Політика
Адміністрація Трампа згортає розслідування воєнних злочинів Росії проти України
Адміністрація президента США Дональда Трампа розформувала групу, яка займалася розслідуванням російських воєнних злочинів в Україні, та скоротила посаду її координатора.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Washington Post із посиланням на джерела.
За словами двох співрозмовників видання, було звільнено координатора, уповноваженого, згідно із законом, збирати розвіддані про звірства, вчинені Росією в Україні.
Ця посада при Управлінні директора національної розвідки була створена відповідно до закону, співавторами якого стали представник члена Палати представників Джейсон Кроу і колишній конгресмен Майкл Волц, чинний радник президента США з нацбезпеки.
«Посада координатора щодо звірств… покликана притягнути Путіна до відповідальності за злочини, вчинені ним проти українського народу… Ця посада була заснована Конгресом на двопартійній основі, і адміністрація повинна дати можливість тому, хто обіймає цю посаду, виконувати свої обов’язки, як того вимагає закон», – сказав Кроу у заяві WP.
За його словами, якщо Трамп і директорка Національної розвідки Тулсі Габбард «хочуть досягти міцного миру, вони мають бути готові притягнути Путіна до відповідальності за злочини, вчинені ним в Україні».
Троє чинних і колишніх посадовців повідомили виданню, що міжвідомчу робочу групу, очолювану цим координатором, також було розформовано.
Експерти вважають, що такі дії сигналізують союзникам і супротивникам про зменшення ролі США як глобального голосу за верховенство права.
«Це дуже тривожний відхід від зобов’язання США притягати до відповідальності винних у воєнних злочинах і агресії, особливо в найкривавішому конфлікті, який Європа бачила з часів Другої світової війни», – сказав колишній керівник групи з розслідування воєнних злочинів Мін’юсту США Елі Розенбаум, який пішов у відставку в січні 2024 року.
Офіс директора національної розвідки (ODNI), якому підпорядковувався координатор, не надав коментар.
Як повідомляв Укрінформ, раніше США офіційно повідомили Євроюст про вихід з міжнародної групи, створеної для розслідування дій керівництва держав, відповідальних за повномасштабне вторгнення в Україну.
У липні 2023 року в Гаазі відкрили Міжнародний центр із переслідування за злочин агресії проти України.
Адміністрація Трампа не назвала жодної причини виходу зі складу слідчої групи, окрім того ж пояснення, що й для інших кадрових і політичних кроків: необхідність перерозподілу ресурсів.
Фото: White House
Політика
Хмара обговорив із міністром оборони Норвегії, як терміново збільшити запаси ракет-перехоплювачів
Міністр оборони Євгеній Хмара та його норвезький колега Торе Сандвік обговорили критичну потребу України в ракетах-перехоплювачах.
Про це Міноборони України повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Сторони обговорили варіанти термінового збільшення запасів, де Україна розраховує на підтримку Норвегії», – зазначають у відомстві.
Також під час розмови міністри приділили увагу проєкту з інтеграції додаткових ракет у системи протиповітряної оборони NASAMS, які перебувають на озброєнні України.
Серед обговореного була й протидія реактивним дронам.
«Одним з найефективніших засобів у протидії реактивним шахедам є авіація. Тому необхідно продовжувати стабільне постачання боєприпасів до літаків F-16 та нарощування їхніх обсягів. Водночас важливою складовою об’єктового прикриття є ПЗРК. Для посилення протиповітряної оборони Україна потребує додаткових комплексів та ракет до них і розраховує на підтримку Норвегії», – заявив Хмара.
Принагідно він висловив вдячність Норвегії за лідерство та вагомий внесок у зміцнення обороноздатності України.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський переконаний, що росіяни посилюватимуть балістичні удари на тлі зменшення поставок Україні ракет-перехоплювачів від США.
Фото: Міноборони
У новому випуску «Програми Ігоря Долгова» ітиметься про різке загострення українсько-американських відносин, нові поступки Дональда Трампа Росії, переговори щодо завершення війни та ризики мирної угоди, яка може не враховувати безпекові інтереси України.
