Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Україна започатковує окремий парламентський діалог з Андським регіоном та домовляється про системнішу співпрацю з Андським парламентом.
Про це повідомив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Започатковуємо окремий парламентський діалог з Андським регіоном. У Мадриді зустрівся з президентом Андського парламенту Мануелем Хосе Оссандоном Ірарразабалем», – поінформував він.
Стефанчук уточнив, що це перша сторін зустріч і важливий крок до системнішої співпраці між Верховною Радою України та парламентськими структурами Латинської Америки.
Спікер українського парламенту пояснив, що Андський парламент об’єднує представників Болівії, Чилі, Колумбії, Еквадору та Перу.
«Поінформував про наслідки останніх російських ударів по Україні та ситуацію, в якій щодня живуть українські міста й громади. Окремо говорили про гуманітарні ініціативи, до яких пан Президент готовий долучитися», – наголосив Голова ВР.
Водночас сторони обговорили подальше поглиблення контактів між Верховною Радою та Андським парламентом, участь українських парламентарів у його заходах і розвиток постійного міжрегіонального діалогу.
Український та Андський парламенти домовилися продовжувати цю співпрацю.
Також Стефанчук запросив представників Андського парламенту відвідати Україну – «переконаний, що такий візит дасть можливість безпосередньо побачити наші потреби й визначити конкретні напрями подальшої взаємодії».
«Для України важливо, щоб голос правди про цю війну звучав у парламентах усіх регіонів світу – і щоб цей діалог переходив у конкретні спільні дії», – підсумував Голова ВР.
Як повідомляв Укрінформ, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук і президентка Законодавчих зборів Коста-Рики Яра Хіменес під час зустрічі в Мадриді обговорили питання повернення незаконно вивезених українських дітей та посилення санкційного тиску на Росію.
Фото: Ruslan Stefanchuk, Facebook
Вищий антикорупційний суд продовжить підготовче засідання у справі народної депутатки Юлії Тимошенко 9 жовтня.
Про це оголосив суддя Олег Ткаченко, передає кореспондент Укрінформу.
«Наступне засідання у нас 9 жовтня о 12 годині. Надалі графік засідань: 26 (жовтня) з 13 години і 29 (жовтня) на 10 годину. Потім – 13 листопада на 10 годину і 18 листопада на 11 годину», – зазначив Ткаченко.
Сьогодні на засіданні виступив представник Державної митної служби Андрій Борщ, який прокоментував деякі клопотання сторони захисту щодо отримання тимчасового доступу до певних документів. Відповідаючи на запитання судді, він заявив, що не може стверджувати, чи є у базі ДМС “те, що хоче пошукати захист” депутатки.
Сама ж Тимошенко пояснила, що сторону захисту цікавлять документи щодо ввезення на територію України трьох програмних комплексів. За її словами, експерт у своєму висновку надала інформацію про застосування трьох програмних продуктів під час проведення експертиз у справі.
«Запитувані документи можуть дозволити встановити походження відповідних засобів, дату ввезення постачальника та одержувачів. Ці відомості можна буде зіставити з інформацією експертної установи. Якщо виявляться розбіжності, вони підлягатимуть перевірці під час судового розгляду», – заявила фігурантка.
На запитання судді про те, яке це має значення для кримінального провадження, депутатка відповіла, що вона хоче довести на кожному документі, що аудіозапис, який фігурує у її справі, сфальшований і «як наслідок – у них (правоохоронців – ред.) не було виходу і вони фальшували експертизи».
Своєю чергою прокурор висловив переконання у тому, що захист Тимошенко маніпулює даними для отримання тимчасового доступу до певних документів.
«Сторона захисту вже зараз має все необхідне, щоб стверджувати, що, на її думку, у цьому випадку програмне забезпечення було отримане не в тому порядку», – заявив представник обвинувачення, назвавши клопотання захисту необґрунтованим.
Як повідомляв Укрінформ, 14 січня 2026 року САП і НАБУ повідомили про підозру керівниці депутатської фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко у пропозиції надання неправомірної вигоди депутатам.
ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді застави у ₴33 мільйони. Було внесено всю суму застави.
