Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Як зазначив український дипломат, за останні два роки багато зроблено у площині українсько-польського історичного примирення. За його словами, зараз успішно працює українсько-польська робоча група, тривають пошукові та ексгумаційні роботи, відбуваються вшанування пам’яті загиблих, а зараз українські та польські історики спільно дискутуватимуть над минулим.
«Українська сторона відкрита до цього, ми усвідомлюємо необхідність цього. Але давайте будемо свідомі того, що якщо не намагатимемося шукати спільні погляди, і не дай Боже ворог нас роз’єднає і якимось чином переможе, то не буде кому захищати нашу історичну спадщину. Буде скрізь могила, буде скрізь Буча. Ми це знаємо дуже добре, і ви це знаєте»,- наголосив Міщенко.
Він підкреслив, що прагнути до порозуміння українців і поляків змушує ситуація, коли споконвічний ворог української і польської держави, знову на наших кордонах.
Заступник глави української дипломатії зазначив, що у 1920 році польські війська за підтримки армії УНР зупинили росіян під Варшавою, а зараз Україна завдяки мужності української армії робить те саме за допомогою Польщі й міжнародної спільноти.
«Ми не закінчили те, що мали зробити в 1920 році. І якщо ми зараз це не закінчимо, то наші діти знову стоятимуть перед цією дилемою, воюватимуть, вони будуть нас вбивати. І якщо ми сьогодні не знайдемо, як об’єднати наші зусилля, ця навала буде далі і далі»,- підкреслив Міщенко.
Він висловив впевненість, що обидві сторони можуть дійти порозуміння в історичних питаннях.
Своєю чергою голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров зазначив, що цей конгрес – це лише початок тривалого процесу спілкування істориків обох країн.
«Ми з вами два давніх народи, два давніх сусіди. Нам понад тисячу років і в нас є про що говорити, є про що дискутувати»,- наголосив Алфьоров.
Він нагадав про спільну битву 1920 року поляків за підтримки українців проти більшовицької Росії.
«Пройшло сто років, минули чотири покоління, але реальність підказує, що ворог той самий»,- підкреслив голова УІНП.
Колишній голова варшавського Центру Мєрошевського Ернест Вицішкевич підкреслив, що ця розмова між українцями і поляками дуже потрібна сьогодні, зокрема і про складні питання.
«Ми не хочемо їх обминати, ми хочемо серйозно з ними зіткнутися у діалозі, шляхом розмови, шляхом зустрічей, і саме для того ми тут зібралися в такому численному гроні»,- підкреслив Вицішкевич.
Як передавав Укрінформ, посол України в Польщі Василь Боднар зазначив, що Українсько-польський історичний конгрес, який проходитиме 6-8 травня в місті Баранув-Сандомирський (Польща), є відповіддю російській пропаганді на те, що Київ і Варшава нібито не спроможні вести історичний діалог.
У коментарі агентству голова УІНП Альфьоров зазначив, що Українсько-польський конгрес істориків може стати новою унікальною платформою для діалогу обох сторін. Він може наблизити вироблення формули примирення щодо складних історичних питань.
Фото: скриншот з відеотрансляції
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга констатував порушення Росією режиму припинення вогню, ініційованого Україною з 6 травня, та закликав на посилення тиску на Кремль у відповідь.
Про це йдеться в дописі глави МЗС у соцмережі X, передає Укрінформ.
Він зазначив, що Росія порушила режим припинення вогню, ініційований Україною опівночі з 5 на 6 травня. Російські атаки з використанням 108 безпілотників та 3 ракет тривали протягом усієї ночі, включаючи ранкові удари по Харкову та Запоріжжю
«Москва знову проігнорувала реалістичний та справедливий заклик до припинення бойових дій, підтриманий іншими державами та міжнародними організаціями. Це показує, що Росія відкидає мир, а її фальшиві заклики до припинення вогню 9 травня не мають нічого спільного з дипломатією. Путіна цікавлять лише військові паради, а не людські життя», – підкреслив Сибіга.
Міністр додав, що таке ставлення Кремля вимагає сильного та посиленого тиску на російський режим, включаючи нові раунди санкцій, ізоляцію, відповідальність за злочини Росії та посилену підтримку України в усіх сферах.
Як повідомляв Укрінформ, 4 травня Міністерство оборони Росії оголосило про те, що воно назвало “перемир’ям на честь святкування Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні”, яке діятиме з 8 по 9 травня.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не отримувала офіційних сигналів від Росії щодо припинення бойових дій, попри заяви в соцмережах. Незважаючи на це, Київ оголошує режим тиші з 6 травня та закликає Москву перейти від риторики до реальних кроків.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Президент Володимир Зеленський назвав безрозсудними удари Ірану по ОАЕ та доручив дипломатам розвивати безпекове партнерство з країнами Близького Сходу.
Про це глава держави повідомив у Телеграмі за підсумком наради щодо дипломатичної роботи на Близькому Сході та в регіоні Затоки й оновлених результатів українських військових експертних команд, передає Укрінформ.
«На жаль, напередодні відбулись безрозсудні удари з Ірану по території Еміратів, також є відчутне збільшення військової напруги в Затоці. Можна лише засуджувати такі кроки з Ірану. Важливо, щоб безпеки ставало більше, і від швидкості стабілізації ситуації та гарантування безпеки в цьому регіоні залежить багато і в усьому світі», – йдеться в дописі.
Зеленський наголосив, що Україна робить свій внесок у стабілізацію та встановлення безпеки. «Визначив завдання для нашої дипломатичної команди щодо двосторонньої роботи з країнами Затоки та з регіоном загалом. Готуємо нові рішення й будемо розвивати наше безпекове партнерство», – зазначив Президент.
Він також додав, що сьогодні Україна запропонувала відповідні напрями роботи Бахрейну, і «команди наших держав опрацюють деталі». «Контролюємо й виконання попередніх домовленостей з країнами регіону на принципі взаємності співпраці», – підсумував Зеленський.
Як повідомлялося, сьогодні у Манамі Володимир Зеленський під час зустрічі з Королем Королівства Бахрейн Хамадом бін Ісою Аль Халіфою запропонував укласти Drone Deal.
Фото: ОП
-
Політика1 тиждень agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Відбудова4 дні agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoде розташований інкубатор «інопланетних яєць» і як він утворився
-
Політика1 тиждень agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події7 днів agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Усі новини1 тиждень agoзнайдено найбільшу скарбницю міді, золота і срібла
-
Усі новини1 тиждень agoДженніфер Лопес фігура – співачка показала прес