Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Прем’єр-міністр Сергій Корецький подякував Єврокомісії за високу оцінку стану виконання Україною критеріїв вступу до ЄС і окреслив наступну мету – отримати проміжну оцінку бенчмарків на початку 2027 року.
На цьому очільник уряду наголосив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Єврокомісія підтвердила, що Україна виконала умови для відкриття всіх кластерів, що залишилися <…> Наступна мета — отримати проміжну оцінку бенчмарків (IBAR) на початку 2027 року. Для цього за ініціативи Президента Володимира Зеленського та Президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн створено спільну робочу групу України та ЄС. Ми ставимо амбітні, але осяжні цілі», – йдеться в повідомленні.
За словами Корецького, уряд узяв до уваги і працюватиме над усіма рекомендаціями Єврокомісії, які були надані у щорічному Звіті щодо України в межах Пакета розширення ЄС.
Прем’єр-міністр підкреслив, що партнери високо оцінили прогрес у ключових реформах, проведених країною протягом року.
Так, стан підготовки до вступу покращився у 9 розділах. Це більш ніж удвічі більше, ніж минулого року. Погіршення немає в жодному розділі, як і відкату реформ.
Хороший або дуже хороший прогрес відзначено в 10 розділах. Серед них енергетика, цифрова сфера, фінансові послуги, податки, освіта, наука, сільське господарство та митниця.
Сфера зовнішньої політики, безпеки й оборони вперше отримала найвищу оцінку прогресу. Європа бачить і визнає внесок України у спільну безпеку.
Єврокомісія окремо відзначила, що антикорупційні інституції в Україні працюють незалежно та ефективно.
Зросли й оцінки у сферах судової влади та юстиції. Саме від них залежить перехід до наступного етапу переговорів.
«Цей результат ми вкотре досягли всі разом. Тільки спільними зусиллями Верховної Ради та уряду можна рухатися до ЄС і залучати фінансову допомогу для України», – зауважив Сергій Корецький.
Як повідомляв Укрінформ, Європейська комісія оприлюднила річний Звіт щодо України за 2026 рік, який є частиною щорічного Пакета розширення Європейського Союзу. У документі детально проаналізовано стан виконання Україною критеріїв вступу до ЄС, оцінено прогрес у ключових реформах за період з вересня 2025 по вересень 2026 року та окреслено орієнтири на наступний рік.
Фото: Сергій Корецький, Телеграм
Росія готувалася до анексії Криму ледь не з перших днів незалежності України, зокрема в 1990-х роках було запущено так звану програму Лужкова із забудови та фінансування інфраструктурних об’єктів на півострові.
Така довготривала ініціатива колишнього мера Москви Юрія Лужкова, яка здійснювалася за кошти московського бюджету аж до 2010 року. Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав український військовий та дипломат, колишній перший заступник голови Державної прикордонної служби генерал-лейтенант Василь Серватюк.
Він нагадав, що в Криму за російські кошти тоді будували житло в Керчі, Щолкіному, а пізніше – і в Сімферополі та Євпаторії.
«Якби тоді не тільки ми, а всі підтримали будівництво в Криму, переселили українських пенсіонерів у Крим – можливо, і не було би подій 2014 року. Адже ситуація тоді яка в Криму була? Чорноморський флот і велика кількість військових частин. Російські військові дослужували там перед пенсією, звільнялись, отримували житло і залишались жити. В 1990-х та 2000-х роках Росія взагалі запустила “програму Лужкова “, коли на кошти Москви в Криму будували цілі квартали (як приклад «Московський квартал» в районі вулиці Адмірала Фадєєва в Севастополі – ред.), дитячі садочки, школи, санаторії», – зазначив Серватюк.
За його словами, це спонукало військових пенсіонерів залишатися в Криму та русифікувати його.
«Тому можна з впевненістю казати, що Росія готувалася до анексії Криму ледь не з перших днів незалежності України», – переконаний експерт.
Як повідомляв Укрінформ, раніше Президент Володимир Зеленський висловив думку, що якби був наказ відбивати Крим у 2014 році, повномасштабної війни у тому форматі, в якому вона сьогодні є, не було б.
Фото з особистого архіву Василя Серватюка
Як передає Укрінформ, про це Лубінець повідомив у Фейсбуці.
“Прямую до Вашингтона. Попереду важливі зустрічі”, – зазначив омбудсман.
Він додав, що перебуває у дорозі, та запитав в українців: “Якби ви могли передати одне повідомлення першій леді США Меланії Трамп, що б ви їй сказали?”.
Як повідомляв Укрінформ, Меланія Трамп заявила, що проведе 5 листопада зустріч у Білому домі за участю представників України та Росії, присвячену перемир’ю в Олешках на Херсонщині.
Україну під час зустрічі представлятимуть уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець та голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.
Росію представлять спецпредставник очільника Кремля Кирило Дмитрієв і омбудсманка Яна Лантратова.
31 жовтня на підконтрольну територію України повернулася українська делегація, яка здійснювала гуманітарну місію в тимчасово окуповані Олешки Херсонської області.
Фото: facebook.com/dmytro.lubinets
-
Одеса1 тиждень agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна1 тиждень agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Війна1 тиждень agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Одеса1 тиждень ago
Відеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Суспільство1 тиждень ago
Новини на ранок
-
Одеса1 тиждень ago
Атака на Одещину 26 жовтня: пожежі та наслідки ударів