Події
Більшість видатків на культуру йде на зарплати працівників галузі
Більшість видатків, які держава спрямовувала на культуру впродовж 2023-2024 років, витрачалася на виплату заробітної плати працівникам галузі.
Про це йшлося під час презентації в Укрінформі результатів аналітичного звіту “Стан фінансування культури та мистецтва з місцевих бюджетів 2023-2024: основні тенденції” за участю менеджера проєктів відновлення Офісу підтримки відновлення при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій Олексія Ляха, першої заступниці міністра культури і стратегічних комунікацій Галини Григоренко та заступника голови Професійної спілки працівників культури України Анатолія Ялового.
За словами Ляха, дослідження видатків на культурну галузь продемонструвало, що порівняно з довоєнним 2021 роком у 2022 році відбулося велике падіння витрат на культуру. Ситуація стабілізувалася у 2023 році, а у 2024 – видатки на культуру на ₴42 мільйони перевищили фінансування у довоєнний рік.
“Найбільша частина видатків йде на виплати заробітних плат, наступний бюджет за величиною – це закупівля товарів і послуг. Якщо скласти разом ці головні статті видатків, то вони складають 72-78% бюджету регіонів, які йдуть на культуру. Це вказує, що бюджети орієнтовані на утримання культурної галузі, а не на її розвиток. І свідчить про нестачу ресурсів на підтримку напрямків зовнішніх програм”, – зазначив Лях.
Своєю чергою, Яловий наголосив, що культурна галузь наразі є єдиною, яка має заборгованість із виплати заробітної плати.
“Харківський театр на сьогоднішній день має боргів по зарплатах на майже ₴1 мільйон, і це питання не вирішується через відсутність комунікації і координації з органами місцевого самоврядування”, – підкреслив він.
Крім того, додав Яловий, у Дніпропетровській області 20 бібліотек не працюють через відсутність працівників, оскільки фахівці не погоджуються працювати за низьку зарплату.
Він наголосив, що питання реформування оплати праці є визначальним і має бути вирішене на національному рівні, оскільки «будь-які рекомендації органам самоврядування встановити надбавку працівникам культури не працюють».
Своєю чергою, перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко зазначила, що дослідження оплати праці працівників культури “є індикатором того, яку увагу держава приділяє сфері культури”.
“Зарплатна частина становить левову частину видатків і це говорить про те, що ми утримуємо заледве дихаючий механізм”, – наголосила вона.
Вона нагадала, що Міністерство розробило стратегію розвитку культури, яка передбачає реформу культурних інституцій у державі. Водночас для пріоритизації витрат на культуру потрібен час.
Вона повідомила, що Міністерство культури працює над пошуком нових джерел фінансування, зокрема, йдеться про меценатство, гранти та залучення іноземних донорів.
Як повідомляв Укрінформ, ЄС профінансує чотири проєкти у сфері культури в Україні за програмою “Креативна Європа”.
Фото: Геннадій Мінченко/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Події
На Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
За підтримки Українського культурного фонду (УКФ) реалізується проєкт «Рівненщина у XVIII столітті: мультимедійна історична експозиція».
Про це у Телеграмі повідомив голова Рівненської облради Андрій Карауш, передає Укрінформ.
«Трохи більше ₴1 мільйона – на підтримку крутого проєкту нашого Рівненського обласного краєзнавчого музею. Дякую Українському культурному фонду за довіру до цієї ідеї. Підтримка культури у непростий час потрібна», – йдеться у повідомленні.
Як розповів голова облради, музей спільно з Town Image Studio і кафедрою архітектури та середовищного дизайну Національного університету водного господарства (НУВГП) запланували втілити проєкт «Рівненщина у XVIII столітті: мультимедійна історична експозиція». Відвідувачі зможуть побачити 3D-реконструкції втрачених палаців Рівненщини, скористатися AR-додатком, аудіогідом та анімаційними відео, що допоможуть зануритися в історію Волині доби великих політичних і культурних трансформацій.
Як наголошується, особливе місце в експозиції займуть унікальні предмети з музейних фондів – корецька порцеляна, гравюри, ікони, меблі та інші артефакти, частина з яких буде представлена публіці вперше. Важливою складовою стане оцифрування музейних колекцій та їх публікація на сайті закладу. Це – про збереження культурної спадщини, розширення доступу до неї та популяризація історії Рівненщини серед молоді, освітян, дослідників і туристів.
За словами Карауша, згідно з умовами, проєкт мають втілити до 30 жовтня цього року. Він нагадав також, що УКФ підтримав іще кілька культурних ідей з Рівненщини, зокрема, «Віртуальна виставка «Регіональний вимір українських цінностей: Рівненщина» та «Цифрова лабораторія креативних індустрій та культурного менеджменту».
Як повідомляв Укрінформ, у краєзнавчому музеї у Рівному стартував новий проєкт – «Історія одного експонату».
Фото: Андрій Карауш
Події
В галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
«Подорож крізь східну казку» — це мультидисциплінарний художній проект Майї Макєєвої, що поєднує фотографію, дизайн авторського одягу, дослідження культурної пам’яті та особисту ідентичність у єдиний простір візуального та смислового діалогу.
В основі проекту лежить прагнення авторки дослідити власне коріння, національну приналежність, міжпоколінську пам’ять та культурну спадщину Сходу через два взаємопов’язані напрямки: фотопроект «Коріння» та проект авторських кафтанів «Мистецтво внутрішньої форми».
Назва проекту «Подорож крізь східну казку» звертається не до казки як до вигадки, а до казки як до архетипного простору пам’яті, культури та символів. Схід у цьому контексті стає метафорою спадщини, багатошаровості походження, краси, сили та пошуку власної форми.
Через мову художньої та документальної фотографії авторка звертається до питань роду, втрати, пам’яті та формування власного «я». Проводить дослідження того, як родові сценарії, культурні традиції, жіночі лінії сім’ї, історичні потрясіння та етнічне походження стають частиною особистої ідентичності. Проект порушує універсальні питання: Хто ж я? Звідки я? Які смисли та сценарії я успадкувала і які вибираю зберегти?
Проект авторських кафтанів продовжує пошук вже через мову одягу як художню форму. Тут кафтан стає не просто предметом гардеробу, а символом внутрішньої сили, гідності, національної ідентичності та візуального самовираження. Кожен виріб є художнім об’єктом, створеним на перетині культурної пам’яті, сучасного дизайну, психології форми та інтелектуальної розкоші. «Подорож крізь східну казку» — це подорож як крізь культуру Сходу, так і крізь особисту історію себе.
Фото: Світлана Корольова/Фейсбук.
Події
Два українські фільми стали переможцями Краківського кінофестивалю
На 66-му Краківському міжнародному кінофестивалі нагородили дві українські кінострічки. Перемогу здобули короткометражна стрічка “Пасхальний день” та документальне кіно “Тиха повінь”.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті кінофестивалю.
Зазначається, що нагороду за найкращий європейський фільм у категорії короткометражних фільмів вручили стрічці “Пасхальний день” режисера Миколи Засєєва.
“Потрібна, справді, виняткова чуйність та тонкість, щоб торкнутися такої похмурої теми, водночас витягнувши гумор і людяність із трагічного досвіду воєнного часу”, – зазначили в журі фестивалю.
Ця кінострічка розповідає історію, що відбувається у Великодню неділю в Києві. Вулицями повільно їздять двоє чоловіків з територіального центру комплектування. Вони придивляються до чоловіків, яких можуть призвати на службу, і їхній шлях перетинається з юнаком, що вийшов з власної домівки по корм для кота.
Нагороду “Срібний ріг” для режисера стрічки “високої художньої цінності” вручили Дмитру Сухолиткому-Собчуку за його фільм “Тиха повінь”.
“Нас глибоко зворушило те, як фільм з непохитною художньою суворістю та вірою в людство передає красу простих жестів, навіть у найпохмуріші години війни. Випікання хліба стає метафорою самого акту кіновиробництва: вправи на терпіння, наполегливість та солідарність, що розгортається з часом, живлячи надію на кращий світ”, – заявили журі.
Фільм висвітлює історію пацифістської релігійної громади на Дністрі, яка живе на землі, що колись була лінією фронту двох світових воєн. Їхнє спокійне життя, наповнене дитячим сміхом, регулярно переривається повенями та новою війною.
Як повідомляв Укрінформ, документальний фільм “2000 метрів до Андріївки” здобув премію “Еммі” за найкращу режисуру.
Фото: Krakow Film Festival/FB
-
Усі новини1 тиждень agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Усі новини7 днів agoКатерина Поліщук – пташка з Азовсталі розкрила свою вагу
-
Усі новини1 тиждень agoБанан за 6 млн євро вкрали — банан «Комедіант» зник з виставки у Франції
-
Усі новини1 тиждень agoСпочатку з’явилися чорні діри, а не галактики: це вважалося неможливим (фото)
-
Політика1 тиждень agoу Міноборони сказали, коли можуть представити депутатам реформу армії
-
Усі новини1 тиждень ago“Ми поганий приклад”: дружина ексглави МЗС Кулеби розповіла про вартість власного весілля
-
Події6 днів agoКартину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
-
Події1 тиждень agoНа Варшавському книжковому ярмарку Україну представили 18 видавництв
