Як передає Укрінформ, про це йдеться на сторінці заповідника у Фейсбуці.

“Масштабний та символічний образ козака Мамая, створений руками 46 майстринь, став центральним експонатом міжнародної виставки “Печворк Незламних”, що відкрилася у Великій лаврській дзвіниці Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, – ідеться у дописі.

“Мамай Квілт” – це полотно розміром 2,5 на 6,5 метра, створене за ескізом Ореста Скопа під керівництвом художниці Наталії Лашко.

Як зазначили у заповіднику, побачити його можна лише протягом тижня.

Проєкт ініціювала Асоціація майстрів клаптикового шиття України. До експозиції увійшли роботи з усіх куточків України, а також унікальні роботи з інших країн.

У Києво-Печерській лаврі представили образ козака Мамая, який створили у техніці печворк 46 майстринь / Фото: Національний заповідник Києво-Печерська лавра

Як ідеться на сторінці асоціації у Фейсбуці, “цьогорічна тема — “Печворк Незламних” — це глибока шана витривалості, незламному духу та здатності творити красу навіть у найскладніші часи. Кожен клаптик — це історія, кожен шов — це голос любові до Батьківщини”.

У заповіднику “Києво-Печерська лавра” наголосили, що серед міжнародних проєктів вражає робота німкені Клаудії Пфейл, зірки артпечворку, яка з 2022 року підтримує українських митців.

Особливу увагу привертає проєкт Round Bobbin зі Швейцарії – текстильна подорож, створена майстринями з 16 країн.

Ще одна важлива частина експозиції – ініціатива Sunflower Quilt for Ukraine, започаткована художницею Джанно Маклафлін з Австралії. Її мета – створити найбільшу у світі клаптикову ковдру довжиною 1100 метрів, присвячену Україні.

Окрема частина виставки присвячена ковдрам, створеним під час повномасштабної російської-української війни.

“Це роботи українських майстринь – тих, хто залишився в Україні, і тих, хто був змушений виїхати за кордон. У їхніх роботах — біль і надія, пам’ять і незламність. Це не просто мистецтво, а текстильна культурна дипломатія, яка промовляє до глядача”, – зазначили у заповіднику.

Виставка триватиме до 5 червня. Вхід – щодня з 10:00 до 18:00. Відвідування виставки входить у вартість загального квитка у заповідник.

Як повідомляв Укрінформ, Тернопільський мистецький фаховий коледж імені Соломії Крушельницької вивісив на фасаді банер із зображенням української оперної співачки Соломії Крушельницької розміром 6 на 8 метрів, що став найбільшим в нашій країні портретом видатної особистості.

Фото: Національний заповідник Києво-Печерська лавра

Про це йшлося під час бесіди «Підтримка в дії: як Норвегія допомагає українській культурі» на Книжковому Арсеналі у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Бесіда «Підтримка в дії: як Норвегія допомагає українській культурі» на Книжковому Арсеналі / Фото: Олександр Клименко, Укрінформ

Під час події у межах спеціальної програми Українського ПЕН «Кардіограма перекладу» Арве Хансен і Оґе Борхґревінк з Норвезького Гельсінського комітету та представник Норвезької асоціації авторів і перекладачів нонфікшн-літератури Бернард Мор наголошували на важливості донесення правдивої інформації про сучасну російсько-українську війну до скандинавської аудиторії та розповіли про солідарну підтримку українських авторів і загалом української культури.

Як зазначалося, програму стипендій від Норвезького Гельсінського комітету, Норвезької асоціації авторів і перекладачів нонфікшн-літератури, Норвезької спілки письменників та Українського ПЕН розпочато 2024 року.

Торік у межах програми було надано 10 стипендій, а цьогоріч передбачається вже 20 стипендій у розмірі 5000 євро кожна (у гривневому еквіваленті), щоб підтримати проєкти українських письменників і журналістів та сприяти створенню нових текстів, які фіксують і осмислюють досвід російсько-української війни з 2014 року.

Журі розглядатиме творчі роботи за такими напрямами: нонфікшн (репортаж, біографії, есеїстика, інтерв’ю тощо); художня література (роман, оповідання, поезія, драматургія тощо); дитяча і підліткова література (художні та нонфікшн-тексти).

Заявки прийматимуть до 31 липня, переможці будуть оголошені 30 вересня.

