Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Зеленський та Гроссі домовилися продовжувати роботу моніторингових місій МАГАТЕ на Запорізькій АЕС
Президент Володимир Зеленський і генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі під час зустрічі домовилися продовжувати місії агентства для забезпечення постійного моніторингу стану Запорізької атомної електростанції.
Молдова обговорює з українською стороною те, який внесок вона може зробити в межах Коаліції охочих попри її нейтральний статус.
Про це заявила президентка Молдови Мая Санду на спільній з Президентом України Володимиром Зеленським пресконференції в Києві, передає кореспондент Укрінформу.
«Так, ми готові та бажаємо приєднатися до Коаліції охочих, і зараз ми обговорюємо з українською командою, що саме ми можемо зробити, враховуючи, що Молдова є нейтральною країною. Тим не менш, є деякі питання, з якими ми можемо допомогти», – сказала вона.
Санду нагадала, що раніше Молдова допомагала Україні з навчанням саперів. Нині, за словами президентки, команди обох країн працюють над конкретними умовами допомоги Молдови в межах Коаліції охочих.
Як повідомляв Укрінформ, президентка Молдови Мая Санду в неділю, 26 квітня, прибула із візитом до Києва з нагоди 40-х роковин катастрофи на Чорнобильській АЕС.
24 березня молдовська лідерка заявила про готовність країни приєднатися до Коаліції охочих – об’єднання держав, які взяли на себе зобов’язання підтримувати Україну.
Фото: ОП
Президент США Дональд Трамп та його переговірники наразі зайняті Іраном, тоді як ні РФ, ні Україна не мають шляху до перемоги у війні чи до угоди про тривалий мир.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The New York Times.
“Європа готується до тривалої війни в Україні, а очікування щодо врегулювання конфлікту шляхом переговорів між Москвою та Києвом зменшуються”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, це залишає Україну здебільшого сам на сам, ведучи війну на виснаження з РФ. Ні Україна, ні Москва не мають чіткого шляху до перемоги, і ніхто не очікує, що врегулювання війни буде можливим без активної участі США та тиску на РФ, який президент Трамп завжди здійснював неохоче .
Також немає очевидного посередника-замінника з будь-яким значним впливом на обидві сторони.
Через 15 місяців після того, як Трамп пообіцяв завершити війну за один день, «ми опинилися здебільшого там, де почали переговори», – сказав Джеймс Шерр, аналітик з питань РФ та України.
Він додав: “Європейці все більше розуміють, що існує фундаментальна несумісність інтересів та цілей між Україною та РФ, і єдиний розумний курс – продовжувати стояти на боці України та не дозволяти Москві перемогти військовими чи політичними засобами”.
Аналітик також заявив, що Президент України Володимир Зеленський «втратив 80 відсотків своїх ілюзій» щодо своєї здатності отримати підтримку президента Трампа, і українці вважають, що вони тримаються на плаву у воєнному плані, і що будь-яке вирішення війни відбудеться на полі бою, сказав він.
За даними NYT, Київ та Вашингтон продовжують «деякі закулісні переговори» на нижчому рівні, а українські переговірники продовжують наполягати на тристоронніх переговорах за участю США та Москви, яка їх відкидає.
“Але серйозні переговори наразі припинилися”, — зазначається у статті.
NYT називає “потужним знаком відданості Україні” рішення ЄС надати їй безвідсоткову позику в розмірі 90 мільярдів євро, ухвалене 22 квітня. Також Європа підтримала Україну ще двома пакетами санкцій проти РФ. 23 квітня Євросоюз схвалив 20-й пакет санкцій, який раніше блокував угорський прем’єр Віктор Орбан, і чиновники ЄС уже працюють над 21-м пакетом санкцій.
Декілька європейських чиновників, які спілкувалися з NYT анонімно, розповіли, що європейці сподіваються, що російський диктатор Володимир Путін змириться з тим, що РФ “здобула в Україні все, що могла, і має зберегти свої перемоги”, перейшовши до серйозних мирних переговорів. Водночас вони визнали, що Путін хоче мати справу з Вашингтоном, а не з Брюсселем.
Європейці вітали б відновлення серйозної взаємодії з американською стороною, якщо це означатиме спонукання до поступок не лише Зеленського, а й Путіна, зазначається у статті.
Директор Центру Карнегі РФ Євразія висловив думку, що наразі жодна зі сторін не відчуває великого тиску щодо врегулювання.
Клаудія Мейджор, експертка з питань оборони Німецького фонду Маршалла, вважає, що українці досягли певного успіху в пошкодженні російської нафтової інфраструктури, але проблема для європейців полягає в тому, що “нам бракує теорії перемоги для України”.
За її словами, ідея полягала в тому, щоб чинити достатній тиск на РФ, щоб вона змінила свої розрахунки, “але ми ніколи не давали українцям достатньо для цього”.
“Зараз ми просто намагаємося тримати українців у грі, поки щось не зміниться в Москві — хтось не помре, не буде викинутий у вікно, або економіка не завалиться. Але це не стратегія”, — зазначила вона.
Зеленський різко розкритикував рішення Трампа послабити санкції на видобуток російської нафти, щоб стримати світові ціни на енергоносії, заявивши: “На мою думку, РФ знову грається з американцями — грається з президентом Сполучених Штатів”. Окрім того, Зеленський заявив, що чинив опір тиску з боку неназваних сторін — опосередковано, Вашингтона — щодо припинення атак на російську енергетичну інфраструктуру.
NYT додає, що Україна відчуває себе підбадьореною новими європейськими коштами та певним прогресом на полі бою, а Путін не досяг своїх цілей, попри вигоду для російської економіки від раптового підвищення цін на енергоносії.
“Отже війна триває, і припинення вогню або мирне врегулювання все ще здається далеким”, — підсумовується у статті.
Як повідомляв Укрінформ, президент Європейської ради Антоніу Кошта вважає, що після розблокування кредиту на підтримку України на суму 90 мільярдів євро та схвалення 20-го пакету санкцій проти РФ наступним кроком, який необхідно зробити, є відкриття першого кластера (Основи) переговорів про вступ України до ЄС.
-
Події1 тиждень agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Усі новини1 тиждень agoСпівачка Lama – скільки зірці потрібно грошей для життя в Києві
-
Авто1 тиждень agoПозашляховий електробайк Egera представили в Італії — фото
-
Події4 дні agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Політика1 тиждень agoБессент підтримує Україну, є прогрес у переговорах з МВФ
-
Суспільство4 дні agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Війна1 тиждень agoБілорусь зводить полігони — будівництво відбувається на кордоні з Україною
-
Політика5 днів agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах