Connect with us

Політика

Ексдепутатка Кормишкіна визнала провину і уклала угоду зі слідством

Published

on



Зазначається, що 14 березня відбулося перше судове засідання у справі Ірини Кормишкіної та її чоловіка Юрія Кормишкіна, на якому прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури озвучив, що в угоді для колишньої народної депутатки прописані такі умови: щире каяття; перерахування 20 млн грн до державного бюджету; донат на ЗСУ — 1 млн грн протягом 5 місяців; “викриття один одного”; суспільний інтерес: економія ресурсів суду та правоохоронних органів; позбавлення права обіймати посади в органах державної влади строком на 2 роки.

Ірина та Юрій Кормишкіни свою провину визнали. Чоловік ексдепутатки, поза іншим, просив дозволу виїхати за кордон для лікування.

За його словами, він працює в аграрному бізнесі і підірвався на протитанковій міні та мав перелом хребта. Саме тому, на думку Кормишкіна, йому потрібно проходити лікування за кордоном. Доля цієї поїздки залежить від рішення прокурора.

Суддя також поцікавилася відсутністю на засіданні поручителів — Давида Арахамії та Віталія Кіма.

У свою чергу захист зазначив, що викликати поручителів не було потреби, проте суддя з цим не погодилася.

Наразі засідання відклали. Наступного разу також розглянуть угоду щодо визнання винуватості Юрія Кормишкіна. Далі ці угоди має затвердити суд.

Як повідомляв Укрінформ, 25 лютого Верховна Рада ухвалила постанову про припинення повноважень народної депутатки Ірини Кормишкіної, підозрюваної в незаконному збагаченні та внесенні недостовірних даних до е-декларації.

У жовтні минулого року Ірині Кормишкіній (попереднє прізвище – Аллахвердієва) оголосили підозру в незаконному збагаченні. За даними слідства, у 2021-2022 роках вона набула у власність активи, які на понад 20 млн грн перевищують офіційні доходи й заощадження за цей період.

Читайте також: Замість Кормишкіної: у Раді з’явилась нова депутатка від «Слуги народу»

Вищий антикорупційний суд застосував до депутата запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Поручителями визначені були голова фракції “Слуги народу” Давид Арахамія і очільник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім.

У січні Кормишкіна отримала також підозру у внесенні недостовірних даних до е-декларації.



Джерело

Політика

Україна долучається до Європейського оборонного фонду

Published

on



Президент України Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію Угоди між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, про участь України в Європейському оборонному фонді (ЄОФ).

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на картку закону на сайті парламенту.

Метою документа є виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Угодою між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, про участь України в ЄОФ, вчиненою 13 липня 2026 року в м. Києві.

Закон створить правові підстави для участі України у Фонді, що є інструментом Європейського Союзу для підтримки спільних оборонних досліджень і розробок, а також зміцнення європейської оборонної технологічної та промислової бази.

Участь України у Фонді сприятиме:

  • поглибленню оборонно-промислового співробітництва між Україною та Європейським Союзом;
  • залученню українських юридичних осіб до спільних з європейськими партнерами проєктів у сфері оборонних досліджень, розроблення та виробництва оборонних продуктів і технологій;
  • нарощуванню технологічного, інноваційного та виробничого потенціалу оборонно-промислового комплексу України.
Читайте також: Держави ЄС схвалили п’ять спільних оборонних проєктів – Україна залучена до чотирьох

Очікується, що реалізація ініціативи сприятиме розвитку оборонно-промислового співробітництва з Європейським Союзом, залученню фінансування партнерів для оборонних досліджень і розробок та зміцненню обороноздатності держави.

Як повідомляв Укрінформ, 16 вересня Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію Угоди між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, про участь України в Європейському оборонному фонді (ЄОФ). Законодавчу ініціативу №0390 підтримали 312 депутатів.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Для євроінтеграційних законів у Раді є більшість

Published

on



У Верховній Раді достатньо голосів для ухвалення євроінтеграційних законів, необхідних для виконання зобов’язань України перед ЄС та подальшого отримання європейського фінансування.

Про це глава української делегації та віцепрезидентка ПАРЄ Марія Мезенцева розповіла в інтерв’ю Укрінформу.

«Дехто каже, що депутати зараз на канікулах. Ми записуємо це інтерв’ю у Страсбурзі, а далі я з колегами їду до інших столиць. Водночас я бачила повідомлення від секретаріатів комітетів Верховної Ради, що потенційно ми можемо зібратися вже 12-го числа», – сказала Мезенцева.

За її словами, парламент може розглядати євроінтеграційні законопроєкти значно швидшими темпами.

«Моя позиція дуже проста: можемо голосувати хоч щодня – і по 20, і по 30 законів. Я членкиня профільного євроінтеграційного комітету й не можу виступати проти таких голосувань. Ми занадто багато втратили як нація, щоб і далі дебатувати, можемо чи не можемо голосувати», – наголосила вона.

Як приклад Мезенцева назвала законопроєкт про проведення відкритого конкурсу на посаду генерального прокурора, який вона підтримує, однак якого наразі немає у порядку денному парламенту.

Відповідаючи на запитання, чи готові депутати забезпечити необхідну кількість голосів, віцепрезидентка ПАРЄ заявила: «Більшість є. Я впевнена, що наступний парламентський тиждень буде результативним у межах євроінтеграції».

Водночас, за її словами, під час організації роботи Верховної Ради необхідно враховувати безпекову ситуацію та можливі відключення електроенергії у столиці.

Мезенцева зазначила, що для депутатів уже підготовлено систему електронного голосування, у якій можна ідентифікувати парламентарія та унеможливити використання його голосу іншою особою.

«Програма діє на визначеній території, голос можна верифікувати, депутат також може виступити. Під час пандемії COVID-19 ми так працювали – це нормальна європейська практика», – додала вона.

Мезенцева також закликала без зволікань виносити на голосування законопроєкти, щодо яких немає політичних розбіжностей і які не потребують тривалого обговорення.

Читайте також: ЄС може відкрити свій ринок для України та інших кандидатів ще до вступу – Politico

«Коли в нас була повітряна тривога, ми проголосували десять законів за 15 хвилин – ті, які не потребували обговорення. Давайте ставити такі закони на голосування й ухвалювати їх. Я готова це адвокатувати й пояснювати колегам», – підсумувала глава української делегації в ПАРЄ.

Як повідомляв Укрінформ, ПАРЄ закликає виплачувати компенсації Україні за рішеннями ЄСПЛ з російських активів.



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна започатковує парламентський діалог з Андським регіоном

Published

on


Україна започатковує окремий парламентський діалог з Андським регіоном та домовляється про системнішу співпрацю з Андським парламентом.

Про це повідомив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Започатковуємо окремий парламентський діалог з Андським регіоном. У Мадриді зустрівся з президентом Андського парламенту Мануелем Хосе Оссандоном Ірарразабалем», – поінформував він.

Стефанчук уточнив, що це перша сторін зустріч і важливий крок до системнішої співпраці між Верховною Радою України та парламентськими структурами Латинської Америки.

Спікер українського парламенту пояснив, що Андський парламент об’єднує представників Болівії, Чилі, Колумбії, Еквадору та Перу.

«Поінформував про наслідки останніх російських ударів по Україні та ситуацію, в якій щодня живуть українські міста й громади. Окремо говорили про гуманітарні ініціативи, до яких пан Президент готовий долучитися», – наголосив Голова ВР.

Водночас сторони обговорили подальше поглиблення контактів між Верховною Радою та Андським парламентом, участь українських парламентарів у його заходах і розвиток постійного міжрегіонального діалогу.

Український та Андський парламенти домовилися продовжувати цю співпрацю.

Читайте також: Стефанчук і Кос обговорили подальшу фінансову підтримку України

Також Стефанчук запросив представників Андського парламенту відвідати Україну – «переконаний, що такий візит дасть можливість безпосередньо побачити наші потреби й визначити конкретні напрями подальшої взаємодії».

«Для України важливо, щоб голос правди про цю війну звучав у парламентах усіх регіонів світу – і щоб цей діалог переходив у конкретні спільні дії», – підсумував Голова ВР.

Як повідомляв Укрінформ, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук і президентка Законодавчих зборів Коста-Рики Яра Хіменес під час зустрічі в Мадриді обговорили питання повернення незаконно вивезених українських дітей та посилення санкційного тиску на Росію.

Фото: Ruslan Stefanchuk, Facebook



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.