Суспільство
До ідеї 30-денного перемир’я позитивно ставляться 77% українців
Ідею 30-денного перемир’я позитивно сприймають 77% жителів України.
Як передає Укрінформ, про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
Польовий етап опитування тривав з 12 до 22 березня. У період по 18 березня, тобто до дня телефонних перемовин президента США Дональда Трампа й очільника РФ Володимира Путіна, респондентів питали про сприйняття таких перемовин. Соціологи пропонували шість трактувань, серед яких три – умовно позитивні для України, три – умовно негативні для України. Респондент мав обрати одну відповідь.
Абсолютна більшість українців – 77% – мають позитивне трактування цієї пропозиції.
Найчастіше респонденти (47% із 77%) говорили, що це спосіб показати, що Росія не хоче миру або що Росія порушує домовленостей.
Крім того, 12% говорили про спосіб розблокувати військову допомогу.
Решта 18% називали це насамперед кроком до завершення війни на прийнятних для України вимогах.
Тобто сприйняття пропозиції є позитивним, але небагато хто вірить, що це є реальним початком шляху до миру на прийнятних умовах, зауважили у КМІС.
Лише 17% опитаних обрали один із трьох негативних варіантів.
Так, 8% вважають це помилковим кроком, який ослабить Україну, 7% – кроком відчаю української влади через складну ситуацію на фронті. Сприймають це насамперед кроком до капітуляції України 2%.
У всіх регіонах України абсолютна більшість (від 72% на сході до 85% на заході) скоріше позитивно сприймають пропозицію про тимчасове припинення вогню.
Всеукраїнське опитування громадської думки КМІС проводив 12-22 березня методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки номерів у всіх регіонах України, підконтрольних уряду України. В опитуванні взяли участь 1326 респондентів віком 18 років і старше.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 3,5% для показників, близьких до 50%, 3,1% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 10%, 1,6% – для показників, близьких до 5%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.
Як зауважили у КМІС, отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
Як повідомляв Укрінформ, за даними опитування Центру Разумкова, близько 80% українців виступають проти відведення Збройних сил України із Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей на вимогу Путіна.
Одеса
У Пересипському районі Одеси під завалами знайшли загиблого
Будинок, в якому знайшли тіло. Фото: Новини.LIVE
Під час пошуково-рятувальних робіт у Пересипському районі Одеси рятувальники виявили тіло чоловіка. Він загинув унаслідок нічної масованої атаки російських безпілотників. Роботи на місці влучання тривають, під завалами можуть залишатися люди. Місто продовжує ліквідовувати наслідки удару.
Про це повідомив очільник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак.
Реклама
Читайте також:
Кількість жертв
Тіло загиблого чоловіка знайшли під завалами під час пошуково-рятувальної операції в Пересипському районі. За актуальними даними, кількість постраждалих зросла до 23 осіб, і ця цифра може змінюватися. Рятувальники не припиняють робіт, адже під уламками, за попередніми даними, можуть перебувати ще троє людей.
У ДСНС зазначили, що було зафіксовано понад десять місць влучань. Усі переважно у житловому секторі.
“Вогнеборцям уночі вдалося врятувати 14 осіб, із них троє — діти. Більшість людей були заблоковані у своїх квартирах, їх евакуйовували та доправляли до пунктів незламності. Наразі тривають пошукові роботи в чотириповерховому житловому будинку, де під завалами можуть перебувати ще двоє людей”, — зазначила речниця ДСНС Марина Аверіна.
Поряд з місцями, де в даний час проводяться розбори завалів, встановлені пункти обігріву та незламності ДСНС. На локаціях працюють психологи, Національна поліція, а також кінологічна служба. Для безпеки рятувальників встановили спеціальний сейсмографічний пристрій, який фіксує коливання пошкоджених конструкцій.
Удар по енергетиці
У ніч проти 27 січня росіяни також атакували енергетичні об’єкти ДПЕК в Одесі. Руйнування значні — відновлення обладнання потребує тривалого часу. Після дозволу спеціалістів аварійні бригади ДТЕК розпочали відновлювальні роботи. Наразі проводиться огляд пошкодженого обладнання, розбирають завали та поступово переходять до ремонтів.
Що відомо про атаку
У ніч на Одесу російські війська здійснили масовану атаку, застосувавши понад 50 ударних безпілотників. Унаслідок удару пошкоджено десятки житлових будинків, церкву, дитячий садок, ліцей, фітнес-центр та приватні автомобілі. На кількох локаціях спалахнули масштабні пожежі.
У багатоповерхівках зруйновано та пошкоджено десятки квартир, понівечено фасади й вибито вікна. Дев’ятьох постраждалих госпіталізували, серед них — дві дівчинки 2013 та 2008 років народження і вагітна жінка на 39-му тижні. Одна людина перебуває у важкому стані, ще кілька — у стані середньої тяжкості. Усім постраждалим надають необхідну медичну допомогу.
Правоохоронці фіксують чергові воєнні злочини російської федерації проти мирного населення.
Нагадаємо, одесити розповіли Новини.LIVE про те, як пережили цю ніч. Також ми писали, що внаслідок ворожого обстрілу пошкоджено заклади освіти.
Суспільство
Суд арештував білоруську шпигунку, яка раніше працювала журналісткою в Києві
«Слідчий суддя Шевченківського райсуду 22 січня обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави», – сказала вона, відповідаючи на запитання щодо обрання запобіжного затриманій спецслужбами колишній журналістці.
У вівторок, 27 січня, СБУ і ГУР оприлюднили інформацію про затримання шпигунки білоруського КДБ, яка намагалася інфільтруватися у лави української розвідки. 35-річну агентку затримали в Києві, їй оголошено підозру в шпигунстві.
За даними ЗМІ, йдеться про Інну Кардаш.
Слідство вважає, що затримана працювала на білоруське КГБ з 2015 року. У 2020 році її відрядили для агентурної роботи на територію України. Прикриттям слугувала журналістська діяльність – після роботи на підсанкційному каналі політика Віктора Медведчука «112» шпигунка влаштувалася в одне із провідних медіа України.
Як повідомили у СБУ, уже під час повномасштабного вторгнення куратор агентки доручив їй прибути до однієї з країн ЄС для додаткового інструктажу. Перетин кордону жінка здійснювала під вигаданим приводом медобстеження.
Для контакту з білоруським спецслужбістом на території Євросоюзу фігурантка придбала новий смартфон з «одноразовою» сім-картою і після цього позбулася гаджета.
Під час інструктажу шпигунка отримала завдання збирати інформацію про громадян Республіки Білорусь та Російської Федерації, які сприяють Україні у боротьбі проти держави-агресора.
Також агентка отримала завдання від білоруського КДБ встановити неформальні контакти з посадовцями посольства КНР для збору розвідданих про діяльність китайських дипломатів в Україні.
Після повернення в Київ агентка спробувала влаштуватися до одного зі штабних підрозділів воєнної розвідки України, де потрапила в розробку власної безпеки ГУР.
Серед іншого, були зафіксовано спроби підбору потенційних кандидатів для вербування до агентурного апарату КДБ.
Зібравши повну доказову базу на шпигунку, СБУ у взаємодії з ГУР МО затримала її поблизу місця проживання. У фігурантки вилучено смартфон та диктофон, на які вона фіксувала закриті відомості.
Наразі слідчі СБУ повідомили їй про підозру за ч. 1 ст. 114 Кримінального кодексу України (шпигунство). Зловмисниця перебуває під вартою. Їй загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Фото: ГУР
Суспільство
Окупанти на Херсонщині не втратили врожаї попри підрив Каховської ГЕС Анонси
28 січня 2026 р. 13:39
9
ФОТО: armyinform.com.ua
Окупанти продовжують отримувати стабільні врожаї з окупованих українських територій, попри підрив Каховської ГЕС. Хоча знищення водосховища у червні 2023 року позбавило води до 70% зрошуваних земель України, більшість із яких припадала на окуповану частину Херсонщини, супутникові дані не фіксують різкого спаду агровиробництва загалом.
Як з’ясували журналісти Texty.org.ua, водна криза майже не вплинула на сільське господарство окупованих регіонів.
Посівні площі пшениці у 2023–2025 роках залишаються майже незмінними, за винятком Херсонської області, де скорочення може перевищувати 20%. За даними агротехнологічної компанії OneSoil, у 2023 році на окупованих територіях засіяли 1,63 млн га пшениці, а у 2025-му — 1,59 млн га.
Стабільність урожайності пояснюють переважанням озимих сортів, які використовують зимові запаси вологи й завершують ключові фази розвитку до настання літніх посух. Соняшник демонструє незначне, але поступове зниження показників: із 1,1 млн га у 2023 році до 0,93 млн га у 2025-му.
Докторка технічних наук Наталія Куссуль зазначила, що у 2024–2025 роках на захоплених територіях почалося поступове відновлення агросектору — за сценарієм, подібним до того, що вже спостерігався в Донецькій і Луганській областях після окупації 2014 року.
Водночас проблеми залишаються, насамперед на окупованій Херсонщині. Після знищення Каховського водосховища площі оброблюваних полів там у 2025 році скоротилися приблизно на 22% порівняно з 2023 роком. Найбільше постраждали землі, що залежали від води Каховського магістрального каналу, який забезпечував зрошення до 300 тисяч гектарів у Херсонській і Запорізькій областях та Криму. Значна частина цих полів нині пересихає, адже кліматичні умови південного степу не дозволяють стабільно вирощувати зернові без зрошення.
Ще одним чинником, що впливає на врожаї, стала зміна характеру бойових дій. У 2024–2025 роках чітка лінія фронту зникла, натомість сформувалася так звана “сіра зона” завширшки до 10 кілометрів. Через зсув фронту вглиб української території у тилових районах окупації росіяни знову почали обробляти поля, які раніше були покинуті. Зокрема, це дозволило суттєво збільшити посівні площі в окупованій Луганській області.
Упродовж 2025 року з ТОТ України було вивезено понад 2 мільйони тонн зернових культур. При цьому основні обсяги припали на друге півріччя — близько 1,4 мільйона тонн. Зокрема, 53,6% загальних обсягів відвантажень було спрямовано до Єгипту (490 тис. тонн) і Бангладешу (250 тис. тонн). Також зросли постачання до Лівану — 78,1 тис. тонн і Туреччини — 96,7 тис. тонн. Окрім цього, відновлено експорт зерна до Сирії — 94,4 тис. тонн.
-
Одеса4 дні agoТарифи на воду в Одесі з 1 лютого 2026: актуальна ціна за куб
-
Відбудова1 тиждень agoЗа виділені урядом кошти закуплять генератори для семи областей
-
Війна1 тиждень agoВійська РФ намагаються взяти Лиман у напівкільце
-
Суспільство1 тиждень agoУкраїна очікує від Польщі дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт у Сагрині і Перемишлі
-
Суспільство7 днів agoУ Німеччині затримали українку за підозрою у шпигунстві на користь Росії
-
Політика7 днів agoТрамп вважає, що лідери Росії та України були б «дурнями», якби відмовилися зараз від угоди
-
Події7 днів agoНа заклик України німці скасували концерт російського скрипаля Рєпіна
-
Одеса1 тиждень agoПереговори щодо Придністров’я: позиція України
