Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами


Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Сибіга прибув на міністерський саміт G7 у Франції
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прибув на зустріч міністрів країн G7, що триватиме у четвер та п’ятницю в абатстві Во-де-Серне (департамент Івелін) у Франції в межах французького головування в «Групі семи».
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Програма передбачає участь міністра у сесії Україна плюс G7 на тему підтримки нашої держави, протидії російській агресії, збільшенні тиску на Російську Федерацію, допомоги України державам Затоки та протидії режимам Ірану та Росії», – розповів речник МЗС Георгій Тихий.
Також запланована участь Сибіги в окремій робочій сесії «Відбудова», на якій йтиметься про відновлення захисного укриття над четвертим реактором АЕС.
Перші двосторонні переговори український міністр проведе з главою МЗС Франції Жаном-Ноелем Барро. Заплановано також низку зустрічей з ключовими партнерами України з G7, зокрема, з колегами з Італії, Німеччини Канади та Великої Британії . У саміті також беруть участь глави МЗС Бразилії, Індії, Саудівської Аравії та Південної Кореї. За словами речника українського МЗС, заплановані контакти глави МЗС і з партнерами з цих країн.
Як повідомлялось, Сибіга розпочав візит до Франції із зустрічі з генеральним секретарем Організації економічного співробітництва та розвитку Матіасом Корманом.
«Ми зосередилися на подальшому розвитку співпраці Україна–ОЕСР та поглибленні нашої взаємодії. Також обмінялися думками щодо ключових регіональних подій, зокрема ситуації на Близькому Сході та її ширших наслідків для глобальної безпеки й економічної стабільності», – зазначив Сибіга.
Політика
Україна готова стати повноправним членом Об’єднаних експедиційних сил
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна, яка наразі має статус розширеного партнера Об’єднаних експедиційних сил (JEF), готова стати повноправним членом коаліції.
Про це він сказав у зверненні до Саміту лідерів JEF у Гельсінкі, передає Укрінформ.
Глава держави вдячний за статус розширеного партнера, який Україна отримала в Осло. За його словами, цей статус уже відкриває можливості для практичної співпраці, наприклад для участі в навчаннях TARASSIS.
«Ми готові рухатися вперед, залучаючи наш досвід і наші можливості, щоб зробити спільноту JEF іще сильнішою. І наша мета проста й чітка – Україна готова стати повноправним членом JEF», — сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, у листопаді 2025 року Україна отримала статус «Розширене партнерство» з Об’єднаними експедиційними силами (JEF) – коаліції за участю Великої Британії та ще 9 північноєвропейських країн.
До JEF, очолюваного Великою Британією, входять Данія, Естонія, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія та Швеція. Країни співпрацюють у сфері оборони.
Фото: ОП
Політика
Україна розірвала 116 договорів із Росією, Білоруссю та СНД
Кабінет міністрів України припинив дію 116 міжнародних договорів, укладених з Російською Федерацією, Республікою Білорусь та в рамках Співдружності незалежних держав.
Як передає Укрінформ, про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив у Фейсбуці.
«Моє тверде переконання: договірно-правова база України має відповідати реаліям війни та нової безпекової архітектури на європейському континенті. Для цього потрібно розірвати останні юридичні нитки, які колись звʼязували нас з РФ, Білоруссю, так званим «СНД». Це досить ретельний та комплексний юридичний процес, який потребує послідовного опрацювання, і ми системно виконуємо цю роботу», – наголосив Сибіга.
За його словами, Україна зробила ще один масштабний крок на цьому шляху. З ініціативи МЗС Кабмін 25 березня припинив дію 116 міжнародних договорів України, укладених колись урядом України з урядами РФ, Білорусі та в рамках СНД.
«Завдяки цій постанові припиняємо дію 25, денонсуємо 3 та виходимо з 88 міжнародних договорів. 5 з них — з РФ, 23 — з РБ, 87 — в рамках СНД, один тристоронній договір Україна-РФ-РБ», – прокоментував Сибіга.
Він підкреслив, що з урахуванням указів Президента від 25 лютого про вихід з 31-го міжнародного договору в рамках СНД, а також зареєстрованих у Верховній Раді України 14 законопроєктів, якими передбачено припинення дії 74 міжнародних договорів, фактично завершується основний етап приведення нормативно-правової бази дво- і багатосторонніх відносин України з Росією, Білоруссю та в рамках СНД у відповідність до реалій війни та визначального місця України в новій архітектурі безпеки Європи.
«Це моя принципова позиція як міністра — позбуватися всього, що може послаблювати Україну, відрізати все, що колись поєднувало нас із державою-агресором, будувати серйозну, стратегічну та довгострокову лінію оборони вільного світу на східному кордоні України, а краще — ще далі за ним. Кордон України — це кордон міжнародного права, свободи та європейської цивілізації. Такий підхід має бути відображений і у міжнародній договірно-правовій базі України», — наголосив Сибіга.
Він подякував Прем’єр-міністерці Юлії Свириденко та урядовцям за підтримку, а також команді МЗС, яка підготувала та втілила ці важливі та системні рішення.
Як повідомляв Укрінформ, 25 лютого Президент Володимир Зеленський підписав укази про вихід України з низки міжнародних договорів у рамках СНД, зокрема з Угоди про створення об’єднаної системи протиповітряної оборони держав-учасниць Співдружності.
Фото: Кабмін
-
Війна1 тиждень agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Війна1 тиждень agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Усі новини1 тиждень agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав Трампа і Стармера зустрітися та знайти спільну мову
-
Суспільство1 тиждень agoВідбудова житла після обстрілів в Одесі: витрати лягають на мешканців
-
Політика1 тиждень agoПублікуючи колонізаторські плани Росія спрощує доведення в судах наміру геноциду
-
Події1 тиждень agoПрем’єра фільму «Мавка. Справжній міф» у Нідерландах пройшла з великим успіхом
-
Війна1 тиждень agoФедоров анонсував цифровізацію війська через ШІ-технології
