Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Першопричиною війни Росії проти України є імперські амбіції Путіна, а не події Революції гідності, до яких апелюють у Кремлі для виправдання своєї агресії.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликав світ посилити можливості України для захисту засобами протиповітряної оборони, бо Росія продовжує бомбардувати українські міста.
Про це глава української дипломатії написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
Сибіга зазначив, що Росія не припинила жорстоких обстрілів цивільних в Україні навіть у різдвяну ніч. Унаслідок ударів по Одесі загинула одна людина, ще двоє дістали поранення. По одному цивільному було вбито в Харківській і Чернігівській областях. Поранень також зазнали мирні жителі Запорізької та Сумської областей.
«Останніми днями найбільше страждає Одеса. Росія цілеспрямовано знищує енергетичну та цивільну інфраструктуру, залишаючи людей без електрики, води й опалення в умовах морозів. Жодної військової мети – лише намір Росії вбивати людей за те, що вони українці», – підкреслив міністр.
Він додав, що такі дії підпадають під Статтю II (c) Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року: «Навмисне створення для групи таких життєвих умов, що розраховані на її повне або часткове фізичне знищення».
«Ми закликаємо світ діяти, збільшити тиск на агресора та посилити можливості України для захисту себе й свого народу, зокрема засобами протиповітряної оборони», – наголосив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, станом на ранок 25 грудня внаслідок ворожих ударів є знеструмлені споживачі у чотирьох областях – Чернігівській, Сумській, Харківській та Дніпропетровській, на Одещині – аварійні відключення світла через наслідки попередніх атак.
Постпред України при ООН Андрій Мельник вважає, що партнери України мають чинити тиск на країни Глобального Півдня, які не підтримують українські резолюції в Генасамблеї ООН.
Про це він сказав в інтервʼю Укрінформу.
«Потрібно разом шукати шляхи, як зламати цей невтішний тренд», – зазначив дипломат, наголосивши на необхідності «кардинальної зміни поблажливого курсу до Глобального Півдня».
«Настав час показати зуби й діяти справді жорстко», – заявив він.
Мельник зазначив, що має намір домагатися конкретних наслідків для таких країн.
«Це матиме для них дуже конкретні негативні наслідки. Вони можуть лежати в політичній чи іміджевій площині, а в ідеалі тягнутимуть за собою й економічні наслідки, наприклад, через обмеження розміру допомоги для розвитку», – сказав дипломат.
Мельник звернув увагу, що країни ЄС щороку перераховують державам Глобального Півдня мільярди євро, і наголосив на необхідності перегляду цього підходу. За його словами, наразі немає пропорційної залежності між голосуванням таких країн в ООН і обсягами європейської фінансової допомоги, хоча для багатьох із них вона є критично важливою.
Стосовно позиції арабських держав, постпред зазначив, що їхнє колективне утримання під час голосування за резолюцію щодо повернення викрадених Росією українських дітей стало для України «справжнім «холодним душем». Він підкреслив, що Київ не миритиметься з політикою «і вашим, і нашим».
Говорячи про держави, які голосують проти України, Мельник указав, що частина з них належить до «осі зла», зокрема Росія, Білорусь, Іран і Північна Корея. Водночас він зауважив, що Китай у низці випадків утримувався.
За словами дипломата, значна частина країн Африки перебуває під політичним, військовим та економічним впливом Кремля, однак ключове завдання України та ЄС – зосередити зусилля на державах, які утримуються або не голосують, бо їм «так зручно».
Мельник наголосив, що без переконання європейських партнерів на найвищому політичному рівні змін не відбудеться. ЄС звик покладатися переважно на «м’яку силу», але цього вже недостатньо, додав він.
«Євросоюз має не боятися ставати bad guy», – зазначив постпред.
Як повідомляв Укрінформ, Мельник передбачає наслідки для країн, які не голосують за підтримку України в Генасамблеї ООН.
Фото надане Андрієм Мельником
-
Усі новини1 тиждень agoПохорон Степана Гіги — що сказав його друг на церемонії прощання
-
Війна5 днів agoРадіолокаційну систему посадки РСП-6М2 знищили на аеродромі «Кіровське»
-
Усі новини1 тиждень agoексперти розповіли скільки радіації вони випромінюють
-
Україна1 тиждень agoмолодик підпалив відділення Укрпошти в Києві
-
Політика1 тиждень agoЄС долучається до фінансування Міжнародної компенсаційної комісії для України
-
Усі новини1 тиждень agoКомпанія подарувала співробітникам смартфони, які їх розлютили: в чому справа (фото)
-
Україна1 тиждень agoУ Києві затопило цілу вулицю: машини «пливуть» дорогою (відео)
-
Суспільство1 тиждень agoУряд розширив перелік безкоштовних медпослуг для ветеранів