Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Захід зібрав близько 250 парламентаріїв з усіх країн Альянсу і держав-партнерів.
Заступник міністра оборони закликав міжнародних партнерів оперативно посилити підтримку України у критично важливих напрямах, зважаючи на інтенсивність бойових дій та ситуацію на полі бою.
Серед головних пріоритетів: фінансування постачання засобів ППО та іншого критичного озброєння через Prioritized Ukraine Requirements List (PURL); закупівля зенітних ракет для систем Patriot; закупівля далекобійних 155-міліметрових артилерійських боєприпасів у межах Чеської ініціативи; пряме фінансування виробництва українських дронів та ракет.
За словами Баніка, «для України насамперед важливо закуповувати те озброєння і військову техніку, яка може бути поставлена на фронт уже цього року. Наша промисловість має унікальні виробничі потужності й здатна випускати до 20 мільйонів дронів щорічно, а також тисячі ракет для глибоких ударів та протиповітряної оборони».
Заступник міністра додав, що за умови наявності фінансування ці потужності можуть бути повністю задіяні протягом кількох місяців.
Банік ознайомив парламентаріїв із результатами застосування українських інновацій на полі бою.
Так, завдяки middle-strike дронам українські військові здійснюють близько п’яти тисяч ударів на місяць на відстань понад 20 км, працюючи над повним блокуванням російської логістики в глибині території ворога.
Україні вдалося зробити війну значно більш технологічною та дешевшою. Прикладом цього є ефективне застосування FPV-дронів та впровадження лінійки унікальних цифрових продуктів, які дозволяють вести розвідку, аналітику та здійснювати розрахунки в режимі реального часу.
«Зараз у Міністерстві оборони вся команда об’єднує стратегічне бачення з глибоким розумінням поля бою, щоб кожне рішення чітко відповідало найважливішим пріоритетам нашого війська», – зазначив Банік.
Для збереження технологічної переваги та витіснення ворога Україні необхідне системне нарощення фінансування.
Банік закликав партнерів надати додаткове двостороннє фінансування (на додачу до позики ЄС), щоб досягти цільового показника у 60 мільярдів доларів допомоги цього року.
Водночас він висловив вдячність Парламентській асамблеї НАТО та країнам-партнерам за всебічну підтримку з перших днів повномасштабного вторгнення і запевнив у готовності розбудовувати довгострокову взаємовигідну співпрацю.
«Ми хочемо розвивати наші відносини з членами НАТО у взаємовигідне партнерство. Цього року ми готові віддати Європі більше: випробовуючи ваші продукти на нашому полі бою, ділячись технологіями та даними, а також надаючи засвоєні уроки, які допоможуть зміцнити ваші власні армії. Я говорю про математику війни і, що найважливіше, про нашу перевірену здатність відновлювати та успішно нарощувати оборонне виробництво в умовах активної повномасштабної війни», – підкреслив Банік.
Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Андрій Сибіга у виступі на міжнародному форумі «Архітектура безпеки» зазначив, що союзники мають усвідомити, що членство України в НАТО є не лише доцільним рішенням з погляду безпеки, а й економічно вигідною моделлю майбутнього для всієї Європи.
Фото: Міноборони
«Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України розпочинає громадські консультації щодо проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану дій на 2026–2027 роки з реагування на виклики у зв’язку з можливим завершенням тимчасового захисту для громадян України на території Європейського Союзу», – йдеться в повідомленні.
Мета плану – забезпечити завчасну та скоординовану підготовку держави до можливого завершення режиму тимчасового захисту для громадян України у державах-членах ЄС, а також створити умови для їх добровільного повернення.
За словами заступниці міністра Ілони Гавронської, автори документа прагнули зробити його практичним і зрозумілим, він має врахувати реальні потреби людей, незалежно від того, коли саме вони приймуть рішення про повернення в Україну — одразу після завершення тимчасового захисту чи згодом.
Серед ключових напрямів плану – координація з державами-членами ЄС, розвиток мережі єдності для українців за кордоном, запуск цифрових інструментів підтримки, посилення спроможності громад в Україні та створення умов для добровільного повернення і сталої реінтеграції громадян.
Мінсоцполітики закликає громадськість, представників органів місцевого самоврядування, міжнародних партнерів і всі зацікавлені сторони долучитися до обговорення та надсилати свої пропозиції і зауваження до проєкту.
Як повідомлялося, за даними Eurostat, станом на початок 2026 року понад 4,3 мільйона громадян України перебувають під тимчасовим захистом у країнах ЄС. Наразі дію тимчасового захисту для українців продовжено до 4 березня 2027 року.
Після відмови Дениса П’ятигорця від депутатського мандата ЦВК визнала Андрія Левуса обраним народним депутатом України від партії «Європейська солідарність».
Про це повідомила пресслужба Секретаріату ЦВК, передає Укрінформ.
“26 травня 2026 року Центральна виборча комісія визнала Дениса П’ятигорця обраним народним депутатом України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від політичної партії “Європейська солідарність”. Однак він у визначений законодавством строк подав до Комісії заяву про відмову від депутатського мандата. Відтак ЦВК визнала Дениса П’ятигорця таким, який не набув депутатських повноважень”, – йдеться у повідомленні.
Вказується, що ЦВК визнала Андрія Левуса, наступного за черговістю кандидата, включеного до виборчого списку політичної партії “Європейська солідарність” під № 29, обраним народним депутатом України на цих виборах.
Для реєстрації народним депутатом України Андрій Левус не пізніш як на двадцятий день з дня офіційного оприлюднення сьогоднішнього рішення ЦВК має подати до Комісії визначені виборчим законодавством документи. Своєю чергою ЦВК не пізніш як на п’ятий день з дня їх отримання ухвалює відповідне рішення.
У парламенті Андрій Левус замінить нещодавно померлого Степана Кубіва.
Як повідомлялося, 18 травня помер народний депутат Верховної Ради Степан Кубів.
ЦВК 26 травня визнала Дениса П’ятигорця обраним народним депутатом замість Степана Кубіва, але він відмовився від депутатського мандата.
Андрій Левус у 2019 році невдало балотувався до Верховної Ради 9 скликання від партії “Європейська солідарність” (№29 у списку), був депутатом Верховної Ради 8 скликання від партії “Народний фронт”.
-
Усі новини1 тиждень agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Суспільство6 днів agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події7 днів agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Події1 тиждень agoВ Одеському музеї західного та східного мистецтва показали яскраві пастелі 23 авторів
-
Суспільство7 днів agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Війна6 днів agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни