Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Після відмови Дениса П’ятигорця від депутатського мандата ЦВК визнала Андрія Левуса обраним народним депутатом України від партії «Європейська солідарність».
Про це повідомила пресслужба Секретаріату ЦВК, передає Укрінформ.
“26 травня 2026 року Центральна виборча комісія визнала Дениса П’ятигорця обраним народним депутатом України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від політичної партії “Європейська солідарність”. Однак він у визначений законодавством строк подав до Комісії заяву про відмову від депутатського мандата. Відтак ЦВК визнала Дениса П’ятигорця таким, який не набув депутатських повноважень”, – йдеться у повідомленні.
Вказується, що ЦВК визнала Андрія Левуса, наступного за черговістю кандидата, включеного до виборчого списку політичної партії “Європейська солідарність” під № 29, обраним народним депутатом України на цих виборах.
Для реєстрації народним депутатом України Андрій Левус не пізніш як на двадцятий день з дня офіційного оприлюднення сьогоднішнього рішення ЦВК має подати до Комісії визначені виборчим законодавством документи. Своєю чергою ЦВК не пізніш як на п’ятий день з дня їх отримання ухвалює відповідне рішення.
У парламенті Андрій Левус замінить нещодавно померлого Степана Кубіва.
Як повідомлялося, 18 травня помер народний депутат Верховної Ради Степан Кубів.
ЦВК 26 травня визнала Дениса П’ятигорця обраним народним депутатом замість Степана Кубіва, але він відмовився від депутатського мандата.
Андрій Левус у 2019 році невдало балотувався до Верховної Ради 9 скликання від партії “Європейська солідарність” (№29 у списку), був депутатом Верховної Ради 8 скликання від партії “Народний фронт”.
Презентація реформи українського війська депутатам Верховної Ради України на сьогодні не запланована. Реформу можуть представити протягом місяця.
Як передає Укрінформ, про це повідомили в пресслужбі Міноборони.
«На 1 червня, презентація реформи війська не запланована. Її можуть представити протягом цього місяця», – повідомили в Міноборони.
У пресслужбі зауважили, що це буде комплексна трансформація війська, з новими контрактами, зарплатами і новими термінами служби.
Як повідомляв Укрінформ, 1 травня Президент Володимир Зеленський заявив, що реформа армії стартує у червні і в цьому ж місяці очікуються перші результати, зокрема у сфері фінансового забезпечення солдатів, сержантів та командирів Сил оборони.
Про це він сказав в ексклюзивному коментарі кореспонденту Укрінформу в Гаазі.
“Путін стверджує, що українці, як “малороси”, є єдиним цілим з більшим російським народом через 1000-річну історію. Він використовує свою версію минулого, щоб стверджувати, що більша частина України нібито є історичною російською територією, і що, на його думку, Україна не має права існувати як суверенна держава. Нам потрібно зрозуміти, що відбувається в його голові та як саме він використовує історію як інструмент для просування цих наративів. Тому що, використовуючи історичні факти, можна також розповісти зовсім іншу історію про Україну як про вільну, суверенну, демократичну державу та про те, як вона формувалася саме завдяки цій історії”, – сказав він.
За його словами, “історія – це потужна зброя. Путін використовує її для мобілізації російського суспільства та створення переконливого наративу для зовнішнього світу, який не знає цієї історії. Для українців це глибоко особиста тема – це також їхня історія. Але американці чи європейці часто недостатньо добре її знають. Це стало особливо зрозуміло, наприклад, під час інтерв’ю з Такером Карлсоном, коли Путін пів години представляв свою версію історії, щоб обґрунтувати свою позицію. Для американської чи ширшої західної аудиторії це може звучати досить складно та переконливо”.
Він також зазначив, що використання Кремлем історичної зброї спрямоване і на західну аудиторію, яка часто не має достатніх знань про історію України та регіону.
“Ось чому важливо зрозуміти, чому і як Путін це робить, щоб люди могли краще усвідомити, як ми дійшли до повномасштабного вторгнення Росії в Україну та всі попередні кроки. Путін витратив роки на формування свого підходу до Європи та України. Спочатку він говорив про “близькість” українців та росіян, але пізніше почав стверджувати, що вони “один народ”. Він став особливо активно використовувати ці наративи після анексії Криму. Тому важливо, щоб люди в Нідерландах та міжнародна аудиторія розуміли, як і чому Путін використовує історію як зброю, і що ми можемо зробити, щоб протидіяти цьому”, – сказав він.
Він також зазначив, що найбільшу небезпеку для Європи сьогодні становить не лише військова агресія РФ, а й гібридна війна – пропаганда, саботаж та операції впливу.
“Ми повинні розуміти, як Путін спотворює історію та використовує як зброю. Розуміння не означає виправдання. Без розуміння неможливо ефективно протидіяти, потрібно розуміти його логіку, щоб знати, як цьому протидіяти. До повномасштабного вторгнення багато голосів зі Східної Європи попереджали про ризик великої війни. Попереджало й ЦРУ. Але в багатьох країнах Європи, зокрема й у Нідерландах, панувала думка, що Путін “не серйозно”. Однак він роками послідовно будував цей наратив. І якщо людина роками повторює певні речі, є велика ймовірність, що вона спробує це реалізувати. Тому головне – сприймати його серйозно. Не тому, що він має рацію, а тому, що потрібно розуміти його наміри. Путін дуже прагматично використовує слабкості інших. І саме розуміння цих намірів є критично важливим для правильних рішень та протидії. Також важливі голоси інших країн Східної Європи. У книзі та нашій лекції ми цитували Радослава Сікорського, який дуже чітко говорив про історичний досвід Польщі з Росією”, – підсумував експерт.
Варто зазначити, що в межах дводенної Конференції з питань безпеки в Гаазі низка заходів відбулася в Гаазькому кампусі Лейденського університету за активної участі молоді, адже саме молоде покоління формуватиме майбутнє Європи та світової безпеки.
Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен заявив, що майбутнє України він бачить як повноправного члена Європейського Союзу, та наголосив на необхідності якнайшвидшого початку переговорів.
Фото: Ірина Драбок
-
Усі новини1 тиждень agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Відбудова7 днів agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова6 днів agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Суспільство5 днів agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події6 днів agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Війна6 днів agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Усі новини1 тиждень agoКонцерт Макса Коржа — У Бухаресті ввели безпеку рівня саміту НАТО
-
Суспільство6 днів agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси