Відбудова
Банки за дев’ять місяців профінансували проєкти з відновлення енергоінфраструктури на ₴14 мільярдів
За даними опитування 20 банків про кредитування проєктів бізнесу з відновлення енергетичної інфраструктури, за дев’ять місяців, станом на 2 березня 2025 року, банки надали кредити та відкрили ліміти бізнесу на 14,1 млрд грн.
Про це повідомляє Національний банк України, передає Укрінформ.
“Банки за період з 01 червня 2024 року до 02 березня 2025 року отримали 3 879 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 81,7 млрд грн та розпочали фінансування таких проєктів (надали кредити та відкрили ліміти) на суму 14,1 млрд грн”, – ідеться у повідомленні.
Загальна профінансована з червня потужність генерації за наданими бізнесу позиками становить понад 549 мВт. Найбільші обсяги коштів виділено на придбання та монтаж газопоршневих когенераційних установок (219 мВт), побудову СЕС (162 мВт), купівлю дизельних та бензинових генераторів (124 мВт).
За даними опитування, обсяг валового портфеля кредитів на енергетичні потреби юридичних осіб з урахуванням погашення станом на початок березня становить 8,5 млрд грн.
Зокрема, за лютий: отримано 194 заявки від бізнесу на суму 6,7 млрд грн; схвалено 70 заявок на суму 753 млн грн; надано 94 кредити загальним обсягом 914 млн грн.
Крім того, банки кредитують і населення. Упродовж лютого громадянам надано 558 кредитів на енергетичні потреби на суму 105 млн грн, а загалом із червня – 6 266 кредитів на суму 836 млн грн. Обсяг валового портфеля кредитів фізичним особам на зазначені цілі з урахуванням погашення становить 712 млн грн.
Як повідомлялося, за сприяння Національного банку 20 банків з часткою понад 85% чистих активів сектору підписали в червні 2024 року меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики.
Базова ставка кредитування відповідно до зазначеного меморандуму – від 13,5% річних (або UIRD3M + 0,5% на перший рік фінансування, а далі – не більше UIRD12M +3%).
Відбудова
На восьми об’єктах критичної інфраструктури Прикарпаття будують другий рівень захисту
На восьми об’єктах критичної інфраструктури в Івано-Франківській області завершують спорудження другого рівня захисту.
Про це в Івано-Франківську під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові повідомив заступник голови Івано-Франківської ОВА Вадим Созоник, передає кореспондент Укрінформу.
«Наразі на завершальній стадії знаходиться побудова другого рівня захисту на восьми критичних елементах», – сказав Созоник.
За його словами, на це з державного бюджету спрямували 1 млрд 841 млн грн. Созоник додав, що на трьох об’єктах таке будівництво потребує значних сил та ресурсів, тому його планують завершити наступного року.
Загалом, зазначив Созоник, в області другий рівень захисту передбачено для 11 об’єктів критичної інфраструктури. Окрім того, додатковий захист мають 109 критичних елементів на підприємствах тепло- та водопостачання.
Другий рівень захисту об’єктів — це система інженерних і залізобетонних укріплень, призначена для захисту критичної інфраструктури (передусім енергооб’єктів і трансформаторів) від прямих влучань безпілотників та механічного проникнення вибухівки.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні в межах планів стійкості на 607 об’єктах критичної інфраструктури споруджують захист від російських атак.
Ілюстративне фото: rv.gov.ua
Відбудова
Україні радять проводити відбудову одразу за стандартами ЄС, щоб не робити двічі
Якщо Україна від початку здійснюватиме відбудову за стандартами Європейського Союзу, їй не доведеться відбудовувати двічі. Це стосується, зокрема, стандартів енергоефективності, оцінки впливу на довкілля та просторового планування.
Про це віцеміністерка довкілля Литви Айра Палюкенайте-Стасюкайте сказала під час презентації Україною результатів кліматичних реформ і пріоритетів на 2027 рік на кліматичній конференції ООН COP31 в Анталії, передає кореспондентка Укрінформу.
«Узгодження кліматичної та екологічної політики з вимогами ЄС потребує значних зусиль, але водночас дає готову основу для відбудови. Якщо Україна від самого початку відбудовуватиметься за стандартами ЄС у сфері торгівлі викидами, енергоефективності, оцінки впливу на довкілля та просторового планування, їй не доведеться відбудовувати двічі», – сказала Палюкенайте-Стасюкайте.
Віцеміністерка зазначила, що Литва підтримує пропозицію Єврокомісії відкрити у переговорах з Україною про вступ до ЄС кластери 4 і 5. Перший із них охоплює зелений порядок денний і сталу взаємопов’язаність, другий – ресурси, сільське господарство та згуртованість.
