Ще кілька років тому слово «ковід» звучало для українців майже як одне з найбільших лих сучасності. А сьогодні суспільство у війні має більші і нагальніші проблеми, а ще навчилося тримати цю хворобу під контролем: вакцинація, досвід лікарів плюс власні досвід та обачність значно зменшили ризики. Та попри війну, інфекційні захворювання не «евакуюються» – і коронавірус усе ще нагадує про себе.

Серпень в Україні відзначається зростанням кількості виявлених випадків інфікування коронавірусом. Однак, за даними Міністерства охорони здоров’я, цього серпня кількість нових випадків COVID-19 в Україні менша, ніж торік, майже на дві третини. Якщо минулого року у серпні фіксували понад 26 тисяч хворих, то цього року – близько 8,7 тисячі. У лікарнях нині лікується понад 1300 пацієнтів, тоді як торік таких було понад 3 тисячі.

Найбільше захворювань нині зареєстровано у Києві та області, а також на Дніпропетровщині та Львівщині. Медики повідомляють про нові вже підтверджені випадки двох субваріантів коронавірусу – «Stratus» та «Nimbus». Перший найчастіше проявляється хриплістю голосу, другий – гострим болем у горлі. Інші симптоми залишаються звичними: нежить, кашель, підвищена температура, головний біль, втома, втрата нюху чи смаку.

ЧОМУ СПАЛАХ САМЕ У СЕРПНІ

Підтверджує статистику, яка нижча, аніж у попередній рік, і Алла Мироненко, докторка наук, професорка, лікарка-вірусолог, завідувачка відділу респіраторних та інших вірусних інфекцій, керівниця «Центру грипу». У розмові з Укрінформом вона нагадує: підйом захворюваності на COVID-19 влітку для України – вже не виняток. «Минулого року у серпні ми також мали підйом ковіду, і це було досить неочікувано. Цього року – знову серпень, хворих менше, але підйом є», – пояснює вона.

За її словами, понад половину зразків, що надходять на дослідження з київських лікарень та амбулаторій до їхнього центру, щодня виявляються позитивними саме на ковід. «Можливо, це вже стане закономірністю», – каже Мироненко.

Фахівчиня припускає, що сезонність серпневих спалахів може бути пов’язана з високою варіабельністю вірусу. Постійні мутації та поява нових субваріантів збігаються з періодом активних подорожей українців улітку. «Я думаю над цим питанням. І маю таке припущення. У серпні-липні дуже багато людей подорожують, їздять кудись, це канікули. Міграційні процеси зростають, і якщо десь виникає новий субваріант, він швидко заноситься в країну», – пояснює вірусологиня. Не відкидає вона і нових спалахів восени, коли діти підуть до школи, – скупчення людей в одному місці – це завжди вищий ризик «підхопити» вірус. 

Зазвичай улітку домінують кишкові інфекції, викликані ентеровірусами, однак COVID-19 зламав цей стереотип. «Мабуть, тепер ми щороку будемо спостерігати певний літній підйом», – додає Мироненко. Водночас, підкреслює вона, нинішня ситуація не створює великого епідемічного тиску: «За тиждень у Києві може бути три з половиною тисячі випадків. Це небагато, якщо порівнювати з епідемією грипу, коли ми бачили 15–20 тисяч на тиждень, а колись і до 40 тисяч доходило».

Ще одна причина, чому цифри відносно невеликі, – чимала частина хворих не звертається до лікарів. «Наприклад, працівники дитячих садочків розповідали, що багато дітей хворіє. І це виглядає як локальний спалах, хоча офіційна статистика може бути меншою», – зазначає професорка.

ОСОБЛИВОСТІ ЦЬОГОРІЧНИХ ВАРІАНТІВ

Нові субваріанти COVID-19, що нині циркулюють в Україні, за словами Мироненко, відрізняються окремими симптомами, але загалом перебіг захворювання залишається знайомим. «Зазвичай це респіраторні симптоми: нежить, кашель, температура. У когось підйом температури вищий, у когось нижчий. Деякі субваріанти можуть проявлятись охриплістю голосу або різким болем у горлі. У декого зберігається і втрата нюху на кілька днів», – пояснює лікарка.

За її словами, втрата нюху часто пов’язана із закладеністю носа, тож це радше непрямий симптом. У будь-якому випадку, каже вірусологиня, клінічна картина COVID-19 у 2025 році мало відрізняється від інших респіраторних інфекцій.

