Одеса
День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому
Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.
Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.
Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.
У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.
Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.
На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.
Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.
Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.
“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.


Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.
Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.
Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.
Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.
Одеса
Російські танкери приховують координати у Чорному морі — ВМС
Російський танкер Bella1. Фото ілюстративне: marinetraffic.com
Російські танкери намагаються приховувати своє місцеперебування у Чорному морі, щоб убезпечитися від можливих ударів. Для цього можуть використовувати підміну координат або вимикають системи відстеження. Однак такі хитрощі не гарантують захисту. Українські військові мають інші способи виявлення суден, навіть коли ті зникають із мап.
Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.
Реклама
Як танкери приховують координати
Російські судна так званого тіньового флоту можуть намагатися приховати свої маршрути, щоб уникнути можливих українських ударів. Один зі способів — підміна координат, через яку системи відстеження показують судно зовсім не там, де воно перебуває насправді. Водночас у ВМС наголошують, що така практика не нова. За словами Дмитра Плетенчука, для підміни супутникових навігаційних сигналів можуть використовувати потужні засоби радіоелектронної боротьби. Росія вже застосовувала такі технології в різних морських районах.
“Росіяни це практикують в іншій частині Чорного моря, в Азові і навіть на Півночі. Тобто на Балтиці вони це теж періодично робили. Що стосується нашої акваторії, це стала практика, тут, в принципі, нема нічого нового”, — розповів Плетенчук.
Він пояснив, що через такі втручання судна іноді відображаються на навігаційних мапах навіть посеред суші. Також екіпажі можуть вимикати AIS — автоматичну ідентифікаційну систему, яка передає інформацію про судно, зокрема його координати. Проте речник ВМС не підтвердив, що російські танкери самостійно підміняють координати за допомогою встановленого на борту обладнання. За його словами, виключати таку можливість не варто.
Читайте також:
Знаходження судна
Приховані або неправдиві координати можуть ускладнювати відстеження маршруту танкера. Проте це не означає, що судно стає невидимим для української розвідки. Навіть якщо його немає на звичайній електронній мапі, військові можуть використовувати інші засоби спостереження. Зокрема, йдеться про супутникову розвідку, яка дає змогу виявляти об’єкти незалежно від сигналів AIS.
“Якщо мова йде про супутникову розвідку, звісно, це ніяк не впливає, тому що там є кілька шарів, є теплова сигнатура, є інші способи виявлення. Тому, якщо у вас є потужні інструменти розвідки, сучасні, то, в принципі, це вимикання нічого не змінює”, — зазначив речник ВМС.
Маршрути у Чорному морі
Російські судна можуть користуватися різними маршрутами в Чорному та Азовському морях. Зокрема, це стосується перевезень вантажів із тимчасово окупованих українських територій. Однак можливості змінювати курс залежать від особливостей акваторії. В Азовському морі судноплавство обмежене невеликими глибинами. Там кораблі мають дотримуватися визначених фарватерів. У Чорному морі таких обмежень значно менше, тому судна можуть обирати різні шляхи до пункту призначення.
“Є різні маршрути, є різні коридори, звісно, але вказується кінцева точка. Не можна обирати вільне плавання в Азові, наприклад, там не так багато маршрутів, за рахунок того, що це мілководне море”, — пояснив Плетенчук.
Водночас для безпеки цивільного судноплавства існують визначені маршрути, які допомагають уникати небезпечного зближення суден. За словами речника, танкер залишається великим об’єктом, тому повністю приховати його місцеперебування досить складно.
Морські дрони України
На тлі спроб російських танкерів уникнути можливих ударів Україна продовжує розвивати морські безекіпажні системи. Саме такі засоби становлять одну із загроз для російських суден у Чорному морі, зокрема потенційно й для танкерів тіньового флоту. Плетенчук розповів, що ВМС використовують платформу “Сарган 3000”. Вона може виконувати роль носія інших безпілотників. Такі можливості вже застосовували на практиці.
“Ми застосовуємо “Сарган 3000”, це платформа в чомусь схожа, якщо брати суто фізично, “Сарган” більший. Ми так само його використовуємо як носій інших дронів і успішно вже застосовували”, — розповів речник.
Розвиток подібних платформ розширює можливості безекіпажних систем. Однак конкретні характеристики їхнього застосування проти танкерів Плетенчук не розкрив.
