У ніч проти 6 грудня російські війська завдали масованого удару по Фастову на Київщині, унаслідок чого постраждала залізнична інфраструктура міста. Фото руйнацій тоді розлетілися мережею, а залізничникам довелося коригувати рухи приміських поїздів. Попри значні руйнування, робота на залізниці поступово відновлюється: співробітники депо розчищають територію, пасажирів різними способами інформують про зміни розкладу, а біля вокзалу працюють гуманітарні організації. У компанії «Укрзалізниця» уже обговорюють можливість будівництва нового вокзалу, який відповідатиме сучасним потребам жителів міста і пасажирів.

ДЕПО У ФАСТОВІ: ПЕРШІ КРОКИ ПІСЛЯ АТАК

Дорогою до залізничного депо у Фастові чути робочі перемовини диспетчерів. Тоді вони здаються звичайним фоновим шумом, однак пізніше виявиться, що це – прокладання маршруту, щоб поїзд, в якому їдуть представники дипломатичних місій, фінансових інституцій та журналісти, не впливав на роботу ділянки.

«Щойно оголосили про відбій повітряної тривоги після атаки, усі стали до роботи. Як бачите, розбирання завалів триває і досі», – пояснюють представники Укрзалізниці, ведучи нас вузькою стежкою між купами металу.

Скло та брухт уже зібрали у великі купи, однак дрібні уламки все ще трапляються під ногами. На території чути гавкіт собак, так тварини реагують на рух людей і техніки.

Керівник із пасажирських комунікацій АТ «Укрзалізниця» Олександр Шевченко пояснює, що технічне обслуговування доведеться тимчасово проводити фактично просто неба.

«Щоб далі обслуговувати ці поїзди, роботи проводитимемо тут. Але для цього потрібно демонтувати стіни, які пошкоджені й не підлягають відновленню», – каже він.

Згадує ворожу атаку на депо, яка стала продовженням обстрілів, що почалися у ніч з 5 на 6 грудня, і заступник міністра розвитку громад та територій України Олексій Балеста.

«По депо було завдано близько 20 ударів “шахедами”. Також зафіксовано влучання не лише дронами, а й ракетою – фактично в пасажирську станцію. Це ще раз підтверджує, що агресор цілеспрямовано атакує саме пасажирську інфраструктуру, яка ніяк не пов’язана з військовими перевезеннями. Перед вами – пасажирське депо, що забезпечувало сполучення, зокрема й добре відомий маршрут Kyiv City Express. Це електрички, що курсують як у напрямку Шостки, так і Київським кільцем. І саме по них ворог завдав прицільного удару», – каже Балеста.

Посадовець додає: «Ми підрахували, скільки орієнтовно має коштувати відновлення депо, – близько 100 мільйонів гривень. У момент атаки там були три склади електричок, тобто десь 27 вагонів. Їх відновлення оцінюємо в майже 300 мільйонів гривень».

До заходу також долучилися міжнародні партнери України, зокрема представники посольств Німеччини, Франції, Швейцарії і тимчасово повірена у справах США Джулі С. Девіс. Їм показали масштаби руйнувань та розповіли про перебіг робіт на місці. Заступник міністра наголошує: відновлення пошкодженої інфраструктури потребує значних ресурсів, тож міжнародна підтримка залишається критично важливою.

«Державний бюджет завжди обмежений, тому шукаємо підтримку від донорських програм. Сподіваємося на допомогу наших партнерів – як європейських країн, так і Сполучених Штатів. Ми вимушені через обмеженість коштів відбирати ті обʼєкти, які відновлюватимемо найперше. Тепер відбувається перша частина робіт, які дадуть змогу використовувати це депо для обслуговування електричок. Тож працюємо над тим, щоб залучити до відновлення донорську допомогу», – підсумував Балеста.

Щодо роботи самого персоналу депо, то Олександр Шевченко зауважує: працівники залишаються на місцях, багато хто розчищає територію. До того ж через завдані ворогом пошкодження частину операцій виконують вручну, як-от переведення залізничних стрілок чи миття поїздів. Він запевняє, що оплата у працівників погодинна, тому її розмір не зменшився, до того ж кількість робочих годин у персоналу навіть зросла.

Після огляду території група повертається до потяга, який має рушити у бік вокзалу. Диспетчери погоджують маршрут так, щоб не завадити руху інших поїздів. Для виїзду з депо потрібно вручну здійснити десять стрілочних переведень.

