Connect with us

Події

Державному музею авіації передали два унікальні літаки Ан

Published

on


Державний музей авіації імені О. К. Антонова поповнився люксовим Ан-2П та унікальним висотним Ан-6.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Обидві машини впродовж десятиліть зберігалися на аеродромі “Бородянка” та завдяки дбайливому ставленню представників Громадської організації «Асоціація розвитку авіації України (АРАУ)» збереглися до наших днів. За рішенням Асоціації ці літаки було передано до музейної колекції державної частини Музейного фонду України.

Особистий внесок у цю подію зробили президент АРАУ Олександр Бадрудінов та льотчик-випробувач Олександр Ліходід, які підтримали ідею передачі літаків і забезпечили її реалізацію.

«Це не просто металеві конструкції, це жива історія української авіації. Ми раді, що вдалося зберегти ці літаки та передати їх до музею, де вони отримають нове життя», – сказав Бадрудінов.

Ан-6 — унікальний висотний літак, збудований у дуже обмеженій кількості (не більше 10 одиниць) і єдиний представник свого типу, що зберігся в Україні. У 60-х роках минулого століття він встановив рекорд, піднявшись на висоту 11 тисяч метрів. Обладнаний турбонаддувом, кисневими апаратами і кулеметною туреллю літак використовували для збиття західних розвідувальних зондів.






Державний музей авіації поповнився двома унікальними раритетними АН-ами / Фото: Данило Антонюк, Укрінформ

Ан-2П — легендарний багатоцільовий літак, відомий своєю надійністю й універсальністю. Ця модифікація має підвищений комфорт салону. Збережений стан машини дозволяє провести повний спектр відновлювальних робіт та повернути її у льотний стан як діючий ретро-експонат.

«Реставраційна команда вже розробляє програму відновлення. Ан-2П після ремонту зможе знову піднятися в небо як діючий ретро-експонат, а Ан-6 доповнить експозицію найрідкісніших літаків Антонова», — розповіла директорка Державного музею авіації Валерія Лавренко.

Читайте також: Сага про українські ракетоносці

На початку повномасштабного вторгнення літаки пережили окупацію Бородянки і вціліли завдяки хитрощам обслуговуючого персоналу. Навколо аеродрому встановили таблички «Обережно, заміновано!», і окупанти боялися туди зайти.

Після реставрації унікальні раритетні експонати стануть справжньою окрасою колекції літаків КБ Антонова, що знаходяться в Музеї авіації.

Як повідомляв Укрінформ, після завершення модернізації Ан-124-100, що належить компанії «Антонов», був переміщений до Німеччини.

Фото: Данило Антонюк / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут.



Джерело

Події

Померла акторка театру Франка Наталія Омельчук

Published

on



На 78 році пішла з життя заслужена артистка України, актриса Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Наталія Омельчук.

Як передає Укрінформ, про це повідомив Театр Франка у Фейсбуці.

«Із глибоким сумом повідомляємо, що на 78 році життя пішла з життя Заслужена артистка України, актриса театру Франка Наталія Омельчук. Наталія Олексіївна присвятила сцені понад п’ятдесят сім років свого життя, щоденної праці, відданості професії й любові до театру», – ідеться в повідомленні.

Як зауважили колеги акторки, вона була частиною творчої історії театру Франка, людиною сцени, пам’ять про яку житиме у виставах, спогадах і серцях.

«Щиро співчуваємо рідним, близьким і всім, хто поділяє цей біль. Світла пам’ять», – додали у театрі.

Наталя Омельчук народилася 27 березня 1947 року. В 1967 році закінчила драматичну студію при Київському академічному драматичному театрі імені Івана Франка. Пізніше, з 1969 року, працювала в ньому.

Акторка запам’яталася глядачам своїми ролями у численних виставах. Зокрема, Палажки в «Конотопській відьмі» Г. Квітки-Основ’яненка, Тессали в «Домі, у якому переночував Бог» Ґ. Фіґейредо, Баби Палажки в «Кайдашевій сім’ї» І. Нечуя-Левицького та багатьох інших.

Як повідомляв Укрінформ, у віці 70 років від тяжкої хвороби померла акторка Тамара Плашенко.

Фото: Pixabay 



Джерело

Continue Reading

Події

В Ужгороді помер видатний диригент, народний артист України Володимир Співак

Published

on



В Ужгороді помер народний артист України, видатний диригент, керівник академічного духового оркестру Закарпатської обласної філармонії Володимир Співак.

Про це повідомляє у Фейсбуці Ужгородська міська рада, передає Укрінформ.

