Війна
Майже рік на посаді Начальника Одеської ОВА: головне з інтерв’ю Максима Марченка
3 1 березня 2022 року полковник Максим Марченко очолює Одеську обласну військову адміністрацію. Наскільки важливим стало укладання «Зернової ініціативи» для регіону, які завдання виконують і планують Начальник ОВА розповів у інтерв’ю «Вечерняя Одесса».
Укладання «зернової угоди» стало вкрай значущим для Одеської області. Полковник вважає, що блокування інспекції суден росіянами — цілеспрямована дестабілізація задля обмеження доступу українського продовольства на світові ринки.
«Для всіх скажу, що це заслуга Президента України та команди, яка над цим дуже ретельно працювала. Сьогодні зберігається тенденція щомісячного зниження обсягів експорту агропродукції через порти «Одеса», «Південний», «Чорноморськ». Головна причина цього — навмисні дії представників рф у складі інспекційних груп при «Спільному координаційному центрі», які всіма доступними шляхами і під вигаданими приводами блокують інспекції суден в Босфорі та реєстрацію нових суден до ініціативи», — зазначив Марченко.
І після перемоги перше, що розвиватиме Одеська область — роботу портів. За словами Начальника ОВА, займатимуться розширенням потужностей Дунайського морського кластера, збільшенням обсягів вантажообігу через Дунай, створенням мультимодального хабу на базі порту Рені або Ізмаїл. Другим важливим аспектом є агропромисловість, тому потрібно залучати міжнародних інвесторів, щоб створювати підприємства з перероблення аграрної продукції.
Зазначимо, що «Зернова ініціатива» становить до 20% суб’єктів господарювання ділової активності в Одеській області. Про це розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов: «Робота лише портів потребує обслуговування: брокери, логістичні та експедиційні компанії, стивідори, технічне обладнання, навіть мастило і ще багато надавачів послуг. Це все люди, обсяг, обіг коштів і ланцюжок не закінчуються. Якщо функціонує «Зернова ініціатива», то працюють сільгоспвиробники. Також ми бачимо активізацію руху на трасі Одеса-Рені. А жвавість на цій трасі збільшує потребу у придорожній інфраструктурі, яка є значним заробітком для мешканців населених пунктів вздовж шляху. Це все позитивні елементи, але якщо розшириться перелік товарів, наприклад, металургія чи хімічна промисловість — будуть додаткові фінанси».
Максим Марченко і відзначив, що проведення EXPO-2030 має всі шанси відбутись саме в Одесі. Про переваги цієї виставки в інтерв’ю «Дайджесту Одеси» розповів заступник начальника Одеської ОВА Роман Григоришин: «Сам проєкт EXPO дуже класно підходить у контекст відновлення України. Країна є форпостом протистояння проти нацистів сучасності. Тому було б дуже слушно, аби інші країни підтримали в наданні права на проведення виставки саме в Україні».
Регіон відгукується на допомогу і іншим областям. Наприклад, до Миколаївської області відправили продовольчі набори в рамках проєкту «Сусіди», також обласному центру допомагали з постачанням води завдяки бурильним бригадам. Постійно підтримують і Херсон, Харків та інші місця, де тривають активні бойові дії.
На Одещині перебуває близько 180 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Як зазначає полковник: «Районні адміністрації разом з громадами забезпечили місця для компактного проживання людей, і ми надалі продовжуємо готувати такі місця. Разом із тим щоденно удосконалюємо роботу наших гуманітарних штабів і логістичних хабів».
Нагадаємо, що збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації. Розповіли про 5 програм для підприємців в Одеській області.
Фото: Одеська ОВА
У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими сподіваються найближчим часом повернути усіх українських полонених, які перебувають у Чечні.
Про це сказав в інтерв’ю Укрінформу керівник Секретаріату Коордштабу Богдан Охріменко.
«Комунікація щодо повернення звідти наших громадян ведеться давно. Це питання досить проблемне, оскільки місця їх утримання у Чечні не підпорядковуються Федеральній службі відбування покарань РФ. Ми у процесі перемовин і, сподіваюся, чеченське питання ми закриємо найближчим часом і воно не буде більше підніматися», – сказав він.
Відповідаючи на запитання, чи перебувають в українському полоні чеченці, Охріменко відповів: «Чеченські підрозділи вже не так активно беруть участі у війні. Однак у нас серед військовополонених ворогів є представники Чечні».
Як повідомляв Укрінформ, у квітні цього року під час другого «великоднього обміну» повернули 193 полонених.
Цього року Коордштаб повернув з російського полону 832 військових і цивільних. Загалом з початку повномасштабного вторгнення з російського полону повернули 9048 військових і цивільних.
Російська армія від початку доби 45 разів атакувала позиції Сил оборони України. Основні зусилля ворог зосереджує на Покровському та Костянтинівському напрямках.
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 неділі, 3 травня, передає Укрінформ.
“Агресор обстрілює прикордонні райони. Сьогодні на Сумщині постраждали райони населених пунктів Іскрисківщина, Сопич, Кореньок, Нескучне, Безсалівка, Прогрес, Бачівськ, Волфине. Сергіївка і Діброва – у Чернігівській області. Авіаудару зазнала Вільна Слобода”, – ідеться у повідомленні.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках ворог завдав одного авіаудару, скинув одну авіабомбу, здійснив 43 обстріли населених пунктів та позицій українських військ.
На Південно-Слобожанському напрямку ворог двічі намагався покращити своє положення, проводив наступальні дії в бік Лиману та Митрофанівки.
На Куп’янському напрямку росіяни активних дій не проводили.
На Лиманському напрямку ворог два рази проводив штурмові дії в бік Лиману та Озерного. Один бій досі триває.
На Слов’янському напрямку ворог двічі проводив штурмові дії в напрямку Рай-Олександрівки та Різниківки.
На Краматорському напрямку агресор наступальних дій не проводив.
На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 12 атак в районах населених пунктів Костянтинівка, Олександро-Шультине, Плещіївка, Іванопілля, Іллінівка, Степанівка, Русин Яр та Софіївка. Одна з цих спроб просуватися ще триває.
На Покровському напрямку з початку доби загарбники 16 разів намагалися потіснити українських воїнів із займаних позицій у бік населених пунктів Дорожнє, Родинське, Покровськ, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новопавлівка. Чотири боєзіткнення тривають.
На Олександрівському напрямку ворог двічі атакував в районах населених пунктів Вороне та Березове.
На Гуляйпільському напрямку відбулося сім атак у напрямках Залізничного, Верхньої Терси, Гіркого, Чарівного та Гуляйпільського. Три боєзіткнення досі тривають. Авіаударів зазнали Воздвижівка, Верхня Терса, Новомиколаївка, Малин, Гуляйпільське, Лісне, Копані, Омельник, Єгорівка.
На Оріхівському напрямку ворог один раз атакував в районі Щербаків. Ворог завдав авіаударів в районах населених пунктів Оріхів, Одарівка, Зарічне, Комишуваха.
На Придніпровському напрямку українські воїни відбивають атаку ворога в напрямку Антонівки.
На інших напрямках суттєвих змін в обстановці наразі не відбувається. Спроби ворога просуватися не фіксуються.
Як повідомляв Укрінформ, Сили протиповітряної оборони знешкодили 249 із 268 безпілотників, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 2 травня.
Фото: Генштаб ЗСУ
Екіпаж “Рубін” дивізіону “Паскуди” 1020 зенітного ракетно-артилерійського полку збив російський дрон із реактивним двигуном. Ліквідація ворожого БПЛА відбувалася віддалено.
Військові 1020 ЗРАП знищили у повітрі російський БПЛА, який оснащений реактивним двигуном. Про це повідомляє компанія “Дикі шершні”, яка виробляє дрони-перехоплювачі.
Зенітники перехопили ціль за допомогою системи дистанційного керування Hornet Vision CTRL, яка дозволяє оператору знаходитись за десятки і сотні кілометрів від цілі у повній безпеці.
Видання “Мілітарний” інформує, що український перехоплювач STING збив реактивний ударний безпілотник “Герань-4”, що стало першим підтвердженим випадком застосування росіянами цього типу дронів.
Моніторингові канали повідомляли про, ймовірно, “Герань-4” у Чернігівській області.
Герань-4
Дрон “Герань-4” є розвитком БПЛА “Герань-3”, яка має відмінності від попередньої версії, інформував у січні 413 полк СБС.
- Удвічі потужніший двигун та оптимізовані аеродинамічні обводи, які дозволили розвивати швидкість польоту, орієнтовно, до 500 км/год. “Герань-3” має максимум 335 км/год;
- дальність польоту до 850 км, у той час, як “Герань-3” має максимум 600 км;
- злітна маса та бойова частина – 450 кілограмів та 50 кілограмів відповідно.
При цьому висота польоту становить від 100 до 5000 метрів з тривалістю до 2,5 годин.
Нагадаємо, в Орловській області росіяни побудували базу для запуску реактивних дронів по Україні.
Також Фокус писав, що у березні бійці протиповітряної оборони вперше збили російський розвідувальний дрон “Гранат-4”, використавши для цього зенітний безпілотник “Диких шершнів”.
-
Відбудова1 тиждень agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу
-
Війна1 тиждень agoРосіяни у Малі — Африканський корпус втратив гелікоптер
-
Одеса1 тиждень agoВисадка десанту в Одесі: удар по кораблях у Криму зупинив РФ
-
Політика1 тиждень agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Війна1 тиждень agoЗміни в мобілізації 2026 — хто залишиться без бронювання
-
Події5 днів agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoНова функція у «Дії» з’явилася — можна отримати посвідчення ветерана