Connect with us

Політика

Індекс реформ: реформа Рахункової палати

Published

on


Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України

До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ

У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату). 

Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.  

Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.

Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше. 

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ

Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine

«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:

● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.

● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри  посадових окладів та доплат членів РПУ.

● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.

● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.

Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:

● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.

● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»

«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень. 

Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».

Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

«Вокс Україна»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Політика

Стефанчук зустрівся з маршалком Сейму Польщі

Published

on



Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук провів зустріч із маршалком Сейму Республіки Польща Влодзімєжем Чажастим.

Сторони обговорили зокрема чутливі питання історичної памʼяті і необхідність відновлення довіри та посилення міжпарламентського діалогу та контактів між країнами. Як передає Укрінформ, про це Стефанчук повідомив у Фейсбуці.

“Зустрівся з маршалком Сейму Республіки Польща Влодзімєжем Чажастим. Мали відверту й важливу розмову про українсько-польські відносини. Погодилися: сьогодні особливо важливо не дозволити складним питанням минулого чи емоціям послабити стратегічне партнерство, яке Україна і Польща вибудовували роками”, – зазначив Стефанчук.

Голова ВР підкреслив: “Наші народи мають спільні безпекові інтереси, спільне європейське майбутнє і надзвичайно високу ціну, яку Україна сьогодні платить за захист свободи всієї Європи. Вдячний Польщі за підтримку України та за чітке розуміння: без сильної й незалежної України неможлива безпечна Польща”.

Окремо йшлося про необхідність відновлення довіри, посилення міжпарламентського діалогу і збільшення кількості контактів між державами.

Як поінформував Стефанчук, “домовилися активізувати роботу парламентських форматів та повернутися до ідеї спільної українсько-польської експертної групи, зокрема для обміну польським досвідом європейської інтеграції”.

“Обговорили і чутливі питання історичної памʼяті. Переконаний: їх потрібно вирішувати через діалог, взаємну повагу та роботу істориків, а не через кроки, які лише поглиблюють розбіжності між нашими суспільствами”, – підкреслив Стефанчук.

Голова ВР подякував Польщі за підтримку українців, які знайшли там прихисток, а також за турботу про дітей українських захисників, які зараз перебувають на відпочинку в Польщі.

Читайте також: Посол України: Найскладніший етап кризи у відносинах з Польщею вже позаду, але напруга зберігається

На згадку про зустріч Стефанчук подарував Чажастому “Зачаровану бричку” – українське видання творів одного з найвидатніших польських поетів ХХ століття Константи Ільдефонса Галчинського у перекладах Романа Лубківського.

“Це ще одне нагадування про те, наскільки глибоко переплетені українська й польська культури та як багато маємо спільного”, – зазначив Стефанчук.

Як заявив голова ВР, “Україна і Польща вже не раз доводили, що здатні знаходити спільні рішення навіть у непрості часи. Наше завдання сьогодні – не втрачати те, що було побудовано, а відновлювати довіру і рухатися вперед як сусіди, партнери й союзники”.

Як повідомляв Укрінформ, маршалок Сейму Польщі Влодзімєж Чажастий різко засудив прояви антиукраїнських настроїв у країні, заявивши, що мова ненависті може призвести до небезпечних наслідків, зокрема і вбивств.

Фото: Ruslan Stefanchuk, Facebook



Джерело

Continue Reading

Політика

Посол України обговорила з главою МЗС Болгарії інцидент із безпілотником

Published

on



Посол України в Болгарії Олеся Ілащук зустрілася з міністеркою закордонних справ Болгарії Веліславою Петровою-Чамовою у зв’язку з падінням безпілотника на території країни.

Про це йдеться у дописі Посольства України в Болгарії у Фейсбуці за підсумками зустрічі 10 серпня, передає Укрінформ.

«Під час зустрічі посол України запевнила, що Сили оборони України не спрямовували безпілотні літальні апарати до Болгарії, ані у напрямку до будь-якої іншої країни-партнера, і що українська сторона повністю відкрита до співпраці у проведенні розслідування», – поінформували у посольстві.

