Шведський музикант і блогер Маттіас Кранц зробив немислиме: він витратив шість місяців на навчання восьминога гри на піаніно. Виявилося, що якщо докласти багато зусиль, то навіть тварина, яка не має вух, але має досить високий рівень інтелекту, може навчитися грати на піаніно. Про те, як відбувався процес навчання Кранц розповів на своєму каналі в YouTube.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Шведський музикант Маттіас Кранц, який захоплюється експериментами з музичними інструментами, вирушив на рибний ринок, де купив молодого восьминога, якого назвав Такоякі, і спробував навчити його грати на піаніно. Якби Кранц не купив восьминога, то він став би чиїмось обідом, а тепер він не просто музикант-початківець, а й друг.

Те, що починалося як божевільна ідея, швидко стало інтернет-сенсацією, зібравши мільйони переглядів у соціальних мережах, завдяки відеороликам Кранца з восьминогом, який грає на піаніно.

За словами Кранца, він давно хотів навчити якусь тварину гри на піаніно. Через те, що у восьминогів, як вважається, досить високий рівень інтелекту, який можна порівняти з інтелектом 3-річної дитини, шведський музикант вирішив провести експеримент і навчити головоногого молюска гри на піаніно.

Кранц випробував кілька методів навчання, від клавіш, що світяться, до муляжів крабів, захованих усередині піаніно. Нічого не виходило, поки він не створив повністю індивідуальне “піаніно для восьминога”. Воно спроектоване таким чином, що кожне успішне натискання клавіші призводить до того, що Такоякі отримує їжу у вигляді краба.

Восьминіг почав асоціювати натискання клавіші піаніно з їжею, і незабаром він почав брати ноти, розучувати прості послідовності і навіть у якийсь момент випадково брати акорд.

Незважаючи на невдачі, включно з моментами, коли Такоякі просто сидів на клавішах, намагався з’їсти обладнання або дивився в порожнечу, восьминіг навчився грати на піаніно приблизно за півроку після початку експерименту.

Варто сказати, що восьминіг натискає не на самі клавіші спеціального піаніно, а на важелі, які натискають клавіші. Тепер Кранц має друга-музиканта з тваринного світу.

Вчені вважають, що восьминоги можуть використовувати інструменти з підручних матеріалів для тих чи інших дій, необхідних для їхньої життєдіяльності. Вони можуть вирішувати головоломки і здатні знайти спосіб вибратися з акваріума. Незважаючи на фізичні відмінності, у восьминогів схожі гени інтелекту з людьми. Почасти через їхній інтелект дедалі більше людей задаються питанням, чи варто їсти восьминогів.

Як уже писав Фокус, вчені вперше зняли обійми восьминога під водою.

Також Фокус писав про те, що археологи виявили 1800-річний величезний скарб римських монет. Вчені виявили в римському поселенні стародавні скарбнички, наповнені десятками тисяч римських монет. Вони були викарбувані під час кризи в Римській імперії.

Останні тижні року зазвичай дуже насичені. Для тих, хто хоче почати відлік із чистого аркуша, — варто поцікавитися японською традицією “осодзі” — генеральним прибиранням перед Новим роком. У публікації Make It авторка Керолайн Болонья пише, як це працює.

За словами Юмі Нагасави, директорки освітніх програм Японського товариства, “осодзі” дослівно перекладається як “велике прибирання” перед святкуванням Нового року.

“Для багатьох осодзі — це світська традиція, просто наведення порядку перед святами та сімейними зустрічами. Але для деяких — це щорічний ритуал із духовним підтекстом”, — розповіла Кейтлін Угорець, викладачка та редакторка інституту релігії та культури Нандзан.

Відома експертка з прибирання Марі Кондо присвятила цілий розділ “осодзі” у своїй новій книзі “Лист із Японії”. За її словами, таке прибирання схоже на весняне очищення дому, але має іншу мету.

