Політика
До Києва прибула міністерка економіки Німеччини
Міністерка економіки Німеччини Катаріне Райхе у п’ятницю, 24 жовтня, прибула з неоголошеним візитом до української столиці.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє DW.
«Я кілька разів бувала в Україні та Києві. Але вперше я тут як федеральна міністерка економіки», – зазначила Райхе.
Однією з причин візиту очільниця німецького Мінекономіки назвала допомогу Україні в відновленні енергетичної інфраструктури та заміну обладнання, пошкодженого внаслідок ударів Росії.
«Для цього у нас є відповідні інструменти. Я активізую їх разом із моєю робочою групою, фінансово та процедурно, у тісній співпраці з німецькими та українськими енергопостачальниками», – зауважила Райхе.
Вона пообіцяла, що ФРН виділить більше коштів на допомогу в енергетичному секторі та докладе всіх зусиль, щоб обладнання надійшло до України вчасно. Міністерка зазначила, що раніше німецькі підприємства, енергопостачальні компанії та виробники енергетичного обладнання, такі як Siemens, RWE та E.ON, вже постачали обладнання, матеріали, трансформатори, підстанції, теплоелектростанції та компресори для виробництва газу.
«Ми маємо посилити ці зусилля цієї зими, тому що атаки посилюються. Росія з самого початку націлилася на енергопостачання України, аби змучити українців», – зазначила міністерка.
Глава економічного відомства Німеччини зауважила, що від ударів Росії постраждало 55-60% газової інфраструктури України. Європейський інвестиційний банк уже надав «Нафтогазу» кредити для закупівлі газу на ринках через проблеми з видобутком в Україні, додала вона.
«Німеччина знову виділяє кошти на Фонд енергетичної підтримки України, який на даний момент акумулював 390 млн євро», – заявила Райхе.
Окрім цього, за словами урядовиці, під час візиту обговорюватимуться шляхи посилення співпраці України та Німеччини в оборонному секторі. Міністерка наголосила, що Україна продемонструвала «дивовижну стійкість», маючи найсучаснішу та технологічно найрозвиненішу армію.
«Мене супроводжують компанії, які не лише працюють у сфері безпеки, але й мають технології, наприклад, у сфері дронів. Ми об’єднаємо їх з українськими компаніями та українською оборонною промисловістю», – заявила Райхе, вказавши на важливості масштабувати виробництво.
Вона розповіла, що вражена тим, з якою «стійкістю українці чинять опір в умовах підступних і руйнівних атак Росії».
«Навчитися, як витримати важкі часи протягом тривалого періоду також є метою цієї поїздки», – зазначила Райхе.
Відповідаючи на запитання, чи очікує Німеччина припливу біженців з України взимку через складну ситуацію з енергозабезпеченням, Райхе зазначила, що така тенденція вже фіксується.
«Ми вже зараз бачимо більше біженців з України в Німеччині і дуже інтенсивно працюємо над цією ситуацією», – наголосила вона.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський і федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц узгодили подальші кроки напередодні зустрічі Коаліції охочих.
Фото: Mykola Berdnyk/DW
Президент Володимир Зеленський заявив, що не можна вважати обміном, коли одна сторона обмінює одну частину своєї території на іншу, або ніщо на частину своєї території, це є неприйнятним.
Про це глава держави заявив під час пресконференції у Брюсселі. Трансляцію спілкування Президента з журналістами здійснював Офіс Президента, Укрінформ ретранслював подію на своєму ютуб-каналі.
Відповідаючи на питання щодо пропозиції спецпредставника Президента США Стіва Віткоффа стосовно обміну територіями і відмови від частини Донбасу Зеленський сказав: «Я погоджуються з нашими друзями і партнерами – це не обмін, коли ви обмінюєте вашу територію на вашу територію. Це – не обмін, коли ви обмінюєте нічого на вашу територію, це просто чиїсь бажання, я не знаю чому. Дивіться, це означає: росіяни не отримають якусь певну додаткову землю, якщо ви вийдете зі своєї території. Це не обмін. Я не розумію, що це таке, це ж не лише про територію, це – про наш суверенітет. Це (ці «обміни» – ред.) – неприйнятно».
У відповіді на питання щодо результатів його зустрічі із Президентом США Дональдом Трампом Зеленський зазначив, що головним результатом є санкції стосовно російської енергетики.
«І у нас немає зустрічі в Угорщині без України. І ми ще не маємо Томагавків. Ось і все. Це – результат. Я думаю, що (це – ред.) непогано. (Що буде далі – ред.) – ми побачимо, я не знаю, відверто. Кожен день щось виникає (нове – ред.). Можливо, завтра будуть Томагавки у нас, я не знаю», – додав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, глава польського уряду Дональд Туск заявив, що ніхто не повинен тиснути на Україну щодо територіальних поступок, а потрібно тиснути на Росію, щоб вона припинила агресію.
Фото: European Union
«Наразі немає жодних підстав говорити про згортання цієї ініціативи», – заявив посол.
Дипломат зауважив, що, по-перше, вона вже вийшла за рамки суто чеського проєкту — нині до неї долучилися майже 20 країн, і механізм постачання боєприпасів фактично став міжнародним консорціумом, у якому Чехія відіграє координуючу роль.
По-друге, президент ЧР Петр Павел, який є одним із головних ініціаторів цієї програми, чітко заявив, що її продовження відповідає як інтересам Чехії, так і європейській безпеці.
«Його (Павела) позиція має вагу, і ми бачимо, що навіть ті політичні сили, які раніше критикували деякі аспекти ініціативи, зараз говорять радше про «перегляд механізмів», а не про відмову від самої допомоги», – зазначив керівник дипустанови.
Він назвав роль президента ЧР у цьому аспекті надзвичайно важливою. Глава держави має можливість впливати на формування її зовнішньополітичного курсу, вести діалог із партнерами, формувати громадську думку. Останні заяви Павела свідчать про те, що він налаштований і надалі підтримувати доцільність збереження ініціативи з боєприпасів.
Посол запевнив, що українська дипломатія послідовно працює з усіма партнерами, пояснюючи, що ця ініціатива — не благодійність, а внесок у спільну безпеку; вона створює робочі місця, завантажує чеські підприємства, зміцнює оборонну промисловість.
«Тож логіка продовження тут цілком прагматична, і ми очікуємо, що цей проєкт житиме далі, навіть у нових політичних умовах», – сказав Зварич.
Він також переконаний, що вірогідний майбутній прем’єр і бізнесмен Андрей Бабіш повністю усвідомлює, що виробництво зброї та спільні оборонні проєкти з Україною — це також перш за все економічні контракти, робочі місця та індустріальна співпраця, розвиток технологій, а не благодійність.
«Ми будемо далі розвивати прагматичний підхід та взаємовигідну співпрацю з різними суб’єктами оборонної індустрії, яка в Чехії дуже розвинута і має величезний потенціал… Головне, бути подалі від політизації цих питань», – зазначив посол і застеріг від провокацій з боку Росії з метою погіршення української-чеської співпраці.
Як повідомлялось, станом на серпень Україна в рамках чеської ініціативи отримала в 2025 році мільйон боєприпасів великого калібру.
Фото: facebook/Vasyl Zvarych
На саміті Євросоюзу обговорюватиметься, зокрема, питання використання заморожених російських активів на основі дієвої правової конструкції.
Про це заявив журналістам федеральний канцлер Австрії Крістіан Штокер перед початком зустрічі Європейської ради у Брюсселі, передає кореспондент Укрінформу.
“Ми будемо це обговорювати і радитися. Наразі, наскільки мені відомо, багато питань залишаються відкритими, і їх потрібно прояснити. Нам потрібна дієва правова конструкція, як ми можемо вирішити це питання. І звичайно, ризики, пов’язані з таким підходом, якщо ці заморожені активи будуть “розморожені”, також мають бути обговорені та зважені”, – сказав канцлер.
Штокер зауважив, що низка країн, зокрема Бельгія, висловлює занепокоєння щодо ризиків, пов’язаних із цим процесом.
Австрійський канцлер також привітав рішення США запровадити санкції проти російських нафтових компаній як інструмент тиску для примушення Путіна до переговорів.
“І якщо ми бачимо, що президент Сполучених Штатів також чинить більший тиск на Путіна і вводить санкції проти російських компаній, таких як Лукойл і Роснєфть, то це крок, щоб привести Путіна за стіл переговорів”, – сказав він.
Глава австрійського уряду наголосив, що це мають бути “серйозні мирні переговори для справедливого і тривалого миру”.
Як повідомляв Укрінформ, президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що пропозиція щодо репараційного кредиту для України на суму 140 млрд євро за рахунок заморожених російських активів є надійним та легальним шляхом змусити Росію заплатити за завдану шкоду.
Фото: Х/ Christian Stocker
-
Одеса4 дні agoКоли в Одесі ввімкнуть опалення 2025 року
-
Події1 тиждень agoУ Києві відкрили виставку графіки Алли Горської та Віктора Зарецького
-
Війна1 тиждень agoРаміна показала умови для мобілізованих: гірші за місця утримання полонених ворогів (фото)
-
Одеса1 тиждень ago
Відключення водопостачання в Одесі та області 14 жовтня: ремонтні роботи в мікрорайонах
-
Усі новини1 тиждень agoексперти порівняли «особливі» смартфони і з’ясували, який краще
-
Усі новини1 тиждень ago100% ефективність сонячних панелей стане реальністю: що виявили вчені
-
Відбудова1 тиждень agoПартнери зі США допоможуть замінити понад 200 пошкоджених обстрілами вікон у Полтавській громаді
-
Політика1 тиждень agoНорвегія наступного року планує збільшити допомогу Україні до $8,6 мільярда