Connect with us

Відбудова

Банки за дев’ять місяців профінансували проєкти з відновлення енергоінфраструктури на ₴14 мільярдів

Published

on



За даними опитування 20 банків про кредитування проєктів бізнесу з відновлення енергетичної інфраструктури, за дев’ять місяців, станом на 2 березня 2025 року, банки надали кредити та відкрили ліміти бізнесу на 14,1 млрд грн.

Про це повідомляє Національний банк України, передає Укрінформ.

“Банки за період з 01 червня 2024 року до 02 березня 2025 року отримали 3 879 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 81,7 млрд грн та розпочали фінансування таких проєктів (надали кредити та відкрили ліміти) на суму 14,1 млрд грн”, – ідеться у повідомленні.

Загальна профінансована з червня потужність генерації за наданими бізнесу позиками становить понад 549 мВт. Найбільші обсяги коштів виділено на придбання та монтаж газопоршневих когенераційних установок (219 мВт), побудову СЕС (162 мВт), купівлю дизельних та бензинових генераторів (124 мВт).

За даними опитування, обсяг валового портфеля кредитів на енергетичні потреби юридичних осіб з урахуванням погашення станом на початок березня становить 8,5 млрд грн.

Читайте також: ЄС оголосив конкурс проєктів на €1,6 мільярда для підтримки малого бізнесу в Україні

Зокрема, за лютий: отримано 194 заявки від бізнесу на суму 6,7 млрд грн; схвалено 70 заявок на суму 753 млн грн; надано 94 кредити загальним обсягом 914 млн грн.

Крім того, банки кредитують і населення. Упродовж лютого громадянам надано 558 кредитів на енергетичні потреби на суму 105 млн грн, а загалом із червня – 6 266 кредитів на суму 836 млн грн. Обсяг валового портфеля кредитів фізичним особам на зазначені цілі з урахуванням погашення становить 712 млн грн.

Як повідомлялося, за сприяння Національного банку 20 банків з часткою понад 85% чистих активів сектору підписали в червні 2024 року меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики.

Базова ставка кредитування відповідно до зазначеного меморандуму – від 13,5% річних (або UIRD3M + 0,5% на перший рік фінансування, а далі – не більше UIRD12M +3%).



Джерело

Відбудова

Комісія визначить можливість відновлення приміщення Нацакадемії наук після удару РФ

Published

on


Після звершення розбору завалів пошкодженого внаслідок російського удару приміщення Національної академії наук України комісія визначить можливість чи неможливість його відновлення.

Як передає Укрінформ, про це повідомила речниця Київської міської військової адміністрації Катерина Поп у телеефірі.






У центрі Києва дрон РФ впав на нежитлову будівлю / Фото: Кирило Чуботін, Володимир Тарасов

1 / 24

«Наразі, як ви знаєте, в цьому приміщенні (будівля Національної академії наук України – ред.) було зафіксовано горіння майже всіх поверхів, крім першого. Верхня частина споруди повністю зруйнована. Довго проводився розбір завалів, оскільки конструкція вся повністю пішла в напрямку першого поверху, несуча конструкція будинку. Тому стосовно відновлення цієї споруди досить важко констатувати можливість такого відновлення. Але наразі після розбору всіх завалів буде допущена служба, яка зможе оцінити проєктування цієї будівлі і наскільки можна відновити, і чи взагалі вона підлягає відновленню, чи повністю треба зносити залишки і перебудовувати нову конструкцію», – пояснила речниця.

Читайте також: У центрі Києва дрон РФ влучив у будівлю Національної академії наук, є загиблі і поранені


Як повідомляв Укрінформ, напередодні у Києві працівники Держслужби з надзвичайних ситуацій локалізували пожежу в будівлі Національної академії наук України, яка виникла внаслідок атаки РФ. Наразі відомо про двох загиблих унаслідок російського удару по будівлі НАНУ, серед них – помічниця колишнього секретаря РНБО Володимира Горбуліна.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

«Укрзалізниця» отримала від Німеччини ще 10 автомобілів для відновлення інфраструктури

Published

on



АТ «Укрзалізниця» отримало від Німеччини ще 10 автомобілів для відновлення залізничної інфраструктури.

