У Євангеліях описано, як Ісус Христос повернув зір сліпому, відправивши його вмитися в купальні Сілоам у Єрусалимі. Тепер у стародавньому центрі міста археологи виявили масштабну греблю, що позначає місце, де тисячі років тому знаходилася купальня, пише Daily Mail.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Місце, де Ісус створив диво

Споруда, виявлена вченими в Єрусалимі, можливо, була побудована предками Ісуса, а її передбачуваний вік становить близько 2800 років.

За словами керівника розкопок Ітамара Берко з Ізраїльського управління старожитностей, нове відкриття, ймовірно, має зв’язок із місцем, описаним у Святому Письмі. До цього дня про існування купальні Сілоам можна було дізнатися лише з біблійних текстів, проте тепер учені можуть побачити її залишки.

Під час розкопок також було виявлено монументальну стіну греблі, величезних розмірів — її висота, як вважається, сягала 11 метрів. Завдяки високоточному науковому датуванню вперше стало можливим з упевненістю вказати на споруду, що лягла в основу будівництва купальні Сілоам, про яку досі було відомо лише з Біблії та історичних джерел.

Зазначимо, що біблійне диво, в якому Ісус повернув зір сліпому, описано в Євангелії від Іоанна. Згідно з текстом, Христос плюнув на землю, а потім помазав очі сліпого сумішшю слини та бруду. Далі він відправив сліпого вмитися в купальню Сілоам — коли чоловік повернувся, він прозрів.

Найнижча точка стародавнього Єрусалима

Берко з колегами Нахшоном Сантоном і Філіпом Вукосавовичем вважають, що розміри виявленої стіни вражають: заввишки вона сягає 11 метрів, а її довжина сягає щонайменше 21 метра в довжину, виходячи за межі поточних розкопок. Також учені вважають, що без цієї греблі самої Сілоамської купальні, ймовірно, не існувало б.

За словами доктора Сантона, це місце також є найнижчою точкою стародавнього Єрусалима. Весь стік дощової води, по суті, стікає сюди — у цей центральний великий водозбірний басейн міста. Якби не ця гребля, вода, що тече цим каналом, просто стікала б у долину Кедрон прямо до Мертвого моря.

Незвичайна конструкція стіни дає змогу датувати її коротким часовим інтервалом, а аномально низька кількість опадів у цей період свідчить про те, що купальню побудували у відповідь на зміну клімату.

За словами команди гілочки, що застрягли в будівельному розчині греблі, дозволили вченим точно датувати споруду кінцем 9 століття до нашої ери. Цікаво, що вченим вдалося датувати греблю з неймовірною точністю всього близько 10 років — під час датування стародавніх знахідок це трапляється вкрай рідко.

Щоб завершити кліматичну реконструкцію, вчені зіставили це датування з наявними кліматичними даними. Усі дані вказували на період малої кількості опадів, що перемежовувався короткими й сильними штормами, які могли викликати повені. Вчені вважають, що створення таких конструкцій насправді є прямою реакцією на зміну клімату і посушливі умови.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені розповіли, який насправді міг мати вигляд Ісус.

Раніше Фокус писав про те, що вчений розкрив передісторію появи “другого імені” Ісуса.

Жінка мешкає на Івано-Франківщині (саме рівнинній частині області). Вона волонтерить, виховує дитину, чекає на чоловіка та підтримує порядок у хаті. Свою історію дружина воїна розповіла Іванці Дячук.

Як познайомилися з чоловіком

“Історія в тому, що ми познайомилися з моїм чоловіком на весіллі за козацьким столом”, — пригадала Ірина, додавши, що тоді її вразила зачіска чоловіка — козацький оселедець.

Після початку стосунків пара чотири роки прожила в Чехії, де народився їхній син Захарко. Згодом вони повернулися в Україну і купили хату. А за два місяці почалася повномасштабна війна.

Михайло мобілізувався добровольцем одразу. Після цього його дружина поїхала за кордон, бо розуміла, що їй буде важко самій у селі. Вони востаннє побачилися 5 березня. 27 червня 2022 року стало відомо, що чоловік зниклий безвісти. Майже одразу Ірина повернулася з Парижа до села.

“Взагалі, коли переїжджали в село, я їхала за чоловіком, і мені теж було страшно. Я не розуміла, що в ньому робити. Я цього боялася. Але все-таки, коли ми їхали цією дорогою, я зрозуміла, що це моє місце сили і я тут хочу жити… Але мій чоловік це для мене ідеал. Я знала, що в селі я з ним не пропаду. Він вміє все зробити”, — розповідає Ірина, додавши, що доля так склалася, що їй довелося робити більшу частину роботи самій.

Родина жінки була шокована, що та повернулася в село з Івано-Франківська, де вже була завідувачкою в аптеці. За словами Ірини, у хаті стіни були сині, низ був обгорілий, пластикових дверей, вікон не було, вода не була проведена. Наразі інтерʼєр у будинку світлий та сучасний.

Чому повернулася з Парижа

“Тому що це наше місце. По-перше. По-друге, тут є частка території, яку чоловік свого часу дуже сильно про неї мріяв і хотів в неї вкладати всю душу і силу. Там був закладений вже сад. На той час вже були свині-вʼєтнамці, смородина”, — каже жінка.

Дружина воїна навіть намалювала вишиванку прямо на хаті.

Зокрема, Ірина зізнається, що на неї покладено багато обовʼязків.

“На мені все, на мені ведення будинку. Тобто елементарні речі, продукти, дитина, сама якимось чином, не забувати хоч поїсти, плюс територія чоловіка”, — каже вона.

Наразі вона займається яблуками із саду (робить соки), волонтерством (маскувальні сітки), творчістю (гердани, вироби з бісеру).

Користувачі мережі з теплом відреагували на розповідь українки:

• “Чудова, сильна героїня. Син росте гідний батька. Нехай тато знайдеться і повернеться живим”.
• “Це не про село, хату та побут. Це глибока історія про патріотизм, силу духу, витримку, надію, віру. Це історія про життя і мотивацію, це історія про жінку, яка є прикладом для інших жінок! Дякую за ці випуски, Іванно!!!”.
• “Так хочеться дива. Щоб чоловік та батько виявився живим і повернувся додому до його родини”.

Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:

Крім того, лікарка Світлана народилася в горах та виросла там. Згодом вона вивчилася в київському виші і повернулася до рідного села Річка.