Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політико-військова частина мирних переговорів стоїть на паузі через війну на Близькому Сході, тоді як гуманітарний трек продовжує працювати.
Про це в телеефірі повідомив радник Офісу Президента Михайло Подоляк, передає Укрінформ.
«Політико-військова частина переговорів стоїть на паузі, а гуманітарна частина продовжує працювати. Президент та Буданов анонсували можливості продовження обмінів полоненими, і, відповідно, ця частина роботи триває», – зазначив Подоляк.
За його словами, «поки триватиме війна на Близькому Сході, переговори по війні в Україні стоятимуть на паузі».
Подоляк також відзначив, що ставлення до Росії через її підтримку Ірану у країнах Близького Сходу незворотньо змінюється. «Зараз воно катастрофічно завершує свою еволюцію від нейтрально-позитивного ставлення до відверто негативного», – сказав радник Офісу Президента.
Він акцентував, що так само змінилося ставлення до України: «Суб’єктність України суттєво зросла».
Як повідомляв Укрінформ, попередня зустріч переговорних команд відбулася у Флориді 21-22 березня у двосторонньому форматі Україна-США.
Фото: ОП
Президент Володимир Зеленський прибув до Туреччини.
Про це повідомив речник Президента Сергій Никифоров, передає кореспондент Укрінформу.
Зеленський прибув до Туреччини / Фото: ОП
1 / 12
«Президент прибув до Стамбула для переговорів із з Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом», – повідомив Никифоров.
Він також поінформував, що програмою візиту передбачена зустріч глави держави із Вселенським Патріархом Варфоломієм.
Як повідомлялося, 1 квітня у вечірньому зверненні Володимир Зеленський розповів, що секретар РНБО Рустем Умєров продовжує працювати з країнами, які зацікавлені в українській експертизі для захисту, готуються довгострокові угоди. Президент нагадав, що вже є домовленості із Саудівською Аравією, Еміратами, Катаром. Триває робота з Йорданією, Іраком та Бахрейном. Також, як додав глава держави, зацікавленість в українській силі висловила Туреччина.
Фото: ОП
Голова Комітету ВР з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе вважає, що переговорний процес стосовно вступу України до ЄС буде складним.
Про це Климпуш-Цинцадзе повідомила в інтерв’ю Укрінформу.
«В ЄС переважає думка про неминучість та невідворотність нашого майбутнього членства в Європейському Союзі. Проте це не означає, що серед країн-членів Європейського Союзу немає окремих скептиків стосовно нашого членства, не означає, що всі плескають у долоні й чекають, допоки нарешті Україна увірветься в європейський простір. Це точно вказує, що будуть складні дискусії стосовно певних секторів, змін, трансформацій», – сказала Климпуш-Цинцадзе.
Вона, зокрема вказала на те, що вже сьогодні, наприклад, у Бельгії, Франції представники аграрного сектору починають висловлювати стурбованість стосовно того, а як буде тоді, коли Україна заходитиме в Європейський Союз.
Чимало уваги буде прикуто, за словами Климпуш-Цинцадзе, й до кластера «Основи» – на верховенство права, баланс влад, функціонування демократичних інституцій – на усі ті речі, які є засадничими для того, щоб будь-яка держава була повноцінним членом Європейського Союзу.
«Крім того, маємо розуміти, що об’єктивні стурбованості країн-членів ЄС з приводу нашого вступу будуть весь час підсилювати і маніпулювати ними наші вороги з РФ. Через це будь-який прояв занепокоєння може обертатися демонстраціями, різкими заявами чи діями. Це означає, що нам тепер необхідно не тільки вести діалог з європейськими інституціями, виконувати свою домашню роботу, а й говорити з певними країнами-членами Європейського Союзу» , – сказала голова комітету.
Як повідомлялося, Україна отримала від Європейського Союзу умови для вступу за усіма переговорними кластерами: 1 «Основи процесу вступу до ЄС», 2 «Внутрішній ринок» та 6 «Зовнішні відносини», 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток», 4 «Зелений порядок денний та стале зʼєднання» та 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості». Проте їх офіційне відкриття блокує Угорщина.
-
Усі новини1 тиждень agoСин Кондратюка служить – продюсер розказав, як Сергій потрапив у ДШВ
-
Суспільство1 тиждень agoТрохи абсурду та філософії: в одеському музеї показали куди веде течія Анонси
-
Війна1 тиждень agoСили оборони не дозволяють противнику наблизитися до Оріхова
-
Відбудова1 тиждень agoВільна торгівля з Канадою сприятиме відбудові України
-
Усі новини1 тиждень agoастрономи виявили у нього всередині ядерне паливо (відео)
-
Світ1 тиждень agoПетер Мадяр попередив угорців про загрозу виходу з Євросоюзу: «Незворотній крок»
-
Війна1 тиждень agoСили оборони уразили ЗРК «Тор-М1» та склади з боєприпасами росіян на захоплених територіях
-
Війна1 тиждень agoВійна США в Ірані — Трамп хоче оголосити про перемогу в Ірані