Події
Частка книжок українською мовою за тиражами перевищила 95%
Частка книжок, виданих у нашій країні українською мовою сягнула майже 90% за назвами та понад 95% за тиражами.
Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.
За інформацією відомства, на сьогодні в Державному реєстрі видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції зареєстровані 8852 суб’єкти.
У першій половині цього року виробництво книжок зросло: кількість назв збільшилася на 25%, наклад – на 37%. 85% компаній звітували про зростання прибутків.
Водночас ситуація на ринку залишається нерівномірною: у більшості малих міст книгарень немає.
У київській книгарні «Сенс» пройшла зустріч віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики – міністерки культури Тетяни Бережної з книжковою спільнотою. До заходу долучилися понад 50 учасників, серед яких – видавці та представники книгарень.
Бережна представила напрями роботи міністерства, програми підтримки галузі та нові можливості для операторів книжкового ринку.
Серед пріоритетів державної політики у сфері вона визначила підтримку українських видавців через грантові та фінансові інструменти, захист інформаційного простору, санкції проти російських видавництв і недопущення продукції РФ на український ринок, а також популяризацію читання, підтримку української мови й ідентичності.
«Після початку повномасштабного вторгнення книжкова галузь зазнала потужного удару, однак сьогодні ми бачимо, що вона поступово відновлюється і зростає. Книги продовжують виходити, з’являються нові книгарні та видавництва», – наголосила віцепрем’єрка.
Окрему увагу Бережна приділила програмі «Власна справа: Креативні індустрії», яка поширюється на книговидавців, авторів та суміжні творчі професії, передбачає мікрогранти розміром від 100 тисяч до 1 млн гривень на розвиток бізнесу – від редагування до закупівлі обладнання, маркетингу та створення робочих місць. Заявки на участь у програмі можна подавати через «Дію».

На зустрічі згадали, зокрема, і про результати програми «єКнига», у межах якої державну допомогу на придбання книжок цьогоріч отримала вже понад 221 тисяча українців, витрачені були 147 млн гривень. Також ішлося про закупівлі Українського інституту книги: 114,5 тисяч примірників нових видань для бібліотек на суму 23,35 млн грн.
Під час дискусії учасники обговорили питання розвитку книжкового ринку, підтримки книгарень і модернізації державних програм у сфері культури та читання. У фокусі уваги – необхідність прискорення змін до законодавства та пошуку джерел фінансування, збільшення витрат на промоцію української книги та посилення спроможності УІК, пільгове страхування та підтримка виробництва біля лінії фронту, оновлення бібліотечних фондів і посилення роботи з громадами в цьому напрямку.
Серед обговореного було й розширення програми «єКнига», що, на думку учасників, дозволить підвищити ефективність використання коштів.
Бережна підкреслила: команда Мінкульту готова до відкритого діалогу, відомство працює над прозорими рішеннями та над залученням додаткових ресурсів для галузі з державного бюджету, міжнародної допомоги, фондів і програм зайнятості.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні набрала необхідні 25 тисяч підписів петиція про обмеження друку, поширення та просування російськомовної друкованої та електронної книжкової продукції.
Кабмін у відповідь пояснив, що зміни до законодавства щодо поширення книжок російською мовою в Україні можливі лише після детального опрацювання питання із залученням широкого кола експертів.
Події
Вікторія Амеліна посмертно отримала Премію Мура за найкращу книгу про права людини 2025
Українська письменниця Вікторія Амеліна, яка загинула внаслідок російського ракетного удару по Краматорську, посмертно отримала Премію Мура за літературні твори на тему прав людини за 2025 рік.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура.
Книга Амеліної “Дивлячись на жінок, які дивляться на війну” (“Looking at Women Looking at War: A War and Justice Diary”), визнана найкращою книгою про права людини, яка була опублікована між липнем 2024-го та червнем 2025 року.
Премію вручає Фонд Крістофера Мура за твори нехудожньої літератури, що досліджують теми гідності, свободи та прав людини. До складу журі цього року увійшли журналістка Клер Гаммонд, директорка Human Rights Watch Asia Елейн Пірсон і професор Вільнюського університету Дайнюс Пурас.
