Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Українські далекобійні санкції, які досягли Московського регіону за 500 км від кордону, чітко говорять, що Росія повинна закінчити розв’язану нею війну.
На цьому наголосив у Фейсбуці Президент України Володимир Зеленський, передає Укрінформ.
“Цілком справедливі наші відповіді на російське затягування війни та удари по наших містах і громадах. Цього разу українські далекобійні санкції досягли Московського регіону, і ми чітко говоримо росіянам: їхня держава повинна закінчити свою війну”, – акцентував Президент.
Українські виробники дронів і ракет продовжують свою роботу. Зеленський подякував Службі безпеки України та всім Силам оборони України за влучність. Дистанція від державного кордону України – більше 500 км.
“Концентрація російської ППО в Московському регіоні – найбільша. Але долаємо”, – зауважив Президент.
Як повідомляв Укрінформ, внаслідок атаки дронів у Московській області РФ спалахнула Солнечногорська наливна станція, а в Зеленограді горить технопарк “Елма”.
Фото: ОП
Європа має усвідомити, що Сполучені Штати по-іншому сприймають загрози на континенті, тож їй необхідно ще більше підтримувати Україну.
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав чеський аналітик, проректор університету CERVO в Празі, колишній радник уряду Чехії з національної безпеки, дипломат Томаш Пояр.
Якщо для Європи Росія, яка розв’язала найбільшу війну після завершення Другої світової, є загрозою безпеці номер один (адже йдеться про війну безпосередньо на європейському континенті), то для США це географічно віддалений – один із кількох важливих – конфлікт, зазначив експерт.
США, вказав він, є глобальною державою і займаються низкою інших конфліктів та безпекових ризиків у різних частинах світу. Зараз ідеться про Близький Схід, але Штати також дуже уважно стежать за розвитком ситуації в Азії та, відповідно до своєї традиційної геополітичної доктрини, концентруються на західній півкулі (Венесуела, Куба тощо).
«Тож я думаю, що саме так реалістично ми маємо це в Європі сприймати і відповідно до цього формувати свої очікування. Якщо ми самі не будемо вирішувати цей конфлікт (війну в Україні – ред.) насамперед власними силами, якщо не будемо розбудовувати власні оборонні спроможності та допомагати Україні захищатися, то не можемо очікувати, що це за нас робитиме хтось інший», – переконаний Пояр.
Він додав, що завжди дотримувався думки, що Україну потрібно підтримувати максимально – фінансово, постачанням зброї, боєприпасів та іншої матеріальної допомоги.
Дуже важливою, безумовно, є також розвідувальна підтримка. В цьому аспекті останнім часом допомога з боку європейських країн покращилася. Але американська розвідувальна підтримка зараз є абсолютно ключовою і ще певний час такою залишатиметься, визнав аналітик.
Також він акцентував та такому важливому моменті: «Україна повинна залишатися економічно функціональною, а тому їй потрібні фінанси та можливість експортувати свої товари до Європи – це значно краще рішення, ніж різні форми довгострокових дотацій чи перерозподілу коштів».
Зрештою, зазначив Пояр, Україна повинна мати сильну армію. Захід не відправляє до нашої країни своїх військових, але може допомагати фінансуванням, навчанням і постачанням зброї,
При цьому він констатував, що колективно Захід допомагає Україні дуже суттєво.
Нагадаємо, завдяки «чеській снарядній ініціативі», запущеній на початку 2023 року, Україна отримала близько 4,5 мільйонів артилерійських снарядів великих калібрів.
Фото Укрінформу можна купити тут
Завершення війни приблизно по нинішній лінії фронту стало б великою перемогою України.
Таке переконання в інтерв’ю Укрінформу висловив чеський аналітик, проректор університету CERVO в Празі, колишній радник уряду Чехії з національної безпеки, дипломат Томаш Пояр.
«Якщо вдасться зупинити війну приблизно там, де сьогодні проходить лінія фронту, я думаю, що колись цю війну згадуватимуть як Велику й Переможну війну за українську Незалежність», – заявив експерт.
Він закликав не дивитися на ситуацію виключно в чорно-білому світлі, та вважати, що якщо не буде звільнений кожен квадратний кілометр української території, то це автоматично означає поразку.
Колишній безпековий радник уряду ЧР не бачить наразі ознак однозначного перелому у війні, того, що вона наближається завершення. Водночас звертає увагу, що попри те, що Росії досі вдається тероризувати українське населення та атакувати інфраструктуру, на самій лінії фронту в останні місяці вона вже не має того темпу просування, натомість покращуються можливості України завдавати ударів по цілях глибоко в російському тилу.
Пояр додав, що вже після перших трьох днів війни, коли побачив, як українці обороняються, почав дивитися на ситуацію оптимістично і почав думати, що все зрештою завершиться не так, як у Москві собі уявляли.
Як повідомляв Укрінформ, політолог та громадський діяч Олег Саакян вважає, що зменшення використання слова «перемога» в українському публічному просторі є свідченням не розчарування, а формування більш зрілого і реалістичного підходу до війни.
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україні щороку фіксують десятки випадків хантавірусу
-
Одеса1 тиждень agoАтака на Чорноморськ на Одещині: загинула мати двох дітей
-
Політика4 дні agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Події1 тиждень agoМер Парижа опановував петриківський розпис на українському стенді до Дня Європи
-
Усі новини4 дні agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Події1 тиждень agoXIV книжковий фестиваль VinBookFest пройде 16-17 травня
-
Одеса4 дні ago
Небезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Усі новини6 днів agoЗнайдено місце на Землі, де розташоване Пекло Данте: воно виявилося реальним (фото)