Connect with us

Одеса

День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому

Published

on

Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.

Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у ​​літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.

Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.

У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.

Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.

На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.

Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.

Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.

“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.

Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.

Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.

Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.

Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.

Одеса

Місцеві овочі заповнюють ринки Одеси: вартість сьогодні

Published

on


Люди купують овочі. Фото: Новини.LIVЕ

В овочевому ряду Київського базару в Одесі дедалі більше продукції місцевих виробників. На прилавках уже можна знайти кабачки, цвітну капусту, брокколі та інші овочі, вирощені на полях Одещини. Продавці кажуть, що покупці все частіше цікавляться походженням товару та віддають перевагу місцевій продукції.

Журналісти Новини.LIVE побували на Київському ринку Одеси та дізналися актуальні ціни на овочі.

Місцевий товар

На початку літа асортимент овочевого ряду помітно змінився. Якщо раніше значну частину продукції привозили з теплиць або з інших регіонів, то зараз дедалі більше овочів надходить безпосередньо з полів Одеської області. Продавці зазначають, що місцеві фермери поступово збільшують обсяги постачання, тому на прилавках вже представлені кабачки, цвітна капуста, брокколі та інші сезонні овочі нового врожаю.

“Кабачки — це все наше. Кабачки у нас є 40–45 гривень, є 65–75 гривень, залежно від якості продукту. Цвітна капуста — це все з наших полів. Уже польова йде. Кабачки теж уже польові. Люди займаються, вирощують щось. Їм важко, нам важко, всім важко”, — розповіла продавчиня Олена.

Продавчиня Олена про вибір овочів. Фото: Новини.LIVЕ

Помідорний вибір

Окрему увагу покупців зараз привертають помідори. На ринку одночасно продаються як імпортні томати, так і вирощені на півдні Одещини. Різниця між ними насамперед у ціні, хоча багато покупців все ж обирають місцеву продукцію через її смак. За словами продавців, ізмаїльські помідори вже почали надходити на ринок, а найближчим часом їх може стати ще більше. Тоді різниця в ціні між українськими та імпортними томатами поступово скорочуватиметься.

Читайте також:

“Віддають перевагу нашому, але помідор наш трохи кусається по ціні. Є зараз і непоганий імпортний помідор. Він доволі смачний. Але наша помідора — то є наша помідора. Вона, звісно, смачніша, але вона і дорожча”, — каже Олена.

Помідори на ринку. Фото: Новини.LIVЕ

Ціни на овочі

Станом на початок червня в овочевому ряду Київського базару діють такі ціни:

  • Кабачки — 40–75 грн/кг 
  • Огірки — 70 грн/кг 
  • Цвітна капуста — 80 грн/кг
  • Брокколі — 80 грн/кг
  • Морква стара — 45 грн/кг 
  • Морква нова — 90 грн/кг 
  • Буряк — 35 грн/кг 
  • Картопля — 80–100 грн/кг 
  • Помідори імпортні — 170 грн/кг 
  • Помідори з Ізмаїла — 250 грн/кг
Цвітна капуста на прилавку. Фото: Новини.LIVЕ

Як обрати смачні овочі

Продавці радять звертати увагу не лише на зовнішній вигляд овочів, а й на їхній запах та щільність. Свіжі кабачки мають бути пружними, без м’яких ділянок і темних плям. Якщо овоч важкий для свого розміру, це свідчить про його соковитість. Під час вибору огірків варто дивитися на колір і твердість. Яскраво-зелені плоди без пожовтіння зазвичай мають кращий смак і не гірчать. Цвітна капуста та брокколі повинні мати щільні суцвіття без потемнінь і ознак в’янення.

Що стосується помідорів, то найсмачнішими зазвичай вважаються плоди з насиченим ароматом. Якщо томат пахне навіть через шкірку, він, ймовірно, буде солодким і соковитим. Також варто обирати овочі, які відповідають сезону, адже саме в період природного дозрівання вони мають найкращий смак.

Як повідомляли Новини.LIVE, супермаркети вже заповнюються першими літніми ягодами й баштанними. Найбільше покупці звертають увагу на полуницю та ранні кавуни, хоча ціни поки залишаються доволі високими. Продавці кажуть, що вартість змінюється буквально щодня — усе залежить від постачання, погоди та витрат на доставку. 

Також Новини.LIVE писали, що на ринку “Черемушки” в Одесі побільшало місцевих овочів та зелені. Продавці кажуть, що імпорт поступово зникає з прилавків. Водночас ціни на частину ранніх овочів залишаються високими через витрати на доставку та пальне. Продукцію на ринок везуть із Кілії, Маяків, Ясьок, Білгород-Дністровського та Умані.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Вода у морі біля Одеси холодна: погода на сьогодні

Published

on


Люди на пляжі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

Попри те, що літо лише набирає обертів, підготовка до пляжного сезону на Одещині триває. За прогнозами синоптиків, на завтра, 2 червня, температура морської води біля узбережжя Одеси становить +13…+14 °C. Навіть із урахуванням хмарності та денної прохолоди, море поступово готується до майбутнього напливу відпочивальників.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Гідрометцентр Чорного та Азовського морів.

Погода в Одесі 2 червня

​У місті очікується хмарна погода з проясненнями. Вночі минеться без істотних опадів, а от удень можливий короткочасний дощ. Вітер буде південно-східний зі швидкістю 7-12 м/с. Температура повітря вночі становитиме +12…+14 °C, а вдень стовпчики термометрів піднімуться до +17…+19 °C. Температура морської води тримається на рівні +13…+14 °C.

Погода для області 2 червня

В області також утримається хмарність із проясненнями. Місцями прогнозують короткочасні дощі. На автошляхах регіону видимість буде доброю, тож водії можуть почуватися впевнено.

  • Вітер: південно-східний, 7-12 м/с. 
  • Температура повітря: вночі +9…+14 °C, вдень — +17…+22 °C.

Штормове попередження

Синоптики попереджають про І рівень небезпечності (жовтий) вздовж узбережжя Одещини. Хвилювання моря вночі буде легким, проте вдень воно посилиться до помірного. При цьому самі рівні моря залишаються в межах безпечних значень. Вітер уздовж узбережжя очікується південно-східний, 6-11 м/с, а температура повітря коливатиметься від +10…+15 °C вночі до +16…+21 °C у денні години.

Читайте також:

Пожежна небезпека в регіоні

За даними Гідрометцентру Чорного та Азовського морів, на території області зафіксовано неоднорідну ситуацію з пожежною небезпекою. Найвища, надзвичайна пожежна небезпека оголошена в районі Чорноморська. Високий рівень загрози спостерігається в Затишші, а середня небезпека — у Любашівці та Вилковому. Натомість в Одесі, Роздільній, Сербці, Білгороді-Дністровському, Сараті, Болграді та Ізмаїлі ситуація залишається спокійною — там рівень небезпеки низький або взагалі відсутній.

Як повідомляли Новини.LIVE, більшу частину забруднення рослинною олією, яка потрапила в Чорне море після атак РФ на портову інфраструктуру, вітер і течії винесли від Одеси у відкрите море. Проте загроза для морської екосистеми не зникла.

Також Новини.LIVE писали, що перед початком пляжного сезону в Одесі водолази обстежують морське дно та прибирають небезпечні предмети, які можуть травмувати відпочивальників. Серед знайденого сьогодні: уламки російських безпілотників, гільзи від роботи ППО, арматура, скло та інше сміття.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Крим втрачає опору: вплив ударів по логістиці на фронт

Published

on


Знищена техніка РФ на трасі в Криму. Фото: скриншот з відео

Удари по російській логістиці на окупованих територіях починають змінювати ситуацію на південному фронті. Українські сили дедалі активніше атакують маршрути постачання, склади та тилові об’єкти ворога. Це вже ускладнює забезпечення російських військ боєприпасами, пальним і технікою. Наслідки таких дій можуть стати відчутними не лише в Криму, а й безпосередньо на фронті.

Про це в ефірі День.LIVE розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук.

Коридор під ударом

Останніми місяцями українські сили системно працюють по логістичних маршрутах, які забезпечують російське угруповання на півдні. Особлива увага приділяється так званому сухопутному коридору до Криму. Паралельно триває знищення елементів протиповітряної оборони, що відкриває більше можливостей для ударів углиб окупованих територій. За словами Сергія Братчука, наслідки цієї кампанії вже починають проявлятися.

“Якщо говоримо про так званий сухопутний коридор, то сьогодні повного вогневого контролю ще немає. Але заходи, які вже проводить ворог, свідчать, що його логістика обмежується, а дії російських військ у південній операційній зоні ускладнюються”, — зазначив Братчук.

Він наголосив, що ефект не завжди помітний миттєво. Російська армія ще має накопичені запаси, однак поступове знищення логістичної інфраструктури та систем ППО створює для неї дедалі більше проблем.

Читайте також:

“Була проведена дуже серйозна підготовча робота, зокрема щодо зменшення кількості засобів протиповітряної оборони поблизу фронту. Ворог уже змушений думати, як захищати склади боєприпасів і сховища паливно-мастильних матеріалів”, — додав речник УДА.

Удар по логістиці

На думку Братчука, атаки на транспортні артерії та тилові об’єкти можуть суттєво вплинути на перебіг війни. Логістика є основою будь-яких бойових дій, адже саме через неї армія отримує зброю, боєприпаси, пальне та поповнення особового складу. Чим складніше доставляти ці ресурси до фронту, тим менш інтенсивними стають атаки.

“Логістика безпосередньо впливає на фронт і на інтенсивність бойових дій. Мова йде про боєкомплект, особовий склад та озброєння, які потрібно своєчасно доставляти до лінії бойового зіткнення”, — розповів Сергій Братчук.

Речник УДА переконаний, що Україна цілеспрямовано готувалася до такої кампанії. За його словами, ворог уже змушений відсувати свої тилові бази далі від фронту, що збільшує маршрути постачання та створює нові труднощі.

“Очевидно, що можливостей для безперервних штурмових дій у противника ставатиме дедалі менше. Наші удари масштабуватимуться, а ворог не почуватиметься безпечно навіть у тих районах, які ще недавно вважав глибоким тилом”, — зазначив Братчук.

Паливна криза

Проблеми з постачанням пального можуть стати одним із найболючіших наслідків для окупаційної влади Криму. За словами Братчука, дефіцит насамперед відчуватимуть цивільні, оскільки військові потреби залишатимуться пріоритетом для російської армії. Уже зараз на півострові з’являються ознаки напруження з постачанням бензину та дизеля.

“Якщо у курортному напрямку бензину та дизельного пального сьогодні немає, то це вже серйозний сигнал. Життя окупантів у Криму стає дедалі менш комфортним”, — додав речник.

Водночас проблеми можуть торкнутися не лише приватного транспорту. Йдеться також про роботу комунальних служб, екстреної допомоги та інших критично важливих сервісів.

“У першу чергу все забиратимуть для військових потреб. Тому питання виникатимуть і щодо роботи комунальних служб, і щодо швидкої допомоги, і щодо інших сфер забезпечення”, — розповів Сергій Братчук.

На думку речника УДА, якщо нинішня тенденція збережеться ще кілька тижнів, наслідки можуть почати відчуватися вже безпосередньо на фронті.

Наслідки для півдня

Попри труднощі з логістикою, Росія навряд чи найближчим часом зменшить кількість ударів по південних регіонах України. З території Криму регулярно запускають ударні дрони та інші засоби ураження по Одещині, Миколаївщині та Херсонщині. Проте проблеми із забезпеченням поступово позначатимуться на можливостях окупаційної армії.

“Я не думаю, що пусків ударних дронів стане менше вже зараз. Але з часом це впливатиме на забезпечення російської окупаційної армії, і вони змушені будуть шукати нові способи убезпечити свою логістику”, — зауважив Сергій Братчук.

Росіяни вже намагаються захищати ключові маршрути антидроновими сітками та іншими засобами. Однак такі роботи також перебувають під постійним контролем української розвідки та операторів безпілотників.

“Такі роботи проводитимуться під пильним оком наших дронів і наших операторів. Спокійно облаштовувати нові захисні маршрути ворогу ніхто не дозволить”, — підсумував речник УДА.

Як повідомляли Новини.LIVE, Росія продовжує втрачати свої бойові судна та катери у Чорному морі через удари українських дронів. На тлі нових атак окупанти почали встановлювати на кораблі імпровізовані захисні конструкції — так звані “мангали”. Ворог намагається адаптуватися до сучасної війни, але повністю захиститися від морських та повітряних ударів неможливо.

Також Новини.LIVE писали, що Україна має реальну можливість повернути окупований півострів, якщо повністю заблокує до нього всі підступи. Знищення логістики змусить російські війська добровільно залишити регіон. Крім того, саме контроль над цією територією визначить переможця у нинішній війні.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.