Connect with us

Суспільство

До ідеї 30-денного перемир’я позитивно ставляться 77% українців

Published

on


Ідею 30-денного перемир’я позитивно сприймають 77% жителів України.

Як передає Укрінформ, про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.

Польовий етап опитування тривав з 12 до 22 березня. У період по 18 березня, тобто до дня телефонних перемовин президента США Дональда Трампа й очільника РФ Володимира Путіна, респондентів питали про сприйняття таких перемовин. Соціологи пропонували шість трактувань, серед яких три – умовно позитивні для України, три – умовно негативні для України. Респондент мав обрати одну відповідь.

Абсолютна більшість українців – 77% – мають позитивне трактування цієї пропозиції.

Найчастіше респонденти (47% із 77%) говорили, що це спосіб показати, що Росія не хоче миру або що Росія порушує домовленостей.

Крім того, 12% говорили про спосіб розблокувати військову допомогу.

Решта 18% називали це насамперед кроком до завершення війни на прийнятних для України вимогах.

Тобто сприйняття пропозиції є позитивним, але небагато хто вірить, що це є реальним початком шляху до миру на прийнятних умовах, зауважили у КМІС.

Читайте також: Нестабільне перемир’я дозволить РФ підготуватися до нового нападу, і не тільки на УкраїнуДомбровскіс

Лише 17% опитаних обрали один із трьох негативних варіантів.

Так, 8% вважають це помилковим кроком, який ослабить Україну, 7% – кроком відчаю української влади через складну ситуацію на фронті. Сприймають це насамперед кроком до капітуляції України 2%.

У всіх регіонах України абсолютна більшість (від 72% на сході до 85% на заході) скоріше позитивно сприймають пропозицію про тимчасове припинення вогню.

Всеукраїнське опитування громадської думки КМІС проводив 12-22 березня методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки номерів у всіх регіонах України, підконтрольних уряду України. В опитуванні взяли участь 1326 респондентів віком 18 років і старше.

Читайте також: 50% українців за жодних обставин не готові поступитися територіями – КМІС

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 3,5% для показників, близьких до 50%, 3,1% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 10%, 1,6% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.

Як зауважили у КМІС, отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Як повідомляв Укрінформ, за даними опитування Центру Разумкова, близько 80% українців виступають проти відведення Збройних сил України із Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей на вимогу Путіна.



Джерело

Суспільство

голова Міграційної служби у програмі «Є Розмова»

Published

on


У новому випуску програми Укрінформу «Є Розмова» ітиметься про те, що робить держава, аби повернути додому мільйони українців після закінчення війни, а також про можливість отримання українського громадянства іноземцями, які воюють у ЗСУ.

Гостею програми стала голова Державної міграційної служби Наталія Науменко.

В інтерв’ю вона також роз’яснила, чому держава не планує масштабно залучати трудових мігрантів до відбудови країни.

«Держава на сьогодні не планує масштабно залучати трудових мігрантів на відбудову економіки України. Водночас міграційне законодавство України відповідає європейському, і працевлаштування іноземців є однією із законних підстав для їхнього в’їзду та перебування в Україні», – зазначила Науменко.

Вона також розповіла, як Україна врегулювала статус іноземців, які захищають нашу державу зі зброєю в руках.

Читайте також: Експерт – про масштаби трудової міграції: Іноземців в Україні значно менше, ніж до війни

«Громадяни інших країн, які уклали контракт зі Збройними силами України, через рік служби можуть отримати дозвіл на постійне проживання або подати документи на громадянство України», – пояснила голова ДМС.

У програмі піде мова і про те, скільки українців нині перебувають за кордоном та чи є реальні прогнози щодо їхнього повернення; як працює множинне громадянство і чи звільняє воно від військового обов’язку, а також як держава реагує на порушення закону іноземцями. Зокрема, ведуча і гостя програми обговорять нещодавній випадок побиття українки в Одесі громадянином Туреччини.

Прем’єра нового випуску програми відбудеться о 15:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Підтверджено перебування у російському полоні майже 2 тисяч цивільних ,— омбудсман Анонси

Published

on



У російському полоні офіційно підтверджено перебування 1978 цивільних громадян України, однак реальна кількість заручників може бути значно більшою. Крім того, у реєстрі зниклих безвісти перебувають понад 16 тисяч цивільних.

Про це під час пресконференції повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

За його словами, цифра у 1978 осіб стосується лише верифікованих цивільних, щодо яких є підтверджені дані.

«За нашою інформацією, у російському полоні перебувають 1978 верифікованих цивільних. Ми чітко розуміємо, що в Росії залишаються й неверифіковані цивільні заручники. Яка їхня кількість — можемо лише здогадуватися», — зазначив Лубінець.

Омбудсмен наголосив, що в реєстрі зниклих безвісти наразі перебуває понад 16 тисяч цивільних осіб, а скільки ще українців незаконно утримує Росія без офіційного підтвердження, наразі невідомо.

Водночас 27 червня Україні вдалося повернути з російського полону ще сімох цивільних, яких російські військові затримали у 2022 році.

За останніми даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, за чотири роки з російського полону вдалося повернути 9606 українців — як військових, так і цивільних.

Раніше Інтет писав, на новоокупованих територіях Запорізької та Херсонської областей було викрадено щонайменше 395 людей, з яких 103 – представники кримськотатарського народу.

Влітку окупанти на Херсонщині вдруге викрали з власної квартири в тимчасово окупованій Каховці, редакторку місцевої газети Жанну Кисельову. Вперше жінку силовики рф забирали у вересні 2022 року і “майже місяць тримали на підвалі”. Де її утримують зараз, досі не відомо.

За даними Міністерства оборони України, в російському полоні після повномасштабного вторгнення кремля в Україну загинули щонайменше 177 українських в’язнів. За словами представниці Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Вікторії Цимбалюк, чим більше часу полонені проводять у російських в’язницях, тим ближче вони до смерті. Також вона зазначила, що через відсутність міжнародного контролю реальна кількість смертей у російських в’язницях, ймовірно, набагато більша.


Андрій Колісніченко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Росіяни атакували торговельні судна біля портів Одещини, загинув громадянин Єгипту

Published

on


За інформацією, озвученою головою Одеської обласної державної адміністрації Олегом Кіпером, в ніч на 22 червня агресор здійснив атаку на цивільне судноплавство у Чорному морі за допомогою ударних безпілотних літальних апаратів. Унаслідок цієї ракетно-дронової операції пошкодження отримали три торговельні судна, які курсували до портів Одещини.

Наслідки атаки

Зокрема, Олег Кіпер повідомив:

  • Одне з влучань припало на суховантаж, що прямував до одеського регіону.
  • Внаслідок обстрілів загинув громадянин Єгипту, який перебував на борту постраждалих суден.

Про подію інформує ресурс ТЕПЛОДАР.BIZ.UA, детально висвітлюючи обставини нападу і причинені збитки цивільній морській інфраструктурі південного регіону України.

Таким чином, в результаті нічної агресії з використанням безпілотних ударних систем територія Чорного моря зазнала значної небезпеки для торговельного флоту Одещини, що негативно вплинуло на роботу портової галузі та безпеку моряків.

  • У журналістиці з 2021 року, неодноразово публікувався у місцевих онлайн-виданях. Пишу просто і зрозуміло про новини, події та життя громади.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.