Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.

Наголошується, що у межах проєкту за кошти, надані латвійською стороною, на місці повністю зруйнованих будинків було збудовано 7 нових, капітально відремонтовано 5 приватних і встановлено 6 каркасних будинків. Загальний обсяг інвестицій латвійської сторони склав понад 1,1 млн євро.

Загалом у 2025 році в Ягідному було відновлено 16 багатоквартирних і 72 приватні будинки. Триває будівництво Агентством відновлення ще 4 нових будинків, а також вулично-дорожньої мережі, активно працює над об’єктами соціальної інфраструктури села.

Зокрема, на базі місцевого клубу, який було зруйновано, зводиться Центр розвитку громади. Нове багатофункціональне приміщення вміщуватиме залу для зборів громади, культурних та освітніх заходів, фельдшерсько-акушерський пункт та укриття.

Друга адмінбудівля з улаштуванням меморіального комплексу облаштовується на базі школи, де під час окупації у підвалі російські військові утримували в заручниках місцевих жителів. Цей об’єкт є важливим для збереження національної пам’яті. Всередині будівлі передбачені виставкові зали, лекторій, місця для психологічної реабілітації, а підвал залишиться у первісному вигляді.

Як повідомлялося, населений пункт Ягідне постраждав під час окупації російськими військами у березні 2022 року. Тоді було пошкоджено майже все село: житлові будинки та інфраструктура.

Фото: Мінрозвитку

Про це повідомила пресслужба міністерства, передає Укрінформ.

«Міністерство розвитку громад та територій України запустило наповнення Бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси. Інструмент має змінити підхід до розрахунку вартості будівництва. Йдеться насамперед про проєкти, що реалізуються за публічні кошти або із залученням кредитного фінансування під державні гарантії», – йдеться в повідомленні.

Наголошується, що створення бази даних цін на будпродукцію є першим кроком до появи повноцінної електронної системи ціноутворення. У майбутньому вона об’єднає кілька баз даних — із орієнтовною вартістю цілісних об’єктів, цінами на окремі конструктивні елементи та підходами до оцінки повної вартості будівель протягом усього життєвого циклу об’єкта.

Система запрацює поступово. На початковому етапі її наповнюватимуть даними, а користувачі звикатимуть до нових правил. Уже готові проєкти переробляти не потрібно, але для нових використання кодів стане обов’язковим. Працюватимуть із базою всі ключові учасники будівництва — проєктні організації, замовники та підрядники.

Наповнюється база даних з кількох джерел: із системи Prozorro, митної та податкової статистики, аналітики ринку, а також безпосередньо від виробників і постачальників будівельної продукції. Окремо враховуються звіти з аналізу цін, які формують учасники будівництва. Саме поєднання цих джерел, зокрема даних від виробників і постачальників, дозволяє сформувати максимально об’єктивну картину вартості матеріалів на ринку.

Новий функціонал уже інтегровано в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів ухвалив пакет рішень у будівельній сфері, які створюють умови для прискорення відбудови, зменшення ризиків для бізнесу, залучення інвестицій та розвитку будівництва.

Фото: Олексій Кулеба / Фейсбук

Про це у Фейсбуці повідомила пресслужба держагентства, передає Укрінформ.

«Естонській стороні представили напрацьовані рішення з інженерно-технічного захисту, які вже довели свою ефективність в умовах війни, показали типові проєктні рішення для інженерного захисту об’єктів критичної інфраструктури та пояснили їхні ключові переваги: швидка побудова та стійкість», – ідеться в повідомленні.

Ці захисні споруди здатні витримувати десятки ударів, а трансформатори продовжують роботу навіть під обстрілами. Сьогодні Агентство відновлення завершує реалізацію таких рішень на понад 120 об’єктах критичної інфраструктури. Вже добудовано захист 39 елементів на 22 підстанціях більшої потужності.

Стан виконання і хід будівництва відстежують за допомогою спеціально розробленого дашборду, що дозволяє оперативно контролювати всі етапи реалізації. Додатково функціонує дашборд моніторингу вартості будівельних матеріалів, які закуповуються для зведення об’єктів фізичного захисту.

Естонська сторона висловила зацікавленість у вивченні українського досвіду; партнери готові переймати передусім типові рішення, які дозволяють швидко зводити споруди, що ефективно працюють у кризових умовах.

Крім того, делегація з Естонії відвідала об’єкти, де тривають роботи зі зведення захисту, щоб ознайомитися з практичними аспектами реалізації рішень.

Як повідомлялося, перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль провів зустріч з міністром енергетики та довкілля Естонії Андресом Суттом.