Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті премії.

Переможцями в основних категоріях стали:

«Пісня року»: «Wildflower» від Біллі Айліш і Фіннеас О’Коннелл;

«Запис року»: «Luther» від Кендрік Ламар із SZA;

«Альбом року»: «Debí Tirar Más Fotos» від пуерториканського співака Bad Bunny;

«Найкращий новий артист/артистка»: британка Олівія Дін;

«Композитор року»: американка Емі Аллен;

«Продюсер року»: Cirkut;

«Найкращий ремікс»: ремікс пісні «Abracadabra» Леді Гаги від Gesaffelstein;

«Найкращий музичний кліп»: «Anxiety» від американського репера Doechii;

«Найкращий саундтрек до візуальних медіа»: «Грішники».

BBC зазначає, що 31-річний Bad Bunny (справжнє ім’я Беніто Окасіо) став першим артистом за всю 68-річну історію «Ґреммі», який здобув перемогу у категорії «Альбом року» з піснями повністю іспанською мовою.

Загалом за вечір Bad Bunny отримав три нагороди – важлива віха для латиноамериканської музики, яка протягом багатьох років була відсунута на другий план англомовною музичною індустрією.

Як зазначається, минулого року він був найпопулярнішим артистом на Spotify, зібравши вражаючі 19,8 млрд прослуховувань.

Церемонія вручення премії «Ґреммі-2026» відбулася в неділю, 1 лютого, на арені Crypto.com у Лос-Анджелесі.

Як повідомляв Укрінформ, торік у листопаді американська Академія звукозапису оприлюднила список номінантів на престижну музичну щорічну нагороду «Ґреммі».

Фото: grammy.com

Як передає Укрінформ, про це повідомив сайт всеукраїнської організації із захисту тварин та довкілля UAnimals, яка є організатором премії.

Цьогоріч премію отримали три книжки, які вчать дітей емпатії, турботи та відповідальності:

«Снігове морозиво». Авторка – Катерина Лазірко, ілюстраторка – Ірина Потапенко. Видавництво – «Час майстрів». На її сторінках авторка розкриває проблему глобального потепління через історію маленького зебреняти та пропонує маленькі кроки для запобігання цьому;

«Мій друг снігур». Авторка – Надійка Гербіш, ілюстраторка – Анна Сурган. “Видавництво Старого Лева”. Це історія про дівчинку, яка піклується про птахів узимку. Особливо актуальна цієї зими, коли після обстрілів енергетичної інфраструктури люди в Україні знаходили в собі сили опікуватися не лише один одним, а й вуличними тваринами;

«Лев у цирку не сміється». торка – Ганна Булгакова, ілюстраторка – Каріна Шуба. Видавництво – «Ранок». Ця книжка розповідає про те, чому тваринам не місце в цирку.

Спеціальну нагороду отримала «Татусева книга» Володимира Вакуленка. «Збірка дитячих віршів письменника, якого викрали і вбили окупанти на Харківщині. Світлі, подекуди кумедні, пронизані любов’ю до дітей вірші Володимира продовжують жити й плекати доброту та світло у дитячих серцях», – зауважили організатори.

Цьогоріч на премію номінували 338 книжок, а до короткого списку потрапили сім видань.

Їх оцінювали вісім родин, зокрема батьки читали разом із дітьми, аналізували, обговорювали та виставляли бали.

Відтак вперше від започаткування премії до журі потрапили не окремі фахівці та фахівчині, а цілі їхні родини.

Книжки-переможниці обирали:

• Наталія Жижченко – культурна діячка, дослідниця української культури, фронтвумен гурту ONUKA та Євген Філатов – саундпродюсер, композитор та лідер гурту The Maneken, а також донька Ліна і син Олександр;
• Юлія Сливка – видавчиня, філологиня PhD, блогерка, представниця активної батьківської спільноти, чоловік Ігор, а також доньки Даруся і Лідуся;
• Світлана Ройз – дитяча сімейна психологиня, експертка з дитячого розвитку, ветеран Анатолій Ройз і донька Дар’я;
• Артур Пройдаков – виконавчий директор Освітньої фундації «МрійДій», учитель української мови та літератури, один із 10 найкращих учителів за версією Global Teacher Prize 2023, Марина Селезінка – дитяча логопединя та син Марко;
• Тетяна Стус – письменниця, засновниця проєкту підтримки дитячого читання й української дитячої книги BaraBooka, донька Дарина і онучка Уляна;
• Ростислав Петрушко – книжковий блогер, автор ютуб-каналу «Літературна країна», Олеся Кирилюк – мама Ростислава та Владислав – брат Ростислава;
• Грася Олійко – ілюстраторка, дитяча письменниця, переможниця премії Дитяча книга року BBC-2024 та премії «Гуманна книжка» у 2023 та 2024 роках і донька Ніна;
• Сашко Тодорчук – засновник UAnimals, військовослужбовець, Марічка Тодорчук – засновниця та голова Клубу Добродіїв, громадська діячка, а також доньки Соломія і Поліна.

«Премія «Гуманна книжка» — це частина нашої зоозахисної роботи. Ми віримо, що разом можемо виховати гуманне покоління, яке вміє співчувати, поважати кожне життя та діяти відповідально», – підкреслили у всеукраїнській організації із захисту тварин та довкілля UAnimals.

Як повідомляв Укрінформ, організатори оголосили короткі списки щорічної премії дитячої літератури «Гуманна книжка», яка відзначає видання, що виховують гідне та добре ставлення до тварин і довкілля.

Фото: dan.balashov, Андрій Ющак

Іван Марчук – митець, чия творчість є важливою частиною української культури. 

У 2021 році Президент України Володимир Зеленський доручив створити музейно-культурний центр Івана Марчука, після чого розпочалася реальна підготовча робота. Повномасштабна війна суттєво змінила темпи й формат реалізації цього задуму, але не зупинила його.

Робота над музеєм у часи повномасштабної війни

Робота над створенням музею Івана Марчука розпочалася у 2021. Працювали над формуванням концепції, аналізом можливих форматів майбутньої інституції та опрацюванням кількох потенційних локацій. Паралельно почалася підготовча робота.

Повномасштабне російське вторгнення у 2022 році кардинально змінило контекст. Пріоритети держави зосередилися на захисті людей, порятунку культурної спадщини від знищення та пограбування. Значна частина ресурсів і зусиль була спрямована на евакуацію музейних колекцій, захист пам’яток, фіксацію руйнувань, екстрене відновлення об’єктів культури, підтримку інституцій і фахівців, які працювали в умовах постійної небезпеки.

Водночас, навіть у цих умовах робота над проєктом музею Івана Марчука не зупинилась. Змінився темп і фокус, але процес тривав. Велась системна підготовка: оформлення правових рішень, опрацювання документації, управлінські та організаційні кроки, які створюють основу для подальшої реалізації проєкту після війни.

Також держава послідовно працювала над тим, щоб творчість Івана Марчука не зникла з культурного простору. Постійно відбувалися виставкові проєкти, презентації, забезпечена постійна присутність мистецького доробку художника у публічному просторі.

Готуємо до запуску альтернативний формат

Паралельно з підготовкою повноцінного музею ми запускаємо альтернативний формат присутності творчості Івана Марчука в публічному просторі. Цього року у центрі Києва відкриваємо експозицію його робіт – постійну виставку.

Локацію визначено, триває підготовка простору з урахуванням музейних вимог і реалій воєнного часу. Важливо, що це не буде тимчасова подія чи сезонна виставка. Плануємо стабільний формат, який дозволить системно представляти творчість художника, працювати з освітніми програмами та міжнародною аудиторією.

Це свідоме рішення – не чекати «ідеального моменту», а діяти в межах можливого вже зараз. Альтернативний формат дозволить зберегти присутність Івана Марчука в культурному просторі, підтримати інтерес до його творчості та забезпечити безперервність роботи зі спадщиною митця, попри всі обмеження воєнного часу. Водночас цей крок не скасовує мету створення повноцінного музею. Він є проміжним, але важливим етапом. 

Про кошти й плани

Створення повноцінного музею Івана Марчука – масштабний інфраструктурний проєкт. І це вже не тільки пошук локації, а й її підготовка, враховуючи всі виклики війни та сучасного світу. Йдеться про спеціальні умови зберігання та експонування творів мистецтва, системи кліматичного контролю, охорони, протипожежної безпеки, а також повноцінні безпекові рішення, включно з укриттям для відвідувачів і персоналу. Реалізація такого проєкту потребує значного та стабільного фінансування, багаторічного планування і чітких гарантій безпеки, що майже неможливо забезпечити в умовах постійних атак, вимкнення світла та підступів ворога.

Усі благодійні кошти, зібрані на створення музею Івана Марчука, збережені у повному обсязі. Це приблизно 2,7 млн гривень. Важливо чітко зафіксувати: ці кошти не витрачаються. Вони збережені і чекатимуть моменту, коли країна зможе повернутися до реалізації великих культурних інфраструктурних проєктів після завершення війни.

Тимчасовий формат експозиції, який плануємо відкрити цього року, є окремим і самостійним кроком. Він не замінює повноцінний музей і не скасовує стратегічної мети його створення. Водночас, цей формат не потребує використання зібраних благодійних коштів і реалізується в межах інших управлінських та фінансових рішень.

Далі — після перемоги

І держава, і всі залучені партнери мають чіткий намір реалізувати створення повноцінного музею Івана Марчука. Це стратегічне рішення. Воно залишається частиною довгострокового бачення розвитку української культурної сфери.

Водночас, план формується з урахуванням реалій повномасштабної війни. Наше поточне завдання – зберегти мистецьку спадщину Івана Марчука, забезпечити її постійну присутність у культурному просторі. Паралельно ми вже готуємося до масштабного проєкту: формуємо основу, напрацьовуємо рішення, зберігаємо ресурси. Саме це дозволить після перемоги не починати з нуля, а перейти до реалізації музею з уже закладеним фундаментом.

Іван Вербицький – заступник міністра культури України

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства