Одеса
День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому
Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.
Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.
Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.
У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.
Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.
На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.
Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.
Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.
“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.


Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.
Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.
Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.
Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.
Одеса
Мовний закон на Одещині: порушення в міськраді, лікарні та бізнесі
Люди чекають на сигнал світлофора, щоб перейти дорогу. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
На Одещині під час перевірок виявили порушення мовного законодавства в міській раді, лікарні, магазинах та закладах харчування. Депутат виступав російською на засіданні, пацієнту видали медичний висновок недержавною мовою, а підприємці використовували російську для обслуговування клієнтів та реклами послуг.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на представницю Уповноваженої із захисту державної мови в Одеській області Анну Неруш.
Реклама
Російська мова в міськраді
За інформацією Анни Неруш, депутат Кілійської міської ради виступив російською після обговорення затвердженого порядку денного. Відеотрансляція засідання ще тривала, а його виступ стосувався депутатських повноважень. Під час розгляду порушення депутат пояснив, що хотів бути зрозумілим мешканцям багатонаціонального міста. Також зазначив, що не вивчав українську мову в школі та технікумі.
На своє виправдання він послався на норму закону, яка передбачає переклад українською під час використання іншої мови на засіданнях. Однак депутати місцевих рад зобов’язані користуватися державною мовою під час виконання своїх обов’язків. Тому за результатами розгляду склали протокол про порушення статті 12 мовного закону.
Російська в медичних документах
В Одеській клінічній лікарні Південного регіону пацієнту видали висновок флюорографічного дослідження російською мовою. На документі також була печатка лікаря російською. Генеральний директор лікарні пояснив, що рентгенологічний апарат не має україномовного програмного забезпечення. Використання печатки недержавною мовою він назвав неуважністю працівника.
Читайте також:
За результатами перевірки склали два протоколи. Один стосується програмного забезпечення, інший — оформлення медичних документів. Наразі апарат не використовують, поки перевіряють його програмне забезпечення, а російськомовну печатку утилізували.
Порушення в інтернеті
У спеціаліста з фен-шуй, який має 176 тисяч підписників, перевірка виявила російськомовний сайт та сторінки в соцмережах. Адвокат підприємця заперечувала порушення, стверджуючи, що соцмережі не є інтернет-представництвами, а діяльність пов’язана з релігійними обрядами. Проте на сторінках були посилання на оплату товарів і послуг, а сайт та соцмережі мали взаємні посилання. За результатами розгляду склали протокол. Частину порушень уже усунули.
Схожу ситуацію виявили у фінансової наставниці, яка має 18,8 тисячі підписників у TikTok. Її сайт був українською, а сторінки в соцмережах — російською. Підприємниця пояснила, що створила їх до набрання чинності мовним законом і не знала про нові вимоги. За результатами перевірки склали протокол, а більшість порушень уже усунули.
Обслуговування російською мовою
В одному з економмаркетів на Одещині покупчиня зафіксувала російськомовні вивіски, написи, наліпки та обслуговування російською. Власниця магазину на розгляд не з’явилася й пояснень не надала. За результатами перевірки склали протокол щодо інформації для загального ознайомлення та встановили порушення правил обслуговування.
Крім того, в одеській пекарні покупцю видали чек російською мовою. Підприємниця пояснила це технічним збоєм у програмі. Порушення підтвердили, але його вже усунули.
Ще один випадок стався в закладі швидкого харчування. Власниця відмовилася переходити на українську після зауваження клієнта, пославшись на свою належність до іншої національної меншини. Під час розгляду вона вибачилася, повідомила, що вивчає українську, та пообіцяла дотримуватися вимог закону.
Новини.LIVE писали, що на двох виконувачів обов’язків заступників Одеського міського голови склали протоколи. Посадовці спілкувалися недержавною мовою під час робочої розмови в міськраді. На розгляд вони не з’явилися та пояснень не надали. Протокол склали і на виконувача обов’язків Одеського міського голови Ігоря Коваля. Під час засідання міськради 8 липня батько загиблого військовослужбовця виступив російською мовою. Українського перекладу його промови не забезпечили, хоча засідання проводив Ігор Коваль.
Крім того, Новини.LIVE розповідали, що в одеському театрі “Маски” виявили чотири порушення мовного законодавства. Працівник театру обслуговував відвідувачку російською, а в закладі продавали книжки російською мовою без україномовних видань в асортименті. Також перевірка виявила російськомовні дописи в соцмережах і три вивіски недержавною мовою.
Одеса
Дельфіни Чорного моря масово гинуть: причини та вплив війни
Мертвий дельфін на узбережжі Чорного моря. Фото ілюстративне: facebook/ivan.rusev.215723
У Чорному морі знову фіксують масову загибель дельфінів та морських свиней. Улітку 2026 року науковці зафіксували новий тривожний випадок, причини якого досі досліджують. Російська війна, підводні вибухи, морські міни та забруднення води створюють додаткову небезпеку для тварин, які й раніше потерпали від рибальства та хвороб.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на публікацію Greenpeace Україна, автором якої є Павло Гольдін, науковець Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України та BioEcoLinks.
Реклама
Які дельфіни живуть у Чорному морі
За інформацією Павла Гольдіна, у Чорному морі мешкають три види китоподібних: морська свиня, дельфін-білобочка та афаліна. Кожен із них має власний чорноморський підвид. За результатами авіаційного обліку 2019 року у морі налічували щонайменше 258 тисяч морських свиней, 119 тисяч білобочок та майже 23 тисячі афалін. Водночас ці тварини розподілені акваторією нерівномірно. Білобочки переважно тримаються відкритого моря, хоча біля північно-західного узбережжя можуть підпливати до мілководних бухт. Морські свині та афаліни частіше зустрічаються поблизу берегів, де шукають їжу. Усі три види перебувають під загрозою. Їхні популяції досі відчувають наслідки масового промислу минулого століття, коли, за окремими оцінками, люди могли винищити до 90% білобочок і морських свиней.
Чому гинуть морські тварини
Однією з найбільших небезпек для морських свиней залишаються рибальські сітки. Тварини потрапляють у них під час пошуку їжі й не можуть вибратися. За результатами досліджень, до 2019 року в Чорному морі щороку в сітках гинули або опинялися щонайменше 11 800 морських свиней. В окремі роки їхня кількість могла сягати 20 тисяч. Інша загроза — забруднення води. Промислові відходи та небезпечні хімічні речовини потрапляють у море через річки, зокрема Дунай. Вони накопичуються в організмах дельфінів і з часом можуть спричиняти тяжкі захворювання.
Як війна впливає на дельфінів
Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році до звичних небезпек додалися наслідки бойових дій у Чорному морі. Російські військові кораблі, підводні човни, ракетні удари та вибухи створюють сильний підводний шум. Для дельфінів і морських свиней це особливо небезпечно, адже вони орієнтуються у воді, шукають їжу та спілкуються за допомогою звуків. Потужні вибухи можуть травмувати тварин, а постійний шум заважає їхній звичній поведінці.
Читайте також:
Нові випадки масової загибелі
У 2022 році на узбережжі Чорного моря зафіксували незвичайне збільшення кількості загиблих дельфінів і морських свиней. Це сталося одночасно з початком повномасштабних бойових дій на морі. Нові випадки підвищеної смертності спостерігали влітку 2023 року після руйнування Каховської греблі, а також на початку 2025 року після розливу нафти в Керченській протоці. Улітку 2026 року науковці знову зафіксували масову загибель білобочок і морських свиней. Зараз фахівці кількох причорноморських країн досліджують патологічні зміни у тварин, щоб встановити причини їхньої смерті.
Порятунок чорноморських дельфінів
Науковці пропонують посилити спостереження за китоподібними та досліджувати причини їхньої загибелі. Одним із найважливіших завдань залишається розмінування Чорного моря. Також фахівці пропонують створювати нові морські природоохоронні території та використовувати спеціальні звукові пристрої на рибальських сітках, які допомагають відлякувати морських свиней. Після завершення війни науковці планують провести новий масштабний авіаційний облік китоподібних. Він допоможе з’ясувати, як змінилася чисельність тварин та яких втрат зазнали їхні популяції.
Що відомо про загибель дельфінів
Раніше Новини.LIVE писали про загибель дельфінів у Чорному морі. У лютому еколог Іван Русєв розповідав про небезпеку для морських тварин через бойові дії та підводні вибухи. У травні на узбережжі Тузлівських лиманів знайшли мертву азовку, а згодом загиблих дельфінів виявили й на пляжах Одеси. Екологи також помітили двох живих, але дезорієнтованих азовок.
У червні Новини.LIVE повідомляли про 55 загиблих китоподібних на узбережжі нацпарку “Тузлівські лимани”. На початку липня екологи знайшли ще сім мертвих азовок. Станом на 11 липня від кінця травня на узбережжі нацпарку нарахували вже 74 загиблі тварини. За словами Івана Русєва, справжні втрати можуть бути значно більшими, оскільки більшість тіл залишається в морі.
Одеса
Росіяни дронами пошкодили Тарутинський степ на Одещині
Фахівці за допомогою вимірювальної стрічки визначають розміри пошкодженої ділянки ґрунту. Фото: facebook/rewildingUA
На території заказника “Тарутинський степ” на Одещині зафіксували падіння двох російських безпілотників. Дрони пошкодили рослинність і ґрунт, а один із них спричинив пожежу. Вогонь вдалося швидко загасити. Екологи вже обстежили територію та відібрали проби ґрунту, щоб оцінити завдану природі шкоду.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на природоохоронну організацію Rewilding Ukraine.
Реклама
Дрони пошкодили заповідний степ
За інформацією Rewilding Ukraine, падіння БпЛА РФ на території ландшафтного заказника зафіксували уперше. У місцях влучання дронів пошкоджено рослинний покрив і поверхню ґрунту. Один із безпілотників також спричинив пожежу. Її вдалося оперативно загасити спільними зусиллями місцевої громади та представників Rewilding Ukraine.
Екологи досліджують пошкодження
Після падіння безпілотників природоохоронці обстежили постраждалу ділянку степу. До роботи долучилися фахівці біосферного заповідника “Асканія-Нова” імені Ф. Е. Фальц-Фейна. Вони відібрали проби ґрунту для подальших досліджень. Усі виявлені пошкодження задокументовано. Зібрані матеріали допоможуть фахівцям оцінити наслідки падіння безпілотників для степової екосистеми. На основі результатів досліджень планують розробити рекомендації та план відновлення пошкодженої території.
Новини.LIVE повідомляли, що росіяни вдарили по рятувальниках на Одещині. У ніч проти 26 жовтня окупанти атакували приватне промислове підприємство. Внаслідок влучань були пошкоджені будівлі та спалахнула масштабна пожежа. Поки рятувальники гасили вогонь, росіяни ще двічі вдарили по місцю їхньої роботи.
Читайте також:
Також Новини.LIVE писали, що у ніч проти 23 жовтня окупанти пошкодили енергетичний об’єкт ДТЕК на півдні області. Також під удар потрапила недіюча база відпочинку, де частково зруйновано чотири корпуси. На території виникли пожежі, які рятувальники ліквідували.
Крім того, Новини.LIVE розповідали про атаку росіян на Одещину 21 жовтня. Загарбники пошкодили енергетичні об’єкти та приватне підприємство харчової промисловості. Один з об’єктів ДТЕК росіяни атакували двічі протягом ночі. Станом на ранок без електропостачання залишалися 1,7 тисячі родин.
-
Одеса1 тиждень agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна1 тиждень agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна1 тиждень agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoВідеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Війна6 днів agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoАтака на Одещину 26 жовтня: пожежі та наслідки ударів
