Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами


Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Кримськотатарський прапор став символом боротьби за свободу України
«Кримськотатарський прапор – це насамперед символ кримськотатарської мужності. Саме під цим прапором кримські татари у 1917 році намагалися створити власну незалежну державу. Згодом він став символом їхнього прагнення зберегти свою ідентичність і цивілізаційний вибір всупереч постійним зазіханням Росії на Крим», – зазначив він.
За його словами, після початку російської агресії прапор набув ще ширшого значення.
«Сьогодні кримськотатарський прапор є також символом боротьби всього українського народу. Для кримських татар він є символом боротьби за свободу під двома прапорами – кримськотатарським і українським», – наголосив Усейнов.
Він підкреслив, що, попри чисельні втрати, яких кримськотатарський народ зазнав унаслідок багатовікової імперської політики Росії, кримські татари роблять свій внесок у боротьбу за незалежність України.
«Світ бачить, що кримські татари зробили свій вибір і готові за нього боротися – як мирними методами, коли Росія намагалася анексувати Крим, так і сьогодні, воюючи в лавах української армії та працюючи задля розвитку української економіки й культури», – зазначив він.
Представник Меджлісу висловив упевненість, що тимчасово окупований Крим буде звільнений.
У Києві підняли національний прапор кримських татар / Фото: Данило Антонюк. Укрінформ
1 / 7
«Крим обов’язково буде звільнений. Питання лише коли? Кримські татари звикли чекати й боротися стільки, скільки буде потрібно. Перечекати нас у цій боротьбі Росії ніколи не вдасться. Разом з українцями та об’єднаною Європою це питання років, а не десятиліть чи століть», – наголосив представник Всесвітнього конгресу кримських татар у Польщі.
Як повідомляв Укрінформ, у п’ятницю, 26 червня, в Україні відзначають День кримськотатарського прапора.
Політика
Російська опозиція в ПАРЄ просуває «оновлену федерацію», але не деколонізацію РФ
За його словами, ініціативна група прагне повної реалізації резолюції ПАРЄ, ухваленої торік у жовтні, зокрема в тій її частині, яка стосується створення окремого майданчика для діалогу з представниками корінних народів і національних меншин РФ.
«Є бажання реалізувати цю резолюцію в повному обсязі, оскільки цей пункт за майже рік нікуди не просунувся. Натомість наші півроку спостережень за роботою платформи для діалогу з російськими демократичними силами показали, що вони не винесли жодної цілісної ідеї протистояння путінському режиму», – заявив Сулейманов.
Він зазначив, що представники поневолених народів уже провели онлайн-конференцію, щоб створити робочу групу, мета якої – показати, «в чому різниця і необхідність окремої платформи».
«Головна відмінність полягає в тому, що для нас недостатньо лише культурного аспекту. Наша головна мета – політична. Добиватись права на самовизначення для колонізованих народів. Російська платформа тим часом просуває ідею оновленої федерації, однак є народи, поневолені Росією протягом століть. Якщо ці народи захочуть вийти з єдиної федерації, то яким чином їх там будуть утримувати? Очевидно, військовим шляхом», – пояснив він.
Сулейманов також розкритикував ефективність нинішнього представництва корінних народів і національних меншин у російській платформі. За його словами, квота у третину місць, якої домоглися представники поневолених народів за підтримки української делегації, не дала очікуваного результату і показала свою недієздатність.
Лідер «Єдиної сили» також повідомив, що обговорював це питання з головою української делегації в ПАРЄ Марією Мезенцевою, а представники поневолених народів продовжать працювати з українськими та європейськими депутатами для просування окремого формату.
«Ми задали тренд щодо того, що потрібно створювати окремий майданчик. Ми задаємо тренд, що на самій російській платформі мають або підтвердити, або спростувати необхідність деколонізації. Тобто нам це все-таки вдається при наших мінімальних можливостях», – сказав він.
Сулейманов також повідомив, що президентка ПАРЄ Петра Байр підтверджувала можливість створення окремої платформи, однак, імовірно, це питання буде винесене не на осінню сесію цього року, а вже на початок наступного.
