Одеса
Підозрюваний у продажі гуманітарки представився волонтером “Корпорації монстрів”
Одесський благодійний фонд «Корпорація монстрів» знову потрапив у скандал. Цього разу через чоловіка, якого судять за продаж гуманітарної допомоги, призначеної для українських військових. За версією слідства, він розпродував бронепластини, плитоноски, аптечки тощо. Підозрюваний буцімто заробив на продажі 14 тис дол.
Приморський районний суд ухвалив взяти чоловіка під варту і відпустив під заставу.
Щодо «Корпорації монстрів», то її засновниця Катерина Ножевнікова у соцмережах пояснила: людина, яку заарештували кілька тижнів тому, не є співробітником фонду і не має доступу до його майна, але на власному авто перевозила вантажі “Корпорації”, а отже формально тільки під час перетину кордону справді представляла фонд.
Також Катерина Ножевнікова звернулась до адвокатів по допомогу. Вона вважає, що у справі багато незрозумілого. Зокрема, чоловіка звинувачують у спекуляції на 14 тисяч доларів, при цьому його компанія передала ЗСУ допомоги на 10 мільйонів гривень.
Одеса
На трасі Одеса–Рені ускладнення на дорозі: пробки у бік Молдови
Машини стоять в черзі на КПП. Фото ілюстративне: Державна прикордонна служба
Сьогодні, 20 квітня, рух до кордону з Молдовою значно ускладнений через великі затори на деяких ділянках дороги. Поїздка може зайняти більше часу, ніж зазвичай. Через нестабільну дорожню обстановку водіям рекомендують регулярно перевіряти актуальну інформацію.
Про затори свідчать дані сервісу Google Maps, передає Новини.LIVE.
Затори у напрямку Паланки
Наразі шлях до пункту пропуску “Паланка — Маяки — Удобне” ускладнений через кілька значних заторів. Найбільші труднощі спостерігаються поблизу Нижньодністровського національного парку, а також безпосередньо перед кордоном. Орієнтовний час у дорозі цим маршрутом становить близько 1 години 22 хвилин.
Затори у напрямку Орлівки
Рух до поромної переправи “Орлівка” наразі сильно ускладнений. На під’їздах до Дунаю спостерігаються великі затримки, які виникають як перед транзитною ділянкою, так і під час її проходження. Орієнтовний час поїздки до переправи становить близько 4 годин 14 хвилин.
Затори до Рені
Рух у напрямку пункту пропуску “Рені — Джюрджюлешть” ускладнено через затори на під’їздах до кордону з Молдовою та під час проїзду транзитної ділянки. Орієнтовний час у дорозі складає близько 4 годин 43 хвилин. Альтернативний маршрут, що переважно проходить територією сусідньої країни, може зайняти більше 5 годин.
Читайте також:
Як повідомляли Новини.LIVE, водіям, які їдуть до Румунії радять мати з собою сертифікат техогляду, який підтверджує справність автомобіля. На кордоні почали частіше перевіряти не лише страховку і реєстрацію авто, а й технічний стан транспорту. Якщо такого документа немає, у перетині кордону можуть відмовити.
Також Новини.LIVE писали, що в Одеській області планують збудувати дорогу в обхід Паланки, щоб уникнути ділянки, яка зараз проходить територією Молдови. Проєкт має стратегічне значення для транспортного сполучення півдня України та дозволить зробити маршрут повністю українським.
Одеса
Висадка десанту в Одесі: удар по кораблях у Криму зупинив РФ
Загони морської піхоти ВМФ РФ. Фото ілюстративне: росЗМІ
Українські сили знову завдали болючого удару по російському флоту в окупованому Криму. Під прицілом опинилися великі десантні кораблі та надсучасна станція радіолокації. Це не просто успішна атака, а стратегічне “обнулення” планів ворога на півдні. Удари по військових об’єктах і флоту змушують РФ переглядати розташування своїх сил.
Про це в ефірі “Єдині новини” розповів генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко, передає Новини.LIVE.
Втрати російського флоту
Російський флот у Криму працює в умовах постійного тиску та ризиків. Частину кораблів уже раніше було пошкоджено або змушено вивести з базування. Це суттєво змінило баланс сил у Чорному морі. Ситуація для РФ у регіоні залишається складною.
“Севастополь — небезпечне місце. Ми бачимо суттєві досягнення 2023 року, коли було знищено і пошкоджено до третини кораблів Чорноморського флоту”, — зазначив Ігор Романенко.
Десант з моря
За словами експерта, перебування великих десантних кораблів (ВДК) у Севастополі свідчить про спроби ворога підготуватися до активних дій. Кораблі тримали ближче до потенційних місць висадки, щоб скоротити шлях із Новоросійська. Пропаганда РФ знову почала “підігрівати” тему наступу з боку Білорусі та Придністров’я, і саме для останнього напрямку ці судна були критично важливими.
Читайте також:
“Це приклад роботи на випередження. Ми перекреслюємо їхні плани щодо висадки десанту та реальні загрози в Придністров’ї чи Одеській області”, — наголошує Ігор Романенко.
Генерал додав, що нищити ворожі засоби на землі або в портах набагато ефективніше, ніж намагатися збити їх у повітрі чи в морі під час руху.
ППО Криму під навантаженням
Система протиповітряної оборони в окупованому Криму працює з великим навантаженням і поступово втрачає ефективність. Росія стикається з нестачею ракет, обладнання та комплектуючих. Це ускладнює захист великої кількості військових об’єктів. У результаті загальний оборонний потенціал знижується.
“Є дефіцит у системі протиповітряної і протиракетної оборони, проблеми з ракетами та комплектуючими”, — пояснив експерт.
Що відомо про атаку на Крим
У ніч з 18 на 19 квітня 2026 року українські сили завдали ударів по російських військових об’єктах у Севастополі. Під удар потрапили два великі десантні кораблі Чорноморського флоту РФ — “Ямал” і “Микола Фільченков”. Також була уражена радіолокаційна станція “Подльот-К1”. За даними української сторони, кораблі втратили боєздатність, а РЛС була знищена або виведена з ладу.
Як повідомляли Новини.LIVE, що Служба безпеки України провела масштабну спецоперацію в тимчасово окупованому Криму. Під ударом були російські військові кораблі, системи зв’язку, радіолокаційні станції та паливна інфраструктура ворога.
Також Новини.LIVE писали, що так званий Кримський міст, який росіяни звели у 2018 році, щоб з’єднати окупований ними півострів з РФ, після ударів уже не виконує ті функції, які мав на початку повномасштабної війни. Наразі його можливості для перевезення техніки та пального суттєво обмежені.
Одеса
Досвід війни у морі: Україна здивувала союзників навичками
Українські ВМС на міжнародних навчаннях. Фото ілюстративне: Генеральний штаб
Україна ділиться з партнерами досвідом війни на морі. Під час навчань іноземні військові знайомляться з новими підходами до безпеки в Чорному морі. Найбільший інтерес викликають морські дрони та цифрові системи управління. Частина рішень стала несподіванкою навіть для досвідчених армій.
Про це в ексклюзивному коментарі Новини.LIVE розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук.
Морські навчання
Українські військові передають партнерам практичний досвід ведення бойових дій на морі. Під час спільних навчань обговорюють захист цивільного судноплавства, протимінні заходи та взаємодію флотів. Це дозволяє союзникам швидше адаптуватися до сучасних загроз у Чорному морі. Особливу увагу приділяють реальним кейсам, які українські моряки отримали під час бойових операцій.
“Спільні навчання вже показали, що нам є чим поділитися в сенсі досвіду і технологій з нашими партнерами”, — зазначив Дмитро Плетенчук.
Цифрові системи
Важливу роль у сучасній війні відіграють цифрові системи управління. Українська система ситуаційної обізнаності “Дельта” дозволяє контролювати обстановку в реальному часі та швидко реагувати на загрози на морі. Партнери мали змогу протестувати її під час навчань. За словами військових, іноземні колеги були здивовані ефективністю цієї розробки.
Читайте також:
“Якщо брати систему ситуаційної обізнаності “Дельта”, для багатьох це стало приємним шоком”, — підкреслив Плетенчук.
Дрони на воді
Україна стала одним із лідерів у застосуванні безекіпажних морських систем. Морські дрони допомагають стримувати ворога та змінюють баланс сил у Чорному морі. Саме цей досвід викликає найбільший інтерес у партнерів. Українські військові постійно вдосконалюють ці технології та діляться напрацюваннями із союзниками.
“Україна сьогодні є світовим драйвером у застосуванні безекіпажних морських систем”, — наголосив Плетенчук.
Як повідомляли Новини.LIVE, українські сили вперше застосували новий спосіб боротьби з “Шахедами” над морем. Повітряну ціль знищили дроном-перехоплювачем, який запустили з надводної безпілотної платформи. Такий підхід може змінити логіку захисту прибережних міст. Найбільше це стосується Одеси, яка регулярно зазнає атак з моря.
Також Новини.LIVE писали, що у ніч на 20 квітня Сили оборони України вдарили по важливих цілях Росії. Під удар потрапили нафтопереробний завод у Туапсе, нафтобаза в Криму та військові склади. Також уражено два великі десантні кораблі в Севастополі. Частина об’єктів зайнялася, масштаби пошкоджень ще уточнюють.
-
Події1 тиждень agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Україна1 тиждень agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
-
Одеса1 тиждень agoОборона Одеси 2026 року: дрони, флот і нова тактика протистояння
-
Суспільство1 тиждень agoУкраїна та Німеччина посилюють співпрацю у соціальній сфері
-
Події1 тиждень agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Одеса1 тиждень agoНічні удари по Одещині: дані про наслідки та руйнування
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одеській області продовжують роботу понад чотириста пунктів незламності
