Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Створена за ініціативи президента США Дональда Трампа Рада миру поступово трансформується у структуру з надзвичайно широкими повноваженнями, які виходять за межі первинного мандату щодо врегулювання ситуації в секторі Гази.
Про це в коментарі Укрінформу заявив дипломат і міжнародний аналітик Ігор Долгов.
За його словами, ідея Ради миру спочатку ґрунтувалася на рішенні Ради безпеки ООН і стосувалася одного конкретного конфлікту, однак нині видно, що амбіції ініціативи значно ширші.
«Формально Рада миру створювалася і планувалася на виконання резолюції Ради безпеки ООН стосовно одного конфлікту – сектора Гази. Проте вже зараз видно, що Рада миру, як її бачить Трамп, готова і буде брати на себе набагато більше. Мало не підмінити собою ООН», – зазначив Долгов.
Експерт наголосив, що саме ця невизначеність щодо майбутніх повноважень Ради миру викликає побоювання серед традиційних західних партнерів США.
«Не дуже охоче і швидко сприйняли цю ідею Європейський Союз, Велика Британія, країни “Великої сімки”, а також НАТО. Деякі держави замість повноцінної участі направляють лише спостерігачів у досить скромних статусах – міністрів або навіть послів», – сказав він.
Коментуючи перше робоче засідання Ради миру, яке відбулося у Вашингтоні, Долгов зауважив, що подія мала радше демонстраційний, ніж політично змістовний характер.
«Всюди на міжнародних самітах є певні елементи шоу: спільні фото, символіка, оформлення зали. Але в цьому випадку це все було шоу. Політики там було не дуже багато», – підкреслив аналітик.
Водночас, за його словами, сам Трамп оголосив про досягнення практичних результатів, зокрема щодо фінансового наповнення Ради миру. «Трамп заявив, що дев’ять країн-учасниць уже оголосили свої внески, і тепер Рада миру має близько 7 млрд дол. для переходу до другого етапу мирного плану щодо Гази. Також США планують виділити ще 10 млрд дол.», – зазначив Долгов.
Окрему увагу експерт звернув на представлену концепцію післявоєнного відновлення сектора Гази, яку він охарактеризував як девелоперський проєкт із надмірно оптимістичними очікуваннями. «План передбачає будівництво 180 великих суперкомплексів, промислових зон, висококласних готелів, розвиток сервісів та ІТ. Це подається як “рай на землі” за десять років – до 2035 року», – пояснив він.
Водночас Долгов застеріг, що без виконання базових безпекових умов реалізація такого плану залишається під великим питанням. «Поки що немає чіткого розуміння, що ХАМАС складе зброю. А без цього перейти до робіт на землі і втілювати будь-які плани навряд чи можливо», – наголосив експерт.
Аналітик також звернув увагу, що на тлі масштабних планів щодо Гази Трамп публічно заявляє і про власні миротворчі амбіції в інших конфліктах, зокрема щодо війни Росії проти України, однак конкретних механізмів поки не озвучує.
Як повідомлялося, президент США Дональд Трамп оголосив про плани розгортання Міжнародних сил стабілізації у повоєнній Газі. За його словами, Сполучені Штати очолять цю місію, а до її складу увійдуть військові з Албанії, Індонезії, Казахстану, Косова та Марокко. Планується розгортання близько 20 тис. військових у п’яти секторах Гази, а в довгостроковій перспективі – також 12 тис. поліцейських. Крім того, адміністрація Трампа розглядає можливість будівництва в Газі військової бази на 5 тис. осіб.
Умови, які пропонуються Україні в межах можливих мирних домовленостей, мають небезпечні історичні паралелі із Севрським договором 1920 року, але й за таких умов повернення окупованих територій залишається реалістичним.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив турецький експерт-міжнародник, аналітик, дослідник, письменник і поет Джанфер Балчик.
«Умови, які нав’язуються Україні, нагадують Севрський договір, нав’язаний Османській імперії, який великий Ататюрк розірвав та викинув. Це договір, який держави-переможниці змусили Османську імперію підписати після її поразки в Першій світовій війні. Це дуже схоже на той договір. Дуже небезпечна угода», — сказав Балчик.
За словами експерта, за будь-яких умов питання Криму та Донбасу не повинні зникати з порядку денного, адже повернення окупованих територій можливе, хоча це може зайняти тривалий час.
«Якщо доля буде сприятливою, може статися так, що як раптово розпався Радянський Союз, так само може розпастись і Росія. Можливо, Україна навіть стане кандидатом у майбутні супердержави. Для людського життя 10–20 років — це короткий період. Для держав це може бути і 50 років, і 100 років. Навіть 100 років для держав — це короткий термін, — зазначив полковник у відставці Балчик.
Експерт висловив переконання, що довгострокова стратегія та збереження національної єдності створять у майбутньому необхідні передумови для повернення окупованих територій.
Севрський договір був укладений між державами Антанти та Османською імперією після її поразки в Першій світовій війні. Документ передбачав значні територіальні втрати, обмеження збройних сил і фактичну втрату стратегічної самостійності. У турецькій історичній пам’яті цей договір сприймається як символ нав’язаного та принизливого миру, який був переглянутий після війни за незалежність і укладення Лозаннського договору 1923 року.
Як повідомляв Укрінформ, Туреччина неодноразово закликала до встановлення справедливого та міцного миру в Україні та заявляла про готовність надати майданчик для перемовин.
Про це речник французького МЗС Паскаль Конфаврьо сказав, відповідаючи на запитання власного кореспондента Укрінформу щодо участі європейських радників у дискусіях в Женеві.
«Ми нині перебуваємо в контакті з переговорниками, зокрема з українцями та американцями, які безпосередньо обговорювали ці елементи. Але в будь-якому разі, коли ці частини потрібно буде конкретизувати, ми будемо за столом переговорів», – наголосив він, додавши що навколо цього питання зараз багато уваги, але присутність європейців, є неодмінною умовою завершення мирного процесу.
«Від моменту, коли вам потрібна мирна угода, вам будуть потрібні гарантії безпеки. Від моменту, коли вам потрібна відбудова, вам буде потрібно використання заморожених активів. Тут немає жодних сумнівів чи вагань. Однак варто нагадати, що є країна, яка, очевидно, насправді не готова сідати за стіл переговорів, – це Росія, і ми про це шкодуємо. Тому що на кону – людські життя і безпека європейського континенту», – пояснив речник.
Конфаврьо також повідомив, що тема залученості Європи до переговорів була однією з головних під час зустрічі міністра закордонних справ Жана-Ноеля Барро та першого віцепрем’єр-міністра, міністра енергетики України Дениса Шмигаля, що відбулась у четвер у Парижі.
«Міністри обмінялися думками щодо триваючих переговорів, важливості залучення європейців до обговорень параметрів, які безпосередньо стосуються безпеки, а також щодо підготовки 20-го пакета санкцій Європейського Союзу», – сказав речник французького МЗС.
Нагадаємо, цього тижня у Женеві, де відбулися тристоронні переговори між делегаціями України, США та Росії, були присутні також радники з питань безпеки європейських лідерів, зокрема французького президента. Хоча безпосередньо у переговорній кімнаті вони не були присутні.
Як повідомлялось, Міністерство Європи та закордонних справ Франції запустило комунікаційну кампанію до четвертої роковини повномасштабної війни Росії проти України, щоб показати «реальність війни в житті українців».
-
Суспільство4 дні agoСлужба відновлення пояснила, що сталося із трасою Одеса-Київ Анонси
-
Усі новини1 тиждень ago50 років тому апарат NASA все ж таки виявив життя на Марсі: що з’ясували вчені (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoПРООН допомогла розчистити в Україні 1 мільйон тонн відходів від руйнувань
-
Політика1 тиждень agoпро €90 мільярдів від ЄС: Це саме той сигнал, що має бути надісланий агресорові
-
Події1 тиждень agoМісце проведення Переяславської ради позбавили статусу пам’ятки національного значення
-
Війна1 тиждень agoЄвросоюз визначився, де навчатиме військових ЗСУ на території України
-
Відбудова1 тиждень agoУ Запоріжжі після реконструкції запрацював травматологічний корпус лікарні швидкої допомоги
-
Війна6 днів agoФедоров відвідав штаб-квартиру НАТО з допомоги України