Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами


Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Нобелівська лауреатка Матвійчук закликала Німеччину надати Україні Taurus
Правозахисниця й лауреатка Нобелівської премії миру, яка відстоює інтереси України на міжнародній арені, Олександра Матвійчук закликала Німеччину поставити Україні далекобійні ракети Taurus та діяти більш рішуче проти Росії.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє DW.
Матвійчук заявила, що російським ракетам потрібно менш як хвилина, щоб долетіти, наприклад, до школи в Харкові.
«Єдиний спосіб запобігти цьому – зупинити ці ракети ще на військовому аеродромі в Росії. Для цього нам потрібні Taurus», – розповіла вона в інтерв’ю виданням медіагрупи Redaktionsnetzwerk Deutschland (RND).
Як зазначається, правозахисниця закликала Німеччину більш ретельно проаналізувати помилки, яких країна припустилася у відносинах із Росією, зокрема наголосивши на випадках підкупу німецької еліти під час будівництва газопроводу.
На її думку, до 2022 року ФРН, як і цивілізований світ загалом, надто довго дозволяла Москві діяти безкарно.
«Російські воєнні злочини в Чечні, Молдові, Грузії, Малі, Лівії, Сирії – ніхто їх не покарав», – зазначила Матвійчук і закликала Берлін тепер діяти більш рішуче, переглянувши загалом свою політику щодо Москви.
«Ми живемо у часи, які перевіряють нас усіх на справжнє лідерство, справжню сміливість і справжню відповідальність», – наголосила вона.
Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц не заперечував проти постачання далекобійних ракет Україні. Проте, обійнявши посаду, він так і не ухвалив відповідного рішення.
Як повідомляв Укрінформ у листопаді, міністр оборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що обговорювати питання направлення німецьких військових для забезпечення перемир’я в разі його досягнення в Україні не на часі, а можливість передачі Україні далекобійних ракет Taurus не стоїть на порядку денному.
Фото Укрінформу можна купити тут
Політика
Сибіга обговорив з главою МЗС Болгарії атаки РФ на цивільну інфраструктуру
Міністри закордонних справ України та Болгарії Андрій Сибіга та Георг Георгієв телефоном обговорили подальші кроки з розвитку двосторонньої співпраці між країнами.
Політика
МКС не зупинить розслідування щодо вторгнення Росії в Україну через мирні переговори
Розслідування Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо вторгнення Росії в Україну не може бути зупинене мирними переговорами, але може бути відкладене Радою Безпеки ООН.
Як передає Укрінформ, про це у п’ятницю заявила заступниця прокурора МКС Нажат Шамім Хан агентству Associated Press.
«Якщо розслідування триває, ми будемо дотримуватися наших власних нормативних положень», – заявила Хан.
Заступниця прокурора наголосила, що спроби встановити справедливість повинні супроводжуватися мирними зусиллями.
«Повинна бути можливість притягнення до відповідальності, щоб мир був тривалим, був стійким», – сказала Хан.
Водночас вона зауважила, що Радбез ООН може «попросити суд відкласти розгляд справи, якщо вважає, що є можливість укласти мирну угоду», та додала, що це буде лише «тимчасовою зупинкою».
Як повідомляв Укрінформ, 17 березня 2023 року судді Міжнародного кримінального суду (МКС) видали ордери на арешт глави Кремля Володимира Путіна та російської дитячої омбудсменки Марії Львової-Бєлової.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Суспільство3 дні agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoхлопець працював три роки без вихідних
-
Усі новини6 днів agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Відбудова1 тиждень agoНа Кіровоградщині відновили навчання в пошкодженому обстрілом РФ ліцеї
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2025
-
Відбудова1 тиждень agoЗ 1 грудня можна подати на компенсацію втраченого на окупованих територіях житла
-
Усі новини7 днів agoАмериканка клонувала померлого пса за 50 000 доларів: чому вона шкодує
-
Суспільство1 тиждень agoДо «Мрії» підключилися вже понад 2600 шкіл
