Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак на зустрічі з тимчасовою повіреною у справах США в Україні Джулі Девіс заявив, що гучні корупційні справи мають привести до реальних результатів, а не бути використаними задля дестабілізації ситуації у країні.
Як передає Укрінформ, про це Єрмак повідомив у Телеграмі.
«Окремо зупинилися на темі боротьби з корупцією. Висловили спільну впевненість, що розслідування останніх гучних кейсів мають бути ретельними, професійними та неупередженими й привести до реальних результатів, а не бути використаними задля дестабілізації ситуації в Україні на користь планам Росії», – розповів Єрмак після зустрічі з Девіс.
За його словами, на зустрічі йшлося також про останній масований російський удар по критичній інфраструктурі та житлових кварталах України та про наслідки систематичних спроб агресора знищити українську енергетику.
Учасники зустрічі говорили і про нарощування далекобійних ударів по Росії у відповідь на російські злочини та про ситуацію на фронті. «Лише силою зможемо поступово примусити агресора до реальних переговорів», – сказав керівник ОП.
Як повідомляв Укрінформ, 10 листопада НАБУ заявило про спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на НАЕК «Енергоатом».
Працівники антикорупційного бюро провели обшуки у бізнесмена та співвласника студії «Квартал 95» Тимура Міндіча, а також у міністра юстиції Германа Галущенка, який раніше обіймав посаду міністра енергетики.
11 листопада правоохоронці у рамках розслідування справи про корупцію в енергетиці затримали п’ятьох осіб, а про підозру повідомили сімом особам. Зокрема, бізнесмену – керівнику злочинної організації; колишньому раднику міністра енергетики; виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатома, а також чотирьом особам – працівникам бекофісу з легалізації коштів.
Президент Володимир Зеленський заявив, що міністр юстиції Галущенко та міністр енергетики Гринчук мають піти у відставку, а прем’єр Свириденко направила до ВР подання про звільнення цих двох міністрів.
Верховна Рада розгляне постанову щодо звільнення міністра енергетики Світлани Гринчук та міністра юстиції Германа Галущенка у вівторок, 18 листопада.
Представники ЄС, глави МЗС та інших відомств засудили чергову масовану атаку РФ по Україні, яка сталася вночі 14 листопада.
Як передає Укрінформ, про це вони написали у соцмережі Х.
Глава МЗС Фінляндії Еліна Валтонен, яка також є чинною главою ОБСЄ, написала в соцмережі Х, що під час російської атаки Київ зазнав найбільших обстрілів, що призвело до загибелі та поранення людей та масштабних руйнувань. Вона висловила співчуття постраждалим та родинам загиблих.
«Фінляндія однозначно засуджує постійні атаки Росії на цивільне населення та цивільну інфраструктуру. Міжнародне гуманітарне право встановлює тверде зобов’язання: цивільне населення має бути захищене постійно. Росія має нести відповідальність за свої постійні порушення міжнародного гуманітарного права», – зазначила Валтонен.
Міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл висловив солідарність із народом України, який «зіткнувся з черговою масованою нічною атакою Росії».
«Росія навмисно знищує українські енергетичні об’єкти по всій країні. Цьому потрібно покласти край. Ми повинні збільшити підтримку України та посилити тиск на Росію», – написав він.
А очільник Міністерства оборони Нідерландів Рубен Брекельманс, говорячи про атаку по Києву, підкреслив, що «Путін не хоче вести переговори про мир, а використовує терор, щоб зламати український народ».
«Агресія та терор не повинні оплачуватись Європою. Це зробить усю Європу менш безпечною. Усі країни повинні повністю підтримувати Україну», – йдеться в його дописі.
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський зазначив, що атака на цивільне населення та інфраструктуру тривала «безперервно п’ять годин і одинадцять хвилин».
«Під час нічної атаки Києва російські війська вбили кількох людей і поранили вагітну жінку. Путін не хоче миру, і саме тому Україні потрібна наша підтримка – вона також бореться за нас», – наголосив він.
Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде написав, що «поки міжнародна спільнота збирається у Варшаві, щоб просунути відбудову України, Росія розпочинає нові жахливі напади на мирних жителів у Києві».
Він зауважив, що це «різкий контраст і нагадування про те, що насправді має на увазі Росія, коли заявляє про готовність відновити «мирні» переговори».
Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола заявила про неможливість “нормалізації російської агресії” та підтвердила підтримку боротьби українського народу.
«Жахливі сцени в Києві після вчорашнього безперервного, невибіркового бомбардування житлових районів Росією», – написала Мецола у мережі Х.
МЗС Латвії також засудило атаку Росії, назвавши її «кривавою військовою машиною Кремля, яка знову прорвалася до Києва». Там зазначили, що РФ завдавала цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, зокрема по житлових будинках, лікарні та школі.
«Варварство Кремля не знає меж, воно відверто зневажає гідність і людяність. Єдиною правильною реакцією є повна підтримка України та максимальний тиск на Росію», – написали у відомстві.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, коментуючи останню атаку, зауважив, що «російська жорстокість в Україні не має меж».
«Ми стоїмо з Україною. Ми допомагаємо відновити енергетичну інфраструктуру України та наполягаємо на довгостроковій підтримці, використовуючи заморожені російські активи. Ми не заспокоїмося, доки не буде зупинено російську агресію проти України», – написав він.
Як повідомляв Укрінформ, кількість постраждалих унаслідок масованої атаки російських військ на Київ зросла до 30 осіб, відомо також про п’ятьох загиблих. У Деснянському районі столиці на місці удару триває пошукова операція.
У ніч проти 14 листопада російська армія атакувала Україну 430 безпілотниками й 19 ракетами, більшість з яких – балістичні. Основним напрямком удару був Київ.
Наслідки атаки зафіксовані у дев’яти районах столиці.
Президент Володимир Зеленський під час розмови з президентом Фінляндії Александром Стуббом обговорив подальшу підтримку України та атаку росіян.
Про це глава держави повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Говорив із Президентом Фінляндії Александром Стуббом. Знову жахлива атака Росії проти України, наших людей, звичайних житлових будинків. Алекс висловив співчуття всьому українському народові й засудив цей підлий удар росіян. Подякував йому за ці слова підтримки», – розповів Зеленський.
Він зазначив, що під час розмови йшлося й про подальшу підтримку України в усіх можливих напрямах і спільні з партнерами кроки для тиску на Росію. «Тільки тиском – санкціями та силою – росіян можна змусити закінчити цю війну, яка нікому, крім них, ніколи не була потрібна», – сказав глава Української держави.
Наслідки масованої атаки по Києву в Дніпровському районі / Фото: Євген Котенко, Укрінформ
Як повідомляв Укрінформ, наслідки російської атаки, здійсненої в ніч проти 14 листопада, зафіксовані у дев’яти районах Києва. За останніми даними, четверо людей загинули, десятки постраждали.
-
Події1 тиждень agoНазвали дату виходу другого сезону серіалу «Кава з кардамоном»
-
Відбудова1 тиждень agoКанада через держбюджет заохотить своїх підприємців долучатися до відбудови України
-
Суспільство1 тиждень agoУ Києві відкрили новий хаб «НГУ Sound Recovery» для військовослужбовців
-
Політика1 тиждень agoПосол ЄС сподівається на швидке досягнення згоди для відкриття всіх переговорних кластерів з Україною
-
Суспільство1 тиждень agoАнубіс підзаробив: бізнес на пам’яті про захисників в Одесі :: Інтент :: Суспільно-політичне видання:: Регіональна мережа якісної журналістики
-
Політика1 тиждень agoГалущенко обговорив з президентом ЄСПЛ справи України проти Росії
-
Події1 тиждень agoУ Львові покажуть «Тіні забутих предків» з оригінальної плівки
-
Авто1 тиждень agoЯк прибрати конденсат у машині