Одеса
День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому
Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.
Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.
Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.
У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.
Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.
На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.
Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.
Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.
“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.


Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.
Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.
Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.
Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.
Одеса
В Одесі два бювети тимчасово не працюватимуть через ремонт
Бювет в Одесі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Одеситам варто заздалегідь подбати про запас питної води, адже в місті тимчасово не працюватимуть два бюветні комплекси. Причиною стали ремонтні роботи. Обмеження триватиме майже дві доби, тож містян просять врахувати це під час планування користування бюветами. Після завершення робіт комплекси мають відновити роботу.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на ЖКС Одеси.
Реклама
Де не буде води
Тимчасово призупинять роботу бюветних комплексів за двома адресами:
- вул. Дальницька, 25;
- вул. Добровольців.
У цей період вода в зазначених бюветах подаватися не буде.
Коли проведуть ремонт
Обмеження почне діяти з 18:00 7 вересня. Орієнтовно роботу бюветних комплексів планують відновити о 08:00 9 вересня. Містян просять врахувати цю інформацію та заздалегідь подбати про необхідний запас води на час проведення ремонтних робіт.
Читайте також:
Адреси бюветів
В Одесі загалом діє 17 бюветних комплексів. Глибина свердловин становить від 80 до 120 метрів. Уся вода з них подається безплатно та доступна для мешканців міста.
- сквер Мечникова,
- сквер Михайлівський,
- пр. Небесної Сотні, 14,
- вул. Дальницька, 25,
- вул. М. Говорова,
- вул. Просвіти, 1-Д,
- вул. Геранієва,
- вул. Кримська,
- вул. Героїв оборони
- сквер Прохоровський,
- вул. І. Рабіна,
- вул. Інглезі
- пр. Лесі Українки, 33,
- пр. Князя Ярослава Мудрого, 1,
- 6 ст. В. Фонтану,
- вул. Космонавтів,
- сквер Старобазарний.
Вода в магазинах
Попри удари по складах із продуктами та розподільчих центрах, через які в магазинах по Україні виникли перебої з окремими категоріями товарів, проблем із питною водою немає. Ажіотажу на воду в супермаркетах Одеси не спостерігається. Полиці залишаються заповненими, а покупці не скуповують її масово. Водночас є певні труднощі з наявністю окремих видів солодкої газованої води.
Тариф на воду
Зазначимо, що з 15 серпня 2026 року в Одесі діють нові тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення. Вартість води становить 30,59 грн за кубометр без ПДВ, а водовідведення — 24,03 грн. Разом із податком мешканці сплачують близько 65,54 грн за кубометр.
Як повідомляли Новини.LIVE, у вересні 2026 року основні комунальні тарифи для одеситів залишаються без змін. Ціни на електроенергію, газ, воду та вивезення сміття наразі не переглядають. Водночас містянам варто врахувати нові тарифи на воду, які діють з серпня.
Також Новини.LIVE писали, що в Одесі планують розширити мережу бюветів та облаштувати ще один комплекс у Київському районі. Нову точку з питною водою хочуть відкрити на вулиці Сім’ї Глодан, а скористатися нею містяни зможуть у 2027 році. Наразі в Одесі працюють 17 бюветів.
Одеса
Розкопки в Одесі: археологи знайшли кераміку XIV століття
Розкопки в Одесі. Фото: Одеська міська рада
На Приморському бульварі завершився польовий етап четвертого сезону археологічних розкопок. Фахівці досліджували античне поселення та середньовічну фортецю Хаджибей. Серед матеріалів є кераміка, яка може свідчити про події XIV століття. Остаточні висновки археологи зроблять після зимової камеральної обробки.
Про це в ексклюзивному інтерв’ю Новини.LIVE розповів співкерівник археологічної експедиції Андрій Красножон.
Реклама
Дослідження пам’яток
24 червня на Приморському бульварі стартував четвертий сезон археологічних розкопок. Майже півтора місяця фахівці Університету Ушинського та Інституту археології НАН України працювали одразу на двох історичних пам’ятках. Йдеться про античне поселення V–III століть до нашої ери та середньовічну фортецю Хаджибей. Польовий етап робіт завершили у серпні, але головні висновки археологи робитимуть після камеральної обробки матеріалів. Саме вона вже допомогла виявити важливі дані про XIV століття та факторію Джанєстра.
