Тож станом на лютий 2026-го українців в країні є близько 29 мільйонів осіб. Про це заявила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова, пише lb.ua.

За її словами, головний вклад в це скорочення внесла природна смертність.

“Населення старіє: є кому вмирати, нема кому народжувати”, — розповіла Елла Лібанова.

Також на кількість населення в країні вливає еміграція, спричинена війною.

“Основна маса виїхала в першому півріччі 2022 року. А повернулося дуже мало – менше від мільйона”, — заявила демограф.

Експертка вважає, що кожен місяць затягування війни в Україні означає, що назад повернеться менше людей, адже вони поступово звикають до життя в інших країнах.

“Але тут є ще одна дуже неприємна річ. Нам загрожує друга хвиля еміграції, коли скасують воєнний стан. Поїхали в основному молоді жінки з дітьми. І якщо родина не розпалася, якщо жінка там влаштувалася, то дуже висока ймовірність, що не жінки сюди повернуться, а чоловіки поїдуть до них”, — вважає вона.

А цей фактор своєю чергою створює дефіцит робочих рук в економіці країни. Вона також припустила, що робітників, зокрема, будівельників доведеться завозити з-за кордону, бо українці не хочуть працювати руками.

“Я абсолютно чітко розумію: доведеться залучати будівельників. Звідки? А звідки вийде. Можна сподіватися на те, що верхівку зможемо залучити з Європи. Але низові структури доведеться, скоріше за все, з Бангладеш. Я дуже не хочу, щоб це був Іран, Ірак або Сирія. Дуже не хочу”, – акцентувала вона.

Еміграція українців під час війни: що відомо

Також Україна щороку втрачає близько 300 тисяч людей через природне скорочення населення, і ця тенденція триває вже понад десятиліття. Експерт з демографії Василь Воскобойник пояснив, що смертність значно перевищує народжуваність.

Нагадаємо, що за підрахунками експертів на підконтрольній території України проживає близько 29 мільйонів плюс-мінус мільйон людей. Таку заяву зробив заявив демограф, заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олександр Гладун.

Вищий антикорупційний суд продовжив строк тримання під вартою із можливістю внесення застави у 112 мільйонів гривень для одного із фігурантів справи «Енергоатома».

Удари по паливній інфраструктурі в окупованому Криму серйозно вдарили по логістиці російських військ на півдні. Через дефіцит пального частина техніки на Херсонському напрямку не використовується, а командування змушене вводити суворий режим економії.

Про це повідомив рух Атеш.

Підрозділи росіян, що перебувають на тимчасово окупованій території Херсонської області, постали перед труднощами у забезпеченні пальним. Причиною стали удари по об’єктах паливної інфраструктури в Криму, які порушили налагоджені ланцюги постачання. Внаслідок цього постачання пального наразі здійснюється невеликими обсягами та не відповідає реальним потребам військ на передовій.

За інформацією партизанського руху, особливо складна ситуація спостерігається в районі Голої Пристані. Одним із ключових чинників погіршення логістики називають ураження нафтобази у Феодосії, що суттєво вплинуло на забезпечення російського угруповання, залученого на Херсонському напрямку. Через обмежене постачання значна частина військової техніки фактично простоює та не залучається до виконання завдань.

За свідченнями самих російських військових, командування запровадило жорсткі обмеження на використання пального. Пересування техніки максимально скорочене, а виділення ресурсів здійснюється у мінімальних обсягах. Це свідчить про спроби зберегти залишки ресурсів в умовах їх гострого дефіциту.

Попри спроби окупаційних сил компенсувати нестачу коштом дрібних партій постачання, такі заходи не здатні кардинально змінити ситуацію. Проблеми з логістикою залишаються системними й продовжують впливати на боєздатність російських підрозділів у регіоні.

Нещодавно Сили оборони України уразили радіолокаційну станцію в окупованому Криму, а також командні пункти й райони зосередження російських військ. Окрім цього, українські військові завдали ударів по інших об’єктах окупантів, зокрема складах і пунктах управління.

Анна Бальчінос