Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Модель «зворотного розширення», коли країні-кандидатці надається формальне членство із подальшим поступовим отриманням усіх прав та обов’язків, дозволила б Україні стати членом ЄС вже у 2027 році.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловила колишня заступниця директора з питань оборонного та безпекового співробітництва НАТО та експосадовиця Єврокомісії Ґерлінде Нігус.
“Я є рішучою прихильницею пропозиції Єврокомісії щодо так званого “зворотного розширення”. Це означає погодитися в принципі, що країна – Україна, а також інші кандидати – стає членом ЄС і потім поступово інтегрується, крок за кроком отримуючи права й обов’язки”, – зазначила Нігус..
За словами експертки, ключовим тут є те, що Україну “було міцно закріплено в європейській родині”, оскільки затягування процесу створює ризики втручання з боку Росії.
“Тому необхідно просувати цей геостратегічний підхід і переконувати скептичні держави-члени, що це відповідає їхнім власним інтересам. Якщо ми втратимо цю можливість, ціна, яку заплатять європейці колективно, буде історичною”, – переконана Нігус.
На її переконання, у випадку застосування моделі “зворотного розширення” Україна могла б досить швидко приєднатися до Євросоюзу.
“Якщо застосувати модель “зворотного розширення”, строки можуть бути відносно короткими. Я знаю, що ваш Президент згадував 2027 рік – і за цієї моделі це може бути досяжним”, – наголосила експертка.
Коментуючи питання реформи голосування в ЄС, Нігус вказала на те, що “ці дискусії тривають роками, якщо не десятиліттями”. “Існує широке розуміння проблеми: одностайність у зовнішній, безпековій та оборонній політиці є перешкодою. Однак реальний прогрес у запровадженні голосування кваліфікованою більшістю є дуже обмеженим”, – підкреслила вона.
З огляду на це експертка підтримала ідею активнішого використання “коаліцій охочих”: “Саме тому я вважаю, що як частина ширшого рішення потрібно більше спиратися на “коаліції охочих” і діяти поза інституційними рамками НАТО та ЄС, якщо ті не здатні провести необхідні реформи. Інакше ми втрачаємо дорогоцінний час. Такі коаліції можуть виключати постійних “блокувальників”, тобто “троянських коней” Росії – на сьогодні передусім Угорщину і дедалі більше Словаччину”.
На її переконання, принаймні на перехідний період “це було б більш орієнтованим на результат рішенням”. “Крім того, така коаліція вже могла б включати Україну як одну з найсильніших армій Європи, перевірену роками війни проти Росії. Європейці мають значний інтерес до інтеграції України у свої оборонні та безпекові плани і структури, і такі коаліції є практичним способом це зробити”, – додала вона.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що до 2027 року Україна технічно буде готова до вступу в Європейський Союз, проте деякі члени ЄС досі блокують відкриття переговорних кластерів.
Фото надане Ґерліндою Нігус
У Франції розпочалася зустріч міністрів закордонних справ Групи семи та України.
Про це повідомило Міністерство закордонних справ України у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Серед основних тем переговорів – подальша підтримка України, посилення санкційного тиску на Росію та підтримка Україною партнерів на Близькому Сході.
Як повідомляв Укрінформ, 26-27 березня у Франції проходить зустріч міністрів закордонних справ країн Групи семи. Підтримка України є однією з ключових тем.
Міністри оборони України та Литви Михайло Федоров та Робертас Каунас відвідали позиції мобільних вогневих груп, які щодня захищають українське небо, та ознайомилися з роботою «малої ППО».
Як передає Укрінформ, про це Федоров повідомив у Фейсбуці.
«Разом із міністром оборони Литви Робертасом Каунасом відвідали позиції мобільних вогневих груп, які щодня захищають українське небо. Показали, як працюють наші рішення в бойових умовах і як технології покращують ефективність ППО», – повідомив Федоров.
Він зазначив, що Україна будує багаторівневу систему «малої» ППО – з поєднанням різних типів засобів. Це дає результат і формує унікальний досвід, якого сьогодні немає в жодної країни світу.
За словами міністра, литовським партнерам продемонстрували роботу автономних зенітних турелей зі штучним інтелектом, які уражають ракети й ударні дрони, а також дронів-перехоплювачів як ключового елемента ешелонованої ППО. Литовська делегація на власні очі побачила, як мобільні вогневі групи знищують повітряні цілі в реальному часі.
«У лютому дронами-перехоплювачами збили рекордну кількість – 10 000+ ворожих БпЛА літакового типу, зокрема Shahed і Гербера», – повідомив міністр, додавши, що завдання Сил оборони наразі – ідентифікувати 100% повітряних загроз у реальному часі та перехоплювати щонайменше 95% ракет і дронів.
Окремо сторони обговорили підтримку оборонних стартапів. Зокрема, розглядається запуск спільного проєкту в межах Brave1 для українських і литовських компаній. Фокус – рішення для захисту неба.
Серед пріоритетів двосторонньої співпраці – виробництво українських дронів, постачання артилерійських боєприпасів підвищеної дальності, продовження програми PURL.
Федоров подякував Литві за системну підтримку України – зокрема, за рішення щорічно спрямовувати 0,25% ВВП на безпекову допомогу та активну участь у міжнародних ініціативах.
Як повідомляв Укрінформ, Литва виділила €10 мільйонів добровільного фінансування на користь програми ЄС із фінансової підтримки України – Ukraine Facility.
Фото ілюстративне: Повітряні сили ЗСУ
-
Війна1 тиждень agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Усі новини1 тиждень agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав Трампа і Стармера зустрітися та знайти спільну мову
-
Суспільство1 тиждень agoВідбудова житла після обстрілів в Одесі: витрати лягають на мешканців
-
Суспільство1 тиждень agoРозсилка «Соціум»: все про соцвиплати, субсидії, освіту, кібербезпеку
-
Політика1 тиждень agoПублікуючи колонізаторські плани Росія спрощує доведення в судах наміру геноциду
-
Події1 тиждень agoПрем’єра фільму «Мавка. Справжній міф» у Нідерландах пройшла з великим успіхом
-
Суспільство4 дні agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси