Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами


Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
що підсвітив і приховав корупційний скандал з Тимошенко
Не встигло українське суспільство остаточно відійти від нікчемного в усіх сенсах “Міндічгейту”, як воюючу державу сколихнув новий корупційний скандал з ймовірною купівлею-продажем депутатських голосів при ухваленні рішень у Верховній Раді. Як і чому колишня очільниця уряду Юлія Тимошенко опинилася в епіцентрі кримінальної історії, та яким чином даний тематичний кейс зрештою відіб’ється на геополітичних позиціях Києва, з’ясовував Фокус.
На тлі без перебільшення критичної ситуації в енергетичній сфері, як вже повідомляв Фокус, Україну “накрив” корупційний скандал, де фігурує ім’я Юлії Тимошенко. Двічі експрем’єрку та чинну лідерку фракції ВР “Батьківщина” НАБУ та САП звинувачують у підкупі колег – нардепів за «правильні» голосування.
Згідно з даними слідства, в доказовій базі цієї корупційної справи містяться аудіозаписи, на яких голос, схожий на голос пані Тимошенко, нібито обговорює з парламентарями механізм голосувань у Верховній Раді в обмін на неправомірну вигоду. «На відміну від поодиноких епізодів, йдеться про системний механізм, який був розрахований на тривалий період», – наголосили в НАБУ. Окремо в антикорупційних структурах акцентують на тому, що підозра, висунута Юлії Тимошенко стосується частини 4 статті 369 Кримінального кодексу України (ККУ) – пропозиція або надання неправомірної вигоди посадовій особі, що може тягнути за собою серйозні юридичні наслідки.
Сама ж Юлія Тимошенко усі закиди на свою адресу категорично відкидає, заявляючи, що ця історія начебто шита замовно-виборчими нитками за замовленням влади.
Принагідно зауважимо, що в останні роки Юлія Тимошенко та її партійні соратники систематично критикували роботу НАБУ і САП, а влітку 2025 року голова «Батьківщини» підтримала резонансний законопроєкт про обмеження їхніх повноважень, який, як відомо, викликав вуличні протести у столиці та ряді інших регіонів України.
Чому корупційний скандал з Тимошенко насправді грає на користь Україні
Коментуючи Фокусу гучний корупційний скандал, де ключовою фігуранткою є Юлія Тимошенко, провідний експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус зазначає: «Насправді, слід розуміти, що питання корупції було і залишається актуальним в усіх країнах світу. Приміром, рейтинг Transparency International свідчить про те, що навіть найкраща країна у світі, де практично не має корупції – Данія – отримала 90% зі ста. Тобто, навіть найкращі з кращих не бездоганні. Показник України ж набагато гірший. Зі 184 країн наша держава займає 105 місце. США, до речі, якщо не помиляюся на 27-й сходинці, так що також там не ідеал. Якщо ж говорити конкретно про гучну історію з пані Тимошенко зокрема і практикою парламентської корупції загалом, то, на жаль, я тут песиміст і не вважаю, що нам колись вдасться позбутися ганебної практики продажних голосувань у Верховній Раді. Тут все залежатиме від того, наскільки будуть побудовані незалежні інституції по боротьбі з корупцією, які конфліктують повсякчас з державною владою, позаяк по суті є паралельною владою».
“Доведу в суді”: Тимошенко заперечила, що на плівках НАБУ звучить її голос
Поряд з тим, на переконання експерта, НАБУ та САП не є інструментами, які можна звинуватити в спільних «іграх з владою». «Багато наших політиків звикли до, скажімо так, не дуже легальної поведінки і коли антикорупційні структури зараз починають це, як то кажуть, підсвічувати, вони прогнозовано нервують, списуючи це на якісь виборчі спекуляції. Втім, зрозуміло, що під час військового стану, який напередодні було продовжено ще на три місяці, ніхто ніяких виборів проводити не буде. Я вважаю, що в даному разі йдеться про те, що попри повномасштабну війну наші антикорупційні органи працюють, демонструючи систематично результати, котрі не подобаються як владі, так і представникам політикуму, який наразі не знаходиться біля владного керма», – підкреслює Іван Ус.
Аналітик вважає, що загалом історія з ймовірними корупційними діяннями Юлії Тимошенко є «позитивно-оздоровлюючою для парламентаризму, оскільки війна закінчиться, а Україна існуватиме надалі». «І в цій поствоєнній Україні надзвичайно важливо, щоб вплив корупційної складової був зведений до мінімуму. В цілому, коли у нас з’являються гучні корупційні історії навіть за участю людей, наближених до президента – це радше грає в плюс для України, аніж в мінус, тому що в даному випадку підсвічується не факт корупції, а факт боротьби з нею. Я думаю, що якщо ми й надалі триматимемо цю лінію, наші іноземні партнери, бачачи цю боротьбу, надаватимуть нам і надалі зі спокійною душею фінансову допомогу», – підсумовує Іван Ус.
Чи справді виправдання Тимошенко не витримують жодної критики
Водночас виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов у розмові з Фокусом констатує: «Практика парламентської корупції в Україні завжди мала місце і найбільше «розквітла» за часів президенства Януковича. Але паралельно з цим існує практика й «міграції» депутатів за гроші. Зокрема, неодноразово мали місце історії, коли окремі депутати умудрялися за одне скликання побувати чи не у всіх фракціях та групах. Але той факт, що вперше в історії правоохоронні органи змогли всерйоз зайнятися парламентським «купи-продай» – безумовний позитив. Висунення підозри Юлії Тимошенко означає, що слідчі як мінімум зібрали серйозну доказову базу, необхідну для здійснення цього процесуального кроку».
В контексті скандалу з експрем’єркою, політолог звертає увагу і на інші форми парламентського «заохочення»: «Тут слід згадати і про «схематози» з державними замовленнями, а для мажоритарників – виділення додаткових субвенцій на округ, тощо. Приміром, нещодавно спливла історія з паном Льовочкіним, який купив землю в Карпатах за дуже привабливою ціною, що теж може бути частиною таких «подарунків» за голосування, бо ОПЗЖ, давайте, будемо чесними – постійно підтримує моно більшість, як тільки може, підставляючи їй плече. Тому, коли ми говоримо про депутатський підкуп, слід констатувати, що він має різні форми та виміри».
“Переходить усі межі”: Тимошенко з трибуни Ради прокоментувала підозру та обшуки НАБУ
Експерт відкидає версію Юлії Тимошенко про те, що НАБУ та САП діють в інтересах Банкової, наголошуючи на тому, що паралельно існують інші, не менш гучні справи з іншими фігурантами, так чи інакше наближеними до Офісу президента (ОП).
«В країні, яка перебуває у стані війни, взагалі таких історій не мало би бути апріорі і після скандалу з пані Тимошенко будемо сподіватися, що тепер подібні ганебні парламентські «бартери» не будуть відбуватися настільки прямо і безсоромно», – резюмує Олександр Леонов.
Між тим, на думку експерта, загалом гучна корупційна історія за вірогідної безпосередньої участі в ній колишньої очільниці уряду та чинної нардепки Юлії Тимошенко, як і кейси з наближеними до Банкової людей, наочно демонструють західним, зокрема, європейським партнерам, що в Україні, попри війну, відбувається боротьба з корупційним злом. При цьому надзвичайно важливим нюансом, констатує Олександр Леонов, є те, щоби НАБУ та САП довели цю історію до судового вироку. В даному контексті політолог окремо наголошує на тому, що у вищевказаних антикорупційних структур є усі можливості для цього, оскільки наразі пані Тимошенко, «яка за руку привела у велику політику «смотрящого за судами» покійного Портнова» вже не має фактичного впливу на третю гілку влади – судову.
Політика
Глава Місії України при НАТО відвідала центр JATEC
Очільниця Місії України при НАТО Альона Гетьманчук здійснила візит до Спільного центру НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти у польському місті Бидгощ.
Про це вона повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Відпрацювала день в Бидгощі – “столиці НАТО” у Польщі, як люблять жартувати натівські військові з огляду на активну присутність різних структур і підрозділів Альянсу саме в цьому польському місті», – написала Гетьманчук.
Вона вказала на невипадковість розташування там першої та єдиної спільної інституції України та НАТО – JATEC.
«Незважаючи на те, що Центр офіційно стартував менше року тому, а на повну операційну спроможність вийде лише в середині цього року, команда Центру на чолі з бригадним генералом Войчєхом Озгою робить неймовірну роботу, спрямовану як на підвищення рівня взаємосумісності між Україною та НАТО, так і на вивчення й застосування Альянсом українських уроків повномасштабної війни», – повідомила Гетьманчук.

