Відбудова
Банки за дев’ять місяців профінансували проєкти з відновлення енергоінфраструктури на ₴14 мільярдів
За даними опитування 20 банків про кредитування проєктів бізнесу з відновлення енергетичної інфраструктури, за дев’ять місяців, станом на 2 березня 2025 року, банки надали кредити та відкрили ліміти бізнесу на 14,1 млрд грн.
Про це повідомляє Національний банк України, передає Укрінформ.
“Банки за період з 01 червня 2024 року до 02 березня 2025 року отримали 3 879 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 81,7 млрд грн та розпочали фінансування таких проєктів (надали кредити та відкрили ліміти) на суму 14,1 млрд грн”, – ідеться у повідомленні.
Загальна профінансована з червня потужність генерації за наданими бізнесу позиками становить понад 549 мВт. Найбільші обсяги коштів виділено на придбання та монтаж газопоршневих когенераційних установок (219 мВт), побудову СЕС (162 мВт), купівлю дизельних та бензинових генераторів (124 мВт).
За даними опитування, обсяг валового портфеля кредитів на енергетичні потреби юридичних осіб з урахуванням погашення станом на початок березня становить 8,5 млрд грн.
Зокрема, за лютий: отримано 194 заявки від бізнесу на суму 6,7 млрд грн; схвалено 70 заявок на суму 753 млн грн; надано 94 кредити загальним обсягом 914 млн грн.
Крім того, банки кредитують і населення. Упродовж лютого громадянам надано 558 кредитів на енергетичні потреби на суму 105 млн грн, а загалом із червня – 6 266 кредитів на суму 836 млн грн. Обсяг валового портфеля кредитів фізичним особам на зазначені цілі з урахуванням погашення становить 712 млн грн.
Як повідомлялося, за сприяння Національного банку 20 банків з часткою понад 85% чистих активів сектору підписали в червні 2024 року меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики.
Базова ставка кредитування відповідно до зазначеного меморандуму – від 13,5% річних (або UIRD3M + 0,5% на перший рік фінансування, а далі – не більше UIRD12M +3%).
Кабінет міністрів ухвалив пакет рішень у будівельній сфері, які створюють умови для прискорення відбудови, зменшення ризиків для бізнесу, залучення інвестицій та розвитку будівництва.
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
«Ухвалено комплексний пакет рішень ініційований Міністерством розвитку громад та територій та спрямований на спрощення регулювання у сфері будівництва та прискорення реалізації проєктів відбудови», – йдеться в повідомленні.
Наголошується, що ці рішення є частиною широкої реформи та вдосконалення законодавства в сфері містобудування. На першому етапі оновлюються підходи через урядові постанови, а наступним кроком мають стати законодавчі зміни, зокрема у сфері просторового планування громад та забезпечення правової визначеності у сфері будівництва.
Одним із ключових нововведень стало впровадження нового підходу до закупівель у проєктах будівництва, які реалізуються за публічні кошти. Йдеться про механізм рамкових угод, який дозволяє заздалегідь сформувати перелік підрядників і надалі швидко обирати виконавця для конкретного об’єкта. Такий підхід суттєво скорочує час на проведення процедур і дозволяє швидше запускати відбудову житла, інфраструктури, соціальних об’єктів тощо.
Паралельно змінюється підхід до ціноутворення в будівництві. Нові правила мають наблизити кошториси до реальних ринкових умов, зокрема через оновлення підходів до визначення рівня оплати праці. Одночасно запускається в роботу база даних цін на будівельні матеріали в складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Суттєві зміни стосуються і дозвільних процедур. Замовники будівництва отримують можливість самостійно обирати, де отримувати адміністративні послуги — у місцевому органі (ДАБК) чи в ДІАМ. Це скоротить строки та зменшить ризики затягування процесів. Механізм запроваджується як експериментальний із подальшою оцінкою ефективності.
Окремим рішенням запроваджено механізм оскарження відмов у наданні містобудівних умов та обмежень. Сьогодні цей процес у середньому триває понад 9 місяців, а більше третини заяв, за даними ЄДЕССБ, отримують відмову. Запроваджені зміни дають можливість оскаржити такі рішення. У разі підтвердження їхньої необґрунтованості замовник зможе продовжити проєктування дотримуючись вимог містобудівної документації без отримання містобудівних умов та обмежень.
Також врегульовано питання забудови на приаеродромних територіях, яке особливо загострилося під час війни. Через війну багато цивільних аеродромів і пов’язаних служб не мають чинних сертифікатів, які підтверджують їхню операційну спроможність надавати оцінку впливу запланованих об’єктів. Ухвалені зміни запроваджують чіткий механізм, як враховувати такі обмеження навіть за відсутності стандартних погоджень. Також визначено оновлений порядок взаємодії між органами містобудування, авіації та оборони. Це дозволяє розблокувати будівництво поблизу аеродромів, не знижуючи вимог безпеки.