Зростання статистики захворювань у серпні, але нижчі показники порівняно з минулим роком фіксують і щодо летальних випадків. Скажімо у червні була зафіксована одна смерть від ковіду, у липні – чотири, а за перші два тижні серпня – десять людей померло внаслідок ускладнень. Для порівняння – минулого року від ковіду померло у червні – 6, у липні – 11, а за два тижні серпня 2024 року – 37.

ЧАСТИНА ВІРУСНОЇ КАРТИНИ ЖИТТЯ

Мироненко підкреслює, що коронавірус нікуди вже не зникне з нашого життя: «Він залишиться з нами як одна з респіраторних інфекцій. Є ж аденовіруси, віруси парагрипу, бокавіруси, метапневмовіруси, людські коронавіруси, які циркулювали задовго до SARS-CoV-2. Вони ніколи не зникали».

Від початку пандемії COVID-19 пройшов шлях від тяжкої хвороби з високим рівнем госпіталізацій та значним рівнем летальності – до сезонної інфекції, яку більшість людей переносить відносно легко. «Зараз це теж сезонне захворювання, яке зазвичай минає без особливого лікування, лише симптоматично. Небезпеку воно становить для груп ризику: людей старшого віку, маленьких дітей, пацієнтів із хронічними хворобами. Як і будь-яка інша респіраторна інфекція», – підсумовує вірусологиня.

Таким чином, COVID-19 став частиною вірусної картини нашого життя. Він більше не є тим «невидимим ворогом», що паралізував світ кілька років тому, але залишається викликом, до якого варто ставитися з обережністю.

У МОЗ нагадують: найкращий спосіб уберегтися від важкого перебігу COVID-19 та його ускладнень – це щеплення. В Україні нині доступна спеціальна омікрон-адаптована вакцина, створена для захисту від актуальних варіантів вірусу, які поширюються у світі. Медики підкреслюють, що насамперед щеплення варто робити тим, хто входить до груп ризику: людям старшого віку, пацієнтам із хронічними захворюваннями чи ослабленим імунітетом, а також вагітним. Вакцинація для цих категорій залишається сезонною рекомендацією.

Натомість професорка, лікарка-інфекціоністка, яка входила у робочу групу з розробки протоколів лікування коронавірусної інфекції, Ольга Голубовська у розмові із журналістами звертає увагу на те, що існують і спеціалізовані противірусні препарати, які ефективні у перші 3-5 днів хвороби. Але їхнє призначення має бути прописане лікарем, тим паче, що препарати від вірусу грипу неефективні від коронавірусу: «Коронаврусна хвороба є маловивченою. Вона неприємна, довготривала, буває дуже затяжною. Але проблема з ковідом, я вважаю, вже практично вирішена. Невирішеною залишається проблема щодо інформування громадян: якщо людина вже захворіла і входить до групи ризику, то їй потрібно одразу надавати противірусну терапію. Але про це у нас немає і пів слова в офіційних повідомленнях на рівні регуляторних органів. І це погано. Якщо людина вже захворіла то немає значення для її клінічного ведення – вакцинована вона чи ні. Якщо вона вже захворіла, то має вчасно звертатися та лікуватися».

ЄВРОПА У ПОМІРНИХ ЗНАЧЕННЯХ

Як свідчать офіційні дані, в Європі зараз спостерігається помірне зростання COVID-19, однак воно не наближається до рівня пандемії.

ECDC (Європейський центр профілактики та контролю захворювань – ред.) у своєму тижневому звіті (станом на 9–15 серпня 2025 року) повідомляє, що тести виявили незначне зростання кількості позитивних значень на SARS-CoV-2 у Люксембурзі та Норвегії. Проте загальні показники госпіталізацій у відділення інтенсивної терапії та показники летальних випадків у більшості країн залишаються нижчими за рівень цього самого періоду 2024 року.

У Великій Британії медіа вказують на увагу медичної спільноти, там у серпні відзначається 31% зростання частки госпіталізованих пацієнтів, які мають позитивні тести на COVID-19 – з 5,8% на кінець липня до 7,6%. Фахівці попереджають, що це може сигналізувати про початок нової хвилі, з огляду на наближення сезону вересневих міграцій, початку шкільного сезону та зниження температури.

Згідно з даними, які базуються на звітах ВООЗ станом на 26 серпня 2025 року, рівень зростання підтверджених випадків COVID-19 у світі за останні 14 днів був низьким або стабільним, без значних стрибків, – що вказує на загалом контрольовану епідеміологічну ситуацію.

