Одеса
День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому
Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.
Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.
Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.
У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.
Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.
На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.
Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.
Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.
“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.


Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.
Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.
Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.
Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.
Одеса
Порятунок собак із прифронтових регіонів: як працює одеський центр адопції
Собаки у вольєрі. Фото: Новини.LIVE
П’ятий рік війни змінив не лише повсякденність українців, а й продовжує позначатися на тваринах. Поспіхом рятуючись від війни, люди залишали своїх чотирилапих друзів, сподіваючись незабаром повернутися додому. Щодня з прифронтових територій вивозять собак, яким потрібна як ветеринарна, так і людська допомога. Адже постійні обстріли та вибухи — це великий стрес.
Як адаптують врятованих тварин та як сьогодні працює одеський центр “Animal SOS Odessa” в ексклюзивному інтерв’ю журналістам Новини.LIVE розповіла співзасновниця центру Яна Тітаренко.
Реклама
Центр адопції собак
Одеський центр адопції собак було створено з метою соціалізації, лікування та пошуку нових сімей для безпритульних тварин. Пошук нових господарів для чотирилапих — один із головних пріоритетів центру. Але перш ніж передати їх у добрі руки, всі вони знову вчаться довіряти людям та адаптуватися до життя в суспільстві. Зараз тут перебуває близько 50 тварин. Серед них є літні собаки, яких врятували після підриву Каховської ГЕС, а також ті, кого вивезли військові з фронту. З приходом холодів усім їм потрібен особливий догляд.
“Центр живе бажанням до зими прилаштувати якомога більше тварин, тому що зимовий період для нас особливо тяжкий. Через погодні умови, пониження температури собаки потребують більше корму, утеплення і взагалі сам процес прибирання і догляду за тваринами стає набагато важчим, ніж у літні часи. Тому ми про це мріємо цілий рік, але перед зимою особливо хочеться, щоб наші собаки знайшли домівку і зустріли холод в теплих ліжечках”, — каже Яна Тітаренко.
Постійним викликом для центру є повітряні атаки на Одесу. За час повномасштабної війни неподалік уже були прильоти, тож кожна нова тривога додає напруги і волонтерам, і тваринам. Під час обстрілів працівники центру стежать за ситуацією та перевіряють, чи все гаразд із собаками.
Читайте також:
“Кожен раз, коли щось гучне летить над собаками, вони дуже нервують. Декілька разів були прильоти поряд, і після того наші тварини відмовлялись навіть виходити з своїх будок. Вони нервують, стресують”, — ділиться співзасновниця Центру адопції собак “Animal SOS Odessa”.
Собаки з фронту
Центр адопції вже не перший рік співпрацює з військовими, які передають волонтерам тварин із зони бойових дій. Тут собак беруть під опіку, за потреби лікують і готують до подальшого прилаштування.
“Всі тварини, які до нас потрапили від військових, це максимально соціальні тварини, тому що вони якийсь час перебували з хлопцями та дівчатами в бліндажах або в інших місцях на передовій. Вони абсолютно комунікабельні, вони абсолютно соціальні. І є ті, які навіть вибухи переживають легше, ніж собаки, які були в Одесі. Немає проблем з їх адаптацією, є тільки проблема в тому, що вони досі не знайшли свою родину”, — говорить волонтерка.
Після передачі тварин зв’язок військових із центром не завжди припиняється. Дехто продовжує цікавитися станом собак, допомагає з лікуванням та підтримує волонтерів фінансово. Бували й випадки, коли після завершення служби військові поверталися та забирали собак до себе. Але бійці розуміють, що евакуація — безпечніше рішення.
“У нас є пес, якого передавали військові з зламаною щелепою. Військові дуже сильно хотіли забрати його назад, бо це був умовно талисман їх підрозділу. І нам прийшлося умовити хлопців не забирати цього пса і залишити його у нас, тому що, на нашу думку, йому тут безпечніше, ніж в Донецькій області”, — пригадує Яна Тітаренко.
Одна з таких історій пов’язана із Сноу — собакою, яку до центру передали військові. Для волонтерів її поява стала ще одним прикладом того, наскільки тісний зв’язок може виникати між бійцями та тваринами на передовій. Водночас у центрі наголошують: навіть якщо розлука дається важко, головним залишається питання безпеки самої тварини.
