NASA має намір здійснити дві посадки астронавтів на поверхню Місяця у 2028 році в рамках місій “Артеміда-4” і “Артеміда-5”. На 1 квітня заплановано запуск місії “Артеміда-2”, у рамках якої астронавти облетять Місяць. У 2027 році в межах місії “Аретміда-3” NASA має намір провести випробування на навколомісячній орбіті двох місячних посадкових модулів, які створюють компанії SpaceX і Blue Origin. Новий звіт генерального інспектора NASA, присвячений, зокрема, місячним посадковим модулям, показує, що пілотовані місії на Місяць піддаватимуться серйозним ризикам, пише Futurism.

У Фокус. Технології з’явився свійTelegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Згідно зі звітом, хоча NASA вживає заходів для запобігання катастрофічним подіям, у космічного агентства немає можливості врятувати застряглий на Місяці екіпаж, якщо астронавти зіткнуться з небезпечною для життя надзвичайною ситуацією.

Загалом, незважаючи на зусилля NASA щодо пом’якшення і запобігання небезпекам, пов’язаним із посадковими модулями, ідеться у звіті, у методології зниження ризиків космічного агентства все ще існують прогалини.

У звіті також ідеться, що залишаються невирішені питання щодо конструкції системи ручного управління посадковими модулями SpaceX і Blue Origin, яка дає змогу членам екіпажу брати керування на себе в разі надзвичайної ситуації.

У 2028 році NASA планує використовувати для посадки астронавтів на Місяць один або одразу два посадкових модулі, які створюють SpaceX і Blue Origin. Усе залежить від того, який із цих модулів буде готовий раніше і пройде випробування на орбіті.

Посадковий модуль SpaceX є варіантом космічного корабля Starship, який служить другою сходинкою гігантської ракети Starship. Цей модуль має висоту 52 метри і перед тим, як він вирушить до Місяця, його потрібно заправити на навколоземній орбіті. Після заправки модуль має полетіти до Місяця, де в нього пересядуть астронавти з космічного корабля “Оріон”, і опустяться на поверхню Місяця. Але SpaceX поки ще жодного разу не вдалося повністю успішно запустити Starship у космос і здійснити посадку, не кажучи вже про вихід на стабільну орбіту або заправку в космосі.

Компанія Blue Origin створює посадковий модуль Blue Moon заввишки 16 метрів, який також потрібно заправити на навколоземній орбіті, а потім він вирушить до Місяця і забере астронавтів, щоб доставити їх на поверхню супутника Землі.

Який із модулів буде використаний у 2028 році покажуть випробування на навколомісячній орбіті 2027 року.

Посадка астронавтів програми “Артеміда” поблизу Південного полюса Місяця являє собою більш серйозні проблеми, ніж посадка поблизу місячного екватора в рамках програми “Аполлон”, йдеться у звіті. Круті схили до 20 градусів на Південному полюсі Місяця створюють проблеми для навігації та посадки. З огляду на висоту Starship існує ризик того, що його інерція збережеться після посадки, що призведе до падіння місячного модуля. Хоча посадковий модуль Blue Moon менший, він також може зіткнутися з ризиками під час посадки. Для порівняння, найвищий місячний посадковий модуль із програми “Аполлон” мав висоту всього 7 метрів.

Нарешті, місячний модуль Starship потрібно буде оснастити ліфтом для спуску екіпажу на поверхню, що може створити вкрай небезпечну ситуацію, якщо ліфт відмовить, ідеться у звіті.

Як уже писав Фокус, через діяльність людини Земля уповільнює своє обертання і доба збільшується. Вчені вказують на зростаючу проблему.

Також Фокус писав про те, що нові дата-центри працюватимуть на основі клітин людського мозку.

Пане Василю, що в історії з Холодним Яром найбільше вразило персонально Вас. Який сюжет Ви вважаєте найактуальнішим для сьогодення?

Готовність боротися до кінця. Навіть уже без надії на перемогу. Заради самої ідеї й вірності гаслу, написаному на чорному бойовому прапорі “Воля України або смерть”. Адже навіть утративши будь-яку перспективу на визволення, когорта найстійкіших не вийшла з лісу. Ще була можливість рятуватися втечею за кордон, конспіруватися з чужими документами й виїжджати в дальші краї, зокрема на той-таки Донбас (багато хто так і робив), а вони, залишенці, зробили інший вибір. Стояти! І залишили по собі легенду для наступних поколінь.

Чи могла б, на Вашу думку, історія розвиватися по-іншому. Що Ви вважаєте «стрижневим моментом» Української революції?

Навряд. Ми ще не мали злютованої нації. Переважала ментальність малороса. Зараз бачимо багато помилок у діях “партійних” вождів, постає безліч “якби, якби, якби”, але правдою є і те, що на той час ще не було “критичної маси” українців, пронизаних ідеєю державної незалежності. Переломним моментом у тій війні вважаю події на початку вересня 1919 року, коли наше об’єднане військо (галичани і наддніпрянці) визволило Київ від більшовиків, а потім згори надійшов безглуздий наказ мирно зустрічати денікінців, які прийшли до міста з лівого берега. Мовляв, білі стануть нашими союзниками у боротьбі з червоними. Яка дика омана! Денікінці підступом роззброїли наших вояків, і так розпочався крах і Української галицької армії, і Дієвої армії УНР.

Важливо

Чи могли самі холодноярські гайдамаки щось змінити, чи вони стали заручниками більш масштабних подій?

Так, був момент восени 1920 року, коли холодноярці самі збиралися йти на Київ. Тоді вони об’єдналися зі Степовою дивізією ще одного видатного повстанського отамана Костя Блакитного. Але надійшла звістка, що більшовики палять села на Криворіжжі, і повстанці Блакитного негайно повернули в рідні місця. На жаль, тоді не було належного зв’язку між головним військовим проводом і партизанами, не було жодної координації спільних дій. Навіть про Другий зимовий похід холодноярці дізналися вже після цієї трагедії. А вони ж так чекали гасла, тобто сигналу про загальне всеукраїнське повстання. Саме ці сподівання і завели холодноярських отаманів у пастку у Звенигородці. Ворог знов-таки підступом скористався їхніми прагненнями.

Чи цікавлять Вас інші сюжети цієї локації? Чи плануєте Ви або планували колись писати, наприклад про Коліївщину або, можливо заглибитися у більш давні часи, адже монастир там існує ще з часів Середньовіччя. Також є версія про певну роль цього урочища в Битві на Синіх водах.

Історія Холодного Яру багата і дивовижна, її ще осягатиме не одне покоління письменників. Одному все те підняти не до снаги.

Який найважливіший висновок для сучасного суспільства можна зробити з історії Холодного Яру?

Холодний Яр справедливо став символом нашої боротьби за свободу. Він сьогодні присутній не лише на шевронах, знаменах чи в назвах збройних сил (досить згадати 93 бригаду Холодний Яр), але — головне — у духовному маєстаті наших героїв. Мені не один боєць казав, що прочитав роман “Чорний Ворон” і пішов на війну. Повірте, це не велика радість для автора — послати людину на війну, тут почуття радше тривожні, однак Холодний Яр кличе. А висновок тут який? Його сьогодні промовляють мільйони: “Україна — понад усе!”.

Спільна група профільних міністерств встановила ключові логістичні маршрути і евакуаційні коридори, які мають критичне значення для медичної та оборонної систем. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба.

За його словами, близько 600 км доріг потребують спеціальних заходів антидронового захисту.

Загалом для ремонту основних логістичних маршрутів, міжнародних транспортних коридорів та дорог оборонної логістики необхідно понад 12.8 млрд грн, повідомив міністр.

Наразі для відновлення і впровадження на маршрутах необхідних інженерних та захисних рішень опрацьовується механізм софінансування.

До кінця 2026 року антидроновим захистом планується облаштувати 4 000 км автомобільних доріг, повідомляли наприкінці лютого у Міноборони.

Попри складні погодні умови минулого місяця вдалося додатково прикрити 125 км доріг та відновити 55 кілометрів конструкцій. Причому швидкість облаштування антидроного захисту було збільшено з 5 км на добу у січні до 12 км у лютому. У березні ж планувалося “закривати” захистом 20 км доріг на день.

На антидронові сітки з бюджету додатково було виділено 1,6 млрд грн.

Нагадаємо, у Дніпропетровській області для захисту території та забезпечення безперебійної логістики громад облаштували 42 км дороги антидроновою сіткою. Роботи на ділянці виконані на 100%, повідомив міністр оборони України Михайло Федоров.

Фокус писав, що українським воїнам передали близько 500 тонн вживаних рибальських сіток для захисту. Військові їх отримали минулого року від волонтерів з Данії.