Connect with us

Події

через 60 років фільм залишається шедевром

Published

on


Маловідомі факти про Івана Миколайчука і Сергія Параджанова на зйомках стрічки, в якій знімалися десятки мешканців Верховини і Криворівні

У широкий прокат виходить найкращий за рейтингом кінокритиків український фільм «Тіні забутих предків», знакова прем’єра якого відбулася у 1965 році у Києві. Шедевр Кіностудії імені Олександра Довженка у 21 країні здобув 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях, із яких 24 Гран-прі.

За перший рік прокату кінострічку про кохання Івана й Марічки подивилися понад 8 мільйонів глядачів: зачаровувала гра Івана Миколайчука і Лариси Кадочнікової, магія традицій та природи наших Карпат. А потім були роки замовчування й ув’язнення фактично за український націоналізм режисера  фільму Сергія Параджанова. Повернення заслуженої слави настало з відновленням незалежності України.

Укрінформ побував на допрем’єрному показі оновленої версії «Тіней забутих предків» в Українському домі в Києві і розповідає, чому варто її подивитися на великому екрані, навіть якщо вже бачили легендарний фільм. А також відкриваємо маловідомі історії про зйомки, які відбувалися у Верховині та Криворівні Івано-Франківської області.

СКІЛЬКИ ГУЦУЛІВ СТАЛИ АКТОРАМИ ФІЛЬМУ, ЧОМУ ПАРАДЖАНОВ ЛЕЖАВ У ДОМОВИНІ

Кінострічка розповідає історію кохання Івана Палійчука і Марічки Гутенюк, чиї родини  ворогували, і справджені прокляття. Проте водночас це розповідь про індивідуальний супротив  тому, «що люди скажуть», і вірність своїм почуттям. 

Сергій Параджанов знімав «Тіні забутих предків» у Верховині на Івано-Франківщині у 1963 році. Режисер жив там майже сім місяців. Нині в тій гуцульській хаті діє музей фільму, де зберігається близько 1000 експонатів: переважно це світлини режисера та одягу гуцулів, у якому вони знімалися. Є весільна гугля, в яку був одягнений Іван Миколайчук, сердак, вишиванки, пояс, хустки.

У легендарній стрічці присутні більше півсотні жителів Верховини. Ще майже двадцять охочих долучилися з навколишніх сіл. Донині згадують, як три зимові дні фільмували похорони батька Івана. Спочатку люди йшли у процесії за домовиною, але не плакали. Режисер не міг зрозуміти: чому? Коли запитав, то у відповідь отримав: «Труна ж порожня». Тоді Сергій Параджанов у кожусі ліг у реквізит – і за кілька годин відзняли сцену з непідробним смутком і сльозами.

 «Час іде, а ʺТіні забутих предківʺ, наче витримане вино, набувають дедалі більшого смаку в мистецькому просторі», – сказав у одному з інтерв’ю про стрічку  видатний український режисер Михайло Іллєнко.

Фільм приурочено 100-літтю Михайла Коцюбинського, який народився 1864 року. Повість «Тіні забутих предків» він написав після відвідин Криворівні на Гуцульщині. Це відоме гуцульське село розташовується на Івано-Франківщині, за 8 км від Верховини, яка мала назву Жаб’є чи Жіб’є, що походить, найімовірніше, з арабської чи перської мов, де «жабал» – це гори.

Гражда і церква, які бачать глядачі фільму, стали справжньою родзинкою Криворівні для сучасних туристів. Туди, в «українські Афіни», Михайло Коцюбинський приїздив у 1910– 1913 роках і був зачарований оригінальністю Гуцульщини, її самобутнім людом та містичними традиціями.

Стрічку, яка посідає перше місце в рейтингу 100 найкращих фільмів в історії українського кіно, у 1964 році створили: режисер Сергій Параджанов, оператор Юрій Іллєнко, художники Георгій Якутович та Михайло Раковський, композитор Мирослав Скорик. Автори сценарію – Іван Чендей і Сергій Параджанов.

СОРОМ’ЯЗЛИВІСТЬ СТУДЕНТА ІВАНА МИКОЛАЙЧУКА ТА ІСТОРІЯ ЧЕРВОНОЇ ПАРАСОЛІ

Іван Миколайчук
Іван Миколайчук

Виконавець головної ролі Іван Миколайчук  – родом із Чорториї Чернівецької області; зі світу, де донині вирує стихія народних свят. Там поруч і село Вашківці, знамените святом Маланки, що нагадує бразильські карнавали, – нагадує кінознавець Сергій Тримбач, автор книжки «Іван Миколайчук. Містерія долі».

Студента другого курсу взяли на роль у фільм Сергія Параджанова вже після того, як виконавцем було затверджено на 9 років старшого російського актора Геннадія Юхтіна.

Через роки, після успіху «Тіней забутих предків», переповідають, що роль Іванові Миколайчуку віддали, бо все в ньому було від землі, про яку знімали: мова й інтонації, знання традицій. Проте у 1960-их  могли бути й інші причини.

Зокрема, Сергій Параджанов тоді був ще малознаним режисером. Майже непоміченими залишалися його попередні ігрові фільми: дипломний «Андрієш» (1955), за який голова держкомісії у ВДІКу Олександр Довженко хотів поставити трійку, але вмовили на четвірку; «Перший парубок» (1959), «Українська рапсодія» (1961), «Квітка на камені» (1962).

Врешті-решт уже загальновідомим є те, що ще у 1950-х роках Сергієм Параджановим почали цікавитися в КДБ.

«Іван не відповідав нашим уявленням про героя Михайла Коцюбинського, здавалося, не вписувався в акторський ансамбль (ми вже затвердили актрис на ролі Марічки, Палагни)», –залишився такий спогад режисера «Тіней забутих предків».

Студента Івана Миколайчука на головну роль у «Тінях забутих предків» рекомендував його керівник курсу Віктор Івченко – чи не найкращий український режисер у 1950-х, який створив «Лісову пісню» з Раїсою Недашківською та так само відому багатьом «Гадюку». Це був курс створеного в 1961 році кінофакультету в Київському інституті театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. 

Лише з поваги до старшого колеги Параджанов погодився на пробу студента, чогось особливого від неї не чекав. Тому доручив провести її Юрію Іллєнку, а сам пішов з павільйону. І вже за лічені хвилини оператор із захватом повідомив, що перед камерою – неймовірний претендент. Подальший тріумф фільму ту оцінку підтвердив.

Тетяна Бестаєва
Тетяна Бестаєва

Чим «Тіні забутих предків» були незвичайні, окрім відомого занурення в містичні українські традиції? Скажімо, глядачам несподівано для радянських часів показували оголених героїв фільму. Природними серед карпатської краси видаються естетичні кадри дітей, які заходять у воду, скинувши одяг. Роздягнена Палагна (народжена у Грузії російська акторка Тетяна Бестаєва) оголена біжить у сутінках ночі, – така примха вірувань, щоби справдилися найзаповітніші бажання про плідне кохання.

Кінознавець Сергій Тримбач переповідає спогад учасника зйомок Василя Хімчака про червону парасолю, яка несподівано з’являється у фільмі у сцені в кузні, коли Іван підковує коня. Параджанов під час зйомок дубля запитав місцеву літню мешканку, із чим любили ходити за Австрії гонорові молодиці, які «полюбляли гульнути»?

Співрозмовниця побігла в комору. «Виходить і виносить таку велику червону парасолю, що я доти не видів. Каже: «Під цев парасовлев ходили австрийскі курви, най тепер московська ходит», – читаємо у книжці «Іван Миколайчук. Містерія долі».

Виконавець головної ролі, якому виповнилося трохи за 20, на зйомках був дуже сором’язливим: червонів, коли режисер спонукав перед камерою зображувати хтиві любощі до Палагни, взяти її за місце нижче талії. «Ну, Ви здуріли, Сергію Йосиповичу», – казав у відповідь.

ІКОНА СТИЛЮ: ОРИГІНАЛЬНА УКРАЇНОМОВНА ВЕРСІЯ

Андрій Дончик
Андрій Дончик

У прокаті із 29 травня в понад 60 кінотеатрах демонструватимуть оновлену версію фільму «Тіні забутих предків». Андрій Дончик, генеральний директор Національної кіностудії імені Олександра Довженка, каже, що глядачі заслуговують побачити визнаний шедевр українського кіно у високій якості: з найменшими деталями, кольоровими напівтонами та музичним супроводом, які повертають повну силу естетики Сергія Параджанова.

