Connect with us

Одеса

День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому

Published

on

Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.

Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у ​​літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.

Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.

У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.

Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.

На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.

Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.

Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.

“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.

Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.

Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.

Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.

Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.

Одеса

Дрон атакував судно біля Румунії: коментар ВМС України

Published

on


Пошкоджене росіянами судно у Чорному морі. Фото ілюстративне: ВМС ЗСУ

У територіальних водах Румунії росіяни безпілотником влучили у вантажне судно, яке прямувало до України. За попередніми даними, екіпаж не постраждав, проте на борту могли виникнути пошкодження. У ВМС ЗСУ підтвердили, що інцидент справді стався, але подробиць не розкрили. Тим часом росіяни продовжують майже щодня запускати ударні дрони з окупованого Криму.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на інтерв’ю речника ВМС ЗСУ Дмитра Плетенчука в телеефірі “Ми — Україна”.

Реклама

Атака на вантажне судно біля Румунії

За попередньою інформацією, внаслідок атаки міг зазнати пошкоджень вантажний кран. Пожежі на борту не виникло. Міністр оборони Румунії підтвердив атаку та повідомив, що обставини інциденту розслідують. Дмитро Плетенчук пояснив, що українські військові не можуть коментувати події в зоні відповідальності румунських партнерів. Проте цей випадок став приводом звернути увагу на ширшу проблему, а саме на небезпеку, яку Росія створює за межами України.

“Можу лише зазначити, що, на жаль, як ви бачите, російська агресія, вона, можна сказати, в якійсь мірі продовжує розповзатися за межі нашої країни і за межі тієї зони, в якій, в принципі, розпочиналася”, — зазначив Дмитро Плетенчук.

Запуск дронів з Криму

За словами речника ВМС ЗСУ, основною загрозою з морського напрямку залишаються безпілотники. Росіяни використовують їх майже щодня, зокрема запускають з окупованого Криму. Авіація також бере участь в атаках, але її активність залежить від погодних умов і останнім часом дещо зменшилася.

Читайте також:

Дмитро Плетенчук каже, що українські військові протидіють таким ударам двома способами: знищують безпілотники в повітрі та атакують інфраструктуру, яку росіяни використовують для їхнього виробництва. За словами речника, це стосується й реактивних “Шахедів”, які також доводиться перехоплювати.

“Не залишаються без відповіді ці дронові атаки — як у сенсі безпосереднього відбиття, зокрема і реактивних “Шахедів”, так і в сенсі ударів по тій інфраструктурі, яка задіяна для виробництва подібних засобів ураження”, — наголосив Дмитро Плетенчук.

Новини.LIVE писали, що в ніч проти 15 листопада росіяни атакували Чорноморськ на Одещині. Постраждали шестеро людей, одного чоловіка рятувальники визволили із заблокованої квартири. Окупанти частково зруйнували чотириповерхову адміністративну будівлю та пошкодили сусідні житлові будинки. На подвір’ї загорілися два автомобілі, а уламки понівечили газову трубу та енергетичну інфраструктуру. 

Також Новини.LIVE повідомляли, що 14 листопада росіяни вдарили по енергетичному об’єкту ДТЕК у Подільському районі на Одещині. Через пошкодження обладнання майже 50 тисяч родин залишилися без електрики. Енергетики розпочали ремонт, щойно дозволила безпекова ситуація. У ДТЕК попередили, що відновлення може затягнутися, оскільки росіяни вже неодноразово атакували цей об’єкт. 

 



Джерело

Continue Reading

Одеса

На Одещині зупинився великий олійний завод: що сталося

Published

on


Потужності компанії “Дельта Вілмар Україна”. Фото: deltawilmar.com

На Одещині компанія “Дельта Вілмар Україна” повністю зупинила виробництво, зокрема роботу великого олійноекстракційного заводу. Підприємство, яке понад 20 років працює в регіоні, більше не може стабільно переробляти сировину через постійні аварійні відключення світла та загрози безпеці. Подібні рішення вже ухвалили й інші великі виробники олії в Україні.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Latifundist.com.

Реклама

Зупинка виробництва олії

За інформацією журналістів видання, керівництво “Дельта Вілмар Україна” ухвалило рішення 12 листопада 2026 року. Компанія припинила роботу всіх виробничих потужностей. Під зупинку потрапив і олійноекстракційний завод в Одеській області. Коли підприємства відновлять роботу, наразі не повідомляють.

Що відомо про компанію

“Дельта Вілмар Україна” — це сінгапурська компанія, яка працює в Україні з грудня 2004 року. Її виробничі об’єкти розташовані поблизу порту Південний. Компанія має два заводи: один переробляє тропічні олії, інший працює із соняшником, соєю та ріпаком. До підприємства також належить комплекс для зберігання та перевалки рослинних олій. Згідно з опублікованими технічними характеристиками компанії, потужність рафінації становить до 2100 тонн олії на добу, а резервуарний парк розрахований на 100 тисяч тонн продукції.

У квітні 2024 року підприємство вже зазнало значних руйнувань через атаку росіян. Тоді окупанти ракетами знищили 10 резервуарів з олією, пошкодили перевантажувальний термінал та інше обладнання на об’єкті компанії в районі порту Південний.

Читайте також:

Зупинка заводів в Україні

Зазначимо, що подібні проблеми виникли й у решти українських виробників олії. Агрохолдинг “Кернел” 12 листопада повідомив про зупинку всіх своїх олійноекстракційних заводів після атак росіян, які пошкодили виробничі будівлі, обладнання та резервуари. Ніжинський жиркомбінат припинив роботу після атаки російських дронів 10 листопада. А завод “Потоки” у Дніпрі з 13 листопада призупинив закупівлю та переробку соняшнику через перебої зі світлом, безпекові ризики та потребу в відновлювальних роботах.

Новини.LIVE писали, що росіяни пошкодили промислову та портову інфраструктуру на Одещині. На одному з об’єктів спалахнула масштабна пожежа. Через сильне задимлення рятувальники перевірили повітря, але небезпечних речовин не виявили. 

Також Новини.LIVE повідомляли, що через атаки росіян вантажопереробка портів Великої Одеси скоротилася більш ніж у 15 разів. Від початку повномасштабного вторгнення окупанти пошкодили або частково знищили 1 173 об’єкти портової інфраструктури та 274 цивільні судна. Під ударами опиняються причали, місця стоянки суден і морські маршрути.



Джерело

Continue Reading

Одеса

В Одесі після атаки росіян горять автомобілі та склади

Published

on


Пожежа після влучання дрона. Фото: ОВА

Росіяни знову масовано атакували Одещину, зокрема й Одесу. У різних районах області окупанти пошкодили цивільну інфраструктуру, зруйнували будівлю автомобільного центру та складські приміщення. Після влучань спалахнули пожежі, загорілися машини. Інформації про постраждалих наразі немає, а рятувальники продовжують працювати на місцях.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на начальника Одеської ОВА Олега Кіпера та начальника Одеської МВА Сергія Лисака.

Реклама

Наслідки атаки на Одещину

За інформацією Олега Кіпера, росіяни завдали масованого удару по кількох районах області. Серед зруйнованих об’єктів є автомобільний центр та складські приміщення. Частину складів використовували для зберігання зерна. Після атаки виникли пожежі, загорілися автомобілі. На місцях працюють відповідні служби.

“Інформація про постраждалих наразі не надходила”, — повідомив Олег Кіпер.

Допис Олега Кіпера. Фото: скриншот з Telegram

Що відомо про атаку на Одесу

Начальник Одеської МВА Сергій Лисак підтвердив атаку на обласний центр. Росіяни пошкодили міську інфраструктуру, а на місцях влучань спалахнули автомобілі.

Читайте також:

“Постраждала інфраструктура. Горять автівки”, — зазначив Сергій Лисак.

Допис Сергія лисака. Фото: скриншот з Telegram

Масштаби руйнувань та інші подробиці атаки ще з’ясовують. Зазначимо, що упродовж сьогоднішнього дня в Одесі та різних районах Одещини неодноразово оголошували повітряну тривогу, під час якої було чутно вибухи. В Одеському районі сирени лунали щонайменше шість разів, починаючи з ночі. Повторні тривоги також фіксували в Березівському, Ізмаїльському, Білгород-Дністровському та інших районах області.

Новини.LIVE писали, що росіяни змінили тактику атак реактивними дронами на Одесу. Безпілотники можуть наближатися до цілей із вимкненими двигунами, через що їх складніше виявити за звуком. Окупанти також прокладають маршрути через житлову забудову та змінюють висоту польоту. Українські військові вже випробовують нові засоби перехоплення таких цілей. 

Також Новини.LIVE повідомляли, що росіяни атакували Чорноморськ, де постраждали шестеро людей. Окупанти частково зруйнували чотириповерхову адміністративну будівлю, пошкодили житлові будинки та газову трубу. Після влучань загорілися два автомобілі. Одного чоловіка рятувальники визволили із заблокованої квартири. 

Крім того, Новини.LIVE писали, що через атаку росіян на енергооб’єкт ДТЕК майже 50 тисяч родин на Одещині залишилися без світла. Загарбники пошкодили обладнання в Подільському районі області. Енергетики розпочали ремонтні роботи, проте повторні атаки та повітряні тривоги ускладнюють відновлення електропостачання.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.