Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Україна днями отримає від Фінляндії амуніцію для винищувачів F-16, що забезпечує збиття реактивних безпілотників.
Як передає Укрінформ, про це Президент Володимир Зеленський повідомив у Фейсбуці.
Він зазначив, що “говорив з Президентом Фінляндії Александером Стуббом. Особливо вдячний за пакет підтримки для нашого захисту неба. Днями отримаємо амуніцію для F-16. Це те, що зараз забезпечує збиття реактивних “шахедів”.
За словами глави держави, він поінформував Стубба про чергові російські удари.
“Звісно, – зауважив Зеленський, – обговорили й новий виклик: це додаткові російські прибутки від експорту нафтопродуктів, які можуть піти на фінансування подальшої російської агресивності. Готуємо зустрічі та координуємо кроки, які можуть бути корисними в наявних обставинах”.
Також Зеленский подякував Стуббу за підтримку: “Важливо й надалі разом працювати для захисту людей і обмеження здатності Росії вести цю жахливу війну”.
Як повідомляв Укрінформ, президент Фінляндії Александер Стубб за пропозицією уряду схвалив передачу Україні 35-го пакета військової допомоги, загальна вартість якого складає близько 1 млн євро.
Фото: ОП
Президент США Дональд Трамп вирішив укласти угоду з Росією щодо дизельного пального після того, як Президент України Володимир Зеленський відмовився в односторонньому порядку припинити удари по російських нафтопереробних заводах.
Про це Axios повідомив американський чиновник, обізнаний із ситуацією, передає Укрінформ.
Як зазначається, протягом останніх місяців українські удари по російських НПЗ були надзвичайно ефективними й спричинили енергетичну кризу в Росії. У відповідь РФ заборонила експорт дизельного пального, що посилило тиск на світові ринки, які вже зазнавали потрясінь через війну в Ірані.
Зеленський заявив Трампу та його посланцям Стіву Віткоффу й Джареду Кушнеру, що Україна готова припинити удари по російських НПЗ, якщо РФ зі свого боку припинить атакувати українські електростанції.
За словами американського чиновника, Трамп наполягав на односторонньому припиненні українських ударів, оскільки вони сприяли зростанню цін на бензин у США. При цьому глава Білого дому не вважав удари по російських НПЗ рівнозначними атакам РФ на українську енергетичну інфраструктуру.
«Президент Трамп вирішив укласти угоду з Росією щодо дизельного пального після того, як Президент України Володимир Зеленський проігнорував пів дюжини прохань США припинити атаки на російські нафтопереробні заводи», – сказав співрозмовник видання.
В інтерв’ю Axios після оголошення про цю угоду Зеленський заявив, що вона стала для нього несподіванкою. Президент України назвав її «несправедливою та нечесною», а також невиправданим подарунком Путіну, пише видання.
У публікації зазначається, що під час восьмигодинних переговорів у Маямі в п’ятницю Віткофф і Кушнер повідомили українській делегації, що Трамп планує поговорити з Путіним і скасувати санкції щодо експорту російського дизпального, після того як Україна проігнорувала численні прохання припинити удари по російських нафтопереробних заводах, що безпосередньо впливало на американських споживачів.
Видання зазначає, що, як стверджував один з українських чиновників, під час переговорів Віткофф і Кушнер “погрожували, що Трамп може позбавити Україну доступу до американських розвідданих, якщо вона й надалі ігноруватиме його вимоги”.
Водночас американський чиновник заявив, що Віткофф і Кушнер наголошували, що США є надійним партнером, який надає Україні боєприпаси та розвіддані, тому Київ не повинен вдаватися до дій, що шкодять американським споживачам.
На переговорах Віткофф і Кушнер представили пакет заходів для України на післявоєнний період. Він передбачав механізми фінансування відновлення країни та розбудови армії, а також пропозиції щодо покриття бюджетного дефіциту, спричиненого війною. Учасники переговорів також обговорили дорожню карту вступу України в ЄС і майбутні відносини Києва з НАТО після завершення війни.
Крім того, Віткофф і Кушнер порушили питання про можливість створення післявоєнної системи безпеки між Європою та Росією, яка б задовольнила обидві сторони.
Американські посередники поінформували українських і європейських представників про можливі енергетичні угоди з Росією. За словами чиновника, Вашингтон сподівається, що вони допоможуть знизити ціни на енергоносії та спонукатимуть Москву до поступок на мирних переговорах.
Співрозмовник видання повідомив, що Віткофф і Кушнер розглядають можливість відвідати Москву та Київ наступного тижня, щоб обговорити мирні пропозиції. Водночас невідомо, як суперечка, що виникла у п’ятницю, вплине на їхні плани.
«Путін завдає Україні сильних ударів, але ми вважаємо, що він відкритий до обговорення припинення війни. Ми хочемо розробити нову пропозицію, яка буде для нього достатньо привабливою, щоб змусити його зупинитися», – сказав американський чиновник.
Як повідомляв Укрінформ, резидент США Дональд Трамп 9 жовтня заявив, що Росія за згодою США поставить на глобальний ринок 300 тисяч тонн дизельного пального й суттєво наростить обсяг його експорту надалі.
Президент Володимир Зеленський наголосив, що подарунки Путіну не спрацюють на мир і будь-яку користь для цивілізованого світу, Росія «віддячить» подальшим терором та підлостями.
За словами глави держави, українську переговорну команду, яка у Флориді проводить перемовини стосовно миру, використовують як ширму, «і це точно нечесно».
Фото: The White House
Президент США Дональд Трамп має запровадити санкції, передбачені нещодавно схваленим законом Грема, з огляду на зобов’язання Сполучених Штатів перед союзниками.
Про це заявив на брифінгу в Києві голова Комітету Сенату з питань збройних сил, сенатор Роджер Вікер, який прибув у складі двопартійної делегації, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу.
Він нагадав, що після обговорення обидві палати ухвалили цей закон значною більшістю голосів. Тепер саме Президент має забезпечити його виконання, зважаючи на зобов’язання Сполучених Штатів перед друзями та союзниками в усьому світі, підкреслив сенатор.
«Мені відомо, що він (Президент Трамп – ред.) стикається з певним опором з боку деяких країн, які побоюються, що для них це матиме непередбачувані наслідки. На мою думку, важливо, щоб Президент запровадив більшість із цих санкцій – якщо не всі. І я поділяю сподівання багатьох моїх колег, що він саме так і вчинить», – сказав політик.
Як повідомляв Укрінформ, 16 вересня Палата представників схвалила цей законопроєкт 262 голосами проти 159. У серпні Сенат підтримав його 86 голосами проти 11. 19 вересня Президент США підписав закон про санкції проти Росії, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом.
Документ надає президенту США повноваження запроваджувати мита до 100% на товари з країн, які належать до найбільших покупців російської нафти або газу. До них передусім належать Китай та Індія.
Фото: wicker.senate.gov
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство1 тиждень agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство1 тиждень agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса6 днів ago
Росіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Суспільство6 днів ago
Одещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Одеса7 днів ago
ДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Усі новини6 днів ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)
-
Суспільство6 днів ago
Одеський забудовник «прихопив» майже гектар землі над морем — і збудував там 47 таунхаусів