Як повідомлялося, у жовтні 2025 року ПАРЄ ухвалила резолюцію про створення Платформи для діалогу з російськими демократичними силами. У документі також ідеться про необхідність подолання колоніальної спадщини РФ та створення окремого майданчика для діалогу з представниками корінних народів і національних меншин Російської Федерації.
Перед початком зимової сесії ПАРЄ її Бюро одностайно затвердило склад Платформи ПАРЄ для діалогу з російськими демократичними силами.
Політика
Ми спільно відбудуємо знищені українські міста після війни
Європейці спільно з українцями відбудують зруйновані українські міста. Крім інфраструктури, важливими є також спільне минуле, про яке не слід забувати.
Про це під час відкриття Міжнародної конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026) заявив глава польського уряду Дональд Туск, передає кореспондент Укрінформу.
Він висловив вдячність, що тисячі політиків, урядовців, підприємців прибули до Гданська, щоб упродовж двох днів готувати великий проєкт повоєнної відбудови України.
Туск зазначив, що запропонував Гданськ як місце проведення конференції з огляду на глибокий символічний вимір цього місця.
Прем’єр-міністр Польщі нагадав, що історична частина Гданська під час Другої світової війни була майже повністю зруйнована. Він підкреслив, що «диво відбудови стається тоді, коли люди цього дуже сильно прагнуть, коли вони у змозі вибороти мир і коли рішуче налаштовані робити добрі справи».
Польський прем’єр наголосив, що Гданськ був повністю відбудований після війни і став найкращим прикладом реконструкції глобального рівня не лише в архітектурному вимірі.
«І ці значні зусилля чекають також на Україну. Ми всі тут, в Україні та Європі, віримо у те, що Україна відіб’є російську агресію і що наші плани з відбудови України не є міражем. Коли ми говоримо, що спільно відбудуємо знищені українські міста після війни, то ми говоримо це тому, що віримо – це станеться після війни і це станеться завдяки нашій солідарності»,- наголосив Туск.
Він також підкреслив, що відбудова – це не лише будинки, електростанції, школи та інфраструктура.
«Відбудова – це також те, що в нас. Україна, і слушно, хоче бути частиною об’єднаної Європи. Завжди умовою об’єднання було розуміння власної історії і справжня здатність і готовність до примирення»,- звернув увагу Туск.
Він підкреслив, що у Гданську розпочалася Друга світова війна, яка, здавалося б, назавжди посварила народи. Однак після війни німці, французи, поляки та інші народи змогли порозумітися і спільно будувати майбутнє.
«Ми повинні чесно говорити про минуле, щоб майбутнє виглядало зовсім по іншому… Пам’ятаймо про це: мої земляки в Польщі, твої, Юліє (звернення до Юлії Свириденко – ред.), в Україні і всі в Європі, що майбутнє ми можемо збудувати лише на правді і взаємній повазі», – констатував Туск.
Як повідомляв Укрінформ, у польському Гданську в четвер, 25 червня, розпочалася дводенна Міжнародна конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URС 2026).
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила у Гданську, що сьогодні Європейський Союз перерахує Україні перший транш макрофінансової допомоги в межах кредиту на підтримку України на 2026-2027 роки.
Конференція у Гданську відбувається на тлі погіршення українсько-польських відносин. Раніше повідомлялося, що планувалася участь у URC 2026 Президента України Володимира Зеленського.
Президент РП Кароль Навроцький 19 червня ухвалив рішення позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Володимир Зеленський 20 червня повідомив, що відправив орден Білого Орла президенту Польщі поштою. Він запевнив, що Україна залишається відкритою до всіх змістовних форматів взаємодії з партнерами.
Фото: Kancelaria Prezesa Rady Ministrów
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
-
Одеса1 тиждень agoОдеська блогерка пережила нічний обстріл Києва: враження
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Суспільство1 тиждень agoСудді Херсонщини задекларували мільйонні доходи та нульові заощадження Анонси
-
Політика3 дні agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Відбудова3 дні agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
