Відбудова
Банки за дев’ять місяців профінансували проєкти з відновлення енергоінфраструктури на ₴14 мільярдів
За даними опитування 20 банків про кредитування проєктів бізнесу з відновлення енергетичної інфраструктури, за дев’ять місяців, станом на 2 березня 2025 року, банки надали кредити та відкрили ліміти бізнесу на 14,1 млрд грн.
Про це повідомляє Національний банк України, передає Укрінформ.
“Банки за період з 01 червня 2024 року до 02 березня 2025 року отримали 3 879 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 81,7 млрд грн та розпочали фінансування таких проєктів (надали кредити та відкрили ліміти) на суму 14,1 млрд грн”, – ідеться у повідомленні.
Загальна профінансована з червня потужність генерації за наданими бізнесу позиками становить понад 549 мВт. Найбільші обсяги коштів виділено на придбання та монтаж газопоршневих когенераційних установок (219 мВт), побудову СЕС (162 мВт), купівлю дизельних та бензинових генераторів (124 мВт).
За даними опитування, обсяг валового портфеля кредитів на енергетичні потреби юридичних осіб з урахуванням погашення станом на початок березня становить 8,5 млрд грн.
Зокрема, за лютий: отримано 194 заявки від бізнесу на суму 6,7 млрд грн; схвалено 70 заявок на суму 753 млн грн; надано 94 кредити загальним обсягом 914 млн грн.
Крім того, банки кредитують і населення. Упродовж лютого громадянам надано 558 кредитів на енергетичні потреби на суму 105 млн грн, а загалом із червня – 6 266 кредитів на суму 836 млн грн. Обсяг валового портфеля кредитів фізичним особам на зазначені цілі з урахуванням погашення становить 712 млн грн.
Як повідомлялося, за сприяння Національного банку 20 банків з часткою понад 85% чистих активів сектору підписали в червні 2024 року меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики.
Базова ставка кредитування відповідно до зазначеного меморандуму – від 13,5% річних (або UIRD3M + 0,5% на перший рік фінансування, а далі – не більше UIRD12M +3%).
Нідерланди ратифікували конвенцію про створення комісії для відшкодування збитків Україні. Україна готова створювати умови для спільних з Японією проєктів відновлення – Корецький. На житлові програми у проєкті держбюджету-2027 передбачено близько ₴85 мільярдів.
Джерело
Про це у Телеграмі повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, передає Укрінформ.
«Житлова політика у бюджеті-2027 – це 84,9 млрд грн, що на 38,3 млрд грн більше, ніж торік. Житло залишається одним із державних пріоритетів, і цифри це підтверджують», – йдеться в повідомленні.
За інформацією депутата, на програму забезпечення житлом громадян через «єОселю» планується спрямувати 45 млрд грн, на 27,9 млрд грн більше, ніж цьогоріч.
На компенсації за пошкоджене та втрачене житло у межах програми «єВідновдення» – 24,4 млрд грн (+8,9 млрд грн), на компенсації ветеранам з інвалідністю I та II груп за програмою «Житло для ВПО з ТОТ» – 6,9 млрд грн (+1,2 млрд грн).
Ще 5,5 млрд грн (+0,3 млрд грн) закладено у спеціальному фонді на реалізацію програми HOME (реалізується за підтримки ЄБРР)
На забезпечення житлом військових у проєкті документа передбачено 2,4 млрд грн.
0,7 млрд грн отримає Фонд енергоефективності для реалізації проєктів з енергоефективності житла та фінансування відновлення зруйнованого житла.
Як повідомлялося, у проєкті Державного бюджету на 2027 рік передбачене зростання доходів на 8,7% до 5,6 трлн грн, видатків – на 13,5% до 7,3 трлн грн. Потреба у міжнародній допомозі оцінюється у 52,6 млрд доларів.
Нідерланди ратифікували конвенцію Ради Європи про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє РЄ.
“Нідерланди офіційно ратифікували конвенцію Ради Європи про створення Міжнародної комісії з розгляду вимог для України”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що Гаага, де розташовані численні міжнародні організації, буде місцем розміщення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду вимог поряд із Реєстром збитків для України.
Постійний представник Нідерландів при Раді Європи – посол Андре Гаспельс передав ратифікаційну грамоту конвенції до штаб-квартири організації у Страсбурзі.
Документ було передано у присутності генерального секретаря Ради Європи Алена Берсе.
Для набуття конвенцією чинності її мають ратифікувати 25 держав. Станом на 15 вересня конвенцію підписали 40 країн. Дев’ять держав та Європейський Союз також її ратифікували.
Нідерланди зіграли важливу роль у переговорах стосовно конвенції, а зараз очолюють підготовчий комітет, створений у лютому 2026 року. Його завдання – закласти операційні та практичні основи для роботи майбутньої комісії.
Компенсаційна комісія є другим елементом комплексного механізму компенсацій для жертв війни Російської Федерації. Вона спиратиметься на вже створений Реєстр збитків, який також розташований у Гаазі. Після створення комісія розглядатиме, оцінюватиме та ухвалюватиме рішення щодо вимог, внесених до Реєстру, визначатиме розмір компенсації у кожному конкретному випадку.
Міжнародна комісія також розглядатиме вимоги, отримані після інтеграції Реєстру до її структури, як це передбачено конвенцією.
Як повідомляв Укрінформ, до Реєстру збитків додали ще три категорії, які фіксуватимуть втрати бізнесу.
Фото: coe.int
-
Усі новини1 тиждень agoщо сказала в інтервʼю Настя Каменських, окрім кісти від мови (фото)
-
Війна1 тиждень agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Усі новини1 тиждень agoякий флагман кращий у 2026 році (відео)
-
Усі новини1 тиждень agoBluetti представила потужну станцію Pioneer 5000 (фото)
-
Події1 тиждень agoДовженко-Центр отримає фінансування для збереження 62 тисяч кіноплівок
-
Усі новини1 тиждень agoжінка вийшла заміж за злочинця, засудженого до смертної кари (фото)
-
Війна1 тиждень agoПамʼяті прикордонника, старшого лейтенанта Максима Шмирка
-
Політика1 тиждень agoМосква не повинна увійти в зиму з розумінням, що терор України зійде їй з рук