НОВИЙ ВОКЗАЛ МАЄ ВІДПОВІДАТИ СУЧАСНИМ ПОТРЕБАМ ПАСАЖИРІВ

Ось поїзд зупиняється біля фастівського вокзалу. Попри наслідки атаки, робота на території триває. Біля знищеної станції розгорнуто намети, де пасажири зможуть чекати на транспорт у теплі. Поблизу будівлі вокзалу встановлений і намет гуманітарної організації World Central Kitchen. Координатор Сергій розповідає, що команда працює тут із перших годин після атаки.

«Ми були тут 6 грудня з 11-ї ранку. Щодня обіди підвозять між 12-ю та 13-ю. Є чай і кава, усе біля нашого намету», – каже він.

За його словами, у перший день до пункту допомоги підійшли з пів тисячі людей, хтось допомагав у підготовці, інші приходили отримати гарячу їжу.

Біля зруйнованої будівлі пасажири читають із дошки оголошень інформацію про рух приміських поїздів. Оголошення про зміни розкладу лунають із гучномовців, дані щодо затримок та зміни колій, прибуття потягів оприлюднюють у режимі реального часу.

У натовпі чутно історії фастівчан, які пережили нічну атаку. Одна із жительок, пані Леся, згадує, що ворог обстрілював Фастів і раніше, однак пряме влучання у вокзал стало першим за три роки.

«Ще у 2022-му не раз бачила, як над містом удень пролітали ракети. Наші Збройні сили тоді дуже добре спрацьовували. Але це вперше за три роки, коли удар припав саме по вокзалу. Тієї ночі було чути дзижчання дронів та інші звуки. Десь зовсім низько над будинками, а десь – високо. Я мешкаю в серці міста, тож чутно було. Бачила і спалахи, і вогонь та дим. У соцмережах одразу почали повідомляти, що сталося. Тварини злякалися й повтікали, з’являлися оголошення про розшуки. Люди активно допомагали одне одному, і більшість тваринок знайшли», – розповідає пані Леся.

Приміський вокзал для фастівчан завжди був невід’ємною частиною щоденного життя. Жінка каже, що приїхала до міста ще наприкінці 1980-х – теж електричкою – і відтоді цей вид транспорту залишився для неї основним. Як і для багатьох містян, адже втрата регулярного сполучення означає втрату можливості дістатися до місць роботи чи навчання.

«Їздили геть усі. Студенти, молодь із ноутбуками на колінах, хтось їхав на роботу і говорив тільки про неї. Навіть науковці. У Вишневому багато сідало, у Боярці виходили на роботу», – розповідає жінка. На її думку, цей маршрут, що з’єднував цілий ланцюг населених пунктів, попри все, залишається живою артерією регіону.

Від часу заснування станції вокзал у Фастові не раз змінював свій вигляд. Споруда, яку зруйнували 6 грудня 2025-го, була зведена у 2011 році зі скла, бетону та металоконструкцій. Раніше на її місці стояв старий вокзал, який місцеві активісти вважали історичною пам’яткою. Леся пригадує, як застала ще старе приміщення вокзалу, що добре пам’ятає. А ось оновлений варіант будівлі був частині містян геть не до душі.

«Хотілося б, щоб новий вокзал був більш зручним і красивим. Щось на кшталт сучасних станцій, де є великі зали й усе продумано для людей», – говорить вона.

АТ «Укрзалізниця» планує звести нову будівлю вокзалу у Фастові на Київщині. На час будівництва на пероні встановлять тимчасову модульну конструкцію, яка забезпечуватиме базові потреби пасажирів.

Проєкт нового вокзалу проходитиме публічні обговорення – до роботи над ним залучатимуть і жителів громади. У компанії наголошують, що їхня участь є принциповою, адже попередня будівля неодноразово викликала дискусії з приводу зручності та архітектурних рішень.

«Точно не відновлюватимемо будівлю в тому форматі, який був донедавна, адже дизайн та зручність спричинили чимало дискусій. Новий вокзал має відповідати сучасним технічним вимогам, бути інклюзивним, безпечним, мати укриття та містити сучасні матеріали. До старої архітектури, найімовірніше, повернення не буде», – запевнили в УЗ.

Галина Тибінь, Фастів – Київ

Фото: Данило Антонюк