Події
79 театрів долучаться до акції у День пам’яті жертв авіаудару по Маріуполю
Майже 80 українських театрів України, а також театральні спільноти інших держав долучаться до мирної акції в День пам’яті жертв авіаудару по драмтеатру в Маріуполі.
Про це повідомила Донецька ОВА, передає Укрінформ.
“Торік 58 театральних колективів України доєдналися до нашої мирної ініціативи, цього року планується підтримка 79 театрів нашої країни, а також театральної спільноти з Великої Британії, Молдови, Румунії”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що 16 березня 2022 року російські військові скинули надпотужну бомбу на Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь), який слугував укриттям для сотень мирних жителів, включаючи жінок, дітей та літніх людей.
До річниці трагедії Донецька обласна державна адміністрація за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України ініціювала проведення мирної акції – День пам’яті жертв авіаудару по Маріуполю.
Під час акції перед центральним входом до театрів буде нанесений напис «ДІТИ» та встановлено лампадки на знак пошани загиблих.
“З 13 по 16 березня 2025 року за ініціативи Міністерства культури Молдови та за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України реалізовується спільний міжнародний молдавсько-український проєкт, де наш театр у містах Бєльці, Кахул та Кишинів презентує сторітелінг “Маріупольська драма”, – наголосили в ОВА.
Акція має на меті не лише вшанувати пам’ять жертв трагедії, але й нагадати світу про жорстокість війни та важливість захисту мирного населення, особливо дітей.
Як повідомлялося, сьогодні – треті роковини одного з найстрашніших злочинів, скоєного росіянами. Армія РФ скинула дві 500-кілограмові бомби на будівлю Маріупольського драмтеатру – загинули 600 людей.
Фото: dn.gov.ua
У Тернопільському міськрайонному суді перенесли судове засідання у цивільній справі за позовною заявою художника Івана Марчука через неявку одного з відповідачів – сина колишнього народного депутата Михайла Апостола Ігоря.
Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.
Раніше суд призначив проведення експертизи підпису Ігоря Апостола на ліцензійному договорі, який передбачає передачу майнових авторських прав на зображення картин Марчука іншим особам.
“В ухвалі про призначення експертизи було зобов’язано відповідача Апостола з’явитися на судове засідання, щоб суд у процесуальному порядку відібрав у нього вільні зразки почерку та підпису. Разом із тим, суд зазначає, що відповідач Апостол на судове засідання не з’явився. До суду надійшло клопотання від представника відповідача Ігоря Апостола адвоката Притули Оксани Богданівни про відкладення розгляду справи”, – зазначив суддя Тарас Якімець.
За його словами, зважаючи на клопотання про перенесення розгляду справи, а також те, що ще не надійшов до суду один з документів, який був витребуваний для отримання зразків підпису Ігоря Апостола, розгляд справи переноситься на наступне судове засідання, яке відбудеться 6 травня.
“При цьому неявку на наступне судове засідання Апостола суд буде вважати таким, що є зловживанням процесуальними правами, та буде застосовувати заходи процесуального примусу”, – додав Якімець.
Тернопільський міськрайонний суд відкрив провадження у справі про визнання недійсним ліцензійного договору 11 липня 2025 року. Відповідачами у справі є Павленко Сергій Петрович, Синиця Михайло Миколайович, Апостол Ігор Михайлович та Стрипко Тамара Олексіївна.
Про спробу заволодіння авторськими правами на його твори іншими особами Іван Марчук повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці.
Народний депутат України VII скликання Михайло Апостол спростував наявність у нього зареєстрованих авторських прав на картини Марчука.
Слідчі Шевченківського управління поліції ГУ Нацполіції у Києві проводять розслідування у кримінальному провадженні, яке розпочали на підставі заяви художника Мархудожник
чука за фактом шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах або організованою групою.
Фото: Юлія Томчишин/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Українську режисерку, авторку фільмів «Клондайк» та «Ротація» Марину Ер Горбач відзначили премією SEEfest Legacy Award 2026 року.
Про це повідомляє Укрінформ.
Під час церемонії відкриття XXI Південно-Східного Європейського кінофестивалю SEEfest 29 квітня українській режисерці було вручено нагороду фестивалю «За досягнення».
«Цьогоріч фестиваль SEEfest вшановує молоду режисерку з України, чиї фільми та масштаб творчості вже вивели її в число провідних представників свого покоління. Шість років тому наш фестиваль уперше представив її з фільмом (“Омар і ми” ред.) 2020 року створеним у співавторстві з її чоловіком і творчим партнером Мехметом Багадиром Ером. Її наступний фільм, “Клондайк”, увібрав у себе весь жах і трагедію країни, розірваної напередодні вторгнення. Він здобув головні нагороди на фестивалі “Санденс” і став важливою віхою у її кінематографічній творчості, звертаючись до теми війни в Україні. Її голос став голосом її покоління та її країни. Ми пишаємося тим, що показували фільми Марини Ер Горбач у Лос-Анджелесі, і присуджуємо їй премію SEEfest Legacy Award 2026 року», – коментують організатори фестивалю.
Серед відзначених нагородою Legacy Awards на SEEfest за 21 рік існування фестивалю лише дві українки – акторка Оксана Черкашина та режисерка Марина Ер Горбач.
SEEfest триватиме до 6 травня в Лос-Анджелесі. Серед програми – українське документальне кіно – стрічки «Мілітантропос» Єлизавети Сміт, Аліни Горлової та Семена Мозгового й «З любовʼю з фронту» Аліси Коваленко.
Як повідомляв Укрінформ, Марина Ер Горбач – українська режисерка та сценаристка. Володарка нагороди за найкращу режисуру на фестивалі Sundance та Призу екуменічного журі секції «Панорама» Берлінського міжнародного кінофестивалю за фільм «Клондайк», який також був обраний офіційним представником України на “Оскар”-2023 у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм».
Фото надані Мариною Ер Горбач
Дослідники з Триніті-коледжу Дубліна (Ірландія) виявили у римській бібліотеці втрачену копію поеми, написану у сьомому столітті пастухом Кедмоном з англосаксонського королівства Нортумбрії – найдавнішого збереженого вірша англійською мовою.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.
Середньовічний теолог Беда Преподобний, якого шанують як батька англійської історії, у VIII столітті записав латинський переклад цього вірша у своїй праці «Церковна історія народу англів», але не включив оригінальну староанглійську версію.
За словами Беди, Кедмон побачив «божественне явище», яке і надихнуло його написати та заспівати гімн, який вихваляє Бога за створення світу.
Фото: Trinity College Dublin
Вважається, що Кедмон був неписьменним пастухом, який працював в абатстві Вітбі в Північному Йоркширі.
Зазначається, що давньоанглійський варіант, знайдений у римській бібліотеці, був переписаний ченцем у північній Італії між 800 і 830 роками нашої ери.
Це третій найстаріший збережений текст поеми після старіших копій, які зберігаються в Кембриджі та Санкт-Петербурзі.
В інших версіях поема написана латиною, а староанглійський текст додано на полях або в кінці.
За словами дослідників, те, що знайшли у бібліотеці є важливим, оскільки вірш містить давньоанглійську версію в основній частині тексту, що відображає зростаючий статус мови в IX столітті.
Як повідомляв Укрінформ, команда археологів з Іспанії та Єгипту виявила в Оксирінху мумію з фрагментом давньогрецької поеми Гомера «Іліада».
Перше фото: Rome, National Central Library
-
Політика1 тиждень agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Відбудова7 днів agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Усі новини1 тиждень agoНазвала куркою: у мережі скандал між українською поетесою та військовою – що сталось (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoна що здатен ноутбук Apple вартістю до 10 000 грн (фото)
-
Події1 тиждень agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Суспільство1 тиждень agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Події1 тиждень agoВолодар «Оскара» Том Гупер зніме фільм за книгою Міллі Боббі Браун
-
Війна6 днів agoУкраїнські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу