Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Надання Україні ліцензії на виробництво антибалістичних ракет до американських зенітно-ракетних комплексів Patriot стало б стратегічним рішенням для зміцнення оборонних спроможностей усього Північноатлантичного альянсу.
Таку думку в «Програмі Ігоря Долгова», яка виходить на Ютуб-каналі Укрінформу, висловив міністр закордонних справ України у 1998–2000 та 2005–2007 роках Борис Тарасюк.
За його словами, питання локалізації виробництва антибалістичних ракет в Україні є одним із ключових напрямків переговорів української влади зі Сполученими Штатами та союзниками, адже саме від нестачі таких засобів захисту сьогодні найбільше потерпає Україна.
«Хотілося б сподіватися, що кінцевим результатом цих розмов і контактів було б надання ліцензії з боку США Україні на виробництво антибалістичних ракет, зокрема ракет до комплексів Patriot. Я думаю, що не випадково Президент Зеленський наголошує під час своїх промов і зустрічей на необхідності надання Україні ліцензії», – зазначив Тарасюк.
Він переконаний, що реалізація такого рішення відповідала б інтересам не лише України, а й усього Альянсу, особливо його європейського крила.
«І це було б виграшем не лише для України і не лише для Німеччини, яка першою відгукнулася на цю ідею, а й для всього НАТО. Особливо для європейських членів Альянсу. Тому я з оптимізмом дивлюсь на реалізацію ідеї про надання Україні ліцензії і посилення антибалістичних спроможностей України», – сказав дипломат.
Тарасюк наголосив, що одним із ключових результатів саміту НАТО має стати поглиблення співпраці між українською та європейською оборонною промисловістю.
«Думаю, що саміт дасть поштовх не лише подальшому розвитку оборонної промисловості країн-членів НАТО, а й кооперації між НАТО й Україною, яка вже відбувається і яка має великі перспективи. Думаю, що саміт буде тією нагодою, коли Україна разом з членами Альянсу підготує ґрунт для подальшого розвитку кооперації оборонної промисловості», – зазначив він.
Окремо дипломат звернув увагу, що повномасштабна війна вже зробила Україну одним зі світових лідерів у сфері безпілотних технологій, а український досвід активно вивчають союзники.
«Я думаю, що нова війна вже відбулася, і тут якраз провідна роль належить Україні. А саме – перехід до технологій безпілотників і масове використання безпілотників. До речі, весь західний світ, і не тільки західний світ, не тільки країни-члени НАТО, зацікавилися українськими розробками по виробництву дронів і далекобійних дронів, далекобійних ракет», – наголосив Тарасюк.
За його словами, розвиток спільного виробництва сучасного озброєння та використання українського бойового досвіду здатні суттєво зміцнити оборонний потенціал як України, так і всього Північноатлантичного альянсу.
Як повідомляв Укрінформ, на саміті НАТО союзники зобов’язалися надати Україні 140 млрд євро військової допомоги на два роки. Також Україна вперше офіційно визнана на рівні НАТО як країна, що робить внесок у трансатлантичну безпеку.
Колишній посол України в США Валерій Чалий вважає, що саміт НАТО в Анкарі надіслав сигнал Москві про продовження підтримки України, однак не дав відповідей на три ключові питання щодо майбутнього Альянсу.
Таку думку дипломат висловив під час дискусії «Україна в координатах НАТО: стратегічні підсумки саміту в Анкарі та перспективи взаємодії», повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Для України є позитивні сигнали, яких ми очікували (від саміту НАТО в Анкарі – ред.). Це сигнал Москві: два роки у вас немає шансів “збити” нас (Північноатлантичний альянс – ред.) із підтримки України. Є ресурси, є певні обіцянки щодо технологій. Щоб ви розуміли, ракети до Patriot – це не один, не два і не три роки, це інвестиція у майбутнє. Але є контракт із німцями, які мають поставити нам 600 ракет», – зазначив Чалий.
Водночас, за його словами, якщо оцінювати саміт з точки зору стратегічних очікувань, він не дав відповідей на три ключові питання.
Перше – трансформація НАТО з регіонального євроатлантичного альянсу в організацію, здатну реагувати на глобальні загрози. За словами Чалого, війна вже має глобальний характер, тоді як НАТО намагається залишатися регіональною організацією, хоча в умовах кризи ООН і міжнародної системи безпеки має унікальний шанс відігравати значно ширшу роль.
Другим викликом дипломат назвав питання європейського ядерного стримування. За його словами, саміт не дав чіткої відповіді щодо майбутньої «ядерної парасольки» для Європи.
Третє питання, яке, на думку Чалого, залишилося без остаточної відповіді, – майбутня модель НАТО в умовах поступового скорочення ролі США в європейській безпеці та посилення відповідальності європейських союзників.
«Ми знаємо, що заміщення йде поступово і по дивізіях, і по планах, і навіть у структурі командування. Тобто це треба враховувати. Для України це також потрібно враховувати», – наголосив дипломат.
Як повідомляв Укрінформ, на саміті НАТО союзники зобов’язалися надати Україні €140 мільярдів військової допомоги на два роки. Також Україна вперше офіційно визнана на рівні НАТО як країна, що робить внесок у трансатлантичну безпеку.
Фото Укрінформу можна купити тут
Підтримка України в НАТО залишається безсумнівною та сталою, однак ключовим викликом для європейських союзників є виконання взятих на себе зобов’язань щодо посилення обороноздатності та формування нової архітектури безпеки.
Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу на полях саміту НАТО в Анкарі сказав експерт-міжнародник, аналітик та журналіст Мурат Єткін.
«Перш за все, підтримка України залишається сталою і щодо неї жодних сумнівів немає. Саміт також це підтверджує. Питання в іншому: чи зможуть союзники, особливо європейські, виконати свої обіцянки. Давати обіцянки легко, але виконувати їх значно складніше. Це стосується не лише України, а й загалом міжнародної політики», – сказав Єткін.
Саме в цьому контексті, за словами експерта, слід розглядати й заяви президента США Дональда Трампа про президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана.
«Слова Трампа про те, що він, можливо, не приїхав би, якби його не запросив Ердоган, означають: він дає європейським членам НАТО шанс виконати свої обіцянки щодо збільшення оборонних бюджетів і формування нової архітектури безпеки. Але щодо цього існують сумніви», – пояснив експерт.
На переконання Єткіна, такий підхід узгоджується зі вступною промовою президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана, який наголосив, що окремі ініціативи Європейського Союзу у сфері безпеки фактично повторюють зусилля НАТО.
«Ердоган заявив, що дії Європейського Союзу в дечому дублюють зусилля НАТО у сфері європейської безпеки, що є нелогічним», – зазначив експерт.
Як повідомляв Укрінформ, на саміті НАТО союзники зобов’язалися надати Україні €140 млрд військової допомоги на два роки.
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Суспільство1 тиждень agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Політика1 тиждень agoСибіга зустрівся з главою МЗС Південної Кореї
-
Політика1 тиждень agoРосія продає смерть, це некрономіка
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль обговорив із JICA відновлення та розвиток української енергетики
-
Усі новини1 тиждень agoтоп 3 моделі на різний бюджет (фото)
-
Усі новини5 днів agoПара з різницею у віці