Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами


Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Стубб: Удари вглиб РФ – розумна стратегія України
Удари по нафтопереробних заводах та логістичних складах у РФ збільшують відсоток росіян, які бажають завершення війни.
Про це на пресконференції після саміту Коаліції охочих у Києві заявив президент Фінляндії Александер Стубб, відповідаючи на питання про його ставлення до українських ударів по російським НПЗ та мережам онлайн-торгівлі, передає Укрінформ.
Стубб вважає, що для перемоги у цій війні партнерам України необхідно надавати Україні підтримку для нарощування її потенціалу для завдання ударів вглиб території держави-агресора із застосуванням як ракет, так і безпілотників.
“Причина цього дуже проста. Це збільшує вартість і ціну війни для Росії. І ми бачимо це в тому сенсі, що зараз 65% населення Росії хоче закінчити цю війну, а удари по логістичних центрах, таких, як Wildberries, додають ще 10%в”. Отже, якщо ваше запитання полягає в тому, чи вважаю я, що це розумна військова стратегія з боку України, я відповідаю: так, безумовно”, – підкреслив Стубб.
Він додав, що це єдиний спосіб змусити Росію сісти за стіл мирних переговорів.
Президент Фінляндії також окремо відзначив високу фінансову вартість війни для України.
“Звичайно, ми маємо знайти для цього рішення”, – наголосив Стубб.
Як повідомляв Укрінформ, президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що ЄС узяв до уваги поточні фінансові потреби України та залишається зосередженим на виплаті коштів у рамках Кредиту на підтримку України.
Фото архівне
Фото Укрінформу можна купити тут
Політика
Україна підтримує турецьку ініціативу щодо безпеки судноплавства у Чорному морі
Україна готова підтримати ініціативу Туреччини щодо взаємного мораторію на атаки на цивільні судна, торговельні порти та енергетичну інфраструктуру у Чорному морі.
Про це посол України в Туреччині Наріман Джелялов сказав на пресбрифінгу в Анкарі з нагоди 35-ї річниці Незалежності України, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Україна готова підтримати ініціативу Туреччини, яка передбачає взаємний мораторій на атаки на цивільні судна, торговельні порти та енергетичну інфраструктуру у Чорному морі… Чорне море має бути не полем війни, а морем миру, торгівлі та співпраці», – сказав Джелялов.
Посол України в Туреччині наголосив, що Україна виступає за гарантування свободи цивільного судноплавства та закликає судновласників, операторів і екіпажі зважати на воєнні ризики й дотримуватися навігаційних попереджень.
«Українська сторона готова співпрацювати з турецькою стороною, щоб сприяти з’ясуванню обставин відповідних подій та забезпеченню безпеки цивільного морського транспорту», – сказав Джелялов.
Посол вказав, що від початку повномасштабної війни Росія пошкодила або знищила щонайменше 1054 об’єкти портової інфраструктури України; було зафіксовано атаки на 232 цивільні судна, понад 30 із них – лише влітку 2026 року. Внаслідок цих атак загинули або були поранені 307 громадян України та інших держав.
Як повідомляв Укрінформ, Туреччина на початку серпня закликала Україну та Росію створити механізм для оголошення мораторію на взаємні обстріли суден у Чорному морі. Туреччина також обмежила рух комерційних суден у бік Чорного моря з огляду на збільшення кількості атак у цьому регіоні.
Політика
США мають збалансувати безпекову допомогу між Україною і Близьким Сходом
Сполучені Штати мають збалансувати навантаження на оборонну промисловість і безпекову допомогу між Близьким Сходом та Україною.
Про це заявив колишній спецпосланець США в Україні, генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог у коментарі ЗМІ у Києві.
«На Близькому Сході триває війна. Ми повинні збалансувати те, що ми робимо, збалансувати навантаження. І саме над цим ведеться робота. Зараз я хотів би бачити, щоб оборонна база в Україні розширилася», – сказав він.
Келлог підкреслив, що Україна має величезний потенціал в галузі інженерії та бізнесу, чому може посприяти США.
«Саме туди я хотів би рухатися. Ми, Сполучені Штати, трохи повільно розширюємо нашу оборонну базу. Я це розумію. І для цього потрібен час. Тому я думаю, що, якщо ви перекладете частину цієї відповідальності на Україну, я думаю, це буде добре, тому що ви такі працьовиті, і ви можете зробити це набагато швидше, ніж ми», – додав колишній спецпосланець.
Як повідомляв Укрінформ, 22 серпня Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із колишнім спецпредставником президента США з питань України генерал-лейтенантом у відставці Кітом Келлогом.
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла екснаречена Кличка — яка причина смерті Гайден Панеттьєрі
-
Війна1 тиждень agoАтака на Київ 16 серпня — що відомо
-
Події1 тиждень agoнайбільше заявників у категорії ігрових фільмів і серіалів
-
Відбудова1 тиждень agoЧехія допоможе Україні з відновленням інфраструктури
-
Війна1 тиждень agoППО знешкодила 124 безпілотники і три «Бандеролі», якими росіяни з вечора атакували Україну
-
Політика1 тиждень agoЗСУ привітали Польщу з Днем війська
-
Суспільство1 тиждень agoАтака на Одещину – зруйнована взуттєва фабрика
-
Події1 тиждень agoУкраїнський фільм «Потяг «Червона Рута» покажуть у Канаді
