Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами


Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Зеленський запровадив нові санкції проти Росії
Президент Володимир Зеленський повідомив про нові санкційні рішення проти російських функціонерів і колаборантів на ТОТ, причетних до викрадення українських дітей, та проти 23 суден російського тіньового флоту.
Про це глава держави написав у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Сьогодні є нові санкційні рішення України – проти російських субʼєктів, які причетні до викрадення українських дітей, та проти суден російського тіньового флоту”, — зазначив він.
Зеленський уточнив, що в першому санкційному списку особи, причетні до вивезення українських дітей з тимчасово окупованих територій, знищення їхньої ідентичності та приховування від сімей і від України.
“Серед цих санкціонованих осіб функціонери державної системи Росії, колаборанти на тимчасово окупованій території і пропагандисти”, — уточнив він.
У другому санкційному списку, за його словами, 23 судна, які Москва використовує для нафтового експорту.
“Щодо частини цього списку вже застосовані також санкції партнерів. Працюємо, щоб синхронізувати всі наші санкційні режими – санкції партнерів в Україні та санкції України в юрисдикціях партнерів”, – зазначив Президент.
Він додав, що Україна готує на найближчий час іще один санкційний пакет – особливої ваги.
Офіс Президента інформує, що глава держави підписав укази №350/2026 і №351/2026, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій.
Перший санкційний пакет спрямований проти 20 фізичних і чотирьох юридичних осіб, які причетні до вивезення українських дітей із тимчасово окупованих територій України та нав’язування їм російської ідеології.
Серед них – “уповноважені з прав дитини” низки областей Росії, керівництво управлінь і відомств із соціального розвитку, депутати представницьких органів РФ, працівники органів виконавчої влади, а також ті, хто служить окупаційним органам влади на тимчасово окупованих територіях України.
Зокрема, під санкції потрапили: голова “Центру морської підготовки “Варяг” Олександр Д’яченко, який у тимчасово окупованому Криму проводить пропагандистську індоктринацію молоді для відбору до підпорядкованих ФСБ військових навчальних закладів; так званий депутат Пологівської райради Запорізької області Юрій Мітленко, який забезпечував примусову паспортизацію українців і видавав російські документи школярам, які досягли 14 років.
Також під санкціями опинилися так званий депутат “Херсонської обласної думи” від партії “Єдина Росія” Ігор Телегін, який організовував пропагандистські та мілітаризовані заходи для молоді на тимчасово окупованих територіях; директорка школи у Вуглегірську Ірина Шетеля, причетна до вивезення 130 українських дітей до Ростовської області.
Санкції також застосовані до громадських організацій, рухів і військово-патріотичних клубів, які допомагають у примусовій “інтеграції” викрадених українських дітей у культурно-освітній та ідеологічний простір Росії.
“Притягнення до відповідальності за викрадення українських дітей – один із пріоритетів. Зло не може залишатися безкарним. Також реалізовуємо додаткові обмеження проти тіньового флоту, є цікаві цілі. Це означає і подальші юридичні наслідки на основі санкцій. Нашу роботу цінують партнери”, – наголосив радник – уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.
До другого санкційного списку ввійшли 23 морські судна, які Росія використовує для експорту нафти й нафтопродуктів. Ці танкери в обхід санкцій перевозять енергоресурси з російських портів до країн, що й далі купують нафту в Росії. Зокрема, два судна забезпечують перевалку з танкерів льодового класу на танкери тіньового флоту для подальшого транспортування морем. Вони функціонують як логістичні хаби експортних операцій компанії “Газпром нефть”, зазначають в ОП.
Судна ходили під прапорами Росії та третіх країн: Панама – 7, Барбадос – 4, Палау – 3, РФ – 2, Маршаллові Острови – 1, Комори – 1, Гаяна – 1, Сент-Вінсент і Гренадіни – 1, Антигуа і Барбуда – 1, Мадагаскар – 1, Мозамбік – 1. Щодо п’яти з них уже застосовані санкції США.
Як повідомляв Укрінформ, 23 квітня ЄС розблокував кредит на підтримку України на 2026-2027 роки та ухвалив 20-й пакет санкцій проти РФ.
Фото: ОП
Політика
Новим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
Новим послом ФРН у Києві буде досвідчений німецький дипломат Борис Руґе, який наразі обіймає посаду помічника генерального секретаря НАТО з політичних питань та політики безпеки.
Про це повідомляє Spiegel із посиланням на урядові джерела, передає Укрінформ.
“Борис Руґе, який зараз обіймає посаду помічника генерального секретаря НАТО з політичних питань та політики безпеки, за інформацією Spiegel, буде новим послом Німеччини в Києві. Схвалення Кабінетом міністрів на засіданні цієї середи вважається формальністю”, – йдеться у матеріалі.
За даними джерел у німецькому уряді, кадрові рішення щодо низки ключових дипломатичних посад були погоджені за поданням міністра закордонних справ Йоганна Вадефуля в межах планової ротації.
Призначення 64-річного Руґе оцінюється як посилення дипломатичної присутності Берліна в Києві. У штаб-квартирі НАТО він відповідав за політичні відносини, зокрема з Україною, політику щодо Росії, а також питання роззброєння та нерозповсюдження зброї. До роботи в Брюсселі Руґе обіймав посади віцеголови Мюнхенської конференції з безпеки, посланника у посольстві ФРН у Вашингтоні та посла Німеччини в Саудівській Аравії.
Посада очільника дипмісії ФРН у Києві стає вакантною у зв’язку з переведенням нинішнього посла в Україні Гайко Томса до Мадрида. Окрім зміни посла, Берлін планує посилити апарат військового аташе в Україні. Це рішення пов’язане з намірами німецького уряду активніше залучати капітал для інвестицій в українські оборонні підприємства та створення спільних виробництв.
Окрім того, за інформацією Spiegel, посада заступника посла в українській столиці також має бути заміщена: нинішній заступник та керівник економічного відділу посольства Максиміліан Раш має стати новим віцепрезидентом Федеральної розвідувальної служби. За даними видання, він вважається бажаним кандидатом президента BND Мартіна Єгера – колишнього посла ФРН в Україні.
Офіційне підтвердження призначення від МЗС Німеччини очікується після завершення процедури отримання агремана від української сторони.
Як повідомляв Укрінформ, раніше у лютому німецькі ЗМІ інформували, що федеральний уряд Німеччини планує масштабну ротацію послів у семи ключових країнах, включно з Україною: чинний посол у Києві Гайко Томс буде переведений до Мадрида.
Фото: CSM
Політика
Україна просить Ізраїль заарештувати російський суховантаж із краденим українським зерном
Офіс Генерального прокурора ініціював арешт морського судна PANORMITIS, яке привезло крадене українське зерно до Ізраїлю.
Відповідний пакет документів для арешту російського суховантажу надіслано ізраїльській стороні, повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко.
“Українська сторона просить ізраїльських партнерів накласти арешт на судно і вантаж, провести обшук, вилучити суднову і вантажну документацію, відібрати зразки зерна і допитати членів екіпажу”, — уточнив Кравченко.
За даними слідства, PANORMITIS перевозить зерно, частково вивезене з тимчасово окупованих територій України. Продукцію завантажили після перевалки з іншого судна. Тепер воно прямує в порт Хайфи.
Генпрокурор наголосив, що слідчі задокументували факти незаконного заходження судна в закриті порти України, що є грубим порушенням українського законодавства і норм міжнародного морського права.
За словами Кравченка, з початку повномасштабної агресії Росії з тимчасово окупованих територій України незаконно вивезено понад 1,7 млн тонн агропродукції загальною вартістю понад 20 млрд грн.
“Час безкарного мародерства під іноземними прапорами минув. Ми продовжуємо системно ідентифікувати кожне судно-порушник і працювати над притягненням до відповідальності всіх причетних до воєнних злочинів проти України”, — попередив голова ОГП.
На дипломатичному фронті теж триває боротьба. Після того, як міністр закордонних справ Ізраїлю відповів на твіт свого українського колеги Андрія Сибіги, що Україна не надала доказів на свої звинувачення, очільник вітчизняного МЗС написав, що держава звернулася до Ізраїлю з вимогою заарештувати судно.
“Це не “дипломатія у Twitter”, а цілком конкретний запит про міжнародну правову допомогу, що вимагає належного реагування. Ми очікуємо, що ізраїльська сторона поставиться до цього серйозно, а не обмежиться емоційними заявами”, — йдеться в заяві міністра.
Зерновий скандал між Україною та Ізраїлем: що відомо
13 квітня стало відомо, що порт Хайфи прийняв російський суховантаж ABINSK, який очікував заходу з 23 березня. Раніше судно фіксували в окупованій Керчі, звідки воно вийшло 17 березня 2026 року. Воно перевозило до Ізраїлю зерно з окупованих територій.
27 квітня з’явилася інформація про те, що той самий порт прийняв судно PANORAMITIS, яке також перевозило крадене українське зерно.
У зв’язку з цим глава МЗС Андрій Сибіга написав, що важко зрозуміти відсутність належної реакції Ізраїлю на законний запит України щодо попереднього судна, яке доправляло крадений товар до Хайфи.
“Тепер, коли ще одне таке судно прибуло до Хайфи, ми вкотре застерігаємо Ізраїль від прийняття краденого зерна та шкоди нашим відносинам”, — йшлося в повідомленні.
Зі свого боку його ізраїльський колега Гідеон Саар заявив у Х, що дипломатичні відносини не ведуть через соцмережі або пресу, а також додав, що доказів, які підтверджують ці звинувачення, досі не надано.
28 квітня президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку пакета санкцій проти тих, хто торгує краденим зерном, і тих, хто його купує.
До справи підключилася Європейська комісія, яка звернулася до Ізраїлю для з’ясування інформації про розвантаження в порту Хайфи судна російського “тіньового флоту” з викраденим в Україні зерном.
Нагадаємо, що насправді стоїть за новим скандалом між Україною та Ізраїлем.
Також повідомлялося, що Україна відстежує судна з викраденим Росією зерном, які прямують до Єгипту та Алжиру.
-
Політика1 тиждень agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Відбудова5 днів agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Події1 тиждень agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Усі новини1 тиждень agoNASA вимкнуло «Вояджер-1», але не повністю, що трапилося
-
Усі новини1 тиждень agoНазвала куркою: у мережі скандал між українською поетесою та військовою – що сталось (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Події1 тиждень agoВолодар «Оскара» Том Гупер зніме фільм за книгою Міллі Боббі Браун
-
Усі новини1 тиждень agoна що здатен ноутбук Apple вартістю до 10 000 грн (фото)
