Connect with us

Війна

Майже рік на посаді Начальника Одеської ОВА: головне з інтерв’ю Максима Марченка

Published

on

3 1 березня 2022 року полковник Максим Марченко очолює Одеську обласну військову адміністрацію. Наскільки важливим стало укладання «Зернової ініціативи» для регіону, які завдання виконують і планують Начальник ОВА розповів у інтерв’ю «Вечерняя Одесса».

Укладання «зернової угоди» стало вкрай значущим для Одеської області. Полковник вважає, що блокування інспекції суден росіянами — цілеспрямована дестабілізація задля обмеження доступу українського продовольства на світові ринки.

«Для всіх скажу, що це заслуга Президента України та команди, яка над цим дуже ретельно працювала. Сьогодні зберігається тенденція щомісячного зниження обсягів експорту агропродукції через порти «Одеса», «Південний», «Чорноморськ». Головна причина цього — навмисні дії представників рф у складі інспекційних груп при «Спільному координаційному центрі», які всіма доступними шляхами і під вигаданими приводами блокують інспекції суден в Босфорі та реєстрацію нових суден до ініціативи», — зазначив Марченко. 

І після перемоги перше, що розвиватиме Одеська область — роботу портів. За словами Начальника ОВА, займатимуться розширенням потужностей  Дунайського морського кластера, збільшенням обсягів вантажообігу через Дунай, створенням мультимодального хабу на базі порту Рені або Ізмаїл. Другим важливим аспектом є агропромисловість, тому потрібно залучати міжнародних інвесторів, щоб створювати підприємства з перероблення аграрної продукції. 

Зазначимо, що «Зернова ініціатива» становить до 20% суб’єктів господарювання ділової активності в Одеській області. Про це розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов: «Робота лише портів потребує обслуговування: брокери, логістичні та експедиційні компанії, стивідори, технічне обладнання, навіть мастило і ще багато надавачів послуг. Це все люди, обсяг, обіг коштів і ланцюжок не закінчуються. Якщо функціонує «Зернова ініціатива», то працюють сільгоспвиробники. Також ми бачимо активізацію руху на трасі Одеса-Рені. А жвавість на цій трасі збільшує потребу у придорожній інфраструктурі, яка є значним заробітком для мешканців населених пунктів вздовж шляху. Це все позитивні елементи, але якщо розшириться перелік товарів, наприклад, металургія чи хімічна промисловість — будуть додаткові фінанси».

Максим Марченко і відзначив, що проведення EXPO-2030 має всі шанси відбутись саме в Одесі. Про переваги цієї виставки в інтерв’ю «Дайджесту Одеси» розповів заступник начальника Одеської ОВА Роман Григоришин: «Сам проєкт EXPO дуже класно підходить у контекст відновлення України. Країна є форпостом протистояння проти нацистів сучасності. Тому було б дуже слушно, аби інші країни підтримали в наданні права на проведення виставки саме в Україні».

Регіон відгукується на допомогу і іншим областям. Наприклад, до Миколаївської області відправили продовольчі набори в рамках проєкту «Сусіди», також обласному центру допомагали з постачанням води завдяки бурильним бригадам. Постійно підтримують і Херсон, Харків та інші місця, де тривають активні бойові дії. 

На Одещині перебуває близько 180 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Як зазначає полковник: «Районні адміністрації разом з громадами забезпечили місця для компактного проживання людей, і ми надалі продовжуємо готувати такі місця. Разом із тим щоденно удосконалюємо роботу наших гуманітарних штабів і логістичних хабів».

Нагадаємо, що збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації. Розповіли про 5 програм для підприємців в Одеській області.

Фото: Одеська ОВА

Війна

Фінляндія надає Україні новий пакет військової допомоги

Published

on

Президент Фінляндії Александер Стубб за пропозицією уряду схвалив передачу Україні 35-го пакета військової допомоги, загальна вартість якого складає близько 1 млн євро.

Як передає Укрінформ, про це йдеться на сайті Міністерства оборони Фінляндії. 

Фото: Unsplash/aboodi vesakaran

Оновлюється…



Джерело

Continue Reading

Війна

На фронті за добу – 211 зіткнень, Покровський і Гуляйпільський напрямки найгарячіші

Published

on

Між Силами оборони України та російськими військами минулої доби відбулися 211 бойових зіткнень. Найбільше ворог тиснув на Покровському та Гуляйпільському напрямках.

Про це Генштаб ЗСУ повідомив у зведенні станом на 08:00 9 жовтня, передає Укрінформ.

За даними Генштабу, учора росіяни завдали 83 авіаційні удари із застосуванням 243 керованих авіабомб. Також задіяли 9987 дронів-камікадзе, 2444 рази обстріляли населені пункти й позиції Сил оборони, зокрема 19 разів – із реактивних систем залпового вогню.

