Одеса
День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому
Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.
Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.
Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.
У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.
Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.
На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.
Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.
Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.
“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.


Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.
Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.
Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.
Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.
Одеса
У Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
Міст у Затоці. Фото: скриншот із Google Maps
Залізнично-автомобільний міст через Дністровський лиман у Затоці, який неодноразово зазнавав російських атак, планують відновити до кінця року. На аварійно-відновлювальні роботи виділили понад 15 мільйонів гривень. Міст має важливе значення для транспортного сполучення півдня Одеської області та українсько-румунського напрямку.
Про це повідомляє Новини.LIVЕ з посиланням на систему електронних закупівель Prozorro.
Відновлення мосту
ТОВ “Група компаній “Автострада”” виконає аварійно-відновлювальні роботи на залізнично-автомобільному мосту через Дністровський лиман у Затоці. Вартість робіт становить 15 мільйонів 783 тисячі 369 гривень. Міст неодноразово зазнавав пошкоджень внаслідок російських ракетних ударів після початку повномасштабного вторгнення.
Важливий маршрут
Йдеться про ремонт автодорожньої частини мосту, розташованого на автомобільній дорозі Н-33 Одеса – Білгород-Дністровський — Монаші – М-15 поблизу селища Затока. Також міст є частиною залізничного перегону Кароліно-Бугаз – Бугаз. Саме через нього проходить один із ключових транспортних маршрутів регіону. Перехід забезпечує як автомобільне, так і залізничне сполучення між населеними пунктами півдня Одещини, а також у напрямку кордону з Румунією.
Умови тендеру
Згідно з тендерною документацією, підрядник має виконати комплекс робіт для відновлення пошкоджених конструкцій та забезпечення безпечної експлуатації мосту. Зокрема мають прибрати пошкоджений асфальт, залізобетонні конструкції та металеві частини мосту. На час робіт тут облаштують тимчасовий проїзд для транспорту, зведуть тимчасову опору та змонтують металеві балки. Також проєкт передбачає відновлення аварійної ділянки біля однієї з опор. Там замінять пошкоджені металоконструкції, встановлять нові балки, оновлять деформаційний шов, покладуть новий асфальт та змонтують бар’єрне огородження. Фактично йдеться про термінове зміцнення та ремонт найбільш проблемної частини мосту, а не про його повну реконструкцію. Усі роботи мають завершити до 31 грудня 2026 року. Після цього об’єкт зможе й надалі виконувати свою важливу роль у транспортній інфраструктурі регіону.
Читайте також:
Зруйнований міст
Зазначимо, міст через Дністровський лиман у Затоці від початку повномасштабної війни став однією з головних цілей російських військ на півдні України. Ця споруда має стратегічне значення, адже з’єднує Бессарабію з рештою Одеської області та забезпечує важливе автомобільне й залізничне сполучення. Перші масовані удари по мосту росіяни завдали наприкінці квітня 2022 року. Після атаки 26 квітня рух частково намагалися відновити, однак уже наступного дня новий ракетний удар спричинив серйозні руйнування. Згодом обстріли повторилися у травні та липні, через що експлуатація мосту стала неможливою. Тоді рух транспорту та поїздів повністю припинили, а основний потік перенаправили через Маяки та трасу М-15.
У лютому 2023 року окупанти застосували нову тактику та атакували міст морським дроном-камікадзе. Безпілотник вибухнув біля опор споруди, завдавши додаткових пошкоджень конструкціям. Пізніше українські військові підтвердили, що росія почала використовувати морські ударні дрони для атак на об’єкти критичної інфраструктури.
Навіть після значних руйнувань міст залишався мішенню для ворога. Наприкінці жовтня 2024 року російські війська здійснили чергову комбіновану атаку із застосуванням балістичних та авіаційних ракет. Частину цілей збили сили ППО, однак район мосту знову опинився під ударом. Через постійну загрозу нових атак влада області також розглядає перспективу будівництва альтернативного мостового переходу через Дністровський лиман. Такий проєкт має забезпечити стабільне транспортне сполучення між південними районами Одещини та рештою України в обхід нинішньої переправи.
Як повідомляли Новини.LIVЕ, на трасі Одеса — Рені поблизу кордону з Румунією планують створити систему відеоспостереження та автоматизованого керування рухом транспорту. Система працюватиме разом із сервісом “єЧерга” та допомагатиме контролювати рух автомобілів у режимі реального часу.
Також Новини.LIVЕ писали, що з 8 червня 2026 року на автомобільних дорогах державного значення Одеської області запровадили сезонні обмеження для великовагового транспорту. Вони діятимуть у період підвищення температури повітря. Під обмеження потрапляють вантажівки фактичною масою понад 24 тонни та навантаженням на вісь понад 7 тонн.
Одеса
Трудові мігранти в Україні: ризиків для хвилювання немає
Будівельники на робочому місці. Фото ілюстративне: Армія Inform
В Україні тривають дискусії щодо трудових мігрантів та їхньої кількості. Поширені в соцмережах заяви про масовий наплив іноземців не відповідають реальній статистиці. Нині мігрантів у країні навіть менше, ніж до початку повномасштабної війни. Водночас Україна стикається з дефіцитом працівників у різних сферах.
Про це в ексклюзивному інтерв’ю Новини.LIVE розповів перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
Реальна статистика
Кількість трудових мігрантів в Україні залишається невеликою. За словами першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, зараз йдеться максимум про 10 тисяч людей різних національностей. Він наголосив, що нинішні показники є нижчими, ніж були до початку повномасштабного вторгнення.
“Статистика дуже проста. У нас мігрантів зараз в цілому менше, ніж навіть до початку повномасштабного вторгнення. Мова йде про максимум до 10 тисяч людей з різних національностей”, — сказав депутат.
Дефіцит кадрів
Проблемою для України сьогодні є не надлишок іноземних працівників, а їхня нестача. На думку Железняка, твердження про масовий приїзд трудових мігрантів не мають під собою реальних підстав.
Читайте також:
“Для нас це більше виклик, що їх так мало їде, ніж проблема”, — зазначив народний депутат.
Водночас він розкритикував поширені в інформаційному просторі заяви про нібито мільйони іноземців, які можуть приїхати до України.
“Мільйони бангладешців чи індусів живуть в голові деяких політиків у соцмережах”, — сказав Железняк.
Він також звернув увагу на те, що навіть ті іноземці, які приїжджають до України, часто згодом переїжджають до країн Європейського Союзу.
Залучення іноземців
Одним із інструментів залучення іноземних фахівців стало е-резидентство. Ця система дозволяє працювати на український ринок дистанційно та сплачувати податки в Україні. За словами депутата, цей механізм створювали для того, щоб зацікавити іноземців співпрацею з українським бізнесом та державою.
“Ми робили це для того, щоб залучити іноземців. Це електронна можливість працювати. Якщо відверто, то навіть таке не дуже поки було цікаво бангладешцям”, — зазначив Железняк.
Він додав, що наразі тема масового напливу трудових мігрантів залишається далекою від реальності, а Україні доводиться вирішувати значно актуальніші проблеми на ринку праці.
Як повідомляли Новини.LIVE, після складного й суперечливого 2025 року економічні очікування українців залишаються стриманими. Прогнозований раніше ріст ВВП на рівні 5% так і не став реальністю, адже війна продовжила визначати як політичні, так і фінансові процеси. Водночас сам факт економічної стабільності в умовах повномасштабної агресії експерти називають ключовим досягненням року. Україна не лише втримала макрофінансову рівновагу, а й адаптувалася до життя в умовах затяжної війни.
Також Новини.LIVE писали, що На тлі масштабного кадрового дефіциту, спричиненого війною, дедалі частіше обговорюється залучення іноземців до відбудови країни. Проте така ініціатива викликає неоднозначну реакцію серед українців. Вони побоюються економічного дисбалансу та втрати пріоритету для місцевих фахівців.
Одеса
Майже добу не буде води у Київському районі Одеси: адреси
Крапля води капає з крану. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Жителів частини Київського району Одеси попередили про тривале відключення водопостачання. Причиною стали аварійно-ремонтні роботи на об’єктах водопроводу. Обмеження триватимуть майже добу та торкнуться кількох вулиць району. Мешканцям радять заздалегідь зробити запас води.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Інфоксводоканал.
Коли не буде води
За інформацією “Інфоксводоканалу”, подачу води припинять о 10:00 9 червня. Відновити водопостачання планують до 06:00 10 червня. У підприємстві пояснили, що відключення пов’язане з необхідністю проведення аварійно-ремонтних робіт на водопровідних мережах.
Адреси відключень
Без води тимчасово залишаться будинки за такими адресами:
- Академіка Корольова, 96–122;
- Архітекторська, 14–24;
- Сім’ї Глодан, 41–63;
- Євгена Чикаленка, 73–87.
У “Інфоксводоканалі” перепросили мешканців за тимчасові незручності та нагадали, що отримати додаткову інформацію можна за телефонами контактного центру.
Читайте також:
Куди звертатися
У разі питань мешканці можуть звертатися до цілодобової служби “Інфоксводоканалу”:
- 0-800-307-505
- 705-55-05
- 068-905-55-05
- 066-905-55-05
- 093-170-01-55
Бювети в Одесі
В Одесі загалом діє 17 бюветних комплексів із глибиною свердловин від 80 до 120 метрів. Уся вода з них подається безплатно та доступна для мешканців міста.
- сквер Мечникова,
- сквер Михайлівський,
- пр. Небесної Сотні, 14,
- вул. Дальницька, 25,
- вул. М. Говорова,
- вул. Просвіти, 1-Д,
- вул. Геранієва,
- вул. Кримська,
- вул. Героїв оборони
- сквер Прохоровський,
- вул. І. Рабіна,
- вул. Інглезі
- пр. Лесі Українки, 33,
- пр. Князя Ярослава Мудрого, 1,
- 6 ст. В. Фонтану,
- вул. Космонавтів,
- сквер Старобазарний.
Тариф на воду
У червні мешканці Одеси ще сплачуватимуть за воду за діючими тарифами, які не змінювалися з 2022 року. Загальна ціна з ПДВ становить приблизно 35,16 грн за кубометр (водопостачання — 17,92 грн, водовідведення — 17,24 грн). Щомісячна абонентська плата за обидві послуги становить 94,38 грн, або 47,19 грн, якщо підключена лише одна послуга. Для бізнес-клієнтів тариф з податком значно вищий — близько 65,55 грн за кубометр.
Водночас “Інфоксводоканал” вже опублікував проєкт нових тарифів для населення, у якому пропонує підняти ціни майже в 2,7 рази через зростання вартості пального, електроенергії, заробітних плат та реагентів. Якщо цей проєкт затвердять, вартість кубометра становитиме:
- Водопостачання — 50,96 грн;
- Водовідведення — 42,69 грн;
- Загалом — 93,66 грн за кубометр з ПДВ.
Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі у червні цього року тарифи на вивезення побутових відходів залишаться різними залежно від району міста та компанії, яка обслуговує будинки. Суми у платіжках для багатьох одеситів уже перевищують 30 гривень на людину щомісяця.
Також Новини.LIVE писали, що у травні мешканці Одеси оплачуватимуть газ за чинним тарифом без змін. Попри подорожчання енергоресурсів на ринку, для населення вартість блакитного палива залишається фіксованою. Це пояснюється державним регулюванням, яке діє під час воєнного стану.
-
Усі новини1 тиждень agoКатерина Поліщук – пташка з Азовсталі розкрила свою вагу
-
Усі новини1 тиждень agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Усі новини1 тиждень agoБанан за 6 млн євро вкрали — банан «Комедіант» зник з виставки у Франції
-
Події1 день agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Політика1 тиждень agoу Міноборони сказали, коли можуть представити депутатам реформу армії
-
Події1 тиждень agoКартину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
-
Усі новини6 днів agoОптична ілюзія — люди не можуть домовитися, які цифри заховані на зображенні
-
Відбудова1 тиждень agoУ Запоріжжі завершили ремонт ще однієї зруйнованої багатоповерхівки
