Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Президент Франції Еммануель Макрон засудив нові російські удари по цивільних об’єктах в Україні, а також застосування балістичної ракети «Орєшнік», заявивши, що такі дії Росії лише посилюють рішучість Франції підтримувати Україну.
Про це Макрон написав у соцмережі X, передає Укрінформ.
«Російські удари один за одним спрямовуються проти цивільних об’єктів в Україні, як це знову сталося цієї ночі. Франція засуджує цю атаку та застосування балістичної ракети «Орєшнік», що радше свідчить про намагання Росії йти шляхом подальшої ескалації та про глухий кут її агресивної війни», — заявив французький президент.
За його словами, такі дії Москви не змінюють позиції Парижа, а навпаки — зміцнюють її.
«Наша рішучість і надалі підтримувати Україну, робити все можливе для справедливого й тривалого миру та зміцнювати безпеку Європи від цього лише посилюється», – наголосив Макрон.
Як повідомляв Укрінформ, Світові лідери та глави МЗС відреагували на масовану атаку Росії по Україні в ніч на 24 травня.
Фото: Élysée
Присутність української держави в Євросоюзі має бути повноцінною та повноправною.
Про це Президент Володимир Зеленський поінформував у своєму зверненні, повідомляє Укрінформ.
Він зазначив, що українська влада активно веде дипломатичну роботу з партнерами в Євросоюзі, щоб наблизити членство України в ЄС.
“Україна бореться за своє життя, за свою незалежність і за ту Європу, яка найдовше живе в мирі, захищає людей і життя, захищає культуру і саме завдяки такому захисту має, справді, глобальну роль. Без України не може бути повноцінного європейського проєкту, і присутність України в ЄС також має бути повноцінною – повноправною”, – заявив Зеленський.
Президент акцентував увагу на важливості відкриття кластерів.
“Важливо змістовно рухатись у перемовинах. Важливо працювати на 100% заради безпеки, заради наших людей. Дякую всім, хто з нами, хто з Україною! Слава Україні”, – поінформував він.
Як повідомлялося, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував пришвидшити вступ України до ЄС, дозволивши спочатку “асоційоване членство”.
Відповідно до німецького плану, країна може спочатку приєднатися як “асоційований член”, що дозволить їй участь у засіданнях лідерів та міністрів без права голосу.
Фото: ОП
Політика
Експосол Тейлор вважає сумнівними перспективи переговорів, де від США беруть участь не традиційні дипломати
Колишній посол США в Україні Вільям Тейлор вважає сумнівними перспективи мирних переговорів, де американські представники навіть не працюють у Державному департаменті і не є традиційними кар’єрними дипломатами.
Як передає Укрінформ, про це він сказав в інтерв’ю UA TV English.
Тейлор погодився, що від часу зустрічі Президента України Володимира Зеленського з американським президентом Дональдом Трампом у резиденції Мар-а-Лаго наприкінці 2025 року переговори були майже заморожені в їхній попередній формі.
«Мені здається, що вікно можливостей для тих тристоронніх переговорів, організованих минулого року, закривається», – сказав експосол.
За його словами, ця можливість зникає, зокрема, з тієї причини, що в усьому американському уряді переговори ведуть лише дві особи – спеціальні посланці Стівен Віткофф та Джаред Кушнер. Саме вони були головними переговорниками з росіянами, а коли виникло питання щодо Ірану або щодо Гази, до справи довелося залучати тих самих людей, додав він.
«Дуже незвично, що США покладаються на кількох переговорників, які навіть не працюють у Державному департаменті і не є традиційними кар’єрними дипломатами. Перспективи такого формату є сумнівними», – сказав Тейлор.
Колишній дипломат зауважив, що переговорники у цьому конкретному каналі не є нейтральними, зауваживши, що «вони побували у Москві вісім чи дев’ять разів, але у Києві – жодного разу».
«Якщо вони намагаються організувати ці переговори та залучити росіян до столу переговорів, їм потрібно зрозуміти позицію України. Українці завжди були готові до діалогу, а росіяни – ні. Щоб зрозуміти Україну, цим переговорникам слід приїхати до Києва», – вважає Тейлор.
Він додав, що американські переговорники повинні поспілкуватися із Президентом України, переговорною командою, Прем’єр-міністром України, Верховною Радою, а також з громадянським суспільством, журналістами та людьми на вулицях.
«Їм потрібно пізнати країну, щоб зрозуміти, що ця війна стосується не лише невеликого клаптика території – вона стосується суверенітету та майбутнього України», – підкреслив Тейлор.
Експосол США в Україні звернув увагу на те, що, оскільки Штати відмовилися від провідної ролі у цих переговорах, європейці зараз обговорюють можливість долучитися до переговорного процесу. На його думку, цю роль міг би на себе взяти президент Фінляндії Александр Стубб.
«Фінляндія знає дещо про росіян і про те, як вести з ними боротьбу. Він (Стубб – ред.) користується великою повагою у Сполучених Штатах і чудово ладнає з американською адміністрацією», – пояснив Тейлор.
Він додав, що головне питання полягає у тому, що європейці повинні мати місце за столом переговорів.
«На їхню безпеку безпосередньо впливають російське вторгнення в Україну, будь-яке можливе перемир’я, а також ті гарантії безпеки, які у кінцевому підсумку надасть Україні Коаліція охочих за підтримки Заходу», – резюмував Тейлор.
Як повідомляв Укрінформ, заступниця постійного представника США при ООН Теммі Брюс закликала до негайного та всеосяжного припинення вогню для досягнення стійкого дипломатичного завершення російської війни проти України.
Фото архівне
-
Відбудова1 тиждень agoміж порятунком для економіки та ризиками для суспільства
-
Відбудова1 тиждень agoФермери Миколаївщини зможуть отримати фінансову підтримку на відновлення господарств
-
Відбудова1 тиждень agoВ Одесі відремонтували корпус Єврейської лікарні
-
Події1 тиждень agoСтрічка «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на фестивалі документального кіно у Белграді
-
Події1 тиждень agoУ Чернівецькому університеті зіграли для ветеранів виставу «Ромео і Джульєтта»
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Події1 тиждень agoНацбанк випустив дві пам’ятні монети на честь митців Розстріляного відродження
-
Усі новини1 тиждень agoУлюблені фільми і серіали мільярдерів: 16 стрічок, які варто побачити