Connect with us

Політика

Індекс реформ: реформа Рахункової палати

Published

on


Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України

До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ

У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату). 

Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.  

Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.

Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше. 

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ

Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine

«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:

● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.

● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри  посадових окладів та доплат членів РПУ.

● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.

● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.

Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:

● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.

● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»

«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень. 

Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».

Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

«Вокс Україна»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Політика

Росія змінила делегацію на професійних військових, коли до перемовин долучився Буданов, — УП

Published

on



Характер перемовин Росії та України змінилися після того, як відбулася заміна голови Офісу президента з Андрія Єрмака на Кирила Буданова. З того моменту змінився склад не лише української, але й російської делегації. 

Відзначається, що відбулася принципова зміна у підході Кремля до перемовин: замість пустослівних дипломатів туди відправили професійних військових РФ. Про це йдеться в матеріалі “УП”.

“Раніше наші мусили слухати годинні проповіді про те, хто і коли кого завоював в минулому. Тепер сидять військові й обговорюють дуже конкретні речі: механізми відведення, гарантії, терміни й так далі. Це, мабуть, ключова зміна, яка сталась з приходом Буданова”, — повідомив один зі співрозмовників, знайомий із ходом перемовин.

За часів роботи Андрія Єрмака на посаді голови Офісу президента той намагався створити монополію на перемовини. Однак реально існувало три різні канали: офіційний, який очолював сам Єрмак разом з МЗС, а також два неофіційних — зв’язки Буданова та зв’язки голови фракції “Слуга народу” Давида Арахамії.

Офіційний канал транслював позицію щодо необхідності запровадження “формули миру”, водночас через неофіційні канали доносилася реальна позиція щодо оцінки ситуації та процесів в Україні.

Зміна голови Офісу президента призвела до того, що вся комунікація української перемовної групи зібрана воєдино: вона перебуває під контролем Буданова.

Ще одна важлива деталь перемовин — повернення до делегації Давида Арахамії. У нього є три переваги для України:

  • Арахамія має широкий набір контактів у США;
  • Арахамія тісно співпрацював з Будановим ще за часів роботи Андрія Єрмака в Офісі президента;
  • Арахамія з часів стамбульських перемовин він має прямі контакти з росіянами, наприклад з Романом Абрамовичем.

Рішення про повернення Арахамії до переговорної групи було ухвалене спільно Зеленським та Будановим. В УП нагадали, що саме лідер “слуг” у Верховній Раді був очільником першої переговорної делегації на початку повномасштабної війни.

Нагадаємо, що перед обстрілом у ніч на 3 січня президент США Дональд Трамп заявив, що перемовини між Україною та Росією просуваються дуже добре і натякнув на хороші новини.

Раніше журналіст видання Axios Барак Равід повідомив, що спеціальний посланець президента США Стів Віткофф в середу та четвер проведе ще один раунд переговорів з Росією та Україною.

Нагадаємо, що в інтерв’ю чеському виданню Český rozhlas Plus президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий до будь-яких форматів переговорів із Росією та США. Він підкреслив, що питання територій можна ефективно вирішити лише під час особистої зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним. За словами Зеленського, передусім має відбутися тристоронній контакт між Україною, Росією та США, а без такого формату команди сторін не зможуть домовитися щодо територіальних питань.



Джерело

Continue Reading

Політика

Такими є обіцянки Путіна Трампу

Published

on



Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський відреагував на нічні обстріли Росією Києва та інших регіонів України, зазначивши, що саме так виглядає обіцянка Путіна президентові США Дональду Трампу не завдавати ударів упродовж тижня по критичній інфраструктурі України.

Про це Сікорський написав в соцмережі X, реагуючи на допис українського колеги Андрія Сибіги про сьогоднішній ракетний обстріл Росією території України.

«От і вся обіцянка Путіна Трампу», – написав Сікорський.

Як повідомляв Укрінформ, президент США Дональд Трамп заявив, що російський лідер Володимир Путін погодився не обстрілювати впродовж тижня українські міста під час екстремальних холодів.

Раніше Зеленський зазначив, що тема енергетичної безпеки обговорювалася під час перемовин, і висловив сподівання, що домовленості будуть виконуватись.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга засудив російську атаку на енергетику і житлові будинки під час морозів у ніч на 3 лютого. За його словами, ані очікувані дипломатичні зусилля в Абу-Дабі цього тижня, ані його обіцянки Сполученим Штатам не завадили йому продовжувати терор проти простих людей у ​​найсуворішу зиму.

Читайте також: Росію змусить до мирних переговорів подальше послаблення її економіки – Сікорський

Уночі 3 лютого росіяни атакували Україну ракетами та безпілотниками. Вибухи пролунали, зокрема у Києві, Дніпрі, Харкові, Конотопі. На Вінниччині через влучання в об’єкти критичної інфраструктури знеструмлені 50 населених пунктів. В Одеській області через атаку без електропостачання залишились понад 50 тисяч людей. У Харкові довелося злити воду у 820 будинках, аби не замерзла тепломережа. Крім того, через наслідки атаки на частині лівого берега Києва застосовуються аварійні відключення світла.

Фото Укрінформу можна купити тут 



Джерело

Continue Reading

Політика

Олександр Мережко, голова Комітету ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва

Published

on



Уже 4–5 лютого в Абу-Дабі заплановано черговий раунд переговорів делегацій України, США та Росії про завершення війни. Порядок денний перемовин не розголошується, натомість не секрет, що питання територій, передусім Донецької області, залишається ключовим і невирішеним. Чи можна завершити війну, не вирішивши територіальних питань? Ці та інші запитання Укрінформ поставив голові Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександрові Мережку, який є не лише народним обранцем, а й юристом-міжнародником, доктором юридичних наук, професором.

– У світлі майбутнього раунду переговорів в ОАЕ делегацій України, США та Росії, чи були в історії міжнародних відносин прецеденти, коли війна припинялася, попри невирішене територіальне питання?

– З погляду міжнародного права треба дуже чітко розрізняти дві речі: стан війни – з одного боку й режим припинення вогню – з другого. Може бути ситуація, коли досягнуто режиму припинення вогню, але стан війни далі існує юридично. Такий яскравий приклад – війна між Північною і Південною Кореями. Сьогодні між ними є договір про припинення вогню, але стан війни між Кореями триває.

Ще більш влучний приклад – Японія та СРСР. Свого часу Радянський Союз порушив договір про ненапад на Японію – захопив та анексував північні території цієї країни. Нині бойових дій між Росією, яка вважає себе правонаступницею СРСР, і Японією немає, але стан війни юридично не скасований. Між ними немає мирного договору, який би вирішив це територіальне питання.

Стосовно ж нашої ситуації, то тут треба дуже чітко розуміти одне – стан війни юридично існуватиме між Україною та Росією доти, доки частина нашої території перебуватиме під російською окупацією. Тобто навіть якщо буде укладена домовленість про припинення вогню, це не вплине на те, що юридично стан війни продовжуватиметься. Чому? Тому що тимчасова воєнна окупація частини території іншої держави – це тривалий міжнародний злочин. І той злочин триває доти, доки ми не звільнимо всю нашу територію.

– На вашу думку, ми підемо саме за таким сценарієм?

– Я не дуже вірю, через дві політичні причини, що вдасться досягти домовленості про припинення вогню.

По-перше, припинення вогню – це взагалі первинна ідея президента США Дональда Трампа, і ми її підтримали. Він із самого початку запропонував беззастережне припинення вогню. Це може бути зроблено по-різному. Необов’язково треба, щоб було укладено домовленість або угоду. Це можна зробити в результаті односторонніх декларацій. Кожна зі сторін, що воюють, оголошує, що дотримуватиметься режиму припинення вогню. Тобто тут технічно можуть бути різні варіанти. Але питання в тому, що Путін не зацікавлений у припиненні вогню. Він використовує перемовини, щоб далі нищити нас, скоювати воєнні злочини проти цивільного населення.

По-друге, навіть якщо вдасться укласти домовленість про припинення вогню або в результаті односторонніх декларацій досягти цього, немає гарантій, що Путін не порушить їх. Наприклад, якщо згадати про Мінські домовленості, то за своєю суттю це був не міжнародний договір, а військово-політична домовленість про припинення вогню. Тобто таке вже було, і це не завадило Путіну порушити домовленість.

– Як бачимо, Путін може порушити будь-які міжнародні домовленості…

– Так! Ось у цьому й полягає проблема. Тепер він не зацікавлений завершити війну, тому що немає відповідного тиску, насамперед з боку Сполучених Штатів.

Простою мовою, у Путіна ще є гроші на ведення війни, які він отримує, зокрема, від продажу російських нафти й газу. Якби його ізолювали економічно: повністю заборонили тіньовий флот, наклали санкції на ті компанії, які купують російські енергоносії, то це посприяло б установленню припинення вогню, змусило б Путіна вести переговори серйозно.

Другий варіант досягнення припинення вогню – це те, що треба посилювати військову допомогу Україні, тобто надавати необхідні види озброєння, наприклад «Томагавки» та інші види озброєння, які б змусили росіян на полі бою також погодитися на режим припинення вогню. Цього на сьогодні з боку Сполучених Штатів немає. Тому нема того рівня тиску на Путіна, щоб він погодився на укладення такої домовленості.

Важливе й питання гарантій. Точніше – що є надійною гарантією? Для мене – те, що може його зупинити. Сьогодні це лише членство України в НАТО.

– Але ж США та деякі європейські країни категорично проти членства України в Альянсі, єдине, на що погоджуються, – на формулу «на зразок 5 статті Договору НАТО».

– Нам спочатку теж часто відмовляли в багато чому, але коли ми наполягали і працювали, був результат.

– Повертаючись до нинішніх переговорів, на вашу думку, максимально можливий результат – це перемир’я?

– Досягти режиму припинення вогню можна без перемовин, у результаті тиску на Путіна.

З росіянами взагалі немає сенсу сідати за стіл переговорів, тому що вони не виконуватимуть домовленостей. З ними треба спілкуватися за допомогою ультиматумів. Якщо ви сідаєте грати із шулерами, то не сподівайтеся на перемогу. Вас усе одно обдурять. Мети тут можна досягти лише мовою ультиматумів – ось наша вимога, якщо ви не погоджуєтеся, будуть наслідки. Тому що ці люди взагалі не вірять у перемовини, вони їх ніколи не дотримувалися й не будуть дотримуватися. Вони усе роблять тільки зі страху й доти, доки їм це вигідно.

На Заході досі думають, що можна завдяки переговорам досягти з ними результату. Ні, це безнадійно. Це просто зовсім інший світогляд.

– Чи вистачить Путіну сили йти далі в Європу?

– Росія вже веде гібридну війну проти Європи. Те, що відбувається на території України, – частина війни, яку РФ веде проти Європи, НАТО, країн Заходу в цілому, проти Сполучених Штатів.

Проте станом на тепер Путін не в змозі захопити навіть значну частину територій України. Йому вдалося захопити близько 20%, а за декілька років просунутись на менш ніж 1%. Тобто Путін розуміє, що стратегічно програв. Тому він, до речі, і порушує перед Трампом питання про виведення українських військ з території Донецької області – він не може це зробити за допомогою воєнної сили.

Головне для нас – просто триматися, бо в такій війні виграє той, хто тримається, а не той, у кого більше сил, солдатів чи техніки. Рано чи пізно окупант починає сипатися.

Тетяна Пасова

Фото: Тарасов Володимир



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.