Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами


Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Зеленський візьме участь у саміті лідерів Нордично-Балтійської вісімки в Естонії
Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал у вівторок, 9 червня, проведе зустріч з очільниками урядів восьми країн Нордично-Балтійської вісімки (NB8) у Таллінні, в якій також візьме участь Президент України Володимир Зеленський.
Про це повідомляється на сайті естонського уряду, передає Укрінформ.
Зазначається, що цього року Естонія головує у NB8. За словами Міхала, країни Нордично-Балтійської вісімки є одними з найвідданіших прихильників України з початку повномасштабної агресії Росії. Сукупна допомога, надана країнами NB8, перевищує 42 млрд євро, що робить їхній внесок найбільшим у світі в розрахунку на душу населення.
«Я радий, що до нас приєднається Президент України Володимир Зеленський. Підтримка України є одним із головних пріоритетів естонського головування в NB8. Ми обговоримо, як посилити оборонний потенціал України, посилити тиск на Росію та зробити Європу в цілому безпечнішою», – заявив прем’єр-міністр Естонії.
Окрім України, прем’єр-міністри країн NB8 зосередяться на питаннях конкурентоспроможності, розвитку штучного інтелекту та регіональної безпеки. Очікується, що за підсумками зустрічі буде ухвалено спільну заяву прем’єр-міністрів країн Нордично-Балтійської вісімки та спільну декларацію про посилення співпраці у сфері безпеки та оборони між країнами NB8 та Україною.
«Країни Нордично-Балтійської вісімки утворюють один із найбільш інтегрованих регіонів Європи. Нас об’єднують спільні цінності, тісна співпраця у сфері безпеки та прагнення бути лідерами як в інноваціях, так і в оборонних технологіях. У Таллінні ми обговоримо, як зробити наступний крок для того, щоб наш регіон став ще більш конкурентоспроможним, безпечним та впливовим», – зазначив Міхал.
У програмі також передбачена двостороння зустріч прем’єр-міністра Естонії та Президента України.
Під час візиту до Естонії Президент Зеленський також зустрінеться з естонським колегою Аларом Карісом.
Як повідомляв Укрінформ, міністри закордонних справ країн Нордично-Балтійської вісімки (NB8) після зустрічі в Естонії 29-30 квітня заявили, що Україна є ключовою для європейської безпеки та майбутнього континенту, підтвердивши підтримку її вступу до ЄС і НАТО, а також право на самооборону.
Фото: Jürgen Randma
Політика
Зеленський розповів подробиці зустрічі з російським олігархом Абрамовичем
Президент України Володимир Зеленський поділився деталями своєї зустрічі із російським олігархом Романом Абрамовичем.
Як повідомляє Укрінформ, про це Зеленський розповів у інтерв’ю Sky News.
“Абрамович прибув до Києва. Він сказав: “Я маю особисто для Вас послання й хотів би отримати послання від Вас та передати його Путіну”. Він додав, що це має бути зроблено “тихо”, без жодного оприлюднення”, – сказав Зеленський.
За його словами, росіяни намагалися зрозуміти, на що готова піти Україна. “Я сказав: “Питання не в нас. Ви воюєте проти нас на нашій території”. Я сказав йому про Донбас – це був ключовий меседж. Я сказав: “Ні, ми не підемо, ми не покинемо власну територію. Ми не віддамо вам таким чином перемогу і ви її не отримаєте”, – зазначив Президент.
Зеленський додав, що Абрамович хотів домовитися про компроміс між Україною та РФ. “Ми вели розмову про можливий компроміс. Я зазначив, що будь-які компроміси можуть бути лише після припинення вогню. Саме припинення вогню – найбільший компроміс з нашого боку”, – наголосив він.
Президент України зауважив, що під час тієї зустрічі запропонував Путіну провести особисту зустріч, але не на території Росії чи Білорусі. “Оберіть будь-який день, починаючи від завтра, оберіть будь-який формат. Можна зустрітися у присутності президента Трампа – впевнений, він готовий прилетіти. Можемо зробити це із європейцями – певен, усі хочуть допомогти. Ми також можемо зустрітися двосторонньо”, – розповів він.
За даними ЗМІ, Роман Абрамович провів особисту зустріч із Володимиром Зеленським у Києві минулого місяця.
Як повідомляв Укрінформ, заяви очільника Кремля Володимира Путіна на Петербурзькому міжнародному економічному форумі (ПМЕФ) про ситуацію на полі бою в Україні суперечать наявним фактам і свідчать, що російське військове командування не надає йому достовірної інформації про реальні здобутки.
Фото: ОП
Політика
У МЗС Естонії назвали атаку росіян по сховищу ядерного палива «прорахованою авантюрою»
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна прокоментував удар військ РФ по будівлі Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) у Київській області.
Як передає Укрінформ, про це він написав у соцмережі X.
“Постійне бомбардування РФ українських ядерних об’єктів та навмисне використання нею енергії як озброєння – це прорахована авантюра, пов’язана з ядерною безпекою, що підштовхує Європу до чергової катастрофи”, – написав він.
За словами міністра, такий рівень зухвальства Кремля не може залишатися без відповіді. Він вимагає найсуворіших заходів.
“Жодній державі не можна дозволяти грати в рулетку з глобальною ядерною безпекою”, – зазначив естонський урядовець.
Як повідомляв Укрінформ, на майданчику Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) внаслідок влучання російського безпілотника вночі проти 7 червня була частково зруйнована будівля приймання контейнерів, відпрацьоване ядерне паливо в ній не зберігалося.
-
Усі новини1 тиждень agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Усі новини1 тиждень agoКатерина Поліщук – пташка з Азовсталі розкрила свою вагу
-
Усі новини1 тиждень agoБанан за 6 млн євро вкрали — банан «Комедіант» зник з виставки у Франції
-
Усі новини1 тиждень agoСпочатку з’явилися чорні діри, а не галактики: це вважалося неможливим (фото)
-
Політика1 тиждень agoу Міноборони сказали, коли можуть представити депутатам реформу армії
-
Усі новини1 тиждень ago“Ми поганий приклад”: дружина ексглави МЗС Кулеби розповіла про вартість власного весілля
-
Події7 днів agoКартину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
-
Події1 тиждень agoНа Варшавському книжковому ярмарку Україну представили 18 видавництв
