Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Стефанчук закликав депутатів не блокувати закони, необхідні для фінансової спроможності держави
Керівництво Верховної Ради, урядовці та представники депутатських фракцій і груп обговорили законопроєкти, безпосередньо пов’язані з фінансуванням державного бюджету та виконанням міжнародних зобов’язань України.
Про це повідомив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«У парламенті має тривати чіткий і чесний діалог. Не про те, щоб усі мали однакові позиції, а про те, щоб різні позиції не блокували рішення, від яких залежить фінансова спроможність держави. З цим закликом почав нараду за участю керівництва Верховної Ради, прем’єр-міністра, урядовців, представників усіх депутатських фракцій і груп, голів профільних комітетів, а також послів держав Групи семи та інших європейських партнерів», – зазначив він.
Спікер українського парламенту підкреслив, що є низка законопроєктів, безпосередньо пов’язаних із фінансуванням державного бюджету та виконанням Україною міжнародних зобов’язань.
«Частина з них проходить парламент повільніше, ніж мала б. Говорили про підготовку документів до другого читання, роботу комітетів і таймінг кожного законопроєкту. Через тривалі повітряні тривоги ефективний час роботи Верховної Ради скорочується — і це теж маємо враховувати», – зазначив Стефанчук.
Водночас він розповів, що під час наради прозвучали різні позиції: «Це нормально для парламенту. Але діалог має вести до рішення. Парламентські процедури не можуть використовуватися для блокування законів, необхідних для функціонування держави. Це стосується і масового внесення правок».
Окремо сторони говорили про європейську інтеграцію.
Голова ВР запевнив, що парламент безпосередньо залучений до напрацювання переговорних кластерів — «це унікальний досвід, адже в інших країнах парламенти не мали такого рівня участі у переговорному процесі з ЄС».
Він також запевнив, що є порозуміння і робоча взаємодія з урядом. Водночас тепер спільне завдання Ради і Кабміну — наближати позиції й переводити діалог у конкретний результат.
«На наших плечах сьогодні — не лише якість законодавства, а значною мірою й фінансова спроможність країни. Тому часу на парламентське блокування у нас немає. Закликаю всіх парламентарів консолідувати зусилля навколо ухвалення необхідних рішень», – резюмував Стефанчук.
Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді обговорили прискорення роботи над 46 законопроєктами, від ухвалення яких залежить виконання зобов’язань України в межах Ukraine Facility, програм МВФ та інших напрямів міжнародної підтримки.
Фото: Ruslan Stefanchuk/Фейсбук
«Ми справді в курсі останніх подій, але, як ви знаєте, ми не коментуємо окремі провадження», – сказав речник щодо підозри директору НАБУ від генерального прокурора.
Він підтвердив політику нульової толерантності ЄС до корупції.
«Боротьба з корупцією є центральним елементом для будь-якої країни, яка хоче вступити до ЄС. Це вимагає постійних зусиль для гарантування міцної спроможності боротися з корупцією та відмиванням грошей шляхом ефективного запобігання, розслідування та судового переслідування, а також для забезпечення верховенства права», – зазначив Мерсьє.
Він наголосив, що саме незалежні антикорупційні органи є «наріжним каменем» верховенства права в Україні.
Речник заявив, що ЄС продовжуватиме оцінювати реформи верховенства права в Україні, такі як покращення процесу відбору прокурорів, як частину виконання вимог кластера «Основи» у переговорах про вступ до ЄС, а також як частину переліку з 10 пріоритетних реформ, узгоджених з Єврокомісією.
У зв’язку з цим у Брюсселі очікують, що влада України продовжить цю роботу «послідовно та ефективно».
Факт наявності антикорупційних проваджень, в яких фігурують високопосадовці, свідчить про те, що відповідні інституції в Україні дійсно працюють, зауважив речник.
«У цьому сенсі це показує відданість влади виконувати цю роботу та наявність відповідної системи для цього», – наголосив Мерсьє.
Як повідомляв Укрінформ, Руслан Кравченко після подання у відставку з посади генпрокурора заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. За його словами, Офіс генпрокурора розслідує десятки кримінальних проваджень, у межах яких розслідуються тяжкі та особливо тяжкі злочини, вчинені працівниками НАБУ і САП.
У свою чергу Президент Володимир Зеленський закликав Верховну Раду невідкладно підтримати звільнення Кравченка з посади генерального прокурора.
У НАБУ і САП заявили, що розцінюють підозру директору НАБУ Семену Кривоносу як продовження атаки на антикорупційні органи.
Фото: eumetsat.int
Канада не лише закупить перехоплювачі PAC-3 до Patriot на 350 мільйонів канадських доларів (близько 270 млн дол. США), а й надасть ракети АІМ-9, АІМ-120 і допоможе придбати необхідні засоби від інших країн.
Про це Президент Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю телемарафону «Єдині новини» під час візиту до Канади, передає Укрінформ.
«Питання захисту неба в пріоритеті, номер один. Прем’єр-міністр (Канади Марк Карні – ред.) оголосив закупівлю ракет для систем Patriot PAC-3 – антибалістичних ракет на суму 350 млн. Це пакет щодо ППО. Окрім цього ми з ним проговорили питання АІМ-9, АІМ-120. Це відповідні ракети, які ми використовуємо також в якості ППО для систем протиповітряної оборони NASAMS, які прикривають багато різних об’єктів, включаючи енергетичні», – розповів Зеленський.
Він відзначив, що ці ракети застосовуються й на винищувачах F-16.
Президент наголосив, що до пакету ППО від Канади входитимуть «і гроші, і окремі ракети». «І ще є деякі домовленості, які потребують його (Марка Карні – ред.) прямого діалогу з іншими лідерами, які напряму Україні щось продати не можуть через різні причини», – додав глава держави.
Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністр Канади Марк Карні під час спільної пресконференції із Володимиром Зеленським у Калгарі заявив, що Канада та Україна фіналізували угоду стосовно придбання критично важливих повітряних перехоплювачів за допомогою механізму JUMPSTART. Цей пакет спорядження, ціною 350 млн канадських доларів, допоможе захистити жителів України, інфраструктуру країни та її небо.
Фото: ОП
-
Війна6 днів agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Події1 тиждень agoТроє українських письменників-військових візьмуть участь у літературному проєкті в Ірландії
-
Відбудова1 тиждень agoУ Бородянці на Київщині відновили ще два пошкоджені росіянами житлові будинки
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі планують удосконалити систему паліативної допомоги
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі відбулася прем’єра документалки про гурт Oasis
-
Суспільство1 тиждень agoПрокурор просить для Кропиви тримання під вартою з альтернативою застави у ₴200 мільйонів
-
Війна1 тиждень agoДіятиме 90 днів: у Раді запропонували нову відстрочку від мобілізації
-
Відбудова1 тиждень agoКиїв отримав від Данії генератори та рятувальне обладнання