Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Президент Володимир Зеленський заявив, що візьме участь у саміті НАТО, що відбудеться в Туреччині 7-8 липня.
Про це глава держави повідомив під час спільного з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте спілкування з представниками ЗМІ, передає кореспондент Укрінформу.
Відповідаючи на запитання журналіста, чи братиме він участь у саміті, Зеленський відповів: «Так».
Президент також зазначив, що у питанні майбутнього членства України в НАТО поки що немає одностайності.
«Багато країн, до речі, говорили про те, що вони бачать Україну в НАТО. І це правда, велика кількість, більшість. Ніхто не казав: «не хочу бачити», але деякі мовчать з цього приводу. Як кажуть, і про ЄС, і про НАТО, треба unanimity (одностайність – ред.). Щодо ЄС, я вважаю, у нас є unanimity. Що стосується НАТО, поки що цього немає», – зауважив глава держави.
Він додав, що у майбутньому це може змінитися, і навіть Росії буде вигідне членство України в Альянсі.
«Я думаю, що більшість країн НАТО дійсно розуміє, що Україна в НАТО – це потрібно НАТО не менше, ніж Україні… Вважаю, що і «рускім» потрібно, щоб Україна була в НАТО», – сказав Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, генсек НАТО Марк Рютте заявив, що тема продовження військової підтримки України буде однією з ключових на наступному саміті лідерів Альянсу.
Греція направила офіційну дипломатичну скаргу Україні у зв’язку з морським дроном, який минулого місяця виявили на узбережжі на заході країни.
Про це повідомляє Ekathimerini, передає Укрінформ.
Про демарш Києву поінформувала речниця Міністерства закордонних справ Греції Лана Зохіу під час пресконференції у середу.
Як повідомляв Укрінформ, безекіпажний катер виявили 7 травня рибалки у водах біля південної частини острова Лефкада в Іонічному морі. Його передали береговій охороні Греції, після чого було розпочато розслідування. Пізніше безпілотник ідентифікували як Магура V5.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий 12 травня заявив, що Україна наразі не має інформації про знайдений у Греції дрон і готова співпрацювати задля розслідування інциденту в разі отримання відповідного запиту грецької сторони.
Фото: ОП
Політика
Сибіга закликав не розкручувати маховик ненависті між Україною та Польщею через історичні суперечки
Глава української дипломатії підкреслив, що загострення між Україною та Польщею не несе користі ані українцям, ані полякам.
Міністр зазначив, що за майже два роки вдалося відновити конструктивний діалог між Україною та Польщею: розблокувати пошуки й ексгумації, провести перепоховання жертв, а також відновити роботу конгресу істориків, перевівши обговорення складних сторінок спільної історії у площину фахової та науково обґрунтованої дискусії. Це сприяло діалогу з чутливих питань і кращому взаєморозумінню між сторонами. Глава МЗС наголосив, що це «абсолютно правильний підхід взаємної поваги, визнання та чесності».
«Не можна підважувати його та розкручувати маховик ненависті. Тим більше в умовах, коли над усіма нами – українцями, поляками, іншими європейцями – знову нависає загроза з боку нашого споконвічного ворога Росії. Не можна забувати, що боротьба один з одним призведе до краю прірви», – заявив Сибіга.
Він закликав усвідомити це, знизити градус емоцій, залишити спільну історію на розгляд фахівців-істориків та сфокусуватися разом на головному – протидії спільному ворогу, зміцненні нашої європейської безпеки, захисті вільного майбутнього наших народів.
Міністр також зазначив, що назва підрозділу була вибором українських військових, які заслуговують на безумовну повагу, бо сьогодні саме вони тримають лінію фронту та захисту всієї Європи від російської загрози і платять за це найвищу ціну.
«Я точно знаю, що наші військові навіть близько не мали нічого антипольського на думці. Для них йшлося про вшанування тих, хто так само багато років тому боровся проти імперської Москви, більшовицько-комуністичної окупації та репресій», – зауважив Сибіга.
У цьому контексті він нагадав, що Україна, так само як Польща, йшла до своєї незалежності важкою працею та боротьбою – своїм власним шляхом.
«Ми вдячні Польщі за її лідерську роль у підтримці України в цей страшний час війни. Прагнемо обговорювати всі питання, зокрема й найскладніші, у дусі взаєморозуміння та відкритості. Закликаємо до діалогу та зміцнення наших відносин відповідно до пріоритетів безпеки й благополучного майбутнього наших держав», – зазначив глава української дипломатії.
Як повідомляв Укрінформ, 27 травня Президент України Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
У МЗС Польщі засудили це рішення.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що історія польського та українського народів містить як славетні, так і трагічні сторінки, але вшанування героїв УПА не мало антипольського підтексту.
Заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко та тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукасєвіч обговорили суспільне сприйняття в Україні та Польщі присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА».
-
Усі новини1 тиждень agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Суспільство1 тиждень agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві за добу через «Дію» подали майже тисячу заявок на компенсацію за пошкоджене атаками РФ житло
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни