Connect with us

Події

Більшість видатків на культуру йде на зарплати працівників галузі

Published

on


Більшість видатків, які держава спрямовувала на культуру впродовж 2023-2024 років, витрачалася на виплату заробітної плати працівникам галузі.

Про це йшлося під час презентації в Укрінформі результатів аналітичного звіту “Стан фінансування культури та мистецтва з місцевих бюджетів 2023-2024: основні тенденції” за участю менеджера проєктів відновлення Офісу підтримки відновлення при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій Олексія Ляха, першої заступниці міністра культури і стратегічних комунікацій Галини Григоренко та заступника голови Професійної спілки працівників культури України Анатолія Ялового.

За словами Ляха, дослідження видатків на культурну галузь продемонструвало, що порівняно з довоєнним 2021 роком у 2022 році відбулося велике падіння витрат на культуру. Ситуація стабілізувалася у 2023 році, а у 2024 – видатки на культуру на ₴42 мільйони перевищили фінансування у довоєнний рік.

Олексій Лях


“Найбільша частина видатків йде на виплати заробітних плат, наступний бюджет за величиною – це закупівля товарів і послуг. Якщо скласти разом ці головні статті видатків, то вони складають 72-78% бюджету регіонів, які йдуть на культуру. Це вказує, що бюджети орієнтовані на утримання культурної галузі, а не на її розвиток. І свідчить про нестачу ресурсів на підтримку напрямків зовнішніх програм”, – зазначив Лях.


Своєю чергою, Яловий наголосив, що культурна галузь наразі є єдиною, яка має заборгованість із виплати заробітної плати.

Анатолій Яловий
Анатолій Яловий


“Харківський театр на сьогоднішній день має боргів по зарплатах на майже ₴1 мільйон, і це питання не вирішується через відсутність комунікації і координації з органами місцевого самоврядування”, – підкреслив він.


Крім того, додав Яловий, у Дніпропетровській області 20 бібліотек не працюють через відсутність працівників, оскільки фахівці не погоджуються працювати за низьку зарплату.

Він наголосив, що питання реформування оплати праці є визначальним і має бути вирішене на національному рівні, оскільки «будь-які рекомендації органам самоврядування встановити надбавку працівникам культури не працюють».

Своєю чергою, перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко зазначила, що дослідження оплати праці працівників культури “є індикатором того, яку увагу держава приділяє сфері культури”.

Галина Григоренко
Галина Григоренко

“Зарплатна частина становить левову частину видатків і це говорить про те, що ми утримуємо заледве дихаючий механізм”, – наголосила вона.

Вона нагадала, що Міністерство розробило стратегію розвитку культури, яка передбачає реформу культурних інституцій у державі. Водночас для пріоритизації витрат на культуру потрібен час.

Читайте також: МКСК розраховує на підтримку Ради у збільшенні фінансування Українського культурного фонду

Вона повідомила, що Міністерство культури працює над пошуком нових джерел фінансування, зокрема, йдеться про меценатство, гранти та залучення іноземних донорів.

Як повідомляв Укрінформ, ЄС профінансує чотири проєкти у сфері культури в Україні за програмою “Креативна Європа”.

Фото: Геннадій Мінченко/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Події

У Національному музеї історії України завершився освітній проєкт про доступні простори

Published

on


Національний музей історії України завершив освітній проєкт про доступні простори «Музей для кожного».

Про це повідомляє Міністерство культури України, передає Укрінформ.

“Проєкт об’єднав фахівців музейної справи навколо створення доступних просторів для ветеранів, людей з порушеннями слуху, зору, інтелектуального розвитку та дітей різного віку. З понад 800 заявок на участь відібрали 500, й близько 400 музейників, гідів та освітян з усієї України отримали свої сертифікати про успішне проходження курсу”, – йдеться у повідомленні.

Освітній проєкт «Музей для кожного», ініційований Національним музеєм історії України, став комплексною програмою з інклюзивних практик.

Спікерами курсу стали фахівці з різних сфер: нейропсихолінгвісти, архітектори, психологи, інструктори з орієнтування та фахівці жестової мови, які представили як український, так і міжнародний досвід.

У межах події відбулася панельна дискусія «Доступний музей: виклики та можливості», під час якої бговорено ключові бар’єри та шляхи їх подолання у сфері культури.

Читайте також: У тернопільському музеї презентували виставку художника Михайла Кузіва

Як повідомлялося, у лютому в Національному музеї історії України розпочався освітній курс з інклюзивних практик «Музей для кожного».

Фото: Мінкульт



Джерело

Continue Reading

Події

Премія «Генерація Ніка» оголосила короткий список номінантів

Published

on




Премія “Генерація Ніка” оприлюднила короткий список номінантів на 2026 рік.



Джерело

Continue Reading

Події

У Києві відкрилася всеукраїнська виставка до роковин Чорнобильської катастрофи

Published

on


У Центральному будинку художників проходить масштабна виставка, присвячена 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи.

Про це йдеться у пресрелізі Національної спілки художників України, наданому Укрінформу.

«Експозиція поєднує роботи кінця 1980-х років і сучасні твори. Зокрема, представлені картини Василя Гуріна, а також плакати та роботи молодих авторів, серед яких студенти й учні сучасних мистецьких шкіл. Значна частина експозиції — близько 90% — це новітні роботи, що переосмислюють трагедію через призму сьогодення», – йдеться у повідомленні.


Серед учасників виставки — Юрій Пшеничний, Анатолій Марчук, Ганна Миронова, Павло Шарко та інші митці. Їхні роботи емоційно відтворюють атмосферу трагедії, передають біль, страх і глибоке осмислення подій.




Голова Національної спілки художників України Костянтин Чернявський наголосив на особливій ролі виставки та постаті свого вчителя Василя Гуріна. За його словами, Гурін був не лише видатним митцем, а й художником-філософом, який глибоко осмислював трагедію Чорнобиля у своїх роботах.



«Його твори — це не просто художні образи, а глибокі роздуми про відповідальність людини, про біль і наслідки катастрофи, що залишаються з нами назавжди», — сказав очільник НСХУ.

Він також підкреслив значення самої виставки як унікального проєкту, що об’єднав різні покоління митців і різні художні підходи. На його думку, ця експозиція є важливим внеском у збереження історичної пам’яті та культурного осмислення трагедії, а також дає можливість молодому поколінню краще зрозуміти події 1986 року через мистецтво.

Вхід на виставку безкоштовний. Триватиме вона до 10 травня.

Читайте також: У Києві відкрилася виставка, присвячена роковинам аварії на ЧАЕС

Як повідомлялося, у Національному історико-архітектурному музеї “Київська фортеця” відкрилася виставка “Пам’ятаємо” до 40-ї річниці з дня аварії на Чорнобильській АЕС.

Фото надані Національною спілкою художників України



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.