Connect with us

Суспільство

Доброславська громада за пів року витратила 11 мільйонів на дороги Анонси

Published

on



Доброславська селищна рада в Одеській області витратила 11,2 мільйона гривень за перше півріччя 2025 року на інфраструктурні проєкти, а саме ремонти доріг. 

Про це під час сесії Доброславської селищної ради повідомила заступниця Доброславського голови Альона Шихалієва.

За її словами йдеться, про селище Доброслав де відремонтували три вулиці на загальну суму 420,2 тисячі гривень, а в Кремидівському старостинському окрузі одну вулицю та дві дороги загального користування на суму 10,8 мільйона гривень.

Загалом, за даними заступниці селищної голови, за перше півріччя 2025 року за капітальними видатками (на 51 проєкт) перерахували 25,8 мільйона гривень, в тому числі 12,7 мільйона гривень – з місцевого бюджету, а 13,1 мільйона гривень – з бюджетів вищого рівня. 

На благоустрій територій витратили 1 мільйон гривень: по селищу Доброслав – 39,7 тисячі гривень капітальних видатків пішло на ремонт водопостачання в парку Тракія, в Кремидівському старостинському окрузі – 867, 8 тисячі гривень – на ремонт центру для осіб, які постраждали від домашнього насильства. Ремонт вуличного освітлення обійшовся в 1 мільйон гривень: в селищі Доброслав на 25 вулицях провели ремонти на суму 552,7 тисячі гривень, в Кремидівському старостинському окрузі на ці ж потреби витратили 186 тисяч гривень, в Трояндівському – 140 тисяч гривень, в Шомполівському – 136 тисяч гривень.

На ремонти з водопостачання (роботи на артезіанських свердловинах, вуличних мережах) всього витратили 585,4 тисячі гривень: по селищу Доброслав – 250 тисяч гривень, по Трояндівському старостинському округу – 156 тисяч гривень, Кремидівському – 167, 9 тисяч
гривень, Шомполівському – 11,5 тисяч гривень.

За словами Альони Шихалієвої, в Доброславській громаді велику увагу приділяють енергонезалежності – завдяки співпраці з іноземними донорами громада отримала на майже 23 мільйони гривень допомоги у вигляді станцій накопичувальної електроенергії. 10% від цієї суми, а саме 2,4 мільйона гривень, з місцевого бюджету було направлено на встановлення цих станцій.

Переважна частина користувачів – адмінбудівлі, заклади освіти, культури та артезіанські свердловини. Всі ці заклади забезпечені засобами безперебійного живлення. Це дає можливість економити на дизельних та бензинових генераторах і забезпечити безперебійну роботу цих установ.

Закладам освіти й культури було направлено – 3,2 мільйона гривень капітальних видатків: Доброславському ліцею та дитячому садочку – 422,8 тисячі гривень, Трояндівському старостинському округу – 43,9 тисячі гривень, Кремидівському – 2,7 мільйона гривень – Шомполівському – 14,6 тисячі гривень. На соціальний захист витратили 445,3 тисячі гривень: 117,3 тисячі гривень – на поточний ремонт адміністративного приміщення під створення ветеранського простору, на закупівлю техніки та обладнання, а 328 тисяч гривень були спрямовані на вшанування пам’яті полеглим героям України – створення надгробків – кошти були розподілені між всіма комунальними підприємствами й вони вже є замовниками цих пам’ятників.

Тетяна Коломійцева



Джерело

Суспільство

В Україну повернули 2058 дітей

Published

on



Активну підтримку в питанні повернення депортованих українських дітей надають 38 країн, а також Рада Європи та Євросоюз, на цей час в Україну вдалося повернути 2058 дітей.

Про це повідомив секретаріат уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у відповідь на запит Укрінформу.

“Ініціатива Президента України Bring Kids Back UA продовжує об’єднувати велику кількість країн світу для повернення депортованих дітей. Станом на лютий-березень 2026 року активну підтримку надають 38 країн, а також Рада Європи та Європейський Союз. Завдяки цій стратегічній ініціативі станом на 25 березня 2026 року до України вдалося повернути 2058 дітей”, – йдеться у відповіді.

У секретаріаті зауважили, що Україна продовжує отримувати підтримку від міжнародної спільноти в питанні повернення військовополонених та незаконно депортованих/примусово переміщених осіб, зокрема дітей, яка полягає в реалізації спільних гуманітарних місій, дипломатичному тиску та посередництві третіх країн-партнерів у переговорах.

“Окремо слід відзначити роль США (як офіційних інституцій – уряду та Конгресу, так i першої леді США, американських правозахисних інституцій та громадянського суспільства) у послідовній підтримці гуманітарного питання повернення незаконно депортованих РФ українських дітей. За сприяння та прямої участі першої леді США до України були повернуті три останні групи дітей (19 дітей)”, – зауважують в Офісі омбудсмена.

