Connect with us

Політика

Індекс реформ: реформа Рахункової палати

Published

on


Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України

До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ

У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату). 

Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.  

Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.

Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше. 

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ

Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine

«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:

● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.

● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри  посадових окладів та доплат членів РПУ.

● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.

● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.

Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:

● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.

● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»

«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень. 

Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».

Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

«Вокс Україна»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Політика

Кредит ЄС дозволить нам наростити виробництво засобів ППО та захистити енергетику

Published

on



Президент України Володимир Зеленський висловив вдячність за досягнутий прогрес щодо виділення Україні 90 млрд євро кредиту ЄС та новий пакет санкцій проти РФ.

Про це він заявив під час спільної з Президентом Євроради Антоніу Коштою та Президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн заяви для преси на Кіпрі.

“Ми дуже вдячні за сьогоднішній великий прогрес: пакет допомоги на 90 мільярдів та пакет санкцій, що також є чудовим сигналом. Ми працюватимемо над тим, щоб кошти надійшли якнайшвидше”, – сказав Зеленський.

Він підкреслив, що це дозволить зміцнити українську армію та підготуватися краще до наступної зими.

“Для нас це важливо, і це, звісно, зміцнить нашу армію, українські сили, та дозволить нам наростити виробництво засобів ППО і більше працювати над захистом нашої енергосистеми до зими. Разом ми вирішимо багато питань щодо захисту життів. І, звичайно, ми продовжуватимемо працювати над тим, щоб підштовхнути Росію до справжньої дипломатії заради завершення цієї війни”, – заявив Президент.

Читайте також: Кошта: Наступний крок – відкриття першого кластера переговорів про вступ України до ЄС

Як повідомляв Укрінформ, президент Євроради Антоніу Кошта заявив про розблокування кредиту на підтримку України на 2026-2027 роки та ухвалення 20-го пакету санкцій проти РФ.

Президент Зеленський сьогодні особисто відвідує неформальне засідання Європейської ради, яке проходить на Кіпрі.



Джерело

Continue Reading

Політика

ЄС остаточно схвалив кредит для України на €90 мільярдів та 20-й пакет санкцій проти РФ

Published

on



Сьогодні було розблоковано кредит на підтримку України на 2026-2027 роки та ухвалено 20-й пакет санкцій проти РФ.

Про це у мережі Х заявив президент Євроради Антоніу Кошта, передає Укрінформ.

«Обіцяно, виконано, впроваджено», – заявив Кошта, коментуючи ухвалені рішення.

Він додав, що стратегія ЄС щодо досягнення справедливого та тривалого миру в Україні ґрунтується на двох стовпах: зміцненні України та посиленні тиску на Росію.

«Сьогодні ми досягли прогресу в обох напрямках: Розблокування кредиту для України на суму 90 млрд євро, що забезпечить фінансову та військову підтримку на 2026–2027 роки.

Прийняли 20-й пакет санкцій проти Росії, що обмежує її здатність вести війну», – написав президент Євроради.

Читайте також: Президент: Україна очікує отримати перший транш кредиту від ЄС в кінці травня – на початку червня

Він підкреслив, що Європа «твердо, єдино та непохитно підтримує Україну».

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський сьогодні особисто відвідає неформальний саміт лідерів ЄС на Кіпрі.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський призначив начальників управлінь СБУ у Києві й області, на Херсонщині та Харківщині

Published

on



Президент України Володимир Зеленський призначив начальників управлінь Служби безпеки України у Києві та Київській області, а також у Херсонській і Харківській областях.

Як передає Укрінформ, відповідні укази від 22 квітня опубліковані на сайті глави держави.

Згідно з указом № 334/2026, Президент звільнив з посади начальника Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області Артема Бондаренка. Указом № 337/2026 глава держави призначив на цю посаду Артема Борисевича. При цьому указом № 335/2026 Борисевич був звільнений з посади начальника Управління СБУ в Херсонській області.

На посаду начальника Управління СБУ в Херсонській області указом № 338/2026 Зеленський призначив Володимира Вавруха.

Указом №336/2026 Президент звільнив Олександра Куця з посади начальника Управління СБУ в Харківській області. Згідно з указом № 339/2026, цю посаду обійняв Денис Лутій.

Читайте також: Рада не розглядає питання зміни глави МВС – Арахамія

Як повідомляв Укрінформ, 25 березня Зеленський призначив начальників департаментів контррозвідки та військової контррозвідки СБУ.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.