Політика
Ексдепутатка Кормишкіна визнала провину і уклала угоду зі слідством
Зазначається, що 14 березня відбулося перше судове засідання у справі Ірини Кормишкіної та її чоловіка Юрія Кормишкіна, на якому прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури озвучив, що в угоді для колишньої народної депутатки прописані такі умови: щире каяття; перерахування 20 млн грн до державного бюджету; донат на ЗСУ — 1 млн грн протягом 5 місяців; “викриття один одного”; суспільний інтерес: економія ресурсів суду та правоохоронних органів; позбавлення права обіймати посади в органах державної влади строком на 2 роки.
Ірина та Юрій Кормишкіни свою провину визнали. Чоловік ексдепутатки, поза іншим, просив дозволу виїхати за кордон для лікування.
За його словами, він працює в аграрному бізнесі і підірвався на протитанковій міні та мав перелом хребта. Саме тому, на думку Кормишкіна, йому потрібно проходити лікування за кордоном. Доля цієї поїздки залежить від рішення прокурора.
Суддя також поцікавилася відсутністю на засіданні поручителів — Давида Арахамії та Віталія Кіма.
У свою чергу захист зазначив, що викликати поручителів не було потреби, проте суддя з цим не погодилася.
Наразі засідання відклали. Наступного разу також розглянуть угоду щодо визнання винуватості Юрія Кормишкіна. Далі ці угоди має затвердити суд.
Як повідомляв Укрінформ, 25 лютого Верховна Рада ухвалила постанову про припинення повноважень народної депутатки Ірини Кормишкіної, підозрюваної в незаконному збагаченні та внесенні недостовірних даних до е-декларації.
У жовтні минулого року Ірині Кормишкіній (попереднє прізвище – Аллахвердієва) оголосили підозру в незаконному збагаченні. За даними слідства, у 2021-2022 роках вона набула у власність активи, які на понад 20 млн грн перевищують офіційні доходи й заощадження за цей період.
Вищий антикорупційний суд застосував до депутата запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Поручителями визначені були голова фракції “Слуги народу” Давид Арахамія і очільник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім.
У січні Кормишкіна отримала також підозру у внесенні недостовірних даних до е-декларації.
Політика
Україна відкрита до відновлення діалогу з Південною Кореєю попри рішення Сеула відкликати посла
Україна залишається відкритою до відновлення конструктивного діалогу з Республікою Корея попри рішення Сеула відкликати посла в Україні Пака Кічанга у зв’язку з ситуацією щодо північнокорейських військовополонених.
Про це заявив журналістам речник МЗС Георгій Тихий, передає Укрінформ.
Тихий поінформував, що цього тижня міністерство запрошувало посла Республіки Корея в Україні для представлення української позиції та пошуку конструктивних рішень.
«Йому була доведена позиція української сторони. Ми переконані, що дипломатія має переважати над емоціями. Попри рішення Сеула про відкликання посла, Україна залишається відкритою до відновлення конструктивного діалогу – навіть якщо на це буде потрібен час», – зазначив дипломат.
Як повідомляв Укрінформ, уряд Південної Кореї ухвалив рішення відкликати свого посла у Києві через розбіжності щодо ситуації з полоненими з КНДР.
Раніше Офіс президента Південної Кореї висловив «глибокий жаль» у зв’язку з тим, що Україна, як стверджують у Сеулі, заперечила існування домовленості про нерозголошення інформації щодо передачі Південній Кореї двох військовополонених із КНДР.
Радник Президента з комунікацій Дмитро Литвин написав у Фейсбуці, що домовленості про нерозголошення не було і що неправильно було би приховувати, куди потрапляють полонені. В Офісі Президента на запит агентства Yonhap пояснили, що Київ оприлюднив лише сам факт передачі, не розкриваючи подробиць цього процесу.
Згодом Південна Корея отримала повідомлення від України із вибаченнями за розкриття інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених до Сеула, проте, за словами міністра закордонних справ Чо Хьона, ці вибачення не виправдали очікувань уряду.
Політика
Президент разом із главою МЗС Британії вшанували пам’ять загиблих від російської ракети у Прилуках
Президент Володимир Зеленський відвідав Прилуки Чернігівської області, де вчора російська ракета поцілила у п’ятиповерховий будинок. Разом з Президентом Прилуки відвідав міністр закордонних справ Великої Британії Ед Мілібенд.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Сьогодні дуже трагічний день. У нас вчора була трагедія. Ми приїхали сюди допомогти, поспілкуватись з людьми, а також заїхати в лікарню, подивитись, що потрібно людям, які умови, і вшанувати всіх загиблих. Під час цієї поїздки стався страшний удар в Краматорську, велика кількість загиблих», – сказав Зеленський під час брифінгу у Прилуках.
Він відзначив, що у поїздці у Прилуки його супроводжував міністр закордонних справ Великої Британії Ед Мілібенд.
«Я безумовно хочу подякувати британському колезі, який сьогодні приїхав в столицю, але ми запропонували йому поїхати разом в Прилуки і показати реально, що відбувається, які удари щоденні, як наші люди проходять цю боротьбу», – сказав Президент.
Оновлюється…
Як повідомлялося, у Прилуках Чернігівської області внаслідок російського ракетного удару 7 жовтня загинули 22 людини, серед них п’ятеро дітей.
Фото: Суспільне Чернігів
Політика
Туреччина вважає безпеку в Чорному морі одним зі своїх пріоритетів
Туреччина вважає ситуацію в Чорному морі одним із пріоритетів своєї безпекової політики. Країна уважно стежить за її впливом на регіональну безпеку та продовжуватиме відповідальний і збалансований підхід, спрямований на збереження стабільності в регіоні.
Про це заявив міністр національної оборони Туреччини Яшар Гюлер під час церемонії відкриття 2026–2027 навчального року Університету національної оборони, повідомляє Укрінформ із посиланням на видання En Son Dakika.
“Тривала війна та безпекові ризики в Чорному морі, зміна балансу сил, що формуються на Кавказі, події на Близькому Сході, а також наші права та інтереси на Кіпрі й у Східному Середземномор’ї є пріоритетними питаннями нашої безпекової політики», – сказав міністр.
За його словами, Туреччина дотримується збалансованого підходу, спрямованого на збереження стабільності.
«У Чорному морі ми уважно стежимо за впливом війни на регіональну безпеку та продовжуємо наш відповідальний і збалансований підхід, спрямований на збереження стабільності», – заявив Яшар Гюлер.
Щодо Кавказького регіону, Гюлер наголосив, що Туреччина підтримує встановлення тривалого миру, зміцнення регіональної стабільності та розвиток можливостей для співпраці.
Як повідомляв Укрінформ, вчора президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган телефоном говорив із Володимиром Путіним про безпеку судноплавства в Чорному морі.
Фото: АА
-
Одеса7 днів agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство7 днів agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство7 днів agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса1 тиждень agoАтака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Одеса5 днів agoРосіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Одеса5 днів agoДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Усі новини5 днів ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)
-
Цікаво1 тиждень agoІлля Бондаренко отримав міжнародне визнання на Всесвітньому саміті у Мадриді
