Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами


Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Президент ввів санкції проти п’ятьох осіб, які загрожують нацбезпеці, серед них
Президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про санкції проти п’яти осіб, дії яких загрожують національним інтересам, безпеці, суверенітету й територіальній цілісності України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба глави держави та публікує відповідний указ № 358/2026 про рішення РНБО від 2 травня.
Санкції застосовані щодо українського юриста Андрія Богдана, українського бізнесмена, соратника та партнера підсанкційного Віктора Медведчука Богдана Пукіша, російського бізнесмена, ключового менеджера підсанкційної платіжної системи А7А5, яку використовують для обходу санкцій, Алана Кірюхіна, функціонерів-пропагандистів олімпійського спорту РФ Станіслава Позднякова та Михайла Маміашвілі.
Обмежувальні заходи, зокрема, передбачають позбавлення державних нагород України, блокування активів, припинення торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів за межі України, припинення дії або зупинення ліцензій та інших дозволів, заборона участі в приватизації та оренді державного майна.
Санкції застосовані на 10 років, за винятком безстрокового позбавлення державних нагород України.
Як повідомляв Укрінформ, Зеленський увів у дію санкції проти суб’єктів РФ, причетних до викрадення українських дітей, і суден тіньового флоту.
Фото: ОП
Політика
Зеленський і Фіцо обговорили можливість зустрітися найближчим часом
Президент України Володимир Зеленський і премʼєр-міністр Словаччини Роберт Фіцо обговорили можливість особисто зустрітися найближчим часом.
Як передає Укрінформ, про це Зеленський повідомив у Фейсбуці.
“Щойно говорив із премʼєр-міністром Словаччини Робертом Фіцо. Треба мати сильні відносини між нашими державами, і ми обидва зацікавлені в цьому. Важливо було почути, що Словаччина підтримує членство України у Європейському Союзі та готова ділитися своїм досвідом вступу”, – зазначив він.
Як повідомив Президент, він запросив Фіцо з візитом до Києва та подякував за його запрошення приїхати до Братислави.
“Обговорили також можливість особисто зустрітися найближчим часом. Наші команди попрацюють над графіком”, – додав Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, Фіцо заявив, що надання Україні кредиту на суму 90 млрд євро було фактично пов’язане з відновленням роботи нафтопроводу “Дружба”.
Фото: ОП
Політика
Курт Волкер, колишній спецпредставник США з питань України
У Польщі відбувся безпековий форум з підготовки до Міжнародної конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка цьогоріч відбудеться в червні у Гданську.
У польському Жешуві обговорено безпековий та оборонний вимір співпраці України із Заходом. З американської сторони участь у форумі взяв колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер.
У розмові з Укрінформом колишній американський дипломат оцінив, зокрема, нинішні дії адміністрації президента США щодо України, перспективи мирних переговорів, а також нинішню ситуацію на полі бою та можливості краху режиму Путіна в РФ.
РІШЕННЯ США ЩОДО ПОСЛАБЛЕННЯ САНКЦІЙ ПРОТИ РОСІЇ БУЛО ПОМИЛКОЮ
– Пане Волкер, адміністрація Дональда Трампа продовжила послаблення нафтових санкцій проти Росії. У свою чергу ЄС схвалив 20-й пакет санкцій проти РФ. Як ви оцінюєте це рішення Білого дому? І чи це не послаблює Захід у глобальній грі з авторитарними країнами?
– Передусім я вважаю, що це хибне рішення. Тобто це помилка, тому що воно майже не вплине на світові ціни на нафту, якщо взагалі вплине. Натомість це дасть Путіну більше ресурсів і, таким чином, заохотить його затягувати свою війну проти України. Тож я вважаю, що в цьому сенсі це помилка. У довгостроковій перспективі це не матиме великого значення. Проте у короткостроковій — матиме. У тривалій перспективі, думаю, ціни на нафту знову підуть униз, і це значно сильніше вплине на Путіна.
На мою думку, українські удари по експортних терміналах углиб території Росії, спрямовані на знищення російських можливостей щодо експорту нафти, разом із нижчими цінами на нафту та меншими обсягами відвантаження нафти фактично компенсують наслідки рішення, яке ухвалили США.
Наразі це рішення Вашингтона полягає лише у дозволі на продаж російської нафти, яка вже перебуває в морі, а не загальний експорт. Тому я сподіваюся, що це рішення залишиться обмеженим саме цими рамками і діятиме нетривалий період часу.
– Україна й надалі потребує поставок американської зброї, зокрема ракет до ЗРК Patriot, які купляються у США за європейські гроші. Чи можемо очікувати, що ці поставки будуть й надалі надійними і стабільними?
– Хороша звістка полягає в тому, що Україна стала менш залежною від американської зброї та боєприпасів, ніж це було кілька років тому. Приблизно 60–70% оборонних потреб України забезпечуються власним виробництвом, а Європа компенсує більшу частину того, що раніше постачали США. Що стосується ракет для системи Patriot, то це якраз та сфера, яка справді є проблемною для України, оскільки їм немає повноцінної заміни.
Зараз США надають пріоритет власним силам, розгорнутим на Близькому Сході, а також країнам Перської затоки та Ізраїлю для їхнього захисту. Тому Україна не отримує необхідної кількості ракет для Patriot. Це проблема, тому що це єдина система, яка дійсно ефективна проти балістичних ракет. В усьому іншому Україна може досить добре справлятися самостійно та за підтримки Європи, але саме ракети до систем Patriot є критично необхідними.
РОСІЯ ЗАРАЗ СЕРЙОЗНО НЕ НАЛАШТОВАНА НА ЗАВЕРШЕННЯ ВІЙНИ
– Президент США Дональд Трамп заявив, що мав «добрі розмови» з Президентом України Володимиром Зеленським та господарем Кремля Путіним і його адміністрація працює над урегулюванням російсько-української війни. Як ви оцінюєте ці переговори і чи немає у вас побоювань, що США вийдуть з переговорів?
– Мирні переговори донині насправді були радше фікцією. Росія не була серйозно налаштована на завершення війни. Вона просто використовувала переговори як інструмент, щоб відволікати увагу, підкидаючи адміністрації Трампа ідеї щодо бізнес-угод, і водночас продовжувати війну. Тож це – «вистава» з російського боку.
З українського боку це все добре розуміють, але не можуть дозволити собі виглядати стороною, яка не прагне миру. Тому українці також беруть участь у процесі, приймають навіть невигідні пропозиції, перетворюють їх на щось більш розумне, з’являються на кожній зустрічі й завжди демонструють готовність до переговорів, щоб Україну не звинуватили у провалі перемовин.
Але я не бачу жодних перспектив, що переговори справді дадуть результат. Думаю, зміни відбудуться лише тоді, коли Путін відчує, що його фінанси та військові можливості настільки виснажені, що він не зможе продовжувати війну. От тоді щось може змінитися. Але це точно не буде наслідком цих переговорів.
Ймовірно, повноцінної мирної угоди взагалі не буде. Швидше за все, ми побачимо фактичне припинення вогню або поступове згасання бойових дій. І це значною мірою відбуватиметься безпосередньо між росіянами та українцями, навіть без зовнішнього посередництва.
– Україна допомагає країнам Близького Сходу протидіяти іранським «шахедам». Українська експертиза у цій сфері зацікавила також і США. Наскільки світ зараз потребує український досвід у цій сфері?
– Це дуже важливо. Я думаю, що США, американська промисловість та й загалом багато країн Заходу повною мірою не усвідомлюють, наскільки те, що робить Україна, є життєво важливим для нас. Характер поля бою змінився, і те, що було важливим три роки тому — як-от HIMARS, ATACMS та артилерія — сьогодні вже не має такого значення.
Натомість Україна знайшла спосіб створювати дешеві, але дуже ефективні системи, як дрони, так і засоби протидії безпілотникам. І це важливо, тому що американські системи, можливо й найкращі у світі, але вони надзвичайно дорогі. Це означає, що ми не можемо використовувати їх проти дешевої, але ефективної загрози.
Наприклад, під час нещодавніх іранських атак на Ізраїль ми побачили, що там було використано величезну кількість ракет Patriot, кожна з яких коштує мільйони доларів, а їх було використано більше тисячі.
Це не є стійким рішенням у довгостроковій перспективі. Якщо йдеться про дрон за 30 тисяч доларів і ракету за мільйон доларів, то так продовжувати неможливо.
Те, що зробила Україна, створивши дешеві технології боротьби з дронами та недорогі БПЛА, фактично революціонізувало принципи ведення війни. Нам потрібно вчитися на цьому й інтегрувати такі рішення. Це не означає, що слід повністю відмовитися від Patriot чи інших дорогих систем. Вони все ще потрібні, але їх необхідно доповнювати тим, що робить Україна, інакше ми не зможемо підтримувати нашу нинішню модель оборони.
РОСІЯ НЕ ЗДАТНА ПРОСУВАТИСЯ НА ПОЛІ БОЮ
– Як ви оцінюєте ситуацію на фронті в Україні? Що ми можемо очікувати у найближчі місяці?
