Connect with us

Політика

Індекс реформ: реформа Рахункової палати

Published

on


Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України

До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ

У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату). 

Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.  

Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.

Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше. 

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ

Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine

«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:

● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.

● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри  посадових окладів та доплат членів РПУ.

● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.

● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.

Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:

● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.

● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»

«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень. 

Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».

Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

«Вокс Україна»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Політика

Буданов: Вибори під час війни

Published

on



Керівник Офісу Президента Кирило Буданов заявив, що вибори під час війни можуть призвести до розриву держави – утворення автономій, які не будуть підкорятися центру.

Як передає Укрінформ, таку думку він висловив в інтерв’ю Наталці Мосейчук  у телеефірі.

«Вибори під час війни ставлять під питання їх результати. Це логічно, бо нормально всі проголосувати не можуть, і відразу починаються запитання: чому хтось проголосував, а хтось не зміг, а скільки тих, хто не зміг, і т.д. Це дає підґрунтя при не зовсім об’єднаному суспільстві для того, щоб окремо взятий регіон сказав: ми за Україну, але оте все ми не визнаємо, і поки все не налагодиться ми – така собі автономія. Це шлях на розрив держави», – вважає Буданов.

Він наголосив, що треба згуртуватися, завершити війну, а потім йти «у всі процеси».

Читайте також: У Єврокомісії заявили, що Україна сама має вирішувати, коли проводити вибори

Як повідомлялося, 19 серпня колишній міністр оборони Михайло Федоров записав звернення до українців, у якому заявив про необхідність знайти законний і безпечний механізм проведення виборів під час війни.

Фото: Телеграм / Кирило Буданов



Джерело

Continue Reading

Політика

у МЗС відреагували на заклик віцеспікера РФ бомбити українські міста

Published

on



Міністерство закордонних України вважає, що заклик віцеспікера Держдуми Росії Петра Толстого до створення нестерпних умов життя для цивільних в Україні повинен призвести до міжнародного ордеру на арешт.



Джерело

Continue Reading

Політика

Сибіга закликає використати заморожені активи РФ на тлі зростання витрат на оборону України

Published

on



Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга подякував главам МЗС Швеції, Польщі, Нідерландів та Іспанії за їхній лист щодо обговорення заморожених активів РФ.

Про це йдеться у дописі дипломата в соцмережі X, передає Укрінформ.

«Росія відмовляється припиняти війну та натомість посилює терор. Україні потрібно подолати прогалини у зростаючих витратах на оборону та витратах на відновлення. Справедливо та логічно використовувати російські активи, а не лише гроші європейських платників податків, для покриття додаткових витрат на захист України та решти Європи від російської загрози», – зазначив Сибіга.

Він певен, що обговорення має бути раціональним і що шляхом професійного обговорення та аналізу експерти зможуть розробити реальні рішення відповідно до європейських норм, міжнародного права та принципу верховенства права.

Міністр також переконаний, що ризики можна буде колективно пом’якшити та розподілити порівну, не покладаючи несправедливого тягаря на окремі держави-члени.

Читайте також: Країни ЄС закликають Єврокомісію відновити зусилля щодо використання активів РФ для України – FT

Як повідомлялося, Коаліція країн-членів ЄС закликає Європейську комісію відновити зусилля щодо використання заморожених російських суверенних активів для фінансування України.

Швеція, Польща, Нідерланди та Іспанія переконують, що кредиту в розмірі 90 млрд євро для України буде недостатньо для покриття її зростаючих потреб, закликавши глав МЗС країн-членів блоку на наступній неформальній зустрічі у форматі Гімніх на початку вересня проаналізувати шляхи використання заморожених російських активів для України.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.