Connect with us

Одеса

День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому

Published

on

Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.

Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у ​​літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.

Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.

У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.

Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.

На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.

Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.

Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.

“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.

Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.

Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.

Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.

Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.

Одеса

Братчук про атаки дронів РФ із Криму та загрозу Одесі

Published

on


Реактивний БПЛА Shahed-238. Фото ілюстративне: іранські ЗМІ

Росія змінює тактику застосування ударних дронів і шукає нові маршрути для атак. На півдні України вже фіксують такі спроби, зокрема напрямки з Криму. Водночас ворог продовжує використовувати звичайні та реактивні “Шахеди”, а Одеса залишається однією з важливих цілей. Погода також впливає на перебіг атак.

Про це в ефірі День.LIVE розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук.

Реклама

Вплив погоди

За словами Сергія Братчука, погіршення погоди впливає не лише на роботу української протиповітряної оборони, а й на самі російські дрони. Водночас українські мобільні вогневі групи вже мають досвід роботи в таких умовах, зокрема за акустичними ознаками.

“Певні моменти, які є у нас, відпрацьовані саме з бойовим досвідом, допомагають вражати ворожі цілі. Тим більше, зараз ворог дійсно застосовує більше так званих звичайних “Шахедів””, — зазначив Братчук.

Робота мобільних вогневих груп

Братчук наголосив, що мобільні вогневі групи зарано списувати з рахунків. За його словами, реактивні дрони складніше збивати, однак значна кількість звичайних бензинових “Шахедів” також залишається ціллю для української ППО.

Читайте також:

“На сьогодні мобільні вогневі групи відпрацьовують ці питання. Реактивні дрони дійсно складно збивати, але величезна кількість “Шахедів” так званих бензинових накопичувалася. Ми це прекрасно розуміли, їх дуже довго не використовували. Власне, цей час і прийшов”, — сказав речник.

Перевірка нових маршрутів

Братчук також припустив, що Росія може використовувати польоти звичайних дронів для перевірки маршрутів і пошуку слабких місць в українській протиповітряній обороні. Особливо це стосується напрямків на півдні.

“Я не виключаю також, що, крім звичайних терористичних завдань, наразі росіяни можуть також відпрацьовувати певні маршрути для того, щоб потім запускати цими маршрутами реактивні “Шахеди”. Для ракет ми дуже часто стикалися з тим, що ворог прокладає ці самі шляхи, з’ясовуючи, де, можливо, є шпариночка в нашій протиповітряній обороні”, — пояснив Братчук.

Нові маршрути з Криму

Окремо Братчук звернув увагу на ситуацію на півдні. За його словами, Росія вже намагається використовувати нові напрямки для запусків із тимчасово окупованого Криму.

“Що стосується сьогоднішнього дня, то ми бачимо, що ворог намагається з Криму, наприклад, відпрацьовувати в тому числі нові маршрути. Я зараз без подробиць, із зрозумілих причин, але ми це сьогодні вже відзначили і, звичайно, готуємо в тому числі тактичну протидію”, — розповів він.

Речник зазначив, що виробництво дронів у Росії не зупинялося. Тому навіть після використання накопичених запасів ворог може продовжувати комбінувати різні типи безпілотників.

“Я думаю, все одно будуть певним чином розбавляти ці бензинові “Шахеди”, використовувати, тому що реактивні дрони російського виробництва довели на полі бою, що з ними надзвичайно складно боротися”, — сказав Братчук.

Водночас, за його словами, на південному напрямку частину реактивних дронів вдається знищувати ще над морем. Братчук додав, що відсоток їхнього збиття, за його спостереженнями, поступово зростає.

Перерва між атаками

Братчук не став прогнозувати, що зменшення ударів реактивними дронами по Києву означатиме тривалий перепочинок для столиці. Він наголосив, що ракетна та дронова загроза залишається для всіх областей України, зокрема півдня.

“Я дуже хотів би це сказати, але давайте не забувати найголовніші тези, якими ми маємо керуватися і про це пам’ятати постійно. Війна продовжується, сьогодні загрози є. Є відповідна загроза для всіх наших областей, тут без перебільшення”, — наголосив речник.

Одеса в пріорітеті

За словами речника, Росія обирає різні цілі не лише для військового ефекту, а й для психологічного тиску. При цьому серед важливих цілей ворога залишається Одеса.

“Звісно, є локації, які ворог бомбардує нещадніше. Чому західні регіони? Ми говоримо про інфраструктурні об’єкти, але найголовніше — терор. Ворогу сьогодні теж вкрай необхідно зламати наш опір. Показати, що, мовляв, він скрізь долітає, він скрізь вражає, він буде бити на всій території нашої держави”, — пояснив Братчук.

Він окремо підкреслив, що південь України та Одеса залишаються важливими для Росії напрямками.

“Столиця апріорі є метою №1. Одеса, зокрема, також для ворога є важливою мішенню і ціллю. Ми це теж прекрасно всі маємо розуміти. Взагалі, я б не розділяв: тут більше летить, тут менше. Це війна, прилетіти може скрізь”, — заявив Братчук.

Реакція на загрози Речник УДА закликав цивільних не нехтувати правилами безпеки під час атак і не піддаватися паніці. За його словами, головна мета російського терору — психологічно виснажити українців.

“Найголовніше для цивільних — дійсно морально не зламатися і йти до укриття. Це те, що рятує життя. Найголовніше після всіх цих тез і заяв — витримка. Не ламайтеся морально. Це те, чого хоче ворог”, — підсумував Братчук.

Як повідомляли Новини.LIVE, РФ останнім часом дедалі частіше атакує Одесу баражувальними боєприпасами “Бандероль”. Окупанти випробовують нові тактики, щоб ускладнити роботу української ППО. Водночас українські захисники шукають способи протидіяти цій загрозі.

Також Новини.LIVE писали, що в Одеській області ворог застосовує реактивні дрони та намагається тримати регіон у постійній напрузі. Водночас Сили оборони посилюють боротьбу з атакими РФ. Окрему увагу приділяють знищенню носіїв ракет і роботі російської авіації в окупованому Криму.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Росія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України

Published

on


Палаюче судно в морі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

Росія системно атакує портову інфраструктуру та цивільне судноплавство в Чорному морі. Від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або частково знищено понад 1000 об’єктів портової інфраструктури та більше ніж 200 цивільних суден. Під ударами опиняються порти, причали, якірні стоянки та маршрути. Через нові атаки вантажопереробка портів Великої Одеси скоротилася більш ніж у 15 разів.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Миколу Калашника.

Реклама

Удари по портах

Росія системно атакує портову інфраструктуру та цивільне судноплавство. Під ударами опиняються порти, причали, судна, якірні стоянки та маршрути заходу. Від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або частково знищено 1 173 об’єкти портової інфраструктури та 274 цивільні судна.

Після 22 липня вантажопереробка портів Великої Одеси скоротилася більш ніж у 15 разів. Це безпосередньо впливає на український експорт та створює додаткові ризики для економіки країни.

Альтернативні маршрути

Водночас Україна шукає можливості для продовження роботи бізнесу та перевезення вантажів в умовах постійних атак. Зокрема, йдеться про альтернативні маршрути через залізницю та дунайські порти.

Читайте також:

“Бізнес має продовжувати працювати навіть за нинішнього рівня загроз. Завдання держави — створити для цього можливості. Разом шукаємо альтернативні маршрути для вантажів, насамперед через залізницю та дунайські порти”, — заявив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Микола Калашник.

Ситуація в Чорному морі

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Росія посилила атаки на українську портову інфраструктуру, цивільні судна та морські маршрути. За його словами, через російський ракетний терор фактично зупинилися морський трафік і навігація в Чорному морі.

“Росія зупинила своїм ракетним терором трафік, морську навігацію в Чорному морі, а це теж підважує і глобальну продовольчу безпеку”, — заявив Сибіга.

Сибіга наголосив, що такі удари створюють загрозу не лише для України, а й для глобальної продовольчої безпеки. Він також заявив про необхідність посилити взаємодію з Польщею та іншими європейськими партнерами, щоб відновити свободу судноплавства та забезпечити транзит української продукції до країн Африки й Близького Сходу.

Вплив на аграріїв

Українські аграрії можуть увійти в 2027 рік із частиною нереалізованого врожаю. Навіть після відновлення морського експорту порти не зможуть одразу повернутися до попередніх обсягів роботи через пошкодження інфраструктури. За оцінкою заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, для вивезення нового врожаю та перехідних залишків потрібно щомісяця експортувати 6–7 млн тонн продукції.