Журі відзначило книгу Амеліної як “проникливе вираження серця, душі та жертви” людей, які переживають війну. Вони назвали її роботу “свідченням мужності та яскравим описом ролі жінок у воєнний час”.
“Амеліна розкрила весь досвід війни зсередини, при цьому зберігаючи позитивний фокус на рішеннях як частині історії. Це проникливе вираження серця, душі та жертви, людей, які беруть владу у свої руки, що стає ще більш гострим через те, що сама Амеліна загинула під час дослідження для книги”, – написала Маргарет Етвуд у передмові до книжки, яка вийшла у 2025 році у видавництві William Collins.. Це незавершена книга Амеліної, яка поєднує щоденникові записи, інтерв’ю, репортажі з місць воєнних злочинів та поезію.
Книга присвячена не лише війні, а й жінкам, які її документують та переживають. Серед жінок про яких розповідає Амеліна, – правозахисниця Олександра Матвійчук, адвокатка Євгенія Закревська, журналістка Євгенія Подобна, бібліотекарка Юлія Какуля-Данилюк, дослідниця з позивним Казанова.
Амеліна померла внаслідок важких поранень після ракетного обстрілу Краматорська у червні 2023 року. Її книжка залишилася незавершеною. Друзі, колеги та родина Вікторії — Тетяна Терен, Ярина Груша, Саша Довжик та Олександр Амелін — доклали зусиль, щоб вона вийшла друком. Видання уклали з рукописів, аудіозаписів та нотаток.
Засновник премії Крістофер Мур зазначив, що “опис Вікторією Амеліною російських воєнних злочинів є гострим нагадуванням про її мужність і прагнення показати правду про життя, зруйноване війною”.
Як повідомляв Укрінформ, українську письменницю Вікторію Амеліну оголосили серед фіналістів премії Джорджа Орвелла у категорії Political Writing (політичний нонфікшн).
Фото: Суспільне, надане родиною Амеліної
Події
Акторка Ніколь Кідман та співак Кіт Урбан офіційно розлучилися
Голлівудська кіноакторка Ніколь Кідман та австралійський співак Кіт Урбан, які були одружені 19 років, офіційно розлучилися.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Independent.
У вівторок суддя Стефані Дж. Вільямс із Нашвілла, штат Теннессі, ухвалила рішення про розірвання шлюбу між Кідман і Урбаном.
Суддя підтвердила, що домовленості подружжя щодо поділу майні та опіки над дітьми є достатніми, тим самим надавши дозвіл для розлучення. Вільямс заявила, що «між сторонами існують такі непримиренні розбіжності, що продовження шлюбу є недоцільним і неможливим».
Кідман і Урбан вирішили не з’являтися на слуханні, запити щодо коментарів від їхніх представників залишилися без відповіді, йдеться у матеріалі.
Процес розлучення Кідман ініціювала у вересні, однак, за повідомленнями, юридичні процедури тривали вже деякий час. Усі фінансові питання та питання опіки були вирішені та підписані у день подання первинної заяви.
Законодавство штату Теннессі передбачає 90-денний період очікування для пар із неповнолітніми дітьми, перш ніж розлучення може набути чинності.
Пара має двох доньок-підлітків. За узгодженим планом, Кідман буде основною опікункою дітей, які, як очікується, продовжать жити у Нашвіллі. Угода також передбачає, що жоден із батьків не вимагатиме аліментів, а їхні спільні активи будуть розділені приблизно порівну.
Кідман і Урбан, обоє родом із Австралії, познайомилися у Лос-Анджелесі у 2005 році та одружилися у Сіднеї наступного року.
Це був перший шлюб для Урбана і другий для Кідман. Акторка була заміжня за голлівудським актором Томом Крузом з 1990-го по 2001 рік, пара має двох дітей.
Як повідомляв Укрінформ, у вересні американський кінорежисер Тім Бертон та італійська акторка і модель Моніка Белуччі оголосили, що вирішили розійтися після двох років стосунків.
