Політика
Ексдепутатка Кормишкіна визнала провину і уклала угоду зі слідством
Зазначається, що 14 березня відбулося перше судове засідання у справі Ірини Кормишкіної та її чоловіка Юрія Кормишкіна, на якому прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури озвучив, що в угоді для колишньої народної депутатки прописані такі умови: щире каяття; перерахування 20 млн грн до державного бюджету; донат на ЗСУ — 1 млн грн протягом 5 місяців; “викриття один одного”; суспільний інтерес: економія ресурсів суду та правоохоронних органів; позбавлення права обіймати посади в органах державної влади строком на 2 роки.
Ірина та Юрій Кормишкіни свою провину визнали. Чоловік ексдепутатки, поза іншим, просив дозволу виїхати за кордон для лікування.
За його словами, він працює в аграрному бізнесі і підірвався на протитанковій міні та мав перелом хребта. Саме тому, на думку Кормишкіна, йому потрібно проходити лікування за кордоном. Доля цієї поїздки залежить від рішення прокурора.
Суддя також поцікавилася відсутністю на засіданні поручителів — Давида Арахамії та Віталія Кіма.
У свою чергу захист зазначив, що викликати поручителів не було потреби, проте суддя з цим не погодилася.
Наразі засідання відклали. Наступного разу також розглянуть угоду щодо визнання винуватості Юрія Кормишкіна. Далі ці угоди має затвердити суд.
Як повідомляв Укрінформ, 25 лютого Верховна Рада ухвалила постанову про припинення повноважень народної депутатки Ірини Кормишкіної, підозрюваної в незаконному збагаченні та внесенні недостовірних даних до е-декларації.
У жовтні минулого року Ірині Кормишкіній (попереднє прізвище – Аллахвердієва) оголосили підозру в незаконному збагаченні. За даними слідства, у 2021-2022 роках вона набула у власність активи, які на понад 20 млн грн перевищують офіційні доходи й заощадження за цей період.
Вищий антикорупційний суд застосував до депутата запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Поручителями визначені були голова фракції “Слуги народу” Давид Арахамія і очільник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім.
У січні Кормишкіна отримала також підозру у внесенні недостовірних даних до е-декларації.
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань економічної безпеки доручила викликати голову Держприкордонслужби Сергія Дейнека або представника відомства для надання пояснень щодо виїзду Тимура Міндіча та Олександра Цукермана з України.
Про це заявив на засіданні ТСК її голова Ярослав Железняк, передає кореспондент Укрінформу.
«Вже є доручення нашому секретаріату викликати на найближче засідання особисто пана Сергія Дейнека, голову Державної прикордонної служби, для того щоб ми могли з’ясувати все ж таки, яким чином «Карлсон» і «Шугармен» (Тимур Міндіч та Олександр Цукерман – ред.) полетіли від нас якраз у день обшуків. У разі неявки відповідно буде застосовуватись примусовий привід», – сказав Железняк.
Він зауважив, що найближчим часом буде ініційоване засідання ТСК в закритому режимі, щоб представники ДБР і НАБУ могли ознайомити членів комісії з деякими важливими матеріалами розслідування.
«Щодо фінансового моніторингу і перевірки джерел коштів на застави. Я радий чути, що покращилась співпраця між відомствами…Я сподіваюсь, що Держфінмоніторинг продовжить працювати, щоб потім НАБУ і АРМА могли використовувати ці дані для блокування грошей. Мені не сподобалась відповідь щодо перевірки застав», – зауважив голова ТСК.
За словами Железняка, члени ТСК зв’язались із Національним банком України, де пообіцяли ініціювати перевірки цих банків, особливо державних. Представники Нацбанку будуть запрошені на наступне засідання комісії, додав голова ТСК.
Як повідомляв Укрінформ, 10 листопада НАБУ заявило про спецоперацію “Мідас” із викриття корупції у сфері енергетики.
Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом. НАБУ заявило, що в межах розслідування затримані п’ятеро із сімох підозрюваних.
Серед фігурантів – бізнесмен, якого слідство вважає керівником злочинної організації, ексрадник міністра енергетики й виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки Енергоатома.
Як повідомив проєкт “Схеми”, отримали підозру бізнесмен, співзасновник студії “Квартал-95” Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я “Карлсон”), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк (“Рокет”), виконавчий директор з безпеки Енергоа-тому Дмитро Басов (“Тенор”) і ще четверо “працівників” так званого бекофісу з легалізації коштів, серед них – Олександр Цукерман (“Шугармен”), Ігор Фурсенко (“Рьошик”), Леся Устименко і Людмила Зоріна.
П’ятеро осіб зі списку підозрюваних затримані. Міндіч та Цукерман виїхали з України.
