«Ми плідно співпрацюємо з Міністерством цифрової трансформації. Міністерство оборони – це також наш головний орган. Тобто Збройні сили знаходяться в системі Міністерства оборони. Пріоритети розвитку ми не можемо відхиляти – ті, що нам визначені. Сьогоднішнє поле бою дійсно має фокус на безпілотній зброї… ми змінюємо рівень технологій», – зазначив Добрянський.

За його словами, розвиток технологій у ЗСУ зосереджений на посиленні протиповітряної оборони, створенні рішень проти ударних безпілотників та підвищенні автономності систем. Водночас військові працюють над більш віддаленим і новими форматами застосування таких технологій, постійно удосконалюючи їх, щоб зберігати перевагу або паритет у цій сфері.

«Щодо антишахедних рішень: два роки тому ми мали розуміння, як це зробити. На сьогоднішній день ми це вже робимо. Тобто ідеї на сьогодні вже застосовуємо. Ви знаєте, що є розрахунки для перехоплення, що вони працюють в системі застосування. Це – не поодинокі рішення», – додав Добрянський.

Він уточнив, що за останні 15 місяців у Збройних силах відбулося масштабування підрозділів, які працюють із наземними роботизованими платформами, а також удосконалення практик їхнього застосування. Нині система перехоплення дронів розвинута інформаційними та локаційними системами, підготовкою операторів і конкретними виробами, які вже постачаються у війська на системній основі.

Натомість Ковальов нагадав, що наземні роботизовані комплекси вже безпосередньо працюють на лінії бойового зіткнення. Він навів приклад, який став відомим на всю країну: двоє українських військових, що мали перебувати на позиціях два місяці, залишалися там близько 150-180 днів, після чого їх евакуював саме наземний роботизований комплекс.

«І він не один у лавах Збройних сил, а вже їх на озброєнні є досить багато. Ця ідея масштабується», – підкреслив він.

Як повідомляв Укрінформ, Агенція оборонних закупівель ДОТ Міноборони додала можливість військовим замовляти наземні роботизовані комплекси у маркетплейсі зброї DOT-Chain Defence. Відтепер підрозділи можуть самостійно обирати й замовляти НРК для виконання бойових і логістичних завдань без залучення особового складу в районі ураження.

Фото: Євген Котенко/ Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут

Знищення балістичної ракети, що прямувала в бік Туреччини, засобами ППО НАТО не є безпосередньою причиною для застосування статті 5 про взаємну оборону Альянсу, заявив у бесіді з агентством Reuters генеральний секретар організації Марк Рютте 5 березня.

Згідно з цією статтею, напад на одного з членів НАТО розцінюється як напад на весь Альянс і тягне за собою певні заходи у відповідь.

“Ніхто не говорить про статтю 5. Найважливіше те, що наші супротивники вчора побачили, наскільки сильний і пильний НАТО, і, якщо це можливо, ще більш пильний із суботи”, — підкреслив він.

Ще до того, як Туреччина повідомила про ліквідацію іранської ракети, Рютте під час візиту до Північної Македонії назвав Іран “експортером хаосу”, що становить “далекосяжну” небезпеку, і запевнив, що Альянс колективно “захищає кожен дюйм території НАТО, якщо це буде потрібно”.

Він також заявляв, що НАТО підтримує Сполучені Штати в їхніх ударах по Ірану, оскільки країна “близька до того, щоб стати загрозою і для Європи”.

Спроба Ірану атакувати Туреччину стала першим випадком залучення члена НАТО в конфлікт на Близькому Сході.

Хеміш Кіннер, старший аналітик з Близького Сходу і Північної Африки в аналітичній компанії Verisk Maplecroft, сказав CNBC, що напади на Туреччину і британську авіабазу відображають “готовність Ірану розширити те, що він розглядає як екзистенціальну війну за виживання”.

За його словами, ці інциденти ще більше підвищили ставки для регіональної війни, що розширюється, навіть якщо неясно, чи був Іран навмисно націлений на Туреччину. Якщо Тегеран вирішить агресивніше атакувати Туреччину, то, найімовірніше, завдаватиме ударів по американських базах і енергетичній інфраструктурі, “повторюючи іранську тактику в Перській затоці”.

Експерт додав, що Туреччина воліла б не втягуватися у війну проти Ірану, але, ймовірно, розгляне “пряму відповідь”, якщо Іран почне наносити по ній удари.

Зі свого боку Тегеран спростовує інформацію про запуск ракети в бік Туреччини. У Генштабі Збройних сил Ірану заявили, що “Ісламська Республіка поважає суверенітет дружньої Туреччини”.

Нагадаємо, війна в Ірані почалася в ніч на 28 лютого 2026 року. США привели на Близький Схід два авіаносні угруповання і почали, спільно з Ізраїлем, завдавати ударів по військових цілях Тегерана. Уже за кілька годин стало відомо про загибель верховного лідера Алі Хаменеї та військової верхівки.

Водночас Іран почав бити у відповідь по військових базах США по всьому регіону. Під атакою дронів і ракет різних типів опинилися об’єкти в Об’єднаних Арабських Еміратах, Саудівській Аравії, Кувейті, Катарі, Іраку, Бахрейні.

5 березня ударний іранський дрон вдарив по аеропорту в Нахічевані в Азербайджані.

За даними регіональних урядів, після американо-ізраїльської атаки іранський режим випустив понад 400 балістичних ракет і понад 1000 безпілотників по арабських державах Перської затоки.

При цьому Дональд Трамп, президент США, дав зрозуміти, що налаштований на довгу війну.

Воїни Військово-морських сил Збройних сил України знищили над акваторією Чорного моря російський вертоліт Ка-27.