Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами


Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
В ООН обурені російськими атаками на енергетичну інфраструктуру України
Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк заявив, що обурений повторними масштабними атаками РФ на енергетичну інфраструктуру України після нових ударів минулої ночі, які призвели до відключення опалення та електроенергії у великих міських центрах, зокрема в Києві та Одесі.
Про це йдеться у пресрелізі Управління верховного комісара ООН з прав людини, передає Укрінформ.
«Це відбувається в той час, коли населення України страждає від сильних морозів, а вночі температура опускається нижче мінус 10 градусів за Цельсієм. Цивільне населення несе на собі основний тягар цих атак. Їх можна охарактеризувати лише як жорстокі. Вони повинні припинитися. Ураження цивільних осіб і цивільної інфраструктури є явним порушенням правил ведення війни», – зазначив Тюрк.
Як зазначається у пресрелізі, атаки минулої ночі із застосуванням далекобійної зброї спричинили аварійні відключення електроенергії та опалення в кількох регіонах.
«Це означає, що сотні тисяч родин зараз залишилися без опалення, а в кількох районах, зокрема на значній частині території Києва, також відсутнє водопостачання. Найбільше від цього страждають найвразливіші групи населення, зокрема діти, люди старшого віку та люди з інвалідністю», – сказав Тюрк.
За його словами, Російська Федерація продовжує завдавати ці масштабні удари, незважаючи на наявність широкої та належно задокументованої публічної інформації щодо їхнього серйозного впливу на цивільне населення.
З жовтня минулого року російські збройні сили відновили систематичні масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру України: удари були зафіксовані щонайменше у 20 областях країни.
Після аналогічних ударів у 2024 році ці атаки призвели до деградації енергетичної системи України загалом. Це спричинило запровадження графіків відключень електроенергії в більшості областей України, які протягом останніх місяців регулярно тривали до 18 годин на добу, йдеться у повідомленні.
«Я закликаю російську владу негайно припинити ці атаки. Жахливо бачити, як страждають цивільні особи», – наголосив Тюрк.
Як повідомляв Укрінформ, в ніч на 20 січня підрозділи протиповітряної оборони уразили 342 цілі противника. Зокрема, 14 балістичних ракет Іскандер-М/С-300, 13 крилатих ракет Х-101 та 315 ворожих БПЛА.
Внаслідок російської атаки у Києві без опалення залишилися 4000 будинків.
Фото Укрінформу можна купити тут
Політика
За Тимошенко внесли понад ₴13 мільйонів застави
За народну депутатку Юлію Тимошенко вже внесено понад 13 мільйонів гривень застави із понад 33 мільйонів гривень, призначених їй раніше Вищим антикорупційним судом у якості запобіжного заходу.
Політика
Уряд меншості в Нідерландах не змінить курсу підтримки України, але ризики для біженців зростуть
Таку думку висловив у коментарі кореспондентові Укрінформу в Гаазі нідерландський журналіст і політолог Х’юберт Смейтс.
За його словами, партії D66, VVD та CDA майже напевно сформують уряд меншості в Нідерландах. Така коаліція матиме 66 зі 150 місць у нижній палаті парламенту та 22 з 75 місць у сенаті. Експерт назвав ситуацію унікальною, адже урядів меншості в Нідерландах після Другої світової війни ще не було.
“Той факт, що Нідерландами керуватиме коаліція меншості, не матиме фундаментального впливу на політику Нідерландів щодо України. D66 (Демократи 66), CDA (Християнсько-демократичний заклик) та VVD (Народна партія за свободу та демократію) продовжать чинний курс, оскільки GL/PvdA (Зелені ліві та Трудова партія) також підтримуватиме Україну”, – сказав він.
На думку експерта, проблеми можуть виникнути, якщо правоцентристський уряд меншості “наполягатиме на жорсткій економії виключно у сферах охорони здоров’я, соціальної політики та освіти, щоб профінансувати зміцнення військових спроможностей Європи та відбудову України”.
“Для українських біженців ризики справді зростуть. Їхній особливий статус у Нідерландах вже є предметом політичних дискусій. Можливо, українці втратять частину своїх привілеїв, що парадоксально, адже вони краще інтегруються, наприклад працюють більше, ніж інші групи біженців”, – зауважив політолог.
Водночас він звернув увагу на те, що частина правоцентристських партій остерігається загострення відносин із США.
“Загальним ризиком цієї коаліції може стати характер відносин Нідерландів зі США. Особливо VVD і меншою мірою CDA побоюються надто сильно дратувати Трампа, оскільки не уявляють нідерландської чи європейської зовнішньої політики без участі США”, – сказав Смейтс.
За його словами, якщо ключові посади в уряді обіймуть досвідчені та самостійні політики, Нідерланди залишаться надійним партнером України і не ослаблять європейську підтримку Києва.
“Дуже багато залежить від якості міністрів. Якщо новий уряд буде сформований з політиків другого ешелону, коаліція меншості може стати проблематичною для України. Але якщо D66, CDA і навіть VVD зможуть знайти першокласних міністрів, готових бути самостійними політиками і не поводитися як налякані кролики, що лише вдивляються в світло фар зустрічних автомобілів, Нідерланди не стануть більшим тягарем, ніж, наприклад, Данія чи Швеція”, – вважає Смейтс.
Як повідомляв Укрінформ, у Нідерландах три партії хочуть сформувати уряд меншості.
-
Суспільство1 тиждень agoПонад 30 тисяч родин в Одеському районі залишились без світла через нічний обстріл
-
Відбудова6 днів agoУ Миколаєві почали відновлювати водопостачання в три мікрорайони
-
Усі новини1 тиждень agoКішка вперше побачила сніг і зробила те, чого ніхто не очікував (відео)
-
Політика1 тиждень agoМельник в Радбезі ООН закликав союзників негайно передати Україні ППО та посилити санкції проти РФ
-
Усі новини1 тиждень agoНацвідбір на Євробачення 2026 – KHAYAT став десятим фіналістом
-
Події6 днів agoВісім українських ілюстраторів увійшли до короткого списку Болонської виставки
-
Одеса6 днів agoЛанжерон після обстрілу: уламки дронів на пляжі
-
Одеса6 днів agoДСНС Одеси працює під час атак РФ і негоди
