Меркурій є найменш вивченою планетою Сонячної системи. Його вивчали всього три космічні апарати з орбіти, але не було жодного апарату, який би зібрав дані на поверхні першої планети від Сонця. Меркурій — це планета, де будь-який космічний апарат або розплавиться, або замерзне. Але є місце на Меркурії, яке дасть змогу провести ретельні дослідження поверхні планети і взяти зразки місцевих гірських порід — термінатор, пише Фокус.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Науковий роботизований всюдихід на Меркурії дозволив би вченим уперше отримати зразки місцевих гірських порід, а також вивчити геологію та особливості ландшафту маленької планети з найближчої відстані. Однак екстремальні коливання температури на поверхні Меркурія створюють проблеми для дослідження планети. Вузька область уздовж лінії термінатора, що розділяє денний і нічний бік планети, дозволила б всюдиходу займатися дослідженнями.

Коли один бік Меркурія звернений до Сонця, то температура на поверхні досягає 427°C. Цього достатньо, щоб розплавити олово і свинець, і звісно ж космічний апарат. На нічному боці Меркурія температура падає до мінус 173°C. Цього достатньо, щоб заморозити більшість рідин, включно з тими, які використовують у виробництві батарей.

Виходить, що, з одного боку, будь-який посадковий апарат може розплавитися через спеку, а з іншого боку, йому не вистачатиме сонячного світла для зарядки своїх батарей. Плюс вони не зможуть нормально працювати. Але біля лінії термінатора, що розділяє день і ніч на Меркурії, як вважають вчені, є всі умови для роботи наукової роботизованої місії. Вона допоможе відповісти на невирішені питання, що стосуються формування Меркурія, його вулканічної історії та тектонічної еволюції. Також ці дані допоможуть дати підказки про внутрішні процеси планети, її склад і динаміку літосфери.

Меркурій робить три оберти навколо своєї осі (один оберт планета робить за 58,6 земної доби) за кожні два оберти навколо Сонця (один оберт планета робить за 88 земних діб). Цей резонанс означає, що один сонячний день, або час, необхідний Сонцю для повернення в те саме місце на небі (24 години на Землі), триває цілих 176 земних діб.

У результаті, всюдиходу на Меркурії потрібно буде рухатися досить швидко, щоб випереджати Сонце, і при цьому отримувати достатньо енергії від своїх сонячних панелей.

Для досягнення всіх наукових цілей всюдиходу необхідно рухатися зі швидкістю, що відповідає видимому руху Сонця поверхнею Меркурія, залежно від широти, на якій він працює. Вчені розрахували максимальну швидкість на рівні близько 6 км/год на екваторі і 4,25 км/год на широті 45 градусів.

Учені визначили, що створення всюдихода, який працюватиме поруч із термінатором на Меркурії, можливе з використанням наявних і нових технологій. Але залишаються певні технологічні проблеми, включно з сонячними панелями, що мають функціонувати за низьких кутів падіння сонячного світла, та системами зберігання енергії, які забезпечуватимуть безперервну роботу під час перебоїв із виробленням електроенергії. Всюдиходу на Меркурії також знадобляться автономні навігаційні системи для підтримки свого положення в межах термінатора, уникаючи при цьому перешкод.

Як уже писав Фокус, вчені з’ясували, що Меркурій є активною планетою в геологічному плані. Хоча вважалося, що це “мертва” планета.

Під час написання матеріалу використано джерела: Phys.

У 1962 році США вирішили провести випробування ядерної зброї в космосі. Короткостроковий результат був вражаючим видовищем, але наслідки були настільки жахливими, що ці випробування були заборонені в усьому світі і з тих пір не проводяться, пише Фокус.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Операція “Акваріум” — це серія випробувань ядерної зброї, проведених у 1962 році, під час яких США підірвали кілька ядерних бомб високо в атмосфері над Тихим океаном. Метою операції було визначити, як висотні ядерні вибухи впливають на радіозв’язок, радари і супутники.

У рамках операції всі ракети з ядерними боєголовками мали запускатися з острова Джонстон, що входить до складу атола Джонстон, який є групою островів у Тихому океані приблизно за 1300 кілометрів на північний захід від Гаваїв.

Найбільш сумнозвісним висотним випробуванням ядерної зброї було випробування під назвою Starfish Prime. 9 липня 1962 року ракета “Тор” вивела на низьку навколоземну орбіту ядерну боєголовку потужністю 1,4 мегатонни. Вона вибухнула на висоті 400 кілометрів над поверхнею Землі, тобто значно вище за лінію Кармана, яка розташована на висоті 100 кілометрів і є офіційною межею, де починається космос.