Однією з умов для претендентів на цю стипендію є вже видана на момент подання заявки художня чи нонфікшн-книжка. Водночас твір, написаний у рамках програми, стипендіати мають опублікувати в українському видавництві не пізніше, ніж 30 листопада наступного року. Кілька авторів зможуть презентувати свій проєкт норвезькій аудиторії.

Фінансування надане Норвезьким агентством з питань розвитку за підтримки The Nansen Support Programme for Ukraine.

Торік програма допомоги від Норвезької асоціації авторів і перекладачів нонфікшн-літератури та Українського ПЕН охоплювала українських авторів, які працюють у жанрі нонфікшн. Переможцями стали, зокрема, Андрій Любка (документальна книжка про воєнне сьогодення «Цього не можна забути»); Євгенія Подобна (книжка художніх репортажів про окупацію Бучі «Тіні на вулиці Яблунській»); Артем Чех (книжка есеїв «Гра в перевдягання» – хронологія великої війни).

Стипендії для написання і видання нонфікшн-книжок отримали Любов Якимчук, яка працює над книгою «Тюльпани Азовсталі» про самопожертву українських військових під час оборони Маріуполя навесні 2022 року, та Петро Яценко, який представить «Готель «Війна» – книгу про військовополонених росіян в Україні.

Програма стипендій діятиме і в 2026 році.

Як повідомлялося, ХІІI Міжнародний фестиваль «Книжковий арсенал» триватиме до 1 червня.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє МКСК.

30 травня у межах професійної програми ХІІІ Міжнародного фестивалю “Книжковий Арсенал” відбулася панельна дискусія на тему “Пріоритети фінансування програм Українського інституту книги на 2026 рік”.

У фокусі обговорення — популяризація читання, промоція української літератури за кордоном, підтримка книговидання і книгорозповсюдження, а також роль держави у формуванні культурної політики через інституційні інструменти та програми, зокрема УІК як основного реалізатора політики книжкової сфери.

Перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко наголосила на важливості стратегічних підходів і пріоритетності певних інструментів державної політики. Це, зокрема популяризація читання, промоція української літератури за кордоном через підтримку перекладів, реалізація проєктів з видання нових творів, а також поповнення бібліотечних фондів.

Вона також підкреслила, що роль кожного та кожної в популяризації читання — це не лише особистий вибір, а й форма суспільного внеску.

Згідно зі Стратегією розвитку культури на 2025–2030 роки, підтримка видання творів ветеранської, патріотичної та історичної літератури має стати відповіддю на інформаційні загрози та вплив зовнішньої пропаганди.

Разом із тим, оновлення бібліотечних фондів на рівні громад залишається на досить незначному рівні. Тож, паритетна підтримка з боку держави та органів місцевого самоврядування на закупівлю нових книг могла б бути суттєвим чинником для підвищення відвідування бібліотек.

Своєю чергою, бібліотеки вже зараз стають поліфункційними майданчиками як для надання доступу до інформації, так і для згуртування громади. Цей позитивний досвід необхідно масштабувати і закріплювати на нормативному рівні.

“Бібліотека має бути не просто місцем з книжками, а осередком життя громади — простором спілкування, навчання і розвитку. Це — наша відповідь на виклики часу”, — зауважила заступниця міністра.

Серед важливих напрямів державної підтримки Григоренко назвала зовнішню промоцію української книги — участь у міжнародних книжкових ярмарках, підтримку перекладачів та програм перекладу української літератури іноземними мовами.

Загалом серед ключових напрямів, які МКСК визначає як пріоритетні у 2025–2026 роках, — промоція української книги за кордоном, що є важливим інструментом культурної дипломатії, переклад літератури українських авторів мовами світу, підтримка видання нових україномовних книг, програма “єКнига” і поповнення бібліотечних фондів.

Участь в обговоренні також взяли директорка Українського інституту книги Олександра Коваль, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, президентка ВГО “Українська бібліотечна асоціація” Оксана Бруй та член правління Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Ігор Степурін.

Як повідомляв Укрінформ, 29 травня у Києві розпочався XIII Міжнародний фестиваль “Книжковий арсенал”. Він триватиме до 1 червня.

Фокус-темою цьогорічного фестивалю стала метафора “Все між нами – переклад”, яка підкреслює роль перекладу як інструменту порозуміння між культурами, людьми та сенсами.

Фото: МКСК