Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликав партнерів до рішучої реакції на російський терор, посилити протиповітряну оборону України та запровадити дієві санкції щодо російського ВПК.
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
Глава зовнішньополітичного відомства заявив, що цей тиждень ознаменував новий етап у кампанії цілодобового терору Росії проти цивільного населення України: після атак на продовольчі склади, торгові мережі, аптечні склади та важливі бази даних Росія тепер націлилася на мости.
«Мости – це життєво важливі артерії, які забезпечують функціонування країни, сполучають громади, дають людям змогу діставатися до роботи та отримувати доступ до необхідних послуг», – підкреслив Сибіга.
Міністр нагадав, що за останні дні Росія шість разів завдала ударів по двох київських мостах у той час, коли по них їхав цивільний транспорт і проїжджали потяги метро.
«Світ не може просто спостерігати й чекати – ми закликаємо партнерів до рішучої реакції як на словах, так і на ділі. Необхідно чітко дати зрозуміти Москві, що вона має припинити ескалацію та терор і перейти до дипломатії та зусиль задля досягнення миру», – наголосив Сибіга.
Він також закликав союзників посилити протиповітряну оборону України, ввести ефективні санкції проти російського військово-промислового комплексу та внести до санкційного списку осіб та організації, які дають змогу режиму продовжувати вчиняти свої злочини.
Як повідомляв Укрінформ, унаслідок російського удару по Північному мосту в Києві постраждали двоє людей.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Німеччина виділила новий комплексний пакет підтримки України обсягом 1,3 млрд євро.
Про це глава держави повідомив під час спільного з канцлером Фрідріхом Мерцом спілкування з журналістами у Києві, передає кореспондент Укрінформу.
«Є новий комплексний пакет підтримки для України, більше ніж 1 млрд 300 млн євро. Це зброя, яка допоможе зараз, підтримка для нашої енергетики, це і дуже важливий перед зимою енергетичний пакет», – розповів Зеленський.
Він відзначив, що пакет включає також кошти на виробництво нових перехоплювачів проти реактивних «Шахедів».
Президент акцентував, що загалом сьогодні між Україною та Німеччиною укладені 15 угод та документів про взаємодію у сфері безпеки. А саме мова про виробництво, відповідні закупівлі, замовлення України для німецької промисловості, спільні проєкти в Україні. Загальна «вага» цих домовленостей, за словами Зеленського, – понад 8,5 млрд євро.
Глава держави також нагадав, що цього року уряд Німеччини виділив на підтримку України 11,5 млрд євро.
Окремо Президент подякував Фрідріху Мерцу за візит під час загострення російських атак.
«Росія цими днями старалася відверто залякати європейських, американських і інших наших партнерів прямими погрозами, постійними тривогами, обстрілами, щоб партнери не були тут, в столиці, щоб не були в Україні. Але я дуже вдячний ще раз, що і візит відбувається, і посольство Німеччини продовжує свою роботу в Україні, і повний спектр нашої співпраці з Німеччиною, нашого стратегічного партнерства зберігається», – зазначив Зеленський.
Як повідомлялося, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прибув у неділю, 4 жовтня, потягом до української столиці з неоголошеним візитом.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прибув у неділю, 4 жовтня, потягом до української столиці з неоголошеним візитом.
Про це повідомляє DW, передає Укрінформ.
За словами Мерца, головна ціль його візиту – висловити й продемонструвати подальшу підтримку України з боку Німеччини.
«Сьогодні я приїхав до Києва, тому що в найближчі тижні Україна потребуватиме нашої повної підтримки. Якщо Росію не зупинити, рано чи пізно її військова машина буде спрямована проти нас. Невдовзі для людей (в Україні. – ред.) розпочнеться п’ята зима в умовах війни. Росія обстрілює міста, житлові будинки та теплоелектростанції. Українці не дають зламати себе терором. Сьогодні я скажу Президенту Зеленському: «Ви й надалі можете розраховувати на нашу допомогу», – заявив канцлер Німеччини після прибуття до Києва.
Він також пояснив, що Німеччина теж у виграші від співпраці з Україною, особливо в оборонній галузі. «Наше партнерство – це не дорога з одностороннім рухом. Німецькі та українські компанії спільно розробляють технології, від яких виграють обидві країни. Це підвищує нашу безпеку та робить нас сильнішими», – додав Мерц.
Зазначається, що канцлера ФРН під час візиту до Києва супроводжують міністерка економіки Катаріна Райхе та делегація підприємців із сфер озброєння й енергетики.
За даними урядових кіл, у Києві Мерц має запевнити українські Збройні сили в швидкій поставці тисяч дронів-перехоплювачів, якими можна боротися з особливо швидкими, а отже й особливо небезпечними російськими реактивними дронами-камікадзе.
Крім того, має бути прискорено виробництво далекобійної зброї, якою можна атакувати лінії постачання в тилу, на російській території. Загалом на це мають вивільнити один мільярд євро з уже затверджених бюджетних коштів, а також ще 350 мільйонів євро на ремонт і відновлення зруйнованих електростанцій.
Дотепер Мерц відвідував Україну на посаді канцлера у травні 2025 року. Крім того, ще до вступу на посаду федерального канцлера Мерц бував у Києві двічі – у травні 2022 і в грудні 2024 року – тоді ще як лідер опозиції та кандидат у канцлери.
А загалом це вже четвертий візит німецького канцлера від початку повномасштабної війни Росії проти України – попередник Мерца на цій посаді Олаф Шольц теж відвідав Україну двічі – у червні 2022 і грудні 2024 років.
Як повідомляв Укрінформ, днями федеральний канцлер ФРН Фрідріх Мерц заявив, що наступні місяці матимуть вирішальне значення для України та безпеки всього європейського континенту, а Німеччина має зберігати рішучість у підтримці України.
-
Одеса2 дні agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Події1 тиждень agoде дивитися та як голосувати
-
Одеса1 тиждень ago
Удар РФ по Одещині: спалахнули складські приміщення
-
Відбудова1 тиждень agoНа Київщині будують 47 нових укриттів, ще два мобільні планують встановити до кінця року
-
Політика1 тиждень agoСША затвердили ще понад $90 мільйонів на військову допомогу Україні
-
Одеса4 дні ago
Атака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив ₴150 мільйонів на відновлення будинків у Запоріжжі
-
Війна1 тиждень agoМар’їне на Сумщині залишається під контролем ЗСУ