Тимошенко заявляла, що оприлюднені НАБУ аудіозаписи не мають до неї жодного стосунку, і пообіцяла довести безпідставність звинувачень проти неї у суді.
ВАКС 21 січня арештував майно Юлії Тимошенко, але не все. Зокрема, суд відмовив у накладенні арешту на кошти на одному з рахунків Тимошенко, про яке просила сторона обвинувачення.
Окрім цього, суд ухвалив накласти арешт на деяке майно, яке належить чоловікові депутатки Олександру Тимошенку, а саме – на автомобілі Toyota Land Cruiser 200, Ауді А8, два гаражі у Дніпрі.
16 лютого Апеляційна палата ВАКС частково скасувала рішення першої інстанції стосовно арешту майна Тимошенко.
26 травня прокурор САП направив до ВАКС обвинувальний акт стосовно Тимошенко.
7 липня ВАКС скасував покладені на Тимошенко процесуальні обов’язки.
Фото Укрінформу можна купити тут
Парламентська асамблея Ради Європи закликала розробити у державах правові механізми, які дозволять використати російські державні активи для виплати Україні компенсацій за рішеннями ЄСПЛ, а також створити під егідою Ради Європи механізм, через який ці кошти можна буде передавати Україні.
Відповідну резолюцію та рекомендації ПАРЄ ухвалила 30 вересня, передає Укрінформ.
«Асамблея закликає держави-члени та держави-спостерігачі негайно вжити необхідних правових і практичних заходів щодо російських державних активів, які перебувають під їхньою юрисдикцією. Це має дати змогу передати активи до механізму фінансування виплат, коли ЄСПЛ визначить розмір компенсації у міждержавних справах України проти Росії, пов’язаних з агресивною війною», – зазначається в документі.
ПАРЄ вважає, що спрямування російських державних активів на такі виплати було б правомірним контрзаходом за міжнародним правом. У резолюції наголошується, що Росія має нести правові наслідки своєї агресії та відшкодувати завдану Україні шкоду.
Зазначається, що ЄСПЛ уже встановив відповідальність Росії за тяжкі порушення прав людини у двох міждержавних справах за заявами України, однак розмір компенсації ще не визначив. З огляду на масштаб заподіяної шкоди майбутні виплати можуть становити «десятки або сотні мільярдів євро», йдеться в резолюції.
В ухваленій рекомендації ПАРЄ пропонує створити під егідою Ради Європи механізм, який отримуватиме спрямовані на виплати російські державні активи. Виплачені Україні кошти зараховуватимуть як компенсацію, яку їй винна Росія. Такий механізм може діяти окремо або стати частиною майбутнього компенсаційного фонду.
ПАРЄ також закликала країни забезпечити виконання рішень ЄСПЛ про компенсації за рахунок національних правових процедур, доки Росія відмовляється платити.
«Росія має безумовний юридичний обов’язок виконувати рішення Суду щодо порушень, скоєних до 16 вересня 2022 року. Цей обов’язок за міжнародним правом не зменшується з часом і не може бути скасований російським законодавством», – наголошують у ПАРЄ.
За її даними, після початку повномасштабного вторгнення було заморожено близько 260 мільярдів євро активів російського Центробанку, з яких близько 210 мільярдів перебувають у ЄС.
Як повідомляв Укрінформ, комітет ПАРЄ з юридичних питань та прав людини закликав створити під егідою Ради Європи механізм, який дозволить використати заморожені державні активи Росії для виплати Україні компенсацій за рішеннями Європейського суду з прав людини.
Фото: ПАРЄ
-
Одеса1 тиждень agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця
-
Суспільство1 тиждень ago“Вони обрали Україну”: діти, які вирішили … — публікація
-
Події1 тиждень agoУкраїнська режисерка Таню Муіньо зняла рекламний ролик iPhone 18 Pro
-
Усі новини1 тиждень agoDJI випустила зарядну станцію ємністю 2 кВт·год (фото)
-
Суспільство1 тиждень ago
На Одещині шахраї ошукали людей на ₴2 млн під час продажу елітних авто
-
Війна1 тиждень agoГенштаб підтвердив ураження НПЗ в Уфі та Самарі
-
Усі новини1 тиждень agoшоумен назвав точні суми гонорарів українських зірок