Connect with us

Одеса

День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому

Published

on

Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.

Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у ​​літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.

Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.

У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.

Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.

На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.

Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.

Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.

“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.

Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.

Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.

Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.

Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.

Одеса

РФ приховує долю 10 українських дітей із Криму: ЄСПЛ ухвалив рішення

Published

on


Дитячий будинок “Малютка” в Ялті (Крим). Фото ілюстративне: УНІАН

Десятеро українських дітей, які залишилися без батьківського піклування, після окупації Криму опинилися під контролем Росії. Їм нав’язали російське громадянство та передали на усиновлення. Відтоді російська влада приховує інформацію про їхню долю. Тепер справу цих дітей розглянув Європейський суд з прав людини.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на повідомлення юриста Сергія Зайця.

Реклама

Допис юриста Сергія Зайця. Фото: скриншот з facebook

Що сталося з дітьми з приюту

За інформацією Сергія Зайця, Європейський суд з прав людини 13 жовтня 2026 року ухвалив рішення у справі Ukrainian Helsinki Human Rights Union on behalf of ten Ukrainian children v. Russia. Ця історія почалася ще у 2014 році, коли Росія окупувала Крим. На той момент десятеро українських дітей, позбавлених батьківського піклування, перебували в різних дитячих закладах півострова та Севастополя. Після окупації росіяни оголосили їх громадянами РФ. Згодом дітей передали на усиновлення, причому усиновити їх могли лише російські громадяни.

За словами адвоката, щонайменше частину дітей, найімовірніше, вже усиновили. Частину могли перемістити з окупованого Криму до Росії. Однак достовірної інформації про те, де вони зараз перебувають, немає. Російська влада відмовилася повідомляти про місцеперебування дітей і почала приховувати відомості про них, зокрема про можливе усиновлення.

Звернення до Євросуду

13 січня 2023 року до Європейського суду з прав людини подали скаргу від імені цих дітей. У ній порушили питання про те, що Росія нав’язала їм своє громадянство, намагалася змінити їхню українську ідентичність на російську та передала на усиновлення всупереч українському законодавству й міжнародному праву. Окремо заявники порушили питання примусового зникнення. 

Читайте також:

“Ця справа піднімає нові питання в практиці Суду. Зокрема, це питання представництва вразливих осіб, з якими представники не мали безпосереднього контакту, а також новий аспект примусових зникнень. Ці питання йдуть далеко за межі наявної практики”, — пояснив Сергій Заєць.

Як проходили слухання

22 вересня 2026 року в Страсбурзі відбулися усні слухання. До цього суд двічі звертався до представників заявників із додатковими запитаннями. Під час самих слухань обговорювали й нові питання, які відрізнялися від тих, на які адвокати вже відповідали письмово. Наступного дня, 23 вересня, Євросуд звернувся до уряду РФ із проханням надати пояснення та повідомити, де перебувають українські діти.

Проте, за словами Сергія Зайця, раніше російський уряд відмовився співпрацювати із судом, а після останнього звернення представники дітей також не отримали жодних пояснень. Адвокат припускає, що Росія знову не відповіла на запит. Він вважає, що небажання російської влади надати інформацію навіть після додаткового звернення суду може бути враховане під час оцінки її дій.

Коли оголосять рішення

Від подання скарги до рішення Європейського суду з прав людини минуло три роки й дев’ять місяців. На перший погляд, це чималий термін. Проте юрист Сергій Заєць пояснює, що для Євросуду, особливо у справах, пов’язаних із війною, такий розгляд вважається доволі швидким.

“Рішення було ухвалене доволі швидко, як для ЄСПЛ і справ, повʼязаних зі збройним конфліктом. Навіть якщо рахувати з дати подання скарги (13 січня 2023 року) до дати ухвалення рішення пройшло 3 роки і 9 місяців”, — написав Сергій Заєць.

При цьому після усних слухань у Страсбурзі 22 вересня 2026 року суддям знадобився лише 21 день, щоб ухвалити рішення. Офіційне проголошення призначене на 1 грудня 2026 року. Його мають оголосити о 9:30 за місцевим часом у Страсбурзі та опублікувати на сайті ЄСПЛ. Поки що висновки суддів невідомі.

“Почекаємо на офіційний текст рішення і будемо сподіватися на позитивне вирішення справи”, — зазначив Сергій Заєць.

Новини.LIVE розповідали, що в окупованому Криму понад 32 тисячі дітей залучили до російської “Юнармії”. Це воєнізований рух, який діє під контролем російських відомств. Дітей залучають до військових таборів і навчань. Найбільше учасників цього руху серед окупованих українських територій зафіксували саме у Криму та Севастополі. 

Також Новини.LIVE писали, що в школах окупованої Ялти росіяни агітували випускників іти до армії замість університетів. Для одинадцятикласників проводили спеціальні уроки, на яких військову службу називали найкращим вибором. Так, окупанти намагалися переконати підлітків пов’язати майбутнє з російською армією. 

Раніше Новини.LIVE повідомляли про плани Росії відправити 56 тисяч українських дітей з окупованих територій до кримського “Артеку”. За інформацією Центру національного спротиву, під виглядом відпочинку росіяни нав’язують дітям свою ідеологію. У таборі поширюють мілітаристські погляди та намагаються змінити ставлення дітей до України.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Новий план замку Хаджибей в Одесі: що знайшли археологи

Published

on


Люди фотографують розкопки на Приморському бульварі в Одесі. Фото ілюстративне: Facebook/Андрій Красножон

Історія Одеси отримала нове свідчення про те, як виглядав стародавній Хаджибей. Дослідники оприлюднили раніше невідомий план замку та прилеглої місцевості. На ньому можна побачити розташування фортеці, старовинної кав’ярні, курганів і турецького маяка. Частину деталей уже підтверджують археологічні знахідки.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на допис ректора Південноукраїнського національного педагогічного університету, професора Андрія Красножона у Facebook.

Реклама

Де стояв замок Хаджибей

За інформацією Андрія Красножона, завдяки зусиллям Олександра Волока вдалося оприлюднити раніше невідомий план замку Хаджибей. Його склали інженери генерала Гудовича, який контролював укріплення з 14 вересня 1789 року, після того, як замок захопив передовий загін Дерибаса. На плані дві круглі вежі головного фасаду замку зображені багатокутними. Саме таку форму фундаменту однієї з веж виявили археологи під час розкопок у 2026 році. Це може свідчити про те, що автор старовинного креслення досить точно передав особливості споруди.

“Вона дійсно була багатокутною, принаймні на рівні свого фундаменту. Добре, якщо на плані відображено результат спостережливості автора, а не його фантазії, як, наприклад з тінями від дахів цих веж та мінарету”, — зазначив Андрій Красножон.

Схема розкопок Хаджибейського замку, накладена на план сучасної території Приморського бульвару. Фото: Facebook/Андрій Красножон

Ще важливіше, що новий план підтверджує місце розташування замку. Він стояв у верхній частині сучасного Приморського бульвару, приблизно посередині між двома балками, неподалік від урвища та нинішньої півциркульної площі. Саме в цьому районі археологи проводять розкопки протягом останніх років. Тут вони знайшли культурні шари XIV–XVIII століть, залишки укріплень, елементи зброї та амуніції.

Читайте також:

Що розкажуть нові розкопки

Андрій Красножон пояснив, що історичні зображення замку Хаджибей відрізняються між собою. Тому дослідники не можуть покладатися лише на старовинні креслення, навіть якщо окремі деталі збігаються з археологічними знахідками. На думку професора, саме подальші розкопки допоможуть встановити, коли побудували замок, як змінювалися його укріплення та якою була його справжня конструкція.

“Проте, сьогодні лише археологія здатна суттєво оновити джерельну базу середньовічного Хаджибея та надати відповіді щодо дати заснування замку, його плану, конструктивних особливостей та еволюції розвитку”, — наголосив Андрій Красножон.

Схема археологічних розкопок у районі Приморського бульвару. Фото: Facebook/Андрій Красножон

Старовинна кав’ярня на карті

Окрім фортеці, на новому плані детально зображена кав’ярня грека Аспоридіса. Вона стояла біля головної дороги, неподалік від виїзду з Хаджибея. Сьогодні на цьому місці розташований будинок Прокопеуса на розі вулиць Грецької та Європейської. Автор креслення позначив не лише саму кав’ярню, а й огорожу та сусідні господарські будівлі. Андрій Красножон припускає, що частина споруд могла бути житловою.

Фрагмент історичного плану Хаджибея із зображенням замку та кав’ярні Аспоридіса. Фото: Facebook/Андрій Красножон

Особлива увага до цієї садиби зацікавила історика. Він висловив припущення, що кав’ярня могла бути місцем, де після захоплення Хаджибея збиралися російські офіцери.

“Чи не через те, що саме в цій кав’ярні після штурму російські офіцери святкували свою перемогу над Хаджибеєм?” — написав Андрій Красножон.

Де був турецький маяк

Ще одна цікава деталь старовинного плану — великі кургани на території сучасного центру Одеси. Один із них розташовувався приблизно на початку нинішньої вулиці Успенської, над мисом Ланжерон. Неподалік автор креслення позначив турецький маяк. Андрій Красножон звернув увагу на особливості місцевості та запропонував уточнити його розташування.

