Події
До лонглиста польської літературної премії Ossolineum увійшли 11 українських авторів
До довгого списку польської премії за переклад поезії Ossolineum 2025 року увійшли книжки п’ятьох українських авторів – Ії Ківи, Максима Кривцова, Дмитра Лазуткіна, Ірини Вікирчак і Василя Стуса, а також антологія поезії українських поеток.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.
Загалом до довгого списку премії Nagroda Ossolineum za Przekład Poetycki увійшли 23 поетичні збірки, перекладені польською з різних мов. Серед авторів як класики, так і автори сучасних текстів, зокрема українських.
Українські книжки, які увійшли до довгого списку:
- Ія Ківа Wędrowny ptak wojny («Мандрівний птах війни»), переклад Анети Каминської (Katalog Press);
- Максим Кривцов Talk-show Wojna(«Ток-шоу “Війна”»), переклад Анети Каминської (Fundacja Pogranicze);
- Дмитро Лазуткін Ocean Indyjski («Індійський океан»), переклад Марцина Ґачковського (Fundacja Pogranicze);
- Ірина Вікирчак Listy z Kalkuty («Листи з Калькути»), переклад Катажини Шведи (Fundacja Pogranicze);
- Василь Стус Czas twórczości / Dichtenszeit i listy z niewoli (т. 2) («Час творчості»), переклад віршів – Яцек Подсядло (Staromiejski Dom Kultury).
У списку також є антологія Nie zabrałam z sobą radości. Wybór wierszy poetek ukraińskich («Я не взяла з собою радості. Вибір віршів українських поеток»), до якої увійшли тексти шістьох українських авторок (Мар’яна Савка, Олена Рибка, Ольга Ольхова, Дзвінка Матіяш, Юлія Бережко-Камінська, Йордана Дранчук).
Збірку переклали Богдан Баран і Збіґнєв Жбіковський, вона вийшла у Варшавському відділенні Спілки польських письменників (Oddział Warszawski Stowarzyszenia Pisarzy Polskich).
Премія Ossolineum, яку заснували у 2024 році, має на меті підтримати переклади поезії з інших мов польською та відзначити якісну роботу перекладачів і видавництв.
Переможець отримає ₽10 тисяч, а видавець – почесну статуетку. Книжки-лавреатки також поповнять фонди Національної бібліотеки Ossolineum.
Церемонія нагородження відбудеться восени 2025 року у Вроцлаві під час гала-вечора літературних премій Angelus та Silesius.
Як повідомляв Укрінформ, у польському прикордонному місті Перемишль 14–17 серпня пройде новий літературний фестиваль «Місто з рікою», який фокусується на українсько-польському діалозі.
Фото: ossolineum.pl
«З великим болем і сумом дізнались сьогодні новину про нашого Синичку. Андрій Синишин – військовий, актор театру «І люди, і ляльки», актор театру імені Леся Курбаса – загинув 16.04.2025 року поблизу населеного пункту Юнаківка, Сумського району, Сумської області, захищаючи нашу країну від ворога», – ідеться в повідомленні.
Актору було 26 років.
Наприкінці квітня у театрі імені Леся Курбаса повідомляли, що Андрій Синишин вважається зниклим безвісти. «Але Андрій з нами! У кожному образі, який створює на сцені. У сміху, що лишається після його жартів. У тиші, яку він вміє наповнити змістом», – зазначали колеги актора.
Андрій Синишин закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка, де навчався на акторському курсі Таїсії Литвиненко.
У театрі імені Леся Курбаса він грав у виставах «Апокрифи» Лесі Українки та «Небезпечні зв’язки» за Крістофером Гемптоном.
Також працював у театрі «І люди, і ляльки», де зіграв у «Різдвяній зірці», «Сніговій королеві», «Лелеченяті та опудалі» й інших постановках. У квітні цього року театр «І люди, і ляльки» присвятив військовому виставу за поезією Сергія Жадана «Різдво. Тризна» – тоді його вважали зниклим безвісти.
Прощання з Андрієм Синишиним відбудеться у Львові 13 вересня.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті загинув оператор-постановник та військовослужбовець Збройних сил України Денис «Бес» Пономаренко.
