Події
Частка книжок українською мовою за тиражами перевищила 95%
Частка книжок, виданих у нашій країні українською мовою сягнула майже 90% за назвами та понад 95% за тиражами.
Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.
За інформацією відомства, на сьогодні в Державному реєстрі видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції зареєстровані 8852 суб’єкти.
У першій половині цього року виробництво книжок зросло: кількість назв збільшилася на 25%, наклад – на 37%. 85% компаній звітували про зростання прибутків.
Водночас ситуація на ринку залишається нерівномірною: у більшості малих міст книгарень немає.
У київській книгарні «Сенс» пройшла зустріч віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики – міністерки культури Тетяни Бережної з книжковою спільнотою. До заходу долучилися понад 50 учасників, серед яких – видавці та представники книгарень.
Бережна представила напрями роботи міністерства, програми підтримки галузі та нові можливості для операторів книжкового ринку.
Серед пріоритетів державної політики у сфері вона визначила підтримку українських видавців через грантові та фінансові інструменти, захист інформаційного простору, санкції проти російських видавництв і недопущення продукції РФ на український ринок, а також популяризацію читання, підтримку української мови й ідентичності.
«Після початку повномасштабного вторгнення книжкова галузь зазнала потужного удару, однак сьогодні ми бачимо, що вона поступово відновлюється і зростає. Книги продовжують виходити, з’являються нові книгарні та видавництва», – наголосила віцепрем’єрка.
Окрему увагу Бережна приділила програмі «Власна справа: Креативні індустрії», яка поширюється на книговидавців, авторів та суміжні творчі професії, передбачає мікрогранти розміром від 100 тисяч до 1 млн гривень на розвиток бізнесу – від редагування до закупівлі обладнання, маркетингу та створення робочих місць. Заявки на участь у програмі можна подавати через «Дію».

На зустрічі згадали, зокрема, і про результати програми «єКнига», у межах якої державну допомогу на придбання книжок цьогоріч отримала вже понад 221 тисяча українців, витрачені були 147 млн гривень. Також ішлося про закупівлі Українського інституту книги: 114,5 тисяч примірників нових видань для бібліотек на суму 23,35 млн грн.
Під час дискусії учасники обговорили питання розвитку книжкового ринку, підтримки книгарень і модернізації державних програм у сфері культури та читання. У фокусі уваги – необхідність прискорення змін до законодавства та пошуку джерел фінансування, збільшення витрат на промоцію української книги та посилення спроможності УІК, пільгове страхування та підтримка виробництва біля лінії фронту, оновлення бібліотечних фондів і посилення роботи з громадами в цьому напрямку.
Серед обговореного було й розширення програми «єКнига», що, на думку учасників, дозволить підвищити ефективність використання коштів.
Бережна підкреслила: команда Мінкульту готова до відкритого діалогу, відомство працює над прозорими рішеннями та над залученням додаткових ресурсів для галузі з державного бюджету, міжнародної допомоги, фондів і програм зайнятості.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні набрала необхідні 25 тисяч підписів петиція про обмеження друку, поширення та просування російськомовної друкованої та електронної книжкової продукції.
Кабмін у відповідь пояснив, що зміни до законодавства щодо поширення книжок російською мовою в Україні можливі лише після детального опрацювання питання із залученням широкого кола експертів.
Події
Театр Лесі Українки готує прем’єру вистави «Ляльковий дім»
У Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки 12 березня відбудеться прем’єра вистави Юлії Лобановської «Ляльковий дім» за соціально-психологічною драмою норвезького драматурга Генріка Ібсена.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
««Ляльковий дім» – це класика світової драматургії та вистава-дзеркало, у якому кожен може впізнати момент, коли перестає бути собою, аби відповідати вимогам інших. Це історія про ілюзію, що живе всередині головної героїні, та прозріння, що звільнює її. Людина прагне лишатися людиною, а не іграшкою у чужих руках, і прагне вийти за рамки «можливого», аби нарешті побачити реальність”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що у виставі порушуються тема любові без свободи, права жінки бути собою у світі нав’язаних ролей та межі між обов’язком і правом на власне життя.
Творча команда: режисерка – Юлія Лобановська; сценографія – Олексій Вакарчук; костюми – Катерина Корнійчук; пластичне рішення – Наталія Бурлака; музичне оформлення та звукорежисерське рішення – Владислав Тененбаум; асистент режисерки – Олег Савкін; помічники режисерки – Михайло Гейкрайтер, Ярослав Куровський.
Прем’єра вистави «Ляльковий дім» відбудеться 12 березня о 18:30.
Як повідомлялося, 4 березня о 18:00 у Чернівецькому музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської покажуть виставу “Енеїда” від Театру ветеранів.
Фото: lesyatheatre.com.ua
Події
Нідерландський Рейксмузей підтвердив автентичність картини Рембрандта
Дослідники з нідерландського Рейксмузею підтвердили автентичність картини Рембрандта «Видіння Захарія у храмі», у середу полотно буде представлено публіці вперше за кілька десятиліть.
Про це повідомляє Reuters, передає Укрінформ.
Картина «Видіння Захарія у храмі» до середини ХХ століття вважалася роботою Рембрандта ван Рейна, але у 1960 році її вилучили з корпусу його робіт. За словами мистецтвознавців, це рішення грунтувалося на менш передових техніках дослідження, ніж доступні зараз.
Під час дворічних досліджень експерти порівняли картину з іншими роботами Рембрандта того ж періоду і дійшли висновку, що саме він написав її у 1633 році у віці близько двадцяти років.
Картина зображує біблійний сюжет про первосвященника Захарію, який дізнається від архангела Гавриїла, що у них з дружиною, незважаючи на їхній похилий вік, народиться син, майбутній Іван Хреститель. Сам Гавриїл на картині не зображений: його присутність передано світлом у правій верхній частині композиції.
Реставраторка Петрія Нобл зазначила, що зображення світла за допомогою товстих шарів фарби (техніка імпасто) було характерним для Рембрандта.
Зазначається, що картину передав музею у довгострокову оренду анонімний приватний колекціонер. Нинішній власник успадкував полотно від свого батька, який купив твір у 1961 році, і відтоді картина зникла з публічного доступу.
«Чудово, що люди тепер можуть дізнатися більше про молодого Рембрандта – він створив цю дуже зворушливу роботу невдовзі після переїзду з Лейдена в Амстердам. Це прекрасний приклад унікального способу, яким Рембрандт зображує історії», – сказав директор Рейксмузею Тако Діббітс.
Як повідомляв Укрінформ, за підсумками дослідження встановлено, що два твори з колекції музею Mauritshuis в Гаазі – “Портрет Рембрандта з горжетом” і “Етюд старого чоловіка” – не є роботами Рембрандта, а щодо третьої картини сумніви залишаються.
Фото: Koen van Weel/Х
Події
На війні загинув фотограф і кінооператор Вадим Тихоновський
На фронті загинув військовослужбовець, фотограф і кінооператор Вадим Тихоновський.
Як передає Укрінформ, про це Навчально-науковий інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка повідомляє у Фейсбуці.
Сьогодні, 2 березня, у Києві відбулося прощання з Вадимом Тихоновським.
В інституті розповіли, що Вадим народився 21 листопада 1996 року в Києві. У 2019 році він закінчив кафедру кіно- і телемистецтва інституту (творча майстерня Олександра Аліфанова) та брав участь у конкурсі короткометражних документальних фільмів «Кіноко», де представив стрічку «Створення».
Вадим співпрацював із театрами Києва, створював репортажі театральних вистав і художніх подій, зокрема Бієнале сценографії.
«Його портретні роботи вирізнялися глибоким психологізмом, гострим баченням і сміливою композицією – так формувався його власний мистецький почерк. Викладачі та однокурсники згадують Вадима як натхненного митця, мрійника, світлу і щиру людину», – зазначили в інституті.
З початком повномасштабної війни Вадима призвали до лав Збройних сил України. Він служив у 78-му окремому десантно-штурмовому полку, згодом був прикомандирований до 225-го окремого штурмового полку. Отримав кваліфікацію оператора БПЛА.
22 липня 2025 року Вадим зник безвісти в районі села Кіндратівка Сумської області під час бойового завдання.
Нещодавно його загибель була офіційно підтверджена. Зокрема, стало відомо, що Вадим загинув як Герой, врятувавши чотирьох побратимів.
«Молодий і талановитий. У якого попереду мало бути ціле життя… Навіки 28. Вічна пам’ять і шана Вадиму, який віддав життя за Україну. Світла пам’ять і вічна слава Герою», – наголосили в інституті та висловили співчуття батькам, які втратили єдиного сина.
Як повідомляв Укрінформ, у бою проти російських загарбників загинув Володимир Сінійчук – військовослужбовець, фотокореспондент газети «Рідний край» Полтавської області.
Фото з Фейсбук-сторінки Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
-
Суспільство4 дні agoЗеленський нагородив ще 40 військових
-
Суспільство4 дні agoСесія Одеської обласної ради: біджетні питання та спільне майно Анонси
-
Події4 дні agoВсеукраїнський рейтинг «Книжка року-2025» оголосив переможців
-
Війна1 тиждень agoАтака ЗС РФ 22 лютого — кількість постраждалих у Києві та області зросла до 17
-
Одеса4 дні agoЧому Україні потрібні оборонні союзи з Заходом
-
Війна4 дні agoВідстрочка від мобілізації для звільнених з полону
-
Війна4 дні agoПам’яті художника-кераміста, добровольця Віталія Киркач-Антоненка (позивний «Красивий»)
-
Відбудова4 дні agoНа відбудові Трипільської ТЕС викрили розкрадання понад 50 мільйонів
