Війна
Майже рік на посаді Начальника Одеської ОВА: головне з інтерв’ю Максима Марченка
3 1 березня 2022 року полковник Максим Марченко очолює Одеську обласну військову адміністрацію. Наскільки важливим стало укладання «Зернової ініціативи» для регіону, які завдання виконують і планують Начальник ОВА розповів у інтерв’ю «Вечерняя Одесса».
Укладання «зернової угоди» стало вкрай значущим для Одеської області. Полковник вважає, що блокування інспекції суден росіянами — цілеспрямована дестабілізація задля обмеження доступу українського продовольства на світові ринки.
«Для всіх скажу, що це заслуга Президента України та команди, яка над цим дуже ретельно працювала. Сьогодні зберігається тенденція щомісячного зниження обсягів експорту агропродукції через порти «Одеса», «Південний», «Чорноморськ». Головна причина цього — навмисні дії представників рф у складі інспекційних груп при «Спільному координаційному центрі», які всіма доступними шляхами і під вигаданими приводами блокують інспекції суден в Босфорі та реєстрацію нових суден до ініціативи», — зазначив Марченко.

І після перемоги перше, що розвиватиме Одеська область — роботу портів. За словами Начальника ОВА, займатимуться розширенням потужностей Дунайського морського кластера, збільшенням обсягів вантажообігу через Дунай, створенням мультимодального хабу на базі порту Рені або Ізмаїл. Другим важливим аспектом є агропромисловість, тому потрібно залучати міжнародних інвесторів, щоб створювати підприємства з перероблення аграрної продукції.
Зазначимо, що «Зернова ініціатива» становить до 20% суб’єктів господарювання ділової активності в Одеській області. Про це розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов: «Робота лише портів потребує обслуговування: брокери, логістичні та експедиційні компанії, стивідори, технічне обладнання, навіть мастило і ще багато надавачів послуг. Це все люди, обсяг, обіг коштів і ланцюжок не закінчуються. Якщо функціонує «Зернова ініціатива», то працюють сільгоспвиробники. Також ми бачимо активізацію руху на трасі Одеса-Рені. А жвавість на цій трасі збільшує потребу у придорожній інфраструктурі, яка є значним заробітком для мешканців населених пунктів вздовж шляху. Це все позитивні елементи, але якщо розшириться перелік товарів, наприклад, металургія чи хімічна промисловість — будуть додаткові фінанси».

Максим Марченко і відзначив, що проведення EXPO-2030 має всі шанси відбутись саме в Одесі. Про переваги цієї виставки в інтерв’ю «Дайджесту Одеси» розповів заступник начальника Одеської ОВА Роман Григоришин: «Сам проєкт EXPO дуже класно підходить у контекст відновлення України. Країна є форпостом протистояння проти нацистів сучасності. Тому було б дуже слушно, аби інші країни підтримали в наданні права на проведення виставки саме в Україні».
Регіон відгукується на допомогу і іншим областям. Наприклад, до Миколаївської області відправили продовольчі набори в рамках проєкту «Сусіди», також обласному центру допомагали з постачанням води завдяки бурильним бригадам. Постійно підтримують і Херсон, Харків та інші місця, де тривають активні бойові дії.
На Одещині перебуває близько 180 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Як зазначає полковник: «Районні адміністрації разом з громадами забезпечили місця для компактного проживання людей, і ми надалі продовжуємо готувати такі місця. Разом із тим щоденно удосконалюємо роботу наших гуманітарних штабів і логістичних хабів».
Нагадаємо, що збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації. Розповіли про 5 програм для підприємців в Одеській області.
Фото: Одеська ОВА
Війна
Сили безпілотних систем уразили російський С-400 «Тріумф» у Геленджику та три судна у Чорному морі
Сили безпілотних систем Збройних сил України у ніч на 9 серпня уразили три зенітних ракетних комплекси, дві радіолокаційні станції на території Росії та ще три судна тіньового флоту РФ у Чорному морі.
Як передає Укрінформ, про це командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді повідомив у Фейсбуці.
За його словами, вночі з 8 на 9 серпня на території РФ СБС уразили в Геленджику у Краснодарському краю РФ зенітний ракетний комплекс С-400 «Тріумф», що 8 серпня з 9:25 по 12:51 здійснив пуски шести ракет по території України.
Також уражені:
- ЗРК «ТОР», Пудовий, Ростовська область (РФ);
- ЗРГК «Панцир-С1», Ейськ, Краснодарськи край (РФ);
- РЛС «Подльот-К1», Головатівка, Ростовська область (РФ);
- РЛС «Каста 2Е2», Латоново, Ростовська область (РФ);
- один нафтовий танкер, акваторія Чорного моря;
- два судна-суховантажу, акваторія Чорного моря.
Як повідомляв Укрінформ, Сили безпілотних систем ЗСУ протягом 1-8 серпня уразили у Чорному та Азовському морях ще 12 суден російського тіньового флоту.
