Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами


Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Ми боремося за те, щоб виділені Європою кошти йшли на оборонні проєкти в Україні
Виділені європейськими партнерами кошти мають йти на оборонні виробництва саме в Україні.
Про це Президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування із представниками ЗМІ у Белграді, передає кореспондент Укрінформу.
«Я вдячний лідерам, які, як би не було непросто, але тим не менш знайшли можливість підтримати Україну цими грошима (мова про допомогу у €90 мільярдів від ЄС – ред.). Це виживання для нас. (…) Важливо всі ці гроші ще отримати у правильному напрямку, щоб використання цих грошей було б максимально в Україні, тому що Україна бореться, в Україні інструменти, які ми виробляємо для захисту і для боротьби, дешевші, ніж в інших країнах. І тут треба боротись за кожну копійку і кожного дня», – зазначив Зеленський.
Він наголосив, що таких коштів, які Росія використовує на війну, «в України немає і не буде». «У нас є те, що потрібно нам із європейською допомогою, з допомогою інших країн», – зазначив Президент.
Він також закликав партнерів поглибити санкції проти Росії, щоб тиснути на неї для завершення війни.
«Ми вдячні за всі 21 пакет, але цього замало. Ми порушуємо питання, що найголовніше для України сьогодні, – захищатись від балістики, а сотні, тисячі елементів в російській балістиці приходять із різних країн, майже з усіх континентів, включаючи наших близьких партнерів. Приходять ці елементи, які потім прилітають по людях, по наших, і гинуть діти, цивільне населення, ну і воїни, безумовно. Тому накладати санкції на зброю російську, на постачання цих елементів, це передусім», – підкреслив Глава Української держави.
Він також наголосив на необхідності накласти обмеження на російську енергетику, бо ці «сотні мільярдів» РФ витрачає на війну.
Як повідомляв Укрінформ, у 2025 році інвестиції в український defence tech становили $105 мільйонів, найбільші обсяги залучень – за напрямками безпілотних систем та автономних виробів.
Фото: facebook.com/buducnostsrbijeavucic
Політика
Україна з’ясовує з Болгарією обставини інциденту із дроном
Україна з’ясовує з болгарською стороною обставини інциденту з дроном і повністю відкрита до взаємодії.
Про це у коментарі журналістам заявив речник МЗС України Георгій Тихий, передає Укрінформ.
«Перебуваємо у тісному контакті з болгарською стороною, з’ясовуємо зараз усі обставини того, що сталося, та всі технічні факти. Ми повністю відкриті до взаємодії з Болгарією для з’ясування деталей. Точно можемо сказати, що Сили оборони України навмисно не спрямовували жодних засобів у бік Болгарії», – зазначив Тихий.
Він наголосив, що першопричиною подібних інцидентів є війна Росії проти України, яка триває вже п’ятий рік, цілеспрямовано затягується Москвою та загрожує не лише українцям, а й іншим народам і країнам.
«Саме тому якнайшвидше завершення війни критично важливе для гарантування безпеки регіону, і ми розраховуємо на спільну роботу з партнерами, щоб примусити Москву до миру», – підкреслив речник МЗС.
Тихий подякував Болгарії за розуміння та співпрацю задля встановлення повної правди, безпеки та миру.
Як повідомляв Укрінформ, вранці у суботу, 8 серпня, безпілотник увійшов у повітряний простір Болгарії з боку Румунії та вибухнув приблизно за 100 метрів від кордону.
Міноборони Болгарії заявило, що найімовірніше це був дрон-приманка «Майя», який широко використовується ЗСУ.
Політика
МЗС Болгарії викликало посла України через інцидент із безпілотником
Посла України викликали в Міністерство закордонних справ Болгарії через порушення повітряного простору республіки безпілотним літальним апаратом.
Про це повідомляє болгарський національний мовник BNT з посиланням на зовнішньополітичне відомство країни, передає Укрінформ.
Міністерка закордонних справ Болгарії Велислава Петрова-Чамова викликала посла України в Болгарії Олесю Ілащук до Міністерства закордонних справ у зв’язку з вторгненням дрона в повітряний простір Болгарії, яке сталося 8 серпня.
У міністерстві уточнили, що зустріч відбудеться в понеділок, 10 серпня, оскільки посолка наразі перебуває за межами країни.
Як повідомляв Укрінформ, вранці у суботу, 8 серпня, безпілотник увійшов у повітряний простір Болгарії з боку Румунії та вибухнув приблизно за 100 метрів від кордону.
Міноборони Болгарії заявило, що найімовірніше це був дрон-приманка «Майя», який широко використовується ЗСУ.
Згодом речник МЗС України Георгій Тихий поінформував, що Україна з’ясовує з болгарською стороною обставини інциденту з дроном і повністю відкрита до взаємодії.
Фото: ШІ
-
Відбудова1 тиждень agoна Запоріжжі відновили пів кілометра високовольтної лінії через Дніпро
-
Усі новини6 днів agoкрасуня з «Міс Всесвіт» виявилась на 4 місяці вагітності (фото)
-
Україна1 тиждень agoВ Україні запустять пошук людей за фото: як працюватиме система «Лікон»
-
Події1 тиждень agoПосол Ізраїлю з дружиною представили у Києві «Посібник для майбутніх дипломатів та їхніх батьків»
-
Події1 тиждень agoРежисер серіалу «Спіймати Кайдаша» екранізує підлітковий роман Кокотюхи
-
Відбудова1 тиждень agoУ Костянтинівці загальна сума компенсацій за програмою «єВідновлення» сягнула майже ₴6 мільярдів
-
Війна5 днів agoОзнак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
-
Усі новини5 днів agoВідпочинок біля острова Тенерифе — рибу чорний диявол помітили біля узбережжя
