Connect with us

Війна

Як одеські комунальники допомагають Миколаєву: Віталій Цуркан

Published

on

Працівники одеських комунальних служб допомагають своїм колегам з Миколаєва, у підготовці інфраструктури, осель, адміністративних будівель до опалювального сезону, при ліквідації наслідків від обстрілів та багато іншого. У Миколаєві пошкоджені сотні багатоповерхівок, лікарні, школи, садочки та інші будівлі. Погода холоднішає і критично необхідно виконувати ряд робіт. У вересні мер Миколаєва, Олександр Сєнкевич, звернувся до українських міст по допомогу. Серед тих, які відгукнулись була й Одеса. Відтоді бригади з одеських комунальних служб допомагають місту-побратиму. Для “Дайджесту Одеси” про те, як і яку одеські комунальники надають допомогу сусідньому місту, і чому це важливо, розповів заступник директора департаменту міського господарства Одеської міськради Віталій Цуркан.

Як формували бригаду для Миколаєва?

На прохання мера Миколаєва Одеса відреагувала перша. Ми з Наталією Мостовських поїхали до Миколаєва, подивились, що там треба робити власне, завезли певну допомогу, яку потім представив мер. Понад місяць, як ми почали відправляти туди бригади, сформовані із наших комунальних служб. Ми нікого не примушували. На порядку денному підіймались питання: хто має бажання і хто б хотів бути в бригаді, яка допомагатиме Миколаєву.

У Миколаєві вже пошкоджено чимало житлових будинків та об’єктів критичної інфраструктури. Через атаки з боку російських окупантів їхня кількість щоденно збільшується. Попри постійні загрози нових ударів в місті ведуться ремонтні роботи, мета яких – зменшення втрати теплової енергії під час опалювального сезону – Одеська міська рада

Місто справді потребує допомоги, особливо на порозі опалювального сезону: розбиті вікна, будинки, дахи… Раз на тиждень міняли 12 людей і завжди у нас були охочі. Ми розуміємо умови, тому наголошували, якщо є сімейні проблеми, переживання чи страх, можна відмовитись, без усіляких побоювань. Але жодна людина не змінила свого рішення. Я думаю, що вони самі хочуть брати в цьому участь, тому для мене вони і герої. Це звичайні люди, їм страшно, а в Миколаєві гучніше ніж у нас, особливо вночі. Вони творять своєрідний подвиг.

Фото: Департамент міського господарства Одеської міської ради

Як облаштована робота та що роблять бригади?

Щодня я на зв’язку з чиновниками департаменту міського господарства Миколаєва, вони стежать за нашими бригадами, годують, постачають матеріали. І насправді вони дуже задоволені нашими людьми.

Відео: Олександр Сєнкевич

Це стало серйозним прикладом. Деякі люди думали, що Миколаїв це майже Маріуполь. Так, місто постраждало і багато хто виїхав, ризик був, але водночас там люди живуть, працюють магазини, кафе. Є перебої з водою, але вони вирішуються. Місцева влада на місці — це важливо. Нам дуже приємно, що ми підставили дружнє плече нашому місту, яке як щит перед нами і ми їх не кинемо.

Фото: Департамент міського господарства Одеської міської ради

Це також елемент патріотизму та нагадує які ми були заряджені навесні. Хотілось і після роботи їхати і допомагати де можеш, бути корисним. Той, хто не був залучений, коли було холодно, самі пропонували брати участь у допомозі по місту. Все що могло хоч якось допомогти нашій армії — ми робили. Бо ми віримо в нашу країну, наших людей, нашу перемогу та в нашу єдність.

Нагадаємо, що в Одесі працює нова схема теплопостачання.

Війна

Дрони атакували НПЗ і нафтотермінал у Росії

Published

on

У ніч на 20 серпня безпілотники атакували нафтопереробний завод у російському Нижньокамську, нафтовий термінал та підстанцію на Кубані у Краснодарському краї.

Про це повідомляє Настоящее Время, передає Укрінформ.

Мер Нижньокамська Радмір Бєляєв заявив, що вранці 20 серпня «силами ППО успішно відбито чергову масовану атаку на район».

Проте низка Телеграм-каналів пишуть, що був атакований НПЗ Танеко, який належить Татнефті.

Повідомляється, що дрони також атакували підстанцію Тамань (ключовий магістральний вузол енергомосту Кубань – Крим) у Темрюкському районі та нафтовий термінал Таманьгазнефти у селищі Волна.

Читайте також: У Росії понад 70% АЗС залишилися без бензину – ЗМІ

30 липня українські безпілотники знищили на цьому терміналі 12 резервуарів.

Як повідомляв Укрінформ, після атаки дронів у російській Уфі спалахнула пожежа на одному з нафтопереробних заводів, який перебував на ремонті.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Війна

Українські наземні роботизовані комплекси

Published

on

Характеристики НРК та що загрожує їм на фронті



Джерело

Continue Reading

Війна

чому АКС-74 досі актуальний у війську

Published

on


У свіжому випуску проєкту «Перевірено боєм» журналісти Укрінформу з’ясовують, чому радянський АКС-74 досі залишається затребуваним в українських військових, які його основні характеристики, наскільки він точний та що особливого в його експлуатації.

Ведуча Христя Равлюк разом з інструктором 25-ї бригади НГУ імені князя Аскольда з позивним «Жук» знайомиться з АКС-74 (автомат Калашникова складний зразка 1974 року), дізнається про його переваги і недоліки та особливості використання, а також випробовує автомат на полігоні.  

«АКС-74 у нас багато. Вони досі працюють, і під них у нас є багато патронів», – пояснює «Жук», чому радянський автомат продовжують використовувати українські військові.

Інструктор розповідає про патрон 5,45×39 мм, темп стрільби, довжину ствола та вагу автомата. За його словами, попри вік конструкції, АКС-74 «у вправних руках є достатньо точним на коротких та середніх дистанціях».

Чому, попри вік та не найкращу ергономіку, АКС-74 досі залишається в строю? Наскільки він точний та як поводиться під час стрільби?

Читайте також: Спецпроєкт «Перевірено боєм»: Укрінформ тестує штурмову гвинтівку Heckler & Koch

Дивіться новий випуск «Перевірено боєм» – про зброю, яка пройшла десятиліття та продовжує використовуватися українськими військовими.

Прем’єра у середу, 19 серпня, о 15:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.