Політика
Ексдепутатка Кормишкіна визнала провину і уклала угоду зі слідством
Зазначається, що 14 березня відбулося перше судове засідання у справі Ірини Кормишкіної та її чоловіка Юрія Кормишкіна, на якому прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури озвучив, що в угоді для колишньої народної депутатки прописані такі умови: щире каяття; перерахування 20 млн грн до державного бюджету; донат на ЗСУ — 1 млн грн протягом 5 місяців; “викриття один одного”; суспільний інтерес: економія ресурсів суду та правоохоронних органів; позбавлення права обіймати посади в органах державної влади строком на 2 роки.
Ірина та Юрій Кормишкіни свою провину визнали. Чоловік ексдепутатки, поза іншим, просив дозволу виїхати за кордон для лікування.
За його словами, він працює в аграрному бізнесі і підірвався на протитанковій міні та мав перелом хребта. Саме тому, на думку Кормишкіна, йому потрібно проходити лікування за кордоном. Доля цієї поїздки залежить від рішення прокурора.
Суддя також поцікавилася відсутністю на засіданні поручителів — Давида Арахамії та Віталія Кіма.
У свою чергу захист зазначив, що викликати поручителів не було потреби, проте суддя з цим не погодилася.
Наразі засідання відклали. Наступного разу також розглянуть угоду щодо визнання винуватості Юрія Кормишкіна. Далі ці угоди має затвердити суд.
Як повідомляв Укрінформ, 25 лютого Верховна Рада ухвалила постанову про припинення повноважень народної депутатки Ірини Кормишкіної, підозрюваної в незаконному збагаченні та внесенні недостовірних даних до е-декларації.
У жовтні минулого року Ірині Кормишкіній (попереднє прізвище – Аллахвердієва) оголосили підозру в незаконному збагаченні. За даними слідства, у 2021-2022 роках вона набула у власність активи, які на понад 20 млн грн перевищують офіційні доходи й заощадження за цей період.
Вищий антикорупційний суд застосував до депутата запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Поручителями визначені були голова фракції “Слуги народу” Давид Арахамія і очільник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім.
У січні Кормишкіна отримала також підозру у внесенні недостовірних даних до е-декларації.
Політика
Україна та ЄС можуть суттєво посилити одне одного у сфері безпеки
Україна розраховує відкрити решту двох переговорних кластерів з ЄС до кінця року та розпочати закриття переговорних розділів у 2027 році.
Про це Прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив під час Форуму з питань розширення ЄС у Брюсселі, повідомила пресслужба Кабміну у Фейсбуці.
Зазначається, що Корецький разом із президенткою Молдови Маєю Санду та єврокомісаром Андрюсом Кубілюсом долучився до дискусії про майбутню архітектуру європейської безпеки та роль розширення ЄС в її зміцненні.
Україна вже сьогодні робить вагомий внесок у безпеку Європи, зауважив Прем’єр-міністр.
«Ми маємо найбільш досвідчену армію в Європі, передові оборонні технології та унікальний досвід забезпечення роботи енергетики й логістики в умовах постійних російських атак. Україна та ЄС можуть суттєво посилити одне одного», – зазначив очільник українського уряду.
Він виокремив наступні євроінтеграційні пріоритети України. Серед них – відкриття двох решти переговорних кластерів до кінця року; прискорення підготовки позитивного звіту про виконання проміжних критеріїв (IBAR) та початок закриття переговорних розділів у 2027 році.
«Цього року ми відкрили чотири із шести переговорних кластерів. Вдячний президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн та всім державам – членам ЄС за підтримку цих рішень», – сказав Прем’єр-міністр.
Корецький закликав держави – члени ЄС ухвалити рішення щодо наступних етапів переговорів одразу після виконання Україною необхідних умов.
«Ми готові виконувати всі взяті зобов’язання та розраховуємо на таку ж рішучість і швидкість дій з боку європейських партнерів», – підкреслив очільник уряду.
Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр України Сергій Корецький обговорив у Брюсселі посилення санкцій з главою дипломатії Європейського Союзу Каєю Каллас.
Фото: Кабінет Міністрів України, Фейсбук
Політика
Німеччина дотримується рішення НАТО про незворотність шляху України до членства
Німеччина залишається відданою рішенню НАТО про незворотність шляху України до членства в Альянсі й не погоджується на перегляд чинних безпекових союзів у межах майбутніх переговорів із Росією.
Про це заявив міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль журналістам перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Відповідаючи на запитання про російські вимоги та позицію НАТО, Вадефуль наголосив, що союзники вже узгодили чіткий курс щодо майбутнього України.
“Ми в НАТО домовилися про цілком чіткий напрям, а саме про те, що Україна перебуває на незворотному шляху до НАТО. Коли це відбудеться, коли це питання постане, я сьогодні сказати не можу. Але те, що цей шлях незворотний, ми вирішили разом”, – заявив він.
Міністр підкреслив, що Берлін дотримується спільних рішень Альянсу: “І це наша позиція. Німеччина дотримується того, про що ми домовилися. І це основа всіх подальших переговорів”.
Він також наголосив, що кожна суверенна держава має право самостійно визначати до яких безпекових структур належати.
“І немає взагалі жодних підстав ставити під сумнів чинні союзи. Про такі питання ми не будемо вести переговорів”, – заявив глава німецького МЗС.
Вадефуль підкреслив, що Європа не потребує нової архітектури безпеки, а має наполягати на дотриманні чинної системи, заснованої на суверенітеті держав і непорушності кордонів.
Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський заявив, що в разі пропозиції партнерів вийти з Донбасу в обмін на реальні гарантії безпеки, які передбачатимуть, зокрема, членство України в НАТО та ЄС, він винесе це питання на обговорення суспільства.
Політика
Сибіга застеріг, що російські ультиматуми щодо безпеки передують новим актам агресії
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що російські вимоги щодо припинення розширення НАТО та зміни європейської архітектури безпеки не є запрошенням до діалогу, навпаки, вони передують новій ескалації агресії.
Про це глава української дипломатії написав у соцмережі X, передає Укрінформ.
«Ми вже бачили це раніше. У 2007 році в Мюнхені Путін назвав розширення НАТО “загрозою”. У 2008 році в Бухаресті Кремль висунув погрози щодо перспектив вступу Грузії та України до НАТО. За кілька місяців Росія вторглася в Грузію. У 2021 році Москва вимагала припинення розширення НАТО та повернення до ліній 1997 року. За кілька місяців Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну», – нагадав Сибіга.
За його словами, тепер той самий ультиматум повертається під новою назвою «європейська архітектура безпеки».
«Це не запрошення до діалогу. Історія показує, що за цим слідує: нова ескалація ворожнечі з боку Росії в агресивних формах, включно з відвертою збройною агресією», – зазначив міністр.
Сибіга закликав не підігравати Росії, а натомість посилити тиск на російський режим, щоб змусити Путіна серйозно поставитися до мирних зусиль і припинити агресію проти України.
Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал , які Москва пропонує як частину пакета домовленостей для врегулювання війни в Україні.
-
Суспільство7 днів agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Політика6 днів agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство1 тиждень agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе ТЦК силой мобилизовал добровольца в штурмовую бригаду вместо медбата – нардеп Гончаренко
-
Усі новини1 тиждень agoщо вона там зробила (фото)
