Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв запропонував лідеру Росії Володимиру Путіну «заморозити» війну в Україні за сприяння світових держав.
Як передає Укрінформ, про це глава Казахстану заявив під час двосторонньої зустрічі з російським лідером у ході XXII Форуму міжрегіонального співробітництва країн в Омську, повідомляє Нова Газета Європа.
«Можливо, цей конфлікт вже варто заморозити та повернутися до Стамбульської формули 2.0. Там було досягнуто значних результатів. Звичайно, під гарантії великих держав, включаючи Росію. І далі рухатись у бік довгоочікуваного миру», – запропонував Токаєв.
За словами казахстанського президента, йому надходить «багато сигналів з Європи та США щодо конфлікту РФ та України», і він вирішив озвучити цю позицію, оскільки «люди знали» про його зустріч із Путіним і «просили передати» ці пропозиції.
Токаєв додав, що «природа цього конфлікту незрозуміла для багатьох», і висловив жаль щодо людей, які гинуть під час війни.
«Все це треба зупиняти. Оскільки те, що відбувається, на моє переконання, це на руку і на радість противникам і Росії, і української держави», – підкреслив Токаєв, зазначивши, що Казахстан «завжди з повагою ставився» до України, а Росію «завжди вважав і вважає великою державою».
Зазначається, що Путін у відповідь пообіцяв «поінформувати Токаєва про перебіг справ на українському напрямку».
Як повідомляв Укрінформ, видобуток нафти в Казахстані скоротився після зупинки роботи російського терміналу на Чорному морі, який є ключовим пунктом експорту казахстанської нафти і нещодавно став ціллю атак українських безпілотників.
Політика
Трамп може зберігати тиск на Україну через дефіцит ракет для Patriot – австрійський експерт
Президент США Дональд Трамп, знову зосередившись після Ірану на Україні, може намагатися домогтися результату шляхом подвійного тиску: на Росію через підтримку Києва і водночас, можливо, на саму Україну.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив керівник Інституту підготовки офіцерів Терезіанської військової академії полковник збройних сил Австрії Маркус Райснер.
“На мою думку, Трамп, знову зосереджуючись на Україні, намагається домогтися результату за допомогою подвійного тиску: з одного боку – тиску на Росію через підтримку України, а з іншого – можливо, й тиску на саму Україну”, – сказав Райснер.
Він звернув увагу на те, що США могли б упродовж найближчих місяців постачати Україні ракети Patriot, щоб тимчасово перекрити дефіцит спроможностей до початку їх ліцензійного виробництва, однак наразі про такі поставки не йдеться.
У цьому зв’язку експерт не виключив, що в адміністрації Трампа можуть прагнути зберегти ситуацію, за якої російський тиск на Україну триватиме, аби змусити обидві сторони сісти за стіл переговорів.
“Складається враження, ніби Трамп хоче зберегти для себе варіант, за якого російський тиск на Україну зберігається, аби обидві сторони фактично були змушені сісти за стіл переговорів”, – сказав Райснер.
Водночас він наголосив, що це лише його припущення.
“Але саме таке питання виникло у мене, коли я чую, що ліцензійне виробництво можливе, однак потребує часу. Тоді я запитую себе: що відбуватиметься до того часу?” – сказав експерт.
Райснер підкреслив, що для України критично важливо якнайшвидше отримати додаткові засоби протиповітряної оборони, оскільки часу до нової зимової кампанії російських ударів залишається мало.
“Надзвичайно важливим є те, щоб це відбулося швидко. Часу в України обмаль – про це треба чітко говорити. Протиповітряна оборона стратегічної глибини є її ахіллесовою п’ятою. До цього додаються руйнівні удари керованими авіабомбами на оперативно-тактичному рівні”, – наголосив він.
Військовий експерт вказав на те, що українська ППО успішно збиває 80-90% російських дронів типу “Герань-2” і “Герань-3”, однак Росія вже має нові швидші моделі з ракетними двигунами. “До цього додаються балістичні ракети та крилаті ракети, які становлять серйозну загрозу. Для цих систем озброєнь показники збиття не покращилися так, як нам хотілося б вірити”, – сказав експерт.
Він також застеріг, що спільний європейський проєкт протиракетної оборони матиме значення для України лише за умови швидкого практичного результату.
“Якщо європейці говорять про спільний проєкт, він може бути успішним лише тоді, коли за короткий час дасть конкретні результати. Якщо це знову буде проєкт, над яким роками працюватимуть без жодного результату, для України буде запізно”, – наголосив Райснер.
Як повідомляв Укрінформ, т.в.о. міністра оборони Євгеній Хмара закликав американських партнерів максимально пришвидшити постачання ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot, необхідних для протидії російським балістичним ракетам.
Фото: UK in Austria
Україна сподівається на підтримку Японії в питанні налагодження виробництва на своїй території систем ППО Patriot за ліцензією США з огляду на досвід Mitsubishi Heavy Industries, яка виробляє ракети-перехоплювачі для японських Сил самооборони.
Про це заявив перший заступник керівника Офісу Президента Сергій Кислиця в інтерв’ю Kyodo News, передає Укрінформ.
«Ми підтримуємо політичний діалог щодо пошуку шляхів співпраці у цьому питанні з Японією, яка є однією з небагатьох країн, що отримали ліцензію на виробництво зенітно-ракетної системи Patriot», – сказав Кислиця.
За його словами, комплекси Patriot є оборонними, тому Японія, яка дотримується пацифістської Конституції, не повинна мати жодних законодавчих обмежень для такої співпраці.
Водночас Кислиця утримався від коментарів із приводу того, чи веде Україна переговори з Mitsubishi Heavy Industries, головним виробником ліцензійних Patriot у Японії.
Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна зацікавлена у співпраці з японською компанією Mitsubishi, яка має ліцензію на виробництво ракет до Patriot і досвід розгортання відповідного виробництва.
Президент США Дональд Трамп перед зустріччю із Зеленським в Анкарі заявив, що адміністрація США готується передати Україні ліцензійні права на виробництво ракет-перехоплювачів для «Петріот».
Зеленський висловлював сподівання отримати ліцензії на виробництво ракет до систем ППО Patriot до кінця 2026 року.
-
Одеса3 дні agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса4 дні ago
В Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Суспільство1 тиждень agoУряд удосконалив порядок оформлення відстрочки від призову під час мобілізації
-
Одеса1 тиждень ago
Увечері 12 липня 2026 року РФ обстріла Запоріжжя та Одеський район
-
Одеса1 тиждень ago
Пошкодження термінала «Кернел» у Чорноморську через атаку
-
Суспільство1 тиждень agoЛазар Халіф: одесит, який навчив Америку танцювати Анонси
-
Війна6 днів agoОбстріл 19 липня – зруйновано склад Amtel
-
Події1 тиждень agoБуданов привітав акторку Аду Роговцеву з днем народження