Як повідомлялося, Міністерство розвитку громад та територій України розпочало формування переліку пріоритетних проєктів публічно-приватного партнерства (ППП) у сфері транспорту та інфраструктури – йдеться про порти, дороги, порти, залізницю, аеропорти.
Фото Укрінформу можна купити тут
В Україні вдалося відновити вже 1 ГВт потужності теплових електростанцій із запланованих 3,8 ГВт.
Як передає Укрінформ, про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив у Фейсбуці за результатами засідання штабу в рамках підготовки до наступного осінньо-зимового періоду.
Енергетичні компанії прозвітували щодо процесу готовності об’єктів електроенергетики до наступної зими.
“Головний фокус – стан виконання планових та аварійних ремонтів. Наша стратегічна мета – відновити 6 ГВт потужностей до старту опалювального сезону. Зокрема, план відновлення для теплових електростанцій складає 3,8 ГВт. Вже маємо перші конкретні результати: наразі вдалося відновити 1 ГВт потужностей. Темпи маємо нарощувати, – зазначив Шмигаль.
Він поінформував, що роботи з посилення фізичного захисту енергооб’єктів активно тривають як на столичних об’єктах генерації, так і на підстанціях НЕК “Укренерго”. Дав доручення розробити чітку матрицю виконання робіт по кожному обʼєкту для жорсткого контролю термінів”.
“Принципове питання – захист об’єктів газової сфери. Це питання є базовим, адже стабільне газопостачання – фундамент, зокрема, для роботи розподіленої генерації”, – підкреслив Шмигаль.
Він поінформував, що “продовжується також активна робота з міжнародними партнерами. Провели верифікацію витрат по Фонду підтримки енергетики, аби кожна гривня та кожна одиниця обладнання використовувалися максимально ефективно”.
Віцепрем’єр-міністр вручив нагороди Президента України – ордени “За заслуги” і “За мужність” працівникам галузі за стійкість на робочому місці, яку вони проявили під час російських атак цієї зими.
Як повідомляв Укрінформ, перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль провів зустріч з представниками наглядової ради НАЕК “Енергоатом” на чолі з Руміною Велші, на якій обговорили пріоритети роботи і розвитку компанії.
Відбудова
За опалювальний сезон енергетики ДТЕК 17 разів «підіймали з нуля» теплові електростанції після обстрілів
За минулий опалювальний сезон енергетики компанії «ДТЕК Енерго» 17 разів «підіймали» теплові електростанції з нуля після ворожих обстрілів.
Про це повідомили в ДТЕК, передає Укрінформ.
«Протягом найскладнішого опалювального сезону енергетики ДТЕК Енерго 17 разів «підіймали» теплоелектростанції компанії з нуля та відновлювали їх роботу після масованих обстрілів, з початку повномасштабної війни – 68 разів», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що через ворожі атаки станції вимушено повністю зупинялися, за термінологією енергетиків – «сідали на нуль». Це означає, що ТЕС зовсім не виробляє і не відпускає електроенергію в мережу.
До повномасштабного вторгнення «посадка на нуль» була екстраординарною подією, що траплялася надзвичайно рідко та у випадку аварійних ситуацій, але впродовж війни, в умовах постійних обстрілів енергетики, такі «посадки» стали регулярними.
За словами , після кожної хвилі масштабних обстрілів українських ТЕС енергетики оперативно розпочинали ліквідацію наслідків ударів та відновлювальні роботи, щоб якнайшвидше повертати теплоелектростанції до роботи.
«Підняти» станцію з нуля – це завжди багатоетапна, складна фахова робота, яку виконують професійні команди енергетиків і ремонтників. Ми продовжуємо робити все можливе, аби підтримувати стійкість енергосистеми та готуватися до літніх піків споживання та наступного опалювального сезону», – заявив генеральний директор ДТЕК Енерго Олександр Фоменко.
У компанії нагадали, що з початку повномасштабного вторгнення теплоі електростанції ДТЕК Енерго були атаковані ворогом понад 220 разів. Унаслідок атак 59 енергетиків станцій було поранено, четверо загинули.
Як повідомлялося, через атаку у ніч на 6 квітня значних руйнувань зазнав енергетичний об’єкт в Одеській області.
Фото: ДТЕК
-
Усі новини1 тиждень agoСпівачка Lama – скільки зірці потрібно грошей для життя в Києві
-
Події1 тиждень agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Події5 днів agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Суспільство5 днів agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Війна1 тиждень agoБілорусь зводить полігони — будівництво відбувається на кордоні з Україною
-
Усі новини1 тиждень agoNASA вимкнуло «Вояджер-1», але не повністю, що трапилося
-
Політика5 днів agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Одеса1 тиждень ago
З Одеси до Чорноморська подорожчає проїзд: нова вартість