Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Сполучені Штати сподіваються, що досягти миру між Україною та Росією вдасться “швидше, ніж очікується”.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній асамблеї ООН.
“Ми тісно працюємо із лідерами України та Росії. Нам вдасться домовитися, і це станеться швидше, ніж очікується”, – сказав Трамп.
Він додав, що регулярно дивиться на фотографії з поля бою “й більше не хоче їх бачити”.
“Минулого тижня, у памʼять про сенатора Ліндсі Грема, я підписав новий закон, що дає мені додаткові повноваження. Я застосую їх, якщо буде потрібно, час припинити вбивства”, – наголосив президент США.
Як повідомляв Укрінформ, президент США Дональд Трамп підписав закон про санкції проти Росії, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом. Закон передбачає нові обмеження проти російських посадовців та олігархів, банків, енергетичних і оборонних компаній, а також суден “тіньового флоту”, які використовуються для обходу обмежень.
Президент Литви Гітанас Науседа розкритикував нову політичну карту світу, опубліковану Організацією Об’єднаних Націй, у зв’язку з тим, що тимчасово окупований РФ Крим було зображено окремо від України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє LRT.
Науседа озвучив занепокоєння Литви під час зустрічі лідерів країн Балтії з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем у Нью-Йорку; президент Литви заявив, що мапи, які використовує ООН, повинні відповідати нормам міжнародного права та поважати суверенітет, територіальну цілісність та визнані кордони держав-членів.
Литва підтримує зусилля, спрямовані на те, щоб зробити картографічне зображення світу точнішим та справедливішим, зазначив Науседа, однак наголосив, що ООН має послідовно дотримуватися політики невизнання анексії РФ Криму та інших окупованих нею українських територій.
Науседа також заявив, що РФ залишається головною довготерміновою загрозою для європейської та трансатлантичної безпеки та, що ця загроза виходить за межі України.
«Загроза з боку РФ не обмежується Україною, — наводить слова Науседи пресслужба президента. — Литва та інші європейські країни також стикаються з порушеннями своїх кордонів».
У вересні Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію на підтримку нової мапи світу, розробленої для точнішого відображення співвідношення площ континентів. Резолюцію підтримали 164 країни, тоді як Сполучені Штати проголосували проти, а шість країн — Україна, Естонія, Грузія, Литва, Молдова та Сербія — утрималися.
На новій карті Африку зображено більшою, тоді як видимі розміри Північної Америки та Європи зменшено. Вона замінює традиційну проєкцію Меркатора (в якій території, віддалені від екватора, виглядають непропорційно великими) на проєкцію, покликану краще відображати реальні співвідношення площ суходолу.
На новій мапі Крим позначено сірим кольором, що відрізняється від кольорів, якими позначено РФ та Україну.
Як повідомляв Укрінформ, минулого року у відеозверненні з нагоди 80-ї річниці Організації Об’єднаних Націй президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив про те, що ООН потребує серйозної реформи, щоб продовжувати виконувати свій мандат має перетворитися на платформу, що представляє глобальну справедливість.
Фото: ELTA / Julius Kalinskas
Політика
Ірландське головування в Раді ЄС сподівається на прогрес у діалозі між Україною та Угорщиною
Перед початком засідання Ради із загальних питань (GAC) 22 вересня у Брюсселі міністр Ірландії у справах Європи Томас Бірн висловив оптимізм щодо переговорного процесу про вступ України до ЄС, підкресливши важливість постійного діалогу між Києвом та Будапештом.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу у Брюсселі.
Відповідаючи на запитання журналістів щодо застережень Угорщини стосовно прав національних меншин, які Будапешт використовує як привід не погоджувати відкриття решти кластерів у переговорах про вступ України до ЄС, Бірн зазначив: «Ми продовжуємо перебувати в контакті з українськими та угорськими колегами… Є двостороння домовленість між Угорщиною та Україною про те, що Україна ухвалить закон про національні меншини. Ця робота, як я розумію, триває, і я знаю, що відбулися консультації між Будапештом і Києвом з цього приводу».
Він висловив сподівання, що, як тільки в Україні будуть ухвалені відповідні зміни до законодавства, буде досягнуто прогресу.
«Я дуже сподіваюся, що це станеться до наступного засідання Ради ЄС із загальних питань – це те, над чим ми дуже наполегливо працювали протягом останніх тижнів», – заявив Бірн.
Як відомо, наступне засідання Ради ЄС із загальних питань відбудеться 13 жовтня.
Як повідомлялося, відкриття переговорних кластерів є ключовим етапом у процедурі вступу країни до ЄС. Проте Будапешт тривалий час перешкоджає просуванню України, посилаючись на нібито обмеження прав угорської національної меншини на Закарпатті, зокрема у сферах освіти та використання мови.
Попри ці застереження, Україні вдалося досягти помітного прогресу, коли у червні був відкритий переговорний Кластер 1 («Основи»), а пізніше – Кластер 6 («Зовнішні відносини»). Для відкриття решти кластерів Україна продовжує активний процес консультацій з європейськими партнерами та працює над ухваленням законодавчих змін щодо прав меншин відповідно до рекомендацій Єврокомісії.
Позиція ірландського головування в Раді ЄС полягає в підтримці прогресу в євроінтеграційному процесі країн-кандидатів на вступ на підставі заслуг, тобто реформ, на яких наполягає Євросоюз.
Як повідомлялося, Єврокомісія дотримується думки, що Україна виконала всі вимоги для відкриття усіх шести кластерів у перемовинах про вступ. Рішення про відкриття кластерів приймається одностайним рішенням всіх держав-членів ЄС.
Як повідомляв Укрінформ, Україна має намір завершити процес вступу до Європейського Союзу якнайшвидше та розраховує на інтеграцію вже у 2027 році, не порушуючи при цьому ключових правил та методології розширення.
Фото: freepik.com
-
Суспільство4 дні agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Одеса6 днів ago
Росія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Політика1 тиждень agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Війна1 тиждень agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Події1 тиждень agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників
-
Суспільство6 днів agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів