Війна
Майже рік на посаді Начальника Одеської ОВА: головне з інтерв’ю Максима Марченка
3 1 березня 2022 року полковник Максим Марченко очолює Одеську обласну військову адміністрацію. Наскільки важливим стало укладання «Зернової ініціативи» для регіону, які завдання виконують і планують Начальник ОВА розповів у інтерв’ю «Вечерняя Одесса».
Укладання «зернової угоди» стало вкрай значущим для Одеської області. Полковник вважає, що блокування інспекції суден росіянами — цілеспрямована дестабілізація задля обмеження доступу українського продовольства на світові ринки.
«Для всіх скажу, що це заслуга Президента України та команди, яка над цим дуже ретельно працювала. Сьогодні зберігається тенденція щомісячного зниження обсягів експорту агропродукції через порти «Одеса», «Південний», «Чорноморськ». Головна причина цього — навмисні дії представників рф у складі інспекційних груп при «Спільному координаційному центрі», які всіма доступними шляхами і під вигаданими приводами блокують інспекції суден в Босфорі та реєстрацію нових суден до ініціативи», — зазначив Марченко.
І після перемоги перше, що розвиватиме Одеська область — роботу портів. За словами Начальника ОВА, займатимуться розширенням потужностей Дунайського морського кластера, збільшенням обсягів вантажообігу через Дунай, створенням мультимодального хабу на базі порту Рені або Ізмаїл. Другим важливим аспектом є агропромисловість, тому потрібно залучати міжнародних інвесторів, щоб створювати підприємства з перероблення аграрної продукції.
Зазначимо, що «Зернова ініціатива» становить до 20% суб’єктів господарювання ділової активності в Одеській області. Про це розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов: «Робота лише портів потребує обслуговування: брокери, логістичні та експедиційні компанії, стивідори, технічне обладнання, навіть мастило і ще багато надавачів послуг. Це все люди, обсяг, обіг коштів і ланцюжок не закінчуються. Якщо функціонує «Зернова ініціатива», то працюють сільгоспвиробники. Також ми бачимо активізацію руху на трасі Одеса-Рені. А жвавість на цій трасі збільшує потребу у придорожній інфраструктурі, яка є значним заробітком для мешканців населених пунктів вздовж шляху. Це все позитивні елементи, але якщо розшириться перелік товарів, наприклад, металургія чи хімічна промисловість — будуть додаткові фінанси».
Максим Марченко і відзначив, що проведення EXPO-2030 має всі шанси відбутись саме в Одесі. Про переваги цієї виставки в інтерв’ю «Дайджесту Одеси» розповів заступник начальника Одеської ОВА Роман Григоришин: «Сам проєкт EXPO дуже класно підходить у контекст відновлення України. Країна є форпостом протистояння проти нацистів сучасності. Тому було б дуже слушно, аби інші країни підтримали в наданні права на проведення виставки саме в Україні».
Регіон відгукується на допомогу і іншим областям. Наприклад, до Миколаївської області відправили продовольчі набори в рамках проєкту «Сусіди», також обласному центру допомагали з постачанням води завдяки бурильним бригадам. Постійно підтримують і Херсон, Харків та інші місця, де тривають активні бойові дії.
На Одещині перебуває близько 180 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Як зазначає полковник: «Районні адміністрації разом з громадами забезпечили місця для компактного проживання людей, і ми надалі продовжуємо готувати такі місця. Разом із тим щоденно удосконалюємо роботу наших гуманітарних штабів і логістичних хабів».
Нагадаємо, що збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації. Розповіли про 5 програм для підприємців в Одеській області.
Фото: Одеська ОВА
Російська армія від початку доби 79 разів атакувала позиції Сил оборони України. Найбільше ворог тисне на Костянтинівському та Слов’янському напрямках, підвищену активність проявляє на Північно-Слобожанському та Курському.
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 четверга, 9 липня, передає Укрінформ.
Росіяни продовжують обстрілювати українське прикордоння з артилерії. Під ворожим вогнем сьогодні опинилися Волфине, Сопич, Бачівськ, Кореньок, Рижівка, Яструбщина, Уланове, Гірки й Потапівка Сумської області, Бучки Чернігівської області.
Із авіації загарбники вдарили по Вільній Слободі.
На Північно-Слобожанському та Курському напрямках російські війська 11 разів атакували позиції Сил оборони. Шість атак досі тривають. Також на цій ділянці фронту ворог 34 рази обстріляв населені пункти та позиції захисників, зокрема п’ять разів – із реактивних систем залпового вогню.
На Південно-Слобожанському напрямку армія РФ сім разів намагалася прорвати оборону в районах Лимана, Вовчанська й Артільного, у бік Зибиного та Шев’яківки. Два бойові зіткнення досі тривають.
На Куп’янському напрямку росіяни здійснюють дві атаки в бік Курилівки.
На Лиманському напрямку українські захисники відбивали вісім ворожих спроб просування в бік Борової, Ставків, Лимана, Діброви й Озерного. П’ять боєзіткнень досі тривають.
На Слов’янському напрямку оборонці відбивали 15 російських атак у бік Рай-Олександрівки, у районі Кривої Луки, Закітного й Різниківки. Два боєзіткнення досі тривають.
На Краматорському напрямку захисники України відбили дві ворожі атаки в бік Тихонівки.
На Костянтинівському напрямку оборонці відбивали 16 атак російської армії в районах Костянтинівки, Іллінівки, Іванопілля й Русиного Яру. Чотири атаки досі тривають.
На Покровському напрямку від початку доби росіяни сім разів намагалися потіснити Сили оборони із займаних позицій у районах Дорожнього, Новоолександрівки й Удачного, у бік Шевченка та Сергіївки. Одне боєзіткнення триває.
На Олександрівському напрямку загарбники тричі намагалися просунутися в районі Толстого.
На Гуляйпільському напрямку українські оборонці відбивали сім ворожих атак у бік Добропілля, Воздвижівки, Залізничного, Цвіткового та Чарівного. Два боєзіткнення тривають.
На Оріхівському напрямку захисники відбили одну атаку російських військ у районі Щербаків.
На Придніпровському напрямку армія РФ сьогодні ще не починала наступальних дій.
На інших напрямках фронту без суттєвих змін. До спроб просування загарбники не вдаються.
Українське військо виснажує ворога вздовж усієї лінії бойового зіткнення та в тилу.
Як повідомляв Укрінформ, російська армія демонструє ознаки виснаження, проте зберігає значний наступальний потенціал.
Фото: Генштаб
У червні підрозділи Сил оборони виконали за допомогою наземних роботизованих комплексів (НРК) понад 16 600 логістичних та евакуаційних місій.
Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомив міністр оборони України Михайло Федоров.
«У червні підрозділи Сил оборони виконали за допомогою наземних роботизованих комплексів понад 16 600 логістичних та евакуаційних місій. Це на 18,6% більше, ніж у травні», – зазначив Федорова.
За його словами, сьогодні НРК дедалі частіше виконують завдання на найнебезпечніших ділянках фронту. Вони доставляють боєприпаси та харчування, евакуюють поранених бійців, виконують логістичні завдання. Кожна місія, яку виконує робот замість військового, – це потенційно врятоване життя.
Міністр зазначив, що за виконані місії підрозділи отримують єБали, які через Brave1 Market можуть обміняти на дрони, НРК, засоби РЕБ та інші технології. Завдяки цій системі видно верифіковані результати застосування роботизованих комплексів і є можливість швидше масштабувати ефективні рішення.
«Щоб масштабувати використання НРК на фронті, МОУ на цей рік значно збільшило потребу та закупівлі роботизованих комплексів. На 2026 рік Агенцією оборонних закупівель уже законтрактовано понад 22 тисячі НРК, які поступово доставляють на фронт. Контрактування продовжується, до кінця року плануємо закупити значно більше НРК», – повідомив Федоров.
Також він зауважив, що за завданням Президента продовжується забезпечення технологічної переваги України та масштабування технологій, які допомагають зберігати життя українських військових.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство оборони України з початку року кодифікувало і допустило до експлуатації в Силах оборонипів сотні наземних роботизованих комплексів.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Програма базової загальновійськової підготовки (БЗВП), за якою проводиться навчання курсантів у 199-му навчальному центрі Десантно-штурмових військ ЗСУ, повністю відповідає вимогам війни.
Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив заступник начальника навчального центру з навчальної роботи полковник Олександр Гуліцький.
«У 199-му навчальному центрі ми проводимо БЗВП за програмою базової загальновійськової підготовки шостого видання. У ній передбачено, що до 20% можна вносити зміни. Ми трішки вдосконалили підготовку та погодили зміни з командувачем ДШВ. Ті знання, вміння та практичний досвід, які зараз дають мобілізованим, повністю забезпечують їм можливість вижити на полі бою… На даний час наша програма повністю відповідає реаліям і вимогам, які диктує війна», – зазначив Гуліцький.
За його словами, фахівці навчального центру постійно вдосконалюють такі напрямки, як протидія БпЛА, використання засобів радіоелектронної боротьби, вогнева підготовка. Зокрема, розробляються нові вправи, які після затвердження впроваджують у практичну підготовку курсантів.
«Ми постійно аналізуємо фідбеки від бригад, наші експертні групи виїжджають у частини Десантно-штурмових військ і за рахунок цього аналізу впроваджуємо зміни», – зазначив полковник.
За його словами, у навчальному центрі також переглянули курси підвищення кваліфікації інструкторського складу і з огляду на фідбеки від бойових бригад дещо скоротили терміни підготовки. Зокрема, об’єднали курси підвищення кваліфікації з вогневої і тактичної підготовки.
Своєю чергою іноземні партнери аналізують досвід Десантно-штурмових військ, набутий на полі бою, та впроваджують у себе, зазначив Гуліцький.
“Наприклад, країни-партнери знову почали викладати штурм траншеї. Звернули увагу й на маршову підготовку. Якщо раніше в них передбачалося, що до передньої лінії зіткнення військовослужбовці потрапляли за допомогою транспорту, то зараз реалії війни вимагають, що військовий повинен пройти більше 10 кіломерів до своєї позиції”, – зазначив полковник.
Протидія БпЛА також є одним із елементів, який впроваджують країни-партнери, додав він.
«Основне, що їх (партнерів – ред.) вражає під час відвідувань наших заходів, – процес організації та проведення самої підготовки. Наприклад, у нас вона відрізняється тим, що облаштовуються додаткові навчальні місця з інженерної, тактичної, вогневої підготовки, тактичної догоспітальної допомоги… У партнерів таких підходів немає, і можливо, вони їх запозичать у нас», – підкреслив полковник.
Він зауважив, що закордонна програма підготовки аналогічна українській, але у ДШВ вона динамічніша.
Як повідомляв Укрінформ, Сухопутні війська ЗСУ запровадили оновлену програму базової загальновійськової підготовки в шести навчальних центрах.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Суспільство1 тиждень agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Політика1 тиждень agoСибіга зустрівся з главою МЗС Південної Кореї
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Політика1 тиждень agoРосія продає смерть, це некрономіка
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль обговорив із JICA відновлення та розвиток української енергетики
-
Усі новини1 тиждень agoтоп 3 моделі на різний бюджет (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoМаша Полякова – у дочки Олі Полякової проблеми зі здоровʼям