Connect with us

Політика

Індекс реформ: реформа Рахункової палати

Published

on


Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України

До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ

У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату). 

Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.  

Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.

Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше. 

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ

Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine

«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:

● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.

● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри  посадових окладів та доплат членів РПУ.

● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.

● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.

Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:

● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.

● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»

«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень. 

Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».

Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

«Вокс Україна»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Політика

про ризик втягнення Білорусі у війну: Лукашенко думає про виживання, але Україна має бути готовою

Published

on



Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко залишається повноправним учасником російської агресії проти України, однак його головною мотивацією наразі є збереження власної влади та політичне виживання.

Таку думку висловив політолог Олег Лісний у коментарі Укрінформу.

За його словами, Лукашенко вже давно залучений до війни на боці Росії, хоча останнім часом намагається дистанціюватися від цього статусу.

«Лукашенко – він досвідчений політик, як би ми до нього не ставилися, але це дуже досвідчена “політична тварина”, яка бореться за своє виживання», – зазначив експерт.

Лісний нагадав, що білоруський керівник раніше фактично визнавав свою участь у російській агресії, однак після жорстких сигналів з боку України почав змінювати риторику. Політолог вважає, що Кремль зацікавлений у подальшому втягуванні Білорусі у війну, а Мінськ уже надає Росії різноманітну підтримку.

Водночас, на його думку, Україна не може ігнорувати інформацію про можливу підготовку нових військових сценаріїв на північному напрямку. За словами експерта, українська влада та військові враховують негативний досвід початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, коли концентрація російських сил біля кордонів не була сприйнята як безпосередня підготовка до нападу.

«Україна має реагувати на будь-які попередження, і вона реагує. “Мадяр”(командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді – ред.) чітко пояснив, що йому не так багато часу треба, щоб Білорусь перетворилися якщо не в пустку, то в безперспективну державу для Лукашенка і його режиму. Тому ми реагуємо. Військові знаходяться на тих точках, де мають бути, мінують, перекопують, роблять все. До кожної загрози ми ставимося адекватно і готуємося», – наголосив Лісний.

Він додав, що українські Сили оборони здійснюють усі необхідні заходи для зміцнення безпеки на північному кордоні та готуються до різних варіантів розвитку подій.

Окремо експерт порушив питання реального політичного статусу Лукашенка та ступеня його самостійності у відносинах із Москвою. «Хто Лукашенко на нинішньому етапі? Чи він губернатор Білоруської області Російської Федерації, чи президент держави, яка може ухвалювати суб’єктні рішення? Я все-таки схиляюся до того, що це щось третє. Це людина, яка хоче вижити, або політик, який хоче вижити», – сказав Лісний.

На думку експерта, Україна має продовжувати чинити політичний та дипломатичний тиск на режим Лукашенка, не ігноруючи жодних потенційних загроз. «Нині не 22 рік. Україна не така, як була тоді. Вона не вірить нікому, вона виживає», – підкреслив політолог.

Читайте також: Лукашенко експлуатує страх війни, слід пояснювати білорусам наслідки його курсу – опозиціонерка

За словами Лісного, нині Україна значно краще підготовлена до можливих викликів, а будь-які спроби ескалації з боку Білорусі отримають адекватну відповідь.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 15 травня заявив, що зафіксовані нові спроби Росії більше залучити Білорусь до війни. У травні головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що загроза наступальних дій Росії з території Білорусі є цілком реальною.

За словами командувача СБС Роберта «Мадяра» Бровді, Україна вже визначила 500 цілей в Білорусі на випадок, якщо її очільник Олександр Лукашенко вступить у війну.

19 червня Зеленський повідомив, що на території Білорусі уздовж кордону з Україною розміщені ретранслятори, які використовують для коригування російських ударів по українському населенню. Глава держави наголосив, що білоруська сторона здатна самостійно демонтувати ці засоби, і якщо цього не буде зроблено протягом тижня, Україна може вдатися до відповідних дій.

При цьому командувач Національної гвардії Олександр Півненко висловив думку, що загроза дій ворога з території Білорусі є реальною за умови концентрації близько 70 тис. військових РФ, однак Сили оборони України роблять усе, щоб цього не допустити.



Джерело

Continue Reading

Політика

Українську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко

Published

on



Українську делегацію на Міжнародну конференцію з відновлення України, що відбудеться 25-26 червня у Гданську, очолить Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

Про це Свириденко повідомила у Телеграмі, передає Укрінформ.

«Я очолю українську делегацію та загалом нашу роботу на URC-2026 у Гданську. До складу української команди на Конференції увійдуть представники українського бізнесу, керівники державних компаній, представники наших громад з усієї країни та звісно урядовці й парламентарі. Багато заходів різного рівня, які мають посилити і Україну, і Польщу, і всіх наших партнерів та Європу», – написала вона.

За словами Свириденко, перед командою стоїть чітке завдання — досягти конкретних домовленостей, які спрацюють на обороноздатність й стійкість України та розширять економічне співробітництво з партнерами.

«Очікуємо на підписання низки важливих угод з міжнародними партнерами, зокрема щодо зміцнення нашої енергетики», – зауважила Прем’єрка.

Вона додала, що «Україна налаштована на конструктивне й взаємовигідне партнерство в інтересах спільної європейської безпеки, економічного розвитку та довгострокового процвітання».

«Україна поважає своїх партнерів, і саме на принципі взаємної поваги будує співпрацю», – заявила Свириденко.

Читайте також: На Конференції з відновлення України запустять понад 20 проєктів – Кос

Як повідомлялося, Конференція з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026) у Гданську 25-26 червня має стати одним із ключових міжнародних майданчиків для залучення інвестицій, розвитку партнерств і просування практичних рішень для відбудови нашої країни.

Очікується, що в заході візьмуть участь близько 1000 компаній: третина з них – українські, третина – польські, решта – міжнародні.

Раніше повідомлялося, що планувалась участь у URC 2026 Президента України Володимира Зеленського.  

Президент РП Кароль Навроцький 19 червня ухвалив рішення позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла.

Читайте також: Навроцький заперечив, що позбавив Зеленського ордена через внутрішню політику

Володимир Зеленський 20 червня повідомив, що відправив орден Білого Орла президенту Польщі поштою. Він запевнив, що Україна залишається відкритою до всіх змістовних форматів взаємодії з партнерами.

Фото: Юлія Свириденко / Телеграм



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна відіграватиме важливу роль у налагодженні стабільних торговельних шляхів між ЄС та Азією

Published

on



Україна відіграватиме важливу роль у забезпеченні надійних торговельних та енергетичних маршрутів між Європою та Азією, враховуючи її географічне положення.

Про це кореспондентові Укрінформу у Брюсселі заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, яка у вівторок узяла участь в офіційному запуску проєкту “Порядок денний зв’язку”, що має на меті забезпечити надійні торговельні канали між Європою та Азією на тлі війни РФ проти України та конфлікту на Близькому Сході, які, зокрема, порушили багато існуючих логістичних маршрутів.

“Україна дуже велика, і вона вчергове відіграє дуже важливу роль. Вона входить до програми транспортного сполучення”, – наголосила Кос. Вона додала, що ЄС вже реалізує окремі проєкти в Україні, пов’язані з інфраструктурою.

“Це відбувається вже, незважаючи на те, що війна триває, але я можу уявити – і я це знаю, – що, коли війна завершиться, Україна відіграватиме одну з найважливіших ролей, у тому числі в контексті Чорного моря, а також у транспортному зв’язку з європейськими країнами”, – зазначила Кос.

Вона нагадала, що Порядок денний зв’язку має на меті краще поєднувати між собою країни-члени ЄС та ті, які не входять до Євросоюзу, і далі – із країнами Середньої Азії.

“Я знаю, що Україна матиме вигоду від таких проєктів. Частково це буде взаємопов’язано з відновленням України, але враховуючи великі розміри України та населення у 40 мільйонів, я очікую, що її роль ставатиме все більшою”, – наголосила Кос.

Вона також звернула увагу на те, що ЄС зацікавлений у забезпеченні мінімізації ризиків для інвесторів.

Розповідаючи про Порядок денний зв’язку, Кос заявила, що не уявляє реалізацію подібних проєктів без приватних компаній.

“І сьогодні ми підпишемо проєкт на суму понад €80 мільйонів від Європейського Союзу, і завдяки цим коштам ми зможемо отримати понад два мільярди інвестицій у різні проєкти, від яких виграють усі, особливо населення”, – повідомила єврокомісарка.

“Як ви знаєте, через війну в Україні торговельні шляхи на півночі перервані, через конфлікти на півдні, торговельні шляхи вже не такі очевидні. Тому Середній коридор насправді є найсильнішою альтернативою”, – підкреслила Кос.

Читайте також: Членство України в ЄС є центральним питанням для майбутнього Європи – Кос

Вона нагадала, що енергетичні та торговельні маршрути маршрути вже неодноразово ставали предметом шантажу та тиску, призводячи до економічної нестабільності.

Як повідомлялося, 23 червня у Брюсселі відбувається офіційний запуск Порядку денного зв’язку – ініціативи, спрямованої на покращення взаємодії у питаннях транспортних коридорів між країнами Європи, Південного Кавказу та Середньої Азії.

Фото: Tamino Petelinšek/STA



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.