Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Фахівці Головного управління розвідки Міністерства оборони України продемонстрували компоненти балістичної ракети виробництва КНДР спікеру Палати представників парламенту Японії Ейсуке Морі та учасникам японської делегації, які перебували з візитом у Києві.
Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомляє у Фейсбуці.
Огляд цих компонентів дає змогу оцінити технічні характеристики та особливості конструкції ракети, а також можливості військової промисловості Північної Кореї.
Північнокорейське озброєння загрожує не лише Україні, а і Японії та іншим державам Азійсько-Тихоокеанського регіону. Військово-технічна співпраця Москви й Пхеньяна допомагає Росії продовжувати злочинну війну проти України, а режиму КНДР — нарощувати мілітарний потенціал і вдосконалювати зброю, зазначили в розвідці.
“Протидія цій співпраці потребує скоординованих дій міжнародних партнерів. Обмін розвідувальною інформацією допомагає краще оцінювати спільні загрози та визначати шляхи їх подолання”, — підкреслили в ГУР.
Як повідомляв Укрінформ, сестра лідера Північної Кореї Кім Чен Ина і член ЦК Трудової партії Кім Йо Чжон заявила, що ядерний статус КНДР є незворотним, і назвала заклики до денуклеаризації “позбавленими сенсу нісенітницями”, на які Пхеньян не буде реагувати.
Найбільшою гарантією безпеки України є розвиток власних далекобійних спроможностей – безпілотників, техніки та балістичних ракет, які дозволять стримувати Росію від нової агресії.
Таку думку висловив ексміністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс в інтерв’ю Укрінформу.
Він зазначив, що Україна за роки повномасштабної війни суттєво наростила виробництво безпілотників – від кількох тисяч до майже 10 мільйонів на рік. На думку політика, подальше масштабування цих спроможностей у поєднанні з розвитком ракетних систем може докорінно змінити баланс сил.
Ландсбергіс наголосив, що для створення повноцінної системи стримування потрібні не лише самі засоби ураження, а й відповідна інфраструктура – зокрема системи наведення та супутникові спроможності.
«Додайте до цього балістику. Також потрібні хороші системи наведення, супутники і подібне – щоб дійти до моменту, коли із союзниками чи без них Україна скаже Путіну: дивись, навіть якщо ти спробуєш наступного разу, у тебе не залишиться жодної промисловості», – сказав політик.
Він вважає, що саме Україна сьогодні має унікальну можливість сформувати таку систему, а західні держави можуть допомогти їй у цьому.
«Немає іншої країни, яка могла б це зробити – лише Україна. А ми, Захід, спроможні допомогти Україні досягти цього», – зазначив Ландсбергіс.
Водночас, на його думку, український досвід може бути використаний і для посилення оборони інших держав, які перебувають під потенційною загрозою з боку Росії.
Зокрема, Литва та інші сусіди РФ могли б створити власні системи далекобійного стримування, адаптовані до їхніх можливостей. Це, за словами політика, дало б країнам регіону змогу покладатися не лише на допомогу союзників, а й на власні спроможності.
«Ось це і є стримування – суверенна сила», – наголосив Ландсбергіс.
Як повідомляв Укрінформ, 18 вересня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час візиту в Україну повідомив, що Польща приєдналася до Антибалістичної коаліції.
«Ми – в Антибалістичній коаліції. Так, Польща відсьогодні є частиною цього великого проєкту. Тут під час розмов з Президентом Зеленським ми визначили форми і рамки цієї співпраці. В майбутньому – може не сьогодні але, безперечно, завтра – це означатиме набагато безпечніше європейське, а значить польське небо»,- зазначив глава польського уряду.
Наразі немає жодних ознак того, що Росія готова змінити курс і завершити війну проти України, оскільки Путін розглядає ескалацію як єдиний шлях для досягнення своїх цілей.
Таку думку висловив ексміністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс в інтерв’ю Укрінформу.
«Чи є підстави вважати, що Москва справді готова до завершення війни? Ні, немає жодних ознак», – зазначив Ландсбергіс.
За його словами, ключові рішення в Росії ухвалює особисто Путін, і ця модель, на його думку, зберігається протягом тривалого часу.
Ландсбергіс вважає, що російський диктатор сприймає можливу поразку у війні як загрозу для себе особисто, тому не бачить іншого шляху, окрім подальшого загострення.
«Для нього поразка в цій війні означає втрату, можливо, навіть власного життя. Тому єдиний шлях, який він бачить і який йому показують, – це ескалація», – сказав політик.
На його переконання, західні країни помилково очікують, що ескалація російської агресії може розпочатися в майбутньому, оскільки, на його думку, вона вже триває.
«Ми в Європі все ще очікуємо, що ескалація відбудеться десь у майбутньому, але, думаю, вона вже відбувається. Тож я не надто оптимістично налаштований стосовно того, чи готова Росія наразі змінити курс», – зазначив Ландсбергіс.
Говорячи про американську дипломатичну стратегію щодо Росії та України, ексміністр заявив, що подібний підхід уже застосовували в минулому, коли великі держави намагалися чинити тиск на меншу країну, яка стала жертвою війни, щоб домогтися її припинення.
«Таке вже неодноразово випробовували в попередні історичні моменти. Це називається умиротворенням. І воно не працює. Єдиний спосіб переконати Путіна, що ця війна для нього є глухим кутом, – це чинити максимальний тиск. І, на жаль, немає жодних ознак, що Сполучені Штати готові це робити», – наголосив Ландсбергіс.
Водночас він закликав європейські держави та загалом Захід демонструвати готовність продовжувати підтримку України.
«Ми, європейці та представники Заходу, маємо показати, так само як це робить Україна, що ми не поступаємося, не збираємося миритися з тим, що Путін розпочав у 2014 році й продовжив повномасштабним вторгненням», – наголосив Ландсбергіс.
Як повідомлялося, заступник постійного представника Польщі при ООН Міхал Мярка заявив, що провокації Росії та порушення нею повітряного простору Польщі, Румунії, Молдови й Латвії не наближають завершення війни проти України. Відновленню миру сприятиме повне й безумовне виведення російських військ з окупованих територій.
-
Війна1 тиждень agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Усі новини1 тиждень agoякий флагман кращий у 2026 році (відео)
-
Суспільство1 тиждень agoМиколаївське СІЗО атакував шахед | Інтент
-
Відбудова1 тиждень agoУ Харкові відновлюють дах пам’ятки 1908 року, пошкодженої РФ
-
Політика1 тиждень agoБуданов відреагував на свій третій заочний арешт у Росії
-
Усі новини5 днів agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Події1 тиждень agoВийшов трейлер серіалу «Швидкарі»
-
Усі новини1 тиждень agoмама з дочкою повернулась в Україну з Європи (фото)