Connect with us

Політика

Ексдепутатка Кормишкіна визнала провину і уклала угоду зі слідством

Published

on



Зазначається, що 14 березня відбулося перше судове засідання у справі Ірини Кормишкіної та її чоловіка Юрія Кормишкіна, на якому прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури озвучив, що в угоді для колишньої народної депутатки прописані такі умови: щире каяття; перерахування 20 млн грн до державного бюджету; донат на ЗСУ — 1 млн грн протягом 5 місяців; “викриття один одного”; суспільний інтерес: економія ресурсів суду та правоохоронних органів; позбавлення права обіймати посади в органах державної влади строком на 2 роки.

Ірина та Юрій Кормишкіни свою провину визнали. Чоловік ексдепутатки, поза іншим, просив дозволу виїхати за кордон для лікування.

За його словами, він працює в аграрному бізнесі і підірвався на протитанковій міні та мав перелом хребта. Саме тому, на думку Кормишкіна, йому потрібно проходити лікування за кордоном. Доля цієї поїздки залежить від рішення прокурора.

Суддя також поцікавилася відсутністю на засіданні поручителів — Давида Арахамії та Віталія Кіма.

У свою чергу захист зазначив, що викликати поручителів не було потреби, проте суддя з цим не погодилася.

Наразі засідання відклали. Наступного разу також розглянуть угоду щодо визнання винуватості Юрія Кормишкіна. Далі ці угоди має затвердити суд.

Як повідомляв Укрінформ, 25 лютого Верховна Рада ухвалила постанову про припинення повноважень народної депутатки Ірини Кормишкіної, підозрюваної в незаконному збагаченні та внесенні недостовірних даних до е-декларації.

У жовтні минулого року Ірині Кормишкіній (попереднє прізвище – Аллахвердієва) оголосили підозру в незаконному збагаченні. За даними слідства, у 2021-2022 роках вона набула у власність активи, які на понад 20 млн грн перевищують офіційні доходи й заощадження за цей період.

Читайте також: Замість Кормишкіної: у Раді з’явилась нова депутатка від «Слуги народу»

Вищий антикорупційний суд застосував до депутата запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Поручителями визначені були голова фракції “Слуги народу” Давид Арахамія і очільник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім.

У січні Кормишкіна отримала також підозру у внесенні недостовірних даних до е-декларації.



Джерело

Політика

Україна відкрита до відновлення діалогу з Південною Кореєю попри рішення Сеула відкликати посла

Published

on



Україна залишається відкритою до відновлення конструктивного діалогу з Республікою Корея попри рішення Сеула відкликати посла в Україні Пака Кічанга у зв’язку з ситуацією щодо північнокорейських військовополонених.

Про це заявив журналістам речник МЗС Георгій Тихий, передає Укрінформ.

Тихий поінформував, що цього тижня міністерство запрошувало посла Республіки Корея в Україні для представлення української позиції та пошуку конструктивних рішень.

«Йому була доведена позиція української сторони. Ми переконані, що дипломатія має переважати над емоціями. Попри рішення Сеула про відкликання посла, Україна залишається відкритою до відновлення конструктивного діалогу – навіть якщо на це буде потрібен час», – зазначив дипломат.

Як повідомляв Укрінформ, уряд Південної Кореї ухвалив рішення відкликати свого посла у Києві через розбіжності щодо ситуації з полоненими з КНДР.

Читайте також: Південна Корея викликала українського дипломата через заяви щодо полонених із КНДР

Раніше Офіс президента Південної Кореї висловив «глибокий жаль» у зв’язку з тим, що Україна, як стверджують у Сеулі, заперечила існування домовленості про нерозголошення інформації щодо передачі Південній Кореї двох військовополонених із КНДР.

Радник Президента з комунікацій Дмитро Литвин написав у Фейсбуці, що домовленості про нерозголошення не було і що неправильно було би приховувати, куди потрапляють полонені. В Офісі Президента на запит агентства Yonhap пояснили, що Київ оприлюднив лише сам факт передачі, не розкриваючи подробиць цього процесу.

Згодом Південна Корея отримала повідомлення від України із вибаченнями за розкриття інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених до Сеула, проте, за словами міністра закордонних справ Чо Хьона, ці вибачення не виправдали очікувань уряду.



Джерело

Continue Reading

Політика

Президент разом із главою МЗС Британії вшанували пам’ять загиблих від російської ракети у Прилуках

Published

on



Президент Володимир Зеленський відвідав Прилуки Чернігівської області, де вчора російська ракета поцілила у п’ятиповерховий будинок. Разом з Президентом Прилуки відвідав міністр закордонних справ Великої Британії Ед Мілібенд.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні дуже трагічний день. У нас вчора була трагедія. Ми приїхали сюди допомогти, поспілкуватись з людьми, а також заїхати в лікарню, подивитись, що потрібно людям, які умови, і вшанувати всіх загиблих. Під час цієї поїздки стався страшний удар в Краматорську, велика кількість загиблих», – сказав Зеленський під час брифінгу у Прилуках.

Він відзначив, що у поїздці у Прилуки його супроводжував міністр закордонних справ Великої Британії Ед Мілібенд.

«Я безумовно хочу подякувати британському колезі, який сьогодні приїхав в столицю, але ми запропонували йому поїхати разом в Прилуки і показати реально, що відбувається, які удари щоденні, як наші люди проходять цю боротьбу», – сказав Президент.

Оновлюється…

Як повідомлялося, у Прилуках Чернігівської області внаслідок російського ракетного удару 7 жовтня загинули 22 людини, серед них п’ятеро дітей.

Фото: Суспільне Чернігів



Джерело

Continue Reading

Політика

Туреччина вважає безпеку в Чорному морі одним зі своїх пріоритетів

Published

on



Туреччина вважає ситуацію в Чорному морі одним із пріоритетів своєї безпекової політики. Країна уважно стежить за її впливом на регіональну безпеку та продовжуватиме відповідальний і збалансований підхід, спрямований на збереження стабільності в регіоні.

Про це заявив міністр національної оборони Туреччини Яшар Гюлер під час церемонії відкриття 2026–2027 навчального року Університету національної оборони, повідомляє Укрінформ із посиланням на видання En Son Dakika.

“Тривала війна та безпекові ризики в Чорному морі, зміна балансу сил, що формуються на Кавказі, події на Близькому Сході, а також наші права та інтереси на Кіпрі й у Східному Середземномор’ї є пріоритетними питаннями нашої безпекової політики», – сказав міністр.

За його словами, Туреччина дотримується збалансованого підходу, спрямованого на збереження стабільності.

«У Чорному морі ми уважно стежимо за впливом війни на регіональну безпеку та продовжуємо наш відповідальний і збалансований підхід, спрямований на збереження стабільності», – заявив Яшар Гюлер.

Читайте також: Туреччина та ООН готують переговори Росії та України щодо перемир’я у Чорному морі – Bloomberg

Щодо Кавказького регіону, Гюлер наголосив, що Туреччина підтримує встановлення тривалого миру, зміцнення регіональної стабільності та розвиток можливостей для співпраці.

Як повідомляв Укрінформ, вчора президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган телефоном говорив із Володимиром Путіним про безпеку судноплавства в Чорному морі.

Фото: АА



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.