Connect with us

Відбудова

Банки за дев’ять місяців профінансували проєкти з відновлення енергоінфраструктури на ₴14 мільярдів

Published

on



За даними опитування 20 банків про кредитування проєктів бізнесу з відновлення енергетичної інфраструктури, за дев’ять місяців, станом на 2 березня 2025 року, банки надали кредити та відкрили ліміти бізнесу на 14,1 млрд грн.

Про це повідомляє Національний банк України, передає Укрінформ.

“Банки за період з 01 червня 2024 року до 02 березня 2025 року отримали 3 879 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 81,7 млрд грн та розпочали фінансування таких проєктів (надали кредити та відкрили ліміти) на суму 14,1 млрд грн”, – ідеться у повідомленні.

Загальна профінансована з червня потужність генерації за наданими бізнесу позиками становить понад 549 мВт. Найбільші обсяги коштів виділено на придбання та монтаж газопоршневих когенераційних установок (219 мВт), побудову СЕС (162 мВт), купівлю дизельних та бензинових генераторів (124 мВт).

За даними опитування, обсяг валового портфеля кредитів на енергетичні потреби юридичних осіб з урахуванням погашення станом на початок березня становить 8,5 млрд грн.

Читайте також: ЄС оголосив конкурс проєктів на €1,6 мільярда для підтримки малого бізнесу в Україні

Зокрема, за лютий: отримано 194 заявки від бізнесу на суму 6,7 млрд грн; схвалено 70 заявок на суму 753 млн грн; надано 94 кредити загальним обсягом 914 млн грн.

Крім того, банки кредитують і населення. Упродовж лютого громадянам надано 558 кредитів на енергетичні потреби на суму 105 млн грн, а загалом із червня – 6 266 кредитів на суму 836 млн грн. Обсяг валового портфеля кредитів фізичним особам на зазначені цілі з урахуванням погашення становить 712 млн грн.

Як повідомлялося, за сприяння Національного банку 20 банків з часткою понад 85% чистих активів сектору підписали в червні 2024 року меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики.

Базова ставка кредитування відповідно до зазначеного меморандуму – від 13,5% річних (або UIRD3M + 0,5% на перший рік фінансування, а далі – не більше UIRD12M +3%).



Джерело

Відбудова

У Києві почнуть будувати понтонні переправи через Дніпро

Published

on



У Києві з наступного тижня планують розпочати будівництво кількох резервних переправ через Дніпро, якими можна буде користуватись у разі пошкодження мостів, також у перспективі розглядають можливість спорудження тунелю під річкою.

Про це в інтерв’ю Суспільному розповів міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник, передає Укрінформ.

За словами міністра, головним пріоритетом відомства є посилення наявної інфраструктури мостів та їхній захист від атак, щоб підвищити стійкість конструкцій.

Калашник додав, що нині розглядають швидкий варіант сполучення лівого та правого берегів Києва у разі пошкодження мостів – будівництво насипних дамб із понтонними переправами, щоб зберегти рух через Дніпро.

«Невідкладні рішення – це дамба і понтонна переправа, які швидко будуються. Ця робота вже розпочата. Була проведена відповідна координаційна нарада у президента. Ми отримали всі завдання з урахуванням критичності. Прийнято рішення цим зайнятись міністерству, Агентству відновлення, військовим разом зі столичною владою», – зазначив Калашник.

За його словами, будівництво таких переправ може тривати до трьох місяців, а самі конструкції мають забезпечити щонайменше половину пропускної спроможності наявних мостів.

«Зараз тривають підготовчі роботи, і найближчим часом розпочнуться будівельні. Буде залучення всієї інфраструктури для того, щоб відсоток прохідності був максимальним. У нас у середньому близько 600 тисяч автомобілів мости між лівим і правим берегами протягом доби. І задача – зберегти цю пропускну здатність. Тому визначені відповідно локації, де буде розпочато будівництво», – зауважив Калашник.

За словами міністра, вже визначили локації, де саме розпочнуть будівництво. Такі роботи планують проводити не лише у Києві, а й в інших регіонах України та не лише на Дніпрі.

Окрім цього, у міністерстві розглядають й інші варіанти, зокрема будівництво швидкоспоруджуваних бетонних конструкцій та, у довгостроковій перспективі, спорудження тунелю під Дніпром. Проте такі проєкти можуть коштувати десятки мільярдів гривень, тож їх реалізація можлива лише за підтримки партнерів.

«Зараз ми можемо розпочати шукати інвестиції, шукати донорів, шукати міжнародних партнерів і реалізовувати те, що має забезпечити сполучення лівого і правого берегу. Є розрахунки – це десятки мільярдів гривень, а іноді, коли величезні інфраструктурні об’єкти, – сотні. Тому дозволити це зараз немає фінансової можливості. Але є задача знайти такий ресурс», – пояснив Калашник.

Водночас головним пріоритетом залишається збереження мостів і недопущення їх руйнування. Для цього «залучено максимальну кількість техніки», – додав міністр.

Читайте також: У Києві змінили правила руху мостами під час повітряної тривоги

«Зрозуміло, що є запас міцності в кожного мосту. І наша перша задача – забезпечити захист з неба, чим ми займаємося відповідно з військовими. Тобто перша черга – не допустити враження. Друга частина – забезпечити захист. Третя – швидке відновлення. І четверте – прийняти рішення щодо альтернативних резервних переправ, тобто будівництво нових об’єктів мостової альтернативної інфраструктури», – підкреслив Калашник.