Ілащук також підкреслила, що триваюча війна Росії проти України створює дедалі більші безпекові ризики для сусідніх держав. Вона наголосила на важливості якнайшвидшого припинення війни для забезпечення безпеки в регіоні та висловила сподівання на посилення міжнародних зусиль для досягнення миру.

За підсумками зустрічі сторони домовилися продовжувати тісну координацію під час встановлення причин інциденту.

Читайте також: Молдова після інциденту з дроном відкликала посла в Росії

Як повідомляв Укрінформ, посла України викликали в Міністерство закордонних справ Болгарії через порушення повітряного простору республіки безпілотним літальним апаратом.

Вранці у суботу, 8 серпня, безпілотник увійшов у повітряний простір Болгарії з боку Румунії та вибухнув приблизно за 100 метрів від кордону.

Міноборони Болгарії заявило, що найімовірніше це був дрон-приманка «Майя», який широко використовується ЗСУ.

Згодом речник МЗС України Георгій Тихий поінформував, що Україна з’ясовує з болгарською стороною обставини інциденту з дроном і повністю відкрита до взаємодії.

 Фото: Посольство Болгарії в Україні



Джерело

Continue Reading

Політика

Рейтинг довіри українців — Залужний і Федоров випередили Зеленського

Published

on


За даними опитування КМІС, найбільше українці довіряють Валерію Залужному — 66%, Михайлу Федорову — 63% та Кирилу Буданову — 61%. Володимиру Зеленському довіряють 56% опитаних.

Про це повідомили у Київському міжнародному інституті соціології (КМІС) за результатами всеукраїнського опитування, проведеного 16–31 липня 2026 року, у якому взяли участь 1808 людей.

Залужному довіряють 66% опитаних, не довіряють — 24%. У Федорова показник довіри становить 63%, недовіри — 16%, а у Буданова — 61% та 22% відповідно.

Зеленському довіряють 56% українців, тоді як 38% заявили, що не довіряють президенту. Баланс довіри та недовіри становить +18%.

Далі в рейтингу розташувалися Ігор Терехов та Андрій Білецький. Терехову довіряють 47% опитаних, не довіряють — 19%. Білецькому довіряють 37%, не довіряють — 13%, водночас 40% респондентів заявили, що не знають його.



Рейтинг довіри

Фото: Скриншот

Найнижчий показник довіри серед опитаних публічних діячів має Петро Порошенко. Йому довіряють 20% українців, тоді як 76% не довіряють.

КМІС також зазначив, що високі показники довіри мають Валерій Залужний, Михайло Федоров та Кирило Буданов. Водночас результати інших опитувань інституту свідчать, що більшість українців хотіли б, щоб після завершення війни президентом став хтось інший, а не Зеленський.

Варто зауважити, що опитування проводив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) у період з 16 по 31 липня 2026 року. Дослідження проводили мішаним методом: половину респондентів опитали телефоном, половину — під час особистих інтерв’ю. Загалом було проведено 1808 інтерв’ю з українцями віком від 18 років, які проживають на підконтрольних Україні територіях. Статистична похибка для повної вибірки не перевищує 3,5%. КМІС зазначає, що в окремих випадках сума відсотків може не дорівнювати 100% через округлення даних.

Нагадаємо, у травні радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявляв, що виборчий процес в Україні можуть розпочати не раніше ніж через три місяці після стійкого припинення вогню. За його словами, за умови тривалого припинення бойових дій та інших необхідних умов вибори можуть відбутися навесні 2027 року.

Раніше у Верховній Раді заявляли про підготовку комплексного законопроєкту, який визначатиме правила проведення виборів після завершення війни. Голова парламенту Руслан Стефанчук повідомляв, що документ можуть розглянути у сесійній залі найближчим часом.

Також повідомлялося, що більшість українців не підтримує участь у перших післявоєнних виборах громадян, які незаконно виїхали за кордон під час війни та не повернулися до України.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.