1 жовтня 2026 року Президент Володимир Зеленський присвоїв звання Герой України (посмертно) Ользі Таран, яка загинула в Маріуполі.

Старший сержант Ольга Таран – перша жінка-військовослужбовиця Військово-Морських Сил, удостоєна найвищої державної нагороди. Для 36-ї окремої бригади морської піхоти – це честь та біль одночасно. Ольга сім років служила медиком у танковому батальйоні. Загинула 12 квітня 2022 року, коли надавала допомогу пораненому.

Можна говорити багато офіційних слів. Але найкраще про Ольгу, або як її називали танкісти, Олександрівну, розкажуть її побратими та посестри.  

«Там, де була Оля, завжди лунав сміх. Без настрою я бачила її кілька разів, і то недовго. І на все в неї була відповідь: «Зате я красива». Оля дійсно була дуже красивою. Дуже добра, завжди усіх старалася підтримати. Якщо у хлопців справді щось боліло, Оля робила все можливе, щоб допомогти – давала направлення до лікаря, йшла з ними в медроту. Іноді хлопці «косили». Підходили до неї: «Олександрівно, тут болить, там болить, що робити?» Оля підходила і гладила по плечу зі словами: «У котика хай болить, у собачки хай болить, а в тебе не болить… Все, минулося? Я й досі переслуховую її голосові, перечитую повідомлення, дуже за нею скучаю», – говорить Оксана Вознюк. 

«В кінці 2020-го отримав поранення, була дуже висока травматична ампутація лівої ноги з великою крововтратою, тому що навіть турнікет не було як накласти. Оля все ж наклала турнікет, перетиснула артерію, мене швидко доправили на шпиталь. Увесь час вона була поряд, не давала мені заснути, заспокоювала, тримала за руку. Після того я пообіцяв, що доньку назву на її честь», – ділиться спогадами Сергій Скоробогатько. 

«Я завжди знав: раптом щось станеться зі мною чи з моїм екіпажем, Ольга точно найпершою прибіжить на допомогу. Летіла, не замислюючись про власну безпеку. Це Людина з великої літери, без перебільшення, героїня. Для мене честю було служити разом. Коли з побратимами були в полоні, ми до останнього сподівалися, що Оля вижила. На превеликий жаль, ні», – розповідає Олексій Коваль. 

Пам’ятаємо подвиг посестри. Назавжди в наших серцях. Честь!

Аліна Логвиненко

Фото: 36 окрема бригада морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform

Про це пише The Washington Post із посиланням на чинних і колишніх американських та європейських чиновників, а також експертів із безпеки. Співрозмовники видання побоюються, що Москва може скористатися недосвідченістю представників адміністрації Дональда Трампа та домогтися поступок ще до припинення вогню в Україні.

Один із представників американських структур, який спілкувався з виданням, зазначив, що подібні проблеми виникають, коли переговори доручають людям із бізнес-середовища, які не мають достатнього дипломатичного досвіду. Особливе занепокоєння викликає те, що Віткофф і Кушнер можуть недооцінювати складність питань, які намагаються обговорювати з Москвою. Йдеться насамперед про майбутню архітектуру безпеки Європи та принципи взаємодії Росії із західними державами.

Колишній помічник державного секретаря США з європейських питань в адміністрації Джорджа Буша-молодшого Деніел Фрід заявив, що представники різних американських адміністрацій, за винятком нинішньої, мають тривожне враження від підходу переговорників Трампа.

За його словами, рішення президента призначити своїх довірених осіб для ведення переговорів можна зрозуміти, однак проблема полягає в тому, що вони не дослухаються до фахівців.

Фрід також зауважив, що розмови про післявоєнну архітектуру європейської безпеки відповідають тезам, які просуває Кремль.

Яку систему безпеки пропонує Кушнер

Окремі питання викликає підхід Джареда Кушнера до створення нової системи безпеки в Європі. Минулого тижня він заявив, що США прагнуть забезпечити постійні консультації з питань безпеки, надійні канали зв’язку під час криз, більшу прозорість військової діяльності та взаємні заходи для зниження ризику ескалації.

Однак колишні американські та європейські чиновники з питань безпеки, на яких посилається WP, наголошують: подібні механізми вже існували у відносинах між Росією та західними країнами після розпаду Радянського Союзу.

Зокрема, запропонована Кушнером модель нагадує Раду Росія — НАТО. Цей механізм співпраці створили після завершення холодної війни, але його роботу призупинили у 2014 році після анексії Криму Росією.

Як раніше писав оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус із посиланням на джерело, саме на таку модель може орієнтуватися американський переговорник.

Водночас критики цієї концепції вважають, що повернення до подібних форматів не розв’язує головної проблеми: Росія сама зруйнувала попередню систему європейської безпеки своїми діями. Колишній виконувач обов’язків старшого директора з питань Європи та Росії в Раді національної безпеки США Ерік Чіарамелла назвав запропоновані принципи, на перший погляд, привабливими, але звернув увагу на їхню суперечність із реальними діями Москви.

Він наголосив, що саме ту архітектуру безпеки, яку тепер обговорюють американські переговорники, Росія намагалася зруйнувати. Чіарамелла також критично оцінив рівень підготовки Віткоффа та Кушнера, порівнявши їхні знання з рівнем студентів, які лише починають вивчати європейську безпеку.

Росія відправила на переговори досвідченого дипломата

Ще одним приводом для занепокоєння американських і європейських чиновників став склад російської переговорної команди. За інформацією The Washington Post, Москва направила на переговори представника Міністерства закордонних справ, який працює дипломатом із 1982 року.

Таким чином, російська сторона має справу з питаннями міжнародної безпеки та дипломатії на рівні багаторічного професійного досвіду. Натомість американську делегацію представляють люди, чия основна кар’єра пов’язана з бізнесом, а не з міжнародними переговорами такого рівня.

На думку співрозмовників видання, ця різниця може впливати на здатність сторін оцінювати пропозиції одна одної та відстоювати власні інтереси. Особливо небезпечним вони вважають обговорення масштабної перебудови європейської системи безпеки без достатньої експертної підготовки та консультацій із фахівцями.

Що це означає для переговорів щодо України

Підхід американської делегації має особливе значення для України. Потенційні домовленості про безпеку в Європі можуть безпосередньо впливати на майбутні гарантії для Києва та здатність західних країн стримувати нову російську агресію.

Ключове питання полягає в тому, чи враховуватимуть американські переговорники досвід попередніх десятиліть і причини руйнування старих механізмів безпеки, чи Москва зможе використати дискусію про нову систему для просування власних інтересів.

Водночас оцінки співрозмовників WP є застереженнями експертів і колишніх посадовців, а не свідченням того, що США вже погодилися на конкретні поступки Росії.

Нагадаємо, у США припустили, про що домовлятимуться сторони в Абу-Дабі, чи можливі територіальні поступки та які гарантії безпеки можуть запропонувати Києву.

Тристоронні зустрічі за участі України, США та Росії відбудуться у вівторок і середу, а паралельно Київ координуватиметься з європейцями.

Як зазначається, у смузі відповідальності сьомого корпусу війська РФ продовжують спроби нарощувати своє угруповання, намагаються доправляти особовий склад цивільним транспортом.

«У жовтні ворог втричі більше штурмував позиції українських військових у порівнянні з вереснем. При цьому, противник почав коригувати тактику інфільтрації. Якщо раніше рухався малими групами піхоти по 2-3 особи, то наразі дедалі частіше намагається просочуватися по одному – через зростання кількості вогневого ураження Сил оборони по скупченню ворога», – зауважують у ДШВ.

Згідно з даними сьомого корпусу, поодинокі загарбники, яким вдалося інфільтруватися, часто втрачають зв`язок зі своїм командуванням та залишаються без провізії. Сили оборони беруть їх в полон або ліквідовують.

Найнапруженішою на Гуляйпільському напрямку залишається ділянка в районі Гіркого, Залізничного, Цвіткового та Гуляйпільського. Ці населені пункти розташовані близько до Гуляйполя, яке росіяни намагаються використовувати як зону накопичення особового складу й техніки, а також як плацдарм для подальшого наступу в бік Запоріжжя.

Як повідомляв Укрінформ, росіяни залучають до штурмів на Гуляйпільському напрямку найманців із країн Африки та Азії.