Фото: ДСНС, ілюстративне
Війна
Прикордонники не фіксують нарощування ударного угруповання на території Білорусі
Нарощування на території Білорусі ударного угруповання в напрямку українського кордону не спостерігається, проте Росія не полишає спроб затягнути Білорусь у війну.
Про це в телеефірі повідомив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко, передає кореспондент Укрінформу.
«Наші підрозділи і Генеральний штаб також помічають, що нарощування якогось ударного угруповання у напрямку нашого кордону на території Білорусі немає. Але, знову ж таки, тиск з боку Росії на Білорусь зберігається, для того, щоб та більш активно долучалася до війни проти нашої країни. Тобто навіть спробами дестабілізувати ситуацію по кордону», – сказав Демченко.
Він запевнив, що кордон з Білоруссю зараз значно краще укріплений, ніж 2022 року.
«І це стосується інженерного облаштування, це стосується фортифікаційних укріплень, зміни мінно-вибухових загороджень на найбільш загрозливих напрямках. Тобто Білорусь має розуміти і бачити, що ми робимо, що ми не становимо загрози Білорусі, але якщо раптом Білорусь своїми силами вирішить долучитися до війни, то вона має розуміти, з чим буде мати справу», – сказав речник ДПСУ.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 15 травня заявив, що зафіксовані нові спроби Росії більше залучити Білорусь до війни. У травні тодішній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підтвердив, що загроза наступальних дій Росії з території Білорусі цілком реальна.
За словами командувача СБС Роберта Бровді (Мадяра), Україна вже визначила 500 цілей в Білорусі на випадок, якщо її очільник Олександр Лукашенко вступить у війну.
19 червня Зеленський повідомив, що на території Білорусі уздовж кордону з Україною розміщені ретранслятори, які використовують для коригування російських ударів по українському населенню. Глава держави наголосив, що білоруська сторона здатна самостійно демонтувати ці засоби, і якщо цього не буде зроблено протягом тижня, Україна може вдатися до відповідних дій.
Командувач Національної гвардії Олександр Півненко висловив думку, що загроза дій ворога з території Білорусі є реальною за умови концентрації близько 70 тис. військових РФ, однак Сили оборони України роблять усе, щоб цього не допустити.
Війна
Атака на НПЗ у Самарській області — Міноборони підтвердило удари
Українське оборонне відомство підтвердило удари дронів по НПЗ у Самарській області. Підприємство, яке належить “Роснефті”, забезпечує паливом російські війська.
Після удару українських дронів вночі у суботу, 8 серпня, на Сизранському нафтопереробному заводі у Самарській області РФ виникла пожежа. Про це повідомили у МО України.
Зазначається, що нафтопереробний завод потужністю близько 8,5 млн тонн на рік є одним із ключових об’єктів галузі в регіоні та забезпечує паливом потреби російських військ.
Атака на Сизранський нафтопереробний завод
Фото: Міноборони України
“Сили оборони продовжують руйнувати економічну основу збройної агресії Російської Федерації”, — йдеться у повідомленні Міноборони.
Українська оборонна компанія Fire Point зазначала, що для ураження Сизранського НПЗ Сили оборони України задіяли БПЛА FP-1.
Атака на Ільський НПЗ на Кубані
Ураження Ільського НПЗ
Фото: пресслужба ГУР Міноборони
Своєю чергою атаку на Ільский нафтопереробний завод у Краснодарскому краї підтвердили у Головному управлінні розвідки.
Наголошується, що deepstrike-операцію на території Росії провели оператори департаменту активних дій та департаменту безпілотних систем ГУР МО України.
Внаслідок атаки на НПЗ, що живить ресурсами злочинну війну Росії проти України, виникла пожежа, повідомили в ГУР.
Нагадаємо, вночі 8 серпня вибухи пролунали на двох нафтопереребних заводах у Росії. Були атаковані Сизранський та Ільський НПЗ.
Раніше Фокус писав про низку вибухів, які сталися у місті Сизрань Самарської області РФ. Декілька днів тому у Сизрані вже атакували місцевий НПЗ.
-
Відбудова1 тиждень agoна Запоріжжі відновили пів кілометра високовольтної лінії через Дніпро
-
Україна1 тиждень agoВ Україні запустять пошук людей за фото: як працюватиме система «Лікон»
-
Усі новини6 днів agoкрасуня з «Міс Всесвіт» виявилась на 4 місяці вагітності (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoВбивство інфлюенсерки Енджі Марсели Рамірес Варгас у Колумбії
-
Події1 тиждень agoПосол Ізраїлю з дружиною представили у Києві «Посібник для майбутніх дипломатів та їхніх батьків»
-
Війна4 дні agoОзнак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
-
Події1 тиждень agoУ Києві вдруге за літо пошкодили книгарню «Альпака»
-
Одеса1 тиждень agoСудно затонуло біля Одеси 26 липня через удар РФ

