Як неодноразово зазначали топпосадовці Євросоюзу, військова агресія Росії проти України зробила геополітичну необхідність розширення безумовним пріоритетом для всієї європейської безпеки.

«Ширший Союз збільшує нашу політичну та економічну вагу у світі жорсткої геополітичної конкуренції», – заявила на брифінгу у Страсбурзі єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.

«Зараз критичний момент для політики розширення, оскільки розширений Союз – це не віддалена реальність. Це насправді розглядатиметься вже дуже скоро. І це, звичайно, також означає, що структурні особливості політики розширення є важливими і потребують вирішення ще до ухвалення цього рішення», – заявив посадовець Єврокомісії, коментуючи тему на умовах анонімності.

Він пояснив, що ЄС «абсолютно чітко не знижує стандарти».

Коментуючи основні елементи опублікованого комюніке, Кос заявила, що концепція поступової інтеграції передбачає виконання країною-кандидатом узгоджених реформ, а також стратегічну синхронізацію з рештою ЄС, що є новим елементом. Один із чиновників Єврокомісії також пояснив, що поступова інтеграція не є альтернативою повному вступу, а лише прискорювачем процесу, адже дозволить країнам-кандидатам та ЄС зблизити та узгодити стратегічні інтереси до моменту оформлення повноцінного членства.

«Ми не відступаємо від принципу оцінки за заслугами (merit-based principle), і тому прогрес, досягнутий країнами, які наблизилися до вступу найбільше, насправді базується на їхніх власних досягненнях. Країни-кандидати мали виконати свої зобов’язання. Критерії, як ви знаєте, є вимогливими, і ці країни зробили вражаючий крок уперед», – заявив посадовець Єврокомісії, який коментував тему на умовах анонімності, додавши, що ЄС вітає саме цей прогрес, хоча усвідомлює і геополітичну важливість та геостратегічну цінність розширення.

Єврокомісія наголошує в документі на значному потенціалі України у сфері продовольчої безпеки та звертає увагу на масштаб, структуру й продуктивність її аграрного сектору.

«Для України масштаб, структура та дуже високі рівні продуктивності аграрного сектору вимагають вивчення цільових домовленостей, які б суттєво обмежили фінансову підтримку та доступ до ринку для чутливих сільськогосподарських продуктів, одночасно підтримуючи Україну у відновленні доступу до її історичних експортних ринків у третіх країнах», – йдеться у документі.

Ці цільові заходи планується зафіксувати у Спільних позиціях ЄС щодо кластера 5 «Ресурси, сільське господарство та згуртованість» під час переговорного процесу про вступ України.

Також Єврокомісія відзначає вагомий практичний досвід та промислові потужності України у сфері оборони. Документ передбачає поглиблення співпраці ще до офіційного вступу: «Подальші можливості з Україною можуть включати використання її асоціації з Європейським оборонним фондом для підтримки інновацій в оборонній промисловості, а також спільні Європейські оборонні проєкти спільного інтересу (EDPCI) для зміцнення оборонно-технологічної та промислової бази ЄС».

Співпраця також охоплює ініціативи Security Action for Europe (SAFE) та Європейську програму оборонної промисловості (EDIP).

Документ підкреслює успішну роботу поточного механізму Ukraine Facility, який пов’язує надання фінансування із чітким виконанням реформ та інвестиційних завдань. При розробці нового багаторічного бюджету на 2028-2034 роки ЄС планує продовжувати цей підхід через інструмент Global Europe.

Зазначається, що Україна вже демонструє успіхи в програмі поступової інтеграції ЄС, зокрема через приєднання до єдиної зони роумінгу: «Україна та Молдова приєдналися до системи Roam Like at Home 1 січня 2026 року, поширивши умови внутрішнього роумінгу на своїх громадян та мандрівників з Євросоюзу».

Крім того, розглядаються детальні інструменти для інтеграції енергетичних, транспортних (TEN-T) та цифрових мереж.

Єврокомісія підтвердила намір представити дорожні карти для найбільш просунутих країн-кандидатів, серед яких вона назвала Україну: «Спираючись на досвід попередніх хвиль розширення, Єврокомісія запропонує у звіті щодо розширення 2026 року орієнтовні дорожні карти, які визначать шлях для наступних кроків у процесі вступу найбільш просунутих країн, що ведуть переговори – Чорногорії, Албанії, Молдови та України, за умови збереження ними темпу реформ».

Дорожня карта для України, яка може бути представлена наприкінці місяця разом зі звітом про розширення, відрізнятиметься від карт для трьох інших зазначених країн, повідомила Кос, враховуючи, що країна захищається від військової агресії РФ.

Дорожні карти запропонують лише орієнтовні часові рамки євроінтеграційного процесу, але передбачатимуть чіткі результати, щоб «забезпечити більшу передбачуваність на шляху до вступу».

«Чим ближче ми підходитимемо до завершення процесу вступу, чим більше кроків буде зроблено в технічних перемовинах, як-то відкриття кластерів та досягнення ключових показників, а потім закриття кластерів, тим легше буде зрозуміти, якою виглядатиме ситуація щодо умов в угоді про приєднання. Ми всі бажаємо, щоб війна в Україні скоро закінчилася», – заявила Кос.

Також з документа стало відомо, що Єврокомісія пропонує розширити використання голосування кваліфікованою більшістю (замість одностайності) для проміжних рішень у переговорах про вступ країн-кандидатів, як-то відкриття кластерів, та у сфері зовнішньої політики, в тому числі у питанні санкцій.

«Можна зменшити кількість сфер, де одна країна може одноосібно накласти вето на рішення, які підтримують усі інші», – пояснила Кос.

Також в опублікованому сьогодні документі Єврокомісія розкриває прагнення розширити використання голосування кваліфікованою більшістю (QMV) через положення про перехід (passerelle clauses) у сферах санкцій, прав людини, цивільних місій Спільної політики безпеки і оборони, заходів проти податкового шахрайства, фіскальних заходів в енергетичній політиці та соціального захисту.

Пропонується повніше використання Статті 31(2) Договору про ЄС, яка вже дозволяє QMV у визначених обставинах Спільної зовнішньої та безпекової політики замість практичного використання одностайності за замовчуванням.

При цьому будь-яке розширення принципу QMV поєднуватиметься із вже існуючими запобіжниками – «екстреним гальмом» (передачею питання на розгляд Європейської ради) та «механізмом Йоанніни» (продовженням переговорів без права вето) – замість створення нових.

Рада ЄС фактично застосовуватиме QMV там, де цей механізм уже діє, завдяки чіткішим часовим графікам та реформі робочих методів, замість пошуку консенсусу за усталеною традицією.

У той час як пропозиція QMV стосується відкриття переговорних кластерів та інших проміжних рішень у переговорах про вступ, остаточне рішення про вступ залишатиметься одностайним відповідно до Статті 49 Договору про ЄС.

Підкреслюється важливість розвитку механізму «посиленої співпраці» для його застосування, коли цілі політики ЄС не можуть бути досягнуті протягом розумного строку.

«Посилена співпраця дозволяє групі з щонайменше дев’яти держав-членів налагодити тіснішу співпрацю в певній сфері політики за умови дотримання вимог, визначених у договорах про ЄС», – йдеться в документі. В Єврокомісії нагадали, що «посилена співпраця» вже довела свою ефективність, зокрема у запровадженні кредиту на підтримку України на 2026-2027 роки.

«Спираючись на цей досвід, Єврокомісія проаналізує наявні пропозиції, щоб визначити, де посилена співпраця могла б допомогти подолати тривалу стагнацію в ухваленні рішень, забезпечуючи водночас досягнення цілей, закладених у відповідних ініціативах. У ході аналізу оцінюватимуться відповідність вимогам Договорів про ЄС та готовність потенційних учасників», – йдеться у повідомленні.

Окрім того, що в майбутніх договорах про вступ країн-кандидатів залишаться класичні захисні застереження у сферах ринку та юстиції, пропонується запровадити «Інституційне застереження» терміном дії до 15 років після вступу для протидії серйозним порушенням цінностей ЄС, визначених у статті 2 Договору про ЄС, новими країнами-членами. У крайніх випадках систематичні порушники таких цінностей можуть бути позбавлені права голосу на рівні Євросоюзу.

Планується також розширити механізми оцінки верховенства права та забезпечити повну готовність нових членів ЄС до повноцінного функціонування Офісу Європейського прокурора вже на момент вступу.

Як повідомляв Укрінформ, в Євросоюзі стежать за роботою Верховної Ради, зокрема щодо ухвалення очікуваних змін у законодавство про національні меншини, та сподіваються, що два кластери у переговорах про вступ України в ЄС можуть бути відкриті вже наступного тижня, про що заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.

«Є домовленості з угорською стороною, що ми зможемо рухатися з відкриттям наших переговорних кластерів (другого і третього). Це може відбутися вже 13 жовтня, тобто наступного дня після ухвалення відповідного закону (№16119) як ми сподіваємося», – поінформував він.

Ченцов підкреслив, що 13 жовтня запланована міжурядова конференція України та Угорщини, тому закон необхідно ухвалити якнайшвидше.

За його словами, з угорськими партнерами є домовленість про необхідність ухвалення закону найближчим часом, однак про підписання Президентом поки не йшлося.

Він висловив сподівання, що підписання главою держави такого важливого для євроінтеграції закону не займе багато часу.

«Я вважаю, що нам вдалося збалансувати цей законопроєкт. З одного боку ухвалення законопроєкту дозволить нам виконати наші домовленості по нацменшинах, і це не лише Угорщина, а й сусідні з нами держави, які проявляють інтерес до цього питання», – додав віцепремʼєр.

Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України».

Голова Освітнього комітету ВР Сергій Бабак зазначав, що ініціатива має врегулювати освітні права корінних народів України та національних меншин, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і виконати важливу частину євроінтеграційних зобов’язань.

За словами Голови ВР Руслана Стефанчука, Верховна Рада планує 12 жовтня розпочати роботу та розглянути низку важливих законопроєктів, зокрема пов’язаних із євроінтеграцією та розблокуванням переговорних кластерів з ЄС.

Комітет ВР з питань освіти, науки та інновацій рекомендував парламенту ухвалити за основу та в цілому проєкт закону щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України.