Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник провів відеозустріч із віцепрем’єр-міністром – міністром інфраструктури та регіонального розвитку Республіки Молдова Володимиром Болею.
Сторони обговорили безпекову ситуацію в Чорному морі та створення альтернативних логістичних маршрутів. Як передає Укрінформ, про це Калашник повідомив у Фейсбуці.
«Безпекова ситуація в Чорному морі та постійні російські атаки змушують нас уже сьогодні створювати альтернативні логістичні маршрути. Наше завдання – забезпечити безперервний експорт та імпорт за будь-яких обставин», – зазначив Калашник.
За його словами, принципово важливо, щоб український бізнес мав надійні резервні маршрути, а логістика залишалася прогнозованою.
«Одне з ключових питань – зменшення логістичних витрат для українського бізнесу. Разом із молдовською стороною працюємо над рішеннями, які зроблять транзит українських вантажів більш конкурентним і забезпечать стабільний експорт продукції та імпорт критично важливих товарів», – додав він.
Також співрозмовники приділили увагу розвитку залізничного сполучення, резервним маршрутам постачання, збільшенню пропускної спроможності пунктів пропуску та модернізації прикордонної інфраструктури.
«Ще один стратегічний проєкт – будівництво нового сполучення між нашими країнами. Створюємо сучасний міжнародний пункт пропуску, який відкриє нові можливості для перевезення вантажів, скоротить час перетину кордону та посилить економічні зв’язки між Україною і Молдовою», – анонсував Калашник.
Не менш важливим напрямом, за його словами, є покращення умов пересування в Одеській області.
«Працюємо над тим, щоб максимально спростити рух на 7,7-кілометровій транзитній ділянці у районі Паланки, скоротити час у дорозі та зробити пересування регіоном комфортнішим», – зазначив Калашник.
Окрім того, співрозмовники домовилися найближчим часом провести окрему робочу зустріч, щоб у практичній площині обговорити реалізацію спільних проєктів та подальші кроки з розвитку транспортної, логістичної й прикордонної співпраці між Україною та Молдовою.
«Поки Росія намагається зруйнувати українську логістику та ізолювати нашу державу, ми разом із партнерами створюємо нові транспортні можливості для людей і бізнесу. Саме так зміцнюємо економічну стійкість України та забезпечуємо її надійний зв’язок із європейськими транспортними коридорами», – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, Україна та Румунія працюють над розширенням логістичних можливостей румунського порту Констанца для забезпечення безперервного експорту української агропродукції.
Фото: Микола Калашник
Посол України в Польщі Василь Боднар вважає, що питання використання Польщі як транзитного хабу для українського зерна потребує фахового опрацювання і поки не має ставати предметом публічної дискусії.
Про це дипломат сказав в інтерв’ю «Європейській правді», передає Укрінформ.
У відповідь на запитання щодо можливої реакції Польщі на пропозицію відкритися як транзитний хаб на тлі блокування Росією чорноморського зернового коридору, дипломат зауважив, що це питання дуже політизованим і викликає таку ж емоційну реакцію, як і історична тематика.
«Але треба попрацювати на експертному рівні, і якщо якесь рішення буде віднайдене, то вже тоді його комунікувати. Наразі цю тему не варто виносити на публічну дискусію», – зазначив Боднар.
Як повідомляв Укрінформ, очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна на тлі блокади Росією чорноморського морського коридору активно шукає способи для відновлення експорту агропродукції і вже звернулася до партнерів по допомогу в деблокуванні шляхом посилення тиску на РФ.
Посольство України в Республіці Польща висловило глибоке обурення черговим актом вандалізму щодо українського місця пам’яті в урочищі Білосток поблизу села Ліски Люблінського воєводства і офіційно звернулося в цій справі до польської сторони.
Про це йдеться у заяві, оприлюдненій на сторінці посольства у Фейсбуці, передає Укрінформ.
У диппредставництві поінформували, що, за отриманою інформацією, невідомі особи знову здійснили наругу над пам’ятним місцем, пошкодивши його та порушивши належний стан об’єкта, який є місцем ушанування загиблих українських воїнів.
«Будь-які прояви руйнування, плюндрування чи навмисного пошкодження місць пам’яті є неприйнятними. Не залежно від складних і трагічних сторінок спільної історії, місця поховань і пам’ятні знаки мають залишатися поза політичними суперечками та бути об’єктами поваги відповідно до загальноприйнятих європейських стандартів та християнських цінностей», – наголошується в заяві.
Як зазначили українські дипломати, особливе занепокоєння викликає те, що цей інцидент відбувається на тлі зростання кількості проявів ворожості щодо українців у Польщі, зокрема повідомлень про акти агресії та напади на громадян України.
«Посольство України в Республіці Польща офіційно звернулося у цій справі до польської сторони», – поінформували у диппредставництві.
Зокрема, посольство закликало польські компетентні органи невідкладно провести необхідні процесуальні дії, встановити всі обставини інциденту, притягнути винних осіб до відповідальності, а також забезпечити відновлення пошкодженого місця пам’яті.
«Україна послідовно виступає за збереження пам’яті про трагічні сторінки минулого на основі діалогу, взаємної поваги та принципу недопущення використання історії як інструменту ворожнечі між народами», – підкреслили українські дипломати.
Як повідомляв Укрінформ, консул Генконсульства України в Любліні відвідав затриманого співвласника бізнес-клубу CEO Club Ukraine Дмитра Карчука, який утримується в пенітенціарному закладі міста Перемишль.
Фото: Посольство України у Польщі, Facebook
-
Політика1 тиждень agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Усі новини1 тиждень agoМедовий Спас 2026 року — що нести в церкву, які традиції та звичаї свята
-
Політика1 тиждень agoЗустріч Зеленського і Трампа завершилася
-
Події1 тиждень agoУкрінформ представить новий випуск проєкту «Правда чи міф» про Івана Драча
-
Політика1 тиждень agoМедведчуку оголосили нову підозру
-
Події1 тиждень agoПосольство України в Бельгії закликає організаторів «Ночі музеїв в Антверпені» скасувати виступ росіянки
-
Усі новини1 тиждень agoКоролівська сімʼя – Кейт показала трьох дітей
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем уразили ще десять енерговузлів на ТОТ, шість із них