Одеса
День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому
Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.
Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.
Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.
У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.
Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.
На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.
Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.
Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.
“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.


Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.
Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.
Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.
Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.
Одеса
В Одесі на ремонт крематорію та кладовищ виділили мільйони
Автівки біля будівлі одеського крематорію. Фото: кадр з відео
В Одесі оголосили закупівлі на будівництво доріг на кладовищі “Західне”, ремонт огорожі Третього Єврейського кладовища та двох кремаційних печей. Найбільше грошей передбачили на нові проїзди між могилами. Причому тендер на ці роботи проводять повторно, оскільки попередню закупівлю скасували через помилку в проєкті.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на закупівлі в системі Prozorro.
Реклама
Нові дороги на кладовищі
За даними Prozorro, комунальне підприємство “Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування” оголосило тендер на будівництво дорожнього покриття кладовища “Західне” на Тираспольському шосе, 22-Д. На роботи передбачили 22 109 597,50 грн. На кладовищі планують облаштувати нові проїзди між ділянками загальною протяжністю близько 2,6 км. Для цього підрядник має підготувати основу доріг, виконати земляні роботи та укласти асфальтобетонне покриття. Тендер оголосили 31 жовтня. Пропозиції від учасників прийматимуть до 16 листопада, а завершити будівництво планують до 20 березня 2027 року.
Зазначимо, що це вже друга спроба знайти підрядника для будівництва доріг на кладовищі “Західне”. Попередній тендер оголосили у вересні 2026 року. Тоді очікувана вартість становила 19 684 560 грн без ПДВ. Однак 23 жовтня закупівлю скасували. Замовник пояснив, що під час проєктування припустилися помилки: у кошторисі не врахували частину матеріалів, необхідних для будівництва. Після виправлення документації вартість робіт зросла приблизно на 2,43 млн грн.
Ремонт огорожі Єврейського кладовища
Ще одну закупівлю провели для капітального ремонту огорожі Третього Єврейського кладовища на вулиці Хімічній, 1. Вартість робіт становить 816 480 грн. Договір уклали з ТОВ “Реновація БК-Буджак”. Згідно з кошторисом, підрядник має відновити пошкоджені частини огорожі, використовуючи будівельні блоки, бетонні суміші, арматуру та металеві конструкції. Також передбачені оздоблювальні роботи й фарбування.
Читайте також:
Ремонт фінансуватимуть протягом двох років. На 2026 рік передбачили 204 120 грн, а на 2027-й — 612 360 грн. Завершити роботи планують у травні наступного року.
Ремонт двох кремаційних печей
Комунальне підприємство також уклало два договори на капітальний ремонт кремаційних печей № 3 та № 4 в одеському крематорії на проспекті Князя Ярослава Мудрого, 33. На ремонт печі № 3 передбачили 1 249 230 грн, а печі № 4 — 1 493 434,80 грн. Загальна вартість двох договорів становить понад 2,74 млн грн. Обидва ремонти виконуватиме ТОВ “Науково-технічний центр “ФЕШ-Р”.
У документах передбачили роботи з відновлення обмурування печей — внутрішніх конструкцій, які витримують високі температури. Також кошториси містять металеві деталі й кріплення. Завершити ремонт обох печей мають до 19 лютого 2027 року.
Новини.LIVE писали, що на Одещині оголосили тендер на утримання частини траси Київ — Одеса. Очікувана вартість закупівлі становить 959 мільйонів гривень без ПДВ. За ці гроші підрядник має ремонтувати дорожнє покриття, обслуговувати мости, встановлювати знаки та прибирати сніг узимку.
Також Новини.LIVE повідомляли, що на трасі Одеса — Рені планують облаштувати додаткові смуги поблизу контрольних пунктів “Маяки” та “Удобне”. Для цього розширять проїзну частину, оновлять дорожнє покриття та облаштують узбіччя. На проєктування й будівельні роботи передбачили понад 147 мільйонів гривень
Раніше Новини.LIVE розповідали, що Одеська обласна рада оголосила тендер на придбання 110 наручних годинників для нагородження. На закупівлю передбачили до 285 тисяч гривень. Замовити планували 65 чоловічих та 45 жіночих моделей із символікою облради. Поставити подарунки мають до кінця 2026 року.
