Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Україна і Польща мають зосередитися на спільному майбутньому, розвивати економічну й оборонну співпрацю, водночас не уникаючи складних питань спільної історії.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловила заступниця керівника Офісу Президента України Олена Ковальська на полях українсько-польського бізнес-форуму «Win-Win: Польща та Україна на спільному ринку ЄС».
«Історія – це спільне минуле, але в нас є спільне майбутнє. Це про те, як ми будемо економічно співпрацювати, як будемо разом оборонятися. Є історія, але ми повинні чітко відокремлювати, де минуле, а де сьогодення і куди ми далі йдемо», – наголосила Ковальська.
За її словами, історичними питаннями мають займатися історики, освітяни та представники гуманітарної сфери, тоді як завдання бізнесу й суспільства – розвивати економічні відносини та створювати спільні проєкти.
Водночас, на думку заступниці керівника ОП, загострення дискусій навколо історичних питань може стати своєрідним каталізатором для активізації співпраці в економіці та оборонній сфері, оскільки привертає додаткову увагу до всього комплексу українсько-польських відносин.
Коментуючи перспективи економічної співпраці, Ковальська зазначила, що війна змінює пріоритети та створює нові потреби українського ринку. Зокрема, одним із важливих напрямів залишається енергетика, оскільки російські атаки постійно завдають шкоди інфраструктурі. Водночас існують інші ніші, де Україна потребує польських товарів, технологій та інвестицій. Вона підкреслила, що для визначення найперспективніших напрямів необхідно досліджувати конкретні потреби України та можливості польського бізнесу. Позитивним чинником є також інтенсивний політичний діалог між Варшавою та Києвом, який створює передумови для розвитку економічних зв’язків.
Окремо заступниця керівника ОП приділила увагу оборонно-промисловій співпраці. На її думку, потенціал обох країн у цій сфері залишається значною мірою невикористаним.
«Це дуже молодий напрям співпраці, і ми ще не до кінця знайшли механізми його реалізації», – наголосила Ковальська, додавши, що така співпраця між сторонами буде напрацьована еволюційним шляхом.
За словами Ковальської, одним із головних викликів є відмінності у законодавстві та швидкості ухвалення рішень. Зокрема, українське регулювання у сфері приватного оборонного виробництва є гнучкішим, що дозволяє підприємствам швидше розвиватися та адаптуватися до потреб фронту. На її переконання, Київ і Варшава мають знайти механізми узгодження правил, які дадуть змогу підприємствам обох країн ефективніше співпрацювати.
Коментуючи нещодавнє створення Ради з питань співпраці з Польщею при Голові Верховної Ради України, Ковальська висловила думку, що цей орган «намагатиметься згладжувати гострі кути» в українсько-польських відносинах.
Ще одним перспективним напрямом вона назвала співпрацю університетів та освітніх установ. За її словами, українські технічні університети розвивають лабораторії та освітні програми у взаємодії з оборонними підприємствами. Україна має унікальну інженерну експертизу, зокрема у сфері безпілотних систем і військових технологій, якою може ділитися з міжнародними партнерами.
Ковальська висловила переконання, що після завершення війни Україна може стати важливим міжнародним освітнім центром у сфері військових технологій, а польські фахівці та студенти будуть серед тих, хто зацікавиться таким досвідом.
Як повідомляв Укрінформ, Міжнародна виставка-конференція ReBuild Ukraine проходила у Варшаві 12-13 листопада. Захід об’єднав понад 7500 учасників та 800 експонентів із 33 країн, а також представників більш як 150 українських громад. У межах виставки відбулися міжнародні конференції, ділові зустрічі та презентації інвестиційних проєктів українських громад.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов у відеозверненні до учасників українсько-польського бізнес-форуму «Win-Win: Польща та Україна на спільному ринку ЄС» заявив, що одним з фундаментів стратегічного партнерства України й Польщі має стати оборонно-промислова співпраця, яка дозволить бізнесу обох країн отримувати вигоду.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час конференції ЄС та України з питань інвестицій у межах ReBuild Ukraine оголосила про запуск чотирьох інвестиційних програм для нашої країни загальним обсягом 376 млн євро.
Фото надане ОП
Кандидатка у президенти Франції від ультраправого «Національного об’єднання» Марін Ле Пен заявила, що готова зустрітися з Володимиром Зеленським у Брюсселі, щоб обговорити фінансову підтримку України.
Про це вона розповіла журналістам на виставці Made in France у Парижі, передає Укрінформ із посиланням на Le Monde.
«Вважаю, що це було б цілком доречне місце. Річ у тім, що питання фінансування України нині розбурхує Європу», – сказала Ле Пен.
Зазначається, що у понеділок, 16 листопада, Ле Пен має провести закриту зустріч із послом України у Франції Вадимом Омельченком. Вона сказала, що повідомить йому про свою готовність зустрітися із Зеленським у Брюсселі.
Ле Пен заявила, що низка країн виступила проти додаткового фінансування України. І за її словами, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц «починає погрожувати то одним, то іншим».
Нагадаємо, Мерц запропонував пов’язати переговори про наступний довгостроковий бюджет ЄС із зобов’язанням усіх 27 членів долучитися до фінансування України. Такий підхід розкритикували прем’єр-міністри Словаччини та Чехії.
Як повідомляв Укрінформ, у жовтні Ле Пен заявила, що в разі її перемоги на президентських виборах-2027 Франція надаватиме фінансову допомогу Україні ще пів року, після чого припинить її. Вона також висловила готовність приїхати в Україну для розмови із Зеленським. Президент України у відповідь наголосив, що співпраця вигідна й самій Франції, зокрема завдяки українському військовому й технологічному досвіду.
Фото: Instagram/marine_lepen
Міністерство закордонних справ України привітало рішення Європейського альянсу інформаційних агентств (EANA) про виключення російської державної інформаційної агенції ТАСС зі своїх членів.
Про це йдеться в дописі речника МЗС Георгія Тихого у соцмережі X, передає Укрінформ.
У зовнішньополітичному відомстві наголосили, що державні інформаційні агенції Росії є інструментами режиму, який веде агресивну війну проти України, тож вони не повинні бути частиною європейської медіаспільноти.
«Ми закликаємо до максимальної ізоляції держави-агресора в медіа, культурі, спорті, академічних колах та інших сферах, доки режим у Москві продовжує відкидати мир, вчиняти воєнні злочини та підривати безпеку в Європі», – зазначив Тихий.
Він також привітав Укрінформ та його керівництво з цією важливою перемогою, відзначивши їхню тривалу й наполегливу роботу задля ухвалення цього рішення.
Як повідомляв Укрінформ, 13 листопада на генеральній асамблеї Європейського альянсу інформаційних агентств (EANA), що відбувається в Ларнаці (Кіпр), було ухвалено рішення про виключення російської інформаційної агенції ТАСС із членів Альянсу.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство1 тиждень ago
Новини на ранок
-
Політика5 днів agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Відбудова7 днів agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Суспільство4 дні ago
Новини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoТарифи в Одесі у листопаді 2026: вартість води, світла, газу та тепла
-
Суспільство3 дні ago
Новини на ранок
-
Політика4 дні agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч