Ідею 30-денного перемир’я позитивно сприймають 77% жителів України.
Як передає Укрінформ, про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
Польовий етап опитування тривав з 12 до 22 березня. У період по 18 березня, тобто до дня телефонних перемовин президента США Дональда Трампа й очільника РФ Володимира Путіна, респондентів питали про сприйняття таких перемовин. Соціологи пропонували шість трактувань, серед яких три – умовно позитивні для України, три – умовно негативні для України. Респондент мав обрати одну відповідь.
Абсолютна більшість українців – 77% – мають позитивне трактування цієї пропозиції.
Найчастіше респонденти (47% із 77%) говорили, що це спосіб показати, що Росія не хоче миру або що Росія порушує домовленостей.
Крім того, 12% говорили про спосіб розблокувати військову допомогу.
Решта 18% називали це насамперед кроком до завершення війни на прийнятних для України вимогах.
Тобто сприйняття пропозиції є позитивним, але небагато хто вірить, що це є реальним початком шляху до миру на прийнятних умовах, зауважили у КМІС.
Лише 17% опитаних обрали один із трьох негативних варіантів.
Так, 8% вважають це помилковим кроком, який ослабить Україну, 7% – кроком відчаю української влади через складну ситуацію на фронті. Сприймають це насамперед кроком до капітуляції України 2%.
У всіх регіонах України абсолютна більшість (від 72% на сході до 85% на заході) скоріше позитивно сприймають пропозицію про тимчасове припинення вогню.
Всеукраїнське опитування громадської думки КМІС проводив 12-22 березня методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки номерів у всіх регіонах України, підконтрольних уряду України. В опитуванні взяли участь 1326 респондентів віком 18 років і старше.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 3,5% для показників, близьких до 50%, 3,1% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 10%, 1,6% – для показників, близьких до 5%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.
Як зауважили у КМІС, отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
Кабінет Міністрів України вніс зміни до постанови, яка врегульовує порядок передачі релігійним організаціям у безоплатне користування державного та комунального культового майна.
Зазначається, що проєкт постанови підготувало Міністерство культури України.
Запропоновані зміни мають врегулювати можливість обмеженого у часі користування пам’ятками культурної спадщини для проведення богослужінь, релігійних обрядів та інших форм релігійної практики.
Йдеться про пам’ятки, які потребують особливого режиму використання і утримання або використовуються спільно релігійними громадами і закладами культури.
Постанова передбачає можливість укладення договору користування (позички), за яким релігійна організація отримуватиме доступ до культового об’єкта у визначені години відповідно до узгодженого графіку.
Графік може передбачати час проведення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній, процесій, молитов, служінь, релігійних зібрань та інших видів релігійної практики.
Об’єкт не передаватиметься релігійній організації у постійне користування. Заклад культури нестиме відповідальність за утримання пам’ятки у належному стані і зможе використовувати її у час, коли немає богослужінь.
Запропонована модель не є орендою та передбачає саме розподілений у часі доступ до об’єкта.
Постановою також передбачається:
можливість передачі культового майна релігійним організаціям на підставі договору користування (позички) з урахуванням таких особливостей, як можливість використання виключно у години, передбачені у графіку проведення богослужінь, без обов’язкового укладення договору страхування та складання акта приймання-передачі, визначення умов такої передачі;
музейні предмети та предмети музейного значення, що належать до державної частини Музейного фонду України, передаються на тимчасове зберігання у порядку, визначеному Положенням про музейний фонд України;
можливість включати до договору умову про відшкодування експлуатаційних послуг та послуг охорони, якщо об’єкт перебуває під охороною.
У міністерстві пояснили, що нова модель пропонується через значну кількість культових споруд, які є пам’ятками культурної спадщини і через особливості режиму використання не можуть функціонувати як постійні релігійні об’єкти.
Водночас релігійні організації потребують доступу до таких споруд для проведення богослужінь та релігійних обрядів.
Запропонований механізм має дозволити задовольнити потреби вірян, не змінюючи встановленого режиму використання пам’яток.
Релігійні організації не завжди мають достатньо ресурсів для утримання пам’яток, проведення необхідних реставраційних робіт та захисту споруд від пошкодження, руйнування або знищення. За таких умов передача об’єкта у постійне безоплатне користування може бути ускладненою.
Натомість погодинний доступ дає змогу поєднати можливість здійснення релігійної практики із завданням збереження пам’яток культурної спадщини.
Як повідомляв Укрінформ, у місті Жовква Львівської області після шести років реставрації відкрили церкву Пресвятої Трійці, що є пам’яткою ЮНЕСКО.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував російський удар по художньому музею в Херсоні, з якого окупанти раніше викрали картини.
Він назвав атаку подвійним злочином та черговим свідченням системної політики росії зі знищення української культурної спадщини.
Ворожий дрон влучив у будівлю музею вранці 20 серпня. Внаслідок атаки загорілося праве крило будівлі та господарські споруди поруч. Рятувальники загасили пожежу, працюючи під загрозою повторного удару. За попередніми даними, люди не постраждали.
Наслідки ворожої атаки на художній музей в Херсоні. Фото: ДСНС
Сибіга розповів, що кілька місяців тому в Міністерстві закордонних справ відкрили виставку “Повернення пам’яті Херсона”. На ній представлені артпринти робіт із колекції Херсонського художнього музею.
За словами міністра, під час окупації Херсона російські військові вивезли понад 10 тисяч творів мистецтва, назвавши це “евакуацією”. Сибіга наголосив, що насправді йшлося про пограбування.
“Те, що можна привласнити, – росія викрадає і називає своїм. У випадку Херсонського художнього музею – це подвійний злочин і ще одне свідчення того, наскільки системною є російська політика знищення”, – заявив глава МЗС.
Він додав, що рф не зможе зробити українську культуру російською, навіть викрадаючи твори мистецтва та руйнуючи культурні установи. Україна, за словами Сибіги, має намір повертати викрадені твори, відновлювати пошкоджені об’єкти та документувати злочини для притягнення росії до відповідальності.
Вигоріле приміщення Херсонського художнього музею внаслідок атаки військ рф. Фото: ДСНС
Як писав Інтент, у липні в Одеському музеї західного і східного мистецтва 11 липня відкрилася виставка “Херсон: НЕ/вкрадене” – проєкт, присвячений колекції, яку вивезли окупанти з Херсонського обласного художнього музею.
14 августа в Одесском районе в результате атаки врага возник масштабный пожар складского помещения для хранения зерна.
Об этом сообщает Главное управление ГСЧС Украины в Одесской области.
Также в Белгород-Днестровском районе произошло возгорание крыши здания гостиничного комплекса и сухой травы рядом.
Пожарные оперативно ликвидировали пожары и не допустили дальнейшего их распространения.
По предварительной информации, погибших и пострадавших нет.
К ликвидации последствий атаки привлекались от ГСЧС 58 пожарных и 14 единиц техники, от местной пожарной команды — 7 человек личного состава и 2 единицы техники.
Одесса News информировала, что в ночь на 14 августа враг атаковал юг Одесской области. Удары пришлись по жилому сектору, неработающим складам и открытой местности. Возникшие пожары оперативно ликвидированы спасателями. Один человек пострадал.
Фото: Головне управління ДСНС України в Одеській області/Facebook