Ведучий програми – український дипломат Ігор Долгов – у сьогоднішньому випуску нагадує, що поки Вашингтон пропонує Москві економічні стимули, послаблює санкційний тиск і шукає можливості відновлення співпраці з Росією, російська армія продовжує атакувати українські міста та енергетику. Він також аналізує, чи здатна така політика змусити Путіна погодитися на мир і яку ціну можуть запропонувати заплатити Україні.
У випуску Долгов також розбирає:
- чому Трамп вирішив послабити санкції проти Росії та відкрити шлях російському дизелю на світові ринки;
- навіщо Вашингтон відклав на 60 днів запровадження нових жорстких санкцій проти РФ;
- що відомо про можливий тиск США на Україну через розвіддані, Starlink і постачання озброєння;
- чому оголошене Трампом енергетичне перемир’я не зупинило російських ударів по Україні;
- як США пропонували використати заморожені в Європі російські активи;
- про що домовлялися Україна, США та європейські партнери на переговорах в Осло;
- які пропозиції Стів Віткофф передав Путіну в Санкт-Петербурзі;
- чому американський мирний план може передбачати повернення російських нафти й газу на європейський ринок;
- чим відрізняються цілі України, Європи, США та Росії у мирному процесі;
- яких гарантій безпеки вимагає Москва та чому це загрожує європейській безпеці;
- чи може Україна погодитися на припинення бойових дій по нинішній лінії зіткнення;
- чому конфіскація заморожених російських активів може стати інструментом тиску на Кремль;
- чому економічні поступки Путіну не гарантують припинення війни.
Вашингтон прагне швидкої мирної угоди, Москва намагається зберегти вплив на Україну та Європу, а Київ наполягає на гарантіях власної безпеки. Чи готовий Трамп змінити політику поступок на реальний тиск проти Росії та чому без зміни позиції Кремля мир залишається недосяжним – дивіться в аналітиці від Ігоря Долгова о 17:30 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Як повідомлялося, деякі республіканці в Конгресі США розкритикували спецпредставника американського президента Стіва Віткоффа, який у середу назвав главу Кремля Володимира Путіна «гуманістом» під час зустрічі у Санкт-Петербурзі.
Президент Володимир Зеленський вважає, що глава Білого дому Дональд Трамп може посадити російського диктатора Володимира Путіна за стіл переговорів.
Про це глава держави сказав у подкасті The Diary of a CEO, який веде підприємець та інвестор Стівен Бартлетт, передає Укрінформ.
Відповідаючи на запитання, чи є реалістичний шлях до завершення цієї війни, Зеленський сказав: «Трамп може дуже просто посадити Путіна за стіл перемовин. Тому що так, як він говорить про мене, має говорити й про Путіна, застосовувати таку ж риторику».
Президент України нагадав, що на столі в американського лідера лежать санкції, які вже ухвалив Конгрес. «Він може це зробити», – сказав Зеленський, припустивши, що, на його думку, Дональд Трамп не вводить їх через особливі відносини з російським диктатором.
Як повідомляв Укрінформ, Трамп раніше заявив, що не хоче ухвалювати рішення, яке «безглуздо відштовхнуло б Росію від столу переговорів».
9 жовтня він призупинив застосування мит і санкцій, які передбачені законом Ліндсі Грема, ухваленим у вересні.
Фото: ОП
-
Війна1 тиждень agoРозвіддані США для України: що буде з ППО, якщо Трамп їх відключить,
-
Відбудова1 тиждень agoНа Херсонщині за тиждень погодили видачу житлових сертифікатів на майже ₴208 мільйонів
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Одеса5 днів ago
В Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Усі новини1 тиждень ago6 культових фільмів для переоцінки життя
-
Війна1 тиждень agoСили оборони звільнили від росіян ще три населені пункти на Донеччині
-
Суспільство1 тиждень agoШколи самі визначатимуть формат навчання з урахуванням безпекової ситуації та умов в укриттях
-
Війна1 тиждень agoППО протягом дня знешкодила 125 зі 138 російських дронів