Як повідомляють місцеві Telegram-канали 4 липня, смертельна аварія сталася між селами Красне та Нечаяне (поблизу Коблевого). Очевидці повідомляли про численних загиблих, а також зазначали, що серед пасажирів маршрутки могли бути діти.

Згодом обставини трагедії уточнили у поліції Миколаївської області. За інформацією правоохоронців, повідомлення про ДТП надійшло близько 7:40 ранку. Аварія сталася на автодорозі М-14 “Одеса — Мелітополь — Новоазовськ” між селами Красне та Нечаяне.

За попередніми даними, водій пасажирського мікроавтобуса Mercedes Sprinter, який прямував із Одеси до Миколаєва з пасажирами, виїхав за межі проїзної частини. Після цього транспортний засіб перекинувся, неконтрольовано виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з вантажівкою Volvo.

Унаслідок зіткнення, за попередньою інформацією, загинули дев’ятеро людей. Ще восьмеро отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості. Усім постраждалим надається необхідна допомога.

На місці аварії працюють слідчі поліції, які встановлюють усі причини та обставини ДТП. Інспектори патрульної поліції забезпечують регулювання дорожнього руху та безпеку інших учасників руху.

Інформацію про трагедію також підтвердили у Державній службі України з надзвичайних ситуацій. У ДСНС повідомили, що рятувальники проводили деблокування постраждалих і загиблих із понівеченого мікроавтобуса та допомагали евакуювати людей з місця аварії.

Крім того, на місці події працює психолог ДСНС, який надає допомогу постраждалим та родичам загиблих. Остаточні причини смертельної аварії встановлюють правоохоронці.

Нагадаємо, що у селищі Квасилів Рівненського району маршрутний автобус “Рівне — Здолбунів” зіткнувся з поїздом на залізничному переїзді. За даними ДСНС, внаслідок аварії загинули чотири людини, а ще 13 дістали поранення.

Також 20 червня Фокус писав, що у Броварах легковий автомобіль ВАЗ, у якому перебували дорослі та дев’ятеро дітей, виїхав на зустрічну смугу та зіткнувся з автобусом. Унаслідок аварії загинули дві дівчинки, ще десятеро людей дістали травми, а поліція відкрила кримінальне провадження за фактом смертельної ДТП.

На сторінці ДСНС у Telegram опублікували кадри вогняного смерчу в Чорнобильській зоні та показали, як рятувальники продовжують боротьбу з пожежею.

У ДСНС пояснили, що вогняний смерч виникає через поєднання сильного вітру, високої температури, пилу та полум’я. Такі вихори здатні швидко поширювати вогонь і становлять серйозну небезпеку навіть для досвідчених пожежників.

“Там, де стихія щоміті змінює напрямок і випробовує людей на міцність, наші надзвичайники не відступають: день за днем ​​вони мужньо підтримують вогонь, щоб не дати йому поширитися далі”, — йдеться в дописі.

Варто зазначити, що рятувальники Київщини вже чимало днів працюють у зоні відчуження практично безперервно,аби стримати поширення пожежі. Фахівці пояснюють, що вогонь виник після падіння ворожих безпілотників, які спричинили займання лісових масивів.

За інформацією Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, станом на ранок 3 липня пожежі продовжували вирувати на окремих ділянках. До ліквідації наслідків залучили підрозділи ДСНС, пожежну охорону ДСП “Північна пуща” та працівників заповідника.

Щоб не допустити подальшого поширення вогню, рятувальники проводять окільцювання осередків займання, створюють мінералізовані смуги та розчищають дороги для проїзду пожежної техніки. Ситуацію цілодобово контролюють за допомогою дронів і систем відеоспостереження.

У заповіднику зазначили, що гасіння ускладнюють поривчастий вітер і спекотна погода, через які полум’я може різко змінювати напрямок. Попри це, радіаційний фон у зоні відчуження залишається в межах норми — перевищень наразі не зафіксовано.

Нагадаємо, що 29 червня у Києві та на Київщині зафіксували погіршення якості повітря через дим від пожеж у Чорнобильській зоні відчуження. У повітрі спостерігалося підвищення рівня чадного газу та дрібних частинок, а димові шлейфи дісталися кількох районів області.

Нагадаємо, синоптикиня Наталія Птуха повідомляла, що смог у Києві через пожежі у Чорнобильській зоні може почати зменшуватися після зміни погодних умов. Водночас, за її словами, радіаційний фон у столиці та Київській області залишався в межах норми.

Про це розповів зоолог, менеджер проєктів напряму “Рідкісні види” WWF-Україна Ігор Дикий в інтерв’ю “Телеграфу”.

За його словами, українці дедалі частіше помічають вовків поблизу населених пунктів через зростання чисельності цих хижаків. Водночас науковець не пам’ятає випадків, коли вовки нападали б на людей як на здобич.

“Могли бути напади на людину скаженою твариною. Але щоб вовки нападали на людину як на здобич і щоб людина загинула — я такого не пам’ятаю”, — сказав Дикий.

Він зазначив, що випадки нападів ведмедів на людей в Україні були, але їх можна перерахувати на пальцях однієї руки. За словами зоолога, у таких ситуаціях зазвичай йшлося про порушення людиною правил поведінки в дикій природі.

Дикий також наголосив, що більшу небезпеку для людей і свійських тварин можуть становити здичавілі безпритульні собаки. Вони здатні об’єднуватися в зграї та полювати на копитних тварин, однак через відсутність мисливських навичок часто лише калічать свою здобич.

“Там, де нема вовків, там полюють і калічать тварин копитних безпритульні собаки, які здатні полювати зграйно теж”, — пояснив він.

Окремо науковець прокоментував історії про так званих вовкособак — гібридів вовка та собаки. За його словами, хоча такі схрещування можливі, у дикій природі вони трапляються вкрай рідко, а визначити походження тварини без генетичного аналізу неможливо.

“Це не науковий підхід. Це просто байки мисливців”, — сказав Дикий про спроби визначати гібридів за зовнішніми ознаками.

За словами зоолога, вовки поширені майже по всій території України, окрім Криму. Найчастіше вони мешкають у лісовій зоні та Карпатах.

Нагадаємо, щороку наприкінці літа та на початку осені в Україні триває сезонна міграція кажанів. У цей період тварини можуть залітати до житлових будинків через відкриті вікна та кватирки в пошуках місць для відпочинку або зимівлі.

Під час нашестя сарани на півдні України в мережі з’явилися оголошення про продаж комах. Сарану пропонували купити живою, сушеною або замороженою за ціною від 9 до 12 гривень за штуку.