Відбудова
Банки за дев’ять місяців профінансували проєкти з відновлення енергоінфраструктури на ₴14 мільярдів
За даними опитування 20 банків про кредитування проєктів бізнесу з відновлення енергетичної інфраструктури, за дев’ять місяців, станом на 2 березня 2025 року, банки надали кредити та відкрили ліміти бізнесу на 14,1 млрд грн.
Про це повідомляє Національний банк України, передає Укрінформ.
“Банки за період з 01 червня 2024 року до 02 березня 2025 року отримали 3 879 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 81,7 млрд грн та розпочали фінансування таких проєктів (надали кредити та відкрили ліміти) на суму 14,1 млрд грн”, – ідеться у повідомленні.
Загальна профінансована з червня потужність генерації за наданими бізнесу позиками становить понад 549 мВт. Найбільші обсяги коштів виділено на придбання та монтаж газопоршневих когенераційних установок (219 мВт), побудову СЕС (162 мВт), купівлю дизельних та бензинових генераторів (124 мВт).
За даними опитування, обсяг валового портфеля кредитів на енергетичні потреби юридичних осіб з урахуванням погашення станом на початок березня становить 8,5 млрд грн.
Зокрема, за лютий: отримано 194 заявки від бізнесу на суму 6,7 млрд грн; схвалено 70 заявок на суму 753 млн грн; надано 94 кредити загальним обсягом 914 млн грн.
Крім того, банки кредитують і населення. Упродовж лютого громадянам надано 558 кредитів на енергетичні потреби на суму 105 млн грн, а загалом із червня – 6 266 кредитів на суму 836 млн грн. Обсяг валового портфеля кредитів фізичним особам на зазначені цілі з урахуванням погашення становить 712 млн грн.
Як повідомлялося, за сприяння Національного банку 20 банків з часткою понад 85% чистих активів сектору підписали в червні 2024 року меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики.
Базова ставка кредитування відповідно до зазначеного меморандуму – від 13,5% річних (або UIRD3M + 0,5% на перший рік фінансування, а далі – не більше UIRD12M +3%).
На Херсонщині провели понад 1,2 тис. обстежень знищеного житла за допомогою дистанційних засобів (БПЛА, космічна зйомка) у зонах, де неможливо провести фізичний огляд через бойові дії.
Про це кореспонденту Укрінформу повідомили у пресслужбі Херсонської ОВА.
«Так, механізм дистанційного обстеження знищеного житла працює. Наразі комісіями проведено 1283 обстеження за допомогою дистанційних засобів (БПЛА, космічна зйомка тощо)», – інформували у пресслужбі.
Як пояснили у пресслужбі, відповідно до законодавства, строк опрацювання заяви з компенсації за знищене та пошкоджене житло становить 30 днів, але в умовах, коли будинки розташовані в зоні активних бойових дій, в більшості випадків терміни збільшуються.
Загалом в області вже нараховано компенсацій 5720 постраждалим на суму 972 млн 979 тис. грн за пошкоджене житло та 3314 сертифікатів та грошових компенсацій на суму 4 млрд 397 млн 578 тис. грн за знищене житло.
Не розглянутими залишаються 437 заяв щодо отримання компенсацій за пошкоджене житло та 3656 – знищене.
Також у пресслужбі додали, що на деокупованій території Херсонщини за різними програмами відновлено 7944 будинки.
За даними пресслужби, наразі на деокупованій території Херсонщини на участь у програмі житлових ваучерів для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій подали заявки 1029 ветеранів, які мають статус ВПО з ТОТ. На сьогодні комісіями було опрацьовано 849 заяви, 813 з яких отримали позитивні рішення, ще по 36 заявам ухвалено рішення про відмову через недотримання вимог постанови. Станом на зараз 813 учасників бойових дій, які мають статус ВПО з ТОТ, отримали житлові ваучери для купівлі житла (вартість кожного – 2 млн грн).
Як повідомляв Укрінформ, ВПО, які мають статус учасника бойових дій, або особи з інвалідністю внаслідок війни зможуть подати заяву на житловий ваучер через застосунок «Дія».
Відбудова
Євросоюз і ПРООН розпочинають новий етап партнерства EU4Recovery на €50 мільйонів для підтримки України
Європейський Союз і Програма розвитку ООН в Україні запускають другий етап ініціативи EU4Recovery, спрямованої на підтримку громад, які зазнали впливу війни, та сприяння просуванню країни на шляху євроінтеграції.
Про це йдеться в повідомленні ПРООН, передає Укрінформ.
Зазначається, що нова фаза передбачає надання обладнання, модернізацію інфраструктури, розвиток спроможностей, технічну допомогу, навчання та цільову підтримку для посилення здатності органів місцевої самоврядування очолювати процеси відновлення та втілювати демократичні реформи.
Загальний бюджет партнерства на 2026–2028 роки становить 50 млн євро. У межах другого етапу EU4Recovery планується посилення децентралізованих соціальних і медичних послуг, підтримка економічного відновлення та зміцнення соціальної згуртованості з особливим фокусом на ветеранах, молоді та людях, які повертаються до своїх громад.
Офіційний запуск другої фази EU4Recovery відбувся паралельно зі спільним візитом делегації ЄС і ПРООН до партнерських областей. Учасники делегації зустрічаються з органами місцевої влади та жителями і жительками громад, щоб обговорити результати підходу до регіонального відновлення ПРООН у підтримці планування, координації та надання критично важливих послуг в умовах війни.
Як повідомлялося, проєкт EU4Recovery започатковано у 2022 році як спільну ініціативу Європейського Союзу та Програми розвитку ООН у відповідь на російську агресію проти України. Перша фаза (2022 – 2025 рр.) була зосереджена на забезпеченні безперервності базових послуг, підвищенні безпеки громад і підтримці найуразливіших категорій населення.
Фото: Олексій Ушаков / ПРООН в Україні
Понад 12 тисяч працівників, залучених до аварійно-відновлювальних робіт після російських атак, отримають доплати по 20 тисяч гривень за березень.
Про це повідомила Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Понад 12 тисяч працівників, залучених до аварійно-відновлювальних робіт після російських атак, отримають доплати по 20 тисяч гривень за березень. Сьогодні уряд виділив на це 242 млн грн.”, – зазначила вона.
Свириденко уточнила, що йдеться про дев’ять тисяч енергетиків, майже дві тисячі комунальників газовиків, понад тисячу залізничників, які відновлюють пошкоджену інфраструктуру та повертають громади до нормальної роботи.
“Кошти підприємства перерахують працівникам безпосередньо на рахунки”, – додала вона.
За її словами, загалом у зимово-весняний період такі доплати отримали майже 40 тисяч фахівців.
“Ці доплати стали важливим інструмент підтримки людей, які працювали цього опалювального сезону в найскладніших умовах і забезпечували стабільну роботу критичної інфраструктури”, – підсумувала Свириденко.
Як повідомляв Укрінформ, за період зими та весни програми підтримки охопили 60% українців, зокрема, 1000 гривень зимової підтримки отримали 17,8 мільйона громадян.
Фото: Юлія Свириденко / Телеграм
-
Відбудова1 тиждень agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Усі новини1 тиждень agoGalaxy Z Flip 7 проти Moto Razr 70 Ultra (фото)
-
Події5 днів agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Відбудова7 днів agoПрем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
-
Одеса4 дні agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Усі новини1 тиждень agoБіженці в Нідерландах 3 роки жили в таборі — що вони розповідають
-
Усі новини1 тиждень agoФільми травня 2026 року — у кіно покажуть Диявол носить Прада і концерт Біллі Айліш
-
Відбудова5 днів agoМінрозвитку розпочало відбір громад для участі у Ukraine Recovery Conference 2026