Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Міністерство оборони провело серію зустрічей у межах візиту до України спільної місії Генерального директорату Європейської комісії з оборонної промисловості та космосу (DG DEFIS) і Європейської служби зовнішніх дій (EEAS), очолювану заступником генерального директора DG DEFIS Геральдом Рюйтерсом.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міноборони.
Сторони обговорили механізми верифікації та контролю за коштами Кредиту на підтримку України (Ukraine Support Loan), співпрацю в рамках Оборонно-промислового пакту Євросоюзу та України та потреби defense-сектору.
Заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Сергій Боєв представив партнерам потреби України у фінансуванні оборонної сфери на 2027 рік та пріоритети спрямування міжнародної підтримки.
Окремий акцент було зроблено на безпілотних системах, роль яких на полі бою постійно зростає. Серед ключових пріоритетів – підтримка виробництва українських FPV-дронів, засобів middle strike та deep strike.
Заступниця міністра оборони Ганна Гвоздяр презентувала потенціал українського оборонно-промислового комплексу та окреслила виробничі пріоритети в межах Ukraine Support Loan.
Сторони детально обговорили реалізацію Оборонно-промислового пакту ЄС та України, ініціативу Drone Deal і створення спільних підприємств.
За словами Гвоздяр, «ми активно співпрацюємо з європейськими партнерами та прагнемо конкретних результатів для обох сторін. Спільне виробництво – ключ до зміцнення обороноздатності України сьогодні та безпеки Європи в майбутньому».
Також на зустрічі йшлося про подальшу інтеграцію українського ОПК в оборонно-промислову екосистему ЄС, розширення виробничої кооперації та зміцнення довгострокового партнерства.
Питання верифікації, підзвітності та підходів до закупівель із делегацією ЄС обговорив заступник міністра оборони Мстислав Банік за участі т.в.о. директора Агенції оборонних закупівель ДОТ Артема Романюкова та команди АОЗ.
Пріоритети Міноборони на цьому напрямку: удосконалення законодавства у сфері оборонних закупівель з урахуванням реалій воєнного часу та рекомендацій ЄС; переведення закупівель на конкурентні процедури та подальше виведення торгів на електронні майданчики для мінімізації людського фактора.
«Ми бачимо, що зростає конкуренція, розширюється ринок, і суттєво економимо кошти. Частина торгів вже успішно відбулася, постачання до війська почалося. Таким чином, Міністерство оборони спільно з АОЗ створює просту систему, з нульовою толерантністю до корупції та тіньових схем, залишаючись при цьому відкритими перед партнерами», – зауважив Банік.
Зі свого боку Романюков поінформував про підходи АОЗ до забезпечення прозорості та підзвітності оборонних закупівель, співпрацю з антикорупційними органами, а також про застосування ризик-орієнтованого підходу під час перевірки контрагентів.
«Для нас важливо, щоб міжнародні партнери мали довіру до системи оборонних закупівель України. Саме тому, ми посилюємо контроль за всіма етапами закупівель, запроваджуємо відповідні інструменти і проводимо аудити, аби наші партнери переконалися – кошти міжнародної підтримки використовуються ефективно й прозоро», – підкреслив Романюков.
Українська сторона також відзначила позитивну динаміку залучення європейського бізнесу, адже у 2026 році європейські оборонні компанії вже брали участь у конкурентних закупівлях, оголошених АОЗ.
Ukraine Support Loan – це один із ключових інструментів фінансування оборонних потреб України та розвитку співпраці з європейськими партнерами.
Загалом кредит передбачає до 90 млрд євро на підтримку України у 2026-2027 роках: майже 60 млрд євро – на оборону, ще 30 млрд євро – на бюджетну підтримку.
Україна вже отримала майже 16 млрд євро. Останній транш на 2,86 млрд євро надійшов в середині жовтня.
Для України надзвичайно важливо залишатися прозорими й підзвітними для партнерів у процесі використання цих коштів.
У Міноборони висловили вдячність Європейському Союзу за надійне партнерство, поглиблення співпраці й масштабування оборонного виробництва.
Як повідомляв Укрінформ, Єврокомісія перерахувала Україні 2,86 млрд євро у межах оборонного компонента розширеної програми кредитування Ukraine Support Loan.
Фото: Міноборони
Прем’єр-міністр Молдови Василе Тофан перебуває з робочим візитом в українській столиці у понеділок, 26 жовтня.
Про це повідомляє NewsMaker, передає Укрінформ.
Тофана супроводжують міністр інфраструктури та регіонального розвитку Володимир Боля, міністр оборони Анатолій Носатий та міністр енергетики Дорін Жунгієту.
У Києві глава уряду Молдови зустрінеться зі своїм українським колегою Сергієм Корецьким.
«Прем’єр-міністри обговорять зміцнення двосторонніх відносин, розвиток економічного та торговельного співробітництва, регіональну безпеку та європейський шлях двох країн. Після зустрічі вони виступатимуть із спільними заявами для преси. Водночас, глави урядів покладуть квіти до Стіни пам’яті загиблих захисників України, вшанувавши пам’ять тих, хто втратив життя на війні», — розповіли в уряді Молдови.
Програма візиту також включає зустріч Тофана з Президентом України Володимиром Зеленським та переговори з Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком.
Крім того, Тофан разом з українським прем’єром візьме участь у Київському міжнародному економічному форумі, присвяченому інвестиційним можливостям та розвитку економічного співробітництва.
Прем’єр Молдови також зустрінеться із представниками бізнесу, з якими обговорить розвиток економічного партнерства та розширення торгових зв’язків між двома країнами.
Як повідомляв Укрінформ, декілька тижнів тому перший віцепрем’єр-міністр енергетики Денис Шмигаль у межах робочого візиту до Молдови провів зустріч із прем’єр-міністром цієї країни Васіле Тофаном.
Фото архівне: Vasile Tofan, facebook
Україна продовжує переговори зі США та європейськими партнерами щодо відновлення постачання перехоплювачів для протидії російській балістиці, а також розраховує на продовження дипломатичних контактів наступного тижня та розблокування гуманітарного доступу до Олешок на Херсонщині.
Як передає Укрінформ, про це Президент Володимир Зеленський повідомив під час звернення у Телеграмі.
«Ми продовжуємо комунікацію з партнерами, щоб відновились інші рівні нашої співпраці з Америкою. Дуже важливо, щоб було поновлене постачання перехоплювачів для ППО – перехоплювачів проти російської балістики. Є пакети, на які ми досі очікуємо. І це пакети і американські, і від європейських партнерів. Пакети, щодо яких є політичні рішення», – сказав він.
Президент зазначив, що Україна готує зустрічі в Європі з представниками президента США та європейськими партнерами. За його словами, Європа має бути залучена до дипломатичного процесу. Україна завжди долучає європейських партнерів до дипломатичних зусиль і розраховує на їх продовження наступного тижня.
«Є також домовленість щодо Олешок. Скоро повинна бути реалізація, щоб був розблокований доступ в Олешки. На окупованій частині, тимчасово окупованій частині нашої Херсонщини росіяни замінували дороги, і через це ситуація важка, вкрай важка. Ми сподіваємось, що вдасться провести цю гуманітарну операцію – розблокувати Олешки, дати доступ, щоб завезти їжу, завезти медикаменти і щоб люди могли вийти із цієї зони бойових дій», – розповів Зеленський.
Він наголосив, що Україна та партнери обговорювали це питання протягом певного часу на різних рівнях. Водночас, Україна виконає свою частину домовленостей і розраховує на ефективність американського посередництва.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що росіяни будуть посилювати балістичні атаки проти України, особливо на тлі зменшення постачання в Україну ракет-перехоплювачів.
Фото: ОП
-
Політика2 дні agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Події1 тиждень agoДо 100-річчя Богдана Гаврилишина презентують радіофільм «Людина відповідальна»
-
Політика1 тиждень agoУкраїна та США продовжують контактувати на рівні переговорної групи
-
Усі новини1 тиждень agoДівчина знайшла дорогу сукню бренду Fanciful Doll у секонд-хенді
-
Війна1 тиждень agoХмара зустрівся із бойовими підрозділами
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні відкрили першу лабораторію з виявлення азбесту, яка перевірятиме відходи руйнувань після обстрілів
-
Війна3 дні agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Відбудова1 тиждень agoG7 виділить €260 мільйонів на відновлення укриття на ЧАЕС