Політика
Ексдепутатка Кормишкіна визнала провину і уклала угоду зі слідством
Зазначається, що 14 березня відбулося перше судове засідання у справі Ірини Кормишкіної та її чоловіка Юрія Кормишкіна, на якому прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури озвучив, що в угоді для колишньої народної депутатки прописані такі умови: щире каяття; перерахування 20 млн грн до державного бюджету; донат на ЗСУ — 1 млн грн протягом 5 місяців; “викриття один одного”; суспільний інтерес: економія ресурсів суду та правоохоронних органів; позбавлення права обіймати посади в органах державної влади строком на 2 роки.
Ірина та Юрій Кормишкіни свою провину визнали. Чоловік ексдепутатки, поза іншим, просив дозволу виїхати за кордон для лікування.
За його словами, він працює в аграрному бізнесі і підірвався на протитанковій міні та мав перелом хребта. Саме тому, на думку Кормишкіна, йому потрібно проходити лікування за кордоном. Доля цієї поїздки залежить від рішення прокурора.
Суддя також поцікавилася відсутністю на засіданні поручителів — Давида Арахамії та Віталія Кіма.
У свою чергу захист зазначив, що викликати поручителів не було потреби, проте суддя з цим не погодилася.
Наразі засідання відклали. Наступного разу також розглянуть угоду щодо визнання винуватості Юрія Кормишкіна. Далі ці угоди має затвердити суд.
Як повідомляв Укрінформ, 25 лютого Верховна Рада ухвалила постанову про припинення повноважень народної депутатки Ірини Кормишкіної, підозрюваної в незаконному збагаченні та внесенні недостовірних даних до е-декларації.
У жовтні минулого року Ірині Кормишкіній (попереднє прізвище – Аллахвердієва) оголосили підозру в незаконному збагаченні. За даними слідства, у 2021-2022 роках вона набула у власність активи, які на понад 20 млн грн перевищують офіційні доходи й заощадження за цей період.
Вищий антикорупційний суд застосував до депутата запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Поручителями визначені були голова фракції “Слуги народу” Давид Арахамія і очільник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім.
У січні Кормишкіна отримала також підозру у внесенні недостовірних даних до е-декларації.
Президент Франції Еммануель Макрон прийме українського колегу Володимира Зеленського в Парижі цієї п’ятниці, 13 березня.
Інформацію французьких ЗМІ кореспонденту Укрінформу підтвердили власні джерела в Єлисейському палаці.
«Сторони обговорять поточну ситуацію, підтримку Франції та європейських партнерів у допомозі Україні захистити себе, а також шляхи посилення тиску на Росію, зокрема шляхом боротьби з її фантомним флотом», – повідомили в палаці.
Президенти також обміняються думками щодо умов для справедливого та міцного миру та підіб’ють підсумки зобов’язань, взятих у рамках Коаліції охочих щодо гарантій безпеки.
Нагадаємо, попередня зустріч коаліції відбулась у четверту річницю повномасштабного вторгнення – 24 лютого.
Як повідомлялось, Президент України Володимир Зеленський наголосив, що кожна держава-партнер, яка входить до Коаліції охочих є надзвичайно важливою для України.
Фото: instagram/zelenskyy_official
Політика
Президентка Бундестагу вшанувала пам’ять полеглих захисників України біля Стіни пам’яті у Києві
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук і президентка Бундестагу Німеччини Юлія Кльокнер вшанували пам’ять полеглих захисників і захисниць України біля Стіни пам’яті у Києві.
Україна у боротьбі з російською агресією захищає не лише свою територію, а й принципи свободи та прав людини, тому вимоги щодо поступок у війні мають бути адресовані Росії.
Про це заявила президентка Бундестагу ФРН Юлія Кльокнер під час виступу у Верховній Раді, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Кльокнер підкреслила, що Україна бореться не лише за свої кордони, а й за принцип, який Європа вибудувала після катастроф XX століття – ідею універсальних прав людини. За її словами, в імперському світогляді Путіна цій ідеї немає місця.
«Для російського президента важлива лише влада, для нас важливе кожне окреме життя. Тож коли Україна, як це було в останні дні, відвойовує території, – це більше, ніж лише військовий успіх. Це повернення права, свободи, демократичного самовизначення територіальної цілісності для людей, які інакше мусили б жити в умовах окупації, свавілля та страху», – сказала президентка Бундестагу.
Вона зауважила, що ззовні Україні доводиться часто чути, на які поступки вона має піти і від чого повинна відмовитися.
«Але не Україна повинна відмовлятися від чогось, а Росія. Це питання слід поставити Росії, а не Україні», – наголосила Кльокнер.
Вона додала, що російські атаки на українську енергетику, теплопостачання та цивільну інфраструктуру є не «супутнім ефектом», а свідомим розрахунком.
«Путін скористався холодом як зброєю… Будьте певні, Німеччина не забуде цих страждань і не забуде винуватців цих страждань. Ми мусимо задокументувати та покарати російські воєнні злочини. Ми завинили це жертвам і майбутньому. Бо там, де злочини залишаються безкарними, виростає нове зло», – підкреслила президентка Бундестагу.
Як повідомляв Укрінформ, президентка Бундестагу ФРН Юлія Кльокнер у середу, 11 березня, вперше прибула з візитом до Києва.
-
Усі новини1 тиждень agoОбличчя Джима Керрі – що актор зробив із собою
-
Війна1 тиждень agoСША та Ізраїль атакували ядерний центр — відео
-
Одеса7 днів agoНічні вибухи в Одесі 3 березня 2026 року — подробиці атаки
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі відійшов у вічність працівник театру Музкомедії Андрій Шишкін
-
Відбудова1 тиждень agoПотреби у відновленні сфери охорони здоров’я в Україні становлять $23,6 мільярда
-
Події1 тиждень agoNetflix запускає грантову програму для українських кінематографістів
-
Усі новини1 тиждень agoякі моделі зникнуть з ринку (фото)
-
Політика1 тиждень agoУкраїна співпрацюватиме з країнами Близького Сходу для протидії «Шахедам»