Хайді Кіні була готова побудувати свій постійний дім на ділянці 1,6 гектара лісистої землі, але разом з землею вона придбала цвинтар, заповнений старовинними надгробками. Але жінка готова взяти на себе відповідальність за людей, які вже там поховані, пише видання People.

Вперше така можливість покупки виникла під час розмови на День подяки з її батьками, яким належить історична нерухомість у містечку, де виросла Кіні. Замилувавшись будинком, який вони створили, відремонтувавши стару церкву, вона сказала, що хотіла б, щоб у них було достатньо землі, аби вона могла побудувати щось подібне.

І вона знайшла таку землю. Понад 1,6 гектара лісистої землі поруч, де колись була частина церкви та монастиря. Жінка зізнається, що ніколи не уявляла собі повернення до рідного міста, але можливість побудувати будинок біля батьків була надто привабливою, щоб її втратити.

Історія цієї землі сягає понад двох століть, починаючи з 1798 року. Тоді там з’явився монастир Сноу-Гілл і будівля, що була побудована в 1814 році як громадський простір, сьогодні містить квартири, включаючи ту, яку Кіні зараз орендує у своїх батьків.

Церква була зведена в 1829 році, і жінка пам’ятає, як у дитинстві відвідувала там спеціальну службу. Її батьки придбали цю власність у 2013 році та почали перетворювати церкву на свій дім у 2020 році.

Натомість на цвинтарі є надгробки, що датуються 1700-ми та 1800-ми роками. Тепер жінка зобов’язана піклуватися про місце їхнього спочинку.

Вона найняла місцеву компанію з догляду за газонами, щоб зайнятися утриманням, що є полегшенням, враховуючи її повноцінну роботу в уряді та вимоги будівництва будинку.

Натомість володіння кладовищем також означає, що частина її землі має залишатися доступною для інших. Відвідувачам дозволено заходити на ділянку кладовища, решта власності залишається приватною.

Але жінка зізнається, що думка про життя біля могил менш тривожна, аніж деякі люди можуть очікувати. Але реакція людей, коли розповідає друзям та колегам про свою покупку, неоднозначна.

Вона вважає, що багато хто уявляє собі великий діючий цвинтар, а не відносно невеликий історичний цвинтар на її території.

Після того, як вона вийде на пенсію, вона сподівається приділяти більше часу дослідженню кладовища та його історії.

Також вона запевнила, що не бачила привидів там.

Нагадаємо, що дивне поховання було знайдено у Північному Йоркширі. Археологи зробили незвичайне відкриття під жвавою дорогою, що з’єднує величезні частини Британії.

Також у швейцарському селищі Лаутербруннен знаходиться кладовище, яке туристи називають одним з найкрасивіших у світі – воно тулиться біля підніжжя скель, звідки просто на могили спадає водоспад.

Про це повідомив голова комітету Сергій Бабак у Telegram. За запропонованою моделлю абітурієнти складатимуть три обов’язкові предмети: українську мову, математику та історію України. Ще один предмет вони зможуть обрати самостійно. Таким чином пропонується зберегти чинну схему “3+1“.

Що визначатиме МОН

Законопроєкт не встановлює всіх параметрів тестування. Кількість днів, тривалість НМТ, кількість додаткових сесій та умови перескладання визначатиме Міністерство освіти і науки. Рішення комітету не означає остаточного затвердження моделі НМТ на 2027 рік. Для цього Верховна Рада має ще ухвалити відповідний закон.

Нагадаємо, у Верховній Раді обговорюють можливість скорочення кількості предметів на НМТ з чотирьох до трьох. Також школярам, які потрапили під нічні обстріли перед тестуванням, дозволять складати НМТ в інший день.

Крім того, у Міністерстві освіти і науки України розробляють алгоритми, які дадуть змогу випускникам та абітурієнтам перескладати національний мультипредметний тест (НМТ).

Також ми писали, що за даними останніх тестів, лише 54% школярів в Україні досягли базового рівня знань з математики. На думку економіста Тимофія Милованова, це неподобство, ба більше — національна проблема: адже знання та освіта — наша зброя проти ворога.

Деякі заяви європейських лідерів про російську загрозу, на думку американських посадовців, шкодять безпеці континенту – і саме тому Пентагон попросив кількох союзників по НАТО змінити тон. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на чотирьох людей, обізнаних із ситуацією.

Серед тих, хто отримав такі сигнали – Литва, Латвія та Естонія. Співрозмовники агентства говорили на умовах анонімності й уточнили, що прохання передавали під час двосторонніх зустрічей. Чи йшлося про це з іншими європейськими урядами, невідомо.

“Приватні розмови між союзниками є саме приватними, тому ми не коментуватимемо ці твердження”, – відповів на запит агентства представник Пентагону.

Увагу американських посадовців привернули публічні тези європейців про те, що Росія загнана в кут і через загальмований наступ в Україні вдається до дедалі відчайдушніших дій.

Одним із тих, хто передавав ці сигнали, був керівник політичного напряму Пентагону Елбрідж Колбі – ключова фігура в перегляді чисельності американських військ у Європі. Хто ще був залучений, Reuters встановити не змогло. Жоден зі співрозмовників – трьох європейських посадовців і одного американського, не казав, що поради звучали в конфронтаційній манері.

За словами одного з них, Колбі нещодавно сказав представникові однієї з балтійських країн, що Росію не варто “штрикати”, і навів як приклад невдалої риторики публічні порівняння Росії із “загнаним у кут щуром”. Якої саме заяви стосувалося зауваження, незрозуміло. Reuters нагадує, що наприкінці вересня премʼєр-міністр Естонії Крістен Міхал назвав Володимира Путіна “щуром у кутку”, припустивши, що той вдається до диверсій у Європі через загрузання в Україні.

“Ми вам допомагаємо. Американці тут. Просто не будьте гучними. Не шуміть”, – так інший європейський посадовець описав зміст цих розмов

Ще на одній зустрічі Пентагон радив естонській делегації бути “стриманою” в комунікації. Міністерства оборони Литви, Латвії та Естонії на запити агентства не відповіли, а в НАТО від коментарів відмовилися.

Ці сигнали відображають дискусію в НАТО про те, як публічно говорити про все наполегливішу Росію. Частина західних посадовців вважає, що акцент на загрозі грає на руку Кремлю, який прагне посіяти страх і підірвати підтримку України. Інші переконані, що уряди мусять бути відкритими, аби виборці розуміли, яких витрат і жертв потребує стримування Москви. Особливо тепер, коли Росія, ймовірно, пришвидшує приховану кампанію диверсій. Сама Росія причетність до такої кампанії заперечує.

Один з європейських посадовців назвав пораду Пентагону доброзичливою, але незрозумілою. Розвідки балтійських держав останні місяці, навпаки, оцінювали ймовірність перевірки Росією союзницьких зобов’язань НАТО як невисоку. Натомість інші розвідки Альянсу публічно попереджали, що диверсійна активність може різко зрости.

Прохання надходять у момент, коли адміністрація Дональда Трампа знову намагається домогтися завершення війни шляхом переговорів. Цей підхід поєднує стимули для Росії, зокрема послаблення санкцій, із тиском на Україну – від Києва вимагають припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі.

Паралельно Москва відновила атаки, причетність до яких заперечує. У середу прокуратура Німеччини повідомила про затримання двох громадян Білорусі за підозрою в підготовці підпалу будівлі або об’єкта критичної інфраструктури в районі Нюрнберга. У вересні німецький уряд звинуватив Росію у спробі атаки дронами на аеропорт Лейпциг/Галле. Ці звинувачення Москва відкинула.

Водночас американські посадовці обговорюють із Росією можливі бізнесові угоди як частину мирних зусиль, що в Європі викликає неоднозначну реакцію: багато хто там наполягає на подальшій економічній ізоляції Кремля. А Пентагон переглядає свою військову присутність на континенті – наслідком може стати істотне скорочення контингенту. У Вашингтоні наголошують, що європейські члени НАТО мають брати більше відповідальності за власну оборону, оскільки США зосереджуються на Близькому Сході, Латинській Америці та Східній Азії.

Раніше повідомлялося, що речник Кремля Дмитро Пєсков пояснив, чому Росія не погоджується на замороження лінії фронту: за його словами, РФ потрібне не тимчасове припинення вогню, а “повноцінний мир в Україні”. Він також заявляв, що саме відновлення тристоронніх переговорів ще не означатиме припинення вогню.

Також повідомлялося, що Сеул поступово відновлює зв’язки з Москвою й надсилає підсанкційні танкери з дизелем, тоді як відносини з Києвом різко погіршилися. Така зміна курсу все більше непокоїть європейських союзників Південної Кореї.