Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Президент Володимир Зеленський заявив, що так звані «анкориджські домовленості», які передбачали вимоги РФ щодо визнання її суверенітету над окупованими українськими територіями, більше не є предметом переговорів.
Про це глава держави повідомив під час спілкування з представниками та лідерами української громади у США під час візиту до Нью-Йорка, передає кореспондент Укрінформу.
«На мій погляд, те, що відбулося щодо нейтральності України та анкориджських домовленостей «3 + 2» (мова про визнання суверенітету РФ над Кримом, Донецькою і Луганською областями, а також окупованими нею частинами Херсонської і Запорізької областей – ред.), то від цього всього перемовний процес відійшов. І тут зіграла роль команда Сполучених Штатів Америки», – зазначив Зеленський.
Водночас він наголосив, що найвагомішу роль у знятті з порядку денного так званого «духу Анкориджа» відіграли Збройні сили України.
«На полі бою ми сьогодні контролюємо ситуацію. Нам важко, але просувань якихось глобальних у «рускіх» немає, а там, де вони є, вони коштують Росії дуже дорого, і вартість ця в людях – в сотнях, в тисячах», – сказав Президент.
За його словами, ситуація на фронті дає Україні можливість не погоджуватися на вимоги з боку Російської Федерації, які вона «ніколи не прийме в такому форматі».
Зеленський заявив, що російський диктатор Володимир Путін, як і раніше, прагне окупації всієї України, а не лише Донбасу.
«Особливо в боротьбі проти монстра – велика країна сама по собі монстр, не тільки керує нею відповідна людина – зрозуміло, що Донбас – це не ціль. І навіть якщо наші колеги із США (…) дійсно думають, що Путін хоче тільки Донбас, хоча і цього «тільки» забагато, на мій погляд, (…) але тим не менш, у нас ілюзії немає, що він хоче захоплення окупації нашої держави в тому чи іншому вигляді, щоб Україна була частиною його держави», – розповів він.
Зеленський зауважив, що саме через таку позицію Росії мирний процес є складним.
Як повідомлялося, за підсумками зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Нью-Йорку Зеленський заявив, що під час переговорів ключовим питанням було завершення війни.
Фото архівне
Кабінет міністрів призначив майора Олексія Реву заступником міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
Про це Міноборони повідомило у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Уряд призначив майора Олексія Реву заступником міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Він відповідатиме за розвиток цифрових систем і сервісів для Сил оборони та впровадження технологій, які спрощують процеси у війську й допомагають військовослужбовцям виконувати свої завдання”, – йдеться у дописі.
Зазначається, що Рева вже працював в ІТ-секторі Міноборони. Він брав участь у створенні застосунку “Армія+”, цифрової системи обліку військовослужбовців “Імпульс”, очолював проєктні команди.
Досвід та експертиза Реви дозволять розширити цифровізацію ключових процесів у війську. Серед пріоритетів залишається розвиток Армія+, Резерв+ та бойової системи DELTA, зазначають у міністерстві.
У МОУ наголосили, що посилення цифровізації війська необхідне, щоб потреби Сил оборони ще швидше перетворювалися на конкретні рішення. Адже цифрові інструменти скорочують час на ухвалення рішень і дають військовим оперативний доступ до точної та актуальної інформації. Основою стратегії зараз є обʼєднання цих цифрових інструментів у єдину екосистему.
«Важливим етапом стратегії розвитку цифровізації Сил оборони має стати відкриття ринку ІТ-продуктів. Це дасть змогу ширше залучати до створення цифрових рішень українську ІТ-індустрію та скоротити шлях від потреби військових до розробки й практичного застосування у війську», – додали у Міноборони.
Як повідомляв Укрінформ, раніше Кабінет міністрів призначив Миколу Швидкого заступником міністра оборони.
Фото: Міноборони
Росія цілеспрямовано атакує критично важливу цивільну інфраструктуру, яка забезпечує людям доступ до життєво необхідної інформації.
Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в соцмережі X, передає Укрінформ.
Він підкреслив, що поки увага 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН зосереджена на зусиллях із досягнення миру та дипломатії задля припинення війни, Україна знову зазнає масованих російських атак.
«Росія цілеспрямовано атакує великі українські центри обробки даних, намагаючись перервати потік інформації. Оперативне оповіщення про загрози ракетних ударів і атак безпілотників є життєво важливим — воно рятує життя», – зазначив дипломат.
Глава МЗС України пояснив, що йдеться про критично важливу цивільну інфраструктуру, яка забезпечує людям доступ до інформації, необхідної для порятунку життів. Це не військова ціль, зауважив він та додав, що вона є необхідною умовою для підтримання нормального повсякденного життя.
Сибіга вважає, що Росія шукає нові способи дестабілізувати життя в Україні та тероризувати цивільних. Міністр закликає партнерів до посилення санкційного тиску та збільшення кількості ракет-перехоплювачів, як єдиного шляху зупинити цей терор.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок російської атаки 23 вересня постраждали 43 людини, двоє загинули. Росія застосувала БПЛА зранку та вдень проти АЗС, будівлі бізнес-центру, офісної будівлі, приміщення фармацевтичного підприємства, будівлі колишнього ринку та приміщень неподалік вокзалу.
Росія також атакувала дата-центр. У близько 100 тисяч домогосподарств столиці та області погіршилося інтернет-з’єднання.
-
Суспільство6 днів agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса1 тиждень ago
Росія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Політика1 тиждень agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Війна1 тиждень agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
-
Події1 тиждень agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Суспільство1 тиждень agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів
-
Суспільство1 тиждень agoРецензія на “Повінь” Євгена Ліра: книга лю… — публікація
-
Війна1 тиждень agoНа Олександрівському напрямку росіяни проводять інфільтрацію і хочуть вийти на адмінмежу Донеччини