Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами


Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Глава МЗС Естонії закликав посилити тиск на Росію після нічної атаки на Україну
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна закликав посилити тиск РФ та міжнародну ізоляцію Кремля через продовження російських атак на мирне населення України.
Про це глава естонської дипломатії написав у соцмережі X, передає Укрінформ.
«Ще одна ніч російських дронів пронеслася по Україні, а село Мила зазнало одного з найсильніших ударів. Російські дрони знищили критично важливу інфраструктуру, вразили склади, житлові будинки, будинки для людей похилого віку та вбили 27 людей», – зазначив Цахкна.
Він додав, що мішенями російських атак цієї ночі також стали Одеса, Дніпро та Київ.
«Мета Росії зрозуміла: терор і руйнування. Повторні удари цього тижня по критично важливій інфраструктурі демонструють продумані зусилля залишити українців голодними, у холоді та темряві напередодні зими. План Кремля має бути зірваний», – наголосив естонський дипломат.
Цакхна підкреслив, що підтримка України має залишатися непохитною та постійною за всіма напрямками.
«Тиск на Росію має посилюватися, санкції мають бути жорсткішими, її міжнародна ізоляція повинна поглиблюватись, та не давати (Кремлю – ред.) жодних поступок», – закликав Цахкна.
Як повідомляв Укрінформ, у Бучанському районі Київської області внаслідок російської атаки ввечері 28 серпня загинули 27 людей, понад 40 людей дістали поранення.
У Бориспільському районі Київської області вранці 29 серпня внаслідок атаки російських безпілотників загинула 14-річна дівчинка, є постраждалі.
У неділю, 30 серпня, у Київській області оголошений день жалоби за жертвами російської атаки.
Політика
Путін поставив завдання захопити Донеччину і Луганщину до 31 грудня, але це нереалістично
Російський диктатор Володимир Путін поставив військовому керівництву завдання вийти на адміністративні межі Луганської та Донецької областей до 31 грудня цього року.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заступник керівника Офісу Президента Павло Паліса заявив під час спілкування з пресою.
«У політичних переговорах постійно найперше виникає питання щодо Донбасу. Політичне керівництво РФ ставить військовому керівництву завдання вирішити питання Донбасу, тобто вийти на адміністративні межі Луганської та Донецької областей, до 31 грудня цього року. Натомість військове керівництво переконує політичне у нереалістичності виконання цього завдання у зазначений термін. Навпаки, вони просять термін до 31 березня. Моя суб’єктивна думка: навіть до 31 березня це нереалістична картина», – наголосив Паліса.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті минулої доби, 28 серпня, були зафіксовані 242 боєзіткнення Сил оборони України з російськими загарбниками. Найбільше – на Покровському напрямку.
Фото: ОП
Політика
Буданов: Вибори під час війни
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов заявив, що вибори під час війни можуть призвести до розриву держави – утворення автономій, які не будуть підкорятися центру.
Як передає Укрінформ, таку думку він висловив в інтерв’ю Наталці Мосейчук у телеефірі.
«Вибори під час війни ставлять під питання їх результати. Це логічно, бо нормально всі проголосувати не можуть, і відразу починаються запитання: чому хтось проголосував, а хтось не зміг, а скільки тих, хто не зміг, і т.д. Це дає підґрунтя при не зовсім об’єднаному суспільстві для того, щоб окремо взятий регіон сказав: ми за Україну, але оте все ми не визнаємо, і поки все не налагодиться ми – така собі автономія. Це шлях на розрив держави», – вважає Буданов.
Він наголосив, що треба згуртуватися, завершити війну, а потім йти «у всі процеси».
Як повідомлялося, 19 серпня колишній міністр оборони Михайло Федоров записав звернення до українців, у якому заявив про необхідність знайти законний і безпечний механізм проведення виборів під час війни.
Фото: Телеграм / Кирило Буданов
-
Усі новини1 тиждень agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Усі новини1 тиждень agoОля Полякова в ДТП — аварію співачки порівняли з ДТП Кузьми, в якій він загинув
-
Політика1 тиждень agoМудра спростувала своє затримання і заявила, що готується до суду
-
Політика1 тиждень agoМасаші Накаґоме, Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні
-
Відбудова1 тиждень agoУряд спрямує ₴4,9 мільярда від ЄІБ на відновлення громад
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїнець знайшов село-привид без світла, яке «окупували» дикі звірі (фото)
-
Політика1 тиждень agoСергій Кислиця, перший заступник голови Офісу Президента
-
Одеса1 тиждень agoВивіз сміття в Одесі у вересні 2026: тарифи по районах
