Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, інформуючи про підсумки круглого столу «Мобілізація та узгодження внутрішніх державних ресурсів» 4-ї міжнародної конференції ООН з фінансування розвитку.

«Злочин агресії Росії проти України повинен мати фінансову відповідь — справедливе спрямування всієї вартості заморожених російських активів на відбудову нашої держави», – зазначив Шмигаль.

Він розповів про фінансові виклики, з якими стикається Україна через розв’язану Росією повномасштабну війну, та додав, що Україні, щоб надалі боротися, потрібні нові і більш гнучкі підходи до фінансової підтримки.

Шмигаль також зазначив, що за оцінками Світового банку, ООН та Єврокомісії, потреби України у відновленні на найближчі роки вже перевищують 500 мільярдів доларів.

«Ми вважаємо, що створення механізму повної конфіскації російських активів — це найсправедливіший і найефективніший спосіб забезпечити фінансову підтримку України», – наголосив він.

Прем’єр-міністр відзначив, що навіть ці кошти не зможуть повністю покрити всі збитки, завдані війною. Тому Україна пропонує ще одне джерело фінансування відновлення — запровадження спеціального міжнародного збору на російський експорт.

«Це може бути додатковий податок або тариф на імпорт російських товарів — таких як нафта та інші ключові ресурси. Надходження від цього збору могли б поповнювати міжнародний фонд відновлення України. Це справедливо: Росія має заплатити за руйнування, які вона спричинила», – наголосив глава уряду.

Він подякував всім державам, фінансовим установам і міжнародним партнерам, які впродовж останніх трьох років залишаються пліч-о-пліч з Україною.

Як повідомляв Укрінформ, у межах ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Канада надала Україні близько 1,7 млрд доларів (2,3 млрд канадських доларів), забезпечених доходами від заморожених активів Росії.

Фото: Шмигаль/Телеграм

Презентація законопроєкту відбулася у понеділок у Києві, передає кореспондент Укрінформу.

Міндовкілля презентувало євроінтеграційний законопроєкт про зелене відновлення України / Фото: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

«Законопроєкт має дати чітке розуміння, що таке зелене відновлення і як воно має відбуватись. Також ми врахували питання залучення інвестицій: документ допоможе впровадити європейські підходи, щоб інвесторам було легше оцінювати та обирати проєкти», – зазначила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук.

За документом, зелене відновлення – це підхід до відбудови, за якого всі заходи здійснюються з урахуванням цілей та принципів переходу до зеленої економіки. Така відновлювальна діяльність має сприяти сталому розвитку, збереженню довкілля, раціональному використанню ресурсів і відповідати екологічним, соціальним та економічним критеріям.

У процесі зеленого відновлення має бути досягнуто таких ключових цілей як адаптація та пом’якшення наслідків зміни клімату, перехід до циркулярної економіки, запобігання та контроль забруднення, відновлення і збереження біорізноманіття та екосистем, а також стале використання водних та морських ресурсів.

Крім того, планується створити систему оцінки сталості, яка визначатиме, чи є проєкт безпечним для довкілля та сприяє сталому розвитку. Для фінансових установ така оцінка буде добровільною, її проводитимуть самостійно. У Міндовкіллі зазначили, що така практика вже діє в ЄС.

Для координації процесів зеленого відновлення пропонується створити Національну раду, яка допомагатиме формувати державну політику у цій сфері та оцінюватиме її ефективність. Також передбачено запуск цифрової платформи, що міститиме відкриту інформацію про всі заходи з відновлення.

Учасники презентації, серед яких були представники громадських організацій, експерти та міжнародні партнери, підтримали ініціативу, але також озвучили низку конкретних пропозицій і зауважень.

Зокрема, екологи запропонували інтегрувати принципи зеленого відновлення в регіональну політику, адже саме на місцях реалізовуватимуть більшість проєктів, та підтримати реінтеграцію ветеранів через створення зелених робочих місць.

У Міндовкіллі наголосили, що законопроєкт є рамковим, його винесено на широке публічне обговорення, а доопрацювання документа відбуватиметься із залученням усіх зацікавлених сторін. Очікується, що восени проєкт закону буде представлений у Верховній Раді.

Як повідомлялось, із початку літа РФ випустила майже 2,5 тисячі повітряних цілей по Україні, що провокує дедалі більші збитки довкіллю, які мають наслідки і для всього континенту. Сукупні збитки довкіллю внаслідок бойових дій в Україні перевищують $94 мільярди.

Фото ілюстративне: rv.gov.ua 

У межах робочого візиту до Іспанії Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зустрівся з президенткою Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо. Сторони обговорили співпрацю у державному та приватному секторах.