До 100-ліття режисера Сергія Параджанова, який народився 9 січня 1924 року, міжнародний  фонд Мартіна Скорсезе The Film Foundation вирішив повністю реставрувати легендарний фільм «Тіні забутих предків», розповів кінокритик і кінознавець Алік Шпилюк, член Ради з державної підтримки кінематографії.

Андрій Осіпов, голова Ради з державної підтримки кінематографії.
Андрій Осіпов, голова Ради з державної підтримки кінематографії.

Оновлення фільму стало масштабним міжнародним проєктом, до якого долучилися Національна студія імені Олександра Довженка та Національний центр Олександра Довженка. Гроші надав Фонд Джорджа Лукаса George Lucas Educational Foundation (GLEF) із США; копію для сканування – британський колекціонер Деніел Берд; сканування відбувалося у Варшаві.

«Тепер ця копія перебуває в Австрійському кіномузеї, – розповів Шпилюк. – А для кольорокорекції, для правильної передачі кольорів оригінального фільму, використовували вінтажну копію з Гарвардського кіноархіву.

Наприкінці минулого року ідеальну копію зробили в Італії, Болонською синематекою. І відтоді вона доступна для показів в усьому світі».

Алік Шпилюк
Алік Шпилюк

Кінознавець Алік Шпилюк нагадав, що допрем’єрний показ оновленої версії «Тіней забутих предків» у Києві відбувся в декількох сотнях метрів від колишнього кінотеатру «Україна» (якого вже, на жаль, не існує), де у 1965 році на першому знаменитому показі цього фільму в Україні протестували проти переслідування та арештів української інтелігенції радянською владою.

«Цей показ дав початок визвольній боротьбі української інтелігенції, українських дисидентів за свободу України і за існування українського поетичного кінематографу, – каже Шпилюк. – А вже після відновлення незалежності України цей фільм став іконою стилю сучасного українського кінематографу».

Це був єдиний фільм Кіностудії імені Олександра Довженка, зроблений українською мовою, який не був дубльований російською. Тобто у всеукраїнському прокаті показують відреставровану до відмінної якості оригінальну україномовну версію «Тіней забутих предків».

Самченко Валентина, м. Київ

Фото Олександра Клименка і надані Національною кіностудією імені Олександра Довженка



Джерело

Події

У Празі до сторіччя українського музею відкрили виставку в Сенаті

Published

on


У Сенаті Чеської Республіки пройшло урочисте відкриття ювілейної виставки, присвяченої 100-річчю одного з перших українських музейних проєктів у Європі — Музею визвольної боротьби України в Празі.

Про це йдеться у переданому Укрінформу повідомленні Українського інституту в Празі.

«Зберегти памʼять — наш обовʼязок. Памʼять є основою нашої ідентичності, яку сьогодні Москва знову намагається знищити”, — сказав посол України в Чеській Республіці Василь Зварич.

В експозиції представлені унікальні архівні матеріали та мистецькі роботи, що ілюструють безперервність українського культурного процесу, а також артефакти із сучасної війни за незалежність, в якій Росія нещадно атакує культурну спадщину та ідентичність України.

“Сто років — це не лише поважний ювілей, а й свідчення тривалої праці задля збереження пам’яті про нашу боротьбу за незалежність. Заснований емігрантами, які не змирилися з утратою державності, музей став духовним притулком для тих, хто плекав ідею вільної України. Ця виставка — це міст між поколіннями, свідчення стійкості наших традицій”, — сказав на відкритті директор Українського інституту в Празі Ростислав Прокопюк.

Читайте також: Сибіга презентував Фідану архівні докази зв’язків України і Туреччини доби УНР

Сенатор Зденєк Нитра, голова Сенаторського клубу ODS a TOP 09, підкреслив важливість проєктів культурної дипломатії для зміцнення союзницьких відносин України та Чехії сьогодні та в минулому.

“Виставка, організована Українським інститутом в Празі та Республіканським фондом України, стане не лише вшануванням української культурної спадщини, але й символічним початком діяльності нашої ініціативи в Чехії”, — зазначив голова правління Республіканського фонду України Артем Миколайчук.

При цьому повідомляється, що Республіканський фонд України сьогодні підписав меморандум про співпрацю з Українським інститутом у Празі, розпочавши спільну ініціативу із промоції української культури та зміцнення “мостів” між народами.

Дорожня карта ініціатив на 2025 рік передбачає експозиційну діяльність, зокрема виставки, присвячені 100 літтю Музею визвольної боротьби, досвіду співпраці українців та чехів, історії Голодомору геноциду, створення мапи “Українські місця Праги” та програми з підтримки вивчення української мови, історії та культури, а також української мови для чехів, поінформували організатори під час церемонії підписання меморандуму про співпрацю.

Читайте також: Франківський музей визвольної боротьби отримав документи про допити московської агентури в ОУН

Надалі виставка до 100 річчя заснування Музею визвольної боротьби України в Празі працюватиме впродовж всього червня у галереї Vrtbovská zahrada. Вхід на виставку вільний. Урочисте відкриття виставки для широкої громадськості відбудеться в неділю 1 червня, о 13:00.

«Твори українського образотворчого мистецтва, які пережили бомбардування Праги 1945 року, коли був зруйнований український музей, досі маловідомі широким колам як українських, так і чеських шанувальників мистецтва. Тому цією виставкою починаємо знайомити чеську і українську громадськість з надбанням і культурною спадщиною України в Празі», — зазначила культурна менеджерка, кураторка, керівниця програм РФУ Ярина Ясиневич.

Як повідомлялося, найвизначніша українська установа в Чехії – Музей визвольної боротьби України в Празі — 14 лютого 1945 року не пережив бомбардування. Музей діяв у Празі в 1925–1948 роках. Заснований з ініціативи українських емігрантів, які жили в Чехословаччині після поразки Української революції 1917–1921 років, отримав підтримку уряду Томаша Ґарріґа Масарика. Першу виставку відкрили 1 липня 1925. На зібрані серед українців кошти 1938 року було придбано власний будинок, де з травня 1939 року розмістився музей на вулиці Гориміровій 6, празький район Нусле.

Ініціатори відкриття музею – видатні українські державні діячі, вчені, дипломати Дмитро Антонович, Степан Сірополко, Євген Вировий, Іван Горбачевський, генерал Михайло Омелянович-Павленко, Симон Наріжний. Фундатори Української академії мистецтв: Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Федір Кричевський, Михайло Грушевський, Іван Стешенко, Микола Бурачек, Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук.

Фото: Республіканський фонд України 



Джерело

Continue Reading

Події

Зеленський призначив гранти 16 молодим діячам мистецтв

Published

on



Володимир Зеленський призначив гранти Президента України молодим діячам у галузі театрального, музичного, циркового, образотворчого мистецтва, а також письменникам і майстрам народного мистецтва.

Як передає Укрінформ, відповідне розпорядження №75/2025-рп від 30 травня оприлюднене на сайті глави держави.

У галузі театрального мистецтва гранти призначені:

  • режисерові-постановникові Крістіні Любій для створення і реалізації творчого проєкту «Чорна шаль» на базі театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр «Золоті ворота» (м. Київ), у розмірі 298 тисяч 470 гривень;
  • режисерові-постановникові Дмитру Некрасову для створення і реалізації творчого проєкту «Виживуть тільки пам’ятники» на базі Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру (м. Суми), у розмірі 468 тисяч 240 гривень;
  • режисерові-постановникові Євгенію Резніченку для створення і реалізації творчого проєкту «Д.І.М» на базі Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені М.Куліша (м. Херсон), у розмірі 298 тисяч гривень.

