У Чорному морі неподалік узбережжя Румунії затонуло торговельне судно, на борту якого перебували українці. Рятувальники дістали з води дев’ятьох людей живими та знайшли тіло одного загиблого. Ще троє членів екіпажу вважаються зниклими безвісти. Румунські медіа припускають, що причиною трагедії міг стати удар дрона.

Про це повідомляє Digi24, передає Новини.LIVE.

Реклама

Затонуло судно з українцями

Уранці 23 жовтня в Чорному морі біля узбережжя Румунії сталася морська трагедія. Близько 10:00 Румунське морське управління отримало сигнал лиха від торговельного судна Khoryv (“Хорив”). Воно перебувало за межами територіальних вод країни, приблизно за 13 морських миль (24 кілометри) від порту Констанца. На борту судна під прапором Коморських Островів перебували 13 моряків. Серед них було десятеро громадян України та троє громадян Азербайджану.

Після отримання сигналу на допомогу екіпажу вирушили рятувальні судна Румунського агентства з порятунку людського життя на морі (ARSVOM) та Міністерства внутрішніх справ країни. Операцію ускладнила погода. Через погану видимість і несприятливі умови рятувальники не змогли залучити вертоліт. Моряків довелося шукати безпосередньо у воді.

“Через несприятливі погодні умови та низьку видимість залучити вертоліт до рятувальної операції неможливо. На цей момент рятувальним суднам вдалося витягнути з води дев’ятьох живих людей і одне тіло”, — зазначили у відомстві.

Таким чином, із 13 членів екіпажу дев’ятьох вдалося врятувати, один загинув, а доля ще трьох залишається невідомою. Інформації про громадянство загиблого та зниклих моряків наразі немає.

Можливий удар дрона

Причину затоплення судна Khoryv поки офіційно не встановили. Водночас румунські медіа повідомляють, що торговельне судно могло зазнати удару безпілотника. На інцидент відреагував президент Румунії Нікушор Дан. Він назвав подію частиною ескалації з боку Росії. Однак офіційного підтвердження того, що судно затонуло саме внаслідок російської атаки, наразі немає.

За останні тижні в західній частині Чорного моря сталося кілька атак на торговельні судна. На тлі цих подій обставини загибелі Khoryv викликають особливе занепокоєння. Остаточну причину трагедії ще мають встановити.

Інший інцидент біля Румунії

Раніше, 14 жовтня, поблизу румунського міста Суліна стався інцидент із нафтовим танкером YARA J під прапором Коморських Островів. Екіпаж повідомив про можливий удар безпілотника, після якого на борту спалахнула пожежа. Моряки самостійно загасили вогонь. Усі 17 членів екіпажу залишилися неушкодженими. Судно прибуло з Туреччини та очікувало проходження Сулінським каналом для подальшого завантаження в одному з дунайських портів.

Румунська влада розпочала перевірку обставин інциденту, однак удар дрона офіційно не підтвердила. Міністр оборони Румунії Раду Міруце заявив, що військові радари не зафіксували безпілотника, який наближався до танкера. Водночас лідер Вільної профспілки моряків Румунії Адріан Міхалчою припустив, що судно могло прямувати до українських портів, а атака могла бути навмисною.

Як повідомляли Новини.LIVE, 3 жовтня російські війська атакували цивільне вантажне судно під прапором Ліберії, яке перебувало в одному з портів Одещини. Унаслідок удару загинув матрос-моторист, ще троє членів екіпажу отримали поранення. 

Також Новини.LIVE писали, що президент України Володимир Зелененький повідомив, що російські війська завдали удару двома дронами по цивільному судну під турецьким прапором, яке перевозило кукурудзу. Атака сталася в нейтральних водах. На борту перебували громадяни Азербайджану та Індії.

Одеська область повністю готова до нового опалювального сезону. Проте тепло в оселях з’явиться не одночасно — його подаватимуть залежно від погоди та температури повітря. Лікарні, школи й важливі комунальні підприємства забезпечили резервним живленням. Також в області підготували додаткові джерела виробництва енергії.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.

Реклама

Коли увімкнуть опалення

Одещина завершила основну підготовку до осінньо-зимового періоду. Протягом останніх місяців громади разом із комунальними та іншими профільними службами перевіряли готовність важливих об’єктів до холодів. Наразі область готова розпочати опалювальний сезон. Водночас точної дати подачі тепла поки немає. Опалення вмикатимуть залежно від погодних умов і температури повітря. Тому початок сезону може відрізнятися в різних громадах області.

Підготовка до відключень

Окрему увагу приділили роботі важливих об’єктів під час можливих перебоїв з електропостачанням. Лікарні, школи, підприємства тепло- та водопостачання забезпечили генераторами. Для них також підготували запаси палива, щоб обладнання могло працювати у разі відключень світла.

Крім того, на Одещині до роботи готова 21 установка розподіленої теплової генерації. Їхня загальна потужність становить 36 МВт. Таке обладнання допоможе підтримувати енергопостачання та зменшити залежність важливих об’єктів від централізованої мережі.

Паралельно в області продовжують встановлювати блочно-модульні котельні. Вони можуть забезпечувати теплом окремі будівлі або групи об’єктів. Також посилюють захист критичної інфраструктури.

“Попри те, що безпекова ситуація залишається непередбачуваною, робимо все можливе, щоб у будь-яких умовах критично важливі об’єкти працювали стабільно”, — написав Кіпер.

Тариф на опалення

У листопаді 2026 року для жителів Одеси планують зберегти тариф на опалення на рівні попереднього сезону. Згідно з проєктом КП “Теплопостачання міста Одеси”, населення платитиме 1 813,94 грн за 1 Гкал із ПДВ. У будинках із лічильниками сума залежатиме від фактичного споживання тепла, а без них плату розраховуватимуть за площею житла відповідно до чинних правил.

Водночас для інших споживачів передбачили вищі тарифи. Бюджетні установи платитимуть 5 354,12 грн за 1 Гкал, релігійні організації — 5 797,86 грн, а бізнес та інші споживачі — 6 458,10 грн. Окрім вартості тепла, одесити щомісяця сплачують абонентську плату — 21,17 грн або 24,94 грн залежно від обслуговування лічильників. Остаточні тарифи на сезон 2026–2027 років мають затвердити окремим розпорядженням.

Як повідомляли Новини.LIVE, у листопаді 2026 року одесити платитимуть за електроенергію за чинним тарифом, якщо уряд не ухвалить нового рішення. Вартість однієї кіловат-години наразі становить 4,32 грн. Водночас частина споживачів може суттєво скоротити витрати завдяки нічному тарифу. Для цього потрібно мати спеціальний лічильник.

Також Новини.LIVE писали, що підготовка до опалювального сезону 2026/2027 років у Подільську триває, однак його початок опинився під загрозою. Комунальники попереджають про серйозну проблему, яка може вплинути на подачу тепла взимку. Причиною стала заборгованість жителів міста за опалення. Споживачів закликають терміново розрахуватися за отримані послуги.

Україна змусила російський флот змінити тактику в Чорному морі, але небезпека для Одеси не зникла. Портам і торговельним суднам досі загрожують удари з повітря та морські міни. Попри успіхи українських військових, Росія продовжує атакувати прибережну інфраструктуру. Водночас нові технології відкривають додаткові можливості для захисту узбережжя.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Суспільне Одеса.

Реклама

Як Україна стримала російський флот

Україна змогла суттєво обмежити дії російського флоту в Чорному морі, навіть не маючи великої кількості бойових кораблів. Вирішальну роль у цьому відіграли берегові ракетні комплекси та морські дрони. Про це 22 жовтня під час міжнародного форуму в Бухаресті розповів капітан першого рангу у відставці, експерт із морської безпеки Андрій Риженко. За його словами, через українські атаки Росія була змушена перевести найбільш боєздатні кораблі з окупованого Севастополя до Новоросійська. Тепер російські судна значно обережніше виходять у море. Однак це не означає, що Одеса та порти області перебувають у безпеці.

“Ви можете бути більш-менш успішними на морі, але отримаєте удар із повітря”, — зазначив Риженко.

Головною небезпекою для прибережних міст залишаються ракети та ударні безпілотники. Тому Україні потрібно розвивати не лише морські дрони, а й протиповітряну оборону та засоби радіоелектронної боротьби. Одним із можливих рішень експерт назвав перехоплення ворожих безпілотників ще над морем. Для цього можна використовувати спеціальні морські платформи. Такий підхід допоможе зменшити небезпеку для міст, зокрема й від уламків збитих дронів.

Загроза для суден

Ще однією серйозною проблемою Чорного моря залишаються міни. Особливо небезпечні ті, що відриваються від місць встановлення та починають дрейфувати під впливом течій. Їхнє розташування постійно змінюється, тому такі боєприпаси складно виявляти. За даними Міністерства оборони Румунії від 17 жовтня 2026 року, від початку повномасштабної війни в Чорному морі нейтралізували 161 міну. Найбільше — 133 — у водах України. Ще 11 знешкодили біля Туреччини, дев’ять — Румунії, шість — Болгарії та по одній — Грузії й Росії.

Водночас ці цифри не показують, скільки вибухонебезпечних предметів досі залишається у воді. Президент із глобальних операцій американської компанії Ocean Aero Оскар Рохас наголосив, що під час розмінування потрібно захищати не лише судна, а й підводні комунікації. Йдеться про кабелі зв’язку та енергетичну інфраструктуру, які можуть постраждати під час знешкодження мін.

Одним із рішень є автономні підводні апарати. Вони здатні обстежувати морське дно, шукати небезпечні предмети та зменшувати ризики для людей. За словами Рохаса, його компанія вже протягом двох років використовує безпілотні системи в Чорному морі.

Український досвід для Європи

Українські технології, які змінили ситуацію в Чорному морі та на фронті, дедалі більше цікавлять європейських партнерів. Однак просто придбати дрони недостатньо, щоб отримати такі самі результати. Член правління UARM Hub Мустафа Найєм пояснив, що ефективність безпілотників залежить від цілої системи. Потрібні підготовлені оператори, ремонт, технічне обслуговування, управління та взаємодія з іншими військовими підрозділами.

“Ми можемо продати багато дронів, але це не допоможе вам створити безпілотні системи, безпілотні сили, тому що для цього потрібна значно більш інтегрована екосистема”, — зазначив Найєм.

За його оцінкою, на безпілотні системи припадає близько 85% уражень на фронті. Подібні дані раніше озвучували й у Міністерстві оборони України. А президент Володимир Зеленський у липні 2026 року заявляв, що країна виробляє 10 мільйонів дронів на рік. Водночас Найєм звернув увагу на проблему співпраці з європейськими країнами. Українські виробники змушені проходити додаткові перевірки та доводити ефективність техніки на полігонах, хоча вона вже використовується в реальних бойових умовах.

Чого Європа вчиться в України

Колишній прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке також наголосив, що сучасна війна потребує нового підходу до оборони. Безпілотники, сенсори та засоби зв’язку мають працювати разом, а не окремо. Водночас, на його думку, нові технології поки не можуть повністю замінити традиційне озброєння. Не менш важливо навчати військових правильно користуватися сучасними системами.

Чуке застеріг, що навіть дороге обладнання може виявитися малоефективним у реальних бойових умовах. Саме тому європейським арміям варто враховувати український досвід, а не лише закуповувати нову техніку.

“Навчатися в України абсолютно необхідно”, — підсумував Чуке.

Для Одеси ці висновки мають особливе значення. Україна вже змогла обмежити можливості російських кораблів, проте захист портів, торговельних маршрутів і прибережних міст залишається важливим завданням. Основними викликами залишаються удари з повітря та мінна небезпека.

Як повідомляли Новини.LIVE, російські військові намагаються по-новому маскувати свої кораблі, змінюючи їхнє звичне забарвлення. На корпусах з’являються незвичні малюнки, чорні ділянки та контрастні кольори. Такі рішення мають ускладнити виявлення суден, однак ефективність цього способу маскування викликає сумніви.

Також Новини.LIVE писали, що українські військові продовжують руйнувати систему, яку Росія використовує для навігації та планування атак у Чорному морі. Ураження ретрансляторів може ускладнити роботу російських безпілотників. Водночас Україна розвиває можливості морських дронів, а Чорноморський флот РФ готується до нових ударів.