Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Сибіга і Рютте обговорили у Брюсселі розширення виробництва зброї в Україні за підтримки НАТО
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга обговорив із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте під час зустрічі у Брюсселі шляхи подальшого розширення виробництва озброєння в Україні за підтримки промислової бази Альянсу.
Про це глава української дипломатії повідомив у соцмережі Х, передає Укрінформ.
Сибіга зазначив, що під час зустрічі у штаб-квартирі НАТО поінформував генерального секретаря про ситуацію на полі бою, зусилля задля досягнення миру та значні успіхи оборонної промисловості України.
«Ми обговорили шляхи подальшого розширення виробництва озброєння в Україні за підтримки промислової бази НАТО – на взаємну користь України та Альянсу. Я наголосив на надзвичайній важливості ініціативи НАТО «PURL» та нових внесків до неї», – написав Сибіга.
Він додав, що під час переговорів також ішлося про підготовку до саміту НАТО в Анкарі та очікувані результати.
Як повідомляв Укрінформ, генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час зустрічі у Єревані на полях VIII саміту Європейської політичної спільноти запевнив Президента Володимира Зеленського, що програма PURL працює й антибалістичні ракети будуть постачати Україні й надалі.
Фото: Х Andrii Sybiha
Останні заяви Кремля про нібито готовність до переговорів є черговою маніпуляцією та частиною гібридної агресії – і порушене тридобове “перемир’я” це підтверджує.
Про це заявив федеральний міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус на пресконференції у Києві за підсумками зустрічі з міністром оборони України Михайлом Федоровим, передає кореспондент Укрінформу.
“Володимир Путін зараз знову говорить, що війна в Україні нібито наближається до завершення. У свідомого спостерігача одразу виникає питання: якщо він бачить наближення кінця війни, то міг би просто її закінчити. Тоді б він сам тримав цей момент у своїх руках”, – сказав він.
Водночас, за словами міністра, Кремль продовжує діяти за старою схемою, висуваючи свої умови. “Він водночас висуває умови, як завжди. Я сподіваюся, що помиляюся, коли вважаю це черговою спробою обману, але виключати цього не можна, і це, схоже, є частиною його гібридної війни”, – заявив глава Міноборони ФРН.
Пісторіус наголосив, що під час попередніх переговорних процесів Путін неодноразово порушував домовленості.
“Щоразу, коли йшлося про переговори щодо припинення вогню чи миру, він у підсумку грав крапленими картами або поводився зовсім не так, як було погоджено чи заявлено під час переговорів”, – сказав він.
Німецький міністр підкреслив, що припинення війни повністю залежить від Кремля: “Правда полягає в тому – і я не втомлюся це повторювати, – що якщо Володимир Путін хоче завершити свою агресивну війну проти України, він може це зробити дуже просто: просто вивести свої війська або запросити до конкретних переговорів без попередніх умов”.
Він також звернув увагу на порушення Росією оголошеного нею ж “триденного перемир’я”. “Навіть нібито триденне перемир’я на вихідні знову було порушене. І саме на Путіні лежить відповідальність за припинення цієї війни і терору – а це саме терор, особливо з огляду на українське цивільне населення”, – наголосив міністр.
За оцінкою Пісторіуса, нинішня риторика Кремля пов’язана з військовими проблемами Росії.
“Я думаю, що Путін своїми нинішніми діями хоче відвернути увагу від власної слабкості. Зараз він майже не може продемонструвати жодних територіальних здобутків. Його армія постійно втрачає частини вже захоплених територій. Саме тому, що Путін у публічному просторі все ще блефує та хитрує”, – заявив глава Міноборони ФРН.
У зв’язку з цим, за його словами, союзники мають і надалі посилювати Україну: “Наше завдання як партнерів України – продовжувати зміцнювати її у військовому плані. З одного боку – щоб у момент “X” Україна мала сильну переговорну позицію, а з іншого – щоб показати, що ця країна здатна успішно захищатися”.
Як повідомляв Укрінформ, федеральний міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус прибув із неанонсованим візитом до української столиці у понеділок, 11 травня.
Фото: Даніяр Сарсенов
Політика
Китай не коментує заяви Кремля про припинення тристоронніх переговорів до виведення ЗСУ з Донбасу
Зовнішньополітичне відомство Китаю не коментує заяви помічника правителя РФ Юрія Ушакова про те, що продовження тристоронніх переговорів у форматі США-Україна-Росія недоцільне, доки Київ не виведе війська з контрольованої ним частини Донбасу.
Про це свідчить відповідь речника МЗС КНР Лінь Цзяня на прохання кореспондента Укрінформу прокоментувати відмову Москви від переговорів для врегулювання конфлікту, до чого постійно закликають Китай та Україна.
«Позиція Китаю в питанні «української кризи» (так у КНР офіційно називають російську війну проти України – ред. ) є послідовною та чіткою», – сказав Лінь.
Інших коментарів дипломат не надав.
Китай офіційно декларує нейтралітет щодо російсько-української війни, уникає визначення агресора і жертви та повністю відсторонився від активних міжнародних зусиль, спрямованих на припинення бойових дій.
Китайські офіційні особи і дипломати лише виступають із абстрактними закликами до деескалації, припинення вогню та діалогу для врегулювання конфлікту. Проте Росія, найближчий союзник КНР, не звертає жодної уваги на подібні заклики з Пекіна і продовжує збільшувати масштаби агресії, а китайська сторона робить вигляд, що не помічає такого відвертого ігнорування себе з боку Москви.
Як повідомляв Укрінформ, посол Євросоюзу в Пекіні Хорхе Толедо у промові з нагоди Дня Європи заявив, що позиції Євросоюзу, Китаю та України у питанні завершення війни наразі дуже схожі, кожна сторона виступає за негайне припинення вогню та початок реальних переговорів для досягнення справедливого і сталого миру на основі принципів Статуту ООН.
Фото: Ministry of Foreign Affairs People’s Republic of China
-
Відбудова1 тиждень agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події6 днів agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Відбудова1 тиждень agoПрем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
-
Усі новини1 тиждень agoБіженці в Нідерландах 3 роки жили в таборі — що вони розповідають
-
Одеса5 днів agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Усі новини1 тиждень agoФільми травня 2026 року — у кіно покажуть Диявол носить Прада і концерт Біллі Айліш
-
Усі новини6 днів agoСин Лесі Нікітюк – як виглядає Оскар зараз
-
Відбудова6 днів agoМінрозвитку розпочало відбір громад для участі у Ukraine Recovery Conference 2026