Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Експрем’єр Британії Джонсон не бачить причини, чому союзники не повинні відправити до України мирні війська
Колишній прем’єр-міністр Борис Джонсон заявив, що Велика Британія та її союзники повинні негайно надіслати до України небойові війська, щоб «перемкнути вимикач» у голові російського диктатора Володимира Путіна.
Про це від заявив у інтерв’ю ВВС разом з колишнім начальником Штабу оборони Великої Британії адміралом Тоні Радакіном, передає Укрінформ.
Джонсон заявив, що війська слід відправити в мирні регіони в небойових ролях.
«Якщо ми можемо мати план щодо розгортання військ після війни, після того, як Путін погодиться на перемир’я, то чому б не зробити це зараз?» – вважає Джонсон.
На запитання, чи має він на увазі, що британські війська та інших європейських союзників повинні зараз вирушити в безпечні райони України, він відповів: «Так, я думаю, якщо ми готові зробити це в контексті перемир’я, яке, звичайно, віддає всю ініціативу, всю владу в руки Путіна, то чому б не зробити це зараз?».
За його словами, він не бачить логічної причини, чому «ми не повинні відправити туди мирні сухопутні війська, щоб продемонструвати нашу підтримку, нашу конституційну підтримку вільної, незалежної України».
На думку Джонсона, це політичне питання.
«Йдеться про те, чи є Україна вільною країною, чи ні. Якщо це васальна держава Росії, чого і хоче Путін, то, очевидно, Путін вирішує, хто приїжджає до його країни. Якщо ні, то це вирішують українці», – сказав Джонсон.
Як повідомляв Укрінформ, у грудні 2025 року міністр оборони Британії Джон Гілі заявляв, що уряд Великої Британії надає фінансування своїм військам, щоб забезпечити готовність до майбутнього розгортання в Україні після встановлення миру в рамках гарантій безпеки.
Фото: ОП
Нижня палата польського парламенту планує ухвалити резолюцію на підтримку України з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а також відкрити у Сеймі виставку про російську агресію в Україні.
Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив Маршалок Сейму Польщі Влодзімєж Чажастий.
«Сейм планує ухвалити резолюцію з висловленням солідарності з Україною та підтримки Польщею осіб, які постраждали внаслідок триваючої російської агресії, з нагоди четвертої річниці її початку. Сейм Польщі послідовно висловлює солідарність з Україною. З ініціативи посольства України у Варшаві ми також відкриваємо у Сеймі виставку, яка показує російські атаки із використанням дронів Shahed», – повідомив Чажастий.
Він додав, що позиція польського Сейму є однозначною: Варшава засуджує агресію Росії та підтримує Україну.
«Тут немає жодної двозначності», – констатував голова нижньої палати польського парламенту.
Як повідомляв Укрінформ, у Варшаві, Гданську, Любліні та Кракові відбудеться низка заходів до четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну – мітинги солідарності, акції пам’яті, виставки, кінопокази, концерти та зустрічі, присвячені українській боротьбі, спільне плетіння маскувальних сіток та ін.
Міністерство культури України надало дозвіл на проведення пошукових робіт у районі колишнього села Гута Пеняцька – нині в межах сіл Жарків і Голубиця Львівської області.
Політика
На повоєнних виборах кандидатів можуть зобов’язати декларувати співпрацю з Росією з 2014 року
У Верховній Раді пропонують встановити обов’язкове декларування співпраці з агресором та передбачити додаткові підстави для відмови в реєстрації кандидатів на повоєнних виборах.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомила голова підгрупи з питань ВПО, тимчасово окупованих та прифронтових територій Таміла Ташева під час засідання робочої групи ВР із підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей порядку організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та / або повоєнних виборів в Україні.
Вона зазначила, що обмеження пасивного виборчого права (балотуватися і бути обраним) – найбільш дискусійна тема, стосовно якої підгрупа не дійшла остаточної згоди.
Депутатка розповіла, що підгрупа пропонує встановити обов’язок кандидата декларувати: відомості про співпрацю з агресором починаючи з 2014 року; відомості про зайняття керівних посад, балотування чи обрання від забороненої партії.
Ташева підкреслила, що декларування є обов’язковою умовою для реєстрації
Також ініціатори законодавчих змін пропонують передбачити, щоб міжвідомча комісія при Мін’юсті мала право звернутися в суд із позовом про встановлення факту приховування вищезазначених фактів. У разі виявлення та підтвердження ЦВК скасовуватиме реєстрацію кандидата.
Під декларування відомостей про співпрацю з агресором підпадають:
- отримання коштів на фінансування виборчої кампанії від агресора та іноземних держав;
- надання підтримки збройним формуванням агресора або організаціям, які їх підтримують;
- господарська діяльність на території агресора або в інтересах окупаційних адміністрацій;
- перебування на посадах в органах агресора або окупаційних адміністраціях;
- участь у збройних формуваннях агресора;
- сприяння / участь у виборах / референдумах на окупованій території;
- статус підозрюваного / обвинуваченого у вчиненні міжнародних злочинів;
- публічні заклики щодо легітимізації агресії, схвалення /заперечення міжнародних злочинів;
- участь у роботі парамілітарних формувань, підконтрольних агресору;
- робота у 3Ml arpecopa.
Окрім того, законотворці передбачили такі випадки відмови в реєстрації кандидата:
- наявність у кандидата на посаду народного депутата непогашеної судимості за умисний злочин;
- наявність непогашеної судимості або статус підозрюваного / обвинуваченого у кримінальному провадженні щодо вчинення міжнародного злочину;
- встановлення судом факту надання кандидату фінансової підтримки на участь у виборчому процесі з джерел, пов’язаних з агресором.
Ташева додала, що остання пропозиція поки не була підтримана членами підгрупи.
Водночас співголова підгрупи акцентувала, що визначення критеріїв «співпраці» має бути юридично чітким, аби не порушити принцип презумпції невинуватості.
Як повідомляв Укрінформ, у лютому буде представлено ключові положення нового законопроєкту щодо особливостей організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та / або повоєнних виборів.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Суспільство5 днів agoСлужба відновлення пояснила, що сталося із трасою Одеса-Київ Анонси
-
Усі новини3 дні agoПокинута мамою мавпочка Панч знайшла друга — відео завірусилося в мережі
-
Війна1 тиждень agoФедоров відвідав штаб-квартиру НАТО з допомоги України
-
Відбудова1 тиждень agoУ Запоріжжі після реконструкції запрацював травматологічний корпус лікарні швидкої допомоги
-
Усі новини3 дні agoХристина Соловій про концерт в честь Степана Гіги — чому співачка не виступала
-
Війна1 тиждень agoБої за Донеччину – ЗС РФ захопили майже увесь Покровськ
-
Події1 тиждень agoУ Софії Київській показали врятовану картину «Поцілунок Іуди», пов’язану з Караваджо
-
Усі новини4 дні agoТренди ТікТок — жінка розриває мережу відео з села