Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Україна серйозно ставиться до майбутньої тристоронньої зустрічі переговорних команд в Абу-Дабі та очікує від Росії такої ж налаштованості на мирний процес.
Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга на спільній пресконференції з високою представницею ЄС із закордонних справ та безпекової політики Каєю Каллас і главою МЗС Польщі Радославом Сікорським у Варшаві, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Україна серйозно ставиться до зустрічі в Абу-Дабі. Наші пріоритети – гарантії безпеки, деескалація в Чорному морі, енергетичне перемир’я, повернення дітей, обміни полонених. Такої ж серйозності чекаємо від Росії», – сказав Сибіга.
Він також наголосив на необхідності участі Європи у мирному процесі як до зустрічі в Абу-Дабі, так і після неї.
«Не може бути жодних рішень про Україну без України та про безпеку Європи без Європи. Тому Європа має бути частиною мирного процесу – і до зустрічі в Абу-Дабі, і після неї. Ми скоординували позиції сьогодні та домовилися бути в тісному контакті в наступні дні», – зазначив глава зовнішньополітичного відомства.
Водночас Сибіга констатував, що Москва наразі відповідає на мирні зусилля терором – майже щогодинними ударами по енергетичній інфраструктурі, вбивствами цивільних та посиленням тиску на фронті.
Міністр також заявив, що реальна ситуація на фронті відрізняється від тверджень російського керівництва. За його словами, у жовтні Росія втратила понад 54 тисячі військових убитими та важко пораненими, а Україна звільнила більше території, ніж Росії вдалося окупувати.
«Наші позиції на фронті – найміцніші за три роки. Ми продовжимо далекобійну кампанію, щоб повернути війну на територію Росії. Що далі здатна бити Україна, то ближчий кінець війни», – наголосив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський провів розмову зі спецпредставниками президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером перед тристоронньою зустріччю в Абу-Дабі.
Спецпредставник президента США Стів Віткофф заявив, що Сполучені Штати будуть посередниками у переговорах на робочому рівні між Україною та Росією 10-11 листопада в Абу-Дабі (ОАЕ).
Голова Берлінської безпекової конференції генерал-майор Бундесверу у відставці Райнгард Вольскі у коментарі Укрінформу заявив, що перспективи мирних переговорів в Абу-Дабі не викликають великих сподівань, оскільки Росія наразі в них не зацікавлена, а прагне продовжувати наступальні операції проти України.
«Є новий оборонний пакет від Іспанії на 437 мільйонів євро, який допоможе нашим воїнам на фронті. Буде зимовий пакет підтримки від Німеччини для нашої стійкості, зокрема енергетичної. Працюємо і над прискоренням постачання ракет для «петріотів», систем IRIS-T та допомоги для F-16. Це найважливіше з того, що дали візити цими днями», – зазначив Зеленський.
Він зауважив, що у Мадриді Україна вперше була представлена на Іберо-американському саміті. «Україну напряму почули та підтримали країни Латинської Америки, зокрема щодо допомоги необхідним для нашої електромережі обладнанням», – зазначив Президент.
Були розмови, за його словами, зі спецпредставниками президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, а також із Президентом Фінляндії Александром Стуббом.
Як повідомлялося, 3 листопада Володимир Зеленський здійснив візит до Німеччини, де провів зустрічі з Канцлером і Президентом ФРН, Президенткою Бундестагу, а також взяв участь у Берлінській безпековій конференції.
4-5 листопада Президент України відвідав Іспанію, де провів низку важливих переговорів з керівництвом країни та взяв участь в Іберо-американському саміті.
Про це повідомляє Міністерство закордонних справ України, передає Укрінформ.
У зовнішньополітичному відомстві поінформували, що глава МЗС проведе низку двосторонніх зустрічей. Зокрема, Сибіга зустрінеться з віцепремʼєр-міністром, міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським, главою дипломатії ЄС Каєю Каллас, міністрами закордонних справ Естонії Маргусом Цахкною, Норвегії Еспеном Барт Ейде та іншими колегами.
«Серед ключових тем – мирні зусилля й активна роль Європи в переговорах, а також координація позицій перед тристоронньою зустріччю команд України, США та Росії в Абу-Дабі», – зазначили в МЗС.
Сторони також обговорять посилення санкційного тиску на агресора, зміцнення обороноздатності й ППО та енергетичну підтримку України напередодні зими.
Як повідомляв Укрінформ, 5 листопада міністр закордонних справ Андрій Сибіга взяв участь у церемонії передачі головування в Центральноєвропейській ініціативі від Румунії до України у Бухаресті.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Суспільство4 дні ago
Новини на ранок
-
Суспільство1 тиждень agoВетерани у виконком: Одеську міську раду склик… — онлайн
-
Відбудова1 тиждень agoу КМДА анонсували рішення наступного тижня
-
Усі новини1 тиждень agoЗірка «Ліги сміху» Люленов став мемом після Радіодиктанту (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoназвано найкращий спортивний годинник 2026 року (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoПонад 4 тисячі тривог за місяць: як Росія атакувала Одещину у вересні