Політика
Ексдепутатка Кормишкіна визнала провину і уклала угоду зі слідством
Зазначається, що 14 березня відбулося перше судове засідання у справі Ірини Кормишкіної та її чоловіка Юрія Кормишкіна, на якому прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури озвучив, що в угоді для колишньої народної депутатки прописані такі умови: щире каяття; перерахування 20 млн грн до державного бюджету; донат на ЗСУ — 1 млн грн протягом 5 місяців; “викриття один одного”; суспільний інтерес: економія ресурсів суду та правоохоронних органів; позбавлення права обіймати посади в органах державної влади строком на 2 роки.
Ірина та Юрій Кормишкіни свою провину визнали. Чоловік ексдепутатки, поза іншим, просив дозволу виїхати за кордон для лікування.
За його словами, він працює в аграрному бізнесі і підірвався на протитанковій міні та мав перелом хребта. Саме тому, на думку Кормишкіна, йому потрібно проходити лікування за кордоном. Доля цієї поїздки залежить від рішення прокурора.
Суддя також поцікавилася відсутністю на засіданні поручителів — Давида Арахамії та Віталія Кіма.
У свою чергу захист зазначив, що викликати поручителів не було потреби, проте суддя з цим не погодилася.
Наразі засідання відклали. Наступного разу також розглянуть угоду щодо визнання винуватості Юрія Кормишкіна. Далі ці угоди має затвердити суд.
Як повідомляв Укрінформ, 25 лютого Верховна Рада ухвалила постанову про припинення повноважень народної депутатки Ірини Кормишкіної, підозрюваної в незаконному збагаченні та внесенні недостовірних даних до е-декларації.
У жовтні минулого року Ірині Кормишкіній (попереднє прізвище – Аллахвердієва) оголосили підозру в незаконному збагаченні. За даними слідства, у 2021-2022 роках вона набула у власність активи, які на понад 20 млн грн перевищують офіційні доходи й заощадження за цей період.
Вищий антикорупційний суд застосував до депутата запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Поручителями визначені були голова фракції “Слуги народу” Давид Арахамія і очільник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім.
У січні Кормишкіна отримала також підозру у внесенні недостовірних даних до е-декларації.
Президент Володимир Зеленський заявив, що мери та очільники громад нестимуть персональну відповідальність за виконання планів стійкості, і визначив три пріоритети для проходження зими.
Як передає Укрінформ, про це глава держави заявив під час засідання Ради національної безпеки та оборони.
«На жаль, є відставання в частині міст і регіонів. Персональна відповідальність за те, щоб це надолужити й виконати плани стійкості», – сказав Зеленський з приводу виконання визначених планів стійкості для областей і громад.
Він підкреслив, що пріоритетів для проходження зими на сьогодні три: посилення захисту критичної інфраструктури, забезпечення потрібної кількості та якості укриттів і бомбосховищ та збільшення антибалістичних спроможностей.
«Вдячний тим посадовцям і представникам органів місцевого самоврядування, які дійсно дбають про українців та свої громади», – наголосив Президент.
Як повідомляв Укрінформ, у межах підготовки до осінньо-зимового періоду 2026/2027 кожен регіон напрацював план енергетичної стійкості з деталізацією по об’єктах та заходах.
Фото: ОП
Литва не має доказів того, що РФ навмисно атакувала її посольство в Києві під час ракетних ударів минулого тижня, які завдали шкоди приміщенню дипломатичної місії.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє LRT.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що Литва не має доказів того, що РФ навмисно атакувала її посольство в Києві під час ракетних ударів минулого тижня, які пошкодили дипломатичну місію.
«Ні, у нас немає такої інформації», – сказав Будріс в інтерв’ю щоденній діловій газеті Verslo žinios, опублікованому сьогодні.
«Виходячи з того, що нам відомо на даний момент, ми вважаємо, що пошкодження не було випадковим у тому сенсі, що ракети влучили дуже близько до наших приміщень, але ми не вважаємо, що саме посольство було їх ціллю», – сказав він.
У попередніх коментарях для LRT TV щодо інциденту Будріс припустив можливість навмисної атаки РФ на литовське посольство.
В інтерв’ю Verslo žinios Будріс сказав, що поблизу посольства не було видимих військових чи інших стратегічних цілей, хоча теплову електростанцію, розташовану приблизно за 1,5 кілометра від посольства, неодноразово обстрілювали російські війська.
«Ця електростанція могла бути їх ціллю, але удари припали дуже близько до нас», – сказав він.
Міністр заявив, що РФ залишається відповідальною згідно з міжнародним правом за забезпечення безпеки дипломатичних місій, та що Литва вимагає компенсації за завдану шкоду.
«Шкода очевидна. Вікна в нашому посольстві були розбиті, а дах пошкоджено», – сказав Будріс.
«Ми не залишимо це як є. Те, що РФ робить у Києві, атакуючи об’єкти, які не мають нічого спільного з військовими цілями, є злочином», – наголосив литовський урядовець.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що у ніч на суботу, 1 серпня, російські війська випустили по Україні 35 ракет, з яких 27 були балістичними, а також 185 ударних безпілотників.
У столиці постраждали сім районів, пошкоджені 18 житлових будинків, школа, будівля посольства Литви та об’єкти інфраструктури.
Фото: MFA
Очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга закликав партнерів якнайшвидше ухвалити рішення про надання Україні ракет-перехоплювачів для захисту цивільного населення.
Про це Сибіга написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
Він зазначив, що за ніч Росія атакувала Київ та область понад двома десятками балістичних ракет, убивши щонайменше 17 і поранивши понад 40 людей.
«Російські удари не мають відпусток, тож не може бути пауз у підтримці України з боку партнерів та тиску на агресора. Кожна ракета-перехоплювач має значення. Це інструменти, що рятують життя, і я вкотре закликаю всіх партнерів прискорити ухвалення всіх відповідних рішень», – заявив очільник МЗС.
Він додав, що Росію потрібно позбавляти можливостей виробляти ці засоби балістичного терору. «У цьому звʼязку додаткові жорсткі санкції – критичні та невідкладні», – наголосив Сибіга.
Він також застеріг від будь-якого хибного морального прирівнювання агресора та держави, що захищається.
«Російські атаки не можуть виправдовуватися нічим, включно з будь-якими діями України. Натомість Україна має повне право завдавати ударів по легітимних військових цілях у Росії у межах самооборони відповідно до статті 51 Статуту ООН», – підкреслив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, російські загарбники з вечора 4 серпня атакували Україну чотирма протикорабельними ракетами “Циркон”/”Онікс”, 24 балістичними ракетами “Іскандер-М”/С-400 та 115 ударними БПЛА. ППО збила / подавила 98 ворожих дронів на півночі, півдні та сході країни.
У Київській області через російську атаку 14 людей загинули і 22 зазнали поранень.
-
Одеса1 тиждень agoРосія завдала ракетного удару по Одесі: є поранений
-
Політика7 днів agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Усі новини1 тиждень agoЦей смартфон не поступається Samsung Galaxy S25 Ultra, але коштує в 5 разів дешевше (фото)
-
Події1 тиждень agoВ Україні вийшла антологія із творами п’ятого конкурсу «Кримський інжир»
-
Політика1 тиждень agoу МЗС прокоментували підозру колишньому держсекретарю
-
Відбудова1 тиждень agoУ Слов’янську дрон влучив у авто, в якому їхала комісія з єВідновлення
-
Події1 тиждень agoКорецький доручив підготувати механізм держпідтримки книговидавців
-
Політика1 тиждень agoЗустріч Зеленського і Трампа завершилася