Читайте також: Публічність щодо імен цивільних полонених може поліпшити умови їхнього утримання у РФ – Хилюк

Наголошується, що уповноважений на постійній основі доводить до міжнародних партнерів позицію щодо необхідності посилення тиску на Росію задля повернення українських військовополонених та депортованих/незаконно переміщених дітей. Також здійснюються заклики ставати країнами-посередниками в цьому питанні та долучатися до міжнародних платформ для повернення українських полонених та депортованих дітей.

Як повідомляв Укрінформ, глава представництва Єврокомісії в Люксембурзі Анн Кальтьо заявила, що повернення викрадених українських дітей гальмує фрагментований підхід з боку міжнародних партнерів та самого ЄС, для реального прогресу потрібна чітка система координації всіх залучених сторін.

Фото: Bring Kids Back UA 



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Представниці Одещини опинились у рейтингу жінок-лідерок країни Анонси

Published

on



Видання “Українська правда” провело премію “УП-100. Сила жінок”, відзначивши сотню українок із різних сфер і регіонів, які формують розвиток країни та підтримують суспільство під час війни. Серед лауреаток — представниці південних регіонів, зокрема Одещини, Херсонщини та Криму, які попри виклики продовжують працювати й розвивати свої громади.

Про це свідчить список “УП-100. Сила жінок”.

Цьогорічною темою церемонії стало гасло “Коли квітує одна, ми квітуємо всі”. Як пояснили організатори, воно перегукується з ідеєю “квітування”, яку осмислював український поет і дисидент Василь Стус.

У цьому контексті йдеться про внутрішню гідність і свободу людини, що здатні зберігатися навіть у найскладніших обставинах — зокрема під час війни. Організатори наголошують: “квітування” — це не лише про стійкість, а й про відповідальність, здатність діяти, творити й підтримувати інших навіть у періоди втрат, небезпеки та невизначеності. Це також про жінок, які не відкладають життя “на потім”, а вже зараз розвивають свої громади, професійні сфери та країну загалом.

До списку лауреаток увійшли представниці різних галузей — медіа, культури, освіти, науки, бізнесу, спорту, державного управління та сектору безпеки. Зокрема, у категорії “Суспільство” відзначили медійниць, які працюють у Києві та на національному рівні: головну продюсерку новин Суспільного Христину Гаврилюк і журналістку та документалістку Наталію Гуменюк, співзасновницю “Громадського телебачення”, відому своїми репортажами з гарячих точок, зокрема зі сходу України та деокупованих територій.

У категорії “Культура” нагородили діячок із різних куточків країни. Серед них — народна артистка України Олена Галл-Савальська, яка представляє Херсонський театр і продовжує працювати попри виклики південного регіону; співачка Мар’яна Головко, пов’язана з сучасною оперною сценою Києва; режисерка Марина Ер Горбач, чиї роботи презентують Україну на міжнародних фестивалях; культурна менеджерка Саша Довжик, яка працює над дослідженням української культури як в Україні, так і за її межами.

Також серед відзначених — кримськотатарська мисткиня Азіза Ескендер, яка представляє Крим і зберігає культурну ідентичність корінного народу; заступниця директора Одеського художнього музею Олександра Ковальчук, що розвиває культурне середовище Півдня; музична продюсерка Дар’я Коломієць, яка документує війну через мистецькі проєкти.

Крім того, відзначили Катерину Ротаренко, військову-пошуковицю з Рені та Людмилу Прокопечко, голову Доброславської громади.

Плюс, директорка Promprylad Art Center в Івано-Франківську Ксенія Малих, яка працює над розвитком культурної інфраструктури заходу України; культурологиня Маріам Найєм, що займається темами деколонізації; співачка Катерина Павленко (Monokate), пов’язана з українською музичною сценою; Наталія Пасічник — музикантка, яка популяризує українську культуру у Швеції; Антоніна Романова з позивним “Крим”, яка поєднує мистецтво й військову службу; фольклористка Мар’яна Садовська; режисерка анімації Анастасія Фалілеєва та художниця Леся Хоменко.

У номінації “Креативні індустрії” також представлені жінки з різних регіонів. Серед “Захисниць” відзначили жінок, які беруть безпосередню участь у захисті України на фронті та в тилу.

Загалом премія охопила вісім ключових напрямів — “Політика та державне управління”, “Суспільство”, “Культура”, “Захисниці”, “Освіта і наука”, “Креативні індустрії”, “Спорт” і “Бізнес”, підкресливши внесок жінок із різних областей України — від Одещини, Херсонщини та Сумщини до Львівщини, Івано-Франківщини та Києва — у спільну стійкість і розвиток країни.

У лютому Президент України нагородив Семена Кантора — директора Музею сучасного мистецтва Одеси орденом “За заслуги” III ступеня.


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Підозрюваний у зловживанні впливом екскерівник лісгоспу Одещини передав 1 млн грн ЗСУ

Published

on



Підозрюваний у зловживанні впливом екскерівник лісгоспу Одещини передав 1 млн грн ЗСУ



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.