Connect with us

Політика

Індекс реформ: реформа Рахункової палати

Published

on


Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України

До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ

У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату). 

Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.  

Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.

Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше. 

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ

Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine

«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:

● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.

● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри  посадових окладів та доплат членів РПУ.

● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.

● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.

Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:

● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.

● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»

«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень. 

Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».

Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

«Вокс Україна»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Політика

Болгарія готова ремонтувати українську зброю

Published

on



Болгарія вичерпала можливості надавати Україні зброю, але готова ремонтувати українську військову техніку в рамках військово-технічної підтримки.

Про це перед початком саміту лідерів країн-членів НАТО заявив прем’єр-міністр Болгарії Румен Радєв, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми вичерпали наші можливості надавати військову підтримку. Я маю на увазі зброю та боєприпаси зі складів болгарських збройних сил. Ми надали 13 пакетів. У нас більше немає нічого, що можна було б постачати Україні», – сказав Радєв.

Він додав, що Болгарія продовжуватиме надавати «технічну військову допомогу», тобто країна гарантує, що може «прийняти військову техніку для ремонту в Болгарії».

Як повідомляв Укрінформ, 7-8 липня Анкара приймає 36-й саміт НАТО. 7 липня в рамках саміту відбувся форум оборонної промисловості, на якому було оголошено низку контрактів на спільне виробництво озброєння на десятки мільярдів доларів.

Президент Володимир Зеленський, який прибув в Анкару, заявив, що головне завдання України на саміті НАТО – більше ППО й посилення дипломатичних позицій.

Під час саміту відбулися зустрічі глави держави з президентом Фінляндії, канцлером Німеччини, прем’єр-міністрами Норвегії, Нідерландів, Канади, генеральним секретарем НАТО. Сьогодні очікується двостороння зустріч з президентом США Дональдом Трампом.

Читайте також: Сибіга на засіданні Ради Україна-НАТО: Битва за небо визначить подальший перебіг війни

Директор з імплементації програм Центру НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC), старший національний представник України в JATEC полковник Валерій Вишнівський заявив, що Україна з 2027 року братиме участь у навчаннях НАТО не лише у виконавчій фазі, а й на етапі планування, що дасть змогу інтегрувати до сценаріїв Альянсу реальний досвід сучасної війни.

Фото: Румен Радев/Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Політика

Дев’ять країн закликали дозволити Україні закуповувати зброю поза ЄС за кошти позики у €90 мільярдів

Published

on



Міністри оборони дев’яти європейських країн закликали Єврокомісію надати Україні максимальну гнучкість у використанні кредиту у 90 млрд євро для задоволення нагальних військових потреб.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у спільному листі до єврокомісара з питань оборони та космосу Андрюса Кубілюса та високої представниці ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас, текст якого оприлюднило Постійне представництво Швеції при ЄС у соцмережі Х.

Лист підписали міністри оборони Нідерландів, Німеччини, Фінляндії, Швеції, Литви, Естонії, Латвії, Данії та Польщі. Вони привітали реалізацію Угоди про кредит на підтримку України (USL), яка, як зазначається, забезпечує важливу підтримку бюджетних та військових потреб України в умовах триваючої російської агресії, а також виплату першого траншу макрофінансової допомоги.

Міністри зазначили, що Україна готує наступні графіки закупівель у межах USL. Пріоритетними напрямками визначені засоби протиповітряної оборони, авіаційні та артилерійські боєприпаси, далекобійні засоби ураження, засоби радіоелектронної боротьби та вибухові матеріали.

За їхніми словами, під час нещодавніх консультацій Україна наголосила, що частину її нагальних потреб неможливо оперативно забезпечити продукцією європейської оборонної промисловості. Йдеться, зокрема, про ракети PAC-3, AIM-120, ATACMS, ADM-160 MALD та AGM-88 HARM.

«У цьому спільному листі ми, міністри оборони, підкреслюємо нашу спільну відданість забезпеченню того, щоб Україна отримала військову допомогу, якої вона терміново потребує», – йдеться у документі.

