізмаїльському районі з румунським містом Ісакча.

Які документи взяти із собою

Перед виїздом водіям варто перевірити, чи всі необхідні документи є в наявності. Для поїздки автомобілем потрібно підготувати:

  • дійсний документ для перетину державного кордону;
  • водійське посвідчення відповідної категорії; 
  • свідоцтво про реєстрацію автомобіля; 
  • державні номерні знаки встановленого зразка; 
  • чинний страховий поліс “Зелена картка”; 
  • протокол або сертифікат про проходження технічного огляду.

Якщо автомобіль зареєстрований на іншу людину, водієві також варто мати документи, що підтверджують право користування транспортним засобом.

Як повідомляли Новини.LIVE, на одному з головних маршрутів з Одеси до молдовського та румунського кордонів планують змінити організацію руху. Поблизу контрольних пунктів “Маяки” та “Удобне” мають з’явитися додаткові смуги, на яких автомобілі зможуть очікувати проїзду. Для цього розширять частину траси Одеса — Рені, оновлять дорожнє покриття та встановлять нові знаки.

Також Новини.LIVE писали, що на Одещині біля пунктів пропуску та на дорогах до них планують встановити 39 мобільних укриттів. На це оголосили чотири тендери загальною вартістю 84,7 мільйона гривень. Укриття розраховані на 10 або 20 людей, усередині передбачені місця для сидіння, вентиляція, освітлення та обігрів. П’ять конструкцій мають встановити до кінця 2026 року, решту — до 1 лютого 2027 року.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.