Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами


Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
МЗС України відреагувало на ухвалення Сеймом Польщі постанови до річниці трагічних подій на Волині
МЗС України взяло до відома ухвалення Сеймом Польщі чергової постанови з нагоди річниці трагічних подій на Волині 1943–1944 років.
Про це йдеться у коментарі МЗС України, передає Укрінформ.
Відомство нагадує, що 11 липня українська сторона на найвищому рівні віддала шану всім жертвам Волинської трагедії. Українські та польські високопосадовці вшанували пам’ять невинно вбитих українців та поляків як на території України, так і на території Польщі.
«Україна розраховує на конструктивний і фаховий діалог, продовження спільних пошукових та ексгумаційних робіт на території двох держав. Правда про минуле встановлюється виключно науковим підходом», – підкреслює МЗС України.
Міністерство також зауважує, що Україна цінує Польщу як одного з найближчих союзників у протистоянні російській агресії та переконана: біль минулого не повинен роз’єднувати народи, об’єднані сьогодні спільними цінностями, спільним ворогом, спільним європейським майбутнім. Українська сторона продовжить дотримуватися паритетного підходу.
Київ закликає до рівноправного ставлення у двосторонніх відносинах, взаємної поваги до політик національної памʼяті, прагматичного добросусідства заради сильної України та сильної Польщі.
Як повідомляв Укрінформ, віцепрем’єр-міністр, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час жалобних заходів в українській Олиці з нагоди 83-х роковин трагічних подій на Волині заявив про необхідність проведення ексгумацій жертв та побудови польсько-українського примирення на основі правди, пам’яті та прощення.
Президент Володимир Зеленський 11 липня заявив, що для України й Польщі нині існує одна спільна загроза – це Росія.
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька, що в межах Ковельського району Волинської області, з 13 липня розпочався новий етап досліджень з метою ексгумації та подальшого перепоховання останків місцевих жителів, які загинули в серпні 1943 року.
Політика
Зеленський після чергової атаки РФ закликав партнерів прискорити надання військової допомоги
Президент Володимир Зеленський після нічної атаки на Одесу та інші міста й регіони країни закликав партнерів пришвидшити поставки оборонних пакетів.
Про це глава держави повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Важливо, щоб кожна державна інституція, усі, хто задіяні до перемовин з партнерами щодо підтримки захисту та стійкості України, були максимально оперативними та ефективними. Потрібно прискорювати виконання всього, про що домовлено на рівні лідерів. Кожен оборонний пакет зараз – це не просто цифра, а конкретні засоби, які щодня захищають життя тут, в Україні», – сказав Зеленський.
Президент нагадав, що в Одесі внаслідок нічного ракетного удару Росії по житловому будинку загинули двоє людей, ще п’ятеро зазнали поранень, серед них троє дітей. Він зазначив, що усім постраждалим надається необхідна медична допомога та висловив співчуття рідним і близьким загиблих.
Глава держави також підкреслив про те, що п’ятнадцять КАБів росіяни застосували по Сумщині. «У Сумах поранено людину, пошкоджено житлові будинки та цивільну інфраструктуру, зокрема бібліотеку», – розповів він.
«Під обстрілами перебували й інші наші регіони. У Запорізькій області внаслідок авіаудару загинули дві людини, ще п’ятеро поранені. На Харківщині внаслідок обстрілу троє поранених. На Чернігівщині поранено одну людину. Були під обстрілами й Херсонщина, Донеччина та Дніпропетровщина. Загалом протягом ночі ворог випустив по Україні понад 130 ударних дронів і 8 ракет», – підсумував Зеленський.
Як повідомлялося, Протиповітряна оборона знешкодила п’ять керованих авіаційних ракет і 115 безпілотників, якими російські війська атакували Україну з вечора 16 липня. На низці локацій зафіксовані влучання десяти ворожих цілей.
Політика
Президент доручив Євгенію Хмарі виконувати обов’язки міністра оборони
Президент Володимир Зеленський доручив Євгенію Хмарі виконувати обов’язки міністра оборони України та після завершення необхідних юридичних процедур звернеться до Верховної Ради щодо підтримки його кандидатури на цю посаду.
Про це глава держави повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Щойно обговорили з Євгенієм Хмарою виконання наших далекобійних операцій проти Росії і забезпечення безпекових підрозділів та Сил оборони України необхідними засобами. Важливо, що є стратегічне бачення, як Україні активно діяти й надалі для захисту нашої незалежності і примусу Росії до дипломатії. Євгеній Хмара здобув великий, багато в чому безпрецедентний досвід у проведенні технологічних ударних операцій. Саме на цьому має зосереджуватись наша оборона у цій війні», – зазначив Президент.
Він наголосив, що Україна продовжить реалізацію програм із розвитку та зміцнення Сил оборони, зокрема пряме фінансування бойових бригад, справедливий розподіл особового складу, максимальне забезпечення НРК усіма типами дронів, а також оперативне виконання домовленостей із міжнародними партнерами.
«Вважаю, що в наявних умовах реальна результативність у далекобійності, реально сильна безпекова робота, яка гарантуватиме контроль за внутрішньою ситуацією у складових Сил оборони, та реальний досвід управління людьми в Центрі спеціальних операцій «Альфа» Служби безпеки України мають стати перевагою і на посаді міністра оборони України. Доручив Євгенію Хмарі виконувати обовʼязки міністра, продовжити реформування сфери оборони і забезпечити Україні всі ті результати, про які ми говорили. Після того як необхідні юридичні процедури будуть дотримані, буду звертатись до парламентарів за підтримкою Євгенія Хмари на посаду міністра оборони України», – заявив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, 14 липня Верховна Рада підтримала відставку Премʼєр-міністерки Юлії Свириденко. Разом з нею автоматично у відставку пішов увесь уряд.
16 липня Верховна Рада підтримала подання Президента про призначення Сергія Корецького на посаду Премʼєр-міністра, а також подання новопризначеного Прем’єр-міністра про призначення нового складу Кабінету міністрів, окрім міністра оборони та міністра закордонних справ, кандидатури яких подаються до Ради за квотою Президента.
У низці міст України, зокрема у Києві, відбулися протести проти відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони.
Фото: brave1ua
-
Одеса1 тиждень agoЦіни на овочі та фрукти на Привозі в Одесі у липні 2026
-
Одеса1 тиждень agoАтака дронів на Одесу 6 липня: наслідки та пошкодження
-
Суспільство1 тиждень agoУряд розподілив додаткові ₴7,4 мільярда для безоплатного харчування школярів
-
Одеса1 тиждень agoВідкриті пляжі Одеси: скільки працює та які правила
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей вшосте за добу оголошували повітряну тривогу
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть фільм «Відбій повітряної тривоги»
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одеси 6 липня: наслідки атаки та свідчення людей
-
Війна1 тиждень agoДефіцит Patriot — Україна може отримати ліцензію на виробництво ракет — Флеш
