Війна
Як одеські комунальники допомагають Миколаєву: Віталій Цуркан
Працівники одеських комунальних служб допомагають своїм колегам з Миколаєва, у підготовці інфраструктури, осель, адміністративних будівель до опалювального сезону, при ліквідації наслідків від обстрілів та багато іншого. У Миколаєві пошкоджені сотні багатоповерхівок, лікарні, школи, садочки та інші будівлі. Погода холоднішає і критично необхідно виконувати ряд робіт. У вересні мер Миколаєва, Олександр Сєнкевич, звернувся до українських міст по допомогу. Серед тих, які відгукнулись була й Одеса. Відтоді бригади з одеських комунальних служб допомагають місту-побратиму. Для “Дайджесту Одеси” про те, як і яку одеські комунальники надають допомогу сусідньому місту, і чому це важливо, розповів заступник директора департаменту міського господарства Одеської міськради Віталій Цуркан.
Як формували бригаду для Миколаєва?
На прохання мера Миколаєва Одеса відреагувала перша. Ми з Наталією Мостовських поїхали до Миколаєва, подивились, що там треба робити власне, завезли певну допомогу, яку потім представив мер. Понад місяць, як ми почали відправляти туди бригади, сформовані із наших комунальних служб. Ми нікого не примушували. На порядку денному підіймались питання: хто має бажання і хто б хотів бути в бригаді, яка допомагатиме Миколаєву.
У Миколаєві вже пошкоджено чимало житлових будинків та об’єктів критичної інфраструктури. Через атаки з боку російських окупантів їхня кількість щоденно збільшується. Попри постійні загрози нових ударів в місті ведуться ремонтні роботи, мета яких – зменшення втрати теплової енергії під час опалювального сезону – Одеська міська рада
Місто справді потребує допомоги, особливо на порозі опалювального сезону: розбиті вікна, будинки, дахи… Раз на тиждень міняли 12 людей і завжди у нас були охочі. Ми розуміємо умови, тому наголошували, якщо є сімейні проблеми, переживання чи страх, можна відмовитись, без усіляких побоювань. Але жодна людина не змінила свого рішення. Я думаю, що вони самі хочуть брати в цьому участь, тому для мене вони і герої. Це звичайні люди, їм страшно, а в Миколаєві гучніше ніж у нас, особливо вночі. Вони творять своєрідний подвиг.
Як облаштована робота та що роблять бригади?
Щодня я на зв’язку з чиновниками департаменту міського господарства Миколаєва, вони стежать за нашими бригадами, годують, постачають матеріали. І насправді вони дуже задоволені нашими людьми.
Це стало серйозним прикладом. Деякі люди думали, що Миколаїв це майже Маріуполь. Так, місто постраждало і багато хто виїхав, ризик був, але водночас там люди живуть, працюють магазини, кафе. Є перебої з водою, але вони вирішуються. Місцева влада на місці — це важливо. Нам дуже приємно, що ми підставили дружнє плече нашому місту, яке як щит перед нами і ми їх не кинемо.
Це також елемент патріотизму та нагадує які ми були заряджені навесні. Хотілось і після роботи їхати і допомагати де можеш, бути корисним. Той, хто не був залучений, коли було холодно, самі пропонували брати участь у допомозі по місту. Все що могло хоч якось допомогти нашій армії — ми робили. Бо ми віримо в нашу країну, наших людей, нашу перемогу та в нашу єдність.
Нагадаємо, що в Одесі працює нова схема теплопостачання.
Рівень інженерно-фортифікаційного облаштування українського кордону з Білоруссю є на високому рівні, й подальші роботи не припиняються.
Про це в телеефірі заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
«Роботи не припиняються й ведуться на цьому напрямку, за який відповідають саме наші підрозділи. Не буду розкривати всіх деталей щодо готовності – на скільки облаштовано та яка саме ділянка, але у межах усіх областей нашої держави, які мають кордон з Білоруссю, такі роботи ведуться на досить високому рівні, і вони не припиняються», – сказав Демченко.
Він ще раз наголосив, що роботи з укріплення українсько-білоруського кордону тривають безперервно.
«Бо ми маємо постійно нарощувати наші інженерні та фортифікаційні укріплення безпосередньо по лінії кордону для того, щоб кожен український воїн, який знаходиться на цьому напрямку, мав усі можливості протидіяти будь-якій загрозі, яка може йти з території Білорусі», – зазначив Демченко.
Він пояснив, що кордон з Білоруссю залишається загрозливим для України й треба бути готовим до розвитку будь-яких ситуацій.
«Бо цей напрямок залишається для нас загрозливим. На щастя, якихось дій з того боку кордону ми не фіксуємо, як і нарощення угрупувань сил та засобів. Але допоки Білорусь перебуватиме у сфері впливу Кремля, наше завдання – бути готовими до розвитку будь-яких ситуацій», – зауважив речник ДПСУ.
Як повідомляв Укрінформ, до середини 2027 року Білорусь може завершити .
Від початку повномасштабного вторгнення екіпажі безпілотних систем Національної гвардії України уразили понад 316 тисяч ворожих цілей, майже 150 тисяч із них знищили.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у блозі командувача Нацгвардії Олександра Півненка, оприлюдненому на сайті агентства.
“Від початку повномасштабного вторгнення екіпажі безпілотних систем Національної гвардії уразили понад 316 тисяч ворожих цілей. Майже 150 тисяч із них знищено. Понад половина всіх зафіксованих уражень припадає на 2026 рік”, – зазначив Півненко.
За його словами, особливої уваги заслуговують показники виконання бойових завдань: у 2025 році підрозділи в середньому уражали ворожу ціль кожні шість хвилин, а знищували – кожні 22 хвилини.
“У 2026 році інтервал між ураженнями скоротився до трьох хвилин, а між знищеннями – до п’яти хвилин. Таким чином, частота уражень зросла вдвічі, а частота знищення цілей – більш ніж учетверо”, – наголосив командувач.
Він також поінформував, що від початку 2026 року кількість екіпажів безпілотних систем НГУ збільшилася на 66%. Водночас зростання результативності пояснюється не лише кількісним розширенням підрозділів.
“Важливу роль відіграють накопичений бойовий досвід, вдосконалення підготовки, скорочення часу від виявлення цілі до її ураження та добір засобів ураження відповідно до характеру бойових завдань”, – пояснив Півненко.
Водночас командувач заявив, що наразі приблизно кожне десяте ураження в загальних результатах Сил оборони забезпечують екіпажі безпілотних систем Національної гвардії. Крім того, показовою є й ефективність за окремими категоріями озброєння та військової техніки противника.
“На підрозділи НГУ припадає кожна третя уражена артилерійська система, кожна п’ята система реактивної артилерії, танк, бойова броньована машина та одиниця інженерної техніки. Також на екіпажі НГУ припадає кожна шоста уражена система протиповітряної оборони та кожен сьомий безпілотний літальний апарат літакового типу”, – додав він.
Півненко підкреслив, що йдеться про засоби, які формують вогневі можливості противника, забезпечують його маневр і безпосередньо впливають на здатність вести наступальні дії.
Як повідомляв Укрінформ, у липні командувач НГУ Олександр Півненко заявляв, що від початку повномасштабного вторгнення екіпажі безпілотних систем Нацгвардії уразили понад 243 тисячі ворожих цілей.
Кластер оборонних інновацій Brave1 спільно з Міноборони України провели випробування розвідувальних безпілотних літальних апаратів типу Mavic від дев’яти українських виробників для перевірки відповідності бортів реальним потребам війська та умовам сучасного поля бою.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міноборони.
Під час тестувань перевіряли стійкість дронів до РЕБ, якість відеозв’язку та передачі даних, тривалість польоту й інші характеристики, важливі для роботи на фронті.
За результатами тестів виробники, чиї безпілотники підтвердили бойову готовність, уже переходять до контрактування з Міністерством оборони для подальшого постачання у військові підрозділи.
Mavic став одним із ключових інструментів розвідки тактичного рівня, але війна вимагає постійного підвищення вимог до БПЛА.
Через розширення кілзони військовим потрібні дрони, які довше залишаються в повітрі, працюють на більшій відстані та зберігають ефективність в умовах активного застосування РЕБ. Цивільні дрони дедалі менше відповідають цим потребам.
Саме тому Міноборони та Brave1 системно розвивають напрям українських безпілотників як альтернативу Mavic.
Створити просту копію Mavic – недостатньо. Потрібна функціональна альтернатива – дрони, адаптовані до умов сучасного поля бою та конкретних завдань військових:
- стійкість до РЕБ – здатність працювати в умовах радіоелектронного придушення та без GPS;
- тривалість польоту – від 60 хвилин у повітрі;
- віддалене керування – можливість працювати на більшій відстані, щоб оператор міг перебувати в безпечнішому місці;
- зручність керування – звичний для військових інтерфейс, який не потребуватиме тривалого перенавчання.
Міноборони та Brave1 продовжують працювати над розвитком українських оборонних технологій, щоб допомогти найефективнішим розробкам швидше пройти шлях від випробувань до контрактування та забезпечити військо технологіями, які відповідають реальним потребам фронту.
Як повідомляв Укрінформ, Міноборони та Brave1 також працюють над масштабуванням технології групового керування БПЛА, яка полегшує фронтову логістику. Упродовж місяця завдяки її використанню один з підрозділів вдвічі збільшив кількість доставлених вантажів.
Фото: Міноборони
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство1 тиждень ago
Новини на ранок
-
Відбудова6 днів agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Політика4 дні agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство3 дні ago
Новини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoКейт Міддлтон розповіла про роботу мрії принца Луї: але є нюанс
-
Одеса1 тиждень agoТарифи в Одесі у листопаді 2026: вартість води, світла, газу та тепла
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі відновлюють пошкоджений обстрілом будинок на Прохоровській: роботи планують завершити до кінця року