Російські удари по українській цифровій інфраструктурі перестали бути епізодичними. Так, 23 вересня у столиці України було пошкоджено дата-центри, де розміщувалося обладнання кількох інтернет-провайдерів. У результаті перебої зі зв’язком виникли у 100 тис. домогосподарств, повідомило Міністерство цифрової трансформації України. Наступного дня проблеми почалися у київського провайдера Etherlink. Удари зачепили не лише окремих користувачів, а й інфраструктурні вузли, через які організовується робота мереж. При цьому фахівці розходяться не стільки в оцінці самої загрози, скільки в тому, як далеко вона може зайти. Фокус розібрався в ситуації.

Україна без інтернету — чи це реально?

Представник точки обміну інтернет-трафіком Анатолій Фроленков вважає, що атаки на дата-центри та вузли зв’язку можуть спричинити серйозні перебої — до 12 годин без інтернету. Проблему він вбачає не лише у знищенні обладнання, а й у збільшенні навантаження на інші точки обміну трафіком у разі, якщо один із вузлів виведений з ладу. Таке перенаправлення створює побічні проблеми, адже інші вузли перевантажуються.

Фроленков також зазначив, що атаки можуть торкнутися й інших регіонів країни, тож українці мають бути готові до перебоїв у роботі мереж. Але це не означає, що в усій Україні раптом зникне інтернет. Генеральний директор провайдера UTELS Олександр Полюдов у коментарі Forbes вказав на те, що оператори мають резервні канали зв’язку. Така архітектура не дозволить відключити весь інтернет, навіть якщо буде знищено кілька дата-центрів.

Наскільки небезпечним є знищення дата-центрів?

Давайте розберемося, що таке дата-центр (ДЦ). Це майданчик, на якому розміщено важливе обладнання операторів зв’язку: сервери, мережеві вузли, системи управління та різні компоненти інфраструктури. Однак в Україні немає жодного мега-дата-центру, через який би проходив весь інтернет-трафік країни. Олександр Глущенко, експерт у телекомунікаційній сфері, зазначає, що національна телекомунікаційна інфраструктура є досить децентралізованою. І в цьому її перевага. Знищення або пошкодження одного ДЦ не може залишити без зв’язку всіх абонентів конкретного оператора. Так, проблеми можуть виникнути, але частково, як ми це вже бачили після атак 23 вересня. Постраждали 100 тис. домогосподарств, але в Києві та області їх же набагато більше, а це означає, що в решти зв’язок був. Тож нещодавні збої мають ситуативний характер, підкреслює Олександр.

Ризик полягає лише в тому, що окремі елементи інфраструктури все ще вразливі. Щоб вирішити цю проблему, операторам потрібно ще більше “розподілити” обладнання та урізноманітнити з’єднання між ЦО.

Технічний директор провайдера “Паутина” Павло Бєлоусов вважає, що рішення є: оператор повинен швидко переключити мережу на резервні потужності. Поки вони працюють, фахівці мають оперативно замінити пошкоджене обладнання. Наприклад, коли постраждав один із дата-центрів “Павутини”, експерти швидко відновили його роботу саме завдяки резервним потужностям. Проблема полягає в повторних ударах, зазначає Павло. Якщо цей ДЦ знову зазнає атаки, то відновлення займе більше часу.

Підсумовуючи, можна сказати, що “блейкауту в Інтернеті” в Україні не буде, але ось поступове погіршення якості та надійності зв’язку — цілком можливе. Це можуть бути локальні відключення, перевантажені канали, триваліше відновлення після пошкоджень та тимчасова недоступність окремих онлайн-сервісів.

Чому можуть постраждати інші регіони?

Варто відзначити одну особливість сучасних телекомунікацій. Після пошкодження інфраструктури в Києві проблеми виникли не лише у деяких столичних абонентів, а й у мешканців Вінницької та Хмельницької областей. Справа в тому, що центральний вузол обміну трафіком провайдера Crazy Network у Києві зазнав пошкодження. Трафік розподілявся також на абонентів Хмельницького та Вінниці. Звідси й перебої.

З чого можна зробити висновок, що географія наслідків не завжди збігається з місцем “прильоту”. Якщо пошкоджено звичайний локальний вузол, наслідки можуть обмежитися одним районом. Якщо ж мова йде про великий вузол обміну трафіком або інфраструктуру, через яку пов’язані кілька мереж, ефект може поширитися значно далі.

Що насправді може змінитися?

Твердження “повністю відключити інтернет в Україні неможливо” не означає, що користувачам нічого не загрожує. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та послуг поштового зв’язку (НКЕК), попередила про можливі перебої в роботі телекомунікаційних мереж через пошкодження інфраструктури ЗС РФ. За словами регулятора, фахівці проводять аварійно-відновлювальні роботи. А проблеми з Etherlink 24 вересня свідчать про те, що відновлення окремих мереж може тривати тривалий час: провайдер поки що не назвав точних термінів відновлення.

З цього випливає, що головний ризик для абонентів сьогодні — не зникнення інтернету як такого, а його фрагментація. В одному місті може не працювати один провайдер, в іншому — окремий оператор мобільного зв’язку, якийсь онлайн-сервіс може виявитися недоступним через пошкодження його серверної інфраструктури, а великий вузол може створити проблеми одразу для кількох регіонів. У разі продовження атак такі ситуації можуть виникати частіше й тривати довше.

Чи залишиться Україна без інтернету?

На думку українських експертів, повне відключення інтернету в усій країні внаслідок ударів по окремих дата-центрах малоймовірне. Але це не означає, що інтернет працюватиме так само стабільно, як раніше. Вже зараз атаки призвели до проблем приблизно у 100 тис. домогосподарств Києва та області, а пошкодження окремих вузлів зачіпає користувачів одразу кількох операторів і навіть сусідніх регіонів. Якщо атаки триватимуть, найімовірнішими наслідками фахівці називають збільшення кількості локальних аварій, перевантаження резервних маршрутів, триваліше відновлення пошкодженого обладнання та тимчасову недоступність окремих онлайн-сервісів.

Іншими словами, Україна може зіткнутися не з одним великим “інтернет-блекаутом”, а з серією локальних відключень. Наскільки серйозними вони будуть, залежить від того, які саме вузли виявляться пошкодженими, наскільки швидко оператори зможуть відновити обладнання та наскільки ефективно працюватиме резервування мережі. Поки що сама структура українського інтернету — безліч операторів, мереж, маршрутів і резервних потужностей — залишається головним чинником, який не дозволяє вивести з ладу зв’язок одним ударом.

Раніше повідомлялося, що китайські хакери атакують тисячі смартфонів на базі Android. Сучасна екосистема підключених електронних пристроїв відкриває хакерам широкі можливості для здійснення шкідливих атак, і тепер користувачі Android зіткнулися з новою загрозою.

Дівчинка народилися 16 вересня. Зіркова пара вже розсекретила її ім’я. Щемливим фото доньки Тейлор поділився в Instagram (taylorlautner).

Подружжя повідомило про народження дівчинки через тиждень після її появи. Донечка актора отримала ім’я Леннон Тейлор Лотнер. Пара скорочено та мило називає її Ленні.

На оприлюдненому фото видно, як малютка у ніжно-рожевому боді лежить на пледику. Поруч із нею іграшка, на якій вишите ім’я дівчинки.

“Вже тиждень насолоджуємося нашою милою крихіткою Ленні. Леннон Тейлор Лотнер. 16.09.2026”, — коротко підписав знімок актор.

Цікаво, що дружина кінозірки — Тейлор “Тей” Лотнер. Пару познайомила сестра Тейлора у 2017 році. Вони почали зустрічатись у 2018-му.

У листопаді 2022 року пара одружилися у Каліфорнії. Після весілля вони обоє стали Тейлорами Лотнерами.

Нагадаємо, раніше Фокус писав, що:

• Тейлор Лотнер, зірка фільму “Сутінки”, одружився зі своєю давньою подругою Тейлор Доум. Весілля актора пройшло на виноробні Epoch Estate Wines неподалік Пако-Роблес у Каліфорнії.
• Леді Гага та її наречений Майкл Поланскі стали батьками первістка ще у червні цього року, але про поповнення в їхній родині публічно заговорили лише у вересні. Інсайдери дізналися, що у них народилася дівчинка.

Крім того, зірка “Дивних див” Міллі Боббі Браун знову стала мамою. Знаменитість разом з чоловіком Джейком Бонджові всиновили хлопчика.

Колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що українська армія у першому півріччі була забезпечена необхідними ресурсами лише на 15–20% від реальних потреб фронту. Про це він заявив 23 вересня під час дискусії, організованої LB.ua та EFI Group.

За словами Сирського, дефіцит стосувався не окремого виду озброєння чи техніки. Гостра нестача відчувалася за основними напрямами забезпечення — від боєприпасів до автомобільної техніки.

Окремо колишній головком зупинився на наземних роботизованих комплексах. За його словами, у першому півріччі саме з їхнім забезпеченням виникли особливо серйозні проблеми, попри важливу роль НРК у фронтовій логістиці.

Сирський наголосив, що дефіцит ресурсів безпосередньо позначився на виконанні бойових завдань та спроможності проводити заплановані військові операції.

“Звичайно, це створювало проблеми. Проблеми в чому заключалися: на 26-й рік був затверджений план кампанії. Був спланований ряд операцій, частина з яких була обов’язковою. Частину планувалося проводити відповідно до обстановки, яка могла скластися. Звичайно, виконання всіх цих планів і наші втрати, в першу чергу, в людях. Особливо, коли проблеми з НРК, у перший період, у перше півріччя, була критична”, — заявив Сирський.

За його словами, зона ураження на фронті становила близько 30 кілометрів, а приблизно 60% логістичних завдань виконувалися за допомогою наземних роботизованих платформ. Їх застосування давало змогу зменшувати кількість людей, які працюють на небезпечних ділянках.

Таким чином, дефіцит НРК, про який говорив Сирський, стосувався не лише бойового застосування роботизованих платформ. Він також впливав на доставку необхідних ресурсів до підрозділів.

Коли під час дискусії Сирського запитали, чому виникла така ситуація із забезпеченням, він назвав відповідальним за це питання тодішнього міністра оборони Михайла Федорова. Саме Федоров очолював Міністерство оборони в першій половині 2026 року.

Водночас із наведених слів Сирського не випливає, що він назвав одну конкретну причину нестачі. Він говорив про проблеми із забезпеченням у контексті запланованих на 2026 рік військових операцій, втрат особового складу та нестачі НРК.

Що раніше говорив Федоров

Тема проблем із постачанням уже звучала під час роботи Михайла Федорова на посаді міністра оборони.

У травні повідомлялося, що на початку 2026 року ситуація із закупівлями НРК ускладнилася, зокрема через зміни у податковому законодавстві. Тоді Федоров заявляв, що Міноборони працює над комплексним вирішенням проблеми. Водночас у відомстві повідомляли про укладені контракти на НРК та плани закупити 25 тисяч таких комплексів у першому півріччі.

У липні Федоров, уже після звільнення, також публічно говорив про розбіжності із Сирським. Він заявляв, що частина ініціатив Міноборони блокувалася, а головнокомандувач, за його словами, не був готовий відкрито обговорювати проблеми.

Тоді ж Федоров заявив, що не уявляє перемоги у війні за тієї системи взаємодії, яка склалася між Міноборони та військовим командуванням.

Що відомо про конфлікт Сирського і Федорова

Розбіжності між колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим та екскоголовнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським вийшли у публічну площину в липні 2026 року. Головною причиною цієї напруги стали суттєві розбіжності у питанні забезпечення фронту та впровадження нових технологій.

В той час, як Сирський наголошував на критичному дефіциті необхідних ресурсів, що безпосередньо зірвало виконання частини запланованих військових операцій, Михайло Федоров відкрито заявив про складні проблеми у взаємодії з військовим командуванням. За його словами, оборонне відомство постійно стикалося з бюрократичними перешкодами та прямим блокуванням технологічних ініціатив з боку ЗСУ.

Після цього президент Володимир Зеленський ухвалив рішення про зміну керівництва Збройних сил. Першим рішенням президента стала відставка Федорова.

Позбавлення посади міністра викликало хвилю суспільних протестів та акцій на підтримку Федорова. Учасники мітингів вимагали від керівництва держави не лише повернення реформ, а й невідкладних змін у вищому військовому командуванні.

На тлі суспільного резонансу та протестів Володимир Зеленський ухвалює рішення відправити у відставку і самого Олександра Сирського.

Нагадаємо, колишній міністр оборони України Михайло Федоров став радником глави Міноборони Італії Гвідо Крозетто з питань оборонних інновацій. Водночас Федоров заявив, що залишиться в Україні та працюватиме над розвитком військових технологій і оборонної сфери.