Connect with us

Політика

Індекс реформ: реформа Рахункової палати

Published

on


Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України

До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ

У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату). 

Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.  

Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.

Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше. 

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ

Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine

«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:

● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.

● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри  посадових окладів та доплат членів РПУ.

● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.

● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.

Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:

● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.

● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»

«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень. 

Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».

Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

«Вокс Україна»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Політика

До Києва прибула делегація ПАРЄ

Published

on


Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зустрівся з делегацією Парламентської асамблеї Ради Європи, що прибула до Києва напередодні роковин повномасштабного російського вторгнення.

Про це він повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Стефанчук поінформував учасників делегації про безпекову ситуацію, результати свого візиту до Відня та зустріч із президенткою ПАРЄ Петрою Байр. Окремо наголосив на необхідності посилення санкційного тиску на Росію без лазівок для обходу, створенні спеціального трибуналу та невідворотному притягненні до відповідальності країни-агресорки за її злочини.

Серед обговорених питань була й необхідність повноцінної участі Європи в мирному процесі.

«Такі зустрічі важливі для узгодження позицій щодо ключових рішень – від миру до відновлення. Разом ми сильніші, а наші союзи в регіоні мають ставати лише міцнішими», – зауважив голова ВР.

Стефанчук висловив вдячність представникам ПАРЄ за підтримку та за «те, що в цей час вони поруч із нами».

Читайте також: ПАРЄ: Безпека України є невідємною частиною безпеки Європи

Як повідомляв Укрінформ, під час зустрічі у Відні Стефанчук та новообрана президентка ПАРЄ Петра Байр обговорили подальшу консолідацію політичної підтримки України.

Фото: Руслан Стефанчук / Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Політика

Росія активізувала кампанію про «розкол ЄС» і «невдячну Україну»

Published

on



Російські ресурси, залучені до зовнішніх інформаційних втручань (FIMI), активізували поширення маніпулятивних матеріалів на тлі загострення відносин між Україною, Угорщиною і Словаччиною з метою створення образу України як «невдячної» та «проблемної» для Європи.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Центр стратегічних комунікацій SPRAVDI.

Загалом упродовж 21-22 лютого на близько 125 ресурсах, що системно поширюють дезінформацію та інформаційні маніпуляції, було розміщено майже 15 тис. матеріалів зі згадкою про Україну. Для порівняння – в 1 тис. легітимних медіа розміщено приблизно 7,5 тис. публікацій. Таким чином близько 67% матеріалів про Україну іноземними мовами розміщено на ресурсах, залучених до інформаційних втручань (FIMI) та інформаційних операцій РФ.

У Страткомі зазначили, що топтемою для маніпуляцій були заяви представників уряду Угорщини: обіцянка голови МЗС Петера Сійярто блокувати надання Україні погоджених ЄС 90 млрд євро, передвиборчі заяви прем’єр-міністра Віктора Орбана з критикою Києва та політики ЄС щодо України. Загалом було зафіксовано близько 2,5 тис. маніпулятивних публікацій на цю тему.

Потенційні фінансові проблеми України у разі неотримання допомоги від ЄС використовуються пропагандистами для посилення наративу про «неспроможну державу» (failed state), «тотально залежну» від «європейських ляльководів». Також зафіксовано скоординоване тиражування матеріалів, спрямованих на поширення фейкового наративу про «розкол» в ЄС через Україну та нібито її «невдячність» за надану допомогу.

Крім того, пропаганда вчергове намагалася дискредитувати дипломатичні зусилля України та просунути максималістську позицію РФ у переговорному процесі за посередництва США.

Паралельно поширювалися маніпулятивні матеріали (понад 500 публікацій) щодо можливого розміщення європейського контингенту в Україні на тлі заяв міністра оборони Великої Британії Джона Гілі і експрем’єра Бориса Джонсона.

Зазначається, що російські ресурси синхронно поширювали заяву директора ФСБ Олександра Бортнікова про «українсько-британський слід» у замаху на першого заступника голови ГРУ ГШ ЗС РФ генерала Алексеєва для посилення фейкового наративу «Україна – терористична держава». Зафіксовано близько 500 фейкових публікацій на цю тему.

Для поширення цих меседжів використовуються мережі Pravda, Sputnik, RT та інші ресурси, які є інструментами російських FIMI, а також лояльні до російської риторики медіа в окремих країнах, які цитують заяви російських посадовців або політиків із проросійською позицією.

Читайте також: Роспроп поширив фейк про «500 тисяч неідентифікованих загиблих» воїнів ЗСУ

Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Угорщина блокуватиме виділення Євросоюзом Україні коштів у межах 90-мільярдної позики, поки не буде відновлено транзит російської нафти трубопроводом «Дружба».

27 січня росіяни вдарили по енергетичній інфраструктурі на Львівщині. Як виявилося, дрон міг уразити ланку трубопроводу, яким російську нафту постачають до Угорщини і Словаччини. Нафтогаз підтвердив факт удару, але не повідомив подробиць. У компанії лише зазначили, що це вже 15 атака за місяць по її об’єктах.

В Єврокомісії заявили, що російська нафта потенційно може транспортуватися до Угорщини через Хорватію як виняток, передбачений положенням про європейські санкції.

Фото: pixabay.com



Джерело

Continue Reading

Політика

Чотири роки незламності України та солідарність Азербайджану заради справедливого миру

Published

on


Наша стійкість – результат не лише військової сили, а й сили духу українського народу та підтримки наших партнерів

Четверта річниця повномасштабного російського вторгнення в Україну – це не просто дата. Це рубіж, який розділив життя людей не лише в Україні на «до» і «після». Це чотири роки болю і втрат, але водночас – чотири роки незламності, хоробрості, сміливості, солідарності та віри у справедливість.

