Суспільство
До ідеї 30-денного перемир’я позитивно ставляться 77% українців
Ідею 30-денного перемир’я позитивно сприймають 77% жителів України.
Як передає Укрінформ, про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
Польовий етап опитування тривав з 12 до 22 березня. У період по 18 березня, тобто до дня телефонних перемовин президента США Дональда Трампа й очільника РФ Володимира Путіна, респондентів питали про сприйняття таких перемовин. Соціологи пропонували шість трактувань, серед яких три – умовно позитивні для України, три – умовно негативні для України. Респондент мав обрати одну відповідь.
Абсолютна більшість українців – 77% – мають позитивне трактування цієї пропозиції.
Найчастіше респонденти (47% із 77%) говорили, що це спосіб показати, що Росія не хоче миру або що Росія порушує домовленостей.
Крім того, 12% говорили про спосіб розблокувати військову допомогу.
Решта 18% називали це насамперед кроком до завершення війни на прийнятних для України вимогах.
Тобто сприйняття пропозиції є позитивним, але небагато хто вірить, що це є реальним початком шляху до миру на прийнятних умовах, зауважили у КМІС.
Лише 17% опитаних обрали один із трьох негативних варіантів.
Так, 8% вважають це помилковим кроком, який ослабить Україну, 7% – кроком відчаю української влади через складну ситуацію на фронті. Сприймають це насамперед кроком до капітуляції України 2%.
У всіх регіонах України абсолютна більшість (від 72% на сході до 85% на заході) скоріше позитивно сприймають пропозицію про тимчасове припинення вогню.
Всеукраїнське опитування громадської думки КМІС проводив 12-22 березня методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки номерів у всіх регіонах України, підконтрольних уряду України. В опитуванні взяли участь 1326 респондентів віком 18 років і старше.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 3,5% для показників, близьких до 50%, 3,1% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 10%, 1,6% – для показників, близьких до 5%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.
Як зауважили у КМІС, отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
Як повідомляв Укрінформ, за даними опитування Центру Разумкова, близько 80% українців виступають проти відведення Збройних сил України із Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей на вимогу Путіна.
За час повномасштабної війни 4 650 закладів освіти постраждали від російських обстрілів, 423 – зруйновані повністю.
Як передає Укрінформ, про це у Телеграмі повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
“За час повномасштабної війни 4 650 закладів освіти постраждали від російських обстрілів, 423 – зруйновані повністю. Це тисячі класів, аудиторій, лабораторій і просторів, де мали навчатися українські діти та молодь”, – написав він.
За словами Лубінця, лише цього року до Офісу омбудсмана надійшло 644 звернення щодо проблем з доступом до навчання, безпеки дітей, вступу, дистанційної освіти, реорганізації закладів, булінгу, дискримінації тощо.
“Тому сьогодні говоримо не лише про початок навчального року. Говоримо про те, якою має бути українська освіта в умовах війни та що необхідно зробити, щоб право на освіту залишалося реальним для кожної дитини”, – підкреслив він.
Як повідомлялося, в Україні 1 вересня відзначають День знань – сьогодні у школах, коледжах та вишах починається навчальний рік. Особливе значення свято має для першокласників і першокурсників.
В Одесі 31 серпня в спортивному комплексі Національного університету “Одеська юридична академія” провели масштабні урочистості до Дня знань. За словами президента університету Сергія Ківалова, на захід зібрали близько 7 тисяч студентів, їхніх батьків, викладачів та гостей.
Ківалов назвав захід “наймасштабнішим Днем знань в історії України” та повідомив, що рекорд зафіксували представники Реєстру рекордів України.
На оприлюднених фотографіях видно, що люди були масово зібрані на спортивному майданчику, а трибуни навколо нього заповнені глядачами.
При цьому урочистості проходили з 9:00 до 10:30 31 серпня — у день, коли Одещина зазнавала російських атак.
ФОТО: скріншот з відео Сергій Ківалов/Facebook
Близько 8:00, незадовго до початку заходу, російські війська завдали удару по терміналу “Нової пошти” в Одеській області. На об’єкті виникла пожежа, яку рятувальники ліквідували. Згодом «Нова пошта» повідомила, що внаслідок атаки було знищено інноваційний термінал та сортувальну лінію, обладнання відновленню не підлягає. Серед працівників постраждалих не було.
Більше того, за даними статистики повітряних тривог за 31 серпня, Одещина протягом доби неодноразово перебувала під загрозою. На графіку зафіксовані тривоги, зокрема, вночі, близько 03:00–04:00, о 08:00, 11:00 та 20:00.
Тобто приблизно за годину до початку масового заходу в регіоні пролунала тривога, а неподалік Одеси російський удар спричинив пожежу на великому логістичному об’єкті.
Напередодні 1 вересня директор Департаменту освіти і науки Одеської ОВА Олександр Лончак закликав освітні заклади відмовитися від традиційних масових лінійок через загрозу російських обстрілів.
“Велике скупчення дітей на подвір’ї школи чи іншому відкритому майданчику — це додатковий і невиправданий ризик”, — заявив Лончак. Він рекомендував проводити святкові заходи у невеликих групах та з урахуванням можливостей укриттів.
Міністерство освіти і науки також окремо рекомендувало уникати скупчення великої кількості людей. Якщо ж захід проводять на подвір’ї або в актовій залі, кількість учасників не має перевищувати розрахункової місткості укриття.
А що з укриттями?
На офіційній карті укриттів Одеси в районі НУ «Одеська юридична академія» редакція знайшла п’ять найпростіших укриттів, які зазначені як такі, що належать університету.
Заявлена місткість вказаних на карті об’єктів:
- Академічна, 9 — 1200 місць;
- Академічна, 8 — 360 місць;
- Академічна, 2 к. 2 — 1240 місць;
- Академічна, 2 — 120 місць;
- Академічна, 2 — 120 місць.
Разом — 3040 місць.
Це приблизно на 4 тисячі місць менше, ніж заявлена Ківаловим кількість учасників заходу — близько 7 тисяч.
Звичайно, сама карта укриттів не дає можливості встановити, що всі п’ять споруд мали використовуватися саме учасниками цього заходу. Так само невідомо, який конкретно план евакуації був розроблений організаторами.
Але питання залишається: як у разі раптової повітряної тривоги кілька тисяч людей, які одночасно перебували на стадіоні, мали організовано потрапити до укриттів, якщо їхня заявлена загальна місткість становить близько 3040 місць?
На урочистостях також був присутній голова Одеської обласної ради Григорій Діденко, який опублікував фото із заходу та повідомив, що привітав студентів університету.
При цьому на офіційному сайті НУ “ОЮА” є лише заява від 30 серпня 2025 року про дозвіл оперативного командування “Південь” на проведення урочистостей за умови виконання необхідних заходів безпеки. Опублікований університетом документ із таким дозволом датований 29 серпня 2025 року, тобто стосується минулорічного заходу. Документа про дозвіл на проведення цьогорічних урочистостей офіційно не опубліковано.
Таким чином, питання не в тому, чи мав університет право провести захід — прямої заборони на масові заходи в області не було. Питання в іншому: наскільки виправданим було збирати тисячі людей в одному місці в день, коли Одещина перебувала під реальною загрозою російських ударів, а буквально перед початком урочистостей окупанти атакували об’єкт неподалік Одеси.
Нагадаємо, 29 квітня 2024 року під час ракетної атаки на Одесу росіяни вбили семеро людей і поранили 30 містян, серед них – одна дитина і вагітна жінка. Від ракетного удару пошкоджень зазнав палац студентів “Одеської юридичної академії”, відомий в Одесі як “Замок Гаррі Поттера”
В резиденції загинув проректор Міжнародного гуманітарного університету Борис Васильєв та постраждав колишній народний депутат, президент НУ “ОЮА” та МГУ Сергій Ківалов. В місті було оголошено жалобу.
Речник Сил оборони півдня Дмитро Плетенчук назвав цей удар винятковим. За словами військового, росіяни і раніше обстрілювали українську територію ракетами зі шрапнеллю, але лише цього разу окупанти вдарили таким касетним снарядом по людному місцю
Уряд України схвалив розподіл державних дотацій на суму 2,3 мільярда гривень, спрямованих на підтримку прифронтових територіальних громад. Ця фінансова допомога має на меті зміцнення економічної стійкості та покращення соціальної інфраструктури регіонів, які безпосередньо постраждали або перебувають у зоні військових дій.
Зокрема, частина коштів, а саме 104,1 мільйона гривень, буде направлена до бюджетів 19 громад Одеської області.
Основні цілі такої підтримки
- Забезпечення сталого функціонування місцевих органів влади.
- Покращення життєвих умов населення у прифронтових районах.
- Підтримку соціальних та комунальних послуг на території громад.
Дана ініціатива є складовою державної політики, спрямованої на зміцнення регіональної безпеки і стабільності. Розподіл фінансування відбувається з урахуванням актуальних потреб територій, які найбільше потребують державної підтримки у складних умовах військового конфлікту.
-
Одеса1 тиждень agoРФ двічі атакувала Одещину реактивними БпЛА 16 серпня
-
Події1 тиждень agoТри фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях
-
Відбудова1 тиждень agoКабмін спрямував ще понад ₴5,1 мільярда на виплату компенсацій за знищене росіянами житло
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські дрони уразили два російські літаки, вісім комплексів РЛС та позицію дивізіону С-400
-
Політика1 тиждень agoПрезидент Литви виголосив у Києві промову українською
-
Події1 тиждень agoУ Києві нагородили переможців літературного конкурсу «Кримський інжир/Qırım inciri»
-
Усі новини1 тиждень agoСекрет довголіття назвала 117-річна Етель Мей Катерхем з Британії
-
Відбудова1 тиждень ago
на Херсонщині за тиждень погодили житлових сертифікатів на ₴183 мільйони