“Більшість респондентів – 63% – вважають, що українці долають суперечності та йдуть шляхом до згуртованої нації. Разом з цим третина населення (30% зараз) вважають, що внутрішні суперечності поглиблюються і українці йдуть до розколу. У травні 2025 року 61% українців вважали, що країна йде до єднання, а 33%, навпаки, вважали, що країна йде до розколу. Різниця порівняно з поточними показниками – у межах похибки, тобто формально за останні декілька місяців змін у громадських настроях з цього питання не було”, – зазначають у КМІС.

За даними соціологів, з жовтня 2022 року і до травня 2025 року була стабільна тенденція до зниження оптимізму в українському суспільстві і в травні 2025 року вперше було зафіксоване переважання песимістичних настроїв. Так, у травні 2025 року 47% вважали, що через 10 років Україна буде країною із зруйнованою економікою і великим відтоком населення – проти 43%, які вважали, що через 10 років Україна буде процвітаючим членом ЄС.

За даними опитування, спостерігається відновлення оптимістичних настроїв і вже 56% оптимістично оцінюються майбутнє країни (ріст з 43%). Натомість з 47% до 31% стало меньше тих, хто вважає, що через 10 років Україна буде зруйнованою країною із значним відтоком населення. Нинішні показники майже відновилися до показників грудня 2024 року (які, утім, були найнижчими в період з 2022 і до кінця 2024 року).

“У всіх регіонах є тенденція до зростання частки тих, хто оптимістично оцінює майбутнє країни. Водночас на тлі інших регіонів вирізняється Захід, де приріст оптимізму відносно найнижчий (і загалом у цьому регіонів трохи менше оптимістів, ніж в інших регіонах). Крім цього, Захід вирізняється тим, що це єдиний регіон, де порівняно з травнем стало менше тих, хто вважає, що країна йде до єднання (в інших регіонах показник або не змінився, або зріс)”, – зауважили у КМІС.

Серед усіх вікових категорій простежується зростання оптимізму щодо майбутнього країни порівняно з травнем 2025 року.

Проте все одно зберігається тенденція, що більш молоді українці є більшими песимістами. Так, серед респондентів у віці 18-29 років 49% вважають, що Україна через 10 років буде процвітаючою країною, а 39%, навпаки, бачать її зруйнованою. Тобто баланс оптимістичних-песимістичних оцінок становить +10% (на рівні України в цілому показник +25%). Серед уже 30-59 річних баланс оцінок +23%, а серед 60+ річних – +39%.

Подібна тенденція простежується і у випадку оцінку руху до єдності / розколу.

У цьому опитуванні КМІС також ставив запитання про готовність українців до територіальних втрат для завершення війни.

“Ті, хто песимістично оцінюють єдність у суспільстві та майбутнє країни, у значно більшій мірі готові до територіальних втрат, зокрема і до найважчих. Так, серед тих, хто бачить Україну через 10 років зруйнованою, 42% готові на офіційне визнання окремих окупованих територій частиною Росії (проти 22% серед тих, хто вважають, що через 10 років Україна буде процвітаючою), а 35% навіть готові передати Росії території, які зараз контролюються Україною (проти 9% серед оптимістів). Подібна тенденція простежується і щодо сприйняття єдності в суспільстві”, – підсумували у КМІС.

Київський міжнародний інститут соціології провів власне всеукраїнське опитування громадської думки “Омнібус”, до якого за власною ініціативою додав запитання про рівень оптимістичних / песимістичних настроїв щодо майбутнього України і єдності українців. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1008 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Загалом, у КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Печерський районний суд Києва 31 жовтня обрав запобіжний захід заступниці одеського міського голови з питань діяльності виконавчих органів Ганні Поздняковій у вигляді нічного домашнього арешту до 28 грудня 2025 року.

Про це повідомила кореспондентка Суспільного із зали суду.

Її та інших посадовців міської ради Одеси підозрюють у службовій недбалості, що призвела до загибелі дев’ятьох людей під час негоди 30 вересня. 

29 жовтня Ексмеру Одеси Геннадію Труханову та його заступникам оголосили підозру у службовій недбалості, що спричинила загибель людей під час повені 30 вересня. За версією слідства, посадовці не забезпечили належного реагування на стихію та допустили масштабні наслідки негоди.

Повідомлення про підозру ексчиновникам вручили ввечері 28 жовтня просто на паркінгу комплексу “Арк Спа”. За даними слідства, експосадовець не забезпечив належну роботу інженерних мереж міста та не вжив заходів для ремонту зливної каналізації та дренажних систем.

Підозри за частиною 3 статті 367 Кримінального кодексу УКраїни — службова недбалість, отримали восьмеро осіб — серед них заступники Анна Позднякова та Валерій Силін, директор КП “Міські дороги” Вадим Тодійчук і директор департаменту міського господарства Леонід Гребенюк. 

Стихія, що накрила Одесу 30 вересня, завдала значних руйнувань — затопила вулиці, спричинила перебої з електрикою, пошкодила майно та повалила сотні дерев. Унаслідок негоди постраждали близько 300 приватних і 400 багатоквартирних будинків, загинули 11 людей – дев’ятеро потонули, а ще двоє померли внаслідок інфарктів коли їх підхопило потоком.

Увечері 12 жовтня Геннадій Труханов заявив, що влада нібито планує позбавити його українського громадянства через підозри у наявності паспорта російської федерації. 

Кирило Бойко

Про це повідомляє пресслужба ГУ ДСНС України в Одеській області.

Водолази вилучили з води тіло чоловіка 1977 року народження

Всього було обстежено 146 000 м кв. поверхні води та 34 700 м кв. річного дна (з них 53 000 м кв. за допомогою дрону).

Продовження пошуків другого зниклого чоловіка заплановано на сьогодні, 24 жовтня.