13 листопада Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування персональних санкцій проти Міндіча та Цукермана.
25 листопада директор НАБУ Семен Кривонос під час засідання Комітету ВР з питань антикорупційної політики повідомив, що правоохоронці знайшли талон, за яким Міндіч перетинав державний кордон у прискореному режимі.
За даними слідства, Міндіч пройшов прикордонний контроль доволі швидко у пункті пропуску «Грушів».
Правоохоронці виявляють осіб, які цьому посприяли.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Викладені у 43-й періодичної доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини факти свідчать про системний, цілеспрямований і масштабний характер злочинів Російської Федерації і потребують рішучої та послідовної відповіді з боку міжнародної спільноти.
Про це йдеться у коментарі зовнішньополітичного відомства України, передає Укрінформ.
У МЗС привітали публікацію доповіді, яка охоплює період з 1 червня по 30 листопада 2025 року, та подякували УВКПЛ за послідовний і неупереджений моніторинг масштабних порушень Російською Федерацією міжнародного гуманітарного права та прав людини в умовах її агресії проти України.
«Доповідь ООН підтверджує вбивство Росією з 1 червня по 30 листопада 1420 цивільних людей, поранення 6545, зокрема 4435 чоловіків, 3148 жінок, 229 хлопчиків та 153 дівчинок. Ці трагічні цифри на 12 відсотків вищі порівняно з аналогічним періодом 12 місяців тому (1201 загиблий та 5899 поранених) та на 37 відсотків вищі порівняно з попередніми шістьма місяцями (979 загиблих та 4840 поранених), – зазначили у зовнішньополітичному відомстві.
У МЗС також привернули увагу до того, що УВКПЛ окремо наголосило на цілеспрямованому відновленні Росією ударів по енергетичній інфраструктурі України напередодні зими та задокументувало численні випадки катувань, жорстокого та нелюдського поводження з українськими військовополоненими й цивільними.
Окрім того, в доповіді зазначається, що на тимчасово окупованих територіях Росія продовжує примусову «паспортизацію», масову експропріацію приватної власності, запровадження цензури та покарання за прояви української ідентичності, а також здійснює мілітаризація дітей.
У цьому контексті у МЗС закликали партнерів посилювати політичний, економічний і санкційний тиск на Росію та забезпечити дієві міжнародні механізми притягнення до відповідальності за воєнні злочини, злочини проти людяності та інші порушення, задокументовані УВКПЛ.
Як повідомляв Укрінформ, Рада Безпеки ООН зібралася у вівторок у зв’язку з посиленням російських обстрілів цивільного населення та об’єктів.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Польща планує передати Україні решту своїх літаків МіГ-29, які виводяться з експлуатації, очікуючи на отримання взамін технологій, пов’язаних з виробництвом БПЛА та ракет.
Про це в соцмережі X повідомив Генштаб Польщі, передає Укрінформ.
«Повідомляємо, що з Україною тривають переговори щодо передачі літаків МІГ-29. Передача літаків пов’язана з досягненням граничного терміну служби літаків та відсутністю перспектив їх подальшої модернізації у ЗС Польщі», – повідомили у Генштабі польської армії.
Водночас там зауважили, що остаточне рішення з цього приводу «ще не прийнято».
Як зазначила польська сторона, передача літаків буде частиною політики Альянсу щодо підтримки України та забезпечення безпеки східного флангу НАТО. Підкреслюється, що завдання виведених із строю літаків МІГ-29 виконуватимуть літаки F-16 та FA-50.
«Водночас, у зв’язку з передачею літаків, тривають переговори з Україною щодо надання Польщі окремих технологій безпілотників та ракет. Мета полягає не лише в тому, щоб компенсувати Польщі втрату обладнання, а й, перш за все, в набутті та спільному розвитку нових оборонних та промислових компетенцій», – наголосили у польському Генштабі.
Раніше польський експерт, колишній міністр національної оборони Польщі Януш Онишкевич у коментарі Укрінформу заявляв, Польща може передати решту винищувачів МіГ-29, які перебувають на озброєнні польської армії, до кінця цього року.
Фото: Укроборонпром
-
Суспільство6 днів agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Суспільство5 днів agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в Раді ЄС максимально просуватиме переговори про вступ України
-
Війна5 днів agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат
-
Політика1 тиждень agoМожливо Україні доведеться піти на «болючі поступки», які можуть завершитися референдумом
-
Відбудова1 тиждень agoАгентство відновлення отримає додатково ₴334 мільйони на інфраструктурні проєкти
-
Відбудова1 тиждень agoВ Одесі оголосили тендер на капремонт дитячої поліклініки, яка цьогоріч постраждала від обстрілу