Connect with us

Політика

Індекс реформ: реформа Рахункової палати

Published

on


Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України

До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ

У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату). 

Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.  

Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.

Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше. 

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ

Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine

«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:

● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.

● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри  посадових окладів та доплат членів РПУ.

● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.

● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.

Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:

● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.

● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»

«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень. 

Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».

Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

«Вокс Україна»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Політика

Росія шукає нові способи тероризувати цивільних

Published

on



Росія цілеспрямовано атакує критично важливу цивільну інфраструктуру, яка забезпечує людям доступ до життєво необхідної інформації.

Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в соцмережі X, передає Укрінформ.

Він підкреслив, що поки увага 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН зосереджена на зусиллях із досягнення миру та дипломатії задля припинення війни, Україна знову зазнає масованих російських атак.

«Росія цілеспрямовано атакує великі українські центри обробки даних, намагаючись перервати потік інформації. Оперативне оповіщення про загрози ракетних ударів і атак безпілотників є життєво важливим — воно рятує життя», – зазначив дипломат.

Глава МЗС України пояснив, що йдеться про критично важливу цивільну інфраструктуру, яка забезпечує людям доступ до інформації, необхідної для порятунку життів. Це не військова ціль, зауважив він та додав, що вона є необхідною умовою для підтримання нормального повсякденного життя.

Читайте також: На Київщині через російську атаку пошкоджена будівля з обладнанням «Київстару»

Сибіга вважає, що Росія шукає нові способи дестабілізувати життя в Україні та тероризувати цивільних. Міністр закликає партнерів до посилення санкційного тиску та збільшення кількості ракет-перехоплювачів, як єдиного шляху зупинити цей терор.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок російської атаки 23 вересня постраждали 43 людини, двоє загинули. Росія застосувала БПЛА зранку та вдень проти АЗС, будівлі бізнес-центру, офісної будівлі, приміщення фармацевтичного підприємства, будівлі колишнього ринку та приміщень неподалік вокзалу.

Росія також атакувала дата-центр. У близько 100 тисяч домогосподарств столиці та області погіршилося інтернет-з’єднання.



Джерело

Continue Reading

Політика

У Кремлі не побачили виходу на «мирний трек» після заяв Зеленського і Трампа

Published

on



Москва не бачить умов для відновлення діалогу щодо завершення війни з Україною.

Як пише The Moscow Times, про це заявив на брифінгу прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, передає Укрінформ.

«Поки що немає жодних передумов для переходу до мирного треку переговорів», — сказав він.

За словами Пєскова, Росія зберігає «свою відкритість» до дипломатичного врегулювання, водночас нібито не бачить того самого з боку України.

«Європейські держави намагаються знаходити все нові й нові кошти для закупівлі озброєння (для України – ред.). Київський режим продовжує свою досить терористичну діяльність», — зазначив Пєсков, не згадавши при цьому про постійний обстріл Росією об’єктів критичної, цивільної, енергетичної інфраструктури по всій Україні.

На запитання, чи вважає Кремль заклики президентів США та України Дональда Трампа й Володимира Зеленського до укладення енергетичного перемир’я «риторикою», з огляду на те, що Захід продовжує надавати військову допомогу Україні, Пєсков відповів: «Безумовно».

Він також прокоментував можливість особистої зустрічі Путіна із Зеленським, знову заявивши, що для цього українському лідеру доведеться приїхати до Москви.

Читайте також: Зеленський сподівається, що Трамп залучить Сі Цзіньпіна до мирних переговорів

«Усі необхідні гарантії безпеки йому будуть надані. Він чудово знає, які рішення потрібно ухвалити. У будь-якому іншому випадку проводити зустрічі на вищому рівні до того, як (буде – ред.) виконана робота на експертному рівні, недоцільно, бо це буде марна трата часу», — сказав Пєсков.

Раніше у вересні він заявляв, що Росія «у найближчій перспективі», ймовірно, у жовтні, розраховує на тристоронню зустріч з Україною за участю США.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні Президент Володимир Зеленський заявив, що під час переговорів із Президентом США Дональдом Трампом у Нью-Йорку ключовим питанням було завершення війни. Він також сказав, що готовий до переговорів із російським диктатором Володимиром Путіним.

Читайте також: «Сподіваюся, ми завершимо цю війну»: Зеленський під час зустрічі з Трампом

Трамп під час виступу на Генеральній асамблеї ООН заявив, що Штати сподіваються на досягнення миру між Україною та Росією. За його словами, «це станеться швидше, ніж очікується».



Джерело

Continue Reading

Політика

у вихідні можна буде не відповідати в робочих чатах, — Стефанчук

Published

on


У новому проєкті Цивільного кодексу України пропонують закріпити право на інформаційний спокій. Воно передбачатиме, що у вихідний та неробочий час людину не можна буде турбувати з робочих питань.

Про це заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час офіційної презентації нового Цивільного кодексу України.

За його словами, проєкт значно розширює перелік особистих немайнових прав. Зокрема, йдеться про захист права на життя, здоров’я, репродуктивні права, репутацію та приватність.

Окремо в документі передбачені права, пов’язані із сучасними способами комунікації. Це стосується месенджерів, сайтів, аудіо- та відеокомунікації, а також штучного інтелекту.

Фрагмент з 17:30

Також у проєкті вперше пропонують закріпити право на забуття. Воно, за словами Стефанчука, має захищати людину від довічного переслідування через помилки, які вона могла зробити в дитинстві.

Ще одним нововведенням має стати право на інформаційний спокій.

“У той час, коли в людини є вихідний, неробочий, його не мають право потурбувати по питаннях робочої комунікації”, — заявив Стефанчук.

Окремі положення нового кодексу стосуватимуться речового права, інтелектуальної власності та штучного інтелекту. Зокрема, планують врегулювати питання авторських прав, патентів, ліцензій, а також об’єктів, створених за допомогою ШІ.

Раніше повідомлялося, що середня зарплата в Україні найближчим часом може зрости до 44 тисяч гривень, тоді як зростання мінімальної зарплати може перевищити рівень інфляції.

Водночас мінімальна зарплата в Україні нині становить 169 євро, або близько 8,7 тисячі гривень на місяць. Це найнижчий показник серед країн-кандидатів на вступ до ЄС.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.