Суспільство
До ідеї 30-денного перемир’я позитивно ставляться 77% українців
Ідею 30-денного перемир’я позитивно сприймають 77% жителів України.
Як передає Укрінформ, про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
Польовий етап опитування тривав з 12 до 22 березня. У період по 18 березня, тобто до дня телефонних перемовин президента США Дональда Трампа й очільника РФ Володимира Путіна, респондентів питали про сприйняття таких перемовин. Соціологи пропонували шість трактувань, серед яких три – умовно позитивні для України, три – умовно негативні для України. Респондент мав обрати одну відповідь.
Абсолютна більшість українців – 77% – мають позитивне трактування цієї пропозиції.
Найчастіше респонденти (47% із 77%) говорили, що це спосіб показати, що Росія не хоче миру або що Росія порушує домовленостей.
Крім того, 12% говорили про спосіб розблокувати військову допомогу.
Решта 18% називали це насамперед кроком до завершення війни на прийнятних для України вимогах.
Тобто сприйняття пропозиції є позитивним, але небагато хто вірить, що це є реальним початком шляху до миру на прийнятних умовах, зауважили у КМІС.
Лише 17% опитаних обрали один із трьох негативних варіантів.
Так, 8% вважають це помилковим кроком, який ослабить Україну, 7% – кроком відчаю української влади через складну ситуацію на фронті. Сприймають це насамперед кроком до капітуляції України 2%.
У всіх регіонах України абсолютна більшість (від 72% на сході до 85% на заході) скоріше позитивно сприймають пропозицію про тимчасове припинення вогню.
Всеукраїнське опитування громадської думки КМІС проводив 12-22 березня методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки номерів у всіх регіонах України, підконтрольних уряду України. В опитуванні взяли участь 1326 респондентів віком 18 років і старше.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 3,5% для показників, близьких до 50%, 3,1% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 10%, 1,6% – для показників, близьких до 5%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.
Як зауважили у КМІС, отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
Як повідомляв Укрінформ, за даними опитування Центру Разумкова, близько 80% українців виступають проти відведення Збройних сил України із Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей на вимогу Путіна.
У Києві презентували наукову монографію «Лінгвістика гібридної війни».
Книгу в Укрінформі представила Національна академія Служби безпеки України.
У науковій монографії «Лінгвістика гібридної війни» комплексно обґрунтовано новий міждисциплінарний напрям – лінгвістику гібридної війни.
Тут даються відповіді на запитання: чи може слово бути зброєю, як Росія використовує мову, історичні міфи, пропагандистські наративи та цифрові технології для впливу на свідомість суспільства, а головне – як українська наука може не лише розпізнавати ці загрози, а й пропонувати ефективні інструменти протидії.
Книга стала результатом співпраці науковців і практиків у сферах лінгвістики, стратегічних комунікацій, національної безпеки, психології, права, журналістики, комп’ютерної лінгвістики та інформаційних технологій.
«Автори книги використовували не лише власний досвід, а й людей з поля бою. Ця книга – про досвід війни та потреби, які зараз також починає розуміти світ. Наше завдання – бути флагманом, розширити кругозір та розуміння українців і партнерів», – зазначив ректор Національної академії СБУ Андрій Черняк.
У монографії досліджені використання мови як інструменту гібридної та когнітивної війни, технології російських інформаційно-психологічних операцій та можливості проактивної протидії, механізми конструювання пропагандистських наративів, історичних міфів і маніпулятивних дискурсів; феномен ментальної окупації та особливості російської риторики на тимчасово окупованих територіях України, гендерний вимір інформаційного протистояння, можливості використання штучного інтелекту, автоматизованого аналізу текстів і технологій великих даних для виявлення деструктивного контенту та прогнозування інформаційних загроз.
Головна ідея видання – перетворення лінгвістичного знання на практичний інструмент гарантування національної безпеки, протидії російській агресії та зміцнення когнітивної стійкості українського суспільства.
«На жаль, лінгвістику гібридної війни об’єктивно використовує проти України не лише Росія. І це новий глобальний виклик, із яким ми стикаємося. І на це теж треба відповідати. Це війна не лише проти Росії, а проти російського глобального впливу на частину міжнародної спільноти, яку ми справедливо хотіли б вважати своїми союзниками, та які поділяли б не лише наші цінності, а й певний апарат – символічний, семантичний тощо», – зпідкреслив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони Андрій Юсов.
Особливість монографії – її практична спрямованість. Автори не обмежуються аналізом механізмів російського інформаційного впливу, а пропонують наукові підходи та інструментарій, які можна використовувати у секторі безпеки та оборони, державних інституціях, системі стратегічних комунікацій, медіа й освіті.
Монографія «Лінгвістика гібридної війни» позиціонується як відповідь української науки на виклики війни, у якій боротьба точиться не лише за території, а й за свідомість, ідентичність, історичну пам’ять і майбутнє.
Як повідомляв Укрінформ, експрезидентка Литви Даля Грибаускайте вважає, що російська гібридна війна може бути не менш руйнівною, ніж конвенційна.
Фото: Мар’янна Котик/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
У Варшаві знайшли документ XVI століття, у якому йдеться про напад українських козаків на фортецю Очаків. За словами доктора історичних наук Тараса Чухліба, похід очолював отаман Васько Чорний, ім’я якого раніше не було відоме українській історичній науці.
Про історичну знахідку повідомив Тарас Чухліб.
Документ датований 1572 роком і містить лист османських комендантів Очакова Мустафи та Омара до польського короля Сигізмунда II Августа.
