Політика
Ексдепутатка Кормишкіна визнала провину і уклала угоду зі слідством
Зазначається, що 14 березня відбулося перше судове засідання у справі Ірини Кормишкіної та її чоловіка Юрія Кормишкіна, на якому прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури озвучив, що в угоді для колишньої народної депутатки прописані такі умови: щире каяття; перерахування 20 млн грн до державного бюджету; донат на ЗСУ — 1 млн грн протягом 5 місяців; “викриття один одного”; суспільний інтерес: економія ресурсів суду та правоохоронних органів; позбавлення права обіймати посади в органах державної влади строком на 2 роки.
Ірина та Юрій Кормишкіни свою провину визнали. Чоловік ексдепутатки, поза іншим, просив дозволу виїхати за кордон для лікування.
За його словами, він працює в аграрному бізнесі і підірвався на протитанковій міні та мав перелом хребта. Саме тому, на думку Кормишкіна, йому потрібно проходити лікування за кордоном. Доля цієї поїздки залежить від рішення прокурора.
Суддя також поцікавилася відсутністю на засіданні поручителів — Давида Арахамії та Віталія Кіма.
У свою чергу захист зазначив, що викликати поручителів не було потреби, проте суддя з цим не погодилася.
Наразі засідання відклали. Наступного разу також розглянуть угоду щодо визнання винуватості Юрія Кормишкіна. Далі ці угоди має затвердити суд.
Як повідомляв Укрінформ, 25 лютого Верховна Рада ухвалила постанову про припинення повноважень народної депутатки Ірини Кормишкіної, підозрюваної в незаконному збагаченні та внесенні недостовірних даних до е-декларації.
У жовтні минулого року Ірині Кормишкіній (попереднє прізвище – Аллахвердієва) оголосили підозру в незаконному збагаченні. За даними слідства, у 2021-2022 роках вона набула у власність активи, які на понад 20 млн грн перевищують офіційні доходи й заощадження за цей період.
Вищий антикорупційний суд застосував до депутата запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Поручителями визначені були голова фракції “Слуги народу” Давид Арахамія і очільник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім.
У січні Кормишкіна отримала також підозру у внесенні недостовірних даних до е-декларації.
Перше засідання Альянсу дронів ЄС-Україна відбудеться 11 вересня у Брюсселі.
Це підтвердили Euractiv два джерела з галузі, передає Укрінформ.
Як повідомив представник ЄК на умовах анонімності, у засіданні візьме участь комісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубілюс. За словами джерел, зустріч буде здебільшого присвячена підбиттю підсумків, визначенню подальшого графіка роботи та обговоренню перших кроків групи.
До складу альянсу входять 19 компаній, серед яких з боку ЄС – ORQA, Indra Group, Fincantieri, WB Electronics/WB Group, Destinus, Delair, RSI Europe, TERMA A/S та Quantum Systems, а з боку України – Skyfall Industries, Greentech Harvest, Tencore, Deviro, Vyriy Industry, Науково-виробнича компанія «ATHLON AVIA», TAF Industries, UFORCE та F-Drones.
Одне із джерел в галузі висловило скептицизм щодо можливих результатів засідання, назвавши це «ще однією зустріччю».
Ще на початку травня ЄК опублікувала заклик до компаній долучитися до альянсу, зазначивши, що його головними цілями будуть «сприяння європейським зусиллям щодо створення комплексного європейського потенціалу у сфері безпілотників та засобів протидії їм».
Голова ЄК Урсула фон дер Ляєн вперше висунула ідею створення Альянсу дронів у торішній промові «Про стан ЄС» на тлі низки оголошень, спрямованих на протидію порушенням повітряного простору держав-членів.
Відтоді Європейська комісія уклала нове «оборонно-промислове партнерство» з Україною, в основі якого лежить «угода про дрони». Вона має на меті «забезпечити єдину, узгоджену рамку співпраці між ЄС та Україною для сприяння, координації та підтримки» повної реалізації угод про дрони, які Київ підписав із кількома столицями країн ЄС та ЄАВТ.
Це партнерство може отримати до 10 млрд євро фінансування з невикористаних коштів програми «Заходи з безпеки для Європи» (SAFE), заявила фон дер Ляєн під час візиту до Києва 15 липня.
Як повідомляв Укрінформ, Україна та Європейський Союз погодили угоду в оборонно-промисловій сфері – Drone Deal.
Фото: pixabay
Володимир Путін дав вказівку протягом трьох діб не завдавати ударів по Києву.
Путін дав вказівку з опівночі сьогодні протягом трьох діб не завдавати ударів по Києву. Про це ТАСС повідомив прес-секретар глави Кремля Дмитро Пєсков.
Припинення ударів по Києву пов’язане з підготовкою та проведенням там зустрічей американських переговірників, пояснив Пєсков.
Новина доповнюється…
У Верховній Раді напрацьовують комплексний законопроєкт про святкові, пам’ятні, професійні та скорботні дати. Документ має визначити єдиний підхід до формування державного календаря. Серед пропозицій — закріпити 4 вересня як День національного прапора.
Про це повідомив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час спілкування з журналістами, передає кореспондент Укрінформу.
«Немає жодного законодавчого акту, який би об’єднував чи створював правовий режим тих чи інших дат. І саме тому Президент України Володимир Зеленський вийшов з ініціативою напрацювання єдиного комплексного закону про святкові дати та інші пам’ятні дати для України. Зараз ми напрацьовуємо цей законопроєкт», – поінформував Стефанчук.
За словами спікера, документ включатиме й пропозиції щодо святкування Дня державного прапора 4 вересня, адже це день, коли 35 років тому над українським парламентом замайорів синьо-жовтий стяг.
«Моя пропозиція — розглянути можливість закріпити саме історичний день підняття прапора над Верховною Радою України як День національного прапора… Саме в цей день український національний стяг уперше замайорів над будівлею єдиного законодавчого органу. Саме тоді Україна офіційно визнала, що наш прапор є синьо-жовтим», — зазначив Голова ВР.
Стефанчук розповів, що до дискусії будуть залучені народні депутати І скликання, аби аргументувати важливість 4 вересня у контексті історії державотворення та становлення Української держави. Також залучаються експерти Українського інституту національної пам’яті, щоб обґрунтувати, яка дата є найбільш доречною.
Водночас документ стосуватиметься й інших памʼятних і святкових дат.
Спікер українського парламенту запевнив, що законодавчий акт буде комплексним. Він передбачатиме державні та національні свята, дні пам’яті, професійні свята, скорботні дні, а також особливості відзначення міжнародних дат.
«Нам треба зробити так, щоб ми мали єдиний підхід до формування державного календаря пам’ятних і святкових дат в Україні. Зараз ми над цим працюємо. Яким він буде — стане результатом дискусії», – додав Стефанчук.
Як повідомляв Укрінформ, на честь 35-річчя підняття українського прапора над куполом Верховної Ради відбулася урочиста церемонія підняття стяга.
-
Політика1 тиждень agoЗеленський запевнив, що робота з американською стороною для досягнення миру триває
-
Суспільство1 тиждень agoНа Львівщину з Люксембурга привезли надгробну плиту голови Проводу ОУН Андрія Мельника
-
Відбудова1 тиждень agoУ Краматорську призупинили виплати за програмою «єВідновлення»
-
Усі новини1 тиждень agoПереселенці освоїли стару хату в селі без газу, а потім прийшов «господар» (фото)
-
Війна1 тиждень agoВибухи на складах у селі Мила — поліція відкрила для руху одну смугу
-
Події1 тиждень agoУ Німеччині відкрилась найбільша у світі виставка відеоігор Gamescom
-
Політика1 тиждень agoСтримування Росії не працює, Європа має відповідати на ескалацію силою
-
Політика1 тиждень agoСибіга закликає використати заморожені активи РФ на тлі зростання витрат на оборону України