Connect with us

Одеса

День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому

Published

on

Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.

Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у ​​літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.

Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.

У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.

Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.

На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.

Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.

Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.

“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.

Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.

Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.

Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.

Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.

Одеса

В’їзд до Румунії через Одещину: вимоги до техогляду авто

Published

on


Прикордонник перевіряє документи і водія. Фото ілюстративне: Poliţia de Frontieră Română

Перед поїздкою з Одещини до Румунії варто перевірити не лише документи, а й технічний стан автомобіля. Для руху дорогами країни необхідно мати чинне підтвердження техогляду та страхування. Ці вимоги поширюються й на машини з українською реєстрацією, зокрема під час перетину кордону через Орлівку.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Прикордонну поліцію Румунії.

Реклама

Що таке сертифікат техогляду

Сертифікат технічного огляду — це документ, який підтверджує, що автомобіль пройшов перевірку технічного стану. Під час огляду фахівці перевіряють гальмівну систему, кермове управління, освітлення, шини, підвіску, стан скла та рівень шкідливих викидів. В Україні таку перевірку проводять уповноважені суб’єкти обов’язкового технічного контролю, які мають відповідне обладнання. За результатами успішного огляду водій отримує протокол перевірки технічного стану автомобіля.

Чому можуть не пропустити автомобіль

За інформацією румунських прикордонників, автомобілі з іноземною реєстрацією можуть перетинати кордон і пересуватися дорогами країни лише за умови відповідності технічним вимогам. Для підтвердження цього водій повинен мати документ про проходження чинного періодичного технічного огляду. Проблема для українських автомобілістів полягає в різниці між правилами двох країн. В Україні більшість легкових автомобілів, які використовуються для особистих потреб, не підлягає обов’язковому періодичному техконтролю. Тому їхні власники можуть роками їздити без відповідного сертифіката.

Однак під час в’їзду до Румунії застосовуються румунські вимоги, які ґрунтуються на законодавстві про дорожній рух та Віденській конвенції 1968 року. Вона поширюється не лише на українських водіїв, а й на інші автомобілі, які пересуваються дорогами Румунії.

Читайте також:

Як потрапити до Румунії з Одещини

Безпосередньо з Одеської області до Румунії автомобілісти можуть потрапити через міжнародний пункт пропуску “Орлівка — Ісакча”. Він працює на поромній переправі через Дунай та сполучає українське село Орлівку в Ізмаїльському районі з румунським містом Ісакча. 

Що потрібно мати водієві

Румунська прикордонна поліція зазначає, що для в’їзду автомобілем необхідні дійсний документ для перетину кордону, посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Крім того, машина повинна мати чинне страхування цивільної відповідальності, а водій — документ, який підтверджує проходження технічного огляду. 

Раніше Новини.LIVE писали, що у Затоці хочуть звести новий суміщений естакадний міст для сполучення з Бессарабією. Його пропонують розташувати у тій частині лиману, де немає інтенсивного руху великих суден.

Також Новини.LIVE повідомляли, що 13 листопада в Чорному морі біля Румунії дрон влучив у судно Larissa 1, яке прямувало до України. Безпілотник пошкодив вантажний кран, але екіпаж не постраждав. Речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук підтвердив інцидент і попередив про поширення російської агресії за межі України. За його словами, росіяни майже щодня запускають ударні дрони з окупованого Криму.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Нічна атака на Одещину 16 листопада: наслідки влучань

Published

on


Рятувальники гасять пожежу після влучання. Фото ілюстративне: Головне управління ДСНС в Одеській області

У ніч проти 16 листопада росіяни вкотре масовано атакували Одещину. Окупанти пошкодили інфраструктуру, а через уламки та вибухові хвилі руйнувань зазнали приватні будинки. У помешканнях повибивало вікна, пошкоджені автомобілі. На місцях влучань виникли пожежі. За попередньою інформацією, люди не постраждали.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на начальника Одеської ОВА Олега Кіпера та Головне управління ДСНС в Одеській області.

Реклама

Пошкоджене вікно після атаки росіян. Фото: Головне управління ДСНС в Одеській області

Наслідки нічної атаки

За інформацією Олега Кіпера, росіяни вночі завдали масованого удару по Одеській області. Окупанти пошкодили інфраструктурні об’єкти, а уламки та вибухові хвилі завдали шкоди кільком приватним будинкам. У будівлях вибило шибки.

“Попередньо, обійшлося без постраждалих”, — повідомив Олег Кіпер.

Сліди руйнувань на землі після атаки. Фото: Головне управління ДСНС в Одеській області

У ДСНС уточнили, що в одному з житлових будинків пошкоджені вікна та фасад. Поруч стояв легковий автомобіль, який також зазнав пошкоджень. За іншою адресою росіяни пошкодили приватний будинок і надвірну споруду. Після влучань виникли пожежі. Рятувальники прибули на місця та загасили всі осередки займання.

Читайте також:

Розбиті вікна та пошкоджений кузов автомобіля.

 Фото: Головне управління ДСНС в Одеській області

Атака напередодні

Упродовж 15 листопада росіяни також атакували цивільну інфраструктуру Одещини. Вони пошкодили житловий будинок, складську будівлю та автомобільний салон. На всіх трьох об’єктах спалахнули пожежі. За інформацією ДСНС, вогнеборці загасили займання, хоча роботу ускладнювали повторні повітряні тривоги. До ліквідації наслідків атак залучили понад 40 рятувальників. Унаслідок цих ударів люди також не постраждали.

Наслідки атаки росіян на автоцентр. Фото: Головне управління ДСНС в Одеській області
Вогнеборці борються з вогнем після атаки. Фото: Головне управління ДСНС в Одеській області
 Знищені вогнем машини після атаки росіян. Фото: Головне управління ДСНС в Одеській області

Новини.LIVE писали, що росіяни напередодні атакували Чорноморськ. Постраждали шестеро людей. У місті окупанти пошкодили енергетичну інфраструктуру та частково зруйнували чотириповерхову адміністративну будівлю. Пошкоджень зазнали житлові будинки й газова труба, а після влучань загорілися два автомобілі. Рятувальники визволили чоловіка, який опинився заблокованим у квартирі.

Також Новини.LIVE розповідали, як росіяни змінили тактику атак реактивними дронами на Одесу. За словами речника Української добровольчої армії Сергія Братчука, окупанти вимикають двигуни безпілотників перед наближенням до цілі, після чого ті продовжують рух за інерцією. Росіяни прокладають маршрути через житлову забудову та змінюють висоту польоту, що ускладнює роботу ППО.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Загроза з Криму та Чорного моря: що відбувається на півострові

Published

on


Береговий комплекс “Бастіон”. Фото ілюстративне: росЗМІ

Тимчасово окупований Крим залишається важливим плацдармом для російських атак по Україні, в тому числі по Одещині. Звідти окупанти запускають безпілотники та розміщують військову техніку. Водночас українські сили продовжують бити по військових об’єктах РФ. Також залишається питання безпеки судноплавства та можливого перемир’я в Чорному морі.

Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.

Реклама

Крим — база РФ

Росія продовжує використовувати тимчасово окупований Крим для запуску ударних безпілотників по Україні. Крім того, півострів залишається місцем розміщення російських військових та озброєння. Тому українські сили продовжують завдавати ударів по військових об’єктах окупантів. Дмитро Плетенчук наголосив, що така робота триватиме, доки Крим не повернуть під контроль України.

“Крим, як ви знаєте, є основним стартовим майданчиком для дронових атак з півдня, з морського напрямку. Тому так, працювати там доведеться ще довго. І до того моменту, допоки та територія не буде повернута під повний контроль, на жаль, ситуація навряд чи зміниться”, — пояснив речник ВМС.

Знищення бойових установок

Росія використовує для запуску безпілотників не лише спеціальне обладнання. Пусковими майданчиками можуть бути звичайні автомобілі та вантажівки. Через це повністю знищити всі такі установки досить складно. За словами Плетенчука, українські сили постійно працюють над зменшенням кількості російських засобів запуску. Також під ударами опиняються місця зберігання безпілотників, їхнього складання та підготовки персоналу.

Читайте також:

“Пускова установка дронова — це ж не є чимось надзвичайно складним. Їх запускають з пікапів, зі звичайних вантажівок, якщо, наприклад, з прискорювачем. Тому тут зменшувати, звісно, треба, і це робиться постійно. Але винищити під нуль подібні пускові — це така собі задачка із зірочкою”, — зазначив речник.

Балістика з Криму

Плетенчук звернув увагу, що протягом тривалого часу пусків балістичних ракет та застосування протикорабельних комплексів систем не фіксують. Водночас російська армія продовжує використовувати інші засоби для атак по Україні. Зокрема, йдеться про безпілотники та авіацію.

“Це стосується, в принципі, і протикорабельних комплексів типу “Бастіон”. Вони, як ви пам’ятаєте, були помічені далеко від Криму і використовувалися, зокрема, з інших напрямків. Дрони — у першу чергу. І авіація теж нікуди не поділася, вона працює доволі активно”, — розповів Плетенчук.

Російські танкери в Чорному морі

Після паузи в українських ударах по російських нафтопереробних заводах кількість танкерів із російською нафтою в Чорному морі зросла. Водночас Дмитро Плетенчук закликав не переоцінювати ці показники, адже вони становлять лише незначну частину загального морського трафіку Росії.

“Те, що ми з вами обговорюємо, у порівнянні з тим трафіком, який є, — це зазвичай просто крихти. Тому казати про якісь різні зміни наразі, мабуть, неможливо”, — зазначив речник ВМС.

Чи відновив роботу порт Новоросійська

Після українських ударів по російській портовій інфраструктурі в Новоросійську залишаються питання щодо роботи нафтоналивних терміналів. За словами Плетенчука, пошкодження там були суттєвими. Водночас він наголосив, що нинішні обсяги відвантаження нафти не можна порівнювати з тими, на які розрахований порт. Точну інформацію про його роботу потрібно додатково перевірити.

“Щодо нафтоналивних терміналів, пошкодження там були суттєві. Але в будь-якому разі відвантаження, які там є умовно штатними, з тими, що відбуваються зараз, у жодне порівняння не йдуть. Це не ті об’єми, на які вони були розраховані”, — пояснив Плетенчук.

Перемир’я в Чорному морі

Ініціатива щодо зернового або чорноморського перемир’я залежить насамперед від готовності Росії припинити удари. Технічно для цього немає складних перешкод. Водночас навіть після припинення обстрілів у Чорному морі залишатиметься мінна небезпека, з якою продовжують боротися українські військові.

“Для цього достатньо просто припинити наносити удари, і все. Технічно нічого складного немає. Це питання політичної волі”, — наголосив Дмитро Плетенчук.

Він також додав, що розмінування залишається постійною роботою Військово-морських сил, адже мінна загроза не зникне автоматично після припинення бойових дій.

Як повідомляли Новини.LIVE, російська армія дедалі більше залежить від перевантажених маршрутів постачання до Криму та півдня України. Пошкоджені мости, пороми й транспорт змушують окупантів шукати обхідні шляхи. Це не перекриває сухопутний зв’язок повністю, але вже створює дефіцит і проблеми для військ на Запорізькому та Херсонському напрямках.

Також Новини.LIVE писали, що Дональд Трамп назвав Крим найціннішою частиною України та наголосив на його географічному розташуванні біля Чорного моря. Також американський президент згадав власний досвід у сфері нерухомості, пояснюючи, чому вважає кримську землю особливо цінною.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.