Війна
боєць «Едельвейсу» розповів про зміну тактики ворога
Російські загарбники кардинально змінили тактику ведення штурмових дій і перейшли на стратегію наступу за допомогою так званих перероблених багі, які не завдають якихось занадто великих проблем для українських військових.
Про це під час пресконференції в Укрінформі на тему “Люди, які тримають нашу землю” з нагоди Дня піхоти повідомив старший лейтенант, військовослужбовець 10 окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс” Роман Тлустий.
“Що стосується зміни тактики ведення штурмових дій чи наступу ворога, однозначно вона змінилася. Спочатку це були колони максимально довгі, максимально великі з броньованої техніки, і основним нашим ураженням – це було в першу чергу артилерія. Далі з плином часу на перший план вже виходять в нас безпілотні літальні апарати. І вся війна або основна частина ключова саме ними виконується. Вони (російські війська – ред.) перейшли на стратегію наступу за допомогою так званих перероблених багі, в які там сідає чотири-шість піхотинців, і на квадроцикли, мотоцикли. Ну, я не можу сказати, що це наразі є ефективна тактика, бо вона нам не завдає якихось занадто великих проблем. Це все зазвичай виявляється на підступах. І наша основна задача, що ми робимо і справляємося, – не підпускати безпосередньо до нашого піхотинця, до ближнього бою, оцю колону, яка їде”, – зазначив Тлустий.
Також він пояснив, що тактика в лісистій місцевості має свою специфіку, однак українські піхотинці навчились повноцінно протидіяти ворогу.
“Якщо ми говоримо безпосередньо про ліс, лісисту місцевість, то раніше в них була тактика великими групами заходити, пробувати штурмувати наші позиції. Зараз вони перейшли на тактику короткими групами – по три чоловіка. Проводять максимальне накопичення найближче до нашої точки, яку вони хочуть в подальшому штурмувати, роблять певне накопичення, а далі малими групами починають заходити. На всі “тактики”, які вони використовують наразі, є повноцінна протидія”, – наголосив Тлустий.
Водночас він зауважив, що особливої уваги потребують нові розробки ворожих БПЛА, FPV-дронів, які постійно змінюють частоти, на яких працюють.
“Тут є така постійна гонка. Вони літають на певних FPV на певних частотах, ми використовуємо певні РЕБи. Проходить проміжок часу, вони переобладнуються, вони виходять на інші частоти. Відповідно, ми мусимо швидко реагувати і виходити на інші РЕБи на інших частотах. І оце така гонка, яку виграти дуже важко. Головне – не програти”, – відзначив він.
Боєць «Едельвейсу» також зазначив, що станом на сьогодні піхотинці оперативного командування “Захід” Сухопутних військ ЗСУ не мають дефіциту боєприпасів на полі бою.
“Що стосується забезпечення як такого, не можна сказати, що є якісь наразі проблеми чи критичні проблеми з озброєнням і взагалі. Є певні проміжки часу, коли буває в певні моменти гірше, а загалом проблем в цьому немає”, – запевнив Тлустий.
Як повідомляв Укрінформ, у 2019 році Президент України підписав Указ №152/2019 про відзначення 6 травня Дня піхоти. Згідно з указом, це професійне свято встановлено “з метою вшанування мужності та героїзму воїнів механізованих, мотопіхотних, гірсько-штурмових військових частин і підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України, виявлених у боротьбі за свободу, незалежність та територіальну цілісність України, а також започаткування сучасних військових традицій”.
Війна
Сили оборони уразили російську переправу через Сіверський Донець
Сили оборони 17 листопада та в ніч на 18 листопада уразили переправу через Сіверський Донець в районі тимчасово захопленої Станиці Луганської.
Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє у Фейсбуці.
У районі Станиці Луганської уражено автомобільний міст через Сіверський Донець — одну з переправ, якою росіяни підвозять на фронт боєприпаси, пальне та техніку.
У Курській області РФ, в районі Хомутовки, уражена ремонтна база підрозділу загарбників.
Під час ураження 123-го авіаремонтного заводу у Старій Руссі Новгородської області 10 листопада були пошкоджені три військово-транспортні літаки (один з них, Іл-76, отримав дуже значні пошкодження). Це ті засоби, якими армія РФ перекидає війська, техніку та боєприпаси. Літаки на певний час виведені з ладу, поінформували у Генштабі.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський розкрив деталі операції проти Керченського мосту. За його словами, вона мала сім етапів, які реалізовувались кілька тижнів.
Фото ілюстративне
Війна
Памʼяті мінометника, старшого сержанта Андрія Коваленка
Любив авіацію, мотоцикли й активне життя, а з першого дня великої війни став на захист України
Андрій народився 28 лютого 1983 року в Борисполі. Закінчив загальноосвітню школу №4 (нині – ліцей «Перспектива» імені Володимира Мономаха), після чого вступив до Криворізького фахового коледжу Національного авіаційного університету.
Багато років працював у ТОВ «Інтеравіа», обслуговуючи повітряні судна в Міжнародному аеропорту «Бориспіль».
Колеги згадують його як фахівця, закоханого в цивільну авіацію, відповідального й надійного працівника, готового допомогти та поділитися знаннями. Він був наставником для багатьох, створював навколо себе доброзичливу атмосферу і завжди знаходив привід для жарту.
Андрій любив подорожувати, займався боксом, захоплювався мотоциклами. Разом із родиною вільний час проводив активно: каталися на байдарках і лижах, їздили до лісу та в гори. Свою любов до мотоциклів він передав старшій доньці.
Коли 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення, Андрій не вагався: вже першого дня звернувся до військкомату й долучився до Збройних сил України.
Служив на Сумському, Харківському та Донецькому напрямках. Був старшим сержантом, командиром міномета мінометного взводу мінометної батареї батальйону територіальної оборони. У листопаді 2024 року за мужність і успішне виконання бойових завдань отримав почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».
«Він жив службою та побратимами, які стали його другою родиною. Дуже їх любив, вони жили пліч-о-пліч, завжди допомагав та навчав тих, хто тільки приєднався до лав ЗСУ», – розповідала дружина.
Побратими називали Андрія справжнім другом і братом по зброї, з яким хотілося продовжувати боротьбу. Командир згадував його як хороброго, ініціативного воїна, який не відмовлявся від складних завдань і власним прикладом підтримував інших.

Андрій Коваленко отримав смертельні поранення внаслідок влучання ворожого ударного безпілотника 5 листопада 2025 року на Краматорському напрямку. Йому назавжди 42 роки.
Як йдеться в петиції на сайті Президента, лише за останній вихід на позиції, які мужній воїн утримував 31 день без ротації, Андрій ліквідував понад 100 військовослужбовців Російської Федерації, знищував ворожі укріплення і «табірні» розташування противника, чим суттєво вплинув на стабілізацію обстановки на ділянці фронту.
Захисник похований на Книшовому меморіальному парковому комплексі в рідному Борисполі.
У Андрія залишилися дружина, дві доньки та мати.
Честь і шана Герою!
Фото: ГО “Громада “Козацька варта”
За матеріалами: Бориспільська міська рада
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Війна
Британія на «Рамштайні» закликала союзників планувати військову підтримку України на 2027 рік
Міжнародні партнери мають забезпечити Україні військову підтримку не лише для проходження складної зими, а й на 2027 рік, щоб вона могла й надалі утримувати фронт і мати сильні позиції для майбутніх переговорів.
Про це заявив міністр оборони Великої Британії Вес Стрітінг під час 37-го засідання Контактної групи з питань оборони України у Брюсселі 19 листопада, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми також маємо забезпечити підтримку на 2027 рік. Ми сподіваємося, що дипломатична ініціатива, яка зараз триває, матиме успіх. Це не війна, яку обрала Україна, і не війна, продовження якої хоче бачити будь-хто з нас. Але, поки це буде потрібно, ми стоятимемо з Україною», – сказав Стрітінг.
Він наголосив, що Україні необхідна міжнародна допомога, поки її Сили оборони продовжують тримати фронт.
За словами британського міністра, робота Контактної групи має допомогти поставити Україну в якомога сильнішу позицію для майбутніх переговорів.
Стрітінг також звернув увагу на важливість довгострокової співпраці з Україною у сфері оборонних технологій та інновацій. Він зазначив, що український бойовий досвід і розробки мають значення не лише для самої України, а й для безпеки союзників. Інвестиції в Україну, за його словами, є не лише питанням спільних цінностей і підтримки країни, яка протистоїть російській агресії, а й внеском у власну національну безпеку союзників.
«Україна є першим ешелоном оборони Європи та НАТО. Тому союзники мають вчитися в України. Україна сьогодні розв’язує ті завдання, з якими НАТО може зіткнутися завтра… Україна пропонує можливості для співпраці, які посилять нашу колективну оборону. Міжнародні зобов’язання та українські інновації – це асиметричні переваги України у протистоянні путінській воєнній машині», – сказав британський міністр.
Глава британського оборонного відомства також заявив, що нинішній рік був невдалим для Росії у війні проти України. За його словами, російські війська зазнають втрат, які важко собі уявити, а економічні наслідки війни для росіян стають дедалі відчутнішими.
Як повідомляв Укрінформ, Велика Британія оголосила, що надає Україні зимову допомогу – понад 1000 ракет для систем протиповітряної оборони – на суму 240 мільйонів фунтів стерлінгів. Постачання розпочнеться в грудні.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство1 тиждень agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Одеса1 тиждень agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Події1 тиждень agoВ Україні відкривають новий набір на освітню програму про лідерство та партнерства в культурі
-
Події1 тиждень agoДослідник розповів, якої найпоширенішої помилки припускаються у публікаціях про лавреатку «Оскара» з Харкова
