Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
До Києва вперше прибула президентка Бундестагу ФРН Юлія Кльокнер.
Як передає Укрінформ, про це голова Верхвної Ради Руслан Стефанчук повідомив у Фейсбуці та опублікував світлини зустрічі на залізничному вокзалі.
«Уперше після обрання до Києва на моє запрошення прибула Президент Бундестагу Федеративної Республіки Німеччина Юлія Кльокнер», – поінформував Стефанчук.
Цей візит, підкреслив Стефанчук, є чітким політичним сигналом солідарності з Україною та підтримки на найвищому парламентському рівні.
“У час, коли Росія продовжує війну проти нашої держави, присутність керівництва німецького парламенту в Києві має особливу вагу”, – заявив Голова ВР.
Як повідомляв Укрінформ, за даними видання Der Spigel, Німеччина разом з європейськими партнерами організувала постачання близько 35 ракет Patriot сучасної модифікації PAC-3 для України.
Фото: Руслан Стефанчук/Фейсбук
Туреччина готова прийняти наступний раунд переговорів у тристоронньому форматі – Україна, США, Росія.
Про це повідомив у Телеграмі Президент Володимир Зеленський після розмови з Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, передає Укрінформ.
«Пан Президент зазначив, що Туреччина готова прийняти наступний раунд переговорів у тристоронньому форматі. Цінуємо таку ініціативу та розраховуємо, що це зможе дати результат», – написав Зеленський.
Він також зауважив, що під час розмови лідери обговорили ситуацію навколо Ірану. «Ми готові ділитися своєю експертизою, щоб не допустити розширення війни та захистити життя, але водночас Україна потребує посилення і своєї ППО, і ми розраховуємо на відповідну підтримку від партнерів», – сказав глава Української держави.
Зеленський подякував Ердогану за підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, готовність Туреччини відіграти роль у гарантуванні морської безпеки в межах Коаліції охочих та майбутні рішення для допомоги українській енергетиці.
Як повідомлялося, останній раунд переговорів у тристоронньому форматі відбувся 16-17 лютого у Женеві.
Фото: ОП
“Комітет на своєму засіданні розглянув внесений Президентом України проєкт закону про приєднання України до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях та ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти згаданий проєкт закону за основу і в цілому з урахуванням техніко-юридичних прав”, — сказав голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
За його словами, проєкт закону розроблено з метою виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Конвенцією про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях 1997 року в рамках Організації економічного співробітництва та розвитку.
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка наголосив, що ця конвенція є одним із найважливіших антикорупційних документів і діє між розвинутими державами-членами ОЕСР. За його словами, Україна кілька років працювала над приєднанням, оновила законодавство, запровадила відповідальність юридичних осіб та іноземних посадових осіб.
“І нас запросили до цієї конвенції, що дасть можливість оцінювати ефективність нашої антикорупційної політики у порівнянні з розвинутими державами, що є одним із головних інструментів консолідації антикорупційної політики в контексті вступу до ЄС”, — сказав він.
Конвенція зобов’язує сторони криміналізувати умисну пропозицію, обіцянку або надання будь-якої неправомірної вигоди іноземній посадовій особі – безпосередньо або через посередників – з метою отримання чи збереження ділової або іншої неправомірної вигоди у міжнародних операціях.
Також документ передбачає відповідальність юридичних осіб за підкуп іноземних посадовців та встановлює суворе покарання за такі порушення.
Як повідомляв Укрінформ, у жовтні 2025 року Україну запросили приєднатися до Конвенції ОЕСР про боротьбу з хабарництвом та до Робочої групи з питань боротьби з хабарництвом у міжнародних комерційних операціях.
-
Усі новини1 тиждень agoОбличчя Джима Керрі – що актор зробив із собою
-
Війна1 тиждень agoСША та Ізраїль атакували ядерний центр — відео
-
Усі новини1 тиждень agoКупити будинок у Португалії — жінка показала, що знайшла за 37 тисяч євро
-
Одеса6 днів agoНічні вибухи в Одесі 3 березня 2026 року — подробиці атаки
-
Відбудова1 тиждень agoПотреби у відновленні сфери охорони здоров’я в Україні становлять $23,6 мільярда
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі відійшов у вічність працівник театру Музкомедії Андрій Шишкін
-
Усі новини7 днів agoБудинок у США — оголошення про продаж дому викликало дебати в мережі — фото
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вдарили по засобах російської ППО, логістиці та пунктах управління дронами