Читайте також: Рішення про виділення Україні позики у €90 мільярдів змінити вже не можнаЗеленський

З огляду на це автори листа закликали Єврокомісію якнайшвидше затвердити графіки закупівель, зокрема шляхом застосування передбаченого регламентом винятку, який дозволяє закуповувати озброєння, вироблене третіми країнами. Вони також попросили не чекати завершення картування Європейської оборонно-технологічної та промислової бази й не вимагати від України додаткових досліджень ринку перед погодженням таких закупівель.

На думку міністрів, повне використання наявних механізмів дасть змогу зберегти темпи військової підтримки України та забезпечити її необхідними спроможностями без зайвих затримок.

«Це допоможе Україні продовжувати боротьбу та врятувати людські життя», – наголосили автори листа.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці червня Кабінет міністрів затвердив порядок використання коштів Європейського Союзу, залучених у межах спецпозики на підтримку оборонно-промислової спроможності України у 2026-2027 роках.

Фото: Flickr



Джерело

Continue Reading

Політика

Європі потрібна нова безпекова архітектура за участю України та Британії

Published

on



Європі необхідний новий формат безпекової співпраці, який виходитиме за межі Європейського Союзу та об’єднає держави, що відіграють ключову роль у безпеці континенту, насамперед Україну і Велику Британію.

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив голова Німецько-української парламентської групи, депутат Бундестагу від партії “Союз 90/Зелені” Робін Вагенер.

“Думаю, головне полягає в тому, що коли ми говоримо про безпекову та військову співпрацю, вона повинна виходити за межі нинішнього Європейського Союзу. На моє переконання, така співпраця має охоплювати всіх сильних партнерів Європи, а це, безумовно, і Велика Британія, і Україна”, – сказав Вагенер.

Він додав, що наразі жодна з цих держав не є членом Європейського Союзу – “Велика Британія, на жаль, уже не входить до ЄС, а Україна, на жаль, ще не є його членом”, – але обидві держави “повинні стати частиною тіснішої європейської архітектури безпеки“.

“Саме тому, на мою думку, потрібен формат, який виходитиме за інституційні рамки Європейського Союзу. Він може використовувати вже наявні механізми ЄС, однак не повинен залежати від тих блокувань, із якими ми стикаємося всередині Союзу, зокрема через принцип одностайності”, – зазначив депутат Бундестагу.

На його переконання, таким форматом могла б бути Європейська безпекова спільнота.

“Якщо ми визнаємо, що вступ України до НАТО наразі неможливий із політичних причин усередині самого Альянсу, то в наших власних інтересах створити новий, значно тісніший формат безпекової співпраці в Європі – із залученням України. Адже Україна була б одним із найсильніших партнерів Європи для зміцнення європейської складової нашої спільної оборони в межах трансатлантичного союзу”, – заявив Вагенер.

Читайте також: Україна візьме участь у чотирьох із п’яти нових спільних оборонних проєктів ЄС

За його словами, багато елементів такої моделі “формуватимуться вже в процесі її розвитку”. Першим кроком мало б стати спільне політичне зобов’язання європейських партнерів разом відповідати за безпеку континенту.

“Першим кроком мало би стати спільне політичне зобов’язання разом нести відповідальність за безпеку Європи. На цій основі можна створити інституціоналізовані консультації, запровадити регулярну координацію та виробити спільні стандарти взаємосумісності й військового співробітництва”, – заявив німецький депутат.

Він додав, що надалі така співпраця може охоплювати спільні оборонні закупівлі, координацію політики у сфері озброєнь і з часом перерости в нову систему європейської безпеки.

Як повідомляв Укрінформ, європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що існуючої правової структури європейської оборони недостатньо, варто створити Європейський оборонний союз, до якого має увійти, зокрема, Україна.

Фото: Heinrich-Böll-Stiftung, flickr



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.