Війна
Майже рік на посаді Начальника Одеської ОВА: головне з інтерв’ю Максима Марченка
3 1 березня 2022 року полковник Максим Марченко очолює Одеську обласну військову адміністрацію. Наскільки важливим стало укладання «Зернової ініціативи» для регіону, які завдання виконують і планують Начальник ОВА розповів у інтерв’ю «Вечерняя Одесса».
Укладання «зернової угоди» стало вкрай значущим для Одеської області. Полковник вважає, що блокування інспекції суден росіянами — цілеспрямована дестабілізація задля обмеження доступу українського продовольства на світові ринки.
«Для всіх скажу, що це заслуга Президента України та команди, яка над цим дуже ретельно працювала. Сьогодні зберігається тенденція щомісячного зниження обсягів експорту агропродукції через порти «Одеса», «Південний», «Чорноморськ». Головна причина цього — навмисні дії представників рф у складі інспекційних груп при «Спільному координаційному центрі», які всіма доступними шляхами і під вигаданими приводами блокують інспекції суден в Босфорі та реєстрацію нових суден до ініціативи», — зазначив Марченко.
І після перемоги перше, що розвиватиме Одеська область — роботу портів. За словами Начальника ОВА, займатимуться розширенням потужностей Дунайського морського кластера, збільшенням обсягів вантажообігу через Дунай, створенням мультимодального хабу на базі порту Рені або Ізмаїл. Другим важливим аспектом є агропромисловість, тому потрібно залучати міжнародних інвесторів, щоб створювати підприємства з перероблення аграрної продукції.
Зазначимо, що «Зернова ініціатива» становить до 20% суб’єктів господарювання ділової активності в Одеській області. Про це розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов: «Робота лише портів потребує обслуговування: брокери, логістичні та експедиційні компанії, стивідори, технічне обладнання, навіть мастило і ще багато надавачів послуг. Це все люди, обсяг, обіг коштів і ланцюжок не закінчуються. Якщо функціонує «Зернова ініціатива», то працюють сільгоспвиробники. Також ми бачимо активізацію руху на трасі Одеса-Рені. А жвавість на цій трасі збільшує потребу у придорожній інфраструктурі, яка є значним заробітком для мешканців населених пунктів вздовж шляху. Це все позитивні елементи, але якщо розшириться перелік товарів, наприклад, металургія чи хімічна промисловість — будуть додаткові фінанси».
Максим Марченко і відзначив, що проведення EXPO-2030 має всі шанси відбутись саме в Одесі. Про переваги цієї виставки в інтерв’ю «Дайджесту Одеси» розповів заступник начальника Одеської ОВА Роман Григоришин: «Сам проєкт EXPO дуже класно підходить у контекст відновлення України. Країна є форпостом протистояння проти нацистів сучасності. Тому було б дуже слушно, аби інші країни підтримали в наданні права на проведення виставки саме в Україні».
Регіон відгукується на допомогу і іншим областям. Наприклад, до Миколаївської області відправили продовольчі набори в рамках проєкту «Сусіди», також обласному центру допомагали з постачанням води завдяки бурильним бригадам. Постійно підтримують і Херсон, Харків та інші місця, де тривають активні бойові дії.
На Одещині перебуває близько 180 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Як зазначає полковник: «Районні адміністрації разом з громадами забезпечили місця для компактного проживання людей, і ми надалі продовжуємо готувати такі місця. Разом із тим щоденно удосконалюємо роботу наших гуманітарних штабів і логістичних хабів».
Нагадаємо, що збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації. Розповіли про 5 програм для підприємців в Одеській області.
Фото: Одеська ОВА
Правоохоронці почали досудове розслідування за фактом розстрілу російськими військовими двох полонених нацгвардійців поблизу Добропілля Донецької області.
Як передає Укрінформ, про це Донецька обласна прокуратура повідомляє у Телеграмі.
За процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинило загибель людей (ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України).
