Connect with us

Одеса

День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому

Published

on

Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.

Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у ​​літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.

Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.

У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.

Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.

На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.

Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.

Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.

“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.

Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.

Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.

Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.

Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.

Одеса

На півдні Україна нищить логістику РФ: ворог посилює удари

Published

on


Бойові дії на фронті. Фото ілюстративне: 34 окрема бригада морської піхоти

Українські Сили оборони продовжують стримувати російський наступ і завдавати ударів по військових об’єктах ворога. Атаки по російській логістиці та оборонній промисловості стали ще відчутнішими. Водночас південь України, зокрема Одещина, залишається однією з головних цілей повітряних ударів РФ.

Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук, передає Новини.LIVE.

Удари по логістиці

Травень став місяцем, коли українські військові суттєво посилили тиск на російську логістику. За словами речника Української добровольчої армії Сергія Братчука, саме цей напрямок сьогодні впливає на подальший перебіг бойових дій.

“Одним із ключових результатів стало посилення ударів по ворожій логістиці. Це суттєво ускладнює забезпечення російських військ і зменшує їхні можливості на фронті. Ресурс у противника є, але його вже менше, ніж раніше”, — зазначив Братчук.

Він додав, що українські сили також продовжують контратаки на окремих ділянках фронту. Такі дії дозволяють стримувати російський наступ навіть на найгарячіших напрямках у Донецькій та Запорізькій областях.

Читайте також:

Тиск на Росію

Окремим фактором Братчук назвав удари по військових та промислових об’єктах на території Росії. За його словами, ця робота лише набирає обертів і поступово масштабується.

“Ми отримуємо більше можливостей для вогневого контролю над важливими об’єктами противника. Удари по військово-промисловому комплексу Росії вже стали системними. Ця тенденція зберігатиметься і надалі”, — сказав він.

Речник наголосив, що головним завданням залишається нанесення таких втрат російській армії, які вона не встигатиме швидко компенсувати. Насамперед це стосується особового складу, який залишається основою наступальних дій окупантів.

Південь під ударом

Південні регіони України продовжують перебувати під постійною загрозою російських атак. Особливу увагу ворог приділяє портовій інфраструктурі та логістичним об’єктам поблизу моря.

“Росія намагається максимально атакувати південні регіони держави. Це пов’язано з морем, портами та іншими важливими об’єктами. Саме тому питання посилення захисту Одещини сьогодні залишається одним із пріоритетних”, — підкреслив Братчук.

Він зазначив, що боротьба за логістику триває по обидва боки фронту. Саме тому удари по транспортних маршрутах і складах можуть суттєво впливати на подальший розвиток подій у літній кампанії.

Роль штучного інтелекту

Важливим напрямком розвитку української оборони стають нові технології. Зокрема, йдеться про дрони-перехоплювачі, які вже здатні автономно знаходити та знищувати ворожі безпілотники. Це допоможе захистити українські міста, зокрема Одещину, яка напередодні пережила понад 10 тривог.

“Ми також навчилися масштабувати сучасні технології. Штучний інтелект допомагає не лише в обороні, а й у контролі над важливими напрямками. Ефективність дронів-перехоплювачів зростає буквально щотижня”, — розповів Братчук.

За його словами, саме технологічна перевага може стати одним із ключових факторів у війні. Україна не має таких мобілізаційних ресурсів, як Росія, тому робить ставку на професійність військових та сучасні розробки, які вже демонструють результат на полі бою.

Як повідомляли Новини.LIVE, Кримський міст і прилегла акваторія залишаються одними з найважливіших об’єктів для російських сил на окупованому півострові. Для їхньої охорони РФ залучає кораблі та постійні патрулі, однак ситуація в районі залишається напруженою. Українські військові уважно стежать за тим, що відбувається біля мосту та в морі. Водночас росіянам доводиться шукати нові способи контролю над акваторією після втрат своїх плавзасобів.

Також Новини.LIVE писали, що російські окупаційні ресурси повідомили про атаку безпілотників на міст поблизу Чонгару. Напередодні ЗСУ заявляли, що взяли під повітряний контроль частину маршруту Мелітополь — Чонгар, який загарбницька армія використовує для постачання військ у Криму та на південний фронт.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Удари по логістиці у Криму: уражено Чонгарський міст

Published

on


Діра в мосту. Фото: росЗМІ

Удари по ключових переправах на окупованому півдні можуть створювати дедалі більше проблем для російської армії. Через пошкодження важливих маршрутів окупантам доводиться шукати довші шляхи для перекидання техніки та вантажів. Це збільшує витрати часу, пального та навантаження на логістику.

Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів військовий аналітик Денис Попович, передає Новини.LIVE.

Найкоротший шлях до Криму

На думку військового аналітика Дениса Поповича, пошкодження мосту створює для російських військ додаткові труднощі. Він зазначає, що після попереднього удару окупантам уже довелося змінювати маршрути постачання. Через це техніка та вантажі змушені долати більшу відстань, що збільшує витрати часу і ресурсів.

“Це найкоротший шлях до Криму з тимчасово окупованих територій Українського Причорномор’я і Приазов’я. Після попереднього удару транспорт уже був переправлений по більшому радіусу через Армянськ і Чаплинку. Це додає щонайменше 50–100 кілометрів до маршруту”, — пояснив Попович.

Логістичні проблеми

Аналітик звертає увагу, що додаткові кілометри можуть мати серйозне значення для окупаційних військ. За його словами, довші маршрути означають більші витрати пального та навантаження на систему постачання. Крім того, окремі альтернативні шляхи проходять ближче до районів, де можуть діяти українські засоби ураження.

Читайте також:

“В умовах дефіциту пального це матиме значення, тому що витрачається більше ресурсів. Чаплинка знаходиться ближче до зони ударів, тому там виникають додаткові ризики для постачання. Значення цього удару полягає в тому, що логістичне плече подовжується і логістичних труднощів стає ще більше”, — зазначив Попович.

За словами експерта, через Чонгар традиційно проходив значний транспортний потік до Криму. Саме тому будь-які пошкодження цієї переправи можуть впливати на швидкість і зручність перекидання вантажів між окупованими територіями та півостровом.

Удар по мосту

Чонгарський міст є одним із ключових шляхів, які з’єднують окуповану частину Херсонської області з Кримом. Саме через нього російські війська роками перекидали техніку, боєприпаси та особовий склад. Через стратегічне значення переправа неодноразово ставала ціллю ударів під час повномасштабної війни.

Російські окупанти 7 червня тимчасово зупинили рух через встановлений ними “пункт пропуску “Джанкой”. Незаконна влада заявила про удар ЗСУ по мосту в районі Чонгара на ТОТ Херсонщини. Нові пошкодження міст отримав у ніч на 9 червня. Однак офіційного підтве наслідків ще немає.

Як повідомляли Новини.LIVE, Росія продовжує нарощувати виробництво ракет і регулярно використовує нові боєприпаси для ударів по Україні. За даними української розвідки, щомісяця ворог випускає понад сотню балістичних та гіперзвукових снарядів. Аналіз уламків збитих цілей показує, що значна частина з них була виготовлена вже у 2026 році. Це свідчить про те, що вони не затримуються на складах і майже одразу потрапляють до арсеналу російської армії.

Також Новини.LIVE писали, що Кримський міст і прилегла акваторія залишаються одними з найважливіших об’єктів для російських сил на окупованому півострові. Для їхньої охорони РФ залучає кораблі та постійні патрулі, однак ситуація в районі залишається напруженою. Українські військові уважно стежать за тим, що відбувається біля мосту та в морі. Водночас росіянам доводиться шукати нові способи контролю над акваторією після втрат своїх плавзасобів.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Штучний інтелект в українських школах: програма впровадження

Published

on


Учні в школі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

Україна розширює використання штучного інтелекту в освіті через впровадження нових цифрових моделей. Технологію планують інтегрувати у шкільні системи для автоматизації навчальних процесів і персоналізації освіти. Особливий акцент роблять на розвитку українськомовних рішень для учнів. Система вже поступово охоплює тисячі шкіл і продовжує масштабуватися по країні.

Про це заявив вмконувач обов’язків міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков під час Black Sea Security Forum, передають журналісти Новини.LIVE, які перебувають на місці події.

Новий етап цифрової освіти

В Україні планують активніше впроваджувати модель LAM у сфері освіти. Вона має допомогти автоматизувати навчальні процеси та зробити навчання більш персоналізованим. Окрему роль у цьому відіграє цифрова освітня платформа для шкіл. Зараз система вже поступово розширюється в навчальних закладах по всій країні.

“Під тиском Росії, ми хочемо використовувати модель LAM і в освітніх цілях. Ми маємо проєкт “Мрія” — цифрову систему для автоматизації освітніх процесів”, — заявив в.о. міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.

Масштабування системи

Особливий акцент роблять на використанні української мови в роботі моделі. Також наголошується на важливості врахування історичного контексту під час навчання дітей. Система вже використовується в тисячах шкіл і продовжує розширюватися.

Читайте також:

“Ми хочемо використовувати українські моделі LAM, тому що діти будуть ставити питання, пов’язані з історією та іншими процесами. Зараз система розгортається у понад 3500 школах і до кінця року ми хочемо охопити половину шкіл України”, — додав Борняков.

Що таке модель LAM

LAM — це мовна модель, яка здатна працювати з великими обсягами тексту та розуміти запити користувачів. У контексті освіти її планують використовувати для підтримки навчального процесу, зокрема для пояснення складних тем. Модель має інтегруватися з освітніми цифровими системами та працювати українською мовою для школярів.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі стартував прийом дітей до першого класу на 2026 рік. Батькам уже назвали чіткі терміни та правила подачі документів. Жодних конкурсів чи перевірок знань для першачків не буде. 

Також Новини.LIVE писали, що в одеських школах активно змінюють підхід до їжі, проте питання якості залишається відкритим. Окрім масштабної модернізації їдалень, навчальні заклади змушені підлаштовуватися під реалії війни та впроваджувати нові формати харчування навіть в укриттях. 



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.