Ідею 30-денного перемир’я позитивно сприймають 77% жителів України.
Як передає Укрінформ, про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
Польовий етап опитування тривав з 12 до 22 березня. У період по 18 березня, тобто до дня телефонних перемовин президента США Дональда Трампа й очільника РФ Володимира Путіна, респондентів питали про сприйняття таких перемовин. Соціологи пропонували шість трактувань, серед яких три – умовно позитивні для України, три – умовно негативні для України. Респондент мав обрати одну відповідь.
Абсолютна більшість українців – 77% – мають позитивне трактування цієї пропозиції.
Найчастіше респонденти (47% із 77%) говорили, що це спосіб показати, що Росія не хоче миру або що Росія порушує домовленостей.
Крім того, 12% говорили про спосіб розблокувати військову допомогу.
Решта 18% називали це насамперед кроком до завершення війни на прийнятних для України вимогах.
Тобто сприйняття пропозиції є позитивним, але небагато хто вірить, що це є реальним початком шляху до миру на прийнятних умовах, зауважили у КМІС.
Лише 17% опитаних обрали один із трьох негативних варіантів.
Так, 8% вважають це помилковим кроком, який ослабить Україну, 7% – кроком відчаю української влади через складну ситуацію на фронті. Сприймають це насамперед кроком до капітуляції України 2%.
У всіх регіонах України абсолютна більшість (від 72% на сході до 85% на заході) скоріше позитивно сприймають пропозицію про тимчасове припинення вогню.
Всеукраїнське опитування громадської думки КМІС проводив 12-22 березня методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки номерів у всіх регіонах України, підконтрольних уряду України. В опитуванні взяли участь 1326 респондентів віком 18 років і старше.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 3,5% для показників, близьких до 50%, 3,1% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 10%, 1,6% – для показників, близьких до 5%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.
Як зауважили у КМІС, отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
У військових частинах, де вже працює цифровий облік, більше не потрібно вести паперові журнали, книги й звіти.
Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров у Телеграмі, передає Укрінфом.
«У військових частинах, де вже працює цифровий облік, більше не потрібно вести паперові журнали, книги й звіти. Якщо інформація є в системі — дублювання на папері заборонено. Найбільше змін відчують військові частини — для них скасували 56 паперових документів», – розповів Федоров.
За його словами, паперову роботу також скорочують на всіх рівнях. А саме: скасовано 28 документів – для служби забезпечення; 16 – для центрів забезпечення; 12 – для складів; 15 – для підрозділів.
«Це системне рішення, де паперовий облік зникає на всіх рівнях управління», – зазначив міністр, уточнивши, що ці зміни працюють там, де вже розгорнуто цифрову систему обліку майна.
Паралельно, як зазначив Федоров, Міноборони спрощує процеси, щоб забезпечення доходило швидше до підрозділів. Зокрема, автоматизовано переведення майна в експлуатацію — без паперових актів про зміну категорії; прискорено постачання за централізованими закупівлями — майно передається одразу, без очікування підписання акту приймання-передачі; зроблено гнучким облік БпЛА — компоненти можна передавати окремо під потребу підрозділу.
Як повідомлялося, нещодавно Міноборони запустило Mission Control – єдину цифрову систему управління дроновими операціями в екосистемі DELTA. У ній кожен екіпаж вносить дані про тип БпЛА, точку запуску, маршрут і завдання.
Вдень 4 квітня Чорноморськ в Одеській області вкотре зазнав атаки з боку російського агресора.
Як повідомив міський голова Чорноморська Василь Гуляєв, під ударом опинилася цивільна інфраструктура – у дах будинку влетів дрон.
Також постраждав інший багатоквартирний будинок, у квартирах вибито вікна, пошкоджено припарковані поруч автомобілі.
“Постраждалих немає. Найближчим часом до ліквідації наслідків долучаться всі комунальні служби — буде організовано прибирання території, закриття вибитих вікон та надання необхідної допомоги мешканцям”, – повідомив міський голова.
Тим часом кільскість загиблих внаслідок російського удару по Одесі 28 березня зросла до чотирьох людей. 3 квітня в лікарні помер 79-річний одесит, поранений внаслідок влучання чоловік проходив лікування, проте організм не витримав. 31 березня Сергій Лисак повідомив про ще одного одесита, який постраждав внаслідок тієї атаки та лікувався. Йому було 76 років.
28 березня росіяни атакували Одесу 60 безпалотними літальними апаратами. Внаслідок удару загинули того ж дня загинули двоє людей. Ще 14 отримали поранення. Також росіяни поцілили в дах чотириповерхової будівлі пологового будинку без подальшого займання. На момент атаки в закладі перебували 80 осіб, з них 33 – це медичні працівники, усі знаходилися в укритті. Зафіксовані пошкодження й часткові руйнування у приватних та багатоповерхових будинків, а також на об’єктах критичної інфраструктури. Пошкоджена також територія телецентру.
Як повідомили у командуванні Повітряних сил України у ніч на 28 березня противник атакував 273 ударними безпілотниками типу Shahed, Гербера, Італмас та безпілотниками інших типів. Одеська область стала головним напрямком удару.
