Війна
Майже рік на посаді Начальника Одеської ОВА: головне з інтерв’ю Максима Марченка
3 1 березня 2022 року полковник Максим Марченко очолює Одеську обласну військову адміністрацію. Наскільки важливим стало укладання «Зернової ініціативи» для регіону, які завдання виконують і планують Начальник ОВА розповів у інтерв’ю «Вечерняя Одесса».
Укладання «зернової угоди» стало вкрай значущим для Одеської області. Полковник вважає, що блокування інспекції суден росіянами — цілеспрямована дестабілізація задля обмеження доступу українського продовольства на світові ринки.
«Для всіх скажу, що це заслуга Президента України та команди, яка над цим дуже ретельно працювала. Сьогодні зберігається тенденція щомісячного зниження обсягів експорту агропродукції через порти «Одеса», «Південний», «Чорноморськ». Головна причина цього — навмисні дії представників рф у складі інспекційних груп при «Спільному координаційному центрі», які всіма доступними шляхами і під вигаданими приводами блокують інспекції суден в Босфорі та реєстрацію нових суден до ініціативи», — зазначив Марченко.
І після перемоги перше, що розвиватиме Одеська область — роботу портів. За словами Начальника ОВА, займатимуться розширенням потужностей Дунайського морського кластера, збільшенням обсягів вантажообігу через Дунай, створенням мультимодального хабу на базі порту Рені або Ізмаїл. Другим важливим аспектом є агропромисловість, тому потрібно залучати міжнародних інвесторів, щоб створювати підприємства з перероблення аграрної продукції.
Зазначимо, що «Зернова ініціатива» становить до 20% суб’єктів господарювання ділової активності в Одеській області. Про це розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов: «Робота лише портів потребує обслуговування: брокери, логістичні та експедиційні компанії, стивідори, технічне обладнання, навіть мастило і ще багато надавачів послуг. Це все люди, обсяг, обіг коштів і ланцюжок не закінчуються. Якщо функціонує «Зернова ініціатива», то працюють сільгоспвиробники. Також ми бачимо активізацію руху на трасі Одеса-Рені. А жвавість на цій трасі збільшує потребу у придорожній інфраструктурі, яка є значним заробітком для мешканців населених пунктів вздовж шляху. Це все позитивні елементи, але якщо розшириться перелік товарів, наприклад, металургія чи хімічна промисловість — будуть додаткові фінанси».
Максим Марченко і відзначив, що проведення EXPO-2030 має всі шанси відбутись саме в Одесі. Про переваги цієї виставки в інтерв’ю «Дайджесту Одеси» розповів заступник начальника Одеської ОВА Роман Григоришин: «Сам проєкт EXPO дуже класно підходить у контекст відновлення України. Країна є форпостом протистояння проти нацистів сучасності. Тому було б дуже слушно, аби інші країни підтримали в наданні права на проведення виставки саме в Україні».
Регіон відгукується на допомогу і іншим областям. Наприклад, до Миколаївської області відправили продовольчі набори в рамках проєкту «Сусіди», також обласному центру допомагали з постачанням води завдяки бурильним бригадам. Постійно підтримують і Херсон, Харків та інші місця, де тривають активні бойові дії.
На Одещині перебуває близько 180 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Як зазначає полковник: «Районні адміністрації разом з громадами забезпечили місця для компактного проживання людей, і ми надалі продовжуємо готувати такі місця. Разом із тим щоденно удосконалюємо роботу наших гуманітарних штабів і логістичних хабів».
Нагадаємо, що збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації. Розповіли про 5 програм для підприємців в Одеській області.
Фото: Одеська ОВА
Україна почала і задає напрямок змін у веденні бойових дій, військовій підготовці та розвитку оборонних технологій. Війну в Україні стала найважливішим для НАТО процесом військового “навчання” за останні 30 років.
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав відомий у Туреччині експерт і стратег у галузі оборонних технологій, штучного інтелекту та кібербезпеки Альпер Озбілен.
“Україна почала і задає напрямок цих змін (ведення бойових дій, військової підготовки та розвитку оборонних технологій – ред.). Я розглядаю війну в Україні як найважливіший для НАТО процес військового “навчання” за останні 30 років”, – сказав Альпер Озбілен.
За його словами, вперше в умовах війни високої інтенсивності одночасно й у таких масштабах застосовуються традиційні види озброєнь, штучний інтелект, безпілотні системи, комерційні космічні технології, засоби радіоелектронної боротьби та розвідка з відкритих джерел (OSINT).
“Уже сьогодні багато країн НАТО переглядають програми підготовки військовослужбовців, підходи до планування запасів боєприпасів, розвиток спроможностей у сфері радіоелектронної боротьби, архітектуру протиповітряної оборони та доктрини застосування безпілотних систем, спираючись на практичний досвід, отриманий Україною на полі бою”, – зазначив Озбілен.
Серед найціннішого він називає швидкість навчання, оскільки більше жодна військова доктрина більше не зможе десятиліттями залишатися незмінною, а адаптація перестала бути разовим процесом і перетворилася на безперервне поле конкурентної боротьби.
Як повідомляв Укрінформ, експерт і стратег у галузі оборонних технологій, штучного інтелекту та кібербезпеки Альпер Озбілен сказав, що війна в Україні довела перевагу швидкості адаптація армії за її чисельність.
Війна Росії проти України показала, що вирішальне значення на сучасному полі бою мають не чисельність військ чи кількість озброєння, а здатність армії швидко адаптуватися до нових викликів і впроваджувати здобутий досвід.
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав експерт і стратег у галузі оборонних технологій, штучного інтелекту та кібербезпеки Альпер Озбілен.
“Головний урок війни в Україні полягає в тому, що сьогодні перебіг війни визначає вже не чисельність армій, а швидкість їхньої адаптації до змін. Ця війна чітко продемонструвала: суперництво великих держав більше не можна оцінювати лише за кількістю військовослужбовців, танків чи літаків”, – зазначив Озбілен.
За словами експерта, перевагу на сучасному полі бою забезпечує здатність інтегрувати людський потенціал і традиційні види озброєнь із системами ухвалення рішень на основі штучного інтелекту, безпілотними платформами, засобами радіоелектронної боротьби та даними в режимі реального часу.
“Україна ще раз довела, що війна – це не статичний процес, а середовище безперервного навчання та трансформації. Здатність у найкоротші терміни перетворювати інформацію з поля бою на нові тактичні рішення й технологічні оновлення забезпечила їй не лише оперативну гнучкість, а й перевагу в ухваленні рішень”, – наголосив Озбілен.
Водночас він вважає, що війна не зменшила значення стандартизації, а навпаки – підтвердила, що стандарти залишаються незамінними для спільних операцій, логістики та взаємосумісності.
“Однак справжню конкурентну перевагу матимуть ті армії, які, зберігаючи ці стандарти, водночас розвиватимуть високу здатність до адаптації. Тому війна в Україні не змінила моїх поглядів, а підтвердила й поглибила їх реальним бойовим досвідом”, – додав Озбілен.
Турецький експерт також наголосив, що головний внесок України в сучасну військову думку полягає в доведенні того, що здатність до адаптації та інновацій є стратегічним ресурсом, не менш важливим, а подекуди й важливішим за вогневу міць.
“Можливо, саме цей урок у майбутньому найчастіше звучатиме у військових академіях: «Силу армії визначає не лише кількість її платформ, а й те, наскільки швидко вона вчиться, реагує на зміни та впроваджує цей досвід на полі бою»”, – підкреслив Озбілен.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство оборони України від початку року кодифікувало та допустило до використання тисячу зразків озброєння і військової техніки. Більшість із них – новітні засоби, які відповідають вимогам сучасної війни високої інтенсивності.
Командувач ВМС ЗСУ віцеадмірал Олексій Неїжпапа привітав військових та цивільних моряків з нагоди Дня Військово-морських сил Збройних сил України та вручив їм державні нагороди і відомчі відзнаки.
Як передає Укрінформ, про це Неїжпапа повідомив у Фейсбуці.
Участь у заході взяли також начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер та начальник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак.
«Від перших днів масштабної збройної агресії ми даємо жорстку відсіч окупанту. Ми зробили те, чого ще не робив ніхто – відправили на дно ворожий флагманський крейсер. Сьогодні міць та професіоналізм українських ВМС визнані у всьому світі», – наголосив командувач.
За його словами, «це результат не лише нашої військової роботи, а й великої спільної праці. Тому свої нагороди також отримали й ті, хто пліч-о-пліч з нами боронить українське море та забезпечує безперебійну роботу портів. Серед нагороджених – фахівці Морської пошуково-рятувальної служби та Адміністрації морських портів України, а також побратими з Морської охорони Державної прикордонної служби та Служби безпеки України».
«Наша міць – у єдності. Разом переможемо! Слава Військово-морським силам! Слава Україні», – наголосив Неїжпапа.
Як повідомлялося, День Військово-морських сил Збройних сил України – це професійне свято, яке відзначається щорічно у першу неділю липня. Згідно з указом Президента України, свято встановлене для вшанування вагомого внеску українських військових моряків.
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство1 тиждень agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Спорт1 тиждень agoS1mple дискваліфікували з кіберспорту — Олександр Костилєв отримав бан на рік
-
Усі новини1 тиждень agoТоп 3 смартфонів за середньою ціною та з найкращим акумулятором: Poco, Realme, Motorola (фото)
-
Усі новини6 днів agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки
-
Усі новини1 тиждень agoкоролі Великої Британії більше не мешкатимуть у Букінгемському палаці
-
Події1 тиждень agoФільм «Killhouse» уже доступний на платформі Netflix
-
Події1 тиждень agoВінницький краєзнавчий музей отримав скарб XIV-XV століть