Connect with us

Політика

Індекс реформ: реформа Рахункової палати

Published

on


Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України

До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ

У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату). 

Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.  

Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.

Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше. 

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ

Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine

«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:

● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.

● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри  посадових окладів та доплат членів РПУ.

● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.

● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.

Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:

● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.

● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»

«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень. 

Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».

Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

«Вокс Україна»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Політика

Не погоджуюся на жодну іншу посаду, окрім міністра оборони

Published

on



Ексміністр оборони Михайло Федоров, коментуючи запропоновані Президентом Володимиром Зеленським посади, заявив, що не погодиться на жодну, крім очільника Міноборони. 

Про це йдеться у його заяві для ЗМІ, передає Укрінформ.

“Я вдячний Президенту за всі запропоновані варіанти. Але сьогодні в державі є лише три посади, які окрім військових на полі бою реально визначають хід війни, — Президент України, міністр оборони та головнокомандувач Збройних Сил України. Саме тому я не погоджуюся на жодну іншу посаду, окрім посади міністра оборони”, – сказав Федоров.

За його словами, жодна інша посада “не має реальних повноважень, щоб побороти корупцію в закупівлях, завершити розпочату трансформацію армії, планувати й реалізовувати асиметричні дії та операції проти ворога, викоренити культуру брехні й безвідповідальності всередині системи” та завершити інші речі, які його команда вже розпочала в Міністерстві оборони.

Ексміністр наголосив, що на запрошення Президента в січні 2026 року його команда прийшла в Міністерство оборони з конкретним планом, як закінчити війну: захистити небо, зупинити фронт і завдати удару по економіці ворога.

“Ми назвали цей план AIR–LAND–ECONOMY. Упродовж шести місяців ми послідовно реалізовували саме цей план. Вперше за останні роки Україна почала перехоплювати ініціативу. Наші спільні результати створили те, чого раніше не було, — вікно можливостей, щоб змусити Росію до миру силою. І його не можна втратити”, – заявив Федоров.

Він наголосив, що для нього “ніколи питання не було в посаді чи статусі, а лише в можливості реально впливати на результат і наближати перемогу України”.

Читайте також: Федоров – про рішення щодо Драпатого: Голос змін, який не можна було не почути

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський запропонував Федорову посаду віцепрем’єр-міністра з військових новацій.

16 липня у Києві та інших містах України розпочалися протести проти відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони.



Джерело

Continue Reading

Політика

Прем’єр Ірландії, яка головує у Раді ЄС, прибув до Києва

Published

on



Прем’єр-міністр Ірландії Мікхол Мартін прибув з візитом до української столиці.

Про це повідомляє Irish Independent, передає Укрінформ.

Президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Мартін обговорять війну Росії проти України та підтримку Євросоюзу під час головування Ірландії в Раді ЄС, включно з переговорами про вступ України до ЄС.

Питання підтримки України з боку Ірландії буде частиною цієї зустрічі.

Глава ірландського уряду також зустрінеться з прем’єр-міністром України Сергієм Корецьким.

Крім цього, в українському парламенті відбудеться зустріч Мартіна з Головою ВР Русланом Стефанчуком.

Читайте також: Ірландське головування сподівається на швидке відкриття решти кластерів для України

Зазначається, що ірландський прем’єр відвідає райони Києва, які постраждали від нещодавніх російських ударів, зустрінеться з представниками міжнародних та благодійних організацій, які допомагають постраждалим від російських атак, та тими, хто отримує фінансову підтримку від Ірландії.

Серед іншого, Мартін виступить перед членами ірландської громади в Києві.

У травні цього року Зеленський запросив Мартіна до української столиці.

Як повідомляв Укрінформ, Ірландія 1 липня розпочала головування у Раді Європейського Союзу, яке триватиме до 31 грудня 2026 року.

