Connect with us

Політика

Індекс реформ: реформа Рахункової палати

Published

on


Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України

До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ

У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату). 

Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.  

Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.

Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше. 

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ

Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine

«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:

● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.

● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри  посадових окладів та доплат членів РПУ.

● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.

● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.

Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:

● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.

● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»

«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень. 

Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».

Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

«Вокс Україна»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Політика

Рада має намір запровадити штрафи до ₴34 тисяч за надмірний шум транспорту

Published

on



Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт щодо встановлення відповідальності за керування транспортними засобами із перевищенням допустимого рівня шуму.

Як передає кореспондент Укрінформу, законодавчу ініціативу №15358 підтримав 261 депутат.

Пропонується встановити окрему адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом, який створює шум понад допустимий рівень.

За керування транспортним засобом із перевищенням допустимого рівня шуму передбачений штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн).

Якщо людина повторно протягом року вчинить таке порушення, за яке її вже притягували до адміністративної відповідальності, передбачений штраф 1000 неоподатковуваних мінімумів (17 000 грн). Додатково суд може позбавити водія права керування транспортними засобами на строк від 3 до 6 місяців або не застосовувати таке позбавлення.

У разі, якщо таке порушення вчинене під час дії воєнного стану, штраф становитиме 1000 неоподатковуваних мінімумів (17 000 грн).

За повторне протягом року порушення, в умовах воєнного стану, штраф становитиме 2000 неоподатковуваних мінімумів (34 000 грн), а позбавлення права керування на 3-6 місяців є передбаченим законом.

Закон також закріплює відповідний обов’язок водія. Закон України «Про дорожній рух» пропонується доповнити нормою, відповідно до якої водій не повинен керувати транспортним засобом із перевищенням допустимого рівня шуму.

Крім того, під час перевірки транспортного засобу можна буде виявляти не лише технічні несправності та невідповідність вимогам безпеки дорожнього руху, а й невідповідність установленим вимогам щодо допустимого рівня шуму.

Водночас конкретні граничні норми шуму ще мають бути розроблені та затверджені після набрання законом чинності.

Протягом трьох місяців із дня набрання чинності центральні органи виконавчої влади у сфері охорони здоров’я та автомобільного транспорту мають розробити й затвердити граничні норми допустимого зовнішнього шуму від транспортних засобів, які перебувають в експлуатації. Ці норми мають відрізнятися залежно від категорії транспортного засобу, типу двигуна, його об’єму або потужності.

Читайте також: Забракло одного голосу: Рада провалила підвищення штрафів за перевищення швидкості

Окремо мають бути встановлені підвищені вимоги до допустимого рівня шуму в нічний час – з 22:00 до 08:00.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає окрему кримінальну відповідальність за створення, керівництво та участь в організованих шахрайських групах, що використовують електронні комунікації.



Джерело

Continue Reading

Політика

Готовий хоч завтра провести вибори, але це неможливо через низку чинників

Published

on



Конституція, виборче законодавство та безпекова ситуація не дозволяють проводити в Україні вибори під час війни.

Про це в інтерв’ю американському телеканалу CBS News розповів Президент України Володимир Зеленський, передає Укрінформ.

«Я готовий провести їх (вибори – ред.) хоч завтра, але якщо триватиме війна, ви не можете це зробити, ані відповідно до Конституції, ані до виборчого законодавства, ані до безпекової ситуації в першу чергу. Як люди будуть голосувати, коли діти не можуть ходити до школи? Як проводити вибори, коли 9 млн людей перебувають за кордоном? Зазвичай за кордоном голосують близько пів мільйона людей. А що робити з людьми, які живуть на тимчасово окупованих територіях? Чи будуть вони голосувати? Як вони будуть голосувати, і хто там буде контролювати процес голосування? Там присутні російські солдати», – сказав глава держави.

Читайте також: «Вибори» під окупацією: СБУ закликає українців не допомагати Кремлю

На думку Зеленського, ті люди, які нині виступають за проведення виборів в країні, хочуть бути в політиці.

«Я вважаю, це помилкою. Під час війни мир є ціллю номер один. А політика навіть не є другим номером. Навіть для політиків вона (політика – ред.) на десятому місці. А для людей – на сотій позиції. Інші пріоритети у людей: як вижити, як жити, як ходити до школи .. що з цим всім робити?», – зазначив Президент.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський гостро розкритикував ідею проведення виборів під час війни, застерігши від «розвалу країни».

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Програма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора

Published

on



Народна депутатка Євгенія Кравчук заявила, що участь представників Офісу генерального прокурора у засіданні комітету ПАРЄ щодо українських дітей, на яке нібито їхав Руслан Кравченко, не була передбачена програмою заходу.

Про це вона сказала в телеефірі, передає кореспондент Укрінформу.

“Офіційно він (Кравченко – ред.) перебуває у відрядженні… Я якраз входжу в цей комітет ПАРЄ по темі українських дітей, на який нібито збирався генеральний прокурор… Я, власне, мала би там бути, але не поїхала через те, що в нас дуже важливі голосування в парламенті. …Можу підтвердити, що з самого початку (бо нам розіслали програму заздалегідь) не передбачалася участь жодного представника Генеральної прокуратури. Очевидно, що й не було запрошення”, — заявила Кравчук.

Вона зауважила, що інформація про те, що нібито організатори мали оплатити це відрядження, теж не може відповідати дійсності. На думку депутатки, варто додатково розслідувати, яким чином відрядження Кравченка було оформлене офіційно.

Читайте також: НАБУ звернеться до Інтерполу для екстрадиції Кравченка у разі повідомлення йому про підозру

Як повідомляв Укрінформ, 15 вересня Верховна Рада надала згоду на звільнення Президентом України Руслана Кравченка з посади генерального прокурора.

14 вересня до ВР надійшло подання Президента про звільнення Кравченка з посади генпрокурора.

Раніше Президент Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генпрокурора.

Кравченко того ж дня заявив, що перебуває у відрядженні за кордоном. У ЗМІ з’явилась інформація, що генпрокурор самостійно оформив собі відрядження до Парижа, щоб нібито взяти участь у слуханні парламентської мережі ПАРЄ.

4 вересня САП і НАБУ заявили, що в межах операції “Карфаген” викрили злочинну організацію, яка нібито системно одержувала хабарі від шахрайських колцентрів та відмивала отримані кошти. За версією слідства, посадовець Офісу генпрокурора створив угруповання в середині 2025 року, залучивши до нього чинних прокурорів та близьких неофіційних осіб. Учасники впровадили побори за безперешкодну роботу тіньових колцентрів, які масово ошукували українців та іноземних громадян, стверджують у НАБУ.

Водночас в Офісі генпрокурора заявили про необхідність правової оцінки нічних обшуків НАБУ у службових приміщеннях керівництва ОГП та доступу детективів до матеріалів інших кримінальних проваджень.

6 вересня Кравченко оприлюднив заяву, у якій стверджує, що не має стосунку до прикриття незаконних колцентрів. Кравченко заявив, що відсторонив від виконання службових повноважень працівника ОГП, який фігурує у розслідуванні НАБУ, а також доручив підготувати кадрове рішення про його звільнення.

Пізно ввечері 7 вересня Кравченко повідомив, що подав заяву про відставку з посади генерального прокурора.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.