Фото: David Gray
Події
Костел Святого Миколая у Києві передали у користування католицькій громаді
Міністерство культури України передало Костел Святого Миколая у місті Києві у безоплатне користування Релігійній громаді Парафія Святого Миколая Римсько-католицької Церкви.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми розуміємо, що місце, в якому ми стоїмо, є дуже важливим, тому що цей храм був побудований більше ніж 100 років тому завдяки єдності того часу — єдності вірян, єдності меценатів, єдності релігійної громади. І це той приклад, коли люди, зібравшись дуже давно, побудували щось довше, ніж своє власне життя. І ми надіємося, що сьогодні наша зустріч – це також інвестиція в те, щоб у цьому храмі був сміх, була радість, були служби, щоб він відбудовувався і процвітав», – сказала міністерка культури України Тетяна Бережна.
Костел було передано у користування громаді за дорученням Прем’єр-міністра України Юлії Свириденко.
“Я вас щиро вітаю і вважаю, що це світлий етап, і гарне свято для громади. Ми будемо і надалі підтримувати і супроводжувати, і всіляко допомагати розбудовувати костел”, – сказала Свириденко.

Костел використовуватиметься для проведення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній, молитов, релігійних зібрань і релігійної освіти. Релігійна громада зобов’язується забезпечити належний технічний і санітарний стан будівлі, страхування об’єкта, оплату комунальних та експлуатаційних витрат, а також дотримання вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Строк користування становить 50 років.
Передача здійснюється відповідно до чинного законодавства України, Порядку передачі культового майна, а також на виконання рішення суду, що набрало законної сили, та з урахуванням необхідності забезпечення балансу прав і законних інтересів релігійної організації та державної установи – Національного будинку органної та камерної музики України.
Крім того, Національний будинок органної та камерної музики України до переміщення до іншої пристосованої будівлі матиме можливість проведення концертів у приміщенні Костелу Святого Миколая. Зокрема було укладено договір з релігійною громадою щодо безоплатного користування та підписано акт приймання-передачі.

Як повідомляв Укрінформ, у 2005 році президент Віктор Ющенко ініціював повернення Костелу Святого Миколая громаді.
24 січня 2025 р. Дніпропетровський окружний адміністративний суд зобов’язав Мінкультури передати у користування релігійній організації «Релігійна громада Парафія Святого Миколая Київсько-Житомирської Дієцезії у м. Києві» Костел Св. Миколая. В Мінкультури на це заявили, що Римсько-католицька парафія продовжує користуватися Костелом Святого Миколая в Києві на підставі договору від 2022 року.
28 травня у Дніпрі відбулося засідання апеляційного суду за скаргами Міністерства культури і стратегічних комунікацій та Національного будинку органної та камерної музики щодо рішення Дніпровського окружного адміністративного суду
Водночас у МКСК заявляли, що римо-католицька парафія є єдиним користувачем костелу святого Миколая з 2022 року.
Повідомлялося також, що МКСК здійснює пошук приміщення, яке забезпечить повноцінну роботу Національного будинку органної та камерної музики, адже повноцінна передача храму була неможливою без релокації, а українське законодавство забороняє виселення закладів культури без надання їм іншого рівноцінного приміщення.
За даними міністерства, на першочергові протиаварійні роботи у костелі потрібно майже ₴22 мільйони.
20 грудня 2024 року костел Святого Миколая у Києві постраждав від російського обстрілу – вибухова хвиля вибила вікна, пошкодила вітражі, фасад та вежі.
Більше наших фото можна купити тут.
-
Війна5 днів agoЗахоплення Ніколаса Мадуро — найкращі меми про операцію США у Венесуелі
-
Відбудова1 тиждень agoМіст у селі Маяки на Одещині поки не ремонтуватимуть
-
Одеса1 тиждень agoСоціальні автобуси в Одесі: нові маршрути та розклад
-
Війна5 днів agoСША вторглися до Венесуели: атаковано всі військові бази, на вулицях з’явилися танки (відео)
-
Україна3 дні agoу мережі захейтили доньку мовної омбудсменки (фото)
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — в ТЦК годуватимуть громадян державним коштом
-
Світ7 днів agoПутін звернувся до росіян у чорній краватці
-
Війна1 тиждень agoВоєнні підсумки 2025 року та обриси викликів 2026-го
