Connect with us

Політика

Індекс реформ: реформа Рахункової палати

Published

on


Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України

До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ

У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату). 

Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.  

Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.

Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше. 

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ

Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine

«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:

● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.

● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри  посадових окладів та доплат членів РПУ.

● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.

● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.

Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:

● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.

● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»

«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень. 

Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».

Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

«Вокс Україна»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Політика

Зеленський прибув до Туреччини

Published

on


Президент Володимир Зеленський прибув до Туреччини.

 

Про це повідомив речник Президента Сергій Никифоров, передає кореспондент Укрінформу.






Зеленський прибув до Туреччини / Фото: ОП

1 / 12

«Президент прибув до Стамбула для переговорів із з Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом», – повідомив Никифоров.

Він також поінформував, що програмою візиту передбачена зустріч глави держави із Вселенським Патріархом Варфоломієм.

Читайте також: Ердоган може переконати Путіна сісти за стіл переговорів – Джелял

Як повідомлялося, 1 квітня у вечірньому зверненні Володимир Зеленський розповів, що секретар РНБО Рустем Умєров продовжує працювати з країнами, які зацікавлені в українській експертизі для захисту, готуються довгострокові угоди. Президент нагадав, що вже є домовленості із Саудівською Аравією, Еміратами, Катаром. Триває робота з Йорданією, Іраком та Бахрейном. Також, як додав глава держави, зацікавленість в українській силі висловила Туреччина.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Клипмуш-Цинцадзе прогнозує складний процес перемовин з ЄС про вступ

Published

on



Голова Комітету ВР з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе вважає, що переговорний процес стосовно вступу України до ЄС буде складним.

Про це Климпуш-Цинцадзе повідомила в інтерв’ю Укрінформу.

«В ЄС переважає думка про неминучість та невідворотність нашого майбутнього членства в Європейському Союзі. Проте це не означає, що серед країн-членів Європейського Союзу немає окремих скептиків стосовно нашого членства, не означає, що всі плескають у долоні й чекають, допоки нарешті Україна увірветься в європейський простір. Це точно вказує, що будуть складні дискусії стосовно певних секторів, змін, трансформацій», – сказала Климпуш-Цинцадзе.

Вона, зокрема вказала на те, що вже сьогодні, наприклад, у Бельгії, Франції представники аграрного сектору починають висловлювати стурбованість стосовно того, а як буде тоді, коли Україна заходитиме в Європейський Союз.

Чимало уваги буде прикуто, за словами Климпуш-Цинцадзе, й до кластера «Основи» – на верховенство права, баланс влад, функціонування демократичних інституцій – на усі ті речі, які є засадничими для того, щоб будь-яка держава була повноцінним членом Європейського Союзу.

«Крім того, маємо розуміти, що об’єктивні стурбованості країн-членів ЄС з приводу нашого вступу будуть весь час підсилювати і маніпулювати ними наші вороги з РФ. Через це будь-який прояв занепокоєння може обертатися демонстраціями, різкими заявами чи діями. Це означає, що нам тепер необхідно не тільки вести діалог з європейськими інституціями, виконувати свою домашню роботу, а й говорити з певними країнами-членами Європейського Союзу» , – сказала голова комітету.

Читайте також: Глобальна українська спільнота має лобіювати вступ України до ЄС – експертка

Як повідомлялося, Україна отримала від Європейського Союзу умови для вступу за усіма переговорними кластерами: 1 «Основи процесу вступу до ЄС», 2 «Внутрішній ринок» та 6 «Зовнішні відносини», 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток», 4 «Зелений порядок денний та стале зʼєднання» та 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості». Проте їх офіційне відкриття блокує Угорщина.



Джерело

Continue Reading

Політика

В ОП відреагували на заяви Порошенка: Більше емоцій, ніж фактів

Published

on



Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра зазначила, що заяви Петра Порошенка щодо нібито тиску на суд у справі про санкції виглядають як емоційна реакція напередодні судового розгляду, а не як позиція, підкріплена фактами.

Про це вона сказала в коментарі Укрінформу.

«Складається враження, що автор цих заяв добре знає, як виглядає вплив на судову систему – з огляду на практики, які існували у період його президентства», – зазначила Мудра.

Вона нагадала, що саме у 2014–2019 роках українська правова система регулярно зазнавала критики за політичний вплив на суди та правоохоронні органи, а питання незалежності судової влади було одним із ключових у діалозі з міжнародними партнерами.

«Сьогодні держава рухається в іншій логіці — чітких процедур, розмежування повноважень і відповідальності кожного органу. Судові рішення ухвалюються в залі суду, а не в політичних заявах», – підкреслила вона.

За словами посадовиці, подібні публічні звинувачення без жодної доказової бази виглядають як спроба сформувати інформаційний фон навколо процесу, а не як юридична позиція.

Вона також наголосила, що в Україні діє принцип незалежності судової влади, який не передбачає ані неформального впливу, ані політичного тиску на розгляд конкретних справ.

Як повідомляв Укрінформ, 12 лютого 2025 року Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування персональних санкцій проти ряду осіб. Серед підсанкційних осіб – Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Костянтин Жеваго, Петро Порошенко та Віктор Медведчук.

Читайте також: Суд вдруге не дозволив Коломойському долучитися до справи Порошенка щодо оскарження санкцій РНБО

Санкції, зокрема, передбачають позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення; блокування активів; обмеження торговельних операцій (повне припинення); обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); запобігання виведенню капіталів за межі України.

Санкції застосовуються безстроково.

17 квітня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду почав розглядати позов п’ятого президента Петра Порошенка про накладення на нього санкцій РНБО.

3 квітня Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду через хворобу судді переніс на невизначений термін розгляд позову Порошенка щодо запровадження стосовно нього санкцій РНБО.

Порошенко назвав засідання зірваним і звинуватив у цьому заступницю керівника ОП Ірину Мудру.

Фото: Суспільне



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.