Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль під час зустрічі з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим закликав Москву відмовитися від шляху ескалації та почати переговори про завершення війни.
Про це повідомляє DW, передає Укрінформ.
Зустріч, яка відбулася 26 вересня на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, стала першим діалогом на рівні керівників зовнішньополітичних відомств двох країн після початку повномасштабної війни Росії проти України.
«Між позиціями наших урядів справді існують принципові розбіжності, про які також потрібно говорити. У часи холодної війни обмін думками й контакт між сторонами завжди тривали. І я вважав правильним саме зараз спробувати знайти першу можливість для такого діалогу», – пояснив Вадефуль причини зустрічі.
Водночас він зазначив, що не обговорював із Лавровим майбутнє України, оскільки це питання мають вирішувати самі українці, та наголосив, що Німеччина продовжить всебічно підтримувати Україну й чинити економічний тиск на Росію.
Вадефуль також визнав, що не зустрів у російської делегації готовності почути його заклик почати переговори про завершення війни.
Крім того, глава МЗС ФРН зазначив, що йому було важливо дати зрозуміти російській делегації, що Німеччина не приймає такі речі, як спроба диверсії з дронами в аеропорту Лейпцига і, закликав Москву відмовитися від шляху ескалації.
Остання зустріч глав зовнішньополітичних відомств РФ і Німеччини відбулася 18 січня 2022 року в Москві. Тоді німецьке МЗС очолювала Анналена Бербок, а її візит відбувався на тлі зростання концентрації російських військ на кордоні з Україною та повідомлень спецслужб США про підготовку РФ до нападу.
Як повідомляв Укрінформ, Вадефуль позитивно оцінив ініціативу президента США Дональда Трампа запросити главу Кремля Володимира Путіна на саміт G20 у Маямі, зазначивши, що вона стане перевіркою його реальної готовності до переговорів щодо завершення війни.
Фото: Facebook / Johann Wadephul
Протягом ночі та ранку 26 вересня росіяни атакували цивільну інфраструктуру України, загинуло двоє людей, ще 14 зазнали поранень.
Про це у Телеграмі повідомив Президент Володимир Зеленський, закликавши міжнародних партнерів посилити санкції проти РФ, передає Укрінформ.
«Тільки за цю ніч від російських атак 14 людей отримали поранення. Багато було ударів по житлових будинках – у Києві, Запоріжжі, на Одещині, Сумщині, Харківщині. На жаль, двоє людей загинуло у Запоріжжі. Мої співчуття рідним та близьким», – йдеться в повідомленні.
Під час атак було пошкоджено цивільну інфраструктуру: дитячий садок у Києві, ліцей на Київщині, університет у Харкові, енергетичні об’єкти на Полтавщині, Миколаївщині, Вінниччині.
Президент підкреслив важливість того, щоб партнери не забували, що російська ескалація відбувається кожного дня.
«Якщо росіяни обрали для себе робити удари ще більш жорстокими, світ має обрати для себе сильніші відповіді, щоб війна не поширювалася далі», – зауважив він.
Зеленський звернувся до Президента Трампа з проханням реалізувати закон Ліндсі Грема щодо Росії та всіх, хто підтримує її війну фінансово. Також він закликав Антоніу Кошту та Урсулу фон дер Ляєн ввести додаткові європейські санкції, а всіх лідерів не виключати російських олігархів з існуючих санкційних списків і надалі обмежити з терористами будь-яку торгівлю, поки Росія не зупинить війну.
Як повідомлялося, Сили протиповітряної оборони знешкодили 134 безпілотники, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 25 вересня. Зафіксовані влучання на 19 локаціях а також падіння збитих цілей (уламків) на восьми локаціях.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що Росія незаконною окупацією спричинила катастрофу у місті Олешки в Херсонській області та несе за це повну відповідальність.
Як передає Укрінформ, про це він написав у соцмережі Х.
«Люди у тимчасово окупованих Олешках голодують. Їсти майже нічого не лишилося», – підкреслив Сибіга.
Глава українського МЗС зазначив, що, за повідомленнями, мирні жителі міста змушені виживати, харчуючись травою і бур’янами, тоді як ліки, чиста вода, електроенергія та медична допомога стають дедалі менш доступними. У таких умовах опинилися також діти, додав він.
«Ці страждання мають чітку причину та конкретного винуватця. Росія спричинила цю катастрофу в Олешках своєю незаконною окупацією і несе повну відповідальність за цю гуманітарну катастрофу, усі її наслідки та загибель невинних мирних жителів, що сталася унаслідок цього», – написав Сибіга.
Міністр заявив, що міжнародна спільнота повинна задіяти усі наявні засоби, щоб дістатися до мешканців Олешок, доставити гуманітарну допомогу та гарантувати безпечну евакуацію тих, хто має бажання покинути місто.
«ООН, Міжнародний Комітет Червоного Хреста та інші міжнародні організації повинні скористатися своїми повноваженнями та каналами, аби забезпечити негайний та безперешкодний гуманітарний доступ», – написав Сибіга.
Очільник зовнішньополітичного відомства України подякував комісару Ради Європи із прав людини Майклу О’Флаерті за те, що він привернув міжнародну увагу до ситуації в Олешках.
«Тепер ця увага має бути підкріплена конкретними діями. Люди там не можуть вижити на словах про стурбованість. Забезпечення гуманітарного доступу та безпечної евакуації має стати реальністю, адже кожен день має значення», – написав Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, комісар Ради Європи із прав людини Майкл О’Флаерті закликав до негайного локального припинення вогню, безперешкодного гуманітарного доступу та безпечної евакуації цивільного населення з тимчасово окупованих Олешок на Херсонщині.
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Суспільство1 тиждень agoІгор Гусєв: “Війна перетворює тебе на худо… — публікація
-
Події1 тиждень agoНа Закарпатті митці з семи країн створюють роботи для «Карпатського скульптурного шляху»
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Усі новини6 днів agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Одеса1 тиждень ago
Українське зерно продають у збиток через блокування портів
-
Відбудова7 днів agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Одеса3 дні ago
Вибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря