Війна
Як одеські комунальники допомагають Миколаєву: Віталій Цуркан
Працівники одеських комунальних служб допомагають своїм колегам з Миколаєва, у підготовці інфраструктури, осель, адміністративних будівель до опалювального сезону, при ліквідації наслідків від обстрілів та багато іншого. У Миколаєві пошкоджені сотні багатоповерхівок, лікарні, школи, садочки та інші будівлі. Погода холоднішає і критично необхідно виконувати ряд робіт. У вересні мер Миколаєва, Олександр Сєнкевич, звернувся до українських міст по допомогу. Серед тих, які відгукнулись була й Одеса. Відтоді бригади з одеських комунальних служб допомагають місту-побратиму. Для “Дайджесту Одеси” про те, як і яку одеські комунальники надають допомогу сусідньому місту, і чому це важливо, розповів заступник директора департаменту міського господарства Одеської міськради Віталій Цуркан.
Як формували бригаду для Миколаєва?
На прохання мера Миколаєва Одеса відреагувала перша. Ми з Наталією Мостовських поїхали до Миколаєва, подивились, що там треба робити власне, завезли певну допомогу, яку потім представив мер. Понад місяць, як ми почали відправляти туди бригади, сформовані із наших комунальних служб. Ми нікого не примушували. На порядку денному підіймались питання: хто має бажання і хто б хотів бути в бригаді, яка допомагатиме Миколаєву.
У Миколаєві вже пошкоджено чимало житлових будинків та об’єктів критичної інфраструктури. Через атаки з боку російських окупантів їхня кількість щоденно збільшується. Попри постійні загрози нових ударів в місті ведуться ремонтні роботи, мета яких – зменшення втрати теплової енергії під час опалювального сезону – Одеська міська рада
Місто справді потребує допомоги, особливо на порозі опалювального сезону: розбиті вікна, будинки, дахи… Раз на тиждень міняли 12 людей і завжди у нас були охочі. Ми розуміємо умови, тому наголошували, якщо є сімейні проблеми, переживання чи страх, можна відмовитись, без усіляких побоювань. Але жодна людина не змінила свого рішення. Я думаю, що вони самі хочуть брати в цьому участь, тому для мене вони і герої. Це звичайні люди, їм страшно, а в Миколаєві гучніше ніж у нас, особливо вночі. Вони творять своєрідний подвиг.
Як облаштована робота та що роблять бригади?
Щодня я на зв’язку з чиновниками департаменту міського господарства Миколаєва, вони стежать за нашими бригадами, годують, постачають матеріали. І насправді вони дуже задоволені нашими людьми.
Це стало серйозним прикладом. Деякі люди думали, що Миколаїв це майже Маріуполь. Так, місто постраждало і багато хто виїхав, ризик був, але водночас там люди живуть, працюють магазини, кафе. Є перебої з водою, але вони вирішуються. Місцева влада на місці — це важливо. Нам дуже приємно, що ми підставили дружнє плече нашому місту, яке як щит перед нами і ми їх не кинемо.
Це також елемент патріотизму та нагадує які ми були заряджені навесні. Хотілось і після роботи їхати і допомагати де можеш, бути корисним. Той, хто не був залучений, коли було холодно, самі пропонували брати участь у допомозі по місту. Все що могло хоч якось допомогти нашій армії — ми робили. Бо ми віримо в нашу країну, наших людей, нашу перемогу та в нашу єдність.
Нагадаємо, що в Одесі працює нова схема теплопостачання.
Далекобійні безпілотники Центру спецоперацій «Альфа» Служби безпеки України уразили лінійну виробничо-диспетчерську станцію «Самара» поблизу селища Просвєт Самарської області РФ.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє СБУ.
Попередньо підтверджено ураження резервуарів для зберігання нафти.
ЛВДС «Самара» – один із найважливіших вузлів російської нафтотранспортної системи. Сюди магістральними трубопроводами надходить нафта з Татарстану, Західного Сибіру та інших нафтовидобувних регіонів РФ.
На станції змішують нафту з різним вмістом сірки, щоб отримати експортний сорт Urals. На нього припадає до 50% загального обсягу російського нафтового експорту.
Як поінформували у Генеральному штабі Збройних сил України, на території об’єкта спалахнула пожежа – горять декілька резервуарів з нафтою.
Також у Генштабі підтвердили результати удару по аеродрому «Липецьк-2» в Липецькій області РФ, де базується російська військова авіація. 13 листопада були уражені ангар зберігання спецтехніки для обслуговування літаків, резервуар з авіаційним пальним і центральний командно-диспетчерський пункт аеродрому.
Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони України у ніч на 10 жовтня повторно уразили лінійну виробничо-диспетчерську станцію (ЛВДС) «Самара» поблизу селища Просвєт Самарської області РФ.
За словами презедента, Росію цікавлять не життя цивільних, а повне захоплення Костянтинівки, що відкриє шлях до Краматорська та Слов’янська.
Пропозицію РФ щодо проведення гуманітарної місії в Костянтинівці слід розглядати як спробу створити умови для повної окупації міста, в якому ще тривають бої. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час закритої зустрічі з журналістами, передає NV.
Презедент зазначив, що під час гуманітарної операції в Олешках ЗС РФ підтягнули туди техніку та посилили позиції. Оскільки росіяни вже півтора року не можуть захопити Костянтинівку, вони, ймовірно, спробують реалізувати в місті подібний сценарій.
Вимушений гуманізм Путіна: чому РФ запропонувала перемир’я в Костянтинівці
Зеленський наголосив, що Володимир Путін хоче домогтися виходу Сил оборони України з Костянтинівки. Це допоможе російській армії окупувати місто та відкриє дорогу до Краматорська і Слов’янська.
“Якби їм були важливі життя цивільних, вони могли б запропонувати подібні операції в селах поблизу Олешок. Я попросив Драпатого: “Дайте мені всі населені пункти, які заблоковані, де є люди, цивільне населення, діти” — і він дав мені сім чи вісім. Ми передали їх США, але РФ не запропонувала жодного з цих сіл”, — сказав президент.
Нагадаємо, раніше у Міноборони РФ заявили про “звільнення” Костянтинівки та запропонували Україні припинити вогонь.
Фокус також повідомляв, що омбудсмен Дмитро Лубінець прокоментував можливість гуманітарної операції в Костянтинівці.
«Якщо Бог збирає на небі рок-гурт, то Діма точно буде там барабанщиком»
36-річний музикант гурту «Вандор», військовослужбовець 128-ї Закарпатської гірсько-штурмової бригади загинув біля П’ятихаток на Запоріжжі. Понад півтора року, з травня 2025-го, рідні чекали на повернення бійця: він вважався зниклим безвісти. До Ужгорода Дмитро повернувся «на щиті» у жовтні 2026 року.
Дмитро народився 4 лютого 1989 року в Ужгороді. Навчався у школі №6, а також у школі мистецтв на двох відділах: фортепіанному та художньому. Далі вступив до професійно-технічного училища №5, де здобув професію діловода.
«Близькі описують Дмитра як веселу, чуйну, комунікабельну людину з різносторонніми інтересами, яка мала чимало друзів. Дмитро грав у музичному колективі «Вандор», який брав активну участь у культурному житті нашого міста. У 2019 році цей гурт посів І місце на престижному конкурсі «Червона рута», – повідомили в Ужгородській міськраді.
До війська молодий чоловік долучився влітку 2022 року. Дмитро три роки прослужив за контрактом у ЗСУ. Він був кулеметником гірсько-штурмового взводу військової частини А1556. Захищав Україну на Запорізькому напрямку. Не залишав побратимів у біді, допомагав виносити з поля бою поранених і загиблих. Свій останній день народження Дмитро провів у окопі на завданні.
Захисник загинув 13 березня 2025 року під час штурмових дій росіян в районі населеного пункту Пʼятихатки Запорізької області. Півтора року Дмитро вважався зниклим безвісти. Про те, що він загинув, повідомили наприкінці жовтня 2026 року.
«Біль, сум, так не мало бути.. Прощавай, друже!.. Шева, Дімич ти був чудовим другом, музикантом від Бога, який прагнув вдосконалення в музиці та гармонії в житті. Ми вдячні за кожну хвилину, проведену разом на сцені та у повсякденному житті. Висловлюємо щирі співчуття всій родині, близьким та друзям…Вічна пам’ять!» – написали колеги із гурту «Вандор».
«Якщо Бог збирає на небесах круту рок-групу, то Діма там точно буде барабанщиком!» – зазначив журналіст Станіслав Данко.
Мисткиня Ната Попова, яка працювала з «Вандорами» (знімала їхні виступи та бекстейдж), також поділилася спогадами про музиканта:
«Востаннє я бачила Діму на своїй виставці два роки тому. Була дуже рада його зустріти: ми багато спілкувалися, разом пішли в гості святкувати відкриття. З часом стало відомо, що Діма зник безвісти на війні. Звісно, до останнього дуже хотілося вірити, що він живий… Але позавчора, на жаль, я дізналася, що Діма загинув близько року тому на Запорізькому напрямку. Діма був чудовим барабанщиком. І я думаю, що кожна композиція гурту — це частина Діми, це те, що залишиться з нами назавжди…» – написала вона.
Попрощалися з Дмитром Шевчуком на площі Народній в Ужгороді. Під час церемонії зачитали пам’ятний лист від Головнокомандувача Збройних Сил України Михайла Драпатого – як знак глибокої вдячності за жертовне служіння Українському народові та самовідданий захист Батьківщини.
Захисника поховали на Пагорбі Слави.
У Дмитра залишилися батьки та молодший брат.
Світла пам’ять!
Фото: Фейсбук-сторінка Дмитро Шевчук, Vandor/Вандор, Ужгородська міська рада
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство1 тиждень ago
Новини на ранок
-
Політика5 днів agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Відбудова7 днів agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Суспільство4 дні ago
Новини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoТарифи в Одесі у листопаді 2026: вартість води, світла, газу та тепла
-
Суспільство3 дні ago
Новини на ранок
-
Політика4 дні agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч