Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами


Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
у МЗС відреагували на заклик віцеспікера РФ бомбити українські міста
Міністерство закордонних України вважає, що заклик віцеспікера Держдуми Росії Петра Толстого до створення нестерпних умов життя для цивільних в Україні повинен призвести до міжнародного ордеру на арешт.
Політика
Сибіга закликає використати заморожені активи РФ на тлі зростання витрат на оборону України
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга подякував главам МЗС Швеції, Польщі, Нідерландів та Іспанії за їхній лист щодо обговорення заморожених активів РФ.
Про це йдеться у дописі дипломата в соцмережі X, передає Укрінформ.
«Росія відмовляється припиняти війну та натомість посилює терор. Україні потрібно подолати прогалини у зростаючих витратах на оборону та витратах на відновлення. Справедливо та логічно використовувати російські активи, а не лише гроші європейських платників податків, для покриття додаткових витрат на захист України та решти Європи від російської загрози», – зазначив Сибіга.
Він певен, що обговорення має бути раціональним і що шляхом професійного обговорення та аналізу експерти зможуть розробити реальні рішення відповідно до європейських норм, міжнародного права та принципу верховенства права.
Міністр також переконаний, що ризики можна буде колективно пом’якшити та розподілити порівну, не покладаючи несправедливого тягаря на окремі держави-члени.
Як повідомлялося, Коаліція країн-членів ЄС закликає Європейську комісію відновити зусилля щодо використання заморожених російських суверенних активів для фінансування України.
Швеція, Польща, Нідерланди та Іспанія переконують, що кредиту в розмірі 90 млрд євро для України буде недостатньо для покриття її зростаючих потреб, закликавши глав МЗС країн-членів блоку на наступній неформальній зустрічі у форматі Гімніх на початку вересня проаналізувати шляхи використання заморожених російських активів для України.
Політика
Стримування Росії не працює, Європа має відповідати на ескалацію силою
Європа недостатньо реагує на гібридні атаки Росії, а політика стримування агресора не працює. Для зміни ситуації європейські країни мають продемонструвати готовність відповідати на силу силою.
Таку думку в новому випуску «Програми Ігоря Долгова» висловив експерт із питань зовнішньої політики та міжнародної безпеки Олексій Мельник.
За його словами, Росія послідовно здійснює кроки, спрямовані на ескалацію ситуації – як у своїх заявах, так і на практиці.
«Ми повинні констатувати, що Європа ніяк не реагує на всі ці гібридні прояви, на втручання у внутрішні справи, на дрони, які падають десь, на погрози – то ядерні, то просто без’ядерні, на акти саботажу і диверсії проти військово-оборонного комплексу. Не реагує Європа. Тобто стримування не працює», – сказав Мельник.
Він зазначив, що європейські держави побоюються подальшої ескалації та не готові переходити до жорсткіших заходів проти Росії.
«Коли це припиниться? Коли прийде в Європу розуміння, що на силу треба відповідати силою, інакше цей баланс ніколи не встановиться», – наголосив експерт.
Водночас Мельник припустив, що ситуація може змінитися після непередбачуваного інциденту із загибеллю громадян європейських країн. Такий сценарій він назвав «чорним лебедем». За його словами, Росія своїми діями постійно підвищує ймовірність такого розвитку подій.
«Українських жертв їм замало. Треба ще понести свої втрати, щоб зрозуміти, що це дійсно війна не проти України, а війна проти всіх», – сказав Мельник.
Водночас він підкреслив, що розширення війни та її перетворення на глобальний конфлікт не є бажаним сценарієм для України, оскільки наслідки такої ескалації неможливо спрогнозувати.
Окремо експерт звернув увагу на підготовку Росії до виборів та можливу нову мобілізацію. За його словами, партія «Єдина Росія» може стати інструментом консолідації російського суспільства навколо війни, а після виборів Кремль може вдатися до масштабнішого набору людей до армії.
«Путін не тільки своє політбюро поставить перед вибором: “Ви зі мною, ви за війну чи ні?” Він весь народ поставить у таку саму позицію», – зазначив Мельник.
Водночас він зауважив, що навіть мобілізація 300-500 тис. людей не гарантує автоматичного посилення спроможностей російської армії вести наземні операції на фронті.
На думку Мельника, кількість факторів невизначеності щодо подальшого розвитку ситуації зростає. Україна, за його словами, має продовжувати захищати свою землю, зміцнювати внутрішню єдність та підтримувати солідарність із міжнародними партнерами.
Наприкінці розмови ведучий програми – український дипломат Ігор Долгов – наголосив на важливості єдності всередині країни та закликав українську владу чути сигнали суспільства й міжнародних партнерів. «Не вносити розкол, тому що розділена країна – це переможена країна», – підсумував Долгов.
Як повідомляв Укрінформ, керівник Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони Андрій Коваленко попередив, що Росія розглядає можливість гібридних ударів по окремих країнах ЄС, зокрема країнах Балтії, щоб послабити європейську підтримку України та змусити суспільства тиснути на політиків.
-
Усі новини1 тиждень agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Політика1 тиждень agoНАБУ опублікувало аудіозапис у справі, де фігурують нардепи і високопосадовці ОП
-
Усі новини1 тиждень agoОля Полякова в ДТП — аварію співачки порівняли з ДТП Кузьми, в якій він загинув
-
Усі новини1 тиждень agoЗагинув Анатолій Ткач – що відомо про музиканта
-
Усі новини1 тиждень agoчому не варто витрачати на них гроші (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoНапади на українців у Польщі
-
Війна1 тиждень agoчому АКС-74 досі актуальний у війську
-
Політика1 тиждень agoЗеленський і глава МЗС Бельгії обговорили потенційні дати для підписання Drone Deal