Вона додала, що завдяки JATEC відбуваються речі з маркуванням “вперше в історії відносин України та НАТО”.
«Через інноваційні челенджі напрацьовуються рішення для протидії КАБам, шахедам, дронам на оптоволокні, забезпечення більш ефективної медичної евакуації поранених у зоні вогневого ураження. Вперше в історії наших відносин з Альянсом відбувся повний цикл супроводу інноваційних технологічних рішень від концепції до бойового застосування», – зазначила очільниця Місії України при НАТО.

Також вона нагадала, що завдяки зусиллям по лінії JATEC Україна вперше в історії взяла участь у військових навчаннях НАТО за статтею 5, а також вперше в історії виступила з позиції противника (red team) на інших навчаннях Альянсу.
«Ми проговорили з командою JATEC, як наростити нашу участь в подібних навчаннях (зізнаюсь – одна з моїх улюблених тем, бо це і про взаємосумісність, і про практичну “прокачку” наших партнерів на основі вивчених нами уроків війни)», – розповіла Гетьманчук.
Також сторони детально обговорили основні пріоритети на 2026 рік.
«Для мене було принципово важливо побувати у JATEC в перші пів року перебування на посаді Глави Місії України при НАТО», – зазначила представниця України.
Як повідомляв Укрінформ, представники Спільного центру НАТО-Україна JATEC долучилися до формування довгострокової політики НАТО щодо Росії.
Фото: Фейсбук Alyona Getmanchuk
Політика
Зеленський обговорив з Федоровим захист неба, забезпечення фронту та проблеми з ТЦК
«Нарада з міністром оборони України Михайлом Федоровим. Вдячний парламентаріям за підтримку Михайла. І одразу визначили перші пріоритети Міністерства оборони. Головне – захист неба. Є конкретні рішення, які повинні бути реалізовані якнайшвидше», – поінформував Зеленський.
За його словами, другим пріоритетом має стати посилення технологічної складової у координації з військовими для зупинки просування російських окупантів на полі бою, а також вирішення проблемних питань забезпечення фронту. Зокрема, оперативно відбудеться аудит фінансування для сфери оборони. «Михайло представить шляхи закриття дефіцитів. Готуються й рішення для збільшення фінансового забезпечення наших воїнів на першій лінії», – зазначив Президент.
Окрема тема – постачання дронів. Міністерство оборони, за словами Зеленського, має запровадити базовий рівень забезпечення бойових бригад дронами, закупівлю спеціалізованих дронів для ураження ворога на більшій глибині фронту.
Міноборони під новим керівництвом також запропонує системні рішення проблем з ТЦК. «Вже були ухвалені рішення, які забезпечують більш справедливий розподіл особового складу між бойовими бригадами. Але потрібні значно масштабніші зміни в процесі мобілізації, які гарантуватимуть більше можливостей як для Сил оборони та безпеки України, так і для економічних процесів у нашій державі», – зазначив Президент.
Найближчим часом міністр оборони представить нову команду міністерства, додав Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, сьогодні Верховна Рада підтримала внесену Президентом Володимиром Зеленським кандидатуру Михайла Федорова на посаду міністра оборони. За це рішення проголосували 277 депутатів.
Фото: ОП
-
Усі новини5 днів agoНаречена Клопотенка – що відомо про обраницю відомого шеф-кухаря
-
Україна1 тиждень agoу мережі захейтили доньку мовної омбудсменки (фото)
-
Війна7 днів agoТанкер Марінера — захопленим США судном РФ володіє бізнесмен з Криму
-
Усі новини1 тиждень agoНайжахливіші будинки знаменитостей — рейтинг журналістів
-
Усі новини1 тиждень agoяк гавайська мова зберагіє і передає тисячолітню історію
-
Війна1 тиждень agoАтака на Одеську область — ЗС РФ вдарили по портах, є загиблий — фото
-
Одеса1 тиждень agoЗатори на трасі Одеса-Рені, сьогодні, 29 грудня через пошкодження мосту біля Маяків
-
Події1 тиждень agoгранти на понад 50 мільйонів отримали 155 підприємців креативного сектору
