Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Має бути визначена чітка дата для вступу України до ЄС, щоб Росія жодним чином не змогла його заблокувати.
Про це Президент України Володимир Зеленський заявив під час звернення до учасників засідання Європейської ради, передає Укрінформ із посиланням на Телеграм Глави держави..
“Росія має чітко усвідомити й реально відчути, що Україна буде в Європі, і це не зупинити. Саме тому ми проводимо внутрішні реформи та працюємо на зовнішньому рівні, щоб забезпечити чітку дату вступу України в ЄС. Якщо буде визначена чітка дата, це означатиме, що Росія ніяк не зможе заблокувати наш вступ”, – зазначив Зеленський.
За його словами, очевидно, що зараз блокуються різні речі, і об’єднаній Європі складно реалізувати навіть уже ухвалені рішення.
“Цього не має статися з відкриттям кластерів для України чи з нашим вступом – це питання довіри, безпеки та майбутнього”, – додав він.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Євроради Антоніу Кошта під час засідання Євроради розкритикував главу угорського уряду Віктора Орбана за «неприпустиму» поведінку у зв’язку із блокуванням узгодженого ним же кредиту для України.
Фото: Офіс Президента
Прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен зазначив, що кредит для України на суму 90 мільярдів євро є критично важливим для підготовки до наступної зими.
Про це він сказав перед початком Європейської ради у Брюсселі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Очевидно, що Україні потрібна наша повна підтримка, щоб перемогти у війні проти агресії РФ. Кредит є критично важливим, щоб Україна могла підготуватися до наступної зими. Рішення приймалися тут, на європейському рівні, тому я очікую, що всі їх поважатимуть”, – зазначив Єттен.
За його словами, війна в Ірані також впливає на Європу через зростання цін на енергоносії, “тому ми маємо подумати, як захистити наших споживачів і компанії від наслідків цієї війни”.
“Іранський режим є жорстоким не лише щодо власного народу, а й становить загрозу для регіону та безпеки Європи. Але це не та війна, в якій ми беремо участь. Нідерланди готові разом з Францією та іншими партнерами захищати європейських союзників. Проте наразі немає чіткого плану місії, і ситуація занадто нестабільна, щоб починати операцію в Ормузькій протоці”, – заявив глава нідерландського уряду.
Він додав, що “є прихильником посилення санкцій ЄС проти іранського режиму та більшої підтримки демократичних сил в Ірані”.
Як повідомляв Укрінформ, у Брюсселі 19 березня розпочинається дводенний саміт лідерів країн-членів Європейського Союзу. Європейські лідери обговорять, зокрема, ситуацію в Україні та способи посилення тиску на Росію задля припинення її війни проти України.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив перед початком засідання Європейської ради у Брюсселі, що поки Київ «блокуватиме» постачання нафти до Угорщини, Будапешт не підтримає на європейському рівні жодних рішень для допомоги Україні.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що прив’язування розблокування погодженого для України кредиту на 90 млрд євро до функціонування нафтопроводу «Дружба» є неприпустимим.
Україна звернулася до постпреда США при ООН Майка Волтца, який головує в Раді Безпеки у березні, із запитом щодо скликання засідання через посилення ракетного терору РФ проти нашої країни.
Про це власному кореспонденту Укрінформу в Нью-Йорку повідомив постійний представник України при ООН Андрій Мельник.
«Щойно я підписав лист до президента Ради Безпеки, мого колеги – постпреда США при ООН Майка Волтца – з проханням скликати засідання Радбезу, присвячене російській агресії проти України», – сказав дипломат.
Він пояснив президентові РБ, що тривала війна на винищення, яку Москва веде проти України, продовжує завдавати величезних людських страждань та широкомасштабних руйнувань, становлячи серйозну загрозу міжнародному миру й безпеці.
«З початку 2026 року РФ значно посилила свою кампанію навмисного та систематичного ракетного терору проти цивільного населення, цілеспрямовано обстрілюючи критичну інфраструктуру, лікарні та школи по всій Україні», – вказав Мельник.
Зокрема, він проінформував Волтца, що 14 березня армія РФ скоїла черговий широкомасштабний варварський напад, застосувавши 68 ракет та 430 дронів різних типів проти цивільної та енергетичної інфраструктури в Київській, Харківській, Сумській, Дніпропетровській та Миколаївській областях.
Тільки за минулий тиждень у рамках скоординованої атаки на українську землю Росія запустила 1770 ударних дронів, понад 1530 керованих авіабомб і 86 ракет. Щонайменше 24 цивільних були вбиті, 183 зазнали поранень.
«Усі ці невибіркові напади на мирне населення в Україні не лише становлять грубе порушення Статуту ООН і міжнародного гуманітарного права, це – воєнні злочини та злочини проти людяності», – наголосив постпред.
Посилені бомбардування українських міст є незаперечним доказом того, що Росія не має жодного наміру припиняти свою агресію та добросовісно вести переговори про укладення миру, пояснив він у листі до Волтца. Навпаки: Москва свідомо посилює свою війну на знищення, вперто реалізуючи стратегію, спрямовану на ліквідацію української державності.
«Саме тому я звернувся з проханням про скликання засідання Ради Безпеки ООН для якнайшвидшого розгляду цього надзвичайно серйозного питання», – розповів Мельник.
Він висловив сподівання, що засідання буде скликано «у найкоротший можливий термін протягом наступного тижня».
Попри різке загострення ситуації в Ірані та на Близькому Сході, «ми не можемо дозволити, щоб агресивна війна Росії проти України відійшла на другий план», — наголосив український дипломат.
«Це важливо ще й тому, що саме Москва надає сьогодні посилену військову допомогу Ірану, роздмухуючи полум’я війни в районі Перської затоки та ставлячи під загрозу глобальну енергетичну безпеку», – резюмував Мельник.
Як повідомлялося, минуле засідання Ради Безпеки ООН щодо України відбулося 24 лютого – в день четвертої річниці початку повномасштабного вторгнення РФ.
Фото надане Андрієм Мельником
-
Усі новини1 тиждень agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Події1 тиждень agoІталійський уряд не підтримує рішення про участь Росії у Венеційській бієнале
-
Одеса1 тиждень agoБратчук пояснив навіщо ЗСУ б’ють по Криму
-
Політика1 тиждень agoПитання про поступки у війні слід ставити Росії, а не Україні
-
Політика1 тиждень agoПрезидентка Бундестагу вшанувала пам’ять полеглих захисників України біля Стіни пам’яті у Києві
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі значно зросте вартість послуг у міських туалетах
-
Суспільство1 тиждень ago“Птахи Мадяра” вдарили по нафтобазі в Криму: уражені автоцистерни Анонси
-
Війна1 тиждень agoУкраїна вже отримала від Німеччини ракети для Patriot