Connect with us

Одеса

День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому

Published

on

Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.

Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у ​​літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.

Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.

У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.

Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.

На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.

Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.

Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.

“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.

Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.

Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.

Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.

Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.

Одеса

Опалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців

Published

on


Пенсіонрка перевіряє опалення. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

Підготовка до опалювального сезону 2026/2027 років у Подільську триває, однак його початок опинився під загрозою. Комунальники попереджають про серйозну проблему, яка може вплинути на подачу тепла взимку. Причиною стала заборгованість жителів міста за опалення. Споживачів закликають терміново розрахуватися за отримані послуги.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Подільську громаду.

Реклама

Чому опалення під загрозою

Комунальне підприємство “Подільськтеплокомуненерго” звернулося до споживачів із терміновим закликом погасити борги за теплопостачання. Через значну заборгованість населення підприємству складніше забезпечити стабільну роботу системи опалення.

Попри воєнний стан, працівники підприємства продовжують готувати котельні та теплові мережі до холодів. Водночас накопичені борги ставлять під загрозу як своєчасний початок опалювального сезону, так і його стабільне проходження.

До чого закликають жителів

Комунальники наголошують, що своєчасна оплата послуг теплопостачання необхідна для безперебійної роботи підприємства. Тому жителів Подільська просять не зволікати з погашенням заборгованості.

Читайте також:

Від розрахунків споживачів залежить можливість підприємства належно підготуватися до зимових холодів і забезпечувати оселі теплом упродовж опалювального періоду.

Зростання тарифів

В Одесі планують змінити тарифи на теплову енергію на опалювальний сезон 2026–2027 років. Для населення вартість опалення хочуть залишити на рівні 1 813,94 грн за Гкал із ПДВ, тоді як для бюджетних установ, бізнесу та релігійних організацій передбачені вищі тарифи. У КП “Теплопостачання міста Одеси” пояснили, що на розрахунки вплинули подорожчання ресурсів і послуг, а також зменшення обсягів реалізації тепла.

Згідно з оприлюдненим проєктом, для бюджетних установ тариф становитиме 5 354,12 грн за Гкал, для інших споживачів — 6 458,10 грн, а для релігійних організацій — 5 797,86 грн. Водночас економічно обґрунтована вартість тепла для населення становить 3 511,78 грн за Гкал, однак фактичний тариф залишається на рівні, визначеному законодавством на період воєнного стану.

Серед причин зростання собівартості підприємство називає подорожчання розподілу природного газу на 79%, електроенергії — на 36%, а водопостачання та водовідведення — на 18%. Також у розрахунках врахували збільшення витрат на оплату праці, матеріали й виробничі послуги. Зауваження та пропозиції до проєкту тарифів приймають протягом семи календарних днів із дня публікації повідомлення.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі стартувало пілотне тестування мобільного зв’язку п’ятого покоління. 5G уже доступний на окремих вулицях у центрі міста, в районі Аркадії та на вокзалі. Мережу запустили три найбільші оператори. Для користування потрібен смартфон із підтримкою 5G та актуальне програмне забезпечення на пристрої.

Також Новини.LIVE писали, що Одеса готується до майбутнього опалювального сезону в умовах можливих блекаутів і нових атак. У місті посилюють автономність лікарень, шкіл та теплової інфраструктури. Частину об’єктів уже підключили до резервних джерел живлення, а мережу Пунктів незламності планують розширити. Влада очікує складну зиму.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Енергетичне перемир’я Трампа: думки одеситів про ініціативу

Published

on


Одесити в центрі міста. Фото: Новини.LIVE

Поки Дональд Трамп робить заяви про можливе енергетичне перемир’я, українці продовжують жити під загрозою нових атак на критичну інфраструктуру. Головним залишається питання, чи зможуть сторони досягти конкретних домовленостей і забезпечити їх виконання. Адже навіть тимчасове припинення ударів могло б дати енергетикам більше можливостей для відновлення пошкоджених об’єктів.

Журналісти Новини.LIVE запитали одеситів, чи вірять вони в пропозицію американського президента щодо енергетичного перемир’я.

Реклама

Атаки на енергооб’єкти

Енергетичне перемир’я мало б означати припинення ударів по об’єктах, від яких залежать світло та тепло в домівках українців. Однак поки що йдеться насамперед про політичні заяви, а не про підтверджені результати домовленостей. Тому люди оцінюють цю ініціативу з огляду на те, що відбувається насправді.

“Не вірю в енергетичне перемир’я. Тому що його нема. Вчора в Харкові розбомбили ТЕЦ”, — говорить Сергій.

Сергій про атаки по ТЕЦ в Харкові. Фото: Новини.LIVE

Окрім самих обстрілів, українців непокоїть і те, чи виконуватимуться можливі домовленості. Адже для реального припинення атак недостатньо лише заяв політичних лідерів. Треба розуміти, як контролюватимуть дотримання перемир’я та що відбуватиметься в разі його порушення.

Читайте також:

“Росія перемир’я не буде підтримувати. Мені здається, вона вже його відмінила. Вони ніколи не дотримувались обіцянок своїх”, — каже Рустам.

Рустам про недовіру до Росії. Фото: Новини.LIVE

Домовленості щодо енергетики

Після заяв Дональда Трампа про енергетичне перемир’я увага прикута й до ролі США у можливих переговорах. Однак залишається незрозумілим, на яких умовах сторони могли б домовитися про припинення ударів. 

“Мені здається, Трамп просто привертає до себе увагу таким чином і хоче якось виправдати звинувачення в першу чергу свої у сторону України, яка б’є по НПЗ російським. Тому мені здається, що це не варто уваги такої серйозної і насправді ніякого перемир’я немає. І все ж таки, якщо щось буде конкретне, то тільки зі згоди Зеленського, Путіна, а Трамп вже буде як посередник”, — зазначає Єфим.

Єфим про домовленості щодо енергетики. Фото: Новини.LIVE

Сумніви щодо перемир’я

Попередній досвід заяв про переговори впливає на те, як люди оцінюють перспективи чергових домовленостей. Тому навіть можливість припинення ударів по енергетиці не викликає довіру. 

“Трампа я фільтрую. Ніхто не буде цього дотримуватися. Ніхто ніколи не дотримується перемир’я. Це вже історія, архіви подивіться”, — стверджує Юлія.

Юлія про сумніви щодо перемир’я. Фото: Новини.LIVE

Ставлення до енергетичного перемир’я залежить і від того, хто саме виступає з такою ініціативою. Одесити звертають увагу на дії та послідовність рішень політиків. Саме довіра до учасників переговорів визначає, наскільки серйозно вони сприймають можливі домовленості.

“Трампу я зовсім не вірю. Тому що він несерйозна людина. Цим все сказано. Не вірю обіцянкам цим і Путіну також. Жодних не маю надій на енергетичне перемир’я. Є тільки надія на нашого президента”, — пояснює Микола.

Микола про недовіру до політиків. Фото: Новини.LIVE

Надія на перемир’я

Попри сумніви щодо можливих домовленостей, не всі одесити налаштовані скептично. Навіть тимчасове зниження інтенсивності атак могло б дати людям можливість жити з меншою тривогою за завтрашній день.

“Я дуже сподіваюсь на нього. Вірю чи не вірю — інше питання. Просто дуже хочу, щоб було перемир’я хоча б енергетичне: не бомбили наше світло, воду й інші необхідності”, — ділиться Тамара. 

Тамара про надію на енергетичний мир. Фото: Новини.LIVE

Навіть якщо удари по енергетичних об’єктах припиняться, наслідки попередніх руйнувань залишатимуться. Для відновлення електростанцій, підстанцій та мереж потрібні час, обладнання й безпечні умови роботи. Тож перемир’я могло б стати можливістю відновити частину пошкодженої енергетичної інфраструктури, але поки підстав для цього немає.

Раніше Новини.LIVE розповідали, чи планують миколаївці залишати місто напередодні складної зими. Частина людей розглядає виїзд через безпекову ситуацію, тоді як інші попри ризики вирішили залишатися вдома.

Також Новини.LIVE розповідали, що одесити хотіли б змінити у своєму місті. Найчастіше містяни звертали увагу на проблеми, які впливають на щоденний комфорт і вигляд Одеси.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Полювання в Одеській області 2026–2027: де дозволили

Published

on


Вовк лежить на землі. Фото ілюстративне: КУ “Одеський зоопарк”

На Одещині погодили проведення полювання одразу в семи районах області. Посадовці пояснюють це збільшенням кількості диких хижаків та загрозою для людей і господарств. Однак рішення вже викликало обурення серед захисників тварин. Вони поставили під сумнів наведені владою дані та нагадала про небезпеку пострілів під час війни.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера та на волонтерку Яну Тітаренко.

Реклама

Де дозволили полювання

В Одеській області погодили проведення полювання в сезоні 2026–2027 років. Відповідний спільний наказ видали Одеська обласна військова адміністрація та оперативно-тактичне угруповання “Одеса”. Полювати дозволили в семи районах: 

  • Березівському; 
  • Білгород-Дністровському; 
  • Одеському; 
  • Роздільнянському; 
  • Ізмаїльському; 
  • Подільському; 
  • Болградському.

В ОВА пояснили, що таке рішення ухвалили через збільшення кількості диких тварин. За даними адміністрації, останніми роками популяція хижих м’ясоїдних тварин в області зросла приблизно на 30%, а хижих хутрових — у півтора раза. Йдеться про лисиць, вовків, шакалів та єнотоподібних собак.

Посадовці стверджують, що це створює небезпеку для людей, домашніх тварин і сільського господарства. Зокрема, жителі громад неодноразово скаржилися на шакалів, яких помічали біля житлових будинків, у місцях відпочинку та на подвір’ях. Також дикі тварини завдають шкоди посівам. Жителів області закликали дотримуватися правил безпеки під час полювання з урахуванням обмежень воєнного стану.

Читайте також:

Реакція зоозахисників

Дозвіл на полювання викликав різку реакцію зоозахисників. Волонтерка Яна Тітаренко звинуватила обласну владу в байдужості до тварин, які й без того страждають через війну. Також активістка поставила під сумнів достовірність даних про збільшення чисельності хижаків.

Вона розкритикувавши рішення дозволити полювання під час повномасштабного вторгнення. На її думку, охочих полювати варто було б передусім перевірити щодо можливості проходження військової служби.

“На підставі липових паперів про чисельність ви даєте дозвіл на вбивство тварин, які і так страдають через війну? А про людей ви подумали? Як зараз населення сприймає звуки пострілів?”, — йдеться у дописі Тітаренко.

Як відреагували соцмережі

Під дописом зоозахисниці користувачі соцмереж переважно розкритикували дозвіл на полювання. Люди обурюються, що під час війни, коли щодня лунають вибухи, в області ще й дозволяють використовувати мисливську зброю. Дехто називає таке рішення жорстоким щодо тварин, які також страждають від бойових дій.

“У нас, на жаль, теж дали дозвіл, Березівка… Навкруги стільки горя, смертей, а їм би тільки повбивати когось, побігати”, — написала одна із коментаторок.

Коментар під дописом Яни Тітаренко. Фото: скриншот із Facebook

До обговорення долучився й еколог Іван Русєв. Він розкритикував полювання не лише через війну, а й через складну екологічну ситуацію в дельті Дністра, де спостерігається критична нестача води.

“Полювання на тварин, коли в дельті Дністра криза із-за критичної нестачі води в Дністрі, а також полювання під час війни — це дикунство і аморальні вчинки не тільки мисливців, але і самої злочинної влади”, — написав Іван Русєв.

 

Коментар еколога Івана Русева. Фото: скриншот із Facebook

Як повідомляли Новини.LIVE, територія Одеського зоопарку опинилася під загрозою забудови. Забудовник вже кілька років претендує на землю, де може з’явитися готель або інший об’єкт. Звіринець переживає складні часи, а коштів на розширення вольєрів і підтримку території бракує.

Також Новини.LIVE писали, що навесні у Національному природному парку “Тузлівські лимани” на Одещині помітили перші зграї рожевих фламінго. Птахи прилетіли з боку Чорного моря наприкінці лютого. Екологи сподіваються, що цього року їм вдасться успішно загніздитися.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.