Одеса
День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому
Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.
Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.
Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.
У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.
Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.
На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.
Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.
Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.
“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.


Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.
Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.
Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.
Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.
Одеса
Magura ГУР уразили дві російські РЛС у Криму наприкінці липня
Дрон Magura. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Новітні морські платформи Magura спецпідрозділу ГУР Group 13 вперше застосували для ударів по наземних цілях у Криму. Наприкінці липня вони уразили два важливі радіолокаційні об’єкти російських окупантів. Йдеться про машину управління комплексу РЛС “Подльот” та радіолокаційний запитувач “Пароль-4”. У ГУР заявили, що це розширює можливості морських платформ у боротьбі з російськими силами.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Головне управління розвідки.
Удар по РЛС
Операцію провели спецпризначенці підрозділу “Group 13”. Для атаки вони використали новітні морські платформи Magura, які стали носіями FPV-дронів. За даними ГУР, за допомогою цих платформ вдалося завдати ударів по наземних цілях російської армії на території тимчасово окупованого Криму.
Серед уражених об’єктів — машина управління зі складу комплексу радіолокаційних станцій “Подльот”. Також було уражено систему розпізнавання “свій-чужий” — радіолокаційний запитувач “Пароль-4”.
Нові можливості Magura
Командир “Group 13” із позивним “Тринадцятий” заявив, що використання Magura проти наземних цілей змінює можливості підрозділу.
Читайте також:
“Відтепер наші “Маґури” загрожують російським окупантам і на суходолі — це кардинальне переведення боротьби в іншу площину”, — йдеться у заяві.
За його словами, українські операції мають показувати російським військовим, що окупаційним силам не буде безпечно ні в акваторії, ні в небі над Чорним морем, ні на кримській землі. Він також наголосив, що Крим є Україною.
Результати Group 13
У ГУР нагадали про попередні результати роботи підрозділу на морі. За час повномасштабної війни оператори Group 13 знищили дев’ять і пошкодили п’ять російських кораблів. Також спецпризначенці знищили три російські гелікоптери та пошкодили ще один. Крім того, вони знищили два винищувачі окупантів зі складу Чорноморського флоту РФ.
Нові удари із застосуванням Magura показали, що морські платформи можуть використовуватися не лише проти цілей на воді, а й для ураження наземних об’єктів.
Що відомо про уражені РЛС
“Подльот” — мобільна російська радіолокаційна станція 48Я6-К1. Її використовують для виявлення повітряних цілей на малих і гранично малих висотах, зокрема в умовах складних перешкод. РЛС також може передавати дані для цілевказання зенітним ракетним комплексам С-300 і С-400. У листопаді 2024 року ГУР повідомляло про знищення такого комплексу в окупованому Криму та оцінювало його вартість приблизно у $5 млн.
“Пароль-4” — це не окрема РЛС, а система радіолокаційного розпізнавання “свій-чужий”. Вона допомагає визначати належність виявленого повітряного об’єкта за спеціальними кодованими сигналами. Систему можна встановлювати на різні типи радіолокаційних станцій, а її запитувачі бувають стаціонарними, пересувними або вбудованими в РЛС.
Як повыдомляли Новини.LIVE, Україна вже проводить першу фазу операції з деокупації Криму. Йдеться про удари по транспортній та паливно-енергетичній інфраструктурі півострова й шляхах, якими Росія постачає туди ресурси. Таким чином російське угруповання намагаються ізолювати від постачання. Це може створити умови для подальшого звільнення Криму.
Також Новини.LIVE писали, що Росія застосовує модернізовані реактивні дрони “Герань-4 Сикер”. Ці безпілотники вже використовують для ударів по портовій інфраструктурі та суднах у Чорному морі. Тепер росіяни змінили конструкцію дрона та встановили на нього оптичну систему наведення. Це може зробити атаки точнішими навіть у разі втрати зв’язку з апаратом.
Одеса
Чорноморський флот РФ: Плетенчук про ситуацію та Одесу
Катер РФ в морі. Фото ілюстративне: росЗМІ
Російський Чорноморський флот фактично втратив можливість вільно діяти у Чорному морі. Більшість кораблів РФ не виходить у відкриту акваторію, а ракетні пуски росіяни проводять безпосередньо з гаваней. Водночас для Одеси та морського коридору залишаються серйозні загрози з боку авіації, ракет і безпілотників.
Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVE.
Флот РФ
За словами Плетенчука, якщо говорити саме про виходи російських кораблів у море, то зараз вони фактично відсутні. Це стосується не лише Чорного моря — про присутність російського флоту в Азовському морі вже майже не йдеться. Протягом минулого місяця Росія тричі застосовувала кораблі для ракетних пусків, але щоразу робила це безпосередньо з гавані. Водночас російська авіація продовжує діяти над морем, що дозволяє окупантам вести розвідку та створювати загрозу для судноплавства.
“Щодо оперативного контролю, по факту, вони вважали, що його здійснюють. Але якщо брати виключно ситуацію з виходами в море, то так, вони відсутні. Сам той факт, що Чорноморський флот, корабельний кадровий склад РФ застосовувати не може, теж є дуже важливим”, — зазначив Плетенчук.
Ремонт кораблів РФ
У Криму залишаються ремонтні потужності, однак російські військові не наважуються повноцінно використовувати їх для відновлення кораблів. Причина — ризик перетворити пошкоджений корабель на нерухому ціль для українських сил.
Читайте також:
За словами Плетенчука, росіяни періодично переміщують кораблі між бухтами, щоб не допустити їхнього ураження. Певні ремонтні можливості є і в Новоросійську, але навіть там корабель під час ремонту стає більш вразливим.
“Щодо ремонту, там є потужності, вони є в Криму. Але заходити в Крим щось ремонтувати, звісно, росіяни не наважуються, тому що вони вже, в принципі, мали досвід, чим такі ремонти закінчуються”, — розповів Плетенчук.
Загрози для Одещини
Росія змістила акцент на удари з повітря. Окупанти атакують портову інфраструктуру та цивільні судна, які працюють у морському коридорі. Для Одеси це створює постійну загрозу для портів і торговельного судноплавства. Найскладнішою ціллю для української ППО залишається балістичне озброєння. Водночас Росія поступово змінює тактику та збільшує використання реактивних безпілотників. Українські військові вже мають випадки їхнього успішного знищення.
“Зараз вони зменшують кількість звичайних дронів під час застосування і, фактично, збільшують кількість реактивних дронів. Тобто росіяни зараз таку ставку зробили на них, у першу чергу”, — пояснив речник ВМС.
Катери РФ теж під ударом
Росія використовує невеликі катери для патрулювання прибережних районів та ротації своїх сил на окупованих територіях. Серед них — катери типів “Раптор” і “Грачонок”. Такі плавзасоби періодично потрапляють у поле зору українських засобів ураження. Частину з них уже вдавалося знищувати або уражати, зокрема в окупованому Криму.
Водночас російські катери не є головною ціллю для українських сил. Їх уражають переважно тоді, коли вони потрапляють у поле зору та створюють відповідну можливість.
“Вони, як правило, потрапляють у поле зору наших засобів ураження, коли проводять ротаційні заходи на окупованих косах за рахунок катерного складу. Там періодично їх ловлять”, — розповів Плетенчук.
Для Росії це означає дедалі більше обмежень у використанні Чорноморського флоту. Кораблі залишаються в гаванях, ремонт у Криму стає ризикованим, а патрулювання здійснюють переважно невеликі катери. Водночас для Одеси головними загрозами залишаються повітряні удари по портовій інфраструктурі та морському коридору.
Як повідомляли Новини.LIVE, Росія продовжує атакувати Одесу та Одещину, використовуючи різні види озброєння та змінюючи маршрути ударів. Ворог намагається перевантажити українську ППО, виснажити її та знайти слабкі місця в системі захисту. Водночас Україна продовжує завдавати ударів по російських об’єктах, зокрема в Чорному морі. Нові атаки можуть стати частиною тривалої боротьби за контроль над морською логістикою.