Як повідомляв Укрінформ, зранку 3 жовтня росіяни атакували Північний міст у Києві. Внаслідок російської атаки пошкоджені дорожнє полотно та контактна тролейбусна мережа.

Напередодні після кількох атак ворога Південний міст у Києві повністю закривали для руху транспорту.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Юрчишин пропонує забрати ₴500 мільйонів із телемарафону на відновлення пошкоджених медіа

Published

on



Голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин подав поправку до держбюджету, якою пропонує спрямувати 500 млн грн із фінансування телемарафону «Єдині новини» на нову держпрограму відновлення медіа, пошкоджених унаслідок російських атак.

Про це він повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Марафон треба закривати, а постраждалі від російських атак медіа — відновлювати», – заявив народний депутат.

За його словами, нещодавно під час засідання Комітету з питань свободи слова стало зрозуміло, що «уряд не бачить своєї ролі в процесі відновлення медіа, які знищує Росія».

«Ні Агентство з питань відновлення не може забезпечувати цей напрямок, ні Мінкульт не має необхідних програм та механізмів. Ну що, тоді вирішили ініціювати цей процес самостійно. Подав правку до бюджету, де пропоную забрати пів мільярда гривень з Єдиного марафону та спрямувати до Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення на нову програму – сприяння відновленню пошкоджених Росією медіа», – поінформував Юрчишин.

Читайте також: Росіяни атакували офіс телеканалу «Ми-Україна», є постраждалі

Голова Комітету підкреслив, що можна було б забрати всі гроші з телемарафону «Єдині новини», «бо він давно себе віджив».

«В ідеалі і всі 1,6 млрд грн у марафону забрати, зупинити його та повернути до ефірного мовлення постраждалі від війни Прямий та 5 канал. Ну і, звісно, espreso.tv. Так би і рекомендацію ЄС виконали, і одержавлення телебачення зупинили б», – додав Юрчишин.

Нардеп зауважив, що державі важливо почати демонструвати готовність відновлювати незалежні медіа.

Політик нагадав, що станом на вересень 2026 Інститут масової інформації зафіксував 109 випадків пошкодження офісів та редакцій медіа внаслідок російської агресії.

«Ми не маємо права стояти осторонь та залишати медіа без підтримки. Новий бюджетний рядок для Держкомтелерадіо – саме про це», – резюмував він.

Як повідомляв Укрінформ, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зазначив, що під час підготовки державного бюджету на наступний рік пріоритетами є підтримка Збройних сил України, українського бізнесу та вразливих категорій населення.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Американсько-Український фонд схвалив рекордний пакет інвестицій: на що підуть кошти

Published

on



Американсько-Український фонд відбудови (URIF) схвалив найбільший на сьогодні пакет інвестицій у проєкти, що відповідають спільним економічним і стратегічним інтересам України та США.

Про це повідомляє Міністерство економіки та довкілля, передає Укрінформ.

Фонд спрямує на нові проєкти понад $60 млн власних коштів. Очікується, що вони залучать до $1 млрд додаткового капіталу від сторонніх інвесторів.

“Сьогодні Американсько-Український інвестиційний фонд відбудови погодив серію довгоочікуваних проєктів зі сфер енергетики, критичних мінералів і технологій подвійного призначення. Кожен з них має високий рівень релевантності для України і США”, — зазначив заступник міністра економіки та довкілля України Єгор Перелигін.

Зокрема, Фонд спільно з українською компанією BGV Group Management Фонд створить платформу для інвестицій у гірничі проєкти. Вона формуватиме портфель гірничодобувних проєктів на ранніх етапах розвитку в різних регіонах України. Першочергово йдеться про визначені родовища рідкісноземельних елементів, урану, берилію та цирконію.

Крім того, URIF інвестує у проєкт розподіленої комбінованої генерації теплової та електричної енергії, який передбачає будівництво та експлуатацію низки енергетичних хабів на рівні громад. Після введення в експлуатацію об’єкти забезпечуватимуть тисячі домогосподарств, зокрема там, де війна ускладнює доступ до критично важливих енергетичних послуг.

Разом із Міжнародною фінансовою корпорацією розвитку США (DFC) Фонд надасть боргове фінансування проєкту DTEK зі створення систем накопичення електроенергії потужністю 200 МВт / 400 МВт·год. на шести об’єктах в Україні. Система вже працює, а її потужності достатньо, щоб упродовж двох годин живити близько 600 тис. домогосподарств. Накопичувачі стабілізують роботу мережі, а обладнання зі США дозволяє швидше відновлювати електропостачання після збоїв і забезпечує резервне живлення.

Читайте також: Одних заморожених активів РФ для відбудови України не вистачить – Точицький

Як повідомлялося, новий пакет інвестицій з’явився за рік після запуску Фонду, коли Україна та США внесли по $75 млн до його початкового капіталу в $150 млн. За цей час URIF перейшов від створення інституційної основи до реалізації перших інвестицій. У березні цього року Фонд здійснив першу інвестицію в українську dual-use технологічну компанію Sine Engineering. Окрім цього, DFC підписала угоду про співпрацю для розробки механізму страхування воєнних ризиків з Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій (MIGA).

Фото: Мінекономіки



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.