Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив ексміністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.

За його словами, Україна тривалий час прагнула вступити до НАТО, сприймаючи Альянс як спільноту держав із потужнішими військовими, фінансовими та економічними можливостями. Однак війна змінила цю ситуацію, і тепер європейські країни можуть самі багато чого навчитися в України.

Ландсбергіс вважає, що Україна сьогодні найбільш підготовлена до війни XXI століття. Водночас, за його словами, європейські держави досі не повною мірою усвідомили, наскільки змінився характер сучасних бойових дій.

«Війна 2022-го і війна 2026 року — це вже дві різні війни», – зазначив політик.

Він припустив, що у разі російської агресії проти Балтійської країни, Польщі чи Фінляндії Європа може зіткнутися не з масштабним наступом танкових колон на столицю, як це було на початку повномасштабного вторгнення в Україну, а насамперед із масованим застосуванням безпілотників.

Дрони, за словами ексміністра, могли б використовуватися для атак на критичну інфраструктуру, зокрема для порушення електропостачання, роботи інтернету, систем опалення та водопостачання. Після цього агресор міг би висувати політичні вимоги.

«Україна має необхідні знання, досвід і спроможність протидіяти цьому», – наголосив Ландсбергіс.

Він зазначив, що придбання безпілотників або окремі тренування ще не означають готовності країни до повноцінної дронової війни. За його словами, Україна вже має доктринальне розуміння того, як планувати такі операції, розміщувати відповідні засоби та застосовувати їх у бойових умовах.

«Україна має доктринальне розуміння дронової війни. В Європі його немає», – сказав політик.

Саме тому, на його думку, Україна може відігравати центральну роль у формуванні регіональної системи безпеки. Одним із можливих форматів він назвав безпековий альянс за участю України, країн Балтії, Польщі та держав Північної Європи.

Ландсбергіс вважає створення такого формату цілком реалістичним. За його словами, залежно від моделі до нього могли б долучитися також Велика Британія, Німеччина та Румунія.

Він навів як приклад Об’єднані експедиційні сили (JEF), які очолює Велика Британія. Цей формат дає змогу державам швидше реагувати на кризові ситуації в північній частині НАТО, не створюючи паралельної структури, яка замінювала б Альянс.

На думку Ландсбергіса, подібний підхід можна було б застосувати і до співпраці з Україною, створивши структуру, яка готувалася б до сучасної війни та спиралася на український досвід застосування безпілотників.

«Тепер уявіть собі очолювану Україною структуру, де країни домовилися б разом готуватися до ведення дронової війни XXI століття», – зазначив він.

Такий формат, за його словами, міг би стати паралельним до НАТО напрямом співпраці та водночас глибше інтегрувати Україну в регіональну систему безпеки.

Водночас Ландсбергіс наголосив, що така співпраця не має бути односторонньою. Європейські держави могли б допомагати Україні розширювати промислові потужності, постачати необхідне обладнання та використовувати власні навчальні полігони.

«У нас є галузі промисловості, які можна розширити, щоб постачати Україні те, що їй потрібно. У нас є навчальні полігони і багато іншого, чим наші країни могли б віддячити за допомогу, яку надає Україна», – сказав політик.

На його думку, це змінює саму логіку європейської безпеки: Україна може не лише чекати на рішення інших держав, а й сама очолити формування нового регіонального оборонного формату.

«Замість того щоб чекати, Україна може стати лідером у цьому. І я цілком певен, що багато країн будуть готові піти за нею», – заявив Ландсбергіс.

Як повідомлялося, старший науковий співробітник Центру східних досліджень Кшиштоф Нечипор вважає, що НАТО і ЄС залишаються незамінними для забезпечення безпеки України й регіону, а дискусії про нові формати, зокрема JEF, не повинні відволікати від наявних можливостей цих структур, необхідних для протидії Росії.

Фахівці Головного управління розвідки Міністерства оборони України продемонстрували компоненти балістичної ракети виробництва КНДР спікеру Палати представників парламенту Японії Ейсуке Морі та учасникам японської делегації, які перебували з візитом у Києві.

Таку думку висловив ексміністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс в інтерв’ю Укрінформу.

Він зазначив, що Україна за роки повномасштабної війни суттєво наростила виробництво безпілотників – від кількох тисяч до майже 10 мільйонів на рік. На думку політика, подальше масштабування цих спроможностей у поєднанні з розвитком ракетних систем може докорінно змінити баланс сил.

Ландсбергіс наголосив, що для створення повноцінної системи стримування потрібні не лише самі засоби ураження, а й відповідна інфраструктура – зокрема системи наведення та супутникові спроможності.

«Додайте до цього балістику. Також потрібні хороші системи наведення, супутники і подібне – щоб дійти до моменту, коли із союзниками чи без них Україна скаже Путіну: дивись, навіть якщо ти спробуєш наступного разу, у тебе не залишиться жодної промисловості», – сказав політик.

Він вважає, що саме Україна сьогодні має унікальну можливість сформувати таку систему, а західні держави можуть допомогти їй у цьому.

«Немає іншої країни, яка могла б це зробити – лише Україна. А ми, Захід, спроможні допомогти Україні досягти цього», – зазначив Ландсбергіс.

Водночас, на його думку, український досвід може бути використаний і для посилення оборони інших держав, які перебувають під потенційною загрозою з боку Росії.

Зокрема, Литва та інші сусіди РФ могли б створити власні системи далекобійного стримування, адаптовані до їхніх можливостей. Це, за словами політика, дало б країнам регіону змогу покладатися не лише на допомогу союзників, а й на власні спроможності.

«Ось це і є стримування – суверенна сила», – наголосив Ландсбергіс.

Як повідомляв Укрінформ, 18 вересня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час візиту в Україну повідомив, що Польща приєдналася до Антибалістичної коаліції.

«Ми – в Антибалістичній коаліції. Так, Польща відсьогодні є частиною цього великого проєкту. Тут під час розмов з Президентом Зеленським ми визначили форми і рамки цієї співпраці. В майбутньому – може не сьогодні але, безперечно, завтра – це означатиме набагато безпечніше європейське, а значить польське небо»,- зазначив глава польського уряду.