Політика
Адміністрація Трампа згортає розслідування воєнних злочинів Росії проти України
Адміністрація президента США Дональда Трампа розформувала групу, яка займалася розслідуванням російських воєнних злочинів в Україні, та скоротила посаду її координатора.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Washington Post із посиланням на джерела.
За словами двох співрозмовників видання, було звільнено координатора, уповноваженого, згідно із законом, збирати розвіддані про звірства, вчинені Росією в Україні.
Ця посада при Управлінні директора національної розвідки була створена відповідно до закону, співавторами якого стали представник члена Палати представників Джейсон Кроу і колишній конгресмен Майкл Волц, чинний радник президента США з нацбезпеки.
«Посада координатора щодо звірств… покликана притягнути Путіна до відповідальності за злочини, вчинені ним проти українського народу… Ця посада була заснована Конгресом на двопартійній основі, і адміністрація повинна дати можливість тому, хто обіймає цю посаду, виконувати свої обов’язки, як того вимагає закон», – сказав Кроу у заяві WP.
За його словами, якщо Трамп і директорка Національної розвідки Тулсі Габбард «хочуть досягти міцного миру, вони мають бути готові притягнути Путіна до відповідальності за злочини, вчинені ним в Україні».
Троє чинних і колишніх посадовців повідомили виданню, що міжвідомчу робочу групу, очолювану цим координатором, також було розформовано.
Експерти вважають, що такі дії сигналізують союзникам і супротивникам про зменшення ролі США як глобального голосу за верховенство права.
«Це дуже тривожний відхід від зобов’язання США притягати до відповідальності винних у воєнних злочинах і агресії, особливо в найкривавішому конфлікті, який Європа бачила з часів Другої світової війни», – сказав колишній керівник групи з розслідування воєнних злочинів Мін’юсту США Елі Розенбаум, який пішов у відставку в січні 2024 року.
Офіс директора національної розвідки (ODNI), якому підпорядковувався координатор, не надав коментар.
Як повідомляв Укрінформ, раніше США офіційно повідомили Євроюст про вихід з міжнародної групи, створеної для розслідування дій керівництва держав, відповідальних за повномасштабне вторгнення в Україну.
У липні 2023 року в Гаазі відкрили Міжнародний центр із переслідування за злочин агресії проти України.
Адміністрація Трампа не назвала жодної причини виходу зі складу слідчої групи, окрім того ж пояснення, що й для інших кадрових і політичних кроків: необхідність перерозподілу ресурсів.
Фото: White House
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов обговорив з американськими сенаторами підтримку України, перемовний процес та гарантії безпеки.
Як передає Укрінформ, про це Буданов повідомив у Фейсбуці.
“Провів розмову у форматі відеоконференції з головою Комітету Сенату США зі збройних сил Роджером Вікером та членом Комітету Сенату з питань розвідки Майклом Беннетом”, – зазначив Буданов.
За словами Буданова, американські сенатори порушили низку актуальних тем, зосередившись на ключових викликах, з якими Україна стикається на нинішньому етапі протистояння російській агресії, та пріоритетних напрямах двосторонньої співпраці.
“Оцінюючи посилення ударів РФ по тилових містах України, наголосив, що російські обстріли цивільної та критичної інфраструктури є систематичним терором, який не має військової доцільності й принципово не змінює ситуації на фронті. Україна критично залежить від американської допомоги у сфері систем раннього попередження про повітряні загрози для захисту цивільного населення під час зими”, – повідомив Буданов.
Керівник Офісу Президента зауважив, що цінує зусилля США в організації та просуванні переговорного процесу, про що він проінформував американську сторону під час розмови.
“Для досягнення результату необхідно підготувати належні умови, тому Україна очікує на прогрес під час наступного раунду тристоронніх переговорів”, – додав Буданов.
Також він відзначив особливу важливість питань гарантій безпеки для України та зауважив, що будь-яке мирне врегулювання чи припинення бойових дій без чітких безпекових механізмів не гарантуватиме сталого миру. Тому вироблення надійних архітектур безпеки за участю партнерів є одним з основних пріоритетів України.
“Відповідні домовленості слід розглядати не як односторонню благодійність, а як прагматичну інвестицію США у зміцнення оборонних спроможностей і власну безпеку”, – підкреслив Буданов.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що у листопаді можуть відбутися переговори у форматах, які довго обговорюються.
Фото: Кирило Буданов, Facebook
Канада долучиться до надання позики на підтримку України (Ukraine Support Loan), яку ЄС передбачив на 2026–2027 роки, та виділить 500 млн євро.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив премʼєр-міністр Канади Марк Карні під час спільної із президентом Європейської ради Антоніу Коштою пресконференції у Монреалі.
“Наш перший внесок становитиме 500 млн євро”, – відповів Карні на запитання про те, яким чином Канада бачить свою участь у наданні позики на підтримку України (Ukraine Support Loan).
За словами Карні, ця позика – “важливий та ефективний механізм, що використовує заморожені кошти для надання дуже потрібної Україні допомоги”.
“Йдеться, звісно, і про суттєву підтримку оборони та відбудови України. Ми поговорили й про ширші фінансові та безпекові потреби України”, – зазначив премʼєр Канади.
Своєю чергою Кошта подякував Канаді за рішення долучитися до цієї позики. “Це – потужний сигнал нашої довготривалої спільної відданості Україні”, – наголосив він.
Як повідомляв Укрінформ: за підсумками саміту в Монреалі Канада та ЄС зобов’язалися й надалі посилювати тиск на Росію й підтримувати Україну, в тому числі у реформах та євроатлантичній інтеграції.
Фото Укрінформу можна купити тут
Українські удари по легітимних військових цілях на території РФ слід розглядати як відповідь на російський терор проти цивільного населення та умисні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України.
Про це заявив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий на брифінгу в п’ятницю, 30 жовтня, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Тихий наголосив, що внаслідок російських атак лише протягом останніх днів у Дніпрі загинули 15 людей, у Кременчуці – троє, у Чернігові – двоє 15-річних дівчат, в Ізюмі на Харківщині – четверо, у селі Біленькому на Запоріжжі – двоє. Також росіяни атакували житлову забудову в Києві, громадський транспорт у Запоріжжі та цивільне підприємство в Лозовій на Харківщині.
Окремо речник МЗС навів дані про удари по енергетичній інфраструктурі. Зокрема, за 29–30 жовтня російські ракети й дрони пошкодили щонайменше чотири енергооб’єкти у Київській, Дніпропетровській та Полтавській областях. Зокрема, були уражені підстанції, трансформатори та об’єкти нафтопереробки. Через атаки без електропостачання залишилися 350 тисяч абонентів.
«Я називаю вам ці цифри, тому що це реальність, в якій ми існуємо, і вся подальша зовнішньополітична наша діяльність, і всі новини мають розглядатися з точки зору цієї реальності. Тому будь-які новини про ураження Україною легітимних законних військових цілей на території Російської Федерації треба приймати як відповідь на цей терор, який відбувається», — сказав речник МЗС.
Як повідомляв Укрінформ, у п’ятницю, 30 жовтня, росіяни вдарили по одному з торговельних центрів Харкова, постраждали четверо жінок.
-
Політика1 тиждень agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса5 днів ago
Графіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна4 дні agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна5 днів agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Війна1 тиждень agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Усі новини1 тиждень agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови