Connect with us

Війна

Майже рік на посаді Начальника Одеської ОВА: головне з інтерв’ю Максима Марченка

Published

on

3 1 березня 2022 року полковник Максим Марченко очолює Одеську обласну військову адміністрацію. Наскільки важливим стало укладання «Зернової ініціативи» для регіону, які завдання виконують і планують Начальник ОВА розповів у інтерв’ю «Вечерняя Одесса».

Укладання «зернової угоди» стало вкрай значущим для Одеської області. Полковник вважає, що блокування інспекції суден росіянами — цілеспрямована дестабілізація задля обмеження доступу українського продовольства на світові ринки.

«Для всіх скажу, що це заслуга Президента України та команди, яка над цим дуже ретельно працювала. Сьогодні зберігається тенденція щомісячного зниження обсягів експорту агропродукції через порти «Одеса», «Південний», «Чорноморськ». Головна причина цього — навмисні дії представників рф у складі інспекційних груп при «Спільному координаційному центрі», які всіма доступними шляхами і під вигаданими приводами блокують інспекції суден в Босфорі та реєстрацію нових суден до ініціативи», — зазначив Марченко. 

І після перемоги перше, що розвиватиме Одеська область — роботу портів. За словами Начальника ОВА, займатимуться розширенням потужностей  Дунайського морського кластера, збільшенням обсягів вантажообігу через Дунай, створенням мультимодального хабу на базі порту Рені або Ізмаїл. Другим важливим аспектом є агропромисловість, тому потрібно залучати міжнародних інвесторів, щоб створювати підприємства з перероблення аграрної продукції. 

Зазначимо, що «Зернова ініціатива» становить до 20% суб’єктів господарювання ділової активності в Одеській області. Про це розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов: «Робота лише портів потребує обслуговування: брокери, логістичні та експедиційні компанії, стивідори, технічне обладнання, навіть мастило і ще багато надавачів послуг. Це все люди, обсяг, обіг коштів і ланцюжок не закінчуються. Якщо функціонує «Зернова ініціатива», то працюють сільгоспвиробники. Також ми бачимо активізацію руху на трасі Одеса-Рені. А жвавість на цій трасі збільшує потребу у придорожній інфраструктурі, яка є значним заробітком для мешканців населених пунктів вздовж шляху. Це все позитивні елементи, але якщо розшириться перелік товарів, наприклад, металургія чи хімічна промисловість — будуть додаткові фінанси».

Максим Марченко і відзначив, що проведення EXPO-2030 має всі шанси відбутись саме в Одесі. Про переваги цієї виставки в інтерв’ю «Дайджесту Одеси» розповів заступник начальника Одеської ОВА Роман Григоришин: «Сам проєкт EXPO дуже класно підходить у контекст відновлення України. Країна є форпостом протистояння проти нацистів сучасності. Тому було б дуже слушно, аби інші країни підтримали в наданні права на проведення виставки саме в Україні».

Регіон відгукується на допомогу і іншим областям. Наприклад, до Миколаївської області відправили продовольчі набори в рамках проєкту «Сусіди», також обласному центру допомагали з постачанням води завдяки бурильним бригадам. Постійно підтримують і Херсон, Харків та інші місця, де тривають активні бойові дії. 

На Одещині перебуває близько 180 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Як зазначає полковник: «Районні адміністрації разом з громадами забезпечили місця для компактного проживання людей, і ми надалі продовжуємо готувати такі місця. Разом із тим щоденно удосконалюємо роботу наших гуманітарних штабів і логістичних хабів».

Нагадаємо, що збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації. Розповіли про 5 програм для підприємців в Одеській області.

Фото: Одеська ОВА

Війна

Іран атакував балістикою країну-члена НАТО: Рютте пояснив, якою буде відповідь

Published

on

НАТО не застосовуватиме 5 статтю після того, як Іран запустив ракету в бік Туреччини 3 березня. Вона була збита протиповітряною обороною Альянсу.

Знищення балістичної ракети, що прямувала в бік Туреччини, засобами ППО НАТО не є безпосередньою причиною для застосування статті 5 про взаємну оборону Альянсу, заявив у бесіді з агентством Reuters генеральний секретар організації Марк Рютте 5 березня.

Згідно з цією статтею, напад на одного з членів НАТО розцінюється як напад на весь Альянс і тягне за собою певні заходи у відповідь.

“Ніхто не говорить про статтю 5. Найважливіше те, що наші супротивники вчора побачили, наскільки сильний і пильний НАТО, і, якщо це можливо, ще більш пильний із суботи”, — підкреслив він.

Ще до того, як Туреччина повідомила про ліквідацію іранської ракети, Рютте під час візиту до Північної Македонії назвав Іран “експортером хаосу”, що становить “далекосяжну” небезпеку, і запевнив, що Альянс колективно “захищає кожен дюйм території НАТО, якщо це буде потрібно”.

Він також заявляв, що НАТО підтримує Сполучені Штати в їхніх ударах по Ірану, оскільки країна “близька до того, щоб стати загрозою і для Європи”.

Спроба Ірану атакувати Туреччину стала першим випадком залучення члена НАТО в конфлікт на Близькому Сході.

Уламки системи ППО НАТО, що перехопила ракету, запущену з Ірану в Дортіолі, у південній провінції Хатай, Туреччина.

Хеміш Кіннер, старший аналітик з Близького Сходу і Північної Африки в аналітичній компанії Verisk Maplecroft, сказав CNBC, що напади на Туреччину і британську авіабазу відображають “готовність Ірану розширити те, що він розглядає як екзистенціальну війну за виживання”.

За його словами, ці інциденти ще більше підвищили ставки для регіональної війни, що розширюється, навіть якщо неясно, чи був Іран навмисно націлений на Туреччину. Якщо Тегеран вирішить агресивніше атакувати Туреччину, то, найімовірніше, завдаватиме ударів по американських базах і енергетичній інфраструктурі, “повторюючи іранську тактику в Перській затоці”.

Експерт додав, що Туреччина воліла б не втягуватися у війну проти Ірану, але, ймовірно, розгляне “пряму відповідь”, якщо Іран почне наносити по ній удари.

Зі свого боку Тегеран спростовує інформацію про запуск ракети в бік Туреччини. У Генштабі Збройних сил Ірану заявили, що “Ісламська Республіка поважає суверенітет дружньої Туреччини”.

Нагадаємо, війна в Ірані почалася в ніч на 28 лютого 2026 року. США привели на Близький Схід два авіаносні угруповання і почали, спільно з Ізраїлем, завдавати ударів по військових цілях Тегерана. Уже за кілька годин стало відомо про загибель верховного лідера Алі Хаменеї та військової верхівки.

Водночас Іран почав бити у відповідь по військових базах США по всьому регіону. Під атакою дронів і ракет різних типів опинилися об’єкти в Об’єднаних Арабських Еміратах, Саудівській Аравії, Кувейті, Катарі, Іраку, Бахрейні.

5 березня ударний іранський дрон вдарив по аеропорту в Нахічевані в Азербайджані.

За даними регіональних урядів, після американо-ізраїльської атаки іранський режим випустив понад 400 балістичних ракет і понад 1000 безпілотників по арабських державах Перської затоки.

При цьому Дональд Трамп, президент США, дав зрозуміти, що налаштований на довгу війну.



Джерело

Continue Reading

Війна

Українські бійці знищили над Чорним морем ворожий вертоліт Ка-27

Published

on


Воїни Військово-морських сил Збройних сил України знищили над акваторією Чорного моря російський вертоліт Ка-27.

Як передає Укрінформ, про це ВМС повідомили у Телеграмі.

Силами та засобами Військово-морських сил Збройних сил України над акваторією Чорного моря знищено ворожий корабельний протичовновий вертоліт Ка-27, ідеться в повідомленні.

Читайте також: Воїни ГУР вперше в історії знищили російський гелікоптер Мі-8 дроном Magura V5

Як повідомляв Укрінформ, безпілотники Центру спецоперацій “Альфа” СБУ спільно з іншими складовими Сил оборони завдали удару по військових і нафтових об’єктах в порту Новоросійська, які залучені у війну проти України.

За попередніми даними, безпілотники СБУ уразили військові кораблі, радар наведення 30Н6Е2 комплексу С-300 ПМУ-2 “Фаворит”, ЗРГК “Панцир-С2”, шість із семи нафтоналивних стендерів на нафтовому терміналі “Шесхарис”.

Пошкоджені морський тральщик “Валентин Пикуль”, протичовнові кораблі “Ейск” і “Касимов”, а також, імовірно, фрегат “Адмирал Эссен”, який РФ використовувала для запусків крилатих ракет “Калібр” по території України.



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили оборони уразили військові склади та логістичні об’єкти росіян на окупованих територіях України

Published

on

Сили оборони України завдали ураження по низці логістичних об’єктів та зосередження живої сили росіян на українських територіях.

Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці.

У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора вночі 4 березня підрозділи Сил оборони уразили склад зберігання боєприпасів поблизу Нижньої Кринки, матеріально-технічних засобів неподалік Чистякового на тимчасово захопленій частині Донецької області і наземний ретранслятор пункту управління ударними БПЛА типу “Герань”/”Гербера” в районі Чорноморського у тимчасово окупованому Криму.

Також українські військові били по скупченнях живої сили росіян на околицях Березового Дніпропетровської області та поблизу Покровська Донецької області.

Читайте також: Сили оборони уразили ворожі засоби ППО та пункти управління дронами

Втрати ворога та масштаби збитків уточнюються.

Як повідомляв Укрінформ, безпілотники Центру спецоперацій «Альфа» СБУ спільно з іншими складовими Сил оборони завдали удару по військових і нафтових об’єктах порту «Новоросійськ», які залучені у війну проти України. За попередніми даними, безпілотники СБУ уразили військові кораблі, радар наведення 30Н6Е2 комплексу С-300 ПМУ-2 «Фаворит», ЗРГК «Панцир-С2», шість із семи нафтоналивних стендерів на нафтовому терміналі «Шесхарис».

Пошкоджено морський тральщик «Валентин Пикуль», протичовнові кораблі «Ейск» і «Касимов», а також, імовірно, російський фрегат «Адмирал Эссен», який РФ використовувала для запусків крилатих ракет «Калібр» по території України.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.