Водночас після відновлення морського коридору портові потужності, ймовірно, дозволять відвантажувати близько 4,5 млн тонн на місяць. Через обмежені можливості для експорту фермери вже стикаються з падінням доходів — частину зерна їм доводиться продавати за ціною собівартості або навіть нижче.

Марчук наголосив, що морський експорт важливо відновити незалежно від того, коли саме це станеться. Робота портів упродовж усього року необхідна, щоб Україна могла вивозити зернові та олійні культури й звільняти місця для нового врожаю.

Як повідомляли Новини.LIVE, російські війська продовжують атакувати Одещину з повітря та моря, намагаючись завдати шкоди портовій інфраструктурі й цивільному судноплавству. Україна посилює захист узбережжя та водночас завдає ударів по військових об’єктах РФ. Останні атаки показали, що російські кораблі та порти також залишаються вразливими.

Також Новини.LIVE писали, що Україна та Індія обговорили безпеку судноплавства в Чорному морі та наслідки російської агресії. Київ поінформував Нью-Делі про удари по цивільних суднах і портовій інфраструктурі. Окремо сторони говорили про мирні зусилля та глобальну продовольчу безпеку. У Києві наголосили, що ця проблема стосується не лише України, а й мільйонів людей у світі.



Джерело

Continue Reading

Одеса

В Одесі 15 вересня можливі короткочасні перебої зі світлом

Published

on


Фахівці проводять ремонт мережі. Фото ілюстративне: ДТЕК

В Одесі та частині Одеського району 15 вересня можливі короткочасні перебої з електропостачанням. Енергетики проводитимуть термінові роботи протягом дня. Перерви можуть тривати до години, а під час повітряної тривоги роботи можуть затягнутися. Через це тимчасові перебої можливі також на окремих важливих об’єктах.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням не ДТЕК.

Реклама

Повідомлення про відключення. Фото: скриншот з ДТЕК

Термінові роботи

У вівторок, 15 вересня, ДТЕК Одеські електромережі проводитиме термінові роботи. Вони триватимуть із 08:00 до 17:00. У цей час у частині Одеського району області, зокрема в Одесі, можливі короткочасні відключення електропостачання. За попередженням енергетиків, світло можуть вимикати на період до однієї години. Також можливі тимчасові перебої в роботі об’єктів критичної інфраструктури.

Якщо під час робіт оголосять повітряну тривогу, їхні терміни можуть подовжити. Енергетики зазначили, що докладатимуть усіх зусиль для якнайшвидшого відновлення електропостачання.

Як дізнатися, коли з’явиться електроенергія

Дізнатися, коли з’явиться світло, можна кількома способами:

Читайте також:

  • сайту ДТЕК Одеські електромережі  (розділ “Відсутня електроенергія?”);
  • чат-бота у Telegram;
  • приватних повідомлень у Facebook;
  • подати заявку на сайті ДТЕК.

Тариф на електроенергію

У вересні 2026 року тариф на електроенергію для побутових споживачів в Одесі не змінився. За один кВт·год одесити платять 4,32 грн. Окремого тарифу для Одеси чи Одеської області немає — ціна встановлюється на загальнодержавному рівні.

Власники двозонних лічильників можуть платити за світло вдвічі менше у нічні години. З 23:00 до 07:00 діє тариф 2,16 грн за кВт·год, тоді як в інший час електроенергія коштує 4,32 грн за кВт·год.

Як повідомляли Новини.LIVE, у ніч на 1 вересня РФ масовано атакувала Одесу та область ракетами й дронами. Під ударом опинилася цивільна інфраструктура. Внаслідок атаки є пошкодження. Зокрема, пошкоджено Одеську ТЕЦ. Атака спричинила наслідки для цивільних об’єктів міста та області. Інформацію уточнюють відповідні служби. Відомо, що роботи на об’єктах тривають.

Також Новини.LIVE писали, що у ніч проти 22 серпня російські війська під час масованої атаки завдали ударів по енергетичній інфраструктурі Одеської області. Значних пошкоджень зазнали кілька об’єктів ДТЕК. Через наслідки обстрілу є перебої в роботі критичної інфраструктури. Деякі райони наразі й без води.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.