Відбудова
Банки за 11 місяців профінансували відновлення енергетичної інфраструктури на 18 мільярдів
Банки за період з 1 червня 2024 року до 28 квітня 2025 року розпочали фінансування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на суму 18 млрд грн.
Про це повідомляє Національний банк України за результатами опитування банків, передає Укрінформ.
За інформацією регулятора, протягом зазначеного періоду банківські установи отримали 4 269 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 85 млрд грн та розпочали фінансування таких проєктів (надали кредити та відкрили ліміти) на суму 18 млрд грн.
За даними опитування, обсяг валового портфеля кредитів на енергетичні потреби юридичних осіб з урахуванням погашення станом на кінець квітня становить 11,5 млрд грн.
У квітні банки отримали 183 заявки від бізнесу на суму 1,1 млрд грн, схвалили 67 заявок на суму 192 млн грн та надали 79 кредитів загальним обсягом 1,3 млрд грн.
Загальна профінансована з червня потужність генерації за наданими бізнесу позиками становить понад 680 МВт. Найбільші обсяги коштів виділено на придбання та монтаж газопоршневих когенераційних установок (262 МВт), побудову сонячних електростанцій (227 МВт), купівлю дизельних та бензинових генераторів (128 МВт). Проєкти фінансуються у 21 області країни.
Крім того, упродовж квітня громадянам надано 565 кредитів на енергетичні потреби на суму 105 млн грн, а загалом із червня – 7 364 кредити на 1 млрд грн. Обсяг валового портфеля кредитів фізичним особам на зазначені цілі з урахуванням погашення становить 876 млн грн.
Як повідомлялося, за сприяння Національного банку 20 банків з часткою понад 85% чистих активів сектору підписали в червні 2024 року меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики. Базова ставка кредитування відповідно до зазначеного меморандуму – від 13,5% річних.
Відбудова
В Україні у межах проєкту НАТО відбудовують мережу військових реабілітаційних центрів
В Україні у межах Комплексного пакету допомоги НАТО відбудовується мережа з п’яти військових реабілітаційних центрів.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Представництво НАТО в Україні.
“Кожен поранений військовослужбовець заслуговує на можливість відновлення. Саме для цього створено RENOVATOR”, – ідеться в повідомленні.
За кожен із реабілітаційних центрів відповідає одна з країн-членів Альянсу за підтримки інших союзників.
У межах RENOVATOR передбачені ремонт і модернізація інфраструктури, постачання сучасного медичного обладнання, а також підготовка та навчання фахівців із реабілітації.
Допомога охоплює широкий спектр напрямів — від відновлення військовослужбовців після важких травм, зокрема ушкоджень хребта, до підтримки психічного здоров’я та протезування.
Проєкт має на меті не лише забезпечити центри необхідною інфраструктурою та обладнанням, а й посилити довгострокову спроможність України надавати якісні реабілітаційні послуги військовослужбовцям.
RENOVATOR є одним із практичних напрямів підтримки України з боку НАТО та прикладом довгострокового партнерства у сфері розвитку української системи військової медицини та реабілітації.
Як повідомлялось, у проєкті RENOVATOR беруть Латвія, Литва, Норвегія, Швеція та Велика Британія. Він розпочався у 2023 році. Метою є комплексне оновлення системи медичної реабілітації для українських військовослужбовців сил оборони та безпеки, а також подальша реінтеграція до лав армії чи цивільного життя.
Відбудова
В Одеському пологовому, пошкодженому російською атакою, завершили протиаварійні роботи
В Одеському пологовому будинку, який постраждав через російську атаку 28 березня 2026 року, завершили протиаварійні роботи.
Про це в Телеграмі повідомила Одеська міськрада, передає Укрінформ.
Зазначається, що проведені роботи дадуть змогу захистити споруду від подальшого руйнування та негативного впливу опадів до початку повноцінного капітального ремонту. Наступним етапом стане розробка проєкту відбудови.
Паралельно триває ремонт внутрішніх приміщень медзакладу. За підтримки благодійних організацій у будівлі вже замінили вибиті вікна та двері.
Як повідомляв Укрінформ, пологовий будинок в Одесі постраждав через російську атаку вночі проти 28 березня. Влучання «Шахеда» в його дах сталося о пів на другу ночі. Від вибуху на даху будівлі постраждала покрівля, перекриття між 4 та 3 поверхом, зруйновані палати, де перебували породіллі з новонародженими. Після влучання ворожого безпілотника у будівлі та на даху пологового будинку зайнялася пожежа, яку до приїзду рятувальників медики ліквідовували самостійно.
