Про це в коментарі Укрінформу повідомив речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин.

«За даними нашої розвідки, російським підрозділам, які діють на Гуляйпільському і Олександрівському напрямках, і зокрема розвідувальним підрозділам в операційній зоні російської 29-ї армії, поставлене завдання щодо встановлення прапорів Російської Федерації в період з 14 по 24 лютого, до річниці широкомасштабного вторгнення», – зазначив Волошин.

За його словами, йдеться про низку населених пунктів у тилу Сил оборони.

«Росіяни мають встановити прапори, там більш ніж десяток населених пунктів: Новоселівка, Степне, Олексіївка, Олександроград, Новоолександрівка, Орестопіль, Тернове, Зелений Гай, Андріївка-Клевцове, Відрадне, Братське, Тернувате і Придорожнє», – розповів речник.

Він наголосив, що ці населені пункти розташовані поза лінією фронту.

«Російські «флаговтики» мають встановити там прапори, навіть якщо їхні штурмові і наступальні дії будуть невдалими, а це все населені пункти, які розташовані неподалік лінії бойового зіткнення, але вони не на лінії фронту, вони у нас в тилу. Це для того, щоб показати, що вони мають якісь досягнення, вони мають встановити там прапори з відео- та фотофіксацією. Тактика «флаговтиків» тут в усій красі», – підсумував Волошин.

Як повідомляв Укрінформ, російська армія від початку доби атакувала українські позиції 102 рази, найактивніше намагається просуватися на Гуляйпільському та Покровському напрямках. Сили оборони стримують ворога.

Фото: armyinform.com.ua

У Міністерстві оборони України закликають журналістів, цивільних і військових не знімати і не публікувати в реальному часі роботу груп, які закривають важливі ділянки трас захисними антидроновими сітками.

Руслан народився 6 липня 1999 року в селі Копіювата Уманського району Черкаської області. Тут пройшли його дитячі та шкільні роки. Земляки згадують про Руслана як про тихого, щирого, справедливого хлопця, який завжди приходив на допомогу тим, хто цього потребував.

Після навчання у Монастирищенському професійному ліцеї він обрав шлях служіння державі. У 2018 році Руслан став військовослужбовцем 25-ї окремої бригади охорони громадського порядку Національної гвардії України імені князя Аскольда, а згодом підписав контракт і залишився на службі. 

Із початком повномасштабного вторгнення РФ Руслан обороняв Київську область, брав участь у боях за Київ, Ірпінь, Бучу. У 2024 році був направлений до складу 15-ї бригади НГУ «Кара-Даг». 26 жовтня того ж року підрозділ вирушив на схід.  

«Уже через два дні зв’язок із Русланом обірвався. Майже рік родина чекала на звістку, сподіваючись, що він живий. Але ДНК-експертиза підтвердила найстрашніше: Герой загинув під час виконання бойового завдання поблизу міста Селидове Донецької області», – розповіли у Монастирищенській міській раді. 

23 жовтня 2025 року з Русланом Сисюком попрощалися у Києві. Похований воїн на Берковецькому кладовищі — поруч із побратимами, які, як і він, віддали життя за Україну. 

«Дякую Герою за відвагу, мужність і жертовність! Царство Небесне та вічний спокій його безсмертній душі», – йдеться у зверненні громади. – У цей скорботний час Монастирище висловлює глибокі співчуття рідним, друзям і побратимам полеглого воїна, розділяючи їхній біль та втрату. Пам’ять про Руслана Сисюка житиме в серцях земляків, а його подвиг — у вільній Україні, за яку він віддав життя». 

На офіційному сайті Президента України зареєстрована петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому сержанту, старшому кулеметнику військової частини 3030 Національної гвардії України Руслану Сисюку.

У військового залишилася дружина та маленький син.

Слава Герою! 

Фото: Фейсбук-сторінка Руслан Сисюк

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform