Connect with us

Політика

Індекс реформ: реформа Рахункової палати

Published

on


Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України

До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ

У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату). 

Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.  

Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.

Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше. 

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ

Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine

«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:

● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.

● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри  посадових окладів та доплат членів РПУ.

● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.

● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.

Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:

● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.

● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»

«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень. 

Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».

Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

«Вокс Україна»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Політика

Рютте закликає союзників виділити 0,25% ВВП на додаткову допомогу Україні

Published

on



Генсекретар НАТО Марк Рютте звернувся до союзників із проханням виділити Україні 0,25% ВВП, прагнучи пом’якшити зростаючу напруженість всередині Альянсу щодо допомоги Києву.

Про це повідомляє Politico із посиланням на джерела в Альянсі, передає Укрінформ.

За словами джерел, Рютте порушив це питання на закритій зустрічі послів НАТО наприкінці минулого місяця, де виступив у рамках підготовки до майбутнього липневого саміту Альянсу в Туреччині.

«Рютте та багато з нас хочуть переконатися, що підтримка України є послідовною та передбачуваною», – сказав один із дипломатів НАТО.

Якщо союзники схвалять цю ідею, щорічні обсяги допомоги Україні фактично потрояться до 143 мільярдів доларів, за оцінками Альянсу на основі сукупного ВВП країн НАТО. Минулого року Україна отримала від союзників 45 мільярдів доларів допомоги у сфері безпеки на все: від закупівлі зброї до інвестицій в українські оборонні компанії та очолюваних НАТО зусиль із закупівлі американської зброї для Києва.

Читайте також: «Війна не чекає на нас»: Рютте у Бухаресті закликав до більш активної допомоги Україні

За словами дипломатів, пропозиція Рютте частково стала відповіддю на розчарування деяких столиць тим, що вони роблять набагато більше, ніж інші, щоб допомогти Києву. Згідно з даними «Ukraine Support Tracker» Кільського інституту, країни Північної Європи та Балтії, Нідерланди й Польща виділяють на військову допомогу Україні більший відсоток від свого ВВП, ніж багато інших союзників. «Ті… держави, які дійсно роблять більший внесок, піднімають це питання щоразу. І якщо подивитися на цифри, стає зрозуміло, що тягар розподілений нерівномірно», — заявила у вівторок глава зовнішньої політики ЄС Кая Каллас після зустрічі міністрів закордонних справ блоку у Брюсселі.

Подібну ідею вперше висунув Президент України Володимир Зеленський у червні минулого року, зазначивши, що Україна є частиною європейської безпеки і «ми хочемо, щоб 0,25% ВВП кожної конкретної країни-партнера виділялося на нашу оборонну промисловість та внутрішнє виробництво».

Однак пропозиція Рютте викликала скептицизм у деяких союзників, зокрема у Франції та Великій Британії, зазначили дипломати, а це означає, що її навряд чи буде реалізовано в нинішньому вигляді. Будь-яка ціль на рівні Альянсу має бути узгоджена всіма членами НАТО.

Ідея встановлення цільового показника у відсотках від ВВП – це лише одна з кількох, над якими зараз працюють в Альянсі, щоб досягти конкретного результату для України на саміті 7–8 липня, зазначили двоє дипломатів НАТО. «В Анкарі союзники мають показати Україні, що НАТО підтримує її в довгостроковій перспективі. Це означає гроші, зброю та політичну прихильність», – сказав третій дипломат НАТО.

Цю пропозицію ускладнює те, що деякі союзники по НАТО, які також є членами ЄС, хочуть, щоб їхні внески до нещодавно затвердженого кредиту для України на суму 90 мільярдів євро – з яких 60 мільярдів євро підуть на військові витрати – «були враховані» у будь-яких майбутніх пропозиціях, зазначив дипломат Альянсу.

Читайте також: Рютте запевнив Зеленського, що PURL працюєУкраїна й надалі отримуватиме антибалістичні ракети

Міністри закордонних справ Альянсу, ймовірно, обговорять це питання під час зустрічі наступного тижня в шведському місті Гельсінгборг, зазначили обидва дипломати.

Представник НАТО, який висловився від імені Альянсу, сказав: «Ми не розголошуємо внутрішні обговорення, але підтримка України залишається пріоритетом, і НАТО продовжуватиме домагатися цього напередодні саміту та після нього».

Як повідомляв Укрінформ, у Палаті представників Конгресу США зібрали необхідну кількість підписів для винесення на голосування законопроєкту про військову допомогу Україні.

Фото: НАТО



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час

Published

on



Президенти України та Польщі Володимир Зеленський і Кароль Навроцький обговорили двосторонні відносини та потенційні контакти на найближчий час.

Про це Зеленський повідомив у соцмережі Х, передає Укрінформ.

“Із Президентом Польщі Каролем Навроцьким на полях саміту «Бухарестської девʼятки» змістовно обговорили двосторонні відносини між Україною та Польщею. Важливо, що маємо спільну позицію: потрібно, щоб вони були справді сильними й добросусідськими. Обговорили наші потенційні контакти на найближчий час. Я поінформував і про нашу дипломатичну роботу. У всіх зусиллях важлива єдність між Європою та США”, – написав Зеленський.

Він подякував Польщі та польському народу за всю підтримку за час повномасштабної російської агресії.

Читайте також: Зеленський запропонував країнам Європи укласти двосторонні Drone deals

“Пан Президент підтвердив, що підтримка України триватиме. Цінуємо це і наш конструктивний діалог”, – додав глава Української держави.

Як повідомляв Укрінформ, Зеленський сьогодні, 13 травня, перебуває з візитом у Румунії.

Фото: Зеленський, мережа Х





Джерело

Continue Reading

Політика

У Єрмака кинули яйцем після суду – момент потрапив на відео

Published

on



Колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак потрапив у неприємний інцидент після засідання суду. Невідомий хлопець кинув у його бік яйце просто посеред вулиці.

Інцидент стався після засідання суду, де розглядали справу за участі Андрія Єрмака. Коли він ішов вулицею після завершення слухання, невідомий хлопець кинув у його бік яйце. Відео інциденту опублікував фотограф “Телеграф” Ян Доброносов.

Втім, у Єрмака не влучили. Після цього між учасниками події виникла напружена ситуація. На оприлюдненому відео видно, як хлопця, який кинув яйце, почав зупиняти чоловік у штатському одязі. При цьому в бік Єрмака лунали погрози та образливі вигуки.

Офіційних коментарів щодо ситуації на момент публікації не було.

Нагадаємо, що журналісти “Схем” встановили особу жінки, записаної в контактах Андрія Єрмака як “Вероніка Феншуй Офіс”. За даними розслідування, йдеться про киянку Вероніку Анікієвич, яка називає себе консультанткою з астрології та нібито радилися з Єрмаком щодо кадрових призначень, зокрема Олега Татарова. У САП заявили, що під час листування експосадовець надсилав їй дати народження кандидатів на державні посади.

Раніше ми також інформували, що ВАКС переніс розгляд питання про обрання запобіжного заходу Андрію Єрмаку у справі котеджного містечка “Династія”. Прокурори НАБУ та САП просять для колишнього глави ОП тримання під вартою або заставу у 180 мільйонів гривень. Сам Єрмак називає підозру необґрунтованою та заявляє про політичний тиск на слідство.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.