Події
Біля Галича археологи виявили залишки дороги часів Княжої доби
Біля Галича археологи виявили залишки дороги, яку вимостили за часів Княжої доби. Вона вела до Церкви Святого Пантелеймона.
Про це кореспонденту Укрінформу розповів молодший науковий співробітник відділу археології Національного заповідника «Давній Галич» Андрій Фіголь.
«Ми виявили залишки старої дороги. Вона пошкоджена, є фрагменти річкової гальки. Дорога вимощена через сад до гори, на якій стоїть Храм Святого Пантелеймона, приблизно у 12-13 столітті, часи Княжої доби», – зазначив Фіголь.
За його словами, фрагменти дороги мають ширину близько 1,2 – 1,3 м. Не виключено, що дорога могла бути частково зруйнована через зсуви ґрунту.
Також повідомляється, що на давньому шляху вже знайшли середньовічну підкову та фрагменти кераміки.
«Це фрагменти керамічного посуду Княжої доби, 12-13 століття. Типова кераміка того часу із залишками піску», – зазначив Фіголь.
На переконання ученого секретаря Національного заповідника «Давній Галич», кандидата історичних наук Андрія Стасюка, ця знахідка може стати ще однією туристичною принадою в Галичі.
«Ця дорога, ймовірно, з’єднувала Храм святого Пантелеймона із середньовічною пристанню Давнього Галича, де нині стоїть сучасне місто. Якщо вдасться її законсервувати, то вона може стати елементом просторового експонування. Адже не всюди в Україні можна побачити дорогу, яка була вимощена 800 чи 600 років тому. Водночас, ця знахідка є підтвердженням різних гіпотез про комунікаційні шляхи Давнього Галича, бо зараз на цьому місці немає навіть стежки», – зауважив Стасюк.
Він додав, що ця знахідка дає уявлення про те, як ділянки середньовічного Галича були з’єднані між собою.
Нині науковці планують продовжити розкопки, аби з’ясувати довжину дороги і її призначення.
Церква Святого Пантелеймона — єдиний і найстаріший із храмів Галицького, а пізніше і Галицько-Волинського князівства, що зберігся до сьогодні і представляє галицьку школу архітектури княжого періоду. Пам’ятка архітектури національного значення. Збудована наприкінці 1180-х -1194 років князем Володимиром Ярославичем як православна церква.
Як повідомляло агентство, раніше біля Галича археологи знайшли глиняні фігурки епохи «раннього заліза».
Фото надав Андрій Фіголь, відділ археології НЗ Давній Галич
Музей Ханенків переміг у The Best in Heritage та отримав нагороду Project of Influence 2025, ставши символом стійкості та інновацій у сфері культури.
Про це повідомило Міністерство культури та стратегічних комунікацій, передає Укрінформ.
Відзнаку отримала директорка музею Юлія Ваганова під час 24-ї конференції The Best in Heritage у Барселоні. Подія зібрала понад 150 фахівців і 40 лавреатів міжнародних премій у сфері культурної спадщини.
Журі відзначило, що «цей проєкт, народжений із чистої стійкості тих, хто зіштовхнувся з реальністю війни, нагадує нам про головне в людстві – турботу та солідарність. Перетворивши порожнечу музейних залів і відсутність колекцій на простір спільноти й творчості, музей став маяком стійкості, трансформації та натхнення для майбутніх поколінь і миру».
У Музеї зазначили, що ця нагорода – визнання сили культури й довіри до українських інституцій у світі.
Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків – чільний музей світового мистецтва в Україні. Музей презентує найзначніші колекції мистецтва Європи, Азії та Давнього світу в Україні. «Серцем» музею є художнє зібрання Богдана та Варвари Ханенків – видатних українських колекціонерів та благодійників кінця 19 – початку 20 століття.
Перше фото: www.wikiwand.com, фото в тексті: mcsc.gov.ua
У Британії знайшли перший вірш однієї з найвідоміших англійських письменниць Агати Крісті, який був опублікований у лондонській газеті 120 років тому.
Про це повідомила The Times, передає Укрінформ.
Про свій вірш «Пара проти електрики» («Steam versus Electricity») Крісті згадувала в автобіографії, опублікованої вже після її смерті. Шанувальники письменниці намагалися відшукати його, проте марно.
Пошук ранніх публікацій письменниці ускладнювався, зокрема, й через те, що Крісті використовувала псевдоніми.
Та місяць тому науковий співробітник Університету Саффолка Джеймс Бернтал-Хукер і його партнер Алан розгадали цю загадку – вони знайшли вірш із шести строф в архіві газети Ealing and Hanwell Post. Як виявилось, Крісті неправильно вказала свій вік на момент публікації вірша: вона стверджувала, що їй було 11, а насправді 14 років.
Майбутня королева детективу надіслала свій вірш до газет Middlesex County Times і Ealing and Hanwell Post. В останній він був опублікований під іменем А. М. Міллер 8 липня 1905 року і представлений так: «Молода авторка надіслала нам римований коментар щодо поломки електричних поїздів минулої суботи».
Після виявлення твору в газетних архівах спадкоємці Агати Крісті дали дозвіл на його перевидання.
Бернтал-Хукер також відшукав твори, які авторка надсилала до різних поетичних видань, перш ніж був опублікований її перший роман «Таємнича пригода у Стайлзі» у 1920 році, героєм якого був детектив Еркюль Пуаро.
Загалом Крісті видала дві збірки поезій: «Дорога мрій» (1925 рік) та «Вірші» (1973 рік).
Як повідомляв Укрінформ, Фонд Букерівської премії започаткував нову літературну нагороду – Дитячу Букерівську премію.
Фото: News Corp
Події
Суспільство має штовхати суди до розгляду справ про «привласнення» росіянами української культури
«Політика Росії полягає в тому, щоб помістити всі ці твори в національні фонди музеїв. Вони внесені до реєстру творів Російської Федерації, щоб їх ніколи не можна було повернути. Але важливо зафіксувати, що це вкрадені твори, і якщо вони будуть виставлятися в Ермітажі, а потім поїдуть на виставку за кордон, то ми матимемо реєстр і розумітимемо, що це українська спадщина», – розповідає Артман.
Розслідування, проведене групою волонтерів, які подали скаргу в МКС від імені французької асоціації «Pour l’Ukraine, pour leur liberté et la nôtre!» («За Україну, за їхню свободу і нашу!»), вона вважає перспективним з огляду на майбутні справи над російськими чиновниками у судах універсальної юрисдикції у багатьох країнах ЄС.
«Якщо директори російських музеїв або інші відомі особи колись приїдуть до Франції, Швейцарії чи інших країн, зокрема до країн ЄС, більшість з яких ратифікували універсальну юрисдикцію на національному рівні, то асоціація, до якої входять українці, може вимагати їхнього арешту. Тому важливо мати відкриті справи, оскільки міжнародне правосуддя здійснюється на різних рівнях юрисдикції», – пояснила вона.
На думку експертки, після закінчення війни важливу роль для активізації цих справ повинні відіграти громадянське суспільство та журналісти.
«Громадські організації, асоціації, українські громадяни, журналісти з інших країн – усі колективно ми можемо зібрати докази і сказати: «Ось, є така справа, такий багатий росіянин, який живе у Франції або регулярно приїжджає сюди, і він причетний до міжнародних злочинів, на які поширюється універсальна юрисдикція». Якщо у Швейцарію, наприклад, приїде Мєдінський, щоб покататися на лижах, або, якщо директор Ермітажу приїжджає для обміну досвідом у Нью-Йорк чи музей в Амстердамі. Тоді ми, як громадянське суспільство, можемо вказати владі – хто він, і де його місце, і подати скаргу до суду», – вважає Артман.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та стратегічних комунікацій працює над оновленням черг евакуації культурних об’єктів із зон ризику.
Фото: wikipedia
-
Одеса1 тиждень agoКоли в Одесі ввімкнуть опалення 2025 року
-
Війна4 дні agoБронювання від мобілізація – з 1 листопада ТЦК не прийматимуть документи
-
Політика3 дні agoНайліпшою гарантією безпеки для України є членство в НАТО
-
Суспільство4 дні ago
На Одещині хочуть ввести локальні оповіщення про повітряні тривоги – для окремих районів
-
Суспільство3 дні agoПапа Лев XIV на зустрічі з українським єпископом пообіцяв робити все для якнайшвидшого закінчення війни
-
Війна3 дні agoНа фронті відбулось 71 боєзіткнення від початку доби
-
Події3 дні agoХолодний мед «Сірих бджіл». Нове українське кіно
-
Суспільство3 дні agoПерехід на зимовий час – 2025