Фото архівне: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

У перший тур гіпотетичних виборів Президента виходять Зеленський, Залужний і Федоров

Published

on


До трійки лідерів у першому турі гіпотетичних виборів Президента України за електоральними симпатіями входять чинний глава держави Володимир Зеленський (22,3%), посол у Великій Британії, ексголовнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний (14,9%) і колишній міністр оборони Михайло Федоров (13,4%).

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування Соціологічної групи «Рейтинг» (Rating Group), проведеного 20-21 липня цього року.

«Ми запитали респондентів, за кого вони голосували б у першому турі гіпотетичних виборів президента України. До трійки лідерів за електоральними симпатіями входять Володимир Зеленський (22,3%), Валерій Залужний (14,9%) і Михайло Федоров (13,4%)», – йдеться у пресрелізі.

За даними соціологів, далі йдуть керівник Офісу Президента та колишній очільник ГУР МОУ Кирило Буданов (7,2%), боксер Олександр Усик (5,9%), п’ятий президент України Петро Порошенко (4,6%), міський голова Харкова Ігор Терехов (4,3%), народний депутат Дмитро Разумков (3,7%) і командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький (2,3%).

Далі – народна депутатка і лідерка фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко (1,7%), волонтер Сергій Притула (0,8%) та київський міський голова Віталій Кличко (0,3%).

Водночас 4% опитаних голосували б за іншого кандидата, 2,6% не брали б участі в голосуванні, а решта (11,9%) сказали «важко відповісти».

Як свідчать результати опитування, найбільше довіряють респонденти Валерію Залужному (70%), Михайлу Федорову (65%), Кирилу Буданову (62%) і Володимиру Зеленському (59%).

Олександру Усику висловили довіру 54% українців, тоді як ексголовнокомандувачу Олександру Сирському – 23%, Петру Порошенку – 21%.

«За останній тиждень рівень довіри до Михайла Федорова зріс з 35% до 65%, а довіра до Олександра Сирського знизилася з 39% до 23%», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, опитування було завершене ще до появи в медіа інформації про відставку Олександра Сирського з посади головнокомандувача ЗСУ.

Опитування проводилося методом CATI (Computer-Assisted Telephone Interview) – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера. Розмір вибірки: 1000 респондентів. Формат вибірки: випадкова вибірка мобільних телефонних номерів (населення України віком 18 років і старше в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок). Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України.

Читайте також: Більшість українців готові оновлювати свої дані для участі у виборах – ОПОРА

Репрезентативність: вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення (помилка – не більше 3,1% з довірчою ймовірністю 0,95).

Як повідомляв Укрінформ, 14 липня Верховна Рада підтримала відставку Премʼєр-міністерки Юлії Свириденко. Разом із нею автоматично у відставку пішов увесь уряд.

16 липня Рада підтримала подання новопризначеного Прем’єр-міністра Сергія Корецького про призначення нового складу уряду, крім міністрів оборони і закордонних справ, кандидатури яких вносить на розгляд ВР Президент України.

Того ж дня Президент Володимир Зеленський заявив, що причиною звільнення міністра оборони Михайла Федорова була відсутність ефективної комунікації оборонного відомства з керівництвом армії.

Виконувати обов’язки міністра оборони Зеленський доручив Євгенію Хмарі.

У Києві та в інших містах України упродовж кількох днів відбувалися акції протесту проти відставки Федорова з посади міністра оборони та з вимогами звільнити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

21 липня Зеленський запропонував генерал-майору Михайлу Драпатому посаду головкома ЗСУ і подякував Сирському за результати у захисті Києва, у Харківській та Курській операціях.

Зеленський також заявив, що запропонував колишньому міністру оборони Федорову позицію у владі, яка дозволила б об’єднати технологічну складову держави та забезпечити її розвиток.

22 липня на сайті Президента України з’явилися укази про призначення Михайла Драпатого головкомом та Ігоря Скибюка – начальником Генштабу ЗСУ, а також про звільнення Сирського та Андрія Гнатова з відповідних посад.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.