Політика
Адміністрація Трампа згортає розслідування воєнних злочинів Росії проти України
Адміністрація президента США Дональда Трампа розформувала групу, яка займалася розслідуванням російських воєнних злочинів в Україні, та скоротила посаду її координатора.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Washington Post із посиланням на джерела.
За словами двох співрозмовників видання, було звільнено координатора, уповноваженого, згідно із законом, збирати розвіддані про звірства, вчинені Росією в Україні.
Ця посада при Управлінні директора національної розвідки була створена відповідно до закону, співавторами якого стали представник члена Палати представників Джейсон Кроу і колишній конгресмен Майкл Волц, чинний радник президента США з нацбезпеки.
«Посада координатора щодо звірств… покликана притягнути Путіна до відповідальності за злочини, вчинені ним проти українського народу… Ця посада була заснована Конгресом на двопартійній основі, і адміністрація повинна дати можливість тому, хто обіймає цю посаду, виконувати свої обов’язки, як того вимагає закон», – сказав Кроу у заяві WP.
За його словами, якщо Трамп і директорка Національної розвідки Тулсі Габбард «хочуть досягти міцного миру, вони мають бути готові притягнути Путіна до відповідальності за злочини, вчинені ним в Україні».
Троє чинних і колишніх посадовців повідомили виданню, що міжвідомчу робочу групу, очолювану цим координатором, також було розформовано.
Експерти вважають, що такі дії сигналізують союзникам і супротивникам про зменшення ролі США як глобального голосу за верховенство права.
«Це дуже тривожний відхід від зобов’язання США притягати до відповідальності винних у воєнних злочинах і агресії, особливо в найкривавішому конфлікті, який Європа бачила з часів Другої світової війни», – сказав колишній керівник групи з розслідування воєнних злочинів Мін’юсту США Елі Розенбаум, який пішов у відставку в січні 2024 року.
Офіс директора національної розвідки (ODNI), якому підпорядковувався координатор, не надав коментар.
Як повідомляв Укрінформ, раніше США офіційно повідомили Євроюст про вихід з міжнародної групи, створеної для розслідування дій керівництва держав, відповідальних за повномасштабне вторгнення в Україну.
У липні 2023 року в Гаазі відкрили Міжнародний центр із переслідування за злочин агресії проти України.
Адміністрація Трампа не назвала жодної причини виходу зі складу слідчої групи, окрім того ж пояснення, що й для інших кадрових і політичних кроків: необхідність перерозподілу ресурсів.
Фото: White House
Політика
Поспішне проведення виборів поставить під питання їхню легітимність і зіграє на руку Росії
Термін у 60–90 днів для підготовки виборів в Україні є нереалістичним, оскільки поставить питання щодо їхньої легітимності. Передчасні вибори можуть підштовхнути Україну до політичної кризи, на що розраховує Росія.
Таку думку висловив голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у коментарі кореспондентові Укрінформу.
«Я погоджуюсь із Президентом Зеленським щодо принципових речей,.. що вибори провести, безумовно, треба – за умов, які будуть в цьому сприяти. Але я не погоджуюсь, що на це вистачить 60 чи 90 днів. Це той термін, який з’явився після певних контактів з американською стороною. Такі стислі терміни аж ніяк не реалістичні. І розмови про вибори точно не на користь Україні», – вважає народний депутат.
За його словами, у виборах головне навіть не те, хто перемагає, а чи згодні громадяни з їхніми результатами, тобто легітимність виборів.
«З точки зору суспільства ключове питання – це питання про те, чи всі, хто хотів проголосувати, віддати свій голос за того чи іншого політика, ту чи іншу політичну партію, змогли би це зробити», – наголосив депутат.
Крім того, за його словами, проблема полягає також у тому, як забезпечити можливість узяти в них участь усім, хто хотів би піти в політику.
«Насамперед для цього має бути велика робота зроблена Центральною виборчою комісією, для того щоб скласти, по суті, новий великий національний реєстр виборців, тому що в країні мільйони переміщених осіб. У нас є діюча армія мільйонна, яка, по-перше, сама має отримати можливість проголосувати, а по-друге, багато тих, хто воює, можливо, хотіли б піти в політику, але їхній статус теперішній не дає змоги виставляти свою кандидатуру», – пояснив Потураєв.
Крім того, без законодавчих змін неможливо забезпечити право обиратися деяким громадянам, які провели за кордоном багато часу.
«Ті, що вимушено виїхали в 2022 році, – серед них багато активних громадян, людей з репутацією, здібностями та потенціалом. Вони також позбавлені можливості бути обраними. Окрім того, на консульський облік за кордоном стала меншість українців. А це все ж таки необхідно для того, щоб можна було скласти реєстр виборців», – зауважив парламентарій.
За його словами, окремо стоїть і питання бюджету на вибори.
Усі ці проблеми, на думку Потураєва, можуть вплинути на легітимність виборів, чого і чекають росіяни.
«Вони чекають того, щоб в Україні відбулися такі вибори, після яких велика частина українців не погодилися б із результатами і країна перейшла у ситуацію важкої і перманентної політичної кризи. І, відповідно, у них відкриються великі можливості використання цієї кризи», – переконаний політик.
Як повідомлялось, Президент Володимир Зеленський заявив, що за наявності організаційної підтримки партнерів готовий підтримати проведення виборів в Україні під час воєнного стану. Він попросив депутатів підготувати відповідні зміни до законодавства.
Політика
В ОП спростували заяви ЗМІ про готовність України до буферної зони на Донбасі
Журналісти видання Le Monde неправильно зрозуміли слова радника керівника ОП Михайла Подоляка, що Україна начебто готова погодитися на створення демілітаризованої зони на Донбасі.
Як передає Укрінформ, про це журналістам повідомили в Офісі Президента.
«Чи погодилась Україна, чи не погодилась (на створення буферної зони на Донбасі – ред.) – може вирішуватися тільки на найвищому політичному рівні чи народом України, вчора президент про це сказав журналістам», – пояснив радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин.
Як повідомлялося, 11 грудня Президент Володимир Зеленський сказав журналістам, що станом на тепер американська сторона бачить компроміс щодо Донеччини у відведенні українських військ із частини території, а російські війська нібито не заходять у цю зону. Цю територію у США називають “вільною економічною” або “демілітаризованою зоною”, у той час як питання її управління залишається невизначеним. За словами Зеленського, це не відповідає інтересам України, але треба продовжувати діалог.
Видання Le Monde заявило, що Україна нібито готова погодитися на створення демілітаризованої зони на Донбасі з метою припинення війни.
Політика
В ОП обговорили з європейськими партнерами посилення санкцій проти тіньового флоту Росії
Заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква провів зустріч із директорами департаментів Східної Європи міністерств закордонних справ країн Нордично-Балтійського регіону, відповідальними за формування політики щодо України.
Про це повідомляє ОП, передає Укрінформ.
У розмові взяли участь представники країн Нордично-Балтійської вісімки: Данії, Норвегії, Фінляндії, Ісландії, Швеції, Естонії, Латвії та Литви. Сторони обговорили військову й політичну підтримку України, а також координацію дій для досягнення справедливого миру.
Жовква подякував партнерам з NB8 за їхню послідовну підтримку України на міжнародних платформах і відзначив, що саме країни цього регіону зробили найбільший сукупний внесок у межах ініціативи PURL. Загальна сума підтверджених фінансових зобов’язань країн-учасниць становить $1,55 млрд, сформованих у кількох пакетах. Як зазначається, до кінця року необхідно зробити внесок ще на $800 млн, щоб забезпечити фінансування нових оборонних пакетів для України.
«Окрема увага – санкційному тиску на Росію, особливо у сфері протидії тіньовому флоту. Заступник керівника Офісу Президента зазначив, що минулого року Росія перевезла понад 60% морського експорту нафти завдяки тіньовому флоту танкерів. Важливо розширювати санкції проти капітанів, членів екіпажів і власників суден, щоб унеможливити обхід обмежень і зменшити здатність РФ фінансувати агресію», – йдеться в повідомленні.
Сторони також скоординували позиції напередодні засідання Європейської ради та перед головуванням Кіпру в Раді ЄС у першій половині 2026 року.
«Україна повністю виконує своє домашнє завдання на євроінтеграційному напрямі. Ми готові до наступних кроків у відкритті переговорних кластерів і розраховуємо на подальшу єдність і підтримку з боку держав Європейського Союзу», – наголосив Жовква.
Як повідомлялося, Володимир Зеленський заявив, що проти російських танкерів та всієї інфраструктури транспортування нафти з РФ буде посилено санкції як з боку Європи, так і України.
Фото: ОП
-
Суспільство1 тиждень agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Суспільство1 тиждень agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУ Реєстрі пошкодженого та зруйнованого майна зафіксовані вже понад мільйон повідомлень
-
Війна1 тиждень agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат
-
Одеса4 дні agoНовий директор Департаменту ветеранів Одеси — хто такий Єрмаков
-
Усі новини6 днів agoЕндрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца
-
Події1 тиждень agoУ бібліотеці Триніті-коледжу з’явилася українська книжкова поличка
-
Політика4 дні agoУряд вніс до Ради законопроєкт про мотиваційні контракти для військових
