Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами


Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Обом країнам треба набратися мудрості і зробити паузу
Україна залишається налаштованою на діалог із Польщею щодо чутливих історичних питань і закликає не допускати кроків, які можуть ускладнити досягнення порозуміння.
Про це заявив заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко у коментарі Укрінформу.
Дипломат зазначив, що мав довірливу розмову з тимчасовим повіреним у справах Польщі в Україні Пйотром Лукасєвічем.
За його словами, співрозмовник добре орієнтується в ситуації в Україні та як людина, обізнана з українськими реаліями, усвідомлює, що рішення Президента щодо надання одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА» було зумовлене виключно повагою до борців за незалежність України, насамперед у контексті протидії російській окупації. Міщенко також наголосив, що в українських військових не було наміру «якимось чином нашкодити нашим двостороннім відносинам».
Водночас заступник глави української дипломатії зауважив, що кожен народ має «свою історію і свою правду», яку іноді емоційно або політично інтерпретують.
«Нам потрібно очистити нашу спільну трагічну історію, зокрема Волинську трагедію, від міфів», – підкреслив дипломат.
За його словами, Україна і Польща лише на початковому етапі роботи над примиренням: фактично тільки розпочалися ексгумаційні роботи, які підтверджують наявність поховань як в Україні, так і в Польщі, а також свідчать про те, що ці злочини мали конкретних виконавців.
Дипломат зауважив, що, на превеликий жаль, частина польського суспільства нині спирається на узагальнений міф, який закріпився в публічному просторі, зокрема щодо того, що УПА нібито є суцільно злочинною структурою.
Водночас він наголосив, що для України члени УПА – це насамперед борці за незалежність держави у надзвичайно складних умовах.
За його словами, поєднати різні історичні наративи поки що не вдалося через брак часу та повноцінного опрацювання спільної історичної бази. Тому зараз ми бачимо певне загострення у відносинах, яке в Польщі часто пов’язане із внутрішньополітичною ситуацією та позиціями окремих радикальних сил, зазначив Міщенко.
«Напевно, зараз буде певний період ускладнення у відносинах, але ми налаштовані на діалог. Ми нашим польським колегам сказали, що готові далі його продовжувати, але закликаємо не доводити до якоїсь критичної межі, до якихось дій, після яких дуже важко потім перейти до співпраці», – підкреслив дипломат.
Він подякував польським політикам, які зберігають помірковану позицію, з повагою ставляться до української історії та розуміють умови, в яких Україна веде війну і змушена мобілізувати всі ресурси для перемоги над агресором.
«Польща для нас не ворог, а союзник. Тому буде неправильно зараз мобілізовувати ресурси, щоб протистояти цій інформаційній кампанії в Польщі. Нам вони потрібні для інших спільних викликів, а ми поступово розберемося з нашою спільною трагічною історією», – зауважив заступник міністра.
Він додав, що обом сторонам «треба набратися мудрості і зробити певну паузу».
«Це ми з паном послом і обговорювали. І я сподіваюсь, що найближчим часом відбудуться консультації, які наблизять наші позиції, що час трошки заспокоїть це все, і ми знову повернемося до того відкритого і спокійного діалогу, який нещодавно відбувся (на польсько-українському конгресі істориків) у Баранові», – зазначив Міщенко.
У цьому контексті він нагадав про заклик Президента Володимира Зеленського і міністра закордонних справ Андрія Сибіги не дати ворогу можливості скористатися «цими певними непорозуміннями, які в нас виникли».
Він наголосив, що Україна і Польща взаємно поважають одна одну, проте між сусідами або навіть у родині інколи виникають складні моменти.
«Але хочу підтвердити для наших польських друзів: жодної ненависті у нас до польського населення немає. Ми поважаємо цю країну, яка прийняла наших біженців, яка надала першу безумовну допомогу Україні, відкрила всі двері своїх домівок, пустила наших людей… і це був безпрецедентний вияв нашого оцього братерства і цієї нашої стратегічної дружби», – підсумував дипломат.
Як повідомляв Укрінформ, напередодні заступник міністра закордонних справ Олександр Міщенко та тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукасєвіч обговорили суспільне сприйняття в Україні та Польщі присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА».
27 травня Президент України Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
У МЗС Польщі засудили це рішення.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що історія польського та українського народів містить як славетні, так і трагічні сторінки, але вшанування героїв УПА не мало антипольського підтексту.
Фото: МЗС України
Політика
У Литві ратифікували Конвенцію про створення компенсаційної комісії для України
Литовський парламент одноголосно ратифікував Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.
Про це повідомляє LRT, передає Укрінформ.
Напередодні голосування голова парламентського Комітету з питань закордонних справ Ремігіюс Мотузас назвав створення комісії важливим і своєчасним кроком у зміцненні принципів міжнародного права.
«Ратифікуючи цю конвенцію, ми також підтверджуємо нашу солідарність з Україною, підтримуємо справедливість і принцип повного відшкодування збитків. Ми робимо свій внесок у міжнародну систему, яка прагне забезпечити, щоб ці злочини не залишилися безкарними», – сказав Мотузас.
Зазначається, що Литва підписала конвенцію в Нідерландах у грудні, а країну представляв міністр закордонних справ Кястутіс Будріс.
Внесок Литви до бюджету Міжнародного реєстру збитків цього року становитиме трохи більше 27 тис. євро.
Як повідомлялося, Конвенцію було відкрито до підписання 16 грудня 2025 року під час Дипломатичної конференції високого рівня в Гаазі. Тоді її підписали 35 держав та Європейський Союз – рекордна кількість підписантів, що засвідчила безпрецедентну міжнародну солідарність з Україною.
Конвенція є другим компонентом міжнародного компенсаційного механізму, поряд із Реєстром збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, та майбутнім компенсаційним фондом.
Компенсаційна комісія створюється як незалежний міжнародний орган у межах інституційної системи Ради Європи. Вона розглядатиме заяви про відшкодування збитків, втрат і шкоди, завданих міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України, та визначатиме суму компенсації у кожному конкретному випадку.
У квітні цього року Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.
Окрім України, Конвенцію вже ратифікували Естонія, Латвія та Ісландія.
Фото: Генштаб ЗСУ
Політика
Сибіга заявив про новий етап українсько-угорських відносин
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна та Угорщина відкривають нову сторінку у відносинах, яка ґрунтується на взаємоповазі та довірі.
Про це глава української дипломатії написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
Сибіга подякував Кіпрському головуванню за лідерство у просуванні процесу приєднання України до ЄС, а також усім державам-членам ЄС, Єврокомісії та установам ЄС за їхню непохитну підтримку.
«Я також ціную конструктивну взаємодію з Угорщиною. Ми відкриваємо нову сторінку в українсько-угорських відносинах – сторінку, побудовану на взаємній повазі, довірі та нашому спільному європейському майбутньому. Україна рухається вперед», – зазначив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про досягнення всеосяжної домовленості з Україною щодо розширення мовних, освітніх, культурних та політичних прав угорської меншини, яка налічує близько 100 тис. осіб.
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Суспільство1 тиждень agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Політика1 тиждень agoУ Єврокомісії розповіли про неанонсований візит Умєрова в Брюссель
-
Усі новини3 дні agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