Посольство України в Азербайджанській Республіці. Фото: azerbaijan.mfa.gov.ua

У 2014 році з окупації Криму та гібридної війни в Луганській і Донецькій областях розпочалася російська агресія, а вранці 24 лютого 2022 року Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну, яке стало найбільшою війною в Європі із часу завершення Другої світової війни. Ракетно-бомбові та дронові удари по мирних містах, зруйновані будинки цивільних, знищена енергетична інфраструктура, розбиті лікарні й школи, мільйони вимушених переселенців, тисячі загиблих цивільних громадян, десятки тисяч незаконно та насильно вивезених українських дітей – такою є ціна, яку Україна продовжує сплачувати за право бути незалежною і суверенною державою, за право самостійно визначати своє майбутнє.

Але путінський режим прорахувався в головному – в оцінці сили українського народу. Україна вистояла. Вистояли міста і регіони, вистояв Героїчний Народ, вистояла Українська Держава! Армія зупинила наступ і звільнила значні території. Суспільство згуртувалося так, як ніколи раніше. Українці різних регіонів, етнічного походження та віросповідань об’єдналися для захисту своєї країни, своєї землі, своєї національної ідентичності, свободи та своїх цінностей.

У ці трагічні й доленосні чотири роки повномасштабної війни Україна не залишалася наодинці зі своєю бідою. Ми глибоко вдячні міжнародним партнерам за політичну, гуманітарну, економічну та енергетичну підтримку. Окремі слова подяки сьогодні хочу адресувати Азербайджанській Республіці – її керівництву та народу, які з перших днів війни проявили щиру солідарність з Україною. Азербайджан надавав і далі надає гуманітарну допомогу постраждалим регіонам нашої держави, надсилає в Україну життєво необхідне обладнання, насамперед енергетичне, підтримує відновлення соціальної інфраструктури. Станом на сьогодні загальна вартість допомоги Україні від Азербайджану є, напевно, найбільшою серед країн СНД і перевищує 45 мільйонів доларів США. Ця допомога мала не лише практичне, а й глибоке символічне значення – вона демонструвала, що Україна не сама, що у складні часи нас підтримують друзі і справжні брати, які розуміють цінність свободи, суверенітету та територіальної цілісності.

Ми високо цінуємо позицію Азербайджану, засновану на повазі до норм міжнародного права, Статуту ООН і, зокрема, принципу непорушності кордонів. У сучасному світі це не абстрактні формули – це фундамент глобальної безпеки. Азербайджанська Республіка, яка сама пройшла складний багаторічний шлях боротьби за відновлення своєї територіальної цілісності, розуміє нас краще, ніж багато інших країн.

Сьогодні російська війна проти України має наслідки далеко за межами нашого регіону. Вона вплинула на продовольчу безпеку, енергетичні ринки, логістичні ланцюги всього світу. Росія свідомо використовує продовольство й енергоресурси як інструмент глобального тиску. Україна, попри повномасштабні воєнні дії на своїй території, і далі відіграє ключову роль у забезпеченні світової продовольчої стабільності, зокрема, постачаючи зерно країнам, які гостро цього потребують.

Ми захищаємо не лише свою землю – ми захищаємо принципи, на яких тримається сучасний світовий порядок: право на незалежність, право на розвиток, право народів жити у справедливому світі без війни.

За ці чотири роки український народ уже заплатив надзвичайно високу ціну. Тисячі українських воїнів віддали життя, захищаючи рідну землю. Десятки тисяч мирних жителів стали жертвами обстрілів та окупації. Сотні міст і сіл були зруйновані. Але навіть серед руїн Україна відновлює і будує, навчає дітей, розвиває економіку, торгівлю й бізнес, повертає своїх дітей і полонених додому. Наша стійкість – це результат не лише військової сили, а й сили духу українського народу та підтримки наших партнерів у всьому світі.

Ми віримо у справедливий мир – мир, заснований не на праві сили, а на силі права. Після чотирьох років повномасштабної війни і 12 років із початку російської агресії наша держава залишається відкритою до співпраці, діалогу та спільних ініціатив, спрямованих на зміцнення міжнародної безпеки.

Відносини стратегічного партнерства між Україною та Азербайджаном мають міцну історичну основу взаємної поваги та підтримки. Ми зацікавлені в подальшому розвитку політичного діалогу, економічного партнерства, гуманітарних і культурних зв’язків.

У ці дні ми не лише згадуємо трагічні події лютого 2022 року. Ми дивимося вперед. Україна продовжує боротьбу. Україна відновлюється. Україна реформується. Україна зміцнює міжнародні партнерства.

Й Україна неодмінно переможе – бо захищає правду, свободу й саме право жити та розвиватися. Я впевнений: що сильнішою буде міжнародна солідарність, що активніше об’єднуватимуться зусилля держав, які відстоюють принципи міжнародного права, – то швидше настане справедливий і сталий мир. Ще раз висловлюю щиру вдячність Азербайджану за підтримку, за дружбу, за простягнуту братню руку допомоги в найтяжчі дні. Ми це цінуємо. Ми це пам’ятаємо. І ми впевнені – попереду в наших країн нові сторінки розширення стратегічного партнерства, успішної та взаємовигідної співпраці і справжньої дружби, заснованої на взаємній довірі, повазі та спільному мирному й щасливому майбутньому наших народів.

Юрій Гусєв, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Азербайджанській Республіці

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.