Війна
боєць «Едельвейсу» розповів про зміну тактики ворога
Російські загарбники кардинально змінили тактику ведення штурмових дій і перейшли на стратегію наступу за допомогою так званих перероблених багі, які не завдають якихось занадто великих проблем для українських військових.
Про це під час пресконференції в Укрінформі на тему “Люди, які тримають нашу землю” з нагоди Дня піхоти повідомив старший лейтенант, військовослужбовець 10 окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс” Роман Тлустий.
“Що стосується зміни тактики ведення штурмових дій чи наступу ворога, однозначно вона змінилася. Спочатку це були колони максимально довгі, максимально великі з броньованої техніки, і основним нашим ураженням – це було в першу чергу артилерія. Далі з плином часу на перший план вже виходять в нас безпілотні літальні апарати. І вся війна або основна частина ключова саме ними виконується. Вони (російські війська – ред.) перейшли на стратегію наступу за допомогою так званих перероблених багі, в які там сідає чотири-шість піхотинців, і на квадроцикли, мотоцикли. Ну, я не можу сказати, що це наразі є ефективна тактика, бо вона нам не завдає якихось занадто великих проблем. Це все зазвичай виявляється на підступах. І наша основна задача, що ми робимо і справляємося, – не підпускати безпосередньо до нашого піхотинця, до ближнього бою, оцю колону, яка їде”, – зазначив Тлустий.
Також він пояснив, що тактика в лісистій місцевості має свою специфіку, однак українські піхотинці навчились повноцінно протидіяти ворогу.
“Якщо ми говоримо безпосередньо про ліс, лісисту місцевість, то раніше в них була тактика великими групами заходити, пробувати штурмувати наші позиції. Зараз вони перейшли на тактику короткими групами – по три чоловіка. Проводять максимальне накопичення найближче до нашої точки, яку вони хочуть в подальшому штурмувати, роблять певне накопичення, а далі малими групами починають заходити. На всі “тактики”, які вони використовують наразі, є повноцінна протидія”, – наголосив Тлустий.
Водночас він зауважив, що особливої уваги потребують нові розробки ворожих БПЛА, FPV-дронів, які постійно змінюють частоти, на яких працюють.
“Тут є така постійна гонка. Вони літають на певних FPV на певних частотах, ми використовуємо певні РЕБи. Проходить проміжок часу, вони переобладнуються, вони виходять на інші частоти. Відповідно, ми мусимо швидко реагувати і виходити на інші РЕБи на інших частотах. І оце така гонка, яку виграти дуже важко. Головне – не програти”, – відзначив він.
Боєць «Едельвейсу» також зазначив, що станом на сьогодні піхотинці оперативного командування “Захід” Сухопутних військ ЗСУ не мають дефіциту боєприпасів на полі бою.
“Що стосується забезпечення як такого, не можна сказати, що є якісь наразі проблеми чи критичні проблеми з озброєнням і взагалі. Є певні проміжки часу, коли буває в певні моменти гірше, а загалом проблем в цьому немає”, – запевнив Тлустий.
Як повідомляв Укрінформ, у 2019 році Президент України підписав Указ №152/2019 про відзначення 6 травня Дня піхоти. Згідно з указом, це професійне свято встановлено “з метою вшанування мужності та героїзму воїнів механізованих, мотопіхотних, гірсько-штурмових військових частин і підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України, виявлених у боротьбі за свободу, незалежність та територіальну цілісність України, а також започаткування сучасних військових традицій”.
Україна почала і задає напрямок змін у веденні бойових дій, військовій підготовці та розвитку оборонних технологій. Війну в Україні стала найважливішим для НАТО процесом військового “навчання” за останні 30 років.
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав відомий у Туреччині експерт і стратег у галузі оборонних технологій, штучного інтелекту та кібербезпеки Альпер Озбілен.
“Україна почала і задає напрямок цих змін (ведення бойових дій, військової підготовки та розвитку оборонних технологій – ред.). Я розглядаю війну в Україні як найважливіший для НАТО процес військового “навчання” за останні 30 років”, – сказав Альпер Озбілен.
За його словами, вперше в умовах війни високої інтенсивності одночасно й у таких масштабах застосовуються традиційні види озброєнь, штучний інтелект, безпілотні системи, комерційні космічні технології, засоби радіоелектронної боротьби та розвідка з відкритих джерел (OSINT).
“Уже сьогодні багато країн НАТО переглядають програми підготовки військовослужбовців, підходи до планування запасів боєприпасів, розвиток спроможностей у сфері радіоелектронної боротьби, архітектуру протиповітряної оборони та доктрини застосування безпілотних систем, спираючись на практичний досвід, отриманий Україною на полі бою”, – зазначив Озбілен.
Серед найціннішого він називає швидкість навчання, оскільки більше жодна військова доктрина більше не зможе десятиліттями залишатися незмінною, а адаптація перестала бути разовим процесом і перетворилася на безперервне поле конкурентної боротьби.
Як повідомляв Укрінформ, експерт і стратег у галузі оборонних технологій, штучного інтелекту та кібербезпеки Альпер Озбілен сказав, що війна в Україні довела перевагу швидкості адаптація армії за її чисельність.
Війна Росії проти України показала, що вирішальне значення на сучасному полі бою мають не чисельність військ чи кількість озброєння, а здатність армії швидко адаптуватися до нових викликів і впроваджувати здобутий досвід.
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав експерт і стратег у галузі оборонних технологій, штучного інтелекту та кібербезпеки Альпер Озбілен.
“Головний урок війни в Україні полягає в тому, що сьогодні перебіг війни визначає вже не чисельність армій, а швидкість їхньої адаптації до змін. Ця війна чітко продемонструвала: суперництво великих держав більше не можна оцінювати лише за кількістю військовослужбовців, танків чи літаків”, – зазначив Озбілен.
За словами експерта, перевагу на сучасному полі бою забезпечує здатність інтегрувати людський потенціал і традиційні види озброєнь із системами ухвалення рішень на основі штучного інтелекту, безпілотними платформами, засобами радіоелектронної боротьби та даними в режимі реального часу.
“Україна ще раз довела, що війна – це не статичний процес, а середовище безперервного навчання та трансформації. Здатність у найкоротші терміни перетворювати інформацію з поля бою на нові тактичні рішення й технологічні оновлення забезпечила їй не лише оперативну гнучкість, а й перевагу в ухваленні рішень”, – наголосив Озбілен.
Водночас він вважає, що війна не зменшила значення стандартизації, а навпаки – підтвердила, що стандарти залишаються незамінними для спільних операцій, логістики та взаємосумісності.
“Однак справжню конкурентну перевагу матимуть ті армії, які, зберігаючи ці стандарти, водночас розвиватимуть високу здатність до адаптації. Тому війна в Україні не змінила моїх поглядів, а підтвердила й поглибила їх реальним бойовим досвідом”, – додав Озбілен.
Турецький експерт також наголосив, що головний внесок України в сучасну військову думку полягає в доведенні того, що здатність до адаптації та інновацій є стратегічним ресурсом, не менш важливим, а подекуди й важливішим за вогневу міць.
“Можливо, саме цей урок у майбутньому найчастіше звучатиме у військових академіях: «Силу армії визначає не лише кількість її платформ, а й те, наскільки швидко вона вчиться, реагує на зміни та впроваджує цей досвід на полі бою»”, – підкреслив Озбілен.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство оборони України від початку року кодифікувало та допустило до використання тисячу зразків озброєння і військової техніки. Більшість із них – новітні засоби, які відповідають вимогам сучасної війни високої інтенсивності.
Командувач ВМС ЗСУ віцеадмірал Олексій Неїжпапа привітав військових та цивільних моряків з нагоди Дня Військово-морських сил Збройних сил України та вручив їм державні нагороди і відомчі відзнаки.
Як передає Укрінформ, про це Неїжпапа повідомив у Фейсбуці.
Участь у заході взяли також начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер та начальник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак.
«Від перших днів масштабної збройної агресії ми даємо жорстку відсіч окупанту. Ми зробили те, чого ще не робив ніхто – відправили на дно ворожий флагманський крейсер. Сьогодні міць та професіоналізм українських ВМС визнані у всьому світі», – наголосив командувач.
За його словами, «це результат не лише нашої військової роботи, а й великої спільної праці. Тому свої нагороди також отримали й ті, хто пліч-о-пліч з нами боронить українське море та забезпечує безперебійну роботу портів. Серед нагороджених – фахівці Морської пошуково-рятувальної служби та Адміністрації морських портів України, а також побратими з Морської охорони Державної прикордонної служби та Служби безпеки України».
«Наша міць – у єдності. Разом переможемо! Слава Військово-морським силам! Слава Україні», – наголосив Неїжпапа.
Як повідомлялося, День Військово-морських сил Збройних сил України – це професійне свято, яке відзначається щорічно у першу неділю липня. Згідно з указом Президента України, свято встановлене для вшанування вагомого внеску українських військових моряків.
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство1 тиждень agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Спорт1 тиждень agoS1mple дискваліфікували з кіберспорту — Олександр Костилєв отримав бан на рік
-
Усі новини1 тиждень agoТоп 3 смартфонів за середньою ціною та з найкращим акумулятором: Poco, Realme, Motorola (фото)
-
Усі новини6 днів agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки
-
Усі новини1 тиждень agoкоролі Великої Британії більше не мешкатимуть у Букінгемському палаці
-
Події1 тиждень agoФільм «Killhouse» уже доступний на платформі Netflix
-
Події1 тиждень agoВінницький краєзнавчий музей отримав скарб XIV-XV століть