Про це директор департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій Віктор Вітовецький розповів на брифінгу в Укрінформі.

“На сьогодні не визначено органу – державного або іншого – який буде здійснювати нагляд, контроль, обстеження чи інші заходи відносно захищених просторів”, – сказав він.

Вітовецький вказав, що в законодавстві раніше було унормовано порядок обстеження Фонду захисних споруд цивільного захисту (сховища, протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення, первинні мобільні об’єкти тощо).

“Вони обліковуються і планово за рік перевіряються всі. Безпечний простір на сьогодні не є об’єктом фонду захисних споруд цивільного захисту. І ДСНС точно не має повноважень щодо перевірки безпечних просторів”, – зауважив посадовець.

Він нагадав про мораторій на проведення заходів державного нагляду і контролю у сфері господарської діяльності.

“Він поширюється і на ДСНС. Тому на сьогодні ДСНС проводить обстеження виключно наявного фонду захисних споруд цивільного захисту. Саме з цієї причини я не можу зараз назвати навіть орієнтовну цифру кількості суб’єктів господарювання, наприклад, які не мають на сьогодні укриттів, безпечних просторів”, – розповів Вітовецький.

Відповідаючи на запитання, чи можуть під час жовтого рівня тривоги працювати магазини та заклади харчування в торговому центрі, якщо вони розташовані поза межами безпечного простору, представник ДСНС пояснив: якщо підприємство не має укриття або захисної споруди цивільного захисту, а в радіусі доступності немає можливості знайти чи облаштувати таку споруду, на території підприємства створюють і розраховують безпечний простір.

За наявності безпечного простору суб’єкт господарювання може працювати під час жовтого рівня небезпеки, додав директор департаменту.

Як повідомляв Укрінформ, мер Києва Віталій Кличко доручив головам районних державних адміністрацій визначити пріоритетність використання коштів на облаштування укриттів і не допускати саботажу цього питання.

Фото Укрінформу можна купити тут

Справу водія, якого обвинувачують у ДТП з 12 загиблими на трасі в Миколаївській області, передали до суду. Чоловіку загрожує до 10 років ув’язнення.

Про це повідомили в Офісі генерального прокурора.

Аварія трапилась 4 липня 2026 року на трасі М-14 “Одеса – Мелітополь – Новоазовськ” поблизу Щасливого. За даними слідства, під час обгону водій Nissan створив небезпеку для зустрічного Mercedes-Benz.

ФОТО: пресслужба Нацполіції України

Щоб уникнути лобового зіткнення, водій Mercedes-Benz виїхав на узбіччя. Автомобіль перекинувся, після чого його відкинуло на зустрічну смугу, де він зіткнувся з вантажівкою Volvo.

Унаслідок аварії загинули водій і 11 пасажирів мікроавтобуса. Ще четверо людей отримали травми, серед них 15-річна дівчина.

Після ДТП водій Nissan залишив місце аварії. Згодом правоохоронці розшукали та затримали його.

ФОТО: пресслужба Нацполіції України

Чоловікові висунули обвинувачення за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України – порушення правил дорожнього руху, що призвело до загибелі кількох людей.

Наразі він перебуває під вартою без права внесення застави. 

Якщо суд визнає його винним, чоловік отримає від 5 до 10 років в’язниці. Крім того, його можуть позбавити права керувати транспортом на строк до трьох років.

Прокурори направили до суду обвинувальний акт – документ, де викладено суть обвинувачення.

Як раніше писав Інтент, наступного дня після смертельної аварії у Миколаївській області оголосили День жалоби. Серед жертв – працівники “Миколаївелектротрансу” та їхні рідні.

Ірина Глухова

Прокурори Одеської обласної прокуратури заочно передали до суду обвинувальний акт щодо 50-річного чоловіка, якому інкримінують державну зраду. За даними слідства, він навчався та проживав в Одесі, а згодом виїхав до Росії та вступив до її збройних сил.

Про це повідомляє Район.Одеса з посиланням на Одеську обласну прокуратуру.

За версією слідства, чоловік здобув в Одесі військову освіту та звання лейтенанта запасу. Після переїзду до Росії у грудні 2023 року він добровільно вступив до окремої мотострілецької бригади російської армії, де обійняв посаду стрільця.

Як стверджують правоохоронці, чоловік отримав зброю та боєприпаси, після чого його направили для участі у бойових діях проти України. У січні 2024 року під час бойових дій на Херсонщині він отримав поранення та згодом був переведений до підрозділу забезпечення.

Слідство вважає, що обвинувачений брав участь в утриманні захоплених позицій та штурмових діях російських військ у районах Кринок і Великих Копанів Херсонської області. За участь у бойових діях він отримав російські відомчі та державні нагороди, а також статус учасника бойових дій.

За інформацією прокуратури, чоловік і надалі служить у складі російського військового формування.

Його обвинувачують у державній зраді, а саме переході на бік ворога в умовах воєнного стану. Досудове розслідування проводило Управління СБУ в Одеській області.

Винуватість обвинуваченого має встановити суд.