Відбудова
Банки за дев’ять місяців профінансували проєкти з відновлення енергоінфраструктури на ₴14 мільярдів
За даними опитування 20 банків про кредитування проєктів бізнесу з відновлення енергетичної інфраструктури, за дев’ять місяців, станом на 2 березня 2025 року, банки надали кредити та відкрили ліміти бізнесу на 14,1 млрд грн.
Про це повідомляє Національний банк України, передає Укрінформ.
“Банки за період з 01 червня 2024 року до 02 березня 2025 року отримали 3 879 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 81,7 млрд грн та розпочали фінансування таких проєктів (надали кредити та відкрили ліміти) на суму 14,1 млрд грн”, – ідеться у повідомленні.
Загальна профінансована з червня потужність генерації за наданими бізнесу позиками становить понад 549 мВт. Найбільші обсяги коштів виділено на придбання та монтаж газопоршневих когенераційних установок (219 мВт), побудову СЕС (162 мВт), купівлю дизельних та бензинових генераторів (124 мВт).
За даними опитування, обсяг валового портфеля кредитів на енергетичні потреби юридичних осіб з урахуванням погашення станом на початок березня становить 8,5 млрд грн.
Зокрема, за лютий: отримано 194 заявки від бізнесу на суму 6,7 млрд грн; схвалено 70 заявок на суму 753 млн грн; надано 94 кредити загальним обсягом 914 млн грн.
Крім того, банки кредитують і населення. Упродовж лютого громадянам надано 558 кредитів на енергетичні потреби на суму 105 млн грн, а загалом із червня – 6 266 кредитів на суму 836 млн грн. Обсяг валового портфеля кредитів фізичним особам на зазначені цілі з урахуванням погашення становить 712 млн грн.
Як повідомлялося, за сприяння Національного банку 20 банків з часткою понад 85% чистих активів сектору підписали в червні 2024 року меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики.
Базова ставка кредитування відповідно до зазначеного меморандуму – від 13,5% річних (або UIRD3M + 0,5% на перший рік фінансування, а далі – не більше UIRD12M +3%).
Заморожених російських активів буде недостатньо для компенсації всіх завданих Україні збитків, тому необхідно акумулювати додаткові внески держав-партнерів та створити прозорий механізм виплат.
Про це постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький розповів у коментарі кореспондентці Укрінформу в Страсбурзі.
Він нагадав, що 30 вересня ПАРЄ ухвалила резолюцію та рекомендацію щодо виконання рішень ЄСПЛ стосовно РФ. Документи стосуються використання російських державних активів для забезпечення виплати присудженої судом справедливої сатисфакції у справах проти Росії. Окремо ПАРЄ рекомендувала створити під егідою Ради Європи спеціальний фінансовий механізм, який, зокрема, забезпечуватиме виплату компенсації Україні за рішеннями ЄСПЛ у міждержавних справах.
«Очевидно, що заморожених активів не вистачить для компенсації всіх завданих Україні збитків. Однак ключове питання – ефективне управління цими коштами», – зазначив дипломат.
За його словами, спочатку потрібне політичне й юридичне рішення щодо використання цих активів.
«Для держав, у юрисдикції яких перебувають заморожені російські активи, важливо забезпечити спільний європейський підхід і належний правовий захист відповідних національних рішень», – переконаний Точицький.
Водночас, за його словами, держави-члени Ради Європи та партнери організації, зокрема Канада, виходять із того, що фінансування потреб України не може обмежуватися лише російськими активами. Країни-партнери мають передбачати додаткові внески у власних бюджетах.
Точицький зазначив, що паралельно з ратифікаційним процесом щодо Міжнародної компенсаційної комісії вже зараз необхідно шукати додаткові джерела фінансування та готувати практичні механізми її роботи.
«Одним із можливих інструментів є Банк розвитку Ради Європи», – сказав постпред.
На його думку, державам-донорам потрібне чітке розуміння, куди саме надходитимуть їхні внески – до якого фонду чи фінансової установи, за якими правилами розподілятимуться кошти та як працюватиме механізм відшкодування.
Як повідомлялось, міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що Україна потребує додаткового фінансування через зростання бюджетного дефіциту на тлі російських атак на ключові сектори економіки, тому ЄС варто повернутися до питання використання заморожених російських активів.
Фото надане Миколою Точицьким
Фінляндія надасть кредит у €50 мільйонів на відбудову України. Міжнародний Реєстр збитків для України відкрив до подання всі категорії заяв. Комісія визначить можливість відновлення приміщення Нацакадемії наук після удару РФ.
Джерело
Фінляндія надасть кредит у розмірі 50 млн євро Міжнародній асоціації розвитку (IDA), яка входить до Групи Світового банку, для спрямування цих коштів на відбудову України
Про це повідомляє МЗС Фінляндії, передає Укрінформ.
«Кредит буде спрямовано на фінансування нової програми IDA з відновлення України SPUR 2.0, створеної для задоволення значних потреб України у відновленні та реконструкції», – йдеться у повідомленні.
Згідно з останніми оцінками Світового банку, вартість реконструкції та відновлення України протягом наступного десятиліття становитиме майже 588 млрд доларів. Фінансування в межах програми SPUR 2.0 зміцнить економічну стабільність України та підтримає зусилля з відбудови на тлі російської агресії.
«Підтримка України для Фінляндії — це не лише питання цінностей, а й інвестиція в європейську безпеку та стабільність. Агресивна війна Росії завдала величезної шкоди, тому міжнародна спільнота має й надалі надавати рішучу підтримку, щоб забезпечити стійкість українського суспільства та відбудувати країну», — зазначив міністр зовнішньої торгівлі та розвитку Вілле Тавіо.
Фінансування в межах програми дає змогу залучати для України значно більше коштів на вигідніших, ніж зазвичай, умовах завдяки міцному балансу та кредитному рейтингу AAA Міжнародної асоціації розвитку (IDA). Таким чином, позика Фінляндії у розмірі 50 млн євро дасть змогу Світовому банку спрямувати Україні значно більший обсяг фінансування.
Рішення про надання позики ще має схвалити парламент.
У 2023 році Фінляндія вже брала участь у програмі IDA «SPUR» на підтримку України та Молдови, надавши тоді позику у розмірі 50 млн євро та грант на 12 млн євро в межах Кризового фонду IDA.
Як повідомляв Укрінформ, уряд Фінляндії підтримав створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України і Міжнародної компенсаційної комісії для України, відповідні пропозиції передано до фінського парламенту.
-
Одеса1 тиждень agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця
-
Суспільство1 тиждень ago“Вони обрали Україну”: діти, які вирішили … — публікація
-
Усі новини1 тиждень agoDJI випустила зарядну станцію ємністю 2 кВт·год (фото)
-
Суспільство1 тиждень ago
На Одещині шахраї ошукали людей на ₴2 млн під час продажу елітних авто
-
Політика1 тиждень agoу вихідні можна буде не відповідати в робочих чатах, — Стефанчук
-
Одеса1 тиждень ago
Одещина залишиться без газу: де будуть відключення
-
Суспільство1 тиждень agoЕкссудді Львову повідомили про підозру у відмиванні майна на ₴26 мільйонів