Суспільство
До ідеї 30-денного перемир’я позитивно ставляться 77% українців
Ідею 30-денного перемир’я позитивно сприймають 77% жителів України.
Як передає Укрінформ, про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
Польовий етап опитування тривав з 12 до 22 березня. У період по 18 березня, тобто до дня телефонних перемовин президента США Дональда Трампа й очільника РФ Володимира Путіна, респондентів питали про сприйняття таких перемовин. Соціологи пропонували шість трактувань, серед яких три – умовно позитивні для України, три – умовно негативні для України. Респондент мав обрати одну відповідь.
Абсолютна більшість українців – 77% – мають позитивне трактування цієї пропозиції.
Найчастіше респонденти (47% із 77%) говорили, що це спосіб показати, що Росія не хоче миру або що Росія порушує домовленостей.
Крім того, 12% говорили про спосіб розблокувати військову допомогу.
Решта 18% називали це насамперед кроком до завершення війни на прийнятних для України вимогах.
Тобто сприйняття пропозиції є позитивним, але небагато хто вірить, що це є реальним початком шляху до миру на прийнятних умовах, зауважили у КМІС.
Лише 17% опитаних обрали один із трьох негативних варіантів.
Так, 8% вважають це помилковим кроком, який ослабить Україну, 7% – кроком відчаю української влади через складну ситуацію на фронті. Сприймають це насамперед кроком до капітуляції України 2%.
У всіх регіонах України абсолютна більшість (від 72% на сході до 85% на заході) скоріше позитивно сприймають пропозицію про тимчасове припинення вогню.
Всеукраїнське опитування громадської думки КМІС проводив 12-22 березня методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки номерів у всіх регіонах України, підконтрольних уряду України. В опитуванні взяли участь 1326 респондентів віком 18 років і старше.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 3,5% для показників, близьких до 50%, 3,1% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 10%, 1,6% – для показників, близьких до 5%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.
Як зауважили у КМІС, отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
Як повідомляв Укрінформ, за даними опитування Центру Разумкова, близько 80% українців виступають проти відведення Збройних сил України із Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей на вимогу Путіна.
Російський прокурор запросив загалом 152 роки ув’язнення для восьми жителів Криму, яких ФСБ звинувачує в участі в «агентурній групі української розвідки».
Про це повідомила у Телеграмі правозахисна ініціатива “Трибунал. Кримський епізод”, передає Укрінформ.
“Прокурор вимагає загалом 152 роки ув’язнення для вісьмох кримчан, яких ФСБ назвала “глибоко законспірованою агентурною групою української розвідки”. Сюжет вигадали – як у кіно: таємні канали постачання вибухівки, успішні диверсії на залізницях, встановлення засобів стеження, підготовка резонансних замахів на головних кримських колабораціоністів – Аксьонова та Константинова. В останній момент усіх врятували відважні співробітники ФСБ”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що у суді справа почала розвалюватися з першого засідання через суперечливі свідчення фігурантів. Віктор Подвальний (призначений «куратором») заявив, що майже не знає інших обвинувачених у залі. Кирило Баранник визнав підрив колій, але наголосив, що діяв самостійно і нікого з підсудних не знає, а також заявив про катування електричним струмом, удушенням та утопленням. Ще один обвинувачений припустив, що його затримали лише через паркування авто біля будинку колаборанта Константинова. Обвинувачена Войнаровська зізналася, що підписала свідчення під погрозами слідчого ФСБ віддати її дитину до притулку.
Правозахисники зауважили, що російський суддя Ігор Костін та двоє його колег розглядають чергову абсурдну справу. Раніше Костін уже засудив до довічного ув’язнення невинного українського фермера, який мав алібі. На всіх цих суддів чекає Міжнародний трибунал за воєнні злочини: позбавлення права на справедливий суд та співучасть у незаконному ув’язненні людей.
Як повідомляв Укрінформ, за час окупації Криму зафіксували 560 політичних в’язнів та переслідуваних за кримінальними «справами», з яких 316 – представники кримськотатарського народу.
Спроба продати на аукціоні дев’ять арештованих суден, які перебувають у порту Ізмаїл Одеської області, провалилась.
Про це свідчить оголошення в системі Prozorro.Продажі.
Торги заплановували на 8 жовтня у форматі трираундового англійського аукціону, тобто учасники мали підвищувати ціну. Однак через відсутність зареєстрованих учасників вони не відбулися.
До лота увійшли дев’ять суден: Rondo, Svir, Avangard, VolgoBalt 225, VolgoBalt 193, VolgoBalt 244, Omskiy 6, Naviger 2 та Omskiy 132. Загальна стартова вартість становила 151,6 мільйона гривень.
Частина суден має пошкодження, отримані внаслідок російських атак. Зокрема, на окремих корпусах і в трюмах є пробоїни, через які всередину потрапляє вода. У судна Omskiy 132 частково затоплене машинне відділення.
Інші судна тривалий час перебували у простої, через що мають незадовільний технічний стан. Вони потребують ремонту корпусів і механізмів, а також перевірки та відновлення систем.
Судна заарештували у квітні 2022 року за рішенням слідчого судді Личаківського районного суду Львова. Арешт наклали за клопотанням прокурора Офісу генерального прокурора. Власниками суден були російські компанії.
Згодом арештовані активи передали в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА), яке й виставило їх на продаж на електронному аукціоні.
Проте, варто додати, що окрім вартості самого лота, в оголошенні прямо передбачені митні платежі у понад 58 мільйонів гривень та можливі значні витрати на ремонт і утримання суден.
Суспільство
Нова директорка дитячого будинку в Одесі задекларувала відсутність власного житла :: Новини :: Центр публічних розслідувань
07 жовтня 2026 р. 18:44
В Одесі призначили нову директорку дитячого будинку, яка не має власного житла. У її декларації немає квартири чи будинку у власності або оренді.
Відповідне розпорядження оприлюднили на сайті Одеської міської ради.
Йдеться про Інну Свирід, яку призначили виконувачкою обов’язків директорки КНП “Спеціалізований психоневрологічний дитячий будинок №3 “Сонечко” Одеської міської ради. До виконання обов’язків Свирід приступила з 1 жовтня. Вона працюватиме на посаді тимчасово – до призначення постійного керівника закладу.
Підставою для призначення стала заява Свірід та подання директора Департаменту охорони здоров’я Одеської міської ради Олени Колоденко. Розпорядження підписав виконувач обов’язків міського голови, секретар Одеської міської ради Ігор Коваль. У декларації Свирід зазначила, що зареєстрована та фактично проживає в Одесі. Водночас власного або орендованого житла вона не задекларувала.
Єдиним об’єктом нерухомості у декларації вказана земельна ділянка в Одесі площею 600 квадратних метрів. Власницею землі є її мати, а сама Свирід набула права користування ділянкою ще у 2004 році. Також нова очільниця “Сонечка” задекларувала автомобіль Toyota RAV-4 2007 року випуску. У власність вона придбала його у 2011 році за 100 тисяч гривень.
Інших об’єктів нерухомості у декларації – зокрема квартири, будинку чи незавершеного будівництва – не зазначено.
-
Одеса6 днів agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство6 днів agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство6 днів agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса1 тиждень ago
Атака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Одеса4 дні ago
Росіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Усі новини1 тиждень agoексперт порівняв топові смартгодинники 2026 року (фото)
-
Усі новини4 дні ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)
-
Цікаво7 днів agoІлля Бондаренко отримав міжнародне визнання на Всесвітньому саміті у Мадриді