Про це повідомили в українському оборонному відомстві, передає Укрінформ.

«Уся зброя, техніка та спорядження для українських військових мають відповідати стандартам НАТО. Тепер це правило повноцінно діятиме і для продукції, яку Україна та Фінляндія купують одна в одної або виготовляють на замовлення», – ідеться у повідомленні.

Згідно з даними міністерства, підписаний меморандум чітко визначає, як саме державні органи контролю однієї країни перевірятимуть якість оборонної продукції на прохання іншої відповідно до загальних стандартів НАТО STANAG 4107 / AQAP-2070.

Відтепер, якщо Україна замовлятиме продукцію у фінського заводу або навпаки, обидві сторони автоматично визнаватимуть перевірку якості. Потреби у повторному проведенні тих самих процедур не буде.

Взаємна довіра до процедур перевірки дозволить значно швидше передавати необхідне спорядження безпосередньо на фронт.

Серед іншого, меморандум визначає правила, за якими фахівці із забезпечення якості однієї держави працюють на своїй території на замовлення партнера. Перевірки відбуватимуться за єдиними стандартами НАТО, відповідно до процедур AQAP-2070, зокрема з використанням однакових бланків і документів. Це дозволить обом країнам розмовляти «однією мовою» у всьому, що стосується надійності військової техніки.

У Міноборони нагадують: подібні договори про взаємне визнання якості Україна раніше підписала зі Швецією, Туреччиною, Чехією, Францією, Німеччиною, Норвегією та Польщею.

Наголошується, що угода з Фінляндією стала черговим кроком до повного переведення системи українських військових закупівель на рейки Північноатлантичного альянсу. Також цей документ є логічним продовженням попередніх домовленостей, зокрема безпекової угоди від 3 квітня 2024 року й меморандуму про співпрацю між міністерствами оборони від 13 березня 2025 року.

Посол Фінляндії Тар’я Фернандес підкреслила: новий меморандум – це ще один крок у зміцненні тісної та динамічної співпраці з Україною. Серед практичних результатів, зауважила вона, – ширша кооперація в оборонному секторі, зокрема щодо продукції оборонного призначення.

Як повідомляв Укрінформ, уряд Фінляндії відправить Україні новий пакет оборонної допомоги вартістю близько 128 млн євро.

Фото: Міноборони

Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив колишній глава МЗС Польщі Яцек Чапутович.

«Польща повинна залишити трохи простору для переговорів. Війна не є найкращим моментом для України, щоби вести дискусії про складні історичні контексти. Сьогодні Україна бореться за своє існування, суверенітет і державність, і мені здається, що в Польщі немає достатнього розуміння цієї обставини. Натомість із боку Польщі спостерігається спроба, яку я різко критикую, – скористатися складним становищем України, аби змусити її змінити своє ставлення до історичних питань. Ми не можемо ставитися до України патерналістськи, адже Україна є сильною державою, має майже мільйонну армію. Тому думка, що Польща може їй щось нав’язати, є великим непорозумінням»,- підкреслив Чапутович.

На переконання колишнього глави польської дипломатії, президент Кароль Навроцький обрав неправильний інструмент впливу на Україну, ініціюючи справу щодо позбавлення Президента України Володимира Зеленського польської державної нагороди – Ордену Білого Орла.

«Позбавлення нагороди взагалі не повинно було ставати предметом розгляду. Можна було вдатися до дипломатичних кроків: викликати посла чи подати ноту протесту аби висловити занепокоєння, звернути увагу на проблему або використати інші механізми впливу. Натомість обраний спосіб є недоречним і, на мою думку, не принесе позитивного результату»,- зауважив польський експерт.

На його думку, Польща мала б вже раніше активніше співпрацювати з Україною , зокрема у питанні складної історії, натомість президент Кароль Навроцький досі не відвідав Київ на запрошення української сторони.

«Натомість необхідно вести діалог, поглиблювати взаєморозуміння та співпрацю, щоб спокійно формувати усвідомлення складних сторінок історії та поступово рухатися до примирення»,- наголосив Чапутович.

Він зауважив, що Польща зазнала від Німеччини набагато більших втрат, але попри це Варшаві вдалося вибудувати союзницькі і дружні відносини з Берліном.

«Такий шлях чекає і на польський й український народи»,- висловив переконання Чапутович.

Водночас колишній глава МЗС РП підкреслив, що рішення Президента України про присвоєння одному з українських підрозділів імені «Героїв УПА» викликало справжній біль у польському суспільстві.

“Для багатьох поляків УПА асоціюється насамперед із Волинською трагедією та масовими вбивствами поляків. Переконаний, що слово «біль» тут є цілком доречним”,- зауважив він.

Нагадаємо, що Капітула Ордена Білого Орла представила свої пропозиції Каролю Навроцькому стосовно ініціативи можливого позбавлення Президента України Володимира Зеленського цієї нагороди, і той прийме рішення з цього приводу у «відповідний час».

Чапутович переконаний, що Навроцький у контексті своєї ініціативи щодо позбавлення Президента України Володимира Зеленського Ордена Білого Орла зробив крок назад.

Раніше, 27 травня, Президент України Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій Збройних сил України.

У МЗС Польщі засудили це рішення.

Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що історія польського та українського народів містить як славетні, так і трагічні сторінки, але вшанування героїв УПА не мало антипольського підтексту.

Голова Офісу Президента України Кирило Буданов минулими вихідними відвідав Варшаву, де провів зустрічі у Канцелярії президента РП і Раді міністрів РП із приводу напруги в українсько-польських відносинах у площині складної історії.

Фото: МЗС Польщі

Про це заявила міністерка закордонних справ Ірландії Хелен МакЕнті під час пресконференції у Дубліні разом із високою представницею ЄС Каєю Каллас, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Міцна підтримка України буде одним із визначальних пріоритетів Ірландії під час нашого головування», – сказала вона.

Міністерка зазначила, що підтримка України з боку Європи «має залишатися непохитною стільки, скільки потрібно».

«Сьогодні ми обговорили підтримку України з боку ЄС, роботу, яка вже виконана, і, звичайно, необхідність продовжувати тиск на Росію, щоб припинити цей конфлікт, зокрема за допомогою жорстких санкцій», – сказала МакЕнті.

Вона додала, що Ірландія проводить розслідування у справі заводу Aughinis Alumіna, який постачає до Росії глинозем, що використовується у виробництві алюмінію. Наразі експорт глинозему до Росії прямо не заборонений санкціями, на відміну від готового алюмінію.

За словами МакЕнті, після завершення розслідування Ірландія передасть зібрану інформацію Європейській комісії для ухвалення подальших рішень щодо санкційного тиску.

«Ми забезпечимо повну підтримку з боку Ірландії будь-яким рішенням, які необхідно ухвалити для здійснення тиску на Росію», – запевнила головна дипломатка.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні, 9 червня, Єврокомісія презентувала 21-й пакет санкцій проти РФ. Пропозиції винесено на обговорення держав-членів для подальшого затвердження у форматі Ради ЄС.