Фото: facebook.com/LudyLyalky
Письменник та військовослужбовець Сергій Жадан вважає, що під час повномасштабної війни культура не може стати на паузу і в цих умовах вона є не розвагою, а тим, що дає людям емоційну стабільність.
Про це Жадан зазначив під час зустрічі з військовослужбовцями у Житомирі, передає кореспондент Укрінформу.
«Культура – це не про розвагу, а про нашу емоційну стабільність і наше емоційне здоров’я. Так чи інакше всі ми щось читали, дивилися, слухали і це сформувало нашу емоційність. Зараз, відкриваючи в черговий раз книжку чи дивлячись кіно, ми просто намагаємося набути якоїсь рівноваги, відновити спокій і свою емоційну вертикаль. Цього не слід знецінювати і недооцінювати, інакше потім буде більше роботи в психотерапевтів», – сказав Жадан.
Він додав, що виступає за те, аби в умовах великої війни культура не стала на паузу.
«Зрозуміло, що культура не може не реагувати на війну. Зараз фактично всі концерти, вечори, фестивалі, які відбуваються в Україні, мають волонтерську складову і збирають гроші на військо. На всіх цих заходах завжди є військові, які перебувають на ротації, лікуються після поранення або демобілізувалися. Приходять вони, їхні діти, дружини, і для них дуже важливо не сидіти вдома зі своєю тривогою і страхом, а бути в середовищі людей, з якими ти знаходишся на одній хвилі», – зауважив письменник.
Як повідомляв Укрінформ, український письменник, поет і військовий Сергій Жадан переконаний, що російська війна змінила українську мову – з неї зникла легкість, а натомість з’явився біль.
Фото Ірини Чириці
Більше наших фото можна купити тут
Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголошує конкурс на здобуття премії імені М. Г. Дерегуса за 2025 рік.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Держмистецтв.
Цьогоріч премія присуджується до дня народження Михайла Дерегуса, 5 грудня, художникам у номінації «графіка» за визначні твори (цикл творів), що відзначаються високим професіоналізмом виконання.
Як зазначається, на здобуття премії подається твір (цикл творів), що створений та оприлюднений протягом останніх п’яти років, але не пізніше ніж за три місяці до його подання на здобуття премії, має позитивні рецензії у мистецтвознавчій літературі, засобах масової інформації.
Відбір творчих робіт претендентів на здобуття премії здійснюється за такими критеріями: професійна майстерність; використання в художніх творах технік, комбінацій, сюжетних ліній, мотивів, образів, співзвучних з творчістю М. Г. Дерегуса; участь у всеукраїнських (міжнародних) виставках образотворчого мистецтва (графіка).
Пропозиції щодо претендентів на здобуття премії вносяться інститутами громадянського суспільства, що спрямовують свою роботу на підтримку культури і мистецтва, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та закладами мистецької освіти.
Грошова винагорода становить 20 тисяч гривень.
Прийом документів здійснюється з 10 вересня до 1 листопада 2025 року лише в електронному вигляді.
Як повідомляв Укрінформ, у 2024 році лавреаткою премії імені Михайла Дерегуса стала художниця Любов Яцків за створення іконостаса у храмі Святої Софії – Премудрості Божої при Українському католицькому університеті.
Фото: uartlib.org
-
Усі новини1 тиждень agoМУАЯД впав на концерті – як він відреагував
-
Усі новини6 днів agoназвано 5 найпотужніших суперкомп’ютерів 2025 року (фото)
-
Війна1 тиждень agoЛюксембург долучиться до ініціативи закупівлі у США зброї для України
-
Політика1 тиждень agoЦе показує, що він слабкий
-
Війна1 тиждень agoВ Україні у середу переважно без опадів, вдень до +32°
-
Усі новини1 тиждень agoБагаті туристи бронюють розкішні вілли в Лос-Анджелесі за роки до Олімпіади 2028
-
Політика1 тиждень agoПрипинення вогню як частина мирної угоди можливе за серйозних безпекових гарантій Україні
-
Політика1 тиждень agoНауседа закликав Коаліцію охочих вийти на новий рівень, а не просто обмінюватися думками