Одеса
День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому
Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.
Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.
Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.
“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.
Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.
У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.
“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.
Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.
На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.
Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.
“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.
Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.
Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.
Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.
“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.
Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.
Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.
Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.
Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.
Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.
Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.
Нічна Дерибасівська. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Енергосистема України працює з дефіцитом через постійні обстріли. Через це в регіонах зберігаються обмеження. На Одещині ситуація залишається складною. 24 березня в частині громад діятимуть графіки, а в самій Одесі тривають аварійні відключення.
Про це інформують Новини.LIVE з посиланням на офіційний сайт ДТЕК.
Ситуація зі світлом на Одещині
Після пошкодження інфраструктури систему досі не відновили повністю. Тому стабільне електропостачання не можуть гарантувати в усіх районах. У більшості населених пунктів діють планові обмеження, однак їх тривалість і частота різняться. Це залежить від технічного стану мереж. В окремих районах світло можуть вимикати частіше або на довший час, ніж передбачено графіками. Через це фактичні відключення іноді не збігаються з оприлюдненими розкладами.
Енергетики закликають мешканців не перевантажувати систему. Після відновлення електропостачання не варто одночасно вмикати кілька потужних приладів, адже різке зростання споживання може спричинити локальні аварії. Актуальну інформацію за конкретною адресою радять перевіряти на офіційних ресурсах операторів.
Що зі світлом в Одесі
Наразі Одеса отримує електроенергію в межах встановлених лімітів. Водночас ситуація на окремих ділянках мережі змінюється швидко, тому енергетики змушені оперативно коригувати графіки. Через це відключення іноді відбуваються раніше, ніж оновлюється інформація онлайн.
Читайте також:
Ремонт магістральних мереж триває безперервно. Від темпів відновлення залежить повернення до стабільної роботи без обмежень. Водночас фахівці попереджають, що нові удари по енергетичній інфраструктурі можуть знову погіршити ситуацію та посилити відключення.
Як дізнатися, коли з’явиться електроенергія
Дізнатися, коли з’явиться світло, можна кількома способами:
- сайту ДТЕК Одеські електромережі (розділ “Відсутня електроенергія?”);
- чат-бота у Telegram;
- приватних повідомлень у Facebook;
- подати заявку на сайті ДТЕК.
Нагадаємо, ми повідомляли про те, що на Одещині зруйновано майже половину великих електропідстанцій. Через це регіон має серйозні проблеми з електропостачанням. Частина енергооб’єктів працює лише частково після неодноразових атак.
Також ми писали про те, що у квітні 2026 року одесити платитимуть за електроенергію за старими тарифами. Вартість для населення залишилась без змін. Водночас частина споживачів може платити менше завдяки нічному тарифу. Для цього потрібно встановити двозонний лічильник.
В умовах повномасштабної війни значення військової освіти в Україні зросло як ніколи раніше. Саме зараз формується нове покоління офіцерів — тих, хто вже завтра керуватиме підрозділами на передовій і прийматиме рішення в умовах реального бою. Сьогодні військових готують за різними напрямками: від артилерії до роботи з безпілотними комплексами.
Журналісти Новини.LIVE дізнавалися, як проходить навчання та з якими викликами стикаються майбутні офіцери.
Військова академія Одеси
Цьогоріч Військова академія в Одесі відзначає 15-річчя з моменту створення у сучасному форматі. Втім, її історія значно глибша — витоки закладу сягають початку ХХ століття, коли тут уже готували офіцерів для різних армій. За цей час академія сформувала потужну традицію підготовки військових кадрів, а серед її випускників — учасники визвольних змагань 1917–1921 років, ветерани Другої світової війни та сучасні українські офіцери.
“За радянських часів академія зробила значний внесок у наукові розробки, зокрема у сфері ракетно-артилерійського озброєння. У період незалежності заклад розвивався настільки, наскільки дозволяли умови. Але ключовим моментом став 2014 рік — саме тоді почалася війна, і саме тоді ми почали накопичувати реальний бойовий досвід”, — зазначає викладач академії, старший лейтенант Володимир Поліщук.
Саме з 2014 року викладачі та курсанти академії почали брати безпосередню участь у бойових діях. Частина з них вирушила на фронт у перші місяці війни, інші — долучилися пізніше. Деякі отримали поранення, є й ті, хто загинув, виконуючи бойові завдання. Цей досвід став фундаментом для сучасної системи підготовки, яка сьогодні базується не лише на теорії, а й на реальних бойових кейсах.
Читайте також:
Військова освіта
Сьогодні академія готує офіцерів за ключовими для сучасної війни напрямками. Йдеться про десантно-штурмові війська, морську піхоту, фахівців із ракетно-артилерійського озброєння, а також спеціалістів військової розвідки та Сил спеціальних операцій. Особливу увагу приділяють технічній підготовці, адже сучасна війна вимагає глибокого розуміння озброєння та вміння працювати з ним у складних умовах.
“Ми готуємо офіцерів десантно-штурмових військ, морської піхоти, спеціалістів із ракетно-артилерійського озброєння. Це критично важливо, адже ці люди не лише використовують техніку, а й забезпечують її роботу. А це — основа боєздатності”, — пояснює викладач.
Окремим напрямком стала підготовка операторів безпілотних літальних апаратів. В академії наголошують: сьогодні важливо не лише вміти керувати дроном, а й розуміти його технічну складову, щоб у разі потреби самостійно усунути несправності або адаптувати техніку до бойових умов. Важливо відзначити що сьогодні, на четвертий рік повномасштабної війни, більшість викладачів академії мають реальний бойовий досвід. Це люди, які пройшли фронт, отримали поранення або тривалий час перебували в зоні бойових дій. Саме вони сьогодні навчають курсантів, передаючи не лише знання, а й власний досвід виживання та командування в умовах війни.
