Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами


Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Стефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук вручив другому Президенту України Леоніду Кучмі нагрудний знак «За служіння Українському народові» імені Левка Лук’яненка.
Як передає Укрінформ, нагородження відбулося під час зібрання у ВР з нагоди 30-ї річниці ухвалення Конституції України, яке транслювалося в телеефірі.
«За моє довге життя я виступаю під цим куполом з приводу Конституції України не вперше. У червні 1996 року, коли Верховна Рада прийняла перший Основний закон нашої держави, це був прояв єдності нашого політикуму. Різні, у чомусь абсолютно протилежні політичні сили зуміли порозумітися. Так народилася Конституція», – сказав Кучма під час своєї промови у ВР.
Нагрудний знак «За служіння Українському народові» імені Левка Лук’яненка – почесна відзнака Верховної Ради України. Нею нагороджують громадян України за самовіддане служіння українському народові, зміцнення державності та суверенітету України, захист національних інтересів і розвиток громадянського суспільства.
Як повідомляв Укрінформ, до 30-річчя Конституції України у сесійній залі Верховної Ради України зустрілися депутати двох поколінь.
Політика
Сибіга відповів на заяви Кремля про «дух Анкориджа»
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що «дух Анкориджа», про який говорять у Росії, якщо і взагалі існував, то зараз він точно мертвий.
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Росіяни люблять говорити про «дух Анкориджа». Як і у випадку з будь-яким духом, ніхто точно не знає, що це таке. Але росіяни вірять у нього і вважають, що всі інші теж повинні в нього вірити. Реальність дає зрозуміти одне: якщо «дух Анкориджа» взагалі існував, то зараз він точно мертвий», – заявив Сибіга.
Глава українського зовнішньополітичного відомства зазначив, що для Росії урок Анкориджа полягає у тому, що будь-який мирний план, розроблений без участі України, «приречений стати духом і зникнути».
«Москва повинна перестати вірити в привидів і натомість відреагувати на серйозні пропозиції України сісти за стіл переговорів і покласти край війні. Чим довше Путін відмовлятиметься визнати реальність – що він ніколи не досягне жодних цілей на полі бою, – тим гірше ставатиме ситуація для Росії», – написав Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, 25 червня державний секретар США Марко Рубіо заявив, що під час зустрічі президента США Дональда Трампа та російського лідера Володимира Путіна на Алясці у 2025 році не було укладено жодних угод для завершення війни РФ проти України.
15 серпня 2025 року президент США Трамп та російський лідер Путін провели переговори на Алясці. На спільній пресконференції з Путіним Трамп наголосив, що переговори були «надзвичайно продуктивними» й дали змогу досягти прогресу з більшості обговорюваних питань. Проте з кількох важливих питань сторони «ще не зовсім дійшли згоди».
Політика
Зеленський ініціює нову державну нагороду
До Верховної Ради України від Президента України Володимира Зеленського надійшов законопроєкт «Про внесення зміни до статті 7 Закону України «Про державні нагороди України».
Як передає Укрінформ, про це голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив у Фейсбуці.
Документ передбачає встановлення ордена Європи для відзначення громадян України та іноземців за визначні заслуги у підтримці стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в Європейському Союзі, вагомий внесок у допомогу Україні для посилення стійкості у захисті її незалежності та безпеки всієї Європи, зміцнення міжнародного співробітництва в інтересах демократії, миру та добросусідства, дружніх і всебічних відносин між народами.
Законопроєкт буде розглянуто парламентом на одному з найближчих пленарних засідань.
Законопроєкт зареєстрований за номером 15359 28 червня.
Як повідомляв Укрінформ, Зеленський з нагоди дня Центру спеціальних операцій «Альфа» Служби безпеки України відзначив державними нагородами бійців підрозділу та передав нагороду родині загиблого Героя, удостоєного цього звання посмертно.
Фото: ОП
-
Відбудова5 днів agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Політика5 днів agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Політика1 тиждень agoСибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
-
Події1 тиждень agoУ Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»
-
Відбудова1 тиждень agoМерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
-
Усі новини6 днів agoВолодимира Путіна побачили на старих фото 1920 та 1941 — його запідозрили в безсмерті
-
Усі новини6 днів agoЧС-2026 — жінки з Японії масово критикують чоловіків-вболівальників
-
Політика4 дні agoВ окупованому Криму фактично запроваджений прихований воєнний стан
