Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами


Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
про що свідчать свіжі заяви Путіна щодо війни в Україні
Незмінний очільник Кремля заявляє, що не збирається вести “мирні” перемовини з президентом України і припинить розпочату ним війну лише за умови виходу ЗСУ з Донбасу. Чим обумовлена самовпевненість Путіна, і на що він наразі робить ключову ставку, з’ясовував Фокус.
Надвечір п’ятниці, 27 листопада за підсумками візиту до Киргизстану Путін провів пресконференцію, під час якої озвучив низку заяв, які стосуються безпосередньо російсько-української війни та перспектив мирного врегулювання. Зокрема, правитель Росії зазначив, що наразі остаточної версії “мирного плану” ще не існує: “Щодо проєкту договору: проєктів договору не було. Був набір питань, які пропонувалося обговорити і сформулювати остаточно”.
Підкресливши, що перед своєю поїздкою на Аляску обговорював це з Трампом, господар Кремля резюмував: “І після цього виник ось той перелік можливих домовленостей з 28 пунктів. Він нам через певні канали був переданий. Ми з ним ознайомилися. Росія в цілому згодна, що перелік пунктів США може бути покладений в основу майбутніх домовленостей”.
Крім того, Путін заявив, що юридичне визнання Криму, Донецької та Луганської областей територіями РФ має стати одним із ключових питань на переговорах із США. Водночас він наголосив, що бачить сенс домовлятися про припинення війни в Україні не з Володимиром Зеленським, а з ключовими міжнародними гравцями: “Звичайно, ми хочемо домовитися в кінцевому підсумку з Україною. Але це зараз просто практично неможливо, неможливо юридично… Від них, хто може, хто хоче, нехай веде переговори. Нам потрібно, щоб наші рішення були визнані основними міжнародними гравцями. Це має значення. Зараз підписувати документи з українським керівництвом безглуздо. Я вважаю, що українське керівництво припустилося принципової, стратегічної помилки, коли побоялося піти на вибори президента, після чого президент втратив свій легітимний статус”.
Насамкінець Путін підкреслив, що активна фаза війни припиниться лише тоді, коли Збройні сили України (ЗСУ) залишать зайняті ними території на Донбасі, “а якщо вони не підуть — тоді ми доб’ємося цього бойовими діями”.
Яку психологічну гру намагається провернути Путін
Коментуючи Фокусу свіжі заяви очільника Кремля, політолог, кандидат політичних наук Олексій Буряченко зазначає: “Путін сподівався руками Сполучених Штатів комфортно для себе завершити російсько-українську війну і, більше того — спільно зі США вирішувати питання щодо контурів європейської безпеки. Це був би для нього справжній джекпот. Але, схоже, ця мутна історія накрилася відомою мідною посудиною, а Москва, як з’ясувалося, не мала плану “Б”. Таким чином, виходить так, що росіяни самі розбурхали Трампа і тепер мають відповідати мейнстриму, який, по суті, самі ж задали”.
Не виключивши, що найближчим часом маятник трампівської дипломатії може відхилитися на максимальну амплітуду в бік РФ, експерт додав: “Трамп будь-якої миті може відійти від тактики тиску на Україну та Європу до “нагинання” росіян. Усвідомлюючи це, Путін зараз намагається максимально улещувати Трампа. Тобто його вихід на публіку 27 листопада є грою для одного замовника — Трампа. Він вийшов з цими заявами тоді, коли у США святкували День подяки, недвозначно натякаючи, що Трамп — найвеличніший лідер усіх часів і що саме завдяки його дипломатичним зусиллям війна обов’язково має завершитися. Інакше кажучи, Путін, намагається максимально зіграти на психологічних нотках Трампа. До речі, в мене складається таке враження, що й так званий план Трампа, а насправді Віткоффа-Дмитрієва писали політичні психологи і саме на психологічні міфологеми Путін зараз робить ключову ставку”.
Політолог вважає, що Путін, не маючи плану “Б”, намагається “провернути” певну психологічну гру. “Але загалом, те, що на публічну арену вийшов особисто Путін для мене означає, що у росіян паніка, тому що коли у Кремлі все спокійно, то Путін працює через Пєскова, Лаврова, Ушакова, Рябкова тощо. Очевидно, що росіяни зараз панічно бояться нових санкцій Трампа”.
Загалом, на цьому етапі, резюмує Олексій Буряченко, перемовний трек “надзвичайно динамічний і куди хитнеться трампівська дипломатична амплітуда, ніхто не знає”.
Який козир має у своєму активі Україна і як його не втратити
У тому, що наразі саме на Україну тиснуть з усіх боків переконаний політолог, заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький. “Ми зараз почули не лише порцію цинічно-нахабних путінських заяв, а й висловлювання Лукашенка про ймовірне захоплення Одеси та Миколаєва, якщо ми будемо дуже довго думати про запропонований фактично агресором “мирний план”. Тобто, максимальний тиск здійснюється на нас, в тому числі, до речі, і з боку американців. Усе це, на мою думку, є свідченням того, що компромісні та відредаговані “мирні плани” — до одного місця. Саме тому Україні підкидають історію про дещо “урізане” скорочення ЗСУ у якості “неймовірної поступки”, — зауважує експерт у розмові з Фокусом.
Водночас, акцентує політолог, “скільки би Путін не займався самообманом, він змушений дивитися в очі реальності”: “А реальність ця свідчить про те, що агресору наразі важкувато. Тобто Путін, що він, ймовірно, гарантував Трампу в Анкоріджі, не захопить Донецьку область не те, що до кінця осені, а й до кінця року і, можливо, навіть у 2026-му”.
На думку Олексія Голобуцького, попри те, що Путін зайшов у ризиковану для себе дипломатичну зону, “РФ мала і має свої козирі”.
“Джокером росіян є те, що вони є ядерною державою і з цим за будь-яких умов Захід буде рахуватися. Це, по-перше. По-друге, Росія — надзвичайно ресурсна країна. Водночас нашим найбільшим козирем на даному етапі є Європа, бо якщо ми залишимося сам на сам з Америкою, сподіватися бодай на щось, що трішки схоже на справедливе мирне врегулювання апріорі не доводиться”, — підсумовує експерт.
Чи дійсно Путін зіграв у власні ворота
Водночас політолог, доктор історичних наук Олексій Кошель у розмові з Фокусом констатує: “Якщо ми проаналізуємо усі путінські заяви, починаючи з осені 2021 року, ми побачимо, що Росія в жодному разі і за будь-якої політико-військової погоди не йшла на поступки і свіжа порція медійних сигналів РФ — це продовження цієї ж кремлівської лінії. Втім, якщо ми візьмемо так званий “мирний план” Дмитрієва-Віткоффа, ми можемо побачити там невелику хвилю поступок, зокрема щодо ЗАЕС та низки інших питань. Саме це дало цивілізованому світу, зокрема європейським гравцям, підстави висловлювати стриманий оптимізм щодо контурів переговорів. Поряд з тим нові заяви Путіна перекреслюють цей оптимізм, позаяк вони свідчать, що Росія обрала тактику на продовження війни. Тому наразі нам залишається хіба що чекати заяв з боку Вашингтону та Європи щодо посилення антиросійських санкцій, без запровадження яких Путін залізно стоятиме на своїх максималістських вимогах”.
Експерт зазначає, що наразі спостерігається хвиля “бурхливого дипломатичного загострення“, а категоричні заяви Путіна можуть лише підштовхнути Захід на поглиблення санкцій щодо Російської Федерації. “Тому нові заяви Путіна — це його гра у свої ворота і ми в будь-якому разі, на моє переконання, залишаємося у виграші”, — каже Олексій Кошель.
Підкресливши, що у розпал перемовного процесу кожна сторона максимально нарощує свої ставки, експерт додав, що, попри кулуарні путінські домовленості з американською стороною, офіційний Київ все ж таки може отримати результативні і вигідні переговори, зокрема й з вищим американським керівництвом в обличчі Дональда Трампа.
Політика
Єрмак підтвердив проведення процесуальних дій у нього вдома
Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак підтвердив проведення процесуальних дій у нього вдома.
Як передає Укрінформ, очільник ОП повідомив у Телеграмі.
“Сьогодні НАБУ і САП дійсно проводять процесуальні дії у мене вдома. Жодних перешкод у слідчих немає. Їм було надано повний доступ до квартири, на місці – мої адвокати, які взаємодіють із правоохоронцями”, – йдеться у повідомленні.
Доповнюється…
Фото: ОП
Політика
Зеленський розповів премʼєру Нідерландів про потреби України для оборони та захисту інфраструктури
Президент України Володимир Зеленський обговорив із Премʼєр-міністром Нідерландів Діком Схоофом актуальну дипломатичну ситуацію після зустрічей на рівні радників у Женеві та засідання Коаліції охочих.
-
Усі новини1 тиждень agoСофія Ротару про війну – співачка відреагувала на обстріл Тернополя
-
Усі новини1 тиждень agoКонкурс Міс Всесвіт — українка Софія Ткачук вийшла на подіум в купальнику
-
Війна1 тиждень agoНа фронті від початку доби
-
Усі новини1 тиждень agoексперти назвали топ 3 ненадійних бренди (фото)
-
Політика1 тиждень agoпро звільнення в уряді: Винні мають нести покарання незалежно від посад
-
Усі новини1 тиждень agoВійна в космосі – РФ глушить військові супутники
-
Суспільство1 тиждень agoСлужба відновлення роздала підрядів на майже 743 млн
-
Політика1 тиждень agoДо Києва прибули представники Пентагону