– Росія нібито перебуває в розпалі весняно-літнього наступу, але ми бачимо, що вона не здатна просуватися на полі бою. Ба більше, вона втрачає території майже так само, як і захоплює. Тож цей наступ для Росії не працює.
Росія здатна здійснювати масовані нічні авіаудари – це комбінація сотень дронів і ракет. Вони можуть легко бити по українській цивільній інфраструктурі та, на жаль, вбивати мирних жителів. Але й це не дає стратегічного результату.
Якщо подивитися на минулу зиму, то вона була найважчою за всю війну – не лише через кліматичні умови, а й тому, що енергосистема України була дуже централізованою. Росія знищила значну її частину. Але тепер, під час відновлення, систему будують більш децентралізовано і з вищою стійкістю до атак. Тож наступної зими ситуація, ймовірно, буде кращою, ніж цього року.
Тому я не думаю, що Росія досягає якихось успіхів. Натомість вона втрачає величезні кошти, багато людей і багато техніки. І питання лише в тому, скільки ще часу вони продовжуватимуть це робити, перш ніж усвідомлять, що просто спалюють власні ресурси.
– Тому Україні потрібні американські ракети до систем Patriot…
– Так, потрібні. Якщо в українців не буде ракет до Patriot, тоді російські ракети прориватимуться через систему ППО й влучатимуть в українські міста. Але навіть це не створить стратегічного перелому, і саме в цьому проблема для Росії.
– Як чотирирічний досвід війни України проти Росії може допомогти країнам Заходу, особливо у Східній Європі, протидіяти російським агресивним діям?
– Україна – це єдина країна, яка стала об’єктом повномасштабних російських зусиль зі знищення держави. Звісно, ми зазвичай думаємо про фронт або про нічні ракетні удари. Але постійно тривають і кібератаки, постійно ведеться радіоелектронна боротьба, проводяться диверсії та спроби підірвати суспільство через дезінформацію.
З усім цим Україна стикається щодня, тому вона має найбільш актуальний досвід та експертизу у протидії таким загрозам. Росія поки що насправді не намагалася робити це в повному обсязі проти країн НАТО, але цілком може спробувати це зробити. І якщо так станеться, то український досвід буде надзвичайно важливим, адже українцям уже довелося навчитися, як із цим боротися.
– Чи такі агресивні дії проти країн НАТО Росія може здійснити найближчим чаcом?
– Я не думаю, що Путін хотітиме це робити поки він усе ще грузне у війні проти України.
ПУТІНА МОЖУТЬ ЗМІНИТИ ЛИШЕ ЛЮДИ ЗСЕРЕДИНИ СИСТЕМИ
– Останні соцопитування в Росії показують певне зниження підтримки Путіна. Чи ми вже можемо говорити про затяжну кризу, яка призведе до серйозних наслідків усередині самої Росії, а також вплине на рішення Кремля щодо війни в Україні?
– На жаль, Путін успішно побудував дуже сильний авторитарний апарат. Тому навіть попри невдоволення в Росії, я не впевнений, що це приведе до якихось змін. Він просто й надалі змінюватиме наративи, продовжуватиме репресії проти людей і контролюватиме медіа. Єдине, що справді може на нього вплинути, це якщо російські еліти, силові структури, спецслужби чи державні підприємства почнуть діяти проти нього. Але я не вважаю це дуже ймовірним сценарієм.
– А за кілька років?
– Можливо, за кілька років, залежно від того, що станеться за цей період. Очевидно, що дії Путіна послаблюють Росію у фінансовому, військовому та політичному аспектах. Але поки що немає жодного механізму, за допомогою якого люди всередині Росії могли б цьому протидіяти. Треба дивитися, чи з’явиться щось у майбутньому.
Розмову вів Юрій Банахевич, ЖЕШУВ-ВАРШАВА.
Фото: Ніна Ляшонок, Lithuanian Ministry of Foreign Affairs (архів)
-
Відбудова1 тиждень agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу
-
Одеса1 тиждень agoЧорне море і курортний сезон: чи готова Одеса приймати туристів
-
Одеса1 тиждень agoВисадка десанту в Одесі: удар по кораблях у Криму зупинив РФ
-
Політика5 днів agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Події1 тиждень agoУкраїнський фільм про життя в окупації відібрали до програми Каннського кінофестивалю
-
Усі новини1 тиждень agoНова функція у «Дії» з’явилася — можна отримати посвідчення ветерана
-
Війна6 днів agoРосіяни у Малі — Африканський корпус втратив гелікоптер
