Міністерство закордонних справ України привітало рішення Європейського альянсу інформаційних агентств (EANA) про виключення російської державної інформаційної агенції ТАСС зі своїх членів.

Про це він заявив перед початком неформальної зустрічі лідерів ЄС у Дубліні, коментуючи питання фінансування України та участі Європи в мирних переговорах, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми повинні чітко заявити, у що насправді віримо. І дозволити окремим країнам просто відмовитися (opt-out) від підтримки України — для нас це неприйнятно. Тому я повністю поділяю позицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца з цього приводу. Це просто неприпустимо», — наголосив глава шведського уряду.

Він зазначив, що Швеція готова розглядати будь-які фінансові рішення, які допоможуть Україні пройти зиму та забезпечити належну підтримку цивільного населення.

Крістерссон також підтвердив позицію Швеції щодо використання заморожених російських активів на користь України, хоча визнав наявність юридичних і технічних перешкод.

«Ми, безумовно, вважаємо, що заморожені активи мають бути використані на користь України. Проте тут є складні технічні та юридичні проблеми», — сказав він.

Прем’єр нагадав, що ці кошти залишаються заблокованими та призначеними для використання на користь України, тому питання їх залучення залишається актуальним.

Окремо Крістерссон застеріг від самостійних переговорів окремих європейських країн із Росією. На його думку, Європа має виступати єдиним голосом, адже двосторонні контакти з Москвою можуть зіграти на користь Росії.

«Я дуже побоююся ситуації, за якої окремі країни відчують, що вони мають якесь особливе право вести сепаратні розмови з Росією — двосторонньо чи в інший спосіб. Адже такий розголос і багатоголосся гратимуть виключно на користь Росії, а не на користь України», — зазначив він.

Водночас прем’єр наголосив, що Європа має брати участь у переговорах, якщо цього хоче Україна, однак не варто покладати надмірних сподівань на їхні результати.

«Те, що Росія робить на практиці, говорить про її наміри набагато більше, ніж те, що вони можуть казати за зачиненими дверима», — зауважив Крістерссон.

Як повідомляв Укрінформ, 13 листопада лідери ЄС зібралися на неформальну зустріч, під час якої обговорюють, зокрема, проєкт довгострокового бюджету Євросоюзу та передбачені в ньому кошти на підтримку України.

 Фото: Ninni Andersson/Government Offices of Sweden

Про це кандидат у президенти Франції Рафаель Глюксман заявив під час дискусії на Паризькому форумі миру, передає кореспондент Укрінформу.

«Говорімо прямо й без двозначностей. Мир в Україні – це поразка імперіалістичного проєкту Путіна. Мир в Україні – це повага до міжнародного права. Мир в Україні не може полягати в тому, щоб за наказом Дональда Трампа дати агресорові те, що задовольнить його воєнні амбіції», –  заявив Глюксман.

За його словами, Росія веде війну, щоб зруйнувати європейську архітектуру безпеки, тож «на кону безпека французів». Глюксман виступив проти того, щоб Вашингтон визначав за європейців, які питання обговорювати з Путіним. Адже переговори про кордони Європи та її безпековий порядок повертають дискусію до вимог, які Кремль висував ще до повномасштабного вторгнення.

Він також закликав кандидатів у президенти представити своє бачення зовнішньої політики Франції.

«Те, що французькі політики нині схильні оминати питання зовнішньої політики, розвитку, багатосторонньої співпраці та міжнародного права, свідчить про брак амбіцій щодо майбутнього нашої країни», – сказав Глюксман.

Коментуючи обіцянки кандидатки від «Національного об’єднання» Марін Ле Пен у разі обрання президенткою припинити фінансову допомогу Україні, він наголосив, що «вона, по суті, каже, що ми відмовимося від своєї першої лінії оборони».  «Я хотів би, щоб усі французи добре над цим подумали», – наголосив політик.

Політик також прокоментував позицію лідера «Нескореної Франції» Жан-Люка Меланшона, який заявив, що в разі можливої угоди про територіальні поступки слід запитати жителів відповідних регіонів, зокрема Донбасу, по який бік кордону вони хочуть жити. Він згадав, як після російського вторгнення до Криму Меланшон, за його словами, радів, що півострів не опиниться в НАТО.

«Ці кандидати послаблять Європу, послаблять Францію і, по суті, підтримають бачення пана Путіна. Вони й так давно це роблять», – наголосив Глюксман.

Як повідомлялось, євродепутат від партії «Place publique» Рафаель Глюксман у жовтні переміг на праймеріз соціал-демократів та став їхнім кандидатом на президентських виборах у Франції 2027 року.

Фото: European Parliament