Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами


Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Генсек Ради Європи відвідав пошкоджену російськими атаками ТЕЦ у Києві
У межах візиту до України делегація високого рівня на чолі з генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе відвідала одну зі столичних ТЕЦ, яка регулярно зазнає прицільних російських атак.
Політика
ЄС має наполягати, щоб для Росії настала відповідальність за воєнні злочини
«Так звані переговори тривають, і я розумію, що має бути припинення вогню, щоб зрештою настав мир. Але це ніколи не може статися без відповідальності. Ми не можемо забути, хто розпочав цю війну, хто відповідає за кожну смерть, кожен день у цій війні», – підкреслила Оллонґрен.
Вона зазначила, що країна-агресорка Росія скоїла воєнні злочини, звірства, які всі бачили. Спецпредставниця переконана, що Європейський Союз повинен наполягати на тому, що для Росії на чолі з Путіним, за все це має настати відповідальність.
«Мій меседж такий: без відповідальності миру ніколи не буде», – заявила Оллонґрен.
Вона визнала, що, можливо, глава Кремля Володимир Путін і не опиниться фізично на лаві підсудних у Гаазі, але той факт, що він знає, що саме цього хоче ЄС і інші, вже дуже важливий сам по собі. Важливим Оллонґрен вважає і те, що працює Міжнародний кримінальний суд і буде створено спеціальний трибунал, у тому числі за злочин агресії.
Вона окремо наголосила на такому злочині як викрадення Росією українських дітей, а також питанні дітей на окупованих територіях. Спеціальна представниця віддала належне таким країнам, як Катар і Саудівська Аравія, які успішно «витягують» дітей. Європа, зауважила вона, не може цього зробити, бо Росія її просто не слухає. Тож добре, що інші можуть це зробити, бо кожна дитина має значення», – зазначила Оллонґрен.
«Будемо сподіватися, що відповідальні в якийсь момент усе ж будуть у Гаазі. Але навіть якщо цього не станеться, є дуже сильний сигнал світові, що ці люди, на яких видано ордери на арешт, не можуть подорожувати до великих частин світу, бо їх там заарештують. Цей сигнал важливий, бо він стосується цієї війни, але це також сигнал для інших, що такі злочини не залишаються непоміченими та безкарними, що злочини мають наслідки – санкції, ордери на арешт тощо», – підсумувала політикиня.
Як повідомляв Укрінформ, генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе оголосив про підписання угоди між Радою Європи, Єврокомісією та Європейською службою зовнішніх справ щодо створення підготовчої команди для майбутнього Спеціального трибуналу з розслідування злочину агресії проти України.
Фото Укрінформу можна купити тут
Політика
Україна запровадила санкції проти Лукашенка
Президент Володимир Зеленський оголосив, що Україна запроваджує санкції проти Олександра Лукашенка, який не тільки надав територію Білорусі для розміщення «Орєшніка», а й дозволив постачання Росії критичних компонентів для цієї зброї.
Про це глава держави повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Сьогодні Україна застосувала пакет санкцій проти Олександра Лукашенка, і ми значно активізуємо протидію всім формам його сприяння вбивствам українців. Будемо працювати з партнерами так, щоб це мало глобальний ефект», – сказав Зеленський.
Він відзначив, що Олександр Лукашенко не тільки надав територію Білорусі для «Орєшніка». У минулому році підприємства країни постачали Росії критичні вузли, компоненти та механічну базу для цієї зброї. Це триває і в 2026-му.
Оновлюється..
-
Усі новини1 тиждень agoце не так вже й погано, як вважалося раніше
-
Політика1 тиждень agoУ парламенті та суспільстві Нідерландів існує широка підтримка України
-
Політика1 тиждень agoЗеленський анонсував активну роботу з партнерами найближчими тижнями
-
Усі новини1 тиждень ago50 років тому апарат NASA все ж таки виявив життя на Марсі: що з’ясували вчені (фото)
-
Війна1 тиждень agoчутки про звільнення не підтвердились — деталі
-
Відбудова1 тиждень agoЗеленський і Маркарова обговорили роботу з партнерами України щодо відбудови
-
Суспільство1 тиждень agoСесію Одеської міської ради вдруге перенесли Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoПРООН допомогла розчистити в Україні 1 мільйон тонн відходів від руйнувань
