Політика
Келлог також поїде до Парижа говорити про Україну
Спецпредставник США з питань України та Росії Кіт Келлог у рамках топделегації США поїде до Парижа говорити про Україну.
Як передає Укрінформ, про це журналістці Daily Caller Реган Різ розповів чиновник адміністрації Трампа.
«Генерал і спеціальний представник президента з питань України Кіт Келлог приєднується до Марко Рубіо і спецпредставника Світа Віткоффа під час їхньої поїздки до Парижа щодо українсько-російських мирних переговорів», – написала вона у соцмережі Х.
BBC зазначає, що Віткофф і Рубіо проведуть переговори з європейськими колегами в Парижі пізніше в четвер, в ході яких обговорять зусилля з припинення війни в Україні.
Віткофф і Рубіо зустрінуться з президентом Франції Еммануелем Макроном і його командою перед тим, як держсекретар США проведе переговори з главою МЗС Британії Девідом Леммі та його французькими та німецькими колегами.
Також будуть залучені європейські радники з національної безпеки.
Як повідомлялося, Державний департамент США вже підтверджував, що держсекретар Марко Рубіо і спецпредставник США Стів Віткофф перебуватимуть з візитом у столиці Франції з середи по п’ятницю, де проводитимуть переговори щодо припинення війни в Україні.
У четвер керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, міністр оборони Рустем Умєров та міністр закордонних справ Андрій Сибіга прибули до Парижа, де проведуть переговори стосовно «Коаліції охочих».
Фото: PAP/EPA/ SARAH SILBIGER
Політика
При «зворотному розширенні» вступ України є реалістичним уже у 2027 році
Модель «зворотного розширення», коли країні-кандидатці надається формальне членство із подальшим поступовим отриманням усіх прав та обов’язків, дозволила б Україні стати членом ЄС вже у 2027 році.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловила колишня заступниця директора з питань оборонного та безпекового співробітництва НАТО та експосадовиця Єврокомісії Ґерлінде Нігус.
“Я є рішучою прихильницею пропозиції Єврокомісії щодо так званого “зворотного розширення”. Це означає погодитися в принципі, що країна – Україна, а також інші кандидати – стає членом ЄС і потім поступово інтегрується, крок за кроком отримуючи права й обов’язки”, – зазначила Нігус..
За словами експертки, ключовим тут є те, що Україну “було міцно закріплено в європейській родині”, оскільки затягування процесу створює ризики втручання з боку Росії.
“Тому необхідно просувати цей геостратегічний підхід і переконувати скептичні держави-члени, що це відповідає їхнім власним інтересам. Якщо ми втратимо цю можливість, ціна, яку заплатять європейці колективно, буде історичною”, – переконана Нігус.
На її переконання, у випадку застосування моделі “зворотного розширення” Україна могла б досить швидко приєднатися до Євросоюзу.
“Якщо застосувати модель “зворотного розширення”, строки можуть бути відносно короткими. Я знаю, що ваш Президент згадував 2027 рік – і за цієї моделі це може бути досяжним”, – наголосила експертка.
Коментуючи питання реформи голосування в ЄС, Нігус вказала на те, що “ці дискусії тривають роками, якщо не десятиліттями”. “Існує широке розуміння проблеми: одностайність у зовнішній, безпековій та оборонній політиці є перешкодою. Однак реальний прогрес у запровадженні голосування кваліфікованою більшістю є дуже обмеженим”, – підкреслила вона.
З огляду на це експертка підтримала ідею активнішого використання “коаліцій охочих”: “Саме тому я вважаю, що як частина ширшого рішення потрібно більше спиратися на “коаліції охочих” і діяти поза інституційними рамками НАТО та ЄС, якщо ті не здатні провести необхідні реформи. Інакше ми втрачаємо дорогоцінний час. Такі коаліції можуть виключати постійних “блокувальників”, тобто “троянських коней” Росії – на сьогодні передусім Угорщину і дедалі більше Словаччину”.
На її переконання, принаймні на перехідний період “це було б більш орієнтованим на результат рішенням”. “Крім того, така коаліція вже могла б включати Україну як одну з найсильніших армій Європи, перевірену роками війни проти Росії. Європейці мають значний інтерес до інтеграції України у свої оборонні та безпекові плани і структури, і такі коаліції є практичним способом це зробити”, – додала вона.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що до 2027 року Україна технічно буде готова до вступу в Європейський Союз, проте деякі члени ЄС досі блокують відкриття переговорних кластерів.
Фото надане Ґерліндою Нігус
Політика
У Франції розпочалася зустріч міністрів закордонних справ держав G7 та України
У Франції розпочалася зустріч міністрів закордонних справ Групи семи та України.
Про це повідомило Міністерство закордонних справ України у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Серед основних тем переговорів – подальша підтримка України, посилення санкційного тиску на Росію та підтримка Україною партнерів на Близькому Сході.
Як повідомляв Укрінформ, 26-27 березня у Франції проходить зустріч міністрів закордонних справ країн Групи семи. Підтримка України є однією з ключових тем.
Політика
Міністри оборони України та Литви відвідали позиції мобільних вогневих груп
Міністри оборони України та Литви Михайло Федоров та Робертас Каунас відвідали позиції мобільних вогневих груп, які щодня захищають українське небо, та ознайомилися з роботою «малої ППО».
Як передає Укрінформ, про це Федоров повідомив у Фейсбуці.
«Разом із міністром оборони Литви Робертасом Каунасом відвідали позиції мобільних вогневих груп, які щодня захищають українське небо. Показали, як працюють наші рішення в бойових умовах і як технології покращують ефективність ППО», – повідомив Федоров.
Він зазначив, що Україна будує багаторівневу систему «малої» ППО – з поєднанням різних типів засобів. Це дає результат і формує унікальний досвід, якого сьогодні немає в жодної країни світу.
За словами міністра, литовським партнерам продемонстрували роботу автономних зенітних турелей зі штучним інтелектом, які уражають ракети й ударні дрони, а також дронів-перехоплювачів як ключового елемента ешелонованої ППО. Литовська делегація на власні очі побачила, як мобільні вогневі групи знищують повітряні цілі в реальному часі.
«У лютому дронами-перехоплювачами збили рекордну кількість – 10 000+ ворожих БпЛА літакового типу, зокрема Shahed і Гербера», – повідомив міністр, додавши, що завдання Сил оборони наразі – ідентифікувати 100% повітряних загроз у реальному часі та перехоплювати щонайменше 95% ракет і дронів.
Окремо сторони обговорили підтримку оборонних стартапів. Зокрема, розглядається запуск спільного проєкту в межах Brave1 для українських і литовських компаній. Фокус – рішення для захисту неба.
Серед пріоритетів двосторонньої співпраці – виробництво українських дронів, постачання артилерійських боєприпасів підвищеної дальності, продовження програми PURL.
Федоров подякував Литві за системну підтримку України – зокрема, за рішення щорічно спрямовувати 0,25% ВВП на безпекову допомогу та активну участь у міжнародних ініціативах.
Як повідомляв Укрінформ, Литва виділила €10 мільйонів добровільного фінансування на користь програми ЄС із фінансової підтримки України – Ukraine Facility.
Фото ілюстративне: Повітряні сили ЗСУ
-
Війна1 тиждень agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Усі новини1 тиждень agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав Трампа і Стармера зустрітися та знайти спільну мову
-
Суспільство1 тиждень agoРозсилка «Соціум»: все про соцвиплати, субсидії, освіту, кібербезпеку
-
Суспільство1 тиждень agoВідбудова житла після обстрілів в Одесі: витрати лягають на мешканців
-
Суспільство4 дні agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Політика1 тиждень agoПублікуючи колонізаторські плани Росія спрощує доведення в судах наміру геноциду
-
Події1 тиждень agoПрем’єра фільму «Мавка. Справжній міф» у Нідерландах пройшла з великим успіхом
