Відбудова
Банки за 11 місяців профінансували відновлення енергетичної інфраструктури на 18 мільярдів
Банки за період з 1 червня 2024 року до 28 квітня 2025 року розпочали фінансування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на суму 18 млрд грн.
Про це повідомляє Національний банк України за результатами опитування банків, передає Укрінформ.
За інформацією регулятора, протягом зазначеного періоду банківські установи отримали 4 269 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 85 млрд грн та розпочали фінансування таких проєктів (надали кредити та відкрили ліміти) на суму 18 млрд грн.
За даними опитування, обсяг валового портфеля кредитів на енергетичні потреби юридичних осіб з урахуванням погашення станом на кінець квітня становить 11,5 млрд грн.
У квітні банки отримали 183 заявки від бізнесу на суму 1,1 млрд грн, схвалили 67 заявок на суму 192 млн грн та надали 79 кредитів загальним обсягом 1,3 млрд грн.
Загальна профінансована з червня потужність генерації за наданими бізнесу позиками становить понад 680 МВт. Найбільші обсяги коштів виділено на придбання та монтаж газопоршневих когенераційних установок (262 МВт), побудову сонячних електростанцій (227 МВт), купівлю дизельних та бензинових генераторів (128 МВт). Проєкти фінансуються у 21 області країни.
Крім того, упродовж квітня громадянам надано 565 кредитів на енергетичні потреби на суму 105 млн грн, а загалом із червня – 7 364 кредити на 1 млрд грн. Обсяг валового портфеля кредитів фізичним особам на зазначені цілі з урахуванням погашення становить 876 млн грн.
Як повідомлялося, за сприяння Національного банку 20 банків з часткою понад 85% чистих активів сектору підписали в червні 2024 року меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики. Базова ставка кредитування відповідно до зазначеного меморандуму – від 13,5% річних.
Відбудова
Розсилка: Відбудова України-2026
Мінрозвитку розпочало відбір громад для участі у Ukraine Recovery Conference 2026. На першочергові роботи із захисту критичних об’єктів із бюджету спрямували ₴22,8 мільярда. Як досвід України в гуманітарному розмінуванні може допомогти світу.
Джерело
Відбудова
Уряд виділив понад ₴263 мільйони на підтримку працівників, залучених до відновлення інфраструктури після атак
Кабінет міністрів ухвалив рішення про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для надання державної допомоги працівникам, які були залучені до аварійно відновлювальних робіт після ракетно дронових атак на об’єкти критичної інфраструктури.
Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, передає Укрінформ.
Зазначається, що кошти виділено на підтримку фахівців підприємств паливно-енергетичного комплексу, житлово-комунального господарства, інших сфер діяльності, а також залізничного транспорту загального користування, які безпосередньо працювали над ліквідацією наслідків пошкоджень та відновленням інфраструктури.
Загальний обсяг фінансування становить 263 460,0 тис. гривень. З них 196 680,0 тис. грн спрямовано Міністерству енергетики України та 66 780,0 тис. грн – Міністерству розвитку громад та територій України.
Окремо рішенням передбачено внесення змін до попередніх урядових розпоряджень, що дозволить збільшити обсяги виплат за січень та лютий 2026 року.
«Це рішення дозволяє підтримати людей, які працюють у найскладніших умовах і забезпечують відновлення критичної інфраструктури. Йдеться про тих, хто щоденно повертає світло, тепло і базові послуги у громади після атак. Така допомога є важливою складовою стійкості країни», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів.
Як повідомляв Укрінформ, понад 12 тисяч працівників, залучених до аварійно-відновлювальних робіт після російських атак, отримають доплати по 20 тисяч гривень за березень. Уряд виділив на це 242 млн грн.
Фото: Сумська ОВА
Відбудова
Українців закликають активніше подавати заяви до Реєстру збитків
Українцям важливо активно подавати заявки до Реєстру збитків, завданих російською агресією, який вже отримав 150 тис. подібних повідомлень, і в цьому контексті місцевій владі потрібно якісно інформувати населення про таку можливість.,
Про це заявила Сандра Лінгдорф, заступниця виконавчого директора Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, яка виступила в Європарламенті під час презентації Ініціативи Справедливість для Маріуполя, передає кореспондент Укрінформу.
«Відповідальність часто розглядається з точки зору кримінального правосуддя. Але для жертв правосуддя також означає визнання, відновлення та здатність до перебудови. Тому компенсація є важливою», – наголосила вона.
За її словами, з цією метою будується структурована система з трьома елементами, включаючи Реєстр збитків для України, майбутню Міжнародну комісію з розгляду претензій та Компенсаційний фонд.
«Це не окремі ініціативи. Вони є частиною єдиної архітектури», – зазначила чиновниця.
Вона нагадала, що Реєстр збитків відкритий для фізичних осіб, підприємств та держави Україна.
«На сьогоднішній день вже подано майже 150 тис. претензій, з яких майже 25 тис. пов’язані з Маріуполем. Понад 45 тис. заяв вже опрацьовано та офіційно зареєстровано», – сказала посадовець.
Вона нагадала, що заяви можна подавати через платформу Дія, що робить систему доступною в тому числі для тих, хто виїхав з України.
«Ми тісно співпрацюємо з українською владою, муніципалітетами та громадянським суспільством, щоб заявники знали про свої права та мали можливість подавати претензії», – зазначила Лінгдорф.
Щодо Міжнародної комісії, вона сказала, що її правова база вже створена, зазначивши, що очікує до кінця цього року відповідної ратифікації участі з боку 25 держав.
Водночас вона додала, що компенсації повинні бути підкріплені фінансуванням.
«І це один з найскладніших викликів з юридичної та політичної точки зору. Але з точки зору жертв, цей принцип дуже цинічний. Компенсація має бути реальною. Від цього залежить довіра до всієї системи, і це стосується не лише України. Йдеться про довіру до міжнародного права», – заявила чиновниця.
Вона підкреслила, що навіть якщо компенсація може здаватися далекою перспективою, подання заяв має значення.
«Кожна заява забезпечує докази, зберігає пам’ять, стверджує право, яке не можна ігнорувати, і гарантує, що збитки не зводяться до статистики», – зазначила вона. «Щоб міжнародна архітектура компенсації була успішною, люди повинні знати про неї та довіряти їй».
У зв’язку з цим вона закликала до підвищення обізнаності серед потенційних заявників як в Україні, так і серед переміщених осіб по всій Європі та за її межами.
«Кожна подана заява зміцнює основу цієї архітектури. Кожна заява наближає нас на один крок до компенсації», – підсумувала вона.
Як повідомляв Укрінформ, 6 травня в Європейському парламенті у Брюсселі проведено захід, зосереджений на ініціативі «Справедливість для Маріуполя», яка об’єднує перевірені свідчення, оцінку збитків та міжнародні правові механізми, спрямовані на забезпечення відповідальності РФ та відповідної компенсації жертвам агресії.
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Відбудова5 днів agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Усі новини1 тиждень agoде розташований інкубатор «інопланетних яєць» і як він утворився
-
Події1 тиждень agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Політика1 тиждень agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події1 тиждень agoУ Чернівцях стартував промотур драми «Втомлені» про ветеранів війни
-
Події1 тиждень agoУ Національному музеї історії України завершився освітній проєкт про доступні простори
-
Політика1 тиждень agoСвириденко зустрілася з міністром енергетики США