Одеса
В Одесі провели акцію на підтримку кримських політв’язнів
Учасниця акції “Німий крик” у чорному одязі та з червоною стрічкою на роті тримає плакат про кримських політв’язнів. Фото: Новини.LIVE/Вікторія Бєккєр
В Одесі сьогодні, 7 листопада, провели акцію на підтримку кримських цивільних заручників. На Дерибасівській нагадали про українців, яких Росія утримує у своїх в’язницях, та труднощі їхнього звільнення. Організатори обрали Чорне море символом зв’язку з окупованим Кримом і страждань його жителів.
Про це інформує журналістка Новини.LIVE Вікторія Бєккєр.
Реклама
Геноцид Чорного моря
За словами організаторки акції Азізи Ескендер, акція “Німий крик. Чорне море” стала сьомою у серії заходів на підтримку кримських цивільних заручників. Вона відбулася на Дерибасівській, навпроти Міського саду. Чорне море стало символом болю людей, які залишаються в окупації та російських в’язницях, а також нагадуванням про шкоду, якої Росія завдає природі.
“Сьогодні вона присвячена Чорному морю як образу геноциду, який творить Росія проти нашого народу, проти українців, кримськотатарського народу, проти окупованого Криму, а також проти екології. Тому що Чорне море також знає великого страждання, це екоцид для нашої природи”, — розповіла Азіза Ескендер.
Організаторка пояснила, що Чорне море нагадує про зв’язок Одеси з окупованим Кримом. Вона наголосила, що люди, які залишаються в російських в’язницях, потребують постійної уваги, адже повернути цивільних із полону особливо складно.
Читайте також:
“Ми вже сьомий раз в Одесі наголошуємо, що ми маємо бути голосами тих, хто знаходиться в окупації, тих, хто знаходиться в російських катівнях. І кожен день в російському полоні може бути останнім. І особливо це стосується цивільних, яких дуже важко повернути на вільну землю”, — зазначила Азіза Ескендер.
Акція поєднала демонстрацію та мистецький перформанс. Азіза Ескендер вважає, що мистецтво допомагає привернути увагу до проблеми навіть тих людей, які раніше не цікавилися долею кримських заручників.
“Через мистецтво, через яскраві образи ми можемо привертати більше уваги і торкатися людських сердець, і це може надихати на боротьбу людей, які дуже далеко від цієї теми”, — пояснила організаторка.
Кримчани в російському полоні
Актор, режисер, викладач акторської майстерності та колишній військовослужбовець Олег Шевчук розповів, чому для нього важлива ця акція. Він народився в Криму, там жили його дід і прадід. За його словами, історія родини тісно пов’язана з кримськими татарами, тому їхнє переслідування Росією він сприймає особливо болісно.
“По-перше, мене хвилює доля полонених, будь-яких полонених українських. По-друге, я з Криму, я корінний кримчанин, я там народився, там народився мій дід, мій прадід. І проблеми кримських татар мене хвилювали дуже давно”, — сказав Олег Шевчук.
Чоловік звернув увагу на становище кримських татар, яких Росія ув’язнила після окупації півострова. На його думку, звільнення цих людей ускладнюється тим, що російська влада вважає мешканців Криму своїми громадянами.
“Росія їх вважає своїми громадянами. А своїх громадян Росія відпускає дуже рідко, дуже неохоче. І татари в них просто як заручники”, — пояснив Олег Шевчук.
Він також згадав режисера Олега Сенцова, з яким був знайомий, та інших кримчан, яких Росія переслідувала після окупації. Окремо Олег Шевчук говорив про кримських татар, засуджених за звинуваченнями у причетності до організації “Хізб ут-Тахрір”, яку Росія визнала терористичною.
“Ви прийшли на чужу територію. Ви прийшли на територію країни, де ця організація не була терористичною. Чому ви їх саджаєте?” — наголосив Олег Шевчук.
Боротьба за полонених за полонених
Олег Шевчук розповів, що тема полону стосується його й особисто: один із його побратимів досі перебуває в російському ув’язненні. Чоловік вважає, що родинам полонених доводиться докладати надто багато власних зусиль, аби домогтися інформації про близьких та їхнього звільнення.
“На жаль, доля полонених — це доля їхніх рідних, а вже потім держави. Я це знаю точно, що якщо ти не будеш бігати по інстанціях, в ГУР, СБУ і тощо, ніхто твого рідного з полону не звільнить”, — заявив Олег Шевчук.
За словами організаторки Азізи Ескендер, саме тому акції на підтримку кримських цивільних заручників проводять регулярно. Вона переконана, що люди в окупації та російських в’язницях не повинні залишатися без підтримки.
“Ми є єдиним голосом їхньої свободи. Тому ми сьогодні тут і говоримо про тих, хто потребує цього”, — сказала Азіза Ескендер.
Новини.LIVE писали, що під Одеською міськрадою відбулася акція на підтримку українізації міського простору. Учасники вимагали запровадити мораторій на російськомовний культурний продукт. Також активісти закликали перейменувати провулок Ніни Онілової на честь загиблого захисника Юрія Слєпчєнка.
Раніше Новини.LIVE писали, що в Одесі близько 40 рятувальників долучилися до здавання крові. Такі акції надзвичайники проводять приблизно кожні три місяці. Частину отриманих після донації коштів вони передають на підтримку ЗСУ.
Також Новини.LIVE повідомляли, що в Одесі відбулася хода на підтримку військовополонених, цивільних заручників та зниклих безвісти. Учасники пронесли центральними вулицями два 100-метрові полотнища — Державний прапор України та Прапор Надії. До ходи долучилися родини, які чекають на повернення близьких.
Одеса
Середюк повідомив про легендарний рейд ГУР на гідроциклах у Крим
Командир спецпідрозділу ГУР МО України Олексій Середюк. Фото: кадр із відео
Командир спецпідрозділу ГУР МО України Олексій Середюк розповів у інтерв’ю як бійці ГУР здійснили висадку в окупованому Криму на гідроциклах у ніч на День Незалежності України. Попри складні погодні умови, втрату зв’язку та спроби російських катерів перехопити українські групи, усі військові вижили й виконали поставлені завдання.
Про це повідомив у інтерв’ю журналістки Новини.LIVE Анні Сірик.
Реклама
Як ГУР організувало рейд на гідроциклах до Криму
Олексій Середюк розповів, що завдання організувати висадку на територію окупованого Криму поставив тодішній начальник ГУР Кирило Буданов. Під час підготовки операції Середюк запропонував використати для переправлення гідроцикли. Водночас така ідея викликала хвилю скептицизму серед фахівців, адже він та бійці підрозділу не мали досвіду роботи в морі.
“Багато хто покрутив у скроні пальцем, сказали, що це маразм. Мені багато хто розповідав з фахівців, що ти не знаєш, що таке море. Я дійсно не знав, що таке море. І бійці ніколи не працювали в морі. Але завдяки силі духу, підготовці й вірі в Бога нам вдалося це зробити“, — розповів Середюк.
Морська операція проводилась у холодну ніч під час штилю. За словами Середюка, погодні умови виявилися сприятливими саме на День Незалежності. Також під час завдання виникали труднощі: зникав зв’язок і навігація, а російські катери типу “Раптор” намагалися переслідувати та перехоплювати українські групи. Пізніше піднявся густий туман. Однак погода різко змінилась після завершення операції — почався шторм та злива.
Читайте також:
“Тобто розумієте, що якби група була в цей час у морі, це було б катастрофою“, — зазначив командир.
Олексій Середюк зазначив, що операція завершилась успішно, жоден український військовий не загинув. Перша група успішно дісталася берега та виконала завдання. Згодом на супутниковий зв’язок вийшла друга група, яка також підтвердила успішне завершення операції.
“Це була єдина операція з вдалою висадкою саме на Крим“, — додав Середюк.
Раніше ми писали, що у жовтні 2023 року 14 бійців ГУР на гідроциклах подолали 200 км моря та атакували радіолокаційну станцію РФ в окупованому Криму. Повідомляється, що навіть досвідчені моряки вважають цю операцію надскладною.
Новини.LIVE інформували, що через українські атаки на окупований Крим російським військам стає все важче. Триває робота Сил оборони, яка спрямована на послаблення логістики РФ. Спостерігаються проблеми зі стабільним забезпеченням електроенергією та з пошкодженою воєнною технікою.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Відбудова5 днів agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Усі новини1 тиждень agoКейт Міддлтон розповіла про роботу мрії принца Луї: але є нюанс
-
Політика3 дні agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Одеса1 тиждень agoТарифи в Одесі у листопаді 2026: вартість води, світла, газу та тепла
-
Суспільство1 тиждень agoНа Подільщині затримали переправника до Придністров’я – Rayon.in.ua
-
Відбудова1 тиждень agoВлада має створити умови для забезпечення родин доступним житлом
