Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
“Наш сигнал Сполученим Штатам і країнам Близького Сходу щодо Ормузької протоки полягав у тому, що ми відкриті до обговорення цього питання. Станом на сьогодні я не бачу жодної країни, яка могла б самостійно зняти блокаду, – лише спільні кроки можуть дати результат. Україна має досвід запуску зернового коридору в Чорному морі попри спроби Росії заблокувати постачання продовольства та інших товарів. Ситуація зараз схожа, але йдеться про енергетику”, — сказав Зеленський.
Він зауважив, що пропозиція української сторони, яка ґрунтувалася на власному досвіді, була такою: війна й переговори щодо відкриття Ормузької протоки можуть відбуватися паралельно. За словами Президента, варто спробувати знайти дипломатичне рішення, і це може бути вигідно обом сторонам.
“Альтернативним кроком може бути встановлення одностороннього контролю над протокою, як це зробила Україна із зерновим коридором. Для цього знадобляться перехоплювачі, військові конвої для супроводу суден, велика інтегрована мережа РЕБ та інші інструменти. Ми готові допомогти із цим”, — сказав він.
Глава держави додав, що Україна поки не залучена до розв’язання цього питання.
“Поки що ніхто не звертався з таким запитом. Ми лише ділимося своїми знаннями. Якщо одного дня наші партнери захочуть ними скористатися, ми будемо готові”, — сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що українські експерти на Близькому Сході спочатку проаналізували рівень захисту об’єктів, а тепер оборонні сектори країн-партнерів формулюють свій запит до української сторони.
30 березня Володимир Зеленський заявив, що Україна обговорювала з країнами Близького Сходу співпрацю щодо морських дронів і розблокування морських шляхів.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна продовжує працювати з державами, що перебувають під ударами іранського режиму, зокрема, є нові домовленості, за якими українська сторона ще більше буде представлена у нових безпекових форматах.
Про це він повідомив у своєму зверненні, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.
“Україна бере участь у всіх форматах взаємодії з партнерами заради більшої безпеки та більшої нашої спільної сили. Ми продовжуємо працювати зараз із країнами, які перебувають під ударами іранського режиму. Є нові домовленості, Україна ще більше буде представлена у нових безпекових форматах. Це точно посилить можливості нашого експорту та український оборонний потенціал.
Зеленський зауважив, що секретар РНБО Рустем Умєров завтра детально доповідатиме по роботі за цей тиждень – по кожній країні: від Затоки до Туреччини.
“Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга сьогодні взяв участь у спільному форматі з європейцями та іншими партнерами по ситуації в Ормузькій протоці, по тих проблемах, які є зі свободою мореплавства. Це важливо загалом для глобального стану справ і глобальної безпеки”, — зауважив він.
Президент акцентував: Україна має відповідну експертизу щодо морських шляхів, щодо захисту та відновлення руху.
“Якщо партнери будуть готові діяти, ми розглянемо, як ми можемо їх посилити, як ми зможемо додати нашої експертизи, знання і технологічного потенціалу. Зараз неможливо уявити реальну безпеку без України. Я дякую всім, хто це розуміє. Дякую всім, із ким уже працюємо ми разом”, — сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, за словами Володимира Зеленського, Україна розширює співпрацю з державами Близького Сходу та Затоки у сферах військової експертизи та спільної безпеки. Зокрема, Україна вже предметно співпрацює із Саудівською Аравією, Еміратами, Катаром. Триває робота з Йорданією, а також комунікація з Бахрейном, Кувейтом та Іраком. Туреччина також зацікавилася українською експертизою захисту.
Політика
Сибіга під час зустрічі щодо відновлення судноплавства в Ормузькій протоці нагадав про досвід України
Дії Ірану в Ормузькій протоці повторюють тактику Росії в Чорному морі, Україна має цінний досвід протидії морській блокаді і готова працювати з країнами регіону на двосторонньому рівні та співпрацювати з нашими трансатлантичними партнерами.
Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час міжнародної зустрічі щодо відновлення свободи судноплавства в Ормузькій протоці під головуванням державної секретарки у закордонних справах Великої Британії Іветт Купер, передає Укрінформ із посиланням на сайт МЗС.
Глава української дипломатії підкреслив прямий зв’язок між поточною ситуацією в Ормузькій протоці та російською агресією проти України.
“Терористичні режими обмінюються досвідом. Те, що Іран робить сьогодні в Ормузькій протоці, Росія робила вчора в Чорному морі. Проблема в тому, що Іран вивчив помилки Росії та зробив із них висновки”, – зауважив він.
Очільник дипломатичного відомства зазначив, що в питанні Ормузької протоки Іран має ті самі цілі, що й Росія мала в Чорному морі: дестабілізувати глобальні ринки та шантажувати інших; різниця полягає лише в тому, що чотири роки тому Росія намагалася перетворити на зброю продовольство, а сьогодні Іран намагається перетворити на зброю енергію.
За словами міністра, Україна також безпосередньо зацікавлена у стабільності глобальних ринків. Росії не можна дозволити використовувати нестабільність на Близькому Сході для фінансування ще багатьох років війни.
Проводячи паралелі, Сибіга нагадав, що Україні вдалося прорвати російську блокаду в Чорному морі завдяки морським дронам і розумній стратегії.
Він наголосив, що принципи Конвенції ООН з морського права повинні дотримуватися в Ормузькій протоці так само, як і в Чорному морі.
“Ми повинні покласти край цій блокаді. Україна готова працювати з країнами регіону на двосторонньому рівні та співпрацювати з нашими трансатлантичними партнерами. Україна готова зробити свій внесок”, – зазначив глава МЗС.
Як повідомляв Укрінформ, президент США Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, щоб змусити європейських союзників приєднатися до його коаліції для відновлення роботи Ормузької протоки.
Фото: МЗС
-
Події1 тиждень agoВ ЮНЕСКО відреагували на удар по центру Львова
-
Усі новини1 тиждень agoОлена Мандзюк померла собака — блогерка заявила про можливе отруєння
-
Усі новини1 тиждень agoБорис Бурда — де зараз гравець Що? Де? Коли? і що каже про війну — фото
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук прибув до Хорватії для участі у саміті Ініціативи трьох морів
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі на Французькому бульварі зносять історичну будівлю
-
Політика1 тиждень agoУкраїна закликає партнерів уже зараз готуватися до стримування агресії РФ в Чорному морі на основі досвіду ЗСУ
-
Суспільство1 тиждень agoПредставниці Одещини опинились у рейтингу жінок-лідерок країни Анонси
-
Події1 тиждень agoВ Одесі пошкоджена пам’ятка архітектури на Французькому бульварі