Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Польща не блокуватиме відкриття переговорів за кластерами законодавства Європейського Союзу з Україною.
Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський на спільному з очільником українського МЗС Андрієм Сибігою брифінгу в Києві, передає кореспондент Укрінформу.
«Я хочу ще раз підтвердити, що переговори щодо вступу України до Європейського Союзу не будуть легкими, так само, як і наші, коли ми вступали. Але Польща не блокуватиме відкриття переговорних кластерів. Це не означає, що ми швидко їх закриємо. Але Україна, за даними Єврокомісії, вже готова до переговорів», – зазначив глава МЗС Польщі.
Сікорський також висловив сподівання, що Україна завершить процес імплементації Угоди про асоціацію, зокрема Поглиблену і всеохопну зону вільної торгівлі (DCFTA). Це дозволить Україні бути частиною єдиного ринку ЄС ще до вступу, пояснив міністр.
Як повідомлялося, українська влада вважає реалістичним відкрити восени ще чотири переговорних кластери щодо вступу України до ЄС.
Фото: Андрій Сибіга / X
Нічна російська атака по Україні має розвіяти всі сумніви у Польщі стосовно необхідності військової підтримки Києва, оскільки війна відбувається дуже близько до польського кордону.
На цьому наголосив у мережі X заступник міністра національної оборони РП Цезарій Томчик, передає Укрінформ.
«Кожен, хто замислюється, чи варто підтримувати Україну у військовому плані, має зробити висновки з цієї ночі», – написав Томчик.
За його словами, для багатьох війна «досі може здаватися чимось далеким і майже сюрреалістичним, однак насправді вона відбувається дуже близько до польського кордону».
«Сьогоднішні атаки показують це дуже чітко», – підкреслив заступник глави міноборони РП.
За його словами, протягом однієї ночі на Україну ворог запускає сотні, а іноді майже тисячу засобів повітряного нападу – балістичні та крилаті ракети, керовані авіабомби й безпілотники. Частина з них летить у західному напрямку.
«Кожна знищена ракета і кожен збитий дрон – це загроза, яка не летить далі», – наголосив Томчик.
Він зазначив, що Повітряні сили Польщі майже щоночі діють у повітряному просторі Люблінського та Підкарпатського воєводств.
Томчик наголосив, що перемога України у війні – в інтересах Польщі та всієї Європи.
«Росія веде терористичну війну, а Путін несе за неї відповідальність. Чим швидше ця війна закінчиться, тим краще для безпеки нашого регіону», – заявив він.
Водночас заступник глави Міноборони Польщі підкреслив, що «тривалого миру не буде без сильної України і без єдності держав, які розуміють, чим є сьогодні російська загроза».
Віцепрем’єр-міністр – міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш також прокоментував нічну атаку РФ на Україну.
«Під ранок наші системи зафіксували атаку кількох реактивних дронів “Герань-5” на заході України. Один із них вдарив за 1 км від кордону з Польщею, другий – за 5 км», – написав Косіняк-Камиш.
За його словами, польський повітряний простір під час атаки контролювали винищувачі F-16, вертольоти та літак повітряної розвідки Saab. Порушення кордону не зафіксовано.
Косіняк-Камиш зазначив, що російські військові «змінюють тактику атак, дедалі частіше використовують реактивні дрони, які запускають по кілька одиниць і таким чином виснажують українську оборону».
Урядовець підкреслив, що польська ППО постійно перебуває у стані готовності.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч проти 13 вересня на Волині внаслідок атаки РФ пошкоджено АЗС біля ПП «Ягодин» на кордоні з Польщею.
Крім того, армія РФ атакувала локомотив пасажирського поїзда за два кілометри від кордону з Польщею.
У РП через російську атаку на Україну оголошували тривогу в Люблінському та Підкарпатському воєводствах, у повітря піднімалися польські винищувачі, тимчасово призупиняли оформлення документів на польсько-українських пунктах пропуску.
Російський бізнес та олігархи, без яких неможливо уявити путінську систему, повинні відчувати, що для них немає спокійного місця у світі, доки триває ця війна.
Про це Володимир Зеленський написав у Телеграмі, передає Укрінформ.
Він нагадав, що санкційні режими партнерів від першого дня війни будувалися так, щоб керівництво РФ не могло обіцяти наближеним бізнесменам, що вони не відчують наслідків війни.
«Санкції повинні працювати й надалі так, щоб з боку російського бізнесу був чіткий запит до російського керівництва на припинення війни та політики ненависті Росії до сусідів і до Європи», – зазначив Президент.
За його словами, коли українська економіка для РФ – це просто мішень, Європі точно не час сприймати російських олігархів як друзів.
«Коли Росія використовує кожне євро і долар для затягування війни, це аморально та самовбивчо – дарувати російському бізнесу можливості жити так, щоб не відчувати наслідків війни», – переконаний Зеленський.
Усманов та Фрідман, вказав він, – це саме той російський бізнес, який має знайти в собі сміливість зробити конкретні кроки проти війни. «Це саме та російська економіка, яка не має отримувати додаткових можливостей, поки українська економіка страждає від російського терору і небажання Путіна зупиняти війну», – наголосив глава держави.
І п’ятсот «шахедів» на добу, за його словами, – це точно не той час, коли взагалі варто починати дискусію про послаблення санкцій. Тим більше щодо осіб, про яких ніхто не може сказати, а як саме вони допомогли захисту життя і скороченню можливості Путіна продовжувати війну.
«Потрібен і надалі всебічний тиск на Росію за війну. Посилюйте санкції проти Росії, а не послаблюйте Україну. Дякую кожному, хто допомагає», – резюмував Президент.
Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що через атаки РФ на бізнес бюджет України може недоотримати близько 70 млрд гривень податкових надходжень.
Фото: ОП
-
Одеса1 тиждень agoУдар по терміналу «Нової пошти» на Одещині: деталі
-
Події1 тиждень agoУ Києві проходить фестиваль японської культури «Японська осінь-2026»
-
Відбудова1 тиждень agoКабмін призначив Івана Федорова очільником Агентства відновлення
-
Війна1 тиждень agoу порту Сочі сталось два вибухи — відео
-
Політика1 тиждень agoЄ нові сигнали, що авіакомпанії, на відміну від чиновників РФ, звертають увагу на небезпеку дронів
-
Війна1 тиждень agoЗеленський нагородив ще 330 військових, понад 200 з них
-
Відбудова1 тиждень agoНа відновлення 11 будинків на Харківщині з бюджету виділили майже ₴400 мільйонів
-
Війна4 дні agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу