Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами


Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
про €90 мільярдів від ЄС: Це саме той сигнал, що має бути надісланий агресорові
Президент Володимир Зеленський висловив вдячність Європейському парламенту за рішення надати Україні кредит підтримки на 90 млрд євро й наголосив, що Україна вистоїть за рахунок саме тих коштів, які повинна відшкодувати Росія.
Про це глава держави повідомив в соцмережі Х, передає Укрінформ.
“Сьогодні Європейський парламент проголосував за виділення Україні кредиту підтримки ЄС на 90 млрд євро. Дякую Президентці Європейського парламенту та всім політичним групам Європейського парламенту за їхнє лідерство й відповідальність”, — зазначив він.
Зеленський наголосив, що “це саме той сигнал, який має бути надісланий агресорові”.
“Україна вистоїть і зможе захистити життя. Європа єдина й сильна, і вона підтримує Україну. І все це за рахунок саме тих коштів, які повинна відшкодувати Росія”, — додав він.
Як повідомляв Укрінформ, у середу Європейський парламент за терміновою процедурою ухвалив пакет пропозицій, спрямованих на підтримку України, зокрема надання кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів євро на 2026 та 2027 роки.
Політика
про статтю Financial Times: Щоб втратити безпекові гарантії, їх потрібно спершу отримати
Голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська, коментуючи статтю у Financial Times, у якій йдеться про нібито тиск США на Україну з вимогою провести вибори Президента до 15 травня, заявила, аби втратити безпекові гарантії, їх потрібно спочатку отримати.
Про це вона написала у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Щоб втратити безпекові гарантії, їх потрібно спочатку отримати. Я сподіваюсь, що досвід Будапешту чомусь нас таки навчив і це має бути двостороння міжнародна угода, ратифікована парламентами, а не меморандум, чи декларація. Таким чином, до 15 травня не можна втратити того, чого у нас немає», – розповіла Айвазовська.
Вона також відзначила, що «робити якусь політичну заяву щодо виборів 24 лютого – зовсім не розуміти настрій суспільства та травму, яка пов’язана з цією датою».
«Я не дуже розумію, в якій гарячій голові може з’явитись ідея пов’язати день початку повномасштабної агресії з датою, коли буде оголошено про необхідність проведення виборів в Україні», – зазначила громадська діячка, додавши, що рівень підтримки виборів під час гарячої фази війни в Україні знаходиться на рівні близько 10%.
Айвазовська також нагадала, що робота в групах щодо напрацювання законодавства під перші повоєнні вибори триває, але є порозуміння щодо необхідності мінімум пів року від закінчення воєнного стану до дня початку виборчої кампанії: «Чим більше дебатів навколо статей та положень закону про вибори, тим більше розуміння, що навіть ці строки є дуже оптимістичними».
12 лютого збереться наступна велика парламентська група, щоб заслухати напрацювання 7 підгруп, які за місяць провели 32 засідання (включно з двома запланованими на сьогодні) та очевидно, що будуть потребувати продовження роботи, особливо в сфері медіа, агітації, боротьби з російським втручанням тощо», – зауважила вона.
Як повідомлялося, Financial Times із посиланням на власні джерела оприлюднила інформацію про те, що Україна почала готуватися до проведення президентських виборів і референдуму щодо мирної угоди з Росією після того, як адміністрація президента США Дональда Трампа висунула вимогу організувати голосування до 15 травня, пригрозивши в іншому разі позбавити Київ гарантій безпеки.
Президент Володимир Зеленський 3 січня під час брифінгу наголосив, що вибори неможливі без припинення вогню, та закликав партнерів допомогти з підтримкою інфраструктури для їх проведення.
Політика
Зеленський анонсував участь України у міжнародних безпекових заходах
Президент Володимир Зеленський заявив, що цього тижня Україна братиме участь у двох важливих міжнародних безпекових заходах, зокрема у Мюнхенській безпековій конференції, а також очікує нові пакети підтримки для захисту країни.
Про це глава держави повідомив у вечірньому зверненні в Телеграмі, передає Укрінформ.
«Ми готуємося до двох системних безпекових подій, які будуть на цьому тижні. Перше – формат міністрів оборони держав, які з Україною. Будуть нові пакети підтримки для нашого захисту», – зазначив він.
За словами Зеленського, другий формат передбачає участь України у Мюнхенській безпековій конференції.
«Україна братиме участь у її роботі, важливо, щоб сигнали України були почуті Європою, були почуті Америкою, всіма нашими партнерами. Я впевнений, так і буде», – наголосив Президент.
Зеленський підкреслив необхідність посилення спільної активності для безпеки, розвитку виробництв та сучасних розробок, а також координації дій з партнерами.
«Більше спільної активності заради безпеки нам потрібно. Більше спільних виробництв, більше сучасних розробок і, звісно, більше координації. Якщо європейці порізно, багато хто у світі грає проти Європи. Всім нам у Європі потрібна єдність. Саме на це працюємо», – підсумував Президент.
Як повідомляв Укрінформ, 62-а Мюнхенська безпекова конференція пройде 13-15 лютого 2026 року.
Організатори очікують приблизно 200 представників урядів із близько 120 країн, з них майже 60 голів держав і урядів, 56 міністрів закордонних справ і понад 30 очільників оборонних відомств, а також керівників понад 40 міжнародних організацій.
Делегацію України, як очікується, очолить Президент Володимир Зеленський.
-
Авто7 днів agoНова Jawa 730 Twin представлена — фото і подробиці брутального байка
-
Події1 тиждень agoУ прокат виходить перший український еротично-історичний трилер «Всі відтінки спокуси»
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок у Буковелі – ціни у 2026 році
-
Політика1 тиждень agoУкраїна ініціює внесення змін до Статуту МАГАТЕ
-
Усі новини1 тиждень agoПідліток-“надлюдина” врятував свою родину, пропливши 4 км небезпечними хвилями (відео)
-
Війна1 тиждень agoпро знищення «Шахедів»: Українські дрони-перехоплювачі дають високі результати
-
Події1 тиждень agoМЗС Литви попросить заборонити в’їзд грузинському реперу, який виступав у Росії та Криму
-
Події1 тиждень agoСиквел «Диявол носить Prada» вийде у прокат 1 травня
