Connect with us

Політика

Індекс реформ: реформа Рахункової палати

Published

on


Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України

До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ

У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату). 

Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.  

Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.

Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше. 

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ

Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine

«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:

● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.

● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри  посадових окладів та доплат членів РПУ.

● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.

● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.

Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:

● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.

● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»

«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень. 

Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».

Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

«Вокс Україна»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Політика

Стефанчук спростував чутки про можливий переїзд Ради до Львова

Published

on


Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук спростував чутки про можливе перенесення роботи парламенту до Львова.

Про це він сказав під час брифінгу, передає кореспондент Укрінформу.

«У чому проблема нашого інформаційного суспільства? Це питання інформаційної гігієни. Коли будь-яка річ, яка не має жодного підтвердження, максимально тиражується в Україні і сприймається на хвилі якогось хейту», – зазначив Стефанчук.

Він наголосив, що Верховна Рада працювала у Києві від першого дня повномасштабної війни і продовжуватиме працювати у приміщенні на вулиці Грушевського, 5, доки це буде можливо.

Читайте також: Цивільний кодекс повинен мати норми, які діятимуть у разі повторної збройної агресії – Стефанчук

«Український парламент працював із першого дня війни і допоки буде можливість, буде працювати в приміщенні на Грушевського, 5. На цьому крапка. І давайте поставимо всі крапки над “і” для того, щоб ми не ширили ніякі міфи», – заявив Голова ВР.

За його словами, парламент також має бути готовим працювати під час повітряних тривог безпосередньо в укритті.

«Ми повинні зробити все для того, щоб за цією адресою ми змогли не просто під час атак чи повітряних тривог спускатися в укриття, як це робить все населення України, а в укритті працювати», – сказав спікер.

Він зазначив, що Верховна Рада створила необхідні умови для роботи депутатів в укритті, зокрема забезпечила можливість голосування.

«Український парламент створив всі умови для того, щоб депутати працювали там. Ми забезпечили відповідні підстави для голосування. Шановні журналісти, ви були там, ви пробували голосувати. Я думаю, що ви підтвердите, наскільки це сучасно, зручно і немає ніяких питань», – зазначив Стефанчук.

Читайте також: Новий Цивільний кодекс запрацює за рік після завершення воєнного стану – Стефанчук

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада планує запровадити альтернативний формат роботи під час повітряних тривог, який дозволить народним депутатам продовжувати засідання та голосувати в облаштованому укритті.

Фото Укрінформу можна купити тут.



Джерело

Continue Reading

Політика

У Брюсселі завтра пройде засідання Координаційної платформи донорів України

Published

on



У вівторок, 29 вересня, у Брюсселі відбудеться засідання Координаційної платформи донорів України за участю міністра фінансів Сергія Марченка.

Про це у понеділок під час щоденного брифінгу Європейської комісії повідомив речник Єврокомісії Гійом Мерсьє, передає Укрінформ.

«Можу підтвердити, що міністр фінансів України перебуває у місті в контексті засідання Донорської платформи для України, яке відбудеться завтра. Основна ідея цієї платформи – координація зусиль щодо фінансових потреб України у короткостроковій та середньостроковій перспективах, об’єднання міжнародних партнерів для обговорення того, як ми можемо подолати бюджетний дефіцит», – зазначив Мерсьє.

Речник наголосив на важливості підтримки передбачуваного фінансування України та поєднання фінансової допомоги із впровадженням необхідних реформ.

Читайте також: Каллас закликає країни ЄС дати Україні ракети-перехоплювачі з власних запасів

«Дуже важливо мобілізувати подальшу передбачувану підтримку України та забезпечити, щоб фінансування і реформи просувалися паралельно, підтримуючи стійкість України та її шлях до ЄС», – підкреслив речник Єврокомісії.

Відповідаючи на запитання журналістів щодо оцінки бюджетних потреб та фінансового пакету, Мерсьє нагадав, що Європейська комісія залишається повністю відданою наданню підтримки Україні. Зокрема, в рамках програми кредитування макрофінансової допомоги на 45 млрд євро вже виплачено майже 15 млрд євро, а метою ЄК залишається виділення усієї суми, передбаченої на 2026 рік.

Читайте також: ЄС готує «дорожні карти» вступу для України, Чорногорії, Молдови та Албанії – Politico

Крім того, у межах механізму Ukraine Facility Євросоюз уже перерахував 2,8 млрд євро та планує незабаром виплатити ще 2,9 млрд євро. Мерсьє зауважив, що наразі ключовим є фокус на проведенні реформ, які дозволять розблокувати бюджетну підтримку на суму близько 20 млрд євро.

Як повідомлялося, дефіцит бюджету Міністерства оборони України наразі становить 27 млрд доларів. Водночас Україна очікує на 30 млрд євро європейських коштів, які мають бути спрямовані на оборону.

Фото Укрінформу можна купити тут.



Джерело

Continue Reading

Політика

Естонія продовжить підтримку України попри погрози Росії

Published

on



Естонія й надалі спрямовуватиме на підтримку України 0,25% свого ВВП, попри погрози Росії та диверсійні дії російських спецслужб.

Про це заявив міністр оборони Естонії Мартін Герем під час спілкування з журналістами перед початком засідання Ради ЄС із питань закордонних справ у форматі оборони, передає кореспондент Укрінформу.

За його словами, для Естонії зараз найважливішими є підтримка України на рівні ЄС і двосторонньому рівні, а також використання заморожених російських активів. Він наголосив, що Таллінн дотримується цього курсу, незважаючи на те, що міністр закордонних справ Росії погрожував Естонії покаранням за таку позицію, а російські спецслужби проводять диверсійні дії.

Говорячи про заморожені активи, міністр зазначив, що Європа має знайти кошти, які вже знаходяться на її території, і використати їх для фінансування допомоги Україні.

Окремо Герем закликав реагувати на російські диверсії в Європі – встановлювати причетних, оприлюднювати результати розслідувань і запроваджувати санкції.

«Якщо вони (росіяни – ред.) погрожують нам покаранням через це, ми все одно підтримуватимемо Україну», — підсумував міністр.

Читайте також: Новий уряд Швеції вимагатиме використання заморожених активів РФ для України – Politico

Як повідомляв Укрінформ, висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас закликала держави ЄС надати Україні ракети-перехоплювачі та інші засоби ППО з власних запасів.

Фото: Верховна Рада



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.