Війна
Цьогоріч у межах «чеської ініціативи» Україна отримала 400 тисяч снарядів
Торік у межах “чеської ініціативи” надійшло близько 1,5 млн снарядів різного калібру, цьогоріч – ще 400 тисяч.
Про це Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив під час брифінгу з главою уряду Чехії Петром Фіалою, передає кореспондент Укрінформу.
“З 2022 року ми отримали від Чехії такої підтримки на суму понад 900 мільйонів доларів. Ключовою для нас є так звана чеська ініціатива — постачання Силам оборони України боєприпасів. Минулого року надійшло близько 1,5 млн снарядів різного калібру. Цьогоріч – іще 400 тисяч, за даними наших чеських колег. Це надзвичайна робота, що посилює Україну”, — сказав Шмигаль.
Він також висловив вдячність Чехії за фінансову підтримку, за допомогу у відбудові.
“Ухвалена урядом Чехії програма відновлення України продовжена до 2030 року, а сума річної допомоги збільшена до понад 43 мільйонів доларів. Це свідчить про довгострокове стійке партнерство між нашими країнами. Ми це цінуємо і вдячні”, — сказав він.
Прем’єр-міністр також наголосив, що з 2022 року Чехія передала Україні військової допомоги на суму понад 900 мільйонів доларів.
Як повідомляв Укрінформ, на Закарпатті Денис Шмигаль зустрівся з чеським колегою – прем’єр-міністром Чеської Республіки Петером Фіалою, вони підписали меморандум про співпрацю.
Фото: Телеграм / Денис Шмигаль
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев заявив, що робота в американсько-українському інвестиційному фонді просувається.
Про це він сказав в інтерв’ю Bloomberg під час візиту до Вашингтону, передає Укрінформ.
«У роботі фонду спостерігається просування», – сказав Соболев.
За словами міністра, делегація зі США має відвідати Україну у вересні, щоб вирішити, які компанії отримають вигоду від перших інвестицій американсько-українського інвестиційного фонду з корисних копалин.
Він додав, що Україна також виставить на аукціон більше ліцензій, щоб американські або інші компанії могли видобувати корисні копалини та отримувати інвестиції від фонду.
Цей крок включає оголошення цього тижня про відкриття торгів на видобуток великого родовища літію.
«Це одна з галузей, яка, на нашу думку, була б цікавою для американських компаній, щоб фонд інвестував у них», – сказав Соболев.
Як повідомлялось, 8 травня Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію Угоди між урядами України і США про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови (угода про надра).
Відповідна угода була підписана 30 квітня 2025 року у Вашингтоні. Вона набирає чинності з дати більш пізньої ноти при обміні нотами між сторонами про те, що кожна сторона завершила свої внутрішні процедури.
Американсько-український інвестиційний фонд було офіційно запущено 23 травня 2025 року. Фонд вкладатиме кошти, внесені США та Україною, у проєкти з видобутку природних ресурсів, нафту та газ, порти, а також у відповідну інфраструктуру нашої країни.
Фото: www.radiosvoboda.org
Європейському Союзу необхідно вивчити варіанти, за яких більшість його членів може приймати рішення щодо зовнішньої політики, уникаючи блокування окремими членами.
Про це заявив міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен, який поспілкувався із журналістами напередодні неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Копенгагені в суботу, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми проведемо більш принципову дискусію щодо наших методів роботи. У Європі є конституційна проблема. Ми повинні знайти шляхи, де позиція більшості в Європі зможе реалізовуватися, тому нам слід вивчити інноваційні рішення для досягнення нашої мети», – сказав міністр, говорячи про один із пунктів порядку денного зустрічі у форматі Гімніх.
Щодо України, він сказав, що ЄС повинен чинити «ще більший тиск на Путіна».
«Я вважаю цілком очевидним, що він просто затягує час, намагаючись відвернути увагу від своїх постійних атак на цивільне населення та інфраструктуру, а нещодавно також на Представництво ЄС у Києві», – зазначив міністр, додавши, що, хоча це і неформальна зустріч, топ-дипломатам необхідно обговорити, «як вони можуть якомога швидше домовитися про 19-й пакет санкцій».
На запитання, які санкції він вважає найбільш доцільними, міністр відповів: «Найжорсткіші санкції. Я думаю, що нам слід розглянути весь спектр: нафта, фінансовий сектор, тіньовий флот, обхід санкцій».
Він наголосив на реальному впливі нещодавно прийнятого 18-го пакету санкцій: «Російська економіка справляється не найкращим чином, тому нам точно потрібно зробити більше. І тут також важлива швидкість».
Загалом він закликав до чесної дискусії між міністрами для перетворення слів на дії.
Окремо він відзначив перспективи українського оборонного виробництва на європейській території.
«Ми передбачаємо нові українські інвестиції в Данії. Існує величезний потенціал для інвестицій в оборонну промисловість України, але також і для українських інвестицій по всій Європі, щоб ми могли надати Україні безпечні місця для виробництва», – сказав Расмуссен.
Як повідомляв Укрінформ, верховна представниця ЄС Кая Каллас заявила, що Росія не повинна мати шансу повернути свої заморожені активи, перш ніж вона виплатить репарації Україні.
Міністри закордонних справ ЄС проводять неформальну зустріч у форматі Гімніх у Копенгагені. У п’ятницю міністри оборони ЄС зустрілися в Копенгагені в тому ж форматі.
Фото: Kristoffer Jonsson/Udenrigsministeriet
Міністр оборони Данії Трольс Лунд Пульсен очікує, що цього року українські оборонні підприємства отримають близько 1,4 млрд євро прямих інвестицій у рамках “данської моделі”.
Про це він заявив на пресконференції за підсумками неформальної зустрічі міністрів оборони країн ЄС у Копенгагені 29 серпня, передає кореспондент Укрінформу.
«”Данська модель” була великим успіхом останнього року. Ми витратили 600 млн євро на інвестиції в українські оборонні компанії через “данську модель”. Я очікую, що цього року ми зможемо прямо інвестувати близько 1,4 млрд євро в оборонні компанії в Україні», – сказав Пульсен.
Очільник Міноборони зауважив, що військова підтримка була центральною темою зустрічі з європейськими колегами, та відзначив “дуже швидкі” темпи роботи української оборонної промисловості в порівнянні з європейськими компаніями.
«Вони виробляють продукцію протягом місяців, а не років. По-друге, це дуже ефективна модель. Нам треба робити ще більше в цій сфері», – підкреслив міністр.
Він також висловив сподівання, що найближчими тижнями перша українська оборонна компанія розпочне виробництво на території Данії у безпечних умовах, а інші підприємства приєднаються протягом року.
Як повідомляв Укрінформ, торік Збройні сили України завдяки “данській моделі” підтримки оборонної промисловості отримали озброєння на майже 538 млн євро.
“Данська модель” передбачає пряме фінансування українських оборонних підприємств урядами інших країн. Саме Данія стала першою країною, яка інвестувала в українську оборонну промисловість.
Фото: Pixabay
-
Світ2 дні agoжурналісти вказують на строковика РФ
-
Усі новини1 тиждень agoДівчина після душу вийшла на балкон круїзного лайнера і тільки потім помітила камери (відео)
-
Суспільство1 тиждень agoСуд зупинив провадження щодо одеського депутата Бриндака через мобілізацію Анонси
-
Політика1 тиждень agoШвеція хоче бути залученою до гарантій безпеки для України
-
Усі новини4 дні agoЗагублений багаж продають на аукціоні — що можна знайти у валізах — фото і відео
-
Одеса1 тиждень agoМасове відключення води в Одесі і області – коли відновлять водопостачання (від Інфоксводоканалу)
-
Авто1 тиждень agoПозашляховий автодім Suzuki Every за $12 500 виходить на ринок — фото
-
Усі новини1 тиждень agoБлогерка назвала столицю Естонії найкращим місцем для подорожі: деталі