Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами


Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
П’ятеро народних депутатів готові взяти Тищенка на поруки
Народні депутати Євген Яковенко, Олег Воронько, Василь Німченко, Георгій Мазурашу і Валерій Гнатенко готові взяти на поруки депутата Миколу Тищенка, якому інкримінують прохання надати неправомірну вигоду, легалізацію коштів та внесення недостовірних відомостей до декларації.
Відповідне клопотання п’яти парламентаріїв зачитав слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Віктор Ногачевський під час засідання з обрання Тищенку запобіжного заходу, передає кореспондент Укрінформу.
«Враховуючи наш постійний робочий контакт в межах парламентської діяльності, я маю всі можливості безпосередньо комунікувати з Миколою Тищенком і контролювати виконання ним процесуальних обов’язків. Я гарантую суду, що Микола Тищенко не буде переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, не перешкоджатиме кримінальному провадженню і з’являтиметься за кожним викликом слідчого, прокурора або суду», – сказав у суді депутат Воронько.
Своєю чергою Тищенко заявив у суді, що докази щодо нього буцімто були отримані незаконним шляхом і змонтовані, а кримінальна справа стосовно нього щодо нібито вимагання грошей у власників кол-центру у Дніпрі “побудована на свідченнях представників кримінального угруповання «Хімпром»”, яке входить до російського картелю.
Також він важає, що НАБУ перебирає на себе повноваження НАЗК, коли виявляє ознаки незаконного збагачення. Депутат заявив, що НАЗК неодноразово перевіряла його декларацію про доходи і не виявила ознак незаконного збагачення.
Як повідомлялося, 29 червня антикорупційні органи повідомили про підозру народному депутату у проханні надати неправомірну вигоду, легалізації коштів та внесенні недостовірних відомостей до декларації.
За даними слідства, у серпні 2023 року депутат, прикриваючись боротьбою з діяльністю так званих кол-центрів, попросив у особи, яку вважав причетною до їхньої діяльності, понад 1 млн дол. неправомірної вигоди. За це він обіцяв використати свої повноваження для втручання в діяльність одних «кол-центрів» в інтересах цієї особи та не перешкоджати роботі інших. Однак, за інформацією правоохоронців, неправомірної вигоди він не отримав.
Крім того, слідство вважає, що депутат легалізував 12,6 млн грн незаконного походження, оформивши фіктивний договір дарування коштів із колишньою дружиною. За даними правоохоронців, законних доходів для такого подарунка вона не мала, а фактичної передачі коштів не відбулося.
Згодом депутат відобразив цей дохід у щорічній декларації, чим, за версією слідства, умисно вніс до неї завідомо недостовірні відомості.
Дії особи кваліфіковано за ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 209 та ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу.
За даними джерел у правоохоронних органах, йдеться про народного депутата Миколу Тищенка.
Крім того, у Шевченківському районному суді Дніпра розглядається кримінальна справа щодо народного депутата Миколи Тищенка за обвинуваченням у незаконному позбавленні волі та побитті колишнього військовослужбовця Дмитра Мазохи.
Державне бюро розслідувань встановило, що 20 червня 2024 року у Дніпрі група осіб за вказівкою народного депутата протиправно позбавила волі учасника бойових дій. Його утримували впродовж певного часу та завдали тілесних ушкоджень. За даними слідства, це було зроблено за попередньою змовою групою осіб та із застосуванням фізичної сили і спецзасобів.
У 2023 році Тищенка виключили з партії «Слуга народу» та звільнили з посади заступника голови фракції. Це сталося після його поїздки до Таїланду на «зустріч з виборцями».
Політика
У нинішньому приміщенні посольства України Джордж Вашингтон визначив межі столиці США
Посольство України у США, розташоване в історичній будівлі Forrest-Marbury House у Джорджтауні, є не лише дипломатичною установою, а й частиною американської історичної спадщини.
Про це розповіла посол України у США Ольга Стефанішина в інтерв’ю Укрінформу.
«Посольство України у Сполучених Штатах – це не просто дипломатична установа, вона розташована в історичній частині Вашингтона – Джорджтауні», – сказала дипломатка.
За її словами, приміщення посольства було придбане завдяки українській громаді ще на початку 1990-х. Вона показала Кімнату Вашингтона, де зберігається копія прокламації про визначення меж округу Колумбія, підписаної 29 березня 1791 року першим президентом США.
«Саме в цій кімнаті, у будівлі, що називається Forrest-Marbury House, Джордж Вашингтон разом із землевласниками, котрі володіли землями на території майбутнього округу Колумбія, погодив визначення його меж», – зазначила Стефанішина.
Посол додала, що і ця кімната, і сама будівля є частиною американської історії.
«Тому 250-річчя незалежності США – це певною мірою і наше свято. Ми дуже цим пишаємося, запрошуємо сюди гостей, розповідаємо їм цю історію. Завжди працюємо з мерією Вашингтона, щоб популяризувати ці відомості», – наголосила вона.
Як повідомляв Укрінформ, до 250-річчя незалежності Сполучених Штатів Укрінформ та посольство США відкрили спільну фотовиставку «США-Україна: лінія довіри» у Верховній Раді.
Політика
Маємо зробити все, щоб забезпечити Україну необхідною кількістю ракет для ППО
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна наразі не має достатньої кількості ракет PAC-3 до систем Patriot, щоб відбивати масовані атаки із застосуванням понад 70 балістичних ракет.
Як передає Укрінформ, про це глава держави сказав журналістам у Дарницькому районі Києва біля житлового будинку, зруйнованого внаслідок російської атаки.
«Треба відповідний пакет захисту. Нам треба ці ракети. Ми максимально тиснемо, домовляємося. Є країни, з якими ми домовилися і яким вже віддали гроші – там, де працювала PURL (механізм, що дає країнам НАТО можливість фінансувати постачання американського озброєння і технологій через добровільні внески – ред.). Окремо, без PURL, наприклад, (є домовленість – ред.) з Норвегією: не буду казати куди, (але йшлося – ред.) про готовність оплатити 200 ракет, і жодна з них не прийшла поки», – сказав Зеленський.
Відповідаючи на запитання, чи має Україна достатньо ракет PAC-3 для відбиття атак із застосуванням понад 70 балістичних ракет, Президент відповів: «У нас такої кількості просто немає».
Він додав, що в Україні є велика кількість різних систем ППО, здатних збивати крилаті ракети. «Але балістику збивають тільки «Петріоти», – наголосив глава держави.
У цьому контексті Зеленський акцентував на важливості розвитку європейської антибалістичної програми, зокрема згадав про спільний проєкт зі створення наземної системи протиповітряної оборони Freyja (“Фрея”).
«Що стосується програми «Фрея», у нас повинна бути зустріч з приводу цієї програми під час натовського саміту, і потім ми будемо знати вже дату зустрічі лідерів саме щодо програми «Фрея». Поки що в мене немає дати, ми дуже хотіли, щоб ця зустріч відбулась в липні – серпні. Я думаю, так вона і буде», – зазначив Зеленський, додавши, що у цьому питанні не можна зволікати й необхідно «рухатись швидко».
Як повідомляв Укрінформ, у Києві кількість загиблих внаслідок російської масованої комбінованої атаки зросла до 21 людини, роботи з ліквідації наслідків масованої атаки тривають наразі на семи локаціях. Зокрема, рятувальники продовжують пошуково-рятувальні роботи за двома адресами у Дарницькому районі – на місці руйнування 9-поверхівки та приватних житлових будинків.
Сили протиповітряної оборони знешкодили 48 ракет із 74 та 476 безпілотників із 496, якими росіяни атакували Україну з вечора 1 липня.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Політика5 днів agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство5 днів agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Спорт1 тиждень agoS1mple дискваліфікували з кіберспорту — Олександр Костилєв отримав бан на рік
-
Усі новини1 тиждень agoкраїни, куди краще поїхати, якщо вам не подобається спека
-
Політика1 тиждень agoВ окупованому Криму фактично запроваджений прихований воєнний стан
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі завершили консервацію даху Успенського собору
-
Війна1 тиждень agoДанія передає Україні 15 000 далекобійних артилерійських боєприпасів
-
Події1 тиждень agoУ Бучі в межах фестивалю O-Fest виступлять виконавці з десяти країн
