Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами


Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Під санкції ЄС можуть потрапити нові російські олігархи
Відповідаючи на запитання, чи можна розцінювати зняття Євросоюзом санкцій з російських олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова початком скасування обмежень, Власюк сказав: «На наш погляд, це була величезна помилка, після чого ми відразу їм запропонували список з 10 інших російських олігархів, які пов’язані з ВПК, не просто рандомні олігархи, і вважаємо, що було би правильно їх санкціонувати».
Він також додав: «Забігаючи наперед, я думаю, що деякі імена ми побачимо у 22-го санкційному пакеті ЄС».
Як повідомляв Укрінформ, Рада ЄС 22 вересня ухвалила рішення продовжити на 36 місяців – до 22 вересня 2029 року – дію обмежувальних заходів щодо осіб, відповідальних за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Водночас зі списку було вилучено російських олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова.
Зараз ЄС готує 22-й пакет санкцій проти Росії, який може охопити обмеження щодо військово-промислового комплексу, торгівлі, а також індивідуальні та фінансові санкції.
Політика
Єврокомісія закликає країни ЄС використати €21,3 мільярда в межах SAFE для України
Європейська комісія запросила держави-члени Європейського Союзу взяти участь у другому раунді інструменту «Безпекова дія для Європи» (Security Action for Europe, SAFE), використавши кошти на підтримку України.
Про це повідомляє пресслужба Єврокомісії, передає Укрінформ.
Загальний бюджет другого конкурсу становить 21,3 мільярда євро, а подати заявки зможуть усі країни-члени блоку.
Після отримання цільових запитів від держав-членів Єврокомісія зобов’язується повідомити їх про попередній розподіл коштів протягом двох тижнів з дня завершення дедлайну подачі.
Окрім задоволення власних національних потреб та оборонних пріоритетів, Брюссель наполегливо закликає країни-члени ЄС спрямувати кошти цього етапу на посилення співпраці з Україною. Зокрема, йдеться про включення спільних оборонних закупівель разом із Києвом до національних інвестиційних планів.
Єврокомісія наголошує на необхідності першочергового забезпечення нагальних потреб як Збройних Сил України, так і збройних сил країн ЄС у ключових сферах, зокрема системах протиповітряної та протиракетної оборони; дронах та засобах протидії дронам, а також боєприпасах та ракетному озброєнні.
Фінансові можливості другого раунду надаються в межах довгострокової кредитної програми SAFE загальним обсягом 150 мільярдів євро, яка була ухвалена у травні 2025 року. У листопаді того ж року країни-члени подали свої плани розвитку оборонної промисловості, при цьому деякі з них запросили менші суми, ніж передбачалося початковими домовленостями.
Наразі Євросоюз схвалив кредитні угоди з усіма 19 державами-членами, які вирішили долучитися до механізму. Для 16 із них Єврокомісія вже підписала відповідні договори. Крім того, майже 13,5 мільярда євро вже виплачено 11 країнам, які звернулися по авансове фінансування.
Як повідомляв Укрінформ, інструмент SAFE є ключовим елементом загальноєвропейської стратегії Readiness 2030 («Готовність 2030»). Його мета – прискорити інвестиції в оборонні спроможності, підвищити рівень боєготовності та стійкості, а також зміцнити європейську оборонно-промислову базу шляхом розширення кооперації та проведення спільних закупівель озброєнь.
Фото: eumetsat.int
Політика
Україна буде рушієм європейської безпеки навіть без вступу до НАТО в найближчій перспективі
Україна на цьому етапі радше думає про партнерство з НАТО, а не про членство, прагнучи водночас вступу до ЄС як чинника безпеки на континенті.
Про це у Брюсселі заявив віцепрем’єр-міністр із європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов на заході «Підтримуй Україну – захищай Європу», організованому Офісом Київського безпекового форуму в ЄС, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
«Ми, напевно, мали переглянути наше ставлення до НАТО. Так, ми дивилися в бік НАТО як на безпекову парасольку, але зараз, я вважаю, це інша історія. На цьому етапі ми радше думаємо про партнерство, а НАТО приглядається до досвіду України, і ви вчитеся в нас, оскільки це наша прикра роль зараз – грати роль форпосту європейської оборони», – заявив Ченцов.
При цьому він наголосив на безумовній необхідності дивитися в майбутнє: яку роль Україна відіграватиме після війни.
«І в цьому плані не має значення, чи стане Україна членом НАТО негайно. Україна є і буде рушієм європейської безпеки, важливим партнером для НАТО і, сподіваюся, невдовзі членом ЄС», – підкреслив віцепрем’єр.
Він зосередився на вступі України до ЄС як на факторі безпеки. Ченцов визнав, що Київ довгий час розглядав членство в Євросоюзі як альтернативну «парасольку безпеки» для України.
«Ми змінюємо це сприйняття просто зараз: знову ж таки, Україна є фактором безпеки ЄС у ширшому розумінні. Йдеться не лише про Збройні сили України – мабуть, одні з найбільш боєздатних збройних сил на континенті, – ми також говоримо про український досвід у ширшій сфері стійкості. Ми говоримо про демократичну стійкість та відповідні інструменти», – пояснив член уряду.
Він попередив, що зараз Росія наважилася напряму погрожувати європейським країнам, почала посилати «сигнали», як-от епізод із дронами в Лейпцигу. Вона шантажує і погрожує, але це лише початок.
«Настав час для держав-членів, для НАТО об’єднати зусилля з Україною та навчитися, як це – жити в умовах постійної загрози. У нашому випадку, на жаль, фізичної, кінетичної загрози, у вашому випадку – поки що гібридної. Отже, це зміна ситуації, в якій ми живемо, і зміна ролей, які ми маємо відігравати та виконувати», – зауважив Ченцов.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що обмеження чисельності ЗСУ та затвердження нейтрального статусу України на переговорах не обговорюються.
-
Політика5 днів agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса6 днів agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса3 дні agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Усі новини6 днів agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Політика6 днів agoприпинення вогню та гарантії безпеки
-
Суспільство6 днів agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Війна6 днів agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Події6 днів agoУкраїнський фільм-кандидат на «Оскар» вирушає у тур Сполученими Штатами
