Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами


Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Україна позбавляє Росію плацдарму в Криму
Україна щодня продовжує боротьбу за відновлення контролю над Кримом і не дозволяє Росії «нормалізувати» окупацію півострова.
Про це Володимир Зеленський заявив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Сьогодні жодна людина на землі не скаже, що ми за Крим не боремось і що ми про Крим забули. Кожен день доводить, що Україна пам’ятає про кожну свою частину, про кожну свою людину й справді б’ється заради справедливості для всієї нашої держави та кожної її невід’ємної частини», – зазначив він.
Глава держави підкреслив, що Росія принесла в Україну свою війну, спочатку саме в Крим.
«І тепер нашою активністю – санкціями середньої дальності проти російського окупанта, нашим планом далекобійних санкцій та всіма іншими формами тиску на агресора – ми робимо все, щоб примусити Росію до закінчення війни й до відновлення справедливості. І саме Крим – у центрі цієї нашої політики гарантування справедливості», – наголосив Президент.
Він констатував, що Росія перетворила Крим на плацдарм для загарбницьких операцій проти інших частин Української держави та інших країн. Водночас РФ довго намагалася «нормалізувати» свою війну і змусити Україну, всю Європу та світ звикнути, що агресію начебто не зупинити, і справедливість начебто не відновити.
«Сьогодні Україна позбавляє Росію цього плацдарму і ставить крапку на її намаганнях «нормалізувати» війну. І коли ми це робимо, ми пам’ятаємо, що справедливість для України означає справедливість і для кримськотатарського народу. Народу, що був змушений пройти через депортацію та десятиліття знущань. Народу, який зміг повернутися на батьківщину, але чий дім росіяни знову спробували викрасти. Народу, який зберігає свою життєву силу і є невід’ємною частиною нашого суспільства», – акцентував Зеленський.
Він заявив, що сьогодні, у день, коли держава вшановує блакитний стяг із золотою тамгою – гордий прапор, який об’єднує кримськотатарський народ, – «ми утверджуємо, що Україна бореться за себе й за всі свої землі, захищає справедливість для себе і всіх своїх людей – кожного й кожну, для кого вся Україна та наш Крим – це рідний дім».
«Маємо зупинити російську агресію. Маємо повернути на свободу всіх тих, хто зараз у російській неволі. Маємо гарантувати безпеку та надійний мир усій нашій державі та всім нашим людям», – резюмував Президент України.
Як повідомляв Укрінформ, 26 червня в Україні відзначають День кримськотатарського прапора.
Фото: ОП
Політика
Україна і Польща підтвердили стратегічне партнерство у Гданську
Головним результатом чергового засідання Міжпарламентської асамблеї Україна – Польща, яке відбулося у Гданську, став діалог без ультиматумів і спроб нав’язування позицій.
Про це повідомила у телеефірі заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк, передає Укрінформ.
Вона наголосила, що засідання відбулося напередодні великої конференції з відновлення України та стало важливою платформою для діалогу між парламентарями обох країн.
«Ми провели, як на мене, дуже важливе засідання нашої парламентської асамблеї Україна – Польща… У цьому форматі парламенти — представницькі органи України і Польщі — можуть двічі на рік мати такі засідання. Це було вже 15-те засідання», — зазначила Кондратюк.
За її словами, ключовим результатом зустрічі став саме відновлений діалог між українськими та польськими парламентарями навіть у складних політичних умовах.
«Я побачила готовність як українських, так і польських політиків говорити про найскладніші питання без ультиматумів, без спроб нав’язати одне одному власну правду і без домінувань і погроз», — підкреслила заступниця голови ВР.
Кондратюк відзначила, що частина дискусій стосувалася історичних питань, однак наголосила на необхідності не допустити впливу певних маніпуляцій на стратегічне партнерство.
Україна і Польща, зауважила вона, мають право на власну історичну пам’ять, а історичні суперечки не мають «визначати наше майбутнє».
Окремо Кондратюк підкреслила важливість безпекового виміру співпраці: «Поляки розуміють величезну загрозу Росії… Україна насправді зараз несе до ЄС досвід і має найбільш досвідчену армію Європи. Для поляків дуже важливо, що ми разом з країнами Балтії могли б сформувати ту потужну вісь безпеки, а також і економічного розвитку mil-tech».
