Надвечір п’ятниці, 27 листопада за підсумками візиту до Киргизстану Путін провів пресконференцію, під час якої озвучив низку заяв, які стосуються безпосередньо російсько-української війни та перспектив мирного врегулювання. Зокрема, правитель Росії зазначив, що наразі остаточної версії “мирного плану” ще не існує: “Щодо проєкту договору: проєктів договору не було. Був набір питань, які пропонувалося обговорити і сформулювати остаточно”.

Підкресливши, що перед своєю поїздкою на Аляску обговорював це з Трампом, господар Кремля резюмував: “І після цього виник ось той перелік можливих домовленостей з 28 пунктів. Він нам через певні канали був переданий. Ми з ним ознайомилися. Росія в цілому згодна, що перелік пунктів США може бути покладений в основу майбутніх домовленостей”.

Крім того, Путін заявив, що юридичне визнання Криму, Донецької та Луганської областей територіями РФ має стати одним із ключових питань на переговорах із США. Водночас він наголосив, що бачить сенс домовлятися про припинення війни в Україні не з Володимиром Зеленським, а з ключовими міжнародними гравцями: “Звичайно, ми хочемо домовитися в кінцевому підсумку з Україною. Але це зараз просто практично неможливо, неможливо юридично… Від них, хто може, хто хоче, нехай веде переговори. Нам потрібно, щоб наші рішення були визнані основними міжнародними гравцями. Це має значення. Зараз підписувати документи з українським керівництвом безглуздо. Я вважаю, що українське керівництво припустилося принципової, стратегічної помилки, коли побоялося піти на вибори президента, після чого президент втратив свій легітимний статус”.

Насамкінець Путін підкреслив, що активна фаза війни припиниться лише тоді, коли Збройні сили України (ЗСУ) залишать зайняті ними території на Донбасі, “а якщо вони не підуть — тоді ми доб’ємося цього бойовими діями”.

Яку психологічну гру намагається провернути Путін

Коментуючи Фокусу свіжі заяви очільника Кремля, політолог, кандидат політичних наук Олексій Буряченко зазначає: “Путін сподівався руками Сполучених Штатів комфортно для себе завершити російсько-українську війну і, більше того — спільно зі США вирішувати питання щодо контурів європейської безпеки. Це був би для нього справжній джекпот. Але, схоже, ця мутна історія накрилася відомою мідною посудиною, а Москва, як з’ясувалося, не мала плану “Б”. Таким чином, виходить так, що росіяни самі розбурхали Трампа і тепер мають відповідати мейнстриму, який, по суті, самі ж задали”.

Не виключивши, що найближчим часом маятник трампівської дипломатії може відхилитися на максимальну амплітуду в бік РФ, експерт додав: “Трамп будь-якої миті може відійти від тактики тиску на Україну та Європу до “нагинання” росіян. Усвідомлюючи це, Путін зараз намагається максимально улещувати Трампа. Тобто його вихід на публіку 27 листопада є грою для одного замовника — Трампа. Він вийшов з цими заявами тоді, коли у США святкували День подяки, недвозначно натякаючи, що Трамп — найвеличніший лідер усіх часів і що саме завдяки його дипломатичним зусиллям війна обов’язково має завершитися. Інакше кажучи, Путін, намагається максимально зіграти на психологічних нотках Трампа. До речі, в мене складається таке враження, що й так званий план Трампа, а насправді Віткоффа-Дмитрієва писали політичні психологи і саме на психологічні міфологеми Путін зараз робить ключову ставку”.

Політолог вважає, що Путін, не маючи плану “Б”, намагається “провернути” певну психологічну гру. “Але загалом, те, що на публічну арену вийшов особисто Путін для мене означає, що у росіян паніка, тому що коли у Кремлі все спокійно, то Путін працює через Пєскова, Лаврова, Ушакова, Рябкова тощо. Очевидно, що росіяни зараз панічно бояться нових санкцій Трампа”.

Загалом, на цьому етапі, резюмує Олексій Буряченко, перемовний трек “надзвичайно динамічний і куди хитнеться трампівська дипломатична амплітуда, ніхто не знає”.

Який козир має у своєму активі Україна і як його не втратити

У тому, що наразі саме на Україну тиснуть з усіх боків переконаний політолог, заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький. “Ми зараз почули не лише порцію цинічно-нахабних путінських заяв, а й висловлювання Лукашенка про ймовірне захоплення Одеси та Миколаєва, якщо ми будемо дуже довго думати про запропонований фактично агресором “мирний план”. Тобто, максимальний тиск здійснюється на нас, в тому числі, до речі, і з боку американців. Усе це, на мою думку, є свідченням того, що компромісні та відредаговані “мирні плани” — до одного місця. Саме тому Україні підкидають історію про дещо “урізане” скорочення ЗСУ у якості “неймовірної поступки”, — зауважує експерт у розмові з Фокусом. 

Водночас, акцентує політолог, “скільки би Путін не займався самообманом, він змушений дивитися в очі реальності”: “А реальність ця свідчить про те, що агресору наразі важкувато. Тобто Путін, що він, ймовірно, гарантував Трампу в Анкоріджі, не захопить Донецьку область не те, що до кінця осені, а й до кінця року і, можливо, навіть у 2026-му”.

На думку Олексія Голобуцького, попри те, що Путін зайшов у ризиковану для себе дипломатичну зону, “РФ мала і має свої козирі”.

“Джокером росіян є те, що вони є ядерною державою і з цим за будь-яких умов Захід буде рахуватися. Це, по-перше. По-друге, Росія — надзвичайно ресурсна країна. Водночас нашим найбільшим козирем на даному етапі є Європа, бо якщо ми залишимося сам на сам з Америкою, сподіватися бодай на щось, що трішки схоже на справедливе мирне врегулювання апріорі не доводиться”, — підсумовує експерт.

Чи дійсно Путін зіграв у власні ворота

Водночас політолог, доктор історичних наук Олексій Кошель у розмові з Фокусом констатує: “Якщо ми проаналізуємо усі путінські заяви, починаючи з осені 2021 року, ми побачимо, що Росія в жодному разі і за будь-якої політико-військової погоди не йшла на поступки і свіжа порція медійних сигналів РФ — це продовження цієї ж кремлівської лінії. Втім, якщо ми візьмемо так званий “мирний план” Дмитрієва-Віткоффа, ми можемо побачити там невелику хвилю поступок, зокрема щодо ЗАЕС та низки інших питань. Саме це дало цивілізованому світу, зокрема європейським гравцям, підстави висловлювати стриманий оптимізм щодо контурів переговорів. Поряд з тим нові заяви Путіна перекреслюють цей оптимізм, позаяк вони свідчать, що Росія обрала тактику на продовження війни. Тому наразі нам залишається хіба що чекати заяв з боку Вашингтону та Європи щодо посилення антиросійських санкцій, без запровадження яких Путін залізно стоятиме на своїх максималістських вимогах”.

Експерт зазначає, що наразі спостерігається хвиля “бурхливого дипломатичного загострення“, а категоричні заяви Путіна можуть лише підштовхнути Захід на поглиблення санкцій щодо Російської Федерації. “Тому нові заяви Путіна — це його гра у свої ворота і ми в будь-якому разі, на моє переконання, залишаємося у виграші”, — каже Олексій Кошель. 

Підкресливши, що у розпал перемовного процесу кожна сторона максимально нарощує свої ставки, експерт додав, що, попри кулуарні путінські домовленості з американською стороною, офіційний Київ все ж таки може отримати результативні і вигідні переговори, зокрема й з вищим американським керівництвом в обличчі Дональда Трампа. 

Увагу громадськості привернуло те, що обкладинка її паспорта була з гербом РФ і написом “Россия”, через що багато користувачів мережі вирішило, що вона може бути проросійською або “чекачкою”. Однак гендиректор “Укрпошти” Ігор Смілянський роз’яснив ситуацію.

“Ми, звичайно, провели термінове розслідування і доповідаємо: це наша агентка, яка повернулася із завдання і ще не встигла дістати паспорт України з обкладинки. Станом на цю мить ситуацію виправлено, і заявку на отримання 1000 гривень оформлено відповідно до Уставу і норм закону”, — написав він, побажавши всім спокійного дня і гарного настрою.

Більше жодних подробиць автор поста публікувати не став.

Зазначимо, що багато користувачів і припускали, що жінка могла для українського паспорта використати скандальну обкладинку або довгий час живе в Україні, але так і не змогла оформити громадянство.

Нагадаємо, напередодні Ігор Смілянський розповів, що буде з тарифами “Укрпошти” після того, як стало відомо про підвищення вартості послуг “Нової пошти” з 1 грудня 2025 року.

Раніше повідомлялося, що глава “Укрпошти” спростував чутки про дефолт підприємства.

В оборонному відомстві заявили, що обговорення цього питання можливе тільки за умови припинення вогню між Україною і Росією, повідомляє Reuters.

Днями Макрон заявив, що до складу сил входитимуть французькі, британські та турецькі військовослужбовці.

“Спочатку необхідно встановити припинення вогню між Росією та Україною. Потім необхідно встановити рамки місії з чітким мандатом і визначити ступінь участі кожної країни”, — заявило міністерство оборони Туреччини.

Анкара майже всі чотири роки від початку повномасштабного вторгнення ЗС РФ в Україну підтримувала теплі стосунки як із Москвою, так і з Києвом.

Емманюель Макрон упевнений, що між Росією та Україною не може бути стійкого миру, якщо ЗСУ будуть обмежені у своїх можливостях самооборони і стримування будь-якої агресії.

“Тому головна гарантія безпеки для українців і для нас — це потужна армія”, — заявив він.

Політик додав, що після підписання мирної угоди можливе розгортання сил підтримки якомога далі від лінії фронту, наприклад, у Києві чи Одесі. Їхньою основною метою буде навчання українських військових і забезпечення безпеки.

Мирний план Трампа: чи будуть закордонні миротворці в Україні

Лідери ЄС ознайомилися з мирним планом Трампа і вже заявили, що спільно боротимуться за захист українських та європейських інтересів “у довгостроковій перспективі”, а подальші мирні кроки, які стосуватимуться України, країн Європи, ЄС і НАТО, будуть відбуватися лише за погодженням із європейцями та іншими союзниками.

У Білому домі ще не відреагували на спільну позицію Німеччини, Франції, Великої Британії та України, які не погодилися на безумовне ухвалення мирного плану США і РФ.

Тим часом у РФ вустами глави МЗС Сергія Лаврова заявили, що західних миротворців, розміщених в Україні, вважатимуть “окупаційними військами” і миттєво перетворять на законні цілі для російської армії. Таким чином у Росії відреагували на слова Макрона про готовність 26 країн відправити миротворців в Україну. При цьому Польща не має наміру відправляти війська в Україну навіть після війни. Така сама позиція — у Німеччини. Канцлер Фрідріх Мерц теж говорив про відсутність планів щодо відправки військ в Україну.

Що стосується готовності президента Білорусі Олександра Лукашенка відправити миротворців в Україну під егідою ООН, то цю пропозицію в Кремлі ніяк не коментували.