Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Президент США Дональд Трамп має запровадити санкції, передбачені нещодавно схваленим законом Грема, з огляду на зобов’язання Сполучених Штатів перед союзниками.
Про це заявив на брифінгу в Києві голова Комітету Сенату з питань збройних сил, сенатор Роджер Вікер, який прибув у складі двопартійної делегації, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу.
Він нагадав, що після обговорення обидві палати ухвалили цей закон значною більшістю голосів. Тепер саме Президент має забезпечити його виконання, зважаючи на зобов’язання Сполучених Штатів перед друзями та союзниками в усьому світі, підкреслив сенатор.
«Мені відомо, що він (Президент Трамп – ред.) стикається з певним опором з боку деяких країн, які побоюються, що для них це матиме непередбачувані наслідки. На мою думку, важливо, щоб Президент запровадив більшість із цих санкцій – якщо не всі. І я поділяю сподівання багатьох моїх колег, що він саме так і вчинить», – сказав політик.
Як повідомляв Укрінформ, 16 вересня Палата представників схвалила цей законопроєкт 262 голосами проти 159. У серпні Сенат підтримав його 86 голосами проти 11. 19 вересня Президент США підписав закон про санкції проти Росії, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом.
Документ надає президенту США повноваження запроваджувати мита до 100% на товари з країн, які належать до найбільших покупців російської нафти або газу. До них передусім належать Китай та Індія.
Фото: wicker.senate.gov
Голова ВР Руслан Стефанчук запропонував розширити парламентський вимір Веймарського трикутника, долучивши до нього Верховну Раду України.
Про це спікер написав у Фейсбуці після зустрічі глав парламентів Польщі, Франції та Німеччини, передає Укрінформ.
«Сьогодні у Варшаві взяв участь у зустрічі голів парламентів Польщі, Франції та Німеччини у форматі Веймарського трикутника. 35 років тому цей формат створювався, зокрема, для підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції Польщі. Сьогодні він може відіграти не менш важливу роль для України. Саме тому запропонував розширити парламентський вимір Веймарського трикутника, долучивши до нього український парламент», – зазначив Стефанчук.
Він висловив переконання, що український парламент до цього готовий.
За словами Стефанчука, під час зустрічі та спільної пресконференції він говорив колегам про реалії, в яких сьогодні живуть українці: щоденні російські атаки, багатогодинні повітряні тривоги, знеструмлення цілих районів, удари по житлових будинках, школах та енергетиці.
«Росія веде війну без правил. І загрози, з якими сьогодні стикається Україна, дедалі більше відчуває вся Європа. Тому закликав партнерів до швидких і конкретних рішень. Передусім посилення протиповітряної оборони, підтримка енергетичної стійкості України напередодні зими, використання заморожених російських активів та посилення санкційного тиску на агресора», – підкреслив Голова ВР.
Окремо він наголосив на необхідності подальшої підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції України.
«Попри війну ми продовжуємо реформи. Уже 12 жовтня Верховна Рада розпочне розгляд важливих законодавчих рішень, необхідних для нашого руху до ЄС і продовження міжнародної фінансової допомоги», – зазначив Стефанчук.
Голова ВР подякував Польщі, Франції та Німеччині за підтримку, солідарність і готовність спільно відповідати на виклики, які створює російська агресія.
«Майбутнє України в єдиній Європі. І Веймарський формат може стати ще одним інструментом, який допоможе нам разом наблизити справедливий мир та остаточно подолати поділ Європи», – наголосив він.
Як повідомляв Укрінформ, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук провів зустріч із маршалкою Сенату Польщі Малгожатою Кідавою-Блонською. Сторони обговорили обговорили допомогу Україні та протидію російським спробам посіяти розбрат між українським і польським народами.
Фото: Ruslan Stefanchuk, Facebook
Політика
Радбез ООН збереться на екстрене засідання через посилення російського варварства щодо України
Рада Безпеки ООН має перейти від дипломатичних заяв до конкретних дій, зокрема ухвалення резолюцій із вимогою до Росії припинити агресію проти України.
Про це заявив у коментарі Укрінформу постпред України при ООН Андрій Мельник напередодні екстреного засідання Ради Безпеки, яка збереться на вимогу Києва у пʼятницю.
«Рада Безпеки повинна виконати свій мандат, передбачений Статутом ООН. Рада Безпеки має перейти від дискусій до резолюцій, вимагаючи від Росії припинити свою варварську агресивну війну, зупинити обстріли мирних жителів України та вивести свої війська з української землі», – наголосив Мельник.
Він зазначив, що засідання буде «присвячене новому виміру російського варварства проти України».
Постпред подякував Греції, яка головує в Раді Безпеки у жовтні, за оперативну підтримку української ініціативи та скликання засідання вже наступного дня після відповідного звернення.
Дехто з партнерів України, вказав Мельник, досі вважає, що достатньо раз на місяць провести чергове засідання Ради Безпеки ООН щодо російської війни, а потім спокійно перейти до наступного пункту порядку денного.
«Росія, постійно підвищуючи ставки у своїй агресивній війні та долаючи останні червоні лінії, намагається досягти нового, безпрецедентного рівня варварства у своїх атаках на мирних жителів», – зазначив дипломат.
За його словами, Кремль розраховує на те, «що навіть цей досі нечуваний рівень брутальності й терору вдасться поступово нормалізувати», і «незалежно від кількості жертв російського удару міжнародна спільнота в найкращому разі лише зафіксує черговий злочин і безпорадно розведе руками», мовляв, «ну а що ми можемо вдіяти?»
Саме тому Україна й надалі вимагатиме скликання невідкладних засідань Ради Безпеки ООН, щоб не допустити реалізації цього небезпечного кремлівського сценарію, наголосив Мельник.
Він закликав партнерів України, передусім нинішніх членів Ради Безпеки, перейти від «чергових правильних промов і дипломатичних закликів до конкретних дій», від «дискусій до резолюцій, вимагаючи від Росії припинити свою варварську агресивну війну, зупинити обстріли мирних жителів України та вивести свої війська з української землі».
Радбез збереться у п’ятницю о 15:00 за нью-йоркським часом (22:00 за Києвом).
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство1 тиждень agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство1 тиждень agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса6 днів ago
Росіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Одеса1 тиждень ago
Атака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Суспільство5 днів ago
Одещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Одеса6 днів ago
ДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Усі новини6 днів ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)