Відбудова
Банки за дев’ять місяців профінансували проєкти з відновлення енергоінфраструктури на ₴14 мільярдів
За даними опитування 20 банків про кредитування проєктів бізнесу з відновлення енергетичної інфраструктури, за дев’ять місяців, станом на 2 березня 2025 року, банки надали кредити та відкрили ліміти бізнесу на 14,1 млрд грн.
Про це повідомляє Національний банк України, передає Укрінформ.
“Банки за період з 01 червня 2024 року до 02 березня 2025 року отримали 3 879 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 81,7 млрд грн та розпочали фінансування таких проєктів (надали кредити та відкрили ліміти) на суму 14,1 млрд грн”, – ідеться у повідомленні.
Загальна профінансована з червня потужність генерації за наданими бізнесу позиками становить понад 549 мВт. Найбільші обсяги коштів виділено на придбання та монтаж газопоршневих когенераційних установок (219 мВт), побудову СЕС (162 мВт), купівлю дизельних та бензинових генераторів (124 мВт).
За даними опитування, обсяг валового портфеля кредитів на енергетичні потреби юридичних осіб з урахуванням погашення станом на початок березня становить 8,5 млрд грн.
Зокрема, за лютий: отримано 194 заявки від бізнесу на суму 6,7 млрд грн; схвалено 70 заявок на суму 753 млн грн; надано 94 кредити загальним обсягом 914 млн грн.
Крім того, банки кредитують і населення. Упродовж лютого громадянам надано 558 кредитів на енергетичні потреби на суму 105 млн грн, а загалом із червня – 6 266 кредитів на суму 836 млн грн. Обсяг валового портфеля кредитів фізичним особам на зазначені цілі з урахуванням погашення становить 712 млн грн.
Як повідомлялося, за сприяння Національного банку 20 банків з часткою понад 85% чистих активів сектору підписали в червні 2024 року меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики.
Базова ставка кредитування відповідно до зазначеного меморандуму – від 13,5% річних (або UIRD3M + 0,5% на перший рік фінансування, а далі – не більше UIRD12M +3%).
Відбудова
Україна та Греція готують угоду про співробітництво у сфері відбудови
Команда Мінрозвитку обговорила з делегацією від провідних грецьких промислових груп стратегічне партнерство у сфері відбудови і підготовку міжурядової угоди про співробітництво.
Про це повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
«У Міністерстві розвитку громад і територій України відбулася зустріч із делегацією Греції та представників провідних грецьких промислових груп. Фокус обговорення — перехід до стратегічного партнерства, зокрема через механізми публічно-приватного партнерства (ППП) та підтримки розробки проєктної документації (Project Preparation Facility, PPF)», – йдеться в повідомленні.

Наголошується, що українська сторона представила концепт планів енергетичної стійкості регіонів та закликала партнерів підтримувати їх впровадження. Також сторони обговорили підготовку міжурядової угоди про технічне і фінансове співробітництво, яка відкриє шлях до залучення грецької експертизи для підготовки великих інфраструктурних проєктів.

Як підкреслила заступниця міністра Марина Денисюк, Україна вважає цінним досвід Греції у роботі з фондами ЄС та міжнародними фінансовими інституціями і запрошує грецьких партнерів долучитися до запуску спільного Project Preparation Facility, що дозволить масштабувати розробку типових проєктів, зокрема у сферах транспортної інфраструктури, водопостачання і водовідведення, енергоефективності тощо.

Також у зустрічі взяли участь представники грецьких приватних компаній, які працюють у сферах енергетики, логістики, промислового машинобудування та виробництва матеріалів для критичної інфраструктури.
Наявність інструментів страхування воєнних ризиків від міжнародних фінансових інституцій (МФО) відкриває шлях для прямої участі грецьких компаній у проєктах з відновлення та модернізації інфраструктури.
Сторони домовилися про створення постійної технічної групи для координації підготовки пріоритетних тендерів та взаємодії між грецькою стороною та громадами.
Як повідомлялося, представники литовського порту Клейпеда підтвердили зацікавленість в інвестиційних проєктах у портову інфраструктуру України.
Фото: mindev.gov.ua
Відбудова
Конгрес місцевих та регіональних влад РЄ закликав використати активи РФ для відбудови регіонів України
Росія повинна заплатити за відбудову регіонів України, а конфісковані російські активи мають стати джерелом таких зусиль.
Про це йдеться у резолюції Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи щодо стратегічного підходу до підтримки відновлення та відбудови України на місцевому і регіональному рівнях. Документ було схвалено у вівторок, на 50 сесії Конгресу в Страсбурзі, за висловились 130 делегатів, проти 3 (один утримався), передає кореспондент Укрінформу.
«Російська Федерація повинна заплатити за відбудову регіонів України, а конфісковані російські активи, які сьогодні заморожені у світі, мають стати джерелом таких відбудовчих зусиль», – йдеться в тексті.
Водночас у резолюції підкреслюється, що подальше відновлення України має відбуватися за принципом «build back better» – із дотриманням європейських стандартів прав людини, демократії та верховенства права, а також у руслі поступу України до членства в Європейському Союзі.
Окремо вказується, що саме реформи з децентралізації відіграли ключову роль у стійкості України під час війни.
«Наділені незалежними бюджетами та повноваженнями ухвалювати рішення, місцеві органи влади змогли надавати екстрені послуги, управляти кризовим реагуванням, координувати гуманітарну допомогу та співпрацювати з громадянським суспільством і бізнесом – часто в надзвичайно складних умовах», – пояснюється в тексті.
Конгрес закликає місцеву та регіональну владу держав-членів Ради Європи підтримати подальше відновлення України через практичну співпрацю з українськими партнерами.
«Це включає, зокрема, потребу у відновленні та відбудові житла, забезпеченні ефективних місцевих послуг, з особливою увагою до фізичного й психічного здоров’я, а також послуг для дітей і ветеранів, наданні якісної освіти молодим людям, зокрема тим, які повертаються в Україну, сприянні розвитку сучасної, інклюзивної та сталої економіки шляхом інвестицій в інфраструктуру, розвиток робочої сили, можливості зайнятості, енергетичну незалежність, захист довкілля та культурної спадщини, дотриманні найвищих стандартів доброго врядування та антикорупційних зусиль», – пояснюють автори резолюції.
У пояснювальній частині наголошується, що відновлення має бути територіально чутливим, враховувати різний масштаб руйнувань і різну спроможність громад, а також спиратися на підхід «знизу вгору».
Документ застерігає від фактичної «рецентралізації» процесу відбудови та наголошує, що національні органи мають встановлювати стандарти й забезпечувати контроль, тоді як муніципальна та регіональна влада повинна формувати портфелі проєктів, проводити консультації та реалізовувати відновлення в межах своїх компетенцій.
У документі наголошується, що участь європейських партнерів у відбудові залишається життєво важливою «не лише з погляду допомоги та експертизи, а й для утвердження принципів субсидіарності та територіальної справедливості».
Як повідомлялось, Нідерланди закликають бізнес інвестувати у відбудову України вже зараз.
Фото Укрінформу можна купити тут
Відбудова
Харків отримає до €45 мільйонів на розбудову «енергетичного острова»
Харківська міськрада і Європейський банк реконструкції та розвитку підписали попередню угоду щодо надання 45 млн євро кредитних і грантових коштів на обладнання “енергетичного острова” та децентралізацію теплопостачання.
Про це повідомив у Фейсбуці міський голова Ігор Терехов, передає Укрінформ.
“Разом із керуючим директором ЄБРР в Україні та Молдові Арвідом Тюркнером ми закріпили стратегічні рішення та підписали попередню угоду щодо надання фінансування Харкову у вигляді до 30 мільйонів євро кредитних коштів та до 15 мільйонів безповоротної грантової допомоги. Виділені фінанси повністю підуть на розбудову нашого “енергетичного острова” та децентралізацію системи теплопостачання”, – йдеться у дописі.
Крім того, Терехов заявив, що місто не відмовляється від проєкту будівництва нових станцій метро і має підтримку ЄБРР.
“Під час зустрічі ми чітко домовилися, що разом системно і послідовно продовжуватимемо цей масштабний, стратегічно важливий для всієї країни проєкт”, – зазначив міський голова.
Як повідомлялося, у липні 2024 року Терехов заявив, що у Харкові створять “енергетичний острів”, який забезпечуватиме стале електропостачання та роботу комунальних служб, попри регулярні удари Росії по критичній інфраструктурі. Поетапна децентралізація систем тепло-, енерго- та водопостачання тривала у 2025 році і продовжується у 2026-му.
-
Суспільство1 тиждень agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Події6 днів agoВ ЮНЕСКО відреагували на удар по центру Львова
-
Політика1 тиждень agoВ ОП обговорили з представниками командування НАТО залучення до навчань українських військових
-
Війна1 тиждень agoБЗВП за кордоном — Генштаб відмовляється від навчань за межами України
-
Політика1 тиждень agoДопомога України у війні на Близькому Сході посилить її переговорну позицію
-
Усі новини6 днів agoОлена Мандзюк померла собака — блогерка заявила про можливе отруєння
-
Усі новини6 днів agoБорис Бурда — де зараз гравець Що? Де? Коли? і що каже про війну — фото
-
Політика6 днів agoСтефанчук прибув до Хорватії для участі у саміті Ініціативи трьох морів
