Війна
Майже рік на посаді Начальника Одеської ОВА: головне з інтерв’ю Максима Марченка
3 1 березня 2022 року полковник Максим Марченко очолює Одеську обласну військову адміністрацію. Наскільки важливим стало укладання «Зернової ініціативи» для регіону, які завдання виконують і планують Начальник ОВА розповів у інтерв’ю «Вечерняя Одесса».
Укладання «зернової угоди» стало вкрай значущим для Одеської області. Полковник вважає, що блокування інспекції суден росіянами — цілеспрямована дестабілізація задля обмеження доступу українського продовольства на світові ринки.
«Для всіх скажу, що це заслуга Президента України та команди, яка над цим дуже ретельно працювала. Сьогодні зберігається тенденція щомісячного зниження обсягів експорту агропродукції через порти «Одеса», «Південний», «Чорноморськ». Головна причина цього — навмисні дії представників рф у складі інспекційних груп при «Спільному координаційному центрі», які всіма доступними шляхами і під вигаданими приводами блокують інспекції суден в Босфорі та реєстрацію нових суден до ініціативи», — зазначив Марченко.

І після перемоги перше, що розвиватиме Одеська область — роботу портів. За словами Начальника ОВА, займатимуться розширенням потужностей Дунайського морського кластера, збільшенням обсягів вантажообігу через Дунай, створенням мультимодального хабу на базі порту Рені або Ізмаїл. Другим важливим аспектом є агропромисловість, тому потрібно залучати міжнародних інвесторів, щоб створювати підприємства з перероблення аграрної продукції.
Зазначимо, що «Зернова ініціатива» становить до 20% суб’єктів господарювання ділової активності в Одеській області. Про це розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов: «Робота лише портів потребує обслуговування: брокери, логістичні та експедиційні компанії, стивідори, технічне обладнання, навіть мастило і ще багато надавачів послуг. Це все люди, обсяг, обіг коштів і ланцюжок не закінчуються. Якщо функціонує «Зернова ініціатива», то працюють сільгоспвиробники. Також ми бачимо активізацію руху на трасі Одеса-Рені. А жвавість на цій трасі збільшує потребу у придорожній інфраструктурі, яка є значним заробітком для мешканців населених пунктів вздовж шляху. Це все позитивні елементи, але якщо розшириться перелік товарів, наприклад, металургія чи хімічна промисловість — будуть додаткові фінанси».

Максим Марченко і відзначив, що проведення EXPO-2030 має всі шанси відбутись саме в Одесі. Про переваги цієї виставки в інтерв’ю «Дайджесту Одеси» розповів заступник начальника Одеської ОВА Роман Григоришин: «Сам проєкт EXPO дуже класно підходить у контекст відновлення України. Країна є форпостом протистояння проти нацистів сучасності. Тому було б дуже слушно, аби інші країни підтримали в наданні права на проведення виставки саме в Україні».
Регіон відгукується на допомогу і іншим областям. Наприклад, до Миколаївської області відправили продовольчі набори в рамках проєкту «Сусіди», також обласному центру допомагали з постачанням води завдяки бурильним бригадам. Постійно підтримують і Херсон, Харків та інші місця, де тривають активні бойові дії.
На Одещині перебуває близько 180 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Як зазначає полковник: «Районні адміністрації разом з громадами забезпечили місця для компактного проживання людей, і ми надалі продовжуємо готувати такі місця. Разом із тим щоденно удосконалюємо роботу наших гуманітарних штабів і логістичних хабів».
Нагадаємо, що збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації. Розповіли про 5 програм для підприємців в Одеській області.
Фото: Одеська ОВА
Війна
Росія зможе запускати близько 100 балістичних ракет щомісяця
«Сьогодні вночі відбулася дуже потужна атака балістикою на наше виробництво, на наші склади… І так буде далі, поки у ворога є балістика», – сказав Бескрестнов.
За його словами, останнім часом Росія не обирає конкретний тип цивільних об’єктів для ударів і атакує склади продуктів, будівельних матеріалів, ритейл та українські виробництва. Бескрестнов також вважає, що після нинішнього сплеску інтенсивності, який частково забезпечується резервами, ворог зможе застосовувати приблизно 100 балістичних ракет на місяць.
«За моїми оцінками, це десь 100 балістичних ракет кожного місяця ворог може запускати по нас», – припускає він.
Бескрестнов зазначив, що для наведення ударів росіяни часто використовують агентів, які спостерігають за об’єктами, рухом транспорту та передають отриману інформацію. Зокрема, аналогічна схема застосовувалася і під час атаки на його будинок.
«Ворог знає, де розташовані наші цілі… Знаходиться людина, зрадник за кілька тисяч гривень, який спостерігає, що відбувається на складі», – пояснює він.
