Події
Харківська опера відзначила 100-річний ювілей
Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка відзначив 100-річний ювілей урочистим концертом.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
Під час урочистого концерту прозвучали численні музичні номери відомих композиторів, таких як Джузеппе Верді, Вольфганг Моцарт, Франческо Чіліа, Амількаре Понк’єллі та інших.
Завершальним акордом стала «Молитва за Україну» Миколи Лисенка у виконанні хору під керівництвом Алли Кульбаби.
Серед гостей заходу: представники органів влади, митці, військові, колеги та друзі театру.
На події голова Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти Ольга Россошанська зачитала привітання від очільниці МКСК Тетяни Бережної.

Бережна висловила вдячність усьому колективу театру за стійкість, відданість мистецтву та внесок у збереження і розвиток національної оперної та балетної традиції, та побажала, щоб нове століття Харківської опери стало часом відновлення, творчого злету та утвердження української культури у світі.
«Ваш театр, як і саме місто, залишається символом незламності, мужності, вірності покликанню і є прикладом для всіх нас. У непростих умовах ваш колектив тримає мистецьку фортецю, а також розвивається, шукає нові творчі рішення, продовжує жити мистецтвом. Сьогодні, коли наш народ бореться за свободу і гідність, саме культура є тією силою, що зберігає нашу ідентичність і дає надію. І театр – серед її найпотужніших голосів. Ваші вистави формують культурний ландшафт не лише Харкова, а й усієї України», — наголосила очільниця МКСК.

З нагоди 100-річчя Харківської опери голова Держмистецтв вручила митцям та працівникам театру подяки від МКСК.
Харківську оперу відкрили 3 жовтня 1925 року оперою «Сорочинський ярмарок». Це один із найпотужніших театральних колективів України, постановки якого увійшли до золотого фонду української культури. У 1944 році театру присвоєне ім’я Миколи Лисенка. Отримав статус «академічного» – у 1934 році та «національного» – у 2010.
Театр є членом Європейської оперної асоціації Opera Europe.
На початку 2022 у Харківській опері працювали близько 800 співробітників. Колектив і солісти театру успішно виступали в багатьох країнах Європи, Азії, Америки. Театр мав величезну матеріально-технічну базу із сотнями декорацій, костюмів, предметів бутафорії та унікальну музейну колекцію.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, не зважаючи на пошкодження приміщення через ракетний обстріл, театр продовжив діяльність.
Від 2023 року Харківська опера активно працює на новій безпечній сцені Loft Stage, веде широку проєктну діяльність, активно співпрацюючи з Українським культурним фондом.
Найпотужніші проєкти останнього часу – програма реабілітації волонтерів, створення віртуального музею театру, прем’єра балету-притчі «Драконячі пісні» на музику Максима Коломійця, постановка сучасної новаторської опери Золтана Алмаші, присвяченій Тарасу Шевченку — «ТГШ. Подорож у часі», опери Миколи Лисенка «Енеїда».
Як повідомляв Укрінформ, Луганський обласний театр відкрив 85-й театральний сезон у Києві.
Фото: МКСК
Події
Лауреаткою премії у сфері нематеріальної культурної спадщини 2025 року стала вишивальниця Орися Рябунець
Цьогоріч за премію змагалися 37 дослідників і майстрів, які багато років зберігають українські традиції.
Орися Рябунець – завідувачка канцелярії Рівненської дитячої художньої школи імені А. І. Мартиненка, заслужена майстриня народної творчості України та одна з найвідоміших сучасних дослідниць української вишивки.
Премія, заснована Кабінетом міністрів, відзначає вагомий внесок у виявлення, фіксацію, збереження та популяризацію етнокультурної спадщини українського народу. Цьогорічне рішення комітету – визнання багаторічної праці майстрині, яка понад пів століття досліджує та відтворює традиції Полісся й інших регіонів України.
Переможниця – авторитет у сфері традиційної вишивки. Народилася у 1952 році на Івано-Франківщині, з дитинства переймала техніки ручного шитва від матері та бабусі. У її творчому доробку понад 90 технік вишивки, включно з рідкісними та майже втраченими. Її роботи вирізняють філігранність виконання, глибока етнографічна точність і впізнаваний авторський стиль, у якому традиція поєднується із сучасною естетикою, зазначили у Мінкульті.
За роки мистецької діяльності вишивальниця представила роботи на більш як 575 виставках – від музеїв України до галерей Польщі, Франції та Канади. Її твори зберігаються у музейних колекціях та культурних інституціях по всьому світу.
Рябунець проводить майстер-класи, консультує дослідників, навчає нове покоління майстрів. Її учениці вже стали лауреатками мистецьких премій і провідними діячками у сфері нематеріальної культурної спадщини.
“Внесок Орисі Рябунець – це справжнє мистецтво, а також збереження живого зв’язку між минулим та сучасністю. Вона відновлює техніки, що зникають, та підтримує розвиток української ідентичності через традиційну культуру. Саме такі постаті формують культурну стійкість України й забезпечують передачу унікальних знань наступним поколінням”, – зауважили у міністерстві.
Як повідомляв Укрінформ, бувальщини про конотопську відьму внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини.
Фото: Мінкульт
Події
Біля Галича археологи знайшли артефакт Трипільської культури
На Прикарпатті, у селі Залуква, що біля Галича, археологи знайшли артефакт Трипільської культури – фігурку глиняного бичка.
Про це у Фейсбуці повідомив гендиректор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник, передає Укрінформ.
«Під час археологічних досліджень багатошарового поселення в урочищі Сад села Залуква, проведених відділом археології Національного заповідника «Давній Галич» та відтворення історичних ландшафтів у 2025 році, наші фахівці натрапили на унікальний артефакт — глиняну фігурку бичка Трипільської культури», – повідомив Володимир Олійник.
За його інформацією, знахідка датується етапом В ІІ (початок IV тис. до н.е.) і є цінним свідченням духовного світу та мистецьких традицій трипільців.
Трипільська культура є однією з основних давньоземлеробських культур кам’яно-мідної доби (енеоліту). Розвивалася в V—IV тис. до н. е. (протягом 2000 років) і пройшла у своєму розвитку три етапи — ранній, середній та пізній. Трипільські племена посідали простори Східної Європи від Карпат до Дніпра, від Полісся до Чорного моря.
Як повідомляв Укрінформ, у Галицькому замку археологи виявили елементи давнього оздоблення.
Події
В Одесі створили волонтерську групу для реагування на пошкодження культурної спадщини після атак
В Одесі на базі Художнього музею провели тренінги «Вартові спадщини: волонтерські дії після ракетних ударів», на яких розповіли про алгоритм першочергових дій у разі руйнування об’єктів культурної спадщини через російські обстріли.
Про це Укрінформу розповіли у пресслужбі Одеського художнього музею.
Учасниками програми стали 160 людей, 90 з яких дійшли до практичної частини. Саме ця група волонтерів тепер формує перше в місті ядро спільноти, готової діяти у випадку нових ударів по культурних об’єктах.
Учасники прослухали шість онлайн-лекцій від експертів з кризового реагування, реставраторів, музейників та фахівців з безпеки. Також волонтери мали два дні практичної підготовки, де відпрацьовували дії в умовах, наближених до реальних. Учасники навчилися фіксувати руйнування, проводити первинну стабілізацію пошкоджених експонатів, сортувати фрагменти тощо.
Організувала тренінги ГО Museum for Change у партнерстві з ГО ACURE та НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab за підтримки міжнародної організації Cultural Emergency Response (Нідерланди) в межах проєкту Black Sea Regional Hub.
«Для Одеси це важливо: ми маємо фахово підготовлених людей, які знають, як діяти і як врятувати цінні об’єкти. Це суттєво збільшує шанси зберегти нашу спадщину», – зазначають організатори.
Як повідомляв Укрінформ, у будівлі Одеського національного художнього музею (ОХМ), яка зазнала значних пошкоджень унаслідок влучання російської ракети 5 листопада 2023 року, завершені стабілізаційні роботи за кошти благодійників. Роботи виконали за кошти міжнародного фонду ALIPH у співфінансуванні з Європейським Союзом. Оператор допомоги – громадська організація Museum for Change.
Фото Івана Страхова
-
Суспільство6 днів agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Усі новини1 тиждень agoАмериканка клонувала померлого пса за 50 000 доларів: чому вона шкодує
-
Суспільство5 днів agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Події1 тиждень agoКиївський театр ляльок готує премʼєру вистави «Лускунчик і Мишачий король»
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в Раді ЄС максимально просуватиме переговори про вступ України
-
Війна5 днів agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат
-
Політика1 тиждень agoМожливо Україні доведеться піти на «болючі поступки», які можуть завершитися референдумом
