Connect with us

Політика

Індекс реформ: реформа Рахункової палати

Published

on


Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України

До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ

У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату). 

Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.  

Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.

Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше. 

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ

Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine

«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:

● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.

● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри  посадових окладів та доплат членів РПУ.

● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.

● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.

Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:

● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.

● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»

«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень. 

Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».

Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

«Вокс Україна»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Політика

Добре, що є різні ідеї щодо прискорення членства України в ЄС

Published

on



Україна стане згодом повноправним членом ЄС, а ідеї на кшталт «асоційованого членства» можуть допомогти прискорити процес вступу.

Так прокоментувала Укрінформу ідею, висунуту напередодні Берліном, посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.

«Думаю, добре мати різні ідеї, тому ще це утримує тему «живою», на порядку денному. Я твердо вірю в те, що майбутнє України – це повноправне членство в Європейському Союзі. Але добре, що ми шукаємо шляхи, як прискорити його і це – одна з пропозицій», – сказала дипломат.

Як повідомляв Укрінформ, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував пришвидшити вступ України до ЄС, дозволивши спочатку «асоційоване членство».

Читайте також: У Єврокомісії прокоментували пропозицію Мерца про «асоційоване членство» для України

Колишній глава польської дипломатії Яцек Чапутович заявив, що пропозиція Мерца щодо прискореного вступу України до ЄС через надання спочатку так званого асоційованого членства може бути вигідною для Києва.

Фото Укрінформу можна купити тут.



Джерело

Continue Reading

Політика

Качка обговорив із президентом Сербії розширення ЄС і співпрацю

Published

on


Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка під час зустрічі з президентом Сербії Александром Вучичем обговорив розширення ЄС, двосторонню співпрацю та регіональний розвиток.

Про це урядовець повідомив у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Ми обмінялися поглядами щодо майбутнього політики розширення ЄС та важливості збереження темпів у процесі приєднання. Я наголосив, що політичні сигнали від держав-членів ЄС мають велике значення для країн-кандидатів», – поінформував Качка.

Він додав, що Україна підтримує ініціативи, які можуть прискорити інтеграцію та допомогти просувати процес приєднання вперед.

Читайте також: Зеленський поговорив з Вучичем: Розраховуємо на відновлення переговорів про зону вільної торгівлі

«Наш пріоритет залишається незмінним – відкриття всіх переговорних кластерів та подальший поступ до ЄС», – наголосив віцепрем’єр.

Качка поінформував, що під час зустрічі також ішлося про важливість завершення переговорів щодо Угоди про вільну торгівлю між двома країнами, і подякував за відкритість Сербії до подальшої інтенсифікації двостороннього діалогу.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський обговорив із президентом Сербії Александром Вучичем питання двосторонніх відносин між країнами.

Фото: Тарас Качка/Х



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна додатково посилить кордон, а Лукашенко має «бути в тонусі» у разі агресії

Published

on



Президент Володимир Зеленський заявив про посилення захисту кордону з півночі України через загрози з Брянської області РФ та Білорусі. Наразі є фінансування для усіх оборонних заходів на Чернігівсько-Київському напрямку.

Про це глава держави заявив у вечірньому зверненні, повідомляє Укрінформ.  

«Сьогодні у Славутичі, північ нашої держави. Я спілкувався сьогодні тут із керівниками громад північних регіонів – Київської та Чернігівської областей. Дуже важливо підтримати наших людей тут, посилити захист. Саме цим і займаємось», – заявив Зеленський.

За його словами, «це стосується і захисних споруд – фортифікацій та іншого, посилення кордону буде додатково, також наші Сили оборони й безпеки, які є саме на цьому напрямку, – на Чернігів та Київ із території сусідів у Білорусі, яких Росія дуже хоче втягнути в цю війну більше, та з Брянської області».

Читайте також: Сили оборони проводять посилені безпекові заходи в областях, що межують з Росією і Білоруссю

Президент наголосив, що «є спроможність для зміцнення, є спроможність і превентивно працювати щодо російських територій – звідти може бути загроза, – і щодо фактичного керівництва Білорусі, яке має бути в тонусі, тобто відчувати реально, що наслідки будуть, якщо будуть агресивні дії проти України, проти наших людей».

«Ми пам’ятаємо, що у 22-му році наступ був і з території Білорусі також. Ми не забудемо цього. Українські Сили оборони, Сили безпеки, наші розвідки знають, які загрози і як відповідати, відповідати справедливо, безумовно», – заявив Зеленський.

Глава держави поінформував, що під час зустрічі з керівниками громад північних регіонів обговорили місцеві дороги – логістику захисту та евакуації поранених: «За червень найбільше питань по дорогах таких мають бути вирішені. Пряма відповідальність уряду, обласної влади, там, де є обстріли, відповідних військових і спеціальних служб”.

Читайте також: Фортифікації та мінні загородження: Демченко розповів про посилення кордону з Білоруссю

«Багато питань від громад, які межують із Білоруссю. І, звісно, потрібно дуже сильно посилювати протиповітряну оборону. Саме так, як сказали люди. Міністр оборони України знає цей пріоритет, має бути розподіл додаткового обладнання. Він буде. Є ця спроможність», – запевнив Зеленський.

Президент сказав, що він очікує доповідь за результатами.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що під час Ставки було розглянуто питання планування Росією наступальних операцій на Чернігівсько-Київському напрямку.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.