Connect with us

Одеса

Головні рішення XV сесії Одеської міської ради

Published

on

28 вересня пройшла XV сесія Одеської міської ради, на порядку денному було багато питань, а присутньо — 40 депутатів. “Дайджест Одеси” розповість про найголовніші рішення цього дня.

Ліквідація трьох департаментів

Розпочнемо з проєктів рішень про діяльність міської ради та її органів. Перед депутатами постало питання: про створення Департаменту культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради та припинення діяльності деяких виконавчих органів.

Це рішення прийняте, тому ліквідуватимуть департамент культури та туризму, департамент міжнародного співробітництва та маркетингу й управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини. З них і буде створено новий департамент, який формується на вимоги ЮНЕСКО. Як зазначив, виконуючий обов’язки заступника Одеського міського голови Олег Бриндак, мерія мала створити керуючий офіс ще до формування досьє — в ЮНЕСКО пішли на зустріч, але ця процедура обов’язкова. Поки що невідомо хто буде очолювати новий підрозділ та представляти Одесу на міжнародному рівні. Буде проведено конкурс.

Земельні правовідносини — не підтримали

Сьогодні на порядку денному серед проєктів рішень про земельні правовідносини, було винесено 5 питань і жодне на було прийнятим. Суперечки виникли з приводу питання надання в оренду, постійне користування земельних ділянок юридичним особам, фізичним особам – підприємцям. “За” проголосувало 27 депутатів, але цього недостатньо. Мер Одеси Геннадій Труханов натякнув, що у цьому рішенні йдеться про відведення ділянки для сміттєпереробного заводу, проте депутати відхилили повернення до голосування з цього пункту.

Майданчики для паркування

Згідно з сьогоднішнім рішенням “Одестранспарксервіс” буде оператором майданчиків для платного паркування. Вирішили про 12 майданчиків за наступними адресами:

  • Привокзальна площа, 2;
  • Катерининська площа;
  • Три майданчики по Ланжеронівській вулиці:
    від вул. Пушкінської до вул. Рішельєвської,
    від вул. Рішельєвської до вул. Катерининської,
    від вул. Катерининської до вул. Гаванної;
  • Два майданчики по Рішельєвській вулиці:
    від вул. Ланжеронівської до вул. Дерибасівської,
    від вул. Дерибасівської до вул. Грецької.
  • Два майданчики по Катерининській вулиці:
    від вул. Грецької до вул. Дерибасівської,
    від вул. Дерибасівської до вул. Ланжеронівської;
  • Гаванна вулиця: від вул. Дерибасівської до пров. Маяковського;
  • Два майданчики на Дерибасівській вулиці:
    від вул. Рішельєвської до вул. Катерининської,
    від вул. Рішельєвської до вул. Пушкінської.

Водії можуть переходити за QR-кодом на сторінку оплати і обирати доступний чи комфортний спосіб розрахунку за паркування. Віце-мер Сергій Тетюхін відзначив, що наразі вже розробили схеми організації цих майданчиків. Треба буде прийняти нові правила паркування. А кількість цих майданчиків збільшуватиметься.


Демонтаж Катерини: депутати не підтримали


Чвари навколо пам’ятника «Засновникам Одеси» на Катерининській площі не вщухають. Пропозиція демонтажу та перенесення пам’ятника до історико-краєзнавчого музею депутатами не була підтримана. Питання набрало всього 17 голосів з необхідних 33.

Депутат Андрій Вагапов висловився перед голосуванням, зазначивши, що Катерині не місце в українській Одесі і на наступну сесію варто винести питання щодо пам’ятника Олександру Суворову. “Пам’ятник ще одному кату не має зустрічати одеситів, які приїжджають у нас район” — зазначив депутат.

Нагадаємо, що до 20 жовтня проходить електронне опитування містян «Як має бути вирішена доля пам’ятника «Засновникам Одеси», розташованого на Катерининській площі у м. Одесі?»

