Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон вважає неприйнятною можливість відмови окремих країн Євросоюзу від участі у спільних рішеннях щодо фінансової підтримки України і виступає за використання заморожених російських активів на користь України.
Про це він заявив перед початком неформальної зустрічі лідерів ЄС у Дубліні, коментуючи питання фінансування України та участі Європи в мирних переговорах, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми повинні чітко заявити, у що насправді віримо. І дозволити окремим країнам просто відмовитися (opt-out) від підтримки України — для нас це неприйнятно. Тому я повністю поділяю позицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца з цього приводу. Це просто неприпустимо», — наголосив глава шведського уряду.
Він зазначив, що Швеція готова розглядати будь-які фінансові рішення, які допоможуть Україні пройти зиму та забезпечити належну підтримку цивільного населення.
Крістерссон також підтвердив позицію Швеції щодо використання заморожених російських активів на користь України, хоча визнав наявність юридичних і технічних перешкод.
«Ми, безумовно, вважаємо, що заморожені активи мають бути використані на користь України. Проте тут є складні технічні та юридичні проблеми», — сказав він.
Прем’єр нагадав, що ці кошти залишаються заблокованими та призначеними для використання на користь України, тому питання їх залучення залишається актуальним.
Окремо Крістерссон застеріг від самостійних переговорів окремих європейських країн із Росією. На його думку, Європа має виступати єдиним голосом, адже двосторонні контакти з Москвою можуть зіграти на користь Росії.
«Я дуже побоююся ситуації, за якої окремі країни відчують, що вони мають якесь особливе право вести сепаратні розмови з Росією — двосторонньо чи в інший спосіб. Адже такий розголос і багатоголосся гратимуть виключно на користь Росії, а не на користь України», — зазначив він.
Водночас прем’єр наголосив, що Європа має брати участь у переговорах, якщо цього хоче Україна, однак не варто покладати надмірних сподівань на їхні результати.
«Те, що Росія робить на практиці, говорить про її наміри набагато більше, ніж те, що вони можуть казати за зачиненими дверима», — зауважив Крістерссон.
Як повідомляв Укрінформ, 13 листопада лідери ЄС зібралися на неформальну зустріч, під час якої обговорюють, зокрема, проєкт довгострокового бюджету Євросоюзу та передбачені в ньому кошти на підтримку України.
Фото: Ninni Andersson/Government Offices of Sweden
Безпека Франції залежить від підтримки України, а позиції кандидатів у президенти Марін Ле Пен та Жана-Люка Меланшона послаблять Європу.
Про це кандидат у президенти Франції Рафаель Глюксман заявив під час дискусії на Паризькому форумі миру, передає кореспондент Укрінформу.
«Говорімо прямо й без двозначностей. Мир в Україні – це поразка імперіалістичного проєкту Путіна. Мир в Україні – це повага до міжнародного права. Мир в Україні не може полягати в тому, щоб за наказом Дональда Трампа дати агресорові те, що задовольнить його воєнні амбіції», – заявив Глюксман.
За його словами, Росія веде війну, щоб зруйнувати європейську архітектуру безпеки, тож «на кону безпека французів». Глюксман виступив проти того, щоб Вашингтон визначав за європейців, які питання обговорювати з Путіним. Адже переговори про кордони Європи та її безпековий порядок повертають дискусію до вимог, які Кремль висував ще до повномасштабного вторгнення.
Він також закликав кандидатів у президенти представити своє бачення зовнішньої політики Франції.
«Те, що французькі політики нині схильні оминати питання зовнішньої політики, розвитку, багатосторонньої співпраці та міжнародного права, свідчить про брак амбіцій щодо майбутнього нашої країни», – сказав Глюксман.
Коментуючи обіцянки кандидатки від «Національного об’єднання» Марін Ле Пен у разі обрання президенткою припинити фінансову допомогу Україні, він наголосив, що «вона, по суті, каже, що ми відмовимося від своєї першої лінії оборони». «Я хотів би, щоб усі французи добре над цим подумали», – наголосив політик.
Політик також прокоментував позицію лідера «Нескореної Франції» Жан-Люка Меланшона, який заявив, що в разі можливої угоди про територіальні поступки слід запитати жителів відповідних регіонів, зокрема Донбасу, по який бік кордону вони хочуть жити. Він згадав, як після російського вторгнення до Криму Меланшон, за його словами, радів, що півострів не опиниться в НАТО.
«Ці кандидати послаблять Європу, послаблять Францію і, по суті, підтримають бачення пана Путіна. Вони й так давно це роблять», – наголосив Глюксман.
Як повідомлялось, євродепутат від партії «Place publique» Рафаель Глюксман у жовтні переміг на праймеріз соціал-демократів та став їхнім кандидатом на президентських виборах у Франції 2027 року.
Фото: European Parliament
Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском на полях саміту Європейської політичної спільноти в Дубліні обговорив допомогу Польщі у підготовці України до зими, дипломатичні зусилля, ситуацію на фронті та російські удари.
Про це глава держави повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Дипломатія, фронт та ситуація з російськими ударами – головне, що сьогодні обговорили. Говорили і про те, як Польща може допомогти нам підготуватися до цієї зими та збільшити можливості сполучення між нашими країнами, зокрема для постачання пального. Це те, що справді може підтримати енергетичну стійкість України», – зазначив Зеленський.
За його словами, сторони також обговорили європейські питання та кроки, які можуть прискорити вступ України до Євросоюзу. Президент наголосив, що Україна розглядає членство в ЄС як одну з гарантій безпеки не лише для себе, а й для всієї Європи.
Зеленський подякував Туску за початок військових навчань країн Коаліції охочих.
«Це потрібний сигнал, і розраховуємо, що це дійсно допоможе побудувати надійну безпеку у майбутньому», – сказав глава держави.
Як повідомлялося, Польща додатково спрямує 8 млн злотих (приблизно 1,8 млн євро) на закупівлю генераторів для України, щоб допомогти їй підготуватися до зими та підвищити стійкість енергетичного сектору.
Фото архівне, ОП
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство1 тиждень ago
Новини на ранок
-
Відбудова6 днів agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Політика4 дні agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство3 дні ago
Новини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoКейт Міддлтон розповіла про роботу мрії принца Луї: але є нюанс
-
Одеса1 тиждень agoТарифи в Одесі у листопаді 2026: вартість води, світла, газу та тепла
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі відновлюють пошкоджений обстрілом будинок на Прохоровській: роботи планують завершити до кінця року