Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Глава чеської партії: Уряд навряд чи відкрито надасть Україні допомогу перед зимою, але народ і бізнес
Нинішня чеська влада, через присутність у ній однієї відверто антиукраїнської партії, аби зберегтися при владі, навряд чи виступить з новими великими пропозиціями, але народ Чехії, а також бізнес продовжуватимуть стояти на боці України.
Про це в коментарі Укрінформу сказав лідер партії «Старости та незалежні» (STAN), ексміністр внутрішніх справ, депутат Палати представників Віт Ракушан.
Політик зауважив, що не вважає рух ANO, лідером якого є прем’єр-міністр Андрей Бабіш, «якимось проросійським рухом, попри всі застереження», але оскільки він перебуває в коаліції з партією «Свобода та пряма демократія» (SPD) Томіо Окамури, то, на жаль, «частиною збереження цієї коаліції є і те, що про Україну та українців не говорять добре». Ракушан нагадав, що SPD протягом тривалого часу робить винуватцями певної соціальної напруженості в Чехії українців, підтверджень чому немає, але створює певну упереджену ненависть.
«Від сильного прем’єр-міністра, яким є Андрій Бабіш, я очікував би, що він відкине такий погляд на Україну та українців. Я очікував би від нього, що він чітко назве Росію агресором і стратегічною небезпекою не лише для України, а й для світу та решти Європи. На жаль, я не чую цього від уряду і думаю, що це є жертвою того, що вони керують разом із таким рухом як SPD», – зазначив Ракушан.
При цьому він звернув увагу, що уряд, попри побоювання, не наважився скасувати чеську снарядну ініціативу, хоча й уникає говорити про неї вголос. З іншого боку, важко очікувати якихось нових форм державної допомоги Україні, навіть у разі великих проблем, з якими вона зіткнеться взимку, коли Окамура, який є спікером нижньої палати парламенту, говорить про потребу скоротити гуманітарну допомогу, яку на сьогодні отримує мінімальна кількість українців, а переважна більшість із них працює і сплачує податки.
«Тому, на жаль, навіть у разі цієї величезної енергетичної кризи я не зовсім упевнений, що цей уряд, принаймні відкрито, щоб це визнати, виступить із якоюсь новою масштабною програмою допомоги. Але хочу заспокоїти українців: чеське суспільство стоїть поруч із ними. Тут є бізнес, який здатний і готовий постачати генератори, який готовий допомагати (в протистоянні – ред.) тій енергетичній кризі, яку Росія підготувала для України. А ми, як політики, повинні вголос говорити про те, що зима, яка чекає на Україну, може бути найгіршою за весь цей час. Ми повинні говорити про те, що нинішні атаки на Київ мають зовсім інший масштаб, ніж раніше, і що це тотальна війна, яка триває від ранку до ночі», – заявив депутат парламенту.
Як повідомлялось, у вересні Україну відвідала одна з лідерів STAN, віцеспікерка Палати представників Барбора Урбанова, навіть не отримавши офіційного дозволу з боку спікера Томіо Окамури.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію Угоди між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, про участь України в Європейському оборонному фонді (ЄОФ).
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на картку закону на сайті парламенту.
Метою документа є виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Угодою між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, про участь України в ЄОФ, вчиненою 13 липня 2026 року в м. Києві.
Закон створить правові підстави для участі України у Фонді, що є інструментом Європейського Союзу для підтримки спільних оборонних досліджень і розробок, а також зміцнення європейської оборонної технологічної та промислової бази.
Участь України у Фонді сприятиме:
- поглибленню оборонно-промислового співробітництва між Україною та Європейським Союзом;
- залученню українських юридичних осіб до спільних з європейськими партнерами проєктів у сфері оборонних досліджень, розроблення та виробництва оборонних продуктів і технологій;
- нарощуванню технологічного, інноваційного та виробничого потенціалу оборонно-промислового комплексу України.
Очікується, що реалізація ініціативи сприятиме розвитку оборонно-промислового співробітництва з Європейським Союзом, залученню фінансування партнерів для оборонних досліджень і розробок та зміцненню обороноздатності держави.
Як повідомляв Укрінформ, 16 вересня Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію Угоди між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, про участь України в Європейському оборонному фонді (ЄОФ). Законодавчу ініціативу №0390 підтримали 312 депутатів.
Фото: ОП
У Верховній Раді достатньо голосів для ухвалення євроінтеграційних законів, необхідних для виконання зобов’язань України перед ЄС та подальшого отримання європейського фінансування.
Про це глава української делегації та віцепрезидентка ПАРЄ Марія Мезенцева розповіла в інтерв’ю Укрінформу.
«Дехто каже, що депутати зараз на канікулах. Ми записуємо це інтерв’ю у Страсбурзі, а далі я з колегами їду до інших столиць. Водночас я бачила повідомлення від секретаріатів комітетів Верховної Ради, що потенційно ми можемо зібратися вже 12-го числа», – сказала Мезенцева.
За її словами, парламент може розглядати євроінтеграційні законопроєкти значно швидшими темпами.
«Моя позиція дуже проста: можемо голосувати хоч щодня – і по 20, і по 30 законів. Я членкиня профільного євроінтеграційного комітету й не можу виступати проти таких голосувань. Ми занадто багато втратили як нація, щоб і далі дебатувати, можемо чи не можемо голосувати», – наголосила вона.
Як приклад Мезенцева назвала законопроєкт про проведення відкритого конкурсу на посаду генерального прокурора, який вона підтримує, однак якого наразі немає у порядку денному парламенту.
Відповідаючи на запитання, чи готові депутати забезпечити необхідну кількість голосів, віцепрезидентка ПАРЄ заявила: «Більшість є. Я впевнена, що наступний парламентський тиждень буде результативним у межах євроінтеграції».
Водночас, за її словами, під час організації роботи Верховної Ради необхідно враховувати безпекову ситуацію та можливі відключення електроенергії у столиці.
Мезенцева зазначила, що для депутатів уже підготовлено систему електронного голосування, у якій можна ідентифікувати парламентарія та унеможливити використання його голосу іншою особою.
«Програма діє на визначеній території, голос можна верифікувати, депутат також може виступити. Під час пандемії COVID-19 ми так працювали – це нормальна європейська практика», – додала вона.
Мезенцева також закликала без зволікань виносити на голосування законопроєкти, щодо яких немає політичних розбіжностей і які не потребують тривалого обговорення.
«Коли в нас була повітряна тривога, ми проголосували десять законів за 15 хвилин – ті, які не потребували обговорення. Давайте ставити такі закони на голосування й ухвалювати їх. Я готова це адвокатувати й пояснювати колегам», – підсумувала глава української делегації в ПАРЄ.
Як повідомляв Укрінформ, ПАРЄ закликає виплачувати компенсації Україні за рішеннями ЄСПЛ з російських активів.
-
Одеса1 тиждень agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця
-
Суспільство1 тиждень ago“Вони обрали Україну”: діти, які вирішили … — публікація
-
Одеса1 тиждень ago
Одещина залишиться без газу: де будуть відключення
-
Політика1 тиждень agoу вихідні можна буде не відповідати в робочих чатах, — Стефанчук
-
Суспільство1 тиждень agoЕкссудді Львову повідомили про підозру у відмиванні майна на ₴26 мільйонів
-
Події1 тиждень agoУ США назвали офіційну причину смерті акторки Гейден Панеттьєрі
-
Політика1 тиждень agoРосія шукає нові способи тероризувати цивільних