“Маестро не лише творив музику, а й щедро передавав свої знання молодому поколінню, виховуючи нових музикантів, для яких став наставником і прикладом відданості мистецтву. Світла пам’ять про талановитого диригента, мудрого наставника та щиру людину назавжди залишиться у серцях колег, учнів, друзів і всіх, кому пощастило знати його особисто або чути музику у його виконанні”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, усе життя Співака було нерозривно пов’язане з музикою. Він служив військовим диригентом у Збройних силах України, а згодом очолив створений за його ініціативи духовий оркестр Закарпатської обласної філармонії.

“Завдяки його таланту, енергії та невтомній праці Академічний естрадно-духовий оркестр став справжньою окрасою культурного життя Ужгорода і Закарпаття та здобув щиру любов слухачів. Маестро не лише творив музику, а й щедро передавав свої знання молодому поколінню, виховуючи нових музикантів, для яких став наставником і прикладом відданості мистецтву. Світла пам’ять про талановитого диригента, мудрого наставника та щиру людину назавжди залишиться у серцях колег, учнів, друзів і всіх, кому пощастило знати його особисто або чути музику у його виконанні. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Володимира Григоровича. Вічна пам’ять…”, – зазначили в Ужгородській міській раді.

Володимир Співак народився 14 травня 1958 року у селі Кугаївці Чемеровецького району Хмельницької області. З 1982 до 2005 року був військовим диригентом у Збройних силах України. У 2005 році ініціював створення духового оркестру при Закарпатській обласній філармонії. Від листопада 2005 року – художній керівник та диригент цього оркестру. Чимала частина творів, що виконуються оркестром, є авторськими аранжуваннями Співака. У 2019 році диригент отримав звання народного артиста України.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві попрощалися із засновником видавництва «Наш Формат» Владиславом Кириченком.



Джерело

Continue Reading

Події

Культурна експансія України на Захід має бути системною та змінити «меседжі»

Published

on



Україні потрібна стратегія системної підтримки культурних проєктів за кордоном, щоб не програти конкуренцію росіянам. Водночас наша культурна дипломатія на Заході має змінювати меседжі від “стійкості” до “свободи як відповідальності”.

Про це культовий український режисер та засновник «ГогольFest» та незалежного театру «Дах» Влад Троїцький розповів кореспонденту Укрінформу на полях подій Українського сезону у Франції.

«Більшість презентацій України за кордоном – це подієва історія. Тобто організовується певна подія, виставка, концерт, кінопоказ. Але це лише мить, а після неї ніхто не займається плеканням результатів. Якщо робити асоціацію з агрокультурою, то кидається насіння, але ніхто не переймається культивацією», – розповів він.

Саме тому, зауважив Троїцький, ми програємо в конкуренції з росіянами, бо ті мають відпрацьовану стратегію підтримки результатів своєї роботи у часовій перспективі.

«Нам не можна отак просто кидати посіяне, треба проаналізувати, отримати фідбек і думати, як це розвинути далі. Тому ми зараз запускаємо таку стратегію Coultivation (культивування – ред.). Ми хочем перенести це спочатку в нашу екосистему «ГогольFest». Щоб плекати, додавати добрива, щоб розуміти, хто буде збирати урожай, і що з цього виросте. І це зовсім інше бачення», – пояснив режисер.

За словами Троїцького, стратегія «системної та свідомої експансії» культури України у західний світ повинна містити корекцію послань.

Читайте також: У Франції в рамках Сезону України представили програму «Невідкрита Україна»

«Це означає, що нести меседж не тільки “стійкості”, а й того, що лише в нас зараз існує справжнє розуміння свободи. Зокрема, як відповідальності. Ми не повинні бути жертвою, тому що нещастя ніхто не любить. І не повинні бути форпостом, бо тоді нам просто даватимуть трохи грошей і бажатимуть триматися далі. Ми повинні бути об’єднані, як країна, де розуміють, що таке свобода. І саме це ми можемо пропонувати європейським втомленим демократіям», – пояснив він.

Троїцький також нагадав, що у вересні відбудеться велике повернення «ГогольFest» до Києва, під час якого він хоче влаштувати «велике об’єднання українців, щоб нейтралізувати тригер між тими, хто в Україні та тими, хто зараз за кордоном».

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці червня 2025 року Троїцький запустив в Україні масштабний рух «AntIDote», мета якого за допомогою мистецтва зробити суспільству щеплення проти маніпуляцій та дезінформації, навчити культури діалогу та об’єднати штучно роз’єднані групи українців навколо сучасного українського міфу.

Фото: Лідія Таран, Укрінформ

Фото Укрінформу можна купити тут.   



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.