Бексрестнов закликав бізнес диверсифікувати ризики, уникати концентрації великої кількості вантажівок і товарів в одному місці, використовувати невеликі склади та перебудовувати логістику. Це допоможе зменшити ризики ударів і ускладнить Росії спроби створити дефіцит товарів в Україні.
Як повідомляв Укрінформ, російські загарбники з вечора 4 серпня атакували Україну чотирма протикорабельними ракетами “Циркон”/”Онікс”, 24 балістичними ракетами “Іскандер-М”/С-400 та 115 ударними БПЛА.
Війна
Ознак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
На ділянці державного кордону в межах Чернігівської області наразі не фіксують ознак підготовки російських військ до наступальних дій, хоча такі плани у РФ існують давно.
Про це у телеефірі повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, передає кореспондент Укрінформу.
«По кордону з Росією в межах Чернігівської області, на щастя, якихось дій ворог не здійснює. Якщо говорити безпосередньо про лінію нашого державного кордону, не відмічається, щоб ворог застосовував піхотні групи, диверсійно-розвідувальні групи. Звісно, що загроза нікуди не зникає», – сказав Демченко.
За його словами, нині основною загрозою для прикордонних районів Чернігівщини залишаються російські обстріли із застосуванням артилерії та безпілотників.
Водночас речник наголосив, що інформацію про можливий наступ РФ на Чернігівщині не слід трактувати як появу нових планів противника.
«Не можна говорити, що у ворога з’явилися якісь нові плани і ситуація кардинально змінилася, як це, на жаль, вчора в інформаційному полі подавалося. Так, ворог має такі плани, і неодноразово Генеральний штаб ще раніше про це зазначав», – пояснив Демченко.
Він також додав, що українська розвідка, складові Сил оборони та органи військового управління постійно аналізують інформацію про сили противника поблизу кордону з Чернігівською областю та готуються до будь-якого розвитку подій.
Як повідомлялося, 4 серпня, речник ДПСУ Андрій Демченко в телеефірі заявив, що українська розвідка має дані про підготовку росіянами повторного наступу через Чернігівську область.
Війна
Дрони атакували Уфу – в Росії горить черговий НПЗ
Про влучання повідомили самі росіяни, які запостили численні відео із прольотом дронів та пожежею на НПЗ.
У російській Уфі 5 серпня відбулася чергова атака дронів. Безпілотники вдарили по місцевому НПЗ, унаслідок чого на об’єкті спалахнула пожежа. Кадри наслідків удару поширює моніторинговий канал Exilenova+.
На відео видно стовп чорного диму. Самі росіяни повідомляють, що “летіли дрони… один збили, а один прилетів”.
Попередньо горить “установка каталітичного риформирування Л-35-11/1000 “, комбінована установка “Жекса”.
Ще одна росіянка скаржиться, що “все чорне” і показує наслідки атаки та палаючий НПЗ. На інших відео видно, як неспішно до цілі пролітає дрон, який нагадує безпілотник “Лютий”. Роботи російської ППО не чути.
Це не перша атака БПЛА на Уфу. 2 серпня цей нафтопереробний завод вже був атакований.
Уфимський НПЗ “Башнефти” – один із найбільших нафтопереробних заводів Росії.
Підприємство щороку може переробляти близько 6,6 мільйона тонн нафти та виробляє бензин, дизельне й авіаційне пальне, скраплений газ і бітум.
Завод відіграє важливу роль у забезпеченні паливом промисловості, транспорту та, зокрема, військової сфери. Наразі масштаби пошкоджень і наслідки атаки встановлюються.
Нагадаємо, уночі 5 серпня безпілотники атакували Тульську область у Росії. Під ударом опинився черговий склад компанії Wildberries.
А 3 серпня російська ППО збила дрон прямо над пляжем із туристами в Геленджику. Він впав та вибухнув серед відпочиваючих, які потім скаржились, що не було сирен та попереджень про атаку.
-
Одеса1 тиждень agoРосія завдала ракетного удару по Одесі: є поранений
-
Політика6 днів agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Усі новини1 тиждень agoЦей смартфон не поступається Samsung Galaxy S25 Ultra, але коштує в 5 разів дешевше (фото)
-
Події1 тиждень agoВ Україні вийшла антологія із творами п’ятого конкурсу «Кримський інжир»
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні вже відремонтували понад 18 мільйонів квадратних метрів доріг державного значення
-
Політика1 тиждень agoу МЗС прокоментували підозру колишньому держсекретарю
-
Відбудова1 тиждень agoУ Слов’янську дрон влучив у авто, в якому їхала комісія з єВідновлення
-
Події1 тиждень agoКорецький доручив підготувати механізм держпідтримки книговидавців

