Суспільство
До ідеї 30-денного перемир’я позитивно ставляться 77% українців
Ідею 30-денного перемир’я позитивно сприймають 77% жителів України.
Як передає Укрінформ, про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
Польовий етап опитування тривав з 12 до 22 березня. У період по 18 березня, тобто до дня телефонних перемовин президента США Дональда Трампа й очільника РФ Володимира Путіна, респондентів питали про сприйняття таких перемовин. Соціологи пропонували шість трактувань, серед яких три – умовно позитивні для України, три – умовно негативні для України. Респондент мав обрати одну відповідь.
Абсолютна більшість українців – 77% – мають позитивне трактування цієї пропозиції.
Найчастіше респонденти (47% із 77%) говорили, що це спосіб показати, що Росія не хоче миру або що Росія порушує домовленостей.
Крім того, 12% говорили про спосіб розблокувати військову допомогу.
Решта 18% називали це насамперед кроком до завершення війни на прийнятних для України вимогах.
Тобто сприйняття пропозиції є позитивним, але небагато хто вірить, що це є реальним початком шляху до миру на прийнятних умовах, зауважили у КМІС.
Лише 17% опитаних обрали один із трьох негативних варіантів.
Так, 8% вважають це помилковим кроком, який ослабить Україну, 7% – кроком відчаю української влади через складну ситуацію на фронті. Сприймають це насамперед кроком до капітуляції України 2%.
У всіх регіонах України абсолютна більшість (від 72% на сході до 85% на заході) скоріше позитивно сприймають пропозицію про тимчасове припинення вогню.
Всеукраїнське опитування громадської думки КМІС проводив 12-22 березня методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки номерів у всіх регіонах України, підконтрольних уряду України. В опитуванні взяли участь 1326 респондентів віком 18 років і старше.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 3,5% для показників, близьких до 50%, 3,1% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 10%, 1,6% – для показників, близьких до 5%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.
Як зауважили у КМІС, отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
Як повідомляв Укрінформ, за даними опитування Центру Разумкова, близько 80% українців виступають проти відведення Збройних сил України із Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей на вимогу Путіна.
Суспільство
Новини на ранок
Ранкова добірка новин висвітлює наслідки нічних обстрілів, міжнародні події у світі, містить аналітичні матеріали.
Джерело
Суспільство
Науковиця висвітлила турецьку допомогу Криму в 1922 році
Дослідниця кримськотатарської історії Ельвіра Кемаль написала статтю про те, як Туреччина у 1922 році надала гуманітарну допомогу голодуючому Криму. Вона розповіла про місію Асана Айвазова до Анкари, конвої з борошном для півострова та трагічну загибель дипломата.
Статтю опублікували в Yenidevir.
Дослідниця розповіла, що на початку 1922 року приховувати катастрофу на півострові стало неможливо, адже на той час від голодної смерті вже згасли тисячі життів. Навесні 1922 року кримськотатарський уряд у складі АРСР делегував до Анкари досвідченого діяча Асана Сабрі Айвазова. Колишній соратник Номана Челебіджихана, який свого часу дипломатував за доби Османської імперії, вільно володів турецькою та мовою більшовиків. У нових реаліях йому довелося піти на компроміс із більшовицьким режимом.
Ще до офіційної промови Айвазова місцевий турецько-кримськотатарський осередок та турецький Червоний Півмісяць розгорнули збір коштів. У квітні виступ Айвазова перед турецьким урядом і пресою в театрі Анкари справив приголомшливий ефект. На місці створили Головний комітет допомоги голодуючим півострова. Пожертви надходили з усіх куточків країни. Як зазначає історик Хакан Киримли, турецьке суспільство, незважаючи на власні злидні, ділилося останнім заради допомоги братам по вірі та крові.
Паралельно розгорталася таємна драма. До Анкари прибув Джафер Сейдамет — давній соратник Айвазова, який після поразки визвольних змагань продовжував боротьбу з еміграції. Оселившись у тому ж готелі, Сейдамет благав друга не вірити більшовикам і тікати до Європи, однак Айвазов відмовився.
Поки Мустафа Кемаль регулярно радився з Айвазовим, Сейдамету у аудиєнції відмовили. Шляхи товаришів розійшлися: Сейдамет вирушив шукати підтримки в Римі, а Айвазов після завершення дипломатичної місії повернувся додому. Через секретний режим і патрулювання Чорного моря військами Антанти радянські агенти переправили його в Крим на підводному човні. Куратор цієї мережі, очільник розвідки Аралов, невдовзі сам же й звинуватив Айвазова в контрреволюції.
Вдома політик потрапив під постійний нагляд спецслужб, а згодом його примусили до співпраці. Звільнитися Айвазову не вдалося навіть після відчайдушного шифрованого листа Сейдамету, захованого під дзеркальцем. У 1938 році радянський режим його розстріляв.
Тим часом гуманітарна місія дала результати. У травні 1922 року до Криму прийшло перше турецьке борошно. Представники Туреччини особисто супроводжували вантажі від Севастополя до Сімферополя, оцінюючи потреби місцевих. На прохання населення восени надіслали не лише додаткове продовольство, а й книжки турецькою мовою.
Порятунком опікувалися й інші міжнародні сили. Американська адміністрація допомоги (АРА) надала масштабну підтримку. Другий за обсягами внесок зробив Ватикан. Також долучилися товариство “Джойнт”, місія Нансена, квакери та меноніти.
Ця підтримка врятувала сотні тисяч життів, адже радянський уряд здатен був забезпечити лише третину нужденних. Проте через замовчування катастрофи та блокаду півострів утратив 15% населення.
Раніше в культовій одеській Книгарні-Кав’ярні презентували книгу Євгенії Генової “Кримськотатарські родини” (Харків, “Folio”, 2024). У виданні викладені історії історії 14 кримськотатарських сімей, на долю яких випали всі випробування злочинної колоніальної політики російської імперії.
Суспільство
Одесагаз отримав штраф у розмірі 2,5 мільйона за недотримання ринкових норм
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийняла рішення про накладення штрафу на компанію «Одесагаз». Сума фінансового стягнення становить 2 мільйони 553 тисячі гривень.
Основні деталі справи
- Регуляторна інстанція працює в напрямках контролю та забезпечення законності у сфері енергетики та житлово-комунальних послуг.
- Компанія «Одесагаз» притягнута до відповідальності за порушення, що потребували такого значного штрафного впливу.
- Сума санкції, яка перевищує два з половиною мільйони гривень, свідчить про серйозність порушень, виявлених у діяльності компанії.
Цей крок Національної комісії спрямований на посилення контролю за дотриманням регуляторних вимог у енергетичній галузі та комунальному секторі.
-
Усі новини1 тиждень agoСекрет довголіття назвала 117-річна Етель Мей Катерхем з Британії
-
Політика1 тиждень agoЗеленський запевнив, що робота з американською стороною для досягнення миру триває
-
Суспільство1 тиждень agoРосія атакувала склад із зерном і готельний комплекс на Одещині
-
Відбудова1 тиждень agoна Херсонщині за тиждень погодили житлових сертифікатів на ₴183 мільйони
-
Суспільство1 тиждень agoБезжально побив товариша до смерті та ліг спати – в Одесі затримано жителя Вінниччини
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника КП
-
Події1 тиждень agoФранківський драмтеатр у День Незалежності покаже «Медею» на висоті понад 2 кілометри
-
Події1 тиждень agoЗахисник Маріуполя видасть збірку поезій, написаних курячою кісточкою на робі у полоні
