Суспільство
До ідеї 30-денного перемир’я позитивно ставляться 77% українців
Ідею 30-денного перемир’я позитивно сприймають 77% жителів України.
Як передає Укрінформ, про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
Польовий етап опитування тривав з 12 до 22 березня. У період по 18 березня, тобто до дня телефонних перемовин президента США Дональда Трампа й очільника РФ Володимира Путіна, респондентів питали про сприйняття таких перемовин. Соціологи пропонували шість трактувань, серед яких три – умовно позитивні для України, три – умовно негативні для України. Респондент мав обрати одну відповідь.
Абсолютна більшість українців – 77% – мають позитивне трактування цієї пропозиції.
Найчастіше респонденти (47% із 77%) говорили, що це спосіб показати, що Росія не хоче миру або що Росія порушує домовленостей.
Крім того, 12% говорили про спосіб розблокувати військову допомогу.
Решта 18% називали це насамперед кроком до завершення війни на прийнятних для України вимогах.
Тобто сприйняття пропозиції є позитивним, але небагато хто вірить, що це є реальним початком шляху до миру на прийнятних умовах, зауважили у КМІС.
Лише 17% опитаних обрали один із трьох негативних варіантів.
Так, 8% вважають це помилковим кроком, який ослабить Україну, 7% – кроком відчаю української влади через складну ситуацію на фронті. Сприймають це насамперед кроком до капітуляції України 2%.
У всіх регіонах України абсолютна більшість (від 72% на сході до 85% на заході) скоріше позитивно сприймають пропозицію про тимчасове припинення вогню.
Всеукраїнське опитування громадської думки КМІС проводив 12-22 березня методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки номерів у всіх регіонах України, підконтрольних уряду України. В опитуванні взяли участь 1326 респондентів віком 18 років і старше.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 3,5% для показників, близьких до 50%, 3,1% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 10%, 1,6% – для показників, близьких до 5%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.
Як зауважили у КМІС, отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
Як повідомляв Укрінформ, за даними опитування Центру Разумкова, близько 80% українців виступають проти відведення Збройних сил України із Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей на вимогу Путіна.
Контррозвідка Служби безпеки України затримала в Донецькій області двох агентів спецслужб Російської Федерації, підозрюваних у коригуванні ударів по Краматорську та Лиману.
Як передає Укрінформ, про це повідомила Служба безпеки України.
Фігуранти діяли порізно на території Краматорська й Лимана.
За інформацією СБУ, за допомогою агентурних даних росіяни сподівались уразити запасні командні пункти, перевальні бази і логістичні склади Сил оборони України, які воюють на передовій на східному напрямку.
У Краматорську затримали водія комунальної автовишки, який коригував повітряні удари по місту.
За даними слідства, фігурант через свої проросійські погляди був дистанційно завербований російськими спецслужбами. Для наведення ворожого вогню він збирав координати артилерійських позицій Сил оборони на околицях Краматорська і передавав їх росіянам для завдання ракетно-дронових ударів.
Зібрані відомості чоловік накопичував на своєму смартфоні для подальшого звіту російському куратору.
Для конспірації контактів з ворогом агент регулярно видаляв листування, а щоб підтвердити особу на початку сеансу зв’язку, використовував пароль-привітання.
Втім, зазначили в СБУ, це йому не допомогло. Співробітники СБУ задокументували кожен крок шпигунської активності фігуранта і затримали на гарячому під час проведення дорозвідки поблизу військового об’єкта.
У Лимані викрили експрацівника місцевої філії Укрзалізниці, якого росіяни завербували через його знайомого – “депутата” з тимчасово захопленої частини Донеччини.
За його інструкціями агент обходив прифронтове місто, щоб зафіксувати і передати ворогу геолокації Сил оборони та захисних споруд.
Після кожної розвідвилазки чоловік позначав виявлені об’єкти на гугл-картах для передачі “зв’язковому”, який далі звітував перед російськими спецслужбістами.
Контррозвідка СБУ затримала фігуранта у Слов’янську, куди його евакуювали українські оборонці з прифронтового міста.
Під час обшуків у затриманих вилучили смартфони із доказами роботи на ворога.
Слідчі СБУ повідомили обом фігурантам про підозру відповідно до чинених злочинів за двома статтями Кримінального кодексу України:
- ч. 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану);
- ч. 3 ст. 114-2 (несанкціоноване поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних сил України в умовах воєнного стану).
Затримані перебувають під вартою. Їм загрожує від 12 років тюрми до довічного увʼязнення з конфіскацією майна.
Як повідомляв Укрінформ, СБУ та Національна поліція затримали ще двох неповнолітніх агентів РФ, які на замовлення російської ФСБ підпалювали військові авто та спецтранспорт критичної інфраструктури в Одесі та у Вінницькій області.
Фото: СБУ
29 липня 2026, 10:58
45
ФОТОКОЛАЖ: auto.bigmir.net
Після початку повномасштабної війни кількість штрафів для бізнесу за неподання даних про транспорт до ТЦК зросла, хоча на півдні таких випадків значно менше, ніж у більшості областей. На Одещині після 2022 року винесли 50 постанов, тоді як на Херсонщині – лише дві.
Про це свідчать дані Командування Сухопутних військ ЗСУ, які проаналізував Опендатабот.
Від початку дії норми у 2014 році 1 047 українських компаній отримали постанови за неподання або несвоєчасне подання відомостей про транспорт до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).
Хоча обов’язок подавати такі дані існує вже понад десять років, 87% усіх постанов винесли після початку повномасштабного вторгнення. Загалом до відповідальності притягнули 916 посадовців, переважно керівників і бухгалтерів підприємств.
До 2022 року ТЦК складали близько 20 постанов на рік. У 2023 році їх кількість зросла майже в шість разів. Темпи не сповільнюються: за перші п’ять місяців 2026 року винесли вже 263 постанови – майже стільки ж, як за весь 2025-й (278).
За весь період підприємствам нарахували понад 7 мільйонів гривень штрафів, із яких 94% уже сплачено або примусово стягнуто. Від початку повномасштабної війни бізнес перерахував 16,64 мільйона гривень – 83% від усіх нарахованих сум.
СКРИНШОТ: opendatabot.ua
Найбільше постанов після 2022 року зафіксували на Київщині (173), Черкащині (163), Волині (89) та в Києві (81). Водночас на Чернігівщині та Сумщині з 2014 року не винесли жодної постанови.
У південних регіонах показники значно нижчі: на Одещині після 2022 року зафіксували 50 постанов, на Миколаївщині – 20, на Херсонщині – лише дві. До великої війни відповідальність фактично застосовували лише у чотирьох регіонах, а на Одещині за вісім років було лише два такі випадки.
За неподання або несвоєчасне подання інформації про транспорт посадовим особам загрожує штраф від 34 до 59,5 тисячі гривень. Закон також передбачає можливість уникнути відповідальності за наявності поважних причин.
Також в Україні побільшало справ про позбавлення водійських прав через порушення військового обліку.
Частина Приморського району Одеси 19 липня залишиться без світла
Джерело
-
Одеса7 днів agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса1 тиждень ago
В Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Суспільство4 дні ago
Липень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Війна1 тиждень agoОбстріл 19 липня – зруйновано склад Amtel
-
Події5 днів agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події5 днів agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Одеса4 дні ago
Уночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Україна4 дні agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга