Відбудова
Банки за дев’ять місяців профінансували проєкти з відновлення енергоінфраструктури на ₴14 мільярдів
За даними опитування 20 банків про кредитування проєктів бізнесу з відновлення енергетичної інфраструктури, за дев’ять місяців, станом на 2 березня 2025 року, банки надали кредити та відкрили ліміти бізнесу на 14,1 млрд грн.
Про це повідомляє Національний банк України, передає Укрінформ.
“Банки за період з 01 червня 2024 року до 02 березня 2025 року отримали 3 879 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 81,7 млрд грн та розпочали фінансування таких проєктів (надали кредити та відкрили ліміти) на суму 14,1 млрд грн”, – ідеться у повідомленні.
Загальна профінансована з червня потужність генерації за наданими бізнесу позиками становить понад 549 мВт. Найбільші обсяги коштів виділено на придбання та монтаж газопоршневих когенераційних установок (219 мВт), побудову СЕС (162 мВт), купівлю дизельних та бензинових генераторів (124 мВт).
За даними опитування, обсяг валового портфеля кредитів на енергетичні потреби юридичних осіб з урахуванням погашення станом на початок березня становить 8,5 млрд грн.
Зокрема, за лютий: отримано 194 заявки від бізнесу на суму 6,7 млрд грн; схвалено 70 заявок на суму 753 млн грн; надано 94 кредити загальним обсягом 914 млн грн.
Крім того, банки кредитують і населення. Упродовж лютого громадянам надано 558 кредитів на енергетичні потреби на суму 105 млн грн, а загалом із червня – 6 266 кредитів на суму 836 млн грн. Обсяг валового портфеля кредитів фізичним особам на зазначені цілі з урахуванням погашення становить 712 млн грн.
Як повідомлялося, за сприяння Національного банку 20 банків з часткою понад 85% чистих активів сектору підписали в червні 2024 року меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики.
Базова ставка кредитування відповідно до зазначеного меморандуму – від 13,5% річних (або UIRD3M + 0,5% на перший рік фінансування, а далі – не більше UIRD12M +3%).
Кабінет міністрів розширив експериментальний проєкт фінансової підтримки бізнесу для залучення кредитів на будівництво власної генерації.
Про це повідомляє Міністерство економіки та довкілля, передає Укрінформ.
Зазначається, що механізм програми розширений на проєкти відновлення пошкоджених або знищених об’єктів паливної та складської логістики, підприємств переробної промисловості, оптової та роздрібної торгівлі.
“Зважаючи на посилення ворожих обстрілів та масштабні системні втрати бізнесу ми розширюємо держпідтримку для забезпечення енергостійкості підприємців… Для цього уряд надаватиме пільгові кредити на створення захищеної та децентралізованої моделі зберігання пального – через будівництво або модернізацію підземних резервуарних потужностей», – наголосив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко.
Серед основних змін у програмі – нові напрями фінансування. Пільгові кредити видаватимуть на відбудову паливної та складської інфраструктури, модернізацію підприємств переробної промисловості, а також, як тимчасовий антикризовий захід, на фінансування оборотного капіталу для оптової та роздрібної торгівлі (для розрахунків із виробниками).
Замість плаваючої ставки, що прив’язувалася до індексу UIRD, запроваджується фіксована компенсація від держави у розмірі 5,5% річних від базової ставки банку.
Крім того, збільшені ліміти за кредитами. Мінімальна сума кредиту становитиме 100 млн грн (для прифронтових територій – 30 млн грн). Максимальний ліміт на групу пов’язаних компаній встановлено на рівні 1 млрд грн.
Окремим пунктом виділене фінансування заходів із підвищення стійкості паливної інфраструктури – зокрема, перенесення під землю резервуарів, насосних станцій та систем зберігання пального.
Програма реалізується через Національну установу розвитку (НУР). Подати заявку можна через уповноважені банки, перелік яких буде опублікований на сайті НУР. Проєкти відбираються на конкурсній основі – за пріоритетами програми та в межах бюджету після оцінки банками.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів розширив чинну програму страхування воєнних ризиків для бізнесу та спростив отримання компенсацій за пошкоджене або знищене майно.
