Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Сибіга після масованої атаки РФ закликав партнерів посилити захист зернового експорту України
Про це очільник МЗС написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
Сибіга зазначив, що протягом ночі Росія завдала масованого удару по Україні, атакуючи порти, сховища зерна, енергетичну, промислову та іншу інфраструктуру балістичними й гіперзвуковими ракетами та бойовими безпілотниками.
«Це державний тероризм. Він не демонструє сили — він демонструє безпорадність. Путін не може і не зможе досягти нічого на полі бою. Натомість він робить ставку на тероризування наших міст, портів і критичної інфраструктури», – констатував Сибіга.
Він підкреслив, що атаки на зернову інфраструктуру, порти та морські маршрути особливо завдають шкоди не лише Україні, а й приблизно 400 мільйонам людей у всьому світі. У цьому контексті міністр наголосив, що 1 гектар українських сільськогосподарських угідь забезпечує продовольством 18 людей у світі.
«Ми закликаємо до негайних дій для подолання наслідків російських атак на експорт зерна з України: створення додаткових маршрутів, квот, забезпечення обладнанням для зберігання зерна та спільних зусиль для забезпечення свободи судноплавства нашими морськими маршрутами», – написав міністр.
Він також закликав до додаткових пакетів підтримки для зміцнення енергетичної стійкості України напередодні зими.
«Ми цінуємо кожен внесок: протиповітряну оборону, генерувальні потужності, обладнання, ресурси та імпорт енергоносіїв», – наголосив очільник МЗС.
Також Андрій Сибіга під час телефонних перемовин з мальтійським колегою Крісом Фірном закликав Мальту підтримати захист цивільного судноплавства в Чорному морі.
Очільник МЗС поінформував, що сторони зосередилися на погіршенні безпекової ситуації в Чорному морі. Зокрема, вони обговорили необхідність гарантувати свободу судноплавства, захист українських портів і морського коридору, який залишається життєво важливим для українського аграрного експорту та глобальної продовольчої безпеки.
«Я закликав Мальту підтримати захист цивільного судноплавства та посилення міжнародних зусиль у боротьбі з незаконною торгівлею Росії викраденим українським зерном», – зазначив Сибіга.
Він додав, що під час телефонних перемовин із міністром закордонних справ Мальти йшлося також про практичну підтримку енергетичної стійкості України напередодні зими, посилення санкцій проти Росії, зокрема зусиль із протидії її тіньовому флоту та мережам, які підтримують її воєнну машину.
«У цьому контексті Глобальний центр моніторингу морських санкцій, що базується у Валлетті, відіграє важливу роль у посиленні морського моніторингу, сприянні обміну інформацією та протидії обходу санкцій», – наголосив міністр.
Сибіга також запевнив, що Україна високо цінує солідарність Мальти та готова й надалі поглиблювати двосторонню співпрацю.
Як повідомляв Укрінформ, в Одесі та області внаслідок російської атаки пошкоджені інфраструктура, два навчальні заклади та багатоповерховий будинок.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час телефонних перемовин з мальтійським колегою Крісом Фірном закликав Мальту підтримати захист цивільного судноплавства в Чорному морі.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Президент Володимир Зеленський заявив, що робота з американською стороною для того, щоб наблизити мир, триває.
Про це глава держави повідомив у зверненні з фронту, передає Укрінформ.
«Триває зараз наша робота з американською стороною. Ми на зв’язку з ними – детально. Робимо все, щоб наблизити мир, і я дякую всім, хто допомагає, кожному, хто допомагає нам обмежувати російські можливості цю війну затягувати. Потрібен мир», – зазначив Зеленський.
Він наголосив, що «ми працюємо, щоб були хороші кроки на підтримку».
Як повідомлялося, у Києві сподіваються на візит представників президента США Дональда Трампа Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера після їхніх численних візитів до Росії.
У липні Зеленський провів розмову із Віткоффом і Кушнером, під час якої сторони обговорили шляхи активізації дипломатичних зусиль для наближення миру.
Фото: ОП
Міністри закордонних справ України Андрій Сибіга і Франції Жан Ноель Барро обговорили безпеку судноплавства в Чорному морі, посилення протиповітряної оборони України, санкційний тиск на Росію та використання її заморожених активів для підтримки України.
Про це Сибіга повідомив у соцмережі Х за підсумками телефонних перемовин, передає Укрінформ.
Очільник МЗС подякував Франції за її лідерство в межах Коаліції охочих, а також за співголовування разом із Великою Британією та Німеччиною на саміті Коаліції в Києві 24 серпня.
«Я поінформував колегу про дедалі більш загрозливу ситуацію в Чорному морі. Росія навмисно посилює атаки на порти та морські шляхи в розпал сезону збору врожаю, ставлячи під загрозу економіку України, свободу судноплавства та глобальну продовольчу безпеку. Ми обговорили практичні кроки, які можемо зробити для забезпечення відкритості та безпеки морських маршрутів», – написав Сибіга.
Він додав, що сторони також обговорили нагальні потреби України у протиповітряній обороні, зокрема додаткові перехоплювачі для протидії зростаючій балістичній загрозі з боку Росії.
Окрему увагу було приділено енергетичній стійкості та підготовці до прийдешньої зими. У цьому контексті міністр наголосив, що невід’ємною частиною захисту енергетичної інфраструктури України є посилення ППО.
«Я наголосив, що тиск на Росію має стати більш системним і передбачуваним. Кожна масштабна російська атака повинна мати наслідком санкційну відповідь», – підкреслив очільник МЗС.
За його словами, потрібні санкції проти всієї екосистеми, яка забезпечує виробництво російських ракет і безпілотників, а також поновлення міжнародних зусиль щодо використання заморожених російських активів для потреб оборони України.
«Я подякував Франції за її потужну підтримку вступу України до ЄС та якнайшвидшого відкриття переговорів за кластерами, що залишилися. Ми також скоординували позиції щодо поточних мирних зусиль та важливої ролі об’єднаної Європи у їх просуванні», – поінформував міністр.
Як повідомляв Укрінформ, Сибіга закликав у новому політичному сезоні максимально активізувати мирні зусилля і не допускати пауз у переговорному процесі, зосередившись на якнайшвидшому завершенні війни.
Фото: Андрій Сибіга / X
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла екснаречена Кличка — яка причина смерті Гайден Панеттьєрі
-
Усі новини7 днів agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Війна1 тиждень agoдо експлуатації у ЗСУ допустили дрон «Довбуш Т40»
-
Політика1 тиждень agoНАБУ опублікувало аудіозапис у справі, де фігурують нардепи і високопосадовці ОП
-
Політика1 тиждень agoЗеленська назвала ключову тему Саміту перших леді та джентльменів
-
Усі новини1 тиждень agoЗагинув Анатолій Ткач – що відомо про музиканта
-
Політика1 тиждень agoекснардеп заявив, що закликає своїх дітей емігрувати через війну
-
Усі новини1 тиждень agoНапади на українців у Польщі