Частина старовинного плану з позначенням кургану та маяка. Фото: Facebook/Андрій Красножон

На думку історика, маяк найімовірніше стояв у районі сучасної арки дачі Ланжерона, а не поблизу пам’ятника Невідомому матросу, як можна було б припустити за іншою локалізацією. Новий план дає археологам додаткові орієнтири для дослідження стародавнього Хаджибея. Водночас остаточно підтвердити вигляд фортеці та розташування окремих споруд допоможуть подальші розкопки.

Новини.LIVE писали, що археологи завершили четвертий сезон розкопок на Приморському бульварі в Одесі. Вони досліджували античне поселення та середньовічну фортецю Хаджибей. Серед знахідок була кераміка XIV століття, пов’язана з історією факторії Джанєстра. Остаточні висновки науковці планували зробити після опрацювання всіх матеріалів. 

Також Новини.LIVE розповідали про залишки Хаджибейської фортеці, які виявили під Приморським бульваром. Під час розкопок археологи знайшли фундамент і нижню частину багатокутної вежі османського періоду. Поруч виявили монети, кераміку та будівельні матеріали. Ці знахідки допомогли точніше визначити розташування та розміри старовинного замку. 

Раніше Новини.LIVE повідомляли, що археологи встановили точне місце розташування Хаджибейського замку. На Приморському бульварі дослідники виявили залишки мурів і берегової артилерійської батареї. Укріплення розташовувалися неподалік від пам’ятника Дюку та фунікулера. Серед знахідок також були кераміка, бронзові предмети османського походження та сліди демонтажу стін.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Погода в Одесі та Одеській області 9 листопада: прогноз

Published

on


Дівчина в теплому светрі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

На Одещині найближчими днями погода буде мінливою. Після прохолодних ночей із місцевими заморозками температура поступово підвищуватиметься. Спочатку опадів не очікується, проте згодом прийдуть дощі та посилиться вітер. На узбережжі море залишатиметься спокійним, а погодні умови будуть безпечними.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Гідрометцентр Чорного та Азовського морів.

Реклама

Погода в Одесі 9 листопада

У понеділок, 9 листопада, в Одесі буде мінлива хмарність, проте дощів не прогнозують. Вітер змінних напрямків, слабкий, зі швидкістю 3–8 м/с. Уночі температура повітря становитиме +0…+2 °C. Удень повітря прогріється до +6…+8 °C.

Погода в Одеській області 9 листопада

На території області 9 листопада також очікується мінлива хмарність без опадів. Вітер змінюватиме напрямок; його швидкість становитиме 3–8 м/с. Уночі температура коливатиметься від −3 до +2 °C, а вдень підніметься до +5…+10 °C. На дорогах області вночі та вранці місцями можливий серпанок. Видимість становитиме 1–2 кілометри.

Погода на узбережжі Одещини

Уздовж морського узбережжя 9 листопада прогнозують північно-східний вітер зі швидкістю 6–11 м/с. Хвилювання моря буде легким, а рівень води залишатиметься в безпечних межах. Температура повітря вночі становитиме 0…+5 °C, удень +6…+11 °C. Морська вода матиме температуру +10…+11 °C. Синоптики оцінюють погодні умови на узбережжі як безпечні.

Читайте також:

Погода найближчими днями

У вівторок, 10 листопада, на Одещині очікується мінлива хмарність без істотних опадів. Уночі та вранці місцями утвориться туман. Вітер південно-східний, 5–10 м/с. Температура вночі становитиме від +2…-3 °C, на узбережжі буде тепліше — +5…+7 °C. Удень повітря прогріється до +6…+11 °C.

У середу, 11 листопада, погода зміниться. Прогнозують хмарність із проясненнями та помірний дощ. Вітер буде південним, а вдень зміниться на північно-західний. Місцями його пориви сягатимуть 15–18 м/с. Уночі температура становитиме +3…+8 °C, удень +8…+13 °C.

У четвер, 12 листопада, місцями пройде невеликий дощ. Уночі очікується +1…+6 °C, удень +9…+14 °C. У п’ятницю, 13 листопада, також можливі невеликі дощі. Водночас стане значно тепліше: вночі прогнозують +6…+11 °C, а вдень температура підніметься до +14…+19 °C.

Новини.LIVE повідомляли, що опалювальний сезон в Одесі розпочнеться 9 листопада. Спочатку тепло подаватимуть до закладів соціальної сфери, зокрема шкіл, дитячих садків і лікарень. Після цього поступово запускатимуть великі об’єкти теплопостачання.

Раніше Новини.LIVE писали, що як одесити готуються до зими та можливих перебоїв зі світлом і теплом. Містяни запасаються необхідним для автономного побуту, хоча частина людей найбільше побоюється тривалої відсутності опалення.

Також Новини.LIVE розповідали, чи планують одесити виїжджати з міста напередодні зими. Більшість опитаних вирішили залишатися вдома, попри загрозу обстрілів і можливі перебої зі світлом та теплом.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.