Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Україна, завдаючи ударів по території країни-агресора, змінює правила гри у війні та демонструє здатність посилювати тиск на Росію.
Про це перед початком засідання Європейської ради у Брюсселі заявив президент Литви Гітанас Науседа, передає Укрінформ.
«Ми бачимо, що Україна перемагає у цій війні. Ми бачимо дедалі більше ознак того, що війна наближається до російського населення. Те, що зараз відбувається в Москві, змінює правила гри, тому що російське населення починає усвідомлювати, що мова не про перегляд війни на телеекранах, а про війну на їхній власній землі», – сказав Науседа.
Він також зазначив, що Україна виробляє значну кількість дронів і успішно нарощує власний оборонно-промисловий потенціал, що є важливим на нинішньому етапі війни.
Говорячи про перспективи мирного процесу, литовський лідер наголосив, що Україна та Європа мають входити в нього з чітким розумінням власних цілей і лише за наявності реальних сигналів з боку Росії: готовності до переговорів або принаймні до припинення вогню.
Водночас, за словами Науседи, наразі немає «жодних позитивних сигналів від Росії».
Науседа також нагадав, що попередні спроби окремих лідерів розпочати розмову з главою Кремля Володимиром Путіним не дали результату, оскільки були індивідуальними, а не спільною позицією Європи.
За його словами, доки Росія не готова до серйозних перемовин, тиск необхідно посилювати, передусім — через підтримку України та розширення санкцій.
У 21-му пакеті санкцій, додав Науседа, дуже важливо охопити не лише банки чи тіньовий флот, а й енергетичний сектор: «Лукойл», «Росатом» та інші.
«Поки що нам не вдалося дійти до цієї точки. І це мій заклик до колег, до лідерів — ми повинні робити більше, щоб завдати Росії більшого болю», – заявив президент Литви.
Як повідомлялося, сьогодні, 18 червня, російська столиця знову опинилася під ударами, зокрема масштабне загоряння резервуарів зафіксовано на Московському нафтопереробному заводі.
Фото Укрінформу можна купити .
Президент Володимир Зеленський заявив, що сьогодні, 18 червня, відбудеться важлива подія, що може стати першим кроком до майбутньої антибалістичної системи.
Про це глава держави повідомив у коментарі журналістам, перебуваючи в Брюсселі, передає кореспондент Укрінформу.
«Сьогодні у нас повинна бути дуже важлива подія, коли німецькі представники зможуть поділитися з українцями тим, що нам потрібно, а ми поділимося тим, що їм потрібно для того, щоб зробити перший крок до майбутньої антибалістичної системи», – розповів Зеленський.
Він також наголосив, що саме Україна ініціювала створення європейської антибалістичної системи.
«Для цього нам потрібна коаліційна робота з партнерами, з їх компаніями, з їх NSA (радниками з питань безпеки – ред.), з їх лідерами», – сказав Президент.
Як повідомлялося, учора, 17 червня, німецька оборонна компанія Hensoldt та українська компанія Fire Point підписали меморандум про взаєморозуміння щодо спільної інтеграції компонентів у наземну систему протиповітряної оборони FREYJA (“Фрея”), призначену для виявлення та перехоплення балістичних ракет.
США розглянуть питання щодо надання Україні ліцензії на виробництво американських протибалістичних ракет.
Про це президент США Дональд Трамп заявив журналістам на полях саміту G7 у Франції, передає власний кореспондент Укрінформу.
Він зауважив, що бажання України будувати американські ракети в Європі буде розглянуто.
«Вони хотіли б мати змогу це зробити. Ми розглянемо це питання», – заявив Трамп.
Президент США також повторив, що в нього відбулися «дуже хороші переговори» з Президентом України Володимиром Зеленським і російським очільником Володимиром Путіним, додавши, що хоче, аби війна проти України закінчилася.
Водночас він відмовився відповідати на запитання, чи вважає Путіна більш відповідальним за конфлікт.
«Ну, я не хочу це коментувати, бо намагаюся його врегулювати, а це не полегшує справу», – сказав глава Білого дому.
Він також повідомив, що Сполучені Штати розглядають санкції щодо Росії: «Ми розглядаємо це, ми бачимо, як сильно падають ціни на нафту. Вони справді падають».
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що Дональд Трамп позитивно відреагував на його прохання щодо надання ракет для систем Patriot, однак остаточного рішення публічно не підтвердив.
«Передусім, він був дуже позитивний щодо того, що вони можуть більше допомогти нам із ракетами. І це справді великий виклик, тому що виробництво не таке велике, як наші потреби. Виробництво – у Сполучених Штатах», – зазначив Зеленський після зустрічі з Трампом на полях саміту G7 у французькому Евіані.
За його словами, під час розмови він також порушив питання надання ліцензій на виробництво відповідних ракет: «Я підняв тему ліцензій. Я звернувся з цим до президента Трампа. Нам потрібні ліцензії, щоб виробляти ракети», – заявив він, додавши, що Україна працює над цим питанням і вже мала багато контактів із компаніями-виробниками.
Фото: Volodymyr Zelenskyy/Х
-
Події1 тиждень agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Одеса1 тиждень agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
-
Політика1 тиждень agoЗеленський візьме участь у саміті лідерів Нордично-Балтійської вісімки в Естонії
-
Політика1 тиждень agoУкраїна готова направляти до Європи експертів із протидії дронам
-
Відбудова1 тиждень agoЄврокомісарка Кос відвідала місце удару РФ на Лук’янівці
-
Відбудова1 тиждень agoУ Житомирі після реконструкції відкрили відділення екстреної медичної допомоги лікарні №2