Весняні заморозки та літня посуха позначилися не лише на врожаї овочів, а й на плодово-ягідних культурах. Саме фрукти цього року виявилися особливо чутливими до кліматичних коливань. Зниження врожайності одразу відчув ринок: ціни на яблука пішли вгору, що викликало невдоволення серед споживачів. Водночас експерти наголошують, що ситуація може стати стимулом для інвестицій у садівництво та впровадження сучасних технологій. 

Про стан фруктового ринку на Одещині та перспективи розвитку галузі журналісти Новини.LIVE поговорили з заступником голови Комітету Верховної Ради з питань земельної та аграрної політики Степаном Чернявським.

Реклама

Врожай фруктів в Україні

Цьогорічна весна з заморозками та тривала літня спека не оминули й фруктові сади. Яблуневі врожаї зменшилися, і це одразу позначилося на ціні. Нинішнє зростання вартості на фрукти є закономірним результатом погодних умов та ринкових механізмів. Проте це не лише проблема для споживачів, а й шанс для розвитку галузі. Адже дефіцитна ситуація може стати сигналом для інвесторів: вкладати кошти у власні сади сьогодні вигідно, бо попит на продукцію лише зростатиме.

“Погодні умови цього року були складними, посуха, що прогресує з кожним роком, та заморозки, які були навесні. Це все результат того, що став менший врожай, і одразу ринок відреагував — стала ціна вища на яблуко. Тут вже ринкові відносини. Люди жаліються, але я всім говорю: будь ласка, інвестуйте в сади, заходьте в сільське господарство, і буде ціна ще нижча, якщо ви будете самі вирощувати яблука”, — пояснює заступник голови Комітету Верховної Ради з питань земельної та аграрної політики Степан Чернявський.

Зростання цін на фрукту вже відчувають споживачі. Водночас садівництво на Одещині стає привабливим напрямом для нових інвесторів. Правильний підхід до організації садів — це не лише стабільний прибуток, а й внесок у продовольчу безпеку регіону. Саме тому дедалі більше підприємців, які раніше займалися іншими видами бізнесу, переорієнтовуються на вирощування фруктів. Це підтверджує і досвід тих, хто вже реалізував успішні проєкти у цій сфері.

Сади на Одещині

Садівництво поступово перетворюється на одну з найдинамічніших галузей аграрного виробництва. Все більше підприємців розуміють, що сучасні технології дозволяють зменшити залежність від кліматичних ризиків. Йдеться не лише про нові сорти, а й про системи зрошення, спеціальні сітки, захисні конструкції від граду та сонця. Такі інновації підвищують урожайність і якість продукції, що робить українські фрукти конкурентними навіть на європейському ринку. 

“Зараз вигідно вкладатися, і я знаю багато бізнесменів, які сьогодні інвестували саме в садівництво. Але вони підійшли дуже правильно: одразу в сучасні технології, взяли правильні сорти, сітку постелили, зробили все, як пишуть у сучасній книжці. І врожай у них, скажімо так, кращий, ніж у Європі. Тому вигідно, але потрібно підходити саме з науковим та сучасним підходом”, — підкреслює експерт.

Приклади таких господарств показують, що Україна може претендувати на якісно новий рівень садівництва. Звісно, не всі підприємці готові вкладати значні кошти відразу, але тенденція до модернізації очевидна. Аграрії відзначають, що саме науковий підхід здатний гарантувати стабільність у майбутньому. Це означає, що навіть за умов змін клімату країна зможе забезпечувати себе фруктами та виходити з продукцією на зовнішні ринки.

Нові сорти на Одещині

Ще однією позитивною тенденцією є поява нових сортів фруктів та ягід на Одещині. Місцеві аграрії дедалі частіше експериментують, впроваджуючи сучасні методи живлення та зрошення. Це дозволяє отримувати стабільні врожаї навіть у посушливі роки. Садівники наголошують, що інноваційні підходи роблять галузь більш прибутковою та привабливою для нових поколінь фермерів. Одещина поступово формує власну школу садівництва, яка може стати прикладом для інших регіонів України.

“Мене дуже радує, що люди пробують щось нове. Вони беруть сучасні сорти, зрошення, підживлення. Це потрібно сьогодні для сільського господарства, щоб мати нормальні врожаї, щоб це було рентабельно, щоб люди із задоволенням працювали на землі”, — підсумовує експерт.

Важливим чинником залишається підтримка інноваційних підходів і готовність аграріїв вкладати в майбутнє. Одеські сади вже зараз доводять: навіть у часи війни й кліматичних викликів можливо не лише зберігати виробництво, а й розвивати його. Це дає надію, що в найближчі роки регіон зможе закріпити свої позиції як центр фруктового виробництва України.

 Херсонський баштан

Окремої уваги заслуговує ситуація з баштанними культурами. Після окупації частини Херсонщини чимало фермерів були змушені шукати нові землі для вирощування кавунів та динь. Саме Одещина стала тим регіоном, який прийняв більшість переселених підприємців. Ізмаїльський та Болградський райони сьогодні активно розвивають цей напрям, компенсуючи втрати Херсонщини. Для регіону це шанс не лише замістити ринок, а й закріпити за собою репутацію нового центру баштанництва.

“Найголовніше, що наш баштан на смак нічим не відрізняються від херсонських. Я думаю, що Одеська область підхопила той прапор і овочівництва, і баштанництва. Ми зобов’язані це зробити, бо це продовольча безпека, це наші люди, яких потрібно забезпечувати овочами, кавунами, динями та плодовими культурами”, — зазначає заступник голови Комітету Верховної Ради з питань земельної та аграрної політики Степан Чернявський.

Паралельно продовжують працювати й ті фермери, які залишилися на правобережній частині Херсонської області. Для них умови значно складніші: обробка полів відбувається під загрозою атак дронів і навіть на замінованих територіях. Частина підприємців самостійно займається розмінуванням, ризикуючи життям, щоб не втратити врожай. Це приклад справжнього героїзму та відданості своїй справі. Саме завдяки таким людям Україна й надалі утримує баланс продовольчої безпеки навіть у воєнний час.

Раніше ми писали про те, які нові культури набирають популярності у вирощуванні на півдні. А також про те, чи будуть українці цієї зими з вітчизняними овочами.