Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань економічної безпеки доручила викликати голову Держприкордонслужби Сергія Дейнека або представника відомства для надання пояснень щодо виїзду Тимура Міндіча та Олександра Цукермана з України.
Про це заявив на засіданні ТСК її голова Ярослав Железняк, передає кореспондент Укрінформу.
«Вже є доручення нашому секретаріату викликати на найближче засідання особисто пана Сергія Дейнека, голову Державної прикордонної служби, для того щоб ми могли з’ясувати все ж таки, яким чином «Карлсон» і «Шугармен» (Тимур Міндіч та Олександр Цукерман – ред.) полетіли від нас якраз у день обшуків. У разі неявки відповідно буде застосовуватись примусовий привід», – сказав Железняк.
Він зауважив, що найближчим часом буде ініційоване засідання ТСК в закритому режимі, щоб представники ДБР і НАБУ могли ознайомити членів комісії з деякими важливими матеріалами розслідування.
«Щодо фінансового моніторингу і перевірки джерел коштів на застави. Я радий чути, що покращилась співпраця між відомствами…Я сподіваюсь, що Держфінмоніторинг продовжить працювати, щоб потім НАБУ і АРМА могли використовувати ці дані для блокування грошей. Мені не сподобалась відповідь щодо перевірки застав», – зауважив голова ТСК.
За словами Железняка, члени ТСК зв’язались із Національним банком України, де пообіцяли ініціювати перевірки цих банків, особливо державних. Представники Нацбанку будуть запрошені на наступне засідання комісії, додав голова ТСК.
Як повідомляв Укрінформ, 10 листопада НАБУ заявило про спецоперацію “Мідас” із викриття корупції у сфері енергетики.
Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом. НАБУ заявило, що в межах розслідування затримані п’ятеро із сімох підозрюваних.
Серед фігурантів – бізнесмен, якого слідство вважає керівником злочинної організації, ексрадник міністра енергетики й виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки Енергоатома.
Як повідомив проєкт “Схеми”, отримали підозру бізнесмен, співзасновник студії “Квартал-95” Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я “Карлсон”), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк (“Рокет”), виконавчий директор з безпеки Енергоа-тому Дмитро Басов (“Тенор”) і ще четверо “працівників” так званого бекофісу з легалізації коштів, серед них – Олександр Цукерман (“Шугармен”), Ігор Фурсенко (“Рьошик”), Леся Устименко і Людмила Зоріна.
П’ятеро осіб зі списку підозрюваних затримані. Міндіч та Цукерман виїхали з України.
13 листопада Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування персональних санкцій проти Міндіча та Цукермана.
25 листопада директор НАБУ Семен Кривонос під час засідання Комітету ВР з питань антикорупційної політики повідомив, що правоохоронці знайшли талон, за яким Міндіч перетинав державний кордон у прискореному режимі.
За даними слідства, Міндіч пройшов прикордонний контроль доволі швидко у пункті пропуску «Грушів».
Правоохоронці виявляють осіб, які цьому посприяли.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Викладені у 43-й періодичної доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини факти свідчать про системний, цілеспрямований і масштабний характер злочинів Російської Федерації і потребують рішучої та послідовної відповіді з боку міжнародної спільноти.
Про це йдеться у коментарі зовнішньополітичного відомства України, передає Укрінформ.
У МЗС привітали публікацію доповіді, яка охоплює період з 1 червня по 30 листопада 2025 року, та подякували УВКПЛ за послідовний і неупереджений моніторинг масштабних порушень Російською Федерацією міжнародного гуманітарного права та прав людини в умовах її агресії проти України.
«Доповідь ООН підтверджує вбивство Росією з 1 червня по 30 листопада 1420 цивільних людей, поранення 6545, зокрема 4435 чоловіків, 3148 жінок, 229 хлопчиків та 153 дівчинок. Ці трагічні цифри на 12 відсотків вищі порівняно з аналогічним періодом 12 місяців тому (1201 загиблий та 5899 поранених) та на 37 відсотків вищі порівняно з попередніми шістьма місяцями (979 загиблих та 4840 поранених), – зазначили у зовнішньополітичному відомстві.
У МЗС також привернули увагу до того, що УВКПЛ окремо наголосило на цілеспрямованому відновленні Росією ударів по енергетичній інфраструктурі України напередодні зими та задокументувало численні випадки катувань, жорстокого та нелюдського поводження з українськими військовополоненими й цивільними.
Окрім того, в доповіді зазначається, що на тимчасово окупованих територіях Росія продовжує примусову «паспортизацію», масову експропріацію приватної власності, запровадження цензури та покарання за прояви української ідентичності, а також здійснює мілітаризація дітей.
У цьому контексті у МЗС закликали партнерів посилювати політичний, економічний і санкційний тиск на Росію та забезпечити дієві міжнародні механізми притягнення до відповідальності за воєнні злочини, злочини проти людяності та інші порушення, задокументовані УВКПЛ.
Як повідомляв Укрінформ, Рада Безпеки ООН зібралася у вівторок у зв’язку з посиленням російських обстрілів цивільного населення та об’єктів.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Польща планує передати Україні решту своїх літаків МіГ-29, які виводяться з експлуатації, очікуючи на отримання взамін технологій, пов’язаних з виробництвом БПЛА та ракет.
Про це в соцмережі X повідомив Генштаб Польщі, передає Укрінформ.
«Повідомляємо, що з Україною тривають переговори щодо передачі літаків МІГ-29. Передача літаків пов’язана з досягненням граничного терміну служби літаків та відсутністю перспектив їх подальшої модернізації у ЗС Польщі», – повідомили у Генштабі польської армії.
Водночас там зауважили, що остаточне рішення з цього приводу «ще не прийнято».
Як зазначила польська сторона, передача літаків буде частиною політики Альянсу щодо підтримки України та забезпечення безпеки східного флангу НАТО. Підкреслюється, що завдання виведених із строю літаків МІГ-29 виконуватимуть літаки F-16 та FA-50.
«Водночас, у зв’язку з передачею літаків, тривають переговори з Україною щодо надання Польщі окремих технологій безпілотників та ракет. Мета полягає не лише в тому, щоб компенсувати Польщі втрату обладнання, а й, перш за все, в набутті та спільному розвитку нових оборонних та промислових компетенцій», – наголосили у польському Генштабі.
Раніше польський експерт, колишній міністр національної оборони Польщі Януш Онишкевич у коментарі Укрінформу заявляв, Польща може передати решту винищувачів МіГ-29, які перебувають на озброєнні польської армії, до кінця цього року.
Фото: Укроборонпром
-
Суспільство6 днів agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Суспільство5 днів agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в Раді ЄС максимально просуватиме переговори про вступ України
-
Війна5 днів agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат
-
Політика1 тиждень agoМожливо Україні доведеться піти на «болючі поступки», які можуть завершитися референдумом
-
Відбудова1 тиждень agoАгентство відновлення отримає додатково ₴334 мільйони на інфраструктурні проєкти
-
Відбудова1 тиждень agoВ Одесі оголосили тендер на капремонт дитячої поліклініки, яка цьогоріч постраждала від обстрілу