Connect with us

Політика

Індекс реформ: реформа Рахункової палати

Published

on


Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України

До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ

У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату). 

Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.  

Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.

Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше. 

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ

Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine

«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:

● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.

● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри  посадових окладів та доплат членів РПУ.

● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.

● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.

Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:

● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.

● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»

«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень. 

Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».

Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

«Вокс Україна»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Політика

Новий уряд менше говорить про підтримку України, але вона продовжується

Published

on



Новий чеський уряд менше говорить про підтримку України, але вона продовжується.

Про це на форумі “Діалоги про Європу”, який проходить на Закарпатті, заявив посол Чехії в Україні Лубош Весели, передає кореспондентка Укрінформу.

“Я думаю, що вже не тільки з офіційних заяв зрозуміло, що наш теперішній уряд, як і попередній, підтримує Україну. Це не змінилося”, – зазначив Веселий.

Він зауважив, що теперішній уряд менше говорить про свою підтримку України.

“Змінилося те, що нинішній уряд менше інформує про те, що робить (для України – ред.), але робить… Ми не любимо дуже багато говорити, але вміємо працювати так, аби були конкретні результати”, – додав посол.

Він поінформував, що підтримка України Чехією триває і триватиме.

Читайте також: Чехія мала би більше використовувати досвід України щодо дронів – голова сенатського комітету

Як повідомлялося, 10 травня 2026 року неподалік Ужгорода відбудеться форум Dialogues on Europe 2026, присвячений аналізу нової політичної реальності в Європейському Союзі та її впливу на Україну і регіон Центральної Європи. На форумі присутні дипломати та лідери громадського сектору, недержавних інституцій з Чехії, Словаччини, Угорщини, Нідерландів.

Ініціативу «Діалоги про Європу» започаткував Інститут центральноєвропейської стратегії у 2023 році для того, щоб синхронізувати розуміння Європи між Україною та ЄС на наративному рівні. Місією цієї ініціативи є концептуалізація та пропаганда доктрини добросусідства в Центральній Європі як ключового елемента європейської інтеграції України та безпеки Європи в цілому.

Фото: Czech Embassy in Ukraine



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський і Стубб скоординували позиції напередодні зустрічей

Published

on



Президенти України і Фінляндії Володимир Зеленський і Александр Стубб скоординували позиції напередодні зустрічей та перемовин цього тижня.

Як передає Укрінформ, про це Зеленський повідомив у соцмережі Х.

“Як і завжди, хороша розмова з Алексом Стуббом. Ми скоординували позиції напередодні зустрічей і перемовин цього тижня. Важливо, щоб взаємодія у Європі залишалася сильною, і зараз є нові перспективи для співпраці”, – зазначив Зеленський.

Він додав, що також обговорили стан дипломатичної роботи з Америкою, між європейцями.

“Відчувається, що сумарний ефект санкцій на Росію та інших форм тиску дає необхідні результати”, – підкреслив Зеленський.

Читайте також: Стубб вважає, що Європі знадобиться допомога України

Як повідомляв Укрінформ, Україна та Фінляндія підписали рамкову угоду про постачання комплектного обладнання для газопоршневих установок.

Фото архівне

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Політика

Підтримка України є питанням безпеки для Німеччини

Published

on



Підтримка України залишається позицією більшості у ФРН, однак у суспільстві та частині владної коаліції досі недостатньо усвідомлюють, що йдеться не про благодійність, а про захист власної безпеки та європейського порядку.

Про це в інтерв’ю Укрінформу сказала доцентка кафедри історії Східної та Центрально-Східної Європи Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана Франциска Девіс.

“Частина суспільства сьогодні чіткіше зрозуміла цю відповідальність, і підтримка України залишається позицією більшості. Але я не впевнена, чи достатньо усвідомлюється те, що йдеться не про щедрість чи просто допомогу, а про безпеку Європи і, отже, самої Німеччини”, – зазначила вона.

Девіс наголосила, що саме в Україні нині захищається європейський безпековий порядок, заснований на принципі: жодна держава не має права силою змінювати кордони іншої. “Якщо цей порядок не захистити, уся Європа стане менш безпечною”, – переконана історикиня.

За її словами, після лютого 2022 року в Німеччині відбулися значні зміни у ставленні до постачання зброї Україні: “До лютого 2022 року в усіх партіях існував консенсус проти постачання зброї. Навіть така партія як “Зелені”, яка вже давно була дуже проукраїнською, не хотіла постачати зброю. Тобто зрушення справді відбулося”.

Читайте також: Тісні бізнес-зв’язки з РФ та міф про «непереможну Росію» гальмували підтримку Берліном України – історикиня

Водночас Девіс назвала нинішню підтримку Німеччиною України недостатньо послідовною.

“Я вважаю, що підтримка все ще недостатньо послідовна. У СДПН – особливо за канцлера Шольца – було чітко видно, наскільки сильно ще діяли старі шаблони мислення. Про це свідчать і нинішні заклики до переговорів з Росією про роззброєння”, – сказала історикиня.

На її думку, очолюваний Фрідріхом Мерцом Християнсько-демократичний союз (ХДС) зосереджується передусім на внутрішньополітичних темах, зокрема на міграції, яка “роздмухується урядом безвідповідальним чином”, і через це підтримка України “ризикує відійти на другий план”.

“Щодо ХДС, то мені важче точно назвати причини. На рівні риторики підтримка присутня, але деякі обіцянки після приходу до влади так і не були виконані. Припускаю, що зараз для ХДС пріоритетними є внутрішньополітичні теми, зокрема міграція. І саме ця тема роздмухується урядом безвідповідальним чином. Підтримка України, попри всю її стратегічну важливість для Німеччини і Європи, ризикує відійти на другий план”, – заявила Девіс.

Вона додала, що при цьому “використовуються популістські та проблемні наративи в надії повернути виборців від “Альтернативи для Німеччини”.

Читайте також: Ототожнення жертв СРСР виключно з Росією було помилкою німецької культури пам’яті – історикиня

“Проте опитування показують, що ця стратегія не працює. Водночас таке фокусування призводить до того, що центральні виклики – підтримка України та зміцнення власної демократії – не отримують належної уваги”, – зазначила історикиня.

Як повідомляв Укрінформ, Україна та Німеччина підписали масштабний пакет оборонних угод на суму 4 млрд євро, що включає суттєве посилення ППО, розвиток далекобійних спроможностей і запуск спільного виробництва дронів.

Фото із архіву Франциски Девіс



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.