Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами


Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Зеленський призначив начальників СБУ у низці областей та Криму
Так, Олега Васильовича Шворака призначили начальником Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області (указ №663/2026), Костянтина Івановича Семенюка — у Сумській області (указ №664/2026), Віталія Петровича Мригу — у Полтавській області (указ №665/2026), Андрія Володимировича Литвина — у Черкаській області (указ №666/2026), Ярослава Юрійовича Пилипа — у Львівській області (указ №667/2026), Олега Юрійовича Красношапку — у Тернопільській області (указ №668/2026), Олексія Миколайовича Голобородька — у Миколаївській області (указ №669/2026), Олександра Володимировича Судика — у Житомирській області (указ №670/2026), Олександра Миколайовича Приходьона — в Автономній Республіці Крим (указ №671/2026).
Окрім цього, згідно з указом №672/2026 Президент призначив Олену Вікторівну Воронову начальником Управління роботи з особовим складом Служби безпеки України.
Раніше глава держави підписав укази про звільнення начальників СБУ у регіонах. Так, Вадима Миколайовича Онищенка звільнили з посади начальника Управління Служби безпеки України у Львівській області (указ №654/2026), Михайла Миколайовича Петрова — у Чернівецькій області (указ №655/2026), Костянтина Івановича Семенюка — у Полтавській області (указ №656/2026), Олега Юрійовича Красношапку — у Сумській області (указ №657/2026), Юрія Миколайовича Погасія — у Черкаській області (указ №658/2026), Василя Васильовича Дем’янчука — у Тернопільській області (указ №659/2026), Миколу Володимировича Лисенка — у Миколаївській області (указ №660/2026), Олександра Анатолійовича Власенка — в Автономній Республіці Крим (указ №661/2026).
Також указом №662/2026 Президент звільнив Пашковську Тамару Анатоліївну Пашковську з посади начальника Управління роботи з особовим складом Служби безпеки України.
Крім того, Президент указом №673/2026 призначив Олега Федоріва начальником Центру спеціальних операцій “А” Служби безпеки України.
Як повідомлялося, Олег Федорів — бригадний генерал СБУ, учасник російсько-української війни. У січня 2026 року отримав звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський призначив Олександра Поклада тимчасовим виконувачем обов’язків голови Служби безпеки України, згідно з указом №622/2026 від 17 липня.
Фото: ОП
Політика
Федоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що готовий повернутися до Міністерства оборони, якщо відповідну пропозицію зробить Президент Володимир Зеленський.
Як передає Укрінформ, про це Федоров повідомив в інтерв’ю Українській правді.
Він наголосив, що не прагне будь-якої посади, а хоче надалі працювати у сфері оборони.
«100%. Що я скажу навіть не собі, і не Президенту, а активному суспільству, яке проявило свою позицію? Злитись з цієї ситуації не вийде. Знову ж таки, я б дуже хотів, щоб люди розуміли, що моє завдання не працевлаштувати себе. Я дуже спокійно поставився до того… що не уряд. Все окей. Мені не потрібна будь-яка посада», – зазначив він.
За словами Федорова, він готовий повернутися до уряду лише за умови, що це відповідатиме його баченню подальшої роботи. Він додав, що такою функціональною посадою є саме Міністерство оборони.
«Я розумію всі виклики, які нас чекають. Я до цього точно готовий. Якщо ні, то є інші шляхи, як досягати цієї візії», – сказав ексміністр оборони.
Як повідомляв Укрінформ, 14 липня Верховна Рада підтримала відставку Премʼєр-міністерки Юлії Свириденко. Разом із нею у відставку автоматично пішов увесь уряд.
16 липня в низці міст України, зокрема в Києві, люди почали виходити на протести проти відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони.
Президент Володимир Зеленський заявив, що масові протести проти звільнення Федорова є проявом демократії та свободи, за які зараз і бореться Україна.
Мітинг у Києві проти відставки Федорова Фото: Євген Котенко, Укрінформ
1 / 32
18 липня стало відомо, що глава держави провів низку консультацій, зокрема з ексміністром оборони Федоровим і тодішнім головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Президент пообіцяв нові рішення щодо армії.
Із 20 липня обов’язки міністра оборони виконує Євгеній Хмара.
Політика
Медведчуку оголосили нову підозру
Колишньому народному депутату від забороненої партії «ОПЗЖ» Віктору Медведчуку повідомили про нову підозру – у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України.
Про це повідомили в Офісі генпрокурора, передає Укрінформ.
“Віктору Медведчуку повідомлено про нову підозру. Йому інкримінують посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, а також виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії РФ проти України, вчинені за попередньою змовою групою осіб”, – зазначається у повідомленні.
За даними слідства, протягом 2023–2026 років Медведчук вів системну антиукраїнську інформаційну кампанію: брав участь у пропагандистських телепроєктах, поширював кремлівські наративи, заперечував агресію РФ, ставив під сумнів суверенітет України та виправдовував дії держави-агресора.
Зокрема, у листопаді 2025 року підозрюваний дав інтерв’ю журналісту Томасу Рьоперу для Ютуб-каналу «NuoFlix».
“Під час розмови він публічно висловився за так зване “включення” України до складу РФ, фактично закликавши до ліквідації України як незалежної держави”, – підкреслили в ОГП.
За інформацією слідства, Медведчук організував поширення цього інтерв’ю на підконтрольному йому сайті пропагандистського медіапроєкту «Другая Украина».
У ОГП нагадали, що цю платформу створили на базі однойменної громадської організації, яку Медведчук зареєстрував у вересні 2023 року на території держави-агресора РФ. За даними слідства, ресурс використовують для поширення антиукраїнських матеріалів і російської пропаганди.
Також у 2023 році Медведчук брав участь у програмах білоруських телеканалів “СТВ” та “СTV”, де публічно виправдовував збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, додали у відомстві.
Дії підозрюваного кваліфікували за ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України.
Досудове розслідування у справі здійснюють слідчі Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області.
Як повідомлялося, у серпні 2025 року Медведчуку та ще 12 особам оголосили підозру в інформаційно-підривній діяльності в інформаційній сфері.
-
Одеса1 тиждень agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Суспільство6 днів agoЛипень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Україна5 днів agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Одеса5 днів agoУночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Події7 днів agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події6 днів agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Події6 днів agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини
