Політика
Адміністрація Трампа згортає розслідування воєнних злочинів Росії проти України
Адміністрація президента США Дональда Трампа розформувала групу, яка займалася розслідуванням російських воєнних злочинів в Україні, та скоротила посаду її координатора.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Washington Post із посиланням на джерела.
За словами двох співрозмовників видання, було звільнено координатора, уповноваженого, згідно із законом, збирати розвіддані про звірства, вчинені Росією в Україні.
Ця посада при Управлінні директора національної розвідки була створена відповідно до закону, співавторами якого стали представник члена Палати представників Джейсон Кроу і колишній конгресмен Майкл Волц, чинний радник президента США з нацбезпеки.
«Посада координатора щодо звірств… покликана притягнути Путіна до відповідальності за злочини, вчинені ним проти українського народу… Ця посада була заснована Конгресом на двопартійній основі, і адміністрація повинна дати можливість тому, хто обіймає цю посаду, виконувати свої обов’язки, як того вимагає закон», – сказав Кроу у заяві WP.
За його словами, якщо Трамп і директорка Національної розвідки Тулсі Габбард «хочуть досягти міцного миру, вони мають бути готові притягнути Путіна до відповідальності за злочини, вчинені ним в Україні».
Троє чинних і колишніх посадовців повідомили виданню, що міжвідомчу робочу групу, очолювану цим координатором, також було розформовано.
Експерти вважають, що такі дії сигналізують союзникам і супротивникам про зменшення ролі США як глобального голосу за верховенство права.
«Це дуже тривожний відхід від зобов’язання США притягати до відповідальності винних у воєнних злочинах і агресії, особливо в найкривавішому конфлікті, який Європа бачила з часів Другої світової війни», – сказав колишній керівник групи з розслідування воєнних злочинів Мін’юсту США Елі Розенбаум, який пішов у відставку в січні 2024 року.
Офіс директора національної розвідки (ODNI), якому підпорядковувався координатор, не надав коментар.
Як повідомляв Укрінформ, раніше США офіційно повідомили Євроюст про вихід з міжнародної групи, створеної для розслідування дій керівництва держав, відповідальних за повномасштабне вторгнення в Україну.
У липні 2023 року в Гаазі відкрили Міжнародний центр із переслідування за злочин агресії проти України.
Адміністрація Трампа не назвала жодної причини виходу зі складу слідчої групи, окрім того ж пояснення, що й для інших кадрових і політичних кроків: необхідність перерозподілу ресурсів.
Фото: White House
Політика
Євросоюз розглядає готівкові залишки активів РФ для надання Україні позики
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що розробляється кілька варіантів використання заморожених російських активів, вони залишаються основним очікуваним джерелом покриття фінансових потреб України.
Про це вона заявила вона на спільній з лідерами країн Північної Європи пресконференції після засідання Північної ради у Стокгольмі, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми розглядаємо фінансові потреби України протягом 2026 та 2027 років, і я дуже рада та вдячна, що Європейська рада зобов’язалася покрити фінансові потреби України на ці роки – чи то військові потреби, чи, за необхідності, бюджетні», – сказала фон дер Ляєн у відповідь на запитання, чи розглядається варіант спільного боргу в інтересах України після того, як на останньому засіданні Європейської ради рішення щодо репараційного кредиту не було прийнято.
Фон дер Ляєн назвала «важливим кроком уперед» саме те, що ЄС розглядає заморожені російські активи для покриття потреб України.
«Ми розглядаємо готівкові залишки. Пропозиція полягає в тому, щоб використати ці залишки для надання Україні позики, яку Україна має повернути, якщо Росія виплатить репарації. І тому це юридично обґрунтована пропозиція, а не тривіальна», – пояснила вона.
За словами глави ЄК, Європейська рада запросила «потенційні варіанти щодо технічних питань», і Єврокомісія готова їх надати.
«Але основний месидж для Росії дуже чіткий: ми тут надовго, ми готові покривати фінансові потреби України, ми будемо поряд з Україною стільки, скільки потрібно», – підсумувала вона.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна потребує коштів від репараційної позики вже у 2026 році.
Після засідання Євроради Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європейська комісія продовжить роботу над розробкою механізму репараційної позики для України з повагою до міжнародного права.
Фото: European Union
Політика
Європа близька до рішення передати Україні заморожені активи РФ
Президент Володимир Зеленський заявив, що європейці близькі до рішення стосовно передачі Україні заморожених російських активів.
Про це глава держави сказав під час спілкування з журналістами, передає кореспондент Укрінформу.
«Якщо ми ухвалимо це рішення по активах, його вже потім ніхто не зупинить. Що б не змінилося, яка б не була політика в майбутніх лідерів Великої сімки – хто б не прийшов, він не зможе зупинити рішення, коли Україна отримуватиме траншами ці гроші (заморожені російські активи – ред.) і вирішуватиме, куди вони підуть – на зброю чи на ще щось. Ось це і є наша політична перемога. Дай бог, щоб вони (Європа – ред.) дотиснули з політичної до практичної реалізації цього. Вони дуже близькі», – зазначив Зеленський.
Він також наголосив на важливості постійної фінансової підтримки України західними партнерами як частини тиску на Росію.
«Для Путіна найстрашніше в (рішенні по) «рускіх» активах, що Європа дала сигнал: немає сенсу Путіну продовжувати воювати на виснаження України. Тому що фінансового виснаження не буде. І це потрібно зрозуміти. Це не про те, що хтось готовий воювати, а хтось не готовий. Дуже важливо дати чіткий сигнал: дивись, ми будемо їх фінансувати, і… якщо ти не будеш закінчувати, ми будемо їх підтримувати. Тобто це теж показує Росії, що сенсу в цій війні немає, тому що ми не здамося – і партнери не здадуться», – наголосив Президент.
Як повідомлялося, раніше Володимир Зеленський заявив, що у Брюсселі під час саміту лідери ЄС ухвалили політичне рішення стосовно російських заморожених активів, а практичне має бути ухвалене до кінця року.
23 жовтня прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер заявив, що його країна наполягає на ухваленні юридичної основи та спільної відповідальності за використання російських заморожених активів на користь України, якої поки не бачить.
За словами прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, питання передачі заморожених російських активів Україні має вирішитися на засіданні Європейської ради, яке заплановане на 11-12 грудня.
Раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що пропозиція щодо репараційного кредиту для України на суму 140 млрд євро за рахунок заморожених російських активів є надійним та легальним шляхом змусити Росію заплатити за шкоду, завдану Україні.
Політика
Глава МЗС Словенії вшанувала у Львові пам’ять загиблих воїнів
Віцепрем’єр-міністерка – міністерка закордонних та європейських справ Словенії Таня Файон, яка перебуває з робочим візитом на Львівщині, вшанувала українських та словенських воїнів.
-
Одеса1 тиждень agoКоли в Одесі ввімкнуть опалення 2025 року
-
Війна3 дні agoБронювання від мобілізація – з 1 листопада ТЦК не прийматимуть документи
-
Суспільство3 дні agoНа Одещині хочуть ввести локальні оповіщення про повітряні тривоги – для окремих районів
-
Усі новини1 тиждень agoДівчина Клопотенка – шеф-кухар показав романтичні кадри
-
Усі новини1 тиждень agoнезвичайне відкриття у Таїланді (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна зможе швидко відбудуватися після завершення війни
-
Політика6 днів agoЗеленський підтвердив, що деякі європейські країни висунули свої мирні ініціативи
-
Україна1 тиждень agoнаступного тижня в Україні очікуються хвиля похолодання і багато дощів
