Відбудова
Банки за 11 місяців профінансували відновлення енергетичної інфраструктури на 18 мільярдів
Банки за період з 1 червня 2024 року до 28 квітня 2025 року розпочали фінансування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на суму 18 млрд грн.
Про це повідомляє Національний банк України за результатами опитування банків, передає Укрінформ.
За інформацією регулятора, протягом зазначеного періоду банківські установи отримали 4 269 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 85 млрд грн та розпочали фінансування таких проєктів (надали кредити та відкрили ліміти) на суму 18 млрд грн.
За даними опитування, обсяг валового портфеля кредитів на енергетичні потреби юридичних осіб з урахуванням погашення станом на кінець квітня становить 11,5 млрд грн.
У квітні банки отримали 183 заявки від бізнесу на суму 1,1 млрд грн, схвалили 67 заявок на суму 192 млн грн та надали 79 кредитів загальним обсягом 1,3 млрд грн.
Загальна профінансована з червня потужність генерації за наданими бізнесу позиками становить понад 680 МВт. Найбільші обсяги коштів виділено на придбання та монтаж газопоршневих когенераційних установок (262 МВт), побудову сонячних електростанцій (227 МВт), купівлю дизельних та бензинових генераторів (128 МВт). Проєкти фінансуються у 21 області країни.
Крім того, упродовж квітня громадянам надано 565 кредитів на енергетичні потреби на суму 105 млн грн, а загалом із червня – 7 364 кредити на 1 млрд грн. Обсяг валового портфеля кредитів фізичним особам на зазначені цілі з урахуванням погашення становить 876 млн грн.
Як повідомлялося, за сприяння Національного банку 20 банків з часткою понад 85% чистих активів сектору підписали в червні 2024 року меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики. Базова ставка кредитування відповідно до зазначеного меморандуму – від 13,5% річних.
На Херсонщині провели понад 1,2 тис. обстежень знищеного житла за допомогою дистанційних засобів (БПЛА, космічна зйомка) у зонах, де неможливо провести фізичний огляд через бойові дії.
Про це кореспонденту Укрінформу повідомили у пресслужбі Херсонської ОВА.
«Так, механізм дистанційного обстеження знищеного житла працює. Наразі комісіями проведено 1283 обстеження за допомогою дистанційних засобів (БПЛА, космічна зйомка тощо)», – інформували у пресслужбі.
Як пояснили у пресслужбі, відповідно до законодавства, строк опрацювання заяви з компенсації за знищене та пошкоджене житло становить 30 днів, але в умовах, коли будинки розташовані в зоні активних бойових дій, в більшості випадків терміни збільшуються.
Загалом в області вже нараховано компенсацій 5720 постраждалим на суму 972 млн 979 тис. грн за пошкоджене житло та 3314 сертифікатів та грошових компенсацій на суму 4 млрд 397 млн 578 тис. грн за знищене житло.
Не розглянутими залишаються 437 заяв щодо отримання компенсацій за пошкоджене житло та 3656 – знищене.
Також у пресслужбі додали, що на деокупованій території Херсонщини за різними програмами відновлено 7944 будинки.
За даними пресслужби, наразі на деокупованій території Херсонщини на участь у програмі житлових ваучерів для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій подали заявки 1029 ветеранів, які мають статус ВПО з ТОТ. На сьогодні комісіями було опрацьовано 849 заяви, 813 з яких отримали позитивні рішення, ще по 36 заявам ухвалено рішення про відмову через недотримання вимог постанови. Станом на зараз 813 учасників бойових дій, які мають статус ВПО з ТОТ, отримали житлові ваучери для купівлі житла (вартість кожного – 2 млн грн).
Як повідомляв Укрінформ, ВПО, які мають статус учасника бойових дій, або особи з інвалідністю внаслідок війни зможуть подати заяву на житловий ваучер через застосунок «Дія».
Відбудова
Євросоюз і ПРООН розпочинають новий етап партнерства EU4Recovery на €50 мільйонів для підтримки України
Європейський Союз і Програма розвитку ООН в Україні запускають другий етап ініціативи EU4Recovery, спрямованої на підтримку громад, які зазнали впливу війни, та сприяння просуванню країни на шляху євроінтеграції.
Про це йдеться в повідомленні ПРООН, передає Укрінформ.
Зазначається, що нова фаза передбачає надання обладнання, модернізацію інфраструктури, розвиток спроможностей, технічну допомогу, навчання та цільову підтримку для посилення здатності органів місцевої самоврядування очолювати процеси відновлення та втілювати демократичні реформи.
Загальний бюджет партнерства на 2026–2028 роки становить 50 млн євро. У межах другого етапу EU4Recovery планується посилення децентралізованих соціальних і медичних послуг, підтримка економічного відновлення та зміцнення соціальної згуртованості з особливим фокусом на ветеранах, молоді та людях, які повертаються до своїх громад.
Офіційний запуск другої фази EU4Recovery відбувся паралельно зі спільним візитом делегації ЄС і ПРООН до партнерських областей. Учасники делегації зустрічаються з органами місцевої влади та жителями і жительками громад, щоб обговорити результати підходу до регіонального відновлення ПРООН у підтримці планування, координації та надання критично важливих послуг в умовах війни.
Як повідомлялося, проєкт EU4Recovery започатковано у 2022 році як спільну ініціативу Європейського Союзу та Програми розвитку ООН у відповідь на російську агресію проти України. Перша фаза (2022 – 2025 рр.) була зосереджена на забезпеченні безперервності базових послуг, підвищенні безпеки громад і підтримці найуразливіших категорій населення.
Фото: Олексій Ушаков / ПРООН в Україні
Понад 12 тисяч працівників, залучених до аварійно-відновлювальних робіт після російських атак, отримають доплати по 20 тисяч гривень за березень.
Про це повідомила Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Понад 12 тисяч працівників, залучених до аварійно-відновлювальних робіт після російських атак, отримають доплати по 20 тисяч гривень за березень. Сьогодні уряд виділив на це 242 млн грн.”, – зазначила вона.
Свириденко уточнила, що йдеться про дев’ять тисяч енергетиків, майже дві тисячі комунальників газовиків, понад тисячу залізничників, які відновлюють пошкоджену інфраструктуру та повертають громади до нормальної роботи.
“Кошти підприємства перерахують працівникам безпосередньо на рахунки”, – додала вона.
За її словами, загалом у зимово-весняний період такі доплати отримали майже 40 тисяч фахівців.
“Ці доплати стали важливим інструмент підтримки людей, які працювали цього опалювального сезону в найскладніших умовах і забезпечували стабільну роботу критичної інфраструктури”, – підсумувала Свириденко.
Як повідомляв Укрінформ, за період зими та весни програми підтримки охопили 60% українців, зокрема, 1000 гривень зимової підтримки отримали 17,8 мільйона громадян.
Фото: Юлія Свириденко / Телеграм
-
Відбудова1 тиждень agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Усі новини1 тиждень agoGalaxy Z Flip 7 проти Moto Razr 70 Ultra (фото)
-
Події5 днів agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Відбудова7 днів agoПрем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
-
Одеса4 дні agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Усі новини1 тиждень agoБіженці в Нідерландах 3 роки жили в таборі — що вони розповідають
-
Усі новини1 тиждень agoФільми травня 2026 року — у кіно покажуть Диявол носить Прада і концерт Біллі Айліш
-
Відбудова5 днів agoМінрозвитку розпочало відбір громад для участі у Ukraine Recovery Conference 2026