За її словами, польська сторона також підтримує поглиблення співпраці України з НАТО та Європейським Союзом.
«Польські політики зацікавлені у вступі України до НАТО, адже розуміють, що без цього безпекового виміру буде складніше всій Європі», — додала заступниця голови ВР.
Загалом, підсумувала Кондратюк, асамблея підтвердила сталість українсько-польського парламентського діалогу та спільне бачення європейського майбутнього двох країн.
Як повідомляв Укрінформ, у Гданську в середу, у переддень Міжнародної конференції з відновлення України (URС 2026) відбулася 15-та сесія Міжпарламентської асамблеї України й Польщі за участю близько 20 депутатів Верховної Ради та польського парламенту.
Фото: Тетяна Романенко, пресслужба ВР
Політика
В’ятрович: Україна готова до мораторію на політичні оцінки історії, Польща
Народний депутат, історик Володимир В’ятрович вважає, що припинити нинішнє загострення українсько-польських суперечок міг би мораторій на оцінки минулого з боку політиків.
Про це він сказав у коментарі власкору Укрінформу в Нью-Йорку після презентації українській громаді книжки «Генерал Кук. Біографія покоління УПА».
«Є мудре рішення, але, на жаль, його не хочуть чути в Польщі. – сказав В’ятрович. – Ідеться про певний політичний мораторій на оцінки історії».
Він наголосив, що сперечатися мають фахівці: «Історики, сперечаючись про минуле, наближають нас до розуміння цього минулого».
За словами депутата, коли політики стають «головними речниками минулого», це не приносить користі ні історії, ні сучасним відносинам між державами.
Українські політики, на його переконання, готові до такого кроку. «Достатньо сказати, що відсьогодні ми не будемо робити жодних заяв, які стосуються польсько-українського минулого, – зазначив В’ятрович. – Хотілося б, щоб такі самі мораторії були з польського боку, але поки що я не бачу відваги польських політиків сказати таке».
Дехто в Польщі, за його словами, зокрема й президент Кароль Навроцький, «на конфліктах минулого продовжують здобувати собі політичні дивіденди».
Говорячи про прогноз подальшого розвитку ситуації, історик припустив, що напруженість зберігатиметься ще кілька місяців.
«Я не бачу поки що в польському суспільстві сил, які могли б зупинити цю істерику – це не історія, а, на жаль, істерика», – сказав він.
При цьому, зауважив В’ятрович, нині недостатньо активно звучать голоси польської громадськості та церкви, які могли б закликати до взаємного прощення й примирення, як це робив Папа Іван Павло ІІ.
«Напевно, що польське суспільство має цим перехворіти, і тільки якщо з’являться якісь здорові сили в польському суспільстві, то ситуація почне мінятися», – додав історик.
Водночас він вважає, що поставити крапку в суперечці допоможе перемога України у війні проти Росії.
«Я впевнений, що перемога над Росією, з одного боку, позбавить цю дискусію ще одного джерела її підживлення, бо принаймні частково вона інспірується Москвою, а по-друге – це остаточно утвердить Україну як незалежного суб’єкта, який не зобов’язаний ні з ким із сусідів узгоджувати свої погляди на минуле», – наголосив В’ятрович.
Як повідомляв Укрінформ, керівник ОП Кирило Буданов зазначив, що загострення у відносинах між Україною та Польщею є серйозною помилкою, й наголосив, що суперечності між країнами-сусідами можуть створити політичні й економічні ризики.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Відбудова4 дні agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Політика4 дні agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Події1 тиждень agoУ Рівному відкрили виставку робіт архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка»
-
Відбудова6 днів agoМерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
-
Відбудова1 тиждень agoЛитва надає €7 мільйонів на проєкти з відбудови України
-
Політика6 днів agoСибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
-
Події1 тиждень agoУ Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»
-
Усі новини5 днів agoВолодимира Путіна побачили на старих фото 1920 та 1941 — його запідозрили в безсмерті
