Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Посол України в Болгарії Олеся Ілащук зустрілася з міністеркою закордонних справ Болгарії Веліславою Петровою-Чамовою у зв’язку з падінням безпілотника на території країни.
Про це йдеться у дописі Посольства України в Болгарії у Фейсбуці за підсумками зустрічі 10 серпня, передає Укрінформ.
«Під час зустрічі посол України запевнила, що Сили оборони України не спрямовували безпілотні літальні апарати до Болгарії, ані у напрямку до будь-якої іншої країни-партнера, і що українська сторона повністю відкрита до співпраці у проведенні розслідування», – поінформували у посольстві.
Ілащук також підкреслила, що триваюча війна Росії проти України створює дедалі більші безпекові ризики для сусідніх держав. Вона наголосила на важливості якнайшвидшого припинення війни для забезпечення безпеки в регіоні та висловила сподівання на посилення міжнародних зусиль для досягнення миру.
За підсумками зустрічі сторони домовилися продовжувати тісну координацію під час встановлення причин інциденту.
Як повідомляв Укрінформ, посла України викликали в Міністерство закордонних справ Болгарії через порушення повітряного простору республіки безпілотним літальним апаратом.
Вранці у суботу, 8 серпня, безпілотник увійшов у повітряний простір Болгарії з боку Румунії та вибухнув приблизно за 100 метрів від кордону.
Міноборони Болгарії заявило, що найімовірніше це був дрон-приманка «Майя», який широко використовується ЗСУ.
Згодом речник МЗС України Георгій Тихий поінформував, що Україна з’ясовує з болгарською стороною обставини інциденту з дроном і повністю відкрита до взаємодії.
Фото: Посольство Болгарії в Україні
За даними опитування КМІС, найбільше українці довіряють Валерію Залужному — 66%, Михайлу Федорову — 63% та Кирилу Буданову — 61%. Володимиру Зеленському довіряють 56% опитаних.
Про це повідомили у Київському міжнародному інституті соціології (КМІС) за результатами всеукраїнського опитування, проведеного 16–31 липня 2026 року, у якому взяли участь 1808 людей.
Залужному довіряють 66% опитаних, не довіряють — 24%. У Федорова показник довіри становить 63%, недовіри — 16%, а у Буданова — 61% та 22% відповідно.
Зеленському довіряють 56% українців, тоді як 38% заявили, що не довіряють президенту. Баланс довіри та недовіри становить +18%.
Далі в рейтингу розташувалися Ігор Терехов та Андрій Білецький. Терехову довіряють 47% опитаних, не довіряють — 19%. Білецькому довіряють 37%, не довіряють — 13%, водночас 40% респондентів заявили, що не знають його.
Рейтинг довіри
Фото: Скриншот
Найнижчий показник довіри серед опитаних публічних діячів має Петро Порошенко. Йому довіряють 20% українців, тоді як 76% не довіряють.
КМІС також зазначив, що високі показники довіри мають Валерій Залужний, Михайло Федоров та Кирило Буданов. Водночас результати інших опитувань інституту свідчать, що більшість українців хотіли б, щоб після завершення війни президентом став хтось інший, а не Зеленський.
Варто зауважити, що опитування проводив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) у період з 16 по 31 липня 2026 року. Дослідження проводили мішаним методом: половину респондентів опитали телефоном, половину — під час особистих інтерв’ю. Загалом було проведено 1808 інтерв’ю з українцями віком від 18 років, які проживають на підконтрольних Україні територіях. Статистична похибка для повної вибірки не перевищує 3,5%. КМІС зазначає, що в окремих випадках сума відсотків може не дорівнювати 100% через округлення даних.
Нагадаємо, у травні радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявляв, що виборчий процес в Україні можуть розпочати не раніше ніж через три місяці після стійкого припинення вогню. За його словами, за умови тривалого припинення бойових дій та інших необхідних умов вибори можуть відбутися навесні 2027 року.
Раніше у Верховній Раді заявляли про підготовку комплексного законопроєкту, який визначатиме правила проведення виборів після завершення війни. Голова парламенту Руслан Стефанчук повідомляв, що документ можуть розглянути у сесійній залі найближчим часом.
Також повідомлялося, що більшість українців не підтримує участь у перших післявоєнних виборах громадян, які незаконно виїхали за кордон під час війни та не повернулися до України.
Міністр оборони Великої Британії Вес Стрітінг закликав союзників збільшити постачання ракет для протиповітряної оборони України напередодні зими.
Як передає Укрінформ, у статті для Sunday Times Стритінг написав: «Зима в Україні більше не просто пора року. Це зброя».
Стрітінг відвідав Україну минулого тижня, щоб обговорити підготовку до зими в умовах російських обстрілів. У попередні роки Росія в холодний період атакувала енергетичну інфраструктуру України.
Міністр зазначив: хоча нині Путін програє війну, «українці знають, що приносить зима і як вона може змінити ситуацію».
«Я повертаюся з Києва з чітким розумінням того, що потрібно Україні, аби пережити цю зиму, – зазначив він. – Де Велика Британія може надати необхідні ресурси, ми це зробимо. А там, де ми не можемо цього зробити, моє завдання – мобілізувати союзників, щоб знайти такі можливості».
За словами Веса Стрітінга, його мета – разом з німецьким колегою Борисом Пісторіусом, з яким вони головують у Контактній групі з питань оборони України, – «перетворити добру волю близько 50 країн на конкретну допомогу, конвертувати зобов’язання в спроможності».
«Це має передбачати збільшення ресурсів для протиповітряної оборони», – наголосив британський міністр.
Зазначається, що наступне засідання Контактної групи «Рамштайн» очікується у вересні. Значну увагу на ньому, ймовірно, приділятимуть постачанню засобів ППО.
Як повідомляв Укрінформ, 5 липня Володимир Зеленський і Вес Стрітінг у Києві обговорили допомогу Сполученого Королівства у захисті українських міст.
Фото: АА
-
Усі новини1 тиждень agoкрасуня з «Міс Всесвіт» виявилась на 4 місяці вагітності (фото)
-
Україна1 тиждень agoВ Україні запустять пошук людей за фото: як працюватиме система «Лікон»
-
Відбудова1 тиждень agoУ Костянтинівці загальна сума компенсацій за програмою «єВідновлення» сягнула майже ₴6 мільярдів
-
Події1 тиждень agoРежисер серіалу «Спіймати Кайдаша» екранізує підлітковий роман Кокотюхи
-
Війна5 днів agoОзнак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
-
Суспільство5 днів agoРФ атакує Одесу з метою помсти, але в руйнуваннях винна українська ППО: суперечливі наративи російської пропаганди
-
Одеса3 дні ago
Потужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Усі новини6 днів agoВідпочинок біля острова Тенерифе — рибу чорний диявол помітили біля узбережжя