Події
На Миколаївщині під час будівництва фортифікацій виявили поховання VI-V століть до нашої ери
На Миколаївщині бійці 123-ї бригади ТрО розкопали давнє поховання, яке датується VI-V століттями до нашої ери – там знайшли ритуальні речі, привезені з Греції, та рештки людей.
Про це йдеться на сторінці бригади у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Під час будівництва фортифікаційних споруд на півдні України звичайні земельні роботи обернулися сенсаційною археологічною знахідкою. Водій екскаватора Микола виявив невелику амфору. Зацікавившись, він звернувся до свого побратима Євгена, який захоплюється історією. Разом вони вирішили передати знахідку до музею “Старофлотські казарми”, – йдеться у повідомленні.
Експерти музею, проаналізувавши знахідку, встановили, що це іонійська амфора, яка використовувалася в ритуальних цілях і розміщувалася в могилах. Місце, де бійці проводили фортифікаційні роботи, виявилося архаїчним могильником, що датується 6-5 століттями до нової ери.
Особливу увагу музейників привернула ще одна знайдена корінфська посудина – ойнохоя. Цей давньогрецький глечик з однією ручкою та трьома носиками використовувався для розливання вина під час симпосіїв – ритуалізованих бенкетів у Стародавній Греції, що супроводжувався буйними веселощами – важлива складова чоловічого дозвілля.
“Це ритуальні речі, створені спеціально для поховань, привезені з Греції. Важливо, що посудини цілі, без пошкоджень, що свідчить про високий соціальний статус похованих”, – пояснив Олександр, колишній археолог, викладач Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, а нині військовослужбовець.
Разом з артефактами військовослужбовці служби цивільно-військового співробітництва також передали до музею рештки давніх людей.
Як повідомляв Укрінформ, у Первомайському районі Миколаївської області пастухи знайшли на березі Південного Бугу ніж із кременю епохи енеоліту.
Фото: 123 бригада тероборони ЗСУ / 123 territorial defense brigade
У Києві у кінотеатрі “Жовтень” з 16 липня по 10 вересня відбудеться показ п’яти культових українських фільмів 1960-1970-х років.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомив у Фейсбуці.
Нова ретроспектива “Поетичне кіно. Розквіт” продовжить серію показів “Поетичне кіно. Витоки”, яку Довженко-Центр проводив із квітня по липень.
Її фокусом стали фільми, що передвістили ключову течію українського кінематографа.
Цього ж разу на великому екрані можна буде подивитися п’ять культових фільмів, що склали осердя кіноканону українських 1960-1970-х.
У програмі – “Камінний хрест”, “Вечір на Івана Купала”, “Білий птах із чорною ознакою”, “Захар Беркут” і “Пропала грамота”.
Кожен показ супроводжуватиметься вступним словом від кінознавців Довженко-Центру. Вони не лише доповнять контексти кожного фільму, а й допоможуть вибудувати загальну лінію тяглості поетики українського кіно, котру визначили як головну тему 2025 року.
На сайті “Жовтня” можна придбати квитки на деякі покази. Перший із них, “Камінний хрест” (1968) Леоніда Осики, відбудеться вже 16 липня.
Як повідомляв Укрінформ, на Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах, який проходитиме з 4 по 12 липня, продемонструють чотири українські фільми.
Кадр із фільму “Камінний хрест”
У Києві в “Українському домі” з 23 по 26 жовтня 2025 року відбудеться фестиваль книжок про культуру “Фундамент”, що зосереджується виключно на нонфікшені та культурологічній літературі.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо з посиланням на соцмережі фестивалю.
Цьогорічною фокусною темою фестивалю стануть історії про подорож — як буквальні, так і метафоричні.
Фестиваль “Фундамент” вперше провели восени 2024 року. Його засновниці та кураторки – головна редакторка видання Сенсор Анастасія Євдокимова та літературознавиця, головна редакторка журналу The Ukrainians Богдана Неборак. Подія позиціонує себе як нішевий книжковий фестиваль.
У 2025 році основна тема — “Історії про подорож”.
За словами організаторок, книжка постає провідником на шляху інтелектуальної подорожі, що відбувається “через слово й уяву, ідеї та категорії, дослідження та мрії”.
На фестивалі обговорюватимуть такі поняття, як розташування і перенесення, процес і результат мандрів, а також експедиції всередину себе, вглиб України, картографування місць пам’яті.
У програмі — ярмарок книжок, мистецькі виставки та публічні події. Умови участі для видавців оголосять 24 липня.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві з 4 по 6 липня відбудеться третій фестиваль “Протасів Яр” пам’яті громадського активіста і розвідника 93-ї бригади “Холодний яр” Романа Ратушного.
Фото: pixabay
Російська пропаганда намагається протягнути минуле в майбутнє, задача українських науковців пояснити причини та наслідки цього.
Про це в телеефірі розповів голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, передає Укрінформ.
“Російська пропаганда закликає до минулого. Відповідно, ідеологічно Російська Федерація наповнена в цілому минулим. “І мертвим, і живим, і ненародженим”, як каже Шевченко, то у московитів це навпаки – мертвим, і живим, і мертвим. Вони тягнуть минуле в майбутнє. Українці ж думають завжди про майбутнє. Відповідно, яка переможе ідеологія? Звісно, ідеологія майбутнього. Але для цього нам треба справді роз’яснювати. Не відповідати на російську пропаганду в прямому сенсі слова, а роз’яснювати, чому вони це роблять, роз’яснювати причини, наслідки. І оце якраз і є основним, що ми сьогодні маємо нести – роз’яснення”, – сказав Алфьоров.
Водночас він зауважив, що часу на пояснення в України дійсно мало, враховуючи, що в попередні роки держава мало приділяла уваги гуманітарним питанням, і проєкти в цій сфері – дослідження, книги, лекції – реалізовувалися переважно за міжнародні кошти.
“Давайте відверто, якщо історик, кандидат наук в академії наук отримує близько 5000 грн, то як можна робити історичні процеси? Зрозуміло, що через це дуже багато істориків займалися або чужими грантами, чужими дослідженнями, або просто починали репетиторство з НМТ, раніше ЗНО, або займалися іншими справами. Але за роки незалежності ми зробили диво. Академічні історики опублікували величезну кількість робіт, але єдиною проблемою була несуміжність академічної історії та історії популярної. Тому що сидіти в архівах, знайти щось цікаве і пояснити це популярною доступною мовою – це важко”, – наголосив Алфьоров.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет Міністрів України 27 червня призначив українського історика та майора запасу Олександра Алфьорова головою Українського інституту національної пам’яті. 2 липня міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький представив колективу Українського інституту національної пам’яті нового керівника.
Фото: Олександр Алфьоров/facebook
-
Одеса1 тиждень agoУ липні запустять додатковий потяг з Вінниці до Одеси – Укрзалізниця
-
Політика1 тиждень agoнардеп Дмитрук заявив, що Україна, Росія та Білорусь «один народ»
-
Події1 тиждень agoУ Житомирі проходить виставка, присвячена зруйнованим пам’яткам Маріуполя
-
Війна1 тиждень agoЗараз у ворога немає переправ через Оскіл
-
Війна1 тиждень agoНа фронті від початку доби сталися 69 зіткнень, третина з них
-
Політика1 тиждень agoЕрдоган обіцяє зробити максимум для зустрічі Зеленського і Путіна
-
Політика1 тиждень agoВисокі ставки, рекордні витрати та майбутнє України в Альянсі
-
Війна1 тиждень agoВ РФ засудили ще чотирьох українських військових за «Курську операцію»