Австрія задекларувала готовність прийняти Конференцію з питань відновлення України в 2028 році.
Про це, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу, сказала голова Федеральної ради Австрійської Республіки Крістіна Шварц-Фукс, яка бере участь в установчому саміті восьми країн Карпатського регіону Carpathian 8 Summit.
«Ми були б раді організувати в себе таку конференцію і зібрати різні компанії, що допоможе згодом відбудувати Україну. Є багато австрійських компаній з великим досвідом, експертизою, ноу-хау, і ми хочемо зібрати австрійські та інші компанії разом з українськими, щоби вони могли обмінятися контактами, налагодити зв’язки зараз і для майбутнього відновлення. Це наша мета», – сказала Шварц-Фукс.
Вона зауважила, що Австрія разом з міжнародними партнерами прагне допомогти Україні з відбудовою, оскільки дуже багато об’єктів інфраструктури, зокрема критичної, зруйновані.
У своєму виступі на установчому саміті Carpathian 8 Summit Шварц-Фукс запевнила, що Австрія послідовно відстоюватиме міжнародне право та інтереси України, зокрема, як непостійний член Радбезу ООН в 2027-28 роках. Вона також відзначила важливість і перспективність регіонального співробітництва в Карпатському регіоні та високо оцінила українську ініціативу щодо створення такого формату.
Як повідомлялось, цьогоріч Міжнародна конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC) відбулась у польському Гданську, до цього захід проходив у Лугано (Швейцарія), Лондоні, Берліні та Римі. Наступного року конференція пройде в Таллінні (Естонія).
Фото: ОП
У Парижі пройшла пʼята міністерська зустріч Координаційної групи G7+ з питань енергетики України.
Про це йдеться у Телеграмі першого віцепрем’єра – міністра енергетики Дениса Шмигаля.
«Поінформував партнерів про плани Росії щодо обстрілів енергетичної інфраструктури, надані українською розвідкою. Розуміємо наміри ворога й працюємо над протидією», – зазначив він.
Шмигаль поінформував, що спільно з міжнародними партнерами йде робота за напрямами посилення протиповітряної оборони, а також відновлення і створення резервів в енергетиці.
За його словами, паралельно з підготовкою до зими Україна продовжує модернізацію енергетичної системи та її інтеграцію до європейського енергетичного простору.
«Ми будуємо більш децентралізовану, захищену та гнучку систему. Продовжуємо реформи щодо незалежності регулятора, балансуючого ринку, TEN-E та ядерної безпеки», – зазначив посадовець.
Висловлюючись стосовно фінансування, Шмигаль акцентував, що з липня цього року до Фонду підтримки енергетики України надійшло понад 218 млн євро. Ще близько 307 млн євро підтримки було оголошено. Водночас потреби залишаються значними. До кінця року необхідно залучити ще щонайменше 400 млн євро.
Віцепрем’єр-міністр висловив вдячність міністру економіки, фінансів та промислового, енергетичного й цифрового суверенітету Франції Ролану Лескюру та Єврокомісару з питань енергетики Дену Йоргенсену за організацію «Енергетичного Рамштайну» та підтримку енергетичної стійкості України.
Як повідомляв Укрінформ, через величезні руйнування в енергетиці Україна для підтримки балансу системи змушена покладатися на імпорт електроенергії та впроваджувати заходи щодо обмеження споживання. Представники G7+ підтвердили спільну підтримку енергетичної безпеки України.
Фото: Шмигаль/Телеграм
-
Війна1 тиждень agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Усі новини1 тиждень agoщо сказала в інтервʼю Настя Каменських, окрім кісти від мови (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoякий флагман кращий у 2026 році (відео)
-
Події1 тиждень agoДовженко-Центр отримає фінансування для збереження 62 тисяч кіноплівок
-
Політика1 тиждень agoБуданов відреагував на свій третій заочний арешт у Росії
-
Відбудова1 тиждень agoУ Харкові відновлюють дах пам’ятки 1908 року, пошкодженої РФ
-
Політика1 тиждень agoМосква не повинна увійти в зиму з розумінням, що терор України зійде їй з рук
-
Суспільство1 тиждень agoМиколаївське СІЗО атакував шахед | Інтент