“Засліпили” окупантів оператори 9-го батальйону “Кайрос” 414-ї окремої бригади “Птахи Мадяра”, повідомили Сили безпілотних систем ЗСУ, показавши відео ураження станції.

Ця РЛС супроводжує до 100 об’єктів одночасно і наводить до 72 ракет. Вона розгортається через 5 хвилин і зазвичай змінює позицію раніше, ніж її встигають виявити.

“Складна мета, проте досяжна”, — констатують військові.

Однією РЛС трофеї не обмежилися. Оператори 1-го окремого центру безпілотних систем трьома ударами знищили ЗРК “Тор” у Донецькій області.

Крім того, в Луганській області було уражено РЛС СКПП (Система контролю космічного простору). Станція виявляє БпЛА на відстані до 20 км і наводить на них операторів зенітних дронів, позиції яких — за 2-5 км від неї. Без РЛС вони фактично “сліпі”.

Також знищено ЗУ-23-2 на базі МТЛБ. Зенітна установка використовується противником як засіб ППО малої дальності для боротьби з українськими безпілотниками

Всі операції проведені у взаємодії з Центром глибинних уражень.

Цієї ночі СБС дістали і два хаби з “Шахедами” біля селища Навля Брянської області та на аеродромі Халіно в Курській області.

3 квітня Спецпідрозділ Lasar’s Group Національної гвардії України знищив російський комплекс радіоелектронної боротьби (РЕБ) “Палантин” на Запорізькому напрямку.

Нагадаємо, нещодавно партизани послабили РЕБ окупантів у Херсонській області, вивівши з ладу трансформаторну шафу вишки зв’язку.

Також повідомлялося, що на фронтах в Україні фіксується поява засобів РЕБ типу “Штора”, які блокують відео з FPV-дронів.

У 2025 році росіянка Номма Зарубіна, яка працювала в Нью-Йорку, потрапила у квартиру, де були політик Ілля Пономарьов, економіст Андрій Іларіоновим та трансгендерка, доброволиця ЗСУ зі США Сара Ештон-Сірілло. Між жінками спалахнули почуття, пише “Дивогляд”.

Діяльність росіянки виглядала як у звичайної повії, яка заробляє на життя проституцією. Насправді ж, як вважають правоохоронці, жінка встановлювала близькі контакти з цілями та поступово входила до них в довіру.

Знайомство громадянки США, яка після початку повномасштабного вторгнення доєдналася до Сил оборони, з росіянкою відбулося ще у 2024 році, під час саміту НАТО у Вашингтоні. Поведінка Зарубіної здалася Сірілло підозрілою й жінка повідомила про свої побоювання керівництву в Україні, які згодом переросли в повноцінну операцію.

У 2025 році Зарубіна сама вийшла на контакт з Сірілло, спочатку намагаючись вивідати цікаву інформацію, але швидко їхнє спілкування набуло романтичного характеру. Громадянка США погодила свої дії з українською розвідкою, та вирушила до Нью-Йорка. Їхні стосунки тривали близько восьми місяців. За цей час американка отримала важливу інформацію. При цьому вона описувала цей період як складний психологічний досвід, під час якого довелося “зануритися в темну безодню” чужого мислення.

Навіть попри те, що російський суд заочно засудив американку до 20 років ув’язнення, ФСБ дозволила Зарубіній продовжувати контакти з нею.

У грудні 2025 року, після попереднього затримання у справі про посередництво в проституції, Зарубіну знову заарештували у США. Росіянка визнала не лише участь, а й організацію відповідної діяльності, а також дала неправдиві свідчення. Сукупно їй загрожує до десяти років ув’язнення.

Хто така Сара Ештон-Сірілло

Народжений чоловіком Майкл Джон Ештон-Сірілло у 2019 року здійснив трансгендерний перехід і почав використовувати ім’я Сара. Вона приїхала в Україну 4 березня 2022 року як фрилансерка LGBTQ Nation для висвітлювання кризи біженців та робила репортажі про вплив війни на ЛГБТ. У жовтні 2022 року Ештон-Сірілло вступила доброволицею в батальйон імені Номана Челебіджіхана в якості бойової медикині, була важко поранена в бою 23 лютого 2023 року, втративши частину правої руки та отримавши шрами на обличчі.

На початку серпня 2023 року її було офіційно призначено речницею ТрО України. Вже у вересні її відсторонили через “неналежні висловлювання”.

Нагадаємо, що РФ вербує все більше шпигунів у Європі. Зокрема, у Великій Британії заарештували двох чоловіків і одну жінку за підозрою в наданні допомоги російській розвідці.

Також Фокус писав, що російські спецслужби купують нерухомість поблизу військових і цивільних об’єктів по всій Західній Європі, а потім перетворюють це майно на пункти координованого спостереження або штаби для таємних атак.

