Одеса
Чи варто святкувати День міста в Одесі під час війни?
Люди на вулиці. Фото: Новини.LIVE
День міста завжди був головним святом для одеситів. Щороку до війни він перетворювався на масштабну подію: концерти на Потьомкінських сходах, виступи у дворах і на площах, ярмарки, паради й салюти збирали десятки тисяч людей. Це було свято на все місто, яке створювало особливу атмосферу та нагадувало про неповторний характер Одеси. Та війна змінила формат життя і ставлення до багатьох речей, у тому числі до святкувань.
Журналісти Новини.LIVE запитали одеситів, як вони ставляться до можливого святкування цього року та чи треба витрачати на це гроші?
Реклама
Читайте також:
Не на часі
Коли країна воює, будь-яке свято сприймається інакше. Люди дивляться на нього не лише як на можливість розважитися, а й через призму потреб, які зараз є важливішими. У такій ситуації масові концерти чи салюти для багатьох виглядають зайвими, а головним аргументом стає просте питання: чи доречно витрачати бюджетні гроші на розваги, коли є стільки невирішених проблем?
“Я вважаю, що ні. Тому що є більш важливі проблеми, і допомога тим переселенцям, котрі переїжджають, і збройним силам треба допомагати”, — каже Тетяна.
Прозвучала і думка, що святкувати можна, але робити це потрібно дуже обережно й без розмаху. Не всі проти самого факту відзначення, але пропонують змінити його формат. Наприклад, провести невеликі ярмарки, зробити камерні культурні заходи чи тематичні акції. Так місто матиме свій День народження, але без великих витрат і без скупчення людей, що в умовах війни також важливо.
“Я вважаю, що, мабуть, святкувати не варто. Або якщо так, то не помпезно, не ярко, тихенько якось. Можливо, якісь ярмарки невеликі, але не гучні співи і не багато людей разом”, — каже Світлана.
Міська традиція
З іншого боку, багато одеситів говорять, що людям зараз як ніколи потрібен позитив. Постійні тривоги, обмеження і новини з фронту виснажують, і навіть невелике свято може стати способом на якийсь час відволіктися й відчути, що життя триває. День міста в цьому сенсі — важлива дата, яка дає можливість хоч трохи відпочити душею.
“Я вважаю, що варто, бо в нас і так мало якихось позитивних моментів. І людині треба якось відпочивати своєю душею. Тому я вважаю, що хай буде День міста”, — каже Олег.
Ще один важливий момент — традиція. Для одеситів День міста завжди був особливим символом: від нього чекали святкового настрою, зустрічей і відчуття єдності. Відмовитися від цієї дати повністю означало б втратити частину міської ідентичності. Тому навіть у воєнних умовах люди кажуть: святкування має бути, але без дорогих концертів і атракціонів. Головне — не дати традиції зникнути, бо вона є частиною одеської душі.
“Це ж День міста. Ми завжди його святкували. Можна не так багато коштів витрачати, можна по мінімуму зробити, але це треба зробити. Це наше місто, ми тут живемо”, — каже Олена.
Є й ті, хто дивиться на святкування як на спосіб розрядки. Люди наголошують, що за три з половиною роки війни всі втомилися від постійного напруження, і навіть невелика подія здатна дати ковток повітря.
“Ви знаєте, з однієї сторони, що не варто, а з іншої сторони, хочеться людям зробити якесь таке свято, щоб хоч трошки люди розгрузилися від цього, тому що дуже-дуже всі люди стомилися від цієї ситуації, що в нас зараз відбувається”, — каже Ксенія.
Одеса завжди святкувала свій день голосно й з розмахом. Але сьогодні в суспільстві звучать різні настрої: одні кажуть, що головним пріоритетом має бути допомога військовим і переселенцям, інші вважають, що навіть у складний час не можна відмовлятися від традицій і радості. Очевидно одне: День міста залишається важливим символом для одеситів, і війна змінила лише форму його проведення, але не значення. Святкування можна зробити тихішим і скромнішим, проте від самої ідеї відмовлятися ніхто не готовий.
Раніше ми писали, чи будуть традиційні лінійки на День знань в Одесі, а також про те, чи прогрілася вода в морі біля Одеси.
Військові в окопі. Фото ілюстративне: Національна гвардія України
Ситуація на південному фронті залишається динамічною, попри морози та кригу. Російські війська намагаються використати зиму для просування, зокрема на Придніпровському напрямку. Українські сили контролюють обстановку й відстежують усі спроби прориву.
Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук.
Реклама
Читайте також:
Ситуація на південному напрямку
Фронт на півдні не “став” і не завмер, навіть попри сильні морози. На Придніпровському напрямку ворог намагається використовувати кригу для дрібних маневрів. Йдеться про спроби пройти вузькими протоками Дніпра малими групами. Українські сили ці дії бачать і контролюють.
“Фронт не примерз і не став. Вони пробують використовувати морози, сподіваючись полегшити собі рух, зокрема на правий берег, але ми це відслідковуємо”, — наголосив речник УДА Сергій Братчук.
Плани росіян
На лівому березі Дніпра росіяни концентрують сили, але це не наступ у класичному розумінні. Йдеться про диверсійно-розвідувальні дії та спроби закріпитися на окремих ділянках. Крига не дозволяє використовувати техніку, а масові атаки були б для ворога самогубством. Тому застосовуються малі групи й “одноразові” штурми.
“Про великий наступ мови немає. Через кригу техніка не піде, а люди не зможуть пройти масово. Вони пробують ДРГ, пробують усе, бо людського ресурсу їм не шкода”, — зазначив Сергій Братчук.
Прорив через Каховське водосховище
На ділянках, де води стало менше, поверхня справді замерзла. Проте це не означає, що її можна використати для перекидання сил. Територія з обох берегів давно замінована, і ці процеси тривають не перший рік. Ворог знає ризики й усвідомлює наслідки таких дій.
“Про якісь великі штурми на Придніпровському напрямку сьогодні не йдеться. Ми бачимо лише спроби ДРГ, а частину підрозділів ворог узагалі перекидає на Запорізький фронт”, — пояснив речник УДА.
Нагадаємо, ми повідомляли про те, що росіяни активізувалися на південному напрямку. Також ми писали, що ЗСУ утримують усі ключові висоти на напрямку Лимана.
Учні в школі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Одеські учні декілька днів не ходили до школи через сильні морози. Однак від завтра заклади відновлюють очне навчання. Рішення ухвалили через стабілізацію погодних умов у місті. Водночас школи матимуть право гнучко реагувати на ситуацію з температурою.
Про це повідомила Директорка освіти та науки Одеської міської ради Юлія Філлер.
Реклама
Читайте також:
Кінець дистанційки
Заклади загальної середньої освіти в Одесі з 4 лютого працюватимуть в очному форматі. За словами Юлії Філлер, погодні умови дозволяють безпечно відновити навчальний процес у школах. Водночас вона наголошує, що рішення може змінюватися залежно від умов у конкретному закладі. Якщо температурний режим не відповідатиме нормам у класах або в укриттях, керівник школи самостійно визначатиме формат навчання — очний або дистанційний.
Зазначимо, дистанційне навчання в одеських школах тривало два дні — 2 та 3 лютого. Його запровадили через сильні морози. За даними синоптиків, у цей період температура повітря в місті опускалася до мінус 16 градусів.
Нагадаємо, ми повідомляли про те, що у Харкові анонсували відкриття додаткових підземних шкіл. Також ми писали про те, яка мінімальна зарплата завуча школи у 2026 році.
Боєць мобільної вогневої групи. Фото ілюстративне: Сергій Братчук
Вночі, 3 лютого, росіяни масовано атакували Україну, зокрема Одещину. Сили ППО знищили десятки ворожих повітряних цілей. Серед них — ударні дрони та крилаті ракети. Оборона півдня вкотре зірвала повітряну атаку противника.
Відео зі збиттям дрона показав речник Української добровольчої армії Сергій Братчук.
Реклама
Читайте також:
Збиття дронів
У небі над Одещиною протиповітряна оборона знищила ворожий безпілотник, що зафіксували бійці добровольчого формування територіальної громади “Одеса”. Крім того, за даними Військово-Морських Сил ЗС України, їхніми силами у складі угруповань було збито 21 ударний безпілотник типу Shahed-136.
“Військово-Морські Сили Збройних Сил України разом із підрозділами інших складових Сил оборони продовжують знищувати ворога на землі, в морі та повітрі!”, — зазначили в ВМС.
Загалом, станом на ранок 3 лютого 2026 року, протиповітряна оборона півдня України збила або подавила шість крилатих ракет Х-101, а також 55 ворожих безпілотників типів Shahed, “Гербера” та інших. Лише протягом 2 лютого було знищено три розвідувальні та 26 ударних дронів противника.
Нагадаємо, ми повідомляли, про те, куди поцілили росіяни під час нічної атаки на Одещину. Також ми писали про те, скільки цілей збили сили ППО в небі над Україною.
-
Суспільство1 тиждень agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Усі новини1 тиждень agoСіамські близнючки Валерія та Каміла — що з ними не так, фото
-
Суспільство1 тиждень agoВ Ізмаїлі затримали чоловіка за підозрою у підготовці диверсії проти військових Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoв мережі з’явились фото новинки 2026 року
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе школы возобновляют очное обучение с 12 января
-
Усі новини6 днів agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Одеса1 тиждень ago
Наслідки нічної атаки на Одесу: пошкоджені будинки й пошуки людей
-
Суспільство1 тиждень ago
В Сергіївці оголосили ще один 102-мільйонний аукціон на відновлення :: Новини :: Центр публічних розслідувань