У галузі музичного мистецтва:

  • Культурологові Олександру Островському для створення і реалізації творчого проєкту «Вікенд давньої музики. Резиденція» на базі Державної організації «Національний будинок органної та камерної музики України» (м. Київ), у розмірі 310 тисяч гривень;
  • композиторові Юрію Пікушу для створення і реалізації творчого проєкту «Summa Rerum» твір для симфонічного оркестру з tape (електроніка)» на базі комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика», у розмірі 150 тисяч гривень;
  • артистові-солістові-інструменталістові Назарію Стецю для створення і реалізації творчого проєкту «Розбудовуючи український контрабасизм» на базі Громадської організації «Київ Контемпорарі М’юзік Дейз» (м. Київ), у розмірі 240 тисяч гривень.

У галузі циркового мистецтва:

  • артистові цирку Лілії Грединюк для створення і реалізації творчого проєкту «Незламна» на базі Державного підприємства «Державна циркова компанія України» (м. Київ), у розмірі 100 тисяч гривень;
  • артистові цирку Денису Кухлійову для створення і реалізації творчого проєкту «Повітряне диво» на базі Державного підприємства «Національний цирк України» (м. Київ), у розмірі 400 тисяч гривень.

У галузі образотворчого мистецтва:

  • художниці Аліні Борисовій для створення і реалізації серії графічних новел «Мистецтво під вогнем. Руйнування Академії Бойчука» на базі Громадської організації «Цінності нації» (м. Київ), у розмірі 186 тисяч 150 гривень;
  • фотохудожникові Іванні Сідач (Iva Sidash) для створення і реалізації творчого проєкту «Про що вони мовчать?» на базі Львівської організації Національної спілки фотохудожників України (м. Львів), у розмірі 75 тисяч гривень;
  • художникові Петру Чекалю для створення і реалізації творчого проєкту «Покажіть свої документи…» на базі Громадської організації «Символ» (м. Харків), у розмірі 338 тисяч 850 гривень.

Також Зеленський призначив гранти молодим письменникам:

  • письменниці Людмилі Петрушко для видання художнього роману «Укриття» на базі Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Ліра – К» (м. Київ), у розмірі 62 тисячі гривень;
  • письменниці Оксані Рубаняк для видання книги для дітей «Полум’я перемоги» на базі Національного видавництва дитячої літератури «Веселка» (м. Київ), у розмірі 221 тисячі гривень;
  • письменниці Владлені Скаченко (Аді Єлагіній) для видання поетичної збірки «Польоти над прірвою» на базі Товариства з обмеженою відповідальністю «Смолоскип», українське незалежне видавництво» (м. Київ), у розмірі 121 тисячі гривень;

та майстрам народного мистецтва:

  • гончарові Михайлу Діденку для створення і реалізації творчого проєкту «Подільська глиняна пластика» на базі Комунальної організації «Вінницький обласний центр народної творчості» (м. Вінниця), у розмірі 120 тисяч гривень;
  • постановниці Юлії Шевчук для створення і реалізації творчого проєкту «Гетьман» на базі Миколаївського міського палацу культури «Молодіжний» (м. Миколаїв), у розмірі 361 тисячі гривень.
Читайте також: Грант на 500 тисяч: Кабмін розширив підтримку бізнесу у прифронтових регіонах

Як повідомляв Укрінформ, 9 травня Володимир Зеленський призначив гранти Президента України 15 молодим діячам у галузі театрального, музичного, циркового, образотворчого мистецтва, а також письменникам і майстрам народного мистецтва.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Події

В Одеському художньому музеї оголосили безкоштовний вхід на дитячу виставку

Published

on


В Одеському художньому музеї запрошують відсвяткувати Міжнародний день захисту дітей разом. На честь цього свята 31 та 1 червня вхід на виставку дитячих робіт «Музей майбутнього» для дітей та дорослих безкоштовний.

Юні митці міркують, яким має бути музей та про що він має говорити з відвідувачами. У цих роботах розгортаються неймовірні сюжети і втілюються немислимі ідеї. Вас очікує зустріч з образами музеїв майбутнього, де є музеї Картоплі, Голубів, Апокаліпсису, Котиків, Динозаврів, Одягу різних епох та музеїв на інших планетах. Маленькі творці охоплюють увагою все, до чого може дотягнутися думка — від мікрокосму до макрокосму.
 

 

 
1 червня — фінальний день роботи виставки, тож це чудова нагода провести час усією сім’єю, надихнутися та пофантазувати.





Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.