“Сноу — це офігенна, величезна, біла, добра собака. Її передавали нам військові. І коли військові її передавали, вони плакали: настільки до неї звикли, настільки до неї прив’язалися, і вона до них. Але ми всі розуміємо, що собакам на війні не місце. І ми, і військові розуміємо, що в Одесі набагато безпечніше. Тому хлопці прийняли вольове рішення і віддали нам цю величезну красуню. Але оцей момент передачі був дуже такий щемливий. Плакали всі”, — розповідає одна із засновниць Центру.
Не всі собаки потрапляють до центру неушкодженими. Деяких евакуюють із прифронтових територій після тяжких поранень, і вже в Одесі вони проходять лікування та відновлення. Волонтери розповідають майбутнім власникам про стан таких тварин і не приховують особливостей, пов’язаних із їхнім здоров’ям.
“В нас є собаки травмовані. У нас є пес Родік, у нього позивний Шахед. Саме тому, що його забрали з Херсона, а там на ньому кацапи відпрацьовували роботу шахедів. Він був весь розірваний, в нього було дуже багато поранень, в нього немає одного ока”, — пояснює волонтерка.
Як взяти собаку
У центрі намагаються зробити так, щоб собаки звикали до різних людей і не боялися контакту з ними. Регулярне спілкування допомагає тваринам ставати більш відкритими й комунікабельними, тому під час знайомства з потенційним власником вони рідше ховаються і лякаються.
“Центр адопції полягає саме в відвідуванні різними людьми нашого центру, гуляння з собаками, пригощання смаколиками, комунікація. Будь-яка людина, яка гарантує нам відповідальне, шанобливе ставлення до тварини і може забезпечити її базові потреби, може стати власником собаки”, — зазначає співзасновниця центру.
Перед тим як віддати собаку в нову родину, у центрі проводять співбесіду з потенційним власником. Волонтери запитують про житлові умови, фінансові можливості, готовність оплачувати лікування у разі потреби та беруть паспортні дані й адресу. У більшості випадків собаку привозять до нового дому самі, щоб переконатися, що вона справді потрапляє в безпечні умови. Також попереджають про стан собаки — наприклад, алергії, нюанси характеру чи інші потреби
“Ми завжди цей момент оговорюємо, що якщо щось пішло не так. Ми навіть не питаємо, якщо людина не хоче ділитися, що саме пішло не так. Просто просимо, ніяких прилаштувань без нас. Тобто ви маєте повернути собаку сюди. У нас були випадки, коли люди вирішили самі прилаштовувати собак, і хтось відвозив до бабусь в село, а хтось відвозив на стоянку чи ще щось. І ми потім їздили, забирали наших собак по Одеській області”, — зауважує Яна Тітаренко.
Переїзд у нову родину не означає, що собака одразу звикне до домашніх умов. Тварини, які тривалий час жили у вольєрах, мають сформований режим дня та звички, тому після адопції їм потрібен час на перебудову. У центрі попереджають майбутніх власників про цей період і радять не очікувати швидкого результату.
“Собаки, які живуть в вольєрах, вони звикли до специфічного проведення часу. У них є свій графік вигулу, свій графік відвідувань, у них є режим, скажімо так. Коли собака потрапляє в дім або в квартиру, її режим змінюється. І якийсь час собака все одно продовжує жити за власним режимом. Вона може не хотіти вийти гулять тоді, коли ви цього хочете. Вона може зробити свої справи посеред квартири, тому що вона звикла, що вона може це зробити у вольєрі”, — коментує волонтерка.
Допомога Центру адопції
Центр утримує тварин власним коштом та завдяки підтримці небайдужих людей і донорів, державного фінансування організація не отримує. Допомога надходить не лише грошима: містяни та підприємці закуповують необхідні матеріали, долучають робітників і допомагають облаштовувати територію. Саме так тут поступово з’являлися нові вольєри, паркан та інші необхідні об’єкти. Також серед потреб корм, повідки, нашийники та ліки для хворих собак.
“Є ще такий момент, коли організації чи якісь підприємства хочуть долучитися чимось інфраструктурним. То у нас завжди є потреба в ремонті вольєрів. Ми мріємо, що колись у нас буде плитка тротуарна. Тому що до нас приходять військові на протезах і їм дуже незручно ходити по такому грунту. Нам дуже не вистачає камер спостереження, як всередині центру, так і назовні, тому що ситуації бувають різні”, — говорить співзасновниця Центру адопції в Одесі.