Як розповів засновник школи НРК 3-го армійського корпусу (АК) Віктор Павлов в інтерв’ю Фокусу, впровадження ШІ вже дає практичні результати у виявленні ворожих цілей і може суттєво вплинути на майбутнє війни.

За його словами, сьогодні технології штучного інтелекту перебувають на етапі активного розвитку, але вже демонструють значний потенціал. Наразі вони здатні не просто полегшити роботу операторів безпілотних і наземних роботизованих комплексів, а й аналізувати обстановку, допомагати з навігацією та навіть частково компенсувати проблеми зі зв’язком.

Так, одним із ключових напрямів є системи автоматичного розпізнавання об’єктів. До прикладу, як пояснив офіцер, під час руху наземного роботизованого комплексу система фіксує потенційну загрозу й позначає її для оператора, навіть якщо той не звертає на неї уваги.

“Тобто приймати рішення за нього, базуючись на якихось даних, зібраних раніше. Але спочатку це буде як помічник: задаємо питання або він сам аналізує і підказує: “Он, дивись, обережно, там стоїть ворожий дрон. Ти його не бачиш, але він отам у кущах, а я його вже побачив””, — розповів фахівець.

Ба більше, на його думку, у разі належного застосування подібних рішень військові можуть заздалегідь виявляти небезпеку, змінювати маршрут, уникати засідок і ухвалювати більш ефективні тактичні рішення.В цілому, ШІ виступає як “помічник”, який аналізує дані та підказує оператору, на що варто звернути увагу.

“Зробили систему детекції об’єктів: НРК рухається з камерою, і комп’ютер позначає потенційну ціль — умовно зеленим квадратиком, що там щось є. Оператор продовжує рух, думаючи, що це може бути камінь чи інша перешкода. А це виявляється “ждун”, який злітає і атакує НРК. Якщо ж заздалегідь бачити такі загрози й відпрацювати тактику, можна було б вчасно зреагувати — здати назад, об’їхати або виконати інші дії. У такому випадку система допомагає з об’їздом перешкод, аналізом загроз, ухваленням рішень і подальшими діями, тому це необхідно”, — навів приклад засновник школи НРК 3-го АК.

Та все ж Віктор Павлов наголосив, що повна автономність таких систем — питання майбутнього. На початковому етапі штучний інтелект виконуватиме роль асистента, однак у перспективі може частково замінити людину в ухваленні рішень на основі накопичених даних.

Окремо він згадав про розвиток гуманоїдних роботів, які наразі залишаються “сирими”, але в майбутньому можуть виконувати складніші завдання, ніж колісні чи гусеничні платформи. Проте для цього необхідні значні обчислювальні ресурси, розвинена інфраструктура зберігання даних і вдосконалений штучний інтелект.

“Коли вони стануть повноцінно робочими, то зможуть виконувати функції більш гнучко, ніж колісні чи гусеничні дрони, і фактично замінювати людей. Але для цього їм потрібен достатньо розвинений “мозок” — тобто штучний інтелект, здатний ухвалювати рішення. Водночас це потребує значних ресурсів: обробки даних, потужностей і місць для їх зберігання. Тому ера справді цікава — головне, щоб усе не дійшло до умовного SkyNet і роботи не заполонили світ”, — зауважив співрозмовник Фокусу.

Павлов також звернув увагу на те, що інтерес до Miltech-сектору зростає, а вихід профільних компаній на фондові ринки свідчить про перспективність напряму. Водночас він підкреслив, що Україна наразі має перевагу в швидкості впровадження інновацій, однак поступається у масштабуванні виробництва.

За його словами, Росія також активно розвиває цей напрям і може швидко налагоджувати масове виробництво обраних технологій після їх тестування. Саме тому для України ключовим завданням залишається збереження технологічного лідерства через ефективну взаємодію між військовими, виробниками, державою та міжнародними партнерами.

“Все впливає. Є можливість — питання лише в тому, чи скористаємося ми нею”, — заявив Віктор Павлов.

Нагадаємо, що український наземний роботизований комплекс TerMIT оснащено новим модулем для безпечної евакуації поранених, який мінімізує ризик для військових. Система включає броньований корпус, стабілізаційні технології та засоби зв’язку, що дають змогу вивозити бійців навіть із найнебезпечніших ділянок фронту.

Раніше командир батальйону наземних роботизованих комплексів “AlterEgo” 93-ї окремої механізованої бригади Олександр із позивним “Електрик” розповідав, що Збройні сили України поступово впроваджують концепцію роботизованої оборони, де ключову роль на передньому краї відіграють наземні дрони, автоматизовані турелі та автономні опорні пункти.