Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
МЗС України відкидає російські фейки про підготовку «атак з території Латвії»: Немає ні краплі правди
Україна офіційно спростувала заяви РФ про буцімто використання латвійської території для підготовки атак проти Росії і назвала їх частиною дезінформаційної кампанії Москви з метою дестабілізації країн Балтії.
Про це заявив речник МЗС України Георгій Тихий у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«У черговій порції неправдивих заяв Москви, яка звинувачує Україну в підготовці атак проти Росії з території Латвії, немає ні краплі правди. Ми офіційно їх спростовуємо. Україна не використовує територію чи повітряний простір Латвії у своїх операціях проти Росії і не має таких намірів», – наголосив Тихий.
Він додав, що російська брехня є продовження її ширшої пропагандистської кампанії, спрямованої на дестабілізацію суспільної думки в Латвії та в Балтійському регіоні загалом.
«Ми дякуємо нашим латвійським друзям за те, що вони бачать цю брехню наскрізь», – зазначив речник МЗС.
Як повідомлялося, Служба зовнішньої розвідки Росії звинуватила Латвію в тому, що вона нібито дала згоду на запуск з її території українських дронів по об’єктах у Росії.
Президент Едгарс Рінкевичс назвав брехнею твердження росіян, що Латвія дозволяє будь-якій країні використовувати латвійський повітряний простір і територію для запуску атак проти Росії чи будь-якої іншої країни.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Оголошення Будапештом переговорів з Києвом щодо прав угорських меншин в Україні є сигналом того, що Будапешт, імовірно, підтримає початок офіційних переговорів про членство в ЄС у найближчі тижні, а в найближчі місяці може відбутися зустріч двох лідерів.
Про це виданню Politico повідомили дипломати та чиновники ЄС, передає Укрінформ.
За часів колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана Угорщина була причиною того, що заявка України на членство в ЄС не просувалася, нагадує Politico. Тепер, коли при владі Петер Мадяр, ця перешкода може нарешті зникнути, оскільки Будапешт наближається до прийняття загальної політики ЄС.
Нагадується, що Мадяр зробив відновлення зв’язків із Брюсселем головним пріоритетом, прагнучи розблокувати мільярди євро з фондів ЄС, заморожених через проблеми з верховенством права. Але зняття давніх заперечень Угорщини щодо членства України в ЄС “має для нього політичну ціну”, за словами високопосадовця ЄС, який брав участь у переговорах щодо членства.
“Хоча Мадяр і є найзапеклішим супротивником Орбана, новий прем’єр-міністр також є політиком, який насамперед орієнтований на інтереси Угорщини. Це включає скептицизм щодо членства України в ЄС. Під час пресконференції в понеділок Мадяр наполягав, що Угорщина не схвалить заявку Києва, якщо не буде вирішено питання меншин”, – пише Politico.
Це означає, що оголошення міністра закордонних справ Угорщини Аніти Орбан про переговори на експертному рівні щодо прав угорської меншини в Україні є важливим. «Відносини перебувають у новій фазі», – додав високопоставлений дипломат, поінформований про переговори, який також допустив зустріч між лідером України Володимиром Зеленським та Мадяром у найближчі місяці.
Видання пише, що і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, і президент Євроради Антоніу Кошта порушували питання заявки України на членство в ЄС під час телефонних розмов з Мадяром невдовзі після його обрання. За словами того ж дипломата, фон дер Ляєн хоче, щоб питання членства було вирішено якомога швидше, тобто до червневого саміту лідерів ЄС.
Це викликало надії серед найвідданіших прихильників Києва, що рішення про відкриття першого переговорного кластера може бути прийнято вже наступного тижня.
Втім, офіційні особи з Європейської ради закликають до обережності щодо перспектив прискорених термінів. Ідея про те, що перший кластер може бути відкритий під час засідання Ради ЄС із загальних питань наступного тижня, є «дещо оптимістичною», заявив виданню один з єврочиновників на умовах анонімності.
Високопоставлений чиновник ЄС додав: «Я справді думаю, що є шанс відкрити кластер, але це буде дуже важко».
Як повідомляв Укрінформ, новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр у понеділок, 18 травня, під час телефонної розмови повідомив президенту Європейської ради Антоніу Кошті про початок переговорів з українською стороною щодо забезпечення правових гарантій угорської громади на Закарпатті.
Фото: ОП
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова вважає, що Росія має усвідомити необхідність завершення війни, яка дедалі більше заходить у глухий кут для Кремля, та погодитися на її закінчення на прийнятних для обох сторін умовах.
Про це йдеться у дописі дипломатки у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Матернова зазначила, що не завжди реагує на деякі російські атаки на Україну, якщо вони не призводять до значних наслідків або великої кількості жертв. За словами дипломатки, подібне «звикання до терору» стало наслідком понад чотирьох років війни.
Водночас посол ЄС зауважила, що нечасто пише про українські удари по Росії, хоча Україна останнім часом активізувала удари по військових цілях углиб території РФ, зокрема здійснювала масштабні атаки дронами на Москву, які спричиняли перебої в роботі аеропортів і пошкодження інфраструктури.
«Росія не здатна перемогти Україну на полі бою. Вона втрачає солдатів, мотивацію і витривалість. І через те, що програє на фронті, вона посилює атаки на цивільних», — констатувала Матернова.
Вона також нагадала, що під час масованої атаки цієї ночі РФ застосувала 14 балістичних ракет, 8 крилатих ракет і 524 дрони. Основними цілями були Дніпро та область, де постраждали цивільні об’єкти та люди. Також удари зафіксовані в Одесі, Чернігові, Кривому Розі, Запоріжжі та Кіровоградській області.
«Росія втрачає темп. Україна починає давати сильну відсіч. Москві потрібно нарешті зрозуміти, що час завершувати цю війну. Але не на умовах, продиктованих Кремлем, а на умовах, які можуть прийняти обидві сторони. Ти вже розумієш це, Росіє?» – наголосила дипломатка.
Як повідомляв Укрінформ, під час атаки в ніч проти 18 травня росіяни використали 524 ударних дрони і 22 ракети різних типів. Один із дронів влучив по судну, що належить Китаю.
-
Одеса1 тиждень agoАтака на Чорноморськ на Одещині: загинула мати двох дітей
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україні щороку фіксують десятки випадків хантавірусу
-
Політика6 днів agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Події1 тиждень agoМер Парижа опановував петриківський розпис на українському стенді до Дня Європи
-
Усі новини6 днів agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Події1 тиждень agoXIV книжковий фестиваль VinBookFest пройде 16-17 травня
-
Одеса6 днів ago
Небезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Усі новини1 тиждень agoЗнайдено місце на Землі, де розташоване Пекло Данте: воно виявилося реальним (фото)