Війна
В Одесі вручили нагороди за оборону міста
На честь Дня міста в Одесі вручили Почесну відзнаку «За оборону Одеси». Нагороду заснував у 2022 році міський голова, нею нагороджуватимуться громадські організації, трудові колективи, мешканці міста Одеси та інших міст України, іноземні громадяни, які здійснювали і продовжують здійснювати волонтерську діяльність, надавали матеріальну, фінансову та іншу допомогу Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, сприяли відновленню та розвитку міста або іншим чином брали активну участь у виконанні завдань щодо забезпечення оборони Одеси, захисту населення та інтересів держави у зв’язку із широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України.
Почесною відзнакою Одеського міського голови «За оборону Одеси» нагороджені:
Пантеліс Бумбурас – Почесний громадянин Одеси, голова Благодійної організації «Фонд Бумбураса», засновник будівельної компанії «Гефест»;
Трудовий колектив будівельної компанії «Стікон». Нагороду отримує керівник компанії, Почесний громадянин м. Одеси Крючков Леонід Яковлевич;
Вікнянський Микола Львович – координатор волонтерського центру «Гостинна хата»;
Добровольський Віталій Володимирович – керівник ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД № 4»;
Унан Албертян – керівник мініготелю «Сова»;
Колектив Благодійного фонду «Міжнародна допомога «Добрий Самарянин». Нагороду отримав президент фонду Сердіченко Денис Петрович;
Богаченко Наталія Валеріївна – волонтер, координатор волонтерського центру «Гостинна хата»;
Іщенко Руслан Анатолійович – водій транспортної компанії, який у перші дні війни забезпечив доставку техніки у зони активних бойових дій;
Ножевнікова Катерина Юріївна – волонтер, директор та співзасновник Благодійного фонду «КОРПОРАЦІЯ МОНСТРІВ»;
Трус Віктор Миколайович – директор Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІБРА»;
Яковенко Олександр Володимирович – волонтер, керівник та співзасновник громадської організації «ГОРОД».
Почесну відзнаку Одеського міського голови «За оборону Одеси» також присуджено:
Кудашкіну Олегу Миколайовичу – начальнику залізничного вокзалу станції «Одеса-Головна»;
Орєшиній Людмилі Володимирівні – генеральному директору першого міського телеканалу та першого міського радіо – ЗМІ, які з початку повномасштабного вторгнення єдині у м. Одесі, хто не зупинив трансляцію.



Війна
Під час нічної російської атаки ППО знищила понад 90% повітряних цілей
Під час нічної масованої атаки українська протиповітряна оборона знищила понад 90% повітряних цілей, однак найвразливішим напрямком залишається захист від балістичних ракет.
Про це Президент Володимир Зеленський сказав у телеефірі, передає Укрінформ.
“Зараз відомо про 666 повітряних цілей, із яких понад 610 знищено. Тобто рівень збиття – понад 90%”, – сказав Зеленський.
Він підкреслив, що головною проблемою залишається протидія балістичним ракетам.
За його словами, російські війська традиційно били по об’єктах енергетики, логістики та залізниці, а також по житловій забудові – зафіксовані влучання в багатоповерхівки.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 25 квітня російські війська здійснили масований комбінований обстріл міста Дніпро. Наразі відомо про трьох загиблих.
Фото: Володимир Зеленський / Телеграм
Війна
Українські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу
Українські дрони, подолавши значну відстань, вперше дісталися до Уралу. Вибухи, зокрема, були у Єкатеринбурзі та Челябінську.
Українські дрони подолали рекордну відстань, досягнувши російського Уралу. Про це повідомив радник міністра оборони Сергій Стерненко.
У Єкатеринбурзі Свердловської області РЕБ спрямувала дрон просто у житловий будинок, внаслідок чого постраждали шестеро росіян.
Єкатеринбург
Фото: соцмережi
Російські ЗМІ повідомляють, що постраждали 25-30 поверхи житлового комплексу “Трініті” у центрі міста.
Також вибухи чули у Челябінську, інформують місцеві канали. У аеропорту було введено тимчасові обмеження щодо прийому та відправлення рейсів.
Дим над Челябінськом
Фото: соцмережi
Російські пропагандисти нарікають, за 10 годин польоту українські дрони не зустріли жодної роботи ППО, цілком вільно подолали понад 1800 км й долетівши до “найглибшого тилу”.
Фото: скріншот
Також росіяни констатують, що режим безпілотної небезпеки та план “Ковьор” вперше було введено в Курганській області, яка знаходиться на стику Уралу та Сибіру.
Тим часом Міноборони Росії відзвітувало, що за ніч над російськими регіонами нібито було перехоплено та знищено 127 українських безпілотників.
Нагадаємо, 24 квітня російський Дагестан опинився під атакою дронів. Росавіація скасувала рейси у Владикавказі, Грозному, Магасі та Махачкалі.
У ніч на 20 квітня безпілотники масовано атакували Краснодарський край Росії. У мережі повідомляли про повторне ураження нафтопереробного заводу у Туапсе.
Війна
З початку повномасштабної війни Росія спричинила щонайменше 127 ядерних інцидентів
З лютого 2022 року внаслідок російської агресії зафіксовано щонайменше 127 інцидентів, що ставили під загрозу ядерну та радіаційну безпеку.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє аналітичний центр DiXi Group.
“Експерти DiXi Group зібрали усі зафіксовані інциденти на ядерних об’єктах України, спричинені військовими діями росії з початку повномасштабного вторгнення. За цей час росія спричинила щонайменше 127 подій, підтверджених звітами МАГАТЕ, офіційними джерелами уряду України та Агентством з ядерної енергії ОЕСР, що ставили під загрозу ядерну та радіаційну безпеку”, – йдеться у повідомленні.
Зокрема зафіксовано:
- 23 втрати зовнішнього електропостачання АЕС;
- 25 прямих ударів та обстрілів – дронами, артилерією, ракетами по промислових майданчиках АЕС або в безпосередній близькості;
- 29 тимчасових знижень вихідної потужності АЕС через нестабільність енергосистеми внаслідок атак;
- 2 пошкодження систем радіаційного моніторингу та Нового безпечного конфайнменту на майданчику ЧАЕС.
- При цьому 54 інциденти (42,5% від загальної кількості) припали на Запорізьку атомну електростанцію. Інтенсивність атак на атомні об’єкти зросла у 2024 році, коли було зафіксовано 47 інцидентів поблизу та безпосередньо по майданчиках АЕС України.
У січні – квітні 2026 року зафіксовано 16 інцидентів.
Під інцидентами/подіями мається на увазі: втрати зв’язку АЕС із лініями електропередачі, удари та обстріли, тимчасові зниження потужності через удари по енергосистемі, пошкодження систем радіаційного моніторингу тощо. Частина з таких інцидентів можуть кваліфікуватись за Міжнародною шкалою ядерних подій (INES). Категорії можуть перетинатися: один інцидент часто поєднує кілька типів загроз (наприклад, у випадку обстрілу, який одночасно спричиняє втрату лінії електропередачі та вимушене зниження потужності АЕС).
Як повідомлялося, голова Держатомрегулювання – головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України Олег Коріков та генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі обговорили ключові положення меморандуму про взаєморозуміння.
-
Події1 тиждень agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Україна1 тиждень agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
-
Політика1 тиждень agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Відбудова1 тиждень agoКулеба обговорив з міністром з питань навколишнього середовища ФРН подальші напрями співпраці
-
Події1 тиждень agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Події1 тиждень agoОголосили перших лауреатів Премії з документалістики імені Руслана Ганущака
-
Одеса1 тиждень agoОборона Одеси 2026 року: дрони, флот і нова тактика протистояння

