Про це глава держави повідомив у вечірньому зверненні в Телеграмі, передає Укрінформ. 

«Ми готуємося до двох системних безпекових подій, які будуть на цьому тижні. Перше – формат міністрів оборони держав, які з Україною. Будуть нові пакети підтримки для нашого захисту», – зазначив він.

За словами Зеленського, другий формат передбачає участь України у Мюнхенській безпековій конференції.

«Україна братиме участь у її роботі, важливо, щоб сигнали України були почуті Європою, були почуті Америкою, всіма нашими партнерами. Я впевнений, так і буде», – наголосив Президент.

Зеленський підкреслив необхідність посилення спільної активності для безпеки, розвитку виробництв та сучасних розробок, а також координації дій з партнерами.

«Більше спільної активності заради безпеки нам потрібно. Більше спільних виробництв, більше сучасних розробок і, звісно, більше координації. Якщо європейці порізно, багато хто у світі грає проти Європи. Всім нам у Європі потрібна єдність. Саме на це працюємо», – підсумував Президент.

Як повідомляв Укрінформ, 62-а Мюнхенська безпекова конференція пройде 13-15 лютого 2026 року.

Організатори очікують приблизно 200 представників урядів із близько 120 країн, з них майже 60 голів держав і урядів, 56 міністрів закордонних справ і понад 30 очільників оборонних відомств, а також керівників понад 40 міжнародних організацій.

Делегацію України, як очікується, очолить Президент Володимир Зеленський.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Центр стратегічних комунікацій SPRAVDI.

За даними аналітиків, на близько 110 ресурсах, що системно поширюють дезінформацію та інформаційні маніпуляції, зафіксовано близько 7,3 тис. матеріалів зі згадками про Україну. Це майже у 1,55 раза більше, ніж у приблизно 950 легітимних іноземних медіа, де за аналогічний період опубліковано 4,7 тис. матеріалів. Загалом понад 62% публікацій про Україну іноземними мовами припали саме на ресурси, задіяні у російських інформаційних операціях.

У Страткомі зафіксували скоординоване поширення матеріалів, спрямованих на дискредитацію дипломатичних зусиль України після тристоронніх консультацій у Абу-Дабі. Українське керівництво звинувачували у так званій недоговороздатності через відмову погоджуватися на російські вимоги щодо передачі «всього Донбасу». Замах на генерала Алєксєєва використовувався для підкріплення тверджень про нібито ескалаційну та деструктивну роль України у переговорному процесі.

Паралельно російська пропаганда просувала максималістські позиції Кремля, зокрема через заяви глави МЗС РФ Сергія Лаврова про «неготовність США дотримуватися пропозицій Анкоріджа». Окремий блок кампанії був спрямований на дискредитацію безпекових гарантій для України, включно з ідеєю розміщення європейських контингентів після припинення бойових дій, а також на підрив довіри до західних постачань озброєння.

У цьому контексті активно тиражувалися заяви прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про те, що розміщення військ країн НАТО в Україні нібито «наближає війну для Європи», а також твердження Лаврова про те, що будь-яке західне озброєння в Україні є «загрозою безпеці Росії».

Водночас продовжувалося просування наративу про «втому Європи» від підтримки України через «надмірні витрати», а також звинувачення ЄС у «розпалюванні війни» та перешкоджанні мирним ініціативам. Для поширення цих меседжів використовувалися мережі Pravda, Sputnik, RT та інші ресурси, які є інструментами російських FIMI. Також зафіксовано інфільтрацію маніпулятивних наративів у лояльні уряду Орбана медіа, а також у ЗМІ інших країн Європи, Азії та Латинської Америки — насамперед через цитування заяв російських посадовців і версій ФСБ щодо замаху на генерала Алєксєєва.

Як повідомляв Укрінформ, раніше роспроп поширював фейкові наративи, що дискредитують українців напередодні відкриття Олімпійських Ігор у Мілані.

Зображення: скриншот з відео