Політика
Ексдепутатка Кормишкіна визнала провину і уклала угоду зі слідством
Зазначається, що 14 березня відбулося перше судове засідання у справі Ірини Кормишкіної та її чоловіка Юрія Кормишкіна, на якому прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури озвучив, що в угоді для колишньої народної депутатки прописані такі умови: щире каяття; перерахування 20 млн грн до державного бюджету; донат на ЗСУ — 1 млн грн протягом 5 місяців; “викриття один одного”; суспільний інтерес: економія ресурсів суду та правоохоронних органів; позбавлення права обіймати посади в органах державної влади строком на 2 роки.
Ірина та Юрій Кормишкіни свою провину визнали. Чоловік ексдепутатки, поза іншим, просив дозволу виїхати за кордон для лікування.
За його словами, він працює в аграрному бізнесі і підірвався на протитанковій міні та мав перелом хребта. Саме тому, на думку Кормишкіна, йому потрібно проходити лікування за кордоном. Доля цієї поїздки залежить від рішення прокурора.
Суддя також поцікавилася відсутністю на засіданні поручителів — Давида Арахамії та Віталія Кіма.
У свою чергу захист зазначив, що викликати поручителів не було потреби, проте суддя з цим не погодилася.
Наразі засідання відклали. Наступного разу також розглянуть угоду щодо визнання винуватості Юрія Кормишкіна. Далі ці угоди має затвердити суд.
Як повідомляв Укрінформ, 25 лютого Верховна Рада ухвалила постанову про припинення повноважень народної депутатки Ірини Кормишкіної, підозрюваної в незаконному збагаченні та внесенні недостовірних даних до е-декларації.
У жовтні минулого року Ірині Кормишкіній (попереднє прізвище – Аллахвердієва) оголосили підозру в незаконному збагаченні. За даними слідства, у 2021-2022 роках вона набула у власність активи, які на понад 20 млн грн перевищують офіційні доходи й заощадження за цей період.
Вищий антикорупційний суд застосував до депутата запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Поручителями визначені були голова фракції “Слуги народу” Давид Арахамія і очільник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім.
У січні Кормишкіна отримала також підозру у внесенні недостовірних даних до е-декларації.
Політика
Україна приєдналася до міжнародної Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадовців
“Комітет на своєму засіданні розглянув внесений Президентом України проєкт закону про приєднання України до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях та ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти згаданий проєкт закону за основу і в цілому з урахуванням техніко-юридичних прав”, — сказав голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
За його словами, проєкт закону розроблено з метою виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Конвенцією про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях 1997 року в рамках Організації економічного співробітництва та розвитку.
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка наголосив, що ця конвенція є одним із найважливіших антикорупційних документів і діє між розвинутими державами-членами ОЕСР. За його словами, Україна кілька років працювала над приєднанням, оновила законодавство, запровадила відповідальність юридичних осіб та іноземних посадових осіб.
“І нас запросили до цієї конвенції, що дасть можливість оцінювати ефективність нашої антикорупційної політики у порівнянні з розвинутими державами, що є одним із головних інструментів консолідації антикорупційної політики в контексті вступу до ЄС”, — сказав він.
Конвенція зобов’язує сторони криміналізувати умисну пропозицію, обіцянку або надання будь-якої неправомірної вигоди іноземній посадовій особі – безпосередньо або через посередників – з метою отримання чи збереження ділової або іншої неправомірної вигоди у міжнародних операціях.
Також документ передбачає відповідальність юридичних осіб за підкуп іноземних посадовців та встановлює суворе покарання за такі порушення.
Як повідомляв Укрінформ, у жовтні 2025 року Україну запросили приєднатися до Конвенції ОЕСР про боротьбу з хабарництвом та до Робочої групи з питань боротьби з хабарництвом у міжнародних комерційних операціях.
Політика
Україна викликала посла Угорщини через застосування сили до інкасаторів Ощадбанку
МЗС України викликало посла Угорщини в Україні Антала Гейзера та висловило йому рішучий протест у зв’язку із грубими порушеннями Угорщиною своїх міжнародно-правових зобов’язань у поводженні із незаконно затриманими інкасаторами “Ощадбанку”, які перевозили цінний вантаж.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє МЗС України.
Послу Угорщини в Україні було висловлено рішучий протест у зв’язку із грубими порушеннями Угорщиною своїх міжнародно-правових зобов’язань, зокрема Європейської конвенції з прав людини, Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року та українсько-угорської консульської конвенції у поводженні із незаконно затриманими громадянами України, які здійснювали перевезення цінного вантажу з міста Відень до України на виконання міжнародного контракту між Raiffeisen Bank International AG (Австрія) та АТ “Ощадбанк”.
“До угорської сторони було доведено позицію про неприйнятність застосування до українських громадян заходів залякування та психологічного тиску, а також щодо надмірного застосування сили. Увагу посла Угорщини також було привернуто до того факту, що попри наявність офіційного запиту, направленого дипломатичними каналами, українським консульським посадовим особам не було надано допуску до затриманих, що є грубим порушення зазначених міжнародно-правових актів”, – повідомили в МЗС України.
Принагідно було запрошено інформацію щодо законодавчої ініціативи керівника парламентської фракції “Фідес”, зокрема предмету регулювання законодавчої ініціативи та цілей майбутнього закону.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч проти 6 березня міністр закорданних справ Андрій Сибіга заявив, що в Будапешті угорська влада взяла в заручники сімох громадян України – працівників “Ощадбанку” – та викрала гроші, які вони перевозили.
За його словами, семеро працівників “Ощадбанку” двома банківськими автомобілями прямували транзитом з Австрії до України і перевозили готівку в межах регулярного обслуговування між державними банками.
Уже вдень угорська податкова служба підтвердила затримання семи інкасаторів “Ощадбанку” та двох автомобілів з готівкою, заявивши, що веде кримінальне провадження за підозрою у відмиванні грошей.
Пізніше речник угорського уряду Золтан Ковач повідомив, що семеро українських інкасаторів, затриманих угорськими податковими та митними органами, будуть вислані з Угорщини.
Міністерство закордонних справ 6 березня рекомендувало громадянам України утриматися від поїздок до Угорщини на тлі викрадення співробітників та крадіжки майна “Ощадбанку” в Будапешті.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляв, що Угорщина не мала підстав для затримання співробітників “Ощадбанку” і їхнього конвою та порушила своїми діями міжнародне законодавство.
Того ж дня Сибіга повідомив, що Україна домоглася звільнення семи українців, яких утримували в Будапешті, і вони вже повернулися на Батьківщину.
Політика
Зеленський призначив посла України у князівстві Андорра
Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким призначив посолку України в Іспанії Юлію Соколовську Надзвичайним і Повноважним Послом України в Князівстві Андорра за сумісництвом.
-
Усі новини1 тиждень agoОбличчя Джима Керрі – що актор зробив із собою
-
Війна1 тиждень agoУ Генштабі обговорили нарощування спроможностей Сил оборони з ураження ворога
-
Економіка1 тиждень agoАтака на Іран — в Ормузькій протоці зупиняються судна
-
Відбудова1 тиждень agoУ Канаді в листопаді відбудеться п’ята бізнес-конференція із відбудови України
-
Політика1 тиждень agoУкраїна продовжує підготовку зустрічі у тристоронньому форматі
-
Одеса1 тиждень agoПеретин кордону з Молдовою: нові правила для українських водіїв
-
Усі новини1 тиждень agoБудинок для мами в гаражі — жінка показала, де живе її родичка
-
Усі новини1 тиждень agoКупити будинок у Португалії — жінка показала, що знайшла за 37 тисяч євро
