Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої російської атаки на Київ закликав міжнародних партнерів не зволікати з рішеннями щодо посилення української ППО.
Про це глава української дипломатії написав у соцмережі X, передає Укрінформ.
«Пекельна ніч у Києві. Щонайменше 9 людей загинули, ще 23 зазнали поранень унаслідок варварської атаки Росії із застосуванням трьох десятків балістичних ракет», – зазначив Сибіга.
Він наголосив, що це вже другий масований удар лише за два дні. Не досягаючи своїх цілей на полі бою, Росія посилює повітряний терор проти цивільних.
«Україна терміново потребує додаткових систем протиповітряної та протиракетної оборони, а також ракет-перехоплювачів. Швидкість ухвалення рішень і постачань є критично важливою. Кожне рішення, яке посилює захист українського неба, рятує людські життя, тоді як кожне зволікання призводить до смертей і воєнних злочинів», – підкреслив міністр.
Сибіга наголосив, що боротьба за українське небо визначатиме подальший перебіг війни. “Що сильнішим буде повітряний щит України, то ближчим стане мир”, – заявив він.
Як повідомляв Укрінформ, в ніч проти 1 серпня російські війська завдали масованого ракетного удару по Києву. Під балістичною атакою опинилися Дарницький, Голосіївський, Дніпровський, Печерський, Святошинський, Солом’янський та Шевченківський райони столиці.
Внаслідок атаки 9 людей загинули, щонайменше 30 були поранені, зокрема четверо дітей віком 13, 14 і 17 років.
Пошкоджені багатоквартирні та приватні житлові будинки, нежитлові споруди, школа, супермаркети, автомийка та автомобілі.
Політика
Нідерландський аналітик заявив про необхідність створення над Україною «парасольки безпеки»
Нідерландський аналітик Патрік Болдер вважає, що Україна потребує міжнародної “парасольки безпеки”, у межах якої ракети та дрони, що не належать Україні, збиватимуться силами коаліції держав-партнерів.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив стратегічний аналітик і експерт у сфері оборони, співробітник Гаазького центру стратегічних досліджень (HCSS), колишній підполковник Королівських військово-повітряних сил Нідерландів Патрік Болдер, коментуючи зростаючий дефіцит засобів протиповітряної оборони в Україні.
За словами експерта, Росія дедалі активніше використовує нестачу ракет ППО для масованих балістичних ударів по українських містах, а затягування рішень щодо постачання систем Patriot лише збільшує вразливість України.
“Це, звичайно, демонструє, наскільки критичною є нестача ракет ППО і наскільки серйозною є ситуація, якщо США не постачають ракети Patriot Україні. Україна фактично залишається покинутою напризволяще Сполученими Штатами, а європейським країнам треба значно активніше долучатися до її захисту. Особливо з огляду на ракети та безпілотники, які останніми днями залітали до Польщі та Румунії. На мою думку, це потребує набагато жорсткішої відповіді з боку країн НАТО”, – сказав він.
Він підкреслив, що йдеться не обов’язково про місію НАТО, а про коаліцію охочих держав, які готові взяти на себе відповідальність за безпечніший повітряний простір над західними регіонами України.
“Слід докласти більше зусиль для створення спочатку принаймні над західною Україною певної “парасольки” безпеки та заявити, що все, що летить у цьому просторі й не є українським, збиватимуть сили коаліції, не обов’язково НАТО, а коаліції держав, які погодяться гарантувати безпечніший повітряний простір над західною Україною. Поступово цю зону можна було б розширювати на центральні, а потім і східні регіони Україну щоразу, коли ракети будуть у районах, які мають захищати держави коаліції охочих. На мою думку, це була б відповідь, яка суттєво знизила б ефективність російських ударів, адже щоразу після нової атаки Росії ми робили б новий крок до того, щоб Україна ставала дедалі безпечнішою”, – сказав він.
Експерт вважає, що європейські держави мають активніше долучатися до захисту українського неба, оскільки затримки з американською допомогою створюють дедалі більший розрив у можливостях протиповітряної оборони України.
“Під час останньої зустрічі Трампа і Зеленського на полях саміту НАТО в Анкарі Трамп пообіцяв Україні допомогти з ліцензійним виробництвом ракет Patriot. Я не знаю, про який саме тип ракет ішлося, але бажано, щоб це були ракети PAC-3, здатні збивати балістичні ракети. Нещодавно Трамп фактично відмовився від цієї обіцянки. Зеленський уже спілкувався з компанією Lockheed Martin, яка виробляє ракети Patriot, а тепер Трамп заявляє, що, можливо, цього взагалі не станеться. І відразу можна побачити реакцію Росії на сам факт того, що Україні могли дозволити виробляти ракети PAC-3. Росія почала масовано запускати балістичні ракети по Україні, користуючись нестачею ракет ППО”, – йдеться у повідомленні.
Як повідомляв Укрінформ, Трамп заявив, що “не впевнений”, що США нададуть Україні ліцензію на виробництво ракет Patriot.
Фото надане Патріком Болдером
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, під час якої сторони обговорили зміцнення української протиповітряної оборони, а також домовилися про подальшу координацію між командами.
Про це Президент повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Отримав хороший телефонний дзвінок від віцепрезидента Сполучених Штатів Джей Ді Венса. Обговорили результати нашої нещодавньої зустрічі з президентом Трампом у Вашингтоні – позитивної та продуктивної», – поінформував він.
Глава держави наголосив, що російські повітряні удари по нашій країні не припиняються, і ППО – а саме перехоплювачі для «петріотів» проти балістики – залишається пріоритетом.
Також сторони говорили про наслідки російської війни для світових ринків.
«Домовилися, що наші команди будуть на зв’язку і опрацюють усе, що сьогодні обговорили. Дякую Сполученим Штатам за підтримку України та наших людей», – резюмував Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава найближчим часом розгляне можливість передачі Україні додаткових ракет до систем протиповітряної оборони Patriot.
-
Суспільство1 тиждень agoЛипень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Україна1 тиждень agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Одеса1 тиждень ago
Уночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Події1 тиждень agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події1 тиждень agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини
-
Події1 тиждень agoXVII Одеський кінофест представить спецпрограму Focus on Georgia про пам’ять і подолання травм
-
Усі новини1 тиждень agoтрагедія сталась 22 липня — деталі