Відбудова
Банки за 11 місяців профінансували відновлення енергетичної інфраструктури на 18 мільярдів
Банки за період з 1 червня 2024 року до 28 квітня 2025 року розпочали фінансування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на суму 18 млрд грн.
Про це повідомляє Національний банк України за результатами опитування банків, передає Укрінформ.
За інформацією регулятора, протягом зазначеного періоду банківські установи отримали 4 269 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 85 млрд грн та розпочали фінансування таких проєктів (надали кредити та відкрили ліміти) на суму 18 млрд грн.
За даними опитування, обсяг валового портфеля кредитів на енергетичні потреби юридичних осіб з урахуванням погашення станом на кінець квітня становить 11,5 млрд грн.
У квітні банки отримали 183 заявки від бізнесу на суму 1,1 млрд грн, схвалили 67 заявок на суму 192 млн грн та надали 79 кредитів загальним обсягом 1,3 млрд грн.
Загальна профінансована з червня потужність генерації за наданими бізнесу позиками становить понад 680 МВт. Найбільші обсяги коштів виділено на придбання та монтаж газопоршневих когенераційних установок (262 МВт), побудову сонячних електростанцій (227 МВт), купівлю дизельних та бензинових генераторів (128 МВт). Проєкти фінансуються у 21 області країни.
Крім того, упродовж квітня громадянам надано 565 кредитів на енергетичні потреби на суму 105 млн грн, а загалом із червня – 7 364 кредити на 1 млрд грн. Обсяг валового портфеля кредитів фізичним особам на зазначені цілі з урахуванням погашення становить 876 млн грн.
Як повідомлялося, за сприяння Національного банку 20 банків з часткою понад 85% чистих активів сектору підписали в червні 2024 року меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики. Базова ставка кредитування відповідно до зазначеного меморандуму – від 13,5% річних.
Конкурсна комісія затвердила документацію для потенційних учасників конкурсу на будівництво 1,5 ГВт нової генерації.
Як передає Укрінформ, про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль у Телеграмі.
“Комісія з проведення конкурсу офіційно затвердила правила та вимоги до учасників. Тепер потенційні інвестори мають 20 днів для подання своїх зауважень та пропозицій”, – написав Шмигаль.
За його словами, проєкт кожного об’єкта, який допускатиметься до відбору, повинен мати гарантовану потужність щонайменше 10 МВт, передбачати другий рівень захисту, повинен забезпечувати роботу в умовах відсутності напруги у зовнішній мережі та мати гарантований строк експлуатації не менше 20 років або 100 000 годин.
До конкурсу допускатимуться тільки ті об’єкти, які не були в експлуатації раніше. Територія розміщення – у Києві, Харківській, Сумській, Полтавській, Дніпропетровській, Одеській, Чернігівській, Київській областях.
“Очікуємо, що весь запланований обсяг потужностей буде введений в експлуатацію до кінця 2027 року. Це стане одним із ключових елементів розвитку розподіленої генерації та посилення енергетичної безпеки України”, – додав Шмигаль.
Як повідомлялося, 22 травня Кабінет міністрів ухвалив рішення про проведення конкурсу на будівництво понад 1,3 ГВт нових генеруючих потужностей у межах планів стійкості. Згодом уряд розширив регіональний лот на конкурсі із будівництва нової генерації для Дніпропетровської області на 183 МВт.
Фото: Денис Шмигаль / Фейсбук
Відбудова
Україна та Німеччина посилюють співпрацю у сфері житлової політики та просторового планування
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті Мінрозвитку.
Зазначається, що під час зустрічей українська та німецька сторони обговорили систему соціального, доступного та орендного житла, механізми її фінансування, а також роль муніципалітетів і житлових компаній у забезпеченні громадян житлом.
Українська делегація представила перебіг житлової реформи, підходи до створення соціального житла та механізми житлового забезпечення населення.
«Цей візит є частиною системного та довгострокового діалогу між Україною та Німеччиною у сфері житлової політики та міського розвитку. Ми визначили наступні кроки співпраці та розпочали підготовку нових спільних заходів для підтримки житлової реформи та відновлення України», – зазначила заступниця міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська.
Окрему увагу сторони приділили питанням просторового планування. Українська делегація ознайомилася з німецькою моделлю управління просторовим розвитком і будівельним законодавством, а також представила власні напрацювання у сфері цифровізації містобудівної діяльності, розвитку Містобудівного кадастру та створення цифрової системи просторового планування.
За словами Козловської, Україна впроваджує підхід інтегрованого відновлення, який передбачає комплексний розвиток громад із поєднанням житлової, транспортної, інженерної та соціальної інфраструктури в єдиній системі планування.
У межах візиту українська делегація провела зустрічі з представниками Федерального міністерства житлового будівництва, міського розвитку та будівництва Німеччини, Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку, Європейської комісії, Європейського інвестиційного банку, KfW, GIZ, Сенату Берліна та муніципальних житлових компаній.
У міністерстві зазначили, що візит став практичним продовженням реалізації Декларації про стратегічне партнерство між Україною та Німеччиною та Спільної декларації про наміри, підписаної у квітні 2026 року.
Як повідомлялося, голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник підписав меморандум із представниками німецької гуманітарної організації Arbeiter-Samariter-Bund про реалізацію спільних проєктів до 2028 року.
Фото: Мінрозвитку
На порталі «Дія» проведуть бета-тест заяв до Міжнародного реєстру збитків про втрату об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей.
Про це повідомило ДП «Дія», передає Укрінформ.
«Запускаємо в «Дії» запис на бета-тест нових заяв до міжнародного Реєстру збитків про втрату, пошкодження або знищення об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей внаслідок російської агресії. Це дасть змогу державі та юридичним особам зафіксувати завдані збитки на міжнародному рівні й сформувати доказову базу для майбутніх компенсацій, якщо такі збитки сталися після 24 лютого 2022 року», – йдеться в повідомленні.
З боку держави доступна заява B2 «Втрата, пошкодження або знищення об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей», з боку бізнесу – C2 «Втрата, пошкодження або знищення об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей».
Заяву можна подати про втрату або пошкодження пам’яток та історичних будівель; музеїв, архівів і бібліотек; музейних предметів, архівних документів, рукописів і колекцій; творів мистецтва та інших культурних цінностей.
Реєстр створений для збору заяв про компенсацію збитків, втрат чи шкоди, завданих після 24 лютого 2022 року на території України, через міжнародно-протиправні дії Росії. Послугу реалізує Міністерство цифрової трансформації та Міністерство юстиції. Розвиток сервісу виконується Фондом Євразія та фінансується UK Dev і швейцарсько-українською Програмою EGAP, що впроваджується Фондом Східна Європа.
Як повідомлялося, фізичні та юридичні особи, а також держава Україна зможуть подати заяви до Міжнародного реєстру збитків (RD4U) на відшкодування за гуманітарне розмінування та очищення територій від боєприпасів.
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство1 тиждень agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Усі новини1 тиждень agoбіженка розповіла про головні мінуси Німеччини
-
Усі новини1 тиждень agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки
-
Світ7 днів agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Події7 днів agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Відбудова1 тиждень agoЕстонія прийме Конференцію з відновлення України наступного року
-
Одеса1 тиждень agoЦіна на світло в Одесі: скільки коштує кВт·год у липні