Також Новини.LIVE писали, що Росія посилює атаки на українські порти та дедалі частіше застосовує нові типи безпілотників. Через це морський експорт ускладнився, а кількість суден, які заходять до українських портів, тимчасово зменшилася. Водночас у Військово-морських силах наголошують, що ситуація не є безвихідною.
Одеса
Атака Росії на Одещину: 10 постраждалих і пошкодження
Палаюче судно. Фото: Новини.LIVE
Росія знову атакувала Одещину ракетама та дронами. Під ударом опинилися об’єкти транспортної інфраструктури. У портах Великої Одеси та Дунайського регіону також постраждали цивільні судна. Внаслідок атаки поранення отримали 10 людей. Четверо постраждалих госпіталізували.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Адміністрацію морських портів України.
Удар по суднам
Вдень, 3 серпня, Росія атакувала цивільні судна в портах Великої Одеси та Дунайського регіону. Під обстріл потрапили об’єкти цивільного флоту, зокрема ті, що через попередні пошкодження залишаються біля причалів або на якірних стоянках. Вони не здійснювали вантажних операцій, однак це не зупинило російські удари.
В Адміністрації морських портів України наголошують, що такі атаки створюють загрозу для цивільного судноплавства та роботи українських портів.
Атака на Одещину
Унаслідок російського удару на території об’єкта транспортної інфраструктури виникла пожежа. Надзвичайники оперативно прибули на місце та загасили займання. Будівля об’єкта зазнала пошкоджень. Також постраждали 13 легкових автомобілів та 2 автобуси.
Читайте також:
Постраждалі від атаки
Внаслідок атаки поранення отримали 10 людей. Серед них чотири жінки віком 53-66 років та шестеро чоловіків віком 29-62 роки. Шістьом постраждалим надали медичну допомогу на місці, чотирьох людей госпіталізували, 55-річний чоловік перебуває у важкому стані, інші травмовані — у стані середньої тяжкості.
Робота рятувальників
До ліквідації наслідків атаки залучили 41 рятувальника та дев’ять одиниць техніки ДСНС. Надзвичайники оперативно приборкали пожежу та продовжили роботи на місці удару.
Кримінальне провадження
На місці правоохоронці документують воєнні злочини. За процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури розпочато досудове розслідування за фактами вчинення воєнних злочинів (ч. 1 ст. 438 КК України).
Удари почастішали
Інтенсивність російських атак на портову інфраструктуру продовжує зростати. Лише за перші дні серпня зафіксували п’ять атак на об’єкти морських портів, три атаки на цивільні судна в портах та два удари по суднах, які перебували в Українському морському коридорі.
У липні масштаби атак були ще більшими. За місяць зафіксували 67 ударів по об’єктах морських портів, 35 атак на цивільні судна в портах та 22 атаки на судна в Українському морському коридорі.
Як повідомляли Новини.LIVE, російські війська вдень, 1 серпня, атакували Одесу ударними дронами. Під ударом опинився житловий масив міста. Внаслідок атаки постраждали троє чоловіків, двоє — у важкому стані.
Також Новини.LIVE писали, що російські окупанти атакували безпілотниками Подільський район Одеської області. Унаслідок удару постраждали двоє дітей — 12-річна дівчинка та її 6-річний брат. Обох госпіталізували з уламковими пораненнями до обласної дитячої лікарні.
-
Політика1 тиждень agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Події1 тиждень agoКорецький доручив підготувати механізм держпідтримки книговидавців
-
Усі новини1 тиждень agoМедовий Спас 2026 року — що нести в церкву, які традиції та звичаї свята
-
Політика1 тиждень agoЗустріч Зеленського і Трампа завершилася
-
Політика1 тиждень agoМедведчуку оголосили нову підозру
-
Події1 тиждень agoПосольство України в Бельгії закликає організаторів «Ночі музеїв в Антверпені» скасувати виступ росіянки
-
Війна1 тиждень ago«Під прицілом САУ “CAESAR” – точки запуску російських дронів»
-
Події1 тиждень agoУкрінформ представить новий випуск проєкту «Правда чи міф» про Івана Драча
