У вересні 2026 року через Фонд підтримки енергетики України укладено контракти на постачання критично необхідного обладнання на близько 25,6 млн євро.

Україна залучила €50 мільйонів від Банку розвитку Ради Європи та уряду Італії на компенсації за знищене житло.

Про це в інтерв’ю Суспільному розповів міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник, передає Укрінформ.

За словами міністра, головним пріоритетом відомства є посилення наявної інфраструктури мостів та їхній захист від атак, щоб підвищити стійкість конструкцій.

Калашник додав, що нині розглядають швидкий варіант сполучення лівого та правого берегів Києва у разі пошкодження мостів – будівництво насипних дамб із понтонними переправами, щоб зберегти рух через Дніпро.

«Невідкладні рішення – це дамба і понтонна переправа, які швидко будуються. Ця робота вже розпочата. Була проведена відповідна координаційна нарада у президента. Ми отримали всі завдання з урахуванням критичності. Прийнято рішення цим зайнятись міністерству, Агентству відновлення, військовим разом зі столичною владою», – зазначив Калашник.

За його словами, будівництво таких переправ може тривати до трьох місяців, а самі конструкції мають забезпечити щонайменше половину пропускної спроможності наявних мостів.

«Зараз тривають підготовчі роботи, і найближчим часом розпочнуться будівельні. Буде залучення всієї інфраструктури для того, щоб відсоток прохідності був максимальним. У нас у середньому близько 600 тисяч автомобілів мости між лівим і правим берегами протягом доби. І задача – зберегти цю пропускну здатність. Тому визначені відповідно локації, де буде розпочато будівництво», – зауважив Калашник.

За словами міністра, вже визначили локації, де саме розпочнуть будівництво. Такі роботи планують проводити не лише у Києві, а й в інших регіонах України та не лише на Дніпрі.

Окрім цього, у міністерстві розглядають й інші варіанти, зокрема будівництво швидкоспоруджуваних бетонних конструкцій та, у довгостроковій перспективі, спорудження тунелю під Дніпром. Проте такі проєкти можуть коштувати десятки мільярдів гривень, тож їх реалізація можлива лише за підтримки партнерів.

«Зараз ми можемо розпочати шукати інвестиції, шукати донорів, шукати міжнародних партнерів і реалізовувати те, що має забезпечити сполучення лівого і правого берегу. Є розрахунки – це десятки мільярдів гривень, а іноді, коли величезні інфраструктурні об’єкти, – сотні. Тому дозволити це зараз немає фінансової можливості. Але є задача знайти такий ресурс», – пояснив Калашник.

Водночас головним пріоритетом залишається збереження мостів і недопущення їх руйнування. Для цього «залучено максимальну кількість техніки», – додав міністр.

«Зрозуміло, що є запас міцності в кожного мосту. І наша перша задача – забезпечити захист з неба, чим ми займаємося відповідно з військовими. Тобто перша черга – не допустити враження. Друга частина – забезпечити захист. Третя – швидке відновлення. І четверте – прийняти рішення щодо альтернативних резервних переправ, тобто будівництво нових об’єктів мостової альтернативної інфраструктури», – підкреслив Калашник.

Як повідомляв Укрінформ, зранку 3 жовтня росіяни атакували Північний міст у Києві. Внаслідок російської атаки пошкоджені дорожнє полотно та контактна тролейбусна мережа.

Напередодні після кількох атак ворога Південний міст у Києві повністю закривали для руху транспорту.