Новий електромобіль Jaguar із робочою назвою GT презентують влітку 2026 року, а перші покупці отримають свої авто до кінця наступного року. Про це розповів виданню Auto Express керуючий директор Jaguar Раудон Гловер.

Нестандартний Jaguar буде первістком у новому електричному сімействі. Це серійна версія концепта Jaguar Type 00, який встиг шокувати публіку своїм дизайном. Думки щодо авто розділилися.

Серійний електромобіль Jaguar GT збереже брутальний рубаний дизайн прототипа, проте буде не купе, як Type 00, а великим чотиридверним седаном.

Важливо

Золотий ексклюзив: представлено найрозкішніший електромобіль у світі (фото)

Стартова ціна Jaguar GT складе приблизно 120 000 фунтів стерлінгів ($160 000), проте середня вартість сягне 140 000 фунтів ($187 000), адже виробник запропонує ексклюзивні опції та надасть можливість персоналізувати авто.

Новий Jaguar GT у топовій версії отримає тримоторну повнопривідну установку потужністю понад 1000 сил. Запас ходу сягне 640 км, а швидка зарядка дозволить додати 320 км за 15 хвилин. Крім того, електромобіль Jaguar отримає адаптивні амортизатори, пневмопідвіску та керовані задні колеса.

Між іншим, нещодавно MG вивела на ринок перший у світі електромобіль з твердотілою батареєю.

Також Фокус писав, що в Україні з’явився сімейний електрокар Audi за $45 000 із запасом ходу 770 км.

Американські крилаті ракети Tomahawk мають “банк цілей” і можуть змінювати точку удару по каналу зв’язку, пояснив авіаексперт та директор з розвитку оборонного підприємства Анатолій Храпчинський в інтерв’ю медіа “24 канал”. Модифіковані “Шахеди” отримали мобільний зв’язок та mesh-мережі й віднедавна також “навчились” змінювати курс та ціль, отримавши команду по каналу зв’язку. У 2026 році росіяни нададуть дронам нові можливості і вони працюватимуть роєм з “поділом праці” між окремими БпЛА та за допомогою ШІ.

Храпчинський у розмові з журналістами розповів, як можуть змінитись засоби ураження ЗС РФ і, серед іншого, у якому напрямку відбуватиметься еволюція “Шахедів”. Сьогоднішні російські ударні дрони стійкі до РЕБ, збирають інформацію, передають відео, координати (GPS, SIM-карти) і дані про роботу ППО, коли з мережі “випадають” пристрої у тій чи іншій точці. На думку експерта, у новому році ударні дрони-камікадзе стануть “керованими, мережевими й багатофункціональними”.

“Шахеди” РФ — нові можливості 2026 року

Авіаексперт описав можливу еволюцію “Шахеда” у 2026 році.

1. Росіяни допрацюють ідею про озброєння дрона ракетою “повітря-повітря” і таким чином деякі БпЛА зможуть охороняти інших. Ракета стане додатковою зброєю, захищатиме від вертольотів та дронів-перехоплювачів, атакуватиме мобільні вогневі групи.
2. Група “Шахедів” перетвориться у рій, який розпізнаватиме загрози (“бачитимуть”, чи це літак, чи вертоліт, чи перехоплювач), маневруватимуть залежно від загрози або атакуватимуть її.
3. “Шахеди” можуть стати платформами, з яких злітатимуть FPV-дрони. На думку Храпчинського, це “вже реалістичний сценарій”.

Храпчинський підсумував, чого очікувати у новому році: росіяни запускатимуть у серію “Шахеди” з “комбінованими рішеннями”. Щоб впоратись з такою загрозою, Україні слід запровадити системи боротьби з mesh-мережами, “відсікати” роботу підозрілих SIM-карток (якщо вони за певних умов раптом несуться на швидкості 100 км/год), шукати разом з європейцями цілісне та дешеве рішення ППО.

Зазначимо, у серпні фахівці пояснили, чому небезпечні реактивні “Шахеди”, які з’явились в небі України. Під час однієї з атаки безпілотники цього типу атакували, наприклад, Київ, підлітаючи відразу з кількох напрямків. Військово-політичний огляда Олександр Коваленко зауважив, що такого типу безпілотники можуть рухатись зі швидкістю 500 км/год, і росіяни намагаються зрозуміти, чи впораються з ними українські дрони-перехоплювачі.

Нагадуємо, 18 грудня український військовий повідомив про додаткові загрози від “Шахедів”, скільки росіяни почали їх наповнювати “начинкою”, яка смертельно небезпечна для цивільних.

Ініціатива Нацбанку була підтримана 18 грудня 2025 року, коли Верховна Рада в першому читанні проголосувала за перейменування копійки у шаг. “24 Канал” пояснив, чому це важливо для українців.

Що не так із копійками і звідки з’явилась назва

“Копійка” – це російська назва, вона походить спершу від народного, а потім офіційного найменування монет Московського царства.

На них був зображений Георгій-побєдоносець на коні та зі списом, яким він вражає змія (це герб Москви). Російською мовою спис – це “копье”, тому назва монети стала російською “копейка”, а українською “копійка”.

Перші копійки взагалі звались “дєньга” (московська дєньга – 1/200 рубля, новгородська дєньга – 1/100) – це данина іншим батькам російської державності – ординцям, бо приблизно так в Улусі Джучі називали гроші (оригінальна назва – данг), а їхня назва походить від арабських срібних дирхемів.

Як відомо, копійка є частиною рубля, його 1/100 (так, до речі, було не завжди), а рублі в Україні нині не використовуються. З 1996 році маємо власну грошову одиницю – гривню.

Її назва походить від часів середньовічної Київської княжої держави, де так називалися зливки срібла у формі ромба. У Новгороді це були прути.

Вони важили приблизно 140 – 150 грамів і використовувалися для торговельних операцій, бо були грошовим засобом великого номіналу.

Російський рубль – це нащадок гривні. Щоб зменшити номінал гривні, її рубали на частини – так виходили рублені “рублі”.

Лише в часи Петра Першого рубль почали системно карбувати, хоча аналогічні спроби робили й інші московські царі.

Цікаво, що рубльова реформа царя Олексія Міхайловіча стала можливою завдяки Богдану Хмельницькому. Цар карбував свій рубль, але йому не вистачало власного срібла. На допомогу прийшов український гетьман, який виплатив царю майже мільйон талярів сріблом як оплату за військовий союз.

Ці гроші відомі як “єфимки з признаком”, де “єфимок” – це народна назва таляра (походить від назви чеського монетного двору в місті Йоахімсталь), а “признак” – цареве клеймо з роком 1655, тобто отримання царем грошей від гетьмана.

Шаги – коли з’явились і звідки назва

Саме в цей історичний період з’являються “шаги” – це українська назва для не української монети, а саме частини таляра.

Таляр (або талер), який дав назву і доларам – це переважно срібні монети, що були в обігу в Новий час у Східній Європі. Один срібний таляр мав важити унцію срібла (30 грамів) і відповідав вартості іншої популярної монети – золотого гульдена. Таляри були дуже популярні і карбувалися в різних тогочасних державах – німецьких князівствах та в межах Речі Посполитої.

Більшість українських земель у XVI та до середини XVII століття входили до складу цієї держави, а місцеві мешканці використовували таляри, емітентом яких були польський король та литовський князь. Крім талярів, ходили й інші популярні в Європі монети, зокрема, дукати.

Як таляр, так і дукат, і гульден забезпечувалися цінним металом, мали високий номінал, тому для більш дрібних операцій потрібні були менші за номіналом монети. Ними стали грОші – від цієї назви походить нинішня польська монета, яка є 1/100 злотого, а також українська назва грошей, як таких.

Шаг – це українська назва монети в три гроша. Також його називали “трояк”, але назва “шаг” була більш поширеною.

У 18 столітті таляри в Україні зникають, їх замінюють рублі, проте, шаги залишаються. Але тепер, відповідно до ваги, це вже не 3 гроша, а 2 копійки. У XIX столітті, коли росіяни почали карбувати срібний рубль, шагом почали називати монети у пів срібної копійки.

Які гроші були за часів Гетьманщини

Це дуже цікаве питання, над яким б’ються історики вже не одне століття. Є свідчення, що гетьман Хмельницький карбував власну монету, про неї писав навіть московський посол Кунаков. Російський дипломат пише про монетний двір у Чернігові, щоправда, називає його на ординський манір “минза”.

“На тех новых денгах на одной стороне мечь, а на другой стороне ево Богданово имя”, – повідомляв Григорій Кунаков в Москву в грудні 1649 року.

А французька Gazette de Franse у 1652 році писала, що “козацький гетьман розпочав карбувати в Україні монету на свій кшталт, чим викликав протест польського короля”.

Але самі гроші часів Гетьманщини не збереглись навіть у музеях та колекціях.

Наступники Хмельницького також мали власні монетні двори, проте нині більшість істориків схиляються до думки, що то були не оригінальні монети, а імітація вже відомих. Із середини XVIII століття, коли автономію України було ліквідовано, в країні використовувались рублі та копійки, назву яких трохи змінили на український лад.

До традицій українці спробували повернутись в добу визвольних змагань. Саме тоді знову з’явилися шаги, щоправда, не металеві, а паперові. Це були марки – нині велика філателістична рідкість, дизайн яких розробляли Георгій Нарбут та Антон Середа. Нові шаги “ходили на рівні з дзвінкою монетою” менш як рік, але за часів Радянського Союзу зникли.

Тому відмова від копійок виглядає логічною і доречною.

Але виникає питання, якщо шаг – це 2 копійки, а нова українська гривня – 100 копійок, то має бути 1 гривня = 50 шагів? Це не обов’язково. Історія знає безліч прикладів, де старі традиційні назви грошей і монет були модернізовані та отримали нове життя.

Класичним є приклад фунта стерлінгів. Історично він складався з 4 крон або 20 шилінгів, або 240 пенсів, і лише в 1971 році уряд відмовився від цього традиційного порядку на користь зрозумілої всім десятичної системи.

Так, фунт стерлінгів став коштувати 100 пенсів, а крони та шилінги (а ще було гроути – це 4 пенси, гінеї – 21 шилінг та соверени – 1 фунт) стали історією.

Нагадаємо, у грудні НБУ присвятив нову пам’ятну монету Службі безпеки України та її унікальній спецоперації “Павутина”, завдяки якій були уражені російські літаки на віддалених аеродромах.

А у вересні Національний банк України 23 вересня представив і одразу ж розпродав унікальну пам’ятну монету, присвячену українському писанкарству — мистецтву розпису великодніх яєць.