Одеса

На трасі Одеса–Рені ускладнення на дорозі: пробки у бік Молдови

Published

on


Машини стоять в черзі на КПП. Фото ілюстративне: Державна прикордонна служба

Сьогодні, 20 квітня, рух до кордону з Молдовою значно ускладнений через великі затори на деяких ділянках дороги. Поїздка може зайняти більше часу, ніж зазвичай. Через нестабільну дорожню обстановку водіям рекомендують регулярно перевіряти актуальну інформацію.

Про затори свідчать дані сервісу Google Maps, передає Новини.LIVE.

Затори у напрямку Паланки

Наразі шлях до пункту пропуску “Паланка — Маяки — Удобне” ускладнений через кілька значних заторів. Найбільші труднощі спостерігаються поблизу Нижньодністровського національного парку, а також безпосередньо перед кордоном. Орієнтовний час у дорозі цим маршрутом становить близько 1 години 22 хвилин.

Затори до Молдови. Фото: скриншот з Google Maps

Затори у напрямку Орлівки

Рух до поромної переправи “Орлівка” наразі сильно ускладнений. На під’їздах до Дунаю спостерігаються великі затримки, які виникають як перед транзитною ділянкою, так і під час її проходження. Орієнтовний час поїздки до переправи становить близько 4 годин 14 хвилин.

Затори до Орлівки. Фото: скриншот з Google Maps

Затори до Рені

Рух у напрямку пункту пропуску “Рені — Джюрджюлешть” ускладнено через затори на під’їздах до кордону з Молдовою та під час проїзду транзитної ділянки. Орієнтовний час у дорозі складає близько 4 годин 43 хвилин. Альтернативний маршрут, що переважно проходить територією сусідньої країни, може зайняти більше 5 годин.

Читайте також:

Затори до Рені. Фото: скриншот з Google Maps

Як повідомляли Новини.LIVE, водіям, які їдуть до Румунії радять мати з собою сертифікат техогляду, який підтверджує справність автомобіля. На кордоні почали частіше перевіряти не лише страховку і реєстрацію авто, а й технічний стан транспорту. Якщо такого документа немає, у перетині кордону можуть відмовити.

Також Новини.LIVE писали, що в Одеській області планують збудувати дорогу в обхід Паланки, щоб уникнути ділянки, яка зараз проходить територією Молдови. Проєкт має стратегічне значення для транспортного сполучення півдня України та дозволить зробити маршрут повністю українським.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Висадка десанту в Одесі: удар по кораблях у Криму зупинив РФ

Published

on


Загони морської піхоти ВМФ РФ. Фото ілюстративне: росЗМІ

Українські сили знову завдали болючого удару по російському флоту в окупованому Криму. Під прицілом опинилися великі десантні кораблі та надсучасна станція радіолокації. Це не просто успішна атака, а стратегічне “обнулення” планів ворога на півдні. Удари по військових об’єктах і флоту змушують РФ переглядати розташування своїх сил.

Про це в ефірі “Єдині новини” розповів генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко, передає Новини.LIVE.

Втрати російського флоту

Російський флот у Криму працює в умовах постійного тиску та ризиків. Частину кораблів уже раніше було пошкоджено або змушено вивести з базування. Це суттєво змінило баланс сил у Чорному морі. Ситуація для РФ у регіоні залишається складною.

“Севастополь — небезпечне місце. Ми бачимо суттєві досягнення 2023 року, коли було знищено і пошкоджено до третини кораблів Чорноморського флоту”, — зазначив Ігор Романенко.

Десант з моря

​За словами експерта, перебування великих десантних кораблів (ВДК) у Севастополі свідчить про спроби ворога підготуватися до активних дій. Кораблі тримали ближче до потенційних місць висадки, щоб скоротити шлях із Новоросійська. Пропаганда РФ знову почала “підігрівати” тему наступу з боку Білорусі та Придністров’я, і саме для останнього напрямку ці судна були критично важливими. ​

Читайте також:

“Це приклад роботи на випередження. Ми перекреслюємо їхні плани щодо висадки десанту та реальні загрози в Придністров’ї чи Одеській області”, — наголошує Ігор Романенко. ​

Генерал додав, що нищити ворожі засоби на землі або в портах набагато ефективніше, ніж намагатися збити їх у повітрі чи в морі під час руху.

ППО Криму під навантаженням

Система протиповітряної оборони в окупованому Криму працює з великим навантаженням і поступово втрачає ефективність. Росія стикається з нестачею ракет, обладнання та комплектуючих. Це ускладнює захист великої кількості військових об’єктів. У результаті загальний оборонний потенціал знижується.

“Є дефіцит у системі протиповітряної і протиракетної оборони, проблеми з ракетами та комплектуючими”, — пояснив експерт.

Що відомо про атаку на Крим

У ніч з 18 на 19 квітня 2026 року українські сили завдали ударів по російських військових об’єктах у Севастополі. Під удар потрапили два великі десантні кораблі Чорноморського флоту РФ — “Ямал” і “Микола Фільченков”. Також була уражена радіолокаційна станція “Подльот-К1”. За даними української сторони, кораблі втратили боєздатність, а РЛС була знищена або виведена з ладу.

Як повідомляли Новини.LIVE, що Служба безпеки України провела масштабну спецоперацію в тимчасово окупованому Криму. Під ударом були російські військові кораблі, системи зв’язку, радіолокаційні станції та паливна інфраструктура ворога.

Також Новини.LIVE писали, що так званий Кримський міст, який росіяни звели у 2018 році, щоб з’єднати окупований ними півострів з РФ, після ударів уже не виконує ті функції, які мав на початку повномасштабної війни. Наразі його можливості для перевезення техніки та пального суттєво обмежені.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Досвід війни у морі: Україна здивувала союзників навичками

Published

on


Українські ВМС на міжнародних навчаннях. Фото ілюстративне: Генеральний штаб

Україна ділиться з партнерами досвідом війни на морі. Під час навчань іноземні військові знайомляться з новими підходами до безпеки в Чорному морі. Найбільший інтерес викликають морські дрони та цифрові системи управління. Частина рішень стала несподіванкою навіть для досвідчених армій.

Про це в ексклюзивному коментарі Новини.LIVE розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук.

Морські навчання

Українські військові передають партнерам практичний досвід ведення бойових дій на морі. Під час спільних навчань обговорюють захист цивільного судноплавства, протимінні заходи та взаємодію флотів. Це дозволяє союзникам швидше адаптуватися до сучасних загроз у Чорному морі. Особливу увагу приділяють реальним кейсам, які українські моряки отримали під час бойових операцій.

“Спільні навчання вже показали, що нам є чим поділитися в сенсі досвіду і технологій з нашими партнерами”, — зазначив Дмитро Плетенчук.

Цифрові системи

Важливу роль у сучасній війні відіграють цифрові системи управління. Українська система ситуаційної обізнаності “Дельта” дозволяє контролювати обстановку в реальному часі та швидко реагувати на загрози на морі. Партнери мали змогу протестувати її під час навчань. За словами військових, іноземні колеги були здивовані ефективністю цієї розробки.

Читайте також:

“Якщо брати систему ситуаційної обізнаності “Дельта”, для багатьох це стало приємним шоком”, — підкреслив Плетенчук.

Дрони на воді

Україна стала одним із лідерів у застосуванні безекіпажних морських систем. Морські дрони допомагають стримувати ворога та змінюють баланс сил у Чорному морі. Саме цей досвід викликає найбільший інтерес у партнерів. Українські військові постійно вдосконалюють ці технології та діляться напрацюваннями із союзниками.

“Україна сьогодні є світовим драйвером у застосуванні безекіпажних морських систем”, — наголосив Плетенчук.

Як повідомляли Новини.LIVE, українські сили вперше застосували новий спосіб боротьби з “Шахедами” над морем. Повітряну ціль знищили дроном-перехоплювачем, який запустили з надводної безпілотної платформи. Такий підхід може змінити логіку захисту прибережних міст. Найбільше це стосується Одеси, яка регулярно зазнає атак з моря.

Також Новини.LIVE писали, що у ніч на 20 квітня Сили оборони України вдарили по важливих цілях Росії. Під удар потрапили нафтопереробний завод у Туапсе, нафтобаза в Криму та військові склади. Також уражено два великі десантні кораблі в Севастополі. Частина об’єктів зайнялася, масштаби пошкоджень ще уточнюють.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.