Суспільство
ДНК-дослідження ексгумованих у Пужниках останків проводитимуть у Польщі
ДНК-дослідження останків, виявлених під час ексгумації у Пужниках Тернопільської області, проводитимуть на території Польщі, українських науковців запросили долучитися.
Про це кореспондентові Укрінформу повідомив заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції Андрій Наджос.
“ДНК-тести робитимуть на території Польщі. Польська сторона до початку робіт нас поінформувала про те, що були взяті ДНК-тести від родичів людей, які колись проживали на території села Пужники, щоб теоретично можна було ідентифікувати тих, хто загинув, з тими, хто живе на території Польщі. У нас є запрошення від польської сторони зробити ці дослідження спільними. Ми вважаємо, що це теж елемент для конструктивної співпраці, діалогу з складних питань спільної історії”, – зазначив Наджос.
За його словами, під час ексгумаційних робіт у Пужниках українсько-польська експедиція виявила останки 42 людей. Науковці ще не визначили, коли саме загинули ці люди.
“Наразі є питання про те, чи це загиблі у період 1945 року або раніше. Адже, до прикладу, місцева влада дала дозвіл на те, щоб ми зрізали 13 дерев. Серед них були доволі старі, і деякі останки були знайдені в корінні цих дерев. Отже, може йтися як про людей, які були поховані у 1945 році, так і не виключається, що це можуть бути люди, поховані раніше. Адже пошукові роботи тривають саме на території старого цвинтаря. Відповідно, це предмет для досліджень”, – розповів посадовець.
Українська і польська сторони готуватимуть свої звіти за результатами ексгумації. Також ведуться переговори щодо спільного звіту.
Перепоховання ексгумованих останків планують провести влітку на території села Пужники.
Як повідомляв Укрінформ, ексгумаційні роботи у Пужниках на Тернопільщині розпочалися 24 квітня. У розкопках брали участь українські й польські фахівці. Від України в ексгумації бере участь команда спеціалізованої установи «Волинські старожитності», яку очолює Аліна Харламова, від польської сторони – науковці з Поморського медичного університету в Щецині та представники фонду «Свобода і демократія».
Переговори між Україною та Польщею щодо проведення ексгумаційних робіт тривали з минулого року. Наприкінці листопада 2024 року під час спільної пресконференції міністрів закордонних справ Польщі та України Радослава Сікорського та Андрія Сибіги було оголошено про скасування мораторію на пошук та ексгумацію останків громадян Польщі, похованих на території України, який діяв з 2017 року.
8 січня 2025 року Міністерство культури та стратегічних комунікацій України надало згоду на ексгумацію у Пужниках.
Фото Юлії Томчишин
Суспільство
САП направила до суду справу Коломойського
Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до Вищого антикорупційного суду кримінальну справу стосовно колишнього кінцевого бенефіціарного власника ПАТ КБ «ПриватБанк», а також п’ятьох експрацівників банку, яким інкримінують заволодіння 9,2 млрд грн.
Про це у Телеграмі інформує САП, передає Укрінформ.
«Прокурор САП за матеріалами досудового розслідування НАБУ направив до суду обвинувальний акт стосовно колишнього кінцевого бенефіціарного власника ПАТ КБ «ПриватБанк» та ще 5 осіб – експрацівників банківської установи, підозрюваних у заволодінні понад 9,2 млрд грн коштів, що належали банку», – йдеться у повідомленні.
За версією слідства, протягом січня – березня 2015 року один із власників ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку розробив злочинний план заволодіння коштами банківської установи.
Як зазначається, для реалізації свого злочинного умислу обвинувачений залучив 5 працівників банку, серед яких колишні: голова правління; заступник керівника напряму – директор департаменту міжбанківського дилінгу, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з ПАТ КБ «ПриватБанк»; заступник голови правління – директор казначейства; начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства та заступник керівника департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу ПАТ КБ «ПриватБанк».
За даними САП, схема злочину полягала у штучному створенні організованою групою зобов’язання банку виплатити одній із підконтрольних компаній понад 9,2 млрд грн за нібито зворотний викуп власних облігацій за завищеною вартістю шляхом підробки відповідних документів.
Частина цих коштів, а саме понад 446 млн грн, була легалізована шляхом перерахування під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів на особистий рахунок кінцевого бенефіціара ПАТ КБ «ПриватБанк» через низку фінансових операцій з підконтрольними компаніями. Надалі вони були внесені ним до статутного капіталу банку з метою виконання вимог Програми фінансового оздоровлення ПАТ КБ «ПриватБанк». Рештою коштів зловмисники розпорядилися на власний розсуд.
Як повідомлялося, 7 вересня 2023 року НАБУ оголосило колишньому кінцевому бенефіціарному власнику ПриватБанку Ігорю Коломойському і п’ятьом членам організованої ним групи підозру в заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 млрд грн.
23 вересня 2025 року прокурори Офісу генерального прокурора направили до суду обвинувальний акт стосовно Коломойського, колишнього акціонера ПриватБанку, а також екскерівника столичної філії цього банку. Матеріали стосовно ще п’ятьох учасників угруповання виділені в окремі кримінальні провадження.
Окрім того, 2 вересня 2023 року Бюро економічної безпеки і Служба безпеки України оголосили Коломойському підозру ще за двома статтями Кримінального кодексу: ст. 190 (шахрайство) та ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).
Працівники БЕБ і СБУ інкримінують Коломойському легалізацію упродовж 2013-2020 років понад пів мільярда гривень шляхом виведення їх за кордон із використанням інфраструктури підконтрольних банківських установ.
З вересня 2023 року Коломойський перебуває під вартою.
Суспільство
Після атаки на автобус в області окупанти вдарили по маршрутці в Херсоні Анонси
6 серпня орієнтовно об 11:50 росіяна вдарили безпілотником маршрутний автобус у Дніпровському районі Херсона. Відомо про п’ятьох постраждалих пасажирів, серед яких 15-річний підліток.
Про це повідомила Херсонська ОВА.
Пораненого юнака госпіталізували у стані середньої тяжкості. Він має вибухову травму, уламкові поранення обличчя та кінцівок. Також до лікарні доправили двох чоловіків віком 58 та 53 роки, а також жінок віком 37 і 54 роки. У потерпілих — вибухові травми, контузії та уламкові поранення.
Вранці 6 серпня російські загарбники вже атакували дроном автобус із цивільними в Херсонській області. Внаслідок удару поранення дістали шестеро людей. У салоні перебували переважно люди похилого віку, які їхали на польові роботи.
Протягом доби окупанти били дронами, артилерією та авіацією по Миколаївській, Херсонській та Одеській областях. На Херсонщині, за даними обласної військової адміністрації, під ворожими авіаударами, атаками дронів та артилерійськими обстрілами опинилися 40 населених пунктів. Через російську агресію поранення дістали 20 людей.
У ніч на 6 серпня російські війська атакували Миколаїв дронами типу “Герань”. Внаслідок удару пошкоджено п’ять гаражів, паркан та цех одного з підприємств. Люди не постраждали. У Вознесенській громаді поранень зазнали шестеро людей: 39-річна жінка та п’ятеро чоловіків віком 31, 50, 64, 66 і 69 років. Усіх госпіталізували.
Суспільство
Під час виконання військового обов’язку загинув захисник України з Бессарабської громади. Новости Одессы-UKR.NET.
-
Політика1 тиждень agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Події1 тиждень agoКорецький доручив підготувати механізм держпідтримки книговидавців
-
Політика1 тиждень agoМедведчуку оголосили нову підозру
-
Політика1 тиждень agoЗустріч Зеленського і Трампа завершилася
-
Усі новини1 тиждень agoМедовий Спас 2026 року — що нести в церкву, які традиції та звичаї свята
-
Події1 тиждень agoПосольство України в Бельгії закликає організаторів «Ночі музеїв в Антверпені» скасувати виступ росіянки
-
Події1 тиждень agoУкрінформ представить новий випуск проєкту «Правда чи міф» про Івана Драча
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем уразили ще десять енерговузлів на ТОТ, шість із них
