У Миколаєві після капітального ремонту відновила роботу консультативна поліклініка обласного центру психічного здоров’я.

Про це повідомляє Миколаївська ОВА у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Після капітального ремонту знову розпочала прийом пацієнтів консультативна поліклініка Миколаївського обласного центру психічного здоров’я. Реконструкцію реалізовано в межах співпраці Миколаївської ОВА з Миколаївською обласною організацією Червоного Хреста за підтримки Червоного Хреста Люксембургу та фінансування Червоного Хреста Нідерландів”, – йдеться у повідомленні.

Загалом на оновлення відділення витратили 7 млн грн. У межах проєкту виконано повний комплекс робіт – від демонтажу до відновлення інженерних мереж, систем електро- та водопостачання.

Приміщення оснащено сучасним обладнанням і новими меблями, облаштовано санвузли з урахуванням потреб маломобільних громадян. Оновлення дозволило створити комфортні та безпечні умови для надання якісної медичної допомоги.

“Від команди Миколаївської ОВА хочу подякувати нашим міжнародним партнерам та Червоному Хресту Миколаївщини за реалізацію вже другого етапу проєкту. Спершу реконструювали відділення, тепер відновлено консультативну поліклініку й дах будівлі. Це важливий крок для забезпечення пацієнтів сучасними умовами лікування та комфорту для реабілітації й відновлення ментального здоров’я. Цей напрям залишається нашим пріоритетом», – зазначив заступник начальника Миколаївської ОВА Юрій Гранатуров.

Читайте також: У Звягелі вдосконалили безбар’єрний доступ до лікарні та стоматологічної поліклініки

У миколаївській лікарні за підтримки міжнародних партнерів після ремонту відкрили оснащене всім необхідним реабілітаційне відділення.

Як повідомляв Укрінформ, у Запоріжжі після масштабної реконструкції, яка тривала майже півтора року, запрацював оновлений корпус лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги.

Фото: Миколаївська ОВА

Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів, передає Укрінформ.

Як підкреслили у Мінфіні, LDFF мобілізовуватиме фінансування для пріоритетних напрямів, зокрема, енергетики, довкілля, розвитку малих і середніх підприємств, а також муніципальної інфраструктури.

За словами заступниці міністра Ольги Зикової, нова платформа є масштабованою, її можна інтегрувати з програмами донорів та ініціативами міжнародних фінансових інституцій. Мінфін розглядає LDFF як частину переходу України від моделі відновлення, що фінансується переважно міжнародною допомогою, до моделі, дедалі більше орієнтованої на інвестиції.

Завдяки інструментам зниження ризиків та змішаному фінансуванню LDFF допоможе перетворювати першочергові об’єкти відбудови на вигідні інвестиції. Це дозволить залучити кошти від українських банків, міжнародних організацій та іноземного бізнесу.

Наразі потреби України у відновленні до 2035 року оцінюються у понад пів трильйона доларів США, тоді як обсяг державних фінансових ресурсів є недостатнім для подолання викликів такого масштабу. Платформа LDFF спрямована на вирішення цієї проблеми, адже дозволить усунути прогалини у використанні кредитних і грантових ресурсів та посилити спроможності на місцевому рівні.

Запуск LDFF також відбувся в контексті оновлення мандату Національної установи розвитку, раніше відомої як Фонд розвитку підприємництва. Після законодавчих змін установа працюватиме як інституція фінансування розвитку, залучатиме міжнародний капітал і підтримуватиме рух України до членства в ЄС.

Як повідомлялося, від початку повномасштабного російського вторгнення Програма розвитку ООН (ПРООН) підтримала Україну в розчищенні 1 млн т завалів, утворених внаслідок руйнувань. ПРООН підтримала зусилля з раннього відновлення у 26 громадах, що постраждали від війни: у Чернігівській, Дніпропетровській, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Сумській та Запорізькій областях.

Фото: Мінфін

Про це під час презентації П’ятої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5) повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев, передає Укрінформ із посиланням на Мінекономіки.

«Порівняно з RDNA4, потреби на відбудову за рік зросли на 12,2 %. Найбільше у Донецькій, Харківській, Запорізькій, Київській, Луганській та Херсонській областях. Водночас вже профінансовано щонайменше 20,3 млрд доларів – 3,5% від загального обсягу потреб, переважно у секторах житла, освіти, транспорту, бізнесу та сільського господарства», – зазначив Соболев.

Згідно з оцінкою RDNA5, станом на 31 грудня 2025 року потреби України у відновленні та реконструкції становлять понад 587,7 млрд дол. США на найближчі десять років. Загальний обсяг прямих пошкоджень оцінюється у 195,1 млрд дол. США, економічних та соціальних збитків – 666,7 млрд дол.

Найбільші потреби у відбудові та відновленні припадають на транспортний сектор – 96,3 млрд дол. США (16,4%), енергетику – 90,6 млрд дол. (15,4%), житловий сектор – 89,8 млрд дол. (15,3%), а також торгівлю та промисловість – 63,3 млрд дол. (10,8%).

Під час дискусії міністр наголосив, що повоєнна відбудова не передбачає повернення до довоєнної моделі економіки.

«Разом зі Світовим банком ми розробили модель «Економіка майбутнього», яка передбачає подвоєння ВВП за десять років. Це нові робочі місця, повернення вимушених мігрантів, зростання доходів і податкова база, що здатна підтримувати сучасну армію та державу без постійної залежності від донорів. І не лише наша економічна мета, а й стратегія безпеки та захисту від нової агресії», – додав Олексій Соболев.

Він також окреслив роль України для Європи, зокрема у сфері безпеки, енергетики та критичних копалин. За словами міністра, Україна має найбільші збройні сили в Європі, потужну оборонно-промислову базу та одну з найрозвиненіших екосистем виробництва безпілотників.

Крім того, держава має значний потенціал у сфері сонячної та вітрової енергетики, а також запаси критичних копалин, важливих для ресурсної безпеки Європи.

Як повідомлялось, оцінка RDNA5 (Rapid Damage and Needs Assessment) проводиться Світовим банком, Урядом України, Європейським Союзом та ООН. Звіт базується на попередніх спільних оцінках та враховує додаткові аналітичні дослідження. Він включає підхід «відбудувати краще» (BBB) та принципи зеленої, стійкої й інклюзивної реконструкції. RDNA5 аналізує вплив війни на вразливі групи (переміщені особи, ветерани, особи з інвалідністю тощо) та визначає короткострокові пріоритети відновлення на 2026 рік.

Фото: Мінекономіки