Відбудова
Банки за 11 місяців профінансували відновлення енергетичної інфраструктури на 18 мільярдів
Банки за період з 1 червня 2024 року до 28 квітня 2025 року розпочали фінансування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на суму 18 млрд грн.
Про це повідомляє Національний банк України за результатами опитування банків, передає Укрінформ.
За інформацією регулятора, протягом зазначеного періоду банківські установи отримали 4 269 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 85 млрд грн та розпочали фінансування таких проєктів (надали кредити та відкрили ліміти) на суму 18 млрд грн.
За даними опитування, обсяг валового портфеля кредитів на енергетичні потреби юридичних осіб з урахуванням погашення станом на кінець квітня становить 11,5 млрд грн.
У квітні банки отримали 183 заявки від бізнесу на суму 1,1 млрд грн, схвалили 67 заявок на суму 192 млн грн та надали 79 кредитів загальним обсягом 1,3 млрд грн.
Загальна профінансована з червня потужність генерації за наданими бізнесу позиками становить понад 680 МВт. Найбільші обсяги коштів виділено на придбання та монтаж газопоршневих когенераційних установок (262 МВт), побудову сонячних електростанцій (227 МВт), купівлю дизельних та бензинових генераторів (128 МВт). Проєкти фінансуються у 21 області країни.
Крім того, упродовж квітня громадянам надано 565 кредитів на енергетичні потреби на суму 105 млн грн, а загалом із червня – 7 364 кредити на 1 млрд грн. Обсяг валового портфеля кредитів фізичним особам на зазначені цілі з урахуванням погашення становить 876 млн грн.
Як повідомлялося, за сприяння Національного банку 20 банків з часткою понад 85% чистих активів сектору підписали в червні 2024 року меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики. Базова ставка кредитування відповідно до зазначеного меморандуму – від 13,5% річних.
У Марганці та навколишніх громадах Дніпропетровської області відновили централізоване водопостачання. Роботи на аварійній ділянці завершені. Кадрові рішення прийняті.
Як передає Укрінформ, про це Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив у Фейсбуці.
За його словами, воду вже подали до Марганця, триває заповнення міських мереж. У Томаківській громаді централізоване водопостачання також відновлене. В інших громадах вода надходить до насосних станцій та розпочинається подача до населених пунктів.
Очільник уряду подякував усім службам, які були залучені, і людям, які весь цей час цілодобово працювали над ліквідацією.
“Аварії, на жаль, трапляються. Але реакція на них має бути максимально швидкою. Люди повинні бачити, що проблеми оперативно вирішуються”, – наголосив Корецький.
За словами Прем’єр-міністра, голови областей, міст і громад, особливо прифронтових регіонів, мають чітко усвідомлювати: крім аварій, основною загрозою залишається російський терор цивільної інфраструктури.
Тому мають бути забезпечені резервні потужності, виходячи з найгіршого сценарію. Це персональна відповідальність регіональних керівників.
“Уряд готовий надати всю необхідну підтримку та допомогу”, – запевнив Прем’єр-міністр.
Як повідомляв Укрінформ, внаслідок аварії на магістральному водогоні частина громад на Дніпропетровщині залишалася кілька діб без водопостачання. Уряд надав доручення здійснити невідкладні заходи для вирішення проблеми.
Упродовж липня українські енергетики, ліквідовуючи наслідки російських обстрілів, відновили електропостачання майже 5 млн споживачів.
Про це повідомляє Міністерство енергетики, передає Укрінформ.
“Протягом липня українські енергетики відновили електропостачання для майже 5 млн споживачів, які були знеструмлені внаслідок російських атак та бойових дій”, – ідеться у повідомленні.
Зазначається, що найбільше споживачів фахівці заживили у Донецькій, Сумській, Дніпропетровській, Чернігівській, Одеській, Запорізькій та Харківській областях.
У міністерстві наголосили, що українські енергетики щоденно відновлюють електропостачання в усіх регіонах, де це дозволяє безпекова ситуація, повертаючи світло мільйонам громадян і підтримуючи стабільну роботу енергосистеми.
Як повідомлялося, у червні енергетики заживили майже 4 млн споживачів після російських обстрілів.
Загалом від початку 2026 року українські енергетики повернули світло понад 22 млн споживачів, які були знеструмлені внаслідок бойових дій та російських атак.
Фото: ДТЕК
Відбудова
У Києво-Печерській лаврі пояснили, коли партнери долучаться до відновлення Успенського собору
«Наше головне завдання зараз – провести консервацію та підготувати проєктно-кошторисну документацію. Коли вона буде готова й пройде експертизу, ми зможемо чітко визначити, які саме роботи потребують міжнародної підтримки і які країни до них долучаться. Адже партнерам потрібно розуміти конкретний обсяг робіт і вартість кожного етапу», – пояснив Остапенко.
За його словами, наявність детального проєкту стане основою для формування міжнародних «лотів» допомоги, коли кожна країна зможе взяти участь у відновленні конкретної частини головної святині Києво-Печерської лаври.
Гендиректор заповідника нагадав, що за попередніми оцінками, загальна сума збитків становить близько 500 млн грн (11–12 млн дол.).
Остапенко підкреслив, що наразі першочерговим завданням є забезпечити збереження Успенського собору до зими. Після пожежі будівлю тимчасово накрили захисною плівкою, однак вона не витримає снігового навантаження, пояснив він.
«Міністерство культури вже виділило кошти на консерваційні роботи. Найближчим часом ми розпочнемо встановлення конструкцій, які дозволять безпечно пережити зиму. Паралельно завершуватиметься проєктування. Лише після цього можна буде предметно говорити з міжнародними партнерами про фінансування окремих напрямів реставрації», – підсумував Остапенко.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 15 червня російський ударний безпілотник влучив у вівтарну частину Успенського собору Києво-Печерської лаври. Внаслідок удару спалахнула масштабна пожежа. Вигоріло близько 80% дахових перекриттів і дерев’яних конструкцій купола, були пошкоджені куполи, стіни та вікна собору. Під час повторних хвиль атаки або через вибухову хвилю пошкоджень зазнала й Башта Іоанна Кущника – оборонна споруда XVII–XVIII століть.
Про готовність долучитися до відновлення Успенського собору після російської атаки вже заявили Швейцарія, Греція та Японія.
Вчора керівники українських дипломатичних місій за кордоном відвідали Києво-Печерську лавру, під час візиту у МЗС закликали їх залучати партнерів у країнах перебування до відновлення собору.
-
Відбудова1 тиждень agoна Запоріжжі відновили пів кілометра високовольтної лінії через Дніпро
-
Усі новини6 днів agoкрасуня з «Міс Всесвіт» виявилась на 4 місяці вагітності (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoВбивство інфлюенсерки Енджі Марсели Рамірес Варгас у Колумбії
-
Події1 тиждень agoПосол Ізраїлю з дружиною представили у Києві «Посібник для майбутніх дипломатів та їхніх батьків»
-
Україна1 тиждень agoВ Україні запустять пошук людей за фото: як працюватиме система «Лікон»
-
Війна4 дні agoОзнак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
-
Події1 тиждень agoУ Києві вдруге за літо пошкодили книгарню «Альпака»
-
Одеса1 тиждень agoСудно затонуло біля Одеси 26 липня через удар РФ