Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Гостем сьогоднішнього випуску «Програми Ігоря Долгова» став дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України Олександр Моцик.
Ведучий програми – український дипломат Ігор Долгов – обговорить з ним сучасну роль Сполучених Штатів у світі, політику Дональда Трампа, майбутнє НАТО, конкуренцію з Китаєм та значення Америки для України.
У програмі також проаналізують:
- чи залишаються США найсильнішою державою світу;
- як Дональд Трамп змінює американську зовнішню політику;
- чому американська демократія сильніша за будь-якого президента;
- як змінюються відносини США з НАТО та Європою;
- чому Китай став головним конкурентом Вашингтона;
- як Росія впливає на рішення адміністрації Трампа;
- чи залишаються США стратегічним партнером України;
- чому американська військова допомога залишається критично важливою;
- що можуть змінити вибори до Конгресу США;
- чи зможе Америка зберегти роль світового лідера після президентства Трампа.
Світ переживає один із найскладніших періодів після завершення холодної війни. Чи залишаться США головною силою демократичного світу, як змінюється американська політика та що це означає для України – дивіться у «Програмі Ігоря Долгова» сьогодні о 16:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Фото Укрінформу можна купити тут.
“Розгляд апеляційної скарги сторони захисту колишньої Віцепремʼєр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України відкладено на 19 серпня 2026 року о 9:00. Судове засідання відбудеться за адресою: м. Київ, пров. Хрестовий, 4», – зазначається у повідомленні.
В установі закликали представників медіа, з огляду на обмежену кількість місць у залі засідань, прибувати завчасно.
Окремо у АП ВАКС звернули увагу медійників та громадськості на необхідність враховувати вимоги законодавства під час роботи в залах судових засідань.
У суді нагадали, що відповідно до ст. 27 КПК України проведення фото-, відеозйомки та прямої трансляції судового засідання можливе лише після ухвалення судом відповідного рішення і оголошення головуючим дозволу на трансляцію.
«Сам факт подання клопотання, присутність у залі судових засідань або відкритий характер процесу не надають автоматичного права на проведення прямої трансляції», – пояснили у АП ВАКС.
Зазначається, що клопотання про проведення трансляції, підписане кваліфікованим електронним підписом, може бути надіслане на офіційну електронну адресу Апеляційної палати ВАКС [email protected] або подане через канцелярію суду чи розпорядника до початку судового засідання.
За потреби працівники апарату можуть надати відповідні шаблони документів.
Номер цієї справи – №991/10004/26.
Як повідомляв Укрінформ, раніше ВАКС обрав експослу у США Ользі Стефанішиній запобіжний захід у вигляді застави розміром 6 млн грн. Застава за неї внесена не була.
Водночас слідчий суддя повністю задовольнив клопотання детектива НАБУ в частині покладених на підозрювану процесуальних обов’язків.
Фігурантка має: прибувати за викликом до детективів НАБУ, прокурора, слідчого судді або суду залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти детективів НАБУ, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання залежно від стадії кримінального провадження; утримуватися від спілкування з особами, визначеними ухвалою слідчого судді.
До цього Стефанішиній повідомили про підозру у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації.
Президент Володимир Зеленський 3 серпня звільнив її з посади посла України у США. До того вона була спеціальною уповноваженою з питань розвитку співробітництва зі США, ще раніше – обіймала посаду віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.
16 липня 2025 року в САП заявили, що зареєстрували кримінальне провадження, у ході якого перевіряють факти, викладені у журналістському розслідуванні, в якому фігурує Стефанішина.
У розслідуванні «Української правди» йшлося про те, що АРМА визначило компанію для управління Будинку профспілок у Києві, яка може бути пов’язана з колишнім чоловіком Стефанішиної.
Своєю чергою Стефанішина наголосила, що не пов’язана із діяльністю колишнього чоловіка.
До цього ЗМІ повідомляли, що Стефанішина також фігурує у так званій справі Лукаш, що вже перебуває на розгляді у ВАКС. Йдеться про справу, за якою колишній міністерці юстиції Олені Лукаш та іншим фігурантам інкримінується заволодіння у 2013-2014 роках коштами в сумі 2 млн 523 тис. грн, які були виділені на адаптацію національного законодавства до законодавства ЄС. У той період Стефанішина очолювала департамент Мін’юсту.
Фото: Ольга Стефанішина, Фейсбук
Прем’єр-міністр Сергій Корецький готовий взяти радником представника від молодіжних організацій.
Про це він заявив під час Українського молодіжного форуму, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Є певна кількість асоціацій, різного роду конгресів, молодіжних інституцій. І ми сьогодні домовилися, що топ-10 чи топ-20 організацій виберуть одного представника, якого я з радістю візьму до себе радником, який буде мати 24/7 зв’язок і давати мені агреговану інформацію, квінтесенцію того, що потрібно, де яка проблема і на що потрібно реагувати вже і негайно” – розповів Корецький.
Він зауважив, що міністерства, державні установи мають займатися бюрократичними процедурами, регулюванням тощо. Проте, за його словами, важлива і швидкість реакції, вчасно надані пропозиції і рішення.
Глава уряду також зазначив, що після досягнення миру в Україні буде багато інвестиційних проєктів для відбудови.
“Неможливо розпочати відновлення, не підготувавшись до нього. Будь-який проєкт, інвестиція, інфраструктурна, медична, наукова, енергетична, чи то військово-промисловий комплекс, потребують детальної підготовки”, – сказав він.
Як повідомлялося, 12 серпня в Україні відзначається День молоді. Цю дату встановили у 2021 році, щоб об’єднати українське свято з Міжнародним днем молоді, який відзначається під егідою Організації Об’єднаних Націй.
-
Війна1 тиждень agoОзнак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
-
Суспільство1 тиждень agoРФ атакує Одесу з метою помсти, але в руйнуваннях винна українська ППО: суперечливі наративи російської пропаганди
-
Одеса6 днів ago
Потужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Відбудова5 днів agoНа Дніпропетровщині відновили водопостачання, яке було відсутнє кілька діб через аварію
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок біля острова Тенерифе — рибу чорний диявол помітили біля узбережжя
-
Політика1 тиждень agoЗеленський зустрівся з Покладом – погодив нові операції і доручив продовжити очищення СБУ
-
Усі новини1 тиждень agoСкільки енергії споживає холодильник в Україні — як розрахувати
-
Політика1 тиждень agoЗеленський провів засідання РНБО щодо планів стійкості