Під час атаки у пологовому перебували 27 медпрацівників, 32 пацієнтки та 22 новонароджених. Серед пацієнтів, зокрема, були 4 двійні і одна жінка, вагітна трійнею.
Відбудова
Міжнародний Реєстр збитків для України відкрив до подання всі категорії заяв
Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U), відкрив для подання всі 43 категорії заяв про компенсацію.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на сайт Реєстру збитків.
“Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U), відкрив для подання всі 43 категорії заяв про компенсацію збитків, втрат або шкоди, завданих міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України, починаючи з 24 лютого 2022 року”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що цим завершено поетапний запуск системи подання заяв, який розпочався 2 квітня 2024 року.
“Відтепер заяви можна подавати в усіх категоріях, передбачених мандатом Реєстру: 21 категорії для фізичних осіб, 11 категоріях для юридичних осіб та 11 категоріях для держави Україна”, – йдеться у повідомленні.
Реєстр вже отримав 195 000 заяв. Понад 65 000 із них внесено до Реєстру, опрацювання решти заяв триває.
Відкриті категорії охоплюють широкий спектр наслідків російської агресії. Серед них – смерть і зникнення безвісти близьких, тілесні ушкодження, катування, сексуальне насильство, вимушене переміщення, втрату житла, роботи та приватного підприємництва, пошкодження майна й інфраструктури, економічні втрати бізнесу, шкоду культурній спадщині та довкіллю, гуманітарні витрати держави та інші види збитків. Цей крок забезпечує постраждалим, бізнесу та державі Україна єдину міжнародну систему для документування завданої шкоди й формує повну доказову основу для майбутнього розгляду заяв і визначення компенсацій. Відкриття всіх категорій також є важливою передумовою для передачі напрацьованого Реєстром масиву заяв майбутній міжнародній Компенсаційній комісії для України.
“Відкриття всіх категорій означає, що кожен вид шкоди, передбачений мандатом Реєстру – від особистих втрат і зруйнованого житла до збитків бізнесу, держави та довкілля – тепер має визначений шлях до міжнародного компенсаційного механізму. Це принциповий момент: кожна належно зафіксована втрата наближає юридичну відповідальність Росії та майбутню компенсацію постраждалим. Реєстр створив повну архітектуру подання заяв. Тепер міжнародна спільнота має так само рішуче завершити формування Компенсаційної комісії та Компенсаційного фонду, щоб зафіксовані права перетворилися на рішення і виплати”, – сказав виконавчий директор Міжнародного Реєстру збитків для України Маркіян Ключковський.
В Офісі Президента України зауважили, що останніми відкрито три категорії заяв від держави Україна: «Інші втрати майна», «Екологічна шкода» та «Розкрадання та/або привласнення природних ресурсів».
Заяви в них можуть подавати держава, центральні, регіональні та місцеві органи влади, державні й комунальні установи та організації.
Це дає змогу фіксувати шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, вартість незаконно вилучених чи привласнених природних ресурсів, пошкодження, знищення або втрату державного й комунального майна, що не охоплюють інші категорії заяв.
«Відтепер маємо повну архітектуру документування шкоди, яку заподіяв агресор: від особистих втрат і зруйнованого житла до збитків бізнесу, держави та довкілля. Наступні кроки – повноцінний запуск міжнародної Компенсаційної комісії та формування Компенсаційного фонду, з якого здійснюватимуться виплати. Росія свідомо завдала цих руйнувань, і вона за них заплатить», – наголосив у Телеграмі керівник ОП Кирило Буданов.
Як повідомляв Укрінформ, Фонд гарантування передав до Міжнародного Реєстру збитків матеріали про «воєнні» втрати банків.
-
Одеса1 тиждень agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця
-
Суспільство1 тиждень ago“Вони обрали Україну”: діти, які вирішили … — публікація
-
Суспільство1 тиждень agoМінкульт та Укрінформ збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026»
-
Події1 тиждень agoСин супермоделі Сінді Кроуфорд помер у віці 27 років
-
Події1 тиждень agoУкраїнська режисерка Таню Муіньо зняла рекламний ролик iPhone 18 Pro
-
Усі новини1 тиждень agoякі моделі порадували під час тестування (фото)
