Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Премʼєр-міністр Хорватії Андрей Пленкович пояснив позицію своєї країни щодо гарантій безпеки для України та застеріг Київ від визнання де-юре контролю Росії над окупованими територіями.
Глава уряду виступив на спільній пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, який перебуває з візитом у Хорватії, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Проблема полягає в тому, що Росія спочатку хоче підписати угоду, а потім припиняти вогонь, але Коаліція охочих запропонувала спочатку припинення вогню як перший крок, а потім угоду як наступний», – сказав Пленкович.
Він наголосив, що, виходячи з конкретного досвіду Хорватії, «Україна ніколи не повинна де-юре відмовлятися від окупованої території. Це дуже важлива тема, тому що це буде винагородою для агресора або поступкою, яку неможливо буде захистити внутрішньо».
Тим часом Росія прагне «відновити відносини зі Сполученими Штатами», тоді як Україна служить інструментом для досягнення цієї мети, сказав Пленкович, додавши, що Росія також прагне зняття санкцій та реабілітації на міжнародній арені.
Щодо участі Хорватії в гарантіях безпеки Пленкович повторив позицію, що війська країни не будуть розгорнуті в Україні, але Хорватія «знайде способи допомогти Україні, як ми допомагали досі, чи то з точки зору політичної підтримки, чи енергетичної підтримки».
Він нагадав, що Хорватія вже надає Україні деякі з запитуваних енергетичних технологій для відновлення енергетичної інфраструктури після російських атак.
Щодо власного досвіду України з гарантіями безпеки, Пленкович нагадав про негативний досвід Будапештського меморандуму, який не був підтриманий підписантами.
Пленкович також додав, що Хорватія послідовно підтримує оборонні зусилля України, усвідомлюючи, що вона бореться не лише за себе, а й за європейську демократію та свободу.
«Сьогодні ми говорили про наш внесок в Україну – дружню країну, жертву російської агресії. Уряд Хорватії протягом останніх кількох років надав 15 пакетів військової допомоги, останній з яких був ухвалений на засіданні уряду минулого тижня. Також ми зробили свій внесок у Пріоритетний список потреб України, так званий PURL, який НАТО контролює та координує для закупівлі зброї, що виробляється лише у Сполучених Штатах», – сказав Пленкович.
Він наголосив, що «Україна захищає не лише свою свободу, вона захищає демократію та свободу Європи, і саме тому наслідки російської агресії стали більш ніж очевидними для всього континенту».
Пленкович підкреслив, що нині світ та Європа стикаються з «дуже складними та непростими обставинами», такими як глобальна загроза, триваюча російська агресія проти України та проблемами дотримання міжнародного права.
Прем’єр Хорватії зазначив, що поінформував Рютте про виконання зобов’язань, узятих країною в останні роки, зокрема щодо досягнення рівня витрат у 2% ВВП на оборону та пов’язану з нею діяльність.
«2025 рік завершився з витратами на оборону в розмірі 2,78 відсотка ВВП. Це перевищило бюджет Міністерства оборони, досягнувши 1,9 мільярда євро», – сказав він, зауваживши, що частка коштів, спрямована на модернізацією, становила 34 відсотки за мінімальної вимоги у 20 відсотків.
Він додав, що ці зусилля були доповнені закупівлею сучасних систем озброєння, зокрема самохідних гаубиць Caesar і танків Leopard.
За словами прем’єра, Хорватія в цьому контексті використовує нові фінансові інструменти у сфері оборони, зокрема кредити SAFE, в межах яких країна запросила 1,7 млрд євро для фінансування оборонних витрат у найближчі роки.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці грудня Президент України Володимир Зеленський висловив вдячність Румунії та Хорватії за приєднання до PURL та оголошення перших внесків у програму.
У НАТО заявляли, що Україна до кінця 2025 року мала отримати через механізм швидкої допомоги PURL військове обладнання зі складів США на суму близько 5 мільярдів доларів, зокрема системи ППО, боєприпаси та критичні запчастини.
PURL – це спільна програма США та НАТО, започаткована у 2025 році для прискореного постачання Україні критично важливого озброєння та обладнання американського виробництва, де країни-партнери фінансують закупівлі згідно з пріоритетним списком потреб України, координуючи внески через спеціальний фонд НАТО. Це дозволяє швидко отримати необхідні системи, як-от ракети для Patriot та HIMARS, безпосередньо зі складів США, зміцнюючи оборону України.
Фото: скриншот із відео
Україна перебуває в постійному діалозі з партнерами щодо додаткової допомоги у зимовий період і очікує на нові рішення для посилення ППО, оборони та захисту енергетики.
Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на спільній із норвезьким колегою Еспеном Бартом Ейде пресконференції у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Глава української дипломатії зазначив, що Україна надала всім партнерам перелік пріоритетних потреб, аби захистити енергетику та інші стратегічні об’єкти.
«Я переконаний, що будуть додаткові рішення. Я впевнений, що вони стосуватимуться посилення нашої обороноспроможності, протиповітряного щита і, звичайно, енергетики. Я не буду їх анонсувати наперед. Ми зараз перебуваємо в постійному 24х7 діалозі, і це додає нам впевненості, що ми не самі», – сказав Сибіга.
Він додав, що українська сторона вдячна за це партнерам, «а Норвегія тут також є лідером».
Як повідомляв Укрінформ, Норвегія виділяє пакет підтримки України на 400 мільйонів доларів. Половина коштів піде на допомогу взимку, інша половина – на підтримку бюджету.
Росію можна зупинити лише спільними зусиллями Європи, Сполучених Штатів Америки та всіх партнерів України.
На цьому Президент Володимир Зеленський наголосив у вечірньому зверненні, передає Укрінформ.
Сьогодні, констатував він, 1418-й день розв’язаної Росією повномасштабної війни.
«Вони хотіли повторити – і повторили знущання з людей, повторили фашизм, повторили майже все та найгірше, що було в ХХ столітті. Навіть ще додатково «накреативили» війну «шахедами» та балістикою проти електростанцій і котелень. Але все одно росіяни намагаються захопити той самий Донбас, що і майже чотири роки тому. Хочуть ще раз збрехати, що взяли Купʼянськ. Гинуть безкінечно в полях на Запоріжжі. І воюють досі проти однієї України – при всій допомозі наших партнерів тільки наші люди тримають фронт», – зауважив Зеленський.
Це багато говорить про як про саму систему, збудовану диктатором РФ Володимиром Путіним, так і про нього особисто, зазначив глава держави.
Зеленський акцентував: починаючи з грудня, щодобові втрати російської армії у живій силі становлять не менш ніж тисячу осіб ліквідованими. Цим Росія платить фактично за те, щоб війна не закінчувалася.
«Це божевілля. І це російське божевілля можна зупинити тільки обʼєднаними силами – силами Європи та Сполучених Штатів Америки, силами всіх наших партнерів. Кожен день війни – це нагадування, що світ не може захистити себе від божевільних. Треба захистити. Треба зупинити Росію», – підкреслив Президент.
Він висловив вдячність усім, хто на боці України.
Як повідомляв Укрінформ, після російської атаки в ніч на 9 січня Україна офіційно закликала до проведення спільного спеціального засідання Постійної ради ОБСЄ та Форуму безпекового співробітництва у зв’язку з новою ескалацією агресії.
Фото: ОП
-
Війна1 тиждень agoЗахоплення Ніколаса Мадуро — найкращі меми про операцію США у Венесуелі
-
Усі новини2 дні agoНаречена Клопотенка – що відомо про обраницю відомого шеф-кухаря
-
Війна1 тиждень agoСША вторглися до Венесуели: атаковано всі військові бази, на вулицях з’явилися танки (відео)
-
Україна1 тиждень agoу мережі захейтили доньку мовної омбудсменки (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoІсаак Ньютон – 11 фактів про науковця, що відкрив закон всесвітнього тяжіння
-
Усі новини1 тиждень agoще 100 млн років тому у них був хвіст (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoНайжахливіші будинки знаменитостей — рейтинг журналістів
-
Війна4 дні agoТанкер Марінера — захопленим США судном РФ володіє бізнесмен з Криму