Практично повна відсутність повітря на цій висоті не призвела до утворення класичного ядерного гриба та ударної хвилі. Замість цього ядерна бомба вивільнила свою енергію у вигляді сильного електромагнітного випромінювання і високошвидкісної плазми, що призвело до створення величезної кулі зі світла. При цьому це світлове шоу виникло в повній тиші.

За кілька секунд після вибуху небо над Тихим океаном наповнилося неприродним світінням, яке було певною мірою схоже на полярне сяйво. Наслідки вибуху були жахливими. Під впливом електромагнітного випромінювання від вибуху вийшли з ладу сотні вуличних ліхтарів, телевізори, радіоприймачі та інша електроніка на Гаваях, а також було завдано значної шкоди електропостачанню і телефонному зв’язку.

Цей ядерний вибух вплинув і на космічні апарати. Третина супутників на орбіті була виведена з ладу через радіаційне випромінювання. До їх числа входив перший у світі комерційний супутник зв’язку, Telstar 1. Масштаб збитку тим більше вражає, якщо врахувати, що на той час на орбіті перебувало всього 22 супутники. Сьогодні їх понад 15 000.

Якби зараз стався такий ядерний вибух у космосі, то наслідки були б жахливими: GPS та інші навігаційні системи вийшли б із ладу, фінансові системи, що залежать від супутникової синхронізації, завалилися б, прогнозування погоди стало б неможливим, і зник би зв’язок у всьому світі.

У рамках операції “Акваріум” також сталася наземна катастрофа. 25 липня 1962 року під час випробування Bluegill Prime ракета “Тор” з ядерною боєголовкою вибухнула на суходолі, і островом Джонстон розлетівся плутоній та інші небезпечні забруднювальні речовини.

Хороша новина полягає в тому, що світ виніс уроки з помилок цієї операції. США і СРСР уклали в серпні 1963 року Договір про обмеження ядерних випробувань, що забороняє ядерні вибухи в атмосфері, під водою і в космосі. За цим послідував Договір про космос 1967 року, який ще більше обмежив розгортання і використання ядерної зброї в космосі.

Як уже писав Фокус, у США почали будівництво пускових шахт для нової ядерної ракети.

Також Фокус писав про те, що на Міжнародну космічну станцію летить новий екіпаж завдовжки всього 1 міліметр.

Під час написання матеріалу використано джерела: IFLScience.

При цьому смартфон зберіг впізнаваний дизайн лінійки і обзавівся максимальним захистом від зовнішніх впливів, пише GSMArena.

За рахунок масивної батареї ємністю 8000 мАг, за даними виробника, запасу енергії вистачить на 23 години безперервного перегляду відео, понад 20 годин навігації або понад 13 годин гри на одному заряді.

Заповнення АКБ буде відносно швидким завдяки підтримці дротової зарядки потужністю 45 Вт. Крім того, апарат може працювати як зовнішній акумулятор: функція реверсивної зарядки дає змогу підживлювати інші гаджети з потужністю до 10 Вт.

Лицьову панель займає великий 6,8-дюймовий IPS-дисплей з частотою оновлення 120 Гц і піковою яскравістю 1200 ніт. Хоча роздільна здатність становить скромні HD+, екран захищений спеціальним склом ArmorShell.

Однією з ключових особливостей моделі став захист корпусу за максимальним стандартом IP69K. Це означає, що смартфон повністю захищений від пилу і здатний витримати не просто занурення у воду, а й мийку гарячою водою під високим тиском.

Процесор початкового рівня MediaTek Helio G92 Max встановлений всередині. Смартфон буде доступний у конфігураціях з 6 або 8 ГБ ОЗП (LPDDR4X) і 128/256 ГБ застарілої, але все ще поширеної в цьому класі вбудованої пам’яті стандарту EMMC 5.1. Пристрій працює під управлінням новітньої ОС Android 16 з фірмовою оболонкою realme UI 7.0.

Набір камер цілком стандартний для бюджетника: основна на 50 Мп (f/1.8), допоміжний сенсор (параметри якого не уточнюються) і 8-мегапіксельна фронтальна камера в невеликому вирізі.

Смартфон випускається в білому, фіолетовому і коричневому кольорах. Ціна базової версії у В’єтнамі становить близько $292.

Раніше повідомлялося, що смартфон із гігантською батареєю 10 001 мАг перевірили експерти. Realme P4 Power — одна з найбільш інтригуючих новинок 2026 року. У телефон вмістили акумулятор на 10 001 мАг, зберігши нормальні габарити. Результати тестування вже в мережі.

Також аналітики назвали топ-10 найпопулярніших гаджетів. Counterpoint Research опублікувала рейтинг найбільш продаваних смартфонів у світі за підсумками четвертого кварталу 2025 року.