Ярина Скуратівська, Київ

Перше фото: alamy.com 

Одеська міськрада ледь не провалила програму “Безбар’єрна Одеса” через скандал навколо вартості інклюзивних туалетів по 5,7 мільйона гривень кожен. Після повторного голосування рішення таки ухвалили.

Відповідне рішення підтримали на сесії Одеської міської ради.

Одеська міська рада знову розглянула питання внесення змін до Міської цільової програми “Безбар’єрна Одеса” на 2023–2028 роки, загальний обсяг фінансування якої складає понад 688 мільйонів гривень. Програма передбачає створення інклюзивної інфраструктури, зокрема облаштування спеціальних маршрутів, пляжів та громадських вбиралень. Саме останній пункт і став приводом для дискусії.

Однією з найбільш спірних позицій стало встановлення у 2025 році чотирьох автоматизованих вбиралень по 5,7 мільйона гривень кожна. За чотири роки у місті планують облаштувати 19 таких туалетів. Депутат Петро Обухов виступив проти, заявивши, що ціна є невиправдано високою.

Мені ремонт квартири з усією технікою та меблями обійшовся дешевше, ніж один цей туалет, — підкреслив він.

Обухов запропонував виключити витрати на вбиральні з програми.

Його підтримала депутатка Анастасія Большедворова, яка наголосила: “Виходить, що один квадратний метр цієї вбиральні коштує 14 тисяч доларів“.

Заступниця міського голови Ганна Позднякова пояснила, що йдеться не про звичайні туалети. За її словами, вони будуть інклюзивними, повністю автоматизованими, обладнаними відеоспостереженням та з урахуванням усіх норм доступності. Вартість також включає підключення до комунікацій.

Такі вбиральні є і в інших містах, і не все можна оцінювати лише грошима, — зазначила посадовиця.

Вона уточнила, що у 2025 році туалети планують встановити на Соборній площі, Приморському бульварі, у Міському саду та на проспекті Українських Героїв.

Своєю чергою мер Геннадій Труханов закликав депутатів дивитися на проблему ширше: “Не треба маніпулювати війною. В Одесу вже приїжджають туристи з інвалідністю, і вони навіть не можуть піти в туалет“. Він запропонував ухвалювати рішення без вилучення цього пункту.

Депутат Олександр Байдерін вніс пропозицію відкласти питання й спробувати знайти дешевші аналоги вбиралень. А Олег Етнарович назвав саму дискусію безплідною.

У результаті депутати відмовилися підтримати поправку Обухова: “за” проголосували лише 8 колег, ще 28 утрималися. Під час першого голосування за зміни до програми рішення також не набрало необхідної кількості голосів — “за” були 27 депутатів, проти — жодного, утрималися — 2, а ще 7 не голосували.

Це викликало обурення в Позднякової, яка наголосила, що через суперечку навколо вартості вбиралень місто може втратити державну субвенцію. Депутат Роман Сеник закликав колег повернутися до розгляду питання: “Треба розставити пріоритети, адже є більш важливі рішення. А з вбиральнями на наступній сесії можна робити що завгодно”.

У результаті документ винесли на повторне голосування. Цього разу його підтримали 35 депутатів, один утримався. Таким чином, зміни до програми “Безбар’єрна Одеса” були ухвалені.

Вони включають два ключові пункти: створення інклюзивного пляжу в районі Отради, де планують облаштувати також базу веслування для ветеранів, та коригування “Безбар’єрного маршруту”. За словами чиновників, у разі провалу рішення Одеса могла б втратити 42 мільйони гривень субвенції з держбюджету.

Хоча депутати й дали “зелене світло” змінам до програми, суперечка навколо вартості міських вбиралень залишилася відкритою і, ймовірно, продовжиться на наступних сесіях міськради.

Водночас за даними маркетплейсу Prom.ua такі модульні туалети коштують від 570 тисяч гривень. Таким чином, реальна ціна на такі туалети в 10 разів нижче, ніж зазначили у проєкті рішення Одеської міської ради. 

СКРИНШОТ: Prom.ua

Ще у квітні в Одесі планували встановити чотири інклюзивні туалети. Вони будуть оснащені сучасними інженерними системами та електронікою, а їх поява є частиною міської програми з оновлення інфраструктури. Для захисту об’єктів передбачили посилений контроль: кожну вбиральню обладнають камерами відеоспостереження, а патрулювання здійснюватимуть Муніципальна варта й Нацполіція. Також міська влада планує оголосити конкурс на їх обслуговування.

Анна Бальчінос