За її словами, для українських експортерів дедалі більшого значення набуватимуть ціноутворення на викиди вуглецю та підготовка до застосування механізму вуглецевого коригування імпорту ЄС (CBAM).
«Литва сама пройшла цей шлях не так давно. Ми готові поділитися тим, що спрацювало, що не спрацювало і в якій послідовності можна проводити реформи, щоб зберегти темп», – зазначила Палюкенайте-Стасюкайте.
Одним із напрямків тіснішої співпраці з Україною вона назвала відновлювану енергетику та енергоефективність. На її думку, сонячні панелі на дахах у поєднанні з накопичувачами енергії, теплові насоси та використання сталої біомаси у громадських і приватних будівлях належать до найшвидших способів пом’якшити дефіцит енергії та знизити витрати на неї.
Ще одним напрямком співпраці, на її думку, є просторове планування, яке допоможе українським містам врахувати під час відбудови наслідки зміни клімату.
Посадовиця також закликала європейських партнерів забезпечити передбачуване фінансування зеленого переходу України та допомогти знизити інвестиційні ризики, щоб залучити приватний капітал у відновлювану енергетику й енергоефективну інфраструктуру.
За її даними, за останнє десятиліття Литва реалізувала в Україні близько 300 двосторонніх і регіональних проєктів.
Як повідомляв Укрінформ, Європейська комісія пообіцяла пришвидшити розгляд українського законопроєкту про національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів. Україна очікує на висновок щодо відповідності документа директивам ЄС.
Фото: Агентство відновлення
Відбудова
Український культурний фонд виділив понад ₴700 тисяч на відновлення музею «Чорнобиль»
Український фонд культурної спадщини (UCHF) спрямував понад 700 тисяч гривень (14,4 тисячі євро) на технічне обстеження будівлі Національного музею «Чорнобиль», який зазнав значних руйнувань внаслідок російської ракетної атаки 24 травня 2026 року.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Фахівці вже завершили обстеження будівлі. Вони оцінили пошкодження конструкцій, виявили ризики для безпеки та створили технічну основу для планування відновлювальних робіт.
До 40-х роковин Чорнобильської катастрофи, 26 квітня 2026 року, музей відкрився після реставрації з новою експозицією «Чорнобиль: люди і сенси». Однак уже за місяць російська ракета влучила безпосередньо в будівлю музею. Внаслідок удару були зруйновані третій та частина другого поверху, пошкоджені нова експозиція та мультимедійне обладнання.
За фінансової підтримки Українського фонду культурної спадщини інженери провели комплексне технічне обстеження пошкодженої будівлі. Фахівці визначили стан несучих конструкцій, масштаби руйнувань і потенційні загрози для безпечного перебування в будівлі. Результати дослідження допоможуть визначити подальші кроки з відновлення музею.
За словами віцепрем’єр-міністерки України з гуманітарної політики – міністерки культури Тетяни Бережної, музей зберігає пам’ять про одну з найбільших техногенних катастроф в історії людства та розповідає світові про наслідки рішень радянського режиму.
«Маємо зберегти його для наступних поколінь», – наголосила Бережна.
«Український фонд культурної спадщини об’єднує міжнародну підтримку та український професійний досвід, допомагає захистити історію, ідентичність і колективну пам’ять України», – підкреслила виконавча директорка Українського фонду культурної спадщини Олександра Ковальчук.
Обстеження будівлі Національного музею «Чорнобиль» відбулося в межах механізму екстреного реагування Українського фонду культурної спадщини, який Рада директорів UCHF затвердила 18 червня 2026 року.
Механізм передбачає оперативну підтримку об’єктів культурної спадщини, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій. Спеціальна експертна комісія Фонду визначає проєкти, які потребують першочергової допомоги.
«Врятувати цей музей – означає захистити нашу колективну пам’ять, зберегти історичну правду та зробити все, щоб майбутні покоління ніколи не забули уроків Чорнобиля», – зазначила представниця Національного музею «Чорнобиль» Віталіна Мартиновська.
Український фонд культурної спадщини (UCHF) – механізм залучення міжнародної підтримки для збереження та відновлення культурної спадщини України. Фонд спрямовує ресурси на захист, відновлення та збереження культурних об’єктів, які постраждали внаслідок російської агресії.
Як повідомляв Укрінформ, Український культурний фонд цьогоріч надав підтримку для 320 мистецьких проєктів.
Фото: Суспільне
-
Відбудова6 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Суспільство4 дні agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
-
Одеса5 днів agoВ Одесі після атаки росіян горять автомобілі та склади
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила проєкти відбудови на міжнародній виставці в Польщі
-
Усі новини5 днів agoБрітні Спірс збентежила дивними танцями із ножами в одному спідньому (відео)
