Connect with us

Політика

Індекс реформ: реформа Рахункової палати

Published

on


Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України

До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ

У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату). 

Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.  

Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.

Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше. 

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ

Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine

«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:

● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.

● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри  посадових окладів та доплат членів РПУ.

● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.

● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.

Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:

● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.

● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»

«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень. 

Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».

Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

«Вокс Україна»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Політика

Мирний план США — Україна передала Штатам реакцію на документ

Published

on



Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ уже передав Вашингтону реакцію на мирний план, який обговорювали у Москві американська та російська делегації.

Коментар Зеленського щодо мирного плану передає 11 грудня “Суспільне”.

Новина доповнюється…



Джерело

Continue Reading

Політика

Пріоритетним питанням для мене є завершення війни, а не призначення керівника ОП

Published

on



Президент Володимир Зеленський наголосив, що наразі пріоритетом для нього є завершення війни в Україні і розробка мирного плану, а не призначення керівника Офісу президента. 

Про це Глава держави заявив під час спілкування із журналістами, повідомляє кореспондент Укрінформу. 

“Я провів кілька консультацій. Є деякі організаційні деталі. Хто і з якої інституції може бути призначений, і як там тоді буде конструкція працювати. Якщо говорити про кандидатів, які зараз у Кабінеті Міністрів, то поки що взагалі є запитання, як призначити міністрів, посади яких вакантні – міністра енергетики і міністра юстиції. Вважаю, що нашим депутатам разом із Кабінетом Міністрів треба запропонувати, як заповнити ці вакансії швидше. І якщо я, наприклад, заберу зараз когось ще з чинних урядовців – вони фахові люди, і можуть підійти на посаду керівника Офісу – але я боюсь, що на їх місце будуть тижнями шукати кандидатури так само, як на міністерство енергетики та міністерство юстиції. Я не хочу зруйнувати Кабінет Міністрів. Тому пріоритет – закінчення війни і моя міжнародна робота передусім зі Сполученими Штатами Америки, також робота з Коаліцією охочих” , – зазначив Зеленський

Президент додав, що зосереджений на розробці мирної угоди. Він також висловив здивування, що питання призначення голови ОПУ є одним із найбільш актуальних серед суспільства.

Читайте також: Зеленський – про призначення керівника ОП: Сьогодні стільки пропозицій і думок, що легше ліквідувати Офіс

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що розглядає на посаду керівника Офісу Президента Дениса Шмигаля, Михайла Федорова, Сергія Кислицю, Кирила Буданова та Павла Палісу.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Політика

Росія готується до тривалої війни, а не миру

Published

on



Очільник Кремля Володимир Путін відкрито демонструє імперські амбіції та здійснює підготовку до тривалої війни проти України і подальшої ескалації на європейському континенті, про що також свідчать його останні укази.

Про це йдеться у заяві делегації України при ОБСЄ, виголошеній на пленарному засіданні Форуму з безпекового співробітництва у Відні, передає кореспондент Укрінформу.

“Попри послідовні зусилля України, Сполучених Штатів, Європейського Союзу та європейських держав знайти шляхи до справедливого миру, Росія обрала інший шлях: шлях щоденного терору проти цивільного населення України, шлях систематичних воєнних злочинів, шлях викрадення українських дітей і спроб стерти українську ідентичність. Російські повітряні удари по мирних українських містах є постійним елементом її стратегії”, – йдеться у заяві.

Було вказано на те, що лише з 1 по 7 грудня Росія запустила по Україні понад 1600 ударних дронів, близько 1200 керованих авіабомб і майже 70 ракет різних типів.

“Протягом цього року Путін відкрито демонструє свої імперські амбіції та підготовку до подальшої ескалації на європейському континенті. Він прагне продемонструвати повне домінування та просуває тезу про нібито слабкість Європи. Ми всі бачили нові укази, які запроваджують цілорічний призов, що замінює традиційні весняні та осінні кампанії. Нещодавно Путін підписав черговий указ про мобілізацію резервістів. Усі ці кроки мають одну мету: забезпечити постійний приплив людських ресурсів для його війни проти України та підготуватися до можливої ескалації поза межами України”, – зазначається у заяві.

Як підкреслили в українській делегації, це – “не дії держави, що шукає миру”: “Це – дії режиму, який готується до тривалої війни. Тож питання не риторичне, воно цілком конкретне: Що ще має зробити Путін, аби всі нарешті визнали, що він не має наміру зупинятися і що він із відвертою зневагою ставиться до всіх мирних зусиль цивілізованих держав?”.

Читайте також: Нова доповідь ООН свідчать про суттєве посилення російського терору та злочинів – МЗС

На цьому тлі було наголошено на відданості України миру – “але мир має бути справедливим і стійким”.

“Це вимагає надійних і довготривалих гарантій безпеки. Російські обіцянки та “запевнення” нічого не варті. Це держава, що порушила практично кожну ключову угоду з безпеки, яку підписала – від Статуту ООН до основних інструментів контролю над озброєннями та заходів зміцнення довіри. Тому народ України продовжуватиме боротися за свій суверенітет і територіальну цілісність. І ми знову закликаємо цивілізований світ підтримувати нас у цій боротьбі та чинити реальний тиск на Росію – політичний, економічний, дипломатичний і практичний”, – заявили в українській делегації.

Як повідомляв Укрінформ, раніше очільник Кремля Володимир Путін підписав закон про запровадження в країні цілорічного призову до армії.

В Інституті вивчення війни (ISW) також заявили, що Кремль продовжує створювати умови для відправки резервістів на війну проти України.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.