Ворожих обстрілів зазнали, зокрема, Безсалівка, Кореньок, Товстодубове, Сопич, Уланове, Малушине, Нескучне, Середина-Буда, Волфине, Рогізне, Рижівка, Кучерівка, Прогрес, Гірки, Вовківка, Студенок і Козаче Сумської області, Клюси, Лісківщина та Кривуша Чернігівської області.

Із авіації російська армія вдарила по Гасичівці.

Українська авіація, ракетні війська й артилерія за добу уразили дев’ять важливих об’єктів ворога, серед яких – чотири райони скупчення живої сили, місце зосередження техніки, дві артилерійські системи.

На Північно-Слобожанському та Курському напрямках минулої доби росіяни провели одну штурмову дію, також 30 разів обстріляли позиції Сил оборони й населені пункти, зокрема двічі – із РСЗВ.

На Південно-Слобожанському напрямку українські захисники відбили п’ять ворожих атак. Російська армія на цій ділянці фронту намагалася просунутися в бік Ізбицького, Тернової, Вільчі й Рибалчиного.

На Куп’янському напрямку війська РФ вісім разів намагалися покращити свої позиції, проводячи штурмові дії в бік Радьківки, Куп’янська-Вузлового та Мирового.

На Лиманському напрямку загарбники здійснили вісім атак у бік Новосергіївки, Новоселівки, Ставків і Лимана. Їхні спроби вклинитися в українську оборону відбиті.

На Слов’янському напрямку росіяни двічі атакували в районах Озерного й Лимана.

На Краматорському напрямку ворог не проводив штурмових дій.

На Костянтинівському напрямку російська армія здійснила 12 атак. Вела наступальні дії в районі Костянтинівки, у бік Кіндратівки, Новоселівки, Торецького, Степів і Розкішного.

На Покровському напрямку загарбники атакували 16 разів – намагалися просунутися в бік Вільного, Світлого, Добропілля, Красноподілля, Сергіївки й Молодецького.

На Олександрівському напрямку війська РФ двічі штурмували в бік Вороного та Запорізького.

На Гуляйпільському напрямку, за уточненою інформацією, росіяни 16 разів атакували позиції українських оборонців. Ворог намагався просунутися в бік Рибного, Злагоди, Тернуватого, Косівцевого, Рівного, Верхньої Терси, Воздвижівки й Копанів.

Читайте також: Голова військової адміністрації Золочева: росіяни узяли під вогневий контроль дронами дорогу до Дергачів

На Оріхівському напрямку російська армія двічі намагалася атакувати в бік Новопавлівки та Плавнів.

На Придніпровському напрямку загарбники не проводили штурмових дій.

На Волинському та Поліському напрямках ознаки формування наступальних угруповань ворога не виявлені.

Як повідомляв Укрінформ, за добу Сили оборони нейтралізували понад 1700 російських загарбників.



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили оборони уразили другий за день великий НПЗ у Росії

Published

on

Сили оборони України 8 жовтня уразили найпотужніше нафтопереробне підприємство Росії – Омський нафтопереробний завод.

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

За даними Генштабу, Омський НПЗ задіяний у забезпеченні російської армії. Це підприємство спеціалізується на виробництві широкого спектру пального, мастил і нафтохімічної продукції. За рік воно може переробляти понад 21 млн тонн нафти.

Омський НПЗ уже зазнавав ураження 6 липня цього року. Тоді під удар потрапила установка первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-11 проєктною потужністю 8,4 млн тонн нафти на рік.

«Ураження таких об’єктів є реалізацією Україною свого невід’ємного права на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН та спрямоване на зниження військово-економічного потенціалу російської федерації», – наголошують у Генштабі.

Сили спеціальних операцій ЗСУ зі свого боку зазначили, що повторний удар по Омському нафтопереробному заводу завдали їхні підрозділи Deep Strike. Операцію провели у взаємодії з російським повстанським рухом «Чорна Іскра».

«Завод розташований майже за 2500 км від кордону України. Це найвіддаленіший НПЗ Росії, який уражали українські дрони», – зауважують військові.

Омський НПЗ входить до структури «Газпром нафти» – однієї з найбільших нафтових компаній країни-агресорки. У Силах спецоперацій нагадують, що після першого удару, здійсненого 6 липня, це підприємство повністю зупинило переробку нафти та було виведене в ремонт.

Читайте також: У Росії дрони атакували НПЗ та дата-центр «Яндекса» – ЗМІ

Як повідомляв Укрінформ, підрозділи Сил оборони 8 жовтня також знову уразили нафтопереробний комплекс «Газпром нефтехим Салават» у Башкортостані.

Фото: Exilenova+



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.