Connect with us

Одеса

Головні рішення XV сесії Одеської міської ради

Published

on

28 вересня пройшла XV сесія Одеської міської ради, на порядку денному було багато питань, а присутньо — 40 депутатів. “Дайджест Одеси” розповість про найголовніші рішення цього дня.

Ліквідація трьох департаментів

Розпочнемо з проєктів рішень про діяльність міської ради та її органів. Перед депутатами постало питання: про створення Департаменту культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради та припинення діяльності деяких виконавчих органів.

Це рішення прийняте, тому ліквідуватимуть департамент культури та туризму, департамент міжнародного співробітництва та маркетингу й управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини. З них і буде створено новий департамент, який формується на вимоги ЮНЕСКО. Як зазначив, виконуючий обов’язки заступника Одеського міського голови Олег Бриндак, мерія мала створити керуючий офіс ще до формування досьє — в ЮНЕСКО пішли на зустріч, але ця процедура обов’язкова. Поки що невідомо хто буде очолювати новий підрозділ та представляти Одесу на міжнародному рівні. Буде проведено конкурс.

Земельні правовідносини — не підтримали

Сьогодні на порядку денному серед проєктів рішень про земельні правовідносини, було винесено 5 питань і жодне на було прийнятим. Суперечки виникли з приводу питання надання в оренду, постійне користування земельних ділянок юридичним особам, фізичним особам – підприємцям. “За” проголосувало 27 депутатів, але цього недостатньо. Мер Одеси Геннадій Труханов натякнув, що у цьому рішенні йдеться про відведення ділянки для сміттєпереробного заводу, проте депутати відхилили повернення до голосування з цього пункту.

Майданчики для паркування

Згідно з сьогоднішнім рішенням “Одестранспарксервіс” буде оператором майданчиків для платного паркування. Вирішили про 12 майданчиків за наступними адресами:

  • Привокзальна площа, 2;
  • Катерининська площа;
  • Три майданчики по Ланжеронівській вулиці:
    від вул. Пушкінської до вул. Рішельєвської,
    від вул. Рішельєвської до вул. Катерининської,
    від вул. Катерининської до вул. Гаванної;
  • Два майданчики по Рішельєвській вулиці:
    від вул. Ланжеронівської до вул. Дерибасівської,
    від вул. Дерибасівської до вул. Грецької.
  • Два майданчики по Катерининській вулиці:
    від вул. Грецької до вул. Дерибасівської,
    від вул. Дерибасівської до вул. Ланжеронівської;
  • Гаванна вулиця: від вул. Дерибасівської до пров. Маяковського;
  • Два майданчики на Дерибасівській вулиці:
    від вул. Рішельєвської до вул. Катерининської,
    від вул. Рішельєвської до вул. Пушкінської.

Водії можуть переходити за QR-кодом на сторінку оплати і обирати доступний чи комфортний спосіб розрахунку за паркування. Віце-мер Сергій Тетюхін відзначив, що наразі вже розробили схеми організації цих майданчиків. Треба буде прийняти нові правила паркування. А кількість цих майданчиків збільшуватиметься.


Демонтаж Катерини: депутати не підтримали


Чвари навколо пам’ятника «Засновникам Одеси» на Катерининській площі не вщухають. Пропозиція демонтажу та перенесення пам’ятника до історико-краєзнавчого музею депутатами не була підтримана. Питання набрало всього 17 голосів з необхідних 33.

Депутат Андрій Вагапов висловився перед голосуванням, зазначивши, що Катерині не місце в українській Одесі і на наступну сесію варто винести питання щодо пам’ятника Олександру Суворову. “Пам’ятник ще одному кату не має зустрічати одеситів, які приїжджають у нас район” — зазначив депутат.

Нагадаємо, що до 20 жовтня проходить електронне опитування містян «Як має бути вирішена доля пам’ятника «Засновникам Одеси», розташованого на Катерининській площі у м. Одесі?»

Одеса

Братчук про атаки дронів РФ із Криму та загрозу Одесі

Published

on


Реактивний БПЛА Shahed-238. Фото ілюстративне: іранські ЗМІ

Росія змінює тактику застосування ударних дронів і шукає нові маршрути для атак. На півдні України вже фіксують такі спроби, зокрема напрямки з Криму. Водночас ворог продовжує використовувати звичайні та реактивні “Шахеди”, а Одеса залишається однією з важливих цілей. Погода також впливає на перебіг атак.

Про це в ефірі День.LIVE розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук.

Реклама

Вплив погоди

За словами Сергія Братчука, погіршення погоди впливає не лише на роботу української протиповітряної оборони, а й на самі російські дрони. Водночас українські мобільні вогневі групи вже мають досвід роботи в таких умовах, зокрема за акустичними ознаками.

“Певні моменти, які є у нас, відпрацьовані саме з бойовим досвідом, допомагають вражати ворожі цілі. Тим більше, зараз ворог дійсно застосовує більше так званих звичайних “Шахедів””, — зазначив Братчук.

Робота мобільних вогневих груп

Братчук наголосив, що мобільні вогневі групи зарано списувати з рахунків. За його словами, реактивні дрони складніше збивати, однак значна кількість звичайних бензинових “Шахедів” також залишається ціллю для української ППО.

Читайте також:

“На сьогодні мобільні вогневі групи відпрацьовують ці питання. Реактивні дрони дійсно складно збивати, але величезна кількість “Шахедів” так званих бензинових накопичувалася. Ми це прекрасно розуміли, їх дуже довго не використовували. Власне, цей час і прийшов”, — сказав речник.

Перевірка нових маршрутів

Братчук також припустив, що Росія може використовувати польоти звичайних дронів для перевірки маршрутів і пошуку слабких місць в українській протиповітряній обороні. Особливо це стосується напрямків на півдні.

“Я не виключаю також, що, крім звичайних терористичних завдань, наразі росіяни можуть також відпрацьовувати певні маршрути для того, щоб потім запускати цими маршрутами реактивні “Шахеди”. Для ракет ми дуже часто стикалися з тим, що ворог прокладає ці самі шляхи, з’ясовуючи, де, можливо, є шпариночка в нашій протиповітряній обороні”, — пояснив Братчук.

Нові маршрути з Криму

Окремо Братчук звернув увагу на ситуацію на півдні. За його словами, Росія вже намагається використовувати нові напрямки для запусків із тимчасово окупованого Криму.

“Що стосується сьогоднішнього дня, то ми бачимо, що ворог намагається з Криму, наприклад, відпрацьовувати в тому числі нові маршрути. Я зараз без подробиць, із зрозумілих причин, але ми це сьогодні вже відзначили і, звичайно, готуємо в тому числі тактичну протидію”, — розповів він.

Речник зазначив, що виробництво дронів у Росії не зупинялося. Тому навіть після використання накопичених запасів ворог може продовжувати комбінувати різні типи безпілотників.

“Я думаю, все одно будуть певним чином розбавляти ці бензинові “Шахеди”, використовувати, тому що реактивні дрони російського виробництва довели на полі бою, що з ними надзвичайно складно боротися”, — сказав Братчук.

Водночас, за його словами, на південному напрямку частину реактивних дронів вдається знищувати ще над морем. Братчук додав, що відсоток їхнього збиття, за його спостереженнями, поступово зростає.

Перерва між атаками

Братчук не став прогнозувати, що зменшення ударів реактивними дронами по Києву означатиме тривалий перепочинок для столиці. Він наголосив, що ракетна та дронова загроза залишається для всіх областей України, зокрема півдня.

“Я дуже хотів би це сказати, але давайте не забувати найголовніші тези, якими ми маємо керуватися і про це пам’ятати постійно. Війна продовжується, сьогодні загрози є. Є відповідна загроза для всіх наших областей, тут без перебільшення”, — наголосив речник.

Одеса в пріорітеті

За словами речника, Росія обирає різні цілі не лише для військового ефекту, а й для психологічного тиску. При цьому серед важливих цілей ворога залишається Одеса.

“Звісно, є локації, які ворог бомбардує нещадніше. Чому західні регіони? Ми говоримо про інфраструктурні об’єкти, але найголовніше — терор. Ворогу сьогодні теж вкрай необхідно зламати наш опір. Показати, що, мовляв, він скрізь долітає, він скрізь вражає, він буде бити на всій території нашої держави”, — пояснив Братчук.

Він окремо підкреслив, що південь України та Одеса залишаються важливими для Росії напрямками.

“Столиця апріорі є метою №1. Одеса, зокрема, також для ворога є важливою мішенню і ціллю. Ми це теж прекрасно всі маємо розуміти. Взагалі, я б не розділяв: тут більше летить, тут менше. Це війна, прилетіти може скрізь”, — заявив Братчук.

Реакція на загрози Речник УДА закликав цивільних не нехтувати правилами безпеки під час атак і не піддаватися паніці. За його словами, головна мета російського терору — психологічно виснажити українців.

“Найголовніше для цивільних — дійсно морально не зламатися і йти до укриття. Це те, що рятує життя. Найголовніше після всіх цих тез і заяв — витримка. Не ламайтеся морально. Це те, чого хоче ворог”, — підсумував Братчук.

Як повідомляли Новини.LIVE, РФ останнім часом дедалі частіше атакує Одесу баражувальними боєприпасами “Бандероль”. Окупанти випробовують нові тактики, щоб ускладнити роботу української ППО. Водночас українські захисники шукають способи протидіяти цій загрозі.

Також Новини.LIVE писали, що в Одеській області ворог застосовує реактивні дрони та намагається тримати регіон у постійній напрузі. Водночас Сили оборони посилюють боротьбу з атакими РФ. Окрему увагу приділяють знищенню носіїв ракет і роботі російської авіації в окупованому Криму.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Росія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України

Published

on


Палаюче судно в морі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

Росія системно атакує портову інфраструктуру та цивільне судноплавство в Чорному морі. Від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або частково знищено понад 1000 об’єктів портової інфраструктури та більше ніж 200 цивільних суден. Під ударами опиняються порти, причали, якірні стоянки та маршрути. Через нові атаки вантажопереробка портів Великої Одеси скоротилася більш ніж у 15 разів.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Миколу Калашника.

Реклама

Удари по портах

Росія системно атакує портову інфраструктуру та цивільне судноплавство. Під ударами опиняються порти, причали, судна, якірні стоянки та маршрути заходу. Від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або частково знищено 1 173 об’єкти портової інфраструктури та 274 цивільні судна.

Після 22 липня вантажопереробка портів Великої Одеси скоротилася більш ніж у 15 разів. Це безпосередньо впливає на український експорт та створює додаткові ризики для економіки країни.

Альтернативні маршрути

Водночас Україна шукає можливості для продовження роботи бізнесу та перевезення вантажів в умовах постійних атак. Зокрема, йдеться про альтернативні маршрути через залізницю та дунайські порти.

Читайте також:

“Бізнес має продовжувати працювати навіть за нинішнього рівня загроз. Завдання держави — створити для цього можливості. Разом шукаємо альтернативні маршрути для вантажів, насамперед через залізницю та дунайські порти”, — заявив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Микола Калашник.

Ситуація в Чорному морі

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Росія посилила атаки на українську портову інфраструктуру, цивільні судна та морські маршрути. За його словами, через російський ракетний терор фактично зупинилися морський трафік і навігація в Чорному морі.

“Росія зупинила своїм ракетним терором трафік, морську навігацію в Чорному морі, а це теж підважує і глобальну продовольчу безпеку”, — заявив Сибіга.

Сибіга наголосив, що такі удари створюють загрозу не лише для України, а й для глобальної продовольчої безпеки. Він також заявив про необхідність посилити взаємодію з Польщею та іншими європейськими партнерами, щоб відновити свободу судноплавства та забезпечити транзит української продукції до країн Африки й Близького Сходу.

Вплив на аграріїв

Українські аграрії можуть увійти в 2027 рік із частиною нереалізованого врожаю. Навіть після відновлення морського експорту порти не зможуть одразу повернутися до попередніх обсягів роботи через пошкодження інфраструктури. За оцінкою заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, для вивезення нового врожаю та перехідних залишків потрібно щомісяця експортувати 6–7 млн тонн продукції.