«2 вересня двоє військовослужбовців Національної гвардії України перебували на вогневій позиції у лісосмузі поблизу Добропілля. За даними слідства, українських захисників, які виконували бойове завдання взяли у полон окупанти. У подальшому представники ЗС РФ стратили їх, розстрілявши з автоматичної зброї», – ідеться у повідомленні.
Наразі проводяться невідкладні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення всіх обставин події та причетних до скоєння вказаного злочину осіб з числа військовослужбовців РФ.
В прокуратурі наголосили, що вбивство полонених є грубим порушенням Женевських конвенцій та кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин.
Як повідомляв Укрінформ, російські військові після початку повномасштабного вторгнення стратили щонайменше 345 українських військовослужбовців, які здалися в полон.
Сили оборони України у ніч на 11 вересня уразили Саратовський нафтопереробний завод.
Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє у Фейсбуці.
На території об’єкта зафіксовані пожежі.
Ступінь завданих збитків уточнюється.
Саратовський нафтопереробний завод має потужність переробки близько 7 млн тонн нафти на рік та виробляє бензин, дизельне пальне й інші нафтопродукти.
Підприємство залучене до забезпечення потреб Збройних сил РФ паливно-мастильними матеріалами.
Робота по ключових військово-промислових об’єктах ворога триває.
Як повідомляв Укрінформ, російська компанія Ozon підтвердила, що в ніч на 11 вересня безпілотники атакували її логістичний центр у місті Саратов. Також було зафіксовано пожежу на Саратовському НПЗ.
Російська компанія Ozon підтвердила, що в ніч на п’ятницю безпілотники атакували її логістичний центр у місті Саратов.
Про це повідомляє BBC, передає Укрінформ.
Раніше губернатор регіону Роман Бусаргін писав, що внаслідок удару дронів пошкоджена «цивільна інфраструктура».
Ozon поінформував про удар по своєму логістичному центру в Саратові.
«Ми оперативно евакуювали працівників, за попередньою інформацією, постраждалих немає. Почалася пожежа, на місці працюють екстрені служби», – йдеться в повідомленні Ozon.
У компанії зазначили, що в Саратові та області припинили прийом замовлень від клієнтів та товарів від продавців.
Наприкінці 2024 року Ozon заявив про запуск першої черги нового логістичного комплексу у Саратові. Компанія писала, що загальна площа об’єкта має перевищити 100 тис. м2, він має «розміщувати понад 30 млн товарів та щодня обробляти до 900 тисяч замовлень».
За даними телеграм-каналу ASTRA, також зафіксовано пожежу на Саратовському нафтопереробному заводі (НПЗ).
У ніч на 11 вересня стало відомо про спалах на нафтопереробному заводі в Саратовській області. Що спричинило пожежу, не повідомляється, проте зазначається, що близько другої години ночі губернатор повідомив про дронову загрозу в регіоні.
ПАТ «Саратовський НПЗ» – одне з найстаріших підприємств нафтопереробної галузі Росії, засноване 1934 року, з 2013 року входить до структури компанії «Роснефть».
Як повідомляв Укрінформ, Саратовський НПЗ атакувався українськими дронами понад 15 разів, один з останніх ударів стався у ніч на 8 вересня.
Перше фото ілюстративне
-
Усі новини1 тиждень agoвийшли Huawei Nova 16s та 16s Pro (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoЯпонія та Польща домовилися координувати підтримку відбудови України
-
Політика1 тиждень agoВласюк обговорив у Вашингтоні просування законопроєкту Грема про санкції проти РФ
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Політика1 тиждень agoЗеленський увів керівника детективів НАБУ Абакумова до антикорупційної робочої групи
-
Події1 тиждень agoУ Кам’янці-Подільському відбулася прем’єра фільму про ветерана Валерія Одайника
-
Події1 тиждень agoЛауреатку «Оскара» Джуліанн Мур відзначать на кінофестивалі у Цюриху
-
Політика1 тиждень agoАпеляція ВАКС залишила запобіжний захід Мудрій без змін