Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Очільник МЗС Естонії – після нічної атаки по Україні: Жорстокість Росії переходить усі межі
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна назвав останній масований удар РФ по Україні продовженням кампанії терору та закликав не йти на поступки, що підживлюють військову машину Кремля.
Як передає Укрінформ, про це він написав у соцмережі X.
Коментуючи останній масований удар РФ по Україні, Цахкна заявив, що жорстокість РФ переходить усі межі.
“Ці атаки є ще одним нагадуванням про те, що РФ не має наміру припиняти свою кампанію терору. Наш тиск не має слабшати”, – написав він.
“Кожна поступка лише підживлює військову машину Кремля. Наш обов’язок — зупинити її, рішуче та назавжди”, – зазначив міністр.
Вночі хвиля безпілотників та ракет уразила енергетичні системи України та цивільні райони, вбивши чотирьох невинних людей та завдавши значної шкоди Києву, Сумам, Харкову, Миколаєву та Дніпру.
Як повідомляв Укрінформ, сили протиповітряної оборони з вечора 13 березня знешкодили 460 російських цілей – 58 ракет та 402 безпілотники різних типів.
Туреччина й Україна могли би сприяти об’єднанню деяких європейських акторів для забезпечення регіональної безпеки.
Таку думку висловив в інтерв’ю Укрінформу проректор Університету Кадір Хас (Туреччина), професор кафедри міжнародних відносин доктор наук Мітат Челікпала.
“Останні події зближують Туреччину та Україну з Європою. За нинішніх обставин складно повністю покладатися на американську адміністрацію, оскільки США мають власні пріоритети. В Ізраїлю також свої політичні інтереси та стратегічне бачення, які багато країн не обов’язково поділяють. Те, що турбує багатьох акторів у регіоні, – це єдність західних країн щодо їхнього бачення безпеки”, – сказав Челікпала.
Експерт наголосив, що у перший рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну західні країни мали певний рівень єдності та визначили спільну стратегію безпеки, “однак тепер ця єдність ослабла”.
“Питання полягає в тому, чи могли б Туреччина та Україна допомогти об’єднати деяких європейських акторів і заохотити їх серйозніше поставитися до регіональної безпеки”, – зазначив Челікпала.
Одним із можливих безпекових підходів він вважає розробку регіональної системи безпеки разом із такими країнами, як Польща, Болгарія, Румунія та держави Балтії, водночас зберігаючи співпрацю зі Сполученими Штатами й НАТО.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив про важливість не допустити дальшого розгортання війни на Близькому Сході.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук закликав, зокрема, представників окремих державних органів утриматися від гучних заяв, що порушують презумпцію невинуватості та завдають шкоди репутації українського парламенту як інституції.
Про це він написав на сторінці у Фейсбуку, передає Укрінформ.
” Я закликаю всіх, і особливо представників окремих державних органів, утриматися від гучних заяв, що порушують презумпцію невинуватості та завдають шкоди репутації Верховної Ради України як інституції”, — зазначив Стефанчук.
Голова парламенту зазначив, що Верховна Рада як єдиний орган законодавчої влади діє виключно в межах і в спосіб, передбачені Конституцією. Він акцентував: у суспільстві завжди була і буде критика політиків. За його словами, це нормальний демократичний процес. Водночас, наголосив він, є межа між критикою і цілеспрямованою дискредитацією інституції.
“На жаль, за роки незалежності в Україні сформувалася певна культура “хейту депутата”, яка останнім часом набирає катастрофічного характеру. Кількість маніпулятивних докорів, дискредитаційної критики, некоректних висловлювань, звинувачень у всіх смертних гріхах, персональних образ, що лунають у бік народних депутатів, подекуди переходить межі здорового глузду та пристойності”, — написав парламентар.
Стефанчук нагадав, що йдеться про тих народних депутатів, переважна більшість з яких 24 лютого 2022 року, в умовах повної невідомості та прямої загрози столиці, зібралися у центрі Києва, аби виконати свій конституційний обовʼязок та забезпечити безперебійне управління державою.
“Це саме ті народні депутати, які після подання заявки до Європейського Союзу ухвалили всі необхідні закони, щоб Україна якнайшвидше набула статусу країни-кандидата, а після цього відкрила перемовини про своє членство в ЄС. Це саме ті народні депутати, які своїм голосуванням виконали головні міжнародні вимоги, аби Україна отримала необхідні фінанси від партнерів та втримала економічну стабільність під час війни”, — зазначив він.
Голова ВРУ констатував: є народні депутати, до яких мають питання органи правопорядку.
“Але і тут хочу нагадати, що це стало можливим тільки після того, як у 2019 році саме цей склад парламенту добровільно зняв з себе депутатську недоторканність і перестав бути членом “елітного парламентського клубу”, — наголосив він.
Стефанчук відмітив, що зняття недоторканності не скасовує базового принципу права — презумпції невинуватості.
“Ніщо не дає права будь-кому вішати на людину ярлик злочинця, доки її вину не буде доведено у законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду”, — додав він.
Як повідомляв Укрінформ, у грудні Національне антикорупційне бюро України і Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру п’ятьом народним депутатам — учасникам злочинної групи у Верховній Раді, яка забезпечувала отримання неправомірної вигоди за голосування.
Фото: ВР
-
Одеса1 тиждень agoНічні вибухи в Одесі 3 березня 2026 року — подробиці атаки
-
Одеса1 тиждень ago
Атака дронів на Одещину: пошкоджена портова інфраструктура
-
Одеса1 тиждень ago
Відключення води в Одесі 3 березня 2026 року
-
Війна1 тиждень agoСили оборони уразили військові склади та логістичні об’єкти росіян на окупованих територіях України
-
Війна1 тиждень agoРосіяни намагаються повністю захопити Покровськ і Мирноград
-
Усі новини4 дні agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Одеса1 тиждень ago
Чого одесити очікують від весни 2026 року
-
Усі новини1 тиждень agoСекта в Херсоні – українка пригадала досвід роботи