Connect with us

Політика

Індекс реформ: реформа Рахункової палати

Published

on


Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України

До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ

У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату). 

Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.  

Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.

Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше. 

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ

Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine

«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:

● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.

● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри  посадових окладів та доплат членів РПУ.

● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.

● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.

Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:

● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.

● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»

«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень. 

Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».

Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

«Вокс Україна»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Політика

Зеленський вперше прибув до Сербії, де має зустрітися з Вучичем

Published

on



Президент Володимир Зеленський прибув до Сербії, де має зустрітися з президентом Александром Вучичем.

Про це Укрінформу повідомили джерела в Офісі Президента.

Це перша поїздка українського лідера до Сербії за час його каденції. 

Раніше Вучич заявляв, що вони з Зеленським обговорять двосторонню економічну співпрацю, енергетичну співпрацю та інші можливості для обох країн.

Оновлюється…



Джерело

Continue Reading

Політика

Нові перспективи стратегічного партнерства України й Азербайджану

Published

on


Гостем сьогоднішнього випуску «Програми Ігоря Долгова» став посол України в Азербайджанській Республіці Юрій Гусєв.

Ведучий програми – український дипломат Ігор Долгов – обговорить з ним стратегічне партнерство України та Азербайджану, зменшення російського впливу на Південному Кавказі, нові енергетичні й транспортні маршрути та можливості, які відкриваються для України.

Гість і ведучий програми, зокрема, проаналізують:

  • чому відносини Києва та Баку переходять на новий рівень;
  • як Азербайджан підтримує Україну під час російської агресії;
  • чого Україна може навчитися з досвіду повернення Карабаху;
  • чому досвід Азербайджану у використанні безпілотників важливий для української армії;
  • як українські оборонні технології цікавлять азербайджанських партнерів;
  • яку роль Азербайджан відіграє у відбудові Ірпеня;
  • як азербайджанський газ уже надходить до України;
  • чи можуть українські газові сховища стати важливою частиною енергетичної безпеки Європи;
  • чому купівля російської нафти означає фінансування війни;
  • як змінився Південний Кавказ після виведення російських військових з Азербайджану;
  • чому вплив Москви в регіоні продовжує слабшати;
  • що таке «Дорога Трампа» і як новий маршрут може змінити торгівлю між Європою та Азією;
  • чому Україна зацікавлена у співпраці з Організацією тюркських держав;
  • як Азербайджан протидіє російському інформаційному впливу;
  • чому Україні потрібно посилювати власну присутність на Південному Кавказі.

У програмі констатують, що Південний Кавказ дедалі більше виходить з-під традиційного російського впливу. Азербайджан посилює власну незалежну політику, розвиває відносини із Заходом та перетворюється на важливий транспортний і енергетичний вузол між Європою та Азією.

Читайте також: Зеленський обговорив із главою МЗС Азербайджану співпрацю в оборонній та економічній сферах

Що ця трансформація означає для України — дивіться у програмі Ігоря Долгова сьогодні, 7 серпня, о 15:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.



Джерело

Continue Reading

Політика

Калашник обговорив із молдовським колегою створення альтернативних логістичних маршрутів

Published

on



Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник провів відеозустріч із віцепрем’єр-міністром – міністром інфраструктури та регіонального розвитку Республіки Молдова Володимиром Болею.

Сторони обговорили безпекову ситуацію в Чорному морі та створення альтернативних логістичних маршрутів. Як передає Укрінформ, про це Калашник повідомив у Фейсбуці.

«Безпекова ситуація в Чорному морі та постійні російські атаки змушують нас уже сьогодні створювати альтернативні логістичні маршрути. Наше завдання – забезпечити безперервний експорт та імпорт за будь-яких обставин», – зазначив Калашник.

За його словами, принципово важливо, щоб український бізнес мав надійні резервні маршрути, а логістика залишалася прогнозованою.

«Одне з ключових питань – зменшення логістичних витрат для українського бізнесу. Разом із молдовською стороною працюємо над рішеннями, які зроблять транзит українських вантажів більш конкурентним і забезпечать стабільний експорт продукції та імпорт критично важливих товарів», – додав він.

Також співрозмовники приділили увагу розвитку залізничного сполучення, резервним маршрутам постачання, збільшенню пропускної спроможності пунктів пропуску та модернізації прикордонної інфраструктури.

«Ще один стратегічний проєкт – будівництво нового сполучення між нашими країнами. Створюємо сучасний міжнародний пункт пропуску, який відкриє нові можливості для перевезення вантажів, скоротить час перетину кордону та посилить економічні зв’язки між Україною і Молдовою», – анонсував Калашник.

Не менш важливим напрямом, за його словами, є покращення умов пересування в Одеській області.

«Працюємо над тим, щоб максимально спростити рух на 7,7-кілометровій транзитній ділянці у районі Паланки, скоротити час у дорозі та зробити пересування регіоном комфортнішим», – зазначив Калашник.

Читайте також: Зеленський зустрівся з главою МЗС Молдови: Пріоритети нашої зовнішньої політики збігаються

Окрім того, співрозмовники домовилися найближчим часом провести окрему робочу зустріч, щоб у практичній площині обговорити реалізацію спільних проєктів та подальші кроки з розвитку транспортної, логістичної й прикордонної співпраці між Україною та Молдовою.

«Поки Росія намагається зруйнувати українську логістику та ізолювати нашу державу, ми разом із партнерами створюємо нові транспортні можливості для людей і бізнесу. Саме так зміцнюємо економічну стійкість України та забезпечуємо її надійний зв’язок із європейськими транспортними коридорами», – підсумував він.

Як повідомляв Укрінформ, Україна та Румунія працюють над розширенням логістичних можливостей румунського порту Констанца для забезпечення безперервного експорту української агропродукції.

Фото: Микола Калашник



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.