Connect with us

Одеса

День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому

Published

on

Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.

Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у ​​літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.

Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.

У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.

Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.

На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.

Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.

Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.

“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.

Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.

Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.

Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.

Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.

Одеса

Молдова вимагає виведення військ РФ із Придністров’я

Published

on


Пам’ятник Суворову в Тирасполі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

Молдова не відмовляється від вимоги вивести російські війська з території країни та демілітаризувати Придністров’я. У Кишиневі наголошують, що позиція не залежить від кількості боєприпасів у Колбасній. Водночас питання безпеки там називають ключовим, а можливі рішення мають ухвалювати відповідально.

Про це в інтерв’ю MOLDPRES розповів Віцепрем’єр Молдови Валерій Киверь, передає Новини.LIVЕ.

Реклама

Позиція Кишинева

Віцепрем’єр Молдови з питань реінтеграції Валерій Киверь заявив, що Кишинів зберігає свою позицію щодо виведення російських військ і демілітаризації придністровського регіону. За його словами, кількість боєприпасів, які зберігаються на складі в Колбасній, не змінює підходу Молдови до цього питання.

“Для Республіки Молдова проблема зрозуміла: іноземна військова присутність на нашій території та наявність складів озброєнь, що знаходяться поза контролем конституційної влади, є проблемою безпеки. Наша принципова позиція не змінюється. Ми виступаємо за виведення російських військ та демілітаризацію регіону”, — заявив Киверь.

Зазначимо, у Службі інформації та безпеки Молдови заявили, що в Колбасній зберігається близько 14 тисяч тонн боєприпасів. При цьому приблизно 2800 тонн із них мають фактичну вибухову начинку. У випадку детонації цих предметів може зачепити й Одещину, адже вона межує з Придністров’ям та самим населеним пунктом.

Читайте також:

Питання безпеки

Киверь зазначив, що ситуацію потрібно розглядати з двох боків. Перший стосується технічних характеристик боєприпасів — їхньої кількості, стану та типу. Другий аспект — безпека. Саме її віцепрем’єр назвав принципово важливою для Молдови.

Він наголосив, що питання виведення російських військ і демілітаризації Придністров’я потрібно вирішувати відповідально та з урахуванням технічних аспектів. За його словами, до цього процесу мають бути залучені й міжнародні партнери Молдови.

“Вважаю важливим, щоб ці питання розглядалися відповідально та технічно, у тому числі спільно з нашими міжнародними партнерами”, — підсумував Віцепрем’єр Молдови.

Формат “5+2”

Віцепрем’єр Молдови Валеріу Ківерь заявив, що формат “5+2” у нинішніх умовах більше не працює. Водночас, за його словами, це не означає припинення процесу врегулювання. Кишинів планує використовувати доступні інструменти для вирішення конкретних питань, зокрема прямий канал комунікації з Тирасполем у форматі “1+1”.

“Формат “5+2″ більше не працює. Але це не означає, що процес врегулювання має бути призупинений. Навпаки, ми вважаємо необхідним використовувати всі доступні сьогодні інструменти, здатні забезпечити конкретні результати для громадян”, — зазначив Валеріу Ківерь.

Він також наголосив на необхідності готуватися до майбутньої реінтеграції. Йдеться не лише про законодавство та державні інституції, а й про економіку, освіту, державні послуги та інфраструктуру.

За словами Ківеря, реінтеграція не може відбутися одним рішенням. Для цього потрібен масштабний процес і готовність державних інституцій його реалізувати, коли з’являться необхідні умови.

“Реінтеграція не проводиться одним рішенням. Це більш масштабний процес, ми повинні мати інституційні можливості для його управління, коли з’являться необхідні умови, на користь громадян як правого, так і лівого берега Дністра”, — додав Киверь.

Як повідомляли Новини.LIVЕ, вплив Росії на Придністров’я суттєво ослаб, а зміни останніх років можуть наблизити регіон до Молдови. Жителі лівого берега дедалі частіше отримують або відновлюють молдовське громадянство та їздять на правий берег на роботу.

Також Новини.LIVЕ писали, що Придністров’я залишається одним із напрямків, який українські військові уважно відстежують через присутність там російських сил. Українська розвідка цілодобово стежить за ситуацією в регіоні. Військові РФ там налякані та не демонструють готовності до серйозного протистояння.



Джерело

Continue Reading

Одеса

На Одещині затримали матір через порнографію з 6-річним сином

Published

on


Затримання зловмисників. Фото: Головне управління Нацполіції Одещини

На Одещині затримали 31-річну жінку та її співмешканця. Їх підозрюють у тому, що вони залучили 6-річного сина жінки до виготовлення дитячої порнографії. Під час обшуку правоохоронці вилучили речові докази. Обом підозрюваним суд обрав тримання під вартою.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Головне управління Нацполіції Одещини.

Реклама

Порнографія з дитиною

За даними слідства, жінка та її 31-річний співмешканець живуть у Білгород-Дністровському районі. Вони залучали 6-річного хлопчика до створення порнографічного контенту. Про злочин правоохоронцям стало відомо від іноземних колег. Під час розслідування у їхній країні встановили факт виготовлення дитячої порнографії. Слідство привело до Одеської області.

Проведення обшуку

Правоохоронці провели обшук за місцем проживання підозрюваних. Там вони знайшли та вилучили речові докази. Їх направили на експертизу. Після проведення слідчих і розшукових заходів чоловіка та жінку затримали. Їм повідомили про підозру у виготовленні та зберіганні дитячої порнографії, а також у примушуванні малолітньої дитини до участі у її створенні.

Реклама

Що загрожує

Суд обрав обом підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За ч. 4 ст. 301-1 Кримінального кодексу України їм може загрожувати до 15 років позбавлення волі. Також суд може позбавити їх права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років. Слідство у справі триває.

Читайте також:

Подібний випадок

Раніше в Одесі правоохоронці затримали 38-річного чоловіка, якого підозрюють у вербуванні дітей для створення порнографічного контенту. За даними слідства, він знайомився з дівчатами віком від 10 до 12 років в інтернеті, обіцяв їм віртуальні подарунки, а натомість вимагав надсилати оголені фото та відео. Наразі відомо щонайменше про сімох постраждалих дітей.

Реклама

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі перед судом постане чоловік, якого звинувачують у багаторічному насильстві над малолітньою родичкою. Він регулярно вчиняв сексуальні злочини щодо своєї племінниці та знімав це на відео. Наразі обвинувальний акт уже скеровано до суду, а фігурант перебуває під вартою.

Також Новини.LIVE писали, що В Одесі 41-річного чоловіка підозрюють у страшних злочинах проти власної малолітньої племінниці. Впродовж кількох років зловмисник ґвалтував та знущався з дівчинки, а також знімав це на відео. Суд обрав йому найсуворіший запобіжний захід. За скоєне він піде за ґрати.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Братчук про атаки дронів РФ із Криму та загрозу Одесі

Published

on


Реактивний БПЛА Shahed-238. Фото ілюстративне: іранські ЗМІ

Росія змінює тактику застосування ударних дронів і шукає нові маршрути для атак. На півдні України вже фіксують такі спроби, зокрема напрямки з Криму. Водночас ворог продовжує використовувати звичайні та реактивні “Шахеди”, а Одеса залишається однією з важливих цілей. Погода також впливає на перебіг атак.

Про це в ефірі День.LIVE розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук.

Реклама

Вплив погоди

За словами Сергія Братчука, погіршення погоди впливає не лише на роботу української протиповітряної оборони, а й на самі російські дрони. Водночас українські мобільні вогневі групи вже мають досвід роботи в таких умовах, зокрема за акустичними ознаками.

“Певні моменти, які є у нас, відпрацьовані саме з бойовим досвідом, допомагають вражати ворожі цілі. Тим більше, зараз ворог дійсно застосовує більше так званих звичайних “Шахедів””, — зазначив Братчук.

Робота мобільних вогневих груп

Братчук наголосив, що мобільні вогневі групи зарано списувати з рахунків. За його словами, реактивні дрони складніше збивати, однак значна кількість звичайних бензинових “Шахедів” також залишається ціллю для української ППО.

Читайте також:

“На сьогодні мобільні вогневі групи відпрацьовують ці питання. Реактивні дрони дійсно складно збивати, але величезна кількість “Шахедів” так званих бензинових накопичувалася. Ми це прекрасно розуміли, їх дуже довго не використовували. Власне, цей час і прийшов”, — сказав речник.

Перевірка нових маршрутів

Братчук також припустив, що Росія може використовувати польоти звичайних дронів для перевірки маршрутів і пошуку слабких місць в українській протиповітряній обороні. Особливо це стосується напрямків на півдні.

“Я не виключаю також, що, крім звичайних терористичних завдань, наразі росіяни можуть також відпрацьовувати певні маршрути для того, щоб потім запускати цими маршрутами реактивні “Шахеди”. Для ракет ми дуже часто стикалися з тим, що ворог прокладає ці самі шляхи, з’ясовуючи, де, можливо, є шпариночка в нашій протиповітряній обороні”, — пояснив Братчук.

Нові маршрути з Криму

Окремо Братчук звернув увагу на ситуацію на півдні. За його словами, Росія вже намагається використовувати нові напрямки для запусків із тимчасово окупованого Криму.

“Що стосується сьогоднішнього дня, то ми бачимо, що ворог намагається з Криму, наприклад, відпрацьовувати в тому числі нові маршрути. Я зараз без подробиць, із зрозумілих причин, але ми це сьогодні вже відзначили і, звичайно, готуємо в тому числі тактичну протидію”, — розповів він.

Речник зазначив, що виробництво дронів у Росії не зупинялося. Тому навіть після використання накопичених запасів ворог може продовжувати комбінувати різні типи безпілотників.

“Я думаю, все одно будуть певним чином розбавляти ці бензинові “Шахеди”, використовувати, тому що реактивні дрони російського виробництва довели на полі бою, що з ними надзвичайно складно боротися”, — сказав Братчук.

Водночас, за його словами, на південному напрямку частину реактивних дронів вдається знищувати ще над морем. Братчук додав, що відсоток їхнього збиття, за його спостереженнями, поступово зростає.

Перерва між атаками

Братчук не став прогнозувати, що зменшення ударів реактивними дронами по Києву означатиме тривалий перепочинок для столиці. Він наголосив, що ракетна та дронова загроза залишається для всіх областей України, зокрема півдня.

“Я дуже хотів би це сказати, але давайте не забувати найголовніші тези, якими ми маємо керуватися і про це пам’ятати постійно. Війна продовжується, сьогодні загрози є. Є відповідна загроза для всіх наших областей, тут без перебільшення”, — наголосив речник.

Одеса в пріорітеті

За словами речника, Росія обирає різні цілі не лише для військового ефекту, а й для психологічного тиску. При цьому серед важливих цілей ворога залишається Одеса.

“Звісно, є локації, які ворог бомбардує нещадніше. Чому західні регіони? Ми говоримо про інфраструктурні об’єкти, але найголовніше — терор. Ворогу сьогодні теж вкрай необхідно зламати наш опір. Показати, що, мовляв, він скрізь долітає, він скрізь вражає, він буде бити на всій території нашої держави”, — пояснив Братчук.

Він окремо підкреслив, що південь України та Одеса залишаються важливими для Росії напрямками.

“Столиця апріорі є метою №1. Одеса, зокрема, також для ворога є важливою мішенню і ціллю. Ми це теж прекрасно всі маємо розуміти. Взагалі, я б не розділяв: тут більше летить, тут менше. Це війна, прилетіти може скрізь”, — заявив Братчук.

Реакція на загрози Речник УДА закликав цивільних не нехтувати правилами безпеки під час атак і не піддаватися паніці. За його словами, головна мета російського терору — психологічно виснажити українців.

“Найголовніше для цивільних — дійсно морально не зламатися і йти до укриття. Це те, що рятує життя. Найголовніше після всіх цих тез і заяв — витримка. Не ламайтеся морально. Це те, чого хоче ворог”, — підсумував Братчук.

Як повідомляли Новини.LIVE, РФ останнім часом дедалі частіше атакує Одесу баражувальними боєприпасами “Бандероль”. Окупанти випробовують нові тактики, щоб ускладнити роботу української ППО. Водночас українські захисники шукають способи протидіяти цій загрозі.

Також Новини.LIVE писали, що в Одеській області ворог застосовує реактивні дрони та намагається тримати регіон у постійній напрузі. Водночас Сили оборони посилюють боротьбу з атакими РФ. Окрему увагу приділяють знищенню носіїв ракет і роботі російської авіації в окупованому Криму.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.