Безпритульні тварини в Одесі
Проблема безпритульних тварин в Одесі знову стає помітнішою. У місті вже з’являються зграї собак, а системна робота з їх стерилізації та контролю чисельності потребує посилення. Водночас важливо працювати і з містянами — пояснювати правила відповідального та гуманного поводження з тваринами.
“У нас в Одесі є комунальне підприємство, яке мало би займатися проблемою безпритульних тварин в місті, але зараз, з невідомих мені причин, вона не працює на повну потужність. І ми вже бачимо наслідки, знову з’явилися зграї безпритульних собак, знову з’являється проблема пов’язана з цим. Тому хотілося б, звісно, відновити цю роботу, докладати максимум зусиль для стерилізації безпритульних тварин, як наслідок не буде вуличних нових”, — каже Яна Тітаренко.
У центрі сподіваються, що якомога більше собак знайдуть свої родини. Для багатьох із них це означатиме зовсім інше життя та шанс нарешті знайти дім і свою людину. А поки цього не сталося, волонтери продовжують щодня доглядати за тваринами й чекати на тих, хто захоче забрати їх до себе.
Раніше Новини.LIVE розповідали про екологічні наслідки війни для Чорного моря та Одеського узбережжя. Забруднення, руйнування інфраструктури та аварії суден можуть впливати на морську екосистему ще багато років.
Також Новини.LIVE розповідали про ситуацію навколо Одеського зоопарку та стан тварин. На тлі скандалів і критики заклад продовжує працювати, однак потребує оновлення інфраструктури та фінансування.
Одеса
Нічна атака на Одесу 6 жовтня: наслідки удару Росії
Росія продовжує невпинно атакувати Одещину, завдаючи ударів по регіону. У ніч проти 6 жовтня під ударом знову опинилася Одеса. Внаслідок атаки зафіксували пошкодження цивільної інфраструктури, спалахнула пожежа.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.
Реклама
Наслідки атаки
Унаслідок нічної атаки російських військ в Одесі було пошкоджено виробничу будівлю одного з приватних підприємств. Після удару там виникла пожежа. Інформації про постраждалих не надходило.
Рятувальники оперативно прибули на місце та ліквідували загорання. До усування наслідків залучали понад 50 вогнеборців.
Що відомо про атаки
У ніч проти 6 жовтня та вранці в Одеському районі кілька разів оголошували повітряну тривогу через загрозу ударів безпілотниками. Перша тривога тривала з 00:04 до 00:58, друга — з 04:12 до 05:01. Вранці, о 07:09, у районі знову оголосили тривогу через дронову загрозу. О 07:13 Повітряні сили повідомили про реактивний БпЛА, який рухався з півночі в напрямку Південного та Чорноморська. О 07:24 з’явилося повідомлення про рух реактивного безпілотника з півночі в напрямку Одеси. О 07:33 в Одеському районі оголосили відбій повітряної тривоги.
Читайте також:
Попередня атака
5 жовтня, російські війська завдали удару по Одеському району. Внаслідок атаки виникла пожежа сухої рослинності та лісової підстилки. Рятувальники ліквідували займання окремими осередками на загальній площі три гектари. Інформації про постраждалих не надходило.
До ліквідації наслідків атаки від ДСНС залучали 22 рятувальників та п’ять одиниць техніки. Також працювали троє людей і одна одиниця техніки місцевої пожежної команди.
Як повідомляли Новини.LIVE, 4 жовтня росіяни масовано атакували Одещину, пошкодивши промислову та портову інфраструктуру. В одному з районів області також загорілися дачні будинки. Через пожежі над регіоном утворилося сильне задимлення. Усі займання вже ліквідували.
Також Новини.LIVE писали, що в Одесі внаслідок російської атаки, в ніч на 1 жовтня, пошкоджено бізнес-центр. Вибухова хвиля понівечила дах і фасад двох будівель, вибила вікна та частково зруйнувала стіни на п’ятому поверсі. У приміщенні спалахнула пожежа, яку швидко загасили рятувальники. Відомо про одну постраждалу людину, наслідки атаки уточнюють.
Одеса
Відключення водопостачання в Одесі 6–7 жовтня: де не буде води
Цистерна з водою. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
В Одесі та передмісті 6 жовтня почалися аварійні роботи на об’єктах водопроводу. Через це без води залишилися частина Хаджибейського й Пересипського районів, а також кілька населених пунктів області. Обмеження триватимуть до ранку 7 жовтня. Для мешканців підготували машини з водою та працюють бювети.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Інфоксводоканал.
Реклама
Коли повернуть воду
Водопостачання припинили о 9:00 6 жовтня. За інформацією філії “Інфоксводоканал”, роботи триватимуть до 8:00 7 жовтня. Без води залишилися:
- вул. М. Грушевського;
- вул. Хімічна;
- вул. Промислова;
- вул. Саймона Літмана;
- вул. Іоганна Гена;
- вул. Василя Фащенка;
- житлові масиви “Слобідка”, “Цукровий”, “Крива Балка”, “Нова Слобідка” та “Селекційний інститут”.
Також водопостачання припинили на Київському шосе, у селищі Наті, селах Усатове, Нерубайське, Велика Балка та в районі залізничної станції “Усатове”.
Де набрати воду
На час відключення в Хаджибейському районі встановили машини з водою за адресами:
Читайте також:
- вул. Грушевського, 39,
- вул. Поштова на розі з вул. Парковою.
У Пересипському районі воду можна набрати за такими адресами:
- провулок Шебелінський, ріг вул. Хавкіна;
- вул. Агрономічна, ріг вул. Хуторська;
- вул. Ядова, 61 Б;
- вул. Нежданової, 56;
- вул. Висока, 18;
- площа Молоді, 25.
Адреси бюветів
В Одесі загалом діє 17 бюветних комплексів. Глибина свердловин становить від 80 до 120 метрів. Уся вода з них подається безплатно та доступна для мешканців міста.
- сквер Мечникова,
- сквер Михайлівський,
- пр. Небесної Сотні, 14,
- вул. Дальницька, 25,
- вул. М. Говорова,
- вул. Просвіти, 1-Д,
- вул. Геранієва,
- вул. Кримська,
- вул. Героїв оборони
- сквер Прохоровський,
- вул. І. Рабіна,
- вул. Інглезі
- пр. Лесі Українки, 33,
- пр. Князя Ярослава Мудрого, 1,
- 6 ст. В. Фонтану,
- вул. Космонавтів,
- сквер Старобазарний.
Довідка для містян
Для довідок “Інфоксводоканал” працює цілодобово за телефонами:
- 0-800-307-505,
- 705-55-05,
- 068-905-55-05,
- 066-905-55-05,
- 093-17-00-155.
Тариф на воду
Зазначимо, в Одесі з 15 серпня діють нові тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення. Вартість водопостачання становить 30,59 грн за кубометр без ПДВ, а водовідведення — 24,03 грн. Разом це 54,62 грн без ПДВ, або близько 65,54 грн за кубометр із ПДВ.
Крім того, нараховується абонентська плата. Її розмір залежить від кількості індивідуальних лічильників:
- без лічильника — 32,55 грн на місяць;
- за наявності одного лічильника — 42,92 грн;
- за наявності двох і більше лічильників — 48,69 грн.
Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі планують розширити мережу бюветів та облаштувати ще один комплекс у Київському районі. Нову точку з питною водою хочуть відкрити на вулиці Сім’ї Глодан, а скористатися нею містяни зможуть у 2027 році. Наразі в Одесі працюють 17 бюветів.
Також Новини.LIVE писали, що у Чорноморську змінюється вартість комунальних послуг для мешканців. Виконком міської ради затвердив нові тарифи на водопостачання та водовідведення. Вони набирають чинності 2 жовтня, а загальна ціна кубометра становитиме 94,98 грн. Раніше місту пропонували значно вищий тариф, однак його поки не затвердили.
-
Одеса5 днів agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство5 днів agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство5 днів agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса1 тиждень agoАтака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Одеса3 дні agoРосіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині поліцейський збив жінку: вона померла в ліка…
-
Війна1 тиждень agoНа Одещині росіяни атакували судно під прапором Палау
-
Усі новини1 тиждень agoексперт порівняв топові смартгодинники 2026 року (фото)