Інтерес міжнародних партнерів
Українські морські безпілотні технології привертають увагу іноземних військових. Під час розмови також згадували випробування українських безекіпажних платформ у США, зокрема на навчаннях Bayonet Quest 26 у штаті Мічиган.
“Україна була, є і залишається світовим драйвером у застосуванні морських безекіпажних систем. Це технології, які вдосконалюються практично постійно, саме через те, що ворог постійно шукає способи протидії”, — зазначив Плетенчук.
Він додав, що міжнародні навчання за участю безекіпажних систем регулярно відбуваються і в Європі. Україна демонструє на них нові можливості, а зацікавленість партнерів, за словами речника, продовжує зростати.
“У наших дронах використовуються різноманітні технології, зокрема деякі можуть бути надані партнерами, тому тут все досить взаємно зазвичай”, — підсумував Дмитро Плетенчук.
Як повідомляли Новини.LIVE, російські військові намагаються по-новому маскувати свої кораблі, змінюючи їхнє звичне забарвлення. На корпусах з’являються незвичні малюнки, чорні ділянки та контрастні кольори. Такі рішення мають ускладнити виявлення суден, однак ефективність цього способу маскування викликає сумніви.
Також Новини.LIVE писали, що українські військові продовжують руйнувати систему, яку Росія використовує для навігації та планування атак у Чорному морі. Ураження ретрансляторів може ускладнити роботу російських безпілотників. Водночас Україна розвиває можливості морських дронів, а Чорноморський флот РФ готується до нових ударів.
Одеса
Окупований Крим: дефіцит бензину та проблеми з продуктами
Стела на в’їзді в Крим. Фото ілюстративне: скриншот із Google Maps
Окупований Крим дедалі більше відчуває наслідки війни. На тлі посилення російської військової присутності та репресій жителі стикаються з проблемами постачання пального й продуктів. Логістика на півострів змінилася, а ресурси, які туди доставляють, переважно використовують для потреб російської армії.
Про це розповів голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров на міжнародній конференції Crimea Global. Understanding Ukraine through the South в коментарі журналістці Новини.LIVE Галині Остаповець.
Реклама
Ситуація в Криму
Окупований Крим перетворився на прифронтову територію, де до репресій і переслідувань додалися проблеми з постачанням ресурсів. Росія продовжує перекидати на півострів військових, зміцнювати військові об’єкти та запускати звідти ракети й дрони по материковій Україні. За словами Чубарова, через війну та зміну логістики жителі Криму стикаються з труднощами, яких раніше не було в таких масштабах.
“Окупована територія, яка стала вже прифронтовою, і тому до тих репресій і переслідувань, які не припинялися, а лише посилювалися ці 12 років окупації, додаються інші випробування для людей”, — зазначив він.
Проблеми з пальним
Однією з причин погіршення ситуації стала зміна маршрутів постачання. Чубаров пояснив, що сухопутний шлях, який росіяни називають “Новою Росією”, частково перебуває під контролем українських сил і Сил безпілотних систем. Через це постачання бензину на півострів ускладнилося. Він наголосив, що українські військові намагаються ізолювати Крим, адже ресурси, які Росія доставляє туди, насамперед спрямовують на потреби окупаційної армії.
Читайте також:
“І це добре, що наші Збройні сили намагаються ізолювати Крим, бо всі ресурси, які постачаються до Криму, вони йдуть на укріплення російської армії, до людей вони не доходять”, — сказав голова Меджлісу.
Як виживають місцеві
Попри труднощі з постачанням, російська окупаційна влада намагається завозити на півострів необхідні ресурси, щоб утримувати ситуацію під контролем. Водночас жителям доводиться самостійно шукати способи забезпечити свої базові потреби. Чубаров зазначив, що проблеми стосуються не лише пального, а й продуктів. За його словами, люди намагаються пристосуватися до обставин, однак очікувати поліпшення ситуації під час інтенсивної війни не варто.
“Люди там у певній мірі виживають, вони намагаються знаходити в цих ситуаціях свої такі шляхи забезпечення. І зрозуміло, що покращуватися ситуація в умовах такої жорсткої війни там не буде”, — підсумував він.
