Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова засудила останню масовану атаку на українські міста, зокрема на Київ, заявивши, що обурена такими діями РФ.
Як передає Укрінформ, про це вона написала у Фейсбуці.
“Поки Москва говорить мовою ракет, дронів та крові — як минулої ночі — будь-яка пропозиція миру звучить як фарс”, – написала вона.
Як зазначила посол, російські ракети та дрони минулої ночі були націлені на енергетичну інфраструктуру, але також були пошкоджені житлові будинки, багатоповерхівки, приватні будівлі та підприємства.
“Я обурена та шокована діями РФ. Це так вони хочуть досягти угоди? Чи вони просто прикидаються? Чи вбивства та атаки більш притаманні їм?”, – зазначила дипломат ЄС.
За її словами, унаслідок ударів РФ по енергетичній інфраструктурі страждають діти, жінки та люди похилого віку.
“Росія атакує в момент, коли весь демократичний світ з тривогою стежить за обговореннями про можливу мирну угоду, коли настає холодна зима та коли Україна вражена внутрішніми політичними заворушеннями. Всі хочуть миру – але лише справедливого та стійкого миру, що поважає суверенітет та гідність України”, – підсумувала посол.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві 29 людей постраждали внаслідок масованої російської атаки 29 листопада. Двоє людей загинули.
У Київській області внаслідок російської атаки загинула жінка, восьмеро людей постраждали.
У Києві після масованої російської атаки знеструмлені 500 тисяч споживачів, в області – близько 100 тисяч.
Парламентська фракція партії «Європейська Солідарність» не підтримає напрацьований до другого читання проєкт державного бюджету на 2026 рік, якщо до нього не буде внесено зміни щодо спрямування достатніх коштів на потреби сектору безпеки.
Про це заявила народна депутатка Ірина Фріз у коментарі Укрінформу.
«Ми (фракція «Європейська Солідарність», – ред.) вже заявляли, що за бюджет у тому вигляді, в якому він підготовлений до другого читання, ми голосувати не будемо, якщо не буде внесено фахові зміни щодо потреб сектору безпеки. Наявний наразі документ насправді не відповідає ризикам, загрозам і головним потребам нашої обороноздатності», – наголосила вона.
Депутатка заявила, що фракція вимагає спрямувати більше коштів на потреби Сил безпеки та оборони і провести перерахунок заробітних плат військовослужбовців, «які сьогодні ціною життя обороняють нашу державу».
«Військо має бути пріоритетом номер один. Тому потрібно скоротити всі ненагальні видатки. Це і той самий телемарафон, і нацкешбеки, і виплата «тисячі», і збільшення фінансування окремих міністерств, тобто чиновників. Ми подавали відповідні пропозиції, але жодна з них не була врахована», – підкреслила членкиня оборонного комітету ВР.
За її словами, потрібно знайти щонайменше 200 млрд грн для спрямування на потреби сектора безпеки й оборони.
Крім того, Фріз нагадала, що «Євросолідарність» вимагає відставки чинного складу уряду, «який скомпрометував не лише себе і виконавчу владу, а й державу в цілому перед нашими партнерами».
«Дедлайни голосування за бюджет, як ми знаємо з історії нашого парламентаризму, вже неодноразово пропускалися. І тут питання, з моєї точки зору, ключове не стільки в дедлайнах, скільки в якості бюджету, який подається на розгляд у Верховну Раду… Повторюсь, у такому вигляді ми бюджет підтримувати не збиралися. Що стосується бюджету, який може бути оновлений у разі відставки цього уряду і формування нового, — то будемо дивитися з огляду на видатки і на те, наскільки враховуватимуться питання обороноздатності», – резюмувала вона.
Як повідомляв Укрінформ, політичні партії «Європейська солідарність» та «Голос» заявили про необхідність оновлення уряду, формування нової коаліції у Верховній Раді та перезавантаження діяльності парламентських комітетів на тлі антикорупційної спецоперації НАБУ у сфері енергетики.
Керівник аналітичного напряму Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ілля Несходовський заявив у коментарі Укрінформу, що перенесення термінів голосування за закон про державний бюджет України на 2026 рік не є критичним.
Фото: «Європейська Солідарність»
Президент Володимир Зеленський звільнив керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, який раніше написав заяву про відставку.
Відповідний указ глави держави № 868/2025 оприлюднено на сайті Президента, передає Укрінформ.
«Звільнити Єрмака Андрія Борисовича з посади Керівника Офісу Президента України», – йдеться у документі.
Раніше сьогодні Зеленський заявив, що керівник Офісу Президента Єрмак написав заяву про відставку. Президент додав, що завтра проведе консультації з приводу того, хто зможе очолити цю інституцію.
«Я вдячний Андрію за те, що українська позиція в переговорному треку завжди була ним представлена саме так, як і має бути. Завжди це була патріотична позиція. Але я хочу, щоб не було чуток і спекуляцій», – зазначив глава держави.
За словами Зеленського, на переговорах з американською стороною, які мають скоро відбутися, Україну представлятимуть начальник Генштабу, представники МЗС, розвідки та секретар РНБО.
Єрмак очолює українську делегацію в переговорному процесі зі США та іншими міжнародними партнерами, відповідний указ Президент Володимир Зеленський підписав 22 листопада.
Як повідомляв Укрінформ, у пʼятницю, 28 листопда, детективи Національного антикорупційного бюро провели обшуки у керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Наразі про підозру жодній особі не повідомили, слідчі дії тривають.
Зеленський призначив Єрмака керівником Офісу Президента 11 лютого 2020 року. З жовтня 2019-го по червень 2020 року працював членом наглядової ради Державного концерну «Укроборонпром». З травня 2019 року до 11 лютого 2020 року працював помічником Президента України. До того багато років займався юридичною практикою та громадською діяльністю.
Фото: ОП
-
Усі новини1 тиждень agoСофія Ротару про війну – співачка відреагувала на обстріл Тернополя
-
Усі новини1 тиждень agoКонкурс Міс Всесвіт — українка Софія Ткачук вийшла на подіум в купальнику
-
Війна1 тиждень agoНа фронті від початку доби
-
Політика1 тиждень agoпро звільнення в уряді: Винні мають нести покарання незалежно від посад
-
Суспільство1 тиждень agoСлужба відновлення роздала підрядів на майже 743 млн
-
Події1 тиждень agoХудожниця з Херсону відкрила в Одесі персональну виставку «Почути, щоб почати»
-
Відбудова5 днів agoВідновлення пункту пропуску «Орлівка» може тривати кілька тижнів
-
Події1 тиждень ago«Наша драма» в Одесі святкує 100 років