Курсанти академії
Серед тих, хто сьогодні навчається у Військовій академії в Одесі, — чимало курсантів із реальним бойовим досвідом. Вони прийшли сюди не одразу після школи, а вже пройшовши службу, фронт і власні випробування війною. Для них академія — це не просто освіта, а наступний крок у військовій кар’єрі та можливість стати ефективнішими командирами. Володимир — один із тих, хто свідомо обрав цей шлях після служби за контрактом. До вступу в академію він уже мав досвід у війську та розуміння того, що хоче розвиватися далі.
“Я проходив строкову службу у військовій частині А0224, це 79-та окрема десантно-штурмова бригада, і там саме застав повномасштабне вторгнення. Тому підписав контракт. Тому що це мій обов’язок як чоловіка — пройти військову службу”, — розповідає курсант третього курсу, Володимир.
Перші бойові завдання для нього та його побратимів стали серйозним випробуванням. Більшість із них були молодими та не мали достатнього досвіду, але швидко адаптувалися до нових умов. Війна змусила дорослішати буквально за лічені дні, а взаємна підтримка стала ключовим фактором виживання. Саме в ті моменти формувалося відчуття плеча поруч і довіра до командира та побратимів.
Жінки в армії
Ще одна курсантка — Світлана — також прийшла до академії вже маючи військовий досвід. Вона навчається на третьому курсі за спеціальністю ракетно-артилерійського озброєння та переконана: армія — це сфера для тих, хто готовий постійно розвиватися. Вона свідомо обрала цей шлях, розуміючи, що зараз потрібні кваліфіковані фахівці, незалежно від статі.
“Я вважаю, що є люди, які створені для армії. І вони повинні себе розвивати. Саме для цього існують такі навчальні заклади — щоб здобувати навички і ставати фахівцем”, — говорить курсантка одеської військової академії Світлана.
До вступу вона вже проходила службу за контрактом, а нині продовжує рухатися вперед — до офіцерського звання. За її словами, сьогодні жінки мають значно більше можливостей у війську, ніж раніше, і можуть реалізовувати себе у різних напрямках.
“Я вважаю, що жінка в армії може знайти себе в багатьох спеціальностях. Не обов’язково це має бути передова. Я служила ще до повномасштабного вторгнення, а сюди прийшла, бо розуміла: кваліфікованих керівників зараз бракує, і потрібно вчитися далі”, — зазначає вона.
Такі історії — не поодинокі для Військової академії в Одесі. Сьогодні тут навчаються ті, хто вже знає ціну війни, розуміє відповідальність офіцера і свідомо обирає цей шлях. Саме вони формують нове покоління українського війська — з бойовим досвідом, мотивацією та чітким розумінням, заради чого вони служать.
Раніше ми писали, що повномасштабна війна зробила дрони не просто допоміжним інструментом, а одним із ключових елементів сучасного поля бою. Водночас питання кількості, якості та системності виробництва залишається постійною темою дискусій у суспільстві.
А також, про те два роки тому ворог завдав ракетного удару по Одесі, застосувавши тактику подвійного влучання — дві ракети одна за одною по одній точці. У роковини удару, колеги та підлеглі захисників влаштували турнір пам’яті, щоб не лише вшанувати загиблих, а й продовжити їхню справу.
Рятувальники ліквідовують наслідки атаки РФ. Ілюстративне фото: ДСНС
У понеділок ввечері, 23 березня, російські війська вкотре атакували Одеську область безпілотниками. Ворожий дрон влучив у зупинку громадського транспорту. Внаслідок обстрілу постраждало двох цивільних.
Про це інформує Новини.LIVE із посиланням на очільника Одеської ОВА Олега Кіпера.
Росіяни завдали удару по автобусній зупинці на Одещині
Сьогодні ввечері, 23 березня, в Одеському районі російський безпілотник влучив у зупинку громадського транспорту. Внаслідок удару постраждали двоє людей — 18-річна дівчина та 51-річний чоловік.
Медики оцінюють їхній стан як середньої тяжкості та надають усю необхідну допомогу.
Крім того, удар пошкодив об’єкти транспортної та енергетичної інфраструктури.
Читайте також:
На місцях події працюють екстрені служби, тривають роботи з усунення наслідків атаки та відновлення пошкодженого майна.
Нещодавно речник ВМС Дмитро Плетенчук повідомив, що Росія активізувала атаки на порти Одеси та Чорноморська, причому цього року їх уже більше, ніж за весь 2025. Основну загрозу становлять безпілотники та удари з моря.
Раніше ми інформували, що енергосистема України продовжує працювати в умовах дефіциту через постійні обстріли РФ. Відтак, на Одещині ситуація залишається напруженою: 24 березня частина громад житиме за графіками.
Також ми розповідали, що на Привозі в Одесі помітно подорожчало м’ясо. Продавці пояснюють це зростанням витрат на паливо та закупівельними цінами, а покупці вже відчули різницю у кілька гривень.
-
Війна1 тиждень agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Усі новини1 тиждень agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав Трампа і Стармера зустрітися та знайти спільну мову
-
Суспільство1 тиждень agoВідбудова житла після обстрілів в Одесі: витрати лягають на мешканців
-
Суспільство1 тиждень agoРозсилка «Соціум»: все про соцвиплати, субсидії, освіту, кібербезпеку
-
Війна1 тиждень agoФедоров анонсував цифровізацію війська через ШІ-технології
-
Політика1 тиждень agoПублікуючи колонізаторські плани Росія спрощує доведення в судах наміру геноциду
-
Події1 тиждень agoПрем’єра фільму «Мавка. Справжній міф» у Нідерландах пройшла з великим успіхом