За словами історика, османські урядовці скаржилися королю на напад українських козаків на чолі з Васьком Чорним і просили покарати нападників.
Лист знайшли в Архіві Коронному Варшавському в Польщі. Документ написаний османською мовою, його переклав доктор габілітований Даріуш Колодзейчик. Чухліб опублікував знахідку на своїй сторінці у Facebook разом зі старовинною гравюрою Очакова.
Історик звернув увагу на документ на тлі заяв російського диктатора володимира путіна про те, що російський генералісимус Олександр Суворов нібито “завоював для українців турецький Очаків”.
Проте знахідка свідчить, що українські козаки атакували османську фортецю задовго до часів Суворова.
Російська пропаганда приписує взяття Очакова виключно російським генералам, замовчуючи роль українських козаків. Водночас під час штурму турецької фортеці важливу роль відіграла козацька флотилія на “чайках” під проводом отаманів Сидора Білого та Антіна Головатого.
Сьогодні Очаків потерпає від російської агресії. Місто щодня зазнає обстрілів із боку окупованої Кінбурнської коси. За мужність і стійкість під час повномасштабної війни Очаків заслужив народне звання Міста-Героя.
У Болграді з’явилося ще одне важливе свідчення новітньої історії краю та його людей. Напередодні та з нагоди Дня територіальної оборони України, який цьогоріч відзначали 4 жовтня, подружжя Кулєшових передали до музею Центру культури та дозвілля Болградської міської ради пам’ятний військовий альбом «Бойовий шлях 184 окремого батальйону територіальної оборони 122 окремої бригади територіальної оборони». Як та для чого було створено це видання, дізналася «Бессарабія INFORM».
Зазначимо, це не просто збірка аматорських фотографій. На його сторінках закарбована історія людей, які на початку повномасштабного вторгнення залишили свої мирні професії та стали до лав територіальної оборони, бойові будні, побратимство, виконання завдань і моменти служби, які тепер назавжди залишаться частиною історії.
Автори фотоальбому – подружжя Кулєшових, самі пройшли цей військовий шлях у складі частини, тому ідея створення такого видання для них має особливе значення.
Нагадаємо, 184-й окремий батальйон територіальної оборони об’єднав мешканців Болграда, Татарбунарів, Сарати, Болградського та Білгород-Дністровського районів Бессарабії, Одеси та інших куточків Одещини. У мирному житті вони мали різні професії, родини та життєві історії, однак із початком великої війни опинилися в одному строю.
«Батальйон ТрО на початку повномасштабної війни – це історія про те, як звичайні люди за одну мить стали захисниками. Про тих, хто не питав: “Чи страшно?”, а питав: “Що потрібно зробити?”. Саме з цього починається книга-альбом», — розповів Геннадій Кулєшов «Бессарабії INFORM».
Фотографії для майбутнього альбому почали збирати ще під час служби. Спочатку просто на згадку, а згодом, коли світлин ставало дедалі більше, прийшло розуміння, що з цих кадрів можна зберегти цілу історію підрозділу.
«Ми збирали все, що вдалося. На жаль, не всі військовослужбовці батальйону є на фотографіях. Частина фото була втрачена разом із телефоном, який зламався після Бахмута. Тому до альбому потрапило лише те, що ми змогли зберегти та зібрати», — пояснює Геннадій.
Водночас він підкреслює, що відсутність людини на сторінках альбому зовсім не означає її відсутності в історії батальйону. За його словами, кожен, хто служив у 184-му окремому батальйоні, виконував бойові завдання, підтримував побратимів і робив свою справу заради спільної мети, залишив свій слід у його бойовому шляху.
Створення видання стало спільною справою багатьох людей, адже основою альбому стали фотографії, зроблені самими військовослужбовцями.
«Заслуга в тому, що цей альбом взагалі з’явився, належить усім військовим 184-го батальйону. Це їхня історія, їхні фотографії та спогади. Ми лише зібрали все це докупи, сформували альбом, надрукували його і тепер передали до музею», — наголошує Геннадій.
На сторінках видання – не лише фотографії. Це своєрідна пам’ять про тих, хто був поруч, хто продовжує боротися, хто чекав своїх рідних удома, а також про побратимів, які віддали за Україну найдорожче – своє життя. Саме тому автори альбому вирішили, що він має зберігатися не лише в родинному архіві.
«Ми хотіли, щоб це видання могли побачити інші люди, молодь, наші діти. Щоб через роки можна було відкрити її і згадати, хто був у цьому батальйоні, через що вони пройшли і якою ціною Україна виборює свою свободу», – додав Геннадій Кулєшов.
Тепер альбом стане частиною музейного фонду Центру культури та дозвілля Болграда – місця, де зберігаються свідчення історії громади та її людей.
Раніше ми повідомляли: Рожеві пелікани готуються до міграції на південь: як війна руйнує спокій птахів у «Тузлівських лиманах»
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували вантажне судно на Одещині: є жертви
-
Одеса1 тиждень ago
Працівник ТЦК уникнув ув’язнення за силову мобілізацію в Одесі
-
Відбудова1 тиждень agoбанки вже профінансували проєктів на ₴68,7 мільярда
-
Політика1 тиждень agoЗеленський підписав закон про освіту мовами нацменшин
-
Усі новини1 тиждень agoІлон Маск вирішив помститися «мертвому сину» за зміну статі (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoукраїнок силою «викинули» з готелю у Молдові (фото)
-
Війна1 тиждень agoУдар по Рошен – РФ влучила в завод у Вінниці – Фокус
-
Війна1 тиждень agoПлетенчук сказав, як часто Росія застосовує ракетоносії морського базування проти України