Політика
Адміністрація Трампа згортає розслідування воєнних злочинів Росії проти України
Адміністрація президента США Дональда Трампа розформувала групу, яка займалася розслідуванням російських воєнних злочинів в Україні, та скоротила посаду її координатора.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Washington Post із посиланням на джерела.
За словами двох співрозмовників видання, було звільнено координатора, уповноваженого, згідно із законом, збирати розвіддані про звірства, вчинені Росією в Україні.
Ця посада при Управлінні директора національної розвідки була створена відповідно до закону, співавторами якого стали представник члена Палати представників Джейсон Кроу і колишній конгресмен Майкл Волц, чинний радник президента США з нацбезпеки.
«Посада координатора щодо звірств… покликана притягнути Путіна до відповідальності за злочини, вчинені ним проти українського народу… Ця посада була заснована Конгресом на двопартійній основі, і адміністрація повинна дати можливість тому, хто обіймає цю посаду, виконувати свої обов’язки, як того вимагає закон», – сказав Кроу у заяві WP.
За його словами, якщо Трамп і директорка Національної розвідки Тулсі Габбард «хочуть досягти міцного миру, вони мають бути готові притягнути Путіна до відповідальності за злочини, вчинені ним в Україні».
Троє чинних і колишніх посадовців повідомили виданню, що міжвідомчу робочу групу, очолювану цим координатором, також було розформовано.
Експерти вважають, що такі дії сигналізують союзникам і супротивникам про зменшення ролі США як глобального голосу за верховенство права.
«Це дуже тривожний відхід від зобов’язання США притягати до відповідальності винних у воєнних злочинах і агресії, особливо в найкривавішому конфлікті, який Європа бачила з часів Другої світової війни», – сказав колишній керівник групи з розслідування воєнних злочинів Мін’юсту США Елі Розенбаум, який пішов у відставку в січні 2024 року.
Офіс директора національної розвідки (ODNI), якому підпорядковувався координатор, не надав коментар.
Як повідомляв Укрінформ, раніше США офіційно повідомили Євроюст про вихід з міжнародної групи, створеної для розслідування дій керівництва держав, відповідальних за повномасштабне вторгнення в Україну.
У липні 2023 року в Гаазі відкрили Міжнародний центр із переслідування за злочин агресії проти України.
Адміністрація Трампа не назвала жодної причини виходу зі складу слідчої групи, окрім того ж пояснення, що й для інших кадрових і політичних кроків: необхідність перерозподілу ресурсів.
Фото: White House
Розслідування Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо вторгнення Росії в Україну не може бути зупинене мирними переговорами, але може бути відкладене Радою Безпеки ООН.
Як передає Укрінформ, про це у п’ятницю заявила заступниця прокурора МКС Нажат Шамім Хан агентству Associated Press.
«Якщо розслідування триває, ми будемо дотримуватися наших власних нормативних положень», – заявила Хан.
Заступниця прокурора наголосила, що спроби встановити справедливість повинні супроводжуватися мирними зусиллями.
«Повинна бути можливість притягнення до відповідальності, щоб мир був тривалим, був стійким», – сказала Хан.
Водночас вона зауважила, що Радбез ООН може «попросити суд відкласти розгляд справи, якщо вважає, що є можливість укласти мирну угоду», та додала, що це буде лише «тимчасовою зупинкою».
Як повідомляв Укрінформ, 17 березня 2023 року судді Міжнародного кримінального суду (МКС) видали ордери на арешт глави Кремля Володимира Путіна та російської дитячої омбудсменки Марії Львової-Бєлової.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Президент Володимир Зеленський у понеділок, 8 грудня, здійснить візит до Великої Британії.
Про це глава держави заявив під час Військового молитовного сніданку, передає кореспондент Укрінформу.
Відповідаючи на запитання журналістів, чи планує Президент візит до Великої Британії у понеділок, 8 грудня, Зеленський відповів: “Так”.
Він також додав, що сьогодні у другій половині дня очікує доповідь від секретаря РНБО Рустема Умєрова про результат перемовин у США.
Як повідомляв Укрінформ, попередній візит глави Української держави до Великої Британії відбувся 24 жовтня. Тоді Володимир Зеленський провів зустріч з королем Об’єднаного Королівства Чарльзом та прем’єр-міністром Кіром Стармером. Також у Лондоні 24 жовтня відбулося засідання Коаліції охочих.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн провела зустріч із прем’єром Бельгії Бартом Де Вевером та канцлером ФРН Фрідріхом Мерцем, який прибув до Брюсселя.
Про це вона повідомила в мережі Х, передає власний кореспондент Укрінформу.
«Зустрілася з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем та прем’єр-міністром Бельгії Бартом Де Вевером, щоб обмінятися думками щодо ситуації в Україні та заморожених російських активів. Ми погодилися, що час має вирішальне значення, враховуючи поточну геополітичну ситуацію», – написала фон дер Ляєн.
Вона наголосила, що фінансова підтримка України має центральне значення для європейської безпеки.
Президентка Європейської комісії відзначила «дуже конструктивний» обмін думками з цього приводу в контексті занепокоєнь Бельгії щодо власних фінансових, економічних та політичних ризиків, які випливають з ідеї репараційного кредиту на основі активів РФ, заморожених у бельгійському депозитарії Euroclear.
«Особлива ситуація Бельгії щодо використання заморожених російських активів є незаперечною і має бути вирішена таким чином, щоб усі європейські держави несли однаковий ризик», – констатувала фон дер Ляєн.
За її словами, сторони домовилися продовжити переговори з метою досягнення консенсусу на засіданні Європейської ради 18 грудня.
Як повідомляв Укрінформ, Фрідріх Мерц відкинув передачу Сполученим Штатам заморожених на території ЄС російських активів, що, за інформацією ЗМІ, було предметом мирних переговорів, які просуває адміністрація Дональда Трампа.
Єврокомісія запропонувала два рішення для задоволення фінансових потреб України на 2026-2027 роки: запозичення з боку ЄС та «репараційна позика».
Раніше бельгійський депозитарій Euroclear, де зберігається більшість заморожених активів РФ, заявив, що європейські уряди зіткнуться з вищими борговими витратами, якщо ЄС використає ці кошти для надання Україні кредитів на суму 140 млрд євро.
Бельгія, де зберігається більша частина заблокованих активів РФ, розкритикувала план Єврокомісії. Урсула фон дер Ляєн заявила, що нова пропозиція Єврокомісії щодо «репараційної позики» для України за рахунок заморожених російських активів враховує майже всі занепокоєння Бельгії.
Фото: ОП
-
Суспільство2 дні agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoхлопець працював три роки без вихідних
-
Відбудова1 тиждень agoНа Кіровоградщині відновили навчання в пошкодженому обстрілом РФ ліцеї
-
Усі новини1 тиждень agoстали відомі три правильні ознаки, що вас «зламали»
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2025
-
Відбудова1 тиждень agoЗ 1 грудня можна подати на компенсацію втраченого на окупованих територіях житла
-
Усі новини5 днів agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Усі новини6 днів agoАмериканка клонувала померлого пса за 50 000 доларів: чому вона шкодує