Водночас після відновлення морського коридору портові потужності, ймовірно, дозволять відвантажувати близько 4,5 млн тонн на місяць. Через обмежені можливості для експорту фермери вже стикаються з падінням доходів — частину зерна їм доводиться продавати за ціною собівартості або навіть нижче.

Марчук наголосив, що морський експорт важливо відновити незалежно від того, коли саме це станеться. Робота портів упродовж усього року необхідна, щоб Україна могла вивозити зернові та олійні культури й звільняти місця для нового врожаю.

Як повідомляли Новини.LIVE, російські війська продовжують атакувати Одещину з повітря та моря, намагаючись завдати шкоди портовій інфраструктурі й цивільному судноплавству. Україна посилює захист узбережжя та водночас завдає ударів по військових об’єктах РФ. Останні атаки показали, що російські кораблі та порти також залишаються вразливими.

Також Новини.LIVE писали, що Україна та Індія обговорили безпеку судноплавства в Чорному морі та наслідки російської агресії. Київ поінформував Нью-Делі про удари по цивільних суднах і портовій інфраструктурі. Окремо сторони говорили про мирні зусилля та глобальну продовольчу безпеку. У Києві наголосили, що ця проблема стосується не лише України, а й мільйонів людей у світі.



Джерело

Continue Reading

Одеса

В Одесі 15 вересня можливі короткочасні перебої зі світлом

Published

on


Фахівці проводять ремонт мережі. Фото ілюстративне: ДТЕК

В Одесі та частині Одеського району 15 вересня можливі короткочасні перебої з електропостачанням. Енергетики проводитимуть термінові роботи протягом дня. Перерви можуть тривати до години, а під час повітряної тривоги роботи можуть затягнутися. Через це тимчасові перебої можливі також на окремих важливих об’єктах.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням не ДТЕК.

Реклама

Повідомлення про відключення. Фото: скриншот з ДТЕК

Термінові роботи

У вівторок, 15 вересня, ДТЕК Одеські електромережі проводитиме термінові роботи. Вони триватимуть із 08:00 до 17:00. У цей час у частині Одеського району області, зокрема в Одесі, можливі короткочасні відключення електропостачання. За попередженням енергетиків, світло можуть вимикати на період до однієї години. Також можливі тимчасові перебої в роботі об’єктів критичної інфраструктури.

Якщо під час робіт оголосять повітряну тривогу, їхні терміни можуть подовжити. Енергетики зазначили, що докладатимуть усіх зусиль для якнайшвидшого відновлення електропостачання.

Як дізнатися, коли з’явиться електроенергія

Дізнатися, коли з’явиться світло, можна кількома способами:

Читайте також:

  • сайту ДТЕК Одеські електромережі  (розділ “Відсутня електроенергія?”);
  • чат-бота у Telegram;
  • приватних повідомлень у Facebook;
  • подати заявку на сайті ДТЕК.

Тариф на електроенергію

У вересні 2026 року тариф на електроенергію для побутових споживачів в Одесі не змінився. За один кВт·год одесити платять 4,32 грн. Окремого тарифу для Одеси чи Одеської області немає — ціна встановлюється на загальнодержавному рівні.

Власники двозонних лічильників можуть платити за світло вдвічі менше у нічні години. З 23:00 до 07:00 діє тариф 2,16 грн за кВт·год, тоді як в інший час електроенергія коштує 4,32 грн за кВт·год.

Як повідомляли Новини.LIVE, у ніч на 1 вересня РФ масовано атакувала Одесу та область ракетами й дронами. Під ударом опинилася цивільна інфраструктура. Внаслідок атаки є пошкодження. Зокрема, пошкоджено Одеську ТЕЦ. Атака спричинила наслідки для цивільних об’єктів міста та області. Інформацію уточнюють відповідні служби. Відомо, що роботи на об’єктах тривають.

Також Новини.LIVE писали, що у ніч проти 22 серпня російські війська під час масованої атаки завдали ударів по енергетичній інфраструктурі Одеської області. Значних пошкоджень зазнали кілька об’єктів ДТЕК. Через наслідки обстрілу є перебої в роботі критичної інфраструктури. Деякі райони наразі й без води.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.