Як повідомляли Новини.LIVE, Дональд Трамп назвав Крим найціннішою частиною України та наголосив на його географічному розташуванні біля Чорного моря. Також американський президент згадав власний досвід у сфері нерухомості, пояснюючи, чому вважає кримську землю особливо цінною.
Також Новини.LIVE писали, що російська армія дедалі більше залежить від перевантажених маршрутів постачання до Криму та півдня України. Пошкоджені мости, пороми й транспорт змушують окупантів шукати обхідні шляхи. Це не перекриває сухопутний зв’язок повністю, але вже створює дефіцит і проблеми для військ на Запорізькому та Херсонському напрямках.
Одеса
Поїздка до Румунії: які документи потрібні водіям авто
Прикордонник перевіряє документи. Фото ілюстративне: Poliţia de Frontieră Română
Водіям з Одеси, які планують їхати до Румунії власним автомобілем, потрібно заздалегідь перевірити документи на машину. Окрім паспорта та водійського посвідчення, необхідно мати підтвердження проходження техогляду. Сертифікат має бути чинним на момент в’їзду до країни.
Про це повідомляють Новини.LIVE з посиланням на Прикордонну поліцію Румунії.
Реклама
Які правила діють для українських автомобілів
У Румунії автомобілі з іноземною реєстрацією допускають до руху за умови відповідності технічним вимогам. Водії повинні мати документ, який підтверджує проходження періодичного технічного огляду та його чинність.
Це передбачено румунськими правилами дорожнього руху та положеннями Віденської конвенції про дорожній рух 1968 року. Керувати автомобілем на дорогах загального користування без чинного техогляду або з простроченим сертифікатом заборонено.
Коли повернули вимогу про техогляд
Після початку повномасштабної війни Румунія спростила деякі процедури для українців, які виїжджали до Європейського Союзу в пошуках захисту. Тоді відсутність сертифіката техогляду не була перешкодою. Однак на початку 2025 року цю вимогу відновили. А 31 серпня 2026 року Прикордонна поліція Румунії оновила роз’яснення щодо в’їзду та пересування країною автомобілів з іноземною реєстрацією. У документі окремо нагадали про необхідність мати підтвердження чинного технічного огляду.
Читайте також:
Де на Одещині перетнути кордон
З Одеської області до Румунії можна дістатися через міжнародний пункт пропуску “Орлівка — Ісакча”. Там працює поромна переправа через Дунай, яка з’єднує українську Орлівку в Ізмаїльському районі з румунським містом Ісакча.
Які документи потрібні водієві
Перед виїздом варто перевірити наявність усіх необхідних документів. Для перетину кордону автомобілем потрібно підготувати:
- дійсний документ для перетину державного кордону;
- водійське посвідчення відповідної категорії;
- свідоцтво про реєстрацію автомобіля;
- державні номерні знаки встановленого зразка;
- чинний страховий поліс “Зелена картка”;
- протокол або сертифікат про проходження технічного огляду.
Якщо автомобіль зареєстрований на іншу людину, водієві також варто взяти документи, які підтверджують право користування транспортним засобом.
Як повідомляли Новини.LIVE, на українсько-молдовському кордоні тимчасово змінюють організацію контролю, зокрема у пункті пропуску Рені — Джурджулешти на Одещині. З 12 вересня молдовські митники та прикордонники, які працювали на території України, повернулися на молдовську сторону через загрозу обстрілів.
Також Новини.LIVE писали, що на трасі Одеса — Рені поблизу кордону з Румунією планують створити систему відеоспостереження та автоматизованого керування рухом транспорту. Система допомагатиме контролювати рух автомобілів у режимі реального часу.
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували вантажне судно на Одещині: є жертви
-
Одеса1 тиждень agoПрацівник ТЦК уникнув ув’язнення за силову мобілізацію в Одесі
-
Відбудова1 тиждень agoНаразі в Україні реалізується 342 проєкти щодо закладів охорони здоров’я
-
Відбудова1 тиждень agoбанки вже профінансували проєктів на ₴68,7 мільярда
-
Політика1 тиждень agoЗеленський підписав закон про освіту мовами нацменшин
-
Суспільство1 тиждень agoУ ніч на 25 жовтня Україна перейде на зимовий час
-
Війна1 тиждень agoРозвіддані США – чи стане їх втрата катастрофою для України
-
Суспільство1 тиждень agoРосія намагається позбавити українців доступу до базових ліків