“Осодзі проводять наприкінці року, адже це не лише можливість поміркувати про минулі дванадцять місяців, а й спосіб підготуватися до прибуття Тосігамі-сама — божества, яке приходить на Новий рік, щоб принести щастя”, — пояснила Кондо у коментарі для HuffPost.

Коріння традиції

Цій традицій вже понад тисячу років тому. Більшість експертів відстежують подібні практики в історичному періоді Хейан (794–1185 роки), хоча деякі вважають, що вона може бути ще давнішою — з періоду Асука (592–710 роки).

Важливо

“Спочатку то був ритуал очищення, який практикували при імператорському дворі для захисту від зла та запрошення удачі”, — розповіла Міюкі Сеґучі, консультантка з подорожей Японією та ведуча подкасту Japan Experts.

Оскільки імператора вважали політичним і духовним втіленням Японії, очищення імператорського палацу мало захистити всю країну. Слуги витрачали тижні на прибирання палацу бамбуковими мітлами, а після завершення святкували з моті та саке.

До періоду Едо (1603–1868 роки) практика поширилася й на звичайні домогосподарства.

Сучасне значення

Сьогодні ця традиція залишається важливою частиною передноворічних приготувань. Храми та святилища проводять своє велике щорічне прибирання приблизно 13 грудня.

Для багатьох японців “осодзі” та інші сезонні ритуали роблять грудень одним із найнапруженіших місяців року, оскільки це підготовка до найважливішого свята в країні — Осьоґацу, або японського Нового року.

Марі Кондо заохочує людей спробувати цю практику у зручний спосіб. Навіть прибирання однієї невеликої зони з почуттям вдячності за минулий рік — це знак вдячності своєму дому та прекрасна можливість для саморефлексії.

Нагадаємо, раніше Фокус писав про:

До того ж відома нутриціологиня, яка виросла в Японії, поділилася своїм поглядом на харчування і назвала п’ять продуктів, які постійно є на її столі.

Унаслідок двотижневих громадських розкопок археологи з Університету Квінс у Белфасті виявили артефакти, які відносяться до періоду раннього мезоліту віком 9000 років, включно з кременем і кремнієвими знаряддями праці, повідомляють у звіті.

Це наштовхнуло вчених, що мисливці-збирачі справді мешкали в цьому місці і, ймовірно, мали там сезонний табір.

“За допомогою майже 250 школярів і 35 волонтерів ми виявили набагато більше, ніж могли собі уявити”, — каже професорка Ейлін Мерфі.

За її словами, було виявлено безліч залишків матеріалів XVII століття, включно з імпортною керамікою з Англії, фрагментами глиняної люльки, будівельними матеріалами і, можливо, монетою в півпенні часів Вільгельма і Марії.

Також знайдено рів XVII століття, який, можливо, слугував тимчасовою оборонною спорудою під час будівництва замку.

Крім того, учасники виявили свідчення існування доісторичного круглого будинку, що належить до періоду раннього бронзового століття, вік якого становить близько 4000 років.

“Ми знаємо це, тому що виявили великий фрагмент діагностичної кераміки біля основи однієї з ямок під стовпи в будинку”, — додала Мерфі.

За останні два роки “Програма громадської археології Північної Ірландії” (CAPNI) провела вісім розкопок, які фінансує Фонд національної спадщини Національної лотереї: у графствах Антрім, Даун, Фермана, Лондондеррі та Тірон.

У листопаді стало відомо, що після багаторічної перерви археологи відновили розкопки в Угариті, одному з найвпливовіших міст пізнього бронзового століття. Дослідники відкривають нові шари стародавнього міста, яке відіграло ключову роль у формуванні ранньої торгівлі, культури та мови.

Розташоване приблизно за 12 кілометрів на північ від сучасної Латакії, місто Угарит процвітало між 1450 і 1195 роками до н.е. Воно було важливим торговельним центром, що з’єднувало Єгипет, Анатолію, Кіпр і Месопотамію.

Нагадаємо, розкопки на півночі Перу виявили сліди ритуальних убивств 2000-річної давності.