Політика
Ексдепутатка Кормишкіна визнала провину і уклала угоду зі слідством
Зазначається, що 14 березня відбулося перше судове засідання у справі Ірини Кормишкіної та її чоловіка Юрія Кормишкіна, на якому прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури озвучив, що в угоді для колишньої народної депутатки прописані такі умови: щире каяття; перерахування 20 млн грн до державного бюджету; донат на ЗСУ — 1 млн грн протягом 5 місяців; “викриття один одного”; суспільний інтерес: економія ресурсів суду та правоохоронних органів; позбавлення права обіймати посади в органах державної влади строком на 2 роки.
Ірина та Юрій Кормишкіни свою провину визнали. Чоловік ексдепутатки, поза іншим, просив дозволу виїхати за кордон для лікування.
За його словами, він працює в аграрному бізнесі і підірвався на протитанковій міні та мав перелом хребта. Саме тому, на думку Кормишкіна, йому потрібно проходити лікування за кордоном. Доля цієї поїздки залежить від рішення прокурора.
Суддя також поцікавилася відсутністю на засіданні поручителів — Давида Арахамії та Віталія Кіма.
У свою чергу захист зазначив, що викликати поручителів не було потреби, проте суддя з цим не погодилася.
Наразі засідання відклали. Наступного разу також розглянуть угоду щодо визнання винуватості Юрія Кормишкіна. Далі ці угоди має затвердити суд.
Як повідомляв Укрінформ, 25 лютого Верховна Рада ухвалила постанову про припинення повноважень народної депутатки Ірини Кормишкіної, підозрюваної в незаконному збагаченні та внесенні недостовірних даних до е-декларації.
У жовтні минулого року Ірині Кормишкіній (попереднє прізвище – Аллахвердієва) оголосили підозру в незаконному збагаченні. За даними слідства, у 2021-2022 роках вона набула у власність активи, які на понад 20 млн грн перевищують офіційні доходи й заощадження за цей період.
Вищий антикорупційний суд застосував до депутата запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Поручителями визначені були голова фракції “Слуги народу” Давид Арахамія і очільник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім.
У січні Кормишкіна отримала також підозру у внесенні недостовірних даних до е-декларації.
Президент Володимир Зеленський звільнив Юрія Клименка з посади посла України у Східній Республіці Уругвай за сумісництвом.
Як передає Укрінформ, відповідний указ №972/2026 опублікований на сайті глави держави.
“Звільнити Надзвичайного і Повноважного Посла України в Аргентинській Республіці Клименка Юрія Аркадійовича з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Східній Республіці Уругвай за сумісництвом”, – ідеться в указі.
Як повідомляв Укрінформ, 7 лютого 2025 року Зеленський призначив посла України в Аргентинській Республіці Юрія Клименка послом України у Східній Республіці Уругвай за сумісництвом.
Фото: ОП
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук спростував чутки про можливе перенесення роботи парламенту до Львова.
Про це він сказав під час брифінгу, передає кореспондент Укрінформу.
«У чому проблема нашого інформаційного суспільства? Це питання інформаційної гігієни. Коли будь-яка річ, яка не має жодного підтвердження, максимально тиражується в Україні і сприймається на хвилі якогось хейту», – зазначив Стефанчук.
Він наголосив, що Верховна Рада працювала у Києві від першого дня повномасштабної війни і продовжуватиме працювати у приміщенні на вулиці Грушевського, 5, доки це буде можливо.
«Український парламент працював із першого дня війни і допоки буде можливість, буде працювати в приміщенні на Грушевського, 5. На цьому крапка. І давайте поставимо всі крапки над “і” для того, щоб ми не ширили ніякі міфи», – заявив Голова ВР.
За його словами, парламент також має бути готовим працювати під час повітряних тривог безпосередньо в укритті.
«Ми повинні зробити все для того, щоб за цією адресою ми змогли не просто під час атак чи повітряних тривог спускатися в укриття, як це робить все населення України, а в укритті працювати», – сказав спікер.
Він зазначив, що Верховна Рада створила необхідні умови для роботи депутатів в укритті, зокрема забезпечила можливість голосування.
«Український парламент створив всі умови для того, щоб депутати працювали там. Ми забезпечили відповідні підстави для голосування. Шановні журналісти, ви були там, ви пробували голосувати. Я думаю, що ви підтвердите, наскільки це сучасно, зручно і немає ніяких питань», – зазначив Стефанчук.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада планує запровадити альтернативний формат роботи під час повітряних тривог, який дозволить народним депутатам продовжувати засідання та голосувати в облаштованому укритті.
Фото Укрінформу можна купити тут.
У вівторок, 29 вересня, у Брюсселі відбудеться засідання Координаційної платформи донорів України за участю міністра фінансів Сергія Марченка.
Про це у понеділок під час щоденного брифінгу Європейської комісії повідомив речник Єврокомісії Гійом Мерсьє, передає Укрінформ.
«Можу підтвердити, що міністр фінансів України перебуває у місті в контексті засідання Донорської платформи для України, яке відбудеться завтра. Основна ідея цієї платформи – координація зусиль щодо фінансових потреб України у короткостроковій та середньостроковій перспективах, об’єднання міжнародних партнерів для обговорення того, як ми можемо подолати бюджетний дефіцит», – зазначив Мерсьє.
Речник наголосив на важливості підтримки передбачуваного фінансування України та поєднання фінансової допомоги із впровадженням необхідних реформ.
«Дуже важливо мобілізувати подальшу передбачувану підтримку України та забезпечити, щоб фінансування і реформи просувалися паралельно, підтримуючи стійкість України та її шлях до ЄС», – підкреслив речник Єврокомісії.
Відповідаючи на запитання журналістів щодо оцінки бюджетних потреб та фінансового пакету, Мерсьє нагадав, що Європейська комісія залишається повністю відданою наданню підтримки Україні. Зокрема, в рамках програми кредитування макрофінансової допомоги на 45 млрд євро вже виплачено майже 15 млрд євро, а метою ЄК залишається виділення усієї суми, передбаченої на 2026 рік.
Крім того, у межах механізму Ukraine Facility Євросоюз уже перерахував 2,8 млрд євро та планує незабаром виплатити ще 2,9 млрд євро. Мерсьє зауважив, що наразі ключовим є фокус на проведенні реформ, які дозволять розблокувати бюджетну підтримку на суму близько 20 млрд євро.
Як повідомлялося, дефіцит бюджету Міністерства оборони України наразі становить 27 млрд доларів. Водночас Україна очікує на 30 млрд євро європейських коштів, які мають бути спрямовані на оборону.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Одеса5 днів agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Одеса1 тиждень ago
Росіяни атакували буксир “Сапфір” у порту Одеської області
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Усі новини6 днів agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця