Connect with us

Політика

Індекс реформ: реформа Рахункової палати

Published

on


Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України

До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ

У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату). 

Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.  

Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.

Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше. 

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ

Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine

«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:

● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.

● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри  посадових окладів та доплат членів РПУ.

● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.

● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.

Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:

● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.

● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»

«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень. 

Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».

Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

«Вокс Україна»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Політика

У МЗС Естонії назвали атаку росіян по сховищу ядерного палива «прорахованою авантюрою»

Published

on



Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна прокоментував удар військ РФ по будівлі Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) у Київській області.

Як передає Укрінформ, про це він написав у соцмережі X.

“Постійне бомбардування РФ українських ядерних об’єктів та навмисне використання нею енергії як озброєння – це прорахована авантюра, пов’язана з ядерною безпекою, що підштовхує Європу до чергової катастрофи”, – написав він.

За словами міністра, такий рівень зухвальства Кремля не може залишатися без відповіді. Він вимагає найсуворіших заходів.

“Жодній державі не можна дозволяти грати в рулетку з глобальною ядерною безпекою”, – зазначив естонський урядовець.

Читайте також: Удар Росії по сховищу ядерних відходів обговорять на Раді керуючих МАГАТЕ

Як повідомляв Укрінформ, на майданчику Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) внаслідок влучання російського безпілотника вночі проти 7 червня була частково зруйнована будівля приймання контейнерів, відпрацьоване ядерне паливо в ній не зберігалося.



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна інформує міжнародних партнерів про удар РФ по сховищу ядерних відходів

Published

on



Міністерство закордонних справ, Міністерство енергетики та всі профільні служби України вже працюють над тим, щоб донести до кожного з міжнародних партнерів інформацію про свідомий удар РФ по Централізованому сховищу відпрацьованого ядерного палива поблизу ЧАЕС.

Про це заявив Президент України Володимир Зеленський у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Сьогодні росіяни знов завдали удару по особливій території навколо Чорнобильської атомної станції. «Шахед» уразив одну з будівель Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Об’єкт надзвичайно критичної інфраструктури. І надзвичайно підлий російський удар. МЗС України, Міністерство енергетики та всі наші служби вже займаються тим, щоб кожен із партнерів знав, що відбулося», – йдеться у повідомленні.

Глава держави підкреслив, що наразі перевищення норм радіаційного фону немає, а українські рятувальники оперативно ліквідували пожежу на об’єкті після ворожого удару. Водночас Президент закликав світову спільноту до реальних нових кроків, які змусять агресора відчути наслідки своєї терористичної війни.

Зеленський також відзначив, що цієї ночі під ударами опинилися цивільні об’єкти у 13 областях України. Загалом же протягом тижня Росія випустила проти України 88 ракет, понад 3250 ударних дронів та близько 1800 керованих авіаційних бомб.

Читайте також: ППО знешкодила 215 з 236 безпілотників, якими росіяни з вечора атакували Україну

Як повідомляв Укрінформ, на майданчику Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) внаслідок влучання російського безпілотника вночі 7 червня була частково зруйнована будівля приймання контейнерів, відпрацьоване ядерне паливо в ній не зберігалося.

У Центрі протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України оприлюднили фото пошкодження на Чорнобильській атомній електростанції, що виникло внаслідок російського удару 7 червня.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Потрібно закривати всі лазівки, якими Росія користується для обходу санкцій

Published

on



Нині необхідно посилювати санкції проти Росії у різних сферах, але також слід закрити всі лазівки, якими Москва користується для обходу вже запроваджених проти неї санкцій.

Про це в інтерв’ю порталу ERR розповіла заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца, передає Укрінформ.

«Необхідно посилювати санкції проти тіньового флоту, проти банківського сектора, але головне – треба закривати всі ті лазівки, якими користується Росія для обходу санкцій. Ми маємо позбавити Росію фінансових можливостей продовжувати війну, щоб ціна агресії зростала з кожним днем. Отже, рецепт один – максимальний тиск на Росію з боку США та інших міжнародних гравців, щоб вона зупинила свою війну проти України і покарала», – сказала вона.

За словами Беци, Росія не стоїть на місці і реагує швидше, ніж відповідальні за введення санкцій західні інституції.

«Потрібно якнайшвидше приймати санкційні пакети, синхронізуючи їх між ЄС, Канадою, США та іншими партнерами. Ми маємо і наші «далекобійні санкції», тобто удари вглиб території противника, тому що ми маємо право захищатися відповідно до статті 51 Статуту ООН», – додала вона.

На думку заступниці глави МЗС, необхідно об’єднати політичний тиск та ізоляцію Росії, санкційний тиск та далекобійні удари.

Читайте також: Синхронізація санкцій із ЄС: Власюк розповів, які компанії потрапили у список

«Необхідне посилення оборонних можливостей України та ЄС, бо, як я вже казала, це не лише війна проти України. Росія вже давно розпочала гібридну війну проти Заходу. Мета Росії незмінна – знищити чи підкорити собі Україну. Це їй не вдасться, але ще одна мета Росії – це поділ світу на сфери впливу, де Україна відігравала б роль буфера між Росією та Заходом. Тож ці реваншистські та імперські наміри Росії сягають далеко за межі України» – зазначила Беца.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна активно працює з Європейським Союзом над підготовкою 21-го пакета санкцій проти Росії та розраховує на врахування своїх пропозицій.

Фото Укрінформу можна купити тут 



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.