Про це у Телеграмі повідомило Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, передає Укрінформ.

«5 пікапів та 5 вантажних фургонів – це транспорт для колійників, зв’язківців та енергетиків. Їхня робота — якнайшвидше відновити пошкоджену інфраструктуру та рух поїздів після російських атак», – йдеться в повідомленні.

Передача автомобілів стала можливою завдяки спільній роботі Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України та німецьких партнерів. Техніку передав Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччини в Україні Борис Руґе.

Читайте також: У Єврокомісії пояснили, як український бізнес може отримати до 15% кешбеку за інвестиції у стандарти ЄС

Як повідомлялося, Німеччина у межах широкого пакета підтримки передала «АТ Укрзалізниця» 13 автівок для реагування після обстрілів.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Колишні урядовці назвали основні виклики у відновленні України

Published

on


Колишні високопосадовці у минулих українських урядах назвали ключові напрямки розвитку повоєнної України та пов’язані з цим виклики.

Про це висловилися Анатолій Кінах, Сергій Тігіпко та Анатолій Толстоухов під час міжнародної пресконференції «Мир від сьогодні і назавжди».

На думку українського державного і політичного діяча, президента Українського союзу промисловців і підприємців, прем’єр-міністра України (2001–2002 рр.) Анатолія Кінаха – однією з найбільших загроз для України після закінчення війни стане державна інституційна криза.

«Одним із головних викликів і безпрецедентною загрозою є зниження інституційної дієздатності української держави. Починаючи з ефективності, професіоналізму, державницьких позицій, які стали величезним дефіцитом у системі державного управління. Вміння діяти, захищати, відновлювати державу стратегічними програмно-цільовими методами, навколо яких треба об’єднуватися всім, незалежно від політичного кольору й міжособистісних відносин. Це матиме найпринциповіше значення після завершення війни, що стане ще більшим іспитом, ніж війна», – вважає Кінах.

Анатолій Кінах

Головним фактором розвитку української держави після війни стане її економіка та бізнес, який уже зараз інвестує у розвиток вітчизняної економіки – зазначив український підприємець, меценат, позаштатний радник керівника ОП, ексголова Національного банку України, ексвіцепрем’єр-міністр України Сергій Тігіпко.

«Більшість бізнесу в Україні ставить собі сьогодні за мету не просто вижити, а думає про розвиток, про інвестиції, збираючи невеликі гроші і вже вкладаючи їх у розвиток. Мир – це насамперед економічна сила. Ми зараз працюємо з аналітиками над тим, щоб створити довгострокову програму розвитку економіки України. І дуже хотілося б, щоб ця програма працювала не на один склад уряду чи одного президента, а щоб вона стала стратегією економічного розвитку на 15-20 років», – сказав Тігіпко.

Сергій Тігіпко
Сергій Тігіпко

У відновленні повоєнної України ключовою інституцією стане громадянське суспільство – переконаний український державний діяч, політик і науковець, міністр Кабінету міністрів України (1997-2020) Анатолій Толстоухов.

«Ключовою платформою для відновлення України стає громадянське суспільство з його особистостями. І ми повинні говорити про це чимдалі гучніше. Будувати нову Україну мають не лише українці тут, а й в усьому світі», – наголосив Толстоухов.

Під час заходу обговорювали роль громадянського суспільства, міжнародних організацій, бізнесу та дипломатії для досягнення справедливого й сталого миру.

Читайте також: Кредити на відновлення після обстрілів: уряд розширив програму на паливний сектор, логістику та торгівлю

Як повідомляв Укрінформ, аналітики назвали основні політичні ризики у повоєнній Україні.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.