Терехов повідомив у своєму Telegram, що разом з іншими представниками Асоціації прифронтових міст і громад звернувся до Кабміну та Верховної Ради із закликом не допустити масового й неконтрольованого залучення трудових мігрантів в Україну.

Міський голова Харкова заявив, що не підтримує ідею вирішення кадрового дефіциту шляхом масштабного імпорту дешевої робочої сили. На його думку, практика демократичних країн свідчить про те, що такий підхід лише закріплює технологічне відставання держави.

“Якщо нам і потрібні іноземці на ринку праці, то це має бути жорстко квотований процес: утримання іноземних студентів, які вже адаптовані в Україні, та точкове залучення виключно висококваліфікованих фахівців під складні інженерні чи технологічні проєкти відбудови. Але — і тут не може бути двох думок – передусім роботою мають бути забезпечені громадяни України”, — зазначив Терехов.

За словами Терехова, країна має значний внутрішній кадровий резерв. Він нагадав про сотні тисяч ветеранів, які після завершення війни потребуватимуть роботи та повноцінної адаптації до цивільного життя, а також про мільйони українців, які виїхали за кордон через бойові дії. Терехов поставив під сумнів те, чи проводилася реальна оцінка кадрового потенціалу України перед тим, як просувати ідеї масового залучення мігрантів.

“Україні потрібна принципово інша трудова політика. Це масштабні програми перекваліфікації та підтримка фахівців 50+, реальні перші робочі місця для молоді, гарантовані програми зайнятості для ВПО. Ми маємо створювати економічні умови для повернення українців додому”, — наголосив Терехов.

Він вважає, що важливу роль у цьому можуть відіграти партнерські зв’язки між українськими та західними містами, які здатні допомогти із залученням інноваційних виробництв та створенням нових робочих місць. Міський голова Харкова звернув увагу й на оцінки ООН, згідно з якими значна частина українців, які залишили країну через війну, досі не визначилася щодо повернення.

“В таких умовах ми просто не маємо права подавати тим людям, які ще хочуть жити вдома, нищівний сигнал: «На ваше місце вже шукають інших». Як і не маємо права залишати без підтримки тих, хто лишається в Україні”, — підсумував Терехов.

Нагадаємо, що роботодавці в Україні можуть офіційно працевлаштовувати іноземців лише після отримання відповідного дозволу. Законодавство передбачає окремі вимоги до оформлення документів, строків контракту та рівня заробітної плати для таких працівників.

Раніше ми також інформували, що економіст Олег Пендзин заявив про необхідність конкурентних зарплат для залучення трудових мігрантів в Україну. За його словами, іноземці погодяться працювати в країні лише за умови оплати, співставної з рівнем заробітків у державах ЄС.

За інформацією Національного антикорупційного бюро, співзасновникам обслуговуючого кооперативу призначено застави в розмірі 10,6 млн грн і 9,9 млн грн відповідно, директору приватного товариства — 20 млн грн застави, а довіреній особі міністра — заставу в сумі 15 млн грн.

“Усі зазначені підозрювані підконтрольні колишньому віцепрем’єр-міністру”, — йдеться в заяві НАБУ. Антикорупціонери мають на увазі Олексія Чернишова, який обіймав згадану посаду.

11 травня колишньому главі Офісу президента України Андрію Єрмаку НАБУ і САП повідомили про підозру. Колишній глава Офісу президента виявився одним з учасників організованої групи, причетної до “відмивання” коштів на будівництві приватних резиденцій “Династія”, стверджують у Бюро.

Після отримання підозри Єрмак відповів журналістам, що коментуватиме справу після завершення слідчих дій. На уточнення “Української правди” про кооператив “Династія” зазначив: “У мене немає жодного будинку, у мене є тільки одна квартира і один автомобіль, який ви бачили”.

Адвокат Єрмака Ігор Фомін відреагував на вручення підозри своєму клієнту, назвавши її безпідставною. За його словами, ця ситуація могла бути спровокована публічним тиском.

Нагадаємо, журналіст Михайло Ткач опублікував розмови Тимура Міндіча, де той обговорював будівництво особливих котеджей під Києвом і говорив, що там є “дім Вови і дім Андрія”. Один із чотирьох котеджів будували для Міндіча.

12 травня про підозру було повідомлено ще шістьом фігурантам справи.

14 травня вранці ВАКС відправив ексглаву Офісу президента Андрія Єрмака під варту. Альтернатива утриманню під вартою — застава в розмірі 140 мільйонів гривень. Ексглава ОП після винесення рішення пояснив, що не має грошей на внесення застави. Однак сказав, що має багато друзів і знайомих, і сподівається, що вони зможуть допомогти йому.

. Станом на 15 травня зібрано половину суми. У зв’язку з цим він залишиться в СІЗО на вихідних.

Також повідомлялося, де прорахувався Андрій Єрмак.

За його словами, реакція на скандал до ухвалення судового рішення “розглядатиметься як пряме втручання у правоохоронний процес”. Про це радник керівника ОП заявив в ефірі телемарафону, повідомляє РБК-Україна

Журналісти спитали у Михайла Подоляка, чи втрати свою посаду секретаря Ради нацбезпеки і оборони України Рустем Умєров, який фігурує на “плівках Міндіча”.

“Якщо ми будемо ухвалювати фундаментальне рішення на підставі публікації “транскрипцій”, як ви кажете, ну це трохи буде дивно для системи управління, це перше. І друге, Умєров дав розгорнуту відповідь на ті закиди, які є. Він хоче з’ясувати автентичність цього транскрипта тощо”, — підкреслив радник керівника ОП.

Також Подоляк заявив, що й сам Умєров хоче з’ясувати, як записи з “плівок Міндіча” опинилися у відкритому доступі, наскільки вони автентичні та чи не вирвані слова з контексту.

На думку радника ОП, Умєров є ефективним перемовником із країнами Близького Сходу та США. А сам скандал не впливає на позицію Рустема Умєрова під час переговорів.

Коментуючи запитання про те, чому союзники України не реагують на продовження скандалу так активно, як раніше. Подоляк нагадав про різницю між політичними подіями і кримінальним процесом, де триває розслідування справи.

“З’явилася певна інформація в рамках розслідування, яке поки що не призвело до винесення судових вироків, і ми маємо дати тут якусь політичну оцінку. А як це тоді буде, знаєте, розглядатися? Це буде тоді розглядатися як безумовне… пряме втручання в правоохоронний процес”, — заявив він.

Публікація “плівок Міндіча” у ЗМІ: що відомо

29 квітня журналісти “Української правди” оприлюднили частину записів прослуховування з квартири бізнесмена Тимура Міндіча, у яких згадуються розмови про діяльність оборонної компанії Fire Point, державні контракти та можливе фінансування ракетних програм. У цих матеріалах також фігурує інформація про можливі зв’язки Міндіча з компанією Fire Point. У записах обговорювалися питання фінансування оборонних проєктів, співпраці з державними структурами та розподілу коштів на розробки озброєння.

Після чого компанія Fire Point звернулася до Національного антикорупційного бюро України з проханням перевірити автентичність “плівок Міндіча”, у яких згадується підприємство.

1 травня народний депутат Ярослав Железняк оприлюднив нову частину так званих “плівок Міндіча”, де, за його словами, зафіксовано розмову бізнесмена Тімура Міндіча та чинного секретаря РНБО Рустема Умєрова. На цьому запису йдеться, зокрема, про загадковий “проєкт 23”.

Також 1 травня “Українська правда” оприлюднила другу серію розшифровок “плівок Міндіча”, у яких, за даними видання, фігуранти справи “Мідас” ще до офіційного рішення Кабміну обговорювали склад наглядової ради державного “Сенс Банку”. У матеріалі також ідеться про можливий вплив приватних осіб на завод “Карпатнафтохім”.

Після чого адвокат Міндіча Андрій Костенок озвучив позицію свого клієнта. За його словами, сторона захисту не може підтвердити достовірність розмов, оприлюднених у матеріалах журналістів та народних депутатів, оскільки такі аудіозаписи та їхні стенограми не надавалися захистом ані офіційно, ані неофіційно в рамках кримінального провадження. Відповідно ми були позбавлені можливості їх дослідити чи перевірити.

8 травня вийшла третя частина “плівок Міндіча” на “Українській правді”. У ній йдеться про втечу двох головних фігурантів справи — Тимура Міндіча та Олександра Цукермана — з України. У цьому їм міг допомагати колишній заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андрій Синюк.