Розкопки на Приморському бульварі мають значення не лише для науки. Знайдені матеріали можуть стати частиною майбутньої експозиції просто неба та допомогти зробити історичні маршрути Одеси цікавішими для туристів.
“Розкопки на Приморському бульварі завжди важливі для Одеси, не лише сьогодні. Важливість цих знахідок у тому, що вони відкривають сторінки тієї місцевості, на якій розташована сучасна Одеса”, — розповів Андрій Красножон.
Читайте також:
За його словами, можливості експедиції щороку залежать від кількох чинників. Серед них — фінансування, кількість працівників і студентів, а також погода та тривалість археологічного сезону.
Робота триває
Завершення польових робіт не означає, що дослідження пам’яток закінчилося. Тепер археологи мають опрацювати матеріали в лабораторних і кабінетних умовах, датувати артефакти, систематизувати знахідки та підготувати науковий звіт.
“Частина польової роботи — це лише перший етап, а камеральна обробка матеріалу — другий. Те, що ти не встиг усвідомити чи помітити під час польових робіт, часто можна зрозуміти вже у спокійній кабінетній обстановці”, — пояснив археолог.
Усі матеріали потрібно зафіксувати та пов’язати з конкретними археологічними шарами. Це особливо важливо тому, що під час розкопок пам’ятка фактично втрачає частину своїх шарів, а відновити їх уже неможливо.
Після опрацювання артефакти передають на зберігання до Одеського археологічного музею. Результати досліджень також використовують для наукових публікацій, монографій та подальшого вивчення пам’ятки.
Сліди XIV століття
Саме під час камеральної роботи археологи можуть отримати несподівані висновки. Такий досвід у експедиції вже був торік, коли детальніше дослідження кераміки змінило уявлення про частину знахідок.
“Камеральна обробка показала, що близько 60% датованої кераміки середньовічного та ранньомодерного часу припадає на XIV століття. Це дуже важливо, бо ми маємо артефакти, які відкривають сторінку, про яку раніше тут, на теренах Одеси, фактично не знали”, — зазначив Красножон.
Йдеться про історію факторії Джанєстра, якій, за словами археолога, близько 700 років. Саме подальше опрацювання матеріалів допомогло пов’язати знайдену кераміку з цим періодом. Тож остаточні результати цьогорічних розкопок стануть відомі після завершення камеральної роботи та підготовки наукового звіту.
Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі пропонують переглянути офіційну дату заснування міста. Наразі нею вважається 2 вересня 1794 року, однак військові вважають такий відлік пов’язаним із російською імперською історією. Вони нагадали про давніші згадки про поселення на території сучасної Одеси та закликали провести фахове обговорення.
Також Новини.LIVE писали, що раніше на Приморському бульварі науковці вилучили понад тисячу артефактів в хронологічному діапазоні від античності до періоду окупації Одеси. За 2.5 місяці робіт на алеях і площі біля Дюка закладено близько 10 шурфів (вертикальна гірнича виробка) і 3 розкопу. Максимальна глибина в одному з них перевищила 5 м. Середня потужність культурних нашарувань в межах 3 м. Загальна площа досліджених ділянок – близько 120 кв. м.
Одеса
Переговори про завершення війни: що очікують одесити
Зустріч Президента України з представниками Президента США. Фото: Офіс Президента
В Україну прибули спецпредставники президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер для зустрічі з Володимиром Зеленським. Головна мета — спроба відновити переговорний процес та підготувати наступний формат переговорів за участю України, США та Росії для подальшого припинення війни. Подробиці дипломати поки що не розголошуються.
Журналісти Новини.LIVE запитали одеситів, чого вони очікують від цих переговорів і чи вірять у їхній результат.
Реклама
Очікування перемир’я
Після нових контактів між представниками США, Україною та Росією тема можливих переговорів знову опинилася в центрі уваги. Поки сторони говорять про подальші зустрічі, гарантії безпеки та можливий тристоронній формат, конкретних домовленостей щодо припинення війни немає. Однак сам факт відновлення діалогу — шанс на зміни.
“Читаю в телеграмі, телевізору в нас немає. Очікую найкращого, я так думаю, що дочекаємося перемир’я. Дуже надіюсь, бо я дуже хочу додому в Херсон. Чекаємо, не втрачаємо надії”, — ділиться Ганна.
Втома від переговорів
Втім, не всі готові щоразу чекати результатів від нових зустрічей і заяв. За роки повномасштабної війни переговори неодноразово починалися, зупинялися та знову поверталися до порядку денного, але для багатьох це так і не принесло відчутних змін. На цьому тлі люди дедалі менше стежать за дипломатичними процесами й більше орієнтується на те, що відбувається безпосередньо на фронті та в українських містах.
Читайте також:
“Я втомився все дивитися: ці новини, ці переговори. В цьому немає ніякого сенсу. Що там тільки не обговорюють, нічого не змінюється. Все так і відбувається: війна і війна. Кожен день обстрілюють людей. Нічого не змінюється, я нічого не бачу. Все так і залишається”, — каже Ростислав.
Скепсис щодо переговорів
Після численних заяв, зустрічей і обіцянок частина українців уже не поспішає вірити, що цього разу все завершиться конкретними домовленостями. Особливо коли головні питання обговорюються не на найвищому рівні кожної зі сторін.
“Я думаю, що нічого не буде. Таке воно щось зибке, незрозуміле. Ті люди не державні керівники з боку США”, — говорить Олена.
Для когось переговори мають сенс лише тоді, коли за ними одразу йдуть конкретні кроки. Самих слів, зустрічей і нових заяв уже недостатньо. Люди хочуть бачити рішення, які реально змінюють ситуацію, а не чергове продовження розмов.
“Нічого не буде. Тому що це іграшки зараз. Домовилися домовлятися. Я думаю, що тільки дії можуть щось змінити. Тільки дії. А це маячня, яка проходить, це просто ігри, які витягують час і спонукають людей на такі відношення”, — зазначає Борис.
Політичні очікування
Дехто аналізує ситуацію і подальший хід переговорів з погляду не лише позицій Києва та Москви, а й із внутрішньою політикою США. Вони очікують, що зміни у Вашингтоні можуть вплинути на обсяги підтримки України та, відповідно, на позиції Росії. Саме тому швидких домовленостей зараз від переговорного процесу не чекають.
“Я думаю, що переговори навіть зараз нам і не потрібні. Тому що якщо в жовтні демократи переможуть, Трампа не буде, демократи будуть допомагати Україні, більше буде зброї давати нам, Путіну стане гірше. Я думаю, що навесні, найімовірніше, переговори будуть щодо воєнного конфлікту”, — пояснює Олексій.
Тож ставлення до переговорів у людей дуже різне. Одні все ще сподіваються на результат, інші вже втомилися від постійних заяв без помітних змін. Але майже в усіх є спільне очікування: щоб за переговорами нарешті стояли конкретні рішення, які реально вплинуть на ситуацію.
Раніше Новини.LIVE запитували одеситів, як вони ставляться до можливих змін у правилах мобілізації. Зокрема, містяни висловилися щодо зниження мобілізаційного віку та можливого призову жінок.
Раніше Новини.LIVE дізнавалися, скільки цього року коштує зібрати дитину до школи в Одесі. Журналісти поспілкувалися з батьками про витрати на підготовку до нового навчального року.
-
Відбудова1 тиждень agoЯпонія та Польща домовилися координувати підтримку відбудови України
-
Усі новини7 днів agoвийшли Huawei Nova 16s та 16s Pro (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoКівалов зібрав 7 тисяч студентів на стадіоні за ради ре…
-
Події1 тиждень agoУ Кам’янці-Подільському відбулася прем’єра фільму про ветерана Валерія Одайника
-
Політика1 тиждень agoВласюк обговорив у Вашингтоні просування законопроєкту Грема про санкції проти РФ
-
Політика1 тиждень agoЗеленський увів керівника детективів НАБУ Абакумова до антикорупційної робочої групи
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Усі новини1 тиждень agoяк змінилась солістка гурту Reflex (фото)
