Шостий Наглядовий комітет Ukraine Investment Framework (UIF) схвалив новий пакет із восьми програм загальною вартістю 1,5 млрд євро для підтримки життєво важливих секторів України.

Звіт Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) “Stronger Financial Markets and Institutions for Ukraine’s Recovery” містить рекомендації щодо зміцнення фінансових ринків, корпоративного управління, управління державним боргом, захисту прав споживачів фінансових послуг та розвитку пенсійної системи, що має сприяти ефективному залученню інвестицій для відновлення України.

За словами Марченка, рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку значною мірою узгоджуються зі стратегічними цілями Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2026–2028 роки.

Під час виступу на презентації звіту ОЕСР “Stronger Financial Markets and Institutions for Ukraine’s Recovery” міністр наголосив, що попри повномасштабну війну фінансова система України залишається стійкою завдяки зваженій політиці уряду та підтримці міжнародних партнерів.

“Україна продовжує відповідальне управління державним боргом з метою мінімізації довгострокових ризиків, пов’язаних із його зростанням унаслідок збільшення дефіциту державного бюджету та оборонних видатків, спричинених повномасштабним вторгненням росії. Ми наполегливо працюємо над забезпеченням боргової стійкості та створенням передумов для відбудови країни”, – зазначив Марченко.

У річному вимірі борговий портфель став дешевшим і довшим за строками погашення, що зменшує вартість його обслуговування та знижує ризики рефінансування в середньостроковій перспективі. Станом на 31 січня 2026 року середньозважена ставка державного боргу знизилася до 4,51% порівняно з 4,55% у грудні 2025 року та 5,0% у січні 2025 року. Водночас середньозважений строк до погашення становив 13,29 року проти 11,6 року в січні 2025 року.

У 2025 році успішно завершено реструктуризацію ВВП варантів: 24 грудня 2025 року за підтримки 99,06% голосів інвесторів ВВП варанти були обміняні на нові єврооблігації та повністю анульовані, що підвищило бюджетну передбачуваність, зміцнило боргову стійкість і усунуло ризик виплат у 2025–2041 роках обсягом орієнтовно до 20 млрд дол. США.

Внутрішні державні облігації є другим за обсягом джерелом фінансування держбюджету (після кредитів ERA, забезпечених майбутніми доходами від заморожених російських активів). Навіть під час війни Україна впроваджує інструменти розвитку ринку, зокрема switch-аукціони на платформі Bloomberg, що сприяють підвищенню ліквідності та подовженню строків запозичень.

У заході також взяли участь голова Національного банку України Андрій Пишний, генеральний секретар ОЕСР Матіас Корман, голова Комітету ОЕСР з фінансових ринків і помічник керуючого банку Японії Сеїчі Шимізу та директор ОЕСР з фінансових та корпоративних питань Карміне Ді Ноїя.

Як повідомлялося, у 2025 році затверджено Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2026–2028 роки, яка визначає три головні цілі: збільшення частки грантів та іншого не боргового фінансування для забезпечення фінансування державного бюджету, зменшення боргових ризиків шляхом зменшення вартості боргу, подовження строків погашення боргових зобов’язань і оптимізації їх структури, підтримка відносин з інвесторами та стимулювання розвитку внутрішнього ринку державних облігацій як інструменту відновлення економіки.

Впровадження рекомендацій звіту ОЕСР відбуватиметься поетапно з урахуванням безпекової та економічної ситуації, а також стане важливим елементом підготовки до повоєнного відновлення України та її економічної інтеграції з міжнародними ринками.

Фото: Мінфін

Під час засідання було досягнуто домовленості про залучення австрійського бізнесу та фінансування до відновлення енергетичної та транспортної інфраструктури України. Про це за результатами засідання розповів журналістам Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Австрія, співголова комісії Василь Химинець, передає кореспондент Укрінформу.

«Ми зафіксували наші наміри щодо подальшої активної співпраці у залученні австрійських фінансових інституцій та експорто-кредитних інструментів для спільних проєктів з відновлення. А також визначили конкретні домовленості із провідними австрійськими компаніями у галузі інфраструктури та транспорту, в енергетичному секторі та у галузі безпеки», – зазначив Химинець.

Зокрема, австрійська сторона зацікавлена у спільних проєктах з ремонту та обслуговування українських автошляхів, модернізації залізниці, у тому числі у постачанні локомотивів та пасажирських вагонів. Також йшлося на засіданні про залучення австрійських технологій для побудови та модернізації гідроелектростанцій на Дніпрі та великих об’єктів відновлюваної енергетики.

Окремо посол оголосив про підписання політичної декларації щодо імплементації рамкової угоди про економічне співробітництво у розвитку проєктів, підписаної між урядами України та Австрії ще у 2022 році.

«Першочергово ця угода була сфокусована на проєктах у сфері охорони здоров’я. Зокрема, йшлося про реконструкцію, будівництво та оснащення клінік та реабілітаційного центру. Ми хочемо прискорити реалізацію цих проєктів. А також сьогодні ми домовилися про розширення цієї угоди на інші сектори економічної діяльності. Щоб підготувати це на практиці і реалізувати наміри у найближчі терміни, ми зараз запускаємо робочу групу для координації та відбору нових пріоритетних проєктів», – наголосив Химинець.

Він нагадав присутнім, що Австрія залишається одним із ключових економічних партнерів Україні і входить до десятки найбільших інвесторів в економіку нашої країни. Так, станом на червень 2025 року товарообіг України та Австрії перевищив $1 мільярд.

«І ми бачимо величезні можливості для поглиблення цього партнерства. Ми сьогодні почули чіткі сигнали від представників австрійського бізнесу, від міністра енергетики та туризму Республіки Австрія Вольфганга Гаттманнсдорфера. Ми зацікавлені в осучасненні економічних відносинах з виробниками і відкриті до практичної співпраці», – додав посол.

Як повідомлялося, Україна та Австрія обговорюють передачу обладнання з виведених з експлуатації електростанцій у Відні, українські фахівці наразі оцінюють технічну сумісність і логістику доставки.

Фото згенероване ШІ