Війна
Майже рік на посаді Начальника Одеської ОВА: головне з інтерв’ю Максима Марченка
3 1 березня 2022 року полковник Максим Марченко очолює Одеську обласну військову адміністрацію. Наскільки важливим стало укладання «Зернової ініціативи» для регіону, які завдання виконують і планують Начальник ОВА розповів у інтерв’ю «Вечерняя Одесса».
Укладання «зернової угоди» стало вкрай значущим для Одеської області. Полковник вважає, що блокування інспекції суден росіянами — цілеспрямована дестабілізація задля обмеження доступу українського продовольства на світові ринки.
«Для всіх скажу, що це заслуга Президента України та команди, яка над цим дуже ретельно працювала. Сьогодні зберігається тенденція щомісячного зниження обсягів експорту агропродукції через порти «Одеса», «Південний», «Чорноморськ». Головна причина цього — навмисні дії представників рф у складі інспекційних груп при «Спільному координаційному центрі», які всіма доступними шляхами і під вигаданими приводами блокують інспекції суден в Босфорі та реєстрацію нових суден до ініціативи», — зазначив Марченко.
І після перемоги перше, що розвиватиме Одеська область — роботу портів. За словами Начальника ОВА, займатимуться розширенням потужностей Дунайського морського кластера, збільшенням обсягів вантажообігу через Дунай, створенням мультимодального хабу на базі порту Рені або Ізмаїл. Другим важливим аспектом є агропромисловість, тому потрібно залучати міжнародних інвесторів, щоб створювати підприємства з перероблення аграрної продукції.
Зазначимо, що «Зернова ініціатива» становить до 20% суб’єктів господарювання ділової активності в Одеській області. Про це розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов: «Робота лише портів потребує обслуговування: брокери, логістичні та експедиційні компанії, стивідори, технічне обладнання, навіть мастило і ще багато надавачів послуг. Це все люди, обсяг, обіг коштів і ланцюжок не закінчуються. Якщо функціонує «Зернова ініціатива», то працюють сільгоспвиробники. Також ми бачимо активізацію руху на трасі Одеса-Рені. А жвавість на цій трасі збільшує потребу у придорожній інфраструктурі, яка є значним заробітком для мешканців населених пунктів вздовж шляху. Це все позитивні елементи, але якщо розшириться перелік товарів, наприклад, металургія чи хімічна промисловість — будуть додаткові фінанси».
Максим Марченко і відзначив, що проведення EXPO-2030 має всі шанси відбутись саме в Одесі. Про переваги цієї виставки в інтерв’ю «Дайджесту Одеси» розповів заступник начальника Одеської ОВА Роман Григоришин: «Сам проєкт EXPO дуже класно підходить у контекст відновлення України. Країна є форпостом протистояння проти нацистів сучасності. Тому було б дуже слушно, аби інші країни підтримали в наданні права на проведення виставки саме в Україні».
Регіон відгукується на допомогу і іншим областям. Наприклад, до Миколаївської області відправили продовольчі набори в рамках проєкту «Сусіди», також обласному центру допомагали з постачанням води завдяки бурильним бригадам. Постійно підтримують і Херсон, Харків та інші місця, де тривають активні бойові дії.
На Одещині перебуває близько 180 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Як зазначає полковник: «Районні адміністрації разом з громадами забезпечили місця для компактного проживання людей, і ми надалі продовжуємо готувати такі місця. Разом із тим щоденно удосконалюємо роботу наших гуманітарних штабів і логістичних хабів».
Нагадаємо, що збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації. Розповіли про 5 програм для підприємців в Одеській області.
Фото: Одеська ОВА
Росія на практиці виявилася найбільш неготовою до асиметричних дій українських морських безпілотників, що дозволило Україні суттєво обмежити активність російського флоту в Чорному морі та фактично заблокувати його в пунктах базування.
Про це в ефірі Українського радіо заявив капітан першого рангу запасу, заступник начальника штабу ВМС ЗСУ у 2004-2020 роках Андрій Риженко, передає Укрінформ.
За його словами, сучасна війна на морі дедалі більше відходить від принципу кількісної переваги та спирається на маневреність і використання слабких місць противника.
«Маневрена війна на морі в тому числі побудована на асиметрії. Асиметрія означає, що ти виявляєш якісь слабкі потужності ворога і їх експлуатуєш або знищуєш», – пояснив експерт.
За словами Риженка, російський Чорноморський флот створювався за підходами часів Холодної війни, із розрахунком на масштабне застосування великої кількості кораблів, але поява морських дронів виявила критичну вразливість такої моделі.
«Ставка робилась на таку величезну силу, яка висаджується, задавлює фактично цією силою опонента і виконує свої завдання. Але завдяки такому асиметричному підходу була виявлена критична вразливість всіх цих величезних російських кораблів від морських дронів», – зазначив він.
За словами експерта, попри значну перевагу Росії на початку повномасштабної війни, Україні вдалося змінити ситуацію завдяки сучасним технологіям.
«І завдяки такому інноваційному підходу, програючи у співвідношенні сил сторін 12 до 1 на початок війни і 4 до 1 на теперішній час, Україна фактично заблокувала сили противника в портах і пунктах базування», – сказав він.
Експерт додав, що нині російські бази, зокрема у Севастополі та Новоросійську, значно посилили оборону та змушені концентрувати додаткові ресурси для протидії морським дронам.
«Якщо раніше росіяни постійно мали у морі 50 кораблів і суден, то зараз кількість кораблів переважно становить “нуль”. І це якраз завдяки цьому. Тому дрони дійсно написали нову сторінку», – зауважив він.
Також Риженко назвав перспективним подальше застосування безпілотних систем у Чорному морі для контролю морських ділянок, захисту портів і морської інфраструктури, охорони судноплавства та недопущення виходу противника на рубежі застосування зброї.
Окремо експерт зазначив, що український досвід використання морських дронів уже активно вивчають західні партнери та адаптують його і в оперативні концепції, і в технологічні рішення.
Як повідомляв Укрінформ, Норвегія виділяє 1,2 млрд норвезьких крон (109 млн євро) на розробку та закупівлю морських безпілотників для України.
Фото: ОП
На лінії кордону Чернігівської області з Росією спроб армії РФ зайти на українську територію наразі не спостерігається, натомість переважають обстріли з того боку кордону.
Про це в телеефірі розповів речник Держприкордонслужби Андрій Демченко, повідомляє Укрінформ.
«Станом на зараз у Чернігівській області на лінії кордону з Росією активності руху, спроб заходу піхотних або диверсійно-розвідувальних груп ми не фіксуємо. Але для цього регіону ризик зміни тактики ворога залишається. Станом на зараз переважають обстріли з артилерії, авіації періодично й обстріли за допомогою БПЛА», – сказав Демченко.
Водночас, за його словами, є спроби заходу ворожих ДРГ на Чернігівщині та Сумщині з метою мінування української території, і до цього прикуто увагу Сил оборони.
«Для Чернігівської та Сумської областей зберігається, зокрема, загроза застосування ворогом своїх ДРГ. Попри те, що активність таких дій противника за останній час суттєво зменшилася, але спроби періодично є, зокрема, з метою мінування місцевості з надією, що на таких засобах підірвуться українські воїни. Тому кожна складова Сил оборони має антидиверсійні резерви й пильно стежить за кордоном, прикордонням за допомогою безпілотників, аби вчасно викрити такі спроби ворога – особливо, якщо вони будуть нарощуватися», – запевнив Демченко.
Як повідомляв Укрінформ, РФ продовжує використовувати повітряний простір Білорусі для атак ударними дронами по території України.
Міністерство оборони України від початку року кодифікувало та допустило до використання тисячу зразків озброєння і військової техніки. Більшість із них – новітні засоби, які відповідають вимогам сучасної війни високої інтенсивності.
Про це повідомили в оборонному відомстві, передає Укрінформ.
Як зазначається, торік за цей самий період міністерство кодифікувало й допустило до експлуатації 659 зразків ОВТ.
Серед кодифікованих цьогоріч – понад 300 нових безпілотних авіакомплексів, 188 боєприпасів, 128 засобів зв’язку, понад 60 засобів радіоелектронної боротьби/радіоелектронної розвідки, 50 нових наземних роботизованих комплексів, майже 50 одиниць бронетехніки та спеціальних бронеавтомобілів.
«Усі ці зразки підтвердили свої характеристики у жорстких умовах випробувань. Більшість з кодифікованих зразків уже використовуються Силами оборони України», – зауважують у відомстві.
Згідно з даними міністерства, із тисячі кодифікованих зразків 892 є продукцією українського оборонно-промислового комплексу. Це свідчить про зростання спроможностей вітчизняного ОПК, адже торік частка українських зразків серед кодифікованих становила 69,6%, позаторік – 74,6%.
«Українські виробники створюють саме високотехнологічні зразки ОВТ, що відповідають вимогам сучасної війни», – наголошують у Міноборони.
Крім летального озброєння, цьогоріч кодифіковані 68 автомобілів різного типу та призначення, 34 зразки техніки тилу, 16 інженерних засобів, дев’ять засобів технічного обслуговування ОВТ.
До арсеналу Сил оборони ввійшли також нові надводні засоби, стрілецьке озброєння, зразки оптики, засоби радіаційного, хімічного й біологічного захисту, макети, програмне забезпечення тощо.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці травня Кабмін виділив із резервного фонду 10,8 млрд грн на закупівлю й виробництво озброєння.
-
Події1 тиждень agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Одеса7 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Події1 тиждень agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів подробиці зустрічі з російським олігархом Абрамовичем
-
Події7 днів agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
-
Війна7